культури і туризму національностей та релігій...
TRANSCRIPT
Управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації
Обласний комунальний заклад «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського»
методичні рекомендації бібліотечним працівникам щодо популяризації літератури з
національно-патріотичного виховання
Суми 2013
2
3
Управління культури і туризму, національностей та релігій Сумської обласної державної адміністрації
Обласний комунальний заклад «Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського»
Хай в серці кожної дитини
живе любов до України
методичні рекомендації бібліотечним
працівникам щодо популяризації літератури з
національно-патріотичного виховання
Суми 2013
4
ББК 91.9:74.200.50(4УКР) Х11
Хай в серці кожної дитини живе любов до України: методичні рекомендації бібліотечним працівникам щодо популяризації літератури з національно-патріотичного виховання / Обласний комунальний заклад «Сумська обласна бібліотека ім. М. Островського»; уклад. Т. І. Бурятова. – Суми, 2013. – 40 с. Склала Бурятова Т. І. Відповідальна за випуск Тогобіцька Л. М. Комп’ютерний набір Бурятова Т. І. Комп’ютерна верстка Ємельяненко Т. М. Тираж 5 прим.
5
Пріоритетним напрямком виховання дітей в національній системі освіти є патріотичне виховання. На рівні із системою освіти велика роль у процесі формування ідеології патріотизму у молодого покоління належить саме бібліотекам. Який же патріотизм, з якими якостями і рисами ми повинні формувати його у дітей? Серед характерних ознак патріотизму визначається:
� розуміння і сприйняття української ідеї; � сприяння розбудові державної незалежності; � засвоєння національних цінностей: української культури,
мови; � прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті; � військово-патріотичне виховання тощо. Одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого
ставлення до рідної землі, – своєї “малої батьківщини”, її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла… Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, вивчати його історію, мову і культуру.
У зв’язку з цим одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання дітей є краєзнавство. Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності кожної бібліотеки з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у дітей патріотизму, національної свідомості, високої моральності.
Основою краєзнавчої роботи є формування фондів краєзнавчої літератури, які включають в себе книги, статті про область в цілому, інші краєзнавчі документи, в яких висвітлюється економічний стан краю, історичні і культурні особливості району, міста, екологічні проблеми, а також твори місцевих письменників, публікації про знатних людей краю, бібліографічні посібники краєзнавчого змісту, тематичні картотеки, наприклад:
- Козацтво на Сумщині; - Знатні земляки рідного краю; - Відважні сини Сумщини; - Особливості національного вбрання Слобожанщини; - Кролевецька вишивка тощо.
6
Доцільно створити банки даних з історії, економіки, культури, екології краю. Це можуть бути папки-досьє, до яких включаються вирізки газетних і журнальних статей краєзнавчої тематики, спогади місцевих жителів, літописи рідної землі, альбоми про рідний край тощо.
Бібліотеки мають універсальну можливість об’єднати спільні зусилля для відродження і збереження культурних, історичних і мовних традицій рідного краю, краєзнавча робота є одним з могутніх засобів патріотичного виховання молодого покоління.
Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків.
Головною складовою патріотичного виховання є формування у молоді любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань. Виховання молоді на кращих прикладах життя борців за становлення української державності є одним з найбільш важливих шляхів формування історичної пам’яті. Патріотичне виховання юних сприяє донесенню до них правдивої інформації про героїчне минуле українського народу та звільненню історії від ідеологічної заангажованості.
Проблема виховання громадянина – патріота постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. І актуальною вона буде до тих пір, поки держава існуватиме як соціальний інститут.
Сьогодення ставить перед бібліотечними працівниками важливе і невідкладне завдання – виховати свідомого громадянина, патріота рідної землі, який володіє всіма перерахованими вище якостями.
Ефективність національно-патріотичного виховання залежить від форм і методів його організації.
Пріоритетну роль у національно-патріотичному вихованні мають відігравати активні форми, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії.
До активних форм належать різноманітні види дискусій, ситуаційно – рольові ігри, ігри-драматизації, “мозкові атаки”, інтелектуальні аукціони, бліц-турніри, веб-екскурси в історію, слайд-
7
вернісажі, слайд-екскурси, віртуальні виставки, бібліомедійні уроки, подорожі віртуальними енциклопедіями, історичні часописи, вечори історичної правди. Не треба нехтувати і традиційними бесідами, диспутами, лекціями, конференціями, вікторинами, конкурсами, усними журналами, різними формами роботи з книгою та періодикою.
Гордість за свою землю, свій народ, а значить, і національна свідомість формується лише за умови, коли людина добре знає історію і культуру рідної держави. Вивчення їх сприяє оволодінню користувачами-дітьми знань про походження української нації, історичне минуле українського народу, його героїчні і трагічні сторінки. Особливе місце в нашій вітчизняній історії займає тривала боротьба українського народу за свою державність, волю і незалежність. Виходячи з цього, працівники дитячих бібліотек висвітлення саме цих процесів мають вважати одним з головних напрямів своєї роботи з користувачами-дітьми. Ці заходи повинні проводитися постійно і не носити тимчасового характеру.
З цією метою радимо провести: бібліомедійний урок «Основний закон нашої держави», годину державності «Краса і велич символів державних», усний журнал «Нам від пращурів дістались символи держави», слайд-екскурс «Жовто-синій прапор волі», літературно-історичну гру «В нашім серці – Україна», конкурс поезії «Всім серцем свою Україну любіть», брейн-ринг «Україна – най-, най-, най-…», подорож віртуальними енциклопедіями «Наша Вітчизна – Україна», історико-літературну композицію «Ти будеш жити, Україно», Шевченківські читання «Шанує Тараса велика родина», та організувати виставку-досьє «Над Дніпром могутнім сивим прапор жовто-синій» і виставку-роздум «Яким ти бачиш майбутнє України».
Історична пам’ять – святиня народу, нації. У кожного народу є сторінки історії, які не можуть, не повинні бути піддані забуттю. Одна з таких сторінок нашої історії – Велика Вітчизняна війна. Стрімко збігають роки. Усе менше залишається ветеранів, тих хто наближав Перемогу. Тож надзвичайно важливо, щоб нові покоління
8
не забували загиблих і шанували живих. Важливим джерелом формування у дітей патріотичних почуттів стануть заходи, що проходять у бібліотеках за участю ветеранів війни, партизанів, підпільників, усіх тих, хто захищав рідну землю на фронті і в тилу.
