Маркування

ІнновацІїКомпанія PepsiCo оголосила про роз-робку першої у світі ПЕТ пляшки, на 100% зробленої з від-новлюваної рослин-ної сировини. 3

Інноваційна система етикетування ор-ганічних продуктів з’явилася в Австралії – фрукти маркуються лазером безпосеред-ньо на шкірці. 3

новини

Загальні Збори «БІОЛан» З метою підвищення компетенцій із орга-нічного виробництва Загальні Збори членів Асоціації відбудуться 9 червня 2011 року, у рамках науково-практичної конферен-ції на базі Іллінецького державного аграрного коледжу. 2

Проект «ЕкоФін-Лан Україна» за-вершено31 грудня 2010 року, на рубежі двох від-тинків часу, закін-чився українсько-швейцарський проект «ЕкоФінЛан Украї-на», одним з компонен-тів якого є Асоціація виробників органічної продукції «БІОЛан Україна». 2

Календар подій від «БІОЛану»У 2011 році основна промо-діяльність Асоціації буде зосеред-жена на проведенні 2 заходів – ярмарку органічних продуктів «Органічний диво-грай» та конференції «Органічна переробка та збут. Київ 2011» 3

Коли у ЗМІ з’являються матеріали про органічні продукти, то в першу чергу мова йде про те, що «продукція була вирощена без застосування «хі-мії» та ГМО», однак не завжди згадується чи не найголовніший атрибут - органічна сертифікація.

Такі послуги на сьогоднішній день в Україні надають 17 компаній, з яких лише одна має українське походжен-

ня. Про тонкощі сертифікаційного процесу та розвиток вітчизняного ринку органічної продукції ми з’ясовували у директора єдиного вітчизняного сертифікаційного ор-гану Органік Стандарт Сергія Галашевського. 6

щоквартальний бюлетень№ 7 '2011

www.biolan.org.ua

Сертифікація є лише інструментом, але визначальним

Конвенційна кукурудза може по-требувати до 1 740 л дизельного палива на 1 га. При цьому викид CO2 становитиме 2,5 т. Перехід на органічний метод допоможе зао-щадити до 75% на паливі та збе-регти додаткові 30 т CO2 у ґрунті.

NCGA

Говорятьцифри

СШа –локомотивсвітового органіку

Органічний ринок США у 2010 році виріс на 8% і оціню-вався у $28.6 млрд. Такі дані оприлюднила Organic Trade Association. «У той час, коли харчова промисловість зрос-ла менш, ніж на 1%, ринок органічних продуктів підняв-ся на 7,7%, - говорить Крістін Бушвей, виконавчий дирек-тор ОТА. – Споживачі роблять вибір на користь органіки». Найбільший ріст показали продажі органічних овочів та фруктів (US$10.6 млрд.), друге місце посіли молочні продук-ти (US$3.9 млрд.). Решту скали органічні добавки, текстиль та косметика.

ОТА

2 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 3

www.biolan.org.ua

будні органічних ви-робників.

Коли Де Що

Кінець вересня 2011 року (дата визначається)

Контрактова площа, м.Київ Щорічний ярмарок органічних продуктів «Органічний дивограй»

26 жовтня 2011 року МВЦ на Броварськомупроспекті, 15

Міжнародна конференція «Органічна переробка та збут. Київ 2011»

новининовини

Зверніть увагу!Асоціація «БІОЛан Україна» стає ще ближчою до виробників і змінює свою київську адресуна адресу в Іллінцях: вул. Червона площа, 2, м. Іллінці, Вінницька обл., 22700. Зв’язатися можна за тел. +38 04345 22161 та електронною поштою illintsi@biolan.org.ua.

Дійсними залишаються й електронні адреси:Світлана Горбань consulting@biolan.org.ua

Ніна Антощенко media@biolan.org.ua Сторінка Асоціації в Інтернеті www.biolan.org.ua

З повагою, команда Асоціації

Компанія PepsiCo оголосила про розроб-ку першої у світі ПЕТ пляшки, на 100% зро-бленої з відновлюва-ної рослинної сирови-ни. Тепер при випуску тари для напоїв, ком-панія зможе значно знизити викиди вугле-кислого газу.

Нова біопляшка на 100% переробляється. Вона повністю склада-ється з біосировини, у тому числі соснової

кори, проса і лушпиння від насіння. У майбут-ньому компанія планує розширити список си-ровини і додати до ньо-го апельсинову шкірку, картопляні рештки, вівсяне лушпиння та інші сільськогосподар-ські відходи, що нако-пичуються на харчових потужностях PepsiCo.

Поєднавши біологіч-ні та хімічні процеси, PepsiCo розробила ме-тод створення молеку-

лярної структури іден-тичної матеріалу ПЕТ на основі нафти. У ре-зультаті нова біопляш-ка за своїми характе-ристиками ні в чому не поступається тради-ційній ПЕТ пляшці.

Тестове виробництво пляшки заплановано на 2012 рік. У разі успі-ху пілотної програми, компанія приступить до повномасштабного виробництва.

Варто зауважити, що

2 роки тому компанія Coca Cola випустила пляшку PlantBottle, частково (30%) виго-

товлену із рослинної сировини.

www.service-pack.com.

Інноваційна система маркування органіч-них продуктів з’яви-лася в Австралії – авокадо виробництва Googa Farms марку-ються лазером, який робить знак на шкірці фруктів, не пошкоджу-ючи м’якоті. Таким чином «етикетка» не

може бути замінена або підроблена. Крім того, такий спосіб нанесення потребує меншої кіль-кості електроенергії, ніж машина для накле-ювання стікерів. У цьо-му плані лазер можна прирівняти зі звичай-ною електричною лам-почкою.

«Це повне безглуздя купувати наклейки, щоб споживач глянув на них тільки 1 раз, а потім викинув» – ствер-джує Ентоні Б’ютел (Anthony Beutel), ди-ректор компанії Googa Farms.

Тим паче, вони від-клеюються від овочів

та фруктів раніше, ніж виробник, пакуваль-

ник чи продавець постачить їх у

продаж, зі зна-нням справи додають спеціа-лісти компанії-

розробника ла-зерної технології

Durand Wayland (США). Для спожи-вача наклейки теж не приносять радості – їх часто важко зняти, вони чіпляються до рук, одягу тощо.

Маркування лазером є цілком безпечним, адже потужний світло-вий промінь видаляє верхній шар пігмента-ції з зовнішнього боку шкірки, залишаючи після себе контраст-ний колір нижнього шару. Слід акуратний та чистий. При такому маркуванні, звісна річ, не використовуються

пластик, клей, папір чи чорнила. У такий спосіб можна наноси-ти логотипи, країну походження, номер сертифікаційного ор-гану – все, що зама-неться, хоч «З Різдвом Христовим!», запев-няють в органічній компанії, де сьогодні маркуються ще й то-мати та гарбузи. Та й швидкість нанесення вражає – 14 одиниць за секунду. Сам при-стрій розміщується над конвеєром з ово-чами та фруктами, ла-зер активується, після того як датчики вияв-лять продукцію.

У Googa Farms ствер-джують, що така ма-шина окупить себе за 5 років, адже коштує $80,000.

www.weeklytimesnow.com.au

Основна роль про-ектів – це освоєння нових шляхів, ініцію-вання нових ідей, по-долання ризиків, які інші організації зазви-чай не хочуть на себе брати (наприклад, приватні інвестори,

фінансові установи). Коли у 2003 році про-ект «ЕкоЛан» було запущено, органічне сільське господарство в Україні було невідо-ме навіть віртуально, незважаючи на ве-личезний аграрний потенціал України. Проект з розвитку

органічного виробни-цтва та органічного сектору України три-вав 8 років, і складав-ся з 3 компонентів:

- освітній, що фо-кусувався на впро-вадженні курсу з ор-ганічного сільського господарства у на-вчальних закладах;

- фінансовий, що мав на меті надати доступ до фінансових інструментів (креди-тів та депозитів) для малих та середніх ви-робників;

- розвиток ринку, а саме виробництво та подальша реалізація органічної продукції на внутрішньому ринку.

Діяльність проекту «ЕкоФінЛан» фінансу-валась Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC) та впроваджувалася Швейцарським аграр-ним коледжем (SHL) зі швейцарської сто-рони у співпраці з Іл-лінецьким державним аграрним коледжем – з української.

Сьогодні курс з орга-нічної освіти впрова-джується у 6 аграрних коледжах, починає розроблятися мето-дична база для вищих навчальних закладів IV рівня акредитації.

