Рей Бредбері писав: «Вільногочасу у нас предостатньо. Але чиє у нас час подумати?» А йсправді, чому так? Можливотому, що нам не вистачає трьохречей: по-перше, рівня нашихзнань, по-друге, дозвілля, щобобдумати, засвоїти ці знання та,по-третє, просто діяти на основітого, що ми запам’ятали із взає-модії двох попередніх чинників.Саме тому у стінах Інститутужурналістики впродовж 16-17травня відