chrematistic - АФО2017/12/10 · chrematistic Хрематистика (от др. - греч....

Почему ЗСТ с ЕС не покрыла Украину европейскими

и китайскими заводами 30.11.2017

Почему по прошествии трех лет действия соглашения о ЗСТ между Украиной и ЕС наши западные области так и не покрылись промышленными полигонами по производству тысяч наименований продукции, поставляемой на европейский рынок?

В чем причина того, что модель ЗСТ не принесла нашей стране десятки миллиардов прямых иностранных инвестиций из Китая и арабского мира, ведь проникновение на рынок ЕС – первостепенная задача и для китайцев, и для "нефтеносных" арабов? Ответ на эти вопросы, как это ни парадоксально, дадут соседняя Беларусь …

Начнем с предисловия, или Что определяет политику в современном мире. Как говорил классик политэкономии Карл Маркс, "политика – квинтэссенция экономики". А еще ему приписывают и такое высказывание: "любая идея умирает, если утрачивает экономический интерес". Идея евроинтеграции для незначительного числа интеллек-туалов может быть интересна исключительно в контексте поиска общей культурной идентичности, расшифровке национального кода. Но для большинства населения эта идея будет мертва, если она не принесет практический секуляризованный интерес. Политические технологии по разделению Украины на несколько "сортов", примененные на прошлых выборах, - на самом деле не плод болезненного воображения руководителей избирательных штабов после многодневного "недосыпа". И это не отражение неких культурных отличий между регионами страны, как это пытаются доказать представители крайне правых и левых направлений. Это квинтэссенция экономики, созданной во времена УССР, а другой у нас, к сожалению или счастью, пока нет и в ближайшее время не предвидится. В 1813 г. швейцарский ботаник Огюстен Декандоль придумал термин "таксономия", который применялся им в биологии для классификации растений. При чем здесь ботаник, да еще и швейцарский, подумаете вы. Дело в том, что данный термин в дальнейшем перешагнул границы между отдельными науками и стал применяться для классификации и систематизации сложных систем, к каковым следует отнести и такой подраздел экономики, как распределение производительных сил. Так вот, таксономическая сетка экономического районирования Украины состояла из трех экономических районов: донецко-приднепровского (голубой цвет на карте), юго-западного (оранжевый цвет) и южного (желтый цвет). Данные экономические районы удивительным образом совпадают не только с динамикой голосования на выборах, но и с политическими пристрастиями местных элит. Соглашение о создании зоны свободной торговли с ЕС вызвало опасения представителей таких отраслей украинской экономики, как тяжелая промышленность и машиностроение, которые базировались главным образом в донецко-приднепровском и южном экономических районах. В то же время для юго-западного экономического района с созданием ЗСТ Украина – ЕС открывались поистине уникальные возможности. С точки зрения футуристических прогнозов и предсказаний, необходимое условно ментальное объединение страны более успешно и безболезненно может быть осуществлено не путем поиска некоего общего кода идентичности, а лишь с помощью нового экономического кодирования. "Экономические" мозги в Украине нужно "прошить" новой программой, которая позволит перестроить трехчленное деление страны, заложенное во времена УССР. На выходе мы должны были получить некий синтез "азиатской Польши" или "европейского Китая", в общем прототип страны, которая за счет "факторных" конкурентных преимуществ смогла бы превратиться в промышленный и торговый хаб ЕС, особенно в сегменте товаров народного потребления, как это в свое время сделала Поднебесная, причем без всяких торговых преференций и географической близости к Европе. Самое удивительное, что Китай не стал бы особо сопротивляться. Как говорил один киногерой, "тот, кто нам мешает, тот нам и поможет". В ближайшие пятилетние циклы развития КНР перейдет к созданию самодостаточной экономической системы, для чего ей необходимо подогреть внутренний рынок потребления и сократить уровень экспортной зависимости. Если раньше Китай делал ставку на экспорт товаров, то в ближайшее время он сосредоточится на экспорте инвестиций. То же самое следует ожидать и от стран Ближнего Востока. Открывать новые производства в ЕС они не станут – слишком дорогой входной билет. Зато освоить географическую ойкумену в виде Украины вполне реально. Тем более что условия ЗСТ создают поистине уникальные стартовые возможности для этого. Не стоит забывать, что ЕС – это в первую очередь экономический проект, который при утрачивании экономических преимуществ для участников теряет и свое сакральное значение. Если Великобритании членство в ЕС стало не выгодным, то никакие мантры об общих ценностях и совместном культурном пространстве ее не остановят.

ЗСТ есть, но эффекта нет. Параметрические данные модели ЗСТ должны были обеспечить запуск украинского спутника на орбиту европейской экономики. Заметим, не "прилунение" на ней, а именно "орбитальный" полет. В течение примерно пяти лет экономика Украины должна была стать неким прототипом "сборочного цеха Европы", ведь для этого были все необходимые ингредиенты: относительно дешевая и квалифицированная рабочая сила, возможность через определенный срок экспортировать в ЕС товары с минимальной или нулевой пошлиной, достаточные мощности по обеспечению электроэнергией, доступные транспортные коммуникации и прочая инфраструктура. Система квот, установленных в приложении к соглашению о создании ЗСТ, подтверждает сказанное. Если по таким группам товаров, как рыба (карп), птица (курятина), молоко, сыры, яйца, овощи, фрукты, сахар, к украинским производителям применялись заградительные меры в виде пошлин и квот на экспорт на европейский рынок (базовые ставки от 5 до 15), то по таким видам товарной классификации, как химия, фармацевтика, удобрения, лаки, краски, мыло, смазочные материалы, резина/каучук (изделия из них), пиломатериалы, мебель, изделия из кожи, текстиль, хлопок, синтетические ткани (изделия из указанных тканей и пряжа), стройматериалы, машины и оборудование, станки, оптика и даже "хендмейд" народных умельцев, уровень пошлин был установлен на минимально допустимых уровнях (от 0 до 3%). Лучшего европейцы не смогли бы дать даже ушедшей восвояси Великобритании. Кроме всего прочего рецепция Украины в единое торговое пространство с ЕС должна была привести к необратимым институциональным и рыночным изменениям в Украине: титулы права собственности и права кредиторов/инвесторов, как внутренних, так и внешних, должны были быть надежно защищены, рыночная среда избавилась бы от монопольной плиты и перешла к конкурентному эффективному развитию. Что же произошло с украинской экономикой не так, или, как говаривал первый президент: "хотели как лучше, а получилось как всегда". Природная трансформация – это когда гусеница превращается в красивую бабочку, желательно махаона. Нечто подобное должно было случиться и с украинской экономикой.

А теперь попробуем перейти ко второй части "марлезонского балета", или

Почему у Беларуси получилось лучше. Учитывая, что у нас уже не осталось возможностей для обеспечения высоких темпов роста ВВП в среднем по стране (от 10% и выше), единственный путь – это применение так называемого кластерного подхода роста экономики, когда за счет создания высокопродуктивных свободных экономических зон создаются динамичные территориально-экономические кластеры, которые могут обеспечивать ежегодное увеличение объемов товарной продукции и услуг на уровне 10-15%. В то же время в Украине реализуется диаметрально противоположная политика по выравниванию региональных доходов, когда у наиболее эффективных регионов часть доходов забирается в центральный бюджет в виде реверсной дотации, а затем перечисляется в отсталые регионы, но уже в виде прямой бюджетной дотации. С такой тактикой "средней температуры по больнице" можно расти на 2-3% в год, но нельзя обеспечить системный экономический скачок. И вот тут приходится выбирать: либо внутренняя миграция по стране из отсталых регионов в высокоразвитые, либо трудовая миграция за пределы страны, в основном в ЕС. Как ни крути, первый вариант выглядит предпочтительнее. Кстати, по данному пути развития в свое время пошел и Китай, где наряду с депрессивными провинциями существуют мультифункциональные и инновационные свободные экономические зоны, где уровень дохода существенно выше, чем в среднем по стране. Как могла бы выглядеть эффективно функционирующая модель ЗСТ Украины и ЕС для иностранных инвесторов, можно увидеть на примере создания в Беларуси с помощью китайских инвестиций мультимодального сборочного полигона и логистического центра дистрибуции товаров в СЭЗ "Гродноинвест". Данный проект в ближайшем будущем должен стать глобальным хабом на пути движения товаров из стран Центральной и Юго-Восточной Азии на рынок ЕС. Как мы уже отмечали, Беларусь не подписала соглашения о ЗСТ с Евросоюзом. Тем не менее низкий уровень официальных налогов в СЭЗ, упрощенные и прозрачные таможенные процедуры, быстрый процесс выделения земель под проект и отсутствие коррупционного взноса за вхождение в него делают предложение белорусов конкурентным даже на фоне тех пошлин, которые придется заплатить инвесторам при пересечении их товаром границы с Польшей. Уровень белорусско-китайских отношений по своей интенсивности уступает лишь белорусско-российским. Достаточно сказать, что уже созданы наднациональные органы управления совместными проектами и приняты все необходимые нормативно-правовые документы по защите взаимных инвестиций. Китайско-белорусский индустриальный парк "Великий камень" предполагает создание в 25 км от Минска промышленного полигона по размещению высокотехнологических производств с экспортным целевым назначением (в основном на рынки ЕС). Акценты планируется сделать на электронике, биотехнологиях, инновационной химии, машиностроении и разработке новых материалов. Налоговый режим предусматривает подоходный налог для физических лиц в размере 9%, отмену для нерезидентов таких налогов, как налог на прибыль, земельный и налог на имущество. Для резидентов будут отменены таможенные пошлины на импорт производственного оборудования и введены льготы по налогу на добавленную стоимость. Права пользования земельными участками передаются инвесторам СЭЗ на 99 лет. Подобные проекты в других странах разрабатываются в Китае Китайской корпорацией инжиниринга (CAMCE). СЭЗ "Великий камень" создается как прототип китайско-сингапурского индустриального парка в Сучжоу. В белорусский проект китайцы планируют привлечь компанию ZTE CORPORATION (вторая китайская компания по производству телекоммуникационного оборудования и мобильных телефонов) и Китайскую национальную корпорацию Sinomach. Почему Беларусь может осуществлять подобные масштабные проекты, а Украина – нет? Проблема заключена в целом комплексе факторов, среди которых: отсутствие преемственности в решениях власти, когда проекты политических конкурентов безжалостно уничтожаются либо реквизируются; неэффективная судебная система; низкий уровень защиты прав инвесторов; нестабильность налогового законодательства и многое другое. Нельзя сказать, что в Беларуси с этим "полный фонтан", но там данные условия действуют "кластерно", во всяком случае, они обеспечиваются для иностранных инвесторов в течение длительного горизонта планирования. Что касается нашей страны, то достаточно вспомнить историю с "зерновым" кредитом, выделенным Украине Китаем, чтобы понять уровень доверия к нам китайских инвесторов.

СЭЗ - это временно, но у нас нет и этого. Развитие подобных СЭЗ – это не панацея для успешного развития экономики. В конечном счете лишь высокоразвитый внутренний рынок и платежеспособный спрос населения могут стать гарантиями от внешних кризисов. В свое время Мексика после вступления в Североамериканское соглашение о свободной торговле (НАФТА) также создала целый пояс сборочных предприятий вдоль мексикано-американской границы, так называемые "макиладора". Их конкурентное преимущество определялось полным отсутствием экологических требований, правил охраны труда и социальной защиты работников. Один час работы мексиканского рабочего стоил один доллар по сравнению с 6-7 баксами в Штатах. Тем не менее на эти заводы потянулись тысячи внутренних мигрантов, в основном из бедных южных и центральных мексиканских районов. Готовая продукция шла на рынки Канады и США, которые также являлись участниками НАФТА. В 1995-2000 годах "макиладора" генерировали 25% ВВП Мексики и давали работу 17% экономически активного населения. В начале нулевых данная форма бизнеса была помножена на ноль конкурентами из азиатских стран, в первую очередь Китая и Южной Кореи. Все это говорит о том, что стартовый импульс, получаемый от зон свободной торговли и СЭЗ, дает максимальный экономический эффект на временной дистанции в 10-15 лет. Затем факторы конкурентного преимущества исчерпываются: льготный налоговый режим заканчивается, зарплаты растут, и рабочая сила уже не такая "дешевая", базовые ресурсы в стране базирования в виде земли, недвижимости капитализируются ускоренными темпами. При этом появляются новые торговые фавориты. Через 10-15 лет таковыми могут стать страны Северной Африки и Ближнего Востока (Сирия, Ирак), ведь прекращение потока мигрантов из этих регионов – ключевая задача для ЕС, а этого можно достичь, лишь дав местным жителям условную "удочку" для самостоятельной "рыбалки". Самое парадоксальное, что сеть СЭЗ, наиболее адаптивная для западной части Украины, у нас так и не появилась. Причем ее появление не было инициировано ни со стороны центральных органов власти, ни на местном уровне. Примерно три года из десяти, отведенных для развития сети свободных экономических зон, мы уже потеряли. СЭЗ, которые создаются европейским бизнесом в РФ и китайским – в Беларуси, в ближайшее время займут свою нишу на рынке Европы, и подвинуть их будет крайне сложно. А еще через несколько лет у нас могут появиться квазирегиональные конкуренты в виде целой вереницы арабских стран, с которыми европейцы также заключили соглашения о создании ЗСТ. …

Читать полностью >>> © Алексей Кущ

По материалам 112.ua

© Анатолій МАРУЩАК Weekly Digital Magazine № 196 від 10.12.2017

Chrematistic Хрематистика (от др.-греч. χρηματιστική - обогащение) - термин, которым Аристотель обозначал

науку об обогащении, искусство накапливать деньги и имущество …

ВЛАДА & ДИПЛОМАТІЯ ЕКОНОМІКА & БІЗНЕС СУСПІЛЬСТВО & ПОЛІТИКА ТНК & МІЖНАРОДНІ НОВИНИ КАЛЕНДАР ЗАХОДІВ

https://112.ua/statji/pochemu-zst-s-es-ne-pokryla-ukrainu-evropeyskimi-i-kitayskimi-zavodami-422695.html

2 Запрошуємо Вас до співпраці: авторів, рекламодавців, розповсюджувачів >>> Відділ реклами: (044) 235-51-11; +38 096-158-13-61; [email protected]

:: ВЛАДА

НА ПОЧАТОК

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ НОВИНИ РЕГІОНІВ МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ БЛОГ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ ЗАСІДАННЯ ПАРЛАМЕНТУ

05.12.2017

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України. докладніше Відбулося вечірнє засідання Верховної Ради України. докладніше

06.12.2017

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України. докладніше

07.12.2017

Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України. докладніше Відбулося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України. докладніше

КЕРІВНИЦТВО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ (СПІКЕР)

Виступ Голови ВРУ на Другому Всеукраїнському форумі об’єднаних громад

04.11.2017

Щиро радий вітати Вас на Другому Всеукраїнському форумі об’єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя, цитує прес-служби Апарату ВРУ слова Голови Верховної Ради України.

Я пригадую, як в Україні розпочинався процес децентралізації в далекому

чотирнадцятому році, коли Україна проходила свої найбільші випробування. Це був той період, коли після Майдану з України втік Президент, Прем’єр-міністр, українська казна була порожньою, а на наші землі увійшов окупант. Увійшов ворог спочатку на територію Криму, а потім на територію Луганської і Донецької областей. Країна розривалася між тими проблемами, які виникали кожного дня і кожного тижня – наприклад фінансового забезпечення і питання оборони країни від ворога. Тоді ми збагнули – головна сила цієї країни – її громадяни, які під час Майдану і АТО створили велетенський добровольчий рух, зокрема рух підтримки армії. Тоді керівництво держави зрозуміло – опиратися потрібно тільки на власних громадян. Бо здавалося б, коли розпочинається зовнішня агресія і окупація держава повинна максимум централізувати свої зусилля. В часи таких випробувань – держава повинна цементувати центральні органи влади. Але тоді було обрано рішення обрати шлях децентралізації, який став нашою асиметричною відповіддю на зовнішні загрози та внутрішні виклики. Переконаний, що російський агресор не чекав від нас такої реакції. Децентралізація по-українськи в нинішньому її втіленні – це не лише тверда воля вийти з кремлівської матриці побудови ієрархії влади. Це зшивання всього різноманітного українського простору через поєднання сотень спроможних територіальних громад з усіх регіонів України. Таким чином формується спільний український простір гармонічного поєднання, і національних, і місцевих інтересів на основі українського демократичного духу, спільного подолання зовнішніх викликів та бажання спільного успішного майбутнього. Так твориться могутня, сучасна, українська Держава. Децентралізація по суті стала новітнім магдебурзьким правом для українських місцевих громад. Ми в реалізації реформи досягнули значних успіхів. Новоутворені об’єднані громади сьогодні є вирішальним фактором розвитку значних українських територій, ключовими інвесторами у місцеву інфраструктуру та розвиток людського капіталу. Бюджетна децентралізація, яка стала можливою завдяки злагодженій діяльності Президента, Уряду та Парламенту в грудні 2014 року, не тільки дала територіальним громадам більший ресурс, а й зробила Україну однією з найбільш децентралізованих країн Європи. І більшість цих рішень, які ухвалювалися для реалізації децентралізації проходили через Верховну Раду України. Кожен з цих Законів, кожен з цих етапів децентралізації – це був результат дуже великих, інколи дуже складних дискусій поміж депутатських фракцій, поміж депутатів під час прийняття кожного з тих рішень. Інколи у мене запитують керівники громад, чому деякі рішення затягуються? Це не від того, що Парламент приділяє мало уваги розвитку місцевого самоврядування. Дуже часто це є результат дуже довгих дискусій. Інколи нам доводиться докласти над зусилля, щоб подолати старе розуміння і старе усвідомлення, яке десятки років формувалося в Україні. Але попри це, цього року ми змогли ухвалити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)», Законопроект №4772, який був прийнятий Верховною Радою України 9 лютого 2017 року з метою створення механізму для врегулювання суспільних відносин, що виникають під час приєднання територіальних громад сіл, селищ до вже існуючих об’єднаних територіальних громад. Ми змогли ухвалити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об'єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів» №5520. ..

