середні віки

МИСТЕЦТВО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Ранньохристиянське мистецтво

• Початок – перша половини І ст. н. е. (a.d.)• Живопис катакомб: – Відсутність у іудаїзмі візуальних образів– Надання нового змісту запозиченим язичницьким

мотивам– Найпростіші матеріали, схематизм, узагальнене

трактування, але водночас виразність (наглядність) образів

– Складаються нові іконографічні типи: Оранта, Богоматір, Христос Добрий пастир, Таїнство Євхаристії (хліб та риба), голуб з оливковою гілкою та монограма Христа

Живопис катакомб

Розписи катакомбиКалікста в Римі

Катакомби Прісцилли (ІІІ ст.)

СКУЛЬПТУРА РАННЬОХРИСТИЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ

СИМВОЛІКА

• Пальмова гілка – атрибут тріумфу імператорів – райське блаженство

• Голуб з оливковою гілкою – символ душі• Якір уособлення надії на спасіння душі

ЗАСАДИ ХРИСТИЯНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

• Зображення Бога має лише нагадувати про оригінал, а не заміщати його

• Неприйняття античного поклоніння тілесній зовнішній красі, якій протиставлялась душевна, внутрішня краса

• Основа для християнської моделі формотворення образу – фаюмський портрет

МИСТЕЦТВО ВІЗАНТІЇ

• Назва “Візантія” з’явилася завдяки гуманістам після 1453 р.

• Храми: центричні або центричні у поєднанні з базилікою, з півколом купола

• VІ ст. – будівництво храму Святої Софії в Константинополі та церкви Сан-Віталє в Равені (Західна Римська імперія)

СИМВОЛІКА ВІЗАНТІЙСЬКОГО ХРАМУ

• Прив’язка до літургії (патріарх Герман Константинопольський, 8 ст.)• Храм – це земне небо, де побутує Бог. Склепіння немов небеса,

оздоблені золотавою мозаїкою немов небо вкрите зірками• Три однакових фасади, три вікна на західній стіні – прив’язка до

Святої Трійці. Інші вікна уподібнювались святим, апостолам, мученикам тощо

• П’ять дверей нагадували про п’ять мудрих дів з євангельських притч• Престіл в вівтарі – місце Гроба Господнього та місце, де почиває

Господь. Він чотирикутний – чотири сторони світу• Апсида – відповідник Віфлеємської печери, де народився Христос, та

печери, де його було поховано. Тому вона півкруглої формицерква водночас образ розп’яття, відповідно бажано було аби вона була в основі хрестоподібна.

СПОРУДИ з ЦЕНТРИЧНИМ ПЛАНОМ

• Мартирії (гр. Martyr, “свідок”) – храми над могилами мучеників

• Баптистерії (гр. Baptisterium) – місце, де новооберненого хрестили. По центру купіль, куди його занурювали

Мавзолей Гали Плацидії (Равена)• Центрична• Хрестоподібна• Збудовано у 5 ст.• Названо на честь дочки імператора Феодосія Великого• Ззовні – дуже аскетична, тільки глуха аркада.• Всередині – нижню частину стіни оздоблено полірованим

мармуром• Поверхню купола та арок покривають мозаїки синього,

червоного, ясно-зеленого кольорів та золота• Арки прикрашені золотими виноградними лозама. Стіна над

входом – образ Христа Доброго пастиря, якого зображено у сильному розвороті – контрапості, сидячим на троні

Церква Сан-Вітале (Равена)

• Середина 6 ст.• Восьмигранник з гранчастим виступом вівтаря• Контрфорси• Основа – сім високих опор, на які спирається купол• Всередині вистрій будується за допомогою арок.

Мозаїки, що їх оздоблюють “розчиняють” матеріальність та грубість стіни

• Мозаїки: Христос з св.Віталієм та св.Еклексієм, Імператор Юстиніан з дарами, Імператриця Феодора зі свитою

Базилика : тип христианского храма

• 313 р. – Костянтин підтверджує рівні права християнства з іншими культами

• Базиліка. Перенесення входу з повздовжньої лінії на торцевий фасад.

