ЕКОЛОГІЧНЕ

ВИХОВАННЯ

Виконала:

Студентка 32ПП групи

Кириченко Ярослава

Екологічне виховання – це

систематична педагогічна діяльність,

спрямована на розвиток в учнів

екологічної культури. Зміст екологічного

виховання передбачає розкриття сутності

світу природи — середовища існування

людини, яка повинна бути зацікавлена у

збереженні його цілісності, чистоти,

гармонії.

Мета екологічного виховання - формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що

базується на екологічній свідомості.

Екологічна свідомість — це глибоке розуміння нерозривного зв'язку людини з природою, залежності добробуту людей від цілісності й порівняної незмінності їхнього середовища проживання.

Екологічна поведінка складається з окремих учинків (сукупність відносин, конкретних дій, умінь і навичок) і ставлень людини до них. На формування ставлень впливають цілі й мотиви особистості, й формуються вони з роками, і не так на уроках, як у позакласній і позашкільній діяльності.

Екологічна вихованість — це єдність екологічної свідомості та екологічної поведінки. На формування екологічної свідомості впливають екологічні знання й переконання.

Екологічне виховання безпосередньо пов'язане з

екологічною освітою та екологічною культурою.

Екологічна освіта — це елемент загальної освіти, спрямований на засвоєння учнями наукових основ взаємодії суспільства й природи для формування усвідомлення тісного взаємозв'язку всіх природних і соціальних процесів, необхідності захисту довкілля та його поліпшення, раціонального природокористування.

Екологічна культура — це поведінка й життя людини й суспільства на основі пізнання та використання законів розвитку природи з урахуванням близьких і віддалених наслідків змін природного середовища під впливом людської діяльності.

Завдання екологічного виховання:

Формування екологічних знань

Виховання любові до природи

Прагнення берегти, примножувати її

Формування вміння і навичок діяльності і природі

Першооснови екологічного мислення закладаються в сім'ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середовищі.

У тісному взаємозв'язку із сім'єю має працювати і дитячий садок. Його завдання — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв'язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище, завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою.

Розпочате в дошкільному віці екологічне виховання триває на всіх етапах навчання у школі. Кожен із них має свою мету, завдання, відповідну віковим особливостям школярів методику.

Етапи екологічного виховання в школі:

I. На першому етапі (молодші школярі) школа забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров'я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його.

II. На другому (5—7 класи) етапі учні накопичують знання про природні об'єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналізують і прогнозують нескладні екологічні ситуації, закріплюють правила поведінки в навколишньому середовищі.).

III. На третьому (8—9 класи) етапі поглиблюються і збагачуються відомості про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та усвідомлюється необхідність збереження природних комплексів (екосистем).

IV. На четвертому етапі (10—11(12) класи) завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні плани включають інтегровані курси різних природничих, екологічних дисциплін.

Основні принципи екологічної освіти та виховання:

міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів;

цілеспрямованість, систематичність і безперервність спілкування школярів із довкіллям у процесі пізнавальної, ігрової, трудової та інших видів діяльності;

єдність інтелектуального та емоційно-вольового начал у діяльності учнів із вивчення й поліпшення стану довкілля;

прогностичність, що передбачає відповідальність за збереження середовища життя для майбутніх поколінь.

Ефективне екологічне виховання школярів передбачає:

розроблення орієнтовного змісту неперервної екологічної освіти

для всіх вікових категорій підростаючого покоління, збільшення

ваги екологічних питань як у рамках певних предметів, так і за

допомогою налагодження внутрі- та міжпредметних зв'язків;

створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної

бази: куточків охорони природи, живих куточків;

удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне

залучення вихованців до природоохоронної роботи;

формування мотивів відповідального ставлення до природи,

прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства.