МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до ...kost.in.ua/files/bdr2014.pdf · зарубіжної...

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання бакалаврської дипломної роботи для студентів денної та заочної форм навчання

за напрямком підготовки 6.090502 «Радіоелектронні апарати»

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання бакалаврської дипломної роботи

для студентів денної та заочної форми навчання за напрямком підготовки 6.090502 «Радіоелектронні апарати»

Вінниця ВНТУ 2014

Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (протокол № __ від _________ р.)

Рецензенти: Кичак В. М., доктор технічних наук, професор Філинюк М. А., доктор технічних наук, професор

Методичні вказівки до виконання бакалаврської дипломної роботи для студентів денної та заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.090502 “Радіоелектронні апарати” / Уклад. С. М. Злепко, С. В. Тимчик, С. В. Костішин. – Вінниця : ВНТУ, 2014. – 49 с.

Методичні вказівки являють собою комплекс рекомендацій навчально-методичного характеру з організації і виконання бакалаврської дипломної роботи. Розкривається орієнтовний зміст та структура бакалаврської дипломної роботи, порядок її виконання та правила оформлення. Наводяться критерії оцінювання роботи, організаційні аспекти захисту роботи, а також вимоги до графічної частини.

ЗМІСТ Вступ............................................................................................................... 4 1 Загальні положення.................................................................................... 5

1.1 Загальна характеристика бакалаврської дипломної роботи......... 5 1.2 Напрямки та характер бакалаврської дипломної роботи ............. 5 1.3 Організація виконання та захисту бакалаврської дипломної роботи....................................................................................................... 7

2 Зміст і структура дипломної роботи ........................................................ 10 2.1 Загальні вимоги................................................................................. 10 2.2 Індивідуальне завдання .................................................................... 11 2.3 Структура та зміст пояснювальної записки ................................... 13 2.4 Структура графічної частини .......................................................... 16

3 Оформлення бакалаврської дипломної роботи ....................................... 19 3.1 Вимоги до оформлення текстової частини .................................... 19 3.1.1 Загальні відомості .......................................................................... 19 3.1.2 Оформлення пунктів та підпунктів.............................................. 20 3.1.3 Оформлення формул ..................................................................... 22 3.1.4 Оформлення ілюстрацій................................................................ 22 3.1.5 Оформлення додатків .................................................................... 23 3.1.6 Побудова таблиць .......................................................................... 23 3.1.7 Перелік використаної літератури................................................. 24 3.2 Вимоги до оформлення графічної частини .................................... 24 3.2.1 Загальні вимоги.............................................................................. 24 3.2.2 Умовні графічні позначення......................................................... 26 3.2.3 Лінії зв’язку .................................................................................... 26 3.2.4 Перелік елементів .......................................................................... 27 3.2.5 Текстова інформація...................................................................... 29 3.2.6 Специфікація .................................................................................. 29

4 Оформлення супутніх документів............................................................ 31 5 Організація дипломного проектування.................................................... 33 6 Захист бакалаврської дипломної роботи ................................................. 34 Список використаної літератури ................................................................. 36 Додатки........................................................................................................... 37

Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки ............................ 38 Додаток Б Бланк завдання на бакалаврську дипломну роботу.......... 39 Додаток В Шаблон розширеного технічного завдання ...................... 41 Додаток Г Приклад написання рецензії на бакалаврську дипломну роботу..................................................................................... 44 Додаток Д Шаблон підпису компакт-диску......................................... 45 Додаток Е Схема електрична структурна ............................................ 46 Додаток Ж Схема електрична принципова.......................................... 47 Додаток З Кресленик друкованої плати ............................................... 48 Додаток К Складальний кресленик друкованої плати........................ 49

ВСТУП

Основним вектором розвитку напряму підготовки «Радіоелектронні апарати» та, зокрема, спеціальності «Біотехнічні та медичні апарати і системи» є набуття знань і навичок роботи з радіоелектронною апаратурою, етапами її проектування, виготовлення, налагодження та ремонту, комп’ютеризацією та автоматизацією процесів проектування, розроблення технологічних процесів виготовлення її складових частин.

В процесі організації занять з даного напряму підготовки необхідно враховувати індивідуальну особливість студентів, створювати творчу обстановку з практичної реалізації їх ідей, в той же час розвивати процес самонавчання студентів, допомагати студентам усвідомити своє місце в суспільстві, вибрати місце роботи з урахуванням особистих здібностей. Це є потужним стимулом для оперативної ліквідації розбіжності теоретичних і практичних навиків навчання та роботи, які неодноразово спостерігаються в реальному житті.

Дипломна робота бакалавра – це один з перших серйозних самостійних кроків майбутнього спеціаліста, який вимагає від нього застосування практично всіх знань, набутих протягом 4-х років навчання. Саме на цьому етапі право остаточного вибору інженерно-технологічного рішення повністю належить автору роботи.

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра вимагає побудови роботи таким чином, щоб кожне його рішення було обґрунтоване та зважене.

Основними напрямами розвитку спеціальності «Радіоелектронні апарати» є проектування та виготовлення різноманітних радіоелектронних засобів і систем, в тому числі й медичного спрямування.

Для того, щоб бакалаврська дипломна робота відповідала сучасним вимогам, необхідні як інженерно-економічне обґрунтування технічних рішень, так і широке використання державних стандартів, новітньої елементної бази, машинних методів дослідження, проектування та розрахунків. Це, в свою чергу, вимагає вивчення досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки, а також використання результатів навчання в університеті.

Мета даного посібника – пояснити завдання дипломної роботи бакалавра (БДР), визначити зміст її основних розділів, сформулювати вимоги до тематики БДР, її оформлення, захисту в перед державною екзаменаційною комісією.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підсумковою роботою студента, який претендує на отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є бакалаврська дипломна робота, яка, в свою чергу, є невід’ємною частиною підготовки майбутнього фахівця.

Наказом ректора № 131 від 13.05.2011 р. «Про зміни в організації навчального процесу у 2011-2012 навчальному році» для бакалаврської підготовки формою державної атестації щодо встановлення рівня опанування студентом відповідних компетенцій була визначена бакалаврська дипломна робота.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про охорону праці», наказом Міністерства освіти і науки України № 969/922/216 від 21.10.2010 р. та наказом ректора ВНТУ № 105 від 15.04.2011 р. «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту» до дипломних проектів (робіт) за освітньо-професійною програмою підготовки «бакалавр» було введено розділ «Охорона праці».

1.1 Загальна характеристика бакалаврської дипломної роботи Бакалаврська дипломна робота – кваліфікаційна робота, на підставі

публічного захисту якої рішенням державної екзаменаційної комісії студенту видається диплом державного зразка про отримання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Бакалаврська дипломна робота має засвідчити рівень засвоєння студентом матеріалу освітньо-професійної програми за відповідним напрямом підготовки та оволодіння знаннями й навичками, одержаними в процесі навчання, а також уміння застосовувати їх у практичній роботі. Захист бакалаврської дипломної роботи проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії і має на меті продемонструвати відповідність рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця за відповідним напрямом підготовки.

1.2 Напрямки та характер бакалаврської дипломної роботи 1.2.1 Тема та зміст БДР повинні відповідати освітньо-професійній

програмі підготовки бакалавра відповідного напряму. 1.2.2 Не допускається написання БДР за допомогою лише реферування

літературних джерел без написання власних аналітичних та конструкторських частин.

1.2.3 Як БДР можуть бути рекомендовані роботи, пов’язані зі схемотехнічним чи конструкторсько-технологічним проектуванням (дослідженням) окремих функціональних вузлів конкретних приладів (пристроїв), з розробкою та вдосконаленням технологічних процесів, алгоритмів та програмного забезпечення відповідно до профілю спеціальності. Перевагу слід віддавати реальним БДР, що виконуються на конкретні замовлення.

Бакалаврська дипломна робота може продовжуватись як дипломний проект (робота) під час навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста або переростати в магістерську кваліфікаційну роботу (МКР).

1.2.4 Тематика БДР затверджується випускаючою кафедрою в перший місяць осіннього семестру IV курсу і виставляється у відкритому доступі для ознайомлення.

1.2.5 Бакалаврські дипломні роботи виконуються за такими напрямами: - науково-практичний (проектно-конструкторський або технологічний)

для спеціалістів; - науково-дослідна для магістрів наукового напрямку. Напрям бакалаврської дипломної роботи вказує тільки на питому вагу

відповідних розділів, тобто в роботах науково-практичного напряму обов’язковою складовою має бути науково-дослідна частина рівно як і в науково-дослідній роботі можуть розв’язуватися питання виробничо-технологічного характеру.

Більшість студентів виконують БДР першого напряму. Студенти, які виявили хист до наукових досліджень та мають відповідний творчий потенціал, можуть за власним бажанням або за рекомендацією кафедри обрати другий напрям. Такі роботи можуть продовжуватись на 5 курсі та переростати у дисертаційну роботу магістра.

В залежності від складності завдань, можуть захищатися комплексні БДР: кафедральні, міжкафедральні, міжінститутські.