• Неф та апсида• Внутрішнє оздоблення базиліки - мозаїки

Собор Сан-Аполлінаре Нуово (Равена)

• Початок 6 ст.• Побудовано королем остготів Теодорихом• Тринефна базиліка• Розрахунок на процесії, рух до вівтаря• 24 колони з Константинополя у два ряди вздовж

центрального нефа• Поле стін над колонами – мозаїки: процесії

мучеників та мучениць, що прямують на схід. Над фігурами написи, які їх атрибутують, інакше неможливо відрізнити

Собор Святої Софії в Константинополі

• Вкорочена базиліка• Будували майстри Анфімій з Трал та Ісидор з

Мілета у 6 ст.• Значна вага купола півсфери роззосереджується

за допомогою системи арок та склепінь, а також розподілу ваги на півкуполи

• Висота – 55 м, діаметр купола – 31 м• Найбільший християнський храм до побудови

собору Святого Петра в Римі

МОЗАЇКИ

• Служили для передачі уявлень про божественну велич зображуваних персонажів

• Орієнтація на урочистість та церемоніальність мистецтва пізнього Риму

• Одяг відповідний до правил палацового етикету, обличчя застиглі.

• Відмова від об’ємно-просторової характеристики та світлотіні, велич золота та чистих яскравих кольорів

Зміст та засоби виразності• Створення детально пророблених програм, відповідно до яких художники

відображали складні ідеологічні поняття з сфер політики та релігії

• Фронтальність зображення фігур та предметів – відображення у всій повноті, так яквоно доступне Божественому оку; статичність, рисунок підпорядковано ритму.

• Умовність та спіритуалізм образів, аскетизм облич, плоскісне трактування фігур, які немов перебувають у ірреальному просторі, уподібнюються до ангелів

• Золоте тло утворювало ефект нематеріальності, нагадувало про сяйво небесного світу, Божествене світло. Завдяки цьому інші джерела світла (Сонце, Місяць, факели, свічки) не зображалися. Відповідно неактуальною ставала світлотінь

• Зворотня перспектива – ефект “включення”, сплощення трьохмірних предметів, стилізація форм

• Передача часу: житійні клейма,поєднання кількох часових діапазонів

Образи візантійського храму

• Купол – Христос Пантократор, Вседержитель, Владика світу в оточенні ангельських сил

• Апсида – Богородиця Оранта• Нижче патріархи та пророки, апостоли і

мученики. Також їх зображали на стовпах та стінах.

• Більшість стін та склепінь – євангельські сцени

ІКОНОПИС• Іоанн Дамаскін• Теорія зображення невидимого та безтілесного у

символічному або алегоричному вигляді• Поклоніння стосується не самої ікони, а “першообразу”-

оригіналу. Ікона лише нагадує про його вигляд• Іконографічний канон: чіткі приписи щодо іконографії

подій та персонажів відповідно до Нового заповіту; відмова від півтонів, плавних переходів

• Кольори: трактат 6 ст. “Про небесну ієрархію”: білий – світлість, червоний – полум’яність, жовтий – золотавість, зелений – юність тощо

ХРЕСТОВО – КУПОЛЬНИЙ ХРАМ

• З 9 ст.• Підкупольний квадрат створюється 4-ма стовпами• З стовпів вага переходить на арки, що несуть

півциліндричні склепіння• Стовпи ділять простір на три повздовжних

проходи-нефи• Центральний неф ширший, його перетинає ще

один неф (щоб у плані прочитувався хрест)• Купол в центрі

ВІЗАНТІЙСЬКІ РУКОПИСНІ КНИГИ

МИСТЕЦТВО ЕМАЛІ

Каролінгівське Відродження

• 800 р. Карла Великого проголошено імператором та намісником Бога на землі

• Проголошення “оновлення Римської імперії”

• Античність, римського типу, ідеал державності та культури

Архітектура

• Ахенська капелла • Два поверхи, 32 м• Перший: шістнадцятикутний, для придворних та