Пропонуємо вам провести уроки мужності «Шануймо живих, пам’ятаймо загиблих» і «Твої визволителі, Сумщино», турнір ерудитів «Україна у Великій Вітчизняній війні», мультимедійну презентацію «Серпантин воєнних пісень», зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни «Ветеран поруч» і «Живуть герої серед нас», літературно-музичну композицію «Фатальні сорокові в піснях», конкурс воєнної пісні «Прославимо в піснях Перемогу». До Дня партизанської слави доцільно провести інформаційну годину «Шумів суворо Брянський ліс», відеоперегляд буктрейлера за книгою П. Брайка та О. Калиненко «Внимание, Ковпак!», організувати книжкові виставки «Дай, Боже, війни нам ніколи не знати» і «Від Путивля до Карпат», виставку-експедицію «Моя родина та війна», в який використати спогади, записані дітьми, фото сімейних архівів тощо.
Не можна оминути і такі сторінки вітчизняної історії, боротьби нашого народу за державність, як події під Крутами, за Соборність України. Ці теми завжди були чи не найважливішим фактором національно-патріотичного виховання.
До Дня пам’яті Героїв Крут і Дня Соборності України радимо провести такі заходи: інформаційні години «Згадаймо й перед тінню днів минулих чола похилим» і «Серце зі сталі і дух із граніту», вечір історичної правди «Ластівки над Крутами», героїко-патріотичні читання «На Аскольдовій могилі український цвіт» і «Ви стали прикладом усім, про вас нікому не забути», літературно-музичні години «Україна Соборна – моя гордість і слава» і «Соборність України: естафета поколінь», усний журнал «Одна родина – одна Україна» та організувати виставку-досьє «Про тих, що боролись при станції Крути».
Вважаємо за доречне порекомендувати вам кілька видань, які допоможуть у підготовці і проведенні заходів цієї тематики. Насамперед, це серія книг для середнього та старшого шкільного віку Гунчак Т. «Україна:перша половина ХХ століття», «Історія січових стрільців:воєнно-історичний нарис», «Історія України в прозових творах та документах», яку складають такі видання, як :
9
Василашко, В. «Чи України ти син?», «Витоки», «На переломі», В.Романюк «Коли земля стогнала», «Не вмерла і не вмре!», Гук С. «Героїка трагедії Крут», Рог В. «Бій відлунав».
В історії України феномен козацтва, його вплив на формування українського народу як нації, займає особливе місце. Тема козаччини була чи не найважливішим фактором національно-патріотичного виховання. Діти залюбки беруть участь у різноманітних конкурсах ерудитів, турнірах знавців, уроках козацької слави, брейн-рингах, іграх, вікторинах з історії козаччини. Радимо вам проводити такі заходи: подорож виставкою «Козацька слава не померкне, козацькій славі жити у віках», вікторину «Колиска нашої незалежності», турнір знавців «Подорож козацькими стежками», вечір козацької слави «Козаку найперше воля – козаку найперше – честь», конкурс «Ми – козацького роду нащадки», веб-екскурсію «Славна Січ Запорозька», гру «Козацькі розваги».
У процесі популяризації історії доречно частіше звертатись до такої форми роботи, як читацька конференція. Адже саме вона активізує процес залучення дітей до читання кращих зразків історичної літератури, сприяє розширенню світогляду та розвитку художнього смаку дітей. Для проведення таких конференцій можна використати твори А.Кащенка, В.Шевчука, М.Вінграновського, В. Рутківського, А.Ващенка, Л.Костенко.
Пропонуємо вам розробки деяких заходів, які апробовані в нашій бібліотеці.
10
Суверенна моя Україна
Усний журнал, присвячений Дню Соборності України Урочисто прибраний читальний зал, державні символи України,
книги, фотохроніка, аудіо, фото, відеоматеріали, інтернет-ресурси. На екрані напис зі словами: Людської пам’яті свіча хай запалає, Коли життя знов набирає силу. В ім’я народу хай вона палає За муки, за життя і за могили Хай вдячна пам’ять наша звеличає. 1 сторінка. Ведучий: Шановні присутні! 22 січня Україна відзначає чергову
річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності, визначивши: «Збулися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу на благо і щастя всього її трудового народу».
Тобі, Україно, мій мужній народе, Складаю я пісню святої свободи Усі мої сили і душу широку Й життя я віддам до останнього кроку. Аби ти щаслива була, Україно, Моя Батьківщино!
Звучить «Козацький марш» (сл. Олекси Ющенка, муз. Євгена Адамцевича)
11
Ведучий. 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІУ Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною державою. Перехід Української Центральної Ради від федералізму до самостійництва був актом, обумовленим насамперед зовнішньополітичними факторами. В січні 1918р. Українська народна Республіка опинилася в критичній ситуації. Війська Радянської Росії, маючи підтримку місцевих більшовиків, захопили значну територію України і швидко наступали на Київ. Агресія здійснювалася під прикриттям саме декларованого обома воюючими сторонами федералізму. Крім того, приналежність УНР до неіснуючої російської федерації перешкоджала їй завершити мирні переговори з країнами Четвертого Союзу. Все це неминуче штовхало керівництво УНР до самостійництва.
1 читець. Велична і свята, моя ти Україно, Лише тобі карать нас і судить Нам берегти тебе, Соборну і єдину І нам твою історію творить!
2 читець. Рідна матір, Україно! Подивись, твої сини Ті, із кого кепкували, Насміхалися,як могли, Знов народом гордим стали, Більш вони вже не хохли, Не лакузи, не примари, А герої та борці.
1читець. Маєм сонце, маєм море, Маєм Київ і Дніпро, Маєм землю неозору, На якій росте добро. Синьо-жовтий прапор маєм Й Володимирський тризуб, Дон і Сян їх обіймають. Ми – народ – великолюб.
2 сторінка Ведучий. На засіданні Малої Ради, яке тривало з 22 січня до
пізньої ночі 24 січня, було опрацьовано й схвалено остаточний текст ІУ Універсалу. При поіменному голосуванні з 49 присутніх за нього було подано 39 голосів. В Універсалі констатувалось повне
12
знесилення України тривалою імперіалістичною війною. Вказувалось на неможливість вчасно провести вибори до Українських Установчих зборів через розруху, анархію, заколоти й воєнний напад «Петроградського правительства народних комісарів».
1 читець. Я співаю про тебе, прекрасна країно Де хлібами духмяними вкриті поля І про шлях твій до волі, моя Україно, Незалежна та славна слов’янська земля!
2 читець. Скільки світлих доріг Ти для мене відкрила До високих зірок у широкі поля У мені твоя кров, У мені твоя сила Найдорожча з усіх, Рідна земле моя!