Асоціація «БІОЛан» об’єднала в собі 88 зацікавлених вироб-ників, 6 переробних підприємств, 10 роз-дрібних мереж, нада-

ючи їм компетентні консультації з техно-логій виробництва відповідно до вимог органічних стандар-тів, розвиваючи нові продуктові лінійки, та допомагаючи в реалі-зації продукції.

Завдяки колосаль-ним зусиллям та ре-сурсам проекту була запущена хвиля щодо органічних продук-тів харчування в ін-формаційному про-сторі.

З діяльністю про-екту, його успіхами та складнощами, можна ознайомитися, заван-таживши книгу «Про-ект «ЕкоФінЛан»: 8 років досвіду» на сай-ті www.biolan.org.ua. Авторами цієї книги виступили люди, які так чи інакше брали участь у проекті, ма-ють власне бачення на його діяльність і їм є що сказати.

Не дивлячись на те, що проект закінчився, Асоціація продовжує працювати у звичному режимі, докладаючи максимум зусиль для того, щоб полегшити

З метою підвищення компетенцій із впро-вадження органічно-го виробництва та, враховуючи розпал весняно-польових ро-біт, командою «БІО-Лан» було прийняте рішення провести За-гальні Збори членів Асоціації 9 червня 2011 року, поєднавши їх із науково-практичною конференцією на базі

Іллінецького держав-ного аграрного коле-джу та оглядом демон-страційних полів.

Порядок денний та програма заходу наразі уточнюються. Якщо ви маєте конкретні запи-тання для обговорення на Загальних Зборах, просимо надсилати їх

заздалегідь на електрон-ну адресу Асоціації

(illintsi@biolan.org.ua).

ПроведенняЗагальних Зборів

Календар подій від БІОЛану

PepsiCo розробила нову технологіювиробництва біопляшок

Проект«ЕкоФінЛан Україна»

завершено

Домінік Генá, менеджер проекту «ЕкоФінЛан» (Швейцарія): «Однозначно проект проклав нову колію в українському сільському господарстві, зв’язавши органічних виробників та спо-живачів органічної продукції відповідно до продуктових лінійок, чого до цього не існувало.

як етикетка

Шкірка фрукту

31 грудня 2010 року, на рубежі двох відтинків часу, закінчився українсько-швейцарський проект «ЕкоФінЛан Україна», одним з компонентів якого є Асоціація виробників органічної продукції «БІОЛан Україна».

4 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 5

www.biolan.org.ua

ку інформації в укра-їнському просторі та-ка робота стала мож-ливою тільки завдя-ки підтримці проекту, співпраці з SHL. Ту до-помогу, яку отримав Іллінецький держав-ний агарний коледж, назвати просто під-тримкою – замало».

Проект закінчив-ся, однак дружні сто-сунки між коледжа-ми продовжуються і зараз – триває про-цес обміну досвідом, спільно розробляють-ся навчальні програ-ми та наповнюються змістом, у травні при-їжджають до Украї-

ні перші у цьому році студенти.

У 1997 SHL було інте-гровано до Бернського університету приклад-них наук, у якому йому відводилося здійсню-вати практичні дослі-дження, надавати по-слуги на національно-му та міжнародному

рівнях, а також впро-ваджувати ступеневу освіту.

У 1993 Швейцарський аграрний коледж роз-почав з бакалаврсько-го курсу з міжнарод-ного сільського госпо-дарства. Закріплюючи свої компетенції, здій-снював консультатив-ну роботу для Швей-царської агенції роз-витку та співробітни-цтва (ШАРС) та швей-

царських громадських організацій, таких як «Інтеркооперейшн» та «Гельветас». Протягом тривалого часу SHL отримував мандати на підтримку діючих про-ектів, які впроваджу-вались відповідними агенціями з розвитку. У кількох випадках ШАРС напряму дові-ряв SHL впроваджен-ня проектів в Косово, Лаосі та Монголії.

МІЖнароДна СПІвПрацяМІЖнароДна СПІвПраця

Вадим Рекуненко, менеджер проекту «ЕкоЛан Україна»:

«Мережа закладіваграрної освіти в Україні дуже розгалу-жена і складається із 20 університетів, 113 технікумів та коле-джів, тому прагнення

Іллінецького аграрно-го коледжу стати цен-тром компетенції в га-лузі органічного сіль-ського господарства є цілком слушним, адже це забезпечило б йо-му унікальне місце се-ред інших інституцій. Початком у цьому на-

прямку стало впро-вадження спеціаліза-ції «Виробництво ор-ганічної продукції» як елементу варіатив-ної частини навчаль-ного плану для техно-логічних спеціальнос-тей. За розробкою та затвердженням пла-

ну слідувала кропітка робота із створення та наповнення комплек-су методичного забез-печення для всіх дис-циплін, у яких роз-глядаються питання органічного вироб-ництва. В умовах ду-же відчутного бра-

Цінний внесок SHL у розвиток аграрної освіти в Україні та ефективну міжнародну співпрацю було відзначено золотою медал-лю та дипломом на щорічній міжнародній виставці «Сучасні навчальні заклади 2011», яка відбулася на початку березня поточ-ного року у Києві.

Фріц Шнайдер,заступник директораШвейцарського аграр- ного коледжу (SHL):

«Справжнім прори-вом у діяльності Швей-царського аграрного коледжу стала участь у проекті «ЕкоЛан Укра-їна». Реалізація цьо-го проекту у партнер-

стві з SHL відкрила пе-ред Іллінецьким дер-жавним аграрним ко-леджем ряд нових мож-ливостей, які раніше були просто недосяж-ними. Тісна співпра-ця із швейцарськими колегами, проведення стажувань для викла-дачів, участь у конфе-

ренціях та семінарах, організація численних заходів на власній базі, крім можливостей без-посередньо отримува-ти ноу-хау, дозволили перейняти нові прогре-сивні методи організа-ції навчального проце-су, підходи до роботи із студентами, наповнив-

ши діяльність коледжу новим потенціалом.

Сьогодні можна роз-глядати це партнер-ство як цінний і корис-ний досвід – два на-вчальних заклади ма-ли нагоду спільно та паралельно розвинути та вдосконалити свої технічні компетенції».

Органічне виробництво, не тільки в Україні, потребує кваліфікованих спеціалістів з різних сфер діяльності, і най-перше – агрономів та зоотехніків. Багато хто навіть не задумується, звідки вони беруться, однак, насправді, впро-вадити у сучасну систему освіти курс органічного виробництва – задача не з простих. Не з простих, але під силу тим, хто за це береться. Новатором у вітчизняній системі освіти став Швейцарський аграрний коледж (SHL) у парт-нерстві з Іллінецьким державним аграрним коледжем.

Заслужена нагорода

Основний фокус Швейцарського аграрного коледжу, що знаходиться у м.Цоллікофен, Швейцарія – навчання агрономів, лісників та спеціа-лістів харчової промисловості для швейцарського ринку.

6 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 7

www.biolan.org.ua

ПроФІ [ЛЬ]ПроФІ [ЛЬ]

- Не секрет, що ор-ганічне виробництвов Україні розпочало-ся з приходом великихтрейдерськихкомпанійтаекспортуорганічноїпродукції. За останнірокивіннепоказавта-кого динамічного роз-виткуяквиробництвопродукціїдлявнутріш-нього ринку, однак 16іноземних органів, якізаймаються сертифі-кацією, продовжуютьсвоюдіяльністьвУкра-їні. Невже вони всі на-стількизавантажені?

Ми постійно спілкує-мося з виробниками в різних регіонах Украї-ни, ми знаємо хто з ким працює, тому можна сказати, що у кожного з них десь до 10, рідко – більше, клієнтів і всі во-ни, дійсно, орієнтова-ні на експорт, причому дуже часто під конкрет-ного іноземного трей-дера. Дуже поширеним є явище, коли певному ринку відповідає пев-ний орган сертифіка-ції: якщо сировина екс-портується на австрій-

ський ринок, то серти-фікацію проводить від-повідно австрійський сертифікаційний орган, який має певну репута-цію в своїй країні і яко-му довіряє як бізнес, так і споживач.

- І яким чином цевідбувалосятоді?

