Download - Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном
![Page 1: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/1.jpg)
![Page 2: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/2.jpg)
Надвечірнім простором солоним,Подолавши даль гірких років,
Три зозулі прилетять з поклономДо квітчасто чистих рушників.І душа здригнеться рушниково,І дитинність вирветься з оков.
Як джерельце – Григорове слово – З первозданним іменем: любов.
С. Чернілевський
![Page 3: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/3.jpg)
![Page 4: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/4.jpg)
Новела «Три зозулі з поклоном» - згадка про батька, якого як ворога народу було
заарештовано 1937 року. Заарештовано і героя новели Михайла. І Марфа, яка кохала чужого чоловіка, і Софія, яка чекала на повернення чоловіка із заслання, і Михайло, який бажав повернутися до родини, сподівалися на щастя і кохання марно. До всіх них линули зозулі з поклонами.
![Page 5: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/5.jpg)
На ґанку Карпової хати
![Page 6: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/6.jpg)
…стоїть Марфа Яркова і веде мене очима. Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса — колись її волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина...
![Page 7: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/7.jpg)
— Мамо, — питаю..., — а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться?
Мама довго мовчить, потімзітхає і каже: — Вона любила твого тата. А ти на нього схожий...
![Page 8: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/8.jpg)
Очі мамині сухі, голос ані здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болять — вони закам'яніли.
![Page 9: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/9.jpg)
Марфа — тоді її в селі за маленький зріст звали “маленькою Марфою”
— знала, що лист від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги. І ждала.
Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи:
![Page 10: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/10.jpg)
“Є — нема, є — нема, є...”
![Page 11: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/11.jpg)
Останній лист від тата
![Page 12: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/12.jpg)
“... Соню! Не суди мене гірко.
Але я ніколи нікому не казав неправди і зараз не скажу: я чую щодня, що десь тут коло мене ходить
Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських
бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи
впадуть од морозу. (“Сибір неісходиму” було нерішучою рукою
закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: ”Сибір неісходиму”.)
![Page 13: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/13.jpg)
«Сибір неісходиму»
Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене хоч
на хвильку прийде забуття.
![Page 14: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/14.jpg)
Обіймаю тебе
![Page 15: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/15.jpg)
і несу на руках колиску з сином, доки й житиму...”
![Page 16: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/16.jpg)
Зв'язок душ Михайла та Марфи
настільки сильний, що їхні душі долають відстань і будь-який реальний простір і зливаються в єдиному почутті. Але Михайло залишається вірним своїй дружині, правдивим перед нею, оскільки присягав їй на вірність. І тільки син тепер з відстані часу може зрозуміти страждання двох душ: "...Коли се було... А я досі думаю: "Як вони чули одне одного — Марфа і тато? Як?.." А ще думаю: "Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?»
![Page 17: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/17.jpg)
«Тоді не було б тебе – шумить велика «татова» сосна».
![Page 18: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/18.jpg)
У народі існувала віра не лише у приворотне зілля й приворотні замовляння, а й про відворотне зілля й відворотні замовляння. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не могли відповісти взаємністю, через старця чи малу дитину їй передавали своєрідне привітання: “Три зозулі з поклоном”, що означало: забудь, покинь, залиши мене, відпусти.
Оскільки зозуля гнізда не мостить, то таким чином людина мала зрозуміти, що її кохання приречене, тому треба забути, розлюбити.
![Page 19: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/19.jpg)
“Любові всевишній присвячується”. Епітет “всевишній” у нашій мові використовується лише у сполученні зі словом “Бог”, а тому в даній присвяті підкреслено велич найбільшого людського почуття.
Даний твір має чудову присвяту:
![Page 20: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/20.jpg)
Вічна тема «любовного трикутника»
у Г. Тютюнника інтерпретується по-новому. Образ любові тут — як втілення високої християнської цінності, яка підносить людину над буденністю, очищає її душу. Ніхто з героїв твору не поборов свого страждання, не втишив душевного болю.