3 читець. Рідна земле моя, Я листок твій зелений, Пісня в шелесті трав, Промінь сонця в росі, Я з грудей твоїх п’ю, Україно, натхнення, Я спішу до землі.
Ведучий. Відзначивши марність зусиль запобігти «братовбивчій війні» українського і російського народів через політику російського радянського уряду і перешкоди до укладення миру, Універсал висловлював твердий намір не допустити, щоб російський або якийсь інший уряд перешкодили Україні встановити бажаний мир «для того, щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення революції та волі нашої».
3 сторінка Ведучий. Щоб досягти цієї мети, «однині Українська Народна
Республіка стає: самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державною українського народу». З усіма сусідніми державами – Росією, Польщею, Австрією, Туреччиною та іншими вона житиме в згоді й приязні. Разом з тим відзначалося, що ні одна з них не повинна втручатися в життя самостійної Української Республіки. «Влада в ній буде належати тільки народу України,
13
іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити, ми, Українська Центральна Рада..»
1 читець Я україночка від роду, Землі цієї я краплинка, Я – доля рідного народу Його дитина – українка.
2 читець. Хай сонце сяє в нашій пісні І світом котиться луна. Ми в чомусь, може, трохи різні, Та Україна в нас одна.
3 читець. Благословенна будь, земля моїх батьків І щедра нива степових просторів, Що пам’ятає славу козаків Своїх захисників, своїх героїв.
Ведучий: Універсал закликав усіх патріотів України стати на захист добробуту і свободи свого народу від більшовиків та інших напасників. Крім того, в ньому визначались заходи внутрішньополітичного й соціального характеру, в тому числі автономії для національних меншин.
ІV Універсал – це одна з вершин державотворчої діяльності української Центральної Ради, яка протягом короткого часу привела Україну через автономію і федерацію до повної самостійності. На жаль, в силу багатьох як об’єктивних, так і суб’єктивних обставин Українська народна Республіка зазнала невдачі. Незважаючи на це, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України.
Ведучий: Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.
Україно, соборна державо, Сонценосна колиско моя, Ще не вмерла й не вмре твоя слава, Завойована в чесних боях!
Живи та міцній, Українська державо! Вмирали у битвах мільйони бійців, Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво Й над Києвом стольним віки майорів!
14
Я вірю, що дух твій ніколи не згасне, Ти совість народу, незгасна зоря, Живи й процвітай, Україно моя, Для миру, для щастя, любові й добра. Ведучий. Ті вікопомні
історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демок-ратичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! Говорять сьогодні дорослі й малі, Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас - єдина, Немає такої, як ти на Землі! Ведучий: Віримо, що територіальна цілісність України,
скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви на вівтар незалежності, соборності, державності.
Ведучий. Молюсь за тебе, Україно, Молюсь за тебе кожен час, Бо ти у нас одна-єдина, - Писав в своїх віршах Тарас.
Ведучий: Сердечно бажаємо вам, шановні, міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України!
15
Ми не схилили сонячне знамено
Вечір пам’яті, присвячений Героям Крут Обладнання: тематична добірка книжок, ілюстрації,
аудіозаписи пісень. Бібліотекар. Цей вечір ми присвячуємо
загиблим під Крутами героям, що свої молоді життя віддали в боротьбі за волю України. їхній подвиг навічно залишиться в історії як символ національної честі, відданості рідному народові. Запалімо свічку і хвилиною мовчання вшануймо їхню пам'ять.
Звучить пісня «Юним» Володимира Скоробського.
Історія – книга народів, І кожен записаний в ній, І ті, що жертовно, у згоді Покрили під Крутами сніг. Безвусії юні герої Вступили в нерівний двобій. Мов триста спартанців, собою Закрили крутянський прохід.
Ведучий. Бій під Крутами – це героїчна й водночас трагічна сторінка нашої історії. Тоді загинув цілий студентський курінь, триста юнаків – цвіт української молоді. У січні 1918 року на Київ пішли більшовицькі війська під командуванням колишнього царського підполковника Муравйова. Протистояти червоному натискові було нікому, бо Центральна Рада не мала своєї регулярної армії. Тож у цей час смертельної для молодої української держави небезпеки на її захист стала патріотична юнь.
Читець Крути
Мир тобі, земле кохана, Страднице в долі терпкій! Станем тепер, хоч не рано, Ми на сторожі чуткій.
16
Будемо битись віднині З ворогом вдень і вночі; В Крутах, на брамі Вкраїни, В бою освятим мечі…
М.Оверкович Ведуча. Бій під Крутами став символом жертовності, юначого
лицарства. Ось спогад очевидця: «П'ять годин безперестанку студентський курінь стримував червоні лави, сам будучи під градом куль і гранат... Московські багнети безжально кололи груди юнаків, їхні голови розбивали прикладами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Жодного полоненого ворог не взяв». І це при тому, що муравйовців було вдесятеро більше й озброєні вони були незрівнянно краще.
Читець Крути
ІЦе юнаки, ще майже діти, А навкруги і смерть, і кров. «На порох стерти, перебити!» - Іде на Київ Муравйов. Полків його не зупинити, Та рано тішаться кати: Коли стають до зброї діти, Народ цей – не перемогти!
М. Луків
Ведучий. Крути – це великий етап великої боротьби українського народу за визволення, це Голгофа українського студентства, української молоді.
Звучить «Балада про Крути» П.Дворського на слова М.Бакая.
То не чорне гайвороння над степом кружляє – Дика орда Муравйова грізно наступає. Щоб ворога зупинити, на станцію Крути Відправились добровольці - молоді рекрути.
Приспів: Славних хлопців-добровольців зібралося триста, А дорога, наче доля, коротка, терниста.
17
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою, Бо проллється кров юнача цілою рікою.
Зима снігом замітає, січуть скоростріли, Щоб ворога зупинити, не вистачить сили. Вже набої закінчились, а довкола поле, Піднялися і в атаку кинулись соколи.
Приспів: Славних хлопців-добровольців підвелося триста, А дорога, наче доля, коротка, терниста. Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою, Пролилася кров юнача цілою рікою.
Не вернуться вже ніколи до рідної хати, Не зустріне, не пригорне заплакана мати. Постріляні, порубані, але незборимі Зосталися тут лежати сини України.
Приспів: Славних хлопців-добровольців загинуло триста, Бо така вже їхня доля - коротка, терниста. Ой ви, Крути, ой ви, Крути, біль мого народу, Віддали життя герої за нашу свободу.