Читати повністю >>>

За матеріалами прес-служби Апарату ВРУ

А.ПАРУБІЙ

АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА

ПРЕЗИДЕНТ

Зміни в Україні стають відчутні для бізнеса і ми стаємо цікаві для інвестицій

01.12.2017

Президент України Петро Порошенко зауважив, що регулярні опитування Європейської бізнес-асоціації та Американської торгівельної палати свідчать, що зміни в Україні стають відчутним для бізнес-середовища.

«Дякую вам за неупереджену і об’єктивну оцінку цих змін щодо настроїв інвесторів»,

- зазначив Глава держави під час зустрічі з представниками ділових кіл. Петро Порошенко звернув увагу на звіт Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії щодо прогресу реформ протягом 2017 р., який оприлюднений 15 листопада. Президент зауважив, що згідно опитування, 65% міжнародних компаній, які працюють в Україні, очікують зростання у наступному році, з них 40% - сподіваються на двозначний приріст. «Україна, відповідно до того ж опитування, стає цікавим місцем для інвестицій у виробництво з метою подальшого експорту до Європи, зокрема Східної та Південної, рівно як і до Туреччини. Серед 23 ринків регіону, Україна за динамікою обсягу продажів піднялась з 22-го місця у 2015 р. на 5-те у 2017 році», - розповів Глава держави. Президент подякував всім міжнародним компаніям, які змінили свою структуру управління в регіоні. «Більше 60% компаній, присутніх в Україні, які раніше замикалися на офіси у Москві, тепер підпорядковані європейським штаб-квартирам», - зауважив Президент. Він звернув увагу, що в останньому дослідженні Doing Business Україна найсуттєвіший прогрес продемонстру-вала за напрямом «отримання дозволів на будівництво» – піднялася зі 140 на 35-те місце; за напрямом «оподаткування» - з 84 на 43 позицію. «Але у нас абсолютно немає рожевих окулярів. І в цілому я незадоволений прогресом. Є сфери, які виявилися недостатніми у порівнянні з іншими країнами: кредитування, міжнародна торгівля, забезпечення виконан-ня контрактів, захист інвесторів, в тому числі міноритарних», - зазначив Президент. Він наголосив, що особливу увагу необхідно приділити напрямам в Doing Business, де українські позиції нижче 100 місця. Це, зокрема, «врегулювання неплатоспроможності» та «приєднан-ня до електромереж». Відзначимо, Президент Петро Порошенко повідомив, що наразі ведеться робота із підготовки законопроекту, який має умовну назву – про Національне або Державне бюро фінансової безпеки або фінанс ових розслідувань. Президент зазначив, що це питання обговорювалось із представниками бізнеса. За його словами, пропонується запровадження цієї нової структури, яка відлучить від впливу на економіку та бізнес і ГПУ, і СБУ, і НАБУ, і Нацполіцію, і МВС, і інших силовиків: «Не будуть більше стояти в черзі представники чотирьох-п’яти-шести правоохоронних органів, щоб зайти до бізнесу. Моя позиція – нема там що їм робити». Петро Порошенко також зауважив, що не вбачає ризиків для можливого виникнення умов для скоєння правопорушень в економічній сфері через запровадження такої аналітичної структури. За його словами, електроне адміністрування податку на додану вартість доводить, що втрат держави не буде. …


За матеріалами president.gov.ua

Президент очікує у 2018 р. зростання бюджетів об’єднаних громад

04.12.2017 Президент наголошує, що в цілому процес добровільного об'єднання

територіальних громад слід точно визнати успішним і «вигоду від децентралізації отримують не лише великі міста та обласні центри».

