Download - konstant

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИАКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “НАДІЇ НАЦІЇ”

Клініко-лабораторніта інструментальні константи

у клініці внутрішніх хворобДОВІДНИК

для студентів, лікарів-інтернів, терапевтів, сімейних лікарів

за загальною редакцієюакадеміка Академії наук ВО України

д. мед. н. професораАбрагамовича Ореста Остаповича

Видання перше

ЛЬВІВ–2008

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИАКАДЕМІЯ НАУК ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “НАДІЇ НАЦІЇ”

Клініко-лабораторніта інструментальні константи

у клініці внутрішніх хворобДОВІДНИК

для студентів, лікарів-інтернів, терапевтів, сімейних лікарів

за загальною редакцієюакадеміка Академії наук ВО України

д. мед. н. професораАбрагамовича Ореста Остаповича

Видання перше

К 493ББК 54.1я2+53.45я2УДК 616.1/.4-072/.074

Абрагамович О.О. Клініко-лабораторні та інструментальні константи у клініці внутрішніх хвороб: довідник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, лікарів-інтернів, терапевтів, сімейних лікарів.

Львів, 2008. – 196 с.Друк, тираж 1000 прим.

Довідник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, лікарів-інтернів, терапевтів, сімейних лікарів.

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, протокол № 3-ВР від 25.04.2007 р.

Автори:Абрагамович Орест Остапович – академік академії ВО України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.Абрагамович Мар’яна Орестівна – кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.Абрагамович Уляна Орестівна – асистент кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.Щербак Лариса Юріївна – старший лаборант кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Рецензенти: Дутка Роман Ярославович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.Скляров Євген Якович - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри поліклінічної справи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Абрагамович О.О., 2008.

З М І С ТСтор.

Передмова…………………………………………… 8

Умовні скорочення………………………………… 9

Розділ І Антропометричні показники…………………….. 14

Розділ ІІ

Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи…… 24

1. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи системи кровообігу ………………………….….. 24

1.1. Серце……………………………………….….24

1.2. Мале коло кровообігу…………………….…..26

1.3. Велике коло кровообігу……………………....27

1.4. Кровопостачання серця………………………27

1.5. Провідна система серця……………………....28

2. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи орґанів дихання…………………………………...

32

2.1. Легені…………………………………………..32

2.2. Середостіння…………………………………..35

3. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи орґанів шлунково-кишкового каналу ………… 36

3.1. Ротова порожнина……………………………..36

3.2. Стравохід………………………………………36

3.3. Шлунок………………………………………...37

3.4. Дванадцятипала кишка………………………. 38

3.5. Підшлункова залоза…………………………..38

3.6. Гепатобіліарна система……………………….39

3.7. Тонка кишка…………………………………...41

3.8. Товста кишка…………………………………..42

4. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи сечовидільної системи …………………………..

51

4.1. Нирки…………………………………………..51

4.2. Сечоводи……………………………………….52

4.3. Передміхурова залоза…………………………52

4.4. Сім'яні міхурці…………………………………52

5. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константиорґанів кровотворної системи …………………..

53

5.1. Кістковий мозок……………………………….54

5.2. Селезінка……………………………………….54

6. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи ендокринної системи……………………………..

55

6.1. Гіпофіз…………………………………………55

6.2. Епіфіз мозку (шишкоподібне тіло)…………..57

6.3. Щитоподібна залоза…………………………..58

6.3.1. Паращитоподібні залози……………….58

6.4. Загруднинна залоза (тимус)…………………..59

6.5. Надниркові залози……………………………..59

7. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи кістково-суглобової системи…………………….

61

7.1. Опорно-руховий апарат……………………….61

Розділ ІІІ

Константи лабораторних досліджень……………...69

1. Дослідження крові…………………………………69

1.1. Загальний аналіз ………………………………69

1.2. Біохімічне дослідження ………………………79

1.2.1. Вуглеводний обмін……………………...79

1.2.2. Ліпідний обмін…………………………..80

1.2.3. Білковий обмін…………………………..82

1.2.4. Диспротеїнемічні тести…………………85

1.2.5. Ферменти………………………………...85

1.2.6. Піґменти…………………………………89

1.2.7. Водно-сольовий і мінеральний обміни, важкі метали, токсичні речовини………

90

1.2.8. Система зсідання крові та фібриноліз…91

1.2.9. Кислотно-лужний стан крові…………...92

1.2.10. Гормони і медіатори крові…………….93

1.2.11. Гормони тироїдного профілю…………99

1.2.12. Показники стану імунної системи…….100

1.2.13. Вітаміни…………………………………104

1.2.14. Пухлинні маркери………………………105

2. Дослідження сечі…………………………………...106

2.1. Загальний аналіз сечі…………………………..106

2.1.1. Мікроскопічне дослідження осаду сечі...106

2.1.2. Кількісне дослідження осаду сечі………107

2.1.3. Функціональне дослідження нирок…….107

2.2. Біохімічне дослідження сечі…………………..108

2.2.1. Вуглеводний, ліпідний та білковий обміни…………………………………….

108

2.2.2. Ферменти…………………………………110

2.2.3. Водно-сольовий і мінеральний обміни, важкі метали, токсичні речовини………

110

2.2.4. Гормони і медіатори…………………….112

3. Дослідження кишкового вмісту………………….114

3.1. Копроґрама……………………………………..114

3.1.1. Мікроскопічне дослідження калу………114

3.1.2. Хімічний склад (в перерахунку на добову кількість)………………………... 115

3.1.3. Склад мікрофлори кишки……………….115

4. Дослідження шлункового соку…………………...116

5. Дослідження жовчі…………………………………117

6. Дослідження кісткового мозку (мієлоґрама)…...119

7. Дослідження спинномозкової рідини……………120

8. Дослідження синовіальної рідини колінного суглоба………………………………………………

122

9. Дослідження випітних рідин……………………..123

10. Дослідження лімфатичних вузлів ……………..124

11. Дослідження селезінки (спленоґрама)…………124

Розділ ІV

Константи інструментальних обстежень………….125

1. Константи інструментальних обстежень системи кровообігу ……………………………….

125

1.1. Електрокардіографія…………………………..125

1.2. Фонокардіографія……………………………...126

1.3. Ехокардіоґрафія………………………………..128

1.4. Інтеґральна реографія………………………….133

1.5. Сфіґмоґрафія……………………………………133

1.6. Зондування серця………………………………134

1.7. Фонокардіографія……………………………...134

1.8. Міокардіосцинтиґрафія………………………..135

1.9. Артеріальна осцилографія…………………….135

1.10. Флебоґрафія…………………………………..135

1.11. Капіляроскопія……………………………….135

1.12. Функціональні методи дослідження системи кровообігу…………………………………….

136

1.13. Вимірювання пульсу і артеріального тиску крові……………………………………….….

136

1.14. Вимірювання венозного тиску крові………..137

2. Константи інструментальних обстежень системи орґанів дихання…………………………

137

2.1. Вимірювання легеневих об'ємів………………137

2.2. Спірографія…………………………………….138

2.3. Пневмотахометрія……………………………..138

2.4. Показники обміну ґазів………………………..138

2.5. Рентґенолоґічне обстеження…………………..139

3. Константи інструментальних обстежень орґанів травної системи………………………….

140

3.1. Фракційний метод дослідження секреції шлунка………………………………………….

140

3.2. Інтраґастральна рН-метрія……………………. 141

3.3. Дослідження дуоденального вмісту………….. 141

3.3.1. Мікроскопічне дослідження порцій жовчі……………………………………...

142

3.3.2. Фази секреції жовчі……………………... 143

3.4. Езофаґоґастродуоденофіброскопія…………… 143

3.5. Компактна інфрачервона спектроскопія (С13-дихальний тест)…………………………...

144

3.6. Рентґенолоґічне дослідження…………………. 144

3.6.1. Холецистографія………………………… 144

3.6.2. Внутрішньовенна холеґрафія…………... 144

3.6.3. Ендоскопічна ретроґрадна холанґіоґрафія 145

3.7. Ультразвукове дослідження черевної порожнини……………………………………...

145

3.8. Зондування підшлункової залози…………….. 146

3.9. Комп'ютерна томоґрафія печінки…………….. 147

3.10. Радіонуклідна гепатоґрафія ………………… 147

3.11. Динамічна сцинтиґрафія печінки та жовчних

шляхів………………………………………….148

3.12. Ректороманоскопія…………………………… 148

3.13. Колонофіброскопія…………………………… 148

3.14. Балонна кімографія…………………………...149

4. Константи інструментальних обстежень сечовидільної системи…………………………….

149

4.1. Рентґеноґрафія………………………………….149

4.2. Радіонуклідна реноґрафія……………………...150

4.3. Сцинтиґрафія нирок……………………………150

4.4. Цистоскопія……………………………………..151

4.4.1. Хромоцистоґрафія……………………….151

4.5. Ультразвукове дослідження нирок……………151

4.6. Маґнітно-резонансна томоґрама………………152

5. Константи інструментальних обстежень кровотворної системи ……………………………

152

5.1. Пункція лімфатичних вузлів …………………152

5.2. Пункція селезінки……………………………..152

5.3. Пункція кісткового мозку…………………….153

5.4. Дослідження тромбоцитно-судинного гемостазу, коаґуляційного гемостазу, механізмів згортання крові……………………

153

5.5. Дослідження протизгортальних механізмів крові…………………………………………….

153

5.6. Радіонуклідне дослідження кровотворних орґанів……………………………………….….

153

6. Константи інструментальних обстежень ендокринної системи ……………………………..

154

6.1. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози…………………………………………..

154

6.2. Визначення йоднакопичувальної функції щитоподібної залози ………………………….

154

6.3. -топоґрафічне дослідження

щитоподібної

залози

154

………………………………………….

7. Константи інструментальних обстежень кістково-суглобової системи …………………….

155

7.1. Рентґенолоґічне дослідження хребта ………...155

7.2. Радіонуклідна діаґностика суглобів ………….157

7.3. Пункція суглоба ……………………………….158

8. Дослідження чутливої сфери .................................

158

8.1. Палестезіометрія (дослідження порогу вібраційної чутливості)……………………….

158

8.2. Альґезіометрія…………………………………158

8.3. Холодова проба………………………………..158

8.4. Холодове тестування мікроциркуляторного русла шкіри ……………………………………

159

8.5. Проба на реактивну гіперемію………………..159

8.6. Шкірна термометрія…………………………...159

8.7. Тональна аудіометрія………………………….159

8.8. Теплова проба …………………………………160

Розділ V

Ґеном людини ………………………………………..

161

Розділ VІ

Додаток………………………………………………..185

1. Основні хімічні компоненти орґанізму людини….185

2. Цікаво знати…………………………………………190

Використана література……………………………..194

Довідник

Абрагамович Орест Остапович

Абрагамович Мар’яна Орестівна

Абрагамович Уляна Орестівна

Щербак Лариса Юріївна

Клініко-лабораторні та інструментальні константи у клініці внутрішніх хвороб

Комп’ютерний набір Л. Ю. ЩЕРБАК

Верстка, комп’ютерний дизайн Ю. Я. СКАКУН

Дизайнер обкладинки О. ДИБА

Підписано до друку 25.04.2007. Формат 6084 1/16. Папір офсетний №1. Гарнітура Times New Roman.

Oфсетний друк. Фіз. арк. 27,5. Тираж 1 000. Зам. №255-11.

Друкарня ЛНМУ імені Данила Галицького

Передмова

Кожен, хто займається діаґностикою та лікуванням хворих, науково-дослідною та педаґоґічною діяльністю, зустрічається з потребою знати клініко-лабораторні та інструментальні константи.

Особливо важливо це є для інтерністів, які в силу своїх професійних обов’язків зобов’язані володіти великою інформацією з різних фундаментальних та клінічних дисциплін.

Втримати це в пам’яті практично неможливо, тому довідникова література такого змісту є вкрай необхідна.

Враховуючи швидкість удосконалення діаґностичного процесу, дослідник, практичний лікар, зобов’язані володіти інформацією, яка стосується як фундаментальних – достатньо статичних констант, так і найновіших методів лабораторних та інструментальних обстежень, які використовуються для виявлення уражень внутрішніх орґанів, але за останні роки потрібна література не видавалася.

Ми вважаємо за доцільне вперше видати довідник, в якому міститиметься найновіша інформація щодо клініко-лабораторних та інструментальних констант, які необхідно знати досліднику, терапевту, сімейному лікарю в їхній повсякденній роботі.

Структура довідника передбачає подання анатомо-фізіолоґічної та клінічної інформації, яку зобов’язаний знати клініцист, відтак лабораторно-інструментальних обстежень, починаючи від рутинних до найновіших.

Для зручності всі анатомо-фізіолоґічні, клінічні та інструментальні константи подаються за анатомічним принципом, який передбачає виділення дев’яти систем, а саме: кровообігу, дихальної, травної, сечовидільної, кістково-суглобової, ендокринної, нервової, кровотворної, імунної. Лабораторні константи класифіковані за біолоґічним субстратом, який використовується для того чи іншого аналізу.

Думаємо, що ця праця буде корисна як на додипломному, так і післядипломному етапі навчання всіх фахівців, які працюють в царині інтерністики, науковців, практикуючих терапевтів та сімейних лікарів.

Будемо щиро вдячні за всі критичні зауваження, які нами врахуються в наступному виданні.

Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького академік Академії наук ВО України,доктор медичних наук, професор О. О. Абрагамович

РОЗДІЛ І. АНТРОПОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ

№ п/п

Назва показника Показник

1. Формула Брока:

нормальна МТ

Здорова людина повинна важити стільки кґ, на скільки см її зріст перевищує 1,0 м (100,0 см). 55,0-65,0 кґ (зріст від 155,0-165,0 см)Якщо зріст тіла 165,0-175,0 см віднімають 105,0, а коли 176,0-185,0 см – 110,0. При визначенні МТ допускаються коливання в межах ±10,0%

2. Індекс Брока:

задовільна вгодованість

Співвідношення маси тіла і зросту визначають за формулою:

МТ (кг) 100,0% зріст (см)-100

90,0 - 100,0%

3. Індекс Кетлє (масо-ростовий індекс): Ч Ж

Співвідношення загальної маси тіла (г) і довжини тіла (см)350-400 г/см325-375 г/см

4. Індекс Бруґша:

норма

Індекс пропорційності між зростом та обводом грудної клітки:(обвід грудної клітки (см) 100)

зріст (см)50,0-55,0

5. Індекс Піньє (міцність статури):

міцна статура хороша статурасередня статураслабка статурадуже слабка статура

Розраховується як різниця довжини тіла (см) і суми маси тіла (кг) і обводу грудної клітки на видиху (см) 10Від 10 до 20 Від 21 до 25Від 26 до 35

36

6. Індекс маси тіла: Розраховують за формулою:співвідношення маси тіла (кг) і

нормадовжини тіла (м)2

Від 18,5 до 24,9

7. Індекс Ерісмана (індекс пропорційності розвитку грудної клітки): Ч Ж

Розраховується як різниця обхвату грудної клітки [у паузі між вдихом і видихом (см)] і 1/2 довжини тіла (см) або = 5,8 або = 3,3

8. Силовий індекс

Ч Ж

Процентне відношення м'язової сили кисті сильнішої руки до маси тіла65,0-80,0%48,0-50,0%

9. Життєвий індекс

Ч Ж

Відношення життєвої місткості легенів (мл) до загальної маси тіла (кг)65-70 мл/кг55-60 мл/кг

10. Росто-ваговий індекс (РВІ)Довжина тіла:155-165 см166-175 см176-185 см 185 смМаса тіла

= різниці довжини тіла (см) і 100= різниці довжини тіла (см) і 105= різниці довжини тіла (см) і 110= різниці довжини тіла (см) і 115 Від 90,0%РВІ до 110,0% РВІ

Каліперометрія (визначення вмісту жировоїтканини в орґанізмі)

№ п/п


1. Вік 12 років Ч Ж 12-15 років Ч Ж 16-17 років Ч Ж 18-30 років Ч Ж 31-50 років Ч Ж 50 років Ч Ж

7,0-13,0%11,0-17,0%7,0-14,0%

12,0-18,0%8,0-14,0%

13,0-19,0%9,0-15,0%

14,0-21,0%11,0-17,0%15,0-23,0%12,0-19,0%16,0-25,0%

Маса тіла хлопчиків, кґ

ВікПоказник

Дуже низький Низький Нижче за

середній Середній Вище за середній Високий Дуже

високий0 міс. <2,7 2,7-2,9 2,9-3,1 3,1-3,7 3,7-3,9 3,9-4,2 >4,21 міс. <3,3 3,3-3,6 3,6-4,0 4,0-4,7 4,7-5,1 5,1-5,4 >5,42 міс. <3,9 3,9-4,2 4,2-4,6 4,6-5,6 5,6-6,0 6,0-6,4 >6,43 міс. <4,5 4,5-4,9 4,9-5,3 5,3-6,4 6,4-7,0 7,0-7,3 >7,34 міс. <5,1 5,1-5,5 5,5-6,0 6,0-7,2 7,2-7,6 7,6-8,1 >8,15 міс. <5,6 5,6-6,1 6,1-6,5 6,5-7,8 7,8-8,3 8,3-8,8 >8,86 міс. <6,1 6,1-6,6 6,6-7,1 7,1-8,4 8,4-9,0 9,0-9,4 >9,47 міс. <6,6 6,6-7,1 7,1-7,6 7,6-8,9 8,9-9,5 9,5-9,9 >9,98 міс. <7,1 7,1-7,5 7,5-8,0 8,0-9,4 9,4-10,0 10,0-10,5 >10,59 міс. <7,5 7,5-7,9 7,9-8,4 8,4-9,8 9,8-10,5 10,5-11,0 >11,010 міс. <7,9 7,9-8,3 8,3-8,8 8,8-10,3 10,3-10,9 10,9-11,4 >11,411 міс. <8,2 8,2-8,6 8,6-9,1 9,1-10,6 10,6-11,2 11,2-11,8 >11,81 рік <8,5 8,5-8,9 8,9-9,4 9,4-10,9 10,9-11,6 11,6-12,1 >12,1

15 міс. <9,2 9,2-9,6 9,6-10,1 10,1-11,7 11,7-12,4 12,4-13,0 >13,018 міс. <9,7 9,7-10,2 10,2-10,7 10,7-12,4 12,4-13,0 13,0-13,7 >13,721 міс. <10,2 10,2-10,6 10,6-11,2 11,2-12,9 12,9-13,6 13,6-14,3 >14,32 роки <10,6 10,6-11,0 11,0-11,7 11,7-13,5 13,5-14,2 14,2-15,0 >15,027 міс. <11,0 11,0-11,5 11,5-12,2 12,2-14,1 14,1-14,8 14,8-15,6 >15,630 міс. <11,4 11,4-11,9 11,9-12,6 12,6-14,6 14,6-15,4 15,4-16,1 >16,133 міс. <11,6 11,6-12,3 12,3-13,1 13,1-15,2 15,2-16,0 16,0-16,8 >16,83 роки <12,1 12,1-12,8 12,8-13,8 13,8-16,0 16,0-16,9 16,9-17,7 >17,7

3,5 роки <12,7 12,7-13,5 13,5-14,3 14,3-16,8 16,8-17,9 17,9-18,8 >18,84 роки <13,4 13,4-14,2 14,2-15,1 15,1-17,8 17,8-19,4 19,4-20,3 >20,3

4,5 роки <14,0 14,0-14,9 14,9-15,9 15,9-18,8 18,8-20,3 20,3-21,6 >21,65 років <14,8 14,8-15,7 15,7-16,8 16,8-20,0 20,0-21,7 21,7-23,4 >23,4

5,5 років <15,5 15,5-16,6 16,6-17,7 17,7-21,3 21,3-23,2 23,2-24,9 >24,96 років <16,3 16,3-17,5 17,5-18,8 18,8-22,6 22,6-24,7 24,7-26,7 >26,7

6,5 років <17,2 17,2-18,6 18,6-19,9 19,9-23,9 23,9-26,3 26,3-28,8 >28,87 років <18,0 18,0-19,5 19,5-21,0 21,0-25,4 25,4-28,0 28,0-30,8 >30,88 років <20,0 20,0-21,5 21,5-23,3 23,3-28,3 28,3-31,4 31,4-35,5 >35,59 років <21,9 21,9-23,5 23,5-25,6 25,6-31,5 31,5-35,1 35,1-39,1 >39,110 років <23,9 23,9-25,6 25,6-28,2 28,2-35,1 35,1-39,7 39,7-44,7 >44,711 років <26,0 26,0-28,0 28,0-31,0 31,0-39,9 39,9-44,9 44,9-51,5 >51,512 років <28,2 28,2-30,7 30,7-34,4 34,4-45,1 45,1-50,6 50,6-58,7 >58,713 років <30,9 30,9-33,8 33,8-38,0 38,0-50,6 50,6-56,8 56,8-66,0 >66,014 років <34,3 34,3-38,0 38,0-42,8 42,8-56,6 56,6-63,4 63,4-73,2 >73,215 років <38,7 38,7-43,0 43,0-48,3 48,3-62,8 62,8-70,0 70,0-80,1 >80,116 років <44,0 44,0-48,3 48,3-54,0 54,0-69,6 69,6-76,5 76,5-84,7 >84,7

17 років <49,3 49,3-54,6 54,6-59,8 59,8-74,0 74,0-80,1 80,1-87,8 >87,8Маса тіла дівчаток, кґ






3,5 роки <12,3 12,3-13,4 13,4-14,0 14,0-16,4 16,4-17,7 17,7-18,6 >18,64 роки <13,0 13,0-14,0 14,0-14,8 14,8-17,6 17,6-18,9 18,9-20,0 >20,0

4,5 роки <13,9 13,9-14,8 14,8-15,8 15,8-18,5 18,5-20,3 20,3-21,5 >21,55 років <14,7 14,7-15,7 15,7-16,6 16,6-19,7 19,7-21,6 21,6-23,2 >23,2

5,5 років <15,5 15,5-16,6 16,6-17,7 17,7-21,1 21,1-23,1 23,1-25,1 >25,16 років <16,3 16,3-17,4 17,4-18,7 18,7-22,5 22,5-24,8 24,8-27,1 >27,1

6,5 років <17,1 17,1-18,3 18,3-19,7 19,7-23,8 23,8-26,5 26,5-29,3 >29,37 років <17,9 17,9-19,4 19,4-20,6 20,6-25,3 25,3-28,3 28,3-31,6 >31,68 років <20,0 20,0-21,4 21,4-23,0 23,0-28,5 28,5-32,1 32,1-36,3 >36,39 років <21,9 21,9-23,4 23,4-25,5 25,5-32,0 32,0-36,3 36,3-41,0 >41,010 років <22,7 22,7-25,0 25,0-27,7 27,7-34,9 34,9-39,8 39,8-47,4 >47,411 років <24,9 24,9-27,8 27,8-30,7 30,7-38,9 38,9-44,6 44,6-55,2 >55,212 років <27,8 27,8-31,8 31,8-36,0 36,0-45,4 45,4-51,8 51,8-63,4 >63,413 років <32,0 32,0-38,7 38,7-43,0 43,0-52,5 52,5-59,0 59,0-69,0 >69,014 років <37,6 37,6-43,8 43,8-48,2 48,2-58,0 58,0-64,0 64,0-72,2 >72,215 років <42,0 42,0-46,8 46,8-50,6 50,6-60,4 60,4-66,5 66,5-74,9 >74,916 років <45,2 45,2-48,4 48,4-51,8 51,8-61,3 61,3-67,6 67,6-75,6 >75,617 років <46,2 46,2-49,2 49,2-52,9 52,9-61,9 61,9-68,0 68,0-76,0 >76

Ріст хлопчиків, см






3,5 роки <90,3 90,3-92,6 92,6-95,0 95,0-102,5 102,5-105,0 105,0-107,5 >107,54 роки <93,2 93,2-95,5 95,5-98,3 98,3-105,5 105,5-108,0 108,0-110,6 >110,6

4,5 роки <96,0 96,0-98,3 98,3-101,2 101,2-108,6 108,6-111,0 111,0-113,6 >113,65 років <98,9 98,9-101,5 101,5-104,4 104,4-112,0 112,0-114,5 114,5-117,0 >117,0

5,5 років <101,8 101,8-104,7 104,7-107,8 107,8-115,1 115,1-118,0 118,0-120,6 >120,66 років <105,0 105,0-107,7 107,7-110,9 110,9-118,7 118,7-121,1 121,1-123,8 >123,8

6,5 років <108,0 108,0-110,8 110,8-113,8 113,8-121,8 121,8-124,6 124,6-127,2 >127,27 років <111,0 111,0-113,6 113,6-116,8 116,8-125,0 125,0-128,0 128,0-130,6 >130,68 років <116,3 116,3-119,0 119,0-122,1 122,1-130,8 130,8-134,5 134,5-137,0 >137,09 років <121,5 121,5-124,7 124,7-125,6 125,6-136,3 136,3-140,3 140,3-143,0 >143,010 років <126,3 126,3-129,4 129,4-133,0 133,0-142,0 142,0-146,7 146,7-149,2 >149,211 років <131,3 131,3-134,5 134,5-138,5 138,5-148,3 148,3-152,9 152,9-156,2 >156,212 років <136,2 136,2-140,0 140,0-143,6 143,6-154,5 154,5-159,5 159,5-163,5 >163,513 років <141,8 141,8-145,7 145,7-149,8 149,8-160,6 160,6-166,0 166,0-170,7 >170,714 років <148,3 148,3-152,3 152,3-156,2 156,2-167,7 167,7-172,0 172,0-176,7 >176,715 років <154,6 154,6-158,6 158,6-162,5 162,5-173,5 173,5-177,6 177,6-181,6 >181,616 років <158,8 158,8-163,2 163,2-166,8 166,8-177,8 177,8-182,0 182,0-186,3 >186,317 років <162,8 162,8-166,6 166,6-171,6 171,6-181,6 181,6-186,0 186,0-188,5 >188,5

Ріст дівчаток, см






3,5 роки <91,3 91,3-93,5 93,5-95,6 95,6-101,4 101,4-103,5 103,5-106,0 >106,04 роки <94,0 94,0-96,1 96,1-98,5 98,5-104,1 104,1-106,9 106,9-109,7 >109,7

4,5 роки <96,8 96,8-99,3 99,3-101,5 101,5-107,4 107,4-110,5 110,5-113,2 >113,25 років <99,9 99,9-102,5 102,5-104,7 104,7-110,7 110,7-113,6 113,6-116,7 >116,7

5,5 років <102,5 102,5-105,2 105,2-108,0 108,0-114,3 114,3-117,0 117,0-120,0 >120,06 років <105,3 105,3-108,0 108,0-110,9 110,9-118,0 118,0-120,6 120,6-124,0 >124,0


Окружність голови хлопчиків, см




високий

0 міс. <32,5 32,5-33,2 33,2-34,0 34,0-35,5 35,5-36,5 36,5-37,7 >37,71 міс. <34,8 34,8-35,3 35,3-36,0 36,0-37,9 37,9-39,0 39,0-39,8 >39,82 міс. <36,9 36,9-37,3 37,3-38,0 38,0-40,3 40,3-40,9 40,9-41,8 >41,83 міс. <38,4 38,4-38,8 38,8-39,5 39,5-41,6 41,6-42,5 42,5-43,3 >43,34 міс. <39,6 39,6-40,2 40,2-40,8 40,8-42,9 42,9-43,8 43,8-44,5 >44,55 міс. <40,6 40,6-41,2 41,2-42,0 42,0-44,0 44,0-45,0 45,0-45,9 >45,96 міс. <41,5 41,5-42,0 42,0-42,7 42,7-45,3 45,3-46,0 46,0-46,7 >46,77 міс. <42,2 42,2-42,8 42,8-43,7 43,7-46,1 46,1-47,0 47,0-47,7 >47,78 міс. <42,8 42,8-43,6 43,6-44,2 44,2-46,8 46,8-47,7 47,7-48,4 >48,49 міс. <43,5 43,5-44,0 44,0-44,8 44,8-47,4 47,4-48,3 48,3-49,0 >49,010 міс. <44,0 44,0-44,6 44,6-45,4 45,4-48,0 48,0-48,8 48,8-49,6 >49,611 міс. <44,3 44,3-45,0 45,0-45,9 45,9-48,6 48,6-49,3 49,3-50,0 >50,01 рік <44,6 44,6-45,3 45,3-46,2 46,2-49,1 49,1-49,8 49,8-50,7 >50,7


3,5 роки <48,6 48,6-49,2 49,2-49,9 49,9-52,0 52,0-53,0 53,0-54,0 >54,04 роки <49,0 49,0-49,6 49,6-50,2 50,2-52,4 52,4-53,4 53,4-54,3 >54,3

4,5 роки <49,3 49,3-49,8 49,8-50,4 50,4-52,7 52,7-53,8 53,8-54,6 >54,65 років <49,6 49,6-50,1 50,1-50,7 50,7-53,1 53,1-54,2 54,2-55,0 >55,0

5,5 років <49,8 49,8-50,4 50,4-51,0 51,0-53,5 53,5-54,5 54,5-55,5 >55,56 років <50,0 50,0-50,6 50,6-51,2 51,2-54,0 54,0-54,8 54,8-55,7 >55,7


Окружність голови дівчаток, см




високий0 міс. <32,0 32,0-33,0 33,0-34,0 34,0-35,5 35,5-36,4 36,4-37,0 >37,0

1 міс. <33,8 33,8-34,8 34,8-36,0 36,0-38,0 38,0-38,8 38,8-39,5 >39,52 міс. <35,6 35,6-36,3 36,3-37,4 37,4-39,8 39,8-40,6 40,6-41,4 >41,43 міс. <36,9 36,9-37,7 37,7-38,5 38,5-41,3 41,3-42,2 42,2-43,0 >43,04 міс. <38,2 38,2-38,9 38,9-39,7 39,7-42,4 42,4-43,3 43,3-44,2 >44,25 міс. <39,2 39,2-39,9 39,9-40,7 40,7-43,5 43,5-44,4 44,4-45,4 >45,46 міс. <40,1 40,1-40,8 40,8-41,5 41,5-44,3 44,3-45,3 45,3-46,3 >46,37 міс. <41,0 41,0-41,7 41,7-42,5 42,5-45,3 45,3-46,2 46,2-47,3 >47,38 міс. <41,6 41,6-42,3 42,3-43,2 43,2-45,9 45,9-46,9 46,9-48,0 >48,09 міс. <42,4 42,4-42,9 42,9-43,7 43,7-46,6 46,6-47,6 47,6-48,5 >48,510 міс. <42,8 42,8-43,5 43,5-44,3 44,3-47,2 47,2-48,3 48,3-49,2 >49,211 міс. <43,2 43,2-43,9 43,9-44,8 44,8-47,8 47,8-48,7 48,7-49,6 >49,61 рік <43,5 43,5-44,2 44,2-45,0 45,0-48,2 48,2-49,2 49,2-50,1 >50,1


3,5 роки <47,8 47,8-48,3 48,3-49,0 49,0-51,5 51,5-52,3 52,3-53,2 >53,24 роки <48,0 48,0-48,6 48,6-49,3 49,3-51,9 51,9-52,7 52,7-53,5 >53,5

4,5 роки <48,3 48,3-48,9 48,9-49,7 49,7-52,3 52,3-52,9 52,9-53,8 >53,85 років <48,5 48,5-49,1 49,1-50,0 50,0-52,5 52,5-53,2 53,2-54,0 >54,0

5,5 років <48,8 48,8-49,4 49,4-50,2 50,2-52,7 52,7-53,5 53,5-54,2 >54,26 років <49,0 49,0-49,6 49,6-50,3 50,3-52,8 52,8-53,7 53,7-54,5 >54,5


Окружність грудей хлопчиків, см




високий0 міс. <31,7 31,7-32,3 32,3-33,5 33,5-36,0 36,0-36,8 36,8-37,3 >37,31 міс. <33,3 33,3-34,1 34,1-35,4 35,4-38,0 38,0-38,9 38,9-39,4 >39,4

2 міс. <35,0 35,0-35,7 35,7-37,0 37,0-40,0 40,0-40,8 40,8-41,6 >41,63 міс. <36,5 36,5-37,3 37,3-38,4 38,4-42,1 42,1-43,1 43,1-43,8 >43,84 міс. <38,1 38,1-38,8 38,8-39,8 39,8-43,5 43,5-44,5 44,5-45,7 >45,75 міс. <39,3 39,3-40,1 40,1-41,1 41,1-45,0 45,0-46,2 46,2-47,7 >47,76 міс. <40,6 40,6-41,4 41,4-42,4 42,4-46,3 46,3-47,6 47,6-49,0 >49,07 міс. <41,7 41,7-42,5 42,5-43,4 43,4-47,5 47,5-48,9 48,9-50,1 >50,18 міс. <42,7 42,7-43,5 43,5-44,4 44,4-48,5 48,5-49,9 49,9-51,1 >51,19 міс. <43,6 43,6-44,3 44,3-45,2 45,2-49,3 49,3-50,7 50,7-52,0 >52,010 міс. <44,3 44,3-45,0 45,0-46,0 46,0-50,0 50,0-51,5 51,5-52,8 >52,811 міс. <44,8 44,8-45,6 45,6-46,6 46,6-50,8 50,8-52,2 52,2-53,6 >53,61 рік <45,3 45,3-46,1 46,1-47,0 47,0-51,2 51,2-52,8 52,8-54,3 >54,3


3,5 роки <49,2 49,2-50,3 50,3-51,5 51,5-55,0 55,0-57,1 57,1-59,0 >59,04 роки <50,0 50,0-51,2 51,2-52,4 52,4-55,8 55,8-58,0 58,0-59,9 >59,9

4,5 роки <50,8 50,8-52,0 52,0-53,3 53,3-56,9 56,9-59,0 59,0-61,2 >61,25 років <51,3 51,3-52,8 52,8-54,0 54,0-58,0 58,0-60,0 60,0-62,6 >62,6

5,5 років <52,2 52,2-53,5 53,5-55,0 55,0-59,1 59,1-61,3 61,3-63,8 >63,86 років <53,0 53,0-54,4 54,4-56,0 56,0-60,2 60,2-62,5 62,5-65,1 >65,1


Окружність грудей дівчаток, см




високий0 міс. <30,8 30,8-31,8 31,8-33,2 33,2-35,7 35,7-36,4 36,4-37,0 >37,01 міс. <32,9 32,9-34,0 34,0-35,3 35,3-37,4 37,4-38,1 38,1-39,0 >39,02 міс. <34,6 34,6-35,7 35,7-37,2 37,2-39,1 39,1-40,0 40,0-40,9 >40,9

3 міс. <36,2 36,2-37,3 37,3-38,7 38,7-40,5 40,5-41,2 41,2-42,8 >42,84 міс. <38,1 38,1-39,1 39,1-40,4 40,4-42,1 42,1-43,2 43,2-44,3 >44,35 міс. <39,4 39,4-40,5 40,5-41,7 41,7-43,5 43,5-44,6 44,6-45,8 >45,86 міс. <40,6 40,6-41,6 41,6-42,9 42,9-44,9 44,9-46,1 46,1-47,2 >47,27 міс. <41,8 41,8-42,8 42,8-44,0 44,0-46,0 46,0-47,2 47,2-48,5 >48,58 міс. <42,8 42,8-43,7 43,7-44,9 44,9-46,9 46,9-48,3 48,3-49,8 >49,89 міс. <43,6 43,6-44,5 44,5-45,6 45,6-47,8 47,8-49,3 49,3-51,0 >51,010 міс. <44,3 44,3-45,2 45,2-46,2 46,2-48,1 48,1-50,1 50,1-52,0 >52,011 міс. <45,0 45,0-45,8 45,8-46,8 46,8-49,3 49,3-50,8 50,8-52,7 >52,71 рік <45,5 45,5-46,3 46,3-47,3 47,3-49,9 49,9-51,4 51,4-53,3 >53,3


3,5 роки <48,6 48,6-49,5 49,5-51,0 51,0-54,3 54,3-56,2 56,2-57,8 >57,84 роки <49,2 49,2-50,4 50,4-51,6 51,6-55,1 55,1-56,9 56,9-58,6 >58,6

4,5 роки <49,6 49,6-51,0 51,0-52,3 52,3-55,9 55,9-57,8 57,8-59,7 >59,75 років <50,4 50,4-51,6 51,6-53,0 53,0-56,9 56,9-58,8 58,8-61,0 >61,0

5,5 років <50,9 50,9-52,2 52,2-53,9 53,9-57,8 57,8-60,0 60,0-62,2 >62,26 років <51,5 51,5-53,0 53,0-54,8 54,8-58,6 58,6-61,2 61,2-63,6 >63,6


РОЗДІЛ ІІ. АНАТОМО-ФІЗІОЛОҐІЧНІТА КЛІНІЧНІ КОНСТАНТИ

1. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи системи кровообігу

1.1. Серце

Основні форми серця

№ п/п


1. Нормальний тип Довга вісь = поперечній вісі

2. «Крапельне серце» Довга вісь набагато поперечної

3. Довге, вузьке серце Довга вісь поперечної

4. Коротке, широке серце Довга вісь поперечної

Розміри серця

№ п/п


1. Довжина 10,0 - 15,0 см

2. Ширина 8,0 - 10,0 см

3. Товщина (передньозадній розмір) 6,0 - 8,5 см

4. Товщина стінки ПШ 4 мм

5. Товщина стінки ЛШ 8-10 мм

6. Товщина міжшлуночкової перетинки (SIV) 5-8 мм

7. Об’єм: Ч Ж

783 см3

560 см3

8. Об’єм правого передсердя (RA) 100-180 см3

9. Об’єм правого шлуночка (RV) в діастолі (дорослі)

150-240 см3

10. Діаметр правого передсердно-шлуночкового отвору

20-40 мм

11. Довжина сосочкових м’язів правого передсердно-шлуночкового клапана

5-30 мм

12. Діаметр сосочкових м’язів правого передсердно-шлуночкового клапана

3-15 мм

13. Об’єм лівого передсердя (LA) 110-130 см3

14. Об’єм лівого шлуночка (LV) 140-210 см3

15. Діаметр лівого передсердно-шлуночкового отвору

15-30 мм

16. Довжина сосочкових м’язів лівого передсердно-шлуночкового клапана

10-50 мм

17. Діаметр сосочкових м’язів лівого передсердно-шлуночкового клапана

2-25 мм

Маса серця

№ п/п


1. Маса серця: новонародженого 8-місячної дитини дитини 2-3 року життя Ч Ж

23-37 г 46-74 г69-111 г300-332 г253-270 г

2. Відношення маси серця до загальної маситіла: Ч Ж

1 : 1701 : 180

3. Маса міокарда лівого шлуночка: Ч 135-183 г

Ж 95- 141 г 4. Індекс маси:

Ч Ж

71-94 г/м2

62-89 г/м2

Об’ємні співвідношення камер серця

№ п/п


1. LV 26,3%

2. RV 23,2%

3. SIV 17,2%

4. Об’єм стінок 67,0% об’єму серця

5. Середній об’єм порожнини RV В 1,5 рази LV

6. Товщина стінок (розслаблений стан): передсердь RV LV

3-4 мм4-6 мм7-11 мм

7. Щільність матеріалу стінки серця 1,06 г/см3

Стінки і судини серця

№ п/п


1. Стінки всіх камер Епікард, міокард, ендокард

2. Діаметр кардіоміоцитів 10-20 мкм

3. Довжина кардіоміоцитів 50-120 мкм

4. Кардіоміоцити в міокарді шлуночків 75,0-80,0%

5. Кардіоміоцити в міокарді передсердь 55,0-75,0%

6. Сполучний остов міокарді 10,0-15,0%

7. Діаметр колаґенових волокон 0,5-5 мкм

8. Питомий об’єм колаґенових волокон в міокарді

0,2-2,0%

9. Діаметр артеріол 10-15 мкм

10. Діаметр венул 15-20 мкм

11. Діаметр прекапілярів, капілярів, 6,0-9,0% об’єму капілярів

посткапілярів12. Діаметр кореня аорти 15 до 30 мм

13. Діаметр вінцевих артерій В 10 разів діаметра аорти

14. Периферійний опір (PR) артерій (в спокої)

900-2500 дин.с/см (0,7-1,9 мм рт.ст. с/см)

15. Співвідношення приростів тиску і об’єму

700-3500 дин/см (0,5-2,5 мм рт.ст./см)

16. Максимальна швидкість кровотоку в початковій частині аорти (в спокої)

130-150 см/с

17. Максимальна швидкість кровотоку на рівні артерії стегна

Не 100 см/с

18. Тиск крові в легеневій артерії в систолі і діастолі

В 5 разів ніж в аорті

19. Тиск крові в легеневих венах 6-9 мм рт.ст.

