buletin (29-13)

Безпековий огляд ЦДАКР №13 (29)

15 липня 2015

ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 липня 2015

2

Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії,

конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється

аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки

оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові

фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому

середовищі України.

Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»

є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та

громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки

України.

Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні),

та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною

позицією української влади.

@2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР

Редакційна колегія:Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКРКопчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-промислових проектів ЦДАКР

Члени Редакційної колегії:Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.)Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressКабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпекиКонопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпекиЛитвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review»Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпекиПоляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.)Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense ExpressЩербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)


3

ЗМІСТ

Загальні оцінки

У дзеркалі експертноі

думки

Аналітичні розробки

Основні виклики і ризики для України у першій половині липня 2015 р.

Роль Росії у залученні і вербуванні іноземних бойовиків-терористів в Україні

Как долго «чемберлены нашего времени» собрались умиротворять агрессора?

Стратегію національної безпеки України необхідно доопрацювати

Стратегія повноцінної інтеграції Донецької і Луганської областей в гуманітарний та соціально-економічний простір України

Cпецназы России: тайное и явное


4

Основні виклики і ризики для України у першій половині липня 2015 року засвідчили поступове погіршення ситуації – переважно внаслідок загострення внутрішніх проблем. Внутрішні негаразди України в усіх сферах тісно пов’язані із можливими сценарія-ми реагування на події з боку Крем-ля. З високою ймовірністю можна стверджувати, що Москва діятиме відповідно до «досягнень» у сфері дестабілізації політичної та еконо-мічної ситуації та долучатиметься до більшого розхитування суспіль-ства в разі появи таких ознак. Зо-крема, Кремль вже почав активно реагувати на протистояння у Мука-чеві радикального добровольчого парамілітарного об’єднання «Пра-вий Сектор» із владними структу-рами МВС (в організації цих подій, не виключено, Москва брала участь через створену в Україні агентурну мережу). Існує висока ймовірність,

що вибухи поблизу пунктів міліції у Львові (використовувалися гра-нати РГД-5) інспіровані саме пред-ставниками прокремлівських сил в Україні або агентами – для розви-тку дестабілізації політично-сус-пільної ситуації.

Дані події є вкрай небезпечни-ми для України, оскільки на цьому тлі поширилися спроби Кремля пі-дірвати ситуацію, повернувшись до фази активного протистояння. Ак-туальним викликом стала поява «початкових ознак нагнітання збройного громадянського проти-стояння» (за визначенням громад-ських активістів, що коментували події).

Фактично внаслідок такої ситу-ації 12 липня президент України Петро Порошенко констатував, що вздовж українсько-російського кордону з боку Російської Федера-ції розміщено рекордну кількість російських військовослужбовців.

Загальні оцінки

Основні виклики і ризики для України у першій половині липня 2015 р.

У суто воєнному сенсі ключовим елементом активності Кремля, як і

раніше, залишається збереження або збільшення динаміки ураження

особового складу сил оборони Украї-ни з метою підриву довіри до влади

та, за певних умов, її остаточної дискредитації

5

У цьому контексті варто наго-лосити, що головною причиною збройного внутрішнього конфлік-ту стала відсутність реформ та по-вільні дії усіх гілок влади у сфері створення ефективних сил оборо-ни країни. Ця ситуація призвела до передумов для Кремля знову роз-глядати військовий сценарій втру-чання та захоплення територій України.

Головні ризики військового харак-теру

Фахівці відзначають декілька факторів погіршення ситуації та можливого повернення до сцена-рію масштабних військових дій на сході України. Ці фактори надали змогу 15 липня офіційному пред-ставникові альянсу заявити, що НАТО готується до найгіршого сценарію розвитку подій на Донба-сі. А саме, заступник помічника ге-нерального секретаря Північноат-лантичного Альянсу із термінових викликів безпеці Джеймі Ші зазна-чив таке: «Я задоволений, що ЄС підготував новий пакет санкцій. Тепер ЄС чітко знає, що зробить у разі подальшої ескалації». Хоча за-ява має попереджувальний харак-тер, в штаб-квартирі НАТО чітко усвідомлюють можливість розгор-тання війни Росією та й цілком ймовірний сценарій застосування регулярних частин ЗС РФ у розви-ток протистояння між створеними Кремлем терористичними угрупо-

ваннями та силами оборони Украї-ни.

За усіма ознаками Росія прагне не лише підтримувати конфлікт на Донбасі в активній фазі, але й здій-снювати серію більш активних атак сил оборони України. Головними цілями таких атак стає викорис-тання критичного моменту в Укра-їні для дискредитації влади та її зміни на більш лояльну до Кремля. Одним із ключових подразників для Кремля може стати прийнятий Верховною Радою України Закон про місцеві вибори (15 липня, див. нижче).

За даними секретаря РНБОУ Олександра Турчинова (станом на 13 липня), на кордоні з боку Росії перебуває 20 тактичних груп збройних сил РФ уздовж окупова-ної території та дуже потужний ре-зерв. Зокрема там розташовано 56 тактичних груп (42 батальйонні і 14 ротних), готових у будь-який момент перейти кордон і підклю-читися до наступу. Крім того, се-кретар РНБОУ вважає, що «на сьо-годні на окупованій території в окремих районах Донецької й Лу-ганської областей перебуває 20 тактичних груп Збройних сил РФ (14 батальйонних і 6 ротних)».

Також показово висловився ро-сійський військових аналітик Пав-ло Фельгенгауер (10 липня), зазна-чивши, що нині «оптимальний час, до того ж російські збройні сили знаходяться в оптимальній формі».

У цьому контексті варто наголоси-ти, що головною причиною збройно-

го внутрішнього конфлікту стала відсутність реформ та повільні дії

усіх гілок влади у сфері створення ефективних сил оборони країни. Ця

ситуація призвела до передумов для Кремля знову розглядати військовий

сценарій втручання та захоплення територій України

Що НАТО готується до найгіршого сценарію розвитку подій на Донбасі

6

Він підкреслив: «У нас така особли-вість, що є два призови на рік по 130 тисяч солдатів. Російські гене-рали хочуть провести битви, до-сить потужні, але не глибокі, з ме-тою захопити важливі частини територій, відсунути лінію фронту і нанести українським силам образ-ливу, принизливу поразку. Зламати їх моральний дух і, відповідно, ви-кликати політичну кризу в Києві з очевидною зміною режиму».

Водночас, власне в Росії збіль-шилися коливання залучених до війни громадян. З’явилися дані (11 липня) про те, що російських сол-датів судять за відмову їхати вою-вати в Україну на боці бойовиків.

При цьому, за даними прези-дента України, «в зоні АТО знахо-диться понад 64 тис. військовос-лужбовців ЗСУ» (без урахування Нацгвардії, СБУ, прикордонників).

То ж, можливості суто військо-вого сценарію збільшилися внаслі-док внутрішніх проблем, але ознак повної готовності перейти до тако-го сценарію з боку Росії поки що немає. Можна передбачати, що найближчими днями Кремль нама-гатиметься усіма способами (осо-бливо, диверсійною діяльністю) розхитувати українське суспіль-ство та посилювати кризу влади в Україні.

Виклики на міжнародній арені «Протягом останнього періоду

кардинально змінився й усклад-

нився як міжнародний, так і вну-трішній український контекст, в якому відбувається реалізація єв-роінтеграційних завдань. В цьому контексті виникає низка нових чинників, як позитивного, так і не-гативного характеру. Щодо остан-ніх - в тому числі й події в Мукаче-вому, які створили серйозні виклики для євроінтеграційних планів України, отримання безві-зового режиму з ЄС. Це не сприяє позитивного іміджу України в Єв-ропі та світі, переносячи нестабіль-ну ситуацію вже на кордон України з ЄС», – таку думку висловила Світ-лана Мітряєва, директор Регіо-нальної філії Національного Інсти-туту стратегічних досліджень в м. Ужгород (13 липня).

В цілому Західний світ зберігає консолідацію рішень та єдину стра-тегію щодо стримування Кремля. Однак, збільшилися спроби Крем-ля розв’язати питання протистоян-ня із Заходом шляхом застосуван-ня подвійних стандартів. Так, з одного боку, Москва продовжує реалізацію стратегії залякування зброєю, з іншого, - активізувала зу-силля на повернення до втраченого рівня економічної співпраці та «вербування» союзників. Напри-клад, президент Росії Володимир Путін 11 липня заявив, що у Росії і Греції є духовна спорідненість. А Євросоюз Путін назвав «торго-вельним партнером номер один для Росії, незважаючи на жорстку

То ж, можливості суто військового сценарію збільшилися внаслідок внутрішніх проблем, але ознак повної готовності перейти до

такого сценарію з боку Росії поки що немає. Можна передбачати, що

найближчими днями Кремль нама-гатиметься усіма способами (осо-

бливо, диверсійною діяльністю) розхитувати українське суспільство

та посилювати кризу влади в Україні

7

антиєвропейську риторику Мо-скви останнім часом». До того ж, роблять свій внесок й ЗМІ. Зокре-ма, The Daily Beast 9 липня написа-ла, що Греція може передавати Росії секретну інформацію НАТО. На даний момент вже не є фантасти-кою той факт, що Афіни можуть потрапити під вплив Москви, не-зважаючи на номінальні політичні й військові зв’язки з Заходом, на-писало американське видання.

Водночас, збільшується розрив між Заходом та РФ у зв’язку із ві-йною РФ проти України. Так, 9 липня ПА ОБСЄ визнала факти військової агресії Росії проти Укра-їни. 14 липня у Вашингтоні розгля-дали план розширення підготовки Збройних сил України (до трену-вань є намір залучити, окрім Наці-ональної Гвардії, і регулярну армію, а також загони спеціального при-значення). Крім того, новопризна-чений посол України в США Вале-рій Чалий зазначив, що Україна від країн Заходу активно отримує зброю, в тому числі летальну. При цьому, йдеться про більше десятка держав лише з Європи.

Також збільшилися загрози Ро-сії з іншого боку. Так, варто відзна-чити статтю Джоани Паращук «ІДІЛ запускає російськомовний пропагандистський канал», опублі-ковану газетою The Guardian (13.07.2015). У ній, зокрема, йдеть-ся про те, що воєнізоване угрупу-вання Ісламська держава активізу-

вала свою кампанію з розповсюдження російськомовної пропаганди. Це, на думку автора, ще одна ознака того, що ІДІЛ зміц-нює свої позиції в пострадянських країнах. Більше того, за даними га-зети, воєнізоване угрупування ого-лосило про створення провінції на Північному Кавказі, всередині власне Російської Федерації.

Відповідну реакцію на віддален-ня Росії вже мають і деякі країни Європи. Зокрема, показову заяву 13 липня зробив прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон: де-далі більша агресивність Росії, джихадисти і хакери - головні за-грози для Британії. При цьому, чи-новник поінформував, що пріори-тетами для розвитку британської оборони мають бути безпілотники та елітні збройні формування.

Виклики у площині економікиЗагальні оцінки у галузі еконо-

міки для України не є обнадійливи-ми. Варто звернути увагу на погля-ди незалежних фахівців у цій галузі. Наприклад, відомий в Укра-їні економіст Володимир Лановий у своїй статті (Економічна правда, 10 липня) зазначив: «Постмайданів-ський уряд повинен був повернути економіці саморегулювання, укрі-пити фінанси, прибрати пута з ніг і рук малого та середнього бізнесу. На жаль, нова влада спочатку пока-зала розгубленість, безініціатив-ність, надмірну пусту галасливість,

8

а потім переключила свою увагу на неекономічний фронт». Вердикт аналітика звучить серйозно: «Нова влада не усунула ключові елементи з моделі управління, яку вона успадкувала від Януковича». Цей фактор, безумовно, має відбиток на сприйнятті влади суспільством – в цілому рейтинги політичних сил президента та прем’єр-міністра суттєво погіршилися.

Слід додати: офіційна статисти-ка оцінює зниження реальної се-редньої зарплати за перші три міся-ці 2015 року на 21,3%.

Позитивним моментом для вла-ди України залишається лише факт ще більших економічних проблем у Росії. Так, 8 липня туркменський урядовий портал Oilgas.gov.tm пові-домив, що російський монополіст «Газпром» став неплатоспромож-ним за контрактами закупівлі газу в Туркменістані. Станом на середину липня кількість бідних в Росії зросла до 22 мільйонів осіб (про це заявила віце-прем’єр російського уряду Оль-га Голодець). До того ж, вона назвала цю цифру критичною.

Важливо й позитивно для Украї-ни є те, що з 1 липня 2015 року «На-фтогаз» спромігся призупинити за-купівлю газу в російської компанії «Газпром».

Ставлення у світі до агресії Росії та її керівництва

В цілому липневий період містив невелику кількість повідомлень з не-

гативними оцінками дій В.Путіна. Однак, поглибилися закиди та натя-ки на причетність президента Росії до злочинів. Серед іншого, заяви та публікації про те, що трибунал щодо визначення винних у знищенні ци-вільного літака малайзійських авіалі-ній зачіпають безпосередньо Путіна. А 30 червня з’явилася симптоматич-на інформація про те, що окремі со-ратники президента РФ Володимира Путіна, включаючи Голову Правлін-ня ВАТ «Газпром», заступника прем’єра і двох колишніх міністрів, допомагали одному з найбільших ро-сійських злочинних угруповань, що діють в Іспанії протягом більш ніж десятиліття. Згідно з даними розслі-дування, члени Петербурзько-Там-бовського злочинного синдикату пе-ребралися до Іспанії в 1996 році, коли Путін був заступником мера Санкт-Петербурга.

Тим часом Росія перетворюється на ще більш агресивну, репресивну державу стосовно як своїх грома-дян, так і оточуючого світу. Напри-клад, 14 липня суд виніс вирок шкільному вчителеві з селища Кро-ми Орловської області Олександру Бившеву за публікацію вірша на під-тримку України, - його засудили на півроку виправних робіт. Його вірш під назвою «Українським патріо-там», який він виклав у соцмережі, суд визнав екстремістським.

13 липня стало відомо, що укра-їнська льотчиця Надія Савченко може бути засуджена в Росії до тю-

Тим часом Росія перетворюється на ще більш агресивну, репресивну

державу стосовно як своїх грома-дян, так і оточуючого світу

9

ремного ув’язнення на термін до 25 років. Савченко була викрадена лу-ганськими бойовиками і вивезена в Росію, де вже більше року утриму-ється у в’язницях.

Основні ризики організації українською владою оборони та

опору Кремлю Значна кількість експертів заува-

жує, що перестрілка в Мукачеві за участі добровольчих батальйонів викрила низку недоліків у підготов-ці України до оборони проти зо-внішнього ворога. Вона абсолютно відображає нинішню ситуацію та здатна викликати негативні наслід-ки у сфері протистояння агресії з боку РФ.

Показова й негативна реакція з боку західних країн. Угорці, як стало відомо, посилили охорону на кордо-ні. Фактор контрабанди як показник відсутності системного реформуван-ня держави, став стимулом альтерна-тивних дій внаслідок зневіри у владі.

«Ця влада, яка отримала мандат від народу і прийшла на крові патрі-отів у владні кабінети, абсолютно не відповідає суспільному запиту на справедливість», – таким є коментар газеті «День» громадського активіс-та, правника Геннадія Друзенко, й іс-нують підстави казати про типовість такої думки (13 липня).

Окремим викликом та внутрішнім дестабілізуючим фактором стала зая-ва «Правого сектору» про готовність спрямувати усі свої запасні батальйо-

ни до будь-якої точки країни, «у тому числі під будівлі Адміністрації прези-дента і МВС у Києві, у разі потреби». Про це 12 липня на брифінгу заявив речник «Правого сектора» Артем Ско-ропадський. За його словами, «у зоні бойових дій у нас перебувають два ба-тальйони, а загалом в Україні у нас 18 чи 19 запасних батальйонів. Вони тре-нуються, проходять підготовку, готу-ються до відправки на фронт».

Серед ключових факторів згада-них подій слід назвати відсутність законодавчого врегулювання питан-ня організації територіальної оборо-ни, відсутність нормативно-право-вої бази проведення системної оборонної реформи, відсутність адекватної кадрової політики у сек-торі безпеки та відсутність відпові-дальності за помилки і прорахунки.

Не розв’язані й системні пробле-ми забезпечення українських сил оборони озброєннями та військо-вою технікою.

Хоча до позитивних подій можна віднести повідомлення 5 липня міні-стра оборони України Степана Пол-торака про те, що найближчим ча-сом буде прийнята програма розвитку озброєння і техніки Зброй-них сил України до 2020 року.

Важливою подією стало при-йняття Верховна Радою закону про місцеві вибори. Так, згідно із зако-ном, вибори 25 жовтня на окупова-них територіях Донбасу та в Криму у зв’язку із агресією РФ проводитися не будуть.