Глава держави також висловив сподівання, що Верховна Рада ухвалить Державний бюджет на 2018 рік, що передбачає подальше збільшення чинної доходної бази місцевих бюджетів. «Майже три тисячі в основному сільських та селищних рад уже утворили 665 об’єднаних територіальних громад», - сказав Президент, виступаючи на ІІ Всеукраїнському форумі об'єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя». Глава держав наголосив на добровільному характері об’єднання громад «без будь-якого тиску з боку центру». «Об’єднані громади автоматично отримують у своє розпорядження 60% від податку на доходи фізичних осіб», - сказав Президент. Він додав, що «це моментально призводить до двократного, а в окремих випадках й шестикратного збільшення власних надходжень, власних повноважень, власних можливостей, власних прав, а отже і власної відповідальності». «Утворилася значна кількість вмотивованих, матеріально спроможних громад, які націлені самостійно та ефективно управляти власними справами, а не так, як це було раніше – просто каси по виплаті маленької заробітної платні своїм працівникам», - підкреслив Президент. Глава держави особливо підкреслив, що «досвід першопроходців має стовідсотково надихати інших». При цьому він зауважив, що влада пропонує «додаткові стимули, які мають зняти сумніви тих, хто ще вагається». «Спільними зусиллями, я сподіваюсь, що ми маємо великі шанси цього тижня ухвалити Закон про Державний бюджет на 2018 рік у Верховній Раді України», - сказав Президент. Він зауважив, що у попередні роки такого вчасного ухвалення бюджету не було: «Бюджет ухвалювався або в рік наступний, або під ялинку, 31 грудня, замість того, щоб в родинах святкувати Новий рік». Президент наголосив, що «саме цей бюджет передбачає подальше збільшення чинної доходної бази місцевих бюджетів». Він повідомив, що з 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів буде зараховуватися 5% рентної плати за користування надрами. Глава держави також повідомив, що на наступний рік також заплановано субвенцію на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у майже 2 млрд грн. Загалом же державна підтримка проектів місцевого самоврядування у 2018 році складе 18,5 млрд грн. Відзначимо, Президент України закликав представників об’єднаних територіальних громад створювати умови для розвитку малого та середнього бізнесу на своїх територіях та шукати шляхи для залучення інвестицій. «Як ми в центрі, так і кожен із вас на своєму рівні має шукати шляхи для залучення інвестицій в громади, для створення нових робочих місць на ввірених вам територіях. Тут ваш прямий інтерес: левова частка податку на доходи фізичних осіб йде до місцевих бюджетів. Децентралізація дала вам шанс із слухняних та безправних виконавців і прохачів стати успішними місцевими лідерами, які здатні вирішувати проблеми села, селища, міста», - звернувся Петро Порошенко до учасників ІІ Всеукраїнського форуму об'єднаних громад «Ініціативи, що змінюють життя». Глава держави нагадав, що одне із завдань децентралізації – наблизити владу до простої людини, скоротити відстань і час для вирішення проблем. «Президент, Уряд, Верховна Рада налаштовані на ефективну співпрацю з вами», - запевнив він. За словами Президента, останні три роки відбувалось обговорення про розподіл грошей між центром та громадами: «Ми досягли результатів, яких багато хто не очікував – співвідношення 50% на 50% місцевих і центрального бюджетів». Він додав, що в цьому це не лише заслуга місцевих громад, бо значну базу оподаткування рішенням центральної влади – Президента, Прем’єра, Уряду, Парламенту – було передано на місця. «Зараз настав час зосередитися на тому, як примножити доходи місцевих і державного бюджетів. Це – головна тема сьогоднішнього форуму. Про це переконливо свідчить наявність в порядку денному таких питань як можливості розвитку малого та середнього бізнесу в громадах, формування місцевого інвестиційного клімату, стратегії розвитку об’єднаних територіальних громад», - сказав Петро Порошенко.



П.ПОРОШЕНКО

http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/152276.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/152355.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/152375.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/152447.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/152557.htmlhttp://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/152265.htmlhttp://www.president.gov.ua/news/prezident-derzhbyuro-finansovoyi-bezpeki-maye-stati-ne-specn-44790http://www.president.gov.ua/news/zmini-v-ukrayini-stayut-vidchutni-dlya-biznesa-i-mi-stayemo-44798http://www.president.gov.ua/news/prezident-mozhlivosti-rozvitku-malogo-ta-serednogo-biznesu-v-44834http://www.president.gov.ua/news/prezident-ochikuye-u-2018-roci-zrostannya-byudzhetiv-obyedna-44826http://www.rada.gov.ua/http://www.gls-ua.com/http://www.president.gov.ua/https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР

Мета всіх змін в державі - надати громадянам нову якість життя

29.11.2017

Ключова ідея всіх змін, які сьогодні відбуваються в державі, - надання громадянам нової якості життя, коли українські міста стають комфортними, державні та місцеві ресурси використовуються ефективно.

Люди мають роботу, дохід та упевненість у завтрашньому дні. Про це сказав Прем’єр України під час Міжнародного саміту мерів, присвяченого темі муніципальних інновацій. Глава Уряду підкреслив, що одним з головних інструментів досягнення цілі стала децентралізація – передача повноважень та ресурсів на місця та стимулювання об’єднання громад. «Той шлях, який ми обрали, є вірним. В подальші роки ми побачимо успіх громад», - підкреслив Володимир Гройсман. Він звернув увагу, що успіх напряму залежить від компетентності місцевої влади та її залучення до всіх процесів. Саме тому, сьогодні потрібно давати відповідь на питання навіщо на місця передали гроші та повноваження. І ця відповідь, впевнений Глава Уряду, очевидна. «Міста мають бути комфортними для мешканців. Ця теза є ключовою, - сказав Володимир Гройсман. – У нас на порядку денному зміни у всіх сферах життя. І нам треба дати нову якість життя… Ніхто в Україні не дасть знищити місцевого самоврядування, ніхто не зупинить процесів децентралізації. Але міста повинні бути ефективними».

Міжнародний саміт мерів (IMS) заснований у 2016 році як платформа для обміну досвідом між лідерами місцевого самоврядування та фахівцями місцевого розвитку світового рівня. Захід проходить вдруге і дає змогу обговорити сучасні тенденції у розвитку міст, інновації, презентувати найкращий міжнародний і місцевий досвід міського управління та поділитися історіями успіху українських міст у різних сферах. Цього року серед гостей заходу - понад 100 градоначальників, а також представники місцевого самоврядування Канади, Ізраїлю, Словаччини, Бразилії, Швеції, Великої Британії та Нідерландів. Саміт працює в декількох напрямках – презентації новацій, обговорення проблематики містобудівництва, спеціальні воркшопи, а також екскурсії на технологічні майданчики Києва.


За матеріалами kmu.gov.ua

Успішна Україна стане інвестицією в успішне майбутнє усієї Європи

08.12.2017 Успіх України на шляху економічних реформ та фундаментальних

змін стане запорукою розвитку усієї Європи. Про це Глава Уряду сказав під час пленарної сесії 4-го засідання Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі.