20. Периферійний опір малого кола кровообігу

В 7 разів ніж великого кола

1.2. Мале коло кровообігу

№п/п


1. Кров з ПШ Поступає у легеневий стовбур (truncus pulmonalis), який ділиться на праву і ліву легеневі артерії

2. Після проходження через легені

Артеріальна кров по 4-х легеневих венах поступає у ЛП і далі у ЛШ

1.3. Велике коло кровообігу

№п/п


1. З ЛШ Кров поступає в аорту. 3 відділи аорти: 1) aorta ascendens (висхідна); 2) arcus aortae (дуга аорти); 3) aorta descendens (низхідна)

2. Від аорти Відходять гілки, які постачають кров'ю усі внутрішні орґани. Кров повертається до серця через V. cava superior (верхню порожнисту вену) і Vena cava inferior (нижню порожнисту вену), які впадають у ПП

1.4. Кровопостачання серця

№п/п


1. Від аорти Відходять дві коронарні артерії (ліва і права)

2. Ліва коронарна артерія

Відходить від лівої пазухи аорти, проходить між легеневою артерією і лівим вушком передсердя і ділиться на дві гілки: передню міжшлуночкову і огинаючу; постачає кров’ю ліву половину серця, всю передню і частину задньої стінки ПШ, а також передній відділ міжшлуночкової перегородки

3. Права коронарна артерія

Починається від правої пазухи аорти і постачає кров’ю праву половину серця, міжпередсердну перегородку і задню частину міжшлуночкової. Кінцеві гілки правої коронарної артерії анастомозують з кінцевими гілками лівої

4. Вени серця Впадають у коронарний синус або безпосередньо у ПП і ПШ

1.5. Провідна система серця

№п/п


1. Розміри синоатріального вузла 2 х 5 х 15 мм

2. Розмір атріовентрикулярного вузла 1 х 3 х 8 мм

3. Довжина пучка Гіса До 10 мм

4. Діаметр пучка Гіса 1 мм

5. Довжина і діаметр ніжок В 1,5 раза довжини і діаметра пучка Гіса

6. Діаметр периферійних розгалужень пучка Гіса

0,1 мм

7. Швидкість проведення електричного імпульса

2-5 м/с

Огляд, пальпація

№ п/п


1. Огляд Ділянка серця не змінена. Пульсація судин шиї не помітна

2. Пальпація Відчувається верхівковий поштовх у V міжребер'ї на 1 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії (Linea medioclavicularis sinistra), середньої висоти, помірної сили і резистентності, площею 4 см2

Перкусія

№ п/п


Відносна тупість серця

1. Нижня межа На рівні VI-го ребра

2. Права межа Розташована на 1,0 см назовні від правого краю грудини (утворена ПП) в IV міжребер'ї

3. Ліва межа На 1,0-1,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії L. medioclavicularis sinistra (утворена ЛШ) і збігається з верхівковим поштовхом

4. Верхня межа На ІІІ-му ребрі (утворена конусом a. pulmonalis і вушком лівого передсердя) по L. parasternalis sinistra

Абсолютна тупість серця

1. Права межа По лівому краю грудини в IV міжребер'ї

2. Ліва межа На 1-1,5 см досередини від межі відносної тупості серця

3. Верхня межа На нижньому краю IV реберного хряща у місці його прикріплення до краю грудини

4. Межі судинного пучка

По краях грудної кістки, поперечник судинного пучка становить 5-6 см у ІІ-му міжребер'ї справа і зліва

Аускультація серця

Місця проекції клапанів серця

№ п/п


1. Мітральний клапан

Місце прикріплення до грудної кістки хряща IV-го лівого ребра

2 Тристулковий клапан

За грудиною, майже посередині між місцями прикріплення хрящів V-го правого та III-го лівого ребер

3. Півмісяцеві клапани легеневої артерії

За хрящем III-го лівого ребра біля самого краю грудини

4. Півмісяцеві клапани аорти

Посередині грудини на рівні III-іх реберних хрящів

Класичні точки та порядок вислуховування клапанів серця

№п/п


1. I точка Верхівка серця в V міжребер'ї на 1,5 см досередини від середньо-ключичної лінії, вислуховуються звуки з мітрального клапана - ділянка верхівкового поштовху

2. II точка II міжребер'я біля правого краю грудини, вислуховуються звуки з аортального клапана

3. III точка II міжребер'я біля лівого краю грудини, вислуховуються звуки з клапана легеневої артерії

4. IV точка Біля основи мечоподібного відростка грудини, вислуховуються звуки з тристулкового клапана

5. V точка (точка Боткіна-Ерба)

Місце прикріплення III-IV ребер зліва від краю грудини (проекція мітрального клапана), вислуховуються звуки з аортального клапана

Тони серця

№п/п


1. І-й тон (систолічний)

= 0,11 сек., короткий більш сильний звук, виникає під час систоли після тривалої паузи

2. І -а пауза = 0,2 сек.

3. ІІ-й тон (діастолічний);

= 0,072 сек., більш слабкий і коротший звук, утворюється під час діастоли після короткої

паузи4. ІІ-а пауза = 0,43 сек.

5. Частота серцевих скорочень

72-74 за хв.

6. ІІІ-й тон Виникає через 0,15-0,12 сек. від початку 1-го тону, зумовлений коливаннями, які з'являються у разі швидкого пасивного наповнення шлуночків кров'ю з передсердь під час діастоли серця. Тон тихий, рідко вислуховується, чітко виявляють на ФКҐ

7. IV-й тон Вислуховується у кінці діастоли шлуночків, пов'язаний з їх швидким наповненням за рахунок скорочення передсердь. Тон тихий, рідко вислуховується, чітко виявляють на ФКҐ

Компоненти 1-го тону

№п/п


1. Клапанний (основний)

Коливання і закриття стулок атріовентрикулярних клапанів у фазі ізометричного скорочення серця

2. М'язовий Коливання міокарда в період ізометричного скорочення серця

3. Судинний Коливання початкових відділів аорти і легеневої артерії при розтягненні їх кров'ю у фазі вигнання

4. Передсердний Коливання, яке виникає внаслідок скорочення передсердь - з цього компонента і починається 1-й тон (систола передсердь передує систолі шлуночків)

5. Вислуховується Над верхівкою серця, збігається з верхівковим поштовхом (якщо він пальпується) або з пульсом на аорті чи сонній артерії

Компоненти ІІ-го тону

№п/п


1. Клапанний Захлопування півмісяцевих стулок клапанів аорти та легеневої артерії

2. Судинний Коливання стінок початкових відділів аорти і легеневої артерії

3. Вислуховується Над основою серця

Аускультація артерій і вен

№п/п


1. І-й тон Вислуховується над сонними, підключичними артеріями, зумовлений напруженням артеріальної стінки при її розширенні під час проходження пульсової хвилі

2. ІІ-й тон Вислуховується над сонними, підключичними артеріями, проводиться на ці артерії від клапанів аорти

3. Над стегновими артеріями

Вислуховується один систолічний тон

4. Над венами Тони і шуми не вислуховуються

2. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи орґанів дихання

2.1. Легені

№ п/п


1. Права легеня Ділиться на 3 частки і 10 сеґментів

2. Ліва легеня Ділиться на 2 частки і 9 сеґментів

3. Кровопостачання Венозна кров з верхньої і нижньої порожнистих вен попадає у ПП і далі у ПШ, а потім через легеневий стовбур і його гілки в легені. Кожному бронху відповідає гілка легеневої артерії, яка йде разом з бронхами і розпадається на легеневі капіляри, які обвивають альвеоли. На цьому рівні проходить обмін ґазів, після чого збагачена киснем артеріальна кров поступає з капілярів у вени легень. Кожна легеня має дві легеневі вени - верхню і нижню, які впадають у ЛП, звідки багата на кисень кров надходить у лівий шлуночок і потім у велике коло кровообігу. Стінки бронхів та інтерстиціальна тканина легені постачаються артеріальною кров'ю з бронхіальних артерій

4. Частота дихання 12-18 за 1 хв.

4 групи трахеобронхіальних лімфатичних вузлів

№ п/п

Показник Місце розташування

1. Внутрішньолегеневі Розташовані в паренхімі легень і місцях розділення бронхів

2. Бронхопульмональні Лежать у ділянці воріт і кореня легень, у кутах поділу головного і часткових бронхів

3. Трахеобронхіальні Розташовані в місці біфуркації трахеї

4. Паратрахеальні Розташовані вздовж трахеї

Огляд, пальпація, перкусія

№ п/п


1. Огляд Грудна клітка нормостенічної форми. Обидві половини беруть однакову участь в акті дихання

2. Пальпація Грудна клітка не болюча, еластична, резистентна; голосове тремтіння проводиться однаково на симетричних ділянках

3. Перкусія Ясний легеневий перкусійний звук

Порівняльна перкусія

№ п/п


1. Над правою верхівкою

Перкусійний звук тихіший і коротший, оскільки вона дещо нижче від лівої верхівки (за рахунок більш короткого правого бронха)

2. У ІІ-ІІІ-му міжребер'ях зліва

Перкусійний звук тихіший і коротший за рахунок близького розташування серця

3. Над верхніми частками

Перкусійний звук тихіший і коротший у порівнянні з нижніми за рахунок різної товщини повітровміщуючої легеневої тканини

4. У правій підпахвовій западині

Перкусійний звук тихіший і коротший за рахунок близького розташування печінки, окрім того, зліва до діафраґми та легені прилягає шлунок, дно якого заповнене повітрям і при перкусії дає гучний тимпанічний звук (півмісяцевий простір Траубе) - тому у лівій підпахвовій западині перкусійний звук стає більш гучним (резонанс з повітрям шлунка), з тимпанічним відтінком

Топоґрафічна перкусія

№ п/п


1. Верхні межі Визначаються як спереду, так і позаду. У нормі верхівки виступають над ключицями на 3-4 см. Позаду - на рівні остистого відростка VII шийного хребця

2. Поля Креніґа Зони ясного легеневого звуку над верхівками легень; ширина цих полів визначається по передньому краю трапецієвидного м'яза і складає в середньому 5-6 см (від 3 до 8 см)

3. Нижні межі Визначаються зверху донизу по умовно проведених вертикальних топоґрафічних лініях. Нижня межа правої легені по парастернальній, середньоключичній лініях, збоку - по передній, середній та задній пахвовій лініях; позаду - по лопатковій та біляхребетній лініях

4. Рухливість легеневих країв

Визначають за умови максимального вдиху та видиху справа - по середньоключичній, середній аксилярній та лопатковій лініях, зліва - по середній аксилярній та лопатковій лініях

Лінії перкусії

№п/п

Назва лінії Справа Зліва

1. Білягрудинна(L. parasternalis)

Нижній край V ребра -

2. Середньоключична (L. medioclavicularis)

Нижній край VI ребра -

3. Передня пахвова (L. axillaris anterior)

Нижній край VII ребра

Нижній край VII ребра

4. Середня пахвова (L. axillaris media)

Нижній край VIII ребра

Нижній край VIII ребра

5. Задня пахвова (L. axillaris posterior)

Нижній край IX ребра Нижній край IX ребра

6. Лопаткова (L. scapularis)

Верхній край Х ребра Верхній край Х ребра

7. Біляхребетна (L. paravertebralis)

На рівні остистого відростка XI грудного хребця

8. Екскурсія нижнього краю легені - 6-8 см по L. axillaris media

АускультаціяГоловні дихальні шуми

№ п/п

Дихальні шуми Характеристика

1. Над гортанню, трахеєю і великими бронхами

Ларинґеальний, трахеальний або бронхіальний дихальний шум - нагадує звук "х", при цьому видих гучніший, довший, ніж вдих (проходження повітря через голосову щілину внаслідок коловороту повітря при вдиху над голосовими зв'язками, при видиху - під ними)

2. Інші ділянки грудної клітки

М'який, дуючий, ніби присмоктуючий звук, який нагадує звук "ф" - він сильніший і довший на вдиху, слабший і коротший - на видиху

3. Везикулярне дихання

На початку вдиху, у першій третині, звук слабший, потім швидко збільшується, а з початком видиху знову слабшає і чути його тільки у першій третині видиху. Найкраще вислуховується на передній поверхні грудної клітки, особливо у підключичних ділянках. На

другому місці - підлопаткові ділянки, далі - нижня половина підпахвової западини, нижні краї легень

4. Слабке везикулярне дихання

Вислуховується над верхівками легень. Зліва дихання дещо ясніше (близькість шлункового повітряного міхура). Справа видих більш виражений (широкий і короткий головний бронх)

Особливі форми везикулярного дихання

№ п/п

Форми дихання Характеристика

1. Пуерильне Дихання вислуховується у дітей до 12-14 років - це різко виражене везикулярне дихання з чітким видихом (тонка, еластична грудна клітка, відносна вузькість бронхів)

2. Переривчасте (сакадоване)

Дихання у вигляді ряду коротких вдихів, які перериваються такими ж короткими паузами, видих - безперервний

2.2. Середостіння

№ п/п

Відділи Характеристика

1. Верхній Знаходяться проксимальні відділи трахеї і стравоходу, загрудинна залоза, дуга аорти та її маґістральні гілки, грудна лімфатична протока, ліва і права плечоголовні вени

2. Передній Між перикардом і грудиною розміщуються дистальний відділ вилочкової залози, жирова тканина, лімфатичні вузли

3. Середній Містить перикард, серце, внутрішньо-перикардіальні відділи великих судин, біфуркацію трахеї і головні бронхи, легеневі артерії та вени, біфуркаційні лімфатичні вузли

4. Задній Розміщені стравохід, нисхідний відділ грудної аорти, грудна лімфатична протока, симпатичні й парасимпатичні (блукаючі) нерви, лімфатичні вузли

3. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи орґанів шлунково-кишкового каналу

3.1. Ротова порожнина

№ п/п


1. Слина Тягуча рідина без кольору і запаху, до складу якої входять вода (95,5-99,0%), орґанічні та неорґанічні речовини

2. Виділення слини Безперервне, 0,1-0,3 мл за 1 хв., за добу – 1000-1200 мл

3. Три пари слинних залоз Привушні, підщелепні, під’язикові

4. Привушні залози Маса 30 г, виділяють серозну слину

5. Підщелепні та під’язикові Маса 5 г, виділяють змішану слину, яка містить менше білка і більше слизу (муцину)

6. Ферменти слини Амілаза (птіалін) і мальтаза, які розщеплюють крохмаль до ґлюкози

7. Іннервуються слинні залози

Парасимпатичними нервами (секреторні) і симпатичними нервами (трофічні)

8. Центри слиновиділення Розташовані у довгастому мозку. Бульбарні відділи реґулюються функцією кори головного мозку

3.2. Стравохід

№ п/п


1. Ширина стравоходу 21-33 мм, нерівномірна

2. Довжина 25 см

3. Фізіолоґічні звуження На початку, на висоті перехрестя з дугою аорти і лівим головним бронхом, у місці проходження через отвір діафраґми

4. Фізіолоґічні розширення Верхнє та нижнє

5. Швидкість руху твердої їжі 8-9 сек.

6. Швидкість руху рідкої їжі 1-2 сек.

3.3. Шлунок

№ п/п


1. Довжина шлунка 25-30 см

2. Ширина шлунка 12-14 см

3. Ємкість шлунка: при народженні у 1-й місяць до кінця 1-го року у віці від 4 до 7 років в 9-12 років у дорослої людини

7 см3

90-100 см3

0,3 л0,9 л 1,5 л 2-2,5 л

4. Товщина стінки в пілоричному відділі

2-3 мм (max = 4-6 мм)

5. Товщина стінки в антральному відділі

3-4 мм (max = 6-8 мм)

6. Патолоґічне потовщення стінки

> 8 мм

7. Артеріальне кровопостачання

Здійснюється від гілок черевного стовбура аорти. Вени відповідають розміщенню артерій і притокам ворітної вени

8. Форма шлунка Різноманітна: бичачого рога, гачка, сифона, витягнутого гачка

9. Частини шлунка Дно, тіло, синус (нижня частина), антральний відділ і воротар

10. Головні й обкладкові залози шлунка

Містяться в дні і тілі шлунка

11. Пілоричні залози Розташовані в антральному та пілоричному відділах

12. Маса слизової оболонки шлунка

100 г

13. Кількість залоз, які продукують шлунковий сік

35 млн.

14. Шлунок виділяє 2 л шлункового соку впродовж доби

15. Шлунковий сік містить 0,4% соляної кислоти (HCl)

16. На 1 мм2 оболонки шлунка знаходиться

100 залоз, які виділяють шлунковий сік

3.4. Дванадцятипала кишка

№ п/п


1. Довжина 25-30 см

2. Діаметр 5 см

3. Ємкість 200 мл

4. Розташування У вигляді підкови, яка оточує головку ПЗ: верхня горизонтальна її частина відходить від середньої лінії, повертається вертикально, потім переходить у нижню горизонтальну частину, утворюючи загин і переплітаючись з головкою ПЗ

5. Початковий відділ ДПК Має вигляд трикутника, основа якого повернена до воротаря, має тонкі стінки, дуже рухома, легко розширюється - цибулина (bulbus duodeni)

5. Задньовнутрішнє півколо вертикальної частини ДПК

Фатерів сосочок, в який відкриваються загальна жовчна протока і протока ПЗ

3.5. Підшлункова залоза

№ п/п


1. Маса 70-80 г

2. Ширина 4 см

3. Товщина 3-4 см


5. Складається З головки, тіла і хвоста

5. Розміщення На 5,0-6,0 см нижче мечовидного відростка

6. Віддаль від передньої черевної стінки: нормостеніки астеніки гіперстеніки

3,70,72 см (2,6-5,3 см)2,6 см До 9,5 см

7. Передньозадній розмір головки

До 2,0-2,5 см

8. Товщина шийки 0,7 - 1,2 см

9. Товщина тіла 0,8 - 2,1 см

10. Краніокаудальний розмір тіла в саґітальній площині

3,00,6 см

11. Передньозадній розмір хвоста

1,5 - 2,0 см

12. Краніокаудальний розмір 3,61,2 см

хвоста13. Візуалізація Вірсунґової

протоки у здорових осіб50,0-86,0%

14. Передньозадній розмір Вірсунґової протоки

0,8 до 2,0 мм

15. Діаметр протоки: в ділянці хвоста в ділянці тіла в ділянці головки

1,0-1,7 мм2,4-2,6 мм2,8-3,3 мм

16. Кровопостачання Здійснюється гілками артерій, з яких печінкова (a. hepatica) постачає кров'ю велику частину головки, верхня мезентеріальна (a. mesenterica superior) - головку і тіло, селезінкова (a. lienalis) - тіло і хвіст. Вени ПЗ проходять спільно з артеріями і впадають у верхню мезентеріальну (v. mesenterica superior) і селезінкову вени, по яких кров відтікає у ворітну вену (V. portae)

3.6. Гепатобіліарна система

№ п/п


1. Маса печінки 1300-1800 г

2. Довжина печінки 25,0-30,0 см

3. Ширина печінки 15,0-20,0 см

4. Висота печінки 9,0-14,0 см

5. Розміри печінки (за Курловим): L. medioclavicularis

dextra L. mediana anterior

по лівій реберній дузі

9,0 см

8,0 cм7,0 см

6. Будова печінки Поділяють на праву та ліву частки, які розділені порожнистою веною, що міститься приблизно вздовж лінії, яка проходить через ворота печінки. Частки поділяються на 8 сеґментів. Кожний сеґмент складається із центральної вени і радіально розташованих капілярів-синусоїдів, відокремлених один під одного пластинками печінкових клітин (гепатоцитів), які містять жовчні канали

і периферійні тракти ворітної вени. Основна частина сполучнотканинної строми печінки міститься у трактах ворітної вени. Вони починаються від воріт печінки, поступово розходяться паренхімою печінки, містять гілки печінкової артерії, ворітної вени, жовчні протоки, головні лімфатичні судини. На нижній, вісцеральній, поверхні печінки міститься коротка поперечна глибока борозна - її ворота, де проходять печінкова артерія, ворітна вена, жовчна і лімфатична протоки

7. Жовчний тракт Починається жовчними капілярами, які є складовими частинами печінкових клітин. Внутрішньопечінкові жовчні протоки поступово зливаються, утворюючи праву та ліву печінкові протоки. Після виходу за межі печінки вони сполучаються, утворюють загальну протоку, яка після злиття з вивідною міхуровою протокою стає загальною жовчною протокою

8. Довжина загальної жовчної протоки

12,0 см, складається з тонкостінної широкопорожнинної проксимальної частини і товстостінної вузько-порожнинної дистальної частини, охопленої сфінктером. Загальна жовчна протока впадає у ДПК

9. Передньозадній розмір правої частки по середньо-ключичній лінії

8,1-10,6 см

10. Товщина лівої частки по серединній лінії

5,6-8,2 см

11. Краніокаудальний розмір:правої часткилівої частки

10,51,5 см (max=12,6 см) 8,31,6 см (max=10,9 см)

12. Довжина печінки в поперечній площині

17,00,23 см (14-19 см)

13. Довжина правої частки 13,80,17 см (11-15 см)

14. Кут, утворений передньою та вентральною поверхня-ми: лівої частки правої частки

Не >450 Не >750

15. Кровопостачання Здійснює власна печінкова артерія (a. hepatica propria), яка відходить від загальної печінкової артерії (a. hepatica communis), а та, у свою чергу, від

truncus coeliacus. Ворітна вена (V. portaе) утворюється злиттям верхньої мезентеріальної і селезінкової вен (місце формування - позаду головки ПЗ). По ній здійснюється відтікання крові з усіх відділів травного каналу, ПЗ і селезінки. В ділянці воріт печінки ворітна вена ділиться на праву і ліву гілки

16. Внутрішньопечінкові жовчні шляхи

Розміщені за ходом гілок ворітної вени і співпадають з її розгалуженнями. Права і ліва печінкові протоки, зливаючись разом в ділянці воріт печінки, утворюють загальну печінкову протоку, яка після впадіння в неї міхурової протоки називається загальною жовчною протокою (Ductus choledochus), що впадає у ДПК

17. Венозне відтікання Здійснюється печінковими венами, які утворюються злиттям часткових і сеґментарних вен. Печінкові вени утворюють три стовбури, які впадають у нижню порожнисту вену (V. cava inferior)

18. Жовчний міхур Грушоподібний мішечок, тіло і шийка якого тягнуться до воріт печінки; міхурова протока з'єднується із загальною печінковою протокою

3.7. Тонка кишка

№ п/п


1. Довжина 6 м

2. Діаметр 2,5-3,0 см

3. Товщина стінки тонкої кишки: в нормі під час скорочування

2-3 мм4-5 мм

4. Артеріальне кровопостачання

Здійснюють інтестинальні гілки верхньої мезентеріальної артерії, які широко анастомозують між собою і утворюють аркади першого, другого і третього порядків. Відтікання крові проходить через вени, які супроводжують однойменні артерії і

впадають у верхню мезентеріальну вену, яка бере участь у формуванні V. portae

5. Позаклітинне травлення Ферментативне розщеплення речовин, яке відбувається в порожнині травного каналу. Розщеплення білків, жирів, вуглеводів до простих речовин, які крізь епітелій кишок потрапляють у кров і лімфу

6. Пристінкове травлення Відбувається за допомогою ферментів, фіксованих на мембрані мікроворсинок клітинної облямівки епітелію тонкої кишки. Проходить гідроліз продуктів розщеплення білків, вуглеводів, жирів, забезпечуються умови для асиміляції кінцевих продуктів розщеплення

7. Моторна функція Забезпечується парасимпатичними та симпатичними волокнами

3.8. Товста кишка

№ п/п


1. Довжина 1,5-2,0 м

2. Діаметр 5,0-8,0 см

3. Товщина прямої кишки 2,4-8,0 мм

4. Складається З сліпої кишки з червоподібним відростком, висхідної, низхідної, попе-речної ободової, сигмоподібної, прямої кишки з розширенням, відхідника

5. Кровопостачання правої половини

Здійснюють судини, які відходять від верхньої мезентеріальної артерії: a. ileocolica, a. colica dextra i a. colica media

6. Кровопостачання лівої половини товстої кишки (низхідна і сиґмоподібна)

Постачається кров'ю з нижньої мезентеріальної артерії

7. Відтікання крові Здійснюється однойменними з артеріями венами у верхню і нижню мезентеріальні вени, які беруть участь у формуванні V. portae

Функції орґанів травної системи

№ Орґани Травні секрети Основні травні функції

п/п травної системи та їх компоненти

1. Губи і щоки

Приймають участь у захопленні їжі і утримують її в ротовій порожнині для пережовування. При участі рецепторів визначають структуру їжі. Щічні м’язи беруть участь в процесі жування

2. Зуби Подрібнюють їжу, завдяки чому, збільшується поверхня їжі, на яку діють ферменти

3. Язик Приймає участь у жуванні. Сприяє формуванню харчової грудочки, проштовхує її до глотки для ковтання. Забезпечує сприйняття смакових відчуттів

4. Піднебіння Тверде піднебіння допомагає подрібнити і розм’якшити їжу. М’яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину при ковтанні

5. Слинні залози

Слина: вода, мінераль-ні та орґанічні речови-ни, амілаза, мальтаза, лужна та кисла фосфатази, ґлобуліни, альбуміни, лізоцим, муцин

Сприяє утворенню харчової грудочки та ослизнює її, що зменшує тертя при ковтанні. Зволожує ротову порожнину. Слинна амілаза починає розщеплення вареного крохмалю до розчинних сахаридів мальтози і декстрину. Мальтаза починає розщеплювати вуглеводи до моносахаридів. Розчиняє їжу, що обумовлює виникнення смакових відчуттів. Сприяє запобіганню карієсу. Створює

умови для мінерального обміну в емалі зубів

6. Глотка Приймає участь у ковтанні при вході харчової грудочки, проштовхує її з ротової порожнини у стравохід

7. Стравохід Слиз Сприяє просуванню їжі з глотки у шлунок

8. Шлунок Шлунковий сік: вода, орґанічні та неорґаніч-

Зберігає, зігріває, перемішує їжу. Здійснює початкове

ні речовини, HСl, пепсин, ґастриксин, желатиназа, ліпаза; ґастрин, гістамін та інші біолоґічно активні речовини; слиз, внут-рішній фактор Кастла

розщеплення білків. Реґулює рівномірне поступлення їжі в тонку кишку. Захищає подальші відділи травного каналу від бактеріальної інвазії за рахунок кислого середовища

9. Тонка кишка

Сік Ліберкюнових та Бруннерових залоз: вода, мінеральні та орґанічні речовини, ентерокіназа, пептида-зи, ґлюкозидази, ліпа-зи, слиз, секретин, холецистокінін, ҐІП та інші гормони АПУД-системи

Місце інтенсивного хімічного травлення і всмоктування більшості води і поживних речовин

10. Підшлун-кова залоза

Підшлунковий сік: вода, мінеральні та орґанічні речовини, бікарбонати, протеази, ґлюкозидази, ліпази, нуклеаза, слиз, гормо-ни АПУД-системи

Приймає участь у перетворенні поживних речовин у легкозасвоювані сполуки. Секретує багато травних ферментів, які діють на білки, вуглеводи і жири, нейтралізує шлункову кислотність лужною бікарбонатною секрецією

11. Печінка Печінкова жовч: вода, мінеральні та орґанічні речовини, ферменти, холестерин, жовчеві кислоти і барвники, слиз

Переводить жири в розчинну у воді форму. Знешкоджує токсичні речовини. Нейтралізує шлункову кислотність лужною бікарбонатною секрецією. Стимулює процеси всмоктування

12. Жовчевий міхур

Міхурова жовч: сконцентрована печінкова жовч

Зберігає і концентрує жовч, вивільняє її при травленні

13. Товста кишка

Сік товстої кишки: вода, мінеральні та орґанічні речовини, слиз

Всмоктує солі і воду з перетравленої їжі. Бере участь в синтезі вітамінів В12 і К завдяки діяльності мікрофлори. Формує калові маси

14. Пряма кишка

Виводить тверді залишки за допомогою акту дефекації через анальний отвір

Ферменти травних залоз та їх роль в процесах травлення

№п/п Орґан Фермент

Опти-мальний

рН активації

Функція

1. Слинні залози

Амілаза

Мальтаза

6–8

6–8

Каталізує розщеплення полісаха-ридів до дисахаридів (крохмаль на мальтозу та декстрини). Інактивується HСl шлунка.

Розщеплює мальтозу і сахарозу до моносахаридів

2. Шлункові залози

Пепсиноґен(пепсин А)

Ґастриксин(пепсин С)

Парапепсин (желатиназа)

Ренін(хімозин)

Ліпаза

1,5–2,0

3,0–3,5

5–6

5

Активується HСl шлунка. Роз-щеплює білки до пептидів і пептонів. Секретується кардіаль-ними та власними залозами шлунка.Розщеплює білки до пептидів. Секретується пілоричними зало-зами та в проксимальній частині дванадцятипалої кишки. Розріджує желатин, розщеплює білки сполучної тканини. При рН 5,6 дія ферменту пригнічується.Розщеплює казеїн молока в при-сутності йонів Са2+ з утворенням параказеїну та сироваткового білка. У немовлят розщеплює жири грудного молока

3. Залози тонкої кишки

Ентерокіназа

Ліпази, фосфоліпаза,холінестераза

7–9

7–9

Активує трипсиноґен до трипсину.Розщеплюють жири до жирних кислот та ґліцерину.

-амілаза 7–9 Розщеплює полісахариди (крох-маль, ґлікоґен), завершує гідроліз -декстринів та оліґосахаридів.

Лактаза

МальтазаСахараза

Пептидази (ґліцил-лейцин, ґліцинвалін

7–9

7–97–9

7–9

Розщеплює лактозу до ґлюкози і ґалактози.Розщеплює мальтозу до ґлюкози.Розщеплює сахарозу, мальтозу доґлюкози і фруктози.Розщеплюють поліпептиди до амінокислот.

депептидази)Лужна фосфатаза

Нуклеаза

7–9

7–9

Розщеплює ефірні зв’язки у моноестераз фосфорної кислоти (фосфосерин, нуклеотиди, холінфосфатиди тощо).Розщеплює нуклеїнові кислоти

4. Підшлун-кова залоза

-амілаза

Трипсиноґен

Хімотрип- синКарбоксипо-ліпептидази А та ВЛіпаза

Фосфоліпа- за АФосфодіес-тераза–рибо-нуклеазаДезоксири-бонуклеазаПроеластаза

6–7

7–9

7–9

7–9

7–9

7–9

7–9

7–9

7–9

Розщеплює крохмаль до мальтози та інших дисахаридів.Активується ентерокіназою у трипсин. Розщеплює білки до пептидів. Активує хімотрипсино-ґен в хімотрипсин.Розщеплює білки до пептидів та амінокислот.Розщеплюють в білках та пепти-дах кінцеві зв’язки і звільняють амінокислоти.Розщеплює нейтральні жири до жирних кислот.Розщеплює фосфоліпіди до жир-них кислот. Здійснює ґліколіз рибонуклеїно-вої кислоти.

Гідролізує дезоксирибонуклеїно-ву кислоту.Гідролізує пептидні зв’язки проліну. Активується трипсином

Локалізація і характер дії реґуляторних пептидів верхніх відділів травного каналу(за Бароном Дж.Х., Муді Ф.Г., 1985)

№п/п

Гуморальна речовина

Локалізація Характер дії

1. Ґастрин Антрум Циркуляційний гормон

2. Секретин ДПК, проксимальний Циркуляційний гормон

відділ порожньої кишки

3. Холецистокінін ДПК, проксимальний відділ порожньої кишки

Циркуляційний гормон

4. Панкреатичний поліпептид

ПЗ Циркуляційний гормон

5. Соматостатин ПЗ, антральний відділ шлунка

Місцевий тканинний гормон

6. Бомбензин Шлунок, тонка кишка Нейротрансмітер

7. Енкефаліни Антральний відділ шлунка, ПЗ, ДПК

Нейротрансмітер

8. Тиротропін Антральний відділ шлунка, ПЗ, ДПК

Нейротрансмітер

Види клітин шлункових залоз та їх функції

№п/п

Типи клітин

Коротка анатомогістоло-ґічна характеристика Функція

1. Поверхневімукоцити

Вистеляють внутрішню поверхню шлунка. Призматичної або цилінд-ричної форми. Злущуються в просвіт і замінюються малодиференційованими клітинами

Секреція лужного секрету, який вкриває поверхню слизової оболонки для захисту її від дії аґресивних факторів – хлористоводневої кислоти та пепсинів

2. Шийкові мукоцити

Локалізуються в шийковій частині залоз – кардіаль-них, власних, пілоричних. Мають кубічну або призматичну форму

Секреція слизу нейтральної реакції. Є попередниками реґенерації ґландулоцитів шлунка

3. Обкладко-ві (паріє-тальні) клітини; син.: паріє-тальні екзокрино-цити)

Розташовані в ділянці дна та тіла власних залоз. Неправильної округлої форми. Мають розгалужену систему внутрішньо-клітинних канальців

Секреція хлористоводневої кислоти, яка активує пепсиноґен в пепсин, викликає денатурацію і набухання білка, має антибактерійну дію, стимулює секрецію підшлун-кової залози, посилює мото-рику шлунка, реґулює виділення ґастрину і серотоніну із G- та ЕС-клітин

4. Головні клітини

Розташовані в ділянці дна та тіла власних залоз

Секреція ферментів: пепси-ноґен, ґастриксин – розщеплюють білки до пептонів, протеїдів, пептидів; желатиназа –

розріджує желатину; ренін (хімозин) – розщеплює казеїн молока (у дітей)

5. Ендокрин-ні клітини

Поодиноко локалізуються між головними клітинами в ділянці дна та тіла залози.До них відносяться клітини – G, D, D1, P, PP, ECL, EC, А.

Гормони АПУД-системи: ґастрин, соматостатин, вазо-активний інтестинальний поліпептид, бомбезин, панкреатичний поліпептид, гістамін, серотонін, ґлюкаґон; приймають участь в реґуляції функції шлунка та інших орґанів травної системи і систем орґанізму

Огляд

№ п/п


1. Язик Вологий, чистий

2. Зуби Не змінені

3. Ясна Рожеві, чисті, не кровоточать

4. Слизова оболонка рото-глотки

Чиста, рожева

5. Миґдалики Звичайних розмірів, рожеві

6. Задня стінка глотки Рожева

7. Живіт Овальної форми, не збільшений в об’ємі

Пальпація

№ п/п


1. Поверхнева пальпація шлунка

Живіт м’який, не болючий

2. Глибока пальпація шлунка

Велика кривизна шлунка розташована по обидва боки від серединної лінії тіла на 2-3 см вище пупка і визначається у вигляді валика, який лежить на хребті та з боків від нього. Воротар знаходиться в трикутнику, який утворений нижнім краєм печінки справа від серединної лінії, серединною лінією тіла та поперечною лінією, проведеною на 3-4 см вище пупка,

в ділянці правого прямого м'яза живота. Воротар пропальповується у вигляді тяжу, то скороченого, то розслабленого. Велику кривизну можна пропальпувати у 50,0-60,0% , воротар - у 20,0-25,0% випадків

3. Сиґмоподібна кишка Пальпується (90,0-95,0%) у вигляді гладкого щільнуватого циліндра, товщиною у великий або вказівний палець, неболючого, без буркотіння, у лівій здухвинній западині на межі середньої та зовнішньої третин lіп. umbilico-iliacae (лінія, яка з'єднує пупок з передньою верхньою остю здухвинної кістки) впродовж 20-25 см

4. Сліпа кишка Пальпується (80,0-85,0%) на межі середньої і зовнішньої третин lіп. umbilico-iliacae справа (на 5 см від ості здухвинної кістки) у вигляді помірно напруженого циліндра із заокругленим дном, діаметром 2-3 см, який буркотить при натисканні

5. Кінцева частина клубо-вої кишки

Кінцевий сеґмент клубової кишки пальпується у вигляді неболючого, гладенького, помірно рухомого циліндра діаметром 1-1,5 см, під час натискання відчувається буркотіння

6. Червоподібний відросток

Пальпується дуже рідко у вигляді тонкого, товщиною з гусяче перо, рухомого у разі пасивного зміщення, абсолютно неболючого, гладенького циліндрика, в якому не чути буркотіння

7. Поперечна ободова кишка

Відступаючи 2-3 см від нижньої межі шлунка у вигляді дугоподібного попереч-ного циліндра помірної щільності, товщиною 5-6 cм, неболючого, без бурко-тіння (пальпується у 60,0-70,0% випадків). М'яка (коли наповнена газами) і щільна (за наявності в ній щільного вмісту)

8. Печінка Нижній край печінки пальпується у 88,0% людей, особливо в астеніків. Край незміненої печінки, який пальпується в кінці глибокого вдиху на 1-2 см нижче реберної дуги по правій середньоключичній лінії, м'який, гострий, нечутливий. Під час пальпації нижній край печінки не болючий

9. Жовчний міхур У нормі не пальпується

Перкусія

№ п/п


1. Перкусія шлунка Шум плескоту виявляється тільки після їди. У місцях проекції кишок виявляється тимпанічний звук, що пов'язано з розподілом у кишках газоподібного, рідкого або щільного вмісту. Симптом флюктуації від'ємний

2. Верхня межа абсолютноїтупості печінки

Розташовується по правій парастер-нальній лінії біля верхнього краю VI ребра, по правій середньоключичній лінії- на VI ребрі, по правій передній аксилярній лінії - на VII ребрі

3. Нижня межа абсолютної тупості печінки

Права передня аксилярна лінія - на Х ребрі; права середньоключична лінія - нижній край правої реберної дуги; права білягрудинна лінія - на 2 см нижче нижнього краю реберної дуги; передня серединна лінія - 3-6 см від нижнього краю мечоподібного відростка (нормостенічна грудна клітка)

4. Межа лівої частки печінки Визначається у см по лівій біля грудин-ній лінії донизу від краю реберної дуги

5. Висота печінки: права передня аксилярна лінія права середньоключична лінія права білягрудинна лінія

10-12 см

9-11 см

8-11 см6. Жовчний міхур Перкусією не визначається

Аускультація

№ п/п


1. Шлунок Поки палець пересувається в зоні розташу-вання шлунка, чути шарудіння, яке відразу зникає, як тільки палець виходить за межі шлунка

2. В шлунку і тонкій кишці

Під час шлункового травлення і просування хімусу чути довге, періодичне

буркотіння3. В сліпій кишці Через 5-7 годин після прийому їжі чути

ритмічні кишкові шуми

4. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи сечовидільної системи

4.1. Нирки

№ п/п

Показник Характеристика

1. Вигляд Парний бобоподібний орґан

2. Розташування У заочеревинному просторі по обидва боки від хребта на рівні XII грудного - II поперекового хребців. Права нирка розташована дещо нижче від лівої

3. Повздовжній розмір 12,0-15,0 см

4. Відмінність у довжині між обома нирками

Не 1,5-2,0 см

5. Ширина 7,0-8,0 см

6. Товщина 4,0-5,0 см

7. Капсула 0,9-1,5 см

8. Діаметр пірамід 0,5-0,9 см

9. Відношення паренхіми нирки до мискової системи

2 : 1

10. Внутрішній діаметр мисок 0,5 см

11. Маса 150,0-200,0 г

4.2. Сечоводи

№ п/п



2. Діаметр 5-7 мм

3. Розташування Починаються біля ниркових балій, проходять в заочеревному просторі з боків від хребетного стовпа,

перетинаючи приблизно по середині поперечні відростки поперекових хребців, опускаються в порожнину тазу, йдуть по задньонижній поверхні сечового міхура і, проходячи через стінку, відкриваються гирлами в його порожнину

4. Фізіолоґічні звуження 1) У місці відходження від ниркової балії; 2) на межі середньої і нижньої їх третини в місці перетину з клубовими судинами; 3) у місці проходження усередині стінки сечового міхура

4.3. Передміхурова залоза

№ п/п


1. Довжина 2,4-4,0 см

2. Передньо-задній розмір 1,8-2,5 см

3. Поперечний розмір 2,7-4,2 см

4.3. Сім'яні міхурці

№ п/п


1. Довжина 3,5 см


3. Товщина 1,0-1,5 см

Пальпація, перкусія

№ п/п


1. Пальпація нирки Не пальпується, якщо нирка не збільшена і не зміщена

2. Перкусія нирки Притуплено-тимпанічний перкуторний звук

3. Пальпація сечового міхура Коли спорожнений - не пальпується. Переповнений міхур визначається у

вигляді овального випинання над лоном. Поверхня цього випинання гладенька, напружена, еластична

4. Перкусія сечового міхура Тупий перкуторний звук посередині живота над лоном. Міхур пустий - перкуторний звук у цьому місці тимпанічний. Якщо переповнений - в ділянці випинання можна виявити флуктуацію або коливання (при перкусії визначається тупий звук)

5. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи орґанів кровотворної системи

5.1. Кістковий мозок

№ п/п


1. Функція Здійснює гемопоез (кровотворення) - процес створення нових клітин крові замість тих, що гинуть і відмирають. Він також є одним з орґанів імунопоезу

