Національно-патріотичне виховання

Я – громадянин України!

ЗОШ І-ІІІ ст. с. Хащувате

Галина Берізка.

• „Постійно думаю про Україну, про її долю Постійно думаю про Україну, про її долю думаю щодня. думаю щодня.

• Боюсь великої біди. Падіння моралі Боюсь великої біди. Падіння моралі найбільше мене гнітить, найбільше мене гнітить,

• бо це загроза для молоді. Хвороби, СНІД, бо це загроза для молоді. Хвороби, СНІД, алкоголізм, наркоманія – алкоголізм, наркоманія –

• це супутники багатьох молодих. Та ще це супутники багатьох молодих. Та ще злочинність, яку важко викорінити.злочинність, яку важко викорінити.

• Та ще відсутність у багатьох Та ще відсутність у багатьох патріотизму...”патріотизму...”

У національній програмі „ Освіта. Україна ХХІ століття” сказано:

• „„Сьогоднішня національна школа має стати Сьогоднішня національна школа має стати основою відтворення інтелектуального, основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в державності та демократизації суспільства в Україні. Вирішальним фактором має стати Україні. Вирішальним фактором має стати національна спрямованість освнаціональна спрямованість освіти, що полягає уіти, що полягає у невіддільності освіти від націоневіддільності освіти від національного грунту, їїнального грунту, її органічному поєднанні з націонорганічному поєднанні з національною історією іальною історією і народними традиціями, збереженародними традиціями, збереженні та збагаченні нні та збагаченні культури українського народу". культури українського народу".

Вечірка в українському стилі

• Кожне нове покоління шукає в минулому Кожне нове покоління шукає в минулому відповіді на свої запитання. І допомогти знайти відповіді на свої запитання. І допомогти знайти їх повинні ми з вами – педагоги, краєзнавці. їх повинні ми з вами – педагоги, краєзнавці.

Ляльки мотанки –

наші обереги

“Наша пам’ять”

“До чого ж чарівне ти, моє Хащувате!”

“Ласкаво просимо в наше село Хащувате!”