Засідання пройшло під головуванням Глави Уряду України Володимира Гройсмана та Верховного представника ЄС у закордонних справах та політики безпеки Федеріки Могеріні. Володимир Гройсман підкреслив, що Київ та Брюссель підсумовують результативний рік у відносинах: цього року остаточно вступила в силу Угода про асоціацію, введено безвізовий режим для громадян України. І тепер, коли механізми співпраці працюють у повному обсязі, необхідно напрацювати дорожню карту ефективного і взаємовигідного використання можливостей, впевнений Глава Уряду. «Переконаний, що нинішнє засідання дозволить оцінити не тільки досягнутий прогрес у наших відносинах, але й визначити конкретні спільні кроки, спрямовані на удосконалення імплементації Угоди про асоціацію та максимальне задіяння українською економікою потенціалу Зони вільної торгівлі з ЄС», - сказав Прем’єр-міністр. Володимир Гройсман підкреслив, що виконання Угоди про асоціацію та Порядку денного асоціації залишається дорожньою картою реформ у нашій країні і проінформував європейських партнерів про хід перетворень, передусім в енергетиці, управлінні державними фінансами, державному управлінні, у децентралізації, судовій системі, формуванні сприятливого ділового клімату тощо. Глава Уряду додав, що вчора, 7 грудня, Парламент схвалив закон про Державний бюджет на 2018 рік, який стане запорукою подальшого економічного розвитку України. «Перед нами стоять непрості завдання. Кожна реформа дається непросто. Але ми вже можемо говорити про те, що ми будуємо ефективні механізми боротьби з корупцією, говоримо про завершення реформи судової системи, - сказав Володимир Гройсман. - Ми концентруємо увагу на відновленні економіки – і партнерство з ЄС має тут ключове значення. Ми виходимо на нову якість та швидкість ухвалення рішень і розраховуємо на подальшу підтримку». Глава Уряду подякував європейській стороні за підтримку територіальної цілісності і суверенітету України та продовження санкційної політики проти агресора. «Безальтернативною є наша єдність щодо позиції змушення агресора повернутися до цивілізованих норм (міжнародної співпраці) та змусити його відновити нашу територіальну цілісність», - підкреслив Володимир Гройсман. Окремо Глава Уряду висловив вдячність за готовність Європейської Комісії розпочати нову програму макрофінансової допомоги ЄС Україні на період 2018-2019 рр. У свою чергу Верховний представник ЄС Федеріка Могеріні підкреслила, що ЄС відзначає прагнення України неухильно слідувати нормам Угоди про асоціацію та намагання запровадити ефективні інструменти антикорупційної політики.


За матеріалами kmu.gov.ua

В.ГРОЙСМАН

МІНІСТРИ & МІНІСТЕРСТВА

Павло Петренко відкрив перший в Україні центр надання послуг

в сфері ДРАЦС європейського зразка "OpenSpace" 30.11.2017

Міністр юстиції Павло Петренко у Києві дав старт новій ініціативі Міністерства юстиції та запустив перший в Україні центр з надання послуг у сфері ДРАЦС європейського зразка – «OpenSpace».

«Сьогодні ми запускаємо пілотний проект з надання послуг в органах реєстрації актів цивільного стану за європейськими стандартами. Українці зможуть отримати найбільш популярні сервіси без зайвої бюрократії, черг та необхідності кілька разів відвідувати РАЦС», - зазначив очільник Мін’юсту. За його словами, «OpenSpace» зібрав 12 найбільш популярних послуг, які надаються відділеннями реєстрації актів цивільного стану столиці. Зокрема, реєстрація народження малюка, подача документів для одруження, зміна імені, повторна видача документів та багато інших. «Це лише перша ластівка зміни якості надання послуг у сфері реєстрації актів цивільного стану. Ми розширимо даний пілотний проект, щоб українці у кожному куточку країни могли отримати сучасні комфортні сервіси європейського зразка», - додав Міністр юстиції. Павло Петренко особисто перевірив роботу нової системи. «Моє завдання, як Міністра юстиції, забезпечити громадян новою якістю сервісів у сфері юстиції. І сьогодні ми зробили це у напрямку реєстрації актів цивільного стану. Все дуже просто й зручно, а головне – швидко. Більшість послуг надаються за кілька хвилин. Максимально громадянам доведеться провести в комфортному «OpenSpace» усього 40 хвилин», - зазначив очільник Мін’юсту…


За матеріалами прес-служби Міністерства юстиції України

Мінагрополітики, Держпродспоживслужба та громадськість підписали меморандум про співпрацю

01.12.2017

Мінагрополітики, Держпродспоживслужба та громадські організації підписали Меморандум про співпрацю з розвитку торговельних відносин у галузі сільського господарства та харчової промисловості.

Від Мінагрополітики Меморандум підписала заступник Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, від Держпродспоживслужби – Голова Служби Володимир Лапа. Від громадських об’єднань агропромислового комплексу участь у підписанні документа взяли: Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Асоціація «Союз птахівників України», Асоціація тваринників України, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Всеукраїнська асоціація експортерів м'ясної та молочної продукції «Укрм'ясомолекспорт», Всеукраїнська громадська організація «Фумігаційна асоціація», Громадська організація «Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти», Громадська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України», Громадська спілка «Вівчарство та козівництво України», Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об'єднання «Спілка пасічників України», Громадська спілка «Рада з питань експорту продовольства», Насіннєва асоціація України, Національна асоціація молочників України «Укрмолпром», Об’єднання «Спілка молочних підприємств України», Українська асоціація виробників картоплі. Документ залишається відкритим та інші представники громадськості можуть приєднатися до його підписання. «Сьогодні діяльність Мінагрополітики головним чином спрямована на підтримку та відстоювання інтересів представників українського агробізнесу на національному та міжнародному рівнях. Тому, я сподіваюсь, що підписання цього рамкового документу послужить новим ефективним механізмом співпраці всіх зацікавлених профільних асоціацій, Міністерства та Держпродспоживслужби з метою відкриття нових ринків та більш ефективної роботи у експортному напрямі в аграрному секторі», - підкреслила Ольга Трофімцева під час церемонії підписання Меморандуму. У свою чергу Володимира Лапи зазначив, що співпраця Держпродспоживслужби і Мінагрополітики вже певною мірою налагоджена, але є потреба її систематизувати: «Важливо розуміти, що ми перебуваємо на одній платформі, маємо спільні завдання та єдину мету».