Серед ключових факторів згаданих подій слід назвати відсутність зако-

нодавчого врегулювання питання організації територіальної оборони,

відсутність нормативно-правової бази проведення системної

оборонної реформи, відсутність адекватної кадрової політики у секторі безпеки та відсутність

відповідальності за помилки і про-рахунки


10

Сьогодні слід звернути увагу на ряд фактів, що свідчать про теро-ристичну війну, що ведеться на те-риторії цивілізованої, демократич-ної і вільної Європи, ключового учасника глобальної системи ко-лективної безпеки. Ця війна ве-деться країною-агресором і, судячи із кількості залучених сил і засобів, процес рухається назустріч третій світовій війні.

Які інструменти використо-вує Росія для досягнення своїх цілей на шляху до світового па-нування і створення умов хаосу і перманентної кризи? У глобаль-ному вимірі - шляхом створення асиметричних загроз на конти-ненті й «гібридною війною», що

стала механізмом реалізації цих загроз.

Серед іншого йдеться про таке:• реалізація планів зі знищення

економічного та військового потенціалу України з допомо-гою високопоставлених аген-тів впливу та корупційних схем;

• демонстрація цивілізованому світові неминучості протекто-рату Росії над колишніми ра-дянськими республіками, включно з Україною;

• реалізація політики, коли Росія втручається і корегує відноси-ни між Україною і Заходом;

• створення умов за кордоном в ряді країн, коли цілі сектори

Роль Росії у залученні і вербуванні іноземних бойовиків-терористів в Україні

У дзеркалі експертноі

думки

Яна Косович, Служба Безпеки України

11

економіки залежали б від Ро-сії;

• реінкарнація ідеї «русского міра»;

• використання міжнародних партнерських програм для збору розвідданих, тощо.

Новий «бліц-кріг» мав включати: • анексію українського Криму

військовими без знаків розріз-нення на тлі фейкового рефе-рендуму і підробки його ре-зультатів;

• створення маріонеткового ге-ографічного утворення «Ма-лоросія» (пізніше ця ідея трансформується у «Новоро-сію») на території Донецької та Луганської областей, як трамплін для подальшого роз-ширення воєнної експансії;

• швидке захоплення більше шести регіонів на півдні і сході України, що мало забезпечи-ти: географічний зв’язок з не-визнаною Придністровською Республікою; контроль над ре-гіонами Азовського і Чорного морів; стратегічну перевагу в протистоянні з ЄС і НАТО на шляху до розширення зони протекторатом Росії на конти-ненті.

Два фактори унеможливили ре-алізацію цього «бліц-крігу»:• лише консолідацією зусиль

українського народу, в тому числі, ціною людських жертв можна було зупинити агресо-

ра саме в той час, коли він був повний рішучості реалізувати свої імперські плани;

• засудження світом анексії Криму та невизнання факту його приєднання до Російської Федерації.

Російська державна машина із залученням спецслужб створила організації ДНР і ЛНР, що відпо-відно до міжнародних стандартів (ООН, тощо) є терористичними.

Це дало можливість:• здійснити проби приховати

участь регулярних російських військ на Сході України;

• спробувати сформувати інші штучні політичні сили, відповідальні за конфлікт;

• здійснювати політику терору і залякування місцевого насе-лення;

• вжити кроки для дестабілізації економічної, соціальної та внутрішньополітичної ситуації в Україні;

• здійснити проби політично шантажу світового співтовариства.

Сьогодні, завдяки зусиллям українського керівництва і націо-нальних спецлужб, світових ліде-рів, неурядових/громадських орга-нізацій, інформація про наявність регулярної російської армії в Укра-їні широко представлена у засобах масової інформації. Було зібрано базу неспростовних доказів, що ба-гаторазово демонструвалися у сві-

Лише консолідацією зусиль українського народу, в тому числі,

ціною людських жертв можна було зупинити агресора саме в той час,

коли він був повний рішучості реалізувати свої імперські плани

12

ті. Яскравим прикладом є робота «Hiding in Plain Sight» Атлантичної Ради про війну Путіна проти Укра-їни.

Цілком зрозуміло, що російська державна машина, як і раніше, не визнаватиме і відкидатиме ці не-спростовні докази так довго, як лише зможе, використовуючи не-переконливу риторику високопос-тавлених представників свого зо-внішньополітичного відомства для введення в оману світової спільно-ти.

Тепер стосовно джерел небезпе-ки для світової спільноти і ролі міжнародних організацій у припи-ненні війни.

Ще 2 роки тому концепція аси-метричних загроз використовува-лася лише у вузькому колі фахівців з питань безпеки. Поважні гло-бальні форуми недооцінили сер-йозність економічного, енергетич-ного, продуктового та інших важелів для боротьби, які потужна російська держава використовува-ла проти слабших сусідніх держав.

Терористична загроза в осно-вному сприймається як фактор, пе-реважно пов’язаний із ісламським екстремізмом. За світовими рей-тингами терористичних загроз Україна зазвичай посідала 56-те місце (Росія, до речі, - 9-те).

Недостатня увага була приділе-на так званим локальним конфлік-там під девізами боротьбі корінно-го населення за самоідентифікацію,

які швидко перетворювалися у за-морожені конфлікти. Разом із цим, ідеї етнічної, мовної та інших не-рівностей пропагувалися в багато-національних державах. Професій-ний і потужний ресурс ЗМІ слугував для ідеологів цих процесів ширмою, що забезпечувала подан-ня цих процесів під правильним «кутом», тим самим приспавши увагу світової спільноти.

Саме на такому тлі ідеологи створили формулу виправдання - захист «руського мира», яка, врешті-решт, стала підставою для неповаги до людського життя і норм міжнародного права. Сьогод-ні настав час, щоб сказати правду і визнати, що новий формат асиме-тричних загроз під сучасною на-звою «гібридна війна» реалізується Російською Федерацією не лише проти України. А одним з інстру-ментів цієї війни є тероризм.

Так, сьогодні Російська Федера-ція є: ініціатором, фінансистом, спонсором і безпосереднім учасни-ком війни на сході України; безпо-середнім виконавцем анексії Кри-му; гарантом ескалації військової напруженості у Придністров’ї, На-гірному Карабасі, на Північному Кавказі, Близькому Сході.

Російські лідери виступали із заявами про історичну помилку стосовно державності України, Бі-лорусі та Казахстану; «фліртували» на державному рівні з Північною Кореєю. Через підконтрольні ЗМІ

Терористична загроза в основному сприймається як фактор, переваж-

но пов’язаний із ісламським екстремізмом Терористична загро-

за в основному сприймається як фактор, переважно пов’язаний із

ісламським екстремізмом

Новий формат асиметричних загроз під сучасною назвою «гібридна

війна» реалізується Російською Федерацією не лише проти України. А одним з інструментів цієї війни є

тероризм

13

лунали погрози перетворити США у радіоактивний попіл і забрати Аляску. Постійно йдуть провокації із порушенням повітряного про-стору Канади, агресивна поведінка російських військових літаків в небі Прибалтики, Північної Євро-пи та країн Скандинавії, імітація атак на канадські і американські військові кораблі під час навчань у Чорному морі. На додачу - свавіль-не, не погоджене з Арктичним клу-бом, освоєння шельфу Північного Льодовитого океану, цинічні по-грози державній цілісності Латвії, Литви та Естонії, погрози втор-гнення в Польщу, тощо. Не припи-няються енергетичний тиск і мані-пуляції із енергозалежними економіками ряду європейських держав; гра на сепаратистських на-строях у Молдові; «флірт» та фі-нансування ультраправих і ультра-лівих партій в Старій Європі. Окремо стоїть неприхована і ци-нічна заява президента Російської Федерації щодо легітимності збройної агресії проти Криму (піс-ля року невизнання російської вій-ськової присутності в Україні). І, нарешті, хіти сезону - загроза вве-дення військ в європейські столиці, щоб провести парад перемоги в Берліні і кричуща заява російсько-го віце-прем’єр-міністра Дмитра Рогозіна, що «танкам не потрібні візи»…

Факти свідчать про те, що згід-но з декларацією Женевської кон-

ференції з боротьби з тероризмом 1987 року, в якій міститься визна-чення «державного тероризму», сьогодні РФ є державою-експорте-ром тероризму.

Яскравим прикладом такого екс-порту є процес залучення та підго-товки бойовиків-терористів. Щоб приховати участь своїх кадрових військовослужбовців, російська пропагандистська машина створи-ла легенди про «добровольців, які беруть участь у війні в Донбасі під час відпусток», «добровольцях-контрактниках», «добровольчих ко-зачих формуваннях», тощо.

Насправді, центри рекрутуван-ня для участі у війні в Україні на боці терористів функціонують в Санкт-Петербурзі, Московській області, Ростові-на-Дону, Новоси-бірську, в мережі російських війсь-ккоматів і ветеранських об’єднань.

Зафіксовано факти, що теро-ристичні організації ДНР і ЛНР брали до своїх лав жінок і навіть ді-тей.

Факти затримання правоохо-ронними органами європейських держав бойовиків, що брали участь у бойових діях на боці ДНР/ЛНР демонструють, що російський екс-порт тероризму досяг європейсько-го ринку. Позитивним прикладом, який показує, що європейські на-роди розуміють нагальну необхід-ність зупинити розширення теро-ристичної діяльності в контексті «гібридної війни» є законодавче ре-

Факти свідчать про те, що згідно з декларацією Женевської конференції з боротьби з тероризмом 1987 року,

в якій міститься визначення «дер-жавного тероризму», сьогодні РФ є

державою-експортером тероризму

14

гулювання (або ініціативи врегу-лювати) про кримінальну відпові-дальність за участь у військових діях на боці так званих ДНР/ЛНР.

Ще декілька фактів, що гово-рять самі за себе:

1. Результати річної окупації укра-їнського Донбасу жахливі. Гума-нітарна катастрофа, загальна криміналізація, грабежі – ось неповний перелік тяжких зло-чинів внаслідок підтримки Росі-єю терористів і надто висока ціна безпечності і довірливості ошуканих місцевих жителів.

2. Не менш обдуреними є й ро-сійські громадяни. Фінансова та економічна кризи, міжна-родна ізоляція, безглузді смер-ті російських солдатів, від яких відразу відреклася дер-жава, яка послала їх на цю ві-йну. Все це означає неминучий розпад кривавих імперських амбіцій .

3. Нарешті, єдиний позитивний сигнал цього фактажу - жерт-вуючи людськими життями, за рахунок хоробрості, патріо-тизму і любові до власного на-роду українці змогли зупини-ти агресора і захистити Європу.

Кремль добре розуміє, що «бліц-кріг» провалився. Не менш очевид-ним є факт, що подальше фінансу-вання терористичної війни на Донбасі та інфраструктури в анек-сованому Криму стають все більш

важким тягарем для державного бюджету Росії. Відправку військ в Україну все важче і важче прихову-вати від власних громадян.

У той же час, російський істе-блішмент продовжує заперечувати власну причетність до кривавої ві-йни проти сусідньої держави для того, щоб відкласти власну відпові-дальність у міжнародних судах і пе-ред світом за свої злочини проти людства.

Ось чому найближчим часом можна очікувати такі кроки росій-ської влади:• судомні спроби деяких «яскра-

вих» перемог будь-якою ціною з широким висвітленням у пропагандистських росій-ських ЗМІ;

• залучення всіх можливих ва-желів у світі для скасування санкцій;

• потужну інформаційну кам-панію з дискредитації та комп-рометації української сторо-ни;

• спроби представити війну на Донбасі як чисто внутрішній локальний конфлікт;

• спроби реваншу через легалі-зацію лідерів терористичних організацій ДНР/ЛНР на міс-цевих виборах на Донбасі во-сени поточного року;

• відволікання уваги світу від анексованого Криму, викорис-товуючи його як елемент торгу в обмін на уявний мир на Донбасі;

15

• зусилля з дестабілізації ситуа-ції в Україні в усіх сферах сус-пільного життя;

• маніпулювання – що особливо небезпечно – благородними цілями міжнародних організа-цій, що прагнуть зупинки війни на Донбасі.

Всупереч неправдивим заявам російських ЗМІ, які вже отримали прізвисько «LieNews», представни-ки дипломатичного корпусу, акре-дитованого в Україні, іноземні ци-вільні активісти, політики мали можливість поговорити з місцеви-ми жителями міст, які протягом де-якого часу перебували під владою терористів - маріонеток проросій-ського режиму ДНР/ЛНР і були звільнені українськими силовика-ми. Безпосередньо від місцевих жителів Донбасу вони могли почу-ти їх бажання жити в єдиній, віль-ній і незалежній Україні.

На жаль, російська воєнна і ідеологічна машина агресії регу-лярно проводить заходи для мані-пулювання метою і завданнями Спеціальної Місії спостереження (SMM) ОБСЄ. Російська сторона з цілком зрозумілих причин не визнає себе стороною конфлікту і має власних спостерігачів в SMM, які ігнорують Кодекс етики ОБСЄ, відкрито і нахабно співп-рацюють з терористами, переда-ють конфіденційну інформацію своїм кураторам з російських спецслужб, використовують офі-

церів інших держав у своїх цілях. Таким чином, вони спотворюють благородну місію ОБСЄ в Україні, дезінформують світ і, найголовні-ше, – стають співучасниками те-рористичних проявів, беручи на себе частину відповідальності за загибель цивільних і військових українців.

Але окрема подяка іншим чле-нів SMM, хто з честю, хоробрістю і ризиком для життя захищає права Європейського товариства на мир-не життя, розвиток, верховенство закону. Роблю це від імені україн-ського народу, матерів і дружин, для кого ця війна є частиною їхньо-го життя.

Вже у короткостроковій пер-спективі актуальною є реалізація ідеї створення ефективної сучасної системи колективної безпеки, адап-тованої до боротьби з «гібридною війною», головним інструментом якої є експортований міжнародний тероризм.

Окреме звернення до росій-ської делегації. Агресивна пове-дінка з вашого боку є великою по-милкою. Ви краще, ніж будь-хто, знаєте про біль і страх батьків, дружин і дітей російських солда-тів, загиблих в Україні. Ви розумі-єте, що ці речі вже неможливо приховати. Ви як дипломати кра-ще за будь-кого відчуваєте ізоля-цію від світового співтовариства. Зараз вам важко сказати правду, - у вас інші інструкції, боязнь за

Вони спотворюють благородну місію ОБСЄ в Україні,

дезінформують світ і, найголовніше, – стають

співучасниками терористичних проявів, беручи на себе частину

відповідальності за загибель цивільних і військових українців

Вже у короткостроковій перспективі актуальною є

реалізація ідеї створення ефективної сучасної системи

колективної безпеки, адаптованої до боротьби з «гібридною війною»,

головним інструментом якої є експортований міжнародний теро-

ризм

16

себе і свій особистий добробут… Однак, цей ваш добровільний ви-бір…

Даний матеріал э доповіддю до презентації СБУ, що була представ-лена під час міжнародної конфе-ренції під егідою ОБСЄ на тему

«Боротьба із залученням і вербов-кою іноземних бойовиків-терорис-тів» (Відень, 30 червня – 1 липня 2015 року). Власне із презентацією можна ознайомитись за посилан-ням: http://cacds.org.ua/ru/research/515.


17

Чемберлен пытался умиротво-рить Гитлера в в безнадежном стремлении избежать войны. Он даже был достаточно честен для, чтобы сказать, что именно он дела-ет. Но когда Гитлер нарушил Мюн-хенские договоренности и захватил Чехословакию, он все же предло-жил гарантии безопасности дру-гим странам, которые также почув-ствовали угрозу.

Затем, когда нацистский лидер вторгся в Польшу, Чемберлен при-слушался к тем членам его партии, которые потребовали, чтобы он остановил Гитлера; пригласил Уин-стона Черчилля в правительство, и в конце концов объявил войну Гер-мании. То, что произошло в после-

дующие месяцы, некоторые называют «странной войной», по-скольку Гитлер сделал паузу, пре-жде чем двинуться на Запад, а пре-мьер-министр Великобритании тем временем способствовал пере-вооружению армии.

При этом, несмотря на явную ошибочность позиции британско-го политика, считавшего, что он сможет победить путем умиротво-рения диктатора вроде Гитлера, Чемберлен выглядит удивительно мудрым государственным деяте-лем по сравнению с некоторыми современными главами госу-дарств. Когда Владимир Путин вторгся в Украину и захватил Крым, они отказались принимать

Как долго «чемберлены нашего времени» собрались умиротворять агрессора?

Пол Гобл,Политолог, автор блога Window on Eurasia (Вашингтон, США)

Когда Владимир Путин вторгся в Украину и захватил Крым, они отка-зались принимать какие-либо меры или даже использовать имеющиеся

условия для противодействия ему

18

какие-либо меры или даже исполь-зовать имеющиеся условия для противодействия ему.

Сначала они бросились в Минск, чтобы достичь соглаше-ния, которое Путин в итоге про-игнорировал. Затем они решили, что наилучшим выходом будет вернуться в Минск и подписать еще одно соглашение, хотя крем-левский лидер нарушил его рань-ше, чем высохли чернила. Все это позволяет путинским войскам продолжать экспансию на терри-тории Украины.

