СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА...

СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

Департамент співробітництва з Європейським СоюзомМіністерство економічного розвитку і торгівлі України

Мета створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС – формування

спільного економічного простору України та ЄС у рамках поступової економічної інтеграції до спільного

Європейського ринку шляхом поетапної реалізації чотирьох свобод – вільного

руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили.

До головних цілей створення ЗВТ для України належать:

• поступова та взаємна лібералізація торгівлі товарами відповідно до статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994);

• лібералізація торгівлі товарами на основі узгоджених положень відповідно до митних процедур і процедур визначення походження товарів, технічних стандартів, регламентів та процедур оцінки відповідності, санітарних та фітосанітарних заходів, захисту прав інтелектуальної власності і т. п.;

• взаємна лібералізація торгівлі послугами відповідно до статті V Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС);

• покращення інвестиційного клімату;

До головних цілей створення ЗВТ для України належать (2):

• лібералізація здійснення поточних платежів та руху капіталу згідно з зобов’язаннями у рамках міжнародних фінансових організацій з приділенням відповідної уваги до забезпечення стабільності національної валюти;

• забезпечення прозорості та передбачуваності регулювання внутрішнього ринку України згідно з європейськими та міжнародними стандартами;

• наближення внутрішньої політики України, зокрема у сфері конкуренції, корпоративного управління, захисту прав інтелектуальної власності, державних закупівель тощо, до заагальноприйнятих правил міжнародної торгівлі та європейської практики.

• побудова Угоди про ЗВТ на принципах СОТ.

• поступове досягання чотирьох свобод.

• асиметрія, або відносна взаємність.

• мораторій на введення нових торговельних обмежень.

Основні принципи угоди про ЗВТ

Потенційні переваги для України від

створення ЗВТ з ЄС • Створення гармонізованого правового поля для забезпечення

діяльності суб’єктів торговельних відносин шляхом наближення законодавства України до законодавства ЄС

• Стимулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму• Покращення доступу українських товарів та послуг на ринок ЄС• Збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в економіку

України• Підвищення ефективності розміщення трудових ресурсів• Розширення номенклатури товарів та послуг на внутрішньому

ринку• Гармонізація митних процедур та підвищення ефективності

діяльності митних органів в контексті сприяння торгівлі• Зростання обсягів двосторонньої торгівлі і, як наслідок,

збільшення надходження валютних коштів

Потенційні переваги для України від

створення ЗВТ з ЄС (2) • Покращення умов експорту української продукції у

зв’язку з отриманням цінової переваги за рахунок скасування увізного мита

• Переоснащення та модернізація вітчизняних підприємств

• Підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції у зв’язку із впровадженням нових стандартів

• Зростання обсягів продажу сільськогосподарської продукції традиційних експортоорієнтованих галузей (зерно, олія)

• Покращення доступу до якісної імпортної техніки, насіння, засобів захисту рослин тощо

• Зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарською продукцією у рамках співробітництва у сфері санітарних та фітосанітарних заходів

•У короткостроковій перспективі – необхідність залучення У короткостроковій перспективі – необхідність залучення значних ресурсів, значних ресурсів, у т. ч. фінансових, для забезпечення адаптації та імплементації у т. ч. фінансових, для забезпечення адаптації та імплементації нових актів законодавстванових актів законодавства•Посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку УкраїниПосилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку України•У короткостроковій перспективі – втрати для окремих галузей У короткостроковій перспективі – втрати для окремих галузей промисловості України через низький рівень їх промисловості України через низький рівень їх конкурентоспроможностіконкурентоспроможності•Зростання рівня структурного безробіття у короткостроковій Зростання рівня структурного безробіття у короткостроковій перспективіперспективі•Витіснення національного виробника з внутрішнього ринкуВитіснення національного виробника з внутрішнього ринку•Зростання негативного для України сальдо двосторонньої Зростання негативного для України сальдо двосторонньої торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із торгівлі через погіршення структури експорту у зв’язку із переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової переорієнтацією вітчизняних експортерів з експорту готової продукції на експорт сировини та напівфабрикатівпродукції на експорт сировини та напівфабрикатів

