Зміст

1. Вступ

2. Методичні рекомендації

2.1 Розділ 1 Позакласна робота з укранської мови та літератури

2.2 Розділ 2 Організація та проведення позакласної роботи в ліцеї

2.3 Розділ 3 Позакласні заходи в ДНЗ « Черкаський професійний автодорожній ліцей»

3. Висновки

4. Список використаної літератури

Вступ

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції

гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої

актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму,

відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної

громадянської позиції тощо.

Рідна мова – це найпотужніший засіб формування свідомої,

інтелектуально розвиненої, духовно багатої особистості. Не варто

недооцінювати виховний вплив української мови на учнів професійно-

технічних навчальних закладів, завдяки їй формуються світоглядні орієнтири

юних українців.

Позакласна робота з української мови та літератури - важлива

складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з

теоретичними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні

й виховні завдання, і в цьому є продовженням тієї роботи, яка про водиться

на уроці.

Під позакласною роботою з української мови та літератури

переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в

позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною

програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й

організовуються на принципі добровільної участі у них учнів.

Завданням позакласноюї роботи є: збагачення й розширення знань

учнів з мови і літератури, створення інтелектуального фону, що сприяє

свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення

набутих на уроках знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного

мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх

пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що

вивчається, формування почуття патріотизму.

Уміло й цікаво проведені позакласні заходи допомагають учням

заглибитися в історію походження літературних творів, вивчити питання

походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства нашої

мови, її фразеології; учні повніше осмислюють художньо-зображальні

засоби, привчаються працювати з доступною для них літературою, добирати

потрібні матеріали

У позакласній роботі важливим є принцип наступності й

перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель

враховує ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних

заходах у попередніх класах. Одночасно позакласні заходи можуть готувати

основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у

факультативних заняттях. У позакласній роботі реалізується зв'язок теорії з

практикою, учні збагачують свої знання, розвивають навички правильного

висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами,

вдосконалюють навички самоосвіти, реалізується принцип індивідуального

підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили.

Сучасні завдання вивчення предметів мови та літератури спонукають

викладача в позакласній роботі спиратися на обов'язкову навчальну

програму. Обсяг такого матеріалу регулює сам викладач. Добираючи

тематику позакласної роботи, викладач враховує, по-перше, інтереси і

запити самих учнів, по-друге. їх знання, вікові особливості, підготовленість

до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість теми для навчання,

удосконалення культури мовлення, виховання учнів.

ДОДАТОК

До Наказу Міністерства освіти і науки

України від 16.06.2015 р. № 641

Методичні рекомендації

щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх

навчальних закладах

Українська мова і література

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона

була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді,

ідентифікаційним кодом нації.

Основна мета навчання української мови полягає у формуванні

національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Одним із завдань

є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень.

Велике значення на уроках української мови (особливо в 5-9 класах) має

послідовне й системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано

культурний досвід минулих поколінь: лелека, калина, кладка, чорнобривці,

вишиваний рушник і под. Саме вони сприяють формуванню національної

картини світу наших учнів, закорінюють нові покоління в ґрунт духовності.

Збагачення учнівського словника колоритними фразеологічними одиницями,

що витворені попередніми поколіннями, позитивно позначатиметься на

розвиткові образного мислення, розумінні ментальності свого народу: або

пан, або пропав; у степу і хрущ м’ясо; береженого Бог береже, а козака –

шабля; де два козаки, там три гетьмани і под. Тому радимо на кожному

уроці збагачувати словник учнів щонайменше однією такою ідіомою.

Важливо навчати любові до рідної мови не деклараціями, а вишуканими

зразками української мови – багатої і гнучкої в передаванні найтонших

відчуттів людини (мова творів Л. Костенко, В. Симоненка, Є. Гуцала, М.

Стельмаха, О. Довженка).

Пріоритетним завданням словесника також має бути руйнування

стереотипу неповноцінності української мови, який упродовж попередніх

поколінь з різних ідеологічних причин насаджувався в свідомості українців.

Аби учні сприймали українську мову як сучасну, європейську, багату,

культурну, розвинену, треба широко й системно демонструвати

повнокровність і спроможність нашої мови в усіх сферах життя. Для

реалізації цього завдання слід добирати дидактичний матеріал різних

тематичних груп: мистецтво, дозвілля, техніка, Інтернет, салон краси, одяг,

здоров’я, спорт, наука, кулінарія, офіс, транспорт тощо. Використання

сучасних текстів у шкільних підручниках української мови сприяє

руйнуванню згаданого вище стереотипу щодо можливостей і спроможності

сучасної української мови. Порушена проблема дуже важлива для

формування мовної особистості, тому доцільно широко використовувати,

крім класичного, ще й цікавий дидактичний матеріал із сучасного життя для

опанування мовних явищ.

Метою української літератури є виховання національно свідомого

громадянина України, формування й утвердження гуманістичного світогляду

особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

З огляду на національно-патріотичний аспект у навчанні української

літератури зробимо окремі акценти на змістових і дидактичних складниках.

5-8 класи. Під час вивчення міфів, легенд, народних переказів і казок,

календарно-обрядових й історичних пісень (фольклорних творів) варто

звертати увагу на те, що їхні герої – це позитивні й негативні моделі наших

пращурів-українців: світлі персонажі Сварог, Берегиня, Білобог

протиставляються темним силам Чорнобогові і ящерам. Розмова про героїчні

вчинки Хмельницького, Морозенка, Кармалюка має формувати чітке

розуміння наступності поколінь, відгомін колишніх перемог у сучасному

житті: справжні герої жили не лише в минулому, вони були в нашій недавній

історії, є і серед нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно і фізично

сильних людей. Аналіз сюжетів народних творів має сприяти формуванню в

учнів морально-етичних цінностей, усвідомлення себе як частини великого

етносу з величною історією. Вивчаючи літописні оповідання в сучасних

перекладах В. Близнеця, драматичний твір О. Олеся “Ярослав Мудрий”,

обов’язково треба унаочнювати виклад літературно-історичного матеріалу

через демонстрацію архітектурних пам’яток, які є найкращим свідченням

високої обдарованості наших предків: зображення Києво-Печерської лаври,

Софії Київської, Золотих воріт, пам’ятників засновникам Києва, княгині

Ользі, Ярославові Мудрому і под. Ознайомлюючи учнів із життям і

творчістю Т. Шевченка, педагог може розповідати не лише про важке

дитинство поета, а висвітлювати його талановитість, багату фантазію, творчу

уяву (пошуки малим Тарасом стовпів, що підпирають небо; відгуки батька

про незвичайного сина, багатий світ українських традицій і звичаїв, у якому

зростав майбутній поет), робити акцент на красі українських пейзажів і

споконвічного прагнення наших пращурів жити в гармонії з рідною

природою (“Садок вишневий коло хати”, “За сонцем хмаронька пливе...”).