Ведуча. Найтрагічніші моменти бою під Крутами описав його учасник – поручник армії УНР Михайлик: «Мені видно було чорні густі лави матросів, що пішли в наступ. Застрочили скоростріли, рушниці. Видно було, як падали у сніг чорні постаті матросів, але просувалися вони все ближче й ближче. У нас уже було багато поранених і сотня відходила до окопів. Тут були розміщені всі наші сили, які чекали рішучого моменту. А він уже наближався. Густі лави сірих і чорних постатей ішли на весь зріст. З окопів застрочили сорок наших скорострілів і рушниці трьох сотень юнаків та студентського куреня. Падали чорні постаті, за ними йшли нові, знову падали, і знову йшли одні за одними чорні й сірі лави. Наші окопи, станція й потяги засипалися ворожими кулями, але ми трималися міцно. Поси-лали по набої до потягів за півтори версти, вистрілювали їх і знову посилали. Але грізні вістки: «немає набоїв», «псуються скоростріли» – пролетіли по окопах, а тут чорні постаті знялися, почулися крики «ура», «слава», і все перемішалося. Стріляли один в одного.
18
Обливалися кров'ю багнети. Вдесятеро більше ворогів. Вони й перемогли...» Читець А де, Україно, твоя буйна юність?
На станції Крути... А де, Україно, твоя вічна слава? На станції Крути... Потрапила юність до темної ями, Похована разом із захисниками...
В.Демченко Ведучий. З числа загиблих
та розстріляних студентів і гімназистів відомі прізвища лише двадцяти.
Це студенти Українсь-кого Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник); студенти Київського університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андріїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії Андрій Соко-ловський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григір Пін-ський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.
Ведуча. 9 лютого 1918 року Київ захопили червоногвардійські загони Муравйова та загони червоного козацтва Примакова. Розпочався кривавий терор. У перші два дні більшовицької окупації було знищено 15 тисяч мирних жителів. Стріляли в тих, хто говорив українською мовою, хто носив національне вбрання.
Ведучий. Через два тижні Київ звільнили від більшовиків, і кияни пішли розшукувати у крутянських снігах останки тіл юних героїв.
«19 березня 1918 року відбувся велелюдний урочистий похорон загиблих юнаків, на який зійшлися кияни, численні делегації, урядовці, військові. Їх поховали у братській могилі на Аскольдовій горі над Дніпром, відкіля відкривається широкий краєвид на Чернігівщину, де вони поклали своє життя за рідний край».
З української газети 1918 року
19
Читець Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі Поховали їх – Тридцять мучнів українців, Славних, молодих... На Аскольдовій могилі Український цвіт! – По кривавій по дорозі Нам іти у світ. На кого посміла знятись Зрадника рука? – Квітне сонце, грає вітер І Дніпро-ріка... На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! – Понад все вони любили Свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. – На Аскольдовій могилі Поховали їх.
П. Тичина
Ведуча. Не багатьом із тих, хто безстрашно зустрів переважаючого ворога під Кругами і заступив йому шлях на Київ, удалося вижити. Один із них – Михайло Лавренко. Пережите він висловив у віршованому спогаді.
Читець
Крути У думці – знову тліє – бій у Крутах... О, неповторний часе золотий!.. Ми всі були зелені ще, як рута, Але в душі палав огонь святий. І хоч навколо вир вогню шалено Стогнав, як грім, і жах смертельний ніс; Ми не схилили сонячне знамено І бій важкий не видавив нам сліз.
20
Ми перед світом свідчили потугу І довели, ми - лицарські сини, Хоч не змогли розбити люту хугу, Та ще раз вчути пахощі весни. За ту невдачу, що зазнали Крути... Ні, не дарма пече серця наш гнів, За ті могили, навіть без хрестів, Що стогін їх щоночі й досі чути. Хай виє знов зима поривом лютим...
Ведуча. Серед крутянського поля вивищується курган,
насипаний за давнім звичаєм на честь героїв. На горі хрест та плита з написом: «Тут береже Україна вічний сон молодих своїх синів, які загинули в борні за її волю під Крутами 29 січня 1918 року». Біля підніжжя - таблички, на яких позначено міста: Рівне, Львів, Ужгород, Харків, Севастополь, Сімферополь, Івано-Франківськ, Кіровоград, Херсон, Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Херсон, Вінниця, Жито-мир, Полтава, Чернігів, Суми, Тернопіль, Чернівці, Миколаїв, Одеса... З усіх куточків України їдуть сюди люди, кладуть квіти, вшановують пам'ять юних лицарів, які полягли, захищаючи молоду Українську державу. Поїзди, проходячи мимо, у день загибелі патріотів стишують хід і тривожно сигналять...
21
Ластівки над Крутами
Вечір історичної правди, присвячений Героям Крут
(Звучить тихо урочиста мелодія.) Ведучий 1. Чи варто вірити в символізм подій та явищ? Чи мож-
ливі містичні повторення знакових моментів світової історії? Так чи ні, але за майже півтора тисячоліття є три згадки про триста вояків, які стали взірцями військової моралі та доблесті.
Ведучий 2. Світовою класикою військової мужності є історія про трьохсот спартанців та їхнього царя Леоніда. Події відбувалися в 480 році до н. е., коли велике й чисельне військо перського царя Дарія захопило стародавню Грецію. Поблизу міста Фермопіли 300 добірних вояків разом із царем до останнього стримували наступ ворога. Вірні принципу «З щитом або на щиті», всі спартанці загинули.
Ведучий 1. Українська історія оповідає про трьохсот вояків, що полягли у бою під Берестечком 1651 року. «Нас тут триста, як скло, товариства лягло», — писав Тарас Шевченко. Тоді у відповідальний момент бою татари викрали гетьмана Хмельницького, і козацькі полки охопила паніка. Більшість із поля бою просто втекла. В цих умовах взірцем мужності виступили 300 козаків, які, отаборившись на одному з островів, мужньо тримали оборону.
Коли коронний гетьман Польщі Микола Потоцький пообіцяв козакам свободу, якщо вони здадуться, воїни демонстративно повикидали гроші зі своїх гаманців у воду. Цим засвідчили, що цінності цього світу їх не цікавлять.
Ведучий 2. Найновішою історією, яка вразила сучасників про 300 смертників є 29 січня 1918 року.
Співвідношення сил на полі бою було тоді таке: 300 юнаків супроти шеститисячного війська Російської держави. Чим же особливий вчинок героїв Крут? Що нового вписав він на скрижалі військової доблесті та любові до Батьківщини?
Ведучий 1. Вибір спартанців був чіткий — якщо гинути, то гідно.
