commission ua

АНТИКОРУПЦІЙНІ ОРГАНИКРАЇН ЄВРОПИ:КЛЮЧОВІ ПРЕВЕНТИВНІМЕХАНІЗМИ

АНТИКОРУПЦІЙНІ ОРГАНИКРАЇН ЄВРОПИ:КЛЮЧОВІ ПРЕВЕНТИВНІМЕХАНІЗМИ

Збірка-звіткращих практикдля Національного агентстваз питань запобігання корупції

УКРАЇНА

РУМУНІЯ

ЛАТВІЯ

СЕРБІЯ

СЛОВЕНІЯ

МАКЕДОНІЯ

У цьому звіті зібрано вдалі підходи та практики, що впроваджувалися п’ятьма антикорупційними органами європейських країн. Досвід Словенії, Македонії, Сербії, Латвії та Румунії подано для можливого застосування Національним агентством з питань запобігання корупції України. Серед питань, що знайшли відображення у звіті, – організаційні аспекти побудови антикорупційних органів та аналіз ключових механізмів запобігання корупції (перевірка майнових декларацій, конфлікт інтересів та захист викривачів). Збірка містить інформацію про практичний досвід, що напрацьовувався роками роботи подібних організацій.

Дослідження підготовлено групою незалежних експертів на замовлення Програми розвитку ООН. Думки, висновки чи рекомендації, що викладені у звіті, належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Програми розвитку ООН, інших агенцій ООН чи Міністерства закордонних справ Данії. Дослідження проводилося у рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору», що впроваджується ПРООН в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

За підтримки Програми розвитку ООН в Україніта Міністерства закордонних справ Данії

Антикорупційні оргАни крАїн Європи:

ключові превентивні мехАнізми

Збірка-звіт кращих практикдля Національного агентстваз питань запобігання корупції

ЗМіСт

Зміст _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 4Перелік скорочень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 6Вступ і резюме _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 7Уроки та рекомендації на основі огляду практичних прикладів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _10Практичні приклади _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _13

комісія із зАпобігАння корупції словенії (кзк) 14Коротко про установу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _14інституційна структура _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _15Перевірка декларацій про майно _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _16Конфлікт інтересів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _18Захист інформаторів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _18

ДержАвнА комісія із зАпобігАння корупції мАкеДонії (Дкзк) 19Коротко про установу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _19інституційна структура _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _20Перевірка декларацій про майно _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _21Конфлікт інтересів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _23

Агентство протиДії корупції сербії (Апк) 24Коротко про установу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _24інституційна структура _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _25Перевірка декларацій про майно _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _26Оцінка інституційних ризиків і розробка планів забезпечення доброчесності _ _ _ _ _ _27

бюро із зАпобігАння тА протиДії корупції лАтвії (бзпк) 28Коротко про установу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _28інституційна структура _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _29Перевірка декларацій про майно _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _30Планування антикорупційної діяльності _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _30Регулювання конфліктів інтересів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _30Підготовка та підвищення громадської обізнаності _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _30

нАціонАльне Агентство Доброчесності румунії (нАД) 31Коротко про установу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _31інституційна структура _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _33Перевірка декларацій і ситуацій конфлікту інтересів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _35

Додаток 1 – Збіг функцій НАЗК і п’яти проаналізованих установ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _36

Список джерел _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _38

6

ПеРеЛіК СКОРОчеНь

АПК Агентство протидії корупції Сербії

БЗПК Бюро із запобігання та протидії корупції Латвії

ДКЗК Державна комісія із запобігання корупції Македонії

КЗК Комісія із запобігання корупції Словенії

КПК Конвенція ООН проти корупції

НАБУ Національне антикорупційне бюро України

НАД Національне агентство доброчесності Румунії

НАЗК Національне агентство України з питань запобігання корупції

ОеСР Організація економічного співробітництва та розвитку

ПДПС Проект ПРООН «Прозорість і доброчесність публічного сектору»

ПРООН Програма розвитку ООН

САЗПК Спеціалізоване агентство із запобігання та протидії корупції

САКП Спеціалізована антикорупційна прокуратура

СБ Світовий банк

САКП Спеціалізована антикорупційна прокуратура

УНЗ ООН Управління ООН з наркотиків і злочинності

7

Цей звіт і набір кейсів з практики діяльності спеціалізова-них установ із запобігання й протидії корупції та превен-тивних «відгалужень» змішаних антикорупційних інститу-цій підготовлено для Національного агентства України з питань запобігання корупції (НАЗК) у рамках проекту ПРО-ОН «Прозорість і доброчесність публічного сектору», який впроваджує ПРООН за підтримки Міністерства закордон-них справ Данії.

Звіт є одним з інструментів для початкової розбудови ін-ституційної спроможності НАЗК. Дослідження розробле-но для надання новоствореному Агентству можливості скористатися вже зібраним досвідом подібних установ і структур країн Європи у сфері запобігання корупції.

і початковий швидкий огляд вибраних прикладів, і більш глибокий та докладний аналіз засвідчили одну дуже важ-ливу особливість. Навіть у випадках, де проаналізовані агентства мали збіг до 17 з 20 завдань, що стоять перед НАЗК, порівняння установ ускладнювалося через інститу-ційні відмінності, різницю контексту та подекуди дуже різ-ні методологічні підходи до реалізації певних завдань. так, навіть якщо перелік основоположних принципів на папері був майже ідентичним, на практиці їх впроваджували по-різному.

Аналіз функцій і підходів до реалізації ключових завдань, порівняння обсягів фінансування, кадрового забезпечен-ня та зв’язків САЗПК з іншими урядовими структурами засвідчує: поки що не створено жодної універсальної на-лежної практики, яку можна було б повністю запозичити. Цей висновок підтверджують результати попередніх до-сліджень та оглядів1.1 Див. Dionisie & Checchi, 2008; (Регіональний центр ПРООН у Братиславі, 2009; Служба підтримки Transparency International, 2015.

упродовж проведення дослідження та інтерв’ю команда з підготовки звіту мала на меті відпові-сти на такі аналітичні запитання:

• Яким є досвід створення спеціалізованих агентств із запобігання та протидії корупції (САЗПК) та чи є тенденція до того, що із пли-ном часу такі органи в країнах Європи стають більш уніфікованими відповідно до «ідеальної моделі» їхньої структури?

• Якими є інституційні засади для забезпечення незалежності (з одного боку) та підзвітності (з іншого боку) у проаналізованих прикладах?

• Якими є основні характеристики фінансуван-ня САЗПК, чи можна побачити певний зв’язок між кількістю співробітників та обсягом за-вдань, покладених на агентство?

• чи можна побачити певні подібності на ма-крорівні в організаційних структурах (органі-грамах) різних установ?

• Які підходи застосовують проаналізовані САЗПК до виконання своїх основних повно-важень, як-от: до перевірки декларацій про доходи, доступу до баз даних інших установ, регулювання конфлікту інтересів, захисту інформаторів, розробки планів забезпечення інституційної доброчесності та проведення оцінки ризиків?

ВСтУП і РеЗюМе

8

Водночас це зовсім не означає, що визначені підходи не можна вважати ефективними і що неможливо уникнути певних пасток, вивчаючи попередній досвід створення і ді-яльності САЗПК в інших країнах. За умов відсутності «ідеаль-ної» моделі все ж існує можливість скористатися досвідом проаналізованих агентств – хоча б для того, щоб зрозуміти, чи їхня діяльність у тій чи іншій сфері заслуговує на більш глибокий аналіз і, можливо, обмін знаннями та досвідом.

Навіть більше, відсутність ідентичних моделей структури та діяльності САЗПК не означає, що не існує загальних керівних принципів, які б регулювали функціонування антикорупцій-них агентств. так, у Резолюції Ради Європи «Про двадцять керівних принципів боротьби з корупцією», ухваленій 1997 р., визначено, що одним із наріжних каменів ефективної бо-ротьби з корупцією (враховуючи компонент запобігання) обов’язково має бути незалежність відповідної установи 2.

У Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, яку Рада Європи підготувала 1999 р. (а Україна ратифікувала 2006 р.3), цей принцип ще більше конкретизовано. Зокрема положен-ня статті 20 Конвенції передбачають незалежність, автоном-ність, зобов’язання держав щодо спеціалізації персоналу та органів на боротьбі з корупцією та забезпечення належного фінансування для ефективного виконання їхніх завдань4.2 Див. пункт 3 Резолюції (97) 24, в якому визначено, що важливо «забезпечити для осіб, які виконують обов’язки щодо запобігання, розслідування, судового переслідування та винесення вироків щодо випадків корупції, незалежність, яка б відповідала їхнім функціям, свободу від неналежного впливу та ефективними засобами для збору доказів, захист для осіб, які допомагають владі у боротьбі з корупцією, а також збереження таємниці слідства». – Рада Європи, 1997. 3 Див. Верховна Рада України, 2006.4 Зокрема у статті 20 передбачено: «Кожна Сторона вживатиме таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення спеціалізації персоналу та органів на боротьбі з корупцією. Для того, щоб вони могли здійснювати свої функції ефективно та без будь-якого невиправданого тиску, вони повинні мати необхідну самостійність відповідно до основоположних принципів правової системи Сторони. Сторони забезпечуватимуть персоналу таких органів підготовку та фінансові ресурси, достатні для виконання його завдань». – Рада Європи, 1999.

Найбільш цілісним і першим глобальним юридично обов’язковим документом з питань запобігання та про-тидії корупції вважають Конвенцію ООН проти корупції (КПК)5, прийняту Генеральною Асамблеєю 31 жовтня 2003 р., яка набрала чинності 2005 р. (Україна також ратифікува-ла її 2006 р.6). КПК і технічний довідник щодо впроваджен-ня Конвенції7 створюють одні з найбільш чітких рамок іс-нування дієвої структури із запобігання корупції в країні.

Даючи державам-сторонам Конвенції велику свободу щодо вибору найбільш оптимальної моделі, технічний довідник порушує питання, на які кожна держава має від-повісти самостійно, зокрема, щодо створення окремого органу або покладення відповідних повноважень на вже наявний орган, ухвалення необхідної нормативно-право-вої бази, налагодження належних механізмів координації, забезпечення рівності та прозорості призначень, необхід-них гарантій від звільнення для персоналу та отримання достатнього фінансування8.

Недавно, наприкінці 2012 р., міжнародна спільнота прак-тиків підсумувала міжнародно визнані принципи функці-онування антикорупційних установ (і тих, що займаються лише запобіганням корупції, і відповідальних за протидію цьому явищу). Збірка цих принципів отримала назву «Джа-картська заява про принципи роботи антикорупційних агентств»9. Її прийнято впродовж щорічної конференції у перебігу обговорення між кількома сотнями представ-ників антикорупційних установ з усього світу, високих представників ПРООН, УНЗ ООН, СБ, ОеСР і Transparency International.

5 Див. Організація Об'єднаних Націй, 2003. 6 Див. Верховна Рада України, 2006.7 Див. Організація Об'єднаних Націй, 2009.8 Див. докладні пояснення та інструкції на с. 7–12 Технічного керівництва, що стосуються безпосередньо статті 6 КПК «Орган або органи із запобігання та протидії корупції». – Організація Об'єднаних Націй, 2009.9 Див. KPK, ПРООН, УНЗ ООН, 2012.

9

Хоча Джакартська заява не є юридично обов’язковою, вона містить комплексний і водночас стислий контроль-ний перелік запитань для визначення, чи має наявна або запланована до створення установа достатньо сильні по-вноваження, чи користуються її співробітники функціо-нальним імунітетом і чи належним чином їх наймають на посади і звільняють з них, чи володіє установа достатніми ресурсами та чи їх надають на постійній основі, чи має установа внутрішню та зовнішню підзвітність щодо своєї діяльності і чи звітує вона за неї.