За матеріалами прес-служби Мінагрополітики

Геннадій Зубко назвав напрямки співпраці зі Світовим банком щодо розвитку муніципальної інфраструктури

05.12.2017 Відбувся семінар за участі представників Світового банку та

водоканалів України під головування Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка.

«Питання порядку денного сьогоднішнього семінару - напрямки подальшої співпраці з Світовим банком щодо реалізації інфраструктурних проектів муніципального розвитку, залучення інвестицій, спільна розробка Стратегії у сфері поводження з водними ресурсами в Україні та маршрутної карти завдань, а також огляд результатів «Другого проекту розвитку міської інфраструктури», - наголосив Віце-прем’єр-міністр. Він повідомив, що перший проект розвитку міської інфраструктури вже показав свою ефективність. Наразі за фінансової підтримки Світового банку реалізовується Другий проект, бенефіціарами якого є 12 водоканалів України. «Питання модернізації водопостачання і водовідведення в Україні стоїть дуже гостро не тільки з точки зору необхідності зменшення енергоспоживання, а в першу чергу – якості надання послуг. Тому вкрай важливо, щоб кожен учасник проекту відчував свою відповідальність як перед громадою і Україною, так і перед фінансовими організаціями. Адже з таких проектів складається портфоліо для інших фінансових інституцій, які в майбутньому можуть інвестувати і реалізовувати проекти в Україні. Будь-які ризики, які виникають під час реалізації маршрутної карти з розвитку міської інфраструктури, це не тільки ризики для громади, це в першу чергу - ризики щодо залучення майбутніх інвестицій в Україну», - зазначив Геннадій Зубко.


За матеріалами прес-служби Віце-прем'єр-міністра України

Степан Кубів підписав з Торгово-промисловою палатою Спільний план дій на 2018 рік

07.12.2017 Перший віце-прем'єр-міністр України – Міністр економічного розвитку

і торгівлі України Степан Кубів та Президент ТПП України Геннадій Чижиков оновили Угоду про співробітництво.

Новацією оновленої угоди є початок співробітництва між Мінекономрозвитку та ТПП України у контексті реалізації Закону України «Про державно-приватне партнерство». “Ми прагнемо вдосконалювати механізм реалізації державно-приватного партнерства і постійно враховуємо думку ділових кіл заради добробуту України. Зараз, коли у ТПП створено Комітет з питань державно-приватного партнерства, маємо усі засоби налагодити конструктивний діалог та напрацювати важливі рішення та пропозиції до законодавства”,- зазначив Степан Кубів. У межах оновленої угоди також планується спільна участь представників Мінекономрозвитку та ТПП України у проведенні виставкових заходів, форумів, конференцій, зустрічей з представниками ділових кіл України та іноземних держав, створення спільних робочих груп для опрацювання спільних питань у сфері економіки, інвестицій, підприємництва тощо. “Це сприятиме більш тісним контактам між представниками інвесторів, підприємців та державними службовцями, які працюють над вдосконаленням бізнес-клімату в Україні. Такий контакт дозволить враховувати позицію бізнесу при розробці державних цільових документів та проектів стратегій, спрямованих на підтримку і розвиток підприємництва в Україні”, - повідомив Степан Кубів.


За матеріалами прес-служби Мінекономрозвитку

Уряд затвердив План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 р.

08.12.2017 Документ було розроблене Міністерством екології та природних

ресурсів України у рамках схваленої Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року».

План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року» має забезпечити впровадження нової державної політики в сфері зміни клімату задля досягнення сталого розвитку. Це передбачає посилення реалізації державної політики в сфері зміни клімату та поступовий перехід до низько-вуглецевого розвитку держави належного врегулювання діяльності щодо пом’якшення зміни клімату через скорочення антропогенних викидів і збільшення абсорбції поглиначами парникових газів та діяльності з адаптації до зміни клімату. План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 р. пройшов громадське обговорення та погоджений з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими установами і організаціями.


За матеріалами прес-служби Мінприроди

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250460394&cat_id=244276429http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250486055&cat_id=244276429http://www.president.gov.ua/news/prezident-ochikuye-u-2018-roci-zrostannya-byudzhetiv-obyedna-44826http://minagro.gov.ua/uk/node/25029http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250475447&cat_id=244276429http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=250482747&cat_id=244276429https://menr.gov.ua/news/31914.htmlhttp://www.kmu.gov.ua/https://minjust.gov.ua/uahttp://www.minregion.gov.ua/http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UAhttp://www.menr.gov.ua/http://minagro.gov.ua/


ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ

СЛУЖБА ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ

Служба зовнішньої розвідки України є однією з небагатьох світових розвідок, що проводить активні заходи

30.11.2017

Президент України Петро Порошенко зауважив, що в умовах гібридної війни держава, її Збройні Сили і спеціальні служби набувають унікального досвіду. Про це пише president.gov.ua

«Служба зовнішньої розвідки України є однією з небагатьох світових розвідок, яка здатна, і цю здатність довела, проводити активні заходи», - підкреслив Президент на урочистостях з нагоди 26-ї річниці Служби зовнішньої розвідки. Президент підкреслив, що високо оцінює інформаційно-аналітичну діяльність Служби, додавши, що розвідувальні дані по безпековому середовищу та доповіді, надані фахівцями Служби, використовуються при розробці документів державного стратегічного планування, зокрема, було ухвалено низку важливих стратегічних рішень, спрямованих на удосконалення діяльності державних органів України у всіх сферах. «В той же час, вимагаю значного підвищення ефективності роботи розвідників. Служба має й надалі розвиватися, вносити необхідні корективи у свою роботу, перегруповувати сили і навчитися гнучко реагувати на нові виклики й загрози, які стоять перед нашою державою», - наголосив Петро Порошенко. Президент назвав пріоритетні завдання для Служби. Глава держави нагадав, що нині 4-та річниця Революції Гідності в Україні, коли мільйони українців вийшли на майдани, ризикуючи життям і маючи тверде переконання, що вони не допустять повернення країни назад до Радянського союзу і лав Російської імперії, та вимагаючи європейської інтеграції України. "І завдання Служби зовнішньої розвідки України – стати повноцінним учасником європейської і євроатлантичної розвідувальної спільноти", - додав Президент. За його словами, цей шлях лежить через розбудову взаємної довіри і посилення практичної взаємодії, у тому числі – через проведення спільних операцій з партнерами по Євросоюзу та НАТО. «Це абсолютно логічно, оскільки ми маємо спільних ворогів» – зазначив Президент.