Козаки під Берестечком опинилися в умовах, коли їхній вибір звучав так: або гідно загинути на полі бою, або ж безславно покинути бойовище. Залишаючись вірними військовій моралі, козаки вибрали смерть у бою перед удаваною свободою.
22
Ведучий 2. Чи могло життя крутівців порятувати співвітчизників? Чи була їхня ситуація тотожна вибору козаків під Берестечком?
Вибір їхній постав задовго перед боєм — вони знали, що зупинити ворожу навалу, як і вберегти своє власне життя, їм не вдасться.
Молоді люди віддали життя, щоб його ціною порятувати честь багатомільйонної нації, не здатної оборонити саму себе.
(Звучить «Реквієм».) Ведучий 1. Крути... Так з'явилася нова, щедро полита молодою кров'ю, сторінка в
історії України. Читець1. Невпинно час в історію летить,
Події є у ній і є моменти. Сьогодні наша гідність нам велить Розставити в своїм житті акценти.
Читець 2. Крути! Крути! Вас нам не забути У мільйонах українських серць. Ще тисячоліття буде пломеніти Ваш славетний, мужній героїчний герць.
Читець 3. Надворі холодна, сувора зима, І вчора сказали у школі: «Під брами столиці їх сунеться тьма — Душителів нашої волі...».
Ведучий 2. 29 січня 1918 року. 300 юнаків. Студенти, гімназисти, серед яких просто діти 14-15 років. Вони їдуть на захист своєї держави, не знаючи військового мистецтва, не обізнані зі зброєю. Зате сповнені молодечого запалу, віри в перемогу в ім'я волі України. Вони їхали на безсмертну славу.
(Звучить стукіт коліс поїзда.) Читець 4. Ви сміло виступили в бій,
Хоч ворог був страшний, суворий, В душі не було молодій Ані вагання, ні покори!
Читець 5. Сніги зледенілі І темінь іскриста. Над Крутами в скруту Зійшлося їх триста.
23
Моя Україно, Мій Києве-княже, Ця юнь безборонна За тебе поляже.
Ведучий 1. 29 січня 1918 року. 300 юнаків - студентів та курсантів офіцерської школи - віддали своє життя під станцією Крути, захищаючи столицю своєї країни від ворожої навали з Півночі. Кількасот юнаків спинили орду лише на день.
Їх перший бій Останній бій, І вечір був, І ранок плакав.
Ведучий 2. День до вечора стримували юнаки розгорнутий на кілька кілометрів фронт, протистояли шеститисячному війську ворога.
Читець 6. Десять йшло проти ста, І кидались грудьми на гармати, Бо за ними свята Україна стояла, як мати. І остання гупає гармата... На життя без надій Їм стояти, стояти, стояти!..
Читець 7. 300 їх, як цвіт рясний, весняний, В снігових заметах залягло: В їх серцях одне палке бажання І в лютий холод полум'ям цвіло.
Читець 9. П'янила ниву кров їх чиста! Звершилося: вже бій стихав, І впали всі героїв триста! Останніх, смілих — гнів садиста В полоні всіх закатував.
Читець 10. Світ єднали ті Крути, Ті звитяжні серця. Краще — вбитим, ніж бути Як в отарі вівця!
24
Бо найкраще багатство — Наша пісня й земля.
(Звучить патріотична пісня про Україну, наприклад, «Україна» Т. Петриненка.)
Ведучий 1. 35 оборонців забрано в полон. Довго і жорстоко катували їх. Та не впали на коліна, не просили пощади і помилування. Мужньо зустріли вирок: поранених відправити до Харкова, решту розстріляти. Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші підхоплюють «Ще не вмерла Україна». І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров'ю.
Селяни з навколишніх сіл зібрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм.
Ведучий 2. Російські війська таки взяли Київ. Однак той бій під Крутами у неписаній історії здобув печать архетипово-героїчного. Адже йшлося не про виживання, а про захист невмирущих цінностей. Значимість події зафіксована у величному перепохованні 30 юних героїв на Аскольдовій могилі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам'яті тридцяти».
Читець 1. На Аскольдовій могилі Поховали їх, 30 мучнів-українців – Славних, молодих... Вмерли в новім заповіті З славою святих, На Аскольдовій могилі Поховали їх.
Ведучий 1. Вшанування тлінних останків наших героїв дуже довго було «під прицілом». Років двадцять п’ять тому не могло бути й мови про відкритий догляд за могилами українських воїнів і видатних політичних діячів. Тільки в 1991 році у Крутах з'явився перший пам'ятний знак – березовий хрест на символічній могилі. З того часу щороку 29 січня сюди приїжджає «знаюча молодь».
25
Читець 2. О Боже наш добрий З високого неба, Молитву сьогодні Заносим до тебе За тих, що боролись При станції Крути За нашу державу Із ворогом лютим.
Читець 3. Що в битві цій впали В ту зиму криваву, Прийми їх до себе, Прийми в свою славу!
Ведучий 2. Тим часом у художника Анатолія Гайдамаки визрівала ідея величного пам'ятника — червоної колони Київського університету, що символізувала б студентство трьох київських вишів, чиї представники тут полягли. Задум вдалося втілити на 15-річчя незалежності за підтримки підприємців з різних куточків України.
Ведучий 1. 25 серпня 2006 року поблизу залізничної станції Крути було відкрито пам'ятник студентам і гімназистам, які загинули тут у січні 1918 року, обороняючи Київ від радянсько-російських військ. Ця скромна станція між Ніжином і Бахмачем стала символом героїзму, про який десятиліттями розповідали пошепки.
Ведучий 2. Сьогодні наше суспільство змінюється, і його знаковість стає іншою. На відкриття пам'ятника Героям Крут прибуло кілька тисяч осіб, курсанти військового ліцею, почесна варта, Президент України, два міністри. Панахиду за полеглими провів патріарх України Філарет. У момент, коли Президент відкривав пам'ятник, у світлому небі над червоною колоною, уквітчаною золотим тризубом з хрестом, з'явилися ластівки.
Ведучий 1. Існує повір'я: якщо ластівки залишають якусь місцевість, то там слід чекати мору людей. Тому появу ластівок над Державним меморіалом у Крутах можна також сприймати як особливу прикмету. Ластівки з'явилися як провісниці того, що...
26
Читець 4. Під блакитним небом Україна рідна Розправляє крила, наче вільний птах. Хай вона підносить сьогодення гідно І щасливим буде завжди крил розмах.