2. Будова З фіброзної тканини строми і власне кровотворної тканини, в якій виділяють три клітинні лінії, що є родоначаль-никами відповідних клітин крові - лейкоцитарний, еритроцитарний і тромбоцитарний паростки. Всі ці клітинні паростки мають загальних предків – т. зв. плюрипотентні стовбурові клітини-попередники, які при дозріванні і диференціюванні йдуть по одному з трьох шляхів розвитку

3. Склад З незрілих, недиференційованих і низькодиференційованих клітин, так званих стовбурових клітин, близьких за будовою до ембріональних клітин

4. Місцезнаходження В основному усередині тазових кісток і, у меншій мірі, усередині епіфізів довгих трубчастих кісток і ще в меншій мірі усередині тіл хребців

5. Плюрипотентні стовбурові клітини

При першому поділі плюрипотентна клітина вибирає шлях розвитку, а її дочірні клітини стають або мультипотентними клітинами, у яких вибір більш обмежений (тільки у

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C&action=edit

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0&action=edit

еритроцитарний або лейкоцитарний паростки), або меґакаріобластами і потім меґакаріоцитами - клітинами, від яких відшнуровуються тромбоцити

6. Захист Бар'єром імунолоґічної толерантності від знищення незрілих і дозріваючих клітин власними лімфоцитами орґанізму

7. Кількість мієлокаріоцитів 50 - 250 тис. в 1 мкл (50 - 250 109/л)

8. Кількість меґакаріоцитів 23 - 103 в 1 мкл (0,023 - 0,103 109/л)

5.2. Селезінка

№ п/п


1. Форма Овальна

2. Розташування Зліва від шлунка

3. Довжина 12,0 - 14,0 см

4. Ширина 8,0 - 10, см

5. Товщина 3,0 - 4,0 см

6. Повздовжній розмір 8,5 - 11,0 см

7. Поперечний розмір 3,5 - 5,0 см

8. Віддаль від верхнього полюса до зовнішнього краю

5,5 1,5 см (max до 7,8 см)

9. Товщина 3,7 1,0 см (max до 5,4 см)

10. Віддаль від верхнього полюса до нижнього краю

5,8 1,8 см (max до 8,7 см)

11. Селезінковий індекс (повздовжній розмір поперечний)

16,0 7,0 см2

12. Поперечник селезінки (перкуторно визначається між IХ і ХI ребрами)

4,0 - 6,0 см

13. Поздовжник (по Х ребру) 6,0 - 8,0 см

14. Кровопостачання Артеріальне кровопостачання здійснює селезінкова артерія - гілка черевного стовбура. Венозна кров відтікає селезінковою веною в систему ворітної вени

15. Селезінковий кровотік 150 мл/хв.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BC%D1%84%D0%BE%D1%86%D0%B8%D1%82

16. Функція Знищує з крові бактерії та інородні частинки; забезпечує імунну відповідь; при пригніченні кістномозгового кровотворення виробляє форменні елементи крові

6. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи ендокринної системи

6.1. Гіпофіз

№ п/п


1. Маса залози 500-600 мґ

2. Передньозадній розмір 5 - 11 мм

3. Верхньонижній розмір 6 - 7 мм

4. Поперечний розмір 12 - 14 мм

5. Розташування У гіпофізарній ямці турецького сідла

6. Складається З 4-х часток: передньої, середньої (проміжної), туберальної та задньої, яка формує гіпофізарну ніжку. Остання зв'язує гіпофіз із тканинами головного мозку

7. Функція Регулює діяльність щитоподібної залози, кіркової речовини надниркових залоз, ендокриноцитів статевих залоз. Здійснює вплив на лактоцити молочної залози, меланоцити, адипоцити, хондроцити, сперматоґонії яєчка

8. Аденогіпофіз Передня, середня та туберальна частки гіпофіза, побудовані з клітин, які синтезують біологічно активні речовини: тироліберин, ґонадоліберин, нейротензин, анґіотензин, ґастрин, секретин

9. Нейрогіпофіз Задня частка гіпофіза, містить тільця Херінґа - розширення аксонів нейро-секреторних клітин переднього гіпотала-муса, де накопичуються секреторні ґранули з окситоцином. У нейрогіпофізі накопичуються та виводяться у кров

синтезовані нейросекреторними клітинами переднього гіпоталамуса окситоцин та вазопресин

10. Функціональна активність(особливо його задньої частки)

Реґулюється гіпоталамусом, який виділяє рилізинг-гормони, або “ліберини” і “статини”, тому визначається єдина гіпоталамо-гіпофізарна система

Гормони, які синтезуються у аденогіпофізі

№ п/п

Назва гормону Функція

1. Гормон росту (ґонадотропін)

Впливає на зріст людини

2. Тиротропний гормон Реґулює функцію щитоподібної залози

3. Лютеїнізуючий гормон Впливає на статеву функцію

4. Фолікулостимулюючий гормони

Впливає на статеву функцію

5. Лактоґенний гормон (пролактин)

Впливає на лактацію

6. Адренокортикотропний гормон

Реґулює діяльність надниркових залоз та інкреторну функцію підшлункової залози

7. Меланотропін Стимулює активність меланоцитів, збільшуючи в них синтез меланіну, реґулює колір шкіри, слизових оболонок

8. Ліпотропін Стимулює ліпідний обмін

Гормони, які синтезуються у нейрогіпофізі

№ п/п


1. Окситоцин Гормон, який стимулює лактацію в жінок у період пологів, скорочення гладеньких м'язових волокон, особливо матки та жовчного міхура

2. Вазопресин Підвищує рівень реабсорбції води нирковими канальцями (антисечогінний гормон), підвищує артеріальний тиск

6.2. Епіфіз мозку (шишкоподібне тіло)

№ п/п


1. Маса епіфіза (дорослі) 120 - 180 мг

2. Товщина епіфіза 4 -5 мм

3. Довжина 1,0 - 1,2 см


5. Розташування Біля основи проміжного мозку

6. Форма Нагадує шишку ялинки і покрита сполучнотканинною капсулою, від якої всередину орґана відходять перегород-ки, що ділять залозу на частки

7. Функція Являється ключовим елементом регуляції ендокринної та імунної систем і відіграє велику роль у підтримці ритму добового коливання обміну речовин

8. Синтезуються 40 різновидів регуляторних пептидів - ліберин та тироліберин, тиротропний гормон (аналоґічний гіпофізарному ТТГ), гормони - реґулятори мінераль-ного обміну (зокрема обміну калію), а також серотонін і мелатонін

Гормони, які синтезуються у епіфізі

№ п/п


1. Серотонін Метаболічний попередник мелатоніну - виділяється інтенсивно у денні години

2. Мелатонін Пригнічує секрецію ґонадоліберину гіпоталамусом, тим самим сповільнює статеве дозрівання в онтоґенезі, утворюється в темноті, впродовж ночі.У дорослих мелатонін регулює піґмент-ний обмін, статеві функції, добові та сезонні ритми, проявляє проти пухлинну активність

6.3. Щитоподібна залоза

№ п/п



2. Передньозадній розмір у ділянці бічних часток

18 - 20 мм

3. Розмір на рівні перешийка 6 - 8 мм

4. Ширина частки 13 - 18 мм

5. Довжина частки 40 - 60 мм

6. Товщина перешийка 4 - 6 мм

7. Довжина правої частки за ліву на 1,5 - 2,0 см

6.3.1. Паращитоподібні залози

№ п/п


1. Середня маса окремої залози 0,05 - 0,09 г

2. Поздовжній розмір 4 - 8 мм


4. Товщина 1,5 - 3 мм

5. Розташування Несиметрично на задній поверхні бокових часток щитоподібної залози з кожного її боку

6. Кількість 7-8 або 1

7. Основна функція Синтезують паратироїдний гормон (ПТГ), який складається з 84 амінокислот. ПТГ реґулює функ-цію нирок, стимулює канальцеву реабсорбцію кальцію (але знижує реабсорбцію фосфату та бікарбо-нату), впливає на метаболізм вітаміну D та на процеси гомео-стазу кальцію

6.4. Загруднинна залоза (тимус)

№ п/п


1. Маса залози:До 20 г

дитина (2 роки)

дорослі (з 15 років)

29 г

2. Довжина залози у новонародженої дитини

5 см

3. Поперечний розмір 2 - 3 см

4. Передньо-задній розмір 8 - 10 мм

5. Розташування У верхньому відділі переднього середостіння, за рукояткою та верхньою частиною тіла груднини

6. Будова Складається з кіркової та мозкової речовини

7. Функція У кірковій речовині відбувається інтенсивний та незалежний від антигену лімфоцитопоез. У подальшому лімфоцити з кіркової речовини мігрують у мозкову, де під впливом гормонів тимуса дозрівають в імунокомпетентні Т-лімфоцити

6.5. Надниркові залози

№ п/п


1. Маса:

новонароджена дитина

доросла людина

6 г7 - 20 г

2. Довжина правої залози 1,8 - 2,8 см

3. Довжина лівої залози 1,8 - 2,3 см

4. Поперечний розмір До 3,0 см

5. Товщина 1,0 см

6. Можливість бачення правої 89,0%

7. Можливість бачення лівої 76,0%

8. Розташування В заочеревинному просторі на рівні ХІ-ХП грудних хребців безпосередньо на верхньому полюсі нирок

9. Склад паренхіми З 2-х шарів - зовнішнього (кіркового) та внутрішнього

(мозкового). Кіркова речовина утворюється залозистою та сполучною тканинами і складається з трьох зон: клубочкової (під капсулою), пучкової та сітчастої (безпосередньо межує з мозковою).Мозкова речовина містить хромафінні та симпатичні нервові клітини

Гормони, які синтезуються корою

№ п/п

Назва гормонів Функція

1. Ґлюкокортикоїди (кортизон) Впливають на вуглеводний, жировий та білковий обмін, стимулюють процеси адаптації, мають протизапальну дію (синтезуються в пучковій зоні)

2. Мінералокортикоїди (альдостерон)

Впливають на водно-електроліт-ний обмін (синтезуються в клубочковій зоні)

3. Андроґени, естроґени, проґестерон

Впливають на розвиток вторинних статевих ознак, нормалізують статеві функції орґанізму (синте-зуються в сітчастій зоні)

Гормони, які синтезуються мозковою речовиною

№ п/п

Назва гормонів Функція

1. Адреналін та норадреналін Стимулюють роботу серця, підвищують артеріальний тиск, збільшують енерґію м'язових скорочень, сприяють гіперґлікемії, розширюють бронхи, гальмують секрецію та рухомість травного тракту

Огляд, пальпація та аускультація

№ п/п


1. Огляд щитоподібної залози Не видно

2. Пальпація щитоподібної залози Виявляється невеликий м'який неболючий валик, розташований

спереду щитовидного хряща3. Аускультація щитоподібної

залозиЧасто виявляється систолічний шум або безперервний шум із систолічним підсиленням

7. Анатомо-фізіолоґічні та клінічні константи кістково-суглобової системи

7.1. Опорно-руховий апаратБудова кісток

№ п/п

Назва Характеристика

1. Кількість кісток скелета: новонароджені

після припинення росту

300 кісток, деякі з них по мірі росту дитини зростаються 206 кісток

2. Маса скелета: новонароджені діти дорослі

11,0% від маси тілаВід 9,0 до 18,0% 20,0%

3. Хімічний склад: води

50,0%, 22,0% солей (солі кальцію - 87,0%, вуглекислого кальцію - 10,0%, фосфорно-кислого маґнію - 2,0%, фтористого кальцію, вуглекислого і хлористого натрію - 1,0%), 12,0% осеїну і 16,0% жиру

4. Хребетний стовп Складається з 33-34 хребців і ділиться на п'ять відділів: шийний (7 хребців), грудний (12 хребців), поперековий (5 хребців), крижовий (5 хребців) і копчиковий (4-5 хребців)

5. Будова кістки Надкісниця, компактна (щільна) речовина кістки, а потім губчаста речовина

6. Функція надкісниці Захисна, живильна (судини з надкісниці проходять в кістку) та кістковотворна

7.Компактна речовина

В тілі довгих трубчастих кісток товща; у епіфізах, коротких і плоских кістках - тонша. Вона товща в тих кістках, які несуть велике навантаження (у плечовій кістці компактний шар тонший, ніж в стегновій)

8.Губчаста речовина

Складається з окремих кісткових перекладин, розташованих в певних напрямках у вигляді сітки так, що між ними утворюються

осередки - порожнини (що нагадує губку)9.

Простір усередині кістки

Заповнений кістковим мозком (червоним і жовтим)

10.Червоний кістковий мозок

Знаходиться в осередках губчастої речовини кістки. Його багато в плоских, коротких, сесамовидних кістках і епіфізах довгих трубчастих кісток. Виконує кровотворну функцію

11.Загальна кількість червоного кісткового мозку

1500 см3

12.Жовтий кістковий мозок

Розташований в кістковомозковій порожнині діафізів довгих кісток, багатий жировими клітинами

Форма кісток

№ п/п


1. Довгі кістки Розташовані на кінцівках, де вони, як важелі, забезпечують значний розмах рухів. Переважає подовжній розмір

2. Частини довгих кісток Розрізняють середню частину - тіло (діафіз) і 2 кінці (епіфізи) - проксимальний і

дистальний3. Проксимальний епіфіз Розташований ближче до осі тулуба

4. Дистальний епіфіз Розташований далі від осі тулуба5. Кістковомозкова

порожнинаЗнаходиться всередині тіла кістки

6. Короткі кістки Знаходяться в хребетному стовпі, кістках зап'ястя

7. Плоскі кістки Не містять порожнини; між двома пластинками компактної речовини в них знаходиться губчаста речовина. Беруть участь в утворенні порожнин для захисту орґанів (кістки черепа, тазу)

8. Змішані кісткиРізні частини яких мають різну форму (скронева кістка)

9. Пневматичні (повітроносні) кістки Мають всередині порожнину, покриту

слизовою оболонкою і заповнену повітрям, що полегшує масу кістки, не зменшуючи її міцності

10. Сесамовидні кісткиРозвиваються в товщі сухожиль, ближче до місця їх прикріплення. Змінюють кут підходу м'яза до кістки і збільшують силу м'яза. Найбільшою кісткою є надколінник

З’єднання кісток

№ п/п


1. Безперервні з'єднання Між кістками немає перерви, вони зв'язані суцільним прошарком тканини. Безперервні з'єднання кісток (окрім синостозів) рухомі,мають добре виражені властивості амортизації. Ступінь рухливості залежить від величини прошарку тканини і її щільності. Рухомішими є сполучнотканинні з'єднання, менш рухомими - хрящові

2. Переривчасті з'єднання Між кістками, які з'єднуються, є перерва - порожнина

3. Напівпереривчасті з'єднання

В тканині, яка розташована між кістками, що з'єднуються, є невелика порожнина - щілина (2-3 мм), заповнена рідиною. Вона не розділяє повністю кісток, і основні елементи переривчастого з'єднання відсутні

Безперервні з'єднання кісток

4. Синдесмози З’єднання за допомогою сполучної тканини. Якщо в сполучній тканині, яка знаходиться між кістками, переважають колаґенові волокна, такі з'єднання називають фіброзними, якщо еластичні - еластичними. Фіброзні з'єднання залежно від величини прошарку можуть бути у вигляді зв'язок (між відростками хребців), у вигляді перетинок шириною 3-4 см (між кістками тазу, передпліччя, гомілки) або у вигляді швів (між кістками черепа), де прошарок сполучної тканини складає всього 2-3 мм

5. Синхондрози З’єднання за допомогою хрящової тканини.Залежно від будови хряща поділяються на з'єднання за допомогою волокнистого хряща (між тілами хребців) і з'єднання за допомогою ґіалінового хряща (реброва дуга, між діафізом і епіфізом, між окремими частинами кісток черепа). Хрящові з'єднання можуть бути тимчасовими (з'єднання крижів з куприком,

частин тазової кістки) і постійними (синхондроз між скроневою кісткою і потиличної)

6. Синостози З'єднання кісток за допомого кісткової тканини - окостеніння епіфізарних хрящів, окостеніння швів між кістками черепа

Переривчасті з’єднання кісток

7. Суглобові поверхні Покриті ґіаліновим хрящем, який зменшує тертя, полегшує ковзання кісток при рухах, є амортизатором і запобігає зрощенню кісток. Товщина хряща 0,2-4 мм. У суглобах з обмеженою рухливістю суглобові поверхні покриті волокнистим хрящем

8. Суглобова сумка Сполучнотканинна оболонка, яка герметично оточує суглобові поверхні кісток. Має два шари: зовнішній - фіброзний (дуже щільний, міцний) і внутрішній - синовіальний (з боку порожнини суглоба покритий шаром ендотеліальних клітин, які виробляють синовіальну рідину)

9. Суглобова порожнина Невелика щілина між кістками, що з'єднуються, заповнена синовіальною рідиною, яка, змочуючи поверхні кісток, зменшує тертя, силою зчеплення молекул з поверхнями кісток зміцнює суглоби, а також пом'якшує поштовхи

10. Внутрішньосуглобовіхрящі Диски, меніски, суглобові губи, зв'язки,

вирости синовіальної оболонки у вигляді складок, ворсинок. Вони є амортизаторами, збільшують рухливість і різноманітність рухів, сприяють більш рівномірному розподілу тиску однієї кістки на іншу

11. ДискиСуцільні хрящові утворення, розташовані усередині суглоба

12. МеніскиМають форму півмісяця (колінний суглоб)

13. Губи у вигляді хрящового обідка Оточують суглобову поверхню (біля

суглобової западини лопатки)14. Зв'язки

Пучки сполучної тканини, які йдуть від однієї кістки до іншої. Вони не тільки гальмують рухи, але і направляють їх, а також зміцнюють суглобову сумку

14. Вирости синовіальної оболонки Втягнуті в порожнину суглоба складки,

ворсинки заповнені жиром

Класифікація суглобів№ п/п


1. За кількістю кістокПоділяються на прості (з'єднуються тільки 2 кістки) і складні (з’єднуються 3 і більше)

2. За формоюРозрізняють кулясті, еліпсовидні, сідловидні, циліндричні, блоковидні і плоскі суглоби

3. За кількістю осей обертання Триосні (з трьома осями обертання), двоосні

(з двома осями обертання) і одноосні (з одною оссю обертання). До триосних суглобів відносяться кулясті і горіховидні, до двоосних - еліпсовидні і сідловидні, до одноосних - блоковидні і циліндричні

4. Комбіновані суглобиДва або декілька самостійних суглобів, рухи в яких відбуваються одночасно

5. Двокамерні суглобиПорожнина поділяється внутрішньо-суглобовим хрящем на дві частини (камери)

6. Суглоби кулястої форми Поверхня однієї з кісток, що з'єднуються, має

форму кулі, а поверхня іншої - дещо увігнута. У цих суглобах три взаємно перпендикулярні вісі обертання (плечовий суглоб)

7. Суглоби еліпсоподібної форми Мають суглобові поверхні (випуклу і

увігнуту) у вигляді еліпса. Рухи відбуваються навколо двох осей обертання - поперечної (згинання і розгинання), і передньо-задної (відведення і приведення) (променево-зап'ястний і атланто-потиличний суглоби)

8. Суглоби сідловидної форми Поверхні кісток, які з'єднуються, нагадують

частину поверхні сідла. У них є дві осі обертання (поперечна і передньо-задня) з відповідними рухами (суглоб між зап'ястям і 1-ю п'ястною кісткою)

9. Суглоби циліндричної форми Суглобові поверхні у вигляді відрізків

циліндра (одна - випукла, інша увігнута). Рухи

відбуваються навколо вертикальної осі, яка йде вздовж кістки (суглоб між променевою і ліктьовою кістками)

10. Суглоби блоковидної форми Поверхня однієї кістки має поглиблення, а

поверхня другої (що направляє) виступ. Наявна лише одна ось обертання - поперечна, навколо якої можливі згинання і розгинання (міжфаланґові суглоби)

11. Суглоби плоскої форми Суглобові поверхні кісток добре відповідають

один одному. Рухливість в них невелика (крижово-клубове з'єднання)

Будова м’язів

№ п/п


1. Кількість м’язів Від 400 до 680 м'язів. Більшість з них парні, розташовані симетрично з обох сторін тіла

2. Загальна маса м'язів: Ч Ж

40,0% від ваги тіла 30,0%

3. Колір м’язів Червоно-бурий4. М'язи складають:

Ч Ж в літньому віці у спортсменів

42,0% ваги тіла35,0% 30,0%45,0-52,0%

5. Розташування:на нижніх кінцівкахна верхніх кінцівках у ділянці тулуба і голови

Розташовано більше 50,0% ваги всіх м'язів 25-30,0% 20,0-25,0%

6. Розрізняють М'язи голови, шиї, спини, грудей, живота; пояси верхніх кінцівок, плеча, передпліччя, кисті; тазу, стегна, гомілки, стопи. Окрім цього, можуть бути виділені передня і задня групи м'язів, поверхневі і глибокі м'язи, зовнішні і внутрішні

7. Склад м'яза Поперечно-смугаста скелетна м'язова тканина, що становить її основу, рихла сполучна тканина, щільна сполучна тканина, судини, нерви

8. Основні властивості м'язової тканини Збудливість, скорочуваність, еластичність

9. Рецептори Чутливі нервові закінчення (вільні - у вигляді кінцевих розгалужень чутливого нерва або сковані - у вигляді складно побудованого нервово-м'язового веретена), що сприймають ступінь скорочення і розтягування м'яза, швидкість, прискорення, силу руху. Від рецепторів інформація поступає в ЦНС, сигналізуючи про стан м'яза, про те, яка реалізована рухова проґрама дії

10. Ефектори Нервові закінчення, по яких поступають імпульси з ЦНС до м'язів, викликаючи їх збудження. До м'язів підходять також нерви, що забезпечують м'язовий тонус і рівень обмінних процесів

11. Ворота м'язівМісце входу в м'яз нервів і судин

12. Будова м’язів М'яз має середню частину, здатну скорочуватися (черевце), і сухожильні кінці (сухожилля), що не володіють скоротністю і служать для прикріплення м'язів. Черевце м'яза містить різної товщини пучки м'язових волокон. Кожне м'язове волокно оповите сполучнотканинною оболонкою - ендомізієм, що містить судини і нерви. Групи м'язових волокон, об'єднуючись між собою, утворюють м'язові пучки, оточені товстішою сполучнотканинною оболонкою - перимізієм. Зовні черевце м'яза одягнене фасцією

13. Будова фасційПобудовані з щільної сполучної тканини. Поділяються на рихлі, щільні, поверхневі і глибокі. Рихлі фасції формуються під дією незначних сил тяги

14. Щільні фасціїУтворюються навколо м'язів, які у момент їх скорочення чинять сильний бічний тиск на оточуючий їх сполучнотканинний футляр

15. Поверхневі фасціїЛежать безпосередньо під підшкірним жировим шаром, не розщеплюються на пластинки і “одягають” все тіло, утворюючи для нього своєрідний футляр

16. Форма сухожилляЧастіше зустрічаються сухожилля

циліндричної форми або плоскі. Плоскі, широкі сухожилля – апоневрози (м'язи живота)

17. Колір сухожилляБілі, блискучі

Класифікація м’язів

№ п/п


1. За формоюПоділяються на довгі, короткі, широкі

2. Довгі м'язиПодовжній розмір переважає над поперечним. Вони завжди скорочуються цілком, мають незначну площу прикріплення до кісток, розташовані в основному на кінцівках і забезпечують значну амплітуду їх рухів

3. Короткі м'язиПодовжній розмір лише трохи більше поперечного. Зустрічаються на тих ділянках тіла, де розмах рухів невеликий (між окремими хребцями, між потиличною кісткою, атлантом і осьовим хребцем)

4. Широкі м'язиЗнаходяться переважно в області тулуба і поясів кінцівок. Мають пучки м'язових волокон, які йдуть у різних напрямах, скорочуються як цілком, так і своїми окремими частинами; у них значна площа прикріплення до кісток. Володіють руховою, опорної і захисною функціями (м'язи живота)

5. За напрямком волоконВиділяють м'язи з паралельними волокнами, які йдуть уздовж черевця м'яза (довгі, веретеноподібні і стрічкоподібні м'язи), з поперечними волокнами і з косими волокнами

6. Одноперисті м’язиКосі волокна приєднуються до сухожилля під кутом до довжини черевця з одного боку

7. Двоперсті м’язиКосі волокна приєднуються до сухожилля під кутом до довжини черевця з двох сторін

8. СфінктериМ'язи, які мають кругові волокна,

розташовуються навколо отворів і при своєму скороченні звужують їх (круговий м'яз ока, круговий м'яз рота)

9. За розміщенням в тіліПоверхневі, глибокі, зовнішні, внутрішні, медіальні і латеральні

М’язова сила

№ п/п

Назва показника Стать Показник

1. М'язова сила правої кисті Ч 40 - 45 кг

Ж 30 - 35 кг

2. М'язова сила лівої кисті Ч 30 - 35 кг

Ж 20 - 25 кг

РОЗДІЛ ІІІ. КОНСТАНТИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Дослідження крові1.1. Загальний аналіз

Гемоґлобін /Нb/

Вік Стать Традиційні одиниці Одиниці СІ

Кров з пуповини

1-3 дні життя

1 тиждень

2 тижні

1 місяць

2 місяці

3-6 місяців

0,5-2 років

3-6 років

7-12 років

13-16 років

17-19 років

20-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60-65 років

> 65 років

ЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖ

135-200 ґ/л135-200 ґ/л145-225 ґ/л145-225 ґ/л135-215 ґ/л135-215 ґ/л125-205 ґ/л125-205 ґ/л100-180 ґ/л100-180 ґ/л

90-140 ґ/л90-140 ґ/л95-135 ґ/л95-135 ґ/л

114-144 ґ/л106-148 ґ/л104-140 ґ/л102-142 ґ/л110-146 ґ/л112-146 ґ/л118-164 ґ/л112-152 ґ/л120-168 ґ/л112-148 ґ/л130-172 ґ/л110-152 ґ/л126-172 ґ/л112-150 ґ/л128-172 ґ/л112-152 ґ/л124-172 ґ/л112-152 ґ/л122-168 ґ/л114-154 ґ/л122-168 ґ/л110-156 ґ/л

Гематокрит /Ht/




1 тиждень

2 тижні

1 місяць

2 місяць

3-6 місяць

0-2 роки

3-6 років

7-12 років

13-16 років

17-19 років

20-29 років

30-39 років

40-49 років

50-65 років

> 65 років

ЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖ

42,0-60,0%42,0-60,0%45,0-67,0%45,0-67,0%42,0-66,0%42,0-66,0%39,0-63,0%39,0-63,0%31,0-55,0%31,0-55,0%28,0-42,0%28,0-42,0%29,0-41,0%29,0-41,0%27,5-41,0%32,5-41,0%31,0-39,5%31,0-40,5%32,5-41,5%32,5-41,5%34,5-47,5%33,0-43,5%35,5-48,5%32,0-43,5%38,0-49,0%32,0-44,5%38,0-49,0%33,0-44,0%38,0-49,0%33,0-45,0%37,5-49,5%34,0-46,0%30,0-49,5%31,5-45,0%

Еритроцити /RBC/




1 тиждень

2 тиждень

1 місяць

2 місяць

3-6 місяці

0,5-2 роки

3-6 років

7-12 років

13-16 років

17-19 років

20-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60-65 років

> 65 років


3,9-5,5х1012/л3,9-5,5х1012/л4,0-6,6х1012/л4,0-6,6х1012/л3,9-6,3х1012/л3,9-6,3х1012/л3,6-6,2х1012/л3,6-6,2х1012/л3,0-5,4х1012/л3,0-5,4х1012/л2,7-4,9х1012/л2,7-4,9х1012/л3,1-4,5х1012/л3,1-4,5х1012/л3,4-5,0х1012/л3,7-5,2х1012/л3,6-5,1х1012/л3,5-5,0х1012/л3,9-5,0х1012/л3,5-5,0х1012/л4,1-5,5х1012/л3,5-5,0х1012/л3,9-5,6х1012/л3,5-5,0х1012/л4,2-5,6х1012/л3,5-5,0х1012/л4,2-5,6х1012/л3,5-5,0х1012/л4,0-5,6х1012/л3,6-5,1х1012/л3,9-5,6х1012/л3,6-5,1х1012/л3,9-5,3х1012/л 3,5-5,2х1012/л3,1-5,7х1012/л3,4-5,2х1012/л

Середній об’єм еритроцита /MCV/




1 тиждень

2 тиждень

1 місяць

2 місяць

3-6 місяць

0-2 роки

3-6 років

7-12 років

13-16 років

17-19 років

20-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60-65 років

> 65 років


98-118 fl98-118 fl95-121 fl95-121 fl88-126 fl88-126 fl86-124 fl86-124 fl85-123 fl85-123 fl77-115 fl77-115 fl77-108 fl77-108 fl70-99 fl72-89 fl76-89 fl76-90 fl76-81 fl76-91 fl79-92 fl79-93 fl79-92 fl80-96 fl81-93 fl82-96 fl80-93 fl81-98 fl81-94 fl

80-100 fl82-94 fl82-99 fl

81-100 fl80-99 fl

78-103 fl80-100 fl

Середній вміст Нb в еритроциті /МСН/



1 тиждень

1-3 дні

1 неділя

2 неділя

1 місяць

2 місяці

З-6 місяців

до 2-х років

3-6 років

7-12 років

13-16 років

17-19 років

20-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60-65 років

> 65 років

ЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖ

31,0-37,0 пґ31,0-37,0 пґ28,0-40,0 пґ28,0-40,0 пґ31,0-37,0 пґ31,0-37,0 пґ28,0-40,0 пґ28,0-40,0 пґ28,0-40,0 пґ28,0-40,0 пґ28,0-40,0 пґ28,0-40,0 пґ26,0-34,0 пґ26,0-34,0 пґ25,0-35,0 пґ25,0-35,0 пґ24,5-29,0 пґ24,0-31,0 пґ25,5-29,5 пґ25,0-30,5 пґ26,0-31,0 пґ25,5-31,0 пґ26,5-32,0 пґ27,0-32,0 пґ27,0-32,5 пґ27,0-33,0 пґ27,5-33,0 пґ27,5-33,0 пґ27,5-33,5 пґ27,0-34,0 пґ27,5-34,0 пґ27,0-34,0 пґ27,5-34,0 пґ27,0-34,5 пґ27,0-34,5 пґ26,5-33,5 пґ26,0-35,0 пґ26,0-34,0 пґ

Середня концентрація Нb в 1 еритроциті /МСНС/



1 тиждень

2 тижні

1 місяць

2 місяці

3-6 місяців

0-2 роки

3-6 років

7-12 років

13-19 років

20-29 років

30-39 років

40-49 років

50-59 років

60-65 років

> 65 років

ЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖЧЖ

29,0-37,0 ґ/дл29,0-37,0 ґ/дл28,0-38,0 ґ/дл28,0-38,0 ґ/дл28,0-38,0 ґ/дл28,0-38,0 ґ/дл28,0-38,0 ґ/дл28,0-38,0 ґ/дл29,0-37,0 ґ/дл29,0-37,0 ґ/дл30,0-36,0 ґ/дл30,0-36,0 ґ/дл32,2-36,6 ґ/дл33,0-33,6 ґ/дл32,2-36,2 ґ/дл32,4-36,8 ґ/дл32,0-37,0 ґ/дл32,2-36,8 ґ/дл32,2-36,4 ґ/дл32,4-36,8 ґ/дл32,8-36,2 ґ/дл32,6-35,6 ґ/дл32,6-36,2 ґ/дл32,6-35,8 ґ/дл32,6-36,4 ґ/дл32,4-35,8 ґ/дл32,6-36,2 ґ/дл32,2-35,8 ґ/дл32,2-36,9 ґ/дл32,2-35,6 ґ/дл32,0-36,4 ґ/дл31,8-36,8 ґ/дл

Показник розпреділення еритроцита по об’єму /RDW/

11,5-14,5%

Осмотична резистентність еритроцитів: максимальна мінімальна

0,34-0,32%0,48-0,46%

Маса циркуляційних еритроцитів

Ч Ж

20-36 мл/кґ19-31 мл/кґ

Ретикулоцити:відносна кількістьабсолютна кількість

0,5-1,2% 30-70х109/л

Лейкоцити /WBC/


Кров з пуповини24 години життя1 місяць12 місяців4 роки6 років10 років21 рікдорослі

9,9-27,6х109/л9,4-32,2х109/л9,2-13,8х109/л6,0-17,5х109/л5,5-15,5х109/л5,0-14,5х109/л4,5-13,5х109/л4,5-11,0х109/л4,4-11,3х109/л

Гемоґрама з гематолоґічного лічильника(нормальні показники для дорослих)

Показник Стать Традиційні одиниці Одиниці СІ

Лейкоцити /WBC/ ЧЖ

4,8-10,8х109/л4,8-10,8х109/л

Еритроцити /RBC/ ЧЖ

4,7-6,1х1012/л4,2-5,4х1012/л

Гемоґлобін /НGВ/ ЧЖ

14-18 ґ/дл12-16 ґ/дл

Гематокрит /НСТ/ ЧЖ

42,0-52,0%37,0-47,0%

Середній об’єм еритроцита /MCV/

ЧЖ

80-94 фл81-99 фл

Середній вміст гемоґлобіну /МСН/

ЧЖ

27-31 пґ27-31 пґ

Середня концентрація гемоґлобіну /МСНС/

ЧЖ

33-37 ґ/дл33-37 ґ/дл

Показник анізоцитозу еритроцитів /RDW/

ЧЖ

11,5-14,5%11,5-14,5%

Тромбоцити /PLT/ ЧЖ

130-400х109/л130-400х109/л

Лейкоцитарна формула

Показник, вік % від кількості всіх лейкоцитів Одиниці СІ

Нейтрофіли:12 міс.4 роки6 років10 років21 рікдорослі

30,0-50,0%35,0-55,0%35,0-55,0%40,0-60,0%45,0-70,0%45,0-70,0%

1,5-8,5х109/л1,5-8,5х109/л1,5-8,0х109/л1,8-8,0х109/л1,8-7,7х109/л1,8-7,7х109/л

Нейтрофіли паличкоядерні:новонароджені1 день4 дні2 тижніДорослі

27,0%26,0%7,0%3,0%

1,0-5,0% 0,04-0,3x109/л

Нейтрофіли сеґментоядерні:новонароджені1 день4 дні2 тижнідорослі

34,0%34,0%39,0%25,0%

40,0-70,0% 2,0-5,5x109/л

Лімфоцити:новонароджені1 день4 дні2 тижні12 міс.4 роки6 років10 років21 рікдорослі

22,5%24,0%36,5%55,0%61,0%50,0%42,0%38,0%34,0%

20,0-45,0%

4,0-10,5x109/л2,0-8,0x109/л1,5-7,0x109/л1,5-6,5x109/л1,0-4,8x109/л1,0-4,5x109/л

Моноцити:новонароджені1 день4 дні2 тижні12 міс.4 роки6 років10 років21 рікдорослі

8,0% 9,5% 11,0% 11,5% 2,0-7,0% 2,0-7,0% 2,0-7,0% 1,0-6,0% 1,0-8,0% 3,0-8,0%

0,05-1,1x109/л0-0,8x109/л0-0,8x109/л0-0,8x109/л0-0,8x109/л0-0,8x109/л

Еозинофіли:новонароджені1 день4 дні2 тижні12 міс.4 роки6 роки10 років21 рікдорослі

3,0% 2,0% 3,5% 3,0%1,0-5,0%1,0-5,0%1,0-5,0%1,0-5,0%1,0-5,0%1,0-5,0%

0,05-0,70х109/л0,02-0,65х109/л0-0,65х109/л0-0,60х109/л0-0,45х109/л0-0,45х109/л

Базофіли:новонароджені1 день4 дні2 тижні12 міс.4 роки6 років10 років21 рікдорослі

0,75%0,25%

0%0,5%0,4%0,6%0,6%0,6%0,5%

0-1,0%

0-0,2x109/л0-0,2x109/л0-0,2x109/л0-0,2x109/л0-0,2x109/л0-0,2x109/л

Мієлоцити:новонароджені1 день4 дні2 тижнідорослі

0,5%0,5%0%0%0%

Метамієлоцити:новонароджені1 день4 дні2 тижнідорослі

4,0%4,0%2,5%1,5%0%

Плазмоцити:новонароджені1 день4 дні2 тижнідорослі

0,25%0,25%0,5%0,5%0%

Ретикулоцити 0,2-1,5% 30-70х109/л

Ґранулоцити 1,8-6,6х109/л

Тромбоцити: новонароджені, 1-10 днів старші 10 днів дорослі Ч

Ж

99-421х109/л 180-320х109/л 130-400х109/л130-400х109/л

Середній об’єм тромбоцита /MPV/ 3,6-9,4 мкм3

Тромбоцитоґрама: юнізрілістаріподразненнядеґенеративні

вакуолізовані

4,0%81,0%5,0%3,0%2,0%5,0%

Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ):

новонародженідіти до 6 міс.до 60 років Ч

Жпісля 60 років Ч

Ж

0-2 мм/год.12-17 мм/год.До 8 мм/год.До 12 мм/год.До 15 мм/год.До 20 мм/год.

Колірний показник (КП) 0,86-1,08

Час звертання крові (за Сухарєвим):

початоккінець

Від 30 сек. до 2 хв.Від 3 до 5 хв.

Тривалість кровотечі (за Дуке) 2-3 хв.

1.2. Біохімічне дослідження 1.2.1. Вуглеводний обмін

Показник, стать, вік Традиційні одиниці Одиниці СІ

Галактоза:дітидорослі

2-17 мґ/100 мл 0,56 ммоль/л111-943,7 мкмоль/л

Ґлюкоза:новонародженідітидорослі (сироватка)

(кров)

50-115 мґ/дл70-105 мґ/дл70-110 мґ/дл60-100 мґ/дл

2,8-4,4 ммоль/л3,9-5,8 ммоль/л3,88-6,11 ммоль/л3,33-5,55 ммоль/л

Ґлюкозотолерантний тест:

натщепісля прийому глюкози через: 60 хв.

90 хв. 120 хв.