БДР повинна представляти собою узагальнення виконаних раніше курсових робіт з трьох основних взаємопов’язаних спеціальних дисциплін: «Конструювання РЕА», «Мікропроцесори в РЕА» та «Елементна база РЕА та електронні прилади».

Роботи першого типу можуть продовжуватись на 5-му курсі як дипломний проект (робота) магістра інженерії, другого типу можуть переростати в дисертаційну роботу магістра наукового напрямку.

1.2.6 Загальне керівництво підготовкою студентом бакалаврської дипломної роботи здійснює керівник БДР. Він несе відповідальність за рівень написання та дотримання чинних нормативних вимог.

1.2.7 Рекомендований обсяг текстового матеріалу — 40-60 (не враховуючи додатки) сторінок формату А4, обсяг ілюстративних матеріалів — не менше 3-х аркушів формату А1 (А2, А3), обсяг обов’язкового розділу «Охорона праці» — 5-9 сторінок.

Аркуші великого формату графічної частини бакалаврської дипломної роботи, масштабуються до формату А4 і з усіма обов’язковими підписами долучаються до додатків пояснювальної записки роботи.

1.2.8 Орієнтовна структура БДР наступна: - титульний аркуш (додаток А); - індивідуальне завдання (додаток Б); - вступ (актуальність, мета, об’єкт дослідження чи проектування,

задачі, які планується розв’язати для досягнення поставленої мети); - основна частина; - висновки (основні підсумки роботи, отримані результати, напрямки

подальших досліджень тощо); - список використаної літератури в який вносяться, зокрема, наукові

статті автора (в тому випадку, якщо вони є); - додатки. Зміст додатків визначається характером роботи: а) обов’язково повинні бути наступні додатки: технічне завдання,

схеми (функціональна, структурна, принципова), складальні та робочі кресленики деталей тощо (додатки Е, Ж, З, К);

б) інші матеріали ілюстративного характеру; в) акт впровадження результатів бакалаврської дипломної роботи (за

наявності). 1.2.9 Подання до захисту БДР, яка в цілому або в окремих частинах

містить ксерокопійовані матеріали, не допускається.

1.3 Організація виконання та захисту бакалаврської дипломної роботи

1.3.1 Формування, видача завдань та контроль за виконанням БДР з

відповідного напряму підготовки здійснюється випускаючою кафедрою. При розробленні детальної структури БДР необхідно враховувати, що ця робота базується, в основному, на фундаментальних та загальноінженерних дисциплінах.

1.3.2 Керівниками БДР можуть виступати викладачі, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук, вчене звання доцента або професора. В деяких випадках, керівництво БДР може доручатися викладачам без наукового ступеня за умови значного досвіду роботи, подання до захисту кандидатської дисертації тощо. Один керівник може керувати не більше, ніж 5-ма роботами.

1.3.3 Рецензування БДР здійснюється в межах університету викладачами споріднених кафедр (додаток Г). Перелік викладачів-рецензентів та кількість студентів, яка виділяється на кожного викладача, регламентується наказом учбового закладу та уточнюється у секретаря кафедри.

1.3.4 Склад ДЕК із захисту БДР регламентується щорічним наказом про планування навчального навантаження викладачів ВНТУ на відповідний навчальний рік та чинним університетським «Положенням про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної комісії». Кількість членів комісії – 6 викладачів.

Голова ДЕК – директор навчально-наукового інституту, його заступник.

Заступник голови – завідувач випускової кафедри. Члени: - професор або доцент профільної кафедри – 2; - провідний фахівець спорідненої кафедри – 1; - викладач кафедри охорони праці – 1. 1.3.5 Зміст і направленість розділу «Охорона праці» узгоджуються з

консультантом з охорони праці, якого призначає кафедра охорони праці. Підпис консультанта з охорони праці є обов’язковим.

Розділ «Охорона праці» повинен містити конкретні пропозиції з питань охорони праці на виробництві, а саме: з електробезпеки, промислової санітарії та пожежної безпеки, які пов’язані як з самою конструкцією основного та допоміжного технічного устаткування, так і з конкретними умовами його монтажу, експлуатації чи ремонту. Не допускається підміняти розгляд питань щодо оздоровлення, полегшення та безпеки праці переписуванням ДСТУ, ДБН, інших правил, норм, інструкцій з питань охорони праці тощо.

1.3.6 Попередній захист БДР організовується за розпорядженням кафедри, але не пізніше, ніж за тиждень до першого дня офіційного захисту. На попередній захист студенту необхідно представити:

- БДР в одному примірнику (не прошиту) з усіма необхідними підписами;

- презентацію (ілюстративний матеріал). За результатами попереднього захисту приймається відповідне рішення

про допуск студента до захисту БДР. 1.3.7 До захисту БДР допускаються студенти, які виконали всі вимоги

навчального плану та допущені по результатам попереднього захисту. Захист БДР здійснюється на засіданні державної екзаменаційної комісії, створеної наказом ректора.

На захист подаються: - БДР в одному примірнику з усіма необхідними підписами; - відгук керівника; - рецензія; - 2 компакт-диски з електронними варіантами БДР та презентації. - презентація. Виконання та захист БДР здійснюється державною мовою. Захистом БДР вважається публічне представлення своєї роботи перед

затвердженою наказом ВНТУ комісією.

Після виступів всіх студентів відбувається обговорення кожної БДР та перебігу її захисту на закритому засіданні ДЕК і прийняття рішення про її оцінювання за критеріями, затвердженими на засіданні кафедри та прийняття рішення ДЕК про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Після обговорення відбувається оголошення рішення ДЕК про оцінювання знань, продемонстрованих студентом на захисті бакалаврської дипломної роботи.

1.3.8 БДР здаються до архіву ВНТУ після захисту роботи згідно акту прийому-здачі. Разом з бакалаврською дипломною роботою до архіву на компакт-диску здаються:

- електронні варіанти пояснювальної записки БДР та її графічної частини;

- презентація. Приклад оформлення напису на компакт-диску подано в додатку Д. 1.3.10 У випадку, коли ДЕК за результатами голосування визнає БДР

такою, що не відповідає вимогам, студент підлягає відрахуванню. В цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. Він може виконати нову БДР і подати її до захисту протягом наступного навчального року.

2 ЗМІСТ І СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

2.1 Загальні вимоги Дипломна робота є сукупністю елементів досліджень і технічного

проектування. Тому пояснювальна записка до БДР повинна бути поєднанням звіту з науково-дослідної роботи, пояснювальної записки технічного проекту та розрахунку параметрів друкованої плати, яка є основою для виготовлення виробу. Дипломна робота складається з пояснювальної записки, графічної частини та супровідних документів.

Загальні положення встановлюють форми, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в дипломній роботі та повністю відповідають вимогам чинних стандартів до конструкторської документації.

Пояснювальна записка та графічна частина дипломної роботи, як і будь-яка конструкторська документація, до якої можуть входити текстові, схемні, програмні та інші документи, оформлюються на аркушах білого паперу (стандартних форматах). ГОСТ 2.301 встановлює такі основні формати, що можуть бути використані при оформленні пояснювальної записки та інших документів:

А1 = 841 × 594 мм ± 3,0 мм; А2 = 420 × 594 мм ± 2,0 мм; A3 = 420 × 297 мм ± 2,0 мм; А4 = 210 × 297 мм ± 2,0 мм. На документах дипломної роботи формату А1–А4 (крім пояснювальної

записки), незалежно від їх орієнтації, повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших – 5 мм.

Всі документи дипломної роботи повинні мати основний напис і додаткові графи до нього, за винятком пояснювальної записки, індивідуального завдання та окремих додатків.

Форма, розмір, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових граф до нього викладені в ГОСТ 2.104. Стандартом установлено три форми основного надпису:

- форма 1 (55 × 185 мм) – для перших аркушів схем і креслень (рисунок 2.1);

- форма 2 (40 × 185 мм) – для перших аркушів текстових документів (рисунок 2.2);

- форма 2а (15 × 185 мм) – для наступних аркушів схем і текстових документів (рисунок 2.3).

Порядок заповнення граф основного напису наведено на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 – Основний напис графічного документа (форма 1)

Рисунок 2.2 – Основний напис текстового документа (форма 2)

Рисунок 2.3 – Основний напис текстового документа (форма 2а)

2.2 Індивідуальне завдання Індивідуальне завдання містить вихідні дані для розроблення БДР,

відображає її наповнення та є контрольним і організаційним документом (Додаток Б). Завдання повинне складатися з таких розділів:

- тема роботи; - вихідні дані до роботи: призначення і сфера застосування; - технічні вимоги (ТВ); - зміст розрахунково-пояснювальної записки; - перелік графічного матеріалу; - консультанти з проекту (роботи); - графік виконання проекту.

У розділі 1 (тема роботи) вказують тему відповідно до наказу по університету «Про затвердження тематики випускних БДР». Обов’язково зазначають номер наказу та дату затвердження.

У розділі 2 (вихідні дані до роботи) вказують: - «призначення та сфера застосування», що описує основні

функціональні властивості технічного засобу, що розробляється та коротку характеристику області та умов впровадження (для вимірювання, перетворення, відтворення, контролю, діагностування і т. д.).