Загалом положення міжнародних конвенцій, рекоменда-цій і настанов щодо основних принципів (інституційної автономності, мандата, ресурсів і сприятливого середови-ща) дуже схожі. Водночас, як зазначено вище, огляд прак-тики показує, що реалізація цих принципів відбувається через різні підходи та засоби.

Для зручнішого користування цей звіт поділено на три основні тематичні блоки. У першому зібрано узагальнені спостереження та рекомендації на основі випадків, опи-саних у звіті, а також наведено огляд практики САЗПК у різних країнах світу та в українському контексті. Ці реко-мендації, наскільки це можливо, пов’язані з практичними кейсами, описаними у другому блоці.

У другому блоці наведено практичні кейси Комісії із запо-бігання корупції Словенії (КЗК), Державної комісії із запобі-гання корупції Македонії (ДКЗК), Агентства протидії корупції Сербії (АПК), Бюро із запобігання та протидії корупції Латвії (БЗПК) та Національного агентства доброчесності Румунії (НАД). У кожному прикладі представлено загальний огляд (паспорт) установи, її органіграму (організаційну структуру) із зазначенням кількості співробітників, докладно висвітле-но підходи установи до системи перевірки декларацій про доходи та доступ до зовнішніх баз даних, методи регулю-вання конфлікту інтересів і захисту інформаторів, а також оцінки інституційних ризиків і підготовки планів забезпе-чення доброчесності.

Нарешті, у третьому блоці надано порівняльну таблицю щодо спільних і відмінних функцій НАЗК і відповідних уста-нов, проаналізованих у звіті.

10

хоча ідеальної моделі антикорупційного агентства не існує, сильні сторони та успіхи (а також слабкі сторони і невдачі) інших сАзпк

можна використати для підвищення ефектив-ності функціонування нАзк

Як зазначено у вступі, міжнародні засади (включаючи до-кументи ООН, Ради Європи та ОеСР) дуже подібні у вста-новленні загальних стандартів і принципів діяльності анти-корупційних установ. Водночас жодне з проаналізованих САЗПК не відповідає повністю цим критеріям, причому на різних етапах існування деякі установи демонстрували по-внішу відповідність критеріям, аніж інші. Зайве говорити, що велике значення також мають відмінності у норматив-но-правовій базі, традиціях управління та культурному контексті. Незважаючи на відсутність установи, подібної за повноваженнями до НАЗК, яка б ідеально функціонува-ла, все ж можна говорити про дієве використання тих чи інших засобів запобігання корупції різними антикорупцій-ними агентствами. таким чином, рекомендується глибше проаналізувати такі повноваження досліджуваних антико-рупційних установ (і, за можливості, налагодити безпосе-редній контакт з ними для докладнішого обміну досвідом):

• кзк словенії – звітування про стан корупції в кра-їні; моніторинг і перевірка декларацій, включаючи

ведення реєстру декларацій про майно; розробка планів забезпечення доброчесності на основі оцінки інституційних корупціогенних ризиків; співпраця з ін-форматорами; залучення громадянського суспільства та громадськості до відстоювання прав Комісії (у т.ч. захист від скорочення фінансування);

• Дкзк мАкеДонії – антикорупційне навчання дер-жавних службовців; моніторинг фінансування полі-тичних партій; співпраця з податковими органами під час перевірки декларацій про майно;

• Апк сербії – розробка та реалізація антикорупційної політики; організація досліджень з питань, пов’язаних з корупцією; надання методичної допомоги органам влади для виявлення корупціогенних ризиків і роз-робка планів забезпечення доброчесності; залучення громадянського суспільства до розробки антикоруп-ційної політики та моніторингу фінансування політич-них партій;

• бзпк лАтвії – аналіз ситуації із запобіганням та про-тидією корупції, збір статистики та даних для розроб-ки стратегічних антикорупційних документів (Антико-рупційної стратегії та Державної програми); розробка та реалізація антикорупційної політики; розробка ме-

УРОКи тА РеКОМеНДАЦіЇ РОЗРОБЛеНО НА ОСНОВі ОГЛЯДУ ПРАКтичНиХ КейСіВУроки та рекомендації підготовлено на основі огляду п’яти практичних кейсів антикорупційних агентств. Вони мають на меті окреслити основний шлях розвитку ефективної організаційної структури та виконання функцій НАЗК.

1

11

тодології; проведення кампаній із підвищення обізна-ності громадськості щодо антикорупційної діяльності;

• нАД румунії – збір статистики та проведення роз-слідувань щодо майна/інтересів на основі даних; про-ведення адміністративних розслідувань; моніторинг випадків конфлікту інтересів; перевірка декларацій, у т.ч. ведення Реєстру декларацій про майно онлайн; налагодження міжнародної співпраці та залучення міжнародної підтримки для захисту від скорочення фінансування.

Аналіз повноважень і пропорційне порів-няння обсягу завдань дає підстави запропо-нувати відповідні параметри для секретарі-

ату нАзк

Упродовж аналізу практичних прикладів увагу було зо-середжено на функціях установ, відносній успішності ді-яльності, приблизних обсягах завдань (як-от кількості декларацій або транзакцій, за моніторинг яких відповідає установа), а також обсягах фінансування (у відсотку до ВВП). Наші розрахунки базуються на кількості посадових осіб державних органів України (тих, хто має заповнюва-ти декларації про майно)10. Утім, рішення про загальний внутрішній розподіл функцій між підрозділами мають приймати члени НАЗК. такі приблизні підрахунки щодо обсягу завдань означають, що у центральному секретарі-аті НАЗК мають працювати щонайменше 300 співробітни-ків, причому не менш як 50 з них повинні займатися суто перевіркою декларацій про майно та пов’язаним із цим моніторингом способу життя. Що стосується передбаче-ної законодавством можливості створення регіональних підрозділів, на цей момент рекомендується втриматися від цього. Хоча передбачена у законодавстві можливість їх створення однозначно позитивна, досвід проаналізова-10 Визначено, що в Україні налічується від 700 до 900 тис. посадових осіб, збір декларацій про майно яких потенційно є завданням НАЗК.

них країн свідчить, що наявність представництв у регіонах більш характерна для антикорупційних установ чистого або змішаного правоохоронного профілю.

стратегічне планування внутрішнього розвитку – важливе, коли антикорупційне агентство починає запускати багато функ-

цій водночас

Упродовж аналізу практичних кейсів визначено набори функцій досліджуваних агентств і проведено порівняння функцій кожної установи з функціями НАЗК. Відповідно обсяг функцій НАЗК України виявився найбільш широким, порівнюючи її з іншими досліджуваними агенціями. Під час вторинного дослідження та неофіційних інтерв’ю з пред-ставниками інших превентивних антикорупційних органів зауважено, що з огляду на таку велику кількість функцій неможливо почати впровадження всіх функцій водночас і в повному обсязі. Відтак важливо почати працювати над стратегічною послідовністю запуску впровадження функ-цій і визначенням пріоритетних функцій, як тільки НАЗК розпочне свою роботу. Якщо цього не зробити, є ризик, що НАЗК буде перевантажена функціями, пріоритетами та невідкладними потребами, що може призвести до непоро-зумінь і неспроможності повноцінно функціонувати. Отже, коли буде призначено основне керівництво НАЗК, необ-хідно буде звернути велику увагу на розробку внутрішньої стратегії та оперативного плану діяльності Агентства на рік.

крім задекларованої політичної та організа-ційної незалежності, для справжньої авто-номності установи потрібно забезпечити

достатнє фінансування

Як буде видно у випадках, наведених нижче, коли САЗПК проводить перші успішні антикорупційні розслідування, у кожній країні постає та викликає особливо гострі дискусії питання фінансування його діяльності. Коли перші важли-

2

4

3

12

ві справи передають до суду, прокуратури або ЗМі, органи влади часто реагують достатньо швидко: найвпливовіші політики та високопосадовці намагаються скоротити фі-нансування агентства та пізніше звинувачують його в не-ефективності (зважаючи на брак фінансування). У цьому контексті рекомендовано звернути увагу на досвід Румунії та Словенії. В обох випадках успішні адміністративні роз-слідування щодо поведінки найвищих посадовців при-звели до скорочення фінансування. Знову ж таки, в обох випадках налагодження широкої мережі підтримки та побудова довіри до установи, що була підкріплена стра-тегічною та професійною адвокацією інтересів агентства міжнародними і громадськими партнерами, дали змо-гу вирішити ситуацію. Отже, одна з вагомих гарантій від спроб обмежити фінансування агентства у майбутньому – швидка й активна побудова широкої мережі підтримки національними та міжнародними партнерами.

інформування національних і міжнародних партнерів про роботу агентства має зна-чення не лише для налагодження хороших

зв’язків з громадськістю – це обов’язковий захід для забезпечення існування та успішної діяль-ності нАзк

Хоча поради щодо відкритості, комунікацій і налагодження зворотного зв’язку зі ЗМі, громадянським суспільством і міжнародними партнерами очевидні, все ж важливо на них ще раз наголосити. Жодна антикорупційна установа не має ухилятися від активної співпраці зі ЗМі та громадянським суспільством для розповсюдження інформації про її діяль-ність (навіть про такі поточні питання, як створення нових підрозділів, прийом на роботу нових співробітників, прове-дення навчальних заходів тощо). Це дає змогу агентству не лише підтримувати постійне інформування своїх партнерів (громадських установ, ЗМі, приватного бізнесу), а й відігра-вати провідну роль у дискусіях. Надійні, довірливі та довго-строкові відносини з міжнародними партнерами (не разові

прохання про допомогу, а тривалі стратегічні зв’язки) мо-жуть допомогти у разі проблем з фінансуванням або іншого тиску незадоволеними політиками та високопосадовцями. Серед іншого, важливо готувати якісні двомовні матеріали (у т.ч. щорічні та тематичні звіти), щоб міжнародні партне-ри могли ознайомлюватися з ними та бути в курсі останніх новин, результатів роботи або проблем. такі інформаційні зв’язки з неурядовими та міжнародними партнерами пізні-ше також можна використати для донесення інформації до широкої аудиторії – тобто для підвищення обізнаності гро-мадськості та адвокаційної роботи.

використання «періоду відстрочки» для отримання легко досяжних результатів може стати основою для подальшого успіш-

ного зростання, провал може призвести до тривалої недовіри та «інституційної коми»

У випадку НАЗК, як й у випадках інших новостворених ан-тикорупційних установ, вірогідно, буде певний так званий період відстрочки, коли установа користується довірою та є сподівання на зміни, які принесе її діяльність. Зокрема у випадку НАЗК таке вікно можливостей буде коротшим, аніж в інших установах – передусім тому, що його було створено одним з останніх (інші установи, як-от НАБУ та спеціалізована антикорупційна прокуратура, вже ви-черпали ресурс довіри та терпіння громадськості). Друга причина меншої тривалості цього періоду – суттєва за-тримка із створенням і початком діяльності НАЗК, через що громадськість може більш скептично ставитися до ре-зультатів її роботи. У такій ситуації критично важливо, щоб Агентство почало достатньо швидко функціонувати, щоб воно могло продемонструвати перші результати (та на-лежним чином інформувати ширшу громадськість про те, що відбувається всередині установи, включаючи заходи з розбудови інституційної спроможності, найму персоналу, навчання тощо). За можливості та з огляду на законодавчі обмеження необхідно обрати сфери, в яких перші пози-

5

6

13

Case-sTudIesтивні результати можна отримати якнайшвидше (це може бути регулювання конфлікту інтересів, перевірка деклара-цій про майно або фінансування політичних партій). Якщо впродовж початкового періоду не буде отримано доказів успішності, перед Агентством пізніше можуть постати сер-йозні виклики. У цьому контексті не можна недооцінювати значення управління очікуваннями від НАЗК.