нижчих класів• Другий: восьмикутний, навпроти вівтаря

імператорський трон• В куполі мозаїка – Христос на троні в оточенні 24-

х старців та символів 4-х євангелістіврелікварій та усипальниця Карла Великого

Монастирі • Центри культурного та політичного життя• Невисокі міцні стіни, подібність до фортець

МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС

• Заміна мозаїк фресками• Церковні розписи – Біблія для неписемних• Поява у стінописах зображення Страшного

Суду ( ц.Йоана Хрестителя у Мюстре, Швейцарія)

• Наслідування античних пропорцій, але рухи фігур, складки одягу тощо динамічні, позбавлені античної врівноваженості та математичної прорахованості

КНИЖКОВА МІНІАТЮРА• Назва від кіноварі – червоної фарби (minium). Нею

виділяли початок тексту• Виконувалась на пергаменті – спеціально обробленій

шкірі• В мініатюрі використовували і варварські, і античні

традиції• Складні плетені візерунки, пурпур та золото• Вперше поява зображення людини – Євангелістів• Євангеліє Годескалька (781-789 рр.), Утрехтський псалтир

(9 ст.), рукописи з монастиря св.Мартина, Тур’є (сер.9 ст.) – Біблія Карла ІІ Лисого

Романський стиль

• Означення європейського мистецтва 10-12 ст. (romanus - римський)

• Панівна роль монастирів зберігається завдяки паломництву

• Монастир Сант Яго де Компостелла. Могила св.Якова, покроввителя у священій війні проти арабів

АРХІТЕКТУРА

• Мала вміщати велику кількість паломників• Відповідно нові форми склепінь та підпор• Циліндричні та хрестові склепіння, масивні

товсті стіни, круглі опори, велика кількість гладких поверхонь та скульптурний орнамент

• Розвиток світської архітектури – замки – вежі донжони

• Будівництво перших міст-фортець

ЖИВОПИС ТА СКУЛЬПТУРА

• Розписи майже не збереглися, мали повчальний характер. Рухи, жести, обличчя виразні, зображення плоскісні.

• В одній сцені поєднання кількох точок зору та різних моментів часу

• Композиція чітка, врівноважена, притаманні яскраві кольори

• Поява монументальної скульптури – рельєфи на порталах церков. Додатково поліхромувалися, для більшої виразності та переконливості

Франція • Бургундія.

– Абатство Клюні – церква Петра і Павла, 1088 – 1131 рр. найбільша на той час у Європі. Довжина 127 м, висота центрального нефу – більше 130 м. П’ять веж. Різьблені капітелі, де біло зображено сім музичних тональностей.

– ц. Сен-Лазар в Отені. 1112-1132 рр. Оздоблення порталу на тему Страшного суду– ц. Сен-Мадлен у Везле 1120-1150 рр. Портал “Зішестя Святого Дух а”

• Оверні.– Характерна простота та монументальність– ц. Нотр-Дам-дю-Пор у Клермоні. 12 ст.

• Прованс.– Вплив римського та візантійського мистецтва– Скульптура лише на капітелях та по сторонах порталу. Фігури більші за розміром ніж в

Бургундії• Нормандія

– Подібність до фортець. Просторі внутрішні приміщення, великі вежі по сторонах фасаду

Живопис Франції• Розквіт кін. 11 – поч.12 ст.• ц.Сен-Савен-сюр-Гартан у Пуату. Фрески смугами у два

яруси. Сюжети: Старий та Новий заповіт, басні Езопа. Характер зображень плоскісний, різномасштабність фігур, іноді ноги і голова розвернуті у протилежні сторони

• Книжкова мініатюра. Найбільша кількість рукописів створена на Півдні Франції

• Стефан Гарсія. Ілюстровані коментарі до Апокаліпсису. Монастир Сен-Север, Гасконь. 1028-1072 рр. в дусі народних традицій, яскраві кольори, живописність зображень.