- «загальні вимоги» містять параметри, визначальні показники якості, технологічності, а також конструктивні та інші види обмежень при створенні та експлуатації засобу, що розробляється.

У розділі 3 (ТВ) вказують вимоги: - до конструкції пристрою (тип корпусу, параметри конструктивного

сполучення, вид індикації, органи управління та ін.); - експлуатаційні характеристики (продуктивність, швидкодія, джерела

живлення і т. д.); - умови експлуатації (температура та вологість довкілля, удари та

вібрації тощо); - метрологічні характеристики (функції перетворення, діапазони

вхідних і вихідних величин, межі допустимої основної похибки, функції впливу на характеристики, похибки та ін.);

- вимоги до надійності (напрацювання на відмову, середня інтенсивність відмов і т. д., а також планова серійність випуску даного виробу).

У ТВ можуть бути включені також інші показники якості: ергономічні, естетичні, технологічні, економічні та інші.

При розробці вимірювальної системи на базі ЕОМ або мікроконтролера в ТВ вводиться спеціальний пункт – вимоги до програмного забезпечення.

У розділі 4 (зміст розрахунково-пояснювальної записки) перелічують всі основні розділи, які наявні в пояснювальній записці до дипломної роботи. Розписуються основні обрахунки, що проведені в БДР.

У розділі 5 (перелік графічного матеріалу) перелічують найменування всіх схем і креслеників графічної частини роботи з точним числом кількості аркушів. Вказують повністю назви з основного напису кожного кресленика, а також його кодування згідно ЄСКД та в дужках формат кресленика.

Конкретний перелік графічного матеріалу визначає керівник роботи відповідно до теми. Графічний матеріал повинен бути підібраний так, щоб він найбільш повно відповідав змісту роботи і давав вичерпне уявлення про об’єкт проектування та відображав ту частину матеріалу дипломної роботи, що виконувалася безпосередньо студентом.

У розділі 6 (консультанти по роботі) повинен бути наведений зміст частин БДР – як спеціальної технічної, так і розділу з охорони праці, що

тісно пов’язаний з темою БДР. Розділ 6 має бути затверджений викладачами, відповідальними за дані частини БДР.

Індивідуальне завдання складається самостійно студентом та його керівником, узгоджується з відповідальним за дипломне проектування викладачем і затверджується завідуючим кафедрою наприкінці переддипломної практики.

Приклад оформлення ІЗ знаходиться в додатку Б. 2.3 Структура та зміст пояснювальної записки Пояснювальна записка (ПЗ) містить у собі ряд обов’язкових складових

частин, перелік та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до теми БДР. За своїм змістом ПЗ повинна відповідати технічному завданню на дипломну роботу.

Пояснювальна записка будь-якої БДР повинна містити: - титульний лист; - анотацію; - індивідуальне завдання; - зміст; - вступ; - основні розділи; - висновки; - список використаних джерел; - додатки. Анотація повинна містити: суть роботи, відомості про обсяг, кількість

ілюстрацій, таблиць, кількість використаних джерел, перелік ключових слів.

У розділі «Вступ» викладається суть того питання, яка вирішується в записці, дається коротке пояснення, чим зумовлена необхідність в майбутній розробці, окреслюються області можливого використання. Можуть бути виділені ті положення роботи, які, на думку автора (розробника), представляють найбільший інтерес для практики.

Також у вступі виділяють об’єкт і предмет роботи, мету та завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети.

Основні розділи записки повинні включати результати вирішення наступних завдань:

1. Дослідження фізичної суті явища, на основі якого працює прилад, що розробляється. Обґрунтування вибору прийнятого напряму роботи, методи вирішення поставлених задач, техніко-економічний аналіз (за вимогою керівника роботи), маркетингові та інші дослідження в даній області. Знаходження та дослідження аналогів, визначення показників якості РЕА.

2. Опис схеми електричної принципової включає в себе аналіз принципів роботи приладу, що конструюється. У випадку наявності

підстроювальних елементів, тут наводиться інструкція – послідовність дій по реалізації налаштування виробу. В цьому ж розділі будується структурна схема приладу, яка може бути винесена окремим креслеником.

3. Компонування приладу включає в себе аналіз елементної бази; визначення задач компонування; розробку різних варіантів конструкцій; визначення оптимального варіанту конструкції; розрахунок корпусу приладу; вибір і обґрунтування типу друкованої плати, її класу точності та матеріалу; опис методу проектування друкованої плати; розрахунок діаметрів контактних площадок; розрахунок друкованої плати на механічний вплив; розрахунок друкованої плати на електромагнітну сумісність. За вимогою керівника роботи в цей розділ можна включати розрахунок теплового режиму друкованої плати та математичне або комп’ютерне моделювання вузлів пристрою.

Розрахунки виконуються згідно методичних вказівок, які наведені в переліку літератури.

4. Розроблення алгоритмів і написання програмного коду для керування мікроконтролерною системою, в цей розділ також відноситься пункт розподілу мікроконтролерних ресурсів системи. Програмний код може бути написаний на мові Assembler або С++. Необхідна наявність щонайменше 2-х алгоритмів – один загальний структурний роботи програми та ще один – детальний, для будь-якої окремої функції.

5. Математичне або комп’ютерне моделювання (за вимогою керівника БДР).

Модель – це матеріальний об’єкт, система, математичних залежностей або програм, що відображають суттєві якості або характеристики об’єкту, процесу чи явища, що досліджується.

Під моделюванням розуміють дослідження будь-яких явищ, процесів чи систем шляхом побудови й вивчення їх моделей, тобто об’єктів, що є уявно наведеними або матеріально реалізованими, кожний з яких, відображаючи чи відтворюючи об’єкт-оригінал, здатний заміщувати його так, що його вивчення дає нову інформацію про об’єкт-оригінал.

«Висновок». У цьому розділі необхідно коротко викласти основні результати виконаної роботи і, якщо це можливо, дати практичні рекомендації з подальшого вдосконалення об’єкта проектування, впровадження та застосування його в народному господарстві. Окремо необхідно відзначити відповідність параметрів спроектованого приладу технічному завданню на проектування, при невідповідності – обґрунтувати причину. Коротко відмітити, що розроблено та запропоновано нового в кожному розділі.

Список використаних джерел наводиться по мірі використання літератури в тексті. Посилання в тексті на всі джерела обов’язкові.

В додатках до пояснювальної записки можуть бути наведені перелік нормативної документації; набір схем та креслеників, перелік елементів електричних схем; специфікація; результати розрахунків блоків

структурної схеми на ЕОМ; результати схемотехнічного моделювання (EWB, MicroCAP, MathLab, MathCAD та ін.)

Орієнтовний порядок подання обов’язкових складових частин ПЗ та їх об’єм (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1. Орієнтовний порядок подання частин ПЗ.

Склад пояснювальної записки Об’єм Приклад

оформлення Титульний лист 1 Додаток А Індивідуальне завдання 2 Додаток Б Зміст 1-3 Перелік умовних скорочень* 1 Вступ 1-2 1. Аналітичний огляд питання (розділ 1): - обґрунтування необхідності проектування на основі аналізу існуючих аналогів:

- огляд джерел Інтернету*; - огляд літературних джерел; - патентний пошук*.

- визначення фізичних основ роботи приладу, який розробляється – характеристика фізичних явищ та використання ефекту від них в людській діяльності. - обґрунтування технічного завдання.

2. Опис схеми електричної принципової (розділ 2): - принцип роботи приладу; - процедура налаштування приладу; - опис режимів роботи, - побудова структурної схеми та її аналіз.

3. Компонування приладу (розділ 3): - аналіз елементної бази; - визначення задач компонування; - розроблення різних варіантів конструкцій; - визначення оптимального варіанту конструкції; - розрахунок корпусу приладу; - вибір і обґрунтування типу друкованої плати та її класу точності та матеріалу; - опис методу проектування друкованої плати; - розрахунок діаметрів контактних площадок; - розрахунок друкованої плати на механічні дії; - розрахунок друкованої плати на електромагнітну сумісність; - розрахунок теплового режиму друкованої плати*; - математичне або комп’ютерне моделювання вузлів приладу (MathCAD, EWB, MicroCAP)*.

Продовження таблиці 2.1. 4. Розроблення програмного забезпечення (розділ 4): - узагальнений алгоритм роботи програми та детальний алгоритм роботи основної програмної функції; - розподіл ресурсів мікроконтролерної системи; - написання лістингу програмного забезпечення.

5. Розділ охорони праці (розділ 5) 5-12 Висновки 1-2 Список використаних джерел 2-3 Додатки:

- Технічне завдання (розширене). Додаток В - Електричні схеми (структурна*, принципова). - Перелік елементів електричних схем. - Робочі кресленики деталей (топологічний кресленик друкованої плати).

- Складальні кресленики деталей (складальний кресленик друкованої плати).

- Специфікація. - Результати розрахунків блоків структурної схеми на ЕОМ (за наявності)*.

- Результати схемотехнічного моделювання (EWB, MicroCAP, MathLab та інш.)*.

- Алгоритми роботи програми*.

До загального обсягу БДР включається вся ПЗ від титульного аркушу до заголовних листів додатків, список використаної літератури, крім анотації, таблиць та рисунків, які повністю займають площу сторінки. Всі сторінки зазначених елементів піддягають скрізній суцільній нумерації.