Когда же Украина попросила оружия, чтобы защититься от рос-сийской агрессии, они больше бес-покоились о том, чтобы не обидеть Путина, чем о защите демократи-ческой страны от захватчика, и, если верить вчерашним сообщени-ям, в конце концов решили не пред-оставлять таких вооружений, которые позволят Украине защи-тить не только себя, но принципы, которыми, по его словам, Запад оперирует.

На каждом этапе западные лидеры оправдываются тем, что «Путин не Гитлер», словно международных норм не существу-ет, или что владение Россией ядерным оружием автоматически означает, что Запад не сможет ей противостоять. Таким образом, ев-ропейские лидеры посылают опасный сигнал Ирану и другим

подобным государствам о том, что любой, обладающей ядерным ору-жием, теперь может делать все, что ему нравится.

Более того, они предположили, что экономические санкции – это и есть признак того, что они на са-мом деле «остановили Путина», хотя уже давно понятно, что крем-левского лидера не волнует, что происходит с его собственным на-родом, и он будет использовать страдания людей лишь для того, чтобы укрепить свою власть, обви-няя во всем Запад.

Западные лидеры утешают себя мыслью, что снижение интереса их избирателей к теме войны будет означать, что об Украине переста-нут говорить сразу, как только она исчезнет из новостей. По крайней мере, именно так действовал Чем-берлен в 1930 году, поскольку тогда ни он, ни кто-либо другой мог забыть, что происходило в окопах Первой мировой войны.

В начале сентября 1939 года, когда Чемберлен еще пытался най-ти выход из короткой войны, Чер-чилль неоднократно жаловался, что поляки в результате гитлеров-ской агрессии страдают и умирают в течение трех дней. Следует спро-сить себя: сколько месяцев будут страдать украинцы, пока Запад, на-конец, не сделает то, что сделал Чемберлен 3-го сентября?

(Перевод Ксении Кирилловой)

Все это позволяет путинским войскам продолжать экспансию на

территории Украины

Таким образом, европейские лидеры посылают опасный сигнал Ирану и другим подобным государствам о

том, что любой, обладающей ядерным оружием, теперь может

делать все, что ему нравится


19

Стратегію національної безпеки України необхідно доопрацювати

Олександр Скіпальський,віце-президент Центру стратегічних досліджень та аналізу,

начальник Головного управління розвідки Міноборони (1992 - 1997),заступник голови СБУ (2007)

1. Щодо необхідності доопра-цювання Стратегії національної безпеки України, введеної в дію Указом Президента України № 287/2015 від 26 травня 2015 р.http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/287/2015

У зв’язку із тим, що сьогодні ви-повнився місяць із введення в дію Стратегії національної безпеки України, у першій частині свого ви-ступу я хочу коротко торкнутися питання національної безпеки і оборони України у контексті цієї стратегії.

Я не буду піддавати аналізу весь текст стратегії, тим більше, що у відкритій пресі коментарів цього документу і так вистачає (напр.

стаття Р. Зварича в ДТ «Мильні бульбашки монопольно-олігархіч-ної стратегії»:http://gazeta.dt.ua/i n t e r n a l / m i l n i - b u l b a s h k i -m o n o p o l n o - o l i g a r h i c h n o y i -strategiyi-_.html або стаття науко-вого співробітника Служби інформаційного забезпечення ор-ганів державної влади Національ-ної бібліотеки України А. Поті-хи, «Нова стратегія національної безпеки України в умовах зовніш-ньої загрози»http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=ar t ic le&id=1122:st rateg iya-n a t s i o n a l n o j i -bezpeki&catid=8&Itemid=350 а тор-кнусь декількох ключових питань, зокрема таких:

20

• на якій концепції будується стратегія?

• яку силу буде поставлено в ос-нову оборонної діяльності України? Хто виконає місію списа перемоги?

1.1. На якій концепції будується стратегія?

Наприклад в основу китайської стратегії національної безпеки і оборони покладена концепція ві-йни без обмежень, а у сфері ракет-но-ядерного стримування китайці реалізують відому концепцію «3 тисячі тисяч тунелів».

В рамках концепції війни без обмежень Китай воює невоєнними методами в усіх сферах життєді-яльності країн: так, китайці скупо-вують боргові зобов’язання Аме-рики задля ліквідації долара, як основної резервної одиниці, вони перетворили свою територію на виробничий майданчик для всього світу: спробуй напасти на них і зу-пиниться виготовлення не тільки електронних плат, а і більшості ін-ших товарів, до яких вже звикли в світі як до повітря. Також китайці досягли революційного прориву у воєнній сфері завдяки політиці «спочатку скопіювати, а потім пе-ревершити». Китайські вчені пра-цюють в усік провідних науково-технічних центрах світу залишаючись ри цьому спочатку китайцями, а потім – громадянами інших країн. У сфері ракетно-ядер-

ного протистояння Китайці впро-ваджують відому концепцію «3 ти-сячі тисяч тунелів» в яких, за даними американської організації стратегічних розробок (US Strategic Command, STRATCOM), Пекін ні-бито скрито розмістив 3 тисячі атомних боєголовок http://novorus.info/news/vmire/29548-boysya-ne-silnogo-a-sumasshedshego-ili-kak-vashington-izuchal-vozmozhnost-pervogo-atomnogo-udara.html І так у всьому без обмежень і без кордо-нів.

США будують свою стратегію на основі концепції беззаперечного і тотального домінування (лідер-ства) з позиції сили, яка ґрунтуєть-ся на принципах абсолютної пере-ваги у воєнній, технологічній, економічній, інформаційній сфе-рах.

«Любая стратегия, нацеленная на защиту американской нации и на продвижение наших интересов в области национальной безопас-ности должна базироваться на не-преложной истине – Америка обя-зана быть лидером. Вопрос заключается не в том, следует ли соединенным Штатам занимать лидирующие позиции, а в том – как именно их обеспечить. При этом на всех направлениях деятельности США должны лидировать с пози-ции силы». Барак Обама. 06.02.2015 г.

Що стосується глобального ра-кетно-ядерного протистояння то в

США будують свою стратегію на основі концепції беззаперечного і

тотального домінування (лідерства) з позиції сили, яка

ґрунтується на принципах абсолютної переваги у воєнній,

технологічній, економічній, інформаційній сферах

21

рамках стратегії преемтивного зни-щення загроз США впроваджують Концепцією миттєвого глобально-го обеззброюючого удару у т.ч. не-ядерною зброєю, заснованою на нових фізичних принципах. Одно-часно, вдосконалюючи взаємодію зі світовими центрами впливу. США намагаються перекласти на них розв’язання більшої частини проблем у їхніх регіонах, за кон-цепцією «діяти із задніх рядів» і т.д.

Росія споконвічно прагне досяг-нути паритетного із США доміну-вання, правда вдається їй це в мен-ших масштабах, в основному на пострадянському просторі. Одно-часно Росія погрожує ядерним по-пелом. Але, аналізуючи методи до-сягнення геополітичних цілей шляхом силових дій на полі бою і тіньових спеціальних операцій, вище керівництво Росії констатує, що в боротьбі провідних держав світу за свої інтереси, типовими стали «непрямі дії», маніпуляція соціальними протестами, викорис-тання провокаторів, кримінальних авторитетів (у т.ч., олігархів) і ко-румпованих чинуш, ірегулярно-ре-гулярних формувань, тощо. Управ-лінням цими процесами і акторами займаються розвідки, які на думку Росії стали основним джерелом за-гроз.

Наприклад, в Стратегії націо-нальної безпеки Російської Федера-ції до 2020 р. http://www.scrf.gov.ru/documents/1/99.html відзначається:

«Основными источниками угроз национальной безопаснос-ти в сфере государственной и об-щественной безопасности явля-ются: разведывательная и иная деятельность специальных служб и организаций… деятельность террористических организаций, транснациональных преступных организаций и группировок и со-храняющийся рост преступных посягательств, направленных против личности, собственности, государственной власти, обще-ственной и экономической безо-пасности, а также связанных с коррупцией».

Тому російським керівництвом затверджена не тільки оновлена Воєнна доктринаhttp://www.scrf.gov.ru/documents/18/129.html щодо участі у глобальних миро-війнах.

А і «Стратегия противодей-ствия экстремизму в Российской Федерации до 2025 года» http://www.scrf.gov.ru/documents/16/130.html задля протидії кольоровим революціям на своїй території.

А яка концепція покладена в основу Стратегії національної без-пеки України? В тексті Стратегії така ключова концепція відсутня. А між рядків проглядається прин-цип «доженемо і переженемо Росію віддзеркалюючи те, що робить вона». У Росії супутники – і ми собі. У Росії танки – і ми туди ж. У Росії збільшення чисельності ЗС і ми бу-демо збільшувати і збільшувати.

Росія споконвічно прагне досягнути паритетного із США домінування,

правда вдається їй це в менших масштабах, в основному на постра-

дянському просторі. Одночасно Росія погрожує ядерним попелом

22

У такий спосіб, хто більше жертв (життів, каліцтв, зубожіння нації задля випуску відсталих озброєнь архаїчним ВПК) покладе на вівтар війни, агресора не подо-лати. Власну країну зробити оста-точно злиденною можна, а досягти воєнного потенціалу Росії по чи-сельності військ і ЗВТ – ні. Це ти-пове совкове мислення. Пам’ятаєте: «доженемо і переженемо Амери-ку». Чим все скінчилося?

То ж нам потрібен власний ре-цепт перемоги над більш потуж-ним за потенціалом ворогом у спо-сіб, що зветься «зосередження сили слабшого на слабостях сильнішо-го».

Нам потрібна гонка, але не в кількості танків, а в кількості об’єднаного інтелектуального по-тенціалу, потужністю якого Украї-на завжди славилась. Потрібна ін-телектуальна перевага у розробці не прорахованих ворогом стратегій і тактик, інтелектуальна перевага у впровадженні проривних воєнних технологій, інтелектуальна перева-га у війні за свідомість нації, пере-вага у знищенні воровского обща-ка, яким Янукович накрив всю країну і т. ін..

Так, починалось все з нуля і тре-ба було робити у пожежному по-рядку хоч якусь оборону. Але коли вже взялись виписувати Стратегію то хай це буде наша особиста стра-тегія війни ХХІ а не компіляція різ-них думок різних країн.

1.2. Яку силу планується поставити в центр оборонної політики і оборонної системи України?Стратегія національної безпеки

України на перше місце ставить «потужні збройні сили». У зв’язку з цим виникають питання:• якої потужності мають бути

потужні збройні сили задля подолання агресії РФ, яка за заявою Президента України має саму сильну армію в світі http://topwar.ru/67829-petr-poroshenko-rossiyskaya-armiya-samaya-silnaya-v-mire-i-ukraina-ne-v-sostoyanii-ey-protivostoyat.html

• де взяти грошей на створення таких потужних ЗС і, що не менш важливе – на їх утри-мання?

• яким чином потужні Збройні сили України будуть досягати геополітичних цілей держави в умовах миро-війни, коли більшість таких цілей досяга-ються у невоєнний спосіб?

• як зберегти потужні ЗС від розлагання, в умовах, коли вони не воюють, а тупо чека-ють, хто за сьогоднішню добу загине?

З наведених скоріше риторич-них питань вибудовується висно-вок: покладання на ЗС завдань перемоги над іррегулярно-регу-лярним супротивником в умовах миро-війни, і в умова коли обсяги фінансування на оборону в Украї-

Нам потрібна гонка, але не в кількості танків, а в кількості

об’єднаного інтелектуального потенціалу, потужністю якого

Україна завжди славилась

23

ні у 10 разів менші, ніж у РФ і у 100 разів менші від США, – це ілюзія.

Може дипломатія? Дипломаті-єю «Воєнторг не подолати».

Може чарівний економічний зліт зі 168 місця у першу десятку, аж так що Крим, а за ним і Росія по-чнуть проситися до України? Сміш-но і Сумно.

То що ж може бути поставлене в центр оборонної політики держа-ви? Стратегія адекватної відповіді не дає.

Задля відповіді на це питання привертаю увагу до такого: У своє-му виступі в Конгресі США в бе-резні 2014 р., адмірал Уїльям Ма-крейвен, глава американського командування спеціальних опера-цій, заявив, що «прямий підхід сам по собі не є рішенням проблем, кі-нець кінцем, це тільки відстрочен-ня перед застосуванням непрямого підходу. Врешті-решт, це все пере-твориться на таку собі глобальну мережу непрямих операцій, які ма-тимуть вирішальне значення для нашої безпеки в світі». Ну а непря-мі дії – це єпархія Командувань розвідок і сил спеціальних опера-цій. http://defpol.org.ua/site/index.p h p / r u / a r h i v / a l t e r n a t i vno/13224-2012-12-20-11-39-24

То ж у сучасному світі на пере-дові позиції у геополітичних зма-ганнях вийшли не класичні а тіньо-ві сили, засоби і методи, а головним інструментом їх реалізації стають

розвідки. Але для того, щоб розвід-ка в Україні почала належним чи-ном виконувати функції основи і ядра оборонної системи, навколо якого формуються всі інші сили, потрібна фундаментальна транс-формація розвідувальної організа-ції держави на основі всеохоплюю-чої теорії розвідки і принципово нових законів, настанов і статутів про розвідку.

Сьогодні розвідки перетвори-лися з розрізнених невеличких ві-домчих розвідувальних органів на загальнонаціональні розвідувальні системи, як новий елемент (сег-мент) державних систем, а розвід-увальна діяльність перейшла від виконання функцій інформаційно-го забезпечення процесів прийнят-тя політичних рішень і планування воєнних операцій в новий само-стійний вид державної діяльності, і отримала нові завдання, яких ста-ло більше ніж у класичної армії.

Наразі розвідка трактується як «третя сила» поряд з ядерними си-лами і звичайними збройними си-лами, також розвідка сьогодні трактується як максимальна безпе-ка при мінімальних затратах.

Розвідка XXI має власні коман-дування (не комітети з координа-ції, а саме командування в першу чергу), могутню взаємно просякну-ту і одночасно розсерджену серед інших інституцій держави органі-заційну структуру, випереджу-вальну динаміку фінансування і

У сучасному світі на передові позиції у геополітичних змаганнях вийшли не класичні а тіньові сили, засоби і

методи, а головним інструментом їх реалізації стають розвідки

24

надсучасну науково-технічну базу, яка виготовляє «штучний товар» дрібними партіями, для чого не по-трібні величезні цехи і штат Обо-ронпрому, натомість край необхід-на підвищена конспірація в умовах наявності чисельної ворожої аген-тури на всіх рівнях.

Трансформація розвідувальної організації України не означає якесь фантастичне збільшен-ня. Потрібна трансформація логіки розвідувальної діяльності. А для цього потрібен, як сказав Іван Ар-регуін Тофт, концептуальний стри-бок у мисленні. Наведу приклад: інструментом виконання спеціаль-них операцій ізраїльської Служби розвідки і спеціальних завдань МОССАД є бойовий підрозділ КІ-ДОН (Багнет). Його чисельність – 3 групи по 12 бійців (це привіт тим, хто збирається зробити Українські ССО окремим видом ЗС). Або ін-ший приклад: в Росії і Україні осно-вною тактичною одиницею є взвод, В сетецентричній системі воєнних операцій США, тактичною одини-цею стає солдат. А невдовзі такою одиницею стане Дрон.

У зв’язку із зазначеним привер-таю увагу всіх небайдужих до пи-тань обороноздатності людей і ко-лективів, що Стратегія національної безпеки це скоріше проект для об-говорення ніж основополагаючий документ, який вже дав відповіді як побудувати і укріпити сектор наці-ональної безпеки і як надати гаран-

товану відсіч головним ворогам України: агресивній Росії і підтри-муваній нею в Україні олігархічно-корумпованій раковій пухлині.

Пропоную ЦДАКР стати ініціа-тором збирання пропозицій щодо доопрацювання Стратегії від лю-дей, не зашорених старими тради-ціями старих воєнно-експертних систем держави.

2. Закликаю Президента, Уряд і РНБО створити дієвий механізм залучення інтелектуального по-тенціалу нації в інтересах знахо-дження креативних рішень подо-лання ворога і відтворення територіальної цілісності Украї-ни. Те що з Оборонної системи держави створили такий собі за-критий клуб для обраних – це шлях до збагачення одних і крах для всієї системи. Те, що держав-ницької думки вистачає на те, щоб створити фонди матеріальної під-тримки для депутатів і працівни-ків обладміністрації, а розуму на те, щоб створити фонди підтрим-ки Проривних технологій в сфері оборони і національної безпеки нема – це втрата мізків нації.

Ми ж всі бачимо:У вищих ешелонах влади нема

знання, що робити з Кримом.У вищих ешелонах влади нема

знання, як бути з окупованими те-риторіями.