Можливі ризики для України при створенні

ЗВТ з ЄС

•Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з Дефіцит вітчизняних товарів на внутрішньому ринку у зв’язку з експортною переорієнтацією виробниківекспортною переорієнтацією виробників•Брак коштів та необхідність пошуку партнерів і інвесторів з Брак коштів та необхідність пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництвметою модернізації виробництв•Необхідність переоснащення та зміни технологій виробництваНеобхідність переоснащення та зміни технологій виробництва•Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям, Обмеженість можливості надання захисту “молодим” галузям, які ще не досягли належного рівня конкурентоспроможності та які ще не досягли належного рівня конкурентоспроможності та потребують державної підтримкипотребують державної підтримки•Зниження конкурентоспроможності національної Зниження конкурентоспроможності національної сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку у зв’язку з наявністю потужної системи державної підтримки сільського з наявністю потужної системи державної підтримки сільського господарства ЄСгосподарства ЄС•Зниження попиту на сільськогосподарську техніку Зниження попиту на сільськогосподарську техніку національного виробництванаціонального виробництва

Можливі ризики для України при створенні

ЗВТ з ЄС (2)

19 липня ц.р. у м. Брюсселі відбулось 19 липня ц.р. у м. Брюсселі відбулось парафуванняпарафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині положень щодо створення зони вільної торгівлі. Таким положень щодо створення зони вільної торгівлі. Таким чином було підведено риску у переговорному процесі, чином було підведено риску у переговорному процесі, який тривав 4 роки, починаючи з лютого 2008 року, і який тривав 4 роки, починаючи з лютого 2008 року, і нараховував нараховував 18 раундів переговорів18 раундів переговорів, ряд зустрічей на , ряд зустрічей на вищому рівні, низку міжраундових консультацій на вищому рівні, низку міжраундових консультацій на експортному рівні та консультацій з технічного та експортному рівні та консультацій з технічного та лінгвістичного вивірення текстів згаданої Угоди. За цей лінгвістичного вивірення текстів згаданої Угоди. За цей час у переговорному процесі взяли участь близько час у переговорному процесі взяли участь близько 300 300 фахівцівфахівців з профільних міністерств та відомств. з профільних міністерств та відомств.

ПереговорПереговорний процес ний процес щодо створення ЗВТ між щодо створення ЗВТ між Україною та ЄСУкраїною та ЄС

Чутливі питання переговорного процесу

Департамент співробітництва з Європейським СоюзомМіністерство економічного розвитку і торгівлі України

Лібералізація доступу Лібералізація доступу до ринків Сторін до ринків Сторін

(тарифна пропозиція)(тарифна пропозиція)

З метою підготовки Тарифної пропозиції було розповсюджено запитальник.

При підготовці консолідованої версії враховано пропозиції:- національних товаровиробників, їх об'єднань та асоціацій, а також - центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування державної політики у відповідних галузях економіки.

Основні умови формування тарифних пропозицій Сторін

• відповідність умовам угод про вільну торгівлю в рамках СОТ, а саме: повна лібералізація має охоплювати не менш ніж 95% тарифних ліній або обсягу товарообігу між сторонами в залежності від того, який з цих двох показників буде досягнуто першим;

• стосовно решти 5% встановлюється “інший режим” на умовах, які визначає кожна Сторона окремо.

• Європейська Сторона: – безмитний доступ в рамках тарифних квот, – часткова лібералізація

• Українська Сторона – часткова лібералізація,– використання захисних заходів та

додаткових умов торгівлі (наприклад, застосування системи вхідних цін).

Торговельний режим, який пропонують Сторони для товарів в

рамках “іншого режиму”:

• наявність великої кількості специфічних та комбінованих ставок увізного мита;

• використання системи вхідних цін;

• максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%;

• максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 600%;

• складна структура комбінованих ставок увізного мита.

Додаткова перевага: наявність експортних субсидій.

Основні характеристики митного тарифу ЄС:

• переважна більшість ставок увізного мита адвалерні;

• максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 50%;

• максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 445%.