сама антикорупційна агенція не може успішно боротися (запобігати) корупції: важливий крок до створення ефективної

системи боротьби з корупцією в країні – за-безпечення довіри ключовими антикорупційними органами

Нарешті, важливо зазначити, що відповідно до регіо-нального та світового досвіду антикорупційні заходи од-нієї окремо взятої установи можуть бути успішними лише тоді, коли у ній поєднано всі етапи та напрями антикоруп-ційної діяльності (запобігання – розслідування – санкції). Однак у такому разі постає питання щодо підзвітності та-кої установи. У всіх ситуаціях, коли в країні створено кіль-ка антикорупційних установ (включаючи САЗПК), важли-ва співпраця та створення позитивних робочих відносин між ними. У всіх проаналізованих випадках частіше або рідше траплялися ситуації, коли повноваження було розподіллено неефективно, справи програвалися, або не відбувалося обміну інформацією через конкуренцію, боротьбу за сфери впливу чи просто через відсутність контактів між відповідними органами влади в антикоруп-ційній площині. Хоча загалом система антикорупційних органів України непроста, керівництво НАЗК має манев-рувати у цьому середовищі та демонструвати політичну вправність для налагодження та підтримки робочих від-носин з НАБУ, спеціалізованою антикорупційною про-куратурою та іншими антикорупційними органами, які можуть з’явитися у цій сфері для забезпечення синергії та спільного результату.

Кейси для цього огляду відібрано з огляду на низку мір-кувань. По-перше, завдання огляду – зосередитися на органах, функції яких подібні до функцій НАЗК. Ще одним критерієм був географічний – з огляду на євроінтеграційні прагнення України обрано антикорупційні органи країн – членів ЄС (Комісія із запобігання корупції Словенії (КЗК), Бюро із запобігання та протидії корупції Латвії (БЗПК), На-ціональне агентство доброчесності Румунії (НАД) і країн-кандидатів (Державна комісія із запобігання корупції Ма-кедонії (ДКЗК) та Агентство протидії корупції Сербії (АПК)). Ці практичні приклади проаналізовано через якісну оцін-ку відповідного законодавства, підзаконних актів, щоріч-них звітів і професійної періодики, наданих Регіональною антикорупційною ініціативою (RaI) та Міжнародною анти-корупційною академією (IaCa).

Автори також використовували документи та доповіді УНЗ ООН, GReCO, мережі «Європейські партнери проти корупції» (ePaC) та Transparency International. Крім аналізу документів, проведено інтерв’ю з чинними й колишніми головами та співробітниками спеціалізованих агентств із запобігання та протидії корупції (САЗПК).

Усі приклади наведено у формі коротких «паспортів» від-повідного САЗПК – детальної органіграми, що містить огляд внутрішньої структури та штатного розпису, бюдже-ту та низки статутних функцій агентства, що є спільними із функціями НАЗК. За можливості також проведено огляд таких ключових повноважень, як перевірка декларацій про майно та доступ до відповідних баз даних, які ведуть різні установи, регулювання конфлікту інтересів, захист інформаторів, оцінка інституційних ризиків і, відповідно, розробка плану забезпечення доброчесності державних органів і підприємств.

7

СЛОВеНіЇ Комісія із запобігання

корупції (КЗК)

КЗК – це незалежний колегіальний державний орган, що має широкі повноваження у сфері запобігання корупції, розслідування випадків конфлікту інтересів, моніторингу протиправного лобізму та порушення норм професійної етики і доброчесності у публічному секторі. Комісія не є правоохоронним органом, і її співробітники не мають типових правоохоронних повноважень.

Рік заснування:

Розглянуто справ (на рік):

Загальна кількість персоналу:

Регіональні підрозділи:

Кількість державних службовців у країні:

Кількість декларацій про майно:

Збіг функцій з НАЗК:

Бюджет:

Керівництво:

Кількість співробітників у публічному секторі у країні:

2014

1237 (дані за 2011 р.)

до 40 осіб

немає та не передбачено

18 100

14 000 на рік

збігаються 13 з 20 функцій нАзк (65%)

2,5 млн дол. сША (0,0045% номінального ВВП)

головний комісар, 2 заступники головного комісара

158 000 (населення – 2 млн)

Водночас законом їм надано широкі повноваження щодо доступу й ви-требування фінансових та інших документів (незалежно від рівня їхньої конфіденційності), здійснення допитів державних службовців та офіційних осіб, адміністративних розслідувань і проваджень, а також проведення консультацій, щоб отримати додаткову інформацію та свідчення від різно-манітних правоохоронних органів (як-от Служби з протидії відмиванню грошей, Податкової адміністрації тощо) у межах їхніх повноважень. КЗК та-кож може накладати штрафи за різні правопорушення (рішення про санк-ції ухвалює суд).

Орган створено 2004 р., після того, як 2002 р. було запроваджено, а пізніше ліквідовано посаду Урядового уповноваженого з протидії корупції (подібно до того, як розвивалися антикорупційні установи в Україні). Після цього вна-слідок ухвалення 2010 р. Закону про доброчесність та запобігання корупції його мандат і функції було розширено. Відповідно до цього закону КЗК веде реєстр декларацій про майно, каталог подарунків, реєстр лобістів і більш як 30 інших реєстрів і баз даних.

КОРОтКО ПРО УСтАНОВУ

15

Комісія є незалежною від виконавчих і законодавчих ор-ганів влади. Рішення КЗК по суті (тобто рішення щодо під-твердження фактів корупції, конфлікту інтересів, пору-шень порядку лобіювання тощо) приймає сама установа, але деякі з рішень можуть передаватися на судовий огляд Вищому адміністративному суду. У тому, що стосується підзвітності та прозорості, КЗК має регулярно проходити зовнішній аудит, звіт за результатами якого подають пар-ламенту і Президенту, а потім оприлюднюють. Крім того, КЗК щорічно звітує перед парламентом. Усі рішення КЗК (за деякими рідкісними винятками) мають оприлюднюва-тися онлайн, що дає змогу інформувати громадськість про діяльність САЗПК та її результати.

Наскільки дозволяє бюджетна автономія та міркування безпеки, КЗК має повноваження щодо перерозподілу та переспрямування фінансування, яке вона щорічно отри-мує від парламенту, відповідно до своїх потреб. Водночас така свобода недостатня, оскільки щорічні бюджетні ко-ливання загрожують безпеці існування КЗК і мають безпо-середній негативний вплив на ефективність її діяльності. Видається, що бюджетним зашморгом зловживають, щоб утримувати Комісію від занадто активних розслідувань. так, наприклад, у травні 2005 р. уряд суттєво скоротив бюджет Комісії, що засвідчило брак політичної підтримки. Враховуючи розширення мандату КЗК у результаті законо-давчих змін у 2010–2011 рр., недостатність фінансування призводить до неповноцінної реалізації функцій Комісії та іноді навіть до припинення її діяльності.

Останніми роками кількість персоналу КЗК збільшилася з 29 до 40 осіб, але і самі співробітники, і зовнішні механіз-ми незалежної оцінки (у тому числі GReCO) вважають цю кількість недостатньою для провадження повноцінної ді-яльності у сферах розкриття активів держслужбовців, ре-гулювання лобіювання та конфлікту інтересів. Для запобі-гання ризикам у майбутній діяльності кількість персоналу потрібно збільшити.

КЗК має таку організаційну структуру:

Як видно з таблиці, КЗК складається з керівного органу (ко-легіальної комісії, у т.ч. одного Головного комісара та двох його/її заступників), секретаріату та двох інституційних під-розділів: Бюро з розслідувань та нагляду і Центру із запобі-гання корупції та доброчесності державної служби.

Керівник Комісії та два його/її заступники призначає Пре-зидент Словенії на основі результатів відкритого конкур-

іНСтитУЦійНА СтРУКтУРА

комісіяГоловний комісар (1)Заступники Головного комісара (2)

секретАріАтПравові, фінансові та кадрові функціїМіжнародна співпраця та PRВідділ аналітики, розслідувань та інформаційної безпеки

бюро з розслідувань і нагляду розслідування випадків

корупції, конфлікту інтересів, лобіювання, інші адміністративні розслідування

збір і моніторинг декларацій про майно

застосування правил щодо конфлікту інтересів

захист інформаторів

співпраця з правоохоронними органами та прокуратурою

центр із запобігання корупції та доброчесності держслужби координація виконання

Національного плану дій із протидії корупції

розробка планів забезпечення доброчесності (для установ)

розробка та реалізація заходів із запобігання

антикорупційна експертиза законодавства

співпраця з ОГС, ВНЗ, науково-дослідними установами

всього 40

співробіт-ників

16

КЗК – це основна установа, що нині відповідає за збір і перевірку декларацій про майно державних службовців. Словенія має тривалу традицію функціонування механіз-му розкриття інформації про майно (починаючи з 1994 р.). Упродовж 2004 р. – першого року діяльності – Комісія на основі попереднього досвіду Словенії та цього механіз-му розробила й запровадила комплексну систему декла-рування доходів і майна державними службовцями на-ціонального та місцевого рівня, включаючи прокурорів і

суддів. Найбільше спротиву нова система декларування зустріла на місцевому рівні, та все ж систему було запро-ваджено відносно успішно.

Систему декларування нині поширюють на широке коло державних службовців (14 тис. посад ), включаючи ви-сокопосадовців, службовців центрального і місцевого рівнів, обраних чи призначених посадових осіб. Декла-рації подають під час працевлаштування та звільнен-

су. так само, як й у випадку НАЗК, до кандидатів у комісари КЗК висувають вимоги щодо відповідності високим стан-дартам професійності та доброчесності. Вони проходять співбесіду з відбірковою комісією, що складається з пред-ставників уряду, Національної Асамблеї (нижньої па-лати парламенту), ОГС, Незалежної судової ради та Незалежної ради державних службовців.

членів КЗК Словенії обирають максимум на шість (Головний комісар) або п’ять (його/її заступники) років. До закінчен-ня терміну їхніх повноважень цих трьох осіб може звільнити лише Президент (за власним поданням або поданням парла-менту), якщо діяльність членів КЗК порушує норми Конституції або законодавства.

Ще однією спільною рисою з процедурами роботи НАЗК є те, що комісари КЗК ухвалюють рішення по суті (звинува-чення у корупції, конфлікті інтересів, порушенні професій-ної етики) більшістю голосів. Для ухвалення виваженого рішення Комісія може звернутися за підтримкою до сво-їх співробітників або зовнішніх експертів у таких сферах, як право, економіка, аудит, соціальні науки, інформаційні технології або розслідування. Секретаріат, співробітників якого приймають на роботу на основі відкритого конкур-

су або вони переходять з інших державних установ, відпо-відає за розробку засад протидії корупції та забезпечення професійної етики у державному секторі, здійснює аналіз і дослідження питань корупції з використанням іКт, про-

водить антикорупційну перевірку законодавства, відповідає за міжнародну діяльність КЗК і

зв’язки з громадськістю, а також виконує адміністративні, кадрові, логістичні та

фінансові функції Комісії.

Бюро з розслідувань і нагляду збирає та здійснює моніторинг декларацій про майно високопосадовців, розслі-

дує випадки корупції, конфлікту інтере-сів, порушення правил лобіювання та ін-

ших порушень, що входять до мандату КЗК.

Центр із запобігання корупції та доброчесності дер-жавної служби, серед іншого, здійснює антикорупційну експертизу НПА, розробляє та впроваджує різноманітні заходи із запобігання корупції, проводить інформацій-но-просвітницьку діяльність, надає допомогу державним установам і підприємствам у підготовці планів забезпе-чення доброчесності, співпрацює з громадянським сус-пільством, навчальними закладами, науково-дослідними установами тощо.

ПеРеВіРКА ДеКЛАРАЦій ПРО МАйНО

членів КЗК Словенії

обирають максимум на шість (головний комісар) або п’ять (його/її заступники)

років

17

ня з державної служби, а також регулярно впродовж служби. Держслужбовці також зобов’язані повідомляти про всі зміни статусу свого майна за час перебування на службі. члени Національної Ради (верхня палата парла-менту), яких непрямо обирають місцеві громади та гру-пи за інтересами (роботодавці, працівники, фермери, об’єднання виробників, торговельного бізнесу тощо), не подають декларації про майно.