65-120

Примітки: *в – за вимогою керівника БДР; ** – дозволяється вводити нові частини за вимогою та узгодженням

керівника БДР.

2.4 Структура графічної частини Номенклатура схем на пристрій (прилад, апарат, установку) повинна

визначатися залежно від особливостей пристрою. Кількість типів схем на пристрій має бути мінімальною, але в

сукупності вони: повинні містити відомості в обсязі, достатньому для проектування, виготовлення, експлуатації та ремонту пристрою.

Графічна частина дипломної роботи повинна містити документи згідно таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Складові частини графічного матеріалу БДР.

Склад графічного матеріалу Кіл

. ар

Формат Приклад

оформлення Структурна (або функціональна) схема 1 А1 (або А2) Принципова схема 1 А1 (або А2) Кресленики складальних одиниць 1 А1 (або А2)** Кресленики деталей 1 А1 (або А2) Кресленик габаритний, загального вигляду, складальний кресленик*

1-3 А1 (або А2)**

Демонстраційні матеріали (часові діаграми роботи пристрою, схеми алгоритмів, трьохвимірне моделювання тощо)

1-2 А1

Всього: 6-9 Примітки * - за необхідністю; ** - в залежності від складності кресленика. Графічна частина виконується з використанням машинних засобів

проектування – векторних пакетів програм (Visio, Компас). Найменування і код схем визначаються їх видом і типом (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3. Види та типи схем.

Види схем (залежать від елементів та зв’язків, що входять до складу

приладу) ГОСТ 2.701-84

Типи схем (залежать від основного призначення)

електричні Е структурні 1 гідравлічні Г функціональні 2 пневматичні П принципові (повні) 3 газові (окрім пневматичних) X з’єднань (монтажні) 4 кінематичні К підключення 5 вакуумні В загальні 6 оптичні Л розташування 7 енергетичні Р об’єднані 0 ділення Е комбіновані С

Код схеми повинен складатися з літерної частини, що визначає вид

схеми, і цифрової частини, що визначає тип схеми.

Між схемами одного комплекту конструкторських документів на прилад має бути встановлений однозначний зв’язок, який забезпечив би можливість швидкого пошуку одних і тих же елементів (пристроїв, функціональних груп), зв’язків або з’єднань на всіх схемах даного комплекту.

Схема структурна – схема, що визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення та взаємозв’язки. Схеми структурні розробляють при проектуванні пристрою (приладу, апарату, установки) на стадіях, що передують розробленню схем інших типів, і користуються ними для загального ознайомлення з пристроєм.

Схема функціональна – схема, що роз’яснює певні процеси, що відбуваються в окремих функціональних ланцюгах пристрою (приладу, апарату, установки) або в цілому. Схемами функціональними користуються для вивчення принципів роботи, а також при налагодженні, контролі та ремонті апаратури.

Схема принципова (повна) – схема, що визначає повний склад елементів і зв’язків між ними і, як правило, дає детальне уявлення про принципи роботи пристрою (приладу, апарату, установки). Схемами принциповими користуються для вивчення принципів роботи, а також при налагодженні, контролі та ремонті. Вони слугують підставою для розробки інших конструкторських документів.

Схема з’єднань (монтажна) – схема, що показує з’єднання складових частин пристрою (приладу, апарату, установки), і визначає місце проведення дротів, джгутів, кабелів або трубопроводів, якими здійснюються ці з’єднання, а також місця їх приєднання та виведення (роз’єми, плати, затискачі і т. п.).

Схема підключення – схема, що показує зовнішні підключення виробу. Схемами підключення користуються при розробці інших конструкторських документів, а також для здійснення підключень виробів та при їх експлуатації.

Схема загальна – схема, що визначає складові частини комплексу і їх з’єднання між собою на місці експлуатації. Схемами загальними користуються при ознайомленні з комплексами, а також при їх експлуатації.

Схема розташування – схема, що визначає відносне розташування складових частин пристрою (приладу, апарату, установки), а при необхідності, джгутів, дротів, кабелів, трубопроводів і т. п. Схемами розташування користуються при розробленні інших конструкторських документів, а також при експлуатації та ремонті.

Схема об’єднана – схема, в якій на одному конструкторському документі виконують схеми двох або більше типів, випущених на один пристрій (прилад, апарат, установку).

Загальні правила виконання електричних схем повинні відповідати ГОСТ 2.721, ГОСТ 2.758.

3 ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Кожна БДР складається з текстової частини – розрахункової пояснювальної записки (ПЗ) і графічної частини – схем, креслеників, переліків, специфікацій.

Рисунок 3.1 – Структура коду документа.

3.1 Вимоги до оформлення текстової частини 3.1.1 Загальні відомості Розрахункова пояснювальна записка БДР є її основною частиною, що

містить всі необхідні описи, розрахунки, пояснення і отримані результати. Текст розрахункової пояснювальної записки повинен бути

віддрукований на принтері з міжрядковим інтервалом 1. Поля: ліворуч – 25 мм; праворуч – 15 мм; зверху – 20 мм; знизу – не менше 20 мм; Абзаци в тексті починаються відступом – 0,8 см. Всі сторінки пояснювальної записки повинні бути пронумеровані

послідовно в правій нижній частині арабськими цифрами. Нумерація сторінок повинна бути скрізною від титульного листа до останньої сторінки (за винятком анотації), включаючи всі ілюстрації, таблиці, розташовані всередині тексту або після нього, а також додатки. На титульному аркуші, який є першою сторінкою, та індивідуальному завданні (друга сторінка) номери сторінок не ставляться, але вони враховуються в загальний обсяг (ГОСТ 2.105). Зміст починається з 3-ої сторінки.

В тексті ПЗ, за винятком формул, таблиць і рисунків, не допускається: - застосовувати математичний знак мінус «-» перед від’ємним

значеннями величин (слід писати слово «мінус»);

- застосовувати знак «∅ » для позначення діаметра (слід писати слово «діаметр»). При зазначенні розміру або граничних відхилень діаметра на креслениках, розміщених в тексті ПЗ, перед розмірним числом слід писати знак «∅ »;

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад > (більше), < (менше), = (дорівнює), ≤ (більше або дорівнює), ≥ (менше або дорівнює) ≠ (не дорівнює), а також знаки № (номер) та % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів, технічних умов та інших документів без реєстраційного номера.

Якщо в ПЗ наведені пояснювальні написи, що наносяться безпосередньо на виріб (наприклад на планки, таблички до елементів управління і т. п.), їх виділяють заголовними літерами (без лапок), наприклад ВКЛ., ВИКЛ., або лапками – якщо напис складається з цифр і (або) знаків.

Найменування команд, режимів, сигналів і т. д. в тексті слід виділяти лапками, наприклад, «Сигнал + 27 включено».

Перелік допустимих скорочень слів встановлений ГОСТ 2.316. Якщо в ПЗ прийнята особлива система скорочень слів або

найменувань, то в ньому повинен бути наведений перелік умовних скорочень, який розміщують на початку ПЗ після змісту.

При необхідності застосування умовних позначень, зображень або знаків, не встановлених чинними стандартами, їх слід пояснювати в тексті.

В ПЗ слід застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення у відповідності до ГОСТ 8.417.

Разом з одиницями СI, при необхідності, в дужках вказують одиниці систем, дозволених до застосування. Застосування в одній ПЗ різних систем позначення фізичних величин не допускається.

В тексті ПЗ числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку слід писати цифрами, а числа без позначення одиниць фізичних величин і одиниць рахунку від одиниці до дев’яти – словами.

Числові значення величин в тексті слід вказувати зі ступенем точності, що необхідна для забезпечення заданих властивостей виробу, при цьому у ряді величин здійснюється вирівнювання числа знаків після коми.

3.1.2 Оформлення пунктів та підпунктів Розділи, підрозділи, пункти слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи записки повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї записки і позначатись арабськими цифрами без крапки. Наприклад: «1», «2», «3» і т. д. Назва розділу пишеться заголовними літерами на новій сторінці, вирівнювання по центру, напівжирним шрифтом.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та підрозділу розділених крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться.

Наприклад: «2.3» (другий розділ, третій підрозділ). Вирівнювання по ширині. Шрифт напівжирний.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу чи підрозділу. Номер пункту включає номер розділу та порядковий номер підрозділу та пункту (при наявності підрозділу), розділених крапками. Наприклад: «1.1.2».

Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів в ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинен складатися з номерів розділу та пункту, розділених крапкою. В кінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:

1 Типи і основні розміри 1.1 1.2 (Нумерація пунктів першого розділу документа) 1.3 2 Технічні вимоги 2.1 2.2 (Нумерація пунктів другого розділу документа) 2.3 Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в

межах підрозділу, номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу та пункту, розділених крапками.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується.

Якщо текст документа підрозділяється лише на пункти, вони нумеруються порядковими номерами в межах документа.

Всередині пунктів або підпунктів можуть використовуватися переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або при необхідності посилання в тексті документа на один з переліків, рядкову літеру, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис виконується з абзацного відступу, як показано в прикладі.

