ЗАСНОВНИКИ:
Міністерство освіти і науки України
Національна академія наук України
Голова Наглядової ради —
академік НАН України Борис ПАТОН
Головний редактор Людмила ФІСЮН
Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.
Адреса редакції:
01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.
Телефон/ факс 287"82"47
E�mail: [email protected] www1.nas.gov.ua/svit
Відповідальність за достовірність інформації та
реклами несуть автори та рекламодавці
Редакція не завжди поділяє позицію авторів
публікацій
Зам. 24
Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»
св іт
4 №47—48 грудень 2016св іт
Національна бібліотека Ук$раїни імені В. І. Вернадського —головний науково$інформаційнийцентр держави. Одна з десятинайбільших бібліотек світу, уфондах якої зберігається понад15,5 млн. книг, журналів, газет,карт, нот, образотворчих ма$теріалів, рукописів та старо$друків, документів на різнихносіях інформації.
Щороку фонди бібліотеки по$повнюються ще 130—140 тисяча$ми документів. Її читачам до$ступні фонди більш як 680 тис.партнерів у 70 країнах світу.
Ви все ще вважаєте, що вамдостатньо інтернету, бо «тамвсе є»? По— перше, не все, аджевеликий пласт культурного спад$ку світу не оцифровано і вочевидь,ще довго не буде оцифровано, по$друге, є такі унікальні видання,рукописні твори, документи, зякими можна ознайомитисятільки в бібліотеках. А по$третє,інтернет ніколи не передасть то$го неповторного мікрокліматучитальної зали, втаємниченої ізосередженої тиші і того дивноговідчуття, що навіть повітря тутна одиницю об’єму містить знач$но більш високий коефіцієнт но$вих знань та ідей, ніж деінде.
Ми проведемо вас залами тавідділами головної книгозбірні (уширокому розумінні цього слова)держави, і спробуємо показатибодай невелику частку того інте$лектуального, наукового і куль$турного багатства, яке міститьу своїх фондах Національнабібліотека імені В. І. Вернадсько$го. Те, що становить гордість ібагатство України. І познайом$лять вас з ними ті, хто кожнийдень має змогу брати їх в руки,доглядати, і робити все для того,щоб зберегти це багатство на ба$гато$багато поколінь.
І почнемо нашу розповідь зІнституту рукопису, який міс$тить унікальні пам’ятки додру$карської епохи. Тобто з тим, щостворювалось — подумати тіль$ки! – в одному примірнику. Зрідка– двох$трьох, кількох копіях. На$шим поводирем по «монорарите$тах» буде старший науковийспівробітник Інституту рукопи$
су Національної бібліотеки іменіВ.І.Вернадського Тимур ГОРБАЧ.
— Наш науково�дослідниць�кий інститут, що займаєтьсявивченням, публікацією та збе�реженням рукописних фондівбібліотеки імені Вернадськогостворено 1992 року на базівідділу рукописів Національноїбібліотеки України, — роз�повідає Тимур. — Фонди йогостановлять понад півмільйонаодиниць зберігання, з яких по�над 8 тисяч рукописних книг. Ітут не тільки документальнаспадщини України, а й іншихкраїн. Тут зберігаються глиняніклинописні таблички, індійсь�кий рукопис на пальмовомулисті, скандинавські руни.
Звичайно, найвідоміша істо�рична пам’ятка нашого Інститу�ту – це Пересопницьке Єван�геліє (1556–1561). Його най�частіше бачать президенти Ук�раїни, які присягають на ньому,як і на Конституції України, тами, співробітники Інституту.Але з недавніх пір з ним можутьознайомитися і всі бажаючі,оскільки видано вже і трансліте�роване видання Євангелія, іфаксимільне, а в 2011 році – ви�кладене сучасною українськоюмовою.
Тож зупинимося на тихоригіналах, які менше потрап�ляють в поле зору відвідувачів.
Ось рукописна пам’ятка глаго�личного письма ІХ—Х століття,так звані Київські глаголичнілисти, або Київський Місал.Вони відлиті на титанових до�шках – аби увіковічнитипам’ятку – одну з найдавніших,яка несе знання про глаголичнеписьмо. Походить вона з Чехії.Вважається, що глаголицюстворили болгарські просвіти�телі Кирило і Мефодій всере�дині ІХ ст, аби перекладатирелігійні тексти для слов’ян,зрозумілою для них мовою. Гла�голиця важка в написанні, важ�ка в читанні. Тож уже в Х—ХІІстоліттях її витіснила кирилиця.Ця пам’ятка зберігалася наСинаї, звідки її привіз керівникправославної місії в ЄрусалиміАнтонін Капустін. 1872 року вінподарував її Київській духовнійакадемії, випускником якої був.А відколи за більшовиків фондицієї академії було вилучено і пе�редано у відділ рукописів нашоїбібліотеки, ця пам’ятка зберіга�ється у нас.