70-105 мґ/дл

120-170 мґ/дл100-140 мґ/дл70-120 мґ/дл

3,9-5,8 ммоль/л

6,7-9,4 ммоль/л5,6-7,8 ммоль/л3,9-6,7 ммоль/л

Ґлікоґен 1,62-3,87 мґ/100 мл 16,2-38,7 мґ/л

Ґлікопротеїди 1,2-1,6 ґ/л

Ґлюкозаміни:дітидорослі

52-69 мґ/100 мл61-78 мґ/100 мл

2,9-3,85 ммоль/л3,4-4,35 ммоль/л

Ґлюкуронова кислота 1,2-1,3 мґ/100 мл 61,81-66,96 мкмоль/л

Гемоґлобін гліколізований /HbA1/Гемоґлобін А1Гемоґлобін А2Гемоґлобін F

5,5-8,0% загального Hb95,0-98,0%

< 3,5%< 1,5%

2,3-Дифосфоґліцерат (2,3-ДФҐ) 1,6-2,6 ммоль/л

Лимонна кислота 1,7-3,0 мґ/100 мл 88,5-156,1 мкмоль/л

Молочна кислота (лактат):

артеріальна кроввенозна кров

3-7 мґ/100 мл5-20 мґ/100 мл

0,33-0,78 ммоль/л0,55-2,22 ммоль/л

Піровиноградна кислота (піруват)

0,3-0,9 мґ/дл 0,03-0,1 ммоль/л

Нейрамінова кислота 65 мґ/100 мл 2101,5 мкмоль/л

Сіалові кислоти 135-200 ОД 550-790 мґ/л 2,0-2,33 ммоль/л

Фруктоза 0,1-0,5 мґ/100 мл 5,55-27,75 мкмоль/л

Фруктозамін 200-280 мкмоль/л

Фукоза (сироватка) 7,7-9,0 мґ/100 мл 469,05-548,24 мкмоль/л

Цукор 80-120 мґ/100 мл 0,8-1,2 ґ/л

1.2.2. Ліпідний обмін

Показник, вік, стать Традиційні одиниці Одиниці СІ

Ліпіди загальні:0-5 років Ч

Ж6-11років Ч

Ж12-15 років Ч

Ж16-19 роківЧ





Ж

4,0-8,0 ґ/л30-86 мґ/дл32-99 мґ/дл31-108 мґ/дл35-114 мґ/дл36-138 мґ/дл41-138 мґ/дл40-163 мґ/дл40-128 мґ/дл44-185 мґ/дл40-128 мґ/дл49-284 мґ/дл38-160 мґ/дл56-298 мґ/дл44-186 мґ/дл62-288 мґ/дл55-247 мґ/дл

0,34-0,97 ммоль/л0,36-1,12 ммоль/л0,35-1,22 ммоль/л0,40-1,29 ммоль/л0,41-1,56 ммоль/л0,46-1,56 ммоль/л0,45-1,84 ммоль/л0,45-1,45 ммоль/л0,50-2,09 ммоль/л0,45-1,45 ммоль/л0,55-3,21 ммоль/л0,43-1,81 ммоль/л0,63-3,37 ммоль/л0,50-2,10 ммоль/л0,70-3,25 ммоль/л0,62-2,79 ммоль/л

Триґліцериди 50-150 мґ/дл 0,59-1,77 ммоль/л

Апо--1-протеїн: Ч

Ж115-190 мґ/дл115-220 мґ/дл

1,15-1,90 ґ/л 1,15-2,20 ґ/л

Апо--протеїн: ЧЖ

60-138 мґ/дл52-129 мґ/дл

0,60-1,38 ґ/л0,52-1,29 ґ/л

Ліпопротеїн (а) 0-30 мґ/дл

Холестерин загальний: новонароджені

діти до 1 рокудітипідліткидорослі

рекомендовані значення

53-135 мґ/дл70-175 мґ/дл120-200 мґ/дл120-210 мґ/дл115-340 мґ/дл 200 мґ/дл

1,37-3,50 ммоль/л1,81-4,53 ммоль/л3,11-5,18 ммоль/л3,11-5,44 ммоль/л2,97-8,79 ммоль/л 5,2 ммоль/л

Холестерин вільний (30-40% загального)

1,04-2,33 ммоль/л

-холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) /HDL/:

0-14 років ЧЖ




40 років ЧЖ

30-65 мґ/дл30-65 мґ/дл30-65 мґ/дл30-70 мґ/дл30-70 мґ/дл30-75 мґ/дл30-70 мґ/дл35-80 мґ/дл35-70 мґ/дл40-80 мґ/дл

0,78-1,68 ммоль/л0,78-1,68 ммоль/л0,78-1,68 ммоль/л0,78-1,81 ммоль/л0,78-1,81 ммоль/л0,78-1,94 ммоль/л0,78-1,8 ммоль/л 0,78-2,0 ммоль/л0,9-1,8 ммоль/л1,0-2,1 ммоль/л

-холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) /LDL/:

0-19 років Ч Ж






>70 років Ч Ж


60-140 мґ/дл60-150 мґ/дл60-175 мґ/дл60-160 мґ/дл80-190 мґ/дл70-170 мґ/дл90-205 мґ/дл80-190 мґ/дл90-205 мґ/дл90-220 мґ/дл90-215 мґ/дл100-235 мґ/дл90-190 мґ/дл90-215 мґ/дл 135 мґ/дл

1,55-3,63 ммоль/л1,55-3,89 ммоль/л1,55-4,53 ммоль/л1,55-4,14 ммоль/л2,07-4,92 ммоль/л1,81-4,40 ммоль/л2,33-5,31 ммоль/л2,07-4,92 ммоль/л2,33-5,31 ммоль/л2,33-5,70 ммоль/л2,33-5,57 ммоль/л2,59-6,09 ммоль/л2,33-4,92 ммоль/л2,46-5,57 ммоль/л 3,5 ммоль/л

Пре--холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ-ХС):

ЧЖ


0,341-0,999 ґ/л0,228-0,672 ґ/л

0,26-1,04 ммоль/л

Неестерифіковані жирні кислоти (НЕЖК):

Діти і дорослі з ожирінням

дорослізагальнівільні натщепісля прийому їжі

< 31 мґ/дл

8-25 мґ/дл

< 1,10 ммоль/л

0,30-0,90 ммоль/л9-15 ммоль/л640-880 мкмоль/л780-1180 мкмоль/л

Лінолева кислота 8,0-25,0%

Олеїнова кислота 26,0-45,0%Пальмітинова кислота 20,0-25,0%

Стеаринова кислота 10,0-14,0%

Фосфоліпіди:загальніпо фосфору (Р)новонародженідо 1 рокувід 1 до 12 роківдорослі до 65 років

після 65 років

1,52-3,62 ґ/л6,1-14,5 мґ/100 мл0,75-1,70 ґ/л1,0-2,75 ґ/л 1,8-2,95 ґ/л 1,25-2,75 ґ/л 1,90-3,66 ґ/л

1,97-4,68 ммоль/л

1.2.3. Білковий обмін


Аміак:новонароджені0-2 тижнівпісля 1 міс.дорослі

90-150 мкґ/дл79-129 мкґ/дл29-70 мкґ/дл11-32 мкґ/дл

64-107 мкмоль/л56-92 мкмоль/л21-50 мкмоль/л15-45 мкмоль/л

Білок загальний:кров з пуповининедоношеніновонароджені1 тижденьдіти до 1 рокудо 2 роківпісля 2-х роківдорослі

48-80 ґ/л36-60 ґ/л46-70 ґ/л44-76 ґ/л51-73 ґ/л56-75 ґ/л60-80 ґ/л64-83 ґ/л

4,8-8,0 мґ/дл 3,6-6,0 мґ/дл4,6-7,0 мґ/дл4,4-7,6 мґ/дл5,1-7,3 мґ/дл5,6-7,5 мґ/дл 6,0-8,0 мґ/дл6,4-8,3 мґ/дл

Протеїноґрама (електрофорез, білкові фракції)

Преальбуміни 10-40 мґ/100 мл2,0-7,0% загал. білка

1,64-6,56 мкмоль/л

Альбуміни 48,0-61,0% 3,5-5,0 мґ/длҐлобуліни:

α-1-ґлобуліниα-2-ґлобуліниβ-ґлобуліниγ-ґлобуліни

23-35 г/л2,5-5,0%8,0-11,0%11,0-15,0%16,0-25,0%

-2-макроґлобулін:ЧЖ

1,50-3,50 ґ/л1,75-4,20 ґ/л

1,83-4,27 мкмоль/л

-2-мікроґлобулін 660-2740 нґ/мл

Кислий -1-глікопротеїн 13,4-34,1 мкмоль/л

-1-антитрипсин:ЧЖ

200-400 мг/100 мл2,1-3,5 кОД/л 2,4-3,8 кОД/л

37,04-74,08 мкмоль/л

Білок сироваткового амілоїда 0,4 мґ/л

Амінокислоти

Тирозин: ЧЖ

52,58-93,22 мкмоль/л43,06-82,74 мкмоль/л

Фенілаланін: ЧЖ

39,25-80,85 мкмоль/л49,72-70,08 мкмоль/л

Вітамін-А-зв’язуючийбілок 17-61 мґ/л

Гаптоґлобін /Нр/:новонароджені6 міс.- 16 років16-60 років 60 роківСумарноТип 1-1Тип 2-1Тип 3-1

50-480 мґ/л250-1380 мґ/л150-2000 мґ/л350-1750 мґ/л0,44-3,03 ґ/л0,8-2,1 ґ/л0,7-3,4 ґ/л0,1-2,1 ґ/л

Гексози (зв’язані з білками) 1,05-1,15 ґ/л 5,8-6,4 ммоль/л

Гомоцистеїн 5-15 мкмоль/лЗалишковий азот 20-40 мґ% 14,3-28,5 ммоль/л

Креатин ЧЖ

13-53 мкмоль/л27-71 мкмоль/л

Креатинін:новонародженідіти до 1 року1 - 12 роківпідліткиЧ

Ж

0,3-1,0 мґ/дл0,2-0,4 мґ/дл0,3-0,7 мґ/дл0,5-1,0 мґ/дл0,7-1,4 мґ/дл0,5-1,1 мґ/дл

27-88 мкмоль/л18-35 мкмоль/л27-62 мкмоль/л44-88 мкмоль/л62-124 мкмоль/л44-97 мкмоль/л

Кліренс ендоґенногокреатиніну:

до 40 років Ч Ж

за кожну наступну декаду зниженнямолекули середньої маси

97-137 мл/хв/1,73 м2

88-128 мл/хв/1,73 м2

на 6,5 мл/хв/1,73 м2

0,240 0,04 ум. од.

0,93-1,32 мл/сек/м2

0,85-1,23 мл/сек/м2

Сечова кислота: діти

до 60 років Ч Жпісля 60 років Ч Ж

2,0-5,4 мґ/дл2,1-7,8 мґ/дл2,0-6,4 мґ/дл4,2-8,0 мґ/дл3,2-7,3 мґ/дл

0,12-0,32 ммоль/л 0,12-0,46 ммоль/л 0,12-0,38 ммоль/л 0,25-0,47 ммоль/л 0,19-0,43 ммоль/л

Сечовина 20-50 мґ/дл 3,33-8,32 ммоль/л

Серомукоїд 0,22-0,28 ґ/л

1-Серомукоїд 55-140 мґ/100 мл 12,47-31,74 мкмоль/л

Церулоплазмін (мідьвмістна оксидаза)

300-580 мґ/л

Циклічні нуклеотиди

цАМФ 0,25-1,0 мкг/100 мл 7,6-30,4 нмоль/л

цГМФ 4,3-4,7 пмоль/л

Цистатин С: до 50 років

після 50 років0,63-1,33 мґ/л0,74-1,55 мґ/л

1.2.4. Диспротеїнемічні тести


Тимолова проба 0-4 ОМ

Сулемова проба 1,6-2,2 мл

Проба Вельтмана 0,4-0,5 мл р-ну СаCl2 (5-7 пробірка)

Проба Таката-Ара 0-20 МО

1.2.5. Ферменти

Показник, вік Традиційні одиниці Одиниці СІ

Антиоксидантна активність плазми

1,30-1,77 ммоль/л

Анґіотензинперетворю-вальний фермент (АПФ):

діти до 12 років13-16 роківдорослі

9,4-37,0 О/л9,0-33,4 О/л6,1-26,6 О/л

Аланінамінотрансфераза (АлАТ) 5-30 од. 0,1-0,68 ммоль/

годлАспартатамінотрансфераза (АсАТ) 8-40 од. 0,1-0,45 ммоль/

годлАльдолаза 1,47-7,82 МО/лАмілаза 25-125 МО/лАмілази (за Вольґемутом) 640-1280 од-амілаза 13-32 ґ/годлα-амілаза панкреатична 30,0-55,0 % 17,0-115,0 Од/л Антиґіалуронідаза < 250 од.

Антистрептолізин-О (АСЛО):

дітидорослі

150 МО/мл< 200 МО/мл

Α1-антитрипсин 37,04-74,08 мкмоль/лАцетилхолінестераза 2,15-2,61 МО/моль Нb

-оксимасляна кислота 0,14-1,9 мґ/100 мл 13,4-182,5 мкмоль/л

-глутамілтранспептидаза 0,6-3,96 ммоль/годл

Гексокіназа 0,07-0,09 МО/моль Нb

Гістамін 0,2-0,8 мкґ/100 мл 17,99-71,94 нмоль/л

Гістаміназа 0,03-0,51 мґ/годл

Гідроксибутиратдегідро-ґеназа (ГБДҐ):

25оС30оС 37оС

55-140 Од/л65-165 Од/л72-182 Од/л

Ґлікоґенфосфорилаза 0-20 МО/лГлутатіонпероксидаза (ГП) 1,68-2,30 МО/моль НbГлутаматдегідроґеназа (ГлДГ) 0-1,2 Од/л

Ґлюкозо-6-фосфатдегідро-ґеназа 0,44-0,64 МО/моль Нb

Ґлюкозофосфатизомераза 3,22-4,64 МО/моль НbІндикан (сироватка) 0,03-0,08 мґ/100 мл 1,19-3,18 мкмоль/л

Кисла фосфатаза (КФ):діти

дорослі0,67-1,07 Од/л0,1-0,63 Од/л

Простатична фракція КФ 0,05-2,6 МО/л

Непростатична фракція КФ

50,0% від загальної активності

Креатинкіназа (КК):Ч (37оС)Ж (37оС)

55-370 Од/л40-285 Од/л

Креатинфосфокіназа загальна

10-110 МО0,60-66 ммоль неорґан. фосфору/млгод.

Ізоферменти креатинкінази:

КК-ММКК-МВКК-ВВ

98,0% загал. активн. КК2,0%відсутня

Кетонові тіла 3 мґ/100 мл 30 мґ/л

Лактатдегідроґеназа (ЛДҐ):загальна

сечовиностабільна 25,0-36,0% від загальної0,8-4,0 ммоль/годл

Ізоферменти лактатдегід-роґенази: ЛДҐ-1

ЛДҐ-2ЛДҐ-3ЛДҐ-4ЛДҐ-5

15,0-25,0% від загальної активності30,0-40,0%20,0-25,0%10,0-15,0%5,0-15,0%

Лейцинамінопептидаза 8-22 Од/л

Лізоцим 8-12 мґ/л

Ліпаза 10-190 Од/л

Ліпаза (за Бонді) 50-60 Од

Ліпопротеїнліпаза (ЛПЛ, діацилґліцероліпаза; натще, після введення гепарину):

загальна ЛПЛпечінкова ЛПЛ

позапечінкова ЛПЛ

18,9-28,62 ммоль/год10,14-16,98 ммоль/год7,20-13,20 ммоль/год

Лецитин-холестерин-ацилтрансфераза

4,31-6,53 мґ/л ферментат. білка

Лужна фосфатаза (ЛФ):дітидорослі

100-370 Од/л37-196 Од/л 1,2-6,0 ммоль/годл

Ізоферменти ЛФ (дорослі):кишковийкістковийпечінковий

До 20,0% від загальної0-18 Од/л20-120 Од/л20-130 Од/л

Міоґлобін: ЧЖ

22-66 мкґ/л21-49 мкґ/л

5-Нуклеотидаза (5-НТ) До 20 Од/л

Панкреатична еластаза –1 < 3,5 мґ/мл

Пепсиноґен 124-142 мкґ/л

Піруваткіназа 0,84-1,10 МО/моль Нb

Піровиноградна кислота 0,3-0,9 мґ/100 мл 34,07-102,2 мкмоль/л

Плазміноґен (плазма) 20-40 мґ/100 мл 1,4-2,8 мкмоль/л

Протеїназні інгібітори

С1-Активатор 0,15-0,35 ґ/л-1-Антихімотрипсин 0,3-0,6 ґ/лІнтер--трипсин 0,2-0,7 ґ/л-2-Макроґлобулін 0,5-2,5 ґ/л-1-Протеїназний інґібітор 2,0-4,0 ґ/л

Порфірини

Порфірини загальні (в еритроцитах)

150-600 мкмоль/л

Оксипролін 570-960 мкґ% 43,5-73,3 мкмоль/л Протопорфірин 15-50 мкґ/100 мл 0,27-0,89 мкмоль/лРенін (ренінова активність плазми):

лежачистоячи

2,1-4,3 нґ/мл/год5,0-13,6 нґ/мл/год

Сорбітолдеґідроґеназа (СДҐ) 1-2 Од/л

Супероксиддисмутаза (СОД) 1092-1817 ОД/г НЬ

С-реактивний протеїн(СРП) < 5 мґ/л

Трипсин 10-60 мкґ/л 60-240 мкмоль/млгод.

Трипсин імунореактивний неонатальний /IRT/:

кров з пуповини0-6 міс.6-12 міс.1-3 роки3-5 років5-7 років7-10 роківдорослі

23,3±1,9 мкґ/л31,3±5,4 мкґ/л37,1±6,9 мкґ/л29,8±1,8 мкґ/л28,3±3,2 мкґ/л35,7±3,6 мкґ/л34,9±2,2 мкґ/л33,3±11,1 мкґ/л

Трипсин (за методом Мульда-Ґросса) 160-250 од

Тропонін Т 0-0,1 нґ/мл

Тропонін I 0-0,5 нґ/мл

Фосфогліцераткіназа 18,31-22,97 МО/мольНb

Фосфофруктокіназа 0,46-0,70 МО/моль Нb

Фенілкетони (діти) 0,56 ммоль/л

Фенілаланін:новонародженідорослі

1,2-3,5 мґ/100 мл3 мґ/100 мл

0,073-0,212 ммоль/л> 0,18 ммоль/л

Фібриноґен 200-400 мґ/100 мл 5,9-11,7 мкмоль/л

Холінестераза 5300-12900 МО/л 160-340 ммоль/годл

Церулоплазмін 23-50 мґ/100 мл 1,52-3,31 мкмоль/л

1.2.6. Піґменти


Білірубін загальний:новонароджені, 1 доба

3 доба1 місяцьдорослі

0,4-4,0 мґ/дл1,0-10,0 мґ/дл0,3-1,0 мґ/дл0,1-1,2 мґ/100 мл

6,8-68,0 мкмоль/л 17,7-171,0 мкмоль/л 5,2-17,1 мкмоль/л 1,7-20,5 мкмоль/л

Білірубін прямий 0,05-0,25 мґ/100 мл 0,86-4,3 мкмоль/л

Білірубін

непрямий0,1-1,0 мґ/100 мл

1,7-17,1

мкмоль/л

-амінолевулінова к-та:еритроцитисироватка

1500-3000 мкмоль/л800-2300 мкмоль/л

Деґідраза -амінолевулі-нової кислоти

233-850 нмоль/сл

Жовчні кислоти 0-3,0 мґ/100мл 0-76,4 мкмоль/л

Хенодезоксихолева к-та:після жирної їжі

натще1,0-13,5 мкмоль/л 0,2-2,9 мкмоль/л

Холева кислота після жирної їжі

натще0,1-8,3 мкмоль/л 0,2- 3,2 мкмоль/л

1.2.7. Водно-сольовий і мінеральний обміни, важкі метали, токсичні речовини


Алюміній 0-6 мкґ/л 0-0,22 мкмоль/л

Ацетон 0-3 мґ/100 мл 0-516,5 мкмоль/лБерилій 0,002 мкмоль/л

Ванадій:плазмацільна кров

0,054-0,136 мкмоль/л0,470-1,160 мкмоль/л

Етанол 0-2,7 ммоль/лЗалізо:

новонародженідіти до 2 роківстарші 2 років Ч

Ж

100-250 мкґ/дл40-100 мкґ/дл50-120 мкґ/дл50-160 мкґ/дл 40-150 мкґ/дл

17,90-44,75 ммоль/л7,16-17,90 ммоль/л8,95-21,48 ммоль/л8,95-28,64 ммоль/л7,16-26,85 ммоль/л

Залізозв’язувальна загальна здатність сироватки:

діти до 2 роківдорослі

100-400 мкґ/дл250-400 мкґ/дл

17,90-71,60 мкмоль/л44,75-71,60 мкмоль/л

Йод:зв’язаний з білком

бутанолекстраґуючий4,0-8,0 мкґ/100 мл3,5-6,5 мкґ/100 мл

315,18-630,37 нмоль/л275,79-512,17 нмоль/л

Калій:плазма

еритроцити15-18 мґ/100 мл312-388 мґ/100 мл

3,8-4,6 ммоль/л79,8-99,3 ммоль/л

Кальцій:дітизагальнийіонізований

11,0-13,0 мґ/100 мл8,5-10,5 мґ/100 мл4,2-5,2 мґ/100 мл

2,74-3,24 ммоль/л2,12-2,64 ммоль/л1,05-1,30 ммоль/л

Кобальт 0,20-0,28 мкґ/дл 33,9-47,5 нмоль/лКремній 152±9 мкґ/л Карбоксигемоґлобін (HbСО) 0-3,0% загального Hb

Метгемоґлобін (MetHb) 0,0-0.24 ґ/100 мл0-2,0% загального Hb

0-37,2 мкмоль/л

Сульфгемоґлобін 0-0,1% від загальної кількості

1.2.8. Система зсідання крові та фібринолізу

Показник Традиційні одиниці Одиниці СІ

Антитромбін ІІІ 75,0-125,0% 20-50 мґ/дл

-2-антиплазмін 80,0-120,0%

Гепарин 0,24-0,6 кОД/л

Свобідний гемоґлобін(плазмовий) 1-4 мґ/100 мл 0,16-0,62 мкмоль/л

D-димер 0,5 мкґ/мл

Частковий активованийтромбопластиновий час 30-50 сек.

Розчинні комплекси фібрин-мономера (плазма) 0,35-0,47 Од.

Коаґулоґрама

Кефаліновий час 65-80 сек.

Каолін-кефаліновий час 42-65 сек.Плазміноґен (профібринолізин) 80,0-120,0%

Продукти деґрадації фібриноґену Відсутні

Протеїн С 1 мґ/мл

Протромбін 10-15 мґ/100 мл 1,4-2,1 мкмоль/л

Протромбіновий час:новонародженідорослі

13-18 сек.11-15 сек.

Протромбіновий індекс 90,0-105,0%

Тромбіновий час 12-16 сек.

ТромбоеластоґрафіяЧас реакції (R) 5-7 хв.Час коаґуляції (K) 3-7 хв.Максимальна амплітуда (MA) 25-55 мм

Фактори зсіданняI (фібриноґен) 4,0-10,0 мкмоль/л

II (протромбін) 60,0-150,0% 0,60-1,40 мкмоль/л

V (проакцелерин) 60,0-150,0% 0,60-1,40 мкмоль/л

VII (проконвертин) 65,0-135,0% 0,70-1,30 мкмоль/л

VIII (антигемофільний ґлобулін А) 60,0-145,0% 0,50-2,00 мкмоль/л

IX (Крістмас-фактор) 60,0-140,0% 0,60-1,40 мкмоль/л Х (Стюарта-Прауера) 0,70-1,30 мкмоль/лXI (антигемофільний фактор С) 65,0-135,0% 0,60-1,40 мкмоль/л

XII (Хагемана) 65,0-150,0% 0,60-1,40 мкмоль/лХІІІ (фібринстабілізуючийфактор) 100,0%

Фактор Віллебранда 58,0-166,0%Фібриноґен (плазма): новонароджені дорослі

1,25-3,0 ґ/л2,0-4,0 ґ/л

125-300 мґ/дл200-400 мґ/дл

Фібринолітична активність крові 100-300 сек.

Час кровотечі Не 4 хв.

Час зсідання крові 4-10 хв.Активований час зсіданнякрові 80-120 сек.

Час рекальцифікації плазми 60-120 сек.

1.2.9. Кислотно-основний стан крові

Показник ОдиниціВеличина активної реакції крові /рН/: артеріальна кров

венозна кров7,36-7,447,26-7,36

Парціальний тиск вуглекислого газу /рСО2/: артеріальна кров

венозна кров36-45 мм рт.ст.46-58 мм рт.ст.

Концентрація HCO3 в крові:

артеріальна кроввенозна кров

22-26 ммоль/л24-28 ммоль/л

Надмір або дефіцит основ /BE/:артеріальна кроввенозна кров

(-2,3)-(+2,3) ммоль/л(-2,3)-(+2,3) ммоль/л

Парціальний тиск кисню /рО2/:артеріальна кроввенозна кров

80-100 мм рт.ст.37-42 мм рт.ст.

Насичення Hb киснем /HbОsat/:артеріальна кроввенозна кров

92,0-98,0%70,0-76,0%

Кислотно-основна рівновага: бікарбонат стандартний 21-25 ммоль/л

1.2.10. Гормони і медіатори крові


Адреналін:кровплазма

< 88 мкґ/л< 0,480 нмоль/л

0-6,28 нмоль/л

Адренокортикотропний гормон (АКТГ):

на 8.00 год.на 22.00 год.

< 22 пмоль/л< 6 пмоль/л

Активін:Ж

останні 3 місяці вагітності0,46-0,73 нґ/мл1-6 нґ/мл

Альдостерон: новонароджені до 6 місяців дорослі після 40 років

38-200 нґ/дл18-160 нґ/дл4-15 нґ/длпоступове зниженняконцентрації

1060-5480 пмоль/л 500-4450 пмоль/л100-400 пмоль/л

Анґіотензин I 11-88 пґ/мл

Анґіотензин II:артеріальна кроввенозна кров

12-36 пґ/мл50-75% концентрації в артеріал. крові

Анґіотензиноген 2,4±0,4 мґ/л

Антидіуретичний гормон (вазопрессин) 2,9±1,0 нґ/л

Вазоактивний інтестиналь-ний поліпептид 20-53 пґ/мл

-ґлобулін трофобластичний 10,00,4 нґ/мл

Стероїдзв`язуючий ґлобулін:ЧЖпри вагітності

1,0-12,0 мґ/л3,0-15,0 мґ/л30-120 мґ/л

14,9-103 нмоль/л18,6-117 нмоль/л

Ґастрин:натщедорослісереднє значення

0-130 пґ/мл< 100 пґ/мл14,5-47,5 пґ/мл

Гідрокортизон:в 8.00 год.в 16.00 год.

в 20.00 год. < 50,0% від рівня в 8.00 год.

0,14-0,64 мкмоль/л0,084-0,42 мкмоль/л

Гістамін: кров плазма

20-100 мкґ/л300-400 мкґ/л

180-900 нмоль/л 250-350 нмоль/л

Глюкаґон 50-100 нґ/л

Дегідроепіандростерон-сульфат (ДГЕА-С):

новонароджені1 міс.-5 років Ч

Ж6-9 років Ч

Ж10-11 років Ч Ж12-17 років Ч Ж19-30 років Ч


Жперіод вагітностіперед клімаксомпісля клімакса 51- 60 років Ч

61 років Ч

1,7-3,6 мкґ/мл0,01-0,41 мкґ/мл0,05-0,55 мкґ/мл0,025-1,45 мкґ/мл0,025-1,40 мкґ/мл0,15-1,15 мкґ/мл0,15-2,60 мкґ/мл0,20-5,55 мкґ/мл0,20-5,55 мкґ/мл1,26-6,19 мкґ/мл0,29-7,91 мкґ/мл0,59-4,52 мкґ/мл0,12-3,79 мкґ/мл0,2-1,2 мкґ/мл0,8-3,9 мкґ/мл0,1-0,6 мкґ/мл0,20-4,13 мкґ/мл0,10-2,85 мкґ/мл

4,4-9,4 мкмоль/л0,03-1,1 мкмоль/л0,1-1,5 мкмоль/л0,07-3,9 мкмоль/л0,07-3,8 мкмоль/л0,4-3,1 мкмоль/л0,4-7,0 мкмоль/л0,5-15,0 мкмоль/л0,5-15,0 мкмоль/л3,4-16,7 мкмоль/л0,8-21,1 мкмоль/л1,6-12,2 мкмоль/л0,8-10,2 мкмоль/л0,5-3,1 мкмоль/л2,1-10,1 мкмоль/л0,32-1,6 мкмоль/л0,5-11,1 мкмоль/л0,3-7,7 мкмоль/л

Еритропоетин:ЧЖ

5,6-28,9 Од/л8,0-30,0 Од/л

Ендотелін 7,24,0 пґ/мл

Естроґени: Ч Ж 1-10-й день циклу 10-20 день циклу 21-30 день циклу вагітність до 12 тижнів 36-42 тижнів менопауза

40-115 нґ/л61-394 нґ/л122-437 нґ/л156-350 нґ/л700-8700 нґ/л8000-31000 нґ/л< 40 нґ/л

Естрадіол 17-: діти до 11 років Ч Ж фолікулінова фаза

овуляціялютеїнова фазаменопауза

9,5 пґ/мл12-75 пґ/мл50-270 пґ/мл135-410 пґ/мл120-220 пґ/мл11-40 пґ/мл

35 пмоль/л45-270 пмоль/л180-1000 пмоль/л500-1500 пмоль/л440-800 пмоль/л40-140 пмоль/л

Естріол вільний: вагітність 28-30 тижнів 30-32 тижнів 32-34 тижнів 34-36 тижнів 36-38 тижнів 38-40 тижнів

3,2-12,0 нґ/мл3,6-14,0 нґ/мл4,6-17,0 нґ/мл5,1-22,0 нґ/мл7,2-29,0 нґ/мл7,8-37,0 нґ/мл

Інґибін А: фолікулінова фаза лютеїнова фаза менопауза вагітність 7 тижнів 8 тижнів 9 тижнів 10 тижнів 11 тижнів 12 тижнів 13 тижнів 15 тижнів 16 тижнів 17 тижнів 18 тижнів

< 2-52 пґ/мл12-150 пґ/мл0-5 пґ/мл175-707 пґ/мл156-1208 пґ/мл284-1246 пґ/мл204-1071 пґ/мл335-947 пґ/мл128-832 пґ/мл193-612 пґ/мл67-642 пґ/мл82-424 пґ/мл96-391 пґ/мл50-324 пґ/мл

Інґибін В: Ч Ж нормал. менстр. цикл(пік концентрації в деньовуляції) менопауза

200-300 пґ/мл5-200 пґ/мл

< 5 пґ/мл

Інсулін 2-25 мкОД/мл 15-180 пмоль/л

Катехоламіни

Адреналін < 88 мкґ/л 0-6,28 нмоль/л

Норадреналін 0,65-0,81 мґк/100 мл 38,42-47,88 нмоль/л

Дофамін 136 мкґ/л < 0,888 нмоль/л

17- Кетостероїди 25-125 мкґ/100 мл 0,86-4,31 мкмоль/л

Кортизол:від 8.00 до 10.00 год.від 16.00 до 18.00 год.

різниця між 8.00 і 20.00 год.

70-250 нґ/мл20-90 нґ/мл 100 нмоль/л

137,9-689,7 нмоль/л 55-250 нмоль/л

Креатин:ЧЖ

0,2-0,6 мґ/100 мл0,6-1,0 мґ/100 мл

15,25-45,75 мкмоль/л45,75-76,25 мкмоль/л

Креатинін 0,6-1,2 мґ/100 мл 53,0-106,1 мкмоль/л

Кортикостерон 3,8-66,5 нмоль/лКортикостероїдзв’язуючий ґлобулін (КЗҐ):

ЧЖпри вагітності

323-433 нмоль/л256-393 нмоль/л541-1031 нмоль/л

Лізоцим 0,5-1,5 мґ/100 мл 0,3-1,0 мкмоль/л

Лютеїнізуючий гормон (ЛГ):діти до 11 роківЧЖ фолікулінова фаза

фаза овуляції період менопаузи

1-14 Од/л2-9 Од/л1-20 Од/л26-94 Од/л13-80 Од/л

Мелатонін:ранкомвечеромв слюні

20 нґ/мл55 нґ/мл30,0% (від рівня в сироватці)

11-оксикортикостероїди (11-ОКС):

загальнізв’язані з білкамивільні

13-23 мкґ/100 мл129-203 мкґ/л11-32 мкґ/л

130-230 мкґ/л

17-оксикортикостероїди (17-ОКС):

ЧЖ

7-19 мкґ/100 мл9-21 мкґ/100 мл

193,12-524,18 нмоль/л248,3-579,36 нмоль/л

17-оксипрогестерон:новонародженінедоношені новонарод.діти, пубертатний вік: хлопчикидівчаткаЧЖ фолікулінова фаза лютеїнова фаза період менопаузи

6,3 мкґ/л 13,3 мкґ/л

1,1 мкґ/л 1,0 мкґ/л 2,2 мкґ/л 0,8 мкґ/л 2,8 мкґ/л 0,5 мкґ/л

19,0 нмоль/л 40,0 нмоль/л

3,3 нмоль/л 3,0 нмоль/л 6,7 нмоль/л 2,4 нмоль/л 8,6 нмоль/л 1,5 нмоль/л

17--гідроксипрогестерон /17-ОНР/: діти, пубертатний вік: хлопчики дівчатка Ж фолікулінова фаза лютеїнова фаза період менопаузи

0,1-0,3 нґ/мл0,2-0,5 нґ/мл0,2-1,0 нґ/мл1,0-4,0 нґ/мл 0,2 нґ/мл

Панкреатичний пептид:20-29 років30-39 років40-49 років50-59 років60- 69 років

12,9±1,0 пмоль/л27,4±2,9 пмоль/л39,3±3,1 пмоль/л43,1±6,7 пмоль/л49,3±6,7 пмоль/л

Паратироїдний гормон (ПТГ)

10-65 пґ/мл

Проґестерон : Ч Ж фолікулінова фаза овуляційна фаза лютеїнова фаза вагітність 9-16 тижнів 16-18 тижнів 28-30 тижнів передродовий період період менопаузи

0,2-1,4 мкґ/л0,3-0,7 мкґ/л0,7-1,6 мкґ/л4,7-18,0 мкґ/л15-40 мкґ/л20-80 мкґ/л55-155 мкґ/л110-250 мкґ/л0,06-1,3 мкґ/л

06,-4,4 нмоль/л0,9-2,3 нмоль/л

2,1-5,2 нмоль/л15-57 нмоль/л50-130 нмоль/л

65-250 нмоль/л180-490 нмоль/л350-790 нмоль/л0,2-4,0 нмоль/л

Проінсулін 1-9,4 пмоль/л

Пролактин: діти до 10 років Ч Ж вагітність 12 тижнів 13-28 тижнів 29-40 тижнів

91-526 мМО/л 58-475 мМО/л 61-512 мМО/л 500-2000 мМО/л2000-6000 мМО/л4000-10000 мМО/л

Серотонін 5,0-30,0 мкґ/100 мл 0,3-1,7 мкмоль/л

Секретин: після їжі через 45 хв.

29-45 нґ/л> 1200 нґ/л

Соматотропний гормон (СТГ, гормон росту): кров з пуповини новонароджені діти Ч Ж 60 років Ч Ж

10-50 нґ/мл 10-40 нґ/мл1-10 нґ/млдо 2,0 нґ/млдо 10,0 нґ/мл0,4-10,0 нґ/мл1,0-14,0 нґ/мл

С-пептид 0,5-2,0 нґ/мл

Соматостатин 10-25 нґ/л

Соматомедин С: 1-3 роки Ч

Ж 3-7 років Ч Ж 7-11 років Ч Ж 11-12 років Ч Ж 13-14 років Ч Ж 15-18 років Ч Ж 18-25 років Ч Ж 26-85 років Ч Ж

31-160 Од/мл11-206 Од/мл16-288 Од/мл70-316 Од/мл136-385 Од/мл123-396 Од/мл136-440 ОД/мл191-462 ОД/мл165-616 ОД/мл286-660 ОД/мл134-836 ОД/мл152-660 ОД/мл202-433 ОД/мл231-550 ОД/мл135-449 ОД/мл135-449 ОД/мл

Тестостерон: діти до статевої зрілості Ч 20-39 років

40-55 років 55 років

Ж

0,06-0,2 мкґ/л2,6 -11 мкґ/л2,0-6,0 мкґ/л1,7-5,2 мкґ/л0,1-1,1 мкґ/л

0,2-0,7 нмоль/л13,8-41,6 нмоль/л7-21 нмоль/л6-18 нмоль/л1,04-4,16 нмоль/л

Фолістатин:ЧЖ

I триместр вагітності останні 38-39 тижнів

1,43 нґ/мл 6,35±4,58 нґ/млДо 10 нґ/мл72,0±3,31 нґ/мл

Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ):

діти до 11 роківЧЖ фолікулінова фаза фаза овуляції лютеїнова фаза період менопаузи

< 2 Од/л2-10 Од/л4-10 Од/л10-25 Од/л2-8 Од/л18-150 Од/л

-хоріонічний гонадотропін (β-ХГ):

дорослівагітність: 7-10 днів

30 днів10 тижнів16 тижнів

До 5 МОд/л 15 МОд/л100-5000 МОд/л50 000-140 000 МОд/л10 000-50 000 МОд/л

1.2.11. Гормони тироїдного профілю


Йод зв’язаний з білком 40-80 мкґ/л 315,18-630,37 нмоль/л

Йод бутанолекстрагуючий 35-65 мкґ/л 275,79-512,17 нмоль/л

Кальцитонін (КТ) 5,5-28,0 пкмоль/л

Остеокальцин: діти Ч Ж

39,1-90,3 нґ/мл14,9-35,3 нґ/мл10,7-32,3 нґ/мл

Паратиротропний гормон 20-90 пґ/мл

Паратгормон 8-24 нґ/лТироліберин 5-6 пґ/л

Тиротропний гормон (ТТГ): новонароджені 1-й день 2-й день 3-й день 4-6-й день дорослі

3-20 мОд/л11,6-35,9 мОд/л8,3-19,8 мОд/л1,0-10,9 мОд/л1,2-5,8 мОд/л0,2-3,2 мОд/л

Тироксин загальний (Т4):новонароджені0-5 днів11-15 днів> 15 днівдіти 1-5 років5-10 років11-60 років > 60 років Ч

Ж

8-20 мкґ/дл6-13 мкґ/дл4,5-12 мкґ/л4,5-12 кґ/л

5-11 мкґ/100 мл

100-250 нмоль/л80-170 нмоль/л58-154 нмоль/л58-154 нмоль/л94-194 нмоль/л83-172 нмоль/л60-155 нмоль/л60-129 нмоль/л71-135 нмоль/л

Тироксин вільний (вТ4) 0,7-1,9 нґ/дл 9-24 пмоль/л Трийодтиронін загальний (Т3)

78-202 нґ/дл 1,2-3,16 пкмоль/л

Трийодтиронін вільний(вТ3) 4,4-9,3 пмоль/л

Тироґлобулін (ТҐ) 52 нґ/мл100-260 мкґ/л

79 пмоль/л

Тироксинзв’язуючий ґлобулін (ТЗҐ): дорослі вагітність 5 міс.Здатність ТЗҐ зв’язувати Т4 (у дорослих)

13,6-27,2 мґ/л56-102 мґ/л 100-250 мкґ/л

1.2.12. Показники стану імунної системи

Клітинний імунітет


Лейкоцити 4,0-8,0 %

Лімфоцити 19,0-38,0% 0,72-3,20 ґ/л

CD3 58,0-76,0% 0,36-2,40 ґ/л

CD4 36,0-55,0% 0,22-1,44 ґ/л

CD8 17,0-37,0% 0,13-1,12 ґ/л

CD16 6,0-26,0% 0,07-0,64 ґ/л

CD20 8,0-19,0%

CD22 15,0-30,0% 0,11-0,96 ґ/л

CD23 6,0-12,0%

CD HLA-DR 15,0-25,0%

CD25 (активні) 13,0-24,0% 0,07-0,64 ґ/л

CD56 9,0-19,0%

CD71 4,0-11,0%

CD95 10,0-45,0%

Імунорегуляторний індекс (CD4/CD8)

1,4-2,0 ґ/л

Гуморальний імунітетІмуноґлобуліни


Імуноґлобулін А /IgА/:діти 1-3 міс.4-6 міс.7-12 міс.2-3 роки4-5 років6-7 років8-9 років10-11 років12-13 роківЧЖ

103-404 мґ%54-343 мґ%

0,06-0,58 ґ/л0,10-0,96 ґ/л0,36-1,65 ґ/л0,45-1,35 ґ/л0,52-2,20 ґ/л0,65-2,40 ґ/л1,08-2,00 ґ/л0,91-2,55 ґ/л1,08-3,25 ґ/л1,03-4,04 ґ/л0,54-3,43 ґ/л

IgА1 90,0%

IgА2 10,0%

Імуноґлобулін D /IgD/ 0-0,15 ґ/л

Імуноґлобулін Е /IgE/:діти 1-3 міс. 3-6 міс. 1 рік 5 років 15 роківдорослі

0-2 кО/л3-10 кО/л8-20 кО/л10-50 кО/л15-60 кО/л20-100 кО/л 0-0,38 мґ/л

Імуноґлобулін G /IgG/: діти 1-3 міс. 4-6 міс. 7-12 міс.

2-3 роки 4-5 років 6-7 років 8-9 років 10-11 років 12-13 років Ч

Ж664-1400 мґ%587-1630 мґ%

2,7-7,8 ґ/л1,9-8,6 ґ/л3,5-11,8 ґ/л5,2-13,6 ґ/л5,4-14,2 ґ/л5,7-14,1 ґ/л7,3-14,1 ґ/л7,3-13,5 ґ/л7,7-15,1 ґ/л6,64-14,0 ґ/л5, 87-16,3 ґ/л

IgG1 60,0-70,0%

IgG2 14,0-20,0%

IgG3 4,0-8,0%

IgG4 2,0-6,0%

Імуноґлобулін М /IgM/:діти 1-3 міс.

4-6 міс.7-12 міс.2-3 роки4-5 років6-7 років8-9 років10-11 років12-13 років

ЧЖ

55-141 мґ%37-195 мґ%

0,12-0,87 ґ/л0,25-1,20 ґ/л0,30-1,40 ґ/л0,46-1,90 ґ/л0,40-2,00 ґ/л0,55-2,10 ґ/л0,55-1,75 ґ/л0,66-1,55 ґ/л0,70-1,50 ґ/л0,55-1,41 ґ/л0,37-1,95 ґ/л

Циркулюючі імунні комплекси (ЦІК)

“малі”“середні”“великі”

30-90 МО/мл200-310 од.20-130 од.50-100 од.

Ревматоїдний фактор (РФ) < 14 МО/мл

Неспецифічна резистентність орґанізмуФаґоцитоз


Фаґоцитарне число 5-10 мікробних частинок

Фаґоцитальна ємність крові (ФЕК) 12,5-25х109 /л

Фаґоцитарний показник 65,0-95,0%

Кількість активних фаґоцитів (КАФ) 1,6-5,0х109/л

Індекс завершеності фаґоцитів 1,0

Спонтанний тест з НСТ До 10,0% позитивних нейтрофілів

Активований тест з НСТ 40,0-80,0% позитивних нейтрофілів

Лізосомально-катіонний тест (ЛКТ):середній цитохімічний коефіцієнт (СЦК) для ЛКТ

1,3-1,8 ум. од.