Приклад: а) … б) … 1) … 2) … в) … Кожен пункт, підпункт і перелік записують з абзацного відступу. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти заголовків не

мають. Кожен розділ текстового документа рекомендується починати з нового

листа (сторінки).

3.1.3 Оформлення формул У формулах як символи слід застосовувати позначення, встановлені

відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися зі слова «де» без двокрапки після нього, без абзацного відступу.

Формули, що слідують одна за одною та не розділені текстом, розділяють комою. Формула, після якої стоїть слово «де», відділяється комою. Формула, після якої пояснення відсутні, завершується крапкою.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. Формули, за винятком формул, що розміщуються в додатках, повинні нумеруватися скрізною нумерацією арабськими цифрами, які записуються на рівні формули справа в круглих дужках, якщо на них є посилання в тексті записки.

Посилання в тексті на порядкові номери формул наводяться в круглих дужках, наприклад: у формулі (1).

Формули, що поміщаються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатку з додаванням перед кожною цифрою позначення додатку, наприклад: формула (В.1).

Допускається нумерація формул в межах розділу. В цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: (3.1).

Порядок викладу в ПЗ математичних або хімічних рівнянь такий же, як і формул.

3.1.4 Оформлення ілюстрацій Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту,

що викладається в ПЗ. Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту ПЗ (близько до відповідних частин тексту), так і в додатках. Ілюстрації повинні бути виконані відповідно до вимог стандартів ЄСКД. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами скрізною нумерацією або нумерацією в межах розділу.

Ілюстрації кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатку, наприклад: рисунок A.3.

Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. В цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, які розділені крапкою. При посиланнях на ілюстрації слід писати «відповідно до рисунка 2» при скрізній нумерації і «відповідно до рисунка 1.2» при нумерації в межах розділу.

Ілюстрації, при необхідності, можуть мати найменування і пояснюючу інформацію (текст під рисунком).

3.1.5 Оформлення додатків Матеріал, що доповнює текст ПЗ, допускається розміщувати в

додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури та приладів, схеми та креслення, опис алгоритмів і лістинг програм і тощо.

Додаток оформляють як продовження даної ПЗ на подальших її листах або випускають у вигляді самостійного документа. В тексті ПЗ на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розташовують в порядку посилань на них в тексті ПЗ. Кожний додаток слід починати з нової сторінки з зазначенням на першій стрічці посередині сторінки слова «Додаток» і його позначення.

Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком.

Додатки слід позначати великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком національних символів та символів, що схожі на інші символи ( Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь) за ДСТУ 3008-95.

Додатки виконують на листах формату А4. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на

розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумеруються в межах кожного додатка. Перед номером наводиться позначення цього додатка.

Перші сторінки додатків повинні мати загальну з рештою частини ПЗ скрізну нумерацію сторінок. Всі додатки повинні бути перераховані в змісті ПЗ із вказанням їхніх номерів.

3.1.6 Побудова таблиць Таблиці застосовують для кращої наочності та зручності порівняння

показників. Назва таблиці, при її наявності, повинна відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву слід поміщати над таблицею.

При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку, назву поміщають тільки над першою частиною таблиці. Над частиною таблиці, що знаходиться на новій сторінці, слід писати «Продовження табл. 1».

Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами скрізною нумерацією або нумерацією в межах розділу.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

На всі таблиці ПЗ повинні бути посилання в тексті ПЗ, при посиланні слід писати слово «таблиця» з вказанням її номера.

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 6 мм (одинарний інтервал, 14 шрифт).

Таблицю, залежно від її розміру, поміщають під текстом, в якому вперше присутнє посилання на неї, або на наступній сторінці, а при необхідності, в додатках до ПЗ.

Допускається поміщати таблицю вздовж довгої сторони листа ПЗ. 3.1.7 Список використаної літератури Список використаної літератури оформлюють під заголовком «Список

використаної літератури» з нової пронумерованої сторінки. Список використаної літератури повинен включати лише ті літературні джерела, які використовувалися в дипломній роботі.

Використану літературу розміщують в порядку появи посилання на неї в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи її порядковий номер за списком [1]. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці та далі по порядку.

В списку кожне джерело записують з абзацу та нумерують арабськими числами. Посилання записують мовою, якою вона була видана.

Відомості про джерела, внесені до списку літератури, необхідно давати відповідно до стандартів:

- ДСТУ ГОСТ 7.1-2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

- ДСТУ 3582-97, 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».

3.2 Вимоги до оформлення графічної частини 3.2.1 Загальні вимоги Схеми виконуються без дотримання масштабу, дійсне просторове

розташування складових частин пристрою (приладу, апарата, установки) не враховують або враховують приблизно. Кресленики виконуються в масштабі з вказуванням основних габаритних розмірів та наведенням необхідних значень у відповідних графах основного напису графічного документу.

Умовні графічні позначення (УГП) елементів (пристроїв, функціональних груп) і лінії зв’язку, що їх сполучають, слід розташовувати на схемі так, щоб забезпечити найкраще уявлення про структуру виробу та взаємодії складових частин виробу.

Допускається розташовувати УГП елементів (пристроїв, функціональних груп) на схемі в тому ж порядку, в якому вони розташовані у виробі, за умови, що це не порушить легкість сприйняття схеми.

За наявності у виробі декількох однакових елементів (пристроїв, функціональних груп), сполучених паралельно, допускається замість

зображення всіх гілок паралельного з’єднання креслити лише одну гілку, вказавши кількість гілок за допомогою позначення відгалуження. Біля графічних позначень (пристроїв, функціональних груп), наведених в одній гілці, проставляють їх позначення. При цьому повинні бути враховані всі елементи, пристрої або функціональні групи, що входять в це паралельне з’єднання. Елементи в цьому випадку записуються в перелік елементів одним рядком.

За наявності у виробі трьох та більше однакових елементів (пристроїв, функціональних груп), сполучених послідовно, допускається замість зображення всіх послідовно сполучених елементів зображати лише перший і останній елементи пристрою, функціональної групи), показуючи зв’язки між ними штриховими лініями.

Схеми допускається виконувати в межах умовного контуру, що спрощено зображує конструкцію виробу. В цих випадках умовні контури виконують лініями, рівними за товщиною лініям зв’язку.

При виконанні схеми на декількох листах або у вигляді сукупності схем одного типу рекомендується:

1) для схем, призначених для пояснення принципів роботи виробу (функціональна, принципова), зображати на кожному листі або на кожній схемі певну функціональну групу, функціональний ланцюг (лінію, тракт тощо);

2) для схем, призначених для визначення з’єднань (схема з’єднань), зображати на кожному листі або на кожній схемі частину виробу (установки), що розташована у визначеному місці простору або певного функціонального ланцюга.

При проектуванні виробу, в який входять декілька різних пристроїв, на кожен пристрій рекомендується виконувати самостійну принципову схему.

При оформленні схем пристроїв (приладів, апаратів, установок), до складу яких входять пристрої, що мають власні принципові схеми, кожний такий пристрій розглядається як елемент схеми виробу та зображується у вигляді прямокутника або УГП, йому привласнюється позиційне позначення, він записуються в перелік елементів однією позицією.

Якщо пристрій (прилад, апарат, установку) містить декілька пристроїв, що не мають окремих принципових схем або функціональних груп, то на схемі допускається не повторювати схеми цих пристроїв або функціональних груп. При ньому пристрій або функціональну групу зображають у вигляді прямокутника, а схему такого пристрою або функціональної групи зображають всередині одного з прямокутників (більшого розміру) з відповідним написом.

При виконанні принципової схеми на декількох листах слід дотримуватися наступні вимоги:

1) при привласненні елементам позиційних позначень дотримуються скрізної нумерації в межах пристрою (приладу, апарату, установки);

2) перелік елементів має бути загальним;

3) окремі елементи допускається повторно зображати на інших листах схеми, зберігаючи їх позиційні позначення, привласнені їм на одному з листів схеми.

При розробленні декількох самостійних принципових схем на один виріб слід дотримуватися наступних вимог:

1) позиційні позначення елементів привласнюють за правилами, встановленими ГОСТ;

2) в кожній схемі повинен бути перелік лише тих елементів, позиційні позначення яких привласнені саме на цій схемі;

3) окремі елементи допускається повторно зображати на декількох схемах, зберігаючи їх позиційні позначення, привласнені їм на одній з схем.

3.2.2 Умовні графічні позначення Умовні графічні позначення (УГП), для яких встановлено декілька

допустимих (альтернативних) варіантів виконання, що розрізняються геометричною формою або ступенем деталізації, слід застосовувати, виходячи з виду та типу схеми, що розробляється, та залежно від інформації, яку необхідно передати на схемі графічними засобами. При цьому на всіх схемах одного типу, що входять в комплект БДР, повинен бути застосований єдиний варіант позначення. Застосування на схемах тих чи інших УГП визначається правилами виконання схем певного виду та типу.

Умовні графічні позначення елементів, що використовуються як складові частини позначень інших елементів (пристроїв), допускається зображати зменшеними в порівнянні з останніми елементами (наприклад, резистор в ромбічній антені, клапани в розділовій панелі).