Не можна сказати, що всі вони діяли і діють однаково – у кожного сертифікаційного орга-ну був свій підхід. Од-нак, починалося все до-сить просто: спочатку ідентифікувалися гос-подарства, розташова-ні поблизу портів чи за-хідного кордону Укра-їни, в яких не застосо-вувалися пестициди чи синтетичні мінеральні добрива. І не тому, що власники господарств мали сильні ідейні пе-реконання, а тому що просто не мали на це коштів. Такі господар-ства було дуже просто перевести на органічне виробництво – їх скуп-чували в одному регі-оні, трейдер замовляв сертифікаційному орга-

ну сертифікацію, і зго-дом вся вирощена про-дукція, переважно фу-ражна, відправляла-ся на експорт. Низька якість зернових повніс-тю влаштовувала за-мовника, оскільки в той час в Європі тривав бум на тваринництво, а кор-ми з України були зна-чно дешевші. Виробни-ки у більшості випадків не мали право продава-ти свою продукцію тре-тім сторонам, оскільки існує таке поняття як «власник сертифікату». У випадку з іноземни-ми трейдерами власни-ками сертифікатів були саме вони. Це нормаль-на практика і юридично все дотримано.

- Органічне вироб-ництво має благород-ну «карму» – чистапродукція із більшимвмістомпоживнихре-човин, біологічно по-вноцінна,безпечна.Од-нак,їївиробництво–цевсе-такибізнес.На-скільки гармонічносьогодні поєднуєтьсяідеятавигода?

У кожного своє ро-зуміння органічного продукту. В Україні є достатня кількість ви-робників, що працю-ють в силу своїх ідей-них переконань. За технологією вони за-ймаються органічним виробництвом вже давно, мають певний досвід, викристалізу-вали підходи. Звичай-но, такі виробники не знали і не могли знати всіх вимог стандартів, але основних момен-тів вони інтуїтивно до-тримувалися. Серти-фікація для них – це чудова можливість ви-окремитися з-поміж інших і підтвердити свій статус легально.

Є й такі, що, відчувши тренд, вбачають в орга-нічних продуктах мож-ливість збагатитися не-чесним шляхом – по-частішали випадки, ко-ли органічним назива-ють продукт, який та-ким не є. Тому варто завжди бути уважним, уміти правильно «чи-тати» етикетку та за-

вжди вимагати серти-фікат. Такі «ентузіас-ти» були, є і будуть. До тих пір, доки це не буде врегульовано на зако-нодавчому рівні, поки не буде відповідальнос-ті за фальсифікацію. Це станеться дуже скоро.

- Але хто тоді маєконтролювати ринокзараз, коли закон проорганічне виробни-цтвощенеприйнято?

Магазини. Сьогодні ринок є досить хаотич-ним, асортимент не пов- ний, об’єми недостат-ні. Тому магазини, щоб задовольнити попит, беруть на реалізацію і органічне, і начебто органічне, і натураль-не, і з екологічної зо-ни. Коли ж ринок ста-не більш насиченим, тоді магазин вже ма-тиме можливість ви-бирати – чи брати сер-тифіковану продукцію чи «100% чистий про-дукт». В принципі, для тих, кому важлива ре-путація, сьогодні так і роблять.

- Яка тоді вашарольуцьомупроцесі?

Наша роль дуже про-ста: до на звертається клієнт, ми укладаємо з ним угоду – з цього мо-менту ми зобов’язані контролювати цього виробника на відпо-відність його діяль-ності вимогам стан-дартів органічного ви-робництва. Ми не від-повідаємо за інших – тих, хто не має з нами договору, ми не є гро-мадською організаці-єю, яка представляє од-ну із сторін органічно-го ринку і відстоює її інтереси. Звичайно, ми проводимо просвітню роботу, особливо з ма-

Сертифікація є лише інструментом, але визначальним

газинами, які повинні вимагати від виробни-ків сертифікати. Крім того, роз’яснюємо їм, як ідентифікувати ор-ганічну продукцію, на-вчаємо переробні під-приємства щодо того, які документи вимага-ти від постачальників сировини. Однак, це швидше наша ініціати-ва, але ніяк не наше за-вдання.

- Україна – єдинадержавауЄвропі,яканемаєорганічногоза-конодавства. Хтоу «них» відстежуєправдивість органіч-ногомаркування?

За кордоном відбува-лися всі ті ж самі про-цеси, що й у нас. У них теж був хаос, адже ве-дення господарства без застосування «хі-мії» бере свій початок задовго до прийняття законодавства: Поста-нова про органічне ви-робництво з’явилася у 1991 році, але сплеск органічного виробни-цтва припадає на 70-80-ті роки. На той час існували об’єднання фермерів, які і регулю-вали ці процеси. Щоб визначити певні пра-вила гри, вони ство-рювали свої приватні стандарти. Згодом, ко-ли органічний рух на-був масштабу, держа-ва була змушена втру-титися і надати цьо-му процесу законодав-чої форми. Однак, там не все так безхмарно. У них теж виникають проблеми, багато і по-стійно – то скандали, то заборонені речови-ни, але є державне ре-гулювання, а значить – і відповідальність.

Крім того, різні гро-мадські організації, спілки споживачів то-що мають сильний вплив на виробни-цтво, вони постійно відстежують процес

відповідності. До цієї справи широко залу-чаються ЗМІ. І взага-лі – що значить для ви-робника схитрити? Він зможе зробити це тіль-ки раз, далі все випли-ве і його репутація бу-де зіпсована надовго.

- Україна має про-йти такий самошлях?

Нам набагато лег-ше – у нас є їхній до-свід, їхні помилки та вдалі кроки. Тому ми зобов’язані пройти цей шлях швидше. Тим більше, що в Украї-ні діють різні проек-ти технічної допомоги. Однак, існують і ви-клики – український ринок має свої відмін-ності. Так, ми можемо пришвидшити проце-дурний процес, розу-міння стандартів, ви-мог, але сама культу-ра споживання будь-яких продуктів у нас зараз на дуже низько-му рівні. Ситуацію по-гіршують соціальні ре-алії, в яких опинила-ся країна. Сьогодні ри-нок органічних про-дуктів орієнтується, на жаль, на спожива-чів преміум-класу. Я не хочу сумніватися в ідейності магазинів, що пропагують здо-рову їжу та органічні продукти зокрема, од-нак їхній клієнт – це, перш за все, заможна людина, яка може до-зволити собі купувати більш якісні продукти харчування.

- Цефакт,алекіль-кість магазинів рос-те–якстаціонарних,так і в інтернет-просторі. У Києві тарегіонах…

Сьогодні органічний продукт став брен-дом. Якщо 10 років то-му назад популярним був термін «екологіч-но чиста продукція», то зараз ситуація змі-

нилася – пішов тренд «органік». Щоб прива-бити споживача, його застосовують, де тре-ба і не треба. У цьо-му є позитивний мо-мент, оскільки це озна-чає, що ми рухаємося у правильному напрям-ку. Інша справа, що на сьогоднішній день продукції недостатньо. І мова йде не про си-ровину, а про якісний кінцевий продукт. То-му зараз найбільш ви-гідно буде працювати переробникам.

- Переходячи без-посередньо до проце-сусертифікації,щоцеозначаєнаділі?

Сертифікація – це сам процес контролю ви-робництва на відповід-ність вимог стандар-тів, які обирає для се-бе виробник. Процес сертифікації складаєть-ся з основної річної ін-спекції, декількох до-даткових перевірок (як анонсованих, так і неа-нонсованих) та процесу оцінювання, в резуль-таті якого видається або не видається серти-фікат. Інспекцію та оці-нювання обов’язково проводять дві різні лю-дини, щоб забезпечи-ти об’єктивність сер-

тифікаційного рішен-ня. Сьогодні ми здій-снюємо сертифікацію за двома стандартами – приватними стандарта-ми Асоціації «БІОЛан» та стандартом Євро-пейського Союзу. Що-правда, формально він має дещо іншу назву.

- Виробників, якінавчилися вирощува-ти продукцію без за-стосування хімічнихпрепаратів, дійснопростіше перевестинаорганічневиробни-цтво?

Не завжди. Відмова від застосування пес-тицидів, мінеральних добрив та ГМО є лише однією з вимог орга-нічних стандартів. Ду-же важливий момент в органічному вироб-ництві – це забезпечи-ти можливість прослід-кувати і перевірити ді-яльність виробника – щоб було чітко видно всі закупки, всі про-ведені операції. Буває, ми приїжджаємо на ін-спекцію і виробник бо-житься, що нічого «та-кого» не застосовував, але не може це довести, оскільки нічого не фік-сував. Вести свою ді-яльність документаль-но – це та вимога, яка

дуже часто не подоба-ється виробникам.

- Добре. Я – добро-порядний (до певноїміри) виробник, у ме-не бухгалтерія в пре-красному стані, од-нак маю проблему наполях – недостатньоазоту в ґрунті. Я йдуна базар, за готівкукупуюумовновідросе-літриіобробляю.Щоутакомувипадку?