У вищих ешелонах не хочуть сприймати очевидний факт, що в умовах бунту озброєних інсурген-

Пропоную ЦДАКР стати ініціатором збирання пропозицій

щодо доопрацювання Стратегії від людей, не зашорених старими

традиціями старих воєнно-експертних систем держави

25

тів, яких підтримує потужна іно-земна держава і внутрішня п’ята колона, весь силовий блок – ар-мія, міліція, національна гвардія - змушені займати реактивну пози-цію, кожний захищаючи свій напрямок в режимі оборони. І тільки розвідка здатна діяти в атакуючому режимі, наносячи ураження критичним об’єктам і структурам супротивника неспо-дівано у місцях і у спосіб, які не прораховані ворогом. Але для цього розвідку треба фундамен-тально трансформувати і поста-вити в основу оборонної системи країни, а також надати їй право самостійно планувати і реалізо-вувати активні акції в межах ви-значених завдань.

Незважаючи на викладене, і за-мість створення механізмів колек-тивного пошуку відповідей у т.ч. на

наведені питання, остаточні рішен-ня щодо всієї оборонної політики довірили фактично двом особам, призначивши їх за квотним прин-ципом.

Це є стратегічна помилка, яку треба терміново виправити.

Пропоную ЦДАКР напрацюва-ти механізми і вжити реальних заходів задля стати Центром кон-солідації інтелектуального потен-ціалу нації в інтересах оборони і національної безпеки, а також – створити механізми, щоб ті, хто приймають рішення в сфері без-пеки і оборони, прислуховувались і брали на озброєння розумні про-позиції і ініціативи, оскільки і на жаль сьогодні ситуація розвива-ється за відомим висловом Лазаря Лагіна:»Одни люди вносят в об-щее дело свою лепту, другие - свой лепет».


26

Пріоритети інтеграції Донецької і Луганської областей в простір

України.Стратегія української держави

має полягати в якісній розробці та ефективному довготривалому впровадженню домінанти гумані-тарного розвитку в країні та регіо-нах над економічним. Насамперед це стосується Донецької та Луган-ської областей.

1. Стан гуманітарної складової в Україні та Донецькій і Луган-ській областях. Характерною ри-сою розбудови української держа-ви стала декоративність та символічність дії гілок влади та певної частини суспільства. В ре-зультаті у гуманітарній сфері скла-

лася підтримувана Москвою мов-на і культурна шизофренія, що блокує усвідомлення самодостат-ності, самобутності і перспектив-ності української культури та дер-жавності.

1.1. Особливості соціального досвіду (архетипу) жителів Доне-цької та Луганської областей, або вплив колективно несвідомого на поведінку в умовах надзвичайних ситуацій.

До визначальних особливостей формування «колективно несві-домого» для мешканців Донбасу слід віднести багаторічне наса-джування криміналізованими фі-нансово-промисловими групами та представниками місцевої і об-

Стратегія повноцінної інтеграції Донецької і Луганської областей в гуманітарний та соціально-економічний простір України

Олександр Корнійчук,системний аналітик Центру національних інтересів України

Характерною рисою розбудови української держави стала

декоративність та символічність дії гілок влади та певної частини

суспільства

27

ласної влади «завченої безпорад-ності». Її суть полягає в тому, що населення привчалося до «жор-сткого порядку» при якому від громадянина нічого не залежало.

На це тло через засоби масової інформації, які контрольовані ФПГ Р.Ахметова, Колеснікова, В. Януковича, а також через москов-ські ЗМІ накладалися і нав’язувалися радянські міфи, в які населення стало вірити як в об’єктивну реальність.

В умовах прямої російсько-те-рористичної агресії проявився кримінальний ефект, який подвій-но посилений гібридним поєднан-ням підготовленого криміналізо-ваного простору з насаджуваним Кремлем страхом і безмірною жорстокістю.

Зазначені стереотипи знахо-дяться в основі «пустелі україн-ської бездержавності», суть якої полягає у несприйнятті всього українського. ЇЇ розробленням та насаджуванням протягом століть займалась московська влада. В су-часних умовах до цього приєдна-лося функціонування засобів ма-сової інформації контрольованих фінансово-промисловими група-ми Р.Ахметова, В. Януковича, Б.Колеснікова, Є.Звягільського та ін. «Пустеля української бездер-жавності» вразила насамперед ін-телігенцію, яка б мала виконувати роль мозкового центру державот-ворення в регіоні та Україні.

Ознаками сучасної «пустелі української бездержавності» є:• зрадливість, зрада, хитливість,

агентурність;• затьмарення, ослаблення і

провали історичної пам’яті;• маскування гопако-шаровар-

ництвом, лжепатріотичною віршографією і етнографічною патріотикою;

• імітація державотворення, патріотична поза, «здаватись, а не бути», пусті декларації;

• «рідний примітивізм»; відсутність «чуття і розуму» сутності ідеї нової незалежної України, власного внеску у її розбудову.

Т. Г. Шевченко оцінив сутність бездержавності як ганьбу. І. Фран-ко її оцінив як національне калі-цтво: «І хоч душу манить часом волі приваб, але кров моя – раб! Але мозок мій – раб!».

Наслідками «пустелі україн-ської бездержавності» у сфері пси-хології була свого часу махнівщи-на, а нині – участь у інспірованому Москвою сепаратистському русі; в галузі розуму – запізнілий форма-лізм і умовна принциповість.

1.2 Гуманітарні наслідки «пус-телі української бездержавності» та «завченої безпорадності».

Наслідком зазначених факто-рів впливу стало формування криміналізованого культуроло-гічного квазіпростору Донецької та Луганської областей із москов-

«Пустеля української бездержавності» вразила насампе-

ред інтелігенцію, яка б мала викону-вати роль мозкового центру держа-

вотворення в регіоні та Україні.

28

ським насаджуванням мовної ши-зофренії та несприйнятті україн-ської культури, відсутність відповідальності за власну долю і долю України, як незалежної дер-жави, бажання і вміння знаходити порозуміння з будь-яким оточен-ням. Укорінились «цінності» по-ваги до того, хто здатний на жор-стке і безкомпромісне управління, а також хто наловчився вдало красти великі активи.

Ефект «завченої безпораднос-ті» наклався на ефект «тріксте-ра» - перевертня.

1.3. Економічні наслідки «за-вченої безпорадності» та «пустелі української бездержавності».

Наслідком впливу інформацій-них потоків ЗМІ ФПГ і ТНК, а та-кож Московської держави стала відсутність поваги до приватної власності. Економічним наслід-ком просування цієї міфологізації у свідомість мешканців Донбасу стало позбавлення їх реальних прав власності шляхом примусо-вого та за безцінь викуповування їхніх акцій.

1.4. Прогноз розвитку подій насамперед в Донецькій та Луган-ській областях

Ситуація має тенденцію до по-гіршення в зв’язку з масовим ви-їздом, насамперед молодих людей, свідомих громадян, які спроможні організувати власне підприємни-цтво і бути острівками поваги до української держави і суспільства.

За оцінками фахівців необхід-но близько семи років щоб наста-ло прозріння, насамперед в окупо-ваній частині території, у населення (за аналогом гітлерів-ської Німеччини) за умови негай-ної нейтралізації інформаційного і гуманітарного впливу з боку Кремля та терористів.

Враховуючи історичний ана-лог російсько-гібридної війни проти українського народу у 1917-1920рр. активна і агресивна фаза надзвичайно жорстоких дій по знищенню українства та держави буде проходити протягом 3-4 ро-ків. При цьому замість технологій нав’язування кремлівської влади у вигляді з’їздів робочих і солдат-ських рад будуть референдуми, нав’язування конституційних змін в Україні щодо особливого статусу окремих територій Доне-цької і Луганської областей та «ви-борів».

Якщо криміналізовані ФПГ і ТНК, а також місцева влада з ви-користанням інформаційних ре-сурсів Москва поставила Донбас на коліна, то російсько-терорис-тичне гібридне втручання «покла-ло навзніч» все населення окупо-ваних районів Донбасу.

Оскільки анексія Криму і оку-пація Донбасу є інструментом де-монтажу української державності і ліквідації українського суспіль-ства з метою його примусової аси-міляції до «русского мира» страте-

Ситуація має тенденцію до погіршення в зв’язку з масовим

виїздом, насамперед молодих людей, свідомих громадян, які спроможні

організувати власне підприємництво і бути острівками

поваги до української держави і суспільства

29

гія України має полягати у юридичному визнанні фактичної окупації частини територій Доне-цької і Луганської областей.

Проведення виборів на фак-тично окупованій Москвою і її те-рористичним найманцями частин території Донецької та Луганської областей в умовах відсутності на-віть острівців українського гума-нітарного простору в ЗМІ, а також серед людей, які знаходяться в стані багатолітньої інформаційної війни, буде фактично легалізацією її анексії Кремлем.

Ситуація з окупованим Донба-сом має повну аналогію з окупацією Радянським Союзом Східної Німеч-чини, щоб унеможливити побудову демократичної, сильної і єдиної дер-жави. Стратегія дій канцлера К. Аденауера в 50-60 рр ХХ ст. поляга-ла в прийнятті кардинального рі-шення – діяти в інтересах всього ні-мецького народу – вступити до НАТО, нейтралізувати будь-який тиск з боку Москви і промосков-ської влади Східної Німеччини щодо нейтрального статусу країни. Розбудова сильної і захищеної структурами НАТО Німеччини ста-ла основою для виведення окупа-ційних військ із Східної частини країни та її повернення до складу держави.

Актуальним при оцінці розви-тку подій в Україні і насамперед в Донецькій і Луганській областях є врахування культурологічних і пси-

хологічних аспектів у поведінці лю-дей, які впливають на виникнення та наслідки надзвичайних ситуацій. Це стосується так званої «завченої безпорадності» та «пустелі україн-ської бездержавності». Їх сутність полягає в перекладанні відповідаль-ності за власну поведінку та за події, що відбуваються, на українську дер-жаву, роботодавців, за відсутності досвіду успішної самореалізації, та опори на власні сили при подоланні несприятливих ситуацій.

Стратегія дій української вла-ди та суспільства має полягати у вступі України до НАТО, прове-денні модернізації, в економічно-му блокуванні фінансових джерел тероризму, у здійсненні ефектив-ного гуманітарного державного впливу та допомозі громадянам України, які перебувають на тим-часово окупованих територіях.

Шляхи повноцінної інтеграції Донецької і Луганської областей в

гуманітарний та соціально-економічний простір УкраїниЗаходи центральної та місцевої

влади, наукових і громадських ор-ганізацій з подолання в усіх вер-ствах населення, насамперед інте-лігенції, комплексів «пустелі української бездержавності», «за-вченої безпорадності» та пере-вертнів.

В гуманітарній сфері:Системне впровадження через

ЗМІ в усіх сферах суспільного

30

життя державницької ідеї розбу-дови сучасної, сильної, незалеж-ної європейської держави. Для громадян, які знаходяться в поло-ні «пустелі української бездержав-ності», «завченої безпорадності» та перевертнів, необхідна зміна об’єктиву бачення на оточуючий світ.

Розгортання державних проек-тів на центральному, регіонально-му та місцевому рівнях у сферах освіти, науки, культури, охорони здоров’я, ЗМІ, правоохоронної системи, матеріального виробни-цтва та надання послуг: • впровадження реальних меха-

нізмів захисту громадян від інформаційного і гуманітар-ного впливу з боку Москви, у т.ч. на тимчасово окупованих територіях.

• по розширенню духовного су-веренітету громадян, як патрі-отів унітарної і демократичної держави. Це має базуватись на заохоченні родин до засвоєн-ня атмосфери національної етики і естетики, вивчення об-рядів українського народу, на-самперед характерних для До-нецької та Луганської областей;

• по усвідомленню ознак «пусте-лі української бездержавнос-ті», комплексу «завченої без-порадності» та перевертнів;

• по оволодінню елементами на-ціонального інтелекту – пере-

йти від абстрактних знань до стану знаття, яке передбачає робити розумні речі для дер-жави вчасно.

В соціально-економічній сфері. З метою подолання комплексу «за-вченої безпорадності» необхідно почати якісно нову індустріаліза-цію Донецької та Луганської облас-тей в рамках «Проекту модерніза-ції України» за стандартами розвинених країн. В її основу має бути покладено створення високої частки доданої вартості та забезпе-чення домінуючої частки реалізації товарів та послуг на внутрішньому ринку. Це має базуватись на син енергії впровадженні сучасної якіс-ної освіти, індустріальних техноло-гій, стандартів передових країн щодо забезпечення прав власності.

Економічна модель має базува-тись на колективно-капіталістич-ній (акціонерній) формі власності за стандартами народного капіта-лізму, де кожен громадянин, насам-перед працюючий є реальним спів-власником і отримує за свою працю крім заробітної плати дивіденди. Пріоритет має бути наданий роз-гортанню секторальних інновацій в економіці регіону, а також макси-мальному сприянню розвитку ма-лого та середнього бізнесу. Це має ґрунтуватись на таких формах власності як приватна на власній праці, кооперативна і змішана. Для реалізації плану індустріалізації необхідно:

Економічна модель має базуватись на колективно-капіталістичній

(акціонерній) формі власності за стандартами народного

капіталізму, де кожен громадянин, насамперед працюючий є реальним

співвласником і отримує за свою працю крім заробітної плати

дивіденди

31

Провести ефективну деолігархі-зацію, демонополізацію і детінізацію секторів національної економіки у сферах виробництва та послуг на-самперед, ФПГ і ТНК Р.Ахметова, В. Януковича, Б.Колеснікова, Є.Звягіль-ського шляхом сприяння їм в прода-жу активів на умовах, які унемож-ливлюють їх феодальний реванш;

Законодавче і нормативно-пра-вове гарантування прав власності громадян насамперед акціонерної форми власності;

Для створення сприятливого середовища для підприємницької діяльності громадян: • ліквідувати існуючі в цих об-

ластях структури СБУ, МВС, Генеральної прокуратури, Дер-жавної митної служби, Дер-жавної прикордонної служби, Державної фіскальної служби, працівників дозвільних струк-тур в органах місцевого само-врядування та районної і об-ласної влади;

• створити нові підрозділи із за-лученням професіоналів-дер-жавників з інших регіонів, які не обтяжені попереднім досві-дом співучасті у противоправ-них діях. Кожен громадянин має відчути нову якість пред-ставника держави та органів місцевого самоврядування, який налагодив ефективну ко-мунікацію з громадянами із використанням електронних ресурсів;

• Декриміналізція виборної влади шляхом проведення ре-альної люстрації і унеможлив-лення обрання учасників про-тивоправних дій;

• Залучення науковців, підпри-ємців, управлінців із Великої Британії, Франції та Німеччи-ни, які мають успішний досвід у реструктуризації національ-ної регіональної економіки у шахтарських і промислових регіонах власних країн;

• Розгорнути за європейськими стандартами інфраструктурні проекти по будівництву доріг, систем зв’язку, соціальної інф-раструктури.

До першочергових заходів Кабі-нету Міністрів України, цивільно-військових адміністрацій Доне-цької і Луганської областей слід віднести: • налагодження ефективних ко-

мунікацій із кожною грома-дою. Їх метою має стати заспо-коєння громадян шляхом надання інформації, що Украї-на ні при яких умовах не зали-шить їх та суверенну власну територію під окупантами. Тимчасова втрата пов’язана із окупацією буде своєчасно по-вернута;

• заблокування інформаційних ресурсів Москви та терорис-тичних угруповань;

• створення реального прикор-донного захисту Української

32

держави від терористів з оку-пованих територій;

• заблокування всіх економіч-них відносин з окупованими територіями, які є фінансовою основою тероризму;

• забезпечення через можли-вості Міжнародного Червоно-го Хреста поставок ліків та ме-дикаментів в окуповані території, насамперед інвалі-дам, дітям та пенсіонерам.

Критеріями діяльності цивіль-но-військових адміністрацій Доне-цької і Луганської областей є:• % громадян охоплених україн-

ським державницьким гумані-тарним простором;

• % захищених громадян від московсько-терористичної пропаганди;

• % громадян, які відкрили власну виробничу діяльність;

• % громадян із числа інвалідів, дітей та пенсіонерів в зоні АТО та на окупованих терито-ріях, яким згідно потреби направлені ліки та продукти харчування;

Критеріями діяльності Служби безпеки України по декриміналіза-ції військових формувань та тери-торії бойових зіткнень є поперед-ження і нейтралізація контрабанди з окупованої території, розкрадань матеріально-технічних цінностей та продовольства військових під-розділів, насамперед в ланці бригада(окрема військова частина) і вище. З цією метою доцільно здій-снити підбір нових офіцерів, яким суттєво збільшити грошове забез-печення, починаючи від заступни-ка голови служби безпеки, який відповідає за цей напрям, а також виділеним оперативним працівни-кам військової контррозвідки та регіональних підрозділів СБУ.