Розповідь про життя Лесі Українки та її поезії (“Як дитиною, бувало...”,

“Давня казка” та ін.) варто робити в позитивістському ключі: людина –

сильна особистість; будь-які труднощі загартовують людину; мужність і

оптимізм завжди перемагають зло й несправедливість. Узагалі, бесіди про

минуле нашого народу треба проводити в оптимістичному аспекті,

наголошувати на світлих сторінках української історії, а про труднощі варто

говорити як про чинники, які робили нас, українців, сильнішими й

досвідченішими. Саме такий підхід формуватиме в учнів любов і повагу до

рідної землі, вироблятиме стійкий імунітет до негативних викликів сучасного

суспільства. Ні в якому разі не треба применшувати ролі гумористичних

творів у формуванні сильної особистості: співомовки С. Руданського,

гуморески П. Глазового, байки Л. Глібова мають переконувати учнів у тому,

що вміти сміятися із себе – це риса сильної людини, почуття гумору – ознака

духовно здорової особистості як у минулому (гумор козаків у співомовках С.

Руданського), так і сьогодні (“Тореадори з Васюківки” В. Нестайка).

Важливим складником національного виховання є культивація таких

важливих концептів, як “Україна”, “мати”, “хата”, “лелека”, “вишиваний

рушник” і под. Саме вони міцною ниткою духовності прив’язують людину

до свого дому, стежки, до близької чи рідної людини, а саме на них

тримається сучасний світ із його труднощами й викликами, саме вони

цементують свідому особистість з багатим духовним світом. Тому вивчення

таких творів, як “Лебеді материнства” В. Симоненка, “Любіть Україну” В.

Сосюри, “Дорогою ціною” М. Коцюбинського має бути не декларативним, а

глибоко змістовним, із розкриттям символів, із застосуванням особистісно

орієнтованих підходів, із проекціями в сучасне життя.

9-11 класи. Починаючи з 9 класу, учні вивчають системний курс

літератури за хронологічним і мистецько-стильовим принципами.

Повноцінно і якісно виконати це завдання можна лише розглядаючи наші

мистецькі явища в міжнаціональному й світовому контекстах. Саме

національна ідентифікація й усвідомлення себе українцем – представником

одного з давніх і культурних народів світу – відбувається під час вивчення

літератури бароко, поеми “Енеїда” І. Котляревського, поеми “Гайдамаки” Т.

Шевченка, повісті “Облога Буші” М. Старицького, новели “Intermezzo” М.

Коцюбинського, новели “За мить щастя” О.Гончара, роману “Диво” П.

Загребельного.

Глибокий аналіз подій, учинків героїв названих творів сприятиме

формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства

українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи

загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю

художніми шедеврами. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме

гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість. З

огляду на це вчителі-філологи мають на високому професійному рівні

переконливо продемонструвати мистецькі переваги кожного художнього

твору, які вивчають у 9-11 класах. Осягнення літературної спадщини буде

повноцінним лише за активного навчання, яке можна зреалізувати через

застосування особистісно орієнтованого підходу в навчанні, проблемно-

пошукового методу, використання проектної технології тощо. Словесник має

приділяти велику увагу мистецькому контексту (живопис, архітектура,

скульптура, музика) й міжпредметним зв’язкам (іноземні мови, зарубіжна

література, історія України, всесвітня історія) з метою успішної реалізації

завдань національного патріотичного виховання на уроках української

літератури в старших класах. Як можна повноцінно осягнути сутність

імпресіоністичної манери письма (твори М. Коцюбинського, В. Винниченка,

Григорія Косинки, Миколи Хвильового, К. Гамсуна) без аналізу цієї

стильової течії в живопису (роботи В. Ван Гога, К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега,

О. Мурашка). Вивчення художніх творів у тісних зв’язках зі світовим

мистецтвом і історією сприятиме усвідомленню українця як повноцінної

особистості з багатим духовним світом і неповторним колоритом.

Нині відбувається активний процес дослідження творчості митців, чиї

імена були безпідставно забуті, визначається їхнє місце в літературі свого

часу і в духовній скарбниці сучасності. У цих дослідженнях й оцінці

допомагають нам «Історія українського письменства» Сергія Єфремова,

«Історія української літератури» Дмитра Чижевського, літературознавчі

праці Михайла Грушевського, Григорія Костюка, Михайла Возняка та інших.

Учитель має продумати систему роботи над формуванням національно-

патріотичної вихованості учнів упродовж вивчення поетичних, прозових і

драматичних творів художньої літератури.

Створена й апробована система роботи з питань патріотичного

виховання під час вивчення творів Т.Шевченка, Лесі Українки, В.Барки, У.

Самчука, Т. Осьмачки, В. Сосюри, О. Гончара,О.Довженка, П. Загребельного,

В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших письменників передбачає

виховання любові до Батьківщини, рідної мови, історії та культури, почуття

національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних

синів і дочок України,шанобливе ставлення до культур усіх народів світу,

відповідальність кожного за долю нації.

В основу системи патріотичного виховання на уроках української

літератури потрібно покласти правдиве слово про свій народ, його

споконвічне прагнення розбудовувати Українську державу.Творчі зусилля

кожного вчителя мають бути спрямовані на те, щоб підвищити виховний

рівень сучасного уроку та його творчий потенціал, створити оптимальні

можливості для розвитку самостійного творчого мислення учнів, активізації

їхньої пізнавальної діяльності,формування патріотичних почуттів під час

вивчення літератури. Тому національно-патріотичне виховання на уроках

літератури має здійснюватися на основі проблемного вивчення художніх

текстів, де є активна чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем

національного відродження; їхньої системності, де домінантою є настанови

до національного відродження. Якісна зміна у викладанні української

літератури сприятиме становленню і розвитку насамперед національно

свідомої особистості, бо в почуттях і характерах учнівської молоді

домінуватиме не космополітизм, а український патріотизм, бажання жити і

працювати задля розквіту Української держави.