Читець 5. Вони не загинули! Читець 6. Вони пішли в безсмертя! Читець 7. Слава героям! Читець 8. Чому Крути? Що спричинило те, що «з трьох
мільйонів озброєних синів України, що заявляли у 1917 році про свою готовність віддати життя за Україну», — вірними їй у січні 1918 року виявились лише триста». Це незрозуміле «чому?» стоїть гостро і сьогодні.
Не забуваймо про Крути. Новий український дух, нова українська ідея, і нова сила, і нова віра. Подвиг юнаків під Кругами показав справжню українську еліту, її новий принцип — беззастережна незалежність, націоналізм і патріотизм. Герої не вмирають, вони залишають нам свою справу, свої ідеї.
Ведучий 1. Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її не збудуємо, і
ніхто не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути. Ведучий 2.
Повірмо в те, що нас вже не збороть, І долучаймось до добра і слави. Хай будуть з нами Правда і Господь — Внесіте прапор вільної держави.
(Вноситься Державний прапор України, звучить гімн держави «Ще не вмерла Україна».)
27
Україна: тернистий шлях до сьогодення
Віртуальна виставка до Дня Незалежності України
Хай знає весь світ про казкову країну Де синєє небо та жовті поля. Хай квітне щаслива моя Україна, Найкраща, безцінна, любима земля!
Юлія Турчина
Розділ І. Віхи історії України
У кожного одна батьківщина і кожен має любити її. Україна –
наша рідна країна. У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ і славетну Києво-Могилянську академію, виколисала таких велетнів сили духу, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський… Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини: Ігор Юхновський, В’ячеслав Чорновол, Володимир Яворівський, Михайло Слабошпицький, Іван Драч.
1. Грушевський, М. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями [Текст] / [уклад. Й. Й. Брояк, В. Ф. Верстюк]. – Донецьк: БАО, 2008. – 736 с.
2. Губарєв, В. К. Історія України [Текст] : універсальний ілюстрований довідник / В. К. Губарєв. – Донецьк: БАО, 2008. – 576 с.
28
3. Історія України : атлас-хрестоматія для дітей [Текст] / упоряд. Дмитро Ісаєв. – К.: Інститут передових технологій, 2004. – 41 с.
4. Кормич, Л. І. Істрія України від найдавніших часів і до ХХІ століття [Текст] : навч. посіб. / Л. І. Кормич, В. В. Багацький. - Вид. 4-те. – Х. : Одіссей, 2004. – 480 с.
5 Петровський, В. В. Історія України. Неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі [Текст] / В. В. Петровський, Л. О. Радченко, В. І. Семененко. – Х. : Школа, 2007. – 592 с.
6. Історія України [Текст] : джерельний літопис / [упоряд.: В. І. Червінський та ін.; за ред. В. І. Червінського, М. І. Обушного]. – К. : Дирекція ФВД, 2008. – 800 с.
7. Пилип’юк, В. Україно, ти для мене диво! : фотоальбом / В. Пилип’юк. – К. : Світло й тінь, 2011. – 175 с.
8. Шаповал, Ю. І. Держава [Текст] : ілюстрована енцикл. України / Ю. І. Шаповал. – К. : Балтія-Друк, 2008. – 160 с.
Розділ ІІ. Проголошення незалежності України
24 серпня 1991року назавжди залишиться пам’ятним днем. У цей день проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави. Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбивими людьми – українським народом.
29
1. Декларація про державний суверенітет України [Текст] :
історія прийняття, документи, свідчення. – Житомир: Рута, 2010. – 868 с.
2. Касьянов, Г. В. Україна 1991-2007 [Текст] : нариси новітньої історії / Г. В. Касьянов. – К. : Наш час, 2007. – 432 с.
3. Михайленко, Л. В. Найцікавіше про Україну [Текст] : ілюстроване енциклопедичне видання / Л. В. Михайленко, І. М. Реброва, В. А. Сушко. – Харків : Торнадо, 2007. – 96 с. : іл.
4. Нагаєвський, І. Історія української держави ХХ століття [Текст] / І. Нагаєвський. – К. : Український письменник, 1993. – 402 с.
5. Україна : віхи історії [Текст] / [авт.-упоряд. В. В. Томазов, О. В. Ясь]. - К. : Мистецтво, 2001. – 432 с.
6. Україна [Текст] / [ авт.-упоряд. В. В. Томазов, О. В. Ясь]. – К. : Мистецтво, 2007. – 432 с.
7. Шаповал, Юрій. Держава [Текст] : ілюстрована енциклопедія України / Юрій Шаповал . – К. : Балтія-Друк, 2008. – 169 с. : іл.
8. Україна [Текст] : утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н. П. Барановська, В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський [та ін.] ; під ред. В. М. Литвина. – К. : Альтернатива, 2001. – 704 с.
Розділ ІІІ. . . . Символи України
Національні символи в усіх народів і в усі часи були
відображенням високого духу народу, його духовних поривань, своєрідним генетичним кодом нації, його унікальністю. Національні символи - не випадкові знаки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов`язані з його духовністю, прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів. Українська державна символіка відображає традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства.
30
1. Державний гімн України [Текст] : популярний історичний
нарис. - К. : Музична Україна, 2006. – 56 с. 2. Загайкевич, Марія. Державний Гімн України [Текст] : нарис. -
К. : Музична Україна, 2006. – 56 с. 3. Ігнатова, І. С. Символи Батьківщини [Текст] / І. С. Ігнатова. –
Тернопіль : Астон, 2005. – 64 с. 4. Пастернак, О. Пояснення тризуба герба Великого Київського
Князя Володимира Святого [Текст] / вступ. слово Б. З. Якимовича. – Київ : Веселка, 1991. – 44 с.
5. Сергійчук, В. І. Доля української національної символіки [Текст]. – К. : Знання, 1990. – 44 с.
6. Сергійчук, В. І. Національна Символіка України [Текст] : наук.-худ. кн. : для серед та ст. шк. віку / худож. оформл. Л. В. Демчишина.- К. : Веселка, 1992. – 109 с.
Обравши демократичний шлях розвитку, Україна долучилася до
кола цивілізованих держав. Незалежність України відтворює загальнодержавну ідею і духовне оновлення, сприяє подальшому утвердженню патріотизму, надихає на добрі справи для розбудови нашої країни як демократичної, правової, економічно міцної, соціальної, знаної та впливової серед світової спільноти держави.