Будемо відверті: про-контролювати все на 100% – нереально. За-вдання виробника по-будувати таку прозору систему виробництва, щоб її можна перевіря-ти на кожному етапі, а наша задача – органі-зувати контроль таким чином, щоб ми могли бути впевнені, що ви-робник виконував ви-моги виробництва. Для цього існує багато ме-тодів перевірок і кон-тролю. Інспекція пе-редбачає виїзд досвід-ченого інспектора, який має великий теоретич-ний і практичний багаж знань, він зможе поба-чити, що щось відбува-лося не так. «Схімічи-ти» дуже важко, оскіль-ки потім це треба буде приховувати по всьо-му процесу, що, кінець

8 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 9

www.biolan.org.ua

ПроФІ [ЛЬ]ПроФІ [ЛЬ]

кінцем, обов’язково ви-пливе. Ми використо-вуємо також перехрес-ну перевірку, коли пе-ревіряється один факт, але з різних джерел: до-кументи виробника, ін-формація, яку він подав в сертифікаційну ком-панію до інспекції, бесі-ди з персоналом, те що інспектор побачив на власні очі тощо. Зазви-чай, відразу видно, що щось не так. Тому вжи-ваємо додаткових захо-дів, щоб з’ясувати, що саме, наприклад, від-бираємо зразки на ана-лізи. Є ряд культур так званого ГМО-ризику, де ми обов’язково бере-мо зразки для аналізу на ГМО – соя, ріпак та ку-курудза. Минулого ро-ку включали ще й кар-топлю. По різних видах продукції працюємо з різними акредитовани-ми згідно міжнародних стандартів лабораторі-ями. Якщо ми говори-мо про ГМО, то у цьому випадку співпрацює-мо з Українською лабо-раторією безпеки якос-ті продукції АПК. Ши-рокий спектр речовин по аналізу на залишки пестицидів в Україні, на жаль, якісно не визна-чає жодна лабораторія.

Тому такі аналізи про-водимо в Німеччині, там же перевіряємо віск з органічних пасік.

- Наскільки вироб-ники та переробникипсихологічно готовідосертифікації?

Після того, як ми по-знайомилися з вироб-ником, наша головна задача – щоб він чітко зрозумів, що робить, куди рухається і чим буде займатися. Час-то буває, що виробник стверджує, що знає, що таке «органік», займа-ється ним уже 20 років, а потім виявляється, що він не до кінця розумів, як це має відбуватися. Ми надаємо виробни-кам тексти стандартів, щоб вони читали, зна-йомилися, зважували, але, як показує практи-ка, вони не дуже загли-блюються. Тому в усно-му порядку ми завжди проговорюємо основні питання.

Для того, щоб отри-мати органічний статус необхідно пройти пев-ний шлях, і це часто не один рік і не два. Протя-гом цього часу людина витрачає зусилля, вкла-дає кошти. У нас були такі випадки, коли став-ши на цей шлях, вироб-

ник якоюсь необачною дією, через необереж-ність перекреслював усі свої витрачені зусилля. Як кажуть, «не думав, що все так вийде». Такі випадки, звичайно, ду-же неприємні і для нас, і для виробника також.

- Існуєдумка,щоін-спектор – це щось назразок зовнішньоговорога, який намага-ється вивідати слаб-кімісцявиробника.

У нас така політика, що інспектор на вироб-ництві – це не поліцей-ський, а людина, яка прийшла допомогти виробнику правильно зрозуміти, що від нього вимагається в стандар-тах, вказати на ті мо-менти, які потрібно по-кращити. Це і є той пе-рехідний період, про-тягом якого визнача-ються критичні точки, для усунення яких ви-робник повинен вжи-ти певних заходів. Чим швидше він це зробить, тим швидше отри-має органічний статус. З моменту підписан-ня контракту мінімум раз на рік повинна від-бутися щорічна повна інспекція, яку плану-ємо ми самі, щоб яко-мога більше побачити

на господарстві. Крім основної щорічної ін-спекції ми проводимо ряд додаткових переві-рок. Ми називаємо їх «спот чеки» (від англ. spot check – вибіркова перевірка). Є інспекції на вимогу виробника – коли він щось додав в асортимент чи у вироб-ництво.

Найбільш важливою є перша інспекція, во-на займає найбільше часу. Інспектор «фото-графує» та аналізує си-туацію, яка є на сьогод-нішній день на вироб-ництві, після чого ви-робникові видаються детальні інструкції як рухатися далі. У нас в Україні, на жаль, тро-хи викривлене поняття сертифікації, адже во-на зазвичай державна і до неї можна підходити «творчо». Були випад-ки, коли вже після пер-шої інспекції операто-ри відмовлялися про-довжувати, адже зрозу-міли підхід контролю.

- Інспектор кон-сультуєвиробника?

Інспектор не має пра-ва консультувати чи да-вати поради, але інспек-тор має право постійно проговорювати вимоги. Це досить різні речі.

- Що на практиціозначаєоцінювання?

Матеріали остан-ньої інспекції переда-ються компетентно-му оцінювачу. З метою об’єктивної оцінки си-туації це обов’язково інша людина. Її задача – співставити актуальну ситуацію на виробни-цтві з вимогами стан-дартів, перевірити, що рекомендував інспек-тор, наскільки це бу-ло впроваджено, а по-тім підготувати оста-точний пакет докумен-тів, де зазначатиметься, чи виробник сертифі-кований чи ні. Два ро-ки тому назад «Орга-

нік Стандарт» отримав міжнародну акредита-цію міжнародної орга-нізації IOAS відповід-но до стандартів серії ISO 65, що дозволило нам вже минулого ро-ку проводити власне оцінювання. До цього на наше замовлення це робили в Інституті еко-логічного маркетингу IMO, Швейцарія.

- Чи можливий та-кий варіант, що ви-робник може бути несертифікований?

Є ряд критичних мо-ментів, за яких не можна завершити сер-тифікацію. Найчасті-ше – це брак інформа-ції: виробник щось не додав, не зреагував на якусь річ. У такому ви-падку він отримує під-сумковий звіт, що він не сертифікований.

- Зараз ви отрима-ли акредитацію і ма-єте такий же рівень,якіІМО.Учомусьвинавітьконкуренти.

ІМО – це наш най-важливіший партнер, це наші друзі. Все, що ми вміємо, всі підходи і компетенції ми отри-мали у співпраці з ни-ми. Підхід ІМО до сер-тифікації досить стро-гий, і ми звикли пра-цювати на такому рів-ні. Так, зараз юридич-но ми маємо майже од-наковий статус. Май-же, тому що ми зна-ходимося в Україні, яка не є частиною ЄС. Швейцарія теж не є членом Євросоюзу, од-нак знаходиться в йо-го серці і має дуже хо-рошу репутацію. То-му сертифікат ІМО на-дає трохи більше пере-ваг під час експортних процедур. Однак ско-ро ця ситуація вирів-няється, адже ми очі-куємо офіційний пе-релік сертифікаційних компаній, які працю-ють у третіх країнах,

що дозволить нам дія-ти на рівні ІМО.

- Учомуполягаєза-раз ваша співпраця зІМО?

ТОВ «Органік стан-дарт» є офіційним і єдиним представни-ком ІМО в Україні. На-віть ті співвітчизни-ки, що звертаються до ІМО напряму, все од-но направляються звід-ти до нас. Нашим клі-єнтам ми пропонуємо 2 види співпраці: або без-посередньо з Органік Стандарт, або з ІМО че-рез Органік Стандарт. В останньому випадку виробник отримує сер-тифікат ІМО. Цей сер-тифікат адаптований – двомовний, крім то-го оператор може ви-користовувати обидва логотипи на своїй про-дукції (ІМО та Орга-нік Стандарт). Ми про-водимо повноцінний процес інспекції, але на наше замовлення ІМО проводить оцінювання.

- Що визначає вашпорядокціннапослуги?

Вартість сертифікації залежить від комплек-сності проекту – кіль-кості гектарів, поголів’я, наявності додаткового виробництва тощо. У проекті може бути заді-яне одне підприємство, а може два-три і більше. Може бути один вид ді-яльності, наприклад, рослинництво, а може бути і переробка, і мар-кетинг. У Німеччині чи Швейцарії до визначен-

ня вартості підходять з точки зору витраче-ного часу – за кількіс-тю робочих днів. Дуже резонний підхід, однак в Україні ще зарано го-ворити про таке. Є такі невеликі виробники, на яких ми витрачаємо ча-су як на переробний за-вод – все залежить від стану готовності. Але це теж клієнти і ми ро-зуміємо, що вони не по-тягнуть фінансово та-ку велику вартість. За-вжди буде так, що для когось це надто дорого, інші заплатять і оком не моргнувши.