Однією із центральних проблем у творчості вітчизняних письменниківє

збереження національних культурних цінностей Образи рідного слова,

(О.Олесь «О слово рідне…»), собору (О.Гончар «Собор» ), червоної калини

( В.Стус « Ярій, душе» ), якісимволізують духовні набутки народу,

порівняння мови з хлібом(Л.Костенко «Біль єдиної зброї»), що підносить

національно-мовну проблему до рівня найвищих життєвих проблем,

протиставляється картинам нищення культурних надбань українців, у

відтворенні яких головну роль відіграють образи з негативним емоційним

зарядом: Мина Мазайло,його дружина і дочка, тьотя Мотя ( М.Куліш «Мина

Мазайло»), Володька Лобода (О.Гончар«Собор»), біла стужа, чорні води

( В.Стус «Ярій, душе…»). Ці образи уособлюють тих, хто втілює в життя

антинаціональну політику або є прикладом духовної аморфності.Про таке

психологічне явище, як розбрат між різними частинами українського

народу,нехтування загальнолюдськими та народними морально-етичними

нормами, що значно знижувало шанси національного відродження України,

говоримо при вивченні оповідання М.Хвильового «Мати»,роману

Ю.Яновського «Вершники» (новела «Подвійне коло»), вірша В. Стуса «За

літописом Самовидця».Засобами літератури повинні формуватися складники

патріотичної вихованості, які ґрунтуються на життєвих стереотипах

українського народу і узгоджуються з народними уявленнями про високі

виміри морального, етичного, духовного, гуманістичного, відображають

національний менталітет.Щоб художні твори посіли належне місце у

формуванні складників вихованості патріотичних почуттів в учнів, на уроках

української літератури необхідно моделювати ситуації, які сприятимуть

розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у

творі,проводити аналогії із сучасністю; через мистецтво слова пробуджувати

національну свідомість.

Розділ 1. Позакласна робота з мови та літератури

На сьогоднішній день особливо актуальною стає проблема розвитку

читацької самостійності учнів та потреби реорганізації позакласної роботи,

оскільки саме сформованість навичок самостійної роботи з книжкою є

передумова інтелектуального та духовного світу. Як відомо, духовне

відображення українського народу неможливо уявити без впливу художньої

літератури на формування національної самостійності, бо саме література є

одним із активних чинників суспільного виховання совісті, моралі,

загальнолюдських цінностей інтелектуальності.

Якщо не всі, то переважна більшість учнів у позакласній роботі

збагачує свої знання з літератури, поглиблює вміння зміцнює навички.

Однією з головних передумов успішного проведення позакласних заходів з

української літератури є збудження і підтримування в учнів інтересу до неї.

Виховання глибокого інтелектуального інтересу є важливим завданням

позаурочних заходів. Систематично практикуючи позаурочні заходи з мови

та літератури, викладач дає можливість учням пересвідчитись у практичній

цінності такої роботи, у позитивному впливові її на знання й навички з

літератури. Позакласна робота сприяє розширенню сфери застосування

вмінь і навичок, які були здобуті на уроках.

Розділ 2. Організація та проведення позакласної роботи в ліцеї

Принципи позакласної роботи з літератури - вихідні положення, які

визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони

відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з української

літератури в ліцеї та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя -

організатора позакласної роботи. Основними організаційними принципами

позакласної роботи з літератури є принципи добровільності та масовості,

принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів

учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками (В.І. Шепелєва).

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в

позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою

особливість: учень, який сам визначив свою участь в тому чи іншому виді

позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати

вивчення іноземних мов, що вимагає від нього додаткових зусиль.

Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах

якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем знань з української літератури.

Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів

учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного

досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери

та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з

уроками перш за все полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних,

розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також

передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в

позакласній роботі, з матеріалом діючих навчально-методичних комплексів з

української літератури.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та

вміннями, набутими на літератури, тому дуже важливим є те, щоб учні

якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного

заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну

діяльність учнів з української літератури. Г.І. Мокроусова і Н.Ю. Кузовлєва

доповнюють вищесказані принципи принципами комплексності,

захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності.

Принцип комплектності має забезпечити єдність і взаємозв'язок

патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання.

Позакласна робота з літератури повинна виховувати щирого громадянина,

який з повагою ставиться до своєї країни і країни, письменника якої він

вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з

якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах

необхідно прищеплювати любов до прекрасного, розвивати здібності

виконувати пісні, слухати і розуміти музику, вчити учнів гарно оформляти

альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів,

які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а таккож зі

змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним,

захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру. Принцип розвитку

ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у учнів

самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має

надати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння,

залучити робити їх все, що стосується підготовки та проведення

позакласного заходу, вміло і непомітно керуючи цим процесом.

Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі

завжди сприяє необхідності працювати краще, знати іноземну мову

досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня.

Учителю слід спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували

тематику та форми позакласного спілкування. Всі вищеназвані принципи

доповнюють один одного і в цілому забезпечують цілеспрямований,

послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток

особистості.

2.1 Літературні вечори

У позакласній роботі практикують проведення літературних вечорів. Такий

вечір може підводити підсумки роботи гуртка. Тоді основна роль в

організації його на лежить гуртківцям, які виступають на вечорі з

найцікавішими повідомленнями, підготовленими і прослуханими на гуртку, а

тепер тематично об'єднаними і відповідно скомпонованими.

Найчастіше літературний вечір проводиться як самостійний вид

позашкільної роботи, присвячується важливим літертурним проблемам або

приурочується до знаменних дат. Тоді його організовують широко, до участі

в ньому залучають учнів відповідних груп, учителів-словесників, зал

святково оформляють, учні готують спеціальний номер стінгазети, виставку

наочності, виготовленої гуртківцями, демонструють кращі учнівські зошити з

творчими роботами, альбоми тощо.

Літературні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх -

популяризувати важливі матеріали з літератури перед широкою учнівською

аудиторією. Тематика конференцій зумовлюється інтересами та запитами

учнів.

Закінчується конференція читанням уривків кращих перекладів, зроблених

учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом

використання словників, розповідають про їх значення для піднесення

культури мовлення.

Проведення літературних вечорів, конференцій вимагає від учнів

самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості,

розвиває організаційні здібності.

Тематичні вечори, вечори запитань і відповідей присвячують різноманітним

аспектам внутрішнього і міжнародного політичного життя, науки, техніки,

культури, спорту, явищ природи тощо. На таких вечорах виступають

запрошені гості, демонструють кінофільми та ін. У їх підготовці й проведенні

беруть участь самі учні.

2.2 Читацькі конференції, диспути

Особливо корисним і необхідним буде систематичне проведення

індивідуальних консультацій. Адже, щоб створити на занятті ситуацію

дискусії, необхідно добре підготувати опонента, доповідача, допомогти

відібрати аргументи і контраргументи. Учитель має змогу в індивідуальній

бесіді з'ясувати можливості, інтереси кожного члена гуртка, щоб повніше

реалізувати його творчі здібності. Щоб заняття пройшло на високому рівні,

треба забезпечити учнів окремими книга ми, запропонувати фахові журнали,

довідники.

Потребують урізноманітнення форми гурткової роботи.