Державні службовці мають подавати декларації онлайн лише з 2011 р. електронна система декларацій про май-но Словенії дає змогу перевіряти дані та порівнювати їх з інформацією з інших державних баз даних і реєстрів (так само передбачається у системі, яку буде вести НАЗК). Ве-лика частина даних з декларацій про майно доступна для

громадськості на веб-сайті КЗК. Повне оприлюднення де-кларацій не дозволяється відповідно до рішення Консти-туційного суду від 2007 р.

із перевіркою декларацій про майно тісно пов’язане пи-тання моніторингу способу життя, який дає змогу побачи-ти розбіжності між реальним способом життя державного службовця та тим, який можна уявити на основі його/її декларації. Законодавство Словенії щодо повернення ак-тивів передбачає, що всі підозри про наявність у держав-ного службовця майна вартістю більш як 50 000 євро, по-ходженню якого немає пояснення, повинна розслідувати прокуратура. Водночас згідно із законодавством у таких

випадках не дозволяють перекладати тягар доведення ба-гатства (тобто не підозрюваний має доводити законність володіння майном, а прокуратура має довести, що відпо-відне майно отримано неправомірно).

Крім перевірки достовірності декларацій про майно дер-жавних службовців, КЗК може звертатися із запитами про додаткові дані щодо майна родичів державних службов-ців, якщо є обґрунтовані підстави припускати, що майно було передано родичам, щоб уникнути його декларуван-ня. Недавно КЗК запропонувала внести зміни до законо-давства для зменшення корупціогенних ризиків, у тому числі для спрощення доступу до даних про майно, пере-дане третім сторонам.

Незважаючи на всі наведені вище позитивні сторони ре-жиму декларування, за порушення правил декларуван-ня майна передбачено лише невеликі штрафи (зокрема за недекларування майна або надання неповних чи не-правдивих даних). Якщо державний службовець не надає необхідні дані впродовж терміну, визначеного законом, КЗК може запропонувати органу, в якому він/вона працює, знизити його/її зарплату на 10%. Якщо знайдено чималу та необґрунтовану розбіжність між рівнем доходу державно-го службовця та його/її реальним матеріальним станом, і він/вона не може пояснити цю розбіжність, КЗК має по-відомити орган, в якому він/вона працює, а також інші компетентні правоохоронні органи, якщо є підозра щодо інших невідповідностей або скоєння правопорушень.

Якщо виявлено порушення режиму декларування майна, установа, в якій працює державний службовець, може (але не зобов’язана) почати дисциплінарне провадження для його/її звільнення з посади або звільнення з держав-ної служби. КЗК також може звернутися із запитом до від-повідних органів (правоохоронних, податкових, служби фінансових розслідувань тощо) для вжиття запобіжних заходів щодо припинення транзакцій або вилучення май-

всі підозри про наявність у державного службовця майна вартістю більш як 50 000 євро, походженню якого немає пояснення, повинна розслідувати прокуратура

18

на (якщо є великий ризик, що це майно можуть приховати або передати третім сторонам)11.

Попри те, що санкції за недотримання режиму деклару-вання майна достатньо слабкі, КЗК успішно використовує свої можливості публічно розголошувати про здійснені порушення (naming and shaming). Наприклад, 2012 р. ши-роко оприлюднено інформацію про порушення декла-рування Прем’єр-міністром, державними службовцями, головами семи політичних партій у парламенті та мером Любляни. Після гучної кампанії серед громадськості та ЗМі деякі з цих осіб залишили свої посади12.

Законодавством Словенії про конфлікт інтересів перед-бачено обмеження на провадження бізнесу, у тому числі існує положення щодо бізнесу родичів державних служ-бовців. КЗК видає настанови щодо запобігання та регулю-вання конфлікту інтересів, включно з такими питаннями, як збереження бізнесу під час перебування на державній службі, вплив на прийняття рішень у державних устано-вах, визнання недійсними контрактів і рішень, укладе-них/прийнятих за наявності конфлікту інтересів. Комісія також регулює питання подарунків і положення щодо за-побігання захисту призначеними чиновниками власних бізнес-інтересів, а також уникнення заняття колишніми державними службовцями посад у компаніях, які раніше були постачальниками товарів/послуг для відповідних державних органів.

11 Див. Європейський Союз, 2014.12 Там само.

Законодавство про захист інформаторів у Словенії достат-ньо суперечливе, і КЗК визнає, що поки що реалізовано лише деякі його аспекти. Для заохочення повідомлень про випадки корупції Комісія та поліція приймають ано-німні та електронні повідомлення. КЗК надає інформацію про захист інформаторів на своєму веб-сайті й проводить численні тренінги для державних службовців про захист інформаторів. КЗК також регулярно організовує зустрічі з правоохоронними органами та має право отримувати інформацією від інформаторів і ділитися нею з ними для посилення захисту свідків і залучення експертів до заходів захисту. Водночас КЗК опрацювала лише 33 запити про за-хист інформаторів 2011 р. та 22 запити 2012 р.

КЗК є установою із запобігання корупції з добре налаго-дженою практикою, розвиненою внутрішньою структу-рою та вагомим авторитетом у словенському суспільстві, що підтверджується високим ступенем довіри до неї. Сильні сторони Комісії – моніторинг декларацій про май-но, включаючи онлайн-перевірки, практика складання планів забезпечення доброчесності для установ публічно-го та приватного секторів, реагування на факти корупції в бізнесі та приватному секторі. Це одна з перших установ, які почали працювати з незаконним лобіюванням через підтримку відповідної бази даних. Водночас практиці ре-гулювання конфліктів інтересів бракує контрольних ме-ханізмів. Крім того, є тенденція щодо зменшення кількості інформаторів, що передусім пов’язано із законодавчими прогалинами.

КОНфЛіКт іНтеРеСіВ

ПіДСУМКи

ЗАХиСт іНфОРМАтОРіВ

МАКеДОНіЇ

Державна комісія із запобігання корупції

(ДКЗК)

Державна комісія із запобігання корупції (ДКЗК) – основна антикорупційна установа в Македонії. Вона розглядає всі повідомлення про підозри щодо корупції: і ті, які вона розслідувала самостійно, і повідомлення у ЗМі, скарги й повідомлення від інформаторів.

ДКЗК є спеціалізованою антикорупційною установою, відповідальною за запобігання корупції та конфлікт інтересів у сфері державного управління, але вона не має слідчих повноважень або повноважень щодо кримінально-го переслідування13. Крім того, Комісія відповідає за реалізацію Державної антикорупційної програми, проведення моніторингу способу життя, попе-редження відповідних органів влади про можливі порушення порядку фі-нансування політичних партій, надання висновків про звільнення, заміну, кримінальне переслідування або застосування інших заходів притягнення до відповідальності щодо обраних або призначених посадових осіб у спра-вах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями, а також за збором і аналізом декларацій про майно та декларацій інтересів.

ДКЗК створено як спеціалізоване агентство із запобігання та протидії корупції у листопаді 2002 р. відповідно до Закону про запобігання корупції, прийнято-го влітку того ж року. Після ухвалення Закону про протидію корупції та кон-флікту інтересів 2007 р. повноваження ДКЗК було суттєво розширено. Крім того, мандат Комісії ще більше розширено 2009 р., коли до нього включили повноваження щодо моніторингу лобіювання в країні.

13 Див. Реґіональна антикорупційна ініціатива, 2015.






Кількість державних службовців у країні:



Бюджет:



2002

більше 1 300 (дані за 2014 р.)

26 (у штатному розкладі встановлено граничну чисельність у 45 співробітників)


4 000 на рік

4 000 на рік



голова комісії + 6 членів


20

У тому, що стосується звітування, ДКЗК підзвітна Асамблеї (парламенту) та щорічно подає звіти про свою діяльність Асамблеї, уряду та Верховному суду, а також ЗМі. Щоріч-ний звіт за відповідний рік і Державну програму запобі-гання та подолання корупції та конфлікту інтересів затвер-джують одним пакетом у парламенті.

Незважаючи на свої повноваження, ДКЗК не є справді ав-тономною та незалежною у реалізації свого мандата. Хоча вона має спеціальний статус і відокремлена від уряду та ін-ших гілок влади, з огляду на інституційні заходи впродовж певного часу ДКЗК функціонувала без належного право-

вого статусу в рамках державної системи. Це неминуче призвело до зниження ефективності Комісії та накладало обмеження на її роботу. У листопаді 2010 р. агентство офі-ційно зареєстровано як орган державної влади. Останнім часом Комісія поступово втрачала свою незалежність, ви-димість і можливість впливати на боротьбу з корупцією в країні. так само, як й у КЗК Словенії, перед ДКЗК Македонії стоїть проблема складнощів з бюджетом, а поточна ситуа-ція із заповненням вакансій свідчить про зниження ефек-тивності роботи персоналу через незаповнені позиції в органіграмі (наразі заповнено лише 26 із 45 вакансій, не враховуючи семи посад комісарів).

ДКЗК має таку організаційну структуру:


комісіяГолова (1)

Комісари (6)

секретАріАтГенеральний секретар

Державний радник

відділ міжнародних програм та аналітики програми аналітика моніторинг Державної програми запобігання та

подолання корупції

сектор програмної, аналітичної роботи, фінансових та адміністративних питань

сектор внутрішнього аудитукадровий сектор

сектор запобігання корупції та конфліктам інтересів

відділ запобігання корупції корупція в політиці корупція в державному управлінні корупція у сфері суспільних інтересів корупція в економічній сфері

відділ підтримання реєстрів і моніторингу майнового стану моніторинг майнового стану підтримання реєстрів і заповнення запитальників

відділ запобігання конфліктам інтересів моніторинг державної програми запобігання конфліктам інтересів збір інформації про конфлікти інтересів

відділ зв’язків з громадськістю зв’язки з громадськістю

відділ фінансових, адміністративних і кадрових питань фінансові питання та підготовка бюджету

IT архівування

всього 46

співробіт-

ників

21

Як вказано на діаграмі, ДКЗК складається із самої Комісії та Секретаріату, до якого входять чотири тематичні сек-тори, що займаються питаннями запобігання корупції та конфліктам інтересів, аналітикою, моніторингом реалізації державних програм, а також технологічними, адміністра-тивними і кадровими питаннями.

Сімох комісарів ДКЗК обирає парламент терміном на чо-тири роки без права обрання повторно. Відповідно до за-кону про запобігання корупції членами Державної комісії можуть бути призначені видатні експерти у правовій та економічній сфері, які відповідають вимогам до цієї поса-ди. Втім, через політичні причини парламент часто пору-шує критерії відбору, встановлені законом.

Державна комісія обирає Голову зі складу членів на один рік без права обрання на повторний термін. Рішення при-ймає більшість загальної кількості голосів членів Комісії. Порядок роботи ДКЗК регулюється статутом (Книгою про-цедур).

Державна комісія реалізує повноваження у сфері своєї від-повідальності впродовж сесій, на яких має бути присутня більш як половина членів Комісії. функції Секретаріату по-ділено на кілька тематичних секторів, один з яких стосу-ється протидії корупції у політиці, державному управлінні, економіці та приватному секторі.

Цей сектор також відповідає за збір і моніторинг деклара-цій про майно, забезпечує дотримання норм про конфлікт інтересів, ведення реєстрів декларацій про відсутність конфлікту інтересів і декларацій про майно. У відповідно-му підрозділі працює дев’ять осіб, які мають щороку опра-цьовувати по 4 000 декларацій про майно і про відсутність конфлікту інтересів. Другий з двох основних тематичних секторів займається підготовкою та моніторингом реалі-зації Державної програми із запобігання корупції та скла-дає бюджет ДКЗК на наступний рік.