Окислювальний метаболізм ґранулоцитів (ОМҐ-тест)

141-214 нмоль/мл

Лізоцим 7,0-14,0 мкґ/л (0,007-0,014 ґ/л)

Система комплемента

Показник Традиційні одиниці Одиниці СІТитр комплементної активності

70-140 ОД/мл

Комплемент (загальний гемолітичний)

118-226 СН50 МО/мл

С2 22-34 мґ/л

СЗ 77-156 мґ% 0,55-1,2 ґ/л

С4 15-39 мґ% 0,2-0,5 ґ/л

С5 49-77 мґ/л

С6 48-64 мґ/л

С7 49-70 мґ/л

С8 43-63 мґ/л

Цитокіни

Показник Традиційні одиниці Одиниці СІФактор некрозу пухлин /TNF-/

0-87 пкґ/мл

Інтерлейкін-2 (IL-2) 0,5-2,5 О/мл

Інтерлейкін-6 (IL-6) 0-33 О/мл

Інтерлейкін-8 (IL-8) 146-172 О/мл

Колонієстимулюючий фактор (КСФ)

0-4 пкґ/мл

Фібронектин 200-400мкґ/мл

Імунолоґічні холодові проби


Проба на справжню холодову преципітацію Від’ємна

Проба Cia:кріоґлобулінимакроґлобуліни

Від’ємнаВід’ємна

Проба на холодовий преципітат плазми Від’ємна

Титр холодових автогемаґлютинінів До 1:4

Титр холодових ізогемаґлютинінів До 1:4

Титр двофазових гемолізинів До 1:4

1.2.13. Вітаміни


Вітамін А 15-60 мкґ/100 мл 0,52-2,1 мкмоль/л

Вітамін B1 1,0-1,5 мкґ/100 мл 0,03-0,045 мкмоль/л

Вітамін В2 12 мкґ/100 мл 0,033 мкмоль/л

Вітамін B6 1-18 мкґ/100 мл 0,059-1,06 мкмоль/л

Вітамін В12:новонародженідорослі

абосереднє значення

160-1300 пґ/мл100-700 пґ/мл0,06-0,14 мкґ/100 мл300-400 пґ/мл

74-516 пмоль/л0,44-1,03 нмоль/л

Вітамін С (плазма) (кров)

0,6-1,6 мґ/100 мл0,7-2,0 мґ/100 мл

34,1-90,8 мкмоль/л39,7-113,6 мкмоль/л

Вітамін D (24,25-(OH)2) 5,0-11,4 нмоль/л

Вітамін D2 (25-(ОН)) 1,9-16,9 нмоль/л

Вітамін Е (токоферол) 5-18 мґ/мл 11,6-46,4 мкмоль/л

Вітамін Н (біотин) 0,9-1,8 мкґ/100 мл 36,8-65,5 нмоль/л

Кальцитріол 1,25(ОН)2D3 15-60 пґ/мл 86-144 пмоль/л

25-гідроксихолекальци-ферол 25(ОН) D3:

зималіто

14-42 нґ/мл15-80 нґ/мл

35-105 нмоль/л37-200 нмоль/л

Фолієва кислота 5-20 нґ/мл

1.2.14. Пухлинні маркери

Показник Одиниці СІ

Муциноподібний асоційований антиґен /МСА/ До 11,0 МО/мл

Нейронспецифічна енолаза /NSЕ/ До 13,2 нґ/мл-фетопротеїн (АФП):

новонароджені 1 доба життявпродовж 6 місяцівдорослі

вагітність: 13-14 тижнів 15-16 тижнів 17-18 тижнів 19-20 тижнів 21-22 тижнів 23-24 тижнівваговий методспектроґрафічний метод

До 100 МО/млСтають як у дорослихДо 10,0 МО/мл20,0 МО/мл30,8 МО/мл39,4 МО/мл51,0 МО/мл66,7 МО/мл90,4 МО/мл3,566-3,634 ґ/л3,371-3,649 ґ/л

Простатичний специфічний антиґен (ПСА):Ч до 40 роківЧ після 40 років

До 2,5 нґ/млДо 4,0 нґ/мл

Свобідний простатичний специфічний антиґен 15,0% від загального ПСА

Пухлиноасоційований антиґен СА 15-3:ІІІ триместр вагітності

До 27 МО/млДо 40 МО/мл

Карбогідратний антиґен СА 19-9 До 37 МО/млКарбогідратний антиґен СА 72-4 0-4,0 МО/мл

Пухлиноасоційований антиґен СА 125:здорові

вагітність 1-2 тижніДо 35 МО/млДо 100 МО/мл

Раковоембріональний антиґен (РЕА):особи, які курятьособи, які зловживають алкоголем

0-5 нґ/мл5-10 нґ/мл7-10 нґ/мл

-хоріонічний гонадотропін (β-ХГ):дорослівагітність: 7-10 днів

30 днів10 тижнів

16 тижнів

До 5 МОд/л 15 МОд/л100-5000 МОд/л50 000-140 000 МОд/л10 000-50 000 МОд/л

Антиґен плоскоклітинної карциноми (SCC) До 2,0 нґ/мл

Фраґмент цитокератину-19 (CYFRA-21-1) До 3,3 нґ/мл

2-мікроґлобулін 660-2740 нґ/мл2. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ

2.1. Загальний аналіз сечі


Кількість сечі за добу 800-1800 мл

Питома густина в ранковій порції 1020-1026

Максимальна осмотична концентрація

910 мосм/л

Колір Солом’яно-жовтий

Прозорість Прозора

Реакція Нейтральна або слабокисла

рН 5,0-6,0

Білок Відсутній, сліди (25-70 мґ/добу)

Цукор Відсутній, не > 0,02%

Ацетон Відсутній

Кетонові тіла Відсутні

Уробілінові тіла Відсутні

Білірубін Відсутній

Аміак 0,6-1,3 ґ/добу (36-78 ммоль/добу)

Гемоґлобін Відсутній

2.1.1. Мікроскопічне дослідження осаду сечі


Плоский епітелій Незначна кількість

Перехідний епітелій Незначна кількість

Нирковий епітелій Відсутній

Лейкоцити 0-2 в полі зору

Еритроцити 0-2 у препараті

Циліндри Відсутні

Слиз Відсутній

Бактерії Відсутні або незначна кількість (не більше 50 000 в 1 мл)

Неорґанічний осад: кисла реакція

лужна реакція

Кристали сечової кислоти, урати, оксалати

Аморфні фосфати, сечокислий

амоній, трипельфосфати

2.1.2. Кількісне дослідження осаду сечі


Метод Нечипоренка

Лейкоцити До 4 000 в 1 мл

Еритроцити До 1 000 в 1 мл

Циліндри 0-1 на 4 камери підрахунку

Метод Каковського-Аддіса

Еритроцити 1-2106/добу

Лейкоцити 2-4106/добу

Циліндри До 2104/добу

2.1.3. Функціональне дослідження нирок


Клубочкова фільтрація 80-120 мл/хв.

Канальцева реабсорбція 97,0-99,0%

Проба Зимницького

Добова кількість сечі 65,0-75,0% від випитої рідини

Денний діурез 2/3-3/4 добового

Оптична густина 1004-1024

Проба Реберґа

Клубочкова фільтрація по креатиніну 75-125 мґ/хв.

Реабсорбція 98,2-98,8%

2.2. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧІ2.2.1. Вуглеводний, ліпідний та білковий обміни

Показник , вік, стать Традиційні одиниці

Одиниці СІ

Азот загальний 6-17 ґ/добу 428,4-1213,7 ммоль/добу

Амінокислоти

Тирозин ЧЖ

15-40 мґ/добу15-49 мґ/добу

Фенілаланін ЧЖ

8-15 мґ/добу6-41 мґ/добу

Білок загальнийденна сечанічна сеча

45,0-75,0 мґ/добу< 60 мґ/добу< 20 мґ/добу

Білкові фракції

Альбуміни 37,9%

Ґлобуліни:α1α2βγ

Альбуміни/ґлобуліни

27,3%19,5%8,8%3,3%0,64

-2-мікроґлобулін 3,8-251,8 нґ/мл

Гаптоґлобін 0-5 мґ/л

Гідрокортизон вільний 10-100 мкґ/добу 27,6-276,0 нмоль/добу

Гідроксипролін загальний:

1-5 років6-10 років11-14 років18-21 років22-40 років

41-55 років

20-65 мґ/добу35-99 мґ/добу63-180 мґ/добу20-55 мґ/добу15-42 мґ/добу15-43 мґ/добу

0,15-0,49 ммоль/добу0,27-0,75 ммоль/добу0,48-1,37 ммоль/добу0,15-0,42 ммоль/добу0,11-0,32 ммоль/добу0,11-0,33 ммоль/добу

Гістамін 0,39-1,20 мкмоль/добу

Ґлюкоза: якісні проби на глюкозу Від’ємні

0,06-0,83 ммоль/л

-амінолевулінова кислота

1,3-7,0 мґ/добу 9,9-53 мкмоль/добу

Креатин: ЧЖ

0-0,30 ммоль/добу0-0,61 ммоль/добу

Креатинін:діти до 1 року

від 1 до 12 роківпідлітки

Ч або

Ж або

8-20 мґ/(кґ·добу)8-22 мґ/(кґ·добу)8-30 мґ/(кґ·добу)14-26 мґ/(кґ·добу)1,0-2,0 ґ/добу11-20 мґ/(кґ·добу)0,5-1,6 ґ/добу

71-177 мкмоль/(кґ·добу)71-194 мкмоль/(кґ·добу)71-265 мкмоль/(кґ·добу)124-230 мкмоль/(кґ·добу)8,8-17,6 ммоль/добу97-177 мкмоль/(кґ·добу)4,4-14,08 ммоль/добу

Лізоцим 1,3-3,6 мґ/добу

Міоґлобін 4 мкґ/добу

Молекули середньої маси

В середньому 0,319 ум. од.

Оксипролін 5,5 мґ/добу 167,0±52,0 мкмоль/добу

Осмоляльність 500-1400 мосмоль/кґПантотенова кислота 4,56-68,4 мкмоль/добу

Порфірини

Копропорфірин 0-72 мкґ/добу 0-110 нмоль/добу

Уропорфірин 0-27 мкґ/добу 0-32 нмоль/добу

Порфобіліноґен 0-2,0 мґ/добу 0-8,8 мкмоль/добу

Пуринові основи

Гіпоксантин 9,7 мґ/добу

Ксантин 6,1 мґ/добу

Сечовина 20-35 ґ/добу 333-583 ммоль/добуСечова кислота 250-750 мґ/добу 1,48-4,43 ммоль/добу Уробілін 0,05-2,5 мґ/добу 0,08-4,23 мкмоль/добу Уробіліноґен 0-4 мґ/добу

Уропепсин 38-96 мґ/добу

Циклічний аденозин-монофосфат (цАМФ)нефроґенний цАМФ

1,7-5,8 мкмоль/ґ креатиніну10,0-42,0% загального

2.2.2. Ферменти


-амілаза 10-490 МО/л 20-160 мґ/годмл

-амілаза (за Смітом,Роєм)

< 160 ґ/годл

-амілаза панкреатична

середнє значення

60,0-70,0% від загаль-ної амілази в сечі 65,0%

Амілаза 0,04-0,30 МО/хв. 0,67-5,0 нкат/хв.

Діастаза До 44 мґ/сл (37°) До 160 мґ/годмл

Діастаза (за Вольґемутом)

До 64 ґ/годл

Лейцинамінопептидаза: Ч Ж

0,6-4,7 МО/л0,1-3,8 МО/л

2.2.3. Водно-сольовий і мінеральний обміни,важкі метали, токсичні речовини

Показник, вік, стать Традиційні одиниці

Одиниці СІ

Аміак 0,6-1,3 ґ/добу 36-78 ммоль/добу

Натрій 3-6 ґ/добу 130-260 ммоль/добу

Калій:діти до 6 місяців7-12 місяців1-3 років4-6 роківдорослі 1,5-3,0 ґ/добу

0-25 ммоль/добу15-40 ммоль/добу 20-50 ммоль/добу 20-60 ммоль/добу 38,4-76,7 ммоль/добу

Кальцій 100-250 мґ/добу 2,5-6,2 ммоль/добу

Маґній 12,2-102 мґ/добу 0,5-4,2 ммоль/добу

Мідь 15-50 мкґ/добу 0,24-0,78 мкмоль/добу

Марґанець 0,01 мґ/л

Оксалати 10-40 мґ/добу 114-456 мкмоль/добу

Берилій 0,044 мкмоль/л

Cвинець До 80 мкґ/добу До 0,4 мкмоль/добу

Ртуть: у здоровиху контактних

0,03 мґ/л0,04 мґ/л

До 50 нмоль/л

Фосфор неорганічний 0,4-1,3 ґ/добу 12,9-42,0 ммоль/добу

Хлор 97-115 ммоль/л

Хлориди 170-210 ммоль/добу

Копропорфірин 0-110 нмоль/добу

Уропорфірин 0-32 нмоль/добу

Порфобіліноґен 0-2,0 мґ/добу 0-8,8 мкмоль/добу

Уробіліноґен 0-6 мґ/добу

Пантотенова кислота 4,56-68,4 мкмоль/добуПіридинолін:

2-10 років

11-14 років

15-17 років

Ч

Ж

160-440 нмоль/ммоль креатиніну105-400 нмоль/ммоль креатиніну42-200 нмоль/ммоль креатиніну20-61 нмоль/ммоль креатиніну22-89 нмоль/ммоль креатиніну

Дезоксипіридинолін: 2- 10 років

11-14 років

15-17 років

Ч

Ж

31-110 нмоль/ммоль креатиніну17-100 нмоль/ммоль креатиніну< 59 нмоль/ммоль креатиніну4-19 нмоль/ммоль креатиніну4-21 нмоль/ммоль креатиніну

2.2.4. Гормони і медіатори

Показник, вік, стать Традиційні одиниці

Одиниці СІ

Альдостерон 8,34-41,7 нмоль/добу

Альдостерон вільний 0,19-0,55 нмоль/добу

Альдостерону секреція 149-479 нмоль/добу

Адренокортикотропнийгормон (АКТГ)

15-70 пґ/мл 3,3-15,4 пмоль/л

Ванілілмигдальна кислота До 7 мґ/добу До 35 мкмоль

Гідрокортизон вільний 10-100 мкґ/добу 27,6-276,0 нмоль/добу

Кортизол вільний 20-90 мкґ/добу 55-248 нмоль/добу

17-кетостероїди (17-КС):діти 5 років5-16 років20-40 років Ч Ж 40 років

1 мґ/добу1-10 мґ/добу9-17 мґ/добу5-14 мґ/добуПостійне зниження виведення 17-КС

3,5 мкмоль/добу3,5-35 мкмоль/добу31-60 мкмоль/добу 17-49 мкмоль/добу

17-оксикортикостероїди (17-ОКС)

17-ОКС свобідні17-ОКС сумарно

5,2-13,2 мкмоль/добу0,11-0,77 мкмоль/добу4,1-13,7 мкмоль/добу

Катехоламіни

Адреналін: 1-4 роки4-10 роківдорослі

30 мкґ/добу65 мкґ/добу100 мкґ/добу

Норадреналін: 1-4 роки4-10 роківдорослі

6 мкґ/добу10 мкґ/добу20 мкґ/добу

Дофамін:1-4 роки4-10 роківдорослі

40-250 мкґ/добу65-400 мкґ/добу65-400 мкґ/добу

Естроґени:ЧЖ перед овуляцією овуляція лютеїнова фаза кінець вагітності менопауза

10 мкґ/добу5-25 мкґ/добу28-100 мкґ/добу28-80 мкґ/добу 10 мкґ/добу45-66 мкґ/добуДо 45000 мкґ/добу

Естрадіол:ЧЖ фолікул. фаза

овуляціялютеїнова фазаменопауза

0-23 нмоль/добу 11-37 нмоль/добу 15-51 нмоль/добу 11-44 нмоль/добу 0-14 нмоль/добу

Естрон:ЧЖ фолікул. фазаовуляціялютеїнова фазаменопауза


Естріол:ЧЖ фолікул. фазаовуляціялютеїн. фазаменопауза


Лютеїнізуючий гормон(лютропін, ЛГ):

діти до 11 роківЧЖ фолікул. фазаовуляціялютеїн. фазаменопауза

1-14 Од/л2-9 Од/л1-20 Од/л26-94 Од/л0,61-16,3 Од/л13-80 Од/л

5-оксиіндолілоцтова кислота

2-3,9 мґ/добу 10,7-20,5 мкмоль/добу

Преґнандіол:ЧЖ фолікул. фаза лютеїн. фаза менопауза

1,6-6,7 мкмоль/добу 4,7-8,7 мкмоль/добу12-25 мкмоль/добу3,1-6,2 мкмоль/добу

Серотонін 0,5-1,2 мкмоль/добу

Тестостерон:ЧЖ

173,5-468,5 нмоль/добу6,9-41,6 нмоль/добу

β-хоріонічний ґонадотропін (β-ХҐ): вагітність 6 тижнів 8 тижнів 12-14 тижнів 16 тижнів 16 тижнів

13 000 МО/добу 30 000 МО/добу 105 000 МО/добу 46 000 МО/добу 5000-20000 МО/добу

Фолікулостимуляційний гормон (ФСГ): діти до 8 років 9-15 років Ч Ж дітородний період період менопаузи

5 Од/добу22 Од/добу22 Од/добу30 Од/добуВ 2-3 рази вище, ніж в дітородному періоді

3. ДОСЛІДЖЕННЯ КИШКОВОГО ВМІСТУ3.1. Копроґрама


Кількість калу за добу 100-250 ґКонсистенція Оформлений (м’який і щільний)

Форма ЦиліндричнаКолір КоричневийРеакція Нейтральна або слаболужнаСлиз, кров Відсутні

3.1.1. Мікроскопічне дослідження калу


М’язеві волокна Відсутні або окремі перетравлені непосмуговані волокна

Сполучна тканина Відсутня або окремі волокна

Нейтральний жир Відсутній або незначна кількості

Жирні кислоти Відсутні або незначна кількість

Мила Незначна кількість

Рослинна клітковина: перетравлена неперетравлена

Поодинокі клітини або клітинні групиРізна кількість

Крохмаль Відсутній

Детрит Різна кількість

Слиз, епітелій ВідсутніЛейкоцити Поодинокі

3.1.2. Хімічний склад (в перерахунку на добову кількість)


Азот 0,25-2 г

Білок Відсутній

Білірубін Відсутній

Вода 48-200 мл

Жири 2,5-10 ґ

Калій 7-12 мекв

Кальцій 400-900 мґ

Копропорфірин 200-300 мкґ

Натрій 1-5 мекв

Уробілін 40-280 мґ

Уробіліноґен 47-276 мґ/добу

Хімотрипсин < 13 Од/ґ калу

Панкреатична еластаза –1 > 200 мкґ/ґ калу

3.1.3. Склад мікрофлори кишки


Патоґенні мікроби родини кишкових Немає

Загальна кількість кишкової палички 107-108

Кишкова паличка зі слабовираженимиферментативними властивостями

До 10,0%

Лактозонеґативні ентеробактерії До 5,0%

Гемолізуюча кишкова паличка Немає

Гемолітичний стафілокок Немає

Ентерокок 106-107

Біфідобактерії 108 і вище

Мікроби роду протея 0-103

Дріжджоподібні гриби 0-104

4. ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛУНКОВОГО СОКУ


Кількість 2-3 л/добу

Відносна густина 1005

рН 1,6-1,8

Азот небілковий 20-48 мґ% 14,3-34,3 ммоль/л

Азот сечовини та аміаку 7-14 мґ% 4,99-9,99 ммоль/л

Азот амінокислот 2-8 мґ% 1,43-5,7 ммоль/лХлориди 550 мґ% 155,1 ммоль/л

Вільна хлористоводнева кислота

200 мґ% 20 ммоль/л

Сечова кислота 0,8-2 мґ% 47,6-118,9 мкмоль/л

Калій 21,8-137,7 мґ% 5,6-35,3 ммоль/л

Натрій 72-435,4 мґ% 31,3-189,3 ммоль/л

Діастаза дуоденального вмісту

1,7-4,4 ґ/секл 6-16 ґ/(год·мл)

Мікроскопічне дослідження шлункового вмісту


Крохмальні зерна Визначаються

М’язеві волокна Відсутні

Жир Відсутній

Епітелій Незначна кількість

Еритроцити Відсутні

Лейкоцити Незначна кількість, змінені

Дріжджі Одинокі гриби

Сарцини Відсутні

Палички молочнокислого бродіння Відсутні

5. ДОСЛІДЖЕННЯ ЖОВЧІ

Склад печінкової та міхурової жовчі

Речовина Печінкова жовч Міхурова жовч

рН 7,5–8,0 6,0–7,0

Вода 97,5% 86,7–92,0%

Жовчеві кислоти 1,1 ґ/дл 6,0 ґ/дл

Білірубін 0,04 ґ/дл 0,3 ґ/дл

Холестерин 0,1 ґ/дл 0,3–0,9 ґ/дл

Жирні кислоти 0,12 ґ/дл 0,3–1,2 ґ/дл

Лецитин 0,04 ґ/дл 0,3 ґ/дл

Na+ 145 ммоль/л 130 ммоль/л

К+ 5 ммоль/л 9–12 ммоль/л

Са2+ 2,5 ммоль/л 6 ммоль/л

Cl– 100 ммоль/л 75 ммоль/л

HCO3– 28 ммоль/л 10 ммоль/л

Добова кількість 500-1000 мл

Мікроскопічне дослідження порцій жовчі


Стимульоване жовчовиділення

Кількість:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

20-35 мл (10 мл за 10 хв.)20-50 мл30 мл

Колір:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

Золотисто-жовтий Темно-коричневий (оливковий)Золотисто- жовтий

Прозорість:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

Прозора ПрозораПрозора

Відносна густина:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

1007-10151016-10321007-1010

Реакція:1-я порціяміхурова порція

порція печінкових протоків

Слаболужна Лужна Лужна

Білірубін:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

15-45 мґ%15-45 мґ% (256,5-769,7 мкмоль/л)18 мґ% (307,8 мкмоль/л)

Жовчні кислоти:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

-115 ґ/л7-14 ґ/л

Лецетин:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

-35 ґ/л 1,0-5,8 ґ/л

Холестерин:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

- 4,3 ґ/л 0,8-2,1 ґ/л

Білок:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

-4,5 ґ/л 1,4-2,7 ґ/л

-амілаза: 1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоківвмісту черевної порожнини

-1,67-4,45 мґ(л-с) 6-16 ґ крахмалу/(мл-год)25-220 МО/л

Трипсин:1-я порціяміхурова порціяпорція печінкових протоків

--50-500 мкмоль/(мл- хв)

6. ДОСЛІДЖЕННЯ КІСТКОВОГО МОЗКУ (МІЄЛОҐРАМА)

Клітинні елементи Межі коливань Середнє значення

Бласти 0,6% 0,1-1,1%

Мієлобласти 1,0% 0,2-1,7%

Нейтрофільні:промієлоцитимієлоцитиметамієлоцитипаличкоядернісеґментоядерні

2,5%9,6%11,5%18,6%18,6%

1,0-4,1%7,0-12,2%8,0-15,0%

12,8-23,7%13,1-24,1%

Всі нейтрофільні елементи 60,8% 52,7-68,9%

Еозинофіли всіх ґенерацій 3,2% 0,5-5,8%

Базофіли всіх ґенерацій 0,2% 0-0,5%

Всі еритрокаріоцити 20,5% 14,5-26,5%

Еритробласти: проеритробластиполіхроматофільнібазофільніоксифільні

0,1%12,9%1,5%3,2%

0-0,2%8,9-16,9%1,0-2,0%0,8-5,6%

Моноцити 1,9% 0,7-3,1%

Лімфоцити 9,0% 4,3-13,7%

Плазматичні клітини 0,9% 0,1-1,8%

Мітози 2,0% 0-4,0%

Співвідношення лейко-поезу і еритропоезу (лейко/еритро)

3,3 2,1-4,5

Кількість мієлокаріоцитів 50-250 000 в 1 мкл 50-250х109/лКількість меґакаріоцитів 23-103 в 1 мкл 0,023-0,103х109/л

7. ДОСЛІДЖЕННЯ СПИННОМОЗКОВОЇ РІДИНИ


Колір Безбарвна

Прозорість Прозора

Густина:люмбальна рідинавентрикулярна рідина

1,006-1,007 ґ/мл1,002-1,004 ґ/мл

Білок:люмбальна рідинавентрикулярна рідина

0,20-0,30 ґ/л0,10-0,22 ґ/л

Глобулінові реакції:реакція Пандіреакція Нонне-Апельта

Від’ємнаВід’ємна

Ґлюкоза:люмбальна рідинавентрикулярна рідина

2,8-3,9 ммоль/л2,8-3,9 ммоль/л

Хлориди:люмбальна рідинавентрикулярна рідина

120-130 ммоль/л120-130 ммоль/л

Цитоз:люмбальна рідина 7-10 клітин/3мкл 2-3106/л

вентрикулярна рідина 0-3 клітини/3мкл 0-1106/л

Нейтрофіли 2,0-4,0 %

Лімфоцити 60,020,0 %

Моноцити 30,010,0%

Еозинофіли і апендимоцити

Рідко

Сечовина 1,0-3,3 ммоль/л

Білок:1 - 30 днів1 - 3 місяці3 - 6 місяців0,5 - 10 років10 - 40 років40 - 50 років50 - 60 років60 років

0,20-1,50 ґ/л0,20-1,00 ґ/л0,15-0,50 ґ/л0,10-0,30 ґ/л0,15-0,45 ґ/л0,20-0,50 ґ/л0,25-0,55 ґ/л0,30-0,60 ґ/л

20-150 мґ/дл 20-100 мґ/дл 15-50 мґ/дл 10-30 мґ/дл 15-45 мґ/дл 20-50 мґ/дл 25-55 мґ/дл 30-60 мґ/дл

Протеїноґрама (білкові фракції)

Преальбуміни 2,5-7,9 % 0,02-0,07 ґ/л

Альбуміни 56,0-76,0% 0,56-0,76 ґ/л

Ґлобуліни:α1α2β1β2γ

2,0-7,0%3,5-12,0%8,0-12,0%2,0-9,0%7,0-12,0%

0,02-0,07 ґ/л 0,03-0,12 ґ/л 0,08-0,12 ґ/л 0,02-0,09 ґ/л 0,07-0,12 ґ/л

Альбумін/глобуліновий коефіцієнт

1,2 - 3,1

Ґлюкоза 2,22-3,89 ммоль/л

Залізо 4,12-9,31 мкмоль/л

Калій 2,5-3,2 ммоль/л

Кальцій 1,05-1,35 ммоль/л

Лактат 0,84-2,36 ммоль/л

Ліпопротеїнліпаза 9,6-15,0 мкмоль/ґл

Маґній 0,85-1,35 ммоль/л

Мідь 0,9-3,1 ммоль/лНатрій 83-150 ммоль/л

Піровиноградна кислота (піруват)

60-190 мкмоль/л

Хлориди 118-132 ммоль/л

Холестерин 0-0,013 ммоль/л

Фосфор неорганічний 0,39-0,68 ммоль/л

8. ДОСЛІДЖЕННЯ СИНОВІАЛЬНОЇ РІДИНИ


Фізичні властивості

Зовнішній вигляд Світло-жовта, прозора

Кількість 1-2 см3

В’язкість 5-7 умов. од.

Коефіцієнт тертя 0,002-0,01

Осмотичний тиск 120-140 мм вод.ст.

рН 7,768

Хімічний склад

Вода 94,0-95,0%

Тверді речовини 5-6

Неорґанічні солі 0,7-0,8%

Білокв тому числі % від загальної кількості:

альбуміниґлобуліни

з них: 1

2

γ

2-5 г/л

67,0%33,0%8,0%4,0%11,0%10,0%

Фібриноґен Відсутній

Хрящовий протеїн-полісахарид Присутній в зоні 2 і ґлобуліни

Ґіалуронат 3,0 ґ/л

Сечовина 0,2-0,4 ґ/л

Сечова кислота 0,015 ґ/лЛіпіди 0,9-11,3 ґ/л

Ґлюкоза 0,66 ґ/л

Ферменти Діастаза, протеаза, кисла фосфатаза (до 30 найменувань)

Клітиний склад

Синовіальні покривні клітини (синовіоцити):

живіякі руйнуються

29,75-42,89%

1,07-8,80%23,25-37,50%

Макрофаґи:живіякі руйнуються

4,20-16,40%0,20-5,20%2,80-4,15%

Лімфоцити:живіякі руйнуються

28,80-46,90%3,33-11,00%18,50-38,20%

Моноцити 0,88-5,60%

Нейтрофіли 0,53-3,60%

Некласифіковані клітини 7,00-11,90%

9. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПІТНИХ РІДИН

Транссудат


Відносна густина Переважно нижче 1,015

Згортання Не згортається

Колір, прозорість Лимонно-жовтий або світло-жовтий, майже прозорий

Проба Рівальта Від’ємна

Білок 5-25 ґ/л

Ексудат


Відносна густина Не нижче 1,015, переважно 1,018

Згортання Згортається

Колір, прозорість Серозні ексудати не відрізняються від транссудатів; інші види ексудатів мутні, колір різний

Проба Рівальта Позитивна

Білок 30-50 ґ/л

10. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ

Лімфоденоґрама (підрахунок на 1000 клітин)

Тип клітин Вміст

Лімфобласти 0,1-0,9%

Пролімфоцити 5,3-16,4%

Лімфоцити 67,8-90,0%

Ретикулярні клітини 0-2,6%

Плазмоцити 0-5,3%

Моноцити 0,2-5,8%

Огрядні клітини (лаброцити) 0-0,5%

Ґранулоцити: нейтрофільні еозинофільні базофільні

0-0,5%0-0,3%0-0,2%

11. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЛЕЗІНКИ

Спленоґрама (підрахунок на 1000 клітин)

Тип клітин Вміст

Лімфобласти 0-0,2%

Пролімфоцити 1-10,5%

Лімфоцити 57-84,5%

Ретикулярні клітини 0,5-1,8%

Плазмоцити 0-0,3%

Еритрокаріоцити 0-0,2%

Мієлоцити 0-0,4%

Метамієлоцити 0-0,1%

Ґранулоцити: нейтрофiльні еозинофільні базофільні

1,0-7,0% 0,2-1,5% 0,1-1,0%

РОЗДІЛ ІV. КОНСТАНТИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ОБСТЕЖЕНЬ1. Константи інструментальних обстежень

системи кровообігу1.1. Електрокардіоґрафія

№ п/п


1. Ритм Синусовий

2. Зубець Р у II стандартному відведенні

Позитивний

3. Зубець Р у відведенні aVR Неґативний

4. Відстань PQ Постійна і нормальна (0,12-0,21 c.)

5. Частота ритму 60-80 уд/хв

6. Відстань R-R Постійна

7. Електрична вісь серця (кут α) 30 - 70

8. Перехідна зона (R=S) V2 - V3

9. ЧCC 60 - 80 уд/хв.

Зубець P (збудження лівого і правого передсердь)

10. Тривалість зубця P 0,06-0,08 с

11. Амплітуда зубця P Не 2,5 мм

12. Амплітуда зубця P у грудних відведеннях

Не 1,5 мм

13. Інтервал PQ (час проведення імпульсу по передсердях до обох шлуночків)

0,12 - 0,21 с.

Комплекс QRS (відображує процеси деполяризації у шлуночках)

14. Тривалість QRS Не 0,1 с.

15. Амплітуда QRS у стандартних відведеннях

Не 0,5 мВ

16. Амплітуда QRS у грудних відведеннях

Не 1,0 мВ

Зубець Q (збудження міжшлуночкової перегородки, основи правого шлуночка, верхівки серця)

17. Тривалість зубця Q Не більше 0,03 с.

18. Глибина зубця Q 1/6-1/4 зубця R - 0-3 мм (у комплексах за типом QS)

Зубець R (збудження основи лівого шлуночка, бічних стінок і поверхні обох шлуночків)

19. Верхня межа зубця R I відведення - 1,5 мВ, аVL-1,0 мВ; II, III, aVF-1,9 мВ; V4-V5-2,5 мВ

20. Висота зубця R 3 - 16 мм

Зубець S (збудження обох шлуночків < 0,03 с.)

21. Глибина зубця S I, II, aVF - не 0,5 мВ; V3-до 2 мВ, VI-не 0,3 мВ

Зубець T (відображує реполяризацію - процес припиненнязбудження в міокарді обох шлуночків)

22. Висота зубця Т 2,5-6 мм

23. Ширина зубця Т 0,12-0,16 с.

24. Тривалість QT 0,3-0,46 с при ЧСС 45-115 уд/хв.

Сеґмент ST (період зменшення інтенсивності збудження шлуночків)

25. Відхилення від ізоелектричної лінії

Не 1 мм догори і 0,5 мм вниз

26. Електрична систола QRST 0,37 - 0,40 с.

1.2. Фонокардіоґрафія

№ п/п


1. Тривалість акустичної систоли (інтервал між початками I і II тонів)

Залежить від частоти серцевих скорочень; у зіставленні з інтервалами Q-Т на ЕКҐ (електрична систола) вона в нормі коротша на 0,04 -0,05 с.

2. Серцеві шуми Не вислуховуються і не реєструються як в період систоли між I і II тонами (систолічний шум), так і в період діастоли (діастолічний шум)

3. Функціональний шум:у дорослих

у дітей

Практично ніколи не буває діастолою; характеризується коливаннями низької і середньої частоти (до 200 Гц) і мінливістю по амплітуді, тривалості і формі в різних серцевих циклах. Часто визначають так званий

фізіолоґічний шум систоли вигнання крові, а іноді (тим частіше, чим менше вік дитини) реєструється низькочастотний, практично не сприйманий вухом функціональний шум діастоли, розташований в середині діастоли (після III тону)

Запис з точок 1, 2 і 3

4. Амплітуда найбільших осциляцій I тону

10 - 25 мм

5. Амплітуда найбільших осциляцій IІ тону

6 - 15 мм

6. Відношення максимальних амплітуд I і II тонів

3:2

Запис з точок 4 і 5

7. Інтенсивність I і II тонів Може бути рівною, а у ряді випадків II тон має більшу амплітуду, ніж I тон

8. Інтервал Q - I тон (інтервал від початку зубця Q на ЕКҐ до перших осциляцій I тону на ФКҐ)

0,02 - 0,05 с.

9. Частота осциляцій I тону 30 - 120 Гц

10. Частота осциляцій IІ тону 70 - 150 Гц

11. Загальна тривалість I тону 0,07 - 0,15 с.

12. Загальна тривалість IІ тону 0,04 - 0,12 с.

13. Інтервал між І і ІІ групами високочастотних осциляцій ІІ тону

0,02 - 0,04 с.

14. Амплітуда осциляцій III тону 2 - 3 мм

15. Інтервал між II і III тонами на верхівці серця

Не 0,15 с. (у дітей 0,13 с.)

16. Інтервал між II і III тонами біля основи серця

0,18 с.

17. IV тон Починається через 0,06 - 0,12 с. після початку зубця Р на ЕКҐ, він непостійний по амплітуді (але завжди за II тон)

18. Тривалість двох низько частот-них коливань IV тону

0,03 с.

19. Інтервал між IV і I тонами 0,06 с.

1.3. Ехокардіоґрафія

Лівий шлуночок

№ п/п


1. Діастолічний розмір ЛШ 3,8 - 5,5 см

2. Систолічний розмір ЛШ 2,6 - 3,7 см

3. Систолічний об’єм ЛШ 50 - 75 мл

4. Товщина задньої стінки ЛШ в кінці діастоли

0,9 (0,6 - 1,1) см

5. Порожнина ЛШ в кінці діастоли 4,7 (3,5 - 5,7) см

6. Амплітуда систолічного руху задньої стінки ЛШ 1,2 (0,9 - 1,4) см

Значення кінцево-діастолічного об’ємулівого шлуночка

№ п/п


1. Формула “площа-довжина” в апікальній чотирикамерній позиції

ЧЖ

112 27 (65-193 мл) 89 20 (59-136 мл)

2. Формула “площа-довжина” в апікальній двокамерній позиції

ЧЖ

130 27 (73-201 мл) 92 19 (53-146 мл)

3. За Simpson у взаємоперпенди-кулярних позиціях

ЧЖ

111 22 (62-170 мл) 80 12 (55-101 мл)

4. Кінцевий діастолічний розмір порожнини

ЧЖ

4,6 - 5,7 см

5. Кінцевий систолічний розмір порожнини

ЧЖ

3,1 - 4,3 см

6. Кінцевий систолічний об’єм ЧЖ

45 мл

7. Товщина стінок під час діастоли

ЧЖ

1,1 см

8. Глобальна скорочуваність ЧЖ

55,0 - 60,0%

9. Ударний об’єм ЧЖ

60 - 100 мл

10. Хвилинний об’єм Ч 4,5 - 5,5 л

Ж

11. Відношення КДО до маси міокарда

ЧЖ

1,1 мл/г

Ліве передсердя

№ п/п


1. Розмір 1,85-3,3 см

2. Індекс розміру 1,45 - 2,9 см/м2

3. Порожнина ЛП (в період систоли шлуночків)

2,9 (1,9 – 4,0) см

Правий шлуночок

№ п/п


1. Товщина стінки 5 мм

2. Діастолічний розмір 0,95 - 2,05 см

3. Передньозадній розмір Не 2,6 см

4. Порожнина ПШ в кінці діастоли 1,7 (0,9 - 2,6) см

5. Індекс розміру 0,75 - 1,25 см/м2

Праве передсердя

№ п/п


1. Значення КДО:зменшенийзначно збільшенийґіґантських розмірів

До 20 мл 100 мл 300 мл

2. Тиск у правому передсерді Не 5 мм рт. ст.

Міжшлуночкова перегородка

№ п/п


1. Товщина міжшлуночкової перегородки в кінці діастоли

0,9 (0,6 - 1,1) см

2. Амплітуда систолічного руху міжшлуночкової перегородки:

на рівні середньої третини 0,5 (0,3 - 0,8) см

на рівні верхівки серця 0,7 (0,5 - 1,2) см3. Екскурсія 0,5 - 0,95 см

Значення кінцевого діастолічного об’єму (КДО)

№ п/п


1. Алґоритм “площа-довжина” у двокамерній позиції

ЧЖ

50 (до 82) мл36 (до 57) мл

2. Алґоритм “площа-довжина” у чотириокамерній позиції

ЧЖ

41 (до 64) мл34 (до 60) мл

3. Алґоритм Simpson у дво- і чотирикамерній позиціях

ЧЖ

41 (до 65) мл32 (до 52) мл

Мітральний клапан

№ п/п


1. Загальна екскурсія руху 19; 25; 5 мм

2. Діастолічне розходження стулки 14 - 20 мм

3. Швидкість діастолічного розмикання передньої стулки

253 - 285 м/с

4. Швидкість раннього діастолічного змикання передньої стулки

120 - 170 м/с

Аорта

№ п/п


1. Діаметр гирла аорти 2,7 (2,0 -3,7) см

2. Сепарація стулок аортального клапана 1,9 (1,5 -2,5) см

Лінійна швидкість кровоплину

№ п/п


1. Загальна сонна артерія 21,9 5,01 см/с2. Внутрішня сонна артерія 23,5 6,08 см/с3. Артерія хребта 13,0 5,1 см/с

Легеневий стовбур

№ п/п


1. Інтеґрал лінійної швидкості кровоплину 15 см/с

Маґістральні судини та їх великі гілки

Черевний відділ аорти та її гілки

№ п/п


1. Діаметр аорти на рівні пупка 2 см

2. Черевний стовбур: кут відходження від аортидовжина

30-40о

15-20 мм

3. Кут між верхньою брижовою артерією та аортою

збільшується з віком

14о

До 75-90о

Нижня порожниста вена та її притоки

№ п/п


1. Передньозадній розмір 1,4 см (max 2,0 см)

2. Діаметр непарної та півнепарної вен 4 - 5 мм

3. Діаметр ниркових вен (на віддалі 2 см від місця впадіння в нижню порожнисту вену)

4 - 5 мм

4. Діаметр правої нижньої ниркової вени 2 - 4 мм

Портальна вена та її гілки

№ п/п


1. Діаметр 0,9 - 1,3 см

2. Площа поперечного перетину 0,85-0,28 см2

3. Швидкість кровоплину 624-952 273 мл/хв.