Найефективнішими є короткі, захоплюючі розповіді вчителя про літературу,

повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору

матеріалу з живої розмовної або книжної мови, спостереження над

спеціально підібраними й продемонстрованими літературними явищами з

наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, лабораторні роботи,

літературні ігри. Корисними будуть також переклади, твори на літературні,

лінгвістичні теми, і складання, загадок, віршів, гумористичних творів, ігри

для розвитку поетичних умінь, спостережливості, виголошення доповідей

тощо.

З гуртківцями слід періодично проводити навчальні конференції,

заняття-диспути. Диспут - цінна форма занять, тому що знання, здобуті в

процесі зіткнення думок, відрізняються високою мірою стійкості,

узагальнення. Тема диспуту має зацікавити учнів, а саме заняття потребує

ретельної підготовки. Необхідно, щоб гуртківці були ознайомлені з

фактичним матеріалом, різними точками зору, гіпотезами, інакше робота не

дасть бажаного ефекту.

Життя вимагає також удосконалення, урізноманітнення видів

гурткової, роботи, їх, профорієнтаційної спрямованості. Безперечно,

корисними у цьому плані будуть екскурсії гуртківців, зустрічі з передовими

письменниками, мовознавцями, педагогами-новаторами, і після цього

практикувати написання різних видів робіт із наступним надсиланням їх до

газет, журналів, на радіо, телебачення.

На заняттях з літератури і засіданнях гуртка до останнього часу учням

майже не давали елементарних відомостей про жанри гумору та сатири.

Гурткові заняття мають ознайомити учнів з особливостями сатири,

гумору, саме мовною їх специфікою. Доцільне самостійне складання учнями

гумористичних віршів, афоризмів, фраз, пародій, дописування творів за

даним початком, придумування підписів до карикатур тощо.

Прикладом методу стимулювання є зіставлення наукових і життєвих

тлумачень мовних явищ.

Метод стимулюючого впливу змісту навчання це - створення ситуації

новизни актуальності, наближення змісту навчання до найважливіших

відкриттів у науці, до кращих надбань, культури, мистецтва, явищ суспільно-

політичного життя. Необхідно ознайомлювати гуртківців з різними видами

літературних творів, письменниками, їхньою роллю у культурному житті

країни. З цією ж метою доцільно на гурткових заняттях звертатися до

матеріалів преси, теле- і радіопередач.

До методів стимулювання, мотивації навчання зараховують метод створення

ситуації дискусії, який особливо цінний на гурткових заняттях. Серед

прийомів, що ставлять учнів у активну позицію на гурткових заняттях,

можна назвати такі, як: рецензування відповідей (доповідей) товаришів,

вільний вибір завдань, створення ситуації обміну інформацією, самоаналізу,

ситуації, що стимулюють ставити запитання, захищати свою думку.

На гурткових заняттях необхідне широке застосування проблемного викладу

матеріалу, частково-пошукового, дослідницького методів навчання.

Цінність проблемного викладу полягає в тому, що гуртківці усвідомлюють

способи розв'язання проблеми, ознайомлюються з основами літератури,

евристичного мислення, способами творчої, пошукової роботи.

Керівник гуртка сам створює ситуацію дискусії, формулює суперечність.

Потім шляхом евристичної бесіди скеровує пошук учнів визначає його етапи.

Проте він не показує самого розв'язання проблеми, учні повинні колективно

знайти правильне рішення, зробити висновки, перевірити їх.

Дослідницький метод готує учнів до виконання завдань на найвищому рівні

самостійності. Учні самі відшукують суперечність у літературних явищах,

формулюють гіпотезу, шукають шляхи розв'язання проблеми.

Важливе значення для вдосконалення змісту і методики гурткових занять має

систематичне застосування логічних методів (прийомів) навчання: аналізу,

виділення головного, порівняння, узагальнення, конкретизації, доведення,

визначення і пояснення понять.

2.3 Літературна творчість учнів

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах

закладів нового типу він є особливо актуальним.

Учитель - творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність

роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання і

обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів,

підготувати до діалогу з письменником.

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед

передбачає:

систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних

творчих завдань;

урахування вікових особливостей учнів;

залучення до роботи на уроці всіх учнів;

відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

використання різних засобів, підходів до учня;

проблемний підхід до вивчення творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої

компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише

в дії. Урок літератури є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких

ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість

і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть

роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя

дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації

кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

спонукання до генерування оригінальних ідей;

залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого

об'єднання;

повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

надання права самостійно приймати рішення;

практична спрямованість навчання;

моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне

розв'язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість.

Лідерство. Компетентність. Успіх».

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як

засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення

діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей

особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Організовуючи позакласні заняття, вчитель може дати змогу самовиразитись

учям за допомогою своїх власних робіт (віршів, оповідань), спонукаючи

інших учнів залучитись до сумісних читань літературних творів, їх

оцінювань, а також проведення конкурсів на рівні школи. Головною умовою

є власне бажання учнів ділитися своїми власними творами, у той час як

учитель має спонукати інших учнів до самовираження через літературну

творчість.

2.4 Літературні екскурсії

Навчальні екскурсії та навчальна практика є обов'язковими та

необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають

створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального

життя, спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів

життєдіяльності суспільства, розширення світогляду учнів, формування в них

життєво необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно-

орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Екскурсія збагачує учнів знаннями про матеріальне виробництво,

людей праці, сучасні технології та техніку виробництва. Екскурсії

розрізняють: а) за змістом - виробничі, біологічні, історичні, краєзнавчі,

мистецтвознавчі та інші; б) за витратою часу - короткочасні та тривалі; в) за

місцем у навчально-виховному процесі - вступні (на початку вивчення теми

або розділу програмного матеріалу), проміжні (у процесі вивчення теми або

розділу програмного матеріалу), підсумкові (у кінці вивчення теми, розділу).

Екскурсії бувають тематичні та комплексні. Тематичні екскурсії проводяться

у зв'язку з вивченням однієї або кількох взаємопов'язаних тем одного

навчального предмета. Комплексні екскурсії проводяться на основі

взаємопов'язаних тем кількох навчальних предметів.

Незалежно від типу та структури навчальних екскурсій, їх метою є

спостереження реальних процесів виробництва та виробничих відношень,

використання теоретичних знань на практиці. Разом із тим цілі екскурсії

часто зумовлюються її типом. Наприклад, метою вступної екскурсії буде

засвоєння опорних понять, формування образних уявлень про практичний

досвід, ознайомлення з фактами, суть яких буде розкрита, розширена та

поглиблена на наступних уроках.

