Художня культура ствіту. Садово - паркове мистецтво...

Художня культура світу

11 клас

Садово – паркове мистецтво

(Основні поняття, принципи, види, історія розвитку)

КЗО

“СЗШ № 119”

Парк – спеціальна природна чи штучна обмежена територія , виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.

В побуті слова "парк" та "сад" далеко не розійшлися . Тому широко використовується словосполучення "садово-паркове мистецтво" .

Однак сад існує для постачання фруктів ,тоді як парк може мати садову ділянку, а може

не мати її .

Садово – паркове мистецтво-це мистецтво створення парків, скверів, садів та інших озеленювальних об’єктів для задоволення соціально-функціональних та естетичних потреб людини. -На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини.

Структурні компоненти створення парків

Природні

• Клімат

• Рельєф

• Вода

• Рослинність

Штучні • Архітектурні

споруди• Інженерні

споруди• Скульптура

• Елементи

благоустрою

Принципи створення парківсформувалися протягом історичного розвитку мистецтва

Регулярний ( геометричний)

• Особливості: побудований на симетрічній основі фігур (прямокутники, квадрати, ін.).

• Давній Єгипет, Давня Греція, Давній Рим, європейські сади та парки

Ландшафтний (живописний)

• Особливості : має в своїй основі принцип натураль-ності в природі, втілює ідею вічного оновлення природи.

Китай, Японія , Корея Зараз широко

використо-вується в Європі

Регулярні (геометричні) сади та парки

Регулярні (геометричні) сади та парки

Ландшафтні ( живописні )сади і парки

Ландшафтні ( живописні )сади і парки

Історія садово-паркового мистецтва

• Перші відомості про садово-паркове мистецтво датується 3000-2500 років до н.е. 

• Особливе значення надавалося паркам при різних спорудах: храмах, палацах, садибах.

• Планування садів в Давньому Єгипті було обов’язково регулярного типу , оскільки це полегшувало зрошення рослин.

• У Стародавній Греції в садах вперше з'являється скульптура та архітектурні споруди - колонада і вівтарі для різних церемоній.

• У давньоримських садах були використані складні гідротехнічні споруди - штучні водойми й фонтани.

• Регулярні сади в арабських країнах складалися з двох половин - квіткової (Гюлістан) і плодової (Бустан).

• На Піренейському півострові, завойованому арабами, склався особливий тип невеликого саду в дворику при замку.

• Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.

• На відміну від європейських, сади в Японії, Китаї і Кореї будувалися за принципом пейзажної композиції, що втілює ідею вічного оновлення природи.

Історія садово-паркового мистецтва

• Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду .

• Перша в історії концепція регулярного саду була розроблена лише в епоху Відродження італійським архітектором Джакомо Віньолем.

• Епоха розквіту паркового будівництва пов'язана з пануванням стилів бароко і класицизму особливо.

• В цей же час склалися і основні принципи паркового будівництва.

• У садах XVI ст. і регулярних парках XVII-XVIII ст. будови та дерева виділялися на тлі насаджень, підстрижених у вигляді рівних стінок - шпалер.

Історія садово-паркового мистецтва

Основні види парків

• терасові - з розташуванням ділянок на різних рівнях, з драбинами і каскадами;

• регулярні «французькі» - з боскетом, алеями, портерами і водоймищами геометрично правильних форм;

• пейзажні «англійські» - мальовнича композиція на зразок природного ландшафту, з галявинами;

• мініатюрні сади - у давньоримських перистилю, іспано-мавританських дворах; японські сади - символічні композиції з води, рослин і каміння.

Типологія парків

Громадські парки Національні парки (Заповідники)

Дайте відповіді на запитання