Отже, оптимальним шляхом розбудови нової інфраструктури Донбасу є захист духовного і куль-турного простору кожного грома-дянина України від інформаційної і гуманітарної війни Москви, а та-кож модернізація України та її регі-онів з максимальним сприянням розвитку малого і середнього біз-несу.

Отже, оптимальним шляхом розбу-дови нової інфраструктури Донбасу

є захист духовного і культурного простору кожного громадянина

України від інформаційної і гуманітарної війни Москви, а та-

кож модернізація України та її регіонів з максимальним сприянням

розвитку малого і середнього бізнесу


33

Когда я в прошлом году писал статью «Силы быстрого реагирова-ния России или «суперсолдаты» Кремля» (она была опубликована в №10 ВіР за 2014 г.), то отметил, что Силы специальных операций (ССО) планируется включить в но-вую структуру, более высокого уровня – Силы быстрого реагиро-вания (СБР) [1]. Однако эти СБР до сих пор не созданы, и, похоже, не будут созданы в планируемом ранее составе (воздушно-десант-ные войска (ВДВ), морская пехота (МП), отдельные соединения сухо-путных войск (СВ) и ССО). Веро-ятные причины этого – борьба ве-домственных интересов в руководстве силовых структур

России, война на Донбассе, и не-хватка средств. Ряд сообщений на-водят на мысль, что в составе СБР будут только усиленные ВДВ. В то же время, формирования ССО ак-тивно применялись Россией для за-хвата Крыма и в боевых действиях на Донбассе, а также для диверси-онно-разведывательных операций на всей территории Украины, что вызвало к этим силам в Украине сугубо практический интерес. К тому же, из-за формата указанной выше статьи, ССО были освещены в ней довольно кратко, поэтому представляется необходимым рас-сказать о них подробнее.

История вопроса. 1-го октября 2013 г агентство «Интерфакс-АВН»

Cпецназы России: тайное и явное

Юрий Бараш, член Экспертного Совета ЦИАКР

Аналітичні розробки

34

сообщило: «Министерство оборо-ны России намерено в сжатые сро-ки сформировать СБР, в состав ко-торых войдут соединения и части ВДВ, МП и специального назначе-ния (СпН). Создание СБР рассма-тривается в качестве одной из без-отлагательных мер по укреплению вооружённых сил (ВС) России и направлено на обеспечение воз-можности оперативного противо-действия потенциальным угрозам с любого стратегического направ-ления» [2].

Впоследствии было уточнено, что в состав СБР под единым опе-ративным командованием войдут ВДВ, МП, соединения СВ и ССО [3]. Основой СБР по плану должны были стать ВДВ, им же поручалось сформировать штаб СБР.

Первоначально планируемый со-став СБР приведен ниже и в табл. 1.

ВДВ: воздушно-десантные и де-сантно-штурмовые дивизии (ВДД и ДШД), отдельные десантно-штурмовые бригады (оДШбр), от-дельная разведывательная бригада спецназа (орбрСпН) и полк связи (пСВ).

Морская пехота: отдельные бригады, полки и батальоны (обрМП, опМП и бМП).

Соединения СВ: отдельные мо-тострелковые бригады (оМСбр, миротворческая и горные).

ССО, создаваемые сейчас, и включающие формирования спец-наза в составе:

• ВС: в ГРУ Генштаба – отдель-ные бригады и полк (обрСпН и опСпН), морские разведыва-тельные пункты (Мрп) фло-тов; в ВМФ – отряды борьбы с подводными диверсионными силами и средствами (оБ ПДСС);

• министерство внутренних дел (МВД): во внутренних вой-сках – отряды (оСпН), в поли-цейском спецназе – отряды мобильные особого назначе-ния и специальные быстрого реагирования (оМОН и СоБР);

• федеральные службы: форми-рования СпН в службах безо-пасности, внешней разведки, исполнения наказаний и кон-троля за оборотом наркоти-ков (ФСБ, ФСВР, ФСИН и ФСКН).

Кроме того, в состав СБР наме-чалось оперативно включать фор-мирования транспортной и боевой авиации ВВС, десантные и боевые корабли ВМФ, а также другие фор-мирования.

Прошло меньше года, и 8 авгу-ста 2014 г. командующий ВДВ гене-рал-полковник В. Шаманов заявил, что в России на основе ВДВ созда-ются уже не СБР, а ВБР (Войска быстрого реагирования), в кото-рые могут быть включены подраз-деления фронтовой авиации, спец-наза ГРУ и морской пехоты ВМФ. Он подчеркнул, что на сегодня са-

35

Формирование Состав формирования Численность, тыс. чел.1. Воздушно-десантные войска 2 ВДД, 2 ДШД, 4 ДШбр, орбрСпН, пСв 45 2. Морская пехота ВМФ 3 обрМП, 2опМП, 4 обМП 133. Соединения СВ 3 оМСбр (горные), 1 оМСбр (миротворче-

ская) 9,3

4. Силы специальных операций ВС (спецназ ГРУ ГШ, разведка ГРУ флотов, противодиверсионные силы ВМФ);МВД (ВВ и полицейский спецназ);Федеральные службы (спецназ ФСБ, ФСВР, ФСО, ФСИН и ФСКН)

Всего свыше 56,2-57,2 без учёта федеральных служб

Планировавшиеся СБР, всего Свыше 120,5-121,5

Таблица 1

мым высокомобильным родом во-йск в ВС России являются ВДВ Рос-сии и фактически они выполняют функции войск быстрого реагиро-вания [4]. То есть статус СБР был понижен до ВБР, вместо «будут включены» сказано «могут быть включены», вместо «соединения» – «подразделения» и вместо ССО – «спецназ ГРУ». «Соединения СВ» вообще не упоминались, и указы-валось, что ВДВ фактически уже выполняют функции войск бы-строго реагирования.

А 31 марта 2015 г. министр обо-роны РФ С. Шойгу сообщил, что МО России занимается реализаци-ей концепции развития ВДВ в каче-стве сил быстрого реагирования. Из остальных войск он упомянул только силы спецназа, и то без свя-зи с ВДВ [5].

И, наконец, 30 мая 2015 г. В. Ша-манов заявил, что в России плани-

руется создание войск быстрого реагирования, основу которых со-ставят Воздушно-десантные вой-ска, способные действовать как са-мостоятельной группировкой, так и в составе группировки Сухопут-ных войск. По его словам, создание войск быстрого реагирования свя-зано с тем, что в настоящее время боевые действия не будут завязаны на фронты с привлечением боль-шого количества войск [6].

В связи с этим ВДВ планируется значительно усилить. На базе 31-й десантно-штурмовой бригады наме-чено воссоздать 104-ю десантно-штурмовую дивизию, сформировать 345-ю отдельную десантно-штурмо-вую бригаду, увеличить до трех чис-ло десантных полков во всех суще-ствующих десантных дивизиях и ввести в соединения ВДВ танковые батальоны, реорганизовать отдель-ный полк связи в отдельную брига-

36

ду управления. После завершения этих мероприятий численность ВДВ резко увеличится, и с нынеш-них 45 тыс. чел. приблизится к 60 тыс. [7]

ВДВ планируется перевоору-жить новым и модернизирован-ным ВВТ. Намечена поставка тан-ков, СПТП «Спрут-СДМ-1», 1,5 тыс. новых БМД-4М и 2,5 тыс. БТР-МДМ «Ракушка», а также обеспе-чивающих машин, перспективных САО «Зауралец-Д» (120-мм 2С36 и 152-мм 2С37), а также другого ВВТ [8, 9].

Всё это свидетельствует о том, что планируемые войска быстрого реагирования будут состоять, в ос-новном, из ВДВ, а подразделения других видов ВС и силовых струк-тур (в т.ч. из ССО) будут прида-ваться при необходимости. Соглас-но данным табл. 1, численность ССО (56,2-57,2 тыс. чел. без учёта федеральных служб) сейчас боль-ше, чем ВДВ (45 тыс. чел.).

Итак, поэтому попытки В. Ша-манова взять ССО под контроль в рамках СБР не удались. Также он не смог взять под свой контроль морскую пехоту ВМФ, намеченные соединения СВ и ВВС. То есть, от первоначальных планов создания огромных межвидовых и межве-домственных СБР оперативно-стратегического уровня руковод-ство России, судя по всему, отказалось. Видимо, это произо-шло из-за нежелания российского

руководства сосредотачивать та-кие мощные силы в одной структу-ре, а также из-за того, что руковод-ство других видов ВС и силовых структур России смогло доказать необходимость сохранения STATUS QUO. Слишком сложным оказалось управление столь разно-родной группировкой сил. Други-ми причинами может быть война на Донбассе, в которой были задей-ствованы и ВДВ и спецназы (сило-вым структурам сейчас не до ре-форм), опыт этой войны, а также недостаток средств. Но роль, кото-рую сыграл спецназ в захвате Кры-ма и в войне на Донбассе трудно переоценить.

Силы специальных опера-ций – новейшее вооруженное формирование России, которое создается для решения специаль-ных задач в случае войны, или в мирное время для (как заявлено) ее предотвращения. Как мы видим, уже больше года российские ССО «успешно предотвращают войну» в восточных областях Украины.

Помимо спецподразделений Минобороны, ССО будут вклю-чать формирования спецназа МВД и ФСБ, СВР, ФСИН и ФСКН [10, 11].

В ГШ ВС с 6 марта 2013 г начало создаваться командование ССО, которому, в случае необходимости, будут передаваться в оперативное управление спецподразделения всех войск и силовых служб.

37

Участие в ССО потребует скор-ректировать программу боевой подготовки спецподразделений, чтобы унифицировать их возмож-ности и повысить взаимодей-ствие. Спецназу ФСИН, например, потребуются тренировки не только в подавлении бунтов в колониях и тюрьмах, но и в блокировании ди-версионных групп. ССО будут спо-собны проводить операции как за пределами страны – для этого будут использовать спецназ Минобороны «Сенеж», ВДВ, бригад спецназа ГРУ, а также спецназ ФСКН «Гром», – так и внутри – здесь будут использо-вать уже внутренние войска, под-разделения ФСИН, спецназ ФСБ и другие службы [12].

Варианты таких действий – за-щита от нападений на граждан России в других странах, эвакуа-ция посольств, важных чиновни-ков, а также «специальные зада-ния», под которыми подразумеваются точечные мини-операции по уничтожению глава-

рей боевиков, объектов инфра-структуры или вооружений и лидеров других стран (относитель-но последнего сразу вспоминается президент Афганистана Хейфизул-ла Амин, убитый бойцами группы «Альфа»).

Внутри страны ССО должны будут противодействовать дивер-сантам, блокировать десанты, за-щищать стратегические объекты инфраструктуры (электростанции, командные пункты, правитель-ственные учреждения, узлы связи).

Идея создать подобные силы вынашивалась в руководстве стра-ны давно, однако реализовать ее стало возможно только после при-нятия Плана обороны, утвержден-ного президентом Путиным в ян-варе 2013 года.

Командование ССО будет од-ной из структур Генштаба с посто-янным штатным составом. Его соз-дание завершилось в конце 2013 г. В ССО должны войти следующие формирования (см. табл. 2).

Таблица 2. Силы специальных операций России

Формирование Западный ВО Южный ВО Центральный ВО Восточный ВОСПЕЦНАЗ ВССпецназ ГРУ ГШ – 14-15 тыс.ЦСН ГРУ ГШ Сенеж и 900обрСпН ГРУ ГШ 2, 16 10, 22, 346, 25 п. 3, 24 14 Части ГРУ ВМФМРп СФ: 420; БФ: 561 ЧФ: 137 - ТОФ: 42

38

Спецназ ГРУ Генштаба ВС – это особо подготовленные форми-рования ВС России, предназначен-ные для выполнения разведыва-тельно-диверсионных задач в тылу противника. Спецназ ГРУ предна-значен для проведения диверсион-ных операций на территориях дру-гих стран или в тылу врага, ведения специальной разведки, проведения контрдиверсионных, контртерро-ристических и контрпартизанских

операций, а также организации партизанского движения в тылу противника. Одной из основных его задач было уничтожение мо-бильных ядерных средств ВС стран НАТО.

Этот спецназ был создан в 1950 г. для решения стратегических и оперативно-стратегических за-дач. Он достаточно эффективно применялся в Афганской войне, обеих Чеченских войнах и Россий-

Спецназ ВМФ оБ, ооБ, оСпНБ ПДСС СФ: 140, 152, 153, 160, 269,

313 БФ: 313, 473

ЧФ: 102, 136Кф: 137

- ТОФ: 159, 311

Спецназ ВДВ – 1 тыс. чел.рбрСпН 45 - - -СПЕЦПОДРАЗДЕЛЕНИЯ СПЕЦСЛУЖБСпецназ ФСБоСпН А и В - - -Региональные оСпН Касатка, ГРАД, ВоронСпецназ СВРоСпН ЗаслонСПЕЦПОДРАЗДЕЛЕНИЯ ОРГАНОВ ПРАВОПОРЯДКАСпецназ ВВ МВД – 17 тыс. чел.ЦСН 604оСпН 12, 25, 28, 33 7, 15, 17, 34, 35, Рысь,

Росомаха19, 23, 26, 27, 29 21

Полицейский спецназ МВД – 25,2 тыс. чел.оМОН Всего 121 отряд, 20 тыс. чел.СоБР Всего 87 отрядов, 5,2 тыс. чел.Спецназ ФСИНоСпН Всего 80 отрядовСпецназ ФСКНоСпН Гром, Ника

39

ско-Грузинской войне, при этом ис-пользовался как контртеррористи-ческие силы для решения тактических и оперативно-такти-ческих задач. В 2014 г. спецназ ГРУ был активно использован в крым-ской спецоперации, а сейчас при-меняется для организации сепара-тистского движения, руководства подразделениями вооружённых се-паратистов, террора и диверсий в восточных областях Украины.

Спецназ ГРУ организационно состоит из отдельных бригад, кото-рые подчиняются Направлению специальной разведки 14-го Управ-ления ГРУ Генштаба РФ, кроме того ГРУ через разведывательные управления штабов флотов подчи-няются морские разведывательные пункты спецназа ВМФ. Спецназ ГРУ ГШ ВС (см. табл. 3) является главным формированием ССО и их основой.

Таблица 3. Отдельные части и соединения спецназа ГРУ ГШ ВС в 2010 г. [13]

Формирование Дислокация Состав частей и соединений322-й учебный ЦСН Солнечногорск Отряд СпН «Сенеж» (Солнечногорск)

900-й отряд СпН (Кубинка)2-я бригадав/ч 64044

п. Промежицы,р-н Пскова, ЗВО

управление, 70-й, 117-й, 177-й, 329-й, 700-й, 781-й отдельный отряд СпН (ооСН), школа младших специалистов, отряд спецрадиосвя-зи, рота МТО

3-я гвард.бригадав/ч 21208

п. Черноречье,р-н Тольятти, ЦВО

управление, 330-й, 501-й, 503-й, 509-й, 510-й, 512-й ооСпН, школа младших специалистов, рота МТО, рота специального вооружения, авторота.

10-я бригадав/ч 51532

п. Молькино, Краснодарский край, ЮВО управление, 85-й, 95-й, 104-й, 107-й, 551-й ооСпН,4-й отдельный учебный батальон, рота МТО


г. Уссурийск, ВВО управление, 282-й, 294-й, 308-й, 742-й ооСпН, отряд спецрадиосвязи, рота МТО


г. Тамбов, ЗВО управление, 273-й, 370-й, 379-й, 664-й, 669-й, 782-й ооСпН, рота МТО

22-я гвард.бригадав/ч 11659

п. Степное, г. Батайск, Ростовская обл., ЮВО управление, 108-й, 173-й, 305-й, 411-й, ооСпН,56-й отдельный учебный отряд СпН, рота МТО


г. Бердск, Новосибирск, ЦВО управление, 281-й, 297-й 641-й, ? ? ооСпН, отряд спецрадиосвязи, отдельная рота специального минирования, рота МТО

40

Организация частей и соединений специального назначения

Численность спецназа ГРУ ГШ составляет 14-15 тыс. чел.

322-й учебный центр подго-товки специалистов особого на-значения ГРУ ГШ ВС РФ включа-ет отряд СпН (оСпН) «Сенеж» и 900-й оСпН.

Отряд СпН «Сенеж» в/ч 92154 подчинялся напрямую МО (ра-нее – ГРУ ГШ МО). При министре обороны А. Сердюкове он находил-ся под его личным покровитель-ством. Отряд предназначен для проведения спецопераций за рубе-жом, в т.ч. для уничтожения выс-шего руководства вражеских груп-пировок и главарей боевиков. оСпН представляет собой силы ба-тальонной численности (до 500 чел.). В 2010 г. отряд включал:• командование УСО (началь-

ник УСО и 2 его заместителя: по специальной работе и вы-воду/эвакуации);

• отдел направлений (началь-ник и 2 его зама, а также 2 от-деления по 3 чел.);

• боевые подразделения на-правления (СО): • 5 направлений (рот) СО по

50 чел. (в каждой 3 группы (секции), включающие ко-мандира группы и 15 чел.);

• направление ОпП (началь-ник и 2 ГСП по 12 специа-листов инструкторов; ему оперативно подчинена группа СС (специальной службы, включающая ко-мандира и 6 чел.), группа РР и РЭБ (командир и 9 чел.), группа С (командир и 12 чел.);

• направление СВ средств вывода (3 подразделения из 9, 9 и 18 чел.);

• направление ОПр (началь-ник, зам и 4 группы по 2 чел.).