Проведення екскурсії вимагає серйозної підготовки до неї як учителів,

так і учнів. Процес підготовки до екскурсії охоплює організаційні,

дидактичні, психологічні та виховні аспекти. Учителю необхідно уважно

вивчити об'єкт екскурсії; вичленити проблемні питання, дати завдання

учням; указати основні та додаткові джерела інформації; намітити маршрут

екскурсії; указати приблизний перелік обладнання, необхідного для

екскурсії, дату та місце її проведення; нагадати правила безпеки, яких

потрібно дотримуватись під час екскурсії; розподілити учнів класу (класів)

на підгрупи та дати їм конкретні доручення (вести записи, фотографувати,

вимірювати). Підготовка учнів до екскурсії передбачає: оволодіння знаннями

з відповідного навчального предмета, з'ясування завдання з набуття нових

знань і поглиблення раніше набутих.

Невід'ємною складовою організації навчальної екскурсії є інструктаж з

ознайомлення учнів з об'єктом спостереження, розробка технологічних

карток спостереження, підготовка необхідних матеріалів для екскурсії,

техніки безпеки.

Навчання у процесі екскурсії будується, в основному, на сприйнятті

об'єктів, що спостерігаються; поясненні їх теоретичної та практичної

значущості. Велику роль тут відіграють конкретне й образне мислення, уява

учнів. Під час екскурсії найбільш повно реалізуються дидактичні принципи

єдності конкретного та абстрактного зв'язку теорії із практикою, навчання з

життям, свідомості та активності. Екскурсія має великі можливості для

реалізації міжпредметних зв'язків (біологія, фізика, хімія, географія,

література, історія), що сприяє формуванню системних знань учнів, умінь і

навичок їх розумової та практичної діяльності.

Обов'язковим компонентом навчальної екскурсії є перевірка досягнень

її мети та результатів. Оформлення результатів екскурсії може бути

індивідуальним і груповим. З метою актуалізації знань і життєвого досвіду

учнів, створення емоційного тла подальших уроків доцільно

використовувати зібраний ними на екскурсії матеріал.

У процесі спостереження та аналізу навчальної екскурсії необхідно

зосередити увагу на таких параметрах:

педагогічна доцільність теми екскурсії;

раціональна постановка цілей та завдань екскурсії;

тип екскурсії (літературна, краєзнавча, виробнича) й урахування її

специфіки при організації та проведенні;

теоретична та практична підготовка учнів до екскурсії;

ознайомлення з екскурсійним об'єктом і складання плану екскурсії

(інколи це маршрут, пункти спостереження; формулювання запитань

для учнів, на які вони повинні отримати відповіді під час екскурсії);

інструктаж викладача із проведення екскурсії (психологічна, змістова

та етична підготовка), уточнення й розподіл завдань серед учнів;

процес проведення екскурсії (організація спостереження, консультація

в ході екскурсії, завдання та їх виконання учнями - малюнки, фото-,

кінозйомки, записи на магнітну плівку);

поведінка учнів на об'єкті, їх зацікавленість тим, що спостерігають;

оформлення матеріалів екскурсії (альбом, вікторина, рукописні фільми,

графіки, діаграми, доповіді, аматорські кінофільми);

результативність навчальної екскурсії (поповнення науковими та

спеціальними знаннями, уміннями та навичками учнів; розширення

світогляду, ерудиції, поля активного навчання та зіткнення з реальними

речами, людьми, процесами, явищами; дисципліна, відчуття

задоволення від побаченого, почутого під час екскурсії; якість

оформлення матеріалів екскурсії, доцільність і можливість їх

використання в навчально-виховному процесі).

Розділ 3 Позакласні заходи в

ДНЗ « Черкаський професійний автодорожній ліцей»

День грамотності у ліцеї2015-09-108 вересня педагогічні працівники та учні ліцею долучилися до відзначення Міжнародного дня грамотності.Учням був запропонований диктант «Міжнародний день грамотності», з тексту якого учні довідались про започаткування цього свята,причину і мету його проведення: саме в такий спосіб привернути увагу суспільства до освіти, досягти активної підтримки зусиль кожного громадянина на здобуття мовної грамотності.У вестибюлі ліцею була розміщена експозиція стінгазет «Навіщо мові бур’яни?», а у бібліотеці розгорнута виставка словників, довідників та іншої літератури з питань мовознавства «Джерела грамотності».

Відзначення Міжнародного Дня миру в ліцеї2015-09-21Щороку 21 вересня люди у різних куточках планети відзначають Міжнародний День миру, свято, покликане змусити всіх не тільки задуматись, але й зробити що-небудь заради спокою на Землі.Так і колектив нашого ліцею долучився до відзначення Дня миру.В цей день в навчальному закладі відбулися ряд заходів, спрямованих на усвідомлення учнями, наскільки важливим для них є мирне небо над головою. В кожній навчальній групі проведений тематичний диктант на тему: «Міжнародний День миру» та конкурс учнівських робіт «Мій внесок у справу миру».Символом Дня миру обрано білий голуб – символ свободи, миру та спокою. Зранку 21 вересня члени учнівського самоврядування зустріли учасників навчально-виховного процесу вітаннями зі святом, прикріпивши паперових голубів до одягу та прикрасивши ними фойє, навчальні аудиторії.Урочиста лінійка стала важливою подією цього дня, під час її проведення з привітаннями з нагоди Міжнародного Дня миру до присутніх звернулися заступник директора Департаменту Черкаської ОДА Волошин І.В. та директор ліцею Філіпова О.О.

Завершальним етапом святкування стала участь учнів у флешмобі.«Нам потрібне мирне небо, Синє-синє, світле-світле, Миру нам сьогодні треба!» під час якого його учасники сформували слово «МИР».Юнаки пройнявшись духом патріотизму, після флеш-мобу вигукували гасла,

які прославляють Україну та її героїв: «Слава Україні! – Героям

слава!»,«Україна – понад усе!»  

   

 

Симоненківські читання2015-09-22У рік, оголошений роком Василя Симоненка на Черкащині, обласною бібліотекою для юнацтва, що носить ім'я письменника, 21 вересня 2015 року було ініційовано проведення Симоненківських читань та флешмобу під назвою «Із поетичної світлиці Василя Симоненка».Учні та педагогічні працівники ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей» були єдиними яскравими представниками галузі профтехосвіти Черкащини, які взяли участь у проведенні обласною бібліотекою для юнацтва ім. Василя Симоненка щорічного Тижня краєзнавства «Я починаюся з отчої землі».Поезію палкого патріота України біля пам’ятника Василю Симоненку у сквері поблизу Палацу одружень читала учнівська та студентська молодь міста, члени літературного об’єднання ім. В. Симоненка, літературної студії «Дебют», прихильники творчості письменника учні групи АСР-5-15.