НІМЕЧЧИНА• Архітектура.

– Собор в Вормсі. 1181-1234 рр. Характер фортеці.– Феодальні замки та фортеці– “Перехідний” стиль. На межі 12-13 ст. Собор у Бамберзі (1185-13 ст.). Суворість стін

пожвавлено декоративними аркадами, великою кількістю вікон; вежі стали менші.• Живопис.

– Мініатюра. Рукопис Carmina Burana. • Скульптура.

– Здебільшого всередині храмів.– Використання дерева.– Розп’яття з Брауншвейгу (пр.1160 р.)– Рельєфи Бамберського собору. Дуже життєві– Надгробок короля Рудольфа Швабського у соборі Мерзебурга.– Поява світських пам’ятників. Бронзовий лев як пам’ятник Генриха Льва, принца

Саксонського 1161 р.

ІТАЛІЯ• Побутувало лише у Ломбардії• Архітектура.

– Вишуканий і урочистий зовнішній вистрій, використання різноколірного мармуру для оздоб– Комплекс у Пізі: собор, вежа та баптистерій. Архітектори Брускето та Райнольдо– Палатинська капела у Палермо та собор Санта-Марія Нуова у Монреалі.

• Живопис.– Вплив ранньохристиянського та візантійського мистецтва – Різноманіття– Центри – Рим та монастирі південної Італії (Монтекасіно)– Фрески ц.Сан-Клементе (1073-1084). Тонкі поєднання кольорів, чіткі композиції.– Ілюміновані рукописи. “Лекціонарій переписувача Лева” (1072 р.)

• Скульптура– Значний вплив античних традицій– Рельєфи храмів Мілана, Верони, Павії– Бенедето Антеламі. Перша окремо стояча скульптура – зображення пророків Єзекіїла та

Давида.

ІСПАНІЯ• Замок Алькасар. Сеговія. 9 ст.

Килим з Байо. Англія. 11 ст.

Готичний стиль• Від італ.gotico – “готський”, у значенні варварське• Розквіт 13-14 ст.• Рання, зріла (висока) та пізня (полум’яна) готика• Центрами культурно-політичного життя стають міста як торгівельні центри• Основні споруди – ратуша з вежею та собор• Готичний собор легкий, спрямований вверх. Застосування аркбутанів та

контрфорсів – зовнішніх опор споруди• Стінописи замінив вітраж. Перевага у оздобах скульптури• Простір храму не так чітко структурується як романський, але образ небесного

світу зберігається• У образі Христа зосередились на темі мучеництва, водночас образ Богородиці –

образ прекрасної дами• Зберігається віра у міфічних тварин та чудовиська втілених у химерах та гаргульях• Крім церковних кних розповсюдження набули часослови, романи та історичні

хроніки

ФРАНЦІЯ• Провінція Іль-де-Франс• Нотр-Дам-де-Парі. 1163-14 ст.

– Базиліка, 129 м, 5 повздовжних нефів та трансепт, 3 входи портали– “королівська галерея”, вікно-розетка, на вежах – химери

• Собор у Шартрі. 12-14 ст.– Реліквії Богородиці– “королівський портал” 1145-1155 рр.– Вітражі мали пощу більше 2,5 тис. кв. м

• Собор у Реймсі. 1211-1330 рр.– Коронувалися французькі королі

• Собор у Ам’єні. 1218-1268 рр.– Довжина – 145 м, висота – 142,5 м

• 14-15 ст. - полум’яна готика

Монастир Сан-Мішель

НІМЕЧЧИНА

• Ще вищі склепіння, вежі з шпилями, відсутність аркбутанів та вікон-розеток. Замість них стрільчасті вікна

• Кельнський собор. 1248-19 ст.– Висота – 146 м

• Бамберзький вершник. Пр. 1237 р.

ІТАЛІЯ

• Міста-республіки• Міланський собор. 1386-19 ст.– Вміщає 40 тис.осіб– 2300 скульптур

• Палац Дожів у Венеції. 9 ст.