• подразделения ВВТ: специаль-ные оборудование, имущество и приборы направления (БО) боевого обеспечения;

• секретную часть. 900-й оСпН, видимо, имеет та-

кую же организацию и численность (500 чел.).

Эти отряды СпН имеют новейшую экипировку и оружие, включая им-портное, средства связи и оптические прицелы, специальные средства и т.д.

Импортное оружие включает: • 9-мм австрийские пистолеты

Glock 17 и Glock 26; • 9-мм немецкие пистолеты-пу-

лемёты МР-5; • 7,62-мм снайперские винтов-

ки (австрийская Steyr-

25-й полкв/ч 05525

г. Ставрополь, ЮВО Управление, три ооСпН, рота МТО

346-я бригада//в/ч 31681 г. Прохладный, Кабардино-Балкария, ЮВО управление ? ? ? ? ооСпН, рота МТО

41

Mannlicher SSG 08 и финская Sako TRG-22).

Импортное обмундирование включает:

2 типа комплекта обмундирова-ния (Propper Multicam BDU и Tactical Performance ATACS FG Tactical Field Jacket / Tactical Combat Pants); • водолазный комплект

«Aqualung Amphora»; • противоударный шлем Ops-

Core FAST Base Jump Military Helmet;

• активные наушники Peltor Com Tac XP.

Импортные транспортные средства включают бронеавтомо-били IVECO LMV, квадроцикл Yamaha Grizzly 700 и др.

Для оСпН «Сенеж», на базе по-следних вариантов вертолёта Ми-8 (МТВ-5, МТКО и АМТШ), разраба-тывался многоцелевой вертолёт, оборудованный радиолокационной системой огибания рельефа местно-сти при действиях на малых высо-тах и полета в сложных метеоусло-виях, тепловизорами и приборами ночного видения, которые усилива-ют видимую часть светового спек-тра, а также системами высадки де-санта по канатам. Кроме того, машина должна быть оснащена ПТРК, пулеметами, блоками НАР, бомбами и др. вооружением. Пла-нируется, что новые машины смо-гут не только перевозить бойцов, но и поддерживать их огнем с воздуха,

что многократно увеличит возмож-ности спецназовцев [14, 15].

Организация обрСпН. Бригада обычно включает управление, 3-6 от-дельных отрядов СпН (ооСпН – фак-тически батальонов, дополнительно может быть учебный отряд или шко-ла младших специалистов), отряд спецсвязи, рота спецвооружения и рота (отряд) материально-техниче-ского обеспечения (МТО), а также другие подразделения. Численность бригады из 4-х отрядов СпН – до 1,3 тыс. чел., из 6 – 1,8 тыс. чел.

В составе отряда СпН обычно 3 роты разведки по 50 чел. (в роте 3 группы по 16 чел.), рота связи и рота МТО. Предполагают, что одна или более рот разведки специали-зируется на специальных операци-ях. Недавно в бригадах появились взводы беспилотных авиационных комплексов (БпАК).

Например, 3-я гв. обрСпН включает управление, 6 ооСпН, школу младших специалистов и 3 роты (спецвооружения, МТО и ав-томобильная).

22-я гв. обрСпН включает управление, 4 ооСпН, 1 учебный ооСпН, отряд спецрадиосвязи и 2 роты (МТО и спецвооружения). На её вооружении находятся БМП-2, БТР-80 и бронеавтомобили «Тигр». До 2005 г в бригаду входил дивизи-он гаубиц Д-30.

Отряды СпН в период актив-ных боевых действий могут иметь усиленную организацию, ББМ и

42

другое тяжёлое вооружение. На-пример, 177-й ооСпН в Афганскую войну включал управление, 6 рот (2 разведывательные, разведыва-тельно-десантную, гранатомётную, инженерно-огнемётную и транс-портную), 3 группы (зенитную, ох-раны штаба и связи), а также ре-монтный взвод. В отряде было 500 чел, 18 БМП-2, 2 БРМ-1К, 10 БМД-1, 16 БТР-70, 4 ЗСУ «Шилка», 18 ав-томатических гранатомётов АГС-17 и 18 ручных огнемётов РПО.

На вооружении спецназа ГРУ состоит следующее оружие:• автоматы: 5,45-мм АКС-74 и

АКС-74У, 7,62-мм АКМС с ПБС-1, 9-мм АС «Вал»;

• пистолёты: 7,62-мм ПСС «Вул», 9-мм ПММ, ПБ, АПБ, ПЯ «Грач»;

• пулемёты: 5,45-мм РПК-74, 7,62-мм ПКМ и ПКП «Пече-нег», 12,7-мм НСВС «Утёс»;

• снайперские винтовки: 7,62-мм СВДС, 9-мм ВСС «Винто-рез» и ВСК-94;

• ручные противотанковые гра-натомёты: 40-мм РПГ-7Д, 58,3-мм РПГ-16 «Удар», 64-мм РПГ-18 «Муха», 72,5-мм РПГ-26 «Аглень», 105-мм РПГ-27 «Та-волга» и РПГ-29 «Вампир»;

• 43-мм противопехотные гра-натомёты ГМ-94 и 72,5-мм ре-активные штурмовые гранаты РШГ-2;

• 40-мм подствольные гранато-мёты ГП-25;

• 30-мм автоматические грана-томёты АГС-17 и АГС-30;

• 93-мм огнемёты РПО-А «Шмель»;

• ПТРК «Фагот» и др.; • противопехотные мины

МОН-50 и др.Обмундирование для ССО, в

основном, российское, но часть его закуплена за рубежом. Замену им-порту в России намечалось разра-ботать к концу 2014 г.

Перечень комплектов обмун-дирования ССО:• 2 типа комплекта обмундиро-

вания специального имуще-ства воинских частей Сил СпН (в зелёной расцветке и для особо жаркого климата);

• 2 типа комплекта обмундиро-вания (Propper Multicam BDU и Tactical Performance ATACS FG Tactical Field Jacket / Tactical Combat Pants);

• комбинезон тактический за-щитный ФОРТ «Фортрес К14»;

• противоосколочный костюм ФОРТ «Рейд-Л»;

• водолазный комплект «Aqualung Amphora»;

• гидрокостюм ГКН-7;• противоударный шлем Ops-

Core FAST Base Jump Military Helmet;

• 2 типа противоосколочного шлема (6Б7-1М и «Воин Кивер РСП»);

• бронещит «Веер-6»;

43

• разгрузочный жилет 6Ш112;• 2 типа бронежилета (6Б43 и

«Редут-М»);• тепловизионный монокуляр

ПТ-2;• активные наушники Peltor

Com Tac XP. Бригады спецназа в первую

очередь оснащаются новой экипи-ровкой «солдата будущего» «Рат-ник». В частности ею уже оснащена 3-я гв. обрСпН. «Ратник» представ-ляет собой модульную систему, со-стоящую из 10 различных подси-стем, которая может изменяться в зависимости от боевой ситуации, климатических условий и других параметров. В комплект входит до 50 элементов, включая стрелковое оружие, системы прицеливания, индивидуальной броневой защи-ты, средства связи, целеуказания и навигационную аппаратуру на ос-нове ГЛОНАСС. Помимо своей бо-евой функциональности, она при-звана обеспечить эффективную защиту солдата от различных по-ражающих факторов на поле боя. В качестве стрелкового оружия на-мечено использование новых 5,45-мм автоматов А-545 и АК-12. Раз-рабатывается новый автомат АК-15 со сбалансированной автоматикой.

Транспортные средства спец-наза включают:• ББМ: БМП-2 и БТР-82А, БТР-

80;• бронеавтомобили IVECO

LMV «Рысь», ГАЗ-233014 СТС

«Тигр» и АМН 233114 «Тигр-М»;

• багги «Гепард»;• автомобили ГАЗ-2330 «Тигр»,

УАЗ-3132 «Гусар», КамАЗ-5350 «Мустанг»;

• многоцелевые вертолёты Ми-8МТВ-5 и транспортные само-лёты Ан-26.

Морские разведывательные пункты ГРУ: • 42-й МРп (о. Русский, бухта

Новый джигит вблизи Влади-востока, ТОФ);

• 420-й МРп (г. Полярный, вбли-зи Мурманска, СФ);

• 137-й МРп (г. Севастополь, ЧФ);

• 561-й МРп (п. Парусное, вбли-зи Балтийска, Калининград-ская область, БФ).

В декабре 2015 г. в Севастополе планируется создать морской раз-ведывательный центр в составе 137-го МРп, информационно-ана-литического центра, центра косми-ческой разведки, отряда БПЛА, подразделения радиотехнической разведки (на базе центра РЭР и 30 КРЦ ВМС ВС Украины).

МРп активно перевооружаются новыми катерами, в частности, в 137-й МРп ЧФ в 2014 г. поступили 6 штурмовых десантных катера БК-10 и 10 скоростных катеров БЛ-680.

Спецназ ВМФ – отряды борьбы и отряды СпН борьбы с подводны-ми диверсионными силами и сред-ствами (оБ ПДСС и оСпНБ ПДСС):

44

• 140-й оБ ПДСС (Видяево, СФ); • 152-й оБ ПДСС (Полярный,

СФ);• 153-й оБ ПДСС (Гремиха, СФ);• 160-й ооБ ПДСС (Заозёрск,

СФ);• 269-й ооБ ПДСС (Гаджиево,

СФ);• 313-й ооБ ПДСС (п. Спутник,

СФ); • 311-й ооБ ПДСС (Петропав-

ловск-Камчатский, ТОФ); • 159-й оСпНБ ПДСС (Пав-

ловск, ТОФ); • 312-й ооБ ПДСС (Балтийск,

БФ); • 473-й ооБ ПДСС (Кронштадт,

БФ); • 102-й ооБ ПДСС (Севасто-

поль, ЧФ);• 136-й оСпНБ ПДСС (Ново-

российск, ЧФ);• 137-й оСпНБ ПДСС (Каспийск,

Каспийская флотилия).Стрелковое вооружение МРп

ГРУ и оБ ПДСС включают, в т.ч., 5,66-мм автоматы подводные спе-циальные АПС и 5,45-мм автоматы двухсредные специальные АДС, а также специальный подводный пи-столет СПП-1/1М.

Обмундирование включает ги-дрокостюмы ГКН-7 и водолазные комплекты «Aqualung Amphora».

Транспортные средства вклю-чали гидроциклы BRP SEA-DOD (GTX LTD и RTX-215).

Отряды в 2014 г. активно пере-оснащались плавсредствами, в

частности, в 102-й ооБ ПДСС ЧФ поступили 2 патрульных катера пр. IC16MII, 2 противодиверси-онных катера пр. 21980 «Граче-нок», 2 скоростных катера пр. 03160 «Раптор», скоростной де-сантный катер БК-16, а в 136-й оСНБ ПДСС ЧФ – 4 катера типа «Граченок» и 3 – типа «Раптор». В 2015 г. планируется поставить 2 катера типа «Раптор», а до конца 2017 г. – 4 катера типа «Граченок» и 2 десантных катера типа «Сер-на».

Соединение спецназа ВДВ: 45-й гв. разведывательная бригада СпН до 2014 г. была полком, кото-рый включал 2 батальона (901-й разведывательный и 218-й спецна-за) и подразделения обеспечения. Всего в полку было 1000 чел, 18 БТР-80, 5 Р-149БМРД и 4 НДПУ на шасси БТР-Д комплекса «Строй-П» с ДПЛА «Пчела-1Т». В конце 2014 г. полк был развёрнут в бригаду (ви-димо, получил ещё 2 батальона, а подразделения обеспечения усиле-ны).

Специальные подразделения МВД:

Спецназ ВВ МВД (в задачи цен-тра и отделов входит проведение антитеррористических мероприя-тий в зоне оперативного обслужива-ния, поиск и ликвидация незакон-ных вооружённых формирований, ликвидация массовых беспорядков, задержание особо опасных преступ-ников, освобождение заложников):

45

• 604-й ЦСН, • 7-й оСпН «Росич» (Новочер-

касск), • 12-й оСпН «Урал» (Нижний

Тагил), • 15-й оСпН «Вятич» (Арма-

вир), • 17-й оСпН «Эдельвейс» (Ми-

неральные воды), • 19-й оСпН «Ермак» (Новоси-

бирск), • 21-й оСпН «Тайфун» (Хаба-

ровск), • 23-й оСпН «Оберег» (Челя-

бинск), • 25-й оСпН «Меркурий» (Смо-

ленск), • 26-й оСпН «Барс» (Казань), • 27-й оСпН «Кузбасс» (Кемеро-

во), • 28-й оСпН «Ратник» (Архан-

гельск), • 29-й оСпН «Булат» (Уфа), • 33-й оСпН «Пересвет» (Мо-

сква), • 34-й оСпН (Грозный),• 35-й оСпН «Русь» (Симферо-

поль); • овСпН «Рысь» (взвод, Се-

верск)• оСпН «Росомаха» (Железно-

горск, Красноярск-26) [16].На вооружении 604-го ЦСН

состоят:• 7,62-мм автоматы АК-104; • 9-мм пистолеты СР-1М; • 9-мм пистолеты-пулеметы

СР-2М, АЕК-919К, ПП-19-01 «Витязь-СН».

На вооружении оСпН нахо-дятся:

• 9-мм автоматы АС «Вал»; • 9-мм пистолеты ПЯ «Грач»; • 9-мм пистолеты-пулеметы

СР-2М с ПБС и ВСК-94; • снайперские винтовки:

9-мм ВСС «Винторез», 7,62-мм СВ-98 и СВУ-АС, 12,7-мм АСВК;

• 7,62-мм пулеметы ПКП «Печенег»;

• Гранатометы: 40-мм ГП-30, 43-мм и ГМ-94 и 50-мм РГС-50.

Транспортные средства – новые бронеавтомобили «Медведь» [17].

Полицейский спецназ МВД: Отряды мобильные особого

назначения (оМОН) есть во всех областных центрах РФ, а также при управлениях внутренних дел на транспорте. Предназначены для действий в условиях крайнего осложнения оперативной обста-новки, ликвидации групповых ху-лиганских проявлений и массовых беспорядков, задержание или лик-видация вооружённых преступ-ников, силовой поддержки меро-приятий, проводимых местными ОВД. В обычной обстановке оМОН несёт патрульную службу по охране общественного порядка и занимается служебной подго-товкой. Во время вооружённого конфликта на Северном Кавказе, почти все региональные подразде-ления оМОН побывали там в ко-

46

мандировке, выполняя антитерро-ристические мероприятия. В 2012 г был 121 отряд оМОН (20 тыс. бойцов).

Специальные отряды быстрого реагирования (СоБР) предназначе-ны для борьбы с организованной преступностью во всех её проявле-ниях, всеми видами и способами. Од-нако в связи с изменением внутрипо-литической обстановки СоБРы успешно применялись и в войсковых операциях. Существуют 87 отрядов (5200 чел), в т.ч. СоБР «Рысь» цен-трального аппарата МВД [16].

На вооружении оМОНов и Со-БРов состоят:• 5,45-мм автоматы АК-74 и

АКС-74У; • 9-мм пистолёты-пулемёты 9А-

91 и ПП-19 «Бизон»;• 5,45-мм пулемёты РПК-74;• снайперские винтовки; 5,6-мм

СВ-99, 7,62-мм СВД и 9-мм ВСС «Винторез»;

• 40-мм подствольные гранато-мёты ГП-25 и др.

Транспортные средства вклю-чают переоборудованные микро-автобусы, автобусы, грузовые авто-мобили, а также БТР-70/80.

Специальные подразделения Спецслужб:

Спецназ ФСБ: • Управление «А» (оСпН, быв-

шая группа «Альфа») ЦСН ФСБ. Включает штаб, 5 отде-лов (1 в Чечне), региональные отделы и службы;

• Управление «В» (оСпН, быв-шая группа «Вымпел») ЦСН ФСБ;

• Управление «Т» – по контрраз-ведывательному обеспечения объектов транспорта (Анти-террор);

• региональный отряд СпН (роСпН) «Касатка» (Мур-манск);

• роСпН «ГРАД» (Санкт-Петербург);

• роСпН «Ворон» (Воронеж); • оСОМ УФСБ по республике

Дагестан [16].На вооружении Управления «А»

и «В» состоят:• автоматы: 5,45-мм АК-74,

АН-94 «Абакан» и АЕК-971, 12,7-мм АШ-12;

• 9-мм пистолеты-пулемёты 9А-91, АЕК-919К «Каш-тан», ПП-91 «Кедр», ПП-19 «Бизон»;

• 9-мм пистолёты ПММ, ГШ-18, МР-443 «Грач», чешские CZ75;

• 5,45-мм пулемёты РПК-74; • снайперские винтовки:

7,62-мм СВД, СВУ-АС и СВ-98; 12,7-мм ОСВ-96 «Взломщик» и ВКС «Вы-хлоп»;

• 23-мм карабины специаль-ные КС-23М «Дрозд»;

• противотанковые гранато-мёты РПГ-7;

• 30-мм гранатомёты РГ-630 и АГС-30;

47

• 40-мм подствольные гра-натомёты ГП-25 и др.