- Тобто ціна не євідштовхуючим фак-тором?

Людину, яка ка-же «Ого, як дорого!», стримує не ціна, а спо-сіб мислення. Вона по життю займає оборон-ну позицію. Наші ціни не ставлять за мету ви-качати з виробника все до останньої копійки. Ми завжди беремо до уваги вартість послуг наших конкурентів – у нас завжди нижчі ці-ни. У цьому році ми навіть плануємо зни-зити вартість сертифі-кації по деяким видам виробництва.

- Чи існують вУкраїні групи дрібнихфермерів?

За кордоном ця прак-тика є дуже пошире-ною (в країнах Латин-ської Америки та Азії такі групи становлять по 100-200 фермерів),

однак в Україні таких прецедентів ще немає. Що таке small holders group? Це маленькі гос-подарства та підприєм-ства, які знаходяться в одному регіоні і пра-цюють по одній систе-мі. Вони перевіряють-ся не стовідсотково всі, а вибірково, після чого сертифікат видається на кооператив чи гру-пу. Проблема в тому, що таку групу потріб-но організувати, зібра-ти. Хтось повинен під-готувати господарства до інспекції, побудува-ти систему, в якій вони будуть працювати. На сьогоднішній день під-приємства, які хочуть взяти участь у такому проекті, є, однак до ре-алізації їхнього бажан-ня ще далеко – ніхто з них не хоче бути ор-ганізатором, адже там дуже серйозний доку-ментальний підхід, що стримує цей запал.

- Наскількивампо-трібен закон про ор-ганічневиробництво?

Прийняття закону – це обов’язкова умо-ва для формування і функціонування ста-більного органічно-го сектору. Зараз ніх-то не може спрогно-зувати розвиток по-дій в нашій країні піс-ля його прийняття, але це має статися. Ми як недержавна структура до цього готові. Якщо з’явиться ще одна дер-жавна установа, яка

буде надавати сертифі-каційні послуги, це не буде проблемою, адже ми не є монополістами на цьому ринку.

- Сертифікат єєдинимдоказомтого,що продукція дійсноорганічна. І спожива-чіповиннівмітипра-вильно його читати.Якимчиномвиїх«ви-ховуєте»?

Ми не маємо безпо-середнього контакту із споживачами, тому просвітницьку діяль-ність проводимо з ма-газинами, які в свою чергу пояснюють тон-кощі покупцям. Сер-тифікат не є сертифі-катом на готову орга-нічну продукцію. Він означає, що проводив-ся процес контролю кожного етапу вироб-ництва, його заверше-но і є певний результат. У сертифікаті зазнача-ється асортимент про-дукції, статус продук-ції, який, до речі, може бути різний: може бу-ти органічний статус і конкретно якої саме продукції, а може бути статус «органічний пе-рехідного періоду», на-приклад, для рослин-ництва. А може таке бу-ти, що продукція взага-лі не має нічого спіль-ного з органічним ста-тусом чи органічним перехідного періоду – господарство тільки розпочало цей процес і знаходиться під контр-олем сертифікаційного

органу. Виробники, які знаходяться під нашим контролем, часто про-сять нас, щоб ми да-ли їм такий документ. Тому ми чітко вказує-мо, що продукція зви-чайна, але знаходиться під контролем. Звичай-но, це навряд чи вплине на ціну продукції, адже вона ще не органіч-на. Однак, все одно це є доказом того, що ви-робник стоїть на шляху сертифікації.

- У вітчизняно-го споживача склало-ся стійке переконан-ня,щожоднимсерти-фікатам вірити неможна.Наскількивампрацюєтьсяутакомуполі?

Так, це питання до-віри, яку потрібно за-войовувати. Тому ре-путація для нас дуже багато важить. Най-більшою нагородою є те, коли діючий клієнт скаже про нас щось хо-роше своєму сусіду чи партнеру – нашому по-тенційному клієнту. Часто ті, хто зверта-ються, приходять са-ме тому, що Органік Стандарт добре реко-мендували. Для нас ду-же важливо, щоб наш клієнт пишався бути сертифікованим саме Органік Стандарт.

Ксенія Гладченко, менеджер з якості ТОВ «Органік стандарт»«У 2009 році Єврокомісія повідомила про те, що не прийматиме заяв-ки щодо сертифікації відповідно до Постанови ЄС – це повинен бути окремий Стандарт для третіх країн, який буде визнаний як рівнознач-ний. Тому для групи акредитованих компаній (включаючи ІМО та «Ор-ганік Стандарт») був розроблений Стандарт «Рівнозначний Стандарту Європейського Союзу щодо органічного виробництва та переробки в третіх країнах». Саме відповідно до нього зараз проводяться серти-фікації органічного виробництва в Україні».

10 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 11

www.biolan.org.ua

орГанІЧнІ ринки

www.biolan.org.ua

орГанІЧнІ ринки

ніж за традиційний продукт (BÖLW, 2009; BÖLW 2010).

Проте, для забезпе-чення рентабельності органічного фермер-ського господарства підвищеного рівня цін недостатньо. Саме тому, ферма отримує фінансову підтрим-ку через декілька дер-жавних програм. Зо-крема, за виготовлен-ня сільськогосподар-ської продукції як та-кої та за екологічно-стійке господарство. Роль держави на цьо-му не завершується. Усім відома історія надзвичайно успіш-ного національного органічного логотипу, після введення якого пізнаваність та довіра до якості органічних продуктів на полицях магазинів, а внаслі-док, і обсяги продажів цих товарів, злетіли до небес. Національ-ний інтернет-портал про розвиток та по-дії в органічному сек-торі, статистичні зві-ти про стан ринку, фі-

нансування наукових досліджень в облас-ті органічного вироб-ництва і переробки та підтримка міжнарод-них ярмарок BioFach та International Green Week, що щорічно проводяться в Німеч-чині, роблять ваго-мий внесок у розви-ток органічного сек-тору в цілому.

Виробники ж, у свою чергу, діють у напрям-ку підвищення ефек-тивності господарю-вання. Широкі мож-ливості для цього на-даються організація-ми органічних опера-торів. Зокрема, член-ство в одній з таких організацій забезпе-чує легкий доступ до консультацій з фахів-цями з приводу різних аспектів господарю-вання, надає постій-ні можливості збуту та право на відповід-не маркування орга-нічних продуктів. То-му і не дивно, що май-же дві третини ферме-рів у Німеччині є чле-нами цих організацій.

Також популярними в цій країні є первин-на обробка та упаков-ка товарів прямо на фермі, що створює до-даткову вартість про-дукту, а отже і підви-щує його ціну. Можли-во, цікавим видасться той факт, що органіч-ні виробники індустрі-алізованої Німеччини не втрачають нагоди продавати свій товар безпосередньо спожи-вачеві: через відкри-ті ринки або просто «з ферми». Такий тан-дем вигідний для обох сторін. Для фермерів – це можливість встано-вити постійні зв’язки з клієнтами для вчасно-го збуту своїх товарів, особливо це стосуєть-ся овочів та фруктів, що швидко псуються, а для споживачів – при-дбати свіжі органічні продукти у довірено-го виробника та май-же «по телефону». По-дібна активність умож-ливлює вплив виробни-ків на ринкові ціни, що підтримує порівняну адекватність останніх.

Проте основними гравцями на ринку за-лишаються крамни-ці, оскільки саме через них здійснюється про-даж більшості органіч-них продуктів кінце-вому споживачеві. Зо-крема, варто виокре-мити супер- та гіпер-маркети, через які ре-алізується найбіль-ша кількість органіч-них продуктів, та спе-ціалізовані органічні та дисконтні магазини. Більшість із них пред-ставляють торгові ме-режі або крамниці ор-ганізацій органічних виробників, що на-пряму співпрацюють з фермерами та між-народними торгови-ми компаніями. Про-відними мережами в цій області є Edeka Zentrale AG, REWE Group, Tegut Gutberlet Stiftung & Co. та Metro AG (Datamonitor, 2009). Від того як роз-ташовані органічні продукти на полицях магазину залежить ба-жання споживача їх придбати. Тому біль-

шість великих та дріб-них магазинів облад-нують полиці з орга-нікою таким чином, щоб привернути ува-гу покупців. Така так-тика застосовувалась не завжди – є відомос-ті про випадок напри-кінці 70-х, коли спроба німецьких супермар-кетів просувати орга-нічні товари провали-лася саме через невда-ле розташування.