УГП елементів зображають на схемі в тому положенні, в якому вони наведені у відповідних стандартах, або поверненими на кут, що кратний 90°, якщо у відповідних стандартах відсутні спеціальні вказівки. Допускається умовні графічні позначення повертати на кут, кратний 45°, або зображати дзеркально поверненими.

Якщо при повороті або дзеркальному зображенні умовних графічних позначень може порушитися зміст або легкість для читання позначення, то такі позначення повинні бути зображені в тому положенні, в якому вони наведені у відповідних стандартах.

УГП, що містять цифрові або літерно-цифрові позначення, допускається повертати проти годинникової стрілки лише на кут 90°.

3.2.3 Лінії зв’язку Лінії зв’язку виконуються з товщиною від 0,2 до 1,0 мм залежно від

формату схеми та розмірів УГП. Рекомендована товщина ліній від 0,3 до 0,4 мм.

Лінії зв’язку повинні складатися з горизонтальних і вертикальних відрізків, володіти якомога меншою кількістю зломів і взаємних перетинань. В окремих випадках допускається застосовувати похилі відрізки ліній зв’язків, довжину яких слід по можливості обмежувати (входи-виходи з шини).

Лінії зв’язку, які переходять з одного листа або одного документа на іншій, слід обривати за межами зображення схеми без стрілок.

Поряд з обривом лінії зв’язку необхідно вказувати позначення або найменування, привласнене цій лінії (наприклад, номер дроту, номер трубопроводу, найменування сигналу або його скорочене позначення тощо), і в круглих дужках номер листа схеми та зони при виконанні схеми на декількох листах, наприклад, лист 5 зона А6 (5, А6).

Лінії зв’язку повинні бути показані повністю. Лінії зв’язку в межах одного листа, якщо вони ускладнюють сприйняття схеми, допускається обривати. Обриви ліній зв’язку закінчують стрілками. Біля стрілок вказують місця позначень перерваних ліній, наприклад, підключення, і (або) необхідні характеристики ланцюгів, наприклад, полярність, потенціал, тиск, витрата рідини і тому подібне.

3.2.4 Перелік елементів Перелік елементів розмішують на першому листі схеми або виконують

у вигляді самостійного документа. Перелік елементів оформлюють у вигляді таблиці, що заповнюється

зверху вниз. У графах таблиці вказують дані, що стосуються радіоелементів, які використовуються в схемі. При виконанні переліку елементів на першому листі схеми його розташовують, як правило, над основним надписом. Відстань між переліком елементів і основним написом має бути не менше 20 мм. Продовження переліку елементів розміщують зліва від основного напису, повторюючи заголовок таблиці.

При оформленні переліку елементів у вигляді самостійного документа його код повинен складатися з літери «П» та коду схеми, до якої формується перелік, наприклад, код переліку елементів до електричної принципової схеми – ПЕ3. При цьому в основному надписі вказують тему БДР, а також найменування документа «Перелік елементів».

Перелік елементів записують в специфікацію після схеми, до якої він випущений.

Перелік елементів у вигляді самостійного документа виконують на форматі А4. Основний напис і додаткові графи до неї виконують згідно ГОСТ 2.104 (форми 2 і 2а).

Рисунок 3.2 – Перелік елементів

3.2.5 Текстова інформація На схемах допускається розміщувати різні технічні дані, характер яких

визначається призначенням схеми. Такі відомості розміщують або біля графічних позначень (по можливості справа та зверху), або на вільному полі схеми. Біля графічних позначень елементів і пристроїв розміщують, наприклад, їх літерно-цифрове позначення, а на вільному полі схеми – діаграми, таблиці, текстові вказівки (діаграми послідовності тимчасових процесів, циклограми, таблиці замикання контактів комутуючих пристроїв, вказівки щодо специфічних вимог до монтажу тощо).

Текстові дані наводять на схемі в тих випадках, коли відомості, що містяться в них, недоцільно або неможливо виразити графічно або за допомогою УГП.

Зміст тексту має бути коротким і точним. Написи на схемах не повинні містити скорочень слів, за винятком загальноприйнятих або встановлених стандартами.

На схемі біля УГП елементів, що вимагають пояснення при експлуатації (наприклад, перемикачі, потенціометри, регулювальники і т. д.), розміщують відповідні написи, знаки або графічні позначення.

3.2.6 Специфікація Специфікацію виконують на окремих листах на кожну складальну

одиницю, комплекс і комплект на формах 1 і 1а. У специфікацію вносять складові частини, що входять у прилад, що

специфікується, а також конструкторські документи, що відносяться до цього приладу та до його складових частин, що не специфікуються.

Після кожного розділу специфікації допускається залишати декілька вільних рядків для додаткових записів (залежно від стадії розробки, обсягу записів тощо). Допускається резервувати номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.

Допускається поєднання специфікації зі складальним креслеником за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним надписом і заповнюють в тому ж порядку і за тією ж формою, що і специфікацію, що виконується на окремих листах.

Рисунок 3.3 – Специфікація

4 ОФОРМЛЕННЯ СУПУТНІХ ДОКУМЕНТІВ

Супровідна документація БДР не підшивається до пояснювальної записки, а вкладається в поштові конверт, які кріпляться до переднього розвороту папки-обкладинки дипломної роботи (за винятком анотації та акту впровадження). Документи подаються разом з пояснювальною запискою за день до захисту БДР секретарю ДЕК. До супровідної документації відносяться:

- анотація на БДР; - відгук керівника дипломної роботи; - рецензія; - довідка про впровадження результатів дипломної роботи. Після оприлюднення оцінок, супровідна документація здається разом з

особовою справою в деканат, а потім в архів ВНТУ та зберігається протягом 10 років.

А) Анотація. Анотація двома мовами виконується із відповідними заголовками

«Анотація» з абзацу. Анотація повинна бути стислою, інформативною і містити відомості,

які характеризують виконану роботу. Текст анотації повинен містити інформацію про об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження та апаратуру, отримані результати та їх новизну, ефективність, сферу застосування, основні характеристики, рекомендації до впровадження. Обсяг анотації не більше однієї сторінки.

Б) Відгук Відгук керівника дипломної роботи друкується в довільній формі. В

ньому зазначаються наступні відомості: - актуальність теми; - ступінь наукового і практичного значення роботи; - рівень підготовки випускника до виконання професійних обов’язків

бакалавра відповідно до ОКХ; - ступінь самостійності при виконанні дипломної роботи; - новизна поставлених питань та оригінальність їх вирішення; - вміння використовувати літературу; - ступінь оволодіння методами дослідження; - повнота та якість розроблення теми; - логічність, послідовність, аргументованість, літературна грамотність

викладення матеріалу; - можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих

її частин; - висновок про те, якою мірою праця відповідає вимогам, що

висуваються до дипломних робіт;

- оцінка роботи та висновок про можливість присвоєння студенту кваліфікації бакалавра.

Керівник БДР ставить дату та свій особистий підпис. Підпис завіряється печаткою організації (деканату), де він працює.

В) Рецензія Зовнішніми рецензентами можуть бути провідні спеціалісти, які

працюють на підприємствах, у наукових установах, викладачі інших кафедр вищих навчальних закладів, які працюють за спорідненими напрямками роботи

Вона також складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

- актуальність теми; - рівень використання теоретичних знань для вирішення конкретних

практичних завдань; - наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна,

перспективність, практична цінність; - достовірність результатів та обґрунтованість висновків дипломника; - стиль викладу та оформлення роботи; - недоліки роботи. Рецензент, як і керівник, оцінює дипломну роботу. Рецензію можна не

завершувати оцінкою, якщо остання випливає зі змісту рецензії. Рецензент ставить дату та свій особистий підпис. Підпис завіряється

печаткою організації (відділу, деканату), де він працює. Рецензія та відгук обов’язково повинні містити недоліки роботи. Г) Довідка про впровадження результатів дипломної роботи В довідці повинні бути наведена інформація про студента дипломника

(П.І.Б.), форму його навчання, групу, курс, спеціальність, інститут, ВУЗ, назву БДР, а також вихідні дані того підприємства, на базі якого виконана дана БДР. В акті зазначаються відомості про те, які розробки автора мають наукову новизну та практичну значимість, а також числові показники, які дозволяють зрозуміти який ефект здійснило впровадження БДР у виробництво.

Довідка повинна бути оформлена на бланку підприємства, де впроваджено результати БДР та підписана керівником установи. В окремому випадку довідка може бути оформлена на листу формату А4, та підписана начальником дільниці, цеху.

На підписах повинна бути поставлена печатка підприємтсва.

5 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Керівниками БДР призначаються викладачі випускаючої кафедри ВНТУ – проектування медико-біологічної апаратури. Для консультації студентів з питань охорони праці призначаються викладачі з відповідної кафедри ВНТУ. Консультанти керують виконанням відповідних розділів БДР, а після завершення написання БДР – перевіряють роботу студентів, про що засвідчують підписом на індивідуальному завданні.

Керівник БДР разом зі студентом складає завдання на роботу, що містить технічні вимоги на розробку, перелік розрахунків, кількість і назву креслеників графічної частини та терміни завершення роботи.