Найкращі читці Чепура Богдан (гр. АСР-10-13), Манукян Каріне (гр. ОС-9-15), Ільїн Кирило (гр.АСР-8-15) вміло декламували вірші поета і допомогли поринути присутнім в чудову атмосферу поезії.На звершення творчою зустрічі всі присутні долучились до проведення флешмобу та прочитали Симоненківські рядки:Ви, байстрюки катів осатанілих,Не забувайте, виродки, ніде:Народ мій є! В його гарячих жилахКозацька кров пульсує і гуде!

Презентація сайту "Василь Симоненко"2015-09-2828 вересня в Черкаській обласній юнацькій бібліотеці відбулась презетація сайту "Василь Симоненко".Учні ліцею ознайомились з наповненям сайту та корисною інформацією, яку можна знайти на новому сайті. На презентації були присутні народний депутат Микола Томенко та автор шкільних підручників з українскої літератури Василь Пахаренко.

   

Перший етап Всеукраїнських учнівських оліпміад2015-10-1313 жовтня 2015 року відбувся І етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури. 22 учні ліцею виявили бажання взяти участь у творчому випробуванні. Завдання олімпіади були запропоновані учасникам на зразок завдань ЗНО.

 

Презентація книги Василя Шкляра "Чорне сонце"2015-10-23

Василь Шкляр - письменник якого читають, поважають адже кожна його книга - це подія. Слово письменника – зброя проти зневіри та розчарування, вже патріотизму.Сьогодні він презентуючи власні книги по всій Україні, спілкуючись з читачами, робить більше, ніж інші бо він – справді од’єднує Україну. У Черкасах письменник презентував свою нову книгу «Чорне сонце».Російсько-українська війна – очима бійця полку Азов. Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє України? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.

Василь Шкляр сказав: «Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість бути героями жили. Тут, на землі, вини потрібніші, ніж на небі, тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто»

 

Тиждень української писемності та мови. День перший.2015-11-09Мелодійна моя, промениста, Як земля, твій багатий словник. Українська мово пречиста, Ти у серці народу навік!Сьогодні, 9 листопада, в ліцеї свято – Свято української мови. Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу, це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт. В цей день учні та працівники ліцею долучились до урочистостей з нагоди Відкриття Тижня української писемності та мови під гаслом «ЧЕРЕЗ МОВУ ЩИРО І ПРАВДИВО ОДКРИВАЄТЬСЯ НАМ БІЛИЙ СВІТ…».Об 11 годині близько 140 учнів та працівників ліцею взяли участь у написанні Всеукраїнського диктанту національної єдності, а о 13 годині кращі знавці української мови виконали завдання 1 етапу Міжнародних конкурсів мовно-літературного спрямування.Адміністрація та колектив ліцею вітають зі святом Вас, шановні добродії – шанувальники рідного слова, рідної мови, яка проросла з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулася в часи Давньоруської держави, квітами-перлами розцвіла у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

   

Тематичний диктант та виховна година2015-11-10

…Як гул стоїть, як шум віків,Як бурі подих – рідна мова,Вишневих ніжність пелюстків,Сурма походу світанкова,Неволі стогін, волі спів,Життя духовного основа./Максим Рильський/

«Моя рідна українська мово! Я чую тебе у шелесті трав, у музиці весняних струмків, у барвах осіннього листопада. У тебе мій народ складає свої сподівання, розум, досвід, почуття. Ти є духовною основою життя українців».

Ці слова стали темою проведених 10 листопада 2015 року в ліцеї заходів: тематичного диктанту «Мова духовний скарб нації», виховної години на тему: «Книга – джерело життя та мудрості», конкурсу учнівських проектів «Українці відомі світові», переможцями якого стали учень групи АСР-5-15 Арутюнян Артур, який підготував відео презентацію та учениця групи ОС-6-13 Зайцева Катерина з учнівським проектом англійською мовою «Тарас Шевченко».Щиру подяку висловлюємо учням групи САТН-19-15, які під керівництвом майстра в/н Протасової А.В., представили тематичні листівки до Дня української писемності та мови. 

Свято "Вишиванки"2015-11-11Моя вишиванко, червона калино,Ти символ Вітчизни з прадавніх віків.Моя вишиванка – душа УкраїниІ зірка яскрава для дочок – синів.11 листопада ліцей замайорів вишиванками, червоними маками, вплетеними в коси, віночками з польових квітів тому, що сьогодні в ліцеї свято – Свято «Вишиванки». Як відомо ВИШИВАНКА – національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь-зв’язок, що не переривається віками. Учні та працівники ліцею організували виставку «Моя сорочка вишивана», на якій були представлені, як старовинні вишивки, так і сучасні роботи, вишиті нашими учнями та працівниками.

Для всіх охочих навчитися вишивати був проведений МАЙСТЕР-КЛАС з вишивання, під час якого учні ознайомились з історією української вишивки, її видами та обереговими орнаментами.Завершальною подією Свята вишиванки стало проведення ФЛЕШМОБУ під гаслом «Візерунком стали символи Вкраїни»: учні та працівники ліцею спільно вишили національний Герб нашої держави. До проведення флешмобу долучились близько п’ятдесяти осіб.

   

   

Конкурс читців української поезії2015-11-11Ну що б, здавалося, слова...Слова та голос – більш нічого.А серце б'ється-ожива,Як їх почує!../Тарас Шевченко/Українська мова – наймелодійніша і найбарвистіша у світі! Неможливо передати словами усі барви рідної мови – її треба чути, вивчати, знати. Як сказав великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко: "Мова – душа кожної національності, її найцінніший скарб".До Дня української писемності та мови в ліцеї відбувся конкурс читців «Жива душа поезії". Учні підготувалися заздалегідь. Вони не тільки відповідально поставилися до даного конкурсу, а й творчо. Краса української мови ожила в поетичних рядках декламаторів. У виконанні учнів ліцею прозвучали вірші відомих українських поетів: Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Олександра Олеся, Дмитра Білоуса та ін.Майстерність читців художнього слова оцінювало журі. Завдання перед журі стояло дуже важке, оскільки конкурсанти читали надзвичайно різноманітні твори українських поетів і кожен з учасників намагався найяскравіше передати красу рідної мови та велич її слова. Переможцем конкурсу став учень групи ШБМ - 1-14 Пушкаренко Олександр.