Не зважаючи на роз-виненість німецького ринку органіки, про-блемою залишаєть-ся недостатній асор-тимент продукції. Так, наприклад, серед ор-ганічних соків поміт-на відсутність газова-них напоїв, а серед хлі-бобулочних виробів – солодкої випічки. По-дібна ситуація присут-ня і серед інших груп товарів. Тобто, сьогод-ні багатьом нішам ор-ганічного ринку в Ні-меччині бракує запо-внення, а споживачам органічної продукції, відповідно, асорти-менту товарів.

Характерною ри-сою органічного рин-ку в Німеччині є варі-ація цін в залежності від маркування, похо-дження, обсягів товарів та каналу їх збуту. Так, продукти з логотипом організацій органіч-них фермерів (Bioland, Demeter, Naturland і т.д.) часто дорожчі у зв’язку з більш сувори-ми вимогами до орга-нічного виробництва у порівнянні з вимога-ми європейського за-конодавства. Крім то-го, менш сприятливі умови виробництва та-кож є причиною вищих цін на органічні товари з регіональним марку-ванням.

Хоча попит на біль-шість товарів пере-вищує їх пропозицію, що змушує Німеччи-ну імпортувати ку-лінарні жири, овочі та фрукти, зернові та бобові культури, та-кі продукти як моло-ко, яловичина та ба-ранина виробляються в достатній кількос-ті (AgroMilagro, 2008; BLE, 2005). Це зумов-лено наявністю вели-кої кількості земель, що може бути вико-ристана тільки як па-совища. Як наслідок, ціни на такі продукти дуже чутливі до рин-кових коливань і ін-коли майже не відріз-няються від цін на не-

органічні аналоги. Та-ким чином, у точках роздрібної торгівлі, в залежності від ти-пу продукту, надбав-ки на ціни за органіч-ну якість можуть варі-юватися від -5 до 297% (BLE, 2005).

Цінам на кінцевому ринку відповідають ціни виробників. Так, наприкінці 2009 року закупівельна вартість органічної пшениці та свинини була вдві-чі більша за вартість традиційних анало-гів та становила 300 €/тонна та майже 3 єв-ро/кг відповідно. Ціна ж на органічне молоко становила 43 центи за літр, що на 80% вище,

Впродовж останньо-го десятиріччя ринок органічної продукції в Німеччині залишаєть-ся найбільшим в ЄС. Наприкінці 2008 ро-ку його об’єм досяг €6 млрд., що склало 33% від загальної вартос-ті проданих органіч-них продуктів в Єв-ропі. Для порівнян-ня, розміри органічно-го ринку Великої Бри-танії, що посідає дру-ге місце за цим показ-ником, не перевищи-ли 11.5% (Datamonitor, 2009). Окрім вража-ючих об’ємів, німець-кий ринок демонструє ще й неабияку стій-кість до зовнішніх по-трясінь. Так, не зважа-ючи на зменшення об-сягу продажів органіч-них продуктів у резуль-таті фінансової кри-зи у 2009-му, вже че-рез шість місяців бу-ло зареєстроване зрос-тання цього показни-ка на 10% (GBP, 2010). Отож не дивно, що, за прогнозами, кумуля-

тивне зростання рин-ку протягом наступних чотирьох років стано-витиме більше, ніж 9% (Datamonitor, 2009). Ці досягнення можуть здатися очевидними з огляду на рівень роз-витку німецької еконо-міки в цілому. Та при більш детальному до-слідженні стає зрозу-мілим, що зростан-ня ринку органічних продуктів у Німеччи-ні є результатом зусиль кожного учасника рин-кових відносин.

Як відомо, будь-який ринок – це взаємодія між попитом та пропо-зицією. Для його вижи-вання споживачі та ви-робники повинні по-годитися на ціні відпо-відного продукту. Для перших це максималь-но можлива вартість, а для других – мінімаль-на ціна, за якої рента-бельність виробництва буде збережено. Та-ким чином, пересічний споживач у Німеччи-ні сплачує від 8 до 12 €

за один кілограм орга-нічного м’яса, від 2 до 3 €/кг за органічно ви-роблений хліб, близь-ко €1 за літр молока, від 6 до 11 €/кг за масло та сир і від 1 до 6 € за кі-лограм органічно виро-щених овочів та фрук-тів (BÖLW, 2010). За-звичай, це в середньому на 25-75% дорожче від

звичайних продуктів (BLE, 2005). Проте, не зважаючи на ціни, орга-нічні товари у Німеччи-ні обираються все біль-шою кількістю грома-дян. Попит в основно-му стимулюється ба-жанням вести здоро-вий спосіб життя, тому представлений молоди-ми сім’ями, людьми з

вищою освітою та пен-сійного віку (Schneider et. al., 2005). Найбіль-шою популярністю се-ред споживачів корис-туються органічні овочі та фрукти, що останні кілька років складають майже третину від об-сягу продажу органіч-них продуктів в країні (Datamonitor, 2009).

розвиток органічного ринку: німецький підхідМарія Богонос, експерт з європейських органічних ринків

12 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 13

www.biolan.org.ua

вІкно у СвІТвІкно у СвІТ

ЕТика орГанІЧних коМунІкацІй ЕТиЧнІ цІнноСТІ Та рЕГуЛювання ЄС

якою Мовою ГовориТЬ уПаковка?

ЕТиЧнІ ПринциПи в орГанІЧноМу СЕкТорІ Останні маркетин-

гові дослідження де-монструють, що на купівельну поведін-ку більшості спожива-чів впливає цілий ряд факторів, пов’язаних з особистими етични-ми цінностями спо-живача, його мораль-ними принципами, що спрямовані на ви-рішення певних соці-альних проблем.

Етика апелює до цінностей, принци-пів і кодів, за яки-ми живуть люди. Ді-яти «етично» означає сприймати ці цінності серйозно і дотримува-тися їх у повсякденній практиці, у тому числі і в прийнятті рішення про покупку.

Широко вживаний сьогодні термін «етич-на торгівля» фокусу-ється на людях (пра-

ва працівників чи за-соби до існування ви-робників), стійких ме-тодах виробництва, добробуті тварин, або навіть поєднанні всіх трьох компонентів.

Так зване «етичне споживання» перед-бачає, що споживач у своєму виборі надасть перевагу продуктам чи послугам, отриманим з мінімальною шко-дою для навколишньо-го середовища та мак-симальним впливом на добробут людей та тва-рин. Це виявлятиметь-ся у позитивній купівлі (positive buying) чи мо-ральному бойкоті тих компаній, які, на думку споживача, не відпові-дають його моральним цінностям.

Сьогодні спожива-чі, окрім задоволен-ня власних потреб (ко-

ристь для здоров’я та смак), прагнуть вирі-шити екологічні про-блеми, підтримати справедливі умови праці для місцевих ви-робників чи нестабіль-них соціальних груп, зберегти традиції краю та природні комплекси.

Вони готові платити більше за органічний продукт, який відпо-відає їхнім етичним принципам та мораль-ним переконанням, що виходять за рамки основних характерис-тик органічного про-дукту (без «хімії» та

ГМО). Єдиною пере-шкодою, яка стримує етичну купівельну по-ведінку органічних споживачів, є низь-кий рівень комуніка-ції про «більш, ніж ор-ганічні» властивості органічного продукту.

Органічний сектор є яскравим прикладом «етичного» виробни-цтва всередині всі-єї продовольчої галу-зі. Однак, хоча регу-лювання ЄС (Поста-нова про органічне сільське господарство (834/2007) і інтегрує шляхи розв’язання екологічних проблем та гарантує високі стандарти утриман-ня тварин, воно не покриває більшості етичних аспектів.

Тому у 2005 році IFOAM (Міжнарод-

на федерація органіч-ного руху) ініціювала розробку принципів, на яких базується ор-ганічне виробництво.

Відповідно до прин-ципу здоров’я «орга-нічне сільське госпо-дарство повинне під-тримувати та поліп-шувати здоров’я ґрун-ту, рослини, тварини, людини та планети як єдиного й неподільно-го цілого».

Принцип екології підкреслює, що «орга-нічне сільське госпо-дарство має ґрунтува-

тися на принципах при-родних екологічних систем і циклів, працю-ючи, співіснуючи з ни-ми та підтримуючи їх».

Принцип справед-ливості апелює до то-го факту, що «органіч-не сільське господар-ство має базуватися на відносинах, які гаран-тують справедливість з врахуванням інтере-сів навколишнього се-редовища та життєвих можливостей».

І нарешті, згідно з четвертим принципом турботи, «ведення ор-

ганічного сільського господарства повинно мати попереджуваль-ний і відповідальний характер для захис-ту здоров’я й добробу-ту як нинішніх і при-йдешніх поколінь, так і довкілля».