4. Перетин з нижньою порожнистою веною 450

5. Права гілка 8,5 мм

6. Ліва гілка 8,0 мм

7. Сеґментарні гілки лівої частки 7,7 мм

8. Сеґментарні гілки правої частки 5,4 мм

9. Діаметр селезінкової вени 4,2 - 6,2 мм (max = 10 мм)

Показники гемодинаміки і ґазообміну

№ п/п


1. Хвилинний об’єм серця у спокої (ХОС) 3,5-8 л

2. Ударний об'єм 76 мл

3. КДО 132 мл

4. КСО 56 мл

5. Серцевий викид 5,25-6,0 л

6. Системний судинний опір 700-1600

7. Легеневий судинний опір 20-130

8. Час кровообігу 20-23 с.

9. Швидкість руху крові: в аортів артеріях середнього калібруу капіляраху венах середнього калібру у порожнистих венах

0,3 - 0,5 м/с.0,25 м/с.0,3-0,5 мм/с. (0,005 м/с.) 0,06 - 0,014 м/с.0,2 м/c.

10. Швидкість поширення пульсової хвилі: в аорті у периферичних артеріях

5,5-8,0 м/с.6,0 м/с.

11. Поглинання кисню 110-150 мл/хв.

12. Насичення киснем крові: верхня порожниста венанижня порожниста вена праві відділи серця, легеневий стовбуркоронарний синус ліві відділи серця, периферичні артерії артеріовенозна різниця за киснем

70,0%80,0%75,0%20,0%94,0-96,0%30-50 мл/хв. (3,0-5,0%)

1.4. Інтеґральна реоґрафія

№ п/п


1. Базисний опір 153 Ом

2. Амплітуда систолічної хвилі 127 мОм

3. Тривалість серцевого циклу 0,935 с.

4. Тривалість катакроти 0,795 с.

5. Площа тіла 1,875 м2

6. Ударний об’єм кровообігу 84,0 мл

7. Ударний індекс 44,79 (33,6-55,8) мл/м2

8. Серцевий індекс 2,88 (2,48-3,12) л/хв/м2

9. Індекс хвилинної роботи серця 3,86 (3,36-5,22) кґм/хв./м2

10. Індекс ударної роботи серця 59,98 (47,8-75,2) кґм/м2

11. Питомий периферійний опір 2592 (2000-3200)

12. Об’ємна швидкість вигнання 357,3 (220-400) мл/с.

13. Потужність лівого шлуночка 4,44 (3,0-4,5 ) Вт

14. Тип циркуляції Еукінетичний

1.5. Сфіґмоґрафія

№ п/п


1. Швидкість поширення пульсової хвилі по судинах еластичного типу:

діти 15-19 років20-24 років25-35 років36-44 років45-54 років55-64 років

400 см/с. 470 см/с. 520 см/с. 620 см/с. 785 см/с. 930 см/с.1000 см/с.

2. Швидкість поширення пульсової хвилі по судинах м'язового типу

500-800 см/с.

3. Співвідношення швидкості поширення пульсової хвилі у судинах нижніх і верхніх кінцівок

У судинах нижніх кінцівок вища, ніж у судинах верхніх кінцівок (1:3)

1.6. Зондування серця

№ п/п


Величини тиску в камерах серця

1. Праве передсердя 0-5 мм рт. ст.

2. Ліве передсердя 5-10 мм рт. ст.

3. Лівий шлуночок 120/0-10 мм рт. ст.

4. Правий шлуночок 25/0-5 мм рт. ст.

5. Аорта 120/80 мм рт. ст.

6. Легенева артерія 25/10 мм рт. ст.

1.7. Фонокардіоґрафія

№ п/п


I тон

1. Тривалість 0,09-0,16 с.

2. Частота коливань 30-120 Гц

3. Інтервал Q - I тон 0,04-0,06 с.

4. Амплітуда I тону 10-25 мм

5. На верхівці серця I тон за II тон У 1,5-2 рази

ІI тон



8. Амплітуда IІ тону 6-16 мм

9. На основі серця II тон від I тону У 1,5-2 рази

ІІI тон (фізіолоґічний)



12. Амплітуда IІІ тону 2-5 мм

13. III тон фіксується від початку II тону Через 0,12-0,19 с.

ІV тон (фізіолоґічний)


15. Амплітуда 3-5 мм

16. IV тон реєструється Після початку зубця Р на ЕКҐ

1.8. Міокардіосцинтиґрафія

№ п/п


1. Форму сцинтиґрами міокарда Овоїдна або підковоподібна

2. Розподіл РФП Рівномірний

1.9. Артеріальна осцилоґрафія

№ п/п


1. Осциляторний індекс 5-15 мм (плечова артерія)

2. Осциляторний індекс на верхній третині гомілки

у 1,5 рази

3. Середньодинамічний тиск 80-100 мм рт. ст.

1.10. Флебоґрафія

№ п/п


1. Мінімальне наповнення яремних вен Збігається з максимальним наповненням сонних артерій

2. Венний (передсердний) пульс Від'ємний

1.11. Капіляроскопія

№ п/п


1. Фон Блідо-рожевий або рожевий

2. Форма капілярів Нагадують головку шпильки

3. Розташування Лежать паралельно

4. В полі зору 15-20 капілярів

5. Артеріальне коліно Вузьке і коротке

6. Венозне коліно Ширше і довге

7. Товщина, довжина однакові; деколи звивисті петлі у вигляді “8”

8. Течія крові Рівномірна, швидка

1.12. Функціональні методи дослідження системи кровообігу

№ п/п


Швидкість пульсової хвилі

1. Швидкість поширення пульсової хвилі по еластичних артеріях

500-700 см/с.

2. Швидкість поширення пульсової хвилі по м'язових

500-800 см/с.

3. У судинах нижніх кінцівок швидкість завжди вища, ніж у судинах верхніх кінцівок

1 : 3

Швидкість кровотоку

4. Швидкість кровотоку 10-15 с.

5. Швидкість течії крові на ділянці “легені – вухо”

Від 3,6 до 6 с.

Об'єм циркулюючої крові

6. Об'єм циркулюючої крові (ОЦК) 1/13 частина маси тіла або 7,5 % від неї

1.13. Вимірювання пульсу і артеріального тиску крові

№ п/п

Вік Стать Частота пульсу Артеріальний тиск

1. 10-20 років ЧЖ

40-60 уд/хв. 115/75 мм рт. ст.115/75 мм рт. ст.



3. 30 - 40 років ЧЖ








1.14. Вимірювання венозного тиску крові

№ п/п


1. Центральний венозний тиск (вимірюють у венозній системі від правого передсердя до підключичної вени включно)

0-15 мм вод. ст.

2. Периферичний венозний тиск (вимірюють переважно у ліктьовій вені)

60-100 мм вод. ст.

2. Константи інструментальних обстеженьсистеми орґанів дихання

2.1. Вимірювання легеневих об'ємів

№ п/п


1. Дихальний об'єм (ДО) ≈ 500 мл (300 - 900 мл)

2. Резервний об'єм видиху (РОВид) 1500-2000 мл

3. Резервний об'єм вдиху (РОВд) 1500-2000 м

4. Життєва ємність легень (ЖЄЛ) РОВд + РОВид + ДО (3700 мл)

5. Залишковий об'єм (ЗО) 1000-1500 мл

6. Загальна (максимальна) ємність легень (ЗЄЛ)

ДО + РОВд + РОВид + ЗО (5000-6000 мл)

7. Проба Штанге На висоті глибокого вдихузатримка дихання на 30-40 с.

8. Проба Саабразе – Генча На висоті максимального видиху затримка дихання на 20 с.

9. ЖЄЛ: норма“умовна норма”

90,0% ЖЄЛ90,0-85,0%

10. ОФВ: норма“умовна норма”

85,0% від НЖЄЛ за 1 c.85,0-75,0%

11. МВЛ: норма“умовна норма”

85,0%85,0-75,0%

12. МВЛ (за Дембо) ЖЄЛ х 35

13. Індекс Вотчала-Тиффно:ЧЖ нижня межа “норми”“умовна норма”

80,0%82,0%70,0%70,0-65,0%

14. Показник швидкості руху повітря(ПШРП)

22-33

15. Резервний об'єм вдиху та резервний об'єм видиху

1,50-2,00 л (42,0-43,0% від ЖЄЛ)

16. Максимальний об'єм дихання (ДО ЧД)

5,00 л (від 3,00 л до 10,00 л)

17. Частота дихання (ЧД) 16-18 за 1 хв.

2.2. Спіроґрафія

№ п/п


1. Хвилинний об 'єм дихання (ХОД) ДО х ЧД (5000 мл)

2. Максимальна вентиляція легень (МВЛ)

80-200 л/хв.

3. Резерв дихання (РД) МВЛ - ХОД

4. РД ХОД У 15-20 разів і = 85,0% МВЛ

5. ЕФЖЄЛ < ЖЄЛ На 8,0-11,0% (100-300 мл) - за рахунок збільшення опору потоку повітря у дрібних бронхах

2.3. Пневмотахометрія

№ п/п


1. Швидкість видиху: ЧЖ

5-8 л/с.4-6 л/с. (за умови спокійного дихання - 300-500 мл/с.)

2.4. Показники обміну ґазів

№ п/п


1. Ґазовий склад альвеолярного повітря:кисень 13-15 об.%

парціальний тиск вуглекислотапарціальний тиск вуглекислого ґазу

110 мм рт. ст.4,9-5,3 об.%40 мм рт. ст.

2. Поглинання кисню з альвеолярного повітря кров'ю

За 1 хв. 200-300 мл кисню

3. Коефіцієнт використання кисню 35-45 мл

4. Виділення вуглекислого ґазу 250 мл

5 Дифузійна здатність легень 15 мл

6. Насичення киснем артеріальної крові На 96,0-98,0%

7. Ґазовий склад артеріальної крові:кисеньвуглекислота

16-22 об.% 40-43 об.%

2.5. Рентґенолоґічне обстеження

№ п/п


1. Форма грудної клітки Трапецевидна

2. Зміни в м’яких тканинах Не визначаються, без додаткових тіней

3. Легеневий малюнок Структурний, не посилений

4. Розгалуження легеневих артерій та вен

Маґістральне або кущоподібне

5. Корені 1,8-2,0 см, на рівні IV-го переднього ребра, структурні, контури рівні, непоширені

6. Лімфатичні вузли Не видимі

7. Стінки бронхів Великі – видимі, сеґментарні – не видимі

8. Діафраґма Рівна, чітка

9. Склепіння діафраґми При глибокому вдосі праве – VI-е переднє ребро, ліве – VII-е переднє ребро

10. Рухомість склепіння діафраґми Достатнє

11. Синуси Вільні від рідини, повністю відкриті

3. Константи інструментальних обстеженьсистеми орґанів травної системи

3.1. Фракційний метод дослідження секреції шлунка

Шлунковий вміст натще (0 фаза)

№ п/п


1. Кількість 5 - 40 мл

2. Загальна кислотність Не 20 - 30 ммоль/л

3. Вільна HCl До 15 ммоль/л

4. Пепсин 0 - 21 мґ%

Дослідження базальної секреції (I фаза)№ п/п


1. Кількість вмісту (4 порції за 60 хв після відкачування порції натще)

50-100 мл

2. Загальна кислотність 40-60 ммоль/л

3. Вільна HCl 20-40 ммоль/л

4. Зв’язана HCl 10-15 ммоль/л

5. Дебіт-година загальної HCl 1,5-5,5 ммоль/год.

6. Дебіт-година вільної HCl 1,0-4,0 ммоль/год.

7. Дебіт-година пепсину 10-40 мґ

Дослідження стимульованої секреції (IІ фаза)

№ п/п Назва показника

Збудники шлункової секреціїГістамін Капустяний сік

1. Годинний об'єм соку 100-150 мл 50-110 мл

2. Загальна кислотність 80-100 ммоль/л 40-60 ммоль/л

3. Вільна HCl 65-85 ммоль/л 20-40 ммоль/л

4. Зв’язана HCl 10-15 ммоль/л 10-15 ммоль/л

5. Дебіт-година загальної HCl 8-14 ммоль/год. 1,5-1,6 ммоль/год.

6. Дебіт-година вільної HCl 6,5-12 ммоль/год. 1,0-4,5 ммоль/год.

7. Дебіт-година пепсину 50-90 мґ 20-40 мґ

Подразники шлункової секреції№ п/п


1. Парентеральні:гістаміну гідрохлоридгістаміну фосфат

0,008 мґ/кґ (за Кейном) 0,01 мґ/кґ

2. Ентеральні:відвар сухої капустикофеїн

7,0-10,0% 200 мл0,2 ґ на 400 мл води (за Качем і Кальком)

3. Капустяний сік 200 мл (за Лепорським)

4. М’ясний бульйон 300 мл (300 г м’яса на 1 л води) (за Лепорським)

5. Спирт 96,0% 15 ґ у 285 мл води (за Ерманом)

3.2. Інтраґастральна рН-метрія(критерії оцінки кислототвірної функції шлунка за Е.Ю.Лінаром)

№ п/п


Базальна фаза секреції

1. рН 1,5 і нижче Гіперацидність - безперервне кислототворення

2. рН 1,6-2,0 Нормацидність - безперервне кислототворення (середньої інтенсивності)

3. рН 2,1-3,4 Гіпоацидність - безперервне кислототворення

4. рН 3,5-5,9 Ахлоргідрія

Після стимуляції гістаміном

5. рН нижче 1,2 Гіперацидність

6. рН 6,0 і вище Анацидність

3.3. Дослідження дуоденального вмісту

№ п/п


Порція “А”

1. Кількість 20-35 мл (1 мл за 1 хв.)

2. Колір Золотисто-жовтий

3. Прозорість Прозора

4. Відносна густина 1007-1015

5. Реакція Слаболужна

Порція “В”(дослідження міхурової жовчі)

1. Кількість 30-60 мл

2. Колір Темно-коричневий (оливковий)



5. Реакція Лужна

Порція “С” (дослідження жовчі печінкових проток)

1. Кількість 30 мл

2. Колір Золотисто-жовтий



5. Реакція Лужна

3.3.1. Мікроскопічне дослідження порцій жовчі

№ п/п


Порція “А”

1. Епітелій Незначна кількість

2. Лейкоцити 2-4 в п/з

3. Слиз Незначна кількість

4. Кристали холестерину і кальцію білірубінату

Відсутні

5. Посів Стерильний

Порція “В”





Поодинокі


Порція “С”





Відсутні


3.3.2. Фази секреції жовчі№ п/п


I фаза - жовч порції “А”(загальної жовчної протоки)

1. Час виділення 10-20 хв.

2. Кількість 20 мл

II фаза (закритого сфінктера Одді)

1. Тривалість 2-6 хв.

2. Кількість жовчі немає

III фаза - жовч порції “А” (дистального відділу загальної протоки)



IV фаза - порція “В”



V фаза - порції “С”


2. Кількість Перевищує порцію “В”

3.4. Езофаґоґастродуоденофіброскопія

№ п/п

Показник Характеристика показника

1. Слизова оболонка стравоходу

Блідо-рожева, чітко визначається межа між епітеліями стравоходу і шлунка у вигляді Z лінії

2. Слизова оболонка шлунка

Блідо-рожева з добре диференційованими повздовжніми складками, направленими до антрального відділу

3. Слизова оболонка антрального відділу

Блідо-рожева, без складок

4. Воротар Закритий

5. Цибулина ДПК Слизова оболонка блідо-рожева, гладка, блискуча, зі слабо контурованими повздовжними складками на задній стінці і малій кривизні. Судинний малюнок слабо виражений

6. Слизова ДПК Рожева з матовим блиском і характерним рисунком ворсинок у вигляді «велюру»

7. Фатерів сосочок Ніжно-рожевого кольору, напівсферичної, конусовидної або сплющеної форми, розташований на медіальній стінці низхідного відділу ДПК

3.5. Компактна інфрачервона спектроскопія (С13-дихальний тест)

№ п/п


1. Наявність Helicobacter pylori Неґативний

3.6. Рентґенолоґічне дослідження3.6.1. Холецистоґрафія

№ п/п


1. Тінь жовчного міхура Чітко визначається, видно всі частини

2. Форма жовчного міхура Грушовидної форми з гладкими тонкими стінками

3.6.2. Внутрівенна холеґрафія

№ п/п


1. Після введення контрастної речовини:

через 5-10 хв.

через 2-4 год.

Можна побачити зображення великих внутрішньо- і позапечінкових ходів Визначається однорідна тінь жовчного міхура, повністю заповненого контрастованою жовчю

2. Ширина загальної жовчної протоки

Не 0,7 см

3.6.3. Ендоскопічна ретроґрадна холанґіоґрафія

№ п/п


1. Розташування жовчевого міхура

Справа від серединної лінії

2. Тінь Однорідна, контури її рівні і чіткі

3. Довжина тіні Не 5 – 6 см

4. Поперечний розмір тіні 2,5 – 3,5 см

5. Ширина загальної жовчної протоки

1,5 см

3.7. Ультразвукове дослідження черевної порожнини

№ п/п


Печінка1. Форма Нагадує трикутник з рівними і

чіткими контурами2. Верхньонижній розмір правої

частки по середньоключичній лінії

Не 13 см

3. Розмір на поздовжньому ехозображенні

10,5 см ± 1,5 см

4. Верхньонижній розмір лівої частки по середній лінії живота

8,3 см ± 1,7 см

5. Ехоструктура зображення Однорідна, слабо інтенсивна, дрібнозерниста, середньої ехоґенності, за винятком круглої зв'язки, яка має підвищену ехоґенність на межі правої та лівої часток. В паренхімі визначаються судини і жовчні протоки - утворення більш високої акустичної щільності

6. Діаметр загальної протоки Не 5 мм

7. Діаметр загальної жовчної протоки

Не 7 мм

8. Внутрішньопечінкові жовчні протоки

Не візуалізуються

Жовчний міхур9. Зображення на ехоґрамі Анехоґенний однорідний утвір

грушоподібної форми або у вигляді овоїда, циліндра з чітким контуром

10. Стінка Однорідна, гіперехоґенна

11. Товщина стінки:дорослідітиособи похилого віку

2-3 мм До 1 мм До 3-4 мм

12. Міхурова протока Не завжди виявляється

13. Розміри жовчного міхура:довжинаширина

5-12 см ( 5-8 см)2-3,5 см

14. Візуалізація жовчного міхура 99,0%

15. Вміст жовчного міхура Має ехонеґативну структуру

Підшлункова залоза16. Зображення на ехоґрамі Вигляд коми, S-подібна, іноді

нагадує гантелі17. Ехоструктура Гомоґенна, дрібнозерниста

18. Ехоґенність За акустичними властивостями тканини близька до печінки

Селезінка19. Форма Має півмісячну форму

20. Ехоструктура Гомоґенна, на відміну від печінки має менше ехопозитивних включень

Шлунок і кишки21. Зображення Кільцевидне утворення, обідок

якого має понижену ехоґенність і відповідає стінці порожнистого орґана. Центральна частина – ехопозитивна

22. Товщина стінки Не 1 см

23. Ехопозитивний центр Діаметр до 3 см, округлої форми

24. Перистальтика Добре видно

3.8. Зондування підшлункової залози

№ Назва показника Показник

п/п1. Об’єм:

базальначерез 20 хв.через 40 хв.через 60 хв.

12/552/2214/6,59,4/3

2. Бікарбон, лужність:базальначерез 20 хв.через 40 хв.через 60 хв.

104/40 од.80/25 од.66/29 од.76/24 од.

3. Амілаза:базальначерез 20 хв.через 40 хв.через 60 хв.

633/262 од/мл520/254 од/мл594/250 од/мл609/241 од/мл

4. Трипсин: базальначерез 20 хв.через 40 хв.через 60 хв.

309/124 од/мл222/77 од/мл

226/152 од/мл354/163 од/мл

5. Після введення стимуляторів секреції

Збільшується в 2-3 рази

3.9. Комп’ютерна томоґрафія печінки

№ п/п


1. Форма і розміри В межах норми

2. Структура тканини Однорідна

3. Щільність В межах норми

4. Тінь печінки Достатньо однорідна і інтенсивніша, ніж тінь навколишніх орґанів

5. Декситометричні показники 53-55 НЕ

6. Поперечна борозна Добре видно

7. Кровоносні судини і внутрішньопечінкові жовчні протоки

Чітко не диференціюються

3.10. Радіонуклідна гепатоґрафія

№ п/п


1. Період напівочищення крові На 25-й хв.

(Т1/2)

2. Максимальна концентрація РФП (Тмакс)

На 25-28-й хв.

3. Час надходження РФП в тонку кишку

На 30-й хв.

3.11. Динамічна сцинтиґрафія печінки та жовчних шляхів

№ п/п


1. Впродовж 5-15 хв. Видно зображення печінки і жовчних проток (печінкових, загальної жовчної)

2. Впродовж 15-30 хв. Видно жовчний міхур, який має максимальну концентрацію РФП на 60-й хв., а після жовчогінного сніданку активне його спорожнення та надходження РФП в кишки

3. Об'єм жовчного міхура Зменшується на 1/3-1/2, порівняно з початковим об'ємом

3.12. Ректороманоскопія

№ п/п


1. Об’єм огляду 22 см

2. Топоґрафічні особливості ректо-сиґмоїдного згину

В межах норми

3. Стан слизової оболонки сиґмовидної кишки

Слизова блідо-рожева, блискуча, без ознак запалення

4. Стан слизової оболонкипрямої кишки

Слизова блідо-рожева, блискуча, без ознак запалення

5. Стан слизової оболонкианального каналу

Без ознак запалення

6. Наявність гемороїдальних вузлів

Відсутні

3.13. Колонофіброскопія

№ п/п


1. Об’єм огляду До куполу сліпої кишки

2. Топоґрафічні особливості кишки

В межах норми

3. Стан слизової сліпої кишки та Слизова блідо-рожева, блискуча,

ділянки гирла апендикса без ознак запалення4. Стан слизової ободової кишки Слизова блідо-рожева, блискуча,

без ознак запалення5. Стан слизової сиґмовидної Слизова блідо-рожева, блискуча,

без ознак запалення6. Стан слизової прямої кишки Слизова блідо-рожева, блискуча,

без ознак запалення7. Тонус прямої кишки В межах норми

8. Стан перистальтики кишки В межах норми

9. Стан слизової анального каналу Слизова блідо-рожева, блискуча, без ознак запалення

3.14. Балонна кімоґрафія

№ п/п


1. Тривалість роботи шлунка 10-40 хв.

2. Періоди відносного спокою Від 40 хв. до 2 год.

3. Висота хвиль в ділянці тіла шлунка 3-6 см

4. Кількість скорочень в ділянці тіла шлунка 1-2 за 1 хв.

5. Тиск в ділянці тіла шлунка 6-10 см водн. ст.

6. Скорочення у пілоричному відділі 2-3 за 1 хв.

7. Висота хвиль у пілоричному відділі 7 см і більше

4. Константи інструментальних обстежень сечовидільної системи

4.1. Рентґеноґрафія

№ п/п


1. Розташування нирок:права

ліва

На рівні 12 грудного – 2 поперекового хребцівНа рівні 1 - 3 поперекових хребців

2. Форма нирок Бобовидна

3. Обриси нирок Чіткі

4. Структура нирок Однорідна

5. Сечовий міхур Округла тінь в малому тазу (коли заповнений сечею)

6. Сечоводи Не видно

7. Час після введення контрасту

Через 10-15 хв. після введення контрастна речовина виділяється, заповнюючи миски, сечоводи, сечовий міхур і утворює чітке зображення цих орґанів

4.2. Радіонуклідна реноґрафія

№ п/п


1. Період напівочищення крові (Т1/2) 15-16 хв.

2. Час максимального поглинання індикатора (Тмакс)

3-5 хв.

3. Період напівочищення крові (Т1/2) 7-10 хв.

4. Показник Вінтера 43,0-45,0%

4.3. Сцинтиґрафія нирок

№ п/п


1. На 3-й хв. Чітке зображення паренхіми нирок з відносно рівномірним розподілом РФП

2. На 5-й хв. Чіткий перерозподіл гіппурану з концентрацією його в області чашко-мискової системи, зображення якої достатньо чітке

3. На 9-10-й хв. Зображення паренхіми практично зникає і залишається тільки зображення мисок

4. Через 12-15 хв. Зображення мисок зникає

5. Варіабельність Співвідношення лівої/правої нирок =0,871 ± 10,0%

6. Секреторна функція Більш швидке підняття з досягненням максимуму на 130-150-й с. і швидке зниження при Т1/2 430-450 с.

7. Крива екскреторної функції

Більш повільне підняття з досягненням максимуму з обох сторін на 220-й с. Зниження кривої має більш пологий характер при Т1/2 480 с.

8. Функціональна активність середнього сеґмента

Характеризується максимальною активністю

9. Функціональна активність нижнього сеґмента

В середньому на 20,0%

10. Функціональна активність верхнього сеґмента

На 40,0-50,0% нижче середнього

11. Максимум накопичення у верхньому сеґменті

Відповідає максимуму накопичення в паренхімі

12. Максимум накопичення у середньому сеґменті

Наступає на 60 с. пізніше

13. Максимум накопичення у нижньому сеґменті

На 90 с. пізніше

14. Період напіввиведення для верхнього сеґмента

Мінімальний

4.4. Цистоскопія

№ п/п


1. Забарвлення внутрішньої поверхні сечового міхура

Блідо-рожева, гладка, з ніжною судинною сіткою кровоносних судин. В ділянці сечоміхурного трикутника і шийки сечового міхура видно більші судини

2. Гирла сечоводів Розташовані симетрично на невеликих підвищеннях по кінцях міжсечоводного валика, який відрізняється за кольором від оточуючої слизової оболонки

3. Форма гирла сечоводів Воронкоподібна з точковими отворами в центрі, може бути форма коми або щілини

4.4.1. Хромоцистоґрафія

№ п/п


1. Через 3-5 хв. після введення 1-4 мл 0,4% розчину індигокарміну

Забарвлена індигокарміном сеча починає виділятися в сечовий міхур

4.5. Ультразвукове дослідження

№ п/п


1. Вигляд (поперечне сканування)

Поздовжньо-овальна або кругла форма з чіткими рівними обрисами

2. Довжина 7,5-12 см


4. Товщина 3,5-5 см

5. Відмінність у довжині правої та лівої нирок

1,5-2,0 см

6. Фіброзна капсула нирок Вигляд гіперехоґенного утвору завтовшки 1 мм

7. Паренхіма Має ніжну гіпоехоґенну внутрішню структуру

8. Піраміди Візуалізуються як анехоґенні утвори круглої форми діаметром від 5 до 9 мм

9. Чашечко-мисковий сеґмент (поздовжнє сканування)

Визначається у вигляді видовженого утвору

10. Відношення паренхіми і центрального комплексу

2:1

4.6. Маґнітно-резонансна томоґрама

№ п/п


1. Форма і розмір нирок Звичайні

2. Структура паренхіми Однорідна

3. Внутрішньониркові судинні структури і протоки

Дифереціюються, не розширені

5. Константи інструментальних обстежень кровотворної системи

5.1. Пункція лімфатичних вузлів

№ п/п


1. Зрілі лімфоцити 20,0 - 35,0%

2. Пролімфоцити 65,0-85,0%

3. Лімфобласти До 0,5%

4. Лімфоїдні, ретикулярні, стромальні клітини, макрофаґи, плазмоцити, тучні та зрілі клітини крові

2,0-5,0%

5.2. Пункція селезінки

№ п/п


1. Лімфоцити і пролімфоцити 60,0 до 85,0%

2. Лімфобласти Рідко

3. Паличкоядерні і сеґментоядерні 10,0-15,0%

нейтрофіли4. Еозинофіли і базофіли 0,5-3,0%

5. Лімфоїдні елементи, ретикулярні стромальні клітини, плазмобласти, моноцити, макрофаґи, тучні клітини і клітини пульпи

Невелика кількість

5.3. Пункція кісткового мозку

Див. Розділ ІІІ. Константи лабораторних досліджень, 6. Дослідження кісткового мозку (мієлоґрама).

5.4. Дослідження тромбоцитарно-судинного гемостазу,коаґуляційного гемостазу, механізму згортання крові

№ п/п


1. Проба з джґутом Кончаловського-Римпеля-Леєде

Кількість петехій не 10

2. Проба Д'юка До 4 хв.

3. Дослідження адґезивності (ретенцїі) тромбоцитів

20,0-50,0%

4. Ретракція кров'яного згустка 75,0-80,0%

5. Тривалість життя тромбоцитів 4-5 діб

6. Тромбіновий час плазми або крові 15 с.

7. Фібриноґен (плазма) 2-4 ґ/л (200- 400 мґ%)

8. Час згортання крові 4-10 хв.

9. Протромбіновий час за Квіком 78,0-142,0%

10. Час рекальцифікації плазми 60-120 с.

5.5. Дослідження протизгортальних механізмів крові

№ п/п


1. Антитромбопластинова активність сироватки

100,0% + 10,0%.

2. Визначення антитромбіну III 100,0% ± 10,0%.

3. Проба Кумбса Неґативна

5.6. Радіонуклідне дослідження кровотворних орґанів

№ п/п


1. Маса циркулюючих еритроцитів (51Сг) 30,9 мл/кґ

2. Подовження життя еритроцитів 24,7 доби

3. Подовження життя тромбоцитів 6,9 доби

4. Всмоктування вітаміну В12 14,0-21,0%

5. Всмоктування заліза 19,0%

6. Константи інструментальних обстеженьендокринної системи

6.1. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози

№ п/п


1. Форма:на поперечній ехоґраміна поздовжній ехоґрамі

Вигляд ґантеліВигляд човника з чіткими, рівними контурами

2. Ширина часток Від 13 до 18 мм

3. Довжина 40 - 60 мм

4. Товщина перешийка 4 - 6 мм

5. Довжина правої частки На 1,5-2 см за ліву

6. Зображення Ізоехоґенне порівняно з ехоґенністю прилеглих м'язів

7. Структура зображення Однорідна (дрібно-, середньо- та великозерниста)

6.2. Визначення йоднакопичувальної функції щитоподібної залози

№ п/п


1. Ступінь поглинання 131І залозою:через 2 год.через 4 год.через 24 год.

8,0-10,0%12,0-15,0%21,0-30,0%

2. Накопичення 131І Рівномірно збільшується і наприкінці 1-ї доби досягає максимуму

6.3. -топоґрафічне дослідження щитоподібної залози

№ п/п


1. Форма Метелик або підкова

2. Розташування Вище від яремної ямки

3. Зовнішні контури Дещо випуклі

4. Площа зображення 20 см2

5. Розташування правої частки Трохи вище від лівої

6. Накопичення РФП Нормальне

7. Розподіл РФП Рівномірний

7. Константи інструментальних обстеженькістково-суглобової системи

7.1. Рентґенолоґічне дослідження хребта

№ п/п


Рентґеноґрама хребта (бічна проекція)

1. Розташування тіл хребців По одній осі

2. Фізіологічні вигини хребта Завжди плавні

3. Остисті відростки Знаходяться на однаковій відстані один від одного

4. Глибина лордозу Визначається на рівні диска С4-5

5. Глибина лордозу шийного відділу хребта

= 12±5 мм

6. Розміри тіл хребців Поступово наростають в каудальному напрямі; висота правої і лівої половини, а також переднього і заднього відділів хребця майже однакові

7. Верхні і нижні поверхні тіла хребця (діти і підлітки)

Представлені одним контуром впродовж всього періоду росту до утворення кісткового лімбуса

8. Горизонтальні пластини (дорослі)

Двоконтурні

9. Висота міжхребцевих дисків Поступово наростають від 2-го шийного хребця до 7-го, потім спостерігається зниження висоти до T4. Висота міжхребцевих дисків наростає каудально і досягає max на рівні 4-5 поперекових хребців

10. Пресакральний диск Варіабельний як по висоті, так і по формі

11. Висота переднього і заднього В різних відділах хребта неодна-

відділів диска:

шийний і поперековий

грудний

кова, залежить від фізіолоґічних вигинів.Передня частина міжхребцевого диска вище задньої.Спостерігаються зворотні співвідношення

12. Висота правої і лівої половини кожного диска

Однакові

13. Висота міжхребцевого диска: шийний відділ поперековий відділ

1:2, 1:31:3, 1:4

14. Тіла хребців (прилеглі до диска)

Відмежовані чіткою замикаючою пластинкою

15. Товщина замикаючої пластинки

1 мм

Рентґеноґрама хребта (задня проекція)

16. Тіло 2-го шийного хребця Визначається по зубовидному відростку і наймасивнішому остистому відростку

17. 7-й шийний хребець Має найдовший остистий відросток

18. 7-й грудний хребець Знаходиться на рівні нижнього кута лопатки

19. Диск L4-5 Проектується на лінії, що сполучає обидва гребені клубової кістки

20. Остисті відростки Ділять тіло хребця на дві рівні половини

21. Дуги хребців і їх ніжки Ніжки дуг визначаються на тлі бічних частин хребців у вигляді двох овалів. Зовнішній контур цих овалів може бути значно тоншим або взагалі не простежуватися. У шийному відділі хребта ніжки дуг виявляються нечітко у вигляді дужок

22. Розташування ніжок дуг Симетричне

23. Співвідношення лінійного розміру хребетного каналу до тіла хребця

1-1,2

24. Фронтальний розмір хребетного каналу

Визначається між внутрішнім контуром ніжок дуг

25. Розміри хребетного каналу Наростають в каудальному напрямі

26. Середній розмір хребетного каналу на рівні С4 - С7

17 мм (при фокусній відстані 160-180 см)

27. Поверхня горизонтальної замикаючої пластини

Більш чіткіший і ширший контур

28. Передній або задній край тіла (лімбус)

Тонкий контур

7.2. Радіонуклідна діаґностика суглобів

№ п/п


Колінні суглоби1. Максимальна контрастність Відповідає епіметафізарним зонам

стегнової та великогомілкової кісток

2. Мінімальна контрастність Внутрішньосуглобовим хрящам (суглобова щілина)

3. Зменшення контрастності від епіфіза до діафіза

Поступове

Кисті рук4. Пальці та дрібні суглоби Погано контрастуються

5. Ділянки зап’ястка і промене-зап’ясткових суглобів

Спостерігається дифузна активність

Стопа6. Дистальні відділи стегнових

кісток і ділянка передплесниНезначне перевищення активності

Таз7. Передня проекція Слабе контрастування кісток таза,

поперекового відділу хребта і проксимальних відділів стегнових кісток

8. Гребені клубових кісток Дещо переважає накопичення препарату

9. Ділянка сечового міхура Найбільша концентрація радіоактивності

10. Задня проекція Максимальне контрастування клубово-крижового зчленування і задніх клубових гребенів

Попереково-грудний відділ хребта

11. Краї та кути лопаток, ребра, хребці

Видні

12. Розподіл РФП протягом хребта Рівномірне

Череп13. Ділянка лицевого черепа Підвищене захоплення РФП,

порівняно з кістками склепіння

.

7.3. Пункція суглоба

Див. Розділ ІІІ. Константи лабораторних досліджень, 8. Дослідження синовіальної рідини.

8. Дослідження чутливої сфери8.1. Палестезіометрія

(дослідження порогу вібраційної чутливості)

№ п/п


1. На 50 Гц До 5,0 мк

2. На 100 Гц До 3,0 мк

3. На 160-240 Гц 1,0-2,0 мк

4. На 400 Гц 1,0-2,0 мк

8.2. Альґезіометрія

№ п/п


1. На тильній поверхні кистей 0,26-0,38 мм

2. На долонній поверхні кінчиків пальців та міжфаланґових суглобів

0,3-0,5 мм

8.3. Холодова проба

№ п/п


1. Слабопозитивна Побіління у вигляді окремих плям

2. Різко позитивна Суцільного побіління двох або більше суміжних фаланґ (хоча би одного пальця)

3. Помірно позитивна Побіління однієї фаланґи (хоча би одного пальця)

8.4. Холодове тестування мікроциркуляторного русла шкіри

№ п/п


1. ΔПМх 2-го пальця 29,0%

2. ΔПМх 5-го пальця 22,3%

3. Тх в шкірі 2-го пальця 185 сек. (3,08 хв.)

4. Тх в шкірі 5-го пальця 350 сек. (5,83 хв.)

ΔПМх - ступінь зниження показників мікроциркуляції (ПМ) при первинній вазоконстрикції;

Тх - час від початку охолодження до початку першого вазодилятаційного підйому.

8.5. Проба на реактивну гіперемію

№ п/п


1. Початок почервоніння кисті Через 2 сек.

2. Закінчується почервоніння кисті

Через 12-15 сек.

8.6. Шкірна термометрія

№ п/п


1. Температура шкіри на пальцях рук

27-31оС

2. Відновлення вихідної температури

Не пізніше, ніж через 20 хв.