Наступна пам’ятка – Оршан�ське Євангеліє апракос (святко�ве Євангеліє), яке читають підчас свят. Це пам’ятка другої по�ловини ХIII ст., написана напергаменті «уставом» — це тра�диційна форма давньоруськогописьма, для нього характерноквадратовість літер та розміщен�ня тексту у два стовпчики безпроміжку між словами. Прикра�шене Євангеліє заставками, ду�же цінні мініатюри, це можутьбути зображення євангелістів.Ось апостол Лука, наприклад.Мініатюри оздоблені сусальнимзолотом, візантійський стиль,який побутував тоді на Русі. ЦеЄвангеліє було виявлено під часвійни з Наполеоном на територіїБілорусії. Його війська розгра�бували Оршанський монастир, іразом з усім лахміттям викинулий Євангеліє.
А це вже Лаврське Євангеліє,суто українська пам’ятка, дато�вана ХІУ століттям. На першийпогляд – вони подібні. Написа�но теж на пергаменті. Маємо– зодного боку — зображення ІсусаХриста, який тримає Святу кни�гу, а з другого – Богородиця зХрестом.
Ця пам’ятка – требник ПетраМогили. Требник — службовакнига, яка вміщує молитви,релігійні тексти, які використо�вують під час обрядів. Початко�вим замовником книги був та�кий собі Іван Боярський, на�уковці інколи кажуть, що цетребник Боярського. Але тут євласний підпис Петра Могили, єгерб його. Тому ми вважаємо,що ним користувався саме Пет�ро Могила.
У нашому Інституті багатодокументальних речей, які нале�жали видатним людям України.Ось Напрестольне ЄвангелієСемена Палія – фастівського і
білоцерківського полковника.Воно датовано 1632 роком. Вінбув відомим меценатом, будувавна свої гроші храми, робив ве�ликі пожертви Межигірськомумонастирю. Це Євангеліє в ок�ладі, тканина під ним уже ви�горіла, роки дають про себе зна�ти. 1701 року Семен Палій пода�рував книгу Київській духовнійакадемії, звідти вона потрапиладо нас.
Визначна пам’ятка україн�ської культури — Києво�Пе�черський патерик. Це списокХVІ століття. Перші списки да�товані ХІІІ ст, але до нас дійшливже списки від ХV століття. Тутвміщено житія найвідомішихпечерських ченців, житія Фео�досія й Антонія Печерських.
А це – універсали БогданаХмельницького, Івана Мазепи.Все це оригінали. До речі, вуніверсалі Богдана Хмельниць�кого йшлося про заборону про�давати горілку в Києві, про те,що це наносить шкоду здоров`юпосполитих.
Я говорив, що в Інститутізберігаються не тільки пам’ят�ки нашої землі, але й далеких учасі і відстані країв. Най�давніша пам’ятка, яка в нас є,родом з Месопотамії. Вона да�тована третім тисячоліттям донашої ери. Це клинописні гли�няні таблички, які використо�вували для передавання інфор�мації у Межиріччі Тигру іЄвфрату . Це територія Вавіло�ну, Асирії. Тоді ще люди не зна�ли ні паперу, ні пергаменту, танавіть папірусу. А потрібно жбуло вести якийсь облік,торгівлю. Тож і придумувалиробити записи на мокрих гли�няних табличках. Потім глинузапікали і виходив такий «ар�куш» (Показує, — ред.) Як вонирозрізняли таблички? Останнійрядок повторювався в на�ступній табличці. Існували цілібібліотеки з такими табличка�ми, наприклад в Ніневії, сто�лиці Асирії. На них, до речі, єзапис і про всесвітній потоп.Ми знаємо, що і в сказанні проГільгамеша міститься про ньогоповідомлення, а цей твір тежнаписаний на табличках. По�трапили вони до нас 1900 року,коли один з представників пра�вославної місії в Єрусалимі
привіз Київській духовній ака�демії п’ять таких табличок. Усівони зараз у нас зберігаються.Три з них розшифровані на по�чатку ХХ століття, а ще два че�кають свого дослідника.
Хочу показати пам`ятку ХVІІстоліття – рунічний календар,вишкрябаний на дерев’яних дошках. Розквіт рун насправдіприпадав на середину VІ – ХІІстоліття. А з`явилося рунічнеписьмо у ІІ ст. нашої ери на те�риторії Скандинавії, північноїНімеччини, Англії, потім буловитіснено латиною. Але і впізніших століттях його викори�стовували — переважно для во�рожіння та календарів.
І нарешті хотів би представи�ти Малабарський рукопис. Йогоунікальність в тому, що він ство�рений… на пальмовому листі,воно поділене на пластинки, якізаповнені текстом і скріпленіміж собою. Походить з Мала�барського узбережжя Індії. Вньому викладені основи буддиз�му. Рукопис було придбано сво�го часу мандрівником ІваномПотоцьким в Китаї, потім вінподарував його Кременецькомуліцею, а вже звідти цей раритетпотрапив до нас.
Наступний візит редакція«Світу» здійснить до відділу ста$родруків Національної бібліотекиУкраїни імені В. І. Вернадського.
Лариса ОСТРОЛУЦЬКАФото Олександра ВАДІСА
Г О Р Д І С Т Ь К Р А Ї Н И
Требник Петра Могили
Тимур ГОРБАЧ
Факсимільне видання Пересопницького Євангелія
Євангеліє Семена Палія
Рукописні шедеври історії
