“Кохання квітне, лине через слово”: до Всесвітнього...

Кохання квітне, лине через слово…

Електронна експозиція до Всесвітнього дня закоханих

Одеська національна наукова бібліотека

Мова кохання – надзвичайно різноманітна. Це і слова і жести і міміка… Та найяскравішим висловом наших почуттів та ставлення до дорогої людини є квіти, бо вони говорять навіть тоді, коли ми мовчимо…

З нагоди Всесвітнього Дня закоханих. Пропонуємо нашим користувачам переглянути електронну виставку “Кохання квітне, лине через слово”. Експозиція гармонійно поєднала яскраві роботи одеського фотомайстра Костянтина Кризеля та книжки з фонду ОННБ, у яких висвітлюються питання життєвих цінностей, йдеться про окриленість закоханої людини, високі почуття відданості, любові…

Фотомайстер Кризель Костянтин ВіталійовичНародився 17 вересня 1983 року в селищі міського типу Любашівка Одеської області.Закінчив Одеську загальноосвітню школу № 83 І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи працював помічником експедитора на Одеському авіаційному заводі (до 2016 року).Наразі фрілансер реалізує та поширює свої творчі проекти.

Костянтин Кризель захопився фотографією у 2002 році, просто гуляючи вулицями міста, фотографуючи та збираючи найцікавіші кадри буденного життя Одеси. Захопившись уюбленою справою, згодом зрозумів, що фотографія стала однією з найважливіших складових його життя. Але головне, що надихає його до творчості - це щира підтримка коханої дівчини, близьких, друзів та книги.

Видання з фонду ОННБ, що надихають на творчість…

Мені ж, мій Боже на земліПодай любов, сердечний рай!І більш нічого не давай.

(Тарас Шевченко)

Сьогодні, мабуть, лиш любов'юСебе ще можна зберегти. (Іван Гнатюк)

Поклін тобі, моя зів'яла квітко,Моя розкішна, невідступна мрія.

(Іван Франко)

Ох! Бажаю сліз любові – І солодких і гірких.І бажаю, і боюся,Що дознаю ще раз їх. (Пантелеймон Куліш)

Коли б не ти – оця зимаМені була б, як нескінченнаОскліла вулиця. Для мене Без тебе і життя нема.

(Василь Стус)

Як не горю – я не живу.Як не люблю – я не співаю. (Павло Тичина)

Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині.І карії очі, і рученьки біліНочами насняться мені.

(Андрій Малишко)

Вона була для нього наче сонце,Що світло, радощі й життя дає.

(Леся Українка)

Квітки любові розцвітаютьЄдиний раз, єдиний раз.Вони ніколи не вмираютьІ вічно в серце ранять нас.

(Олександр Олесь)

Моя любов, як неба вічні зорі,Завжди, завжди горить в душі моїй.

(Володимир Сосюра)

Така любов буває раз в ніколи. (Ліна Костенко)

Лише Любов одна не знає міриЙ тримає нас руками обома! (Іван Драч)