31
Епоха лицарська скінчилась, та зостались лицарські серця
Сценарій свята до Дня захисника Вітчизни 1-а ведуча. Доброго дня, дорогі друзі! 2-а ведуча. Вітаємо вас зі святом, яке є символом мужності,
справжньої чоловічої сили – Днем захисника Вітчизни! 1-а ведуча. Звичайно, жінки також мужньо захищали Вітчизну,
проте це свято традиційно вважається чоловічим. Тому сьогодні бажаємо нашим славним юнакам міцного здоров'я, справжньої чоловічої мудрості. Хай поряд із вами завжди будуть вірні друзі і товариші.
2-а ведуча. Ми вітаємо в цей день і сивочолих ветеранів, і молодих людей, які в не такому далекому минулому відслужили військову службу, і тих, хто нині носить погони, і школярів, і зовсім ще маленьких хлопчиків. Зі святом вас! Мужні й надійні захисники Вітчизни, наші захисники!
Читець. Я хочу лиш, щоб чоловічі руки Не зброю обіймали, а коханих. І щоб вони не танки вели в поле, А борозну до щастя прокладали. Хай дужі руки чоловічі, Не порохом пропахнуть, а колоссям, Хай у труді шукають щастя вічне, Так в нашому народі повелося. 1-а ведуча. А зараз прийміть вітання від найчарівніших дівчат!
Наші батьки не воювали Та щедро трудяться щодень, Щоб ми в добробуті зростали, Співали радісних пісень.
Уклін вам, тату, за турботу, Пораду мудру кожен день,
32
За батьківську любов гарячу До крихіток - своїх дітей.
І хай сьогодні в ваше свято Звучить і музика, й пісні, Хай буде весело, врочисто, Низький уклін вам до землі.
Читець. Проводжали хлопця в армію служити, А в очах юначих іскорка жива, Пахнуть стиглим садом, Пахнуть спілим житом Вишиті любов'ю батьківські слова.
Проводжають хлопця. Друзів повна хата, За столом розмова повінню тече, Лиш притихла мати, лиш схилилась мати, На уже доросле синове плече.
2-а ведуча. Сьогодні справжніх хлопців свято, А в нашій школі їх багато: Сміливих, веселих і мужніх, Кмітливих, шляхетних і дружніх.
Хто сказав, що справжні хлопці Лиш в казках існують? Хто сказав, що в нашій школі Дівчата сумують?
Якщо є такі розмови, Ми відповідаємо: Кращих хлопців й веселіших За наших не знаємо!
Ми бажаємо вам, хлопці, Друзі наші щирі, На «відмінно» всім навчатись І жити у мирі!
1-а ведуча. От попередня частина вже й закінчилася, час переходити ближче до головної події сьогоднішнього свята - конкурсу «Нумо, хлопці!». І зараз ми представимо наших сміливих конкурсантів. Попередньо шляхом голосування вони вже визначили, хто під яким номером буде виступати. А ви слідкуйте уважно, тому
33
що визначати переможця, як завжди, будете ви – наші шановні глядачі – шляхом голосування квитками.
2-а ведуча. Отже, запрошуємо на сцену учасників. 1-а ведуча. А тепер, хлопці, і ви, шановні глядачі,
познайомимося зі складом журі, яке буде оцінювати сьогоднішній конкурс за п’ятибальною шкалою та рахуватиме голоси. Що можна побажати нашим конкурсантам? (Член журі відповідає).
2-а ведуча. От з учасниками та журі познайомились і можна переходити до першого конкурсу,
Конкурс 1. Розвідники 1-а ведуча. Цей конкурс покаже, настільки ви уважні і чи можна
ходити з вами в розвідку. Зараз ви отримаєте завдання з описом людини, яку вам треба відшукати в залі. Хто швидше впорається із завданням – той і переміг.
Конкурс 2. «Хто швидше» 2-а ведуча. В основі цього конкурсу лежить та проста істина, що
добрий вояка повинен швидко одягатися по тривозі. От зараз і потренуємося. Оскільки ви всі козаки, то й одяг – відповідний.
Конкурс 3. «Черговий кухар» 1-а ведуча. Український солдат має бути ситим. Треба
пояснити, що кожен із них може бути черговим по кухні. А своїх товаришів треба нагодувати швидко і смачно. Зараз ми будемо перевіряти, яким буде солдат – голодним чи ситим, якщо ви його годуватимете.
У кожного хлопця є апельсин і склянка. За командою, вони мають почати вичавлювати апельсиновий сік у склянку. Подивимося, у якій склянці соку буде більше. Журі також буде враховувати, хто швидше впорається із завданнями.
Конкурс 6. «Дуель на бананах» 2-а ведуча. Майже як у ковбойських фільмах: хто перший
вихопив зброю та використав її, той і переміг. Тільки замість кольтів ми будемо використовувати... банани. Зараз хлопці розділяться на пари згідно зі своїми номерами. Ваше завдання: за сигналом, швидко вихопити банан і з'їсти його.
Конкурс 7. «Армійський анекдот» 1-а ведуча. Служба – це нелегка справа, і нести її добре
допомагає гумор. От зараз і послухаємо, як ви вмієте розповідати анекдоти.
Конкурс вболівальників «Медсестри»
34
2-а ведуча. У цьому конкурсі беруть участь дівчата-вболівальниці. Запрошуємо їх на сцену! Вони також готувалися і зараз покажуть, як треба піклуватися про поранених бійців. У кожної бинт, треба перев’язати поранених. Хто перший впорається, той і переможе.
Дякуємо вам, дівчата. Ви добре попрацювали. Отримуйте свої цукерки і займайте місця. Насправді, цей конкурс проводився для того, щоб ви, шановні глядачі, могли оцінити наших учасників у різних ситуаціях, адже зараз вам доведеться, голосуючи, обрати кращого з них. А тепер слово вельмишановному журі!
1-а ведуча. Щирo вітаємо Вас з Днем захисника Вітчизни, бажаємо міцнoгo здoрoв'я, успіхів вам і вашим близьким! Сила та міць українськoї держави – у єдності, тoму прийміть найщиріші вітання дo свята і нагадуйте всьoму світoві прo те, щo Україна у надійних руках.
35
Ми – козацького роду нащадки
Гра-конкурс Бліц-турнір Ведучі ставлять командам запитання (кожній
окремо). Час на роздуми та обговорення командам не відводиться.
Перемагає команда, яка протягом двох хвилин дала більше правильних відповідей.
Яка команда розпочне конкурс, вирішує жеребкування, яке проводить ведучий.