Керівник роботи надає систематичні консультації, контролює графік виконання роботи та, в разі його порушення, повідомляє керівництво кафедри. Деканат інституту та завідувач кафедрою здійснюють регулярний контроль за перебігом дипломного проектування, забезпечують необхідний методичний інструктаж керівників БДР. Завершена робота, підписана студентом і консультантами, передається керівнику не пізніше, ніж за два тижні до захисту (на попередній захист). За використані в роботі технічні рішення та за правильність розрахунків відповідає дипломник – автор та його керівник.

Необхідна перевірка розробленої документації забезпечується наступними видами контролю:

- контроль технічний – перевірка прийнятих рішень з точки зору їх технічної доцільності (відповідальний – керівник ДР);

- контроль технологічний – виконується перевірка коректності використання та розробки документації згідно ЕСКД (відповідальний – керівник ДР);

- нормоконтроль – забезпечення в розробленій конструкторській документації на прилад норм і вимог чинних стандартів і встановлених технічних нормативів, а також використання принципів конструктивної спадкоємності та редакційно-графічне оформлення документів (відповідальний призначається кафедрою).

Керівник БДР перевіряє і підписує пояснювальну записку, графічні листи та пише відгук на роботу. За один-два тижні до початку роботи ДЕК, дипломна робота та презентація представляються дипломником в комісію попереднього захисту, яка встановлює відповідність змісту БДР технічному завданню, правильність та якість оформлення матеріалів. При невиконанні завдання комісія передає свої висновки на розгляд завідуючому кафедрою, який приймає остаточне рішення про можливість допуску до захисту роботи.

Після попереднього захисту проект, підписаний керівником і консультантами, направляється на рецензію за 3-5 днів до захисту. Список рецензентів затверджується наказом по університету за рекомендацією кафедри та деканату до початку роботи ДЕК.

6 ЗАХИСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Остаточна підготовка БДР до захисту включає наступні етапи: - перевірка графічної та текстової частин роботи керівниками всіх

розділів. Після виправлення помилок, виявлених в процесі такої перевірки, керівник БДР дає розгорнутий письмовий відгук на ДР в довільній формі;

- перевірка та підписання БДР завідувачем кафедри; - неформальна підготовка доповіді студентом з консультацією

керівника роботи. При цьому відпрацьовується структура доповіді, зміст окремих її фрагментів з нормуванням часу виступу. На доповідь відводиться до 5-7 хвилин. При захисті групових БДР додатково розробляється сценарій доповіді окремими учасниками групи.

Захист дипломних робіт проводиться на засіданнях ДЕК, яка перевіряє рівень підготовки майбутніх фахівців, вирішує питання про присвоєння їм відповідної кваліфікації з видачею диплома.

Розклад роботи ДЕК, погоджений з головою, затверджується деканатом і доводиться до загального відома всіх студентів-дипломників не пізніше, ніж за місяць до початку захисту дипломних робіт (із зазначенням дати захисту та прізвища студентів).

До захисту робіт допускаються студенти, що виконали повністю всі вимоги навчального плану. Студенти, що порушили терміни представлення дипломних робіт до захисту відраховуються з університету.

Захист БДР відбувається за графіком кафедри, який завчасно доноситься до відома студентів. Процедура захисту може тривати кілька днів. Кількість студентів, які можуть захищатися в один день – не більше 12 чоловік. Процедура захисту БДР:

- представлення студента та поданих документів головою комісії її членам;

- виступ студента та презентація результатів роботи; - відповідь студента на запитання членів ДЕК; - оголошення відгуку керівника БДР та відповідь студента на його

зауваження; - оголошення рецензії та відповідь студента на зауваження рецензента. Після завершення прилюдного захисту, проводиться закрите засідання

ДЕК у присутності керівника роботи. На засіданні визначається оцінка БДР за 4-х бальною шкалою.

При визначенні оцінки захисту БДР враховуються такі найбільш важливі критерії, як актуальність і оригінальність теми, ступінь її розкриття, глибина опрацювання, здобуття нових наукових результатів, можливість практичного використання БДР, ступінь використання сучасних інформаційних технологій, кваліфікованість і професійність відповідей на питання членів ДЕК, рецензента тощо.

У протоколі ДЕК фіксуються питання та відповіді, основні висновки захисту. Члени ДЕК мають право зафіксувати свою особисту думку з того чи іншого захисту. При різних думках, оцінка визначається за результатами відкритого голосування.

Оцінка «відмінно» – студент показав вміння: - логічно мислити при обґрунтуванні відповідей на поставленні

запитання членів ДЕК; - вільного володіння науково-технічною термінологією, - використовувати систему проектно-конструкторської документації,

правил побудови технічних схем і креслеників; - розраховувати складові частини приладів і систем методами

статичного та динамічного підходу; - виконувати технічні кресленики за допомогою комп’ютерних

прикладних програм; - розраховувати технічні та експлуатаційні параметри приладів і

систем; - виконувати схемотехнічне моделювання окремих блоків електричної

принципової схеми. Оцінка «добре» – студент показав вміння: - обґрунтовано відповідати на поставленні запитання членів ДЕК; - володіння науково-технічною термінологією; - використовувати систему проектно-конструкторської документації,

правил побудови технічних схем та креслеників. Оцінка «задовільно» – студент відповів на запитання членів ДЕК не в

повному обсязі. Оцінка «незадовільно» – студент не відповів на запитання членів ДЕК. Після завершення закритого засідання ДЕК голова ДЕК оголошує її

результати за більшістю голосів. Всі матеріали ДР направляються в архів. Облік та зберігання матеріалів дипломних робіт здійснює архів університету. Архівування електронних матеріалів дипломних робіт здійснюється кафедрою та архівом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Тупик В. А. Технология и организация производства радиоэлектронной аппаратуры / Тупик В.А. – СПб : СПбГЕТУ «ЛЕТІ», 2004. – 312 с.

2. Шахнов В. А. Конструкторсько-технологічне проектування електронної апаратури : підручник для вузів / Шахнов В. А. – К.: Наука, 2002. – 528 с.

3. Усатенко С. Т. Выполнение электрических схем по ЕСКД: Справочник. / Усатенко С. Т., Каченюк Т. К., Теренова М. В. – М. : Издательство стандартов, 1989. – 325с.

4. Разработка и оформление конструкторской документации радиоэлектронной аппаратуры: Справочник. Под ред. Э.Т. Романычевой / Э. Т. Романычева, А. К. Иванова, А. С. Куликов и др. – М. : Радио и связь, 1989. – 448 с.

5. Единая система конструкторской документации: Справочное пособие / С. С. Борушек, А. А. Волков, М. М. Ефимов и др. – М. : Издательство стандартов, 1989. – 352 с.

6. Градиль В. П. Справочник по Единой системе конструкторской документации / В. П. Градиль, А. К. Моргун, Р. А. Егошин. – X. : Прапор, 1988. – 255 с.

7. Лободзінська Р. Ф. Конструювання радіоелектронних засобів телекомунікаційних систем / Лободзінська Р. Ф. – Вінниця : ВНТУ, 2003. – 117 с.

8. Ненашев А.П. Конструирование радиоэлектронных систем / Ненашев А. П. – М.: Высшая школа, 1990. – 349 с.

9. Усатенко С. Т. Выполнение электрических схем по ЕСКД. Изд. 2-е / Усатенко С. Т., Каченюк Т. К., Терехова М. В. – М. : Издательство стандартов, 1992. – 369 с.

10. Воробьёв Н. И. Проектирование электронных устройств / Воробьёв Н. И.. – М. : Высшая школа, 1989. – 391 с.

11. М. Кауфман, А. Сидман. Практическое Руководство по расчётам схем в электронике. Справочник. В 2-х томах. - М.: Энергоатомиздат, 1993. – 229 с.

12. Преснухин Л.Н. Конструирование електронных вычислительных машин и систем / Преснухин Л. Н., Шахнов В. А. – М.: Высшая школа, 1986. – 310 с.

ДОДАТКИ

Додаток А. Зразок оформлення титульної сторінки Форма № Н-9.02

Вінницький національний технічний університет

Інститут радіотехніки, зв’язку і приладобудування Кафедра проектування медико-біологічної апаратури

Пояснювальна записка до бакалаврської дипломної роботи

_бакалавр_ (освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему___________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________

Виконав: студент 4 курсу, групи РА___ напряму підготовки 6.050902 - радіоелектронні апарати____________ (шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

_________________________________ (прізвище та ініціали) Керівник _________________________________ (прізвище та ініціали) Рецензент_________________________ (прізвище та ініціали)

Вінниця 20__

Додаток Б. Бланк завдання на бакалаврську дипломну роботу

Вінницький національний технічний університет

Інститут радіотехніки, зв’язку і приладобудування Кафедра проектування медико-біологічної апаратури

Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр Напрям підготовки 6.050902 – Радіоелектронні апарати

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ПМБА, _______ проф. Злепко С. М. “____” __________ 20__ р.