Основні характеристики митного тарифу України:

Основні цілі Української Сторони в переговорах стосовно

лібералізації доступу до ринків

• Захист вітчизняних товаровиробників

• Отримання максимального доступу до ринків країн-членів ЄС (враховуючи високий тарифний захист ринку ЄС)

• зменшення кількості тарифних ліній вилучених з режиму вільної торгівлі, зокрема шляхом укладення низки секторальних ініціатив “0 на 0”;

• відповідність пропозиції Європейської Сторони стосовно обсягів тарифних квот експортній спроможності України та інтересам вітчизняних товаровиробників;

• досягнення домовленості щодо поступової відмови України від застосування експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС;

• досягнення домовленості щодо права України застосовувати спеціальні захисні заходи або додаткові умови лібералізації торгівлі по найбільш чутливих товарах;

• відмова ЄС від використання експортних субсидій у двосторонній торгівлі з Україною.

Основний прогрес переговорного процесу в частині тарифної лібералізації

• Сільськогосподарські товари;

• Легкові автомобілі;

• Секонд-хенд;

• Експортні мита;

• Географічні зазначення.

Найбільш чутливі питання для України:

Умови торгівлі Умови торгівлі сільськогосподарською сільськогосподарською

продукцією продукцією (тарифні квоти ЄС)(тарифні квоти ЄС)

Умови лібералізації Умови лібералізації доступу до ринку доступу до ринку

легкових автомобілів легкових автомобілів УкраїниУкраїни

• Україна поступово впродовж 10 років скасовує увізні мита на легкові автомобілі (товарна позиція УКТЗЕД 8703, по 1% на рік);• Україна має можливість запровадження спеціального захисного механізму, який передбачає застосування захисних мит на рівні 10% за наступних умов:

(і) імпорт авто походженням з ЄС перевищує встановлений обмежувальний

обсяг; та(іі) частка авто походженням з ЄС на

внутрішньому ринку перевищує показник, встановлений для певного року.

• Обмежувальний обсяг імпорту фіксується на рівні 45 000 авто.

• Частка на внутрішньому ринку України визначається як частка імпорту авто з ЄС у загальній кількості зареєстрованих впродовж останніх 12 місяців нових легкових автомобілів.

• Починаючи з другого року набуття Угодою чинності частка автомобілів походженням з ЄС на внутрішньому ринку України поступово збільшується з 20% до 25% (1% щорічно, протягом 5 років).

Умови лібералізації Умови лібералізації торгівлі секонд-хендом в торгівлі секонд-хендом в

УкраїніУкраїні

1. Для одягу та інших виробів, що використовувалися, які класифікуються за кодом згідно УКТЗЕД 6309 00 00 00 Україна скасує увізне мита у відповідності до наступних умов:

- до 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою Україна буде застосовувати увізне мито діюче не момент набуття Угодою чинності;

- з 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою ставка увізного мита буде знижуватись на 1 відсотковий пункт впродовж чотирьох років з повною лібералізацією у п'ятий рік.

 2. Одночасно із щорічним зниженням увізного мита Україна запровадить вхідні ціни, які будуть встановлюватись у євро за кілограм чистої ваги. 3. Розмір вхідної ціни буде визначатись як 30% від середньої за попередні 2 роки митної вартості готового нового одягу згідно з визначеним переліком.

4. Вхідні ціни публікуються щорічно та діють впродовж поточного року.

Умови скасування Умови скасування експортних митекспортних мит

• Україна поступово впродовж 10 років скасовує дію експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС;

• по окремих товарах, перелік яких визначає Україна (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору. Загальний термін дії захисного механізму складає 15 років;

• сума експортного мита, встановленого для ЄС згідно з графіком на певний рік, та додаткового збору не повинна перевищувати:

- для насіння соняшнику – 100% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн,- для шкірсировини – 50% від розміру експортного мита,

встановленого для інших країн,- для окремих видів брухту кольорових та чорних металів – 66,7% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн;

•для брухту кольорових та чорних металів для яких не запроваджується спеціальний захисний механізм, ставка мита при експорті до ЄС встановлюється на рівні, який не перевищує 95% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн;

•починаючи з 11-го року після набуття угодою чинності відбуватиметься поступове впродовж 5 років зниження ставки додаткового збору;

• додатковий збір застосовується по відношенню до обсягу експорту до ЄС, який перевищує граничні обсяги, встановлені для кожного товару згідно з графіком;

• граничні обсяги передбачають поступове впродовж 10 років збільшення на 5% від початкового обсягу (крім насіння соняшнику);

• починаючи з 16-го року після набуття угодою чинності додатковий збір не справлятиметься та захисний механізм не застосовуватиметься.