 

Ярмарок національних страв "Українська смакота"2015-11-12Друзів у гості ми запросили,Щедро столи для них накрили,Просимо, гості, за столи сідати,Будемо Вас частувати.Ой, яке смачне свято сьогодні було в ліцеї! А назва яка приємна для душі і для тіла – «Українська смакота», ярмарок національних страв. І чого тільки не було на столах: і борщ, і вареники, і галушки, і пиріжки, і з часником пампушки, і голубці, і шулики, і крученики, і м'ясо із грибами, і домашній холодець всьому святові вінець.А який смачний обід приготували у їдальні: «Борщ і каша - смакота наша» усі їли смакували та кухарів вихваляли.А завершився день конкурсом сучасної української пісні «О рідна пісне українська, у мене в серці ти одна»

   

   

   

   

Конкурс сучасної української пісні "О рідна пісне українська, у мене в серці ти одна!"2015-11-12Мелодійною окрасою заходів Тижня став конкурс української пісні під гаслом «О рідна пісне українська, у мене в серці ти одна», який був проведений у гуртожитку ліцею. В програму конкурсу входили українські пісні, гуморески, вірші. Талановиті учні вразили не тільки членів журі, до складу якого входили методист Черкаського ОНМЦ ПТО Харченко Л.В., представники учнівського самоврядування гуртожитку, а й мешканців, присутніх на заході.

   

Завершення Тижня української писемності та мови2015-11-13На завершення Тижня української писемності та мови відбувся захід у формату інтерв’ю «Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики». Учасникам було запропоновано до обговорення такі питання: чим збагачується людина, вивчаючи мову ? чим для людини є мова?Із присутніх ніхто не залишився байдужим та брали активну участь у дискусії. Учасники зійшлися на думці, що безсмертя мови є часткою безсмертя людини та її народу. Тому потрібно берегти свою мову: Розвивайся й далі мово наша рідна, І про нас нащадкам звістку донеси.

Презентація книги "Іловайськ"

2015-11-2626 листопада в бібліотеці ім. Василя Симоненка відбулася презентація нової книги письменника і журналіста Євгена Положія «Іловайськ».До творчого заходу долучились учні та викладачі ліцею.Автор роману розповів про те що спонукало його описати трагічні події минулого року, коли російська армія здійснила вторгнення на територію України, про трагедію втрати в так званому «Іловайському котлі». Ц книга реальних подій, реальних розповідей, реальних людей.

День пам'яті жертв голодомору2015-11-2828 листопада педагогічні працівники та учні ліцею взяли участь у мітингу-реквієму з нагоди Дня пам'яті жертв голодомору. Поклали квіти та запалили свічки.

"Талант і доля Михайла Старицького"2015-12-099 грудня в Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка відбувся літературно-мистецький вечір під гаслом "Талант і доля Михайла Старицького" (до 175-річчя з дня народження). Не залишилися осторонь учні та працівники ліцею, які долучилися до цього заходу.

Присутніх ознайомили з цікавами та маловідомими фактами з життя митця. Особливу увагу привертає книжкова виставка творів

М.Старицького. Серед гостей був професор Поліщук В. Т.,який презентував свою книгу-дослідження. Родзинкою вечора став виступ учасників літературної студії ЧНУ ім. Б. Хмельницького. На завершення заходу глядачам було запропоновано переглянути уривки екранізованих творів митця.

420 річниця з дня народження Гетьмана України Богдана Хмельницького2015-12-21В рамках заходів до 420-ої річниці з дня народження Гетьмана України Богдана Хмельницького, учні ліцею відвідали краєзнавчі читання "Богдан Хмельницький - фундатор козацької держави" в обласній універсальній науковій бібліотеці імені Тараса Шевченка, та переглянули кінофільм "Гетьман" про непросту історію долі людини, яку вважають одним із самих суперечливих політичних постатей України.

 

Фінальний етап VІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

2016-02-13У Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівниківвідбувся фінальний етап VІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Відкриття заходу розпочалося нагородженням переможців та призерів обласних етапів VІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Серед них учениця ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" Гальченко Олена та викладач Барабаш С.Л., які були нагороджені дипломом, подякою та подарунками. Після церемонії нагородження учасники фінального етапу VІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка виконували конкурсні завдання.

Міжнародний день рідної мови2016-02-22

Міжнародний день рідної мови відзначають у всьому світі 21 лютого. З цієї нагоди в кожній групі 19 лютого були проведені тематичні уроки та написані диктанти на тему "Рідна мова".22 лютого в фойє ліцею було розгорнуто виставку стіннівок та проведена виховна година під гаслом "Мова єднає всіх!".

100 років з дня народження народного художника України, нашого земляка Данила Нарбута

2016-02-24У 2016 році виповнюється 100 років з дня народження народного художника України, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка Данила Георгійовича Нарбута, тож в ліцеї протягом лютого місяця бібліотекаром проведено годину спілкування «Живописний світ Данила Нарбута» з презентацією відео-картин художника та урок-презентація книги «Данило Нарбут. Альбом». Випущена стінгазета «Данило Нарбут- художник Шевченкового краю». 

145-річчя від дня народження Лесі Українки2016-02-25

25 березня 2016 року в Україні відзначається знаменна дата - 145 років від дня народженння Лесі Українки. В історії світової літератури важко знайти жіноче ім'я, яке б прирівнювалося до неї талантом, мудрістю, проникливістю.Долучилися до відзначення ювілею учні та працівники ліцею. В начальному закладі було заплановано та проведено такі заходи: тематичні уроки та виховні години, участь у конкурсі "Змагаємося за нове життя". В номінації "Декламація" переможницею визнано Аліну Демерлій, яка прочитала поезію "Конвалія". В номінації "Малюнок" перемогла Пономарьова Дар'я. Бібліотекар Пархоменко Світлана Миколаївна підготовувала цікаву виставку творів поетеси Лесі Українки.Традиційною стала екскурсія в Черкаську обласну наукову бібіліотеку імені Тараса Шевченка, де учні ліцею переглянули виставку творів відомої українки. Жоден з присутніх не залишився байдужим до поетичного слова.

   

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ БЕРЕЗИНИ2016-03-01

1-го березня в Черкаській обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка відбулася презентація книги Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду».Учні та працівники ліцею захоплено слухали розповідь автора про рід Шевченків, представників якого доля розкидала по всьому світові – Прибалтика, Україна, Польща, Росія, Японія, Австралія…В центрі спогадів нащадків цього роду - рідне село Шевченкове колишня Керелівка що на Черкащині.Це друге видання книги, над яким автор працював протягом 30 років. Микола Лисенко презентував свою книгу в Канаді та США. Схвальна відгуки про книгу друкували австралійські газети.Шевченків славний рід великий,І велич світу наш Тарас,Нащадки житимуть вовіки,Живуть і нині серед нас!Григорій Кулик

4 березня до 202-ї річниці з Дня народження Т.Г. Шевченка, бібліотекар Пархоменко С.М. підготувала книжкову виставку «Великий Кобзар України» та провела відкритий виховний захід «Світ, освітлений зорею Кобзаря». Метою цього заходу було донести до учнів гостру актуальність Шевченкового слова до кожного з наступних поколінь.