![Page 21: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/21.jpg)
любов людині дається якоюсь вищою силою, незалежно від її волі, бажання, моралі. Тому має право на існування, не може осуджуватися. Кохання у творі оточене неземним ореолом, далеким від звичного, побутового розуміння. І це підкреслюється епіграфом: «Любові Всевишній присвячується». Незвичайна і композиція твору — відбувається зміщення часових площин, а лист є «новелою в новелі». Усі ці чинники роблять твір художньо довершеним, перлиною української новелістики.
І читач разом із автором доходить висновку:
![Page 22: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/22.jpg)
Глибина кохання передається через кілька важливих символів.
По-перше, це потроєний у своїй силі образ-символ «зозулі» — символ жіночої самотності, відданості далекому коханому, який не буде з нею, і тому вона не матиме дітей, не стане матір'ю. По-друге, сосна — символ рідного житла, але й знову ж таки символ самотності. У цих деталях виражається вся глибина Тютюнникового таланту новеліста.
![Page 23: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/23.jpg)
Образи новели
теж дуже глибокі психологічно і, можливо, написані дещо в традиційному ключі. Мати — спокійна, врівноважена, здатна до прощення. Батько — мудрий і сильний, гідний кохання двох жінок, справжній козак. Марфа — кохана — чутлива й ніжна, одчайдушна, нещаслива й безтямно закохана. Ці характери дуже красиві у своїй життєвій правдивості й чистоті. І несуть вони у світ Любов — Любов-кохання, Любов-прощення, Любов материнську, Любов синівську. Ту Любов, без якої світ давно б зник і розчинився в німому просторі.
![Page 24: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/24.jpg)
Всі герої лишаються на роздоріжжі — кожен сам по собі:
Михайло безслідно зник на каторзі,
Соня сама виростила сина, Марфа продовжує чогось
чекати, вдивляючись в обличчя сина свого коханого.
![Page 25: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/25.jpg)
Новела має ознаки притчі — висновок, до якого приходить автор і який
пропонує читачеві: любов —почуття, незалежне від людської
свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою.
Тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням, має право на існування.
![Page 26: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/26.jpg)
Процеси, що відбуваються в людській душі, безконечні, як безконечний Всесвіт, адже душа і є відображенням Всесвіту. Митець прагнув такої любові, від нас,
українців.
![Page 27: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/27.jpg)
Бо «любов — це коли віддаєш...».
![Page 28: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/28.jpg)
Запитання для обговорення 1. Про що ця новела? Які проблеми у ній порушено? 2. Зіставте образ Софії і Марфи. Як ви розумієте
відповідь Софії на слова сина: “І ви на неї не сердились?” – “У горі, сину, ні на кого серця немає. Саме горе”?
3. Визначте наскрізну деталь у творі та її значення. 4. Про що свідчить містичне передчуття батька, що
душа Марфи оберігає його у сибірських снігах? 5. Розкрийте образ чоловіка Марфи. Чому вона його
не любила? А якби був красивим, полюбила б? Чим відрізнявся Михайло від Карпа?
6. Чи любив Михайло Марфу? Як поводив себе між двома закоханими у нього жінками?
7. Які приклади нерозділеного кохання ви знаєте з літературних творів?
8. Чи здатна у реальному житті людина на такі глибокі й довготривалі почуття, як у цьому творі?
![Page 29: Надвечірнім простором солоним, Подолавши даль гірких років, Три зозулі прилетять з поклоном](https://reader036.vdocuments.pub/reader036/viewer/2022062322/568149a3550346895db6e489/html5/thumbnails/29.jpg)
ДЖЕРЕЛА:
1. О.В.Слоньовська Конспекти уроків з української літератури для11-х класів. К., “Рідна мова”, 2001
www.br.com.ua/referats/.../23151.htmwww.ukrlit.vn.ua/short1/x46lz.html
netreferata.com/biograf-66318.htmlosvita.ua/school/lessons_summary/.../11705