Географічні Географічні зазначеннязазначення

Географічні зазначення – це позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням.

Це об'єкт інтелектуальної власності, що підлягає захисту.

Типовим прикладом є сільськогосподарські продукти, особливі якості яких обумовлені місцем їх виробництва, зокрема місцевими географічними факторами такими як клімат, ґрунт тощо.

ПРИКЛАДИ

НЕ ЄНЕ Є географічними зазначеннями такі слова: “борщ”, “бринза”, “горілка”, “йогурт”, “піцца” тощо

Географічними зазначеннями ЄЄ такі слова:“сонячна долина”, “моршинська”, “бордо”, “тоскано” тощо

В Україні зареєстровано 16 географічних зазначень.

В Європейському Союзі зареєстровано більше 3 200 географічних зазначень.

На сьогодні для просування своєї продукції на ринку деякі українські виробники використовують географічні зазначення ЄС, що мають гарну репутацію, довіру споживачів щодо безпечності та якості товару тощо. Із вступом в дію положень про зону вільної торгівлі використовувати такий підхід буде неможливо.

За результатами переговорів Сторони зобов'язуються забезпечити взаємний захист географічних зазначень.

ПРИКЛАДСир “камамбер”

Неможливо використовувати для позначення товару назву “Камамбер дьо Норманді”“Камамбер дьо Норманді” – є географічним зазначенням ЄС (за виключенням тих виробників, що знаходяться в Нормандії та виробляють цей вид сиру)

Можливо використовувати для позначення товару назву ““камамбер”камамбер” або “камамбер по-українські”“камамбер по-українські” або “камамбер “камамбер львівський”львівський” тощо

За Україною залишається право випускати вино з назвою “кагор” для вин власного виробництва за національними стандартами.

Також закріплюється можливість використовувати в Україні назви, що є іменами власними та назвами географічних місць, що розташовані як в державах-членах ЄС, так і в Україні, загальновживаними словами української мови, що є співзвучними або тотожними географічним зазначенням ЄС за умови, що вони не вводитимуть в оману споживачів.

ПРИКЛАДИ

Іспанське вино ігристе “Kawa” (кава)

В Україні можливо буде використовувати слово “кава” для позначення товару, за винятком вина ігристого

Встановлюються перехідні періоди на рівні 10 та 7 років для ряду чутливих для України товарів за умови надання з боку ЄС сприяння (технічного та фінансового), спрямованого на розвиток спроможності відповідних адміністративних структур, а також підтримку представників виноробної галузі щодо просування на ринки продукції з новими назвами.

Впродовж перехідних періодів виводяться з обігу назви, що позначають товар та співпадають з географічними зазначеннями ЄС. При цьому заборони на виробництво не має. Неможливо лише застосовувати відповідні назви для маркування товару.

ПРИКЛАД

Шампанське – географічне зазначення ЄС

Виробники впродовж 10 років перехідного періоду мають провести ребрендінг (тобто відмовитись від маркування вин ігристих як шампанське).

При цьому зміни технологій виробництва не вимагається.

Для прикладу: Артемівський завод шампанських вин (“Артемовск Вайнери”) з 2005 року не маркує свої ігристі вина як “шампанське”. На пляшці зазначається, що ігристе вино

вироблено за методом шампанізації.

• Розвиток в Україні системи захисту географічних зазначень

• Залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу

Розбудова системи позначення товарів, що Розбудова системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність української підкреслюватиме національну ідентичність української продукції на внутрішньому та світовому ринках, продукції на внутрішньому та світовому ринках, сприятиме поширенню позитивного іміджу держави як сприятиме поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту завдяки репутаціїяк наслідок, полегшення збуту завдяки репутації

ЗДОБУТКИ ДЛЯ УКРАЇНИЗДОБУТКИ ДЛЯ УКРАЇНИ