1

Стимулювання філологічно обдарованих учнів 5-11 класів

засобами технології перевернутого навчання

Латишева С.О., учитель української мови та літератури

Макіївської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. № 57

«Перевернуте навчання» – це форма активного навчання, яка дозволяє

«перевернути» звичний процес навчання таким чином: домашнім завданням

для учнів є перегляд відповідних відеофрагментів із навчальним матеріалом

наступного уроку, учні самостійно проходять теоретичний матеріал, а в

класі час використовується на виконання практичних завдань.

Розглянемо традиційні уроки розвитку зв’язного мовлення. В 7-8 класах

мовленнєва змістовна лінія навчальної програми з української мови передбачає

формування в учнів навичок складання творів-описів місцевості, пам’яток

мистецтва й культури, описів пам’ятників на основі власних спостережень.

Вашій увазі фрагмент уроку за темою «Твір-опис пам’ятника Т.Шевченку

(м.Донецьк)». На слайді 3 ми бачимо, що час, зекономлений під час актуалізації

знань, на уроці за перевернутою формою навчання використовується для

перевірки самостійної роботи та оцінювання навчальної діяльності учнів.

Які форми роботи сприяли інтенсифікації цього етапу уроку?

Школярі отримали наступне домашнє завдання:

- учні класу за зведеним комплектом з розвитку мовлення «Кольорове слово»

Глазової О.П. повторили матеріал про стилі й типи мовлення, ознайомилися із

словниковими статтями «пам’ятка», пам’ятник», будовою твору-опису

пам’ятника, переглянули відеотвори товаришів з інших тем (додаток 1), знайшли

ілюстративний матеріал до теми, заповнили таблицю «Деталі постаті» (слайд 5).

- обдаровані школярі, користуючись ресурсами Інтернету, виконували

випереджальні мистецько-дослідницькі завдання за групами: оформлювали

допоміжний матеріал для уроку (фото пам’ятника, відомості про авторів, час і

місце встановлення, структурна схема твору-опису), провели дослідження

«Т.Шевченко й Донеччина», підготували відеотвори.

2

На етапі актуалізації знань учні взяли участь у фронтальній бесіді за

матеріалами зошита, проаналізували переглянуті вдома відеотвори на

відповідність заявленій темі та вимогам, опрацювали ілюстративний та

допоміжний матеріал, що підготували обдаровані, прослухали

повідомлення «Т.Шевченко й Донеччина», переглянули відеотвір

«Пам’ятник Т.Шевченку (м.Донецьк)» (додаток 2) й доповнили його

матеріалами з таблиці «Деталі постаті».

Високий темп уроку, різноманітні інтерактивні форми роботи дали

можливість учням за 10 хвилин підготуватися до самостійної роботи, творчо

попрацювати над темою й одразу отримати оцінки за усні твори. Автори

відеотворів виконали роль консультантів: допомогли школярам із середнім

рівнем знань під час роботи на чернетках.

Інший приклад – урок літератури рідного краю за темою «Картини з

життя донецького селянства, робітництва, картини природи у творчості поета-

земляка М.Чернявського. Збірка “Донецькі сонети”, проведеного в 9 класі.

Знайомство з життєвим і творчим шляхом М.Чернявського за наданими

посиланнями в Інтернеті відбулося вдома (відеовірші – додаток 3, біографічний

матеріал на сайтах). Готуючись до уроку, учні виконали індивідуальні завдання -

вивчили поезії напам’ять або підготували виразне читання за відеовіршами, група

школярів провела дослідження «Шевченківські традиції в поезії

М.Чернявського».

Різнопланове домашнє завдання дало можливість зекономити час на уроці,

ефективно розподілити його на практичне вивчення матеріалу:

- на етапі відтворення й корекції опорних знань школярі

- виконали інтерактивне завдання «Дати, події»: потрібно було поєднати

дати й події з біографії М.Чернявського на мультимедійній дошці;

- вправу «Знайди зайве», що передбачала формулювання питання,

знаходження зайвого рядка, пояснення вибору;

- під час сприймання й усвідомлення нового матеріалу

3

- учні виразно читали напам’ять поезії або озвучували свої творчі роботи -

відеовірші, виконали аналіз поетичних творів,

- провели колективне дослідження «Збірка «Донецькі сонети». Мотиви

лірики. Образи поезій» й заповнили таблицю;

- приділялась увага формуванню навичок самостійної роботи з різними

джерелами та їх аналізу: учням пропонувалось опрацювати критичну

статтю-передмову до збірки поезій і спростувати або підтвердити думки

критика за запропонованими положеннями;

- на етапі осмислення, узагальнення й систематизації нових знань

- група учнів-дослідників виступила з повідомленням «Шевченківські

традиції в поезії М.Чернявського». Школярі провели компаративний

аналіз творчості М.Чернявського та Т.Шевченка, зазначили, що найбільші

художні досягнення Чернявського як поета генетично пов’язані з творчим

засвоєнням шевченківських традицій (тем, образів, художньої мови);

- запропонували інтерактивну гру «Асоціації»: слід прочитати уривки з

поезій М.Чернявського та пригадати схожий за змістом вірш чи рядки з

творів Т.Шевченка;

- одночасно із виступом дослідників виконувалась групова робота –

створення буктрейлера. Щоб зацікавити сучасних читачів творчою

спадщиною письменника-земляка, учні прорекламували збірку «Донецькі

сонети»», музичним супроводом до буктрейлеру став романс «Степ і степ,

один без краю» (1.50);

- підсумовуючи вивчене, учні прокоментували висловлювання письменника,

сформулювали власне бачення проблеми митця й суспільства, акцентували увагу

на доцільності вивчення спадщини письменників-земляків.

Особлива увага приділялась стимулюванню навчальної діяльності учнів

та створенню ситуації успіху, що здійснювались протягом уроку за допомогою

наступних прийомів та способів:

- оцінювання індивідуальні роботи за картками «Продовжити речення» під

час перевірки домашнього завдання;

- оцінювання творчих й дослідницьких робіт;

- надання позитивної оцінки діяльності учнів на різних етапах уроку;

4

- схвальне оцінювання вмінь і навичок учнів;

- концентрування уваги на минулих успіхах учнів (під час знайомства з

поетичною спадщиною письменника учням було запропоновано виступ лауреата

міського етапу конкурсу «Красномовна Донеччина» - виразне читання поезії

М.Чернявського «Шахтарі» з обрамленням).

Отож, перевернута форма навчання перетворила учнів із спостерігачів на

ініціативних і активних школярів-дослідників, а нестандартні завдання вимагали

від обдарованих креативності мислення, творчих пошуків, оригінальності,

винахідливості.