З А В Д А Н Н Я НА БАКАЛАВРСЬКУ ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ

___________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи___________________________________________________ ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ керівник роботи__________________________________________________,

( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом вищого навчального закладу від ___”_____ 20__ року №___ 2. Строк подання студентом роботи_________________________________ 3. Вихідні дані до роботи__________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________

Форма № Н-9.01

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслеників) ______________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Консультанти розділів роботи

Підпис, дата Розділ

Прізвище, ініціали та посада консультанта завдання

видав завдання прийняв

7. Дата видачі завдання____________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН № з/п Назва етапів бакалаврської дипломної роботи

Строк виконання

етапів роботи Примітка

1. Розробка технічного завдання 2. Обґрунтування вхідних даних та

оптимального варіанту розробки

3. Аналітичний огляд питання 4. Розв’язання основної задачі 5. Написання алгоритмічно-програмного

забезпечення

6. Оформлення графічної частини та пояснювальної записки

7. Попередній захист …

Студент _________ _____________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали) Керівник роботи ___________ _________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали)

Додаток В. Шаблон розширеного технічного завдання

Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет

Інститут радіотехніки, зв’язку та приладобудування

Кафедра ПМБА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри ПМБА, _________ проф. Злепко С. М.

“____” ______________ 20__ р.

__________________________________________________________ (тема роботи)

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

до бакалаврської дипломної роботи за напрямком підготовки 6.050902 - радіоелектронні апарати

____________________ (ширф)

Керівник курсової роботи: ________________________ (вчене звання, посада прізвище та ініціали)

________________________ (підпис)

«___»______________ 20__ р. Розробив: студент гр. РА____ _______ ________________ (підпис) ( прізвище та ініціали)

«___»______________ 20__ р.

Вінниця ВНТУ 20__

1. Назва БДР: ________________________________________________________________

2. Виконавець БДР: ________________________________________________________________

(прізвище та ініціали, група)

3. Підставою для виконання БДР є протокол засідання кафедри ПМБА №____ від ____________ р.

4. Джерела розробки ________________________________________________________________

5. Мета БДР і призначення продукції: ________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Вихідні дані для виконання БДР (технічні вимоги): 6.1 Електричні характеристики: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.2 Конструктивні параметри: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.3 Експлуатаційні параметри: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.4 Вимоги до надійності: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.5 Вимоги до завадостійкості: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.6 Вимоги до техніки безпеки: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.7 Вимоги до живлення: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.8 Вимоги то експлуатації та ремонту: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.9 Клас об’єкта: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.10 Кліматичне виконання: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6.11 Категорії розміщення на об’єкті:

________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Вимоги до виконання 7.1 Вимоги технологічності і уніфікацій: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 7.2 Патенто-правові вимоги: ________________________________________________________________________________________________________________________________

7.3 Вимоги до сировини та матеріалів: ________________________________________________________________________________________________________________________________

7.4 Вимоги до консервації, пакування та маркування: ________________________________________________________________________________________________________________________________

7.5 Вимоги до розробленої документації: – склад текстової КД:

________________________________________________________________________________________________________________________________

– склад графічної КД: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 8. Етапи і терміни виконання БДР:

Виконання етапів графічної та розрахункової документації бакалаврської дипломної роботи контролюється викладачем згідно з графіком виконання БДР.

9. Очікувані результати та порядок реалізації БДР: ________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Матеріали,що подаються до захисту БДР: ________________________________________________________________________________________________________________________________ 11. Порядок контролю та прийняття

Прийняття БДР здійснюється комісією, затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту. Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника БДР.

12. Перелік додатків: ________________________________________________________________ ________________________________________________________________

Розробив студент групи ________ ___________________. (підпис) (прізвище та ініціали)

Додаток Г. Приклад написання рецензії на бакалаврську дипломну роботу

РЕЦЕНЗІЯ на бакалаврську дипломну роботу студента _______________ групи ____

Прізвище, ініціали група

1. Тема бакалаврської дипломної роботи ________________________________________________________________ 2. Обсяг і опис структури бакалаврської дипломної роботи ________________________________________________________________ 3. Актуальність теми роботи ________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Наявність та зміст технічного завдання ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ 5. Відповідність змісту БДР темі і завданню ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Глибина обґрунтувань прийнятих рішень і наявність аналізу різних варіантів конструкторських рішень ________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Науковий рівень (для дослідних робіт) та глибина експериментальних досліджень ________________________________________________________________________________________________________________________________ 8. Рівень застосування ЕОМ (моделювання, оптимізація, САПР) ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ 9. Стиль викладення матеріалу (обґрунтований, описовий) ________________________________________________________________ 10. Повнота відображення графічного матеріалу, відповідає нормам ЄСКД ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ 11. Зауваження по роботі (2-3 обов’язково!! ) ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ 12. Висновок рецензента про присвоєння дипломнику кваліфікації ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ Оцінка бакалаврської дипломної роботи _____________________ Рецензент _____________________ ______________ Прізвище, ініціали Підпис

Додаток Д. Шаблон підпису компакт-диску

ІнРТЗП, кафедра ПМБА 6.050902 – радіоелектронні апарати

Назва бакалаврської дипломної роботи

Прізвище, ініціали студента

групапідпис

Прізвище, ініціали керівника

посадапідпис

Додаток Е Схема електрична структурна

№ д

оку

Під

Пер

іри

Літ

аса

Мас

куш

Розр

при

лад

у для

ульт

вої

тер

рук

тур

схе

Мік

роконт

роле

екод

Інд

икат

ори

Під

силю

вач

вихі

дного

сигн

алу

Нео

нови

елек

трод

Виб

реж

роб

ерел

ивл

ення

бло

гінг-

генер

ора

Бло

енер

ації

кер

уючих

імпул

ьсів

ерел

ивл

ення

мік

росх

Зовн

ішнє

ерел

напруг

Наст

ройка п

ужност

Наст

ройка ч

аст

Іва

в І.

Пет

, гр

етр

Додаток Ж Схема електрична принципова

№ д

оку

Під

Пер

іри

Літ

аса

Мас

куш

Розр

при

лад

у для

ульт

вої

тер

Схе

еле

рична

при

ипо

A B C D E F G

5 1 2 4 14 6

1 2 3 4 5 6 7

13 8 7 5 1 2 9

A B C D E F G H

13 8 7 5 1 2 9

A B C D E F G H

1 2 3 4 5 6 7

13 8 7 5 1 2 9

A B C D E F G H

13 8 7 5 1 2 9

A B C D E F G H

16 2 7

10 9 8 7 13

Іван

І.І.

Пет

, гр

Пет

дор

Додаток З Кресленик друкованої плати

62,25-0,1

55±0,2

Додаток К Складальний кресленик друкованої плати

62,25*

№ д

оку

Під

пис

Викон

Пер

евір

конт

Зат

вер

Літ

ера

Маса

Масш

таб

Арк

ушА

ркуш

Іва

в І.

Пет

ров

, гр

зро

бка п

лад

ульт

рат

оно

вої

тера

пії

Скла

льн

е кр

есле

1. *Р

озм

іри

овід

ановку р

адіо

елем

ент

ів в

ико

нат

ідповід

но д

.010.0

конденсат

ори С

аріа

у IIв

рези

ори R

аріа

мік

схем

іант

діо

дна з

бір

ка п

аріа

у IІІб

Реш

від

повід

но д

ресл

ення

адіо

еле

мент

аят

рипоем

окрит

тя л

-239, IV

П, крім

вихід

них о

творів

авруват

нак

Уст

ановка С

Уст

ановка V

Уст

ано

вка V

2Уст

ановка Z

Уст

ановка

Пет

ров

Сид

С. М. Злепко, С. В. Тимчик, С. В. Костішин

Методичні вказівки до виконання бакалаврської дипломної роботи

для студентів денної та заочної форми навчання за напрямком підготовки 6.090502 «Радіоелектронні апарати»

Редактор В. Дружиніна Укладачі: Злепко Сергій Макарович Тимчик Сергій Васильович Костішин Сергій Володимирович Оригінал-макет підготовлено С. Костішиним

Підписано до друку ……. Формат 29,7x42¼. Папір офсетний.

Гарнітура Times New Roman. Друк різографічний. Ум. др. арк. 2.875 Наклад ____ прим. Зам. №2014-_____

Вінницький національний технічний університет, навчально-методичний відділ ВНТУ.

21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, ВНТУ, к.2201.

Тел. (0432) 59-87-36. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.

Віддруковано у Вінницькому національному технічному університеті в комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі.

21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, ВНТУ, ГНК, к.114.

Тел. (0432) 59-85-32. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

серія ДК № 3516 від 01.07.2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до ...kost.in.ua/files/bdr2014.pdf · зарубіжної...

Documents

спектралазер презентация 3 дек...

Школьное зеркало (дек-2012)

СКЛАД | ГАРАНТИЯ | СЕРВИС

газета дек 11 клас

Тиждень зарубіжної літератури

склад штабу

шв дек 2014

Ръководство за потребителя:...

Склад числа 10

хімічний склад молока

тиждень зарубіжної літератури

meyou sunday stepan 14 дек

Проектна технологія на уроках...

презентация мо зарубіжної...

личен маркетинг дек 2013

національний та етнічний склад...

б план задвести.ру от 3 дек

№Дек абрьгкСД СНАТкьУТькь: .-.. №...

Досвід роботи вчителя...

«1С:Управление торговлей + Склад»