ДКЗК відповідає за збір і перевірку декларацій державних службовців про майно за двома категоріями. До першої входять обрані та призначені державні службовці, відпові-дальні співробітники державних підприємств та інших юри-дичних осіб, що фінансуються з бюджету. Ці особи декла-рують своє власне майно, а також майно та власність своїх родичів, які проживають разом з ними. Крім цієї декларації, такі службові особи мають подати нотаріально засвідчену заяву про відмову від збереження банківської таємниці щодо їхніх рахунків у національних та іноземних банках14. Декларація про майно подається не пізніш, як упродовж 30 днів з дати обрання або призначення на посаду. Крім того, службові особи мають подати свою декларацію про майно впродовж 30 днів після звільнення з посади. Ці декларації опрацьовують ДКЗК і Державна служба доходів.

До іншої категорії входять державні службовці, які ма-ють упродовж 30 днів з дати працевлаштування в дер-жавних органах або органах місцевого самоврядування повинні подати заповнені форми декларації про майно. У декларації має міститися список майна, яке належить самим державним службовцям і членам їхніх сімей, та підстави його набуття. Вони також зобов’язані подавати декларацію про майно впродовж 30 днів після звільнен-ня з посади або у разі, якщо вартість майна перевищить 20 середніх місячних зарплат після вирахування подат-ків. Ця категорія державних службовців подає деклара-ції до органів влади, в яких вони працюють. інформацію з цих декларацій заносять до спеціальних електронних реєстрів, які ведуть ці органи влади. Якщо ДКЗК відкрила справу щодо певного державного службовця, орган вла-ди має надати декларацію про майно цього державного службовця на вимогу Комісії.

14 Водночас необхідно зазначити, що дані про рахунки в іноземних банках можна отримати лише за допомогою механізму взаємної правової допомоги (через Міністерство юстиції).


22

Декларації першої категорії посадових осіб проходять адміністративну перевірку на предмет повноти осно-вних необхідних даних: ім’я та прізвище, посада, адреса, індивідуальний номер платника податків, дата початку/завершення служби, дата подання декларації та підпис. Водночас ДКЗК може ініціювати комплексну перевірку де-кларації у таких випадках:• Якщо є повідомлення/скарга про те, що посадова осо-

ба володіє майном, не включеним до декларації. Будь-яка фізична або юридична особа може повідо-мити ДКЗК або Державну службу доходів про наявність підозр щодо майново-го стану посадової особи (зокрема щодо нерухомого майна та тран-спортних засобів). Однак на прак-тиці ДКЗК ще не проводила жодної перевірки на місці за фактом такого повідомлення/скарги (щодо будин-ків, їхнього розміру, зовнішнього ви-гляду тощо).

• Якщо на основі підозри про вчинення ко-рупційних діянь певною посадовою особою прийнято рішення про відкриття відповідної справи.

Реєстр декларацій про майно у Македонії добре налаго-джено: його постійно оновлюють, він прозоро функціо-нує, легко доступний, у ньому можна шукати потрібну ін-формацію15. Водночас сам реєстр – це результат кропіткої ручної роботи, оскільки декларації про майно подають до ДКЗК у паперовій формі. Після реєстрації паперової декларації у журналі (реєстрі) ДКЗК (який не є відкритим для громадськості) всі дані з неї заносять в електронну базу даних Комісії. Після цього дані обробляють з дотри-манням положень закону про захист персональних даних, і всю інформацію, розголошення якої не заборонено зако-ном, оприлюднюють на відповідному веб-сайті. Крім того,

15 Див. Державна комісія із запобігання корупції, 2015.

оприлюднюють також всі повідомлення від державних службовців про зміну їхнього майнового стану. Це здій-снюють через оновлення у базі даних, поданих раніше. Громадськість має доступ лише до декларацій про майно, оприлюднених на веб-сайті ДКЗК.

Утім, перевірку достовірності (комплексну перевірку) про-ходить лише незначна частка декларацій про майно. На-приклад, 2012 р. таку перевірку пройшли лише 99 декла-

рацій (приблизно 2,5%).14 декларацій з них були направлені на перевірку через повідомлення

про наявність незадекларованого майна16.

За систему перевірок декларацій про май-но відповідає не лише ДКЗК. Комісія має співпрацювати з Державною службою доходів. Державні службовці зобов’язані подавати декларації водночас до ДКЗК і

Державної служби доходів, оскільки Служ-ба має право перевіряти дані з цих декла-

рацій на предмет їх відповідності податковим даним і за потреби проводити розслідування. Служба

може діяти за власною ініціативою або за запитом ДКЗК. Ор-гани державної влади та місцевого самоврядування, банки, фізичні та юридичні особи зобов’язані на вимогу Служби та у певний термін надавати необхідну інформацію для визна-чення поточного статусу майна, яке викликає запитання.

Крім розподілу відповідальності за перевірку декларацій, ще одна проблема системи цієї перевірки – відсутність ба-зового реєстру обраних і призначених посадових осіб. Це фактично означає неможливість виявити, що певна особа мала подати декларацію, але не зробила цього. таким чи-ном, ДКЗК потрібно докладати додаткових зусиль, щоб про-водити моніторинг порушень законодавства. Створення такого реєстру передбачено в Державній програмі запо-

16 Див. ReSPA – Мережа стандартів етики та доброчесності, 2013.

Будь-яка фізична або юридична особа

може повідомити ДКЗК або Державну службу доходів про

наявність підозр

23

бігання та подолання корупції та конфлікту інтересів (План дій на 2011–2015 рр.). Крім того, немає реєстру членів сім’ї відповідних державних службовців. Відтак ДКЗК має покла-датися лише на інформацію, наведену в деклараціях17.

Незважаючи на відсутність прямого обміну необроблени-ми даними між ДКЗК і Державною службою доходів, Комі-сія змогла отримати доступ і використовувати бази даних певних установ (Кадастр, Центральний реєстр і Централь-ний депозитарій цінних паперів), що дало їй змогу отри-мувати дані та проводити швидкі перевірки конкретних посадових осіб. Можливість проведення повної перевір-ки Комісією суттєвим чином залежить від збору та зістав-лення даних від Міністерства внутрішніх справ (про тран-спортні засоби), Агентства з кадастру нерухомості (про нерухоме майно), Центрального реєстру (про заснування та права власності компаній) і Центрального депозитарію цінних паперів (цінні папери та акції). Незважаючи на до-ступ до даних, Комісія проводить перевірки вручну.

Що стосується санкцій за порушення режиму декларуван-ня майна, передбачене покарання видається дуже м’яким. Якщо посадова особа не подає декларацію впродовж ви-значеного терміну (30 днів після кінцевого терміну пода-чі) або не повідомляє про зміни свого майнового статусу, ДКЗК ініціює провадження щодо незначного правопору-шення. Суд може накласти на таку особу штраф у розмірі від 500 до 1 000 євро, що не є ефективним стримувальним засобом для державних службовців або парламентаріїв.

За законодавством, обрані та призначені посадові особи та державні службовці мають подавати ДКЗК декларації про наявність конфлікту інтересів. така декларація містить інформацію про посадові обов’язки та повноваження, на-

17 Там само.

буття прав власності, партнерство або участь у наглядо-вих органах компаній, членство в об’єднаннях громадян, а також таку інформацію про (близько) пов’язаних осіб.

Якщо посадова особа не подає декларацію про наявність конфлікту інтересів, на неї накладають штраф у розмірі 1 000–3 000 євро. Санкцій для родичів не передбачено. ефек-тивність цього механізму обмежується відсутністю чіткого кінцевого терміну для подання декларацій, великою кіль-кістю посадових осіб, які мають їх подавати, та відсутністю чіткого порядку перевірки даних у цих деклараціях18.

На початку своєї роботи ДКЗК змогла отримати широку підтримку громадськості, яка надала легітимності її діяль-ності. Однак після 2007 р. внаслідок зростання політично-го впливу на Комісію вона втратила свою позицію та вплив. Мандат ДКЗК порівняно з НАЗК достатньо обмежений і охоплює лише реалізацію та моніторинг антикорупційної стратегії, моніторинг зміни майнового статусу, окремі тре-нінги для державних службовців, міжнародну співпрацю та співпрацю з іншими органами влади. Проблеми, що сто-ять перед установою, – недосконалість законодавства та обмеженість механізмів контролю (зокрема низькі штра-фи), відсутність кінцевого терміну для подання щорічних декларацій про майно, брак чіткого переліку державних службовців, відсутність комплексної системи подання де-кларацій онлайн і повноцінної автоматичної інтеграції з ін-шими державними реєстрами для перевірки декларацій.

18 Див. Georgiev & Mojsoski, 2011.

На початку своєї роботи ДКЗК змогла отримати широку підтримку громадськості, яка надала легітимності її діяльності

КОНфЛіКт іНтеРеСіВ

ПіДСУМКи

СеРБіЇ Агентство протидії

корупції (АПК)

Агентство протидії корупції Сербії (АПК) – це спеціалізована установа із запобігання корупції, створена як автономний і незалежний орган з відповідним правовим статусом. АПК має повноваження проводити адміністративні розслідування та аналізувати адміністративні справи. Якщо під час збору інформації Агентство виявляє факти, які свідчать про правопорушення, воно невідкладно передає справу у прокуратуру.

У грудні 2014 р. здійснено стратегічний перегляд функцій АПК: пріоритет на-дано зміцненню контрольної діяльності Агентства у сфері декларацій про майно та доходи, фінансуванню політичних організацій і реагуванню на по-відомлення громадян.

АПК почало роботу 1 січня 2010 р. відповідно до положень Закону про Агентство з протидії корупції, в якому регулюються питання створення, пра-вового статусу, повноважень, облаштування і діяльності АПК. 2011 р. після прийняття Закону про фінансування політичних організацій АПК надано по-вноваження щодо нагляду за фінансуванням політичних партій.

АПК інституційно підзвітна Національній Асамблеї (парламенту) Сербії. Що-річно воно подає парламенту звіт про свою діяльність, звіт про реалізацію Державної антикорупційної стратегії, Програму впровадження стратегії та галузеві плани дій. Водночас ці звіти також мають подаватися уряду. АПК може за власною ініціативою або на вимогу парламенту оприлюднювати додаткову інформацію.








Бюджет:



2010

1 402 (про конфлікт інтересів, несумісність з посадовими обов’язками – дані за 2013 р.)

132

немає, але передбачено

5 953 прийнято, 7 881 оброблено (дані за 2013 р.)


2 млн дол. сША (0,0043% номінального ВВП)

Директор


25

АПК має таку організаційну структуру19:

1

Що стосується питання бюджетної автономії, фінансуван-ня діяльності Агентства здійснюють з державного бюдже-ту на основі пропозиції Агентства, а також з інших джерел. АПК самостійно розпоряджається коштами з бюджету. За-

галом Агентство порівняно добре забезпечено кадровими та фінансовими ресурсами. Відповідно до законодавства АПК має право створювати свої регіональні неавтономні підрозділи, але досі жодного з них не створено.

Основні органи АПК, що приймають рішення, – Рада та Директор. Рада, що складається з дев’яти членів (нині у ній сім членів), призначає та звільняє з посади Дирек-тора, приймає рішення щодо розміру його/її зарплати, розглядає скарги на його рішення, затверджує щоріч-

ний звіт про діяльність АПК для його подальшого по-дання парламенту та готує пропозицію щодо бюджету Агентства. Крім того, Рада за поданням Директора може приймати рішення про створення дорадчих або робо-чих органів АПК.

The aCa organizational structure1 may be represented as follows:

19 Див. Агентство протидії корупції Сербії, 2015.