Спецназ СВР: оСпН «Заслон»Спецназ ФСИН подведомствен

министерству юстиции РФ. Он должен обеспечивать предупреж-дение и пресечение преступлений и правонарушений на объектах ФСИН, поиск и захват особо опас-ных преступников, обеспечение безопасности на специальных ме-роприятиях, освобождение захва-ченных осуждёнными заложников, охрана высших должностных лиц ведомства. Включает 80 отрядов во всех областных центрах России [16]. Например, известны отделы специального назначения УВСИН «Вулкан» и «Ястреб» по республи-кам Кабардино-Балкария и Марий Эл.

На вооружении спецназа ФСИН состоят:• 5,45-мм автоматы АК-74 и

АН-94 «Абакан»;• 9-мм пистолеты-пулемёты

АЕК-919К «Каштан», ПП-91 «Кедр», ПП-19 «Бизон», ПП-19-01 «Витязь»;

• 9-мм пистолёты ПМ, ГШ-18, МР-443 «Грач», Glock-17/19, CZ75;

• 5,45-мм пулемёты РПК-74;• 7,62-мм снайперские винтов-

ки СВД и 12,7-мм ОСВ-96 «Взломщик»;

• 23-мм карабины специальные КС-23М «Дрозд»;

• противотанковые гранатомё-

ты РПГ-7, • 30-мм гранатомёты РГ-630 и

АГС-30, • 40-мм подствольные гранато-

мёты ГП-25 и др. Транспортные средства включа-

ют машины, в т.ч. бронированные КамАЗ-43269 и КамАЗ-43114, BA3-2131 «Нива», ГАЗ-2217 «Баргузин», Ford Е, Volkswagen Т5 Transporter TD1, Toyota Land Cruiser 100, Nissan Patrol GR (Y60).

Спецназ ФСКН. Управление СпН и охраны ФСКН осуществля-ет противодействие обороту нар-котиков. Оно включает в себя опе-ративно-боевые отряды (5-й оперативно-боевой отдел «Ника» ФСКН России и региональные от-делы СпН «Гром»), а также киноло-гическую службу.

В 2012 г. оСпН «Гром» включён в состав Коллективных средств оперативного реагирования анти-наркотических ведомств и органов внутренних дел государств – чле-нов Организации Договора о кол-лективной безопасности.

Авиация для воздушной пере-броски спецназа. Для обеспечения переброски и поддержки форми-рований ССО, в их состав могут оперативно включаться формиро-вания транспортной и армейской авиации ВВС, в т.ч. транспортных самолётов (Ан-26, Ил-76 и Ил-476, Ан-22, Ан-124), ударно-транспорт-ных вертолётов Ми-24 и Ми-35, транспортно-ударных вертолётов

48

Ми-8АМТШ, многоцелевых верто-лётов Ми-8МТВ-5, тяжёлых транс-портных вертолётов Ми-26.

Применение ССО России в крымской спецоперации

Спецоперация ВС России в Ав-тономной республике Крым (АРК) имела задачей бескровную оккупа-цию Крыма для обеспечения бес-препятственного проведения там 16-го марта референдума и после-дующей аннексии АРК Россией. Спецоперация началась 26 февраля и осуществлялась путём блокиро-вания гарнизонов ВС Украины и принуждения их к сдаче или пере-ходу на сторону России.

В спецоперации были задей-ствованы до 22 тыс. военнослужа-щих РФ в т.ч.:

От ССО: группы 900-го оСпН, группы и отряды СпН 3-й, 10-й и 22-й обрСпН ГШ ГРУ, отряд СпН ЦСН ФСБ «В», группы и отряды СпН МВД, ФСИН, ФСКН.

От ВДВ (св. 6000 чел.): подразде-ления всех 4-х дивизий (7-й и 76-й ДШД, 98-й и 106-й ВДВ), 2-х оДШбр (31-й и 56-й), 45-го орпСпН.

От ЧФ: 10,5 тыс. чел. на кора-блях и берегу (вкл. св. 3 тыс. чел. 810-й брМП).

От СВ (св. 2 тыс. чел.): подраз-деления 15-й, 17-й и 18-й оМСбр, 943-го реап.

Спецоперация осуществлялась при активной поддержке военизи-рованных формирований: добро-

вольных «сил самообороны Кры-ма», а также местных и переброшенных из Кубани казаков и «добровольцев».

При этом формирования ССО выполняли самые ответственные задания – захват парламента АРК, штабов (в т.ч. ВМСУ, КП ПВО так-тической группы «Крым») и наибо-лее важных военных объектов (аэ-родромы, базы морской пехоты).

Как рассказал агентству РИА Новости экс-командующий ЧФ ВМФ России в 1991-1992 годах ад-мирал И. Касатонов: «Флот со сво-ими задачами справился – были доставлены «вежливые люди» («ар-мейский спецназ»). В ночь с 27 на 28 февраля был взят Верховный со-вет Крыма». «Было проведено бле-стящее сосредоточение средств и сил спецназа в Крыму с примене-нием маскировочных мероприя-тий, неожиданных для украинцев, а также широкий набор мер по за-благовременной дезинформации противника».

Адмирал отметил, что в Крыму разведка НАТО «прозевала все, что можно и нельзя». Причины этого – в режиме строгого радиомолчания в период сосредоточения оккупацион-ной группировки, а также в «умелом использовании» севастопольской базы, транспортных боевых средств, которые доставляли формирования ВС в Крым. «(Корабли) шли из Но-вороссийска, и войска доставлялись по воздуху», – отметил он.

49

Касатонов утверждал, что ко-мандование украинских ВС в Кры-му знало о подготовке к россий-ской интервенции, однако не сделало из этой информации выво-дов. «Кое-что, конечно, знали… украинцы получали информацию о том, что в феврале на Каче была заявлена посадка трех вертолетов, а сели шесть, на Гвардейском зака-зана посадка одного Ил-76, а сели три, 500 человек. Это были дивер-сионные подразделения, наводчи-ки, проводники, которые действо-вали вместе с группировкой флота. Естественно, и морская пехота тоже получила боевые приказы» [18].

Применение ССО России в войне на Донбассе

Указанную тему активно разра-батывает военный эксперт Ира-клий Комахидзе, известный волон-тёр сайта https://informnapalm.org. Данные, приведенные ниже, осно-ваны на информации этого сайта и предоставленных им материалах.

В 2012 г, за два года до оккупа-ции Крыма и войны на Донбассе силы спецназа ГРУ были значи-тельно усилены. Вдобавок к семи имевшимся бригадам СпН, для действий в Южном ВО была сфор-мирована 346-я бригада и 25-й от-дельный полк СпН. Кроме того, не-которые бригады были усилены за счёт развёртывания в них допол-нительных отрядов спецназа.

Значительно повышена зарпла-та спецназовцев (у контрактника до 45 тыс. руб., с надбавками за па-рашютные прыжки и полевые вы-ходы – до 80 тыс. руб. у лейтенан-та – до 120 тыс. руб., у подполковника – до 190 тыс. руб.)

Ниже приводятся данные по ряду российских соединений СпН, переброшенных к границе с Украи-ной.

346-я отдельная бригада СпН первоначально формировалась под Москвой в Кубинке, откуда передис-лоцировалась в Кабардино-Балка-рию (г. Прохладный). В формирова-нии бригады участвовали специалисты из подмосковного Сол-нечногорска, где расположен 322-й Центр СпН ГРУ, который обеспечи-вает формирование и подготовку ССО. В создании бригады участво-вала 22-я и другие бригады спецназа ГРУ. При комплектовании контрак-тниками приоритет отдавался воен-нослужащим, прошедшим срочную службу в горячих точках и служив-ших в ЮВО, в том числе 33-й и 34-й оМСбр (горных), 56-й ДШбр, 100-й разведывательной бригады, 136-й и 205-й оМСбр. Возраст контрактни-ков составлял 20-30 лет, с высшей ка-тегорией годности. Офицерский со-став весьма опытный.

346-я бригада СпН была предна-значена для выполнения разведыва-тельных, специальных и организа-ционных задач на Юго-Западном направлении.

50

Бригада включает управление, 4-5 отрядов СпН и подразделения обеспечения. Боевая и физическая подготовка на высоком уровне. Большое внимание уделяется пара-шютно-десантной и горной подго-товке. Вооружение и оснащение почти всё российское, модернизи-рованное и новое, в т.ч. бронеавто-мобили «Тигр» и «Тайфун-К/У», со-временные средства связи, БпАК «Орлан» и «Форпост». [19].

В одном из полевых лагерей ро-стовской группировки российских сил, расположенном в Неклинов-ском районе, зафиксировано при-сутствие разведывательно-диверси-онного подразделения из 346-й бригады СпН (предположительно, сводная разведывательная рота). Примечательно, что личный состав данного подразделения, который укомплектован контрактниками, в основном представлен северными кавказцами (осетины, кабардинцы, дагестанцы) неуставной внешно-сти – небрежная и разнообразная одежда, отпущенные волосы и боро-ды, которые маскируются под боеви-ков «Новороссии». Известно также, что подразделения бригады участво-вали в штурме донецкого аэропорта и понесли там большие потери.

25-й отдельный полк СпН на-чал формироваться в Ставрополе, 1 января 2012 г., а закончен – в 2013 г. Для его комплектования были привлечены кадры из 10-й и 22-й ообрСпН, 33-й оМСбр (горной) и

других соединений ЮВО. 25-й полк СпН укомплектован солдатами и сержантами контрактной службы, которые проходили срочную служ-бу в горячих точках – Чечня, Даге-стан, Ингушетия.

Основные задачи 25-го полка включают обеспечение «безопас-ности» на южных границах РФ, участие в контртеррористических мероприятиях, отработка и вне-дрение диверсионно-партизанской тактики, в том числе по организа-ции и поддержке действий по-встанческих движений [20].

25-й полк СпН (численность личного состава до 1200 чел.) вклю-чает управление, 3 ооСпН, роту МТО и другие подразделения.

Боевая и специальная подготов-ка полка включала: тактико-специ-альная и горная – в Северной Осе-тии при 54-ом Центре подготовки разведывательных подразделений (полигон «Дарьял»), горно-альпи-нистская – в Кабардино-Балкарии при центре «Терскол», парашютно-десантная – на базе 247-го ДШп 7-й ДШД ВДВ и аэродром у хутора Хо-лодногорское. Также личный со-став обучался в 1327-ом Центре бо-евого применения подразделений разведки и спецназа (в/ч 25908, Ботлих, Дагестан).

Техника полка представлена БТР-80, автомобилями и бронеав-томобилями УАЗ, КамАЗ и «Тигр».

Создание 346-й бригады и 25-го полка СпН официально объясня-

51

лось необходимостью обеспечения безопасности зимней олимпиады в Сочи в 2014 г. Разумеется, это была отговорка – на деле началась актив-ная подготовка к вторжению в Украину. Таким образом, на терри-тории Южного ВО, нацеленного на Украину, было сосредоточено боль-ше соединений спецназа ГРУ (4), чем в любом другом округе (по 1-2). Впрочем, отдельные подразделе-ния из остальных 5 бригад были передислоцированы к украинской границе и также приняли участие в оккупации Крыма и боевых дей-ствиях на Донбассе.

2-я отдельная бригада СпН (её диверсионные группы сейчас дей-ствуют на Донбассе) была сформи-рована в 1962 г. и имеет боевой опыт Афганской войны, а также Чечни и Дагестана. Во время рос-сийско-грузинской войны в августе 2008 г. и в послевоенный период разведгруппы бригады выполняли «боевые задачи» в оккупирован-ном регионе Самачабло (Цхин-вальский регион, Грузия).

Бригада постоянно дислоциру-ется под Псковом в п. Промежицы и закреплена за Западным ВО, но оперативно подчиняется ГРУ ГШ. Бригада нацелена на страны При-балтики и Скандинавии, хотя мо-жет использоваться и на других на-правлениях.

В бригаде есть управление, 6 от-рядов СпН, отряд спецрадиосвязи, учебная рота, рота МТО и другие

подразделения обеспечения. По данным И. Комахидзе за

2012-2013 гг., в бригаде было 3-4 отряда СпН, отряд спецрадиосвя-зи, рота спецвооружения, отряд МТО, школа младших специали-стов. Подразделения бригады включали:• 1-й отряд СпН (бывший 329-

й) включал 5 рот (2 разведки, спецмероприятий, связи, спецвооружения) и взвод МТО.

• 2-й отряд СпН (бывший 70-й) включал 3 роты (2 СпН, связи) и взвод МТО.

• 3-й отряд СпН (бывший 700-й) включал 5 рот (4 СпН, свя-зи) и автомобильный взвод.

• 4-й отряд (бывший 177-й, ка-дрированный, может быть развёрнут) ранее дислоциро-вался в Мурманской обл. но после сокращения был пере-брошен в Псков.

• Отряд спецрадиосвязи в со-ставе двух рот (4 группы). По другим данным – рота.

• Школа младших специалистов в составе двух учебных рот, занималась их подготовкой для бригады.

В последние несколько лет на месте расположения бригады были проведены работы по обновлению инфраструктуры, материальной и учебной базы, также идёт переос-нащение и перевооружение отря-дов и рот.

52

2-я бригада СпН укомплектова-на солдатами срочной службы и контрактниками (число последних сейчас значительно выросло). По этническому составу в бригаде слу-жат, в основном, славяне из цен-тральных регионов РФ, но есть башкиры, калмыки и тувинцы.

Программа боевого и специаль-ного обучения предусматривает обычные дисциплины (тактика, ог-невая подготовка и др,) и специ-альную подготовку (десантная, ра-диодело и прочее). Подразделения бригады часто выходят в поле, где оттачивают навыки по глубинной разведке и рейдам, диверсионному и минно-подрывному делу. На во-оружении бригады есть модерни-зированное стрелковое оружие и спецсредства. Техника представле-на автомобилями и бронеавтомо-билями УАЗ, «Тигр» разных моди-фикаций, а также «Водник» [21, 22].

Спецназ ГРУ из Центрального и Восточного ВО:

Отдельный отряд СпН из 24-й бригады СпН (место постоянной дислокации г. Бердск, около Ново-сибирска) в июле 2014 г. находился на границе с Украиной в Белгород-ской области, а во второй половине августа был переброшен в Ростов-скую область и дислоцировался в Матвеево-Курганском районе. Примечательно, что спецназовцы 24-й бригады одеты в форму, похо-жую на новый образец формы ВС Украины. Это наводит на мысль,

что российское ГРУ готовило но-вые диверсии и провокации, в ко-торых впоследствии можно будет обвинить украинскую сторону [23].

3-я гвардейская отдельная бригада СпН (место постоянной дислокации пос. Черноречье, рай-он г. Тольятти, организация см. ра-нее) «прославилась» тем, что двое её военнослужащих (капитан Е. Ерофеев и сержант А. Алексан-дров) 16 мая 2015 г. были захваче-ны в плен на территории Украины. Сослуживцы бросили их ранены-ми в ходе ночного боя. Случай имел большой резонанс в СМИ. После этого скандала, их подразделение было демонстративно переброше-но к месту постоянной дислокации. Не пришла ли ему уже замена?

Подразделение 14-й бригады СпН (место постоянной дислока-ции – Хабаровск) также было вы-явлено на границе с Украиной в Ростовской области. Предполо-жительно – это отдельный отряд СпН, который был переброшен на юг России в конце августа или в начале сентября 2014 г. К концу сентября данное подразделение находилось в примерно в 20 км от украинской границы в районе аэ-родрома Миллерово Ростовской области.

Военнослужащие отряда имеют старые маскхалаты (такие обычно носят боевики «ДНР/ЛНР») и часто снимаются на фоне флага «ДНР».

53

Нахождение подразделения спецразведки разведки на аэродро-ме, можно объяснить тем, что пе-реброска диверсионно-разведыва-тельных групп на территорию Украины происходит вертолетами Ми-8АМТШ (без опознавательных знаков).

14-й бригада СпН была сфор-мирована 1963 г. в Уссурийске.

Бригада включает управление, 4 ооСпН, отряд специальной радио-связи и другие подразделения обе-спечения. Бригада участвовала в афганской войне, в 1-й и 2-й чечен-ских войнах, а также в контртерро-ристических операциях в Ингуше-тии (по 2012 г.), потеряв всего более 70 человек [24].