ПРОКУРАТУРА

Рада отменила сокращение пяти тысяч сотрудников прокуратуры

07.12.2017 Верховная Рада внесла изменения в закон "О прокуратуре" в части

оптимизации численности работников органов прокуратуры. Об этом соощает портал biz.censor.net.ua

За соответствующий законопроект №7160 в целом проголосовали 229 народных депутатов. Законопроектом предлагается исключить из части первой статьи 14 закона "О прокуратуре" положение, в котором идет речь об уменьшении количества прокуроров с 1 января 2018 до 10 тысяч человек. При этом сохраняется существующая численность работников прокуратуры на уровне 15 тысяч человек. Таким образом, проект отменяет предусмотренное действующей нормой уменьшение количества должностей в органах прокуратуры. Как сообщалось, в конце августа Кабмин повысил оклады сотрудникам ГПУ. Согласно расчетам Минсоцполитики, заработная плата генпрокурора составит 166 тыс. грн в месяц с учетом премии и материальной помощи. Первый заместитель генпрокурора будет получать 139 тыс. грн, военный прокурор – 142 тыс. грн, начальник департамента – почти 49 тыс. грн. При согласовании позиций не было учтено замечание Минфина, что на выполнение проекта правительству нужно будет дополнительно в этом году найти 1,6 млрд грн. При этом, в 2017 году в бюджете уже были увеличены расходы на 1,9 млрд грн, в том числе в 1,6 раза увеличены выплаты на оплату труда. Минфин также отметил, что новые надбавки к зарплате прокуроров в 3-8 раз больше надбавок к зарплатам госслужащих. Отметим, заработная плата генерального прокурора Юрия Луценко за июль составила 70 429 грн. После удержания налогов и сборов Луценко получил 56 695 грн.

Читать полностью >>>

По материалам biz.censor.net.ua

ДБРУ

Кабмін затвердив положення і порядок формування Ради громадського контролю ДБР

06.12.2017 Кабінет Міністрів України затвердив положення і порядок формування

Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань (ДБР). Про це повідомляє interfax.com.ua

Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу, 06 грудня. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман зачитав рішення серед прийнятих урядом на засіданні без обговорення. Рада громадського контролю є колегіальним консультативно-дорадчим органом, який створюється для забезпечення прозорості і громадського контролю за діяльністю ГБР і для сприяння взаємодії ГБР з громадськими об'єднаннями. Рада обирає 3 представників до дисциплінарної комісії ГБР, які пропонуються для призначення директору. До складу Ради входять 15 осіб, відібраних за результатами конкурсу, який проводиться шляхом рейтингового голосування в Інтернеті громадян, які проживають в Україні. Кандидатури для участі в конкурсі подаються громадськими організаціями, які працюють в сфері правозахисної діяльності. Як повідомлялося, 22 листопада президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення Романа Труби директором ГБР.


За матеріалами interfax.com.ua

НОВИНИ РЕГІОНІВ

Глава Уряду ініціює підписання Меморандуму щодо подальшої

реалізації реформи децентралізації влади в Україні 04.12.2017

Прем’єр-міністр України В.Гройсман пропонує підписання великого Меморандуму, який стане планом подальших дій в рамках започаткованої 2014 року реформи децентралізації влади в Україні.

Відповідну ініціативу Глава Уряду озвучив під час Другого форуму об’єднаних територіальних громад. Форум пройшов за підтримки Уряду України та за участі Президента Петра Порошенка і Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Глава Уряду підкреслив, що перший етап реформи відбувся, і сьогодні на місцях є належні повноваження, потужний фінансовий ресурс. «Тепер ми маємо підписати Меморандум з усіма учасниками (реформи децентралізації), представниками місцевого самоврядування. Сформувати чіткий план дій, який буде не просто лозунгами, а зобов’язаннями», - сказав Володимир Гройсман. Він подякував Президенту України, народним депутатам, міжнародним партнерам за лідерство у реформі і підкреслив, що зміни вже дозволили побудувати іншу модель управління державою, яка базується на втіленні ініціатив людей. А далі - формування нормативної бази з адміністративно-територіального устрою, створення системи повноцінного самоврядування на базі об'єднаних громад. "Наша кінцева модель - повсюдне місцеве самоврядування із самодостатніми і сильними громадами, - сказав Володимир Гройсман. - Маємо будувати стійку стратегію розвитку держави на основі сильного місцевого самоврядування, центром якого є громадянин і його потреби. На часі - повна включеність в порядок денний реформ в державі, в економічне життя країни та економічне зростання». Відзначимо, наразі в Україні сформовано 665 об’єднаних територіальних громад. Проект державного бюджету на 2018 рік передбачає виділення майже 2 млрд грн на формування інфраструктури громад. Також доходну частину місцевих бюджеті з 2018 року поповнить частина рентних платежів за користування надрами – окрім вже існуючих джерел наповнення регіональних кошторисів. Зараз у Верховній Раді обговорюються одразу кілька законодавчих ініціатив подальшого розширення прав та можливостей ОТГ, в тому числі що

chrematistic - АФО2017/12/10 · chrematistic Хрематистика (от др. - греч....

Documents