рАДА

ДиРеКтОР

Апарат директора

Апарат ради

ЗАСтУПНиК ДиРеКтОРА

внутрішній аудитор

група з реєстрації та ініціювання

відділ роботи зі скаргами

група із захисту інформаторів

група з інтеграції до ЄС група з міжнародних проектів

управління з розгляду скарг управління міжнародної співпраці

управління з нагляду за майном і доходами держслужбовців

управління з нагляду за фінансуванням політичної діяльності

управління з вирішення конфліктів інтересів

відділ реєстрів відділ нагляду

відділ нагляду за фінансовою звітністю юридичний відділ

відділ з вирішення конфліктів інтересів відділ нагляду за передачею керуючих

прав

управління із запобігання

відділ загальних справ

IT-група

відділ просвіти, співпраці з громадянським суспільством та аналізу

відділ нагляду за реалізацією Стратегії, Плану дій і законодавства

відділ планів забезпечення доброчесності

всього 132


26

Директор (якого призначають терміном на п’ять років) здійснює управління поточною діяльністю установи, від-повідає за правомірне й ефективне виконання Агентством своїх функцій, приймає рішення щодо прав, обов’язків і по-вноважень персоналу АПК, забезпечує реалізацію рішень Ради та виконує інші завдання, передбачені відповідним законом. Зарплату Директора встановлюють на рівні базо-вої зарплати судді Вищого касаційного суду і її не можна підняти більш як на 20% за рішенням Ради Агентства.

АПК має Секретаріат з великою кількістю співробітників, роботою якого керує Директор. Правила внутрішньої ор-ганізації та класифікація посад у Секретаріаті є такі ж, як і в інших галузевих міністерствах (якщо тільки певні опера-ційні процедури Агентства не потребують іншої організа-ції Агентства). так само до співробітників Секретаріату за-стосовують норми, що стосуються державних службовців і призначених посадових осіб.

Секретаріат наділено повноваженнями щодо тематичної роботи в рамках мандата АПК, у тому числі щодо реаліза-ції Національної стратегії, надання рішень за ситуаціями щодо наявності конфлікту інтересів, нагляду за фінансу-ванням політичних партій, загальної координації заходів органів влади у сфері протидії корупції, ведення реєстру державних службовців і реєстру об’єктів власності та до-ходів державних службовців, видання методичних матері-алів щодо розробки планів доброчесності у публічному та приватному секторах, організації досліджень, моніторин-гу та аналізу статистичних та інших даних про ситуацію з корупцією в країні.

Усі державні службовці та посадові особи у Сербії, обрані або призначені до органів влади та місцевого самовряду-вання, державних підприємств, установ або інших орга-нізацій з часткою державної власності, а також всі особи,

обрані до Національної Асамблеї, зобов’язані декларува-ти своє майно та доходи20. Водночас більшість державних службовців залишаються поза увагою, оскільки їх не було «ані обрано, ані призначено».

форма декларації є цілісним документом, який містить поля про права власності на нерухоме майно у Сербії та за її межами, права власності на інші об’єкти високої вартості (коштовності, колекції, твори мистецтва та ін.), депозити в банках, акції юридичних осіб, дохід від державної служби або виконання публічних функцій, право на використання нерухомого майна для офіційних цілей тощо.

АПК отримує декларації і в паперовій, і в електронній фор-мі. Відповідно до передбаченого порядку державні служ-бовці спочатку подають електронні декларації. Після цього у системі фіксується дата її подання, і файл оприлюднюєть-ся на веб-сайті АПК21. Натомість державному службовцю, що надав декларацію, надсилають автоматично згенеро-ваний код про підтвердження електронної реєстрації де-кларації, і впродовж восьми днів після його отримання він або вона має надіслати декларацію в паперовому вигляді. Після отримання повідомлення про подання декларації підрозділ оперативної діяльності АПК реєструє новий до-кумент і присвоює цьому файлу індивідуальний номер. Потім співробітники підрозділу формально перевіряють відповідність електронної форми декларації паперовій. Уся інформація з декларацій зберігається в електронній базі даних.

20 За даними звіту АПК за 2014 р., у реєстрі державних службовців Сербії було 41 530 держслужбовців.21 Див. ReSPA – Мережа стандартів етики та доброчесності, 2013.


Галузеві антикорупційні плани (плани доброчесності) становлять механізм запобігання та реагування на виявлені корупціогенні ризики та проблеми

27

Хоча механізм обробки декларацій досі на етапі станов-лення, вже є плани щодо його вдосконалення, у тому числі забезпечення повного доступу до баз даних інших урядо-вих установ для отримання інформації від третіх сторін щодо даних, які містяться у декларації. Крім цього, нині не існує повноцінного зв’язку з реєстром державних служ-бовців і реєстром об’єктів власності та доходів державних службовців.

Управління з нагляду за майном і доходами держслужбов-ців має спеціалізований підрозділ, що відповідає за веден-ня електронних систем. До нього надходять повідомлення про початок і завершення роботи на держслужбі, він зби-рає декларації про майно та доходи, перевіряє своєчас-ність їх подання та відповідність формальним вимогам до декларацій, архівує та зберігає ці декларації, веде реєстр державних службовців і виконує інші функції.

В антикорупційному законодавстві Сербії визначено, що міністерства й інші органи державної влади та державні підприємства мають розробляти антикорупційні плани у відповідних галузях (освіти, охорони здоров’я тощо) або антикорупційні плани своїх органів. такі галузеві антико-рупційні плани (плани доброчесності) становлять меха-нізм запобігання та реагування на виявлені корупціогенні ризики та проблеми, визначені впродовж оцінки інститу-ційних ризиків.

На підготовчому етапі (оцінки) установа здійснює само-стійний аналіз (діагностику) для визначення потенційних загроз і проблем, що можуть спричиняти корупцію. Своєю чергою АПК надає державним установам допомогу через видання настанов щодо підготовки та реалізації планів за-безпечення доброчесності. Агентство також проводить

навчання для співробітників державних установ, відпові-дальних за підготовку таких планів. так, 2012 р. цими за-ходами було охоплено 3 950 осіб (за оцінкою, потребу у навчанні щодо складання таких планів мають 4 483 осіб у країні).

Для забезпечення якісної підготовки та реалізації планів забезпечення доброчесності АПК розробило 69 моделей планів, що підходять для різних типів державних установ.

АПК вважають активним органом, діяльність якого добре висвітлюється у ЗМі та у перебігу PR-кампаній. Результатом цього є високий рівень обізнаності громадськості з меха-нізмами запобігання та нагляду АПК. Водночас це також призвело до завищених очікувань від діяльності Агент-ства. Маючи імідж сильної превентивної агенції, АПК часто не має реальних повноважень і можливостей запобігати проявам корупції. Одна з найбільших проблем – недо-сконала нормативно-правова база, яка не створює пере-думов для ефективної комунікації та співпраці з іншими установами.

З огляду на відсутність чітких законодавчих положень про надання інформації з реєстрів інших органів влади про-грес у цій сфері повільний. такі обмеження впливають на спроможність АПК проводити перевірки та розслідування корупційної поведінки, про які повідомляють у скаргах, і знижують ефективність діяльності Агентства. Водночас недавно досягнено прогресу у підключенні до баз даних, які ведуть інші державні органи (завдяки донорській до-помозі). іншою перешкодою до ефективної роботи АПК є те, що вона не має права починати провадження за ано-німними скаргами. Єдине, що вона може, – передавати їх іншим компетентним органам, повільне реагування яких призводить до неспроможності своєчасно опрацювати скарги та знижує рівень довіри до Агентства.

ПіДСУМКи

і РОЗРОБКА ПЛАНіВ ДОБРОчеСНОСті

ОЦіНКА іНСтитУЦійНиХ РиЗиКіВ

ЛАтВіЇ Бюро із запобігання

та протидії корупції (БЗПК)

Бюро із запобігання та протидії корупції Латвії (БЗПК) є органом влади, що функціонує під керівництвом уряду. Бюро виконує низку функцій у сфері запобігання та подолання корупції.

БЗПК також є досудовим слідчим органом, має типові для правоохоронних органів повноваження, а також володіє законодавчою ініціативою (може іні-ціювати перегляд законодавства або розробку змін до законодавства). Крім типових слідчих і превентивних функцій (змодельованих на основі досвіду Незалежної ради протидії корупції Гонконгу щодо застосування комплек-сного підходу до запобігання та протидії корупції22), БЗПК також здійснює контроль за фінансуванням політичних партій.

Бюро створено відповідним законом у жовтні 2002 р. і почало повноцінно функціонувати у лютому 2003 р. Крім відповідного закону про Бюро, його мандат прописано у Законі про фінансування політичних організацій і Зако-ні про запобігання конфлікту інтересів державних службовців. На сьогодні Бюро має такі повноваження у сфері запобігання корупції: розробка націо-нальної Стратегії та програми, координація діяльності інших установ щодо реалізації програми, регулювання конфліктів інтересів, розгляд скарг, на-дання допомоги органам влади та місцевого самоврядування для розроб-ки заходів із запобігання корупції, підвищення громадської обізнаності та перевірка декларацій державних службовців у межах, передбачених Зако-ном про запобігання конфлікту інтересів у діях державних службовців. БЗПК підзвітне уряду Латвії (Кабінету Міністрів) і звітує Прем’єр-міністру. Спочат-ку Бюро було підпорядковане Міністерству юстиції, але пізніше його статус було підвищено. Щорічно Директор Бюро готує та подає до уряду проект

22 У цьому практичному прикладі основну увагу буде зосереджено превентивним аспектам діяльності БЗПК.








Бюджет:



2002 (повноцінно працює з 2003 р.)

1 005 (дані за 2014 р.)

132 (включаючи 25 слідчих)

передбачено створення 5 регіональних відділень (без статусу юридичної особи)

1 344 (перевірено БЗПК у 2014 р.)



Директор, 2 заступники директора


29

необхідного фінансування з державного бюджету. Водно-час, як і в інших випадках, питання фінансування стояло особливо гостро, і впродовж кількох років Латвія скорочу-вала бюджетні видатки на систему запобігання і протидії корупції, що не могло не вплинути на ефективність її ді-яльності.

Упродовж 2015 р. уряд також вивчав питання проведення суттєвих структурних реформ національної антикоруп-ційної установи, щоб відповісти на певне громадське не-вдоволення керівництвом Бюро, вибудувати місію агенції, ґрунтуючись на попередніх досягненнях установи, та за-безпечити більш повну її незалежність.

БЗПК має таку організаційну структуру:


Директор

внутрішній аудиторзаступник директора з питань запобігання корупції

заступник директораз питань протидії корупції

Відділ контролю за діяльністю державних службовців

Відділ кримінальної розвідкиКанцелярія

юридичний відділ

фінансовий відділ

Адміністративний відділ

Відділ з внутрішньої безпеки

Відділ контролю за фінансуванням політичних партій

Відділ розслідувань

Відділ планування політики

Відділ розвідувального забезпечення

Керівництво БЗПК здійснює Директор, якого призначає парламент за рекомендацією Кабінету Міністрів за резуль-татами відкритого конкурсу на п’ятирічний термін. Звіль-нення відбувається за такою ж процедурою.

Варто звернути увагу на цікаву особливість, що стосується контролю за діяльністю Бюро: хоча нагляд за його діяль-ністю здійснює Громадська консультативна рада, у Ради також є партнер у вигляді Міжнародної дорадчої групи – форуму представників дипломатичних місій, міжнародних організацій та іноземного бізнесу, що працює в Латвії. Її завдання – обмінюватися інформацією з БЗПК. Як можна побачити з органіграми вище, частина Бюро, що займаєть-

ся питаннями запобігання, відповідає за нагляд за держав-ними службовцями (щодо конфлікту інтересів), контроль за фінансуванням політичних партій, розробку аналізу та підготовку заходів протидії корупції, навчання державних службовців і громадськості щодо питань корупції.

БЗПК не є урядовою установою, відповідальною за веден-ня реєстру декларацій або зберігання відповідних файлів декларацій. Хоча всі декларації про майно, надані держав-ними службовцями в Латвії, публічні (в т.ч. деякі персональ-ні дані з них), БЗПК спільно з Бюро із захисту Конституції,

передбачено створення 5 регіональних відділень (без статусу юридичної особи)

всього 132



30

Державною службою доходів і службою Прем’єр-міністра можуть звертатися із запитами про додаткову інформацію для перевірки даних, наведених у декларації.