 

Вшанування пам’яті Героїв2016-03-25Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,Відкривши очі, він відчує повну волю.Але та куля, в день зимовий, на світанку,Перехопила подих та змінила долю.25 березня 2016 року учні та працівники ліцею взяли участь у загальноміській хвилині мовчання, як знак пошани та безмежної скорботи за учасником АТО - Маламужем Олександром В’ячеславовичем та десятками черкащан, які поклали свої життя, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України в зоні АТО. Приспущений державний прапор став вісником Дня скорботи в навчальному закладі, знаком пам’яті та пошани загиблих Героїв України.

Різногранний талант2016-03-3131 березня 2016 року в Обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка відбулося свято поезії Миколи Шамрая, лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка.Викладачі та учні ліцею поринули у казковий світ митця. Артистичне читання віршів, музичний супровід, чудове виконання пісень на слова сучасних поетів створювало затишну і творчу атмосферу, спонукало слухачів до роздумів. Автором були продекламовані вірші із збірок «Великодній дзвін», «Рвані дороги в долоні моїй», «Хресний вік»…Ніхто не залишився байдужим і чекають наступних зустрічей із справжнім талантом…

   

29 березня 2016 року в Першій міській гімназії відбулася творча зустріч із подружжям письменників Володимиром Лисом та Надією Гуменюк. Захід організовано для шанувальників мистецького таланту письменників. Викладачі ліцею Мальований В.І. та Цокур Н.М. долучилися до участі в заході.На зустрічі з читачами письменницьке подружжя поділилося своєю творчою лабораторією, шляхами розвитку сучасної української літератури.Володимир Лис – автор 10 п’єс і стільки ж романів. 2010 року «Століття Якова» було названо найкращим романом десятиліття.Відомі твори письменника: «Острів Сільвестра», «Романна», «Із сонцем за плечима»…Володимира Лиса називають справжнім феноменом сучасності. Журналіст, драматург, прозаїк, майстер витонченого слова і глибоко народний письменник. З кожним новим романом письменник розкриває нові грані свого таланту.Жодним чином не поступається його дружина Надія Гуменюк. Письменниця зібрала безліч реальних історій про надзвичайні людські долі та випробування. Є автором книжок для дітей. Дуже популярними серед дітей стали її книжки «Чапики–Чалапики», «Веселка для Веселика», «Де гуляє крокотам» та інші…\\\

   

«Купаю очі в слові, як в росі»2016-04-055 квітня 2016 року учні групи АСР-8-15 відвідали обласну бібліотеку для юнацтва імені В.Симоненка, де проходила творча зустріч з українською письменницею, науковцем, педагогом, художницею Павленко Мариною Степанівною.Вона є лауреатом більше десятка всеукраїнських і міжнародних літературних конкурсів, у тім числі й «Гранослова», «Смолоскипа», «Коронації слова», літературних премій «Благовіст», імені Михайла Чабаніського та недержавної україно-німецької премії імені Олеся Гончара.Творчу спадщину митця складають поетичні збірки «Бузькові зошити», «Чар-папороть», «Душа осики»; збірка оповідань «Як дожити до ста», повість-казка «Домовичок з палітрою», книга спогадів про дитинство Павла Тичини, Василя Симоненка, Василя Стуса…Учні були вражені цікавою розповіддю письменниці про свою творчість, артистичним виконанням уривків творів.

   

21 травня 2016 року педагогічний та учнівський колектив ліцею взяв участь у відзначенні Дня вишиванки. Під час великої перерви для колективу ліцею звучали пісні українських композиторів про Україну, родину, матір, рушники.Одягнімо вишиванки, друже,Хай побачить українців світ —Молодих, відважних, дужих,У єднанні на сто тисяч літ.

 

Висновки

Однією з головних передумов успішного проведення позакласної роботи з

української мови та літератури є збудження і підтримування в учнів інтересу

до неї. Виховання глибокого інтелектуального інтересу є важливим

завданням позаурочних заходів. Зацікавленість позакласною роботою з мови

розвивається різними шляхами. Серед них чи не на першому місці стоїть

розуміння учнями значення української літератури як навчальної дисципліни

для освіти й загального розвитку людини. Систематично практикуючи

позаурочні заходи з мови та літератури, учитель дає можливість дітям

пересвідчитись у практичній цінності позакласної роботи, у позитивному

впливові її на знання й навички з літератури. Часто використовуються в

позакласній роботі цікаві за формою проведення види роботи. Це різного

типу змагання, загадки, шаради, казки, ігри тощо. Всі вони ефективні лише

тоді, коли змістовні, вимагають застосування знань з мови та літератури,

приурочені певній темі - темі позакласного заходу, на якому практикуються.

Серед цікавих за формою проведення вправ на особливу увагу заслуговують

ігри. Вони здебільшого бувають частиною позакласного заняття, але можуть

використовуватись також як окремо спланований вид роботи. Такими є

настільні та інші літературні ігри, що проводяться учнями в кабінеті мови на

перерві й після уроків.

Список використаної літератури1. Аркушин Г.Л. На заняттях мовно-літературного гуртка // УМЛШ. - 1986. - №4. - с. 62-65.2.Базиль Л. Позакласна робота в сучасній школі //УЛЗШ.-2000.-№ 6.-С. 60-62.3.Білецький Д.М. Позакласна і позашкільна робота з літератури. - К.: Рад. школа, 1962.-127с.4. Волошина Н.Й. Уроки позакласного читання у старших класах: Пос. для вчителя. - К.: Рад. школа, 1988.5. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5 кл. - К.: Пед. думка, 1997, - с. 107-133.6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. Підручник. - К., 2001.7. Гальорка О.А. Виховна спрямованість позаклакласна роботи // УМЛШ. - 1982. - №3. - С.60-65.8. Гуляев Н.А. Теория литературы. - М.: Высш. шк., 1977. - 278 с.9. Єрмакова Н.С. Позакласна робота з української літератури. - Донецьк, 2000.10. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. - К.: Рад. шк., 1967 -99 с.11. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. - Дрогобич: Відродження, 1994. - 220с.12. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів. Навчальний посібник з літературознавства. - К., 1997.13. Лесин В.М. Літературознавчі терміни.- К.: Рад. шк., 1985.14. Ломонос Є.О. Позакласне читання у 4 - 8 класах. - К., 1983.15. Пасічник Є. Вікові особливості учнів і проблеми аналізу твору // Українська мова і література в школі. - 1993. - 4. - С. 30.16. Пасічник Є. Українська література в школі. - К., 1983. - с. 97-100, 290-304.17. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. - К., 1995. - 221-230, с. 237-244.18. Теорія і практика лінгвістичного аналізу художнього тексту. - Тернопіль: ЛІЛЕЯ, 1997. - 172 с.19. Ткаченко А. Мистецтво слова / Вступ до літературознавства. - К.: Правда Ярославичів, 1998. - С. 146-149.