8.7. Тональна аудіометрія

№ п/п


1. I ступінь (ознаки впливу шуму на орґан слуху)

Слух в ділянці сприйняття мовних частот до 10 дБ, на частоту 4000 Гц - до 5020 дБ; сприйняття шепітної мови до 5±1 м

8.8. Теплова проба(середні значення амплітуди коливань кровотоку шкіри

предпліччя у вказаних діапазонах температур)

№ п/п


1. Кардіоритм (C)t°С 31,5–32,5 42–44

A (пф. од.) 0,090,007 0,620,05

2. Респіраторний ритм (R)

t°С 31,5–32,5 42–44

A (пф. од.) 0,080,007 0,250,01

3. Міоґенна активність (M)

t°С 31,5–32,5 42–44

A (пф. од.) 0,240,03 0,390,03

4. Нейроґенна активність (N)

t°С 31,5–32,5 37–39

A (пф. од.) 0,240,02 0,430,06

5.Ендотеліальна активність (E)

t°С 31,5–32,5 37–39

A (пф. од.) 0,150,02 0,320,05

РОЗДІЛ V. ҐЕНОМ ЛЮДИНИ*Зліва направо: локус, ім’я ґена, кодований білок або патолоґія,

асоційована з цим ґеном; крім загальноприйнятих, введені абревіатури:

пп – поліпептид, Рц – рецептор

Хромосома 1

1р36.3 NB, NBS Нейробластоми супресор1р36.3 TNFR2 Некрозу пухлини фактор, Рц

1p36.2 FOR, SRC2 Онкоґен FGR1p36.2-p34 EKV Еритрокератодермія варіабельна1p36,2-p34 RH РЕЗУС КЛАСТЕР1p36.2-p34 SC Група крові Scianna1р36.13 D1S1733E Нейробластома, аберантний ґен1p36.1-p35 LAP18, SMN Лейкоз, фосфобілок р18 (статмін)1р36.1-р34 ALPL, HOPS Фосфатаза лужна, печінка/кістка/нирка1p36 BRCD2 Рак проток грудної залози1р36 СММ, MLM Шкірна злоякісна меланома/

диспластичний невус1р36-р35 СМТ2 Шарко-Марі-Тута хвороба, тип 21p35 EBVS1 Епстайна-Барр віруса сайт інтеґрації1p35 PLA2B, PLA Фосфоліпаза А2 (синовіальна рідина)1p35-p34.3 CSF3R Колонієстимулювального фактора -3 Рц

(ґранулоцити)1p34 EDN2 Ендотелін-21p34 HUD, PNEM HU-Аг D (паранеопластичний Аг

енцефаломієліту)1p34 MPL Мієлолейкозу мишей вірус, гомолоґ (,

*159530)1p32 BLYM Онкоґен BLYM1p32 DFNA2 Глухота нейросенсорна, тип 21p32 EDM2 Епіфізарна множинна дисплазія типу 21p32 MYCL1, LMY Онкоґен МУС, карцинома легені1p32 TAL1, TCL5 Т-клітинний ГЛЛ1p32-p31 VCAM1 Молекула адґезії судинних клітин 11p22-p21 F3, TFA Фактор згортання ІІІ1p21-pl3.3 CD53, MOX4 CD53 Ar (панлейкоцитарний маркер)1p21-pl3 STGD, FFM Штаргардта хвороба1p21-pl3 CSF1, MCSF Колонієстимулюючий фактор-1

(макрофаґальний)

*По Mendelian Inheritance in Man McKusick V.A. Baltimore, Johns Hopkins University Press, Aries System Corporation, 1995lp21-pl3.3 WS2B Варденбурґа синдром, тип 2Вlpl3 CD2 CD2 Аг (р50), еритроцитів барана Рцlpl3 CD58, LFA3 CD58 Аг (лімфоцитів Аг 3)lpl3 NRAS Нейробластоми RAS (v-ras) онкоґен,

гомологlpl3 TSHB ТТТ, β-пп (природжений гіпотироз, ρ, 1р22

*188540)1pll-qll CDCD Ідіопатична сімейна кардіоміопатія1p PCHC Феохромоцитомаlq2 CAE1 Природжена катаракта (, *116200)

lq21 MCL1 Мієлоїдна лімфома (, *159552)lq21 RCCP1 Сосочкова карцинома ниркиlq21-q22 FY.GPD Група крові Duffylq21-q23 CD1A, D-E Тимоцитів Ar CD1 (А, В, С, D, Е)lq21-q23 CRP С-реактивний білокlq21-q23 PE1 Онкоґен РЕ-1lq21-q31 GLC1A, POA Ґлаукома 1, відкритокутоваlq21.3-q22 CD48, BCM1 CD48 Аг (В-клітин мембранний білок)lq23 F5 Фактор згортання Vlq23-q24 TRK Онкоґен TRKlq31 EBR2A Епідермоліз природжений бульозний

(Херліца)lq31 SSA2 Синдром Шеґрена Аг А2 (60 кД,

рибонуклеопротеїдний Аг SS-A/Ro)lq31-q32.1 RP12 Ретиніт піґментний-12 ()lq32 RCAC КОМПЛЕМЕНТА АКТИВАЦІЇ КЛАСТЕРlq32 CD34 CD34 Агlq32 CR2, C3DR Комплемента компонент (3d/Эпстайна-

Барр вірус) рецептор-2lq32 HFl, CFH Н фактор-1 (комплемент)lq32 REN Ренінlq32 VWS, LPS Ван Дер Вуда с. (носійство ґена, різного

ступеня розщеплення губи і піднебіння)lq41 TGFB2 Трансформуючий фактор росту, -2lq42.q43 ACT Анґіотензиноґенlq42-q43 RAB4 Онкоґен RAB4Xp.l HKR3 Онкоґен HKR3


2p25.3 D2S448, MG Меланома, асоційований ґен2p25 POMC Проопіомеланокортин (АКТГ/-

ліпотропін)2p24.1 MYCN, NMYC Онкоґен NMYC2p24 АРОВ Аполіпопротеїн В [включаючи Ag(x) Аг]2p24-p21 SPG4 Спастична параплеґія-4 ()2p23 ALK Анапластичної лімфоми кіназа (Кі-1)2p23-p21 MPV17 Гомолоґ ґломерулосклерозу і нефротичного

синдрому миші2p21 HPE2, HPC Голопрозенцефалія-2

2p21 LHCGR Лютеїнізуючий гормон / хоріальний ґонадотрофін, Рц

2pl6-pl5 COCA1, FCC Рак товстої кишки, сімейний, аполіпозний тип 1

2pl6-pl3 LGMD2B Тазово-плечовая м’язова дистрофія ()2pl3 TGFA Трансформуючий фактор росту, 2pl3-pl2 REL Онкоґен REL2pl2 CD8A CD8B CD8 Аг, пп (р32, р37)2pl2 IGK ІМУНОҐЛОБУЛІНА КАППА ЛЕГКИХ

ЛАНЦЮГІВ КЛАСТЕР2pl2 PAP Панкреатит-асоційований білок2pll.2 LIS2 Ліссенцефалії ґен 22cen-ql3 RALB RAS-подібний білок В2q TBS, BCG Мікобактеріальні інфекції, схильність2ql2-q21 DBI Інгібітор зв’язування діазепаму2ql3 NPH1 Нефронофтиз ювенільний2ql3-ql4 PROC Білок С (інактиватор факторів згортання Va

і VІІІa)2ql4-q21 GYPC, GE Ґлікофорин С (група крові Gerbich)2ql4-q21 LCO Рака печінки онкоґен2ql4.q21 RAB6 Онкоґен RAB62q23 DPP4, CD26 Діпептиділпептидаза IV (CD26)2q24-q31 LRP2 Відноситься до ЛНП білок 22q31 IDDM7 Інсулінозалежний diabetes mellitus 72q32 WSS Зморщеної шкіри синдром2q33 PLCL Делегована фосфоліпаза С при карциномі

легені2q33-q34 CD28 CD28 Аг (Тр44)2q33-q34 CHRND, ACH Холінерґічний рецептор, нікотиновий33-q35 ALS2 БАС-2 (ювенільна форма)2q34 TCL4 Т-клітинний лейкоз / лімфома -42q35 PAX3, WS1 Варденбурга синдром, типи 1 і 32q36 COL4A3 Колаґен IV, -3 пп (Гудпасчера Аг)2q36-q37 GCG Ґлюкаґон2q37 BDE, BMDR Брадидактилія типу Е і розумового

відставання синдром (Wilson L.C., Leverton K., Oude Luttikhuis M.E. et al. Brachydactyly and mental retardation: an Albright hereditary osteodystrophylike syndrome localized to 2q37. Am. J. Hum. Genet. 56: 400-407, 1995)

2q37 HDLBP ЛВП-звязуючий білок2q37.1 SAG

S-Аг; сітківка і шишковидна залоза (аррестин), хвороба Огуши

Xp.2 GLI2 Сімейства ґенів GLI-Kruppel ґен GLI2 (Онкоґен GLI2) [om gliomas, при ґлiомах мозку знайдена ампліфікація цих ґенів]

Xp.2 SRD5A2 Стероїдів-5--редуктаза [КФ 1.3.99.5], -пп-2, чоловічий псевдоґермафродизм через недостатність фермента

Xp.2 UGT1A1 УДФ-ґлюкуронілтрансфераза-1, Кріглера-Найяра синдром

Xp.2 UV24 УФ-пошкодження, репарація

Хромосома 33pter-p21 ССК Холецистокинін3p26-p25 VHL Ландау хвороба3p25.3 PHS Паллістера-Холла синдром (гіпоталамічна

гамартобластома, гіпопітуїтаризм, полідактилія, атрезія ануса)

3p25 RAF1 Онкоґен RAF13p25 XPC, XPCC Піґментна ксеродерма3p24.3 THRB, ERBA Тироїдних гормонів Рц, р (-erb-a онкоґена

гомолоґ 2)3p23-p21 SCLC1 Дрібноклітинна карцинома легені3p22 HHT2 Спадкова гемораґічна телеанґіектазія, тип

II3p22 TGFBR2 Трансформуючий фактор росту, , Рц (70-

80 кД)3p22 VIPR1 Вазоактивний інтестинальний пептид, Рц 13p22-p21.1 PTHR ПТГ Рц3p21.1 ALAS1 Амінолевулінат, -, синтаза-13p21.1-pl2 SCA7, OPCA Спіноцеребелярна атаксія 7 (оливопонто-

церебелярна атрофія з деґенерацією сітківки)

3p21 ARH12, RHO Онкоґен RHO H123p21 DAG1, DAG Дистрофін-асоційований ґлікопротеїн-13p21.pl4 HRH1 Гістаміна Рц, Н13pl4.2 RCA1, HRCA Ниркова карцинома, сімейна3pl4.1.pl2.3 MITF, WS2A Асоційований з мікрофтальмією фактор

транскрипції; Варденбурга синдром, тип 2А3pl3-pl2 BBS3 Барде-Бідла синдром 33pl2 GBE1 Розгалужений (ґлікоґен) фермент 3р11.1 PROS1 Білок S, 3р TRH Тироліберин3q HHD Хейлі-Хейлі хвороба3ql3 FIH Гіпопаратироїдизм3q2 AKU Алкаптонурія

3q21 TF Трансферрин3q21-q23 ACPP Кисла фосфатаза, простата3q21-q24 HHC1, FHH Гіпокальциурійна гіперкальціємія 13q21-q25 AGTRl, AGT Анґіотензину рецептор 13q21-q25 USH3 Ашера Барні синдром (пухирчатка

еритематозна, Сеніра-Ашера синдром) 3q22-q23 BPES Блефарофімоз, епікант, птоз3q26 EVI1 Онкоґен EVI13q26 MDS1 Мієлодисплазії синдром 13q26.2 TFRC Трансферрина Рц3q26.3 CDL Корнелії де Ланге синдром3q26.3-q27 SOX2 SRY Визначальна стать область Y3q27 BCL6 В-клітинний ГЛЛ / лімфома -63q28 SST Соматостатин3q28-qter OPA1 Зорова атрофія 1 ()3q29 MFI2, MAP9 Меланома-асоційований Аг р97Xp.3 HV1S Чутливість до віруса герпеса

Хромосома 44pl6.3 HD, IT15 Хантингтин4pl6.3 IDUA, IDA Ідуронідаза, -L-4pl6.3 WHCR Синдром Вольфа (низький ріст,

мікроцефалія, напади судом, множинні аномалії розвитку)

4pl6 CRSA, CRS3 Краніосиностоз, тип Аделаїда4pl6-pl4 CDPR Хондродисплазія4p WFRS DIDMOAD-синдром4qll-ql3 AFP, HPAFP -фетопротеїн4qll-ql3 JPD Періодонтит ювенільний4ql2 GC, DBP Вітамін D-зв’язувальний білок4ql2 KIT, PBT Онкоґен -kit4ql2-ql3.34ql3-q21

CENPCDGI1

Центромірний аутоантиґен С (140 кД)Недосконалий дентиноґенез

4q21 FGF5 Фібробластів фактор росту4q21 GRO, MIP2 Онкоґени GRO (стимуляція росту

меланоми)4q21 MLLT2, AF4 Мієлоїдний/лімфоїдний або змішаний

лейкоз4q21-q23 P КД2, P КД4 Полікистозна хвороба нирок 2 () 4q21.2 GNRHR Ґонадоліберина Рц4q24-q25 CENPE Центромери автоантиґен Е (312 кД)4q25 EGF Фактор росту епідермісу4q25-q26 RGS Синдром Ріґера (* 180500, множинні

аномалії розвитку ока)4q25-q27 FGF2, FGFB Фактор росту фібробластів (основний)

4q28 FGC ФІБРИНОҐЕНА КЛАСТЕР4q28-q31 ASMD Дисґенезія переднього сегмента ока

[*107250]4q28-q31 GYPB, E, SS Ґлікофорин В і Е (включаючи Ss групу

крові)4q28-q31 HCL2, RHC Червоне волосся4q28-q31 SF Stoltzfus (Sf) група крові4q28-q31 TYS Склеротилоз [*181600, вроджена

кератодермія, гіпоплазія нігтів]4q28.2 GYPA, MN Ґлікофорин А (включаючи MN групу крові)

4q31.1 MLR, MCR Альдостерона рецептор4q32.1 HVBS6 Гепатита В віруса сайт інтеґрації 64q35 F11 Фактор згортання XI4q35 FSHMD1A, F Лице-лопаточно-плечова м’язова дистрофія

1А4q35 KLK3 Калікреїн плазми (фактор Флетчера)

Хромосома 55pl5 SRD5A1 Стероїдів 5--редуктаза5pl4-pl2 NPR3, ANPR Натріуретичного пептиду Рц5pl3-pl2 GHR Гормон росту Рц5pl3-pl2 BBBG Гіпоспадії-дисфаґії синдром (Опіца BBBG

синдром)5pl3-pl2 PRLR Пролактин Рц5qll.2 KFS Кліппеля-Фейля синдром5qll.2 DHFR Дигідрофолатредуктаза5qll.2 CRHBP Кортиколіберин-зв’язуючий білок5qll.2 SCZD1 Шизофренічного розладу сайт 15ql2-q32 MAR Макроцитарна рефрактерна анемія5ql2.2 SMA Спінальна м’язова атрофія5ql3 F2R Фактор згортання ІІ (тромбін), Рц5ql3.3 CKMT2 КФК мітохондріальна5q21 MCC Мутація при колоректальній карциномі5q21-q22 APC, GS, F Аденоматозний поліпоз кишки (синдром

Тюрко)5q22-q33.3 CDGG1 Рогівки дистрофія, Groenouw тип I5q22.3 LGMD1 Тазово-плечова м’язова ()5q23 DTS, HBEGF Чутливість до дифтерійного токсину5q23-q31 ITGA2, CD4 Інтеґрин, -2 (CD49B; -2 субодиниця

VLA-2 Рц, тромбоцитів Аг Вг)5q31 FGF1, FGFA Фактор росту фібробластів 1 (кислий)5q31-q32 PDGFRB, PD Фактор росту з тромбоцитів, -пп5q31-q33 DFNA1, LFH Глухота ()5q31.1 CD14 CD14 Аг

5q31.1 CSF2, GMCS Колонієстимулюючий фактор-2 (ґранулоцити-макрофаґи)

5q31.1 IL3, 1L4, IL5, IL9 ІЛЗ, ІЛ4, ІЛ5, ІЛ95q31.1 IL12B, NKS ІЛ12В (природних кілерів стимулюючий

фактор 2, р40)5q32 CD74, DHLA CD74 Аг5q32-q33.1 TCOF1,MFD Трічера Коллінза синдром5q33-qter F12, HAF Фактор згортання XII (Хаґемана фактор)5q33.2 CSF1R, FMS Колонієстимулюючий фактор-1, Рц;

онкоґен FMS

Хромосома 66pter-p22 SCZD3 Шизофренічного розладу сайт 36p24.3 OFC1, CL Розщеплення губи з або без розщеплення

піднебіння6p25-p24 F13A1, F13 Фактор згортання ХШ, пп А6p24-p23 EDN1 Ендотелін-16p23 SCA1 Спіноцеребелярная атаксія 1

(оливопонтоцеребелярна атаксія 1, 91)6p22.2 PRL Пролактин6p21.3 AS, ANS Анкілозувальний спондиліт6p21.3 ASD2 Дефект міжпередсердної перегородки6p21.3 DYLX2, DLX Дислексія, специфічна, 26p21.3 EJM1, JME Епілепсія ювенільна міоклонічна 16p21.3 GLYS1 Ґлюкозурія6p21.3 HFE Гемохроматоз6p21.3 МНС ГОЛОВНИЙ КОМПЛЕКС

ГІСТОСУМІСТНОСТІ6p21.3 HLA-A HLA-A6p21.3 HLA-B HLA-B6p21.3 HLA-C HLA-C6p21.3 HLA-CDA12 МНС, клас I (HLA-F)6p21.3 HLA-DMA, R МНС, клас ІІ, DM 6p21.3 HLA-DMB, R МНС, клас II, DM 6p21.3 HLA-DOB МНС, клас II, DO 6p21.3 HLA-DPA1 HLA-DP6p21.3 HLA-DPB1 МНС, клас II, DP -16p21.3 HLA-DQA1 МНС, клас II, DQ -16p21.3 HLA-DQB1 МНС, клас II, DQ -16p21.3 HLA-DRA HLA-DR6p21.3 HLA-DNA HLA-DZ6p21.3 HLA-E HLA-E6p21.3 HLA-G HLA-G гістосумістності Аг, клас I

6p21.3 HLA-H HLA-H гістосумістності Аг, клас I6p21.3 HMAA, HMAB Моноцитів Аг А і В6p21.3 IDDM1 Цукровий діабет типу 16p21.3 OLFR2 Нюховий Рц6р21.3 PDB Педжета хвороба кістки6p21.3 RP14 Ретиніт піґментний-14 ()6p21.3 RWS Чутливість до амброзії6p21.3 TNFA, TNFB Некрозу пухлини фактор6p21.3 LAP Параліч адуктора гортані6р21.2 PIM1 Онкоґен PIM16р21.1-р12 PKHD1, ARP Полікістоз нирки ()6р21.1-сеп RDS, RP7 Деґенерація сітківки повільна6p21-qter TPX1 Тестикулярно-специфічний білок ТРХ-16р12-р11 BPAG1 Бульозного пемфіґоїда Аг 16р12-р11 KRAS1P Онкоґен -Ki-ras16р1 CS1 Нерухомих вій синдром6cen-ql4 STGD3 Дистрофія жовтої плями6ql3-ql5 OA3, OAR Очний альбінізм ()6qH-ql5 CNR Канабіноїди, Рц6ql4-ql5 HTR1E Серотоніна Рц6ql4-ql5 SIASD, SLD Сіалових кислот хвороба накопичення6ql4-ql6.2 MCDR1 Дистрофія жовтої плями (North Carolina

тип)6q21 CD24 CD24 Аг6q21-q23.2 GJA1, CX43 Коннексин-436q22 MYB Гомолоґ онкоґена -myb6q24-q25 OPRM1 Рецептор опіоїдів6q24-q27 IDDM5 Інсулінзалежний цукровий діабет6q24-q27 MAS1 Онкоґен MAS16q25-q26 RCD1 Дистрофія колбочок6q25.1 ESR Естроґен, Рц6q26-q27 OVCS Рак яєчника6q26-q27 VIP Вазоактивний інтестинальний пептидXp.6 FEAF9 Ембріональний АгXp.6 PBCA -клітини підшлункової залози, аґенезія

Хромосома 77p22-pl5 RALA RAS-подібний білок А7p21.3 CRS, CSO Краніосиностоз типу I7p21 ACS3, SCS Акроцефалосиндактилія-37p21-pl5 MDDC Дистрофія жовтої плями7pl5.1 NPY Нейропептид Y7pl5.1-pl3 RP9 Ретиніт піґментний

7pl5-p14 GHRHR Соматоліберин, Рц7pl5-pl4 TCRG Т-клітин Аг Рц, -пп7pl4-cen BLVR Білівердин редуктаза7pl3 GLI3 Онкоґен GLI37pl2.3 EGFR Епідермальний фактор росту, Рц7pll.4-cen ARAF2, PKS Онкоґен ARAF27pll-qll.2 PKS1 Онкоген PKS17p GHS Голденара синдром (окуло-

аурикуловертебральна дисплазія)7q HRX Гіперрефлексія7qll-q22 CAM Кавернозний анґіоматоз7qll.2 CD36 CD36 Аг (колаґен типу I)7qll.2 EEC Ектодермальна дисплазія, губа / піднебіння7q21 ЕРО Еритропоетин7q21.1 MDR1 (1,3) Р-ґлікопротеїни 1 і 3 (резистентність до

ліків)7q22 CALCR, CRT Кальцитонін, Рц7q22-qter NM, GP130 Міґрація нейтрофілів7q31 CLD Хлоридна діарея вроджена7q31 MET Онкоґен MET7q31 OBS Ожиріння7q31.q35 RP10 Ретиніт піґментний ()7q31.2 CFTR, CF Кістозного фіброзу трансмембранний

реґулятор7q31.3-q32 BCP, CBT Синій піґмент колбочок7q32-q36 ЕРНТ ЕРН Онкоґен ЕРН7q32.1 SLOS, SLO Сміта-Лемлі-Опіца синдром7q33 KEL Kell група крові7q35-q36 CHRM2 Холінергічний Рц, мускариновий7q35-q36 HERO, LQT2 Подовженого інтервалу QT синдром7q36 НРЕЗ, HLP3 Голопрозенцефалія-37q36 HPFH2 Спадкова експресія HbF7q36 NOS3 Окису азоту синтаза 3 (ендотеліальні

клітини)7q36 ТРТ1 Полісиндактилія

Xp.7 ZP3A, ZP3B Блискучої оболонки ґлікопротеїн ЗА і 3В (Рц сперматозоїдів)

Хромосома 88pter-p22 EPMR Епілепсія, що проґресує, розумове

відставання8p22 LPL, LIPD Ліпопротеїн ліпаза8p21-pll.2 LHRH, GNRH Ґонадоліберин

8pl2 PLAT, TPA Активатор плазміноґена тканинний8pl2-pll.2 FGFR1, FLT Фібробластів фактор росту Рц -1 (fms-

тирозинкіназа 2)8pl2-pll WRN Вернера синдром8pl2-ql3 SPG5A Спастична параплеґія 5А ()8pll-q21 RP1 Ретиніт піґментний-18q EBN2 Епілепсія неонатальна8qll MOS Онкоґен MOS8qll,2 OPRK1 Опіатів Рц, kappa 18ql2 SGPA, PSA Плеоморфна аденома слинних залоз8ql3 CRH Кортиколіберин8ql3-q21.1 СМТ4А Шарко-Марі-Тута невропатія 4А ()8ql3.3 BOR Бронхіо-оторенальний синдром8q21.3 РМР2 Периферичного мієліна білок 28q22 САС КАРБОАНГІДРАЗИ КЛАСТЕР8q22-q23 CSH1 Коена синдром (*216550, ожиріння,

розумове відставання, множинні аномалії розвитку)

8q23 TRHR Тироліберин8q23-q24 PENK Проенкефалін8q24 EBS1 Епідермоліз бульозний простий8q24 PDS Пендреда синдром (гіпотироїдний зоб,

глухонімота, вестибулярні розлади)8q24 PVT1 Онкоґен PVT-18q24.11 ЕХТ1 Множинний екзостоз8q24.2-q24.3 ТО ТироґлобулінXp.8 GLI4, HKR4 Онкоґен HKR4Xp.8 RTS Ротмунда-Томсона синдром (телеанґі-

ектатичний дерматоз з катарактою)

Хромосома 99pter-ql2 RLN1, RLN2 Релаксин9p24 OVC Онкоґен OVC9p24 VLDLR ЛОНП Рц9p22-p21 LALL Лімфоматозний ОЛЛ9p21 MLM, CMM2 Меланома9p21-q21 AMCD1, DA1 Артрогрипоз множинний спадковий,

дистальний9pll MROS Мелькерсона-Розенталя синдром

(* 155900, , рецидивуючий параліч лицьового нерва, припухання обличчя і губ, складчастий язик)

9р CD72, LYB2 CD72 Ar9p VMCM Венозна мальформація, шкірна і слизових

оболонок 9ql3-q21.1 FRDA Фрідрайха атаксія9q22-q31 CSMF Хондросаркома9q22.3 FACC Анемія Фанконі9q31 ESS1 Епітеліома (Фергюсон-Сміта тип)9q31 NBCCS, BCN Невоїдної базальноклітинної карциноми

синдром9q31 TAL2 Т-клітинний ГЛЛ9q31-q33 DYS Дизавтономія (Рілей-Дея синдром,

спадкова сенсорна невропатія тип III)9q31-q33 FCMD Вроджена м'язова дистрофія (Фукуями)9q32 AFDN Акрофаціальний дизостоз, тип Нагера9q32-q34 DYT1 Торзійна дистонія ()9q33-q34 PBX3 Пре-В-клітинного лейкозу фактор

транскрипції 39q33-qter ITO Гіпомеланоз Іто9q34 ABO ABO група крові9q34 DBH Дофамін--гідроксилаза9q34 LCN2, NGAL Онкоґен 24р39q34 TSC1 Туберозний склероз9q34 VAV2 Онкоґен Va29q34.1 XPA Піґментна ксеродерма

Хромосома 1010р13 BMI1 Онкоґен ВМІ-110pl2-q23.2 GBM Багатоформна ґліобластома10p11.2 ITGB1, FNR Інтеґрин, -1 (Рц фібронектина, -пп; Аг

CD29)10q EPT Епілепсія парціальна10q PEO Проґресуюча офтальмоплегія (, делеції

мітохондріальної ДНК)10q11.2 CHAT Холінацетилтрансфераза10q11.2 RET СПЕА II (Сиппла синдром); онкоґен RET10q21 ANK3 Анкирин 3, перехвати Ранвьє10q22-q23 SFTP1B Сурфактанта білок A-II10q23-q24 DNTT, TDT Термінальна

дезоксинуклеотидилтрансфераза10q24 NFKB2, LYT Онкоґен Lyt-1010q24.3 BPAG2 Бульозного пемфиґоїда Аг 210q26.1 PNLIP Панкреатична ліпаза

Хромосома 1111pter-p15.4 BWS, WBS Бекуітта-Відеманна синдром

11pter-р13 CD44, MDU2 CD44 Аг (хоминґ лімфоцитів)11pter-p11.2 TP250 Т-клітин активації Аг р25011pl5.5 IDDM2 Інсулінозалежний цукровий діабет11pl5.5 NAGC, HBB не--ҐЛОБІНІВ КЛАСТЕР11pl5.5 HBB, HBD Нb Нb 11pl5.5 HBG1, HBG2 Hb A G11pl5.5 HBE1 Hb 11pl5.5 IGF2 Соматомедин А11pl5.5 INS Інсулін11pl5.5 LQT1 ЕКҐ подовженого QT інтервала синдром11pl5.5 LSP1 Лімфоцитарний Аг рр5211pl5.5 MTACR1, WT Множинні пухлини11pl5.5 RMS1 Рабдоміосаркома ембріональна11pl5.5 R052 Ro/SSA автоантиґен, 52 кД11pl5.4 LDHA, LDH1 ЛДГ А11pl5.3 PTH ПТГ11pl5.2 CALCA, CALCB Кальцитонін11pl5.1 USH1C Ашера Чарлза синдром ()11pl5.1-pl4 PHHI Незидіобластоз11pl3 CD59 CD59 Аг (р 18-20)11pl3 FSHB ФСГ, -пп11pl3 TCL2 Т-клітинний лейкоз/лімфома11pl3 WT1 Пухлина Вільмса11pl3-ql3 CMH4 Гіпертрофічна кардіоміопатія11pl2 SPI1 Онкоґен SPI111pll-qll EXT2 Множинний дизостоз11pll-qll SCA5 Спіноцеребелярна атаксія11pll-ql2 F2 Фактор згортання II (тромбін)11q JBS Якобсена синдром (#147791,

тромбоцитопенія, множинні дефекти розвитку)

11ql2-ql3 FTH1, FTHL Ферритин11ql3 BBS1 Барде-Бідла синдром11ql3 CDS, LEU1 CD5 Аг (р56-62)11ql3 CD20 CD20 Аг11ql3 EMS1 Онкоґен EMS111ql3 FCER1B Fc-фраґмент IgE, Рц11ql3 FGF4, HSTF Саркоми Копоши онкоґен11ql3 FGF3, INT2 Онкоґен INT211ql3 IDDM4 Інсулінозалежний цукровий діабет11ql3 MEN1 СПЕА 1 (Вермера синдром, Золінгера-

Елісона синдром)11ql3 SEA Онкоґен SEA

11ql3 SMTN Соматотрофінома (акромеґалія)11ql3.3 BCL1 В-клітинний ХЛЛ / лімфома11ql3.5 DFNB2, NSR Нейро-сенсорна глухота ()11ql3.5 USH1B Ашера Чарлза синдром ()11ql4-q21 CLA1 Церебелярная атаксія11q22 PGR Проґестерона Рц11q22-qter ANC Карцинома анального каналу11q22.3 ATA, ATI Атаксія - телеанґіектазія11q22.3 PGL, CBT1 Параґанґліома11q23 APOLP1 АПОЛІПОПРОТЕЇНА КЛАСТЕР I11q23 BRCA3 Рак молочної залози (11;22 транслокація)11q23 TCPT Тромбоцитопенія (синдром делеції llq23)11q23.1 PORC Порфирія гостра11q23.3 CBL2 Онкоґен CBL211q23.3 THY1 Thy-1 Т-клітин АгXp.ll CD6, TP120 CD6 ArXp.ll CD57, LEU7 CD57 Аг (LEU7)Xp.ll GІF Внутрішній фактор

Хромосома 1212pter-pl2 CD4 CD4 Аг (р55)12pl3.3 VWF, F8VWF Фактор згортання VIII (фон Вілебранда

фактор)12pl3.3 ACLS Акрокалозальний синдром12pl3 CD9, MIC3 CD9 Аг (р24)12pl3 МРЕ Злоякісна проліферація, еозинофільна12pl3-pl2 CD69 CD69 Аг (р60)12pl2.3 IAPP Амілін (асоційований з діабетом пептид)12pl2.2 LDHB ЛДГ В12pl2,l PTHLH ПТГ-подібний гормон, гіперкальціємія при

злоякісних пухлинах12pll-pl2 ORW3, HHT3 Рандю-Уебера-Ослера синдром12qll-ql3 KRT Кератини12ql2-ql3 CD63, MLA1 CD63 Аг (меланоми Аг)12ql2-ql4 VDR Вітаміна D (1,25-дигідроксивітамін D) Рц12ql3 ERBB3 Трансформуючий ґен ERBB-312ql3-ql4 MDM2 Онкоґен MDM212ql3.2 FEOM, CFEO Вроджений фіброз зовнішніх очних м'язів12ql5 BABL, LIPO Ліпома12q21.3-q22 HOS Холт-Орама синдром12q22 MGCT Семинома12q22-q24.1 IGF1 Інсуліноподобний фактор росту-1,

соматомедин З

12q22-qter NS1 Нунан синдром 112q23-q24.1 DAR Фолікулярний кератоз12q24 SCA2 Спіноцеребелярная атаксія 2

(оливопонтоцеребелярная атаксія, )12q24.31-q24. RSN Рестин (експресуючий клітинами Рід-

Штернберга білок проміжних філаментів)

Хромосома 13I3ql2 DFNB1 Нейросенсорна глухота, 13ql2-ql3 DMDA1 Типу Дюшенна м'язова дистрофія, 13ql2.2-ql3 MBS Мьобіуса синдром13ql2.3 BRCA2 Рак молочної залози13ql3-ql4.3 ENUR1 Енурез13ql4-q31 LESD Летерера-Сіве хвороба13ql4.1 RB1 Ретинобластома13q21.1-q32 CLN5 Цероїдний ліпофусциноз13q22 EDNRB, HSC Ендотеліна Рц типу В, Варденбурга

синдром13q34 ATP4B АТфаза. Н+, К+, 13q34 DJS Дубіна-Джонсона синдром13q34 F7 Фактор згортання VII13q34 F10 Фактор згортання Х13q34 HHH Гіперорнітинемії-гіперамоніємії-

гомоцитрулінемії синдром13q34 STGD2 Дистрофія жовтої плямиXp.13 CX46, CX26 Коннексини 46 і 26

Хромосома 1414q MPDl Міопатія дистальна14q SPG3A Спастична параплегія14qll.l-ql3 HPE4 Голопрозенцефалія14qll.2 ICR2, LI Вроджений іхтіоз14ql3 SSTR1 Соматостатин, Рц14q24 TGFB3 Трансформуючий фактор росту14q24-qter CTAA1 Катаракта14q24.3 AD3 Альцхаймера хвороба14q243 FOSFBJ Онкоґен FOS14q24.3-q31 MJD Мачадо-Жозефа хвороба14q24.3-qter SCA3 Спіноцеребелярна атаксія 3

(оливопонтоцеребелярна атаксія 3, )14q3i TSHR ТТГ Рц14q32 BDKRB2 Брадикінін, Рц14q32 CHGA Хромоґранін А (секреторний білок

паращитоподібної залози)

14q32 ВКВ, CKB КФК, В-тип14q32 DNECL Динеїн14q32 SIV Situs viscerun inversus14q32 USH1A, USH Чарлза Ашера синдром14q32 VP, PPOX Порфирія (дефект протопорфіриноґен-

оксидази)14q32.1 CBG Зв'язуючий кортикостероїди ґлобулін14q32.1 PCI, PLANH Інгібітор білка С (активатора плазміноґена

інґібітор)14q32.1 PI, AAT 1-антитрипсин14q32.1 TCL1 Т-клітинна лімфомаI4q32.3 BST1 Кісткового мозку строми Аг 114q32.3 ELK2 Онкоґен ELK-214q32.33 IGH ВАЖКИХ ЛАНЦЮГІВ Іg КЛАСТЕРXp.14 MPS3C Санфіліппо синдромXp.14 RNS1 Панкреатична рибонуклеаза

Хромосома 1515qll PWCR, PWS Прадер-Віллі синдром15qll-ql3 AH02 Олбрайта спадкова остеодистрофія15qll-ql3 ANCR Енжелмана синдром15qll-ql3 ІТО Гіпомеланоз Іто15qll-ql3 D15S226(7) E Прадер-Віллі синдром / Енжелмана

синдром15qll.l SPG6 Спастична параплегія15ql2 SNRPN Малих ядерних рибонуклеопротеїнів пп N15ql5 CKMT1 КФК мітохондріальна15ql5,l LGMD2A Тазово-плечова м'язова дистрофія 2А ()15q21 CDAN3, CDA Вроджена дизеритропоетична анемія, тип

Ш15q21.1 FBN1, MFS1 Фібриллін15q22 PML, MYL Промієлоцитарного лейкозу індуктор15q22.3-q23 BBS4 Барде-Бідла синдром15q23-q25 CSK c-src тирозинкіназа15q24-q25 THBP1 Тироїдного гормону зв'язуючий білок

цитозоля (р58)15q25-q26 IGF1R Рецептор соматомедина15q26 IDDM3 Інсулінзалежний цукровий діабет15q26.1 BLM, BS Блума синдром15q26.1 FES Онкоґен FESXp.15 XPF Піґментна ксеродерма

Хромосома 1616pter-pl3.3 HBAC -ҐЛОБІНІВ КЛАСТЕР

16pter-pl3.3 HBHR, ATR1 -таласемія / розумове відставання, тип 116рІЗ.31 РКД1 Полікистоз нирки ()16рІЗ.З CATM Катаракта вроджена, мікрофтальмія16рІЗ.ЗР КДТЗ Полікистоз нирки з туберозним склерозом 16рІЗ.З RSTS Рубінстайна-Тейбі синдром (, *180849,

комплекс спадкових аномалій мозку, кісткової системи, шкіри, очей)

16рІ3.3 SSTR5 Соматостатина Рц16рІ3.3 TSC2 Туберозний склероз 16рІ3.1 BCMA В-клітин фактор дозрівання16р13 MEF, FMF Середземноморська сімейна лихоманка16р12.1 CLN3, BTS Ліпофусциноз нейрональний (Баттена

хвороба)16р11.2 ITGAL, CD1 Інтеґрин, L (Аг CD11A [р180])16р11.2 ITGAM, CR3 Інтеґрин, М (Рц компонента

комплемента, ; Аг CD11В; Аг макрофаґів, -пп)

16р11.2 ITGAX, CD1 Інтеґрин, Х (Аг CD11C [р150], -пп)16р11.2 PRKCB1, PK Протеїнкіназа С16q SCA4 Спіноцеребеллярная атаксія, тип 416q WT3 Вільмса пухлина16ql2.1 TBS Таунса-Брокса синдром (*107480); довідка:

Townes P.L, Brocks E.R. Hereditary syndrome of imperforate anus with hand, foot, and ear anomalies. J. Pediat. 81: 321-326, 1972

16q21 BBS2 Барде-Бідла синдром16q22.1 CTM Катаракта типу Марнера (* 116800);

довідка: Marner E. A family with eight generations of hereditary cataract. Acta Ophthal. 27: 537-551, 1949

16q24.1 HSD17B2, E Гідроксистероїд (17-) дегідроґеназа16q24.3 MC1R Меланокортин, Рц

Хромосома 1717pl3.3 MDCR, MDS Міллера-Дікера синдром17pl3.3 OLFR1 Нюховий рецептор17pl3.1 TP53 Онкобілок р5317pl3.1-pl2 MDB Медуллобластома17pl2-ql2 DFNB3 Глухота ()17pll.2 PMP22, CMT Периферичного мієліна білок 2217pll.2 SMCR Сміта-Мейдженіса синдром (#182290,

дефекти розвитку ЦНС з множинною симптоматикою); довідка: Smith A.C.M., Mc Gavran L., Robinson J. et al. Interstitial

deletion of (17) (pll.2pll.2) in nine patients. Am. J. Med. Genet. 24: 393-414, 1986

17p RP13 Ретиніт піґментний17q PSS1 Псоріаз сімейний, схильність17qll.2 NF1, VRNF Нейрофіброматоз типу 1I7qll.2 SLS Шегрена Торстена-Ларссона синдром (,

*270200, вроджений іхтіоз, спастика, оліґофренія, недостатність жирних спиртів: НАД- оксидоредуктази)

17qll.2 THRA1, ERB Онкоґен ERBA117qll.2-ql2 CSF3, GCSF Колонієстимулюючий фактор 3

(ґранулоцитарний) 17qll.2-q24 MHS2 Злоякісна гіпертермія17ql2.q21 PCHC1 Природжена пахіоніхія17ql2.q21 WD1 Waldner група крові17q21 BRCA1 Рак молочної залози17q21 GAS Ґастрин17q21-q22 DI Diego група крові17q21-q22 NGFR Фактора росту нервів Рц17q21.1 M17S2, CA1 Карциноми яєчника Аг СА12517q21.32 ITGA2B, GP Інтеґрин, 2b (тромбоцитів ґлікопротеїн

ІІb комплекса ІІb/ІІІа, Аг CD41B)17q21.32 ITGB3, GP3 Інтеґрин, -3 (тромбоцитів ґлікопротеїн

ІІІа, Аг CD61)17q22 BCL5 В-клітинний ХЛЛ / лімфома17q22-q24 GHC ГОРМОНА РОСТУ / ПЛАЦЕНТАРНОГО

ЛАКТОҐЕНА КЛАСТЕР17q23 DCP1, ACE1 АПФ17q23-qter TOC, TEC Кератодермія і рак стравоходу17q24 CCA1 Вроджена катаракта17q24 SSTR2 Соматостатина Рц17q24.3 CMD1, SOX9 Кампомелічеська дисплазія17q25 GCGR Ґлюкаґона Рц17q25 RSS Сильвера-Рассела синдром17q25.2 CD7 CD7 Аг (р41)

Хромосома 18ISpter-pll ERV1 Онкоґен ERV1ISpter-qll HPE1 Голопрозенцефалія, алобарна18pll.32 MCL Множинна спадкова шкірна лейоміома18pll.3 YES1 Онкоґен YES-118q TGFBRE, TG Трансформуючий фактор росту, 18qll-ql2 JK Kidd група крові18qll-ql2 LCFS2 Лінча сімейного рака синдром II (#114400);

довідка: Lynch H.T. Shaw M.W., Mapiuson C.W. et al. Hereditary factors in cancer: study of two large midwestern kindreds. Arch. Intern. Med. 117: 206-212, 1966

18qll-ql2 NPC Німанна-Піка хвороба18q21.1.q22 FEO Сімейний остеоліз18q21.3 BCL2 В-клітинний ХЛЛ / лімфомаI8q21.3 SCCA1, SCCA2 Карциноми Аг 1 і 218q22-qter MBP Основний білок мієліна18q22-qter MS1 Множинний склероз18q22.1 GTS Жиль де ла Туретта синдром18q23.3 DCC Делеція при колоректальній карциномі

Хромосома 1919pter-pl3.2 OK Група крові ОК19pl3.3 FCER2, FCE Fc-фраґмент IgE, Рц CD23A19pl3.3 HHC2, FHH2 Гіпокальційурічна гіперкальціємія19pl3.3 PRTN3, AGP Автоантиґен ґранулематоза Вегенера19pl3.3 EPOR Еритропоетин, Рц19pl3.3 VAV Онкоґен VAV19pl3.2 INSR Інсуліна Рц19pl3.2 JUNB jun В протоонкоґен19pl3.2 LDLR, FHC Сімейна гіперхолестеринемія (ЛНП Рц)19pI3.2-cen MEL Онкоґен MEL19pl3.1 COMP, EDM1 Оліґомерний білок хрящового матрикса,

множинна епіфізарна дисплазія типу 119pl3.1- pl2 JUND jun D протоонкоґен19pl3.1-cen LW Landsteiner-Weiner група крові19pl3.1 FUT3, LE Lewis група крові19pl3.1 GEY Зелений / синій колір очей19pl3.1 HCL1, BRHC Коричневе волосся19pl3-ql3.4 CD37 CD37 Аг В-лімфоцитов19pI3 MHP1 Міґрень геміплеґічна19p APCA, CAPA Мозжечкова атаксія 19p EXT3 Множинні екзостози19cen-ql3 LU, AU Lutheran група крові; Auberger група крові19cen-ql3.2 AD2 Альцхаймера хвороба19ql2 CADASIL Церебральна артеріопатія з підкорковими

інфарктами і лейкоенцефалопатією19ql2-ql3.1 NPHS1, CNF Нефроз вроджений19ql3 APS Простато-специфічний Аг19ql3 BCL3 В-клітинний ХЛЛ / лімфома19ql3 CKM, CKMM КФК, м'язевий тип

19ql3.1 CD22 CD22 Аг19ql3.1 CLC Шарко-Лейдена кристалів білок19ql3.1 MAG, GMA Мієлін-асоційований ґлікопротеїн19ql3.1 TGFB1 Трансформуючий чинник зростання 19ql3.2 CEA Карциноембріональний Аг (Кеаг)19ql3.2 DM Міотонічна дистрофія19ql3.3 FOSB Онкоґен FOS-B19ql3.3 SNRP70, Ul Малих ядерних рибонуклеопротеїнів пп

(RNP Аг)19ql3.3 CD33 CD33 Аг (gp67)19ql3.3 FTL Ферритин, легкий ланцюг19q13.32 CGB Ґонадотрофін хоріонічний, -пп19q13.32 LHB Лютропін, -пп19ql3.4 FCAR Fc-фраґмент IgA, Рц19ql3.4 RP11 Ретиніт піґментний ()Xp.19 HKR1, HKR2 Онкоґен HKR1 і HKR2Xp.19 RRAS Онкоґен RRAS

Хромосома 2020.pl2.21 PDYN Продинорфін20pter-pl2 PRNP, PRIP Пріоновий білок (р27-30)20pl3 AVP, AVRP АДГ20pl3 OXT Окситоцин-нейрофізин I20pll.2 AGS, AMD Аллажіля синдром20pll.2 SSTR4 Соматостатина Рц20qll.2 GHRF Соматоліберин (соматокринін)20ql2-ql3 SRC, ASV Протоонкоґен SRC20ql2-ql3.2 CD40 CD40 Аг20ql3 MODY1 Ювенільний діабет20ql3.2 GNAS1 G-білок, Мак Кьюна-Олбрайта синдром20ql3.2 CYP24 Вітаміна D 24-гідроксилаза20ql3.2 EDN3 Ендотелін-3, Варденбурга синдром20ql3.2 FA1, FA Фанконі анемія