Останнім часом БЗПК бере активну участь у підготовці по-літичного документа, розрахованого на середньостроко-ву перспективу, що називається «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії корупції на 2015–2020 рр.» (у ньому поєднано відповідну Стратегію та План дій). Це може бути особливо цікавим щодо мандата НАЗК з під-готовки проектів Антикорупційної стратегії та відповідної Державної програми. такі Методичні рекомендації – логіч-не продовження попередньо прийнятого рамкового прі-оритетного політичного документа на 2009–2013 рр., але цього разу вони ґрунтувалися на комплексній оцінці від-повідності інституційної системи Латвії вимогам Конвенції ООН проти корупції23. Загалом цей документ здається по-зитивним прикладом з погляду цілісності та послідовності, було б корисно проаналізувати його глибше.

БЗПК є державною установою, що здійснює контроль за потенційними випадками конфлікту інтересів і проводить моніторинг дотримання норм антикорупційного законо-давства в цій сфері. Якщо Бюро встановлює, що державний службовець не раз та умисно порушив норми щодо кон-флікту інтересів або якщо державному інтересу завдано суттєвої шкоди, порушника можуть притягти до криміналь-ної відповідальності. Серед питань, які БЗПК найчастіше аналізує у зв’язку з конфліктом інтересів, – робота держав-ного службовця в іншій організації за сумісництвом, отри-мання інших доходів, крім зарплати державного службовця (наприклад, від акцій, облігацій і цінних паперів), прийняття

23 Див. Кабінет Міністрів Латвії, 2015.

рішень щодо самого себе (у т.ч. щодо контролю або накла-дення санкцій чи застосування додаткових переваг/пре-мій), своїх родичів або партнерів, які можуть впливати на сумлінне виконання державним службовцем його/її функ-цій, а також інші схожі ситуації. У цьому сенсі мандат БЗПК має значну подібність із питаннями щодо запобігання кон-флікту інтересів і дотримання правил етичної поведінки, пе-редбаченими Законом України «Про запобігання корупції».

У середньому БЗПК проводить кілька десятків навчальних заходів (тренінгів) на рік – так, 2010 р. було організовано 92 тренінги. Більшість таких заходів спрямовано на підви-щення обізнаності державних службовців з антикоруп-ційним законодавством, правилами професійної етики та внутрішніми інституційними механізмами відповідності, які можуть реалізовувати відповідні органи влади. Крім роботи з державними службовцями, БЗПК також відповідає за під-вищення обізнаності громадськості щодо тенденцій у сфері корупції, а також кроків, які здійснюють для її запобігання та забезпечення дотримання закону24. Для цього БЗПК регу-лярно проводить соціальні кампанії та друкує бюлетені про різні аспекти діяльності із запобігання корупції.

Хоча БЗПК не можна вважати безпосереднім аналогом НАЗК – передусім через її інституційну структуру та наяв-ність правоохоронних функцій у мандаті, – деякі із функцій у сфері запобігання можуть бути корисними для аналізу. Сферами, що можуть стати джерелом належних практик щодо запобігання корупції, є підготовка та реалізація ан-тикорупційної стратегії, регулювання конфлікту інтересів і навчання.

24 Див. Бюро із запобігання та протидії корупції, 2011.

ПЛАНУВАННЯ АНтиКОРУПЦійНОЇ ДіЯЛьНОСті

РеГУЛюВАННЯ КОНфЛіКтіВ іНтеРеСіВ

ГРОМАДСьКОЇ ОБіЗНАНОСті

НАВчАННЯ тА ПіДВиЩеННЯ

ПіДСУМКи

РУМУНіЇ Національне агентство

доброчесності (НАД)

НАД – це автономна адміністративна установа зі спеціальним правовим статусом, до повноважень якої належить перевірка декларацій про майно та наявність конфлікту інтересу, контроль за своєчасним заповненням і поданням таких декларацій, аналіз випадків порушень правил щодо уникнення конфлікту інтересів і підготовка скарг до органів кримінального слідства, якщо є докази або вагомі підозри щодо порушень. НАД має право проводити адміністративні розслідування, які є предметом судового нагляду (всі справи передають до суду).

З початку Агентство було створено у відповідь на вимоги Механізму пере-вірки щодо співпраці з підготовки Антикорупційної доповіді ЄС у рамках процесу інтеграції країни до ЄС. Відповідно до умов ЄС, Румунія мала по-ліпшити свою нормативно-правову базу щодо контролю за майновим ста-ном державних службовців і прийняти ефективні механізми перевірки де-кларування майна. НАД було створено для того, щоб задовольнити вимогу, висунуту в рамках Європейського партнерства. Офіційний початок роботи установи – травень 2007 р., але повноцінну діяльність вона провадить з квіт-ня 2008 р., коли було найнято перших інспекторів з доброчесності.

Моніторинг діяльності НАД здійснює Національна рада з питань доброчес-ності – представницький непостійний орган, що призначається Сенатом Румунії. У структурі Ради враховано принципи рівного представництва всіх категорій осіб, стосовно яких НАД може проводити перевірки. До неї вхо-








Бюджет:



2007

у середньому 2 100 (з 2010 р. відкрито 13 тис. слідчих справ)

115


350 000 на рік (1 млн у рік проведення виборів)



президент і віце-президент

128 910 (дані за 2011 р., населення – 20 млн)

32

дять представники кожної парламентської групи у Сенаті, Міністерства юстиції, Міністерства державних фінансів, Національного союзу місцевих рад Румунії, Асоціації муні-ципалітетів Румунії, Асоціації міст Румунії, Асоціації комун Румунії, Національного агентства державної служби, асо-ціацій магістратів, а також громадянського суспільства.

Як і в попередніх випадках, дуже чутливим для НАД є питання фінансової автономії. За час існування Агент-

ства було багато спроб скоротити обсяги фінансування та маніпулювати бюджетом установи. Один з ефектив-них інструментів, що дає змогу боротися з цими атаками (або принаймні зменшити шкоду від них), – звернення до Європейської Комісії. так, наприклад, у грудні 2010 р. ЄК звернула увагу на спробу зменшити бюджет установи та включила це до Антикорупційної доповіді ЄС. Як результат, після бюджетної ревізії фінансування НАД затверджено в обсязі, який цей орган вимагав спочатку.

НАД має таку організаційну структуру:


презиДент

віце-презиДент

генерАльний секретАр

кабінет президента

перевірка доброчесності генеральний директоратз юридичних питань, зв’язківз громадськістю та комунікацій

управління внутрішнього аудиту

Служба 1 з перевірки доброчесності





Служба з питань аналізу та запобігання

економічний директорат (адміністрація)

Управління законодавства

Головна реєстраційна служба

Кадрова служба

Служба судочинства

IT-служба

Управління комунікацій, зв’язків з громадськістю та стратегії

Управління іт-інфраструктури

Управління службової інформації

всього 116


33

Двох керівників НАД (Президента і віце-президента) оби-рають на основі відкритого конкурсу (включаючи пере-вірку), який організовує Національна рада з питань добро-чесності. Цих посадових осіб можуть звільнити на підставі стандартного переліку обставин, включаючи добровільну відмову від посади, винесення вироку за вчинення кримі-нального злочину, порушення норм щодо конфлікту інтер-есів тощо.

інспектори з доброчесності незалежні у своїй діяльності, їх призначають на умовах конкурсу. До їхніх обов’язків входить обробка даних, оцінка, підготовка звітів і накла-дення санкцій. інспектори оцінюють декларації про май-но, документи та інформацію про наявний майновий стан і зміни у статках, набутих упродовж реалізації посадових функцій, а також проводять моніторинг за ситуаціями кон-флікту інтересів.

До органіграми не включено систему децентралізованих посадовців в органах влади (державних установах), що відповідають за збір декларацій про доходи / відсутність інтересу державних службовців і підзвітні безпосередньо керівникам установ, де вони працюють.

Як і в багатьох наведених випадках, систему перевірки декларацій про майно у Румунії створено ще у 1990-их рр. (а саме 1996 р.). форми декларації про майно стали публічними документами 2003 р., але механізми нагляду були громіздкими, а розслідування не проводили система-тично. Ця система не показувала суттєвих ознак ефектив-ності до моменту створення НАД 2007 р. Саме Агентство звертає увагу, що для створення стійкої та дієвої системи перевірки декларацій про майно та конфлікт інтересів

знадобилося шість років: з 2008 до 2014 рр.25. Сьогодні на Державному порталі декларацій про майно і наявність конфлікту інтересів зберігається більш як 5,5 млн деклара-

цій, поданих за 2008–2015 рр., причому громадськість має можливість пошуку інформації в них26.

За чинними правилами, кожен декларант має подати до НАД дві декларації: про майно (нерухомість, фінансові активи, борги, доходи, рухоме майно, подарунки) та про наявність конфлікту інтересів (щодо посад, які він обіймав у публічному або приватному секторі, угод, підписаних з державою). Щоб почати розслідування, НАД може отри-мати інформацію зі ЗМі, відповідальних посадовців з дер-жавних установ (див. вище), власного аналізу та даних роз-відки або повідомлень інформаторів (приватних осіб або установ).

чинна система збору та перевірок декларацій про май-но і наявність інтересу базується на електронній системі, створеній 2012 р. та оновленій 2014 р. іт-система інтегро-ваного управління деклараціями про майно та наявність інтересу27 – основний функціональний інструмент, за до-помогою якого інспектори з доброчесності здійснюють свою щоденну діяльність. Ця система має низку опера-ційних модулів, включаючи модуль випадкового розпо-

25 Див. Національне агентство доброчесності, 2014.26 Див. Національне агентство доброчесності, 2015.27 Див. Deloitte, 2013.

КОНфЛіКтУ іНтеРеСіВ

ПеРеВіРКА ДеКЛАРАЦій і СитУАЦій

Щоб почати розслідування, НАД може отримати інформацію зі ЗМі, відповідальних посадовців з державних установ (див. вище), власного аналізу та даних розвідки або повідомлень інформаторів (приватних осіб або установ)

34

ділу, аналіз даних розвідки, документообіг (створення, моніторинг маршруту документа й статусу документів), контрольний перелік запитань для розслідування, раннє запобігання, аудит, підтримання реєстрів тощо. Подаль-ший розвиток і функціонування цієї системи – один із стратегічних пріоритетів Агентства та ключовий інстру-мент підвищення ефективності роботи інспекторів з до-брочесності.

Згідно із законом НАД має доступ до всіх доку-ментів/записів органів державної влади та всіх публічних або приватних осіб, які ви-конують їхні функції. На сьогодні Агент-ство підписало протоколи про співп-рацю з низкою державних установ, а найважливіше – з Генеральною про-куратурою, торговим реєстром і По-датковою адміністрацією. інформацію також регулярно збирають з відкритих джерел і баз даних (інформації про насе-лення, торгового реєстру, реєстру транспорт-них засобів, земельного реєстру тощо).

НАД має повноваження перевіряти діяльність колишньої посадової особи на основі повідомлення, отриманого від будь-якої фізичної чи юридичної особи. Оцінку майнового стану, моніторинг конфлікту інтересів та інших невідповід-ностей здійснюють за період перебування посадових осіб на службі та впродовж трьох років після звільнення.

Для забезпечення безперешкодного доступу до інфор-мації, необхідної для проведення перехресної перевір-ки, НАД недавно започаткував реалізацію амбітного ін-формаційного проекту, спрямованого на збір даних про обраних і призначених посадових осіб та проведення перехресних перевірок інформації з інших державних баз даних, як-от торгового реєстру або бази даних фіс-кальної адміністрації, для виявлення невідповідностей в

інформації, наданій у декларації про майно, та потенційні випадки конфлікту інтересів.