Запитання 1-й команді. 1. Що означає слово «козак»? (Вершник, вільна людина) 2. Кого вважали козаки батьком, матір’ю, дружиною та
товаришем? (Батько – степ, мати – Січ, дружина – шабля. товариш – кінь)
3. Де відбулася перша битва в ході визвольної війни? (Під Жовтими Водами)
4. Найважливіша ознака влади в козацькому війську. (Булава) 5. Що означає для козака слово «чайка»? (Човен) 6. Найвідоміший козацький танок? (Гопак.) 7. Де розташувались козацькі табори? (Запорозька Січ.) 8. Народний співець, оспівувач подвигів козаків. (Кобзар.) 9. Голова козацького уряду. (Гетьман.) 10. Про яку деталь козацького вбрання казали: «широкі, як чорне
море»? (Шаровари.) 11. Найвідоміша козацька страва. (Куліш.) 12. Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької Січі?
(Жінкам.) 13. Як звали першого козацького гетьмана? (Дмитро Вишне-вецький.) Запитання 2-й команді.
1. Що означає слово «тирса»? (Степова висока трава.) 2.Як називали козаків, що перебували на державній службі?
(Реєстрові). 3.Якому гетьманові найбільше «дісталося» від істориків? (Іванові Мазепі.)
4.Автор першої української конституції. (Пилип Орлик.)
36
5.Центральний орган управління Січі. (Кіш.) 6.Хто і коли наказав руйнувати Січ? (Російська цариця Катерина ІІ в 1775 році.)
7.Перерахуйте козацькі клейноди (Булава, бунчук, корогва, печатка війська)
8.На якому острові засновано Запорозьку Січ? (На о. Мала Хортиця, тепер о. Байда)
9.Козацьке чотирикутне укріплення зі скріплених возів. (Табір) 10.Відомий козак, який брав участь більше як у п’ятдесяти битвах.
(Іван Сірко) 11. Автор книги «Чорна Рада». (Пантелеймон Куліш) 12. Хто такий джура? (Зброєносець у козацької старшини) 13. Яке церковне свято козаки вважають своїм і коли його
святкують? (Покрова, 14 жовтня)
Конкурс-вікторина «Легендарні побратими». На роздуми і обговорення запитання
відводиться не більше 30 секунд. Право відповідати отримує команда, гравець якої першим підніме руку. За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали.
1. Ім’я якого гетьмана носить один із обласних центрів України? (Богдана Хмельницького)
2. Хто з гетьманів був нагороджений медаллю Папи Римського (Іван Сулима)
3. Назвіть гетьмана, який за часів свого правління (22 роки) прославився тим, що побудував чимало храмів. (Іван Мазепа)
4. Який гетьман до кінця свого життя ув’язнений у Петропавлівському підземеллі за звинувачення у державній зраді? (Петро Полуботок)
5. Назвіть гетьмана, який отримав своє прізвище за те, що мав дивовижну силу – легко міг зламати руками підкову? (Іван Підкова)
6. Хто був останнім Кошовим отаманом війська запорізького? (Петро Калнишевський)
37
Конкурс «Мудрий отаман». Ведучий читає капітанам початок козацьких прислів’ їв.
Капітани мають завершити ці прислів’я. За кожну правильну відповідь капітан отримує два бали, що зараховується до загального рахунку команди.
Прислів’я для капітана І команди: 1. За рідний край… (і життя віддай). 2. Або перемогу добути,…(або вдома не бути). 3. Кров не водиця,…(проливати не годиться). 4. До булави треба…(голова). 5. Степ та воля – …(козацька доля). 6. Де козак,…(там і слава). Прислів’я для капітана ІІ команди: 1. Козацькому роду…(нема переводу) 2. Береженого Бог береже, а козака…(шабля стереже) 3. Хочеш покою – …(готуйся до бою). 4. Терпи козаче, …(отаманом будеш). 5. Хліб та вода – …(козацька їда). 6. Коли стелиться доріжка, козакові…(не до ліжка). Журі підраховує кількість балів, зароблених капітанами, і
визначає команду переможців. Звучить весела українська музика. От і добігла кінця гра. Команди показали, що вони – гідні
нащадки славного козацького роду, справжні козачки. І за це вони нагороджуються званням «Козак».
38
Використана література: Виховуємо людину і громадянина [Текст] : навчально-
методичний посібник / упоряд. С. Буров, О. Войтенко, І. Костюк. – К. : Відродження, 2009. – 127 с.
Бій відлунав… [Текст] / упоряд. В. Рог. – Чернігів : Деснянська правда, 2008. – 86 с.
Героїка трагедії Крут [Текст] / упоряд. В. Сергійчук. – К. : Україна, 2008. – 467 с.
Гунчак, Т. Україна : перша половина ХХ століття : нариси політичної історії [Текст] / Т. Гунчак. – К. : Либідь, 1995. – 287 с.
Історія Січових стрільців : воєнно-історичний нарис [Текст]. – К. : Україна, 1998. – 346 с.
Кащенко, А. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове [Текст] / Кащенко, А. – Дніпропетровськ : Січ, 1993. – 493 с.
Коляда, І. Отаман Сірко [Текст] / Коляда, І. – Харків : ПЕТ, 2012. – 126 с.
Крути. Січень 1918 року : документи, матеріали, дослідження [Текст] / упоряд. Я. Гаврилюк. – К. : Просвіта, 2008. – 840с. : іл.
Сорока, Ю. Чорна Рада [Текст] / Сорока, Ю. – К. : Інтер проект, 2012. – 119 с.
Апанасенко, Т. Вони загинули за Україну [Текст] : виховний захід про подвиг Героїв Крут / Т. Апанасенко // Позакласний час. – 2010. – № 12. – С. 11-12.
Гудзь, Л. В. «Понад Крутами вічність у сурми сурмить…» [Текст] : вечір пам’яті / Л. В. Гудзь // Виховна робота в школі. – 2012. - № 12. – С. 26-33.
Закратий, В. Гра «Україна козацька» [Текст] / В. Закратий // Історія в школі. - № 2009. - № 1-2- С.53.
Ліченко, Г. Державна символіка України [Текст] / Г. Ліченко // Шкільний світ. – 2009. – № 25-28. – С. 91.
Орловська, Катерина. Справжні чоловіки є скрізь [Текст] / Катерина Орловська // Шкільний світ. – 2012. - № 25. – С. 22-23.
Степанченко, Олена. «Ми не схилили сонячне знамено» : [літ.-муз. композиція, присвячена героям Крут] / Олена Степанченко // Дивослово. – 2013. - № 1. – С. 26-28.
Шевченко, Володимир. Одна родина – одна Україна [Текст] : [Соборність українських земель] / Володимир Шевченко // Військо України. – 2012.- №1-2. – С. 80-83.
39