21q11.2 MST Мієлопроліферативний синдром21q22.2 S100B Білок S-10021q22.3 APECED Автоімунний поліґландулярний синдром

типу I21q22.3 DSCR Дауна синдром21q22.3 ЕРМ1 Епілепсія, проґресуюча міоклонічна21q22.3 ETS2 Онкоґен ETS-221q22.3 ITGB2, CD1 Інтеґрин -2 (Аг CD18 (р95), макрофаґів

Аг, -пп)


22qll CECR, CES * 115470 синдром котячого ока, колобома, мікрофтальмія

22qll DGCR, DOS Ді Джордже синдром22qll-ql3 G22P1 Щитоподібної залози автоантиґен (Ки Аг)22qll.2-qter PI Р1 група крові22qll.2-qter TCN2,ТС2 Транскобаламін II22ql2 EWSCR, EWS Юінга саркома22ql2.2 NF2 Нейрофіброматоз типу 222ql2.3 PDGFB, SIS Онкоґен SIS

Хромосома XX-p22.32 XG Xg група кровіXpter-p22.2 CFND КраніодисплазіяXp22.32 CSF2RA Колонієстимулюючий фактор 2 Рц

(ґранулоцити-макрофаґи)Xp22.31 DHOF, FODH Дермальная гіпоплазіяXp22.3 KALI, KMS Колмена синдромXp22.3 OA1 Очний альбінізмXp22.3 OASD Очний альбінізм і нейросенсорна глухотаXp22.2 CMTX2 Шарко- Марі-Тута хвороба, Xp22.2 HOMG, HSH Гіпомаґніємія, вторинна гіпокальцієміяXp22.2 MLS, MITF МікрофтальміяXp22.2 KFSD Кератоз фолікулярнийXp22.2 CLS Коффіна-Лоурі синдром (*303600,

розумова відсталість, «курячі груди», «ніс боксера», гіпертелоризм)

Xp22.2 CND Дермоїдні кісти рогівкиXp22.2 HYP, HPDR1 Гіпофосфатемія, вітамін D-резистентний

рахітXp22.2 РНК, РНКА2 Недостатність кінази фосфорилази,

ґлікоґеноз типу IXXp22.2-p22.1 PRTS, MRXS Партінґтона синдром (*309510, розумове

відставання, дистонія, атаксія, судорожні припадки)

Xp22.2 SEDL, SEDT Спонділоепіфізарная дисплазія, пізняXp22.11 GDXY,TDFX Дисґенезія гонад, XY жіночого типуXp22 AGMX2, XLA Аґаммаґлобулінемія (з недостатністю

СТГ)Xp22 AIC Екарді синдром (*304050, агенезия

мозолястого тіла, тільки у дівчаток)Xp22 GY, HYP2 Спадкова гіпофосфатеміяXp22 MRX1 Розумове відставанняXp21.3 RP6 Ретиніт піґментний

Xp21.2 DFN4 ГлухотаXp21.2 DMD, BMD Дистрофін (псевдогіпертрофічна проґре-

суюча м'язова дистрофія типу Дюшенна і Беккера)

Хр21.1 RP3 Ретиніт піґментнийXp21.1.q22 WTS, MRXS6 Уїлсона-Тернера синдром (*309585,

розумове відставання, гінекомастія, ожиріння); довідка: Turner G. Response to Prof. Frezal. Am. J. Med. Genet. 44: 855, 1992

Хр21 GTD Ґонадотрофіна дефіцитХр21 SRS, MRSR Снайдера- Робінсона звязаний з хромосо-

мою Х синдром розумового відставання (*309583)

Хр11.4 NDP, ND ПсевдоґліомаХр11.4 AIED, OA2 Аландських островів хвороба очей

(*300600, очний альбінізм)Хр11.4 ARAF1, RA Онкоґен ARAF1Хр11.3 COD1, PCDX Дистрофія колбочокХр11.3 CSNB1 Вроджена куряча сліпотаХр11.3 RP2 Ретиніт піґментний ()Хр11.23 MAOA, MAOB МоноамінооксидазаXpll.23 NPHL2, DEN Нефролітіаз типу 2 (Дента синдром)Xpll.23 WAS, IMD2 Віскотта-Олдріча синдромXpll.22 NPHL1, XRN Нефролітіаз типу 1Xpll.21 ALAS2, ASB -амінолевулінатсинтаза 2 (сидероблас-

тична спадкова анемія)Xpll.21 FGDY, AAS Лице-пальце-ґенітальна дисплазіяXpll.2 RCCP2 Ниркова карцинома, папіллярнаXpll MRXA Розумове відставання з афазієюXpll-q21 PRS, MRXS2 Прієто синдром (*309610, розумове

відставання, дисморфізм, атрофія кори мозку)

Xpll-q21.3 SHS, MRXS3 Сазерленд-Хаан синдром (*309470, розумове відставання, спастична диплеґія)

Xp CCT Вроджена катарактаXp RTT, RTS Ретта синдром (*312750); справка:

Hagberg В., Aicardi J.. Dias До., Ramos 0. A progressive syndrome of autism, dementia, ataxia, and loss of purposeful hand use in girls: Rett's syndrome; report of 35 cases. Ann. Neurol. 14: 471-479. 1983

Xp SMAX2 Спінальна м'язова атрофіяXqll-ql2 AR, DHTR Андроґенів РцXql2-ql3.1 DYT3 Торсійна дистонія – паркінсонізмXql2.2 EDA, HED Ангідротична ектодермальна дисплазія

Xql3 ASAT Анемія сидеробластична, спіноцеребеляр-на атаксія

Xql3-q21 WWS Вікера-Вольфа синдром (*314580); довідка: Wieacker P., Wolff G., Wienker T.F., Sauer M. A new X-linked syndrome with muscle atrophy, congenital contractures, and oculomotor apraxіa. Am. J. Med. Genet. 20: 597-606, 1985

Xql3.q22 MCS, MRXS4 Майлса - Карпентера синдром (*309605, розумове відставання, природжені контрактури); довідка: Miles J.H., Carpenter N.J. Unique X-linked mental retardation syndrome with fingertip arches and contractures linked to Xq2L31. Am. J. Med. Genet. 38: 215-223. 1991

Xq21 AHDS Аллана – Герндома - Дадлі синдром (*309600, розумове відставання); справка: Bialer M.G., Lawrence L, Stevenson R.E, et al. Allan-Herndon-Dudley syndrome: clinical and linkage studies on а second family. Am. J. Med. Genet. 43: 491-497, 1992

Xq21.3-q22 ВТК, AGMX1 Тирозинкіназа аґаммаґлобулінемії Бутона

Xq21.3-q22 PHP, GHDX Пангіпопітуїтаризм, Xq22 PLP, PMD Пеліцеуса-Мерцбахера хворобаXq22 TBG Зв'язуючий тироксин ґлобулінXq22-q23 AGTR2 Анґіотензину РцXq22-q28 AIH3 Амелоґенез недосконалийXq25 LYP, IMD5 Лімфопроліферативний синдромXq25-q27 PCS, MRXS5 Петтіґрю синдром (*304340, розумове

відставання, судорожні припадки, поєднання з Денді-Уокера хворобою)

Xq26 CD40LG, HI CD40 Аг ліґанд (гіпер-IgM синдром, імунодефіцит типу 3)

Xq26 GUST Ґуставсона синдром (*309555, розумове відставання, мікроцефалія, атрофія зорового нерва, глухота)

Xq26-q27 BFLS Борґесона-Форсмана-Лемана синдром (*301900, важка затримка розумового розвитку, епілепсія, гіпоґонадизм, постпубертальна гінекомастія)

Xq26-q27 HPT, HPTX ГіпопаратироїдизмXq26-q27 SOX3 SRY Визначаюча стать область, інтрон 3Xq26.3 ADFN, ALDS Альбінізм – глухотаXq27 MCF2, DBL Онкоґен MCF2 (Онкоґен DBL) Xq27-q28 ANOP1 Анофтальмія

Xq27.1 F9, HEMB Фактор згортання IXXq27.3 FMR1, FRAX Ламкої Х-хромосоми розумове

відставанняXq28 ALD АдренолейкодистрофіяXq28 AVPR2, DIR Арґінін-вазопрессин, Рц-2 (нефроґенний

diabetes insipidusXq28 CBBM, BCM Колірна сліпота до синьогоXq28 CDPX2, CPX Хондродисплазія (Хеппла синдром)Xq28 DKC Дискератоз вродженийXq28 EFE2, BTHS Ендокардіальний фіброеластоз-2 (Барта

синдром)Xq28 EMD, EDMD Еймері-Дрейфуса м'язова дистрофіяXq28 F8C, НІМА Фактор згортання VIIIc, прокоаґулянтний

компонентXq28 G6PD, G6PD Г6ФДXq28 HMS1, GAY1 Гомосексуальність чоловічаXq28 GCP, CBD Зелений піґмент колбочокXq28 IDS, MPS2 Хантера синдромXq28 MAFD2, MDX Маніакально-депресивний психозXq28 MAGE1 Меланоми Аг І (Аг MZ2-E)Xq28 MRSD, CHRS Розумове відставання і дисплазія скелета

(*309620)Xq28 MRX3 Затримка розумового розвитку, пов'язана з

Х-хромосомою, тип 3 (*309541)Xq28 MYP1, BED Міопія (*310460, Борнхольмська хвороба

очей)Xq28 RCP, CBP Червоний піґмент колбочокXq28 TKC, TKCR TKCR-синдромXq28 WSN, BGMR Вайсмановського Центру синдром

(дисфункція базальних ґанґліїв з розумовим відставанням)

Хромосома YYpter-pll.2 TSPY Специфічний для тестикул білокYpter-pll.2 XGY Група крові XG (Y)Ypll.3 TDF, SRY Фактор детермінації тестикулYqll AZF, SP3 Азооспермії фактор 3Yqll HY, HYA Гістосумістності Y-Аг

РОЗДІЛ VI. ДОДАТОК

1. Основні хімічні компоненти орґанізму людини

Вміст води і мінеральних речовин в орґанізмі в різні періоди розвитку

№п/п Вік Вода Мінеральні речовини

1. Ембріон, 4 місяці 91,8% 0,98%

2. Плід 5 місяців 90,7% 1,43%

3. Плід 6 місяців 89,2% 1,94%

4. Плід 7 місяців 82,6% 2,94%

5. Плід 8 місяців 82,9% 2,82%

6. Плід 9 місяців 74,8% 3,3%

7. Новонароджені 71,8% 2,7%

8. Дорослі 58,0-65,0% 5,0-9,0%

Вміст жирів і білків в орґанізмі в різні періоди розвитку

№п/п Вік Жири Білки

1. Ембріон, 4 місяці 0,57% 4,87%

2. Плід 5 місяців 0,54% 6,0%

3. Плід 6 місяців 0,72% 6,67

4. Плід 7 місяців 3,47% 11,8%

5. Плід 8 місяців 2,44% 10,4%

6. Плід 9 місяців 8,7% 12,6%

7. Новонароджені 12,3% 11,6%

8. Дорослі 3,0-8,0% 16,0%

Розподіл води в організмі при середній масі тіла 70 кґ (в % від маси тіла і в абсолютних величинах)

№п/п Назва компонента Чоловіки Жінки

% Літр % Літр1. Загальна вода 60,0

(50,0-70)42 54,0

(44,0-60,0)38,5

2. Внутрішньоклітиннавода

45,0 (35,0-50,0)

31,5 40,0 (30,0-45,0)

28,5

3. Позаклітинна вода 15,0 (15,0-22,0)

10,5 14,0 (14,0-22,0)

9,8

4. Міжклітинна рідина 10,0 (10,0-18,0)

7,4 10,0 (10,0-15,0)

7,0

5. Плазма 4,0 (3,5-4,5)

3,2 4,5 (4,0-5,0)

2,8

Вміст води в різних орґанах і тканинах дорослої людини в % від їх маси

№п/п Тканина, орґан % вміст води

1. Жирова тканина 10,0%

2. Скелет 22,0%

3. Печінка 68,3%

4. Шкіра 72,0%

5. Кишки 74,5%

6. Мозок 74,8%

7. М'яз 75,6%

8. Селезінка 75,8%

9. Легені 79,0%

10. Серце 79,2%

11. Нирки 82,7%

12. Кров 83,0%

Вміст і розподіл води в орґанізмі

№п/п Водний простір орґанізму % від маси тіла

1. Загальний вміст води: до 6 місяців від 6 міс. до 1 року від 1 року до 5 років старші 5 років і дорослі

70,0%70,0%

65,0-70,0%60,0-65,0%

2. Внутрішньоклітинна рідина: до 6 місяців від 6 міс. до 1 року від 1 року до 5 років старші 5 років і дорослі

30,0%35,0%

35,0-40,0%40,0-45,0%

3. Позаклітинна рідина: до 6 місяців від 6 міс. до 1 року від 1 року до 5 років старші 5 років і дорослі

34,5%30,0%25,0%17,0%

4. Плазма: до 6 місяців від 6 міс. до 1 року від 1 року до 5 років старші 5 років і дорослі

5,6%5,0%5,0%5,0%

Об'єм загальної рідини і водних просторів орґанізмуу жінок на 38-40-му тижні нормальної вагітності

№п/п Назва показника Показник

1. Загальна рідина 69,59%

2. Позаклітинна рідина 22,35%3. Внутрішньоклітинна рідина 47,24%

4. Внутрішньосудинний водний простір 4,9%

5. Внутрішньоклітинний водний простір 17,45%

Вміст електролітів в клітинах і позаклітинній рідиніорґанізму (ммоль/л)

№ п/п Йон Сироватка Вода

сироваткиМіжклітинна

рідинаВнутріклі-

тинна рідина

1. Натрій 142 152,7 145 10

2. Калій 4 4,3 4 160

3. Кальцій 2,5 2,7 2,5 1

4. Маґній 1 1,1 1 13

5. Хлориди 101 108,5 114 3

6. Фосфати 1,1 1,2 1,1 55,6

7. Бікарбонати 27 29,3 31 10

8. Сульфати 0,5 0,5 0,5 10

10. Орґанічнікислоти

5,5 5,86 6,4 -

Концентрація йонів в рідинах орґанізмалюдини (ммоль/л)

№ п/п

Об'єктдослідження

Йон

Натрій Калій Кальцій Маґній Хлор

1. Жовч 145 5,2 - - 100

2. Жіноче молоко 14 16 17 3 11

3. Піт 75 5 5 - 75

4. Секрет підшлунковоїзалози

148 7 3 0,3 80

5. Цереброспінальнарідина

142 3 2,5 2 124

Вміст окремих елементів в орґанізмі людини

№п/п

Елементи Вміст в орґанізмі

1. Кальцій 1,5%

2. Фосфор 1,0%

3. Калій 0,35%

4. Сірка 0,25%

5. Хлор 0,15%

6. Натрій 0,15%

7. Маґній 0,05%

8. Залізо 0,004%

9. Йод 0,00004%

10. Мідь Незначна кількість

11. Марґанець Незначна кількість

12. Цинк Незначна кількість

13. Фтор Незначна кількість

14. Кремній Незначна кількість

15. Бром Незначна кількість

16. Миш'як Незначна кількість

17. Алюміній Незначна кількість

18. Літій Незначна кількість

19. Свинець Незначна кількість

Цікаво знати

Висушена і знежирена кістка містить 30,0% орґанічних речовин, 60,0% мінеральних речовин, 10,0% складає вода.

У дорослої людини в скелеті зосереджено близько 1200 г кальцію, 530 г фосфору, 11 г маґнію; 99,0% всього кальцію, наявного в тілі людини, міститься в кістках.

Кістка в 30 разів твердіша за цеглину і в 2,5 рази твердіша за ґраніт. Кістка міцніша за дуб. По міцності вона в 9 разів перевершує свинець і майже так само міцна, як чавун.

Стегнова кістка людини у вертикальному положенні витримує тиск до 1,5 т, а велика гомілкова кістка – до 1,8 т.

У орґанізмі людини налічується 600 скелетних м'язів. У новонароджених маса всіх м'язів складає 23,0% маси тіла, у 8 років –

27,0%, у 17-18 років досягає 43,0-44,0%, а у спортсменів з добре розвиненою мускулатурою – навіть 50,0%.

Температура різних частин тіла неоднакова: у пахві у здорової людини вона складає 36,5-36,8°С. Шкіра гомілки має температуру біля 30,0°C, а вушні раковини – навіть 25-25,5°С. Внутрішні орґани у здорової людини зігріті до 38,0-38,2°С.

У дорослої людини кількість крові складає 7,0-8,0% маси тіла, у новонароджених кров складає 15,0% маси тіла. У дорослих людей масою 60-70 кг загальна кількість крові 5,0-5,5 л.

У здорових людей співвідношення між плазмою і форменними елементами - 55,0% плазми і 45,0% форменних елементів.

У 100 см3 плазми крові здорової людини міститься 93 г води. Діаметр еритроцита людини 7-8 мкм, а товщина 2-2,5 мкм. Загальна

поверхня всіх еритроцитів людини більше 3000 м2, що в 1500 разів перевищує поверхню його тіла.

Загальна кількість еритроцитів в крові людини в 10 тис. разів більша населення нашої планети. Якщо збудувати всі еритроцити людини в один ряд, то вийшов би ланцюжок завдовжки близько 150000 км, якщо ж покласти еритроцити один на другий, то утворилася б колона, яка заввишки перевершить довжину екватора земної кулі (50000-60000 км).

У 1 мм крові міститься від 4 до 5 млн. еритроцитів (у жінок - 4,0-4,5 млн., у чоловіків - 4,5-5,0 млн.). У людей, які живуть у високогірних районах, еритроцитів на 30,0% більше, ніж у жителів морського побережжя. При переїзді з низовинного району у високогірний кількість еритроцитів у крові збільшується. Коли ж потреба в кисні зменшується, кількість еритроцитів у крові знижується.

У 100 мл крові дорослої людини міститься 13-16 г гемоґлобіну. Як же це розуміти? Адже часто говорять, що вміст гемоґлобіну в крові складає 65,0-80,0%. В медичній практиці за 100 приймають зміст гемоґлобіну, рівний 16,7 ґ в 100 см3 крові. Зазвичай в крові дорослої людини міститься не 100,0% гемоґлобіну, а трохи менше – 60,0-80,0%. Отже, якщо в аналізі крові записано «80 одиниць гемоглобіну», то це означає, що в 100 мл крові міститься 80,0% від 16,7 г, тобто близько 13,4 г гемоґлобіну.

У 1 мм3 крові людини міститься від 200000 до 400000 тромбоцитів. I групу крові мають 40,0% людей нашої планети, II групу – 39,0%, III

групу – 15,0%, IV групу – 6,0%. Серце здорової людини в спокійному стані вимагає для нормальної роботи

подачі йому 250-300 см3 крові кожну хвилину. При важкій фізичній роботі по тих же вінцевих судинах серцю доставляється близько 2000 см3 крові.

У здорової людини впродовж 2 год. виділяється 150-250 мл шлункового соку.

У кровоносній системі в аорті найбільша швидкість перебігу крові. Кожна артерія вужча аорти, але сумарний просвіт всіх артерій людського тіла більший, ніж просвіт аорти. Сумарний просвіт всіх капілярів в 800-1000 разів більше просвіту аорти. Відповідно і швидкість руху крові в капілярах в 1000 разів повільніша, ніж в аорті. У капілярах кров тече із швидкістю 0,5 мм/с, а в аорті – 500 мм/с. Повільний потік крові в капілярах сприяє обміну ґазів, а також переходу поживних речовин з крові і продуктів розпаду тканин в кров.

Поверхня зіткнення крові зі стінками судин в капілярній мережі в 170000 разів більша, ніж в артеріях. Відомо, що довжина всіх капілярів дорослої людини 100000 км.

У легенях налічують до 350 млн. альвеол, а їх поверхня досягає 150 м2. Загальний вміст заліза в орґанізмі “стандартної” людини складає 4,2 г, 75,0-80,0% його загальної кількості входить в склад гемоґлобіну.

Вміст хрому в орґанах і тканинах орґанізму в 10-100 разів більший, ніж у крові.

У шкірі знаходиться велика кількість рецепторів, які сприймають тиск, температуру, біль, дотик та інші подразнення.

Шкіра бактерицидна. Бактерицидність підтримується кислою реакцією поверхні шкіри і особливими речовинами, що утворюються в ній.

Загальна поверхня шкіри дорослої людини 1,5-2 м2. При усмішці у людини "працюють" 17 м'язів. Людська ДНК містить близько 80 000 ґенів. Розмір серця людини приблизно дорівнює величині його кулака. Маса серця дорослої людини - 220-260 ґ. До складу людського орґанізму входить всього 4 мінерали: апатит, араґоніт,

кальцит і кристобаліт. У людини 2 млн. потових залоз. Середня доросла людина з кожним

літром поту втрачає 540 калорій. Права легеня людини вміщає в себе більше повітря, ніж ліва. Доросла людина робить 23 000 вдихів (і видихів) на день. Людське око здатне розрізняти 10 000 000 відтінків кольорів. В роті людини 40 000 бактерій. Найсильніший м'яз в людському орґанізмі - язик. В орґанізмі людини 2 000 смакових рецепторів. Нервові імпульси в тілі людини переміщаються зі швидкістю 90 м/с. Сигнали в нервовій системі людини досягають швидкості 288 км/год. 36 800 000 - кількість серцебиття у здорової людини за 1 рік. Чоловіки в 10 разів частіше за жінок страждають дальтонізмом. Майже половина всіх кісток людини знаходяться в зап'ястях і ступнях. Люди з блакитними очима чутливіші до болю, ніж всі інші. Нігті на пальцях руки ростуть в 4 рази швидше, ніж на ногах.

За час життя шкіра людини змінюється 1000 разів. У тілі дорослої людини 75 км нервів. Кістки людини на 50,0% складаються з води. Коли людина червоніє, її шлунок червоніє також. 80,0 % тепла людського тіла йде з голови. Більшість людей втрачають 50,0 % смакових відчуттів до 60-ти років. Мозок на 80,0 % складається з води. Середня людська голова важить 3,6 кґ. Людина на 60,0% складається з води. Розподілена вода нерівномірно: в

жирових тканинах води всього 20,0%, в кістках - 25,0%, в печінці - 70,0%, в м'язах - 75,0%, в крові - 80,0% і в мозку - 85,0% води від загальної маси.

Інші 40,0% маси людського тіла розподіляються так: білки – 19,0%, жири і жироподібні речовини – 15,0%, мінеральні речовини – 5,0%, вуглеводи – 1,0%.

З елементів, що складають наше тіло, найважливішу роль відіграють кисень, вуглець, водень і азот. В орґанізмі дорослої людини їх близько 70 кґ. Кальцію і фосфору - разом їх майже 2 кґ, вони входять в склад кісток, забезпечуючи їх міцність. Калій, сірка, натрій, хлор містяться в кількості по декілька десятків ґрамів. Заліза в людині всього 6 грамів, але воно грає виключно важливу роль, входить до складу гемоґлобіну.

При народженні в тілі дитини 300 кісток, в дорослому віці їх залишається всього 206-207.

Вказати точну кількість кісток в скелеті людини не представляється можливим. По-перше, вона дещо різна у різних людей. Приблизно у 20,0% людей є відхилення в кількості хребців. Одна людина з кожних двадцяти має зайве ребро, причому у чоловіків зайве ребро зустрічається в 3 рази частіше, ніж у жінок (всупереч біблійній легенді про створення Єви з ребра Адама). По-друге, кількість кісток змінюється з віком: з часом деякі кістки зростаються, утворюючи щільні шви. Тому не завжди ясно, як рахувати кістки. Наприклад, крижова кістка явно складається з п'яти зрощених хребців. Рахувати її за одну або за п'ять? Тому авторитетні видання обережно вказують, що у людини “трохи більше 200 кісток”.

Найдовша кістка - стегнова, її довжина складає зазвичай 27,5% від зростання людини. Найкоротша - стрімячко, одна з кісточок, що передають коливання барабанної перетинки до чутливих кліток внутрішнього вуха, Вона працює як важіль, збільшуючи тиск звукових хвиль. Її довжина всього 3-4 мм.

Найменший м'яз - м'яз стрімячка. При дуже сильних звуках він повертає стрімячко так, що співвідношення довжини плечей кісточки-важеля міняється, і коефіцієнт посилення звуку падає.

У спокійному стані, лежачи, людина споживає за добу 400-500 літрів кисню, роблячи 12-20 вдихів і видихів на хвилину. Навесні частота дихання в середньому на одну третину вища, ніж восени.

У дорослої людини серце за день перекачує 10000 л крові. За один удар в аорту викидається 130 мл.

Нормальний пульс в спокійному стані - 60-80 уд./хв. У жінок серце б'ється на 6-8 уд./хв. частіше, ніж у чоловіків. При важкому фізичному навантаженні пульс може прискорюватися до 200 і більше уд./хв.

Загальна довжина кровоносних судин в орґанізмі людини 100 000 км.

В стані спокою кров розподіляється в орґанізмі: 25,0% загального об'єму знаходиться в м'язах, інші 25,0% - в нирках, 15,0% - в судинах стінок кишок, 10,0% - в печінці, 8,0% - в мозку, 4,0% - у вінцевих судинах серця, 13,0% - в судинах легенів і решти орґанів.

Кожний еритроцит містить 270 мільйонів молекул гемоґлобіну. У дорослої людини щогодини відмирає мільярд еритроцитів, 5 мільярдів

лейкоцитів і 2 мільярди тромбоцитів. На зміну їм приходять нові клітини, які виробляються в кістковому мозку і в селезінці. За добу замінюється 25 ґрамів крові.

Кістковий мозок дорослої людини - рихла маса, яка наповнює внутрішні порожнини деяких кісток, важить в середньому 2600 ґрамів. За 70 років життя він дає 650 кілоґрамів еритроцитів і тонну лейкоцитів.

Найтонші нервові волокна мають поперечний діаметр всього 0,5 мікрометра, найтовстіші – 20 мікрометрів.

Більша половина всіх нейронів зосереджена у великих півкулях головного мозку.

Загальна площа кори головного мозку варіює від 1468 до 1670 см2. За 1 хв. через мозок протікає 740-750 мл крові. Тривалість життя еритроцита - 90-125 днів, лейкоцита - від декількох годин

до декількох днів. Маса мозку людини складає 1/46 загальної маси тіла. Око здатне розрізняти 130-250 чистих колірних тонів і 5-10 мільйонів

змішаних відтінків. За 1 хвилину через шкіру проходить 460 мл крові. У шкірі знаходиться 250 тисяч рецепторів холоду, 30 тисяч рецепторів

тепла, мільйон больових закінчень, півмільйона рецепторів дотику і три мільйона потових залоз.

Середня кількість волосся на голові у блондинів - 140 тисяч, у брюнетів - 102 тисячі, шатени - 109 тисяч, у рудоволосих - 88 тисяч. Загальне число волосся на тілі, окрім голови, близько 20 тисяч. Волосся росте зі швидкістю 0,35-0,40 мм на добу.

У внутрішньому вусі 25 000 клітин, які реагують на звук. Діапазон частот, які сприймаються слухом, лежить між 16 і 20000 герц. На язику знаходиться 9 000 смакових рецепторів. Найкраща температура

для їх роботи – 24оС. Площа нюхової зони носа = 5 см2. За рік на пальцях рук наростає 2 ґрамів нігтів. При пережовуванні їжі щелепні м'язи розвивають на корінних зубах

зусилля до 72 кг, а на різцях - до 20 кг. Відчуття спраги з'являється при втраті води, рівної 1,0% від маси тіла.

Втрата 5,0% може привести до непритомності, а 10,0% - до смерті від обезводнення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ1. Абрагамович О.О., Глушко Л.В., Свінціцький А.С. Посібник з

внутрішніх хвороб / За ред. О.О. Абрагамовича. - 4-е вид. - Львів: «Атлас», 2004. т. 1, 2 - 528 с., 725 с.

2. Базарнова М.А. Руководство к практическим занятиям по клинико-лабораторной диагностике. -К.: «Вища школа», 1988. –212 с. 63.

3. Руководство по медицине. Диагностика и терапия в 2-х томах / Под ред. Р.Беркоу. – М.: Мир, 1997. - 1045 с., 872 с.

4. Василенко В.Х., Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней. – М.: «Медицина», 1983. – 640 с.

5. Виноградова Т.С. Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы. – М.: «Медицина», 1986. – 416 с.

6. Волошин О.І., Шубравський А.О., Гайдуков В.А. Основні фізіологічні константи і параметри здорової людини. Чернівці: Буковинська державна медична академія. – 1997. – 23 с.

7. Гжегоцький М.Р., Мисаковець О.Г., Петришин Ю.С. та ін. Нирки. Лабораторні методи дослідження / Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2002. - 87 с.

8. Давыдов В.С., Литвинов Р.И. Применение международной системы единиц для выражения результатов клинических и лабораторных исследований // Казанский мед. журн. - 1978. – Т.59, № 3. –С. 70-88.

9. Посібник з клінічної лабораторної діагностики /За ред. В.Г.Денисюка. – К.: “Здоров’я”. 1992.-296 с.

10. Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інші. Пропедевтика внутрішніх хвороб - К.: Здоров’я, 1998. - 504 с.

11. Анализ крови и мочи. Как его интерпретировать? /Под ред. Г.И.Козинца, Л.М.Гинодмана. –М.: “Мир”, 2001. –105 с.

12. Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи и их клиническое значение. Москва: “Триада-Х”, 2000. -105 с.

13. Основні та додаткові методи обстеження хворих у клініці внутрішніх хвороб /За ред. В.П.Крупіна, М.С.Резеди. Вінниця, 2005. – 255 с.

14. "Норма в медицинской практике" /Под ред. Литвинова А.В. М.: Медпресс, 2001.

15. Любина А.Я., Ильичева Л.П.. Клинические лабораторные исследования. – М.: «Медицина», 1984.

16. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике /Под ред. В.В. Митькова. В 2 т. -М.: «Медицина», 1996. – 336 с.

17. Руководство по клинической и лабораторной диагностике /Под ред. В.В. Меньшикова. – М.: «Медицина», 1982. – 576 с.

18. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - М.: «Медицина», 2002. – 5416 с.

19. Передерий В.Г., Хмелевский Ю.В. Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов. - К.: Здоров'я, 1993.

20. Предтеченский В.Е. Реководство по клиническим и лабораторным исследованиям. – М.: «Медицина», 1964. – 959 с.

21. Основи функціональної діагностики внутрішніх хвороб /За ред. І.І.Сахарчука. – К.: “Здоров’я”. 2000. - 330 с.

22. Ройтберг Г.Е., Струтынский А.В. Лабораторная и инструментальная диагностика заболеваний внутренних органов. - М.: ЗАО “Издательство БИНОМ”, 1999. - 622 с.

23. Справочник врача общей практики / Под ред. Палеева Н.Р. 2 т. – М.: «Экомо-пресс», 1999. Т.1.-927, т.2.– 991 с.

24. Хмелевский Ю.В., Усатенко О.К. Основные биохимические константы человека в норме и при патологии. - К.: Здоров'я, 1987. - 160 с.

25. Терапия /Ред А.Г.Чучалин (перевод с англ.). – М.: Гэотар медицина, 1997. –1025 с.

26. Швець Н.І., Підаєв А.В., Бенца Т.М., Миронець В.І., Федорова О.О., Маланчук Т.О. Еталони практичних навиків з терапії. – К.: Главмеддрук, 2005. – 540 с.

Умовні скорочення

АВ – атріовентрикулярнийАГ – артеріальна гіпертензіяАК – аналіз крові АКТГ – адренокортикотропний гормон АлАТ – аланінамінотрансферазаАНФ – антинуклеарний фактор АНЦА – антинуклеарні цитоплазматичні антитіла АПУД – Amine Precursor Uptake and Decarboxylation (APUD-system)АсАТ – аспартатамінотрансферазаАСК – антистрептокіназа АПФ – анґіотензин перетворювальний фермент АС – аналіз сечі АСЛ-О – антистрептолізин-ОАТ – артеріальний тискАФП – -фетопротеїн БАК – біохімічний аналіз крові БАС – біохімічний аналіз сечі БО – білковий обмін ВАШ – візуальна аналоґова шкала в/в – внутрішньовенно ВЕМ – велоерґометрія ВІЛ – вірус імунодефіциту людини в/м – внутрішньом’язовоВН – вентиляційна недостатність ВО – вуглеводний обмін ВООЗ – Всесвітня орґанізація охорони здоров'я ВТ – вільний тироксин β-ХГ – -хоріонічний ґонадотропін ГБО – гіпербарична оксиґенаціяГБДҐ - гідроксибутиратдегідроґеназа ҐлДГ - ґлутаматдегідроґеназа ГП - глутатіонпероксидазагод. – година ГП – гостра пневмонія ґ – ґрам Ґ-6-ФД – ґлюкозо-6-фосфатдегідроґеназаДО – дихальний об’єм ДВЗ – дисеміноване внутрішньосудинне згортанняДГЕА-С – дегідроепіандростерон-сульфат Дж – Джоуль 2,3-ДФҐ - 2,3-дифосфоґліцерат ДМСА – димеркаптосукцинацетатДНК – дезоксирибонуклеїнова кислотаДПК – дванадцятипала кишка

ДС – дихальна система ЕҐҐ – електроґастроґрафія ЕЕҐ – електроенцефалоґрафія ЕКҐ – електрокардіоґрамаЕФЖЄЛ - експіраторна форсована життєва ємність легень ЕКС – електрокардіостимуляціяЕМҐ – електроміоґрафія ЕНП – ефективний нирковий плазмотікЕС – ендокринна система ЕСНО – кишкові цитопатоґенні віруси-сироти людиниЕхо-КҐ – ехокардіоґрафія Ж – жінкаЖЄЛ – життєва ємність легень ЗАК – загальний аналіз кровіЗАС – загальний аналіз сечіЗЄЛ – загальна ємність легень ЗТ – загальний тироксинЗО – залишковий об’єм ЗОЛ – залишковий об’єм легені ІЛ – інтерлейкінІДК – імунолоґічне дослідження кровіІПП – інгібітор протонної помпи КАФ – кількість активних фаґоцитів кг – кілограм КДО – кінцевий діастолічний об’єм КК - креатинкіназа 17-КС - 17-кетостероїди КЗҐ – кортикостероїдзв’язувальний ґлобулін КП - колірний показникКС – кровотворна системаКСО – кінцевий систолічний об’ємКСФ – колонієстимулювальний фактор КТ – кальцитонін КФ – клубочкова фільтраціяКФ - кисла фосфатаза КФК – креатинфосфокіназаЛГ – лютеїнізувальний гормон (лютропін)ЛДҐ – лактатдегідроґеназаЛКТ – лізосомально-катіонний тестЛП – ліве передсердяЛПЛ – ліпопротеїнліпазаЛСН – легенево-серцева недостатністьЛО – ліпідний обмін ЛПВЩ - -холестерин ліпопротеїнів високої щільностіЛПНЩ - -холестерин ліпопротеїнів низької щільності ЛПДНЩ-ХС - пре--холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності ЛФ - лужна фосфатаза ЛФК – лікувальний фізкультурний комплекс

ЛШ – лівий шлуночокм – метрМА – максимальна амплітуда МВЛ – максимальна вентиляція легень мґ – міліґрам мл – мілілітр МО – міжнародна одиниця МТ – маса тіла МЩК – мінеральна щільність кісток м/х - міжхребцевийНЕЖК – неестерифіковані жирні кислоти НС – нервова системаНСТ – нітросиній тетразолій5-НТ - 5-нуклеотидаза ОГК – орґани грудної клітки 11-ОКС – 11-оксикортикостероїди 17-ОКС – 17-оксикортикостероїди ОМҐ - окислювальний метаболізм ґранулоцитів ОФВ – об’єм форсованого видиху ОЦК – об’єм циркулюючої кровіп. – пучок ПЗ – підшлункова залозап/з – поле зоруПКА – права коронарна артеріяПП – праве передсердя ПТГ – паратироїдний гормонПрим. – примітка ПСА – простатичний специфічний антиґен ПШ – правий шлуночок ПШРП – показник швидкості руху повітряп/шк – підшкірно пф.од. - перфузійні одиниці РВІ - росто-ваговий індексРЕА – раковоембріональний антиґенРД – резерв дихання РОВид – резервний об’єм видихуРОВд – резервний об’єм вдиху РПГА – реакція прямої гемаґлютинації РФ – ревматоїдний факторРФП – радіофармпрепаратсек. – секунда СА – синоаврикулярнаCВС – сечовидільна система СДҐ - сорбітолдегідроґеназа СН – серцева недостатністьCO – слизова оболонка СОД - супероксиддисмутаза ССД – системна склеродермія

СРП – С-реактивний протеїнСТГ – соматотропний гормонСЦК – середній цитохімічний коефіцієнт Т – трийодтирозин ТТГ – тиротропний гормон ТЗҐ – тироксинзв’язувальний ґлобулін ТҐ – тироґлобулін ТАТҐ – титр антитіл до тироґлобулінуТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії ТЗЛК – тиск заклинювання в легеневих капілярах ТО – титраційні одиниціТС – травна система УВЧ – ультрависокі частоти УЗД – ультразвукове дослідженняУО – ударний об’єм УФО – ультрафіолетове опромінення ЕҐДФС –езофаґоґастродуоденофіброскопіяФЕК – кількість мікроорґанізмів, які можуть поглинути нейтрофіли в 1 л кровіФЖЄЛ – функціональна життєва ємність легень ФЗД – функція зовнішнього диханняФКҐ – фонокардіоґрафія КФС –колонофіброскопіяФНС – функціональна недостатність суглоба ФСГ – фолікулостимулювальний гормонФУ – фракція укорочення хв. – хвилина ХҐЛ – хоріонічний ґонадоліберин ХҐ – хоріонічний ґонадотропін ХОД – хвилинний об’єм дихання ХОС - хвилинний об'єм серцяЦВТ – центральний венозний тискЦД – цукровий діабетЦІК – циркулюючі імунні комплексиЦНС – центральна нервова система Ч – чоловік ЧД – частота дихання ЧДР – частота дихальних рухів ЧСС – частота серцевих скороченьШОЕ – швидкість осідання еритроцитівШКК – шлунково-кишковий канал - приблизно - більше - менше*або – з наступним кодом з 6 цифр (згідно класифікації успадкованих нозолоґічних одиниць людини, повністю – МН *[код] (Mc Kusick V.A. Mendelian Inheritance in Man. Baltimore, Johns Hopkins University Press, Aries System Corporation, 1995). В наш час коди присвоєні всім нозолоґічним

одиницям, по відношенню до яких є підозра на будь-який тип успадкування, а також всім ідентифікованим локусам ґенома людини; символ * перед кодом, замінений на символ (або код без попереднього символу ), означає, що до цієї нозолоґічної групи відноситься декілька типів ґенних дефектів (або фенотипів)Ar - антиґен – автономно-домінантне успадкування – автономно-рецесивне успадкування – успадкування асоційоване з Х-хромосомою p – коротке плече хромосоми (при номері хромосоми)q – довге плече хромосоми (при номері хромосоми)fl (фл) – фемтолітр Hb – гемоґлобін HLA (human leukocyte antigens) – лейкоцитарні Аґ (головного комплексу гістосумістності) людини HbСО - карбоксигемоґлобін HDL - -холестерин ліпопротеїнів високої щільностіНр - гаптоґлобін Ig A – імуноґлобуліни класу AIg G – імуноґлобуліни класу GIg M – імуноґлобуліни класу MIRT - трипсин імунореактивний неонатальнийLA - ліве передсердяLV - лівий шлуночокLDL - -холестерин ліпопротеїнів низької щільності MetHb - метгемоґлобін MmHg – мм рт. ст.МСА – муциноподібний асоційований антиґен SCC – антиґен плоскоклітинної карциноми SIV - міжшлуночкова перетинкаCYFRA-21-1 – фраґмент цитокератина-19 MCV (mean corpuscular volume) – середній об’єм еритроцитаМСН (mean corpuscular hemoglobin) – середній вміст гемоґлобіну МСНС (mean corpuscular hemoglobin concentration) – середня концентрація гемоґлобіну МНС (major histocompatibility complex) – головний комплекс гістосумістностіMPV (mean platelet volume) – середнє значення об’єму виміряних тромбоцитівNSЕ – нейронспецифічна енолаза 17-ОНР – 17--гідроксипроґестерон Pl – пульсRA - праве передсердя R-ґрафія – рентґеноґрафіяR-скопія – рентґеноскопіяRV - правий шлуночокRW – реакція Вассермана RDW (red cell distribution width) – показник анізоцитозу еритроцитівTNF- – фактор некрозу пухлин

WPW – Вольфа-Паркінсона-Вайта синдром

Download - konstant

Top Related