Відповідно до процедур НАД може відкривати справу для розслідування майнового стану державного службовця, якщо виявлено різницю між джерелами його/її доходу та сукупного статку обсягом не менш як 10 тис. євро. Розслі-дування конфлікту інтересів починають, якщо є повідо-млення, що особа, яка ухвалює рішення або бере участь у

прийнятті рішення, створює або може створюва-ти перевагу для себе або своїх родичів пер-

шого чи другого рівнів близькості. Якщо ці факти буде доведено, особу можна при-тягти до кримінальної або адміністра-тивної відповідальності. Розслідування щодо «несумісності» провадять тоді, коли особа одночасно обіймає дві або більше посад в органах влади, які вона

не може суміщати за законом (аналогіч-но до заборони роботи за сумісництвом,

передбаченої в українському законодавстві).

Що стосується декларацій про майно, інспектор НАД готує звіт за результатами перевірки на основі зібраних даних і надсилає його до комісій з розслідування майнового ста-ну при апеляційному суді. Судовий розгляд має тривати не довше трьох місяців, і вирок може мати два наслідки: закриття справи (якщо визначено, що майно, щодо якого були сумніви, набуто на законних підставах) або передача справи до прокуратури (якщо є достатні докази, що майно набуто в незаконний спосіб).

Результати запитів і розслідувань НАД щодо декларацій про майно, ситуації конфлікту інтересів і несумісності по-сад можна назвати такими, що достатньо вражають. Як по-відомляється, 2015 р.28 НАД змогла довести 124 випадки

28 Див. Popa, 2015.

НАД змогла довести 124 випадки

необґрунтованого набуття майна загальною вартістю 25 млн євро та повернути до бюджету

2,5 млн євро

35

необґрунтованого набуття майна загальною вартістю 25 млн євро та повернути до бюджету 2,5 млн євро. У сфері протидії конфлікту інтересів НАД виявила 564 випадків порушень (один з результатів – позбавлення волі 20 депу-татів парламенту за працевлаштування своїх родичів). В інших 1 200 випадках встановлено факти неправомірного суміщення функцій, і деякі депутати, високопосадовці та державні службовці втратили свої мандати і їм заборо-

нили обіймати державні посади терміном на три роки29. так само успішною є статистика доведення обвинувачень НАД – Агентство виграло 83% справ про необґрунтоване набуття майна (17% програно), 92% справ про конфлікт інтересів (8% програно) та 94% справ про несумісність по-сад (6% програно).

Водночас, незважаючи на ці здобутки, перед НАД також постають певні проблеми у сфері перевірки декларацій про майно та регулювання конфлікту інтересів. Хоча ана-літичні системи для перевірки поданих декларацій до-статньо прогресивні, досі потрібно зберігати паперові де-

29 Там само.

кларації, оскільки лише паперову декларацію з підписом визнають офіційним документом. Відтак робочий процес має включати додатковий етап перевірки тотожності да-них у паперовій та електронній версіях декларації. Крім цього, неефективною є процедура анулювання підписа-них документів і рішень, прийнятих за наявності конфлікту інтересів. Ще одна проблема – регулярні спроби законо-давчого органу внести зміни до законодавства та ослаби-ти інструменти нагляду для запобігання корупції у країні через «занадто успішну» антикорупційну діяльність.

НАД Румунії – унікальна установа такого типу, зусилля якої переважно зосереджено на перевірках декларацій про майно, наявність конфлікту інтересів і на виявленні ситу-ацій неправомірного суміщення посад. Незважаючи на певні успіхи, про які може свідчити висока частка судових рішень на користь Агентства, а також ініціювання процесу повернення активів до державного бюджету, перед НАД стоїть низка проблем, що не є унікальними для спеціалі-зованих агентств із запобігання та протидії корупції, як-от: бюджетні скорочення, правові колізії, що перешкоджають ефективній діяльності, а також спроби саботувати його роботу через зміни процедур і законодавства. Попри це досвід НАД щодо перевірки декларацій і регулювання конфліктів інтересів і провадження справ до винесення вироку або накладення санкцій безумовно заслуговує на увагу.

НАД Румунії – унікальна установа такого типу, зусилля якої переважно зосереджено на перевірках декларацій про майно, наявність конфлікту інтересів і на виявленні ситуацій неправомірного суміщення посад

ПіДСУМКи

36

ЗБіГ фУНКЦій НАЗК і П’Яти ПРОАНАЛіЗОВАНиХ УСтАНОВ

ДОДАтОК 1

Функції нАзк укрАїни КЗК Словенії

ДКЗК Македонії

АПК Сербії

БЗПК Латвії

НАД Румунії

1

Проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, аналізу статистичних даних, результатів досліджень тощо

X X

X аналіз

досвіду інших країн

X статистич-ний аналіз

2Розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності

X розробка

тільки проекту

програми

X тільки

затвердження та виконання

Плану дій

X тільки виконання

X

3 Підготовка проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики X

X щорічний звіт

X щорічний звіт

4формування та реалізація антикорупційної політики, розроблення проектів нормативно-правових актів з цих питань

X тільки

виконання

X тільки позиції

X нормативно-правові акти

X

5 Організація досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції X X X X

6

Здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (адміністративні розслідування)

X X X X X

7

Координація та надання методичної допомоги щодо виявлення органами влади корупціогенних ризиків у своїй діяльності, в тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм

X X

8Здійснення контролю та перевірки декларацій (зберігання та оприлюднення таких декларацій, моніторинг способу життя)

X

X тільки

моніторинг способу життя

XX

тільки перевірки

X

37

Функції нАзк укрАїни КЗК Словенії


АПК Сербії



9 Забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій

X онлайн

X X X

10Затвердження правил етичної поведінки державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування

X розробка

та виконання

11

Методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективності діяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції

X

12

Погодження антикорупційних програм органів влади, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи (плану забезпечення доброчесності)

X X

13 Співпраця з інформаторами, їх правовий та інший захист, притягнення винних до відповідальності X X X

14 Організація навчання працівників органів влади X X X X X

15Надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

X X X X X

16інформування громадськості, формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції

X тільки через ЗМі, щорічно

X друк

матеріалівX X

17Залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики

X X

18

Координація виконання міжнародних зобов'язань у сфері формування та реалізації антикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції

X X X X X

19 Обмін інформацією з компетентними органами іноземних держав і міжнародними організаціями

20 Моніторинг фінансування політичних партій X X

X + під час

виборчих кампаній

38

ДоДАткові Функції, не охоплені мАнДАтом нАзк

КЗК Словенії


АПК Сербії



1 Моніторинг лобістської діяльності та ведення реєстру лобістів X X

2 Ведення обліку подарунків, вручених державним службовцям X X

3 Ведення реєстру державних службовців та їхнього майна X

4 Надання експертної допомоги у сфері протидії корупції X

5 Реагування на скарги, які подають фізичні та юридичні особи X X X

6 Розробка та виконання стратегій у сфері зв’язків з громадськістю X

7 Оцінка змісту та результатів перевірок, проведених іншими установами X

Агентство протидії корупції Сербії (2015). Органіграма Агентства. Грудень 2015 р., Агентство протидії корупції Сербії: http://www.acas.rs/wp-content/uploads/2015/03/Organigram-aCas-eng.pdf

Кабінет Міністрів Латвії (16 липня 2015 p.). Керівництво щодо запобігання та протидії корупції на 2015–2020 рр. Грудень 2015 р., Кабінет Міністрів Латвії: http://www.knab.gov.lv/uploads/eng/knab _pamatnostadnes _2015 _2020 _eng.pdf

Комісія із запобігання корупції (грудень 2015 p.). Каталог баз даних. Грудень 2015 р., Комісія із запобігання корупції: https://www.kpk-rs.si/sl/komisija/informacije-javnega-znacaja/seznam-javnih-evidenc

Бюро із запобігання та протидії корупції (травень 2011 p.). Заходи із запобігання корупції у 2011 р. Грудень 2015 р., Бюро із запобігання та протидії корупції: http://www.knab.gov.lv/uploads/eng/knab _prevention _activities _2011.pdf

Рада Європи (10–11 жовтня 1997 p.). Резолюція (97) 24 «Про двадцять керівних принципів боротьби з корупцією». Грудень 2015 р., Рада Європи: https://www.coe.int/t/dghl/monitoring/greco/documents/Resolution%2897%2924 _eN.pdf

Рада Європи (27 січня 1999 p.). Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією. Грудень 2015 р., Рада Європи: http://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/rms/090000168007f3f5

deloitte. Остаточний звіт за результатами оцінки – Національне агентство з доброчесності: зовнішній аудит керівництва НАД.

dionisie, d., & Checchi, F. (2008). Корупція та антикорупційні агентства у країнах Східної Європи та СНД: досвід практиків. Грудень 2015 р., aNCORaGe-NeT: http://ancorage-net.org/content/documents/dionisie-checchi-corruption _in _ee.pdf

СПиСОК ДЖеРеЛ

39

Європейський Союз (2014). Додаток: Словенія – До антикорупційного звіту ЄС. Грудень 2015 р., Європейський Союз: http://goo.gl/mi2s1m

Georgiev, V., & Mojsoski, C. (2011). Запобігання конфлікту інтересів: засоби та заходи. Грудень 2015 р., Регіональна антикорупційна ініціатива: http://goo.gl/d5KeTa

KPK, ПРООН, УНЗ ООН. (26-27 листопада 2012 p.). Джакартська заява про принципи роботи антикорупційних агентств. Грудень 2015 р., Міжнародна антикорупційна академія: https://www.iaca.int/images/sub/activities/ePaC/Jakarta _statement.pdf

Національне агентство доброчесності (11 вересня 2014 р.). Система розкриття інформації про майно та інтереси державних службовців Румунії. 2015, УНЗ ООН: https://goo.gl/mdH6dw

Регіональна антикорупційна ініціатива (2015). інституційні засади протидії корупції в Македонії. Грудень 2015 р., Регіональна антикорупційна ініціатива: http://rai-see.org/macedonia-anti-corruption-institutional-framework/

ResPa – Мережа стандартів етики та доброчесності (2013). Порівняльне дослідження «Декларування доходів та майна на практиці». Грудень 2015 р., ResPa – Мережа стандартів етики та доброчесності: http://goo.gl/4hkxO0

Державна комісія із запобігання корупції (2015). Реєстр декларацій про майно. Грудень 2015 р., Державна комісія із запобігання корупції: http://dksk.org.mk/imoti _2/

Служба підтримки Transparency International (8 квітня 2015 р.). Найкращі практики установ із запобігання та протидії корупції. Грудень 2015 р., Transparency International: http://www.transparency.org/files/content/corruptionqas/Best _practice _for _preventive _anti-corruption _bodies _2015.pdf

Регіональний центр ПРООН в Братиславі (грудень 2009 р.). Методологія оцінки спроможності антикорупційних агентств із виконання запобіжних функцій. Грудень 2015 р., Регіональний центр ПРООН в Братиславі: http://europeandcis.undp.org/uploads/public1/files/Methodology _for _assessing _the _Capacities _of _anti _Corruption _agencies _to _Perform _Preventive _Functions.pdf

Організація Об’єднаних Націй (31 жовтня 2003 р.). Конвенція ООН проти корупції. Грудень 2015 р., Управління ООН з наркотиків і злочинності: https://www.unodc.org/documents/treaties/uNCaC/Publications/Convention/08-50026 _e.pdf

Організація Об’єднаних Націй (2009). технічне керівництво щодо здійснення Конвенції ООН проти корупції. Грудень 2015 р., Управління ООН з наркотиків і злочинності: https://www.unodc.org/documents/corruption/Technical _Guide _uNCaC.pdf

Верховна Рада України (18 жовтня 2006 р.). Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції». Грудень 2015 р., Верховна Рада України: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/251-16

Верховна Рада України (18 жовтня 2006 р.). Закон України «Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією». Грудень 2015 р., Верховна Рада України: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/252-16

Світовий банк (2013). Механізми декларування майна та доходів: практичні приклади. Грудень 2015 р., Світовий банк: https://goo.gl/ipJPux

програма розвиткуоон в україніКловській узвіз, 1тел.: +38 (044) 253- 93-63факс: +38 (044) 253-26 -07www. ua.undp.org

Україна

commission ua

Documents