Саме на цих підвали-нах повинен діяти біз-нес для того, щоб відпо-відати етичним переко-нанням споживачів, од-нак, справедливо буде зауважити, що вони не були повністю включе-ні в стандарти ЄС.

Як видно з таблиці 2, більшість із етичних проблем органічних виробників та пере-робників не були по-вністю розглянуті у Постанові ЄС про ор-ганічне землероб-ство. Це пояснюється складністю конверту-вати етичні питання, такі як «справедли-вість» чи «цілісність виробничих ланцю-гів», у чіткі правила, які можуть бути вимі-ряні та перевірені під час процесу інспекції.

У рамках проекту CORE Organic ‘Farmer Consumer Partnerships’ проводилося дослід-ження, метою якого було визначити що і яким чином має бути написано на упаковці, для того, щоб відпо-відати етичним прин-ципам споживача. Для цього спеціалізованій агенції було запро-поновано розробити

упаковку для органіч-них яєць, використо-вуючи різні аргумен-ти та слогани, які роз-кривали б «додаткові властивості» продук-ту. Експеримент про-водився в п’яти євро-пейських країнах – Ав-стрії, Італії, Німеччи-ні, Швейцарії та Вели-кій Британії. Для кож-ної з них використову-вався однаковий набір

За даними аналітичної компанії The Datamonitor Group у 2009 році світовий ринок органіч-них продуктів харчування зріс на 9,7%, досягнувши $60 млрд. Однак, цей сектор виявився не застрахованим від негативних наслідків глобалізації та анонімності торгівлі – популярність натуральної їжі приваблює все більшу кількість «традиційних» виробників та цілі корпорації, створюючи цим самим жорстку конкуренцію. Як результат – органічний продукт стає масовим. З одного боку, це позитивна тенденція, оскільки основним інструментом у цій конкурентній боротьбі є питання ціни, що робить органічні продукти більш доступними для споживача. З ін-шого, втрачається зв’язок із виробником, який було закладено в основу органічної філософії.

Таб.1.ЕтичніпринципиорганічнихспоживачівтаїхнякласифікаціяАспект ПринципЕкологічний Раціональне використання ресурсів

Захист екосистемЗбереження біорізноманіттяМінімалізація забруднення

Соціальний Громадянська відповідальність, стійке землеробство Безпека продуктів харчування та їх якість, здоров’я людейПрозорість та довіра

Економічний Справедливі ціни для виробниківСправедливі ціни для споживачів, доступність

Інший Місцеві/регіональні продуктові лінійкиДобробут тварин

Згідно проведених у Європі досліджень, тільки 2,5% постійних органічних споживачів вибирають стандарт-ний органічний про-дукт, у той час як серед «випадкових» спожи-вачів органічної про-дукції ця частка стано-вила 7,3%. Ці результа-ти демонструють, що постійні споживачі менш чутливі до ціни, ніж випадкові.

Таб.2.ОсновніетичнихпринципівурегулюванніЄСпроорганічневиробництво

14 № 7 '2011

www.biolan.org.ua

№ 7 '2011 15

www.biolan.org.ua

вІкно у СвІТвІкно у СвІТ

гу необхідно відобра-зити власну систему цінностей, які впли-вають на процес ви-робництва. Яка Ва-ша особиста точка зо-ру щодо певних еко-логічних чи соціаль-них проблем і як во-ни впливають на ви-робничі процеси та якість продукції?

У ході цього проце-су намагайтеся вра-хувати значимість цих цінностей для Ваших потенційних клієнтів – необхідно обов’язково знайти точки дотику між фі-лософією компанії та уподобаннями спо-живачів.

2. У чому різниця між Вашим бізнесом та стандартним ор-ганічним виробни-цтвом?

Інша передумова успішної комунікацій-ної стратегії полягає у виявленні «унікаль-ності» Вашого вироб-ництва. Іншими сло-вами, відмінність від базових стандартів виробництва.

Ці відмінності по-винні бути поясне-ні у доступній формі, що дозволить спожи-вачеві легко іденти-

фікувати Вашу про-дукцію з-поміж ін-ших. Також важли-во забезпечити, щоб покупець міг переко-натися, що Ви кажете правду.

3. Які переваги мо-же запропонувати мій продукт? Що мо-же мотивувати спо-живачів купити мою продукцію?

Щоб відповісти на це запитання, необ-хідно визначити кон-кретні уподобан-ня, цінності чи пере-конання Ваших по-тенційних клієнтів. При цьому спочат-ку потрібно визначи-

ти конкретні цільові групи. Можна навіть провести власне опи-тування – Ви зможете самі з’ясувати додат-кові переваги Вашої продукції для спожи-вачів. «Додаткові пе-реваги» стосуються, в першу чергу, характе-ристик продукції, які перевищують її хар-чову цінність. Такі як еко-дружнє вироб-ництво чи підвищені стандарти утримання тварин. У більш ши-

рокому сенсі, при ку-півлі такі відомості дають Вашим клієн-там відчуття того, що вони зробили щось хороше для інших та світу навколо них.

4. Передача додат-кових переваг в ко-мунікаціях та твер-дженнях

На основі отрима-них з попередніх кро-ків знань, Ви вже знає-те, яким чином сильні сторони Вашої компа-нії, її виробничих про-

цесів та продукції від-повідають очікуван-ням споживачів.

Тому зараз необхід-но зосередити зусил-ля на чіткому визна-ченні особливостей та донесенні їх до клі-єнтів. Потрібно не за-бувати, що щодня Ва-ші споживачі бомбар-дуються величезним об’ємом маркетин-гової інформації. То-му твердження мають бути лаконічними.

слів, перекладений на-ціональною мовою.

До експерименту були залучені фокус-групи, для того, щоб отрима-ти інформацію від спо-живачів щодо відпо-відності слоганів для сприйняття і яким чи-ном вони впливали на рішення про покупку.

Представлена упа-

ковка, хоч і містила ін-формацію про етич-ні принципи, все ж бу-ла виконана в емоцій-ному стилі, апелюю-чи до почуттів спожи-вача. В усіх країнах, за винятком Італії, учас-никами фокус-груп ця етикетка була відхиле-на, оскільки вони від-чули, що на них тис-

нуть – щоб, купуючи яйця, вони «зробили щось хороше». Нато-мість споживачі нада-ли перевагу коротким та простим пояснен-ням про певні етичні аспекти виробництва.

Результати цих груп показали, що найваж-ливішими аргумента-ми виявилися слова

про турботу про тва-рин. На другому та тре-тьому місцях опини-лися твердження про «місцеве/регіональ-не виробництво» та «справедливі ціни для фермера». Аргумен-ти на користь турбо-ти про тварин, такі як «свобода жити та вигу-люватися надворі», бу-

ли високо оцінені учас-никами в усіх країнах. Твердження на зразок «кури доглядаються з любов’ю та турботою» сподобалися наймен-ше. Зокрема, німець-кі та швейцарські спо-живачі надали перева-гу більш фактичним та менш емоційним твер-дженням.

Ефективні комуніка-ції є дуже важливим елементом успішної діяльності: коли спо-живач знає про етич-ні принципи вироб-ника, тільки тоді він буде діяти згідно сво-їх життєвих переко-нань та втілювати їх у своїх купівельних звичках. Однак, де-кларування «більш, ніж органічних» влас-тивостей може стати серйозним викликом для будь-якого бізне-су, адже довіру спо-живача треба завойо-вувати не словом, а ді-лом. Крім того, засто-сування інструментів та впровадження кон-цепцій, які допомо-жуть компаніям стати ближчими до спожи-вача, вимагають зна-чних інвестицій часу

та ресурсів, що може стати проблемою для малих та середніх гос-подарств з обмеженим

бюджетом на марке-тинг.

Спробуємо визначи-ти прості кроки для

того, щоб розробити свою власну «етичну» комунікаційну стра-тегію.

1. Відображеннявласної філософії

У комунікаційній стратегії у першу чер-

фермерів» не викликали жодного бажання пла-тити за це в Австрії, Італії та Великій Британії.

Звідси випливає, що виробникам слід скон-

центрувати свої зусилля на комунікаціях що-до «регіонального/місцевого виробництва» та «добробуті тварин».