Имеющаяся информация го-ворит о том, что подразделения ВСЕХ бригад СпН ГРУ частично или полностью участвуют в раз-ведывательной и диверсионно-подрывной деятельности на Юго-востоке Украины. А «вооружённые силы ДНР/ЛНР» были фактически созданы офицерами спецназа ССО. Например, небезызвестный И. Гир-кин («министр обороны ДНР») ра-нее был офицером ФСБ, и как-то очень своевременно «вышел на пенсию» в 2013 г. Организацией и координацией действий сепарати-стов также занимаются офицеры спецназа, действие которых в свою очередь обеспечивают (прикрыва-ют) разведгруппы из состава бри-гад СпН.

О результатах текущего исполь-зования российского спецназа нам постоянно сообщают СМИ. Регу-лярные взрывы в Харькове, Одессе и других городах, подрыв мостов, диверсии на железной дороге, на военных предприятиях и базах ВС – всё это или действия российского спецназа, или действия боевиков сепаратистского подполья, направ-ляемых спецназом ГРУ или рос-сийской разведкой. Подразделения спецназа также участвуют боях (в случае необходимости).

Возможности использования спецназа ГРУ в войне против

УкраиныВ середине июня 2015 г. совет-

ник министра внутренних дел пра-вительства Украины А. Геращенко на своей странице в Facebook обна-родовал «секретный рабочий план Генштаба Российской Федерации по захвату Левобережной Украины с границей зоны оккупации по Днепру». В соответствии с планом батальонные тактические ВС РФ, объединенные в группу войск «Се-вер», должны будут вторгнуться в два этапа, – сначала в Харьковскую и Донецкую области, а затем в Пол-тавскую, Киевскую и Чернигов-скую. На вторжение отводится 15 суток. Цель – быстрый захват кон-троля над территорией и коммуни-кациями без захвата крупных горо-дов и областных центров. План включает:

54

• В день Д1 силами и средства-ми формирований РЭБ плани-руется подавить радиосвязь, спутниковую и сотовую связь ВС Украины.

• В Д2 рейдовыми действиями 1-го эшелона – семи батальон-ных тактических групп (бтгр) 79-й и 138-й оМСбр 6-й оТбр ЗВО, 15-й и 32 оМСбр ЦВО, 200-й оМСбр СФ нанести главный удар. Передовыми от-рядами во взаимодействии с разведгруппами (РГ) СпН за-хватить и удерживать до под-хода главных сил мосты на р. Волчья, а к концу Д-2 – прео-долеть главными силами р. Волчья.

• К исходу Д3 бтгр во взаимо-действии с группами СпН ов-ладеть р. Самара. Силами групп СпН, усиленными об-щевойсковыми подразделени-ями, выявить и захватить по-зиции дивизионов украинской 19-й ракетной бригады.

• На Д4 силами РГ СпН во вза-имодействии с передовыми отрядами бтгр захватить мо-сты через канал Днепр-Донбасс, обеспечить преодо-ление барьерного рубежа главными силами и выпол-нить ближайшую задачу 1-го эшелона. На другом направле-нии силами двух бтгр блоки-ровать Днепропетровск.

• Наступая в дальнейшем, к ис-

ходу Д6 силами РГ СпН захва-тить мосты через р. Ворскла, а силами двух бтгр блокировать Харьков и во взаимодействии с группами СпН захватить аэ-родром Чугуев.

• К исходу Д7 завершить изоля-цию района боевых действий и взять под контроль террито-рию Харьковской и Днепропе-тровской областей (последней частично), нарушить систему МТО ВС Украины, обеспечить занятие исходных районов для наступления 2-го эшелона и выполнить ближайшую за-дачу группы войск «Север».

• С Д9 ввести в бой 2-й эшелон: восемь бтгр 104-го и 234-го ДШп 76-й ДШД, 51-го и 137-го ПДп 106-й ДШД, 11-й, 31-й и 56 оДШбр. Высадкой воздуш-ных десантов, действиями от-рядов СпН по захвату и удер-жанию мостов на р. Сула обеспечить высокий темп на-ступления бтгр, а к исходу Д10 овладеть новым рубежом и блокировать Кременчуг. В по-следующем наступать на Луб-ны, Киев и Золотоношу.

• К исходу Д-15 завершить окружение группировки ВС Украины на востоке и взять под контроль левобережную часть страны.

В документах расписаны точки нанесения ударов, высадки десан-та, перечни захватов стратегиче-

55

ских объектов и коммуникаций, в том числе компрессорных станций магистральных газопроводов. «При этом вторжение планируют по ста-рой привычке маскировать под на-ступления орд «ополченцев» ЛНР-ДНР, которые накопили силы и хотят восстановить конституцион-ный порядок в Украине без возвра-та Януковича» – писал Геращенко.

МО России открестилось от этих документов, и многие экспер-ты высказывают сомнения в их подлинности. Но для целей данной статьи не имеет значения – дей-ствительный этот план (такие заго-дя плодят штабы на всякий слу-чай), сценарий учений Западного ВО, или фальшивка, вброшенная в СМИ с политическими целями. Все стороны признают, что составлен он весьма профессионально, а главное – хорошо показывает воз-можное применение спецназа ГРУ ГШ России в случае потенциально-го вторжения российских войск на территорию Украины.

В плане предусмотрено приме-нение в группе войск «Север» 2-й обрСпН (177-й и 781-й ооСпН, оСРС, рСпВ и др.) и 16-й обрСпН (370-й и 782-й ооСпН, оСРС, рСпВ и др.). В этих бригадах имеется 36 боеготовых разведгрупп, которые планируется использовать для за-хвата 12 мостов и уничтожения 4 объектов (2-х батарей ЗРС С-300 и 2-х аэродромов) – по 2 разведгруппы (в сумме 33-34 чел.) на мост или объ-

ект. При этом разведгруппы служат как бы наконечником копья СВ и ВДВ и должны сыграть очень важ-ную (если не решающую) роль в успешном продвижении их бтгр [25].

Что же Украина может противопо-ставить российскому спецназу?

Необходимо усилить контрраз-ведывательную деятельность сила-ми СБУ, СВР, МВД и спецназа ВС. Выявлять разведгруппы, их пособ-ников, задерживать их и допраши-вать, после чего их признания ши-роко распространять в СМИ, подкрепляя доказательствами. На-селение должно проявлять высо-кую бдительность и активно помо-гать силовым структурам Украины в выявлении диверсантов.

Пограничники (ГПСУ) и ВС Украины должны надёжно при-крыть границу с Россией и линию соприкосновения с вооруженными формированиями сепаратистов ДНР/ЛНР, не допустить проникно-вение разведгрупп сухопутным пу-тём, по морю и воздуху [26].

Представляется целесообраз-ным создать украинские силы спе-циальных операций, где под еди-ным руководством объединить формирования спецназа всех сило-вых структур Украины. Подобное лечат подобным, а наиболее успеш-но со спецназовцами могут бороть-ся спецназовцы.

Обеспечить надёжную охрану и оборону коммуникаций и ключе-

56

вых объектов ВС и тыла, для чего задействовать силы Национальной гвардии и Территориальной оборо-ны. Особое внимание уделить по-зициям ракетных войск и объектам ПВО, мостам, железнодорожным станциям и путям, аэродромам, портам, трубопроводам и компрес-сорным станциям магистральных нефтепроводов/газопроводов и др.

Выводы:• Планируемые ранее силы бы-

строго реагирования силовых структур России вероятно не будут созданы в намеченном ранее составе (воздушно-де-сантные войска, морская пе-хота, отдельные соединения сухопутных войск и силы спе-циальных операций). Причи-ны этого – борьба ведомствен-ных интересов в руководстве силовых структур России, во-йна на Донбассе, и нехватка средств. Предположительно, в составе СБР будут только уси-ленные ВДВ, которые активно наращиваются и модернизи-руются.

• Силы специальных операций получили большое развитие, их формирования активно применялись Россией для за-хвата Крыма и в боевых дей-ствиях на Донбассе, а также для диверсионно-разведыва-тельных операций на всей тер-ритории Украины.

• Силы специальных операций

(всего 56,2-57,2 тыс. чел. без учёта федеральных служб) включают формирования спецназа в составе:• вооружённые силы: в ГРУ

Генштаба: центр, 8 бригад и 1 полк спецназа (14-15 тыс. чел.), 4 морских разведыва-тельных пункта флотов; в ВМФ – 13 отрядов борьбы с подводными диверсион-ными силами и средства-ми;

• воздушно-десантные вой-ска: разведывательная бри-гада спецназа;

• министерство внутренних дел: во внутренних вой-сках – центр и 17 отрядов спецназа, в полицейском спецназе – 121 мобильный отряд особого назначения и 87 отрядов специальных быстрого реагирования;

• федеральные службы: фор-мирования спецназа в службах безопасности (5 отрядов), внешней развед-ки (отряд), исполнения на-казаний (80 отрядов) и контроля за оборотом нар-котиков (2 отряда).

• Спецназ ГРУ Генштаба – осно-ва сил специальных операций. Это особо подготовленные формирования ВС России, предназначенные для выпол-нения разведывательно-дивер-сионных задач в тылу против-

57

ника. Спецназ предназначен для проведения диверсионных операций на территориях дру-гих стран или в тылу врага, ве-дения специальной разведки, проведения контрдиверсион-ных, контртеррористических и контрпартизанских операций, а также организации парти-занского движения в тылу про-тивника.

• Спецназ ГРУ эффективно применялся в Афганской вой-не, обеих Чеченских войнах и Российско-Грузинской войне. В 2014 г. спецназ ГРУ был ак-тивно использован в крым-ской спецоперации, и сейчас применяется для организации сепаратистского движения, руководства подразделениями вооружённых сепаратистов, террора и диверсий в восточ-ных областях Украины.

• Бригада спецназа ГРУ включа-ет управление, 3-6 отдельных отрядов спецназа (фактически батальонов, может быть ещё учебный отряд или школа младших специалистов), от-ряд спецсвязи, рота спецвоо-ружения и рота (отряд) мате-р и а л ь н о - т е х н и ч е с к о г о обеспечения, а также другие подразделения. Численность бригады из 4-х отрядов спец-наза – до 1,3 тыс. чел., из 6 – 1,8 тыс. чел. В отряде спецназа 3 роты разведки по 50 чел. (в

роте 3 группы по 16 чел.), рота связи и рота материально-тех-нического обеспечения. В бригадах появились взводы беспилотных авиационных комплексов.

• В случае наступления ВС Рос-сии на Украину спецназ РФ может быть использован, в ос-новном, для захвата мостов, аэродромов, позиций ракет-ных войск и ПВО.

Предложения:• Для противодействия россий-

скому спецназу Украина долж-на усилить контрразведыва-тельную деятельность силами СБУ, СВР, МВД и спецназа ВС Украины, а население должно проявлять высокую бдитель-ность и активно помогать этим структурам.

• Пограничники и ВС Украины должны надёжно прикрыть границу с Россией и линию со-прикосновения с вооружен-ными формированиями сепа-ратистов ДНР/ЛНР на суше, море и в воздухе.

• Представляется целесообраз-ным создать украинские силы специальных операций, где под единым руководством объединить формирования спецназа всех силовых струк-тур Украины.

• Необходимо обеспечить на-дёжную охрану и оборону коммуникаций и ключевых

58

объектов ВС и тыла, для чего задействовать силы Нацио-нальной гвардии и Территори-альной обороны.

ЛИТЕРАТУРА1. Бараш Ю. Силы быстрого реа-

гирования России или «супер-солдаты» Кремля // ВИКЛИ-КИ та РИЗИКИ. Безпековий огляд ЦДАКР. – 2014. – №10. – С.23-35

2. Минобороны РФ сформирует Силы быстрого реагирования // http://www.polemics.ru/articles/?articleID=12306&hideText=0&itemPage=1

3. Быстрое реагирование Влади-мира Шаманова // http://www.ng.ru/armies/2013-11-18/1_reagirovanie.html

4. Козлов А. Россия создаёт вой-ска быстрого реагирования // ht tp : / / b l ok not . r u / ro ss iy a /rossiya-sozdaet-vojska-by-strogo-reagirovaniya-105794.html

5. Шойгу: ВДВ будут развивать-ся как силы быстрого реагиро-вания // http://oko-planet.su/polit ik/polit ikarm/276282-shoygu-vdv-budut-razvivatsya-kak-sily-bystrogo-reagirovaniya.html

6. В России в ближайшее время будут созданы войска быстро-го реагирования на базе Воз-душно-десантных войск // h t t p : / / g l a v p o s t . c o m /

p o s t / 3 0 m a y 2 0 1 5 /WorldPolitics/38384-rossiya-s o z d a e t - s i l y - b y s t r o g o -reagirovaniya.html

7. Источник: ВДВ полностью во-йдут в состав войск быстрого реагирования в ближайшие годы // http://tass.ru/armiya-i-opk/2018491

8. Воздушно-десантные войска // http://berlogamisha.mybb.ru/viewtopic.php?id=44

9. Шаманов: ВДВ будут расши-рять зоны своего присутствия за пределами России // http://itar-tass.com/politika/1354652

10. СТРУКТУРА СИЛ СПЕЦИ-АЛЬНЫХ ОПЕРАЦИЙ (ССО) // http://dokwar.ru/publ/voenny_vestnik/specluzhby/struktura_sil_specialnykh_operacij_sso/5-1-0-711

11. В Силы спецопераций войдут подразделения МВД, ФСБ и ФСИН // http://izvestia.ru/news/546521#ixzz36PExa900

12. Спецназ России // http://b e r l o g a m i s h a . m y b b . r u /viewtopic.php?id=224

13. Козлов С. Спецназ ГРУ: 1998-2010 годы // http://www.agentura.ru/specnaz/gru/1998-2010/

14. Спецназ ГРУ // http://voinanet.ucoz.ru/index/specnaz_gru/0-12347

15. Личный спецназ Сердюкова по-лучит уникальные вертолеты // http://izvestia.ru/news/534514

59

16. Подразделения специального назначения РФ (2 часть) // http://kombat-bvoku.com/publ/v o e n n a j a _ t e m a t i k a /podrazdelenija_specialnogo_n a z n a c h e n i j a _ r f _ 2 _chast/4-1-0-41

17. Ищенко С. Время «Ч» для большой дубины или Против кого во внутренних войсках создают бригады постоянной готовности // http://rusinform.ru/index.php?newsid=2383

18. Российский адмирал расска-зал подробности спецопера-ции по оккупации Крыма // http://www.blackseanews.net/read/96589

19. Комахидзе И. 346-я Бригада спецназначения ГРУ // https://informnapalm.org/97-346-ya-brygada-spetsnaznachenyya-gru-prodol

20. Комахидзе И. 25-й полк спец-назначения ГРУ РФ «сепара-тисты Юго-Востока Украины» // https://informnapalm.org/92-25-j-polk-spetsnaznachenyya-gru-rf-separat

21. Комахидзе И. 2-я отдельная бригада СпН ГРУ РФ, действу-ющая в Украине // http://warfare.com.ua/2014/05/16/2-ya-otdelnaya-briga-spn-gru-rf-dejjstvuyu/

22. Комахидзе И. 2-Я ОТДЕЛЬ-НАЯ БРИГАДА СПЕЦИАЛЬ-НОГО НАЗНАЧЕНИЯ ГРУ В УКРАИНЕ // https://

informnapalm.org/1624-2-ya-o t d e l n a y a - b r y g a d a -spetsyalnogo-naznachenyya-gru-v-ukrayne

23. Комахидзе И. Информация по российским подразделениям из Сибири, действующим на территории Украины // https://i n f o r m n a p a l m . o r g / 9 5 5 -ynformatsyya-po-rossyjskym-podrazdelenyyam-yz-sybyry-dejstvuyushhym-na-terrytoryy-ukrayny

24. Комахидзе И. ПОДРАЗДЕЛЕ-НИЕ 14-й БРИГАДЫ СПЕЦИ-АЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ ГРУ ИЗ ХАБАРОВСКА НА ГРАНИЦЕ С УКРАИНОЙ // https://informnapalm.org/2046-podrazdelenye-14-j-brygady-spetsyalnogo-naznachenyya-gru-yz-habarovska-na-granytse-s-ukraynoj

25. Геращенко А. Секретный план России по нападению на Укра-ину. ДОКУМЕНТ // http://u a i n f o . o r g /b l o g n e w s / 1 4 3 4 4 3 6 1 8 6 -opublikovan-sekretnyy-plan-napadeniya-rossii-na-ukrainu-.html

26. Комахидзе И. Российские Силы специальных опера-ций – всё новое это хорошо за-бытое старое // https://i n f o r m n a p a l m . o r g / 6 1 -rossyjskye-syly-spetsyalnyh-operatsy

buletin (29-13)

News & Politics