Порівняння готов-ності платити за ко-жен із етичних прин-ципів дає нам інфор-мацію про уподобан-ня споживачів щодо «більш, ніж органіч-них» властивостей. У більшості країн аргу-мент «з власного регіо-ну» був найбільш важ-ливим. За ним ішли «підвищені стандарти утримання тварин» та «справедлива ціна для фермерів» у Німеччині та Швейцарії. Однак, «справедливі ціни для

Таб.3.Рейтингетичнихатрибутівурізнихкраїнахтаготовністьспоживачівзанихплатити

Австрія Німеччина Італія Швейцарія Велика Британія

З власного регіону 3* 1 1 1 1Від національного виробника 2* – – – –

Підвищені стандарти утримання тварин 1 2 – 2 –Справедливі ціни для наших фермерів: плюс 20 пенсів/20 центів/50 раппенів

– 3 - 3 -

*Різниця в бажанні сплачувати між регіонально та місцево виробленими яйцями така мала, що може бути нівельована.

БаЖання ПриДБаТи

як ЗакЛаСТи ЕТиЧнІ ПринциПи в коМунІкацІйнІ СТраТЕГІї?

Цікаво,щодеяківиробникивідмовляютьсяспілкуватисяізспожи-вачем про додаткові етичні цінності своєї продукції, оскільки вва-жають,щонеетичнозароблятинацьомугроші,аджетакийпідхідувиробництвіповиненбутинормою.

16 № 7 '2011ДуМка ЕкСПЕрТа

БюЛЕТЕнЬ аСоцІацІї «БІоЛан україна» роЗПовСюДЖуЄТЬСя СЕрЕД ЧЛЕнІв аСоцІацІї БЕЗкоШТовно номер підготувала – Ніна Антощенко, e-mail: media@biolan.org.uaДизайн та верстка – Олена Корусь, e-mail: olena.korus@gmail.comадреса редакції: вул. Червона площа, 2, м. Іллінці, Вінницька обл., 22700. Телефон: +38 04345 22161; Сайт: www.biolan.org.ua Друк – типографія "ВАІТЕ"

у разі передруку посилання на асоціацію «БІоЛан україна» обов’язкове.Матеріали зі знаком «р» друкуються на правах реклами.За зміст реклами згідно Закону україни «Про рекламу» відповідальність несе рекламодавець.

виДано За ПІДТриМки ШвЕйцарСЬкої конФЕДЕрацІї

Не секрет, що в осно-ві будь-якого проек-ту, у тому числі і ор-ганічного, лежить си-туація на ринку: по-пит та пропозиція, рі-вень конкуренції, пер-спективні ніші, у роз-виток яких необхідно вкладати кошти. Щоб структурувати підхід до оцінки ринкової си-туації, необхідно вио-кремити три головних сектори: вирощуван-ня, переробка та збут.

вирощування Стрімкий ріст кіль-

кості сертифікованих площ в Україні по-яснюється тим, що в країнах Західної Євро-пи існує попит на зер-нові органічні культу-ри. Там дуже хороші сертифіковані вироб-ничі потужності, од-нак бракує земельних ресурсів та сировини.

ПереробкаПереробка та випуск

готових органічних продуктів харчуван-ня в Україні поки що розвинені слабо. Од-нак, можливості для розширення виробни-цтва та переробки іс-нують великі. Напри-клад, якщо в госпо-дарстві розвивається молочне тваринництво, значить, можна від-крити цех з виробни-цтва молока, смета-ни та сиру. Господарс- тва, які вирощують свиней чи корів м’яс-

них порід, могли б подумати про пере-робку м’яса на місці. Зерновим господар-ствам було б близь-ке виробництво круп та борошна. Для тра-диційних перероб-них підприємств мож-на, використовуючи органічну сирови-ну, зробити части-ну асортименту ор-ганічним. Однак, для цього доведеться серти-фікувати обладнання.

ЗбутУ роздрібних мережах

(магазинах та інтернет-магазинах) кількість сертифікованих орга-нічних продуктів зрос-тає. Зрозуміло, що їх доля в асортименті та об’ємі продажу супер-маркету поки що неве-лика, але сам факт є по-зитивним. У Швейцарії ріст ринку органічних продуктів в середи-ні 90-х років стимулю-вали саме великі роз-дрібні магазини. Сьо-годні український спо-живач може придбати органічні продукти ві-тчизняного походжен-ня: крупи, пластівці, борошно, олія із насін-ня льону та соняшника, соки, сиропи, повидло, овочі, баштанні куль-тури, яблука, м’ясо, мед, молоко, сухофрук-ти, фіто чаї. З Європи імпортують каву, чай, соки, шоколад, мед, пе-чиво, сири, макаронні вироби, крупи, мюслі, борошно, цукор, олив-кову олію, вино, пиво, овочі, соуси та ін.

Для того, щоб зрозу-міти, як буде розвива-тися український ор-ганічний ринок най-ближчі п’ять-сім ро-ків, варто розглянути приклад країн Захід-ної та Східної Європи.

Органічний сектор Швейцарії, Італії, Ні-меччини, Франції, Ве-ликої Британії на сьо-годнішній день вже більш-менш сформо-ваний – тут присутній величезний вибір орга-нічних продуктів хар-чування, косметики, одягу, постійно розши-рюється мережа рес-торанів, кафе, готелів. Практично в кожній ка-тегорії продуктів харчу-вання є органічні пози-ції. Органи влади під-тримують органічний сектор на законодавчо-му рівні, підприємства і магазини, викорис-товуючи інструменти маркетингу, формують стійке лояльне ставлен-ня до здорового спосо-бу життя.

У країнах Східної Єв-ропи органи влади теж підтримують ор-ганічний бізнес. Важ-ко сказати, що грає більш важливу роль – допомога Європейсь-кого Союзу чи розумін-ня чиновниками со-ціально-економічної ролі «органіки». Але, так чи інакше, розви-ток органічного рин-ку та його інститутів в Угорщині, Словаччині, Польщі, Словенії роз-почалися раніше, ніж в Україні. У цих країнах

триває інтенсивна сер-тифікація земель, зрос-тає кількість перероб-них підприємств, опти-мізується логістика та система продажу, роз-ширюється асортимент готової продукції, який на сьогоднішній день можна розділити на кілька груп:

1) Овочі та фрукти. Вони можуть бути сві-жими, сушеними, замо-роженими, а також пе-реробленими (консерви, кетчупи, соки та некта-ри, фруктовий спирт та оцет, джем та мармелад, яблучні чіпси, фрукто-вий чай та вино).

2) Продукти зер-нових культур. Це хліб, хлібобулочні та макаронні вироби, мюслі з фруктами та горіхами, крупи, каші, печиво, бісквіти.

3) Продукти тва-ринництва (м’ясо та вироби з нього, моло-ко, сир)

4) Продукти при-родного походження. Це гриби, мед, ягоди, трави. Гриби можуть бути сушеними, кон-сервованими, заморо-женими, ягоди – свіжи-ми та замороженими. З трав виготовляють чай.

5) Олії та припра-ви. Олію роблять із оливок, насіння льону, винограду, грецьких го-ріхів. Асортимент при-прав включає гірчицю, соуси, майонез, спеції.

Частину продукції наші географічні сусі-ди реалізують на вну-трішньому ринку, ре-

шта експортується до країн Західної Євро-пи. Саме цей досвід, на мій погляд, є для України найбільш по-казовим та найбільш реальним на най-ближчі роки.

Органічний сектор є важливим для дер-жави, необхідним для громадян та вигідним для бізнесу. Це здоро-вий спосіб життя, ви-сока якість продукції та її безпека.

Зустрічі з виробника-ми та представниками роздрібних мереж Єв-ропи, України та Ро-сії свідчать про те, що органічний бізнес бу-дується згідно законів класичного маркетин-гу, де ключовими пи-таннями є асортимент, якість, ціна та кому-нікації. Останнім на-дається особливе зна-чення, адже саме ко-мунікації привертають увагу покупця та пере-конують його зроби-ти вибір. Мова йде про торгову марку, комуні-кації у торговій точці та масові комунікації.

Назва торгової мар-ки, дизайн упаков-ки, інтер’єр магази-ну, контент комуніка-цій повинні базува-тися на унікальності органічних товарів та філософії органічно-го виробництва. З мо-єї точки зору, це сві-домий вибір, чесна іс-торія виробництва, об’єктивність високої ціни, натуральність, корисність та безпека.

Тенденції та перспективи українського органічного ринкуСергій Будько, консультант з розвитку органічного бізнесу,

управляючий партнер Via-Development Ltd

У 2006 році, коли я вперше почув про органічні продукти, ситуація на ринку була одна – тоді переважали ентузіазм та невеликі господарства. Сьогодні до органіч-ного сектору посилився інтерес з боку великого бізнесу, який використовує комп-лексні розрахунки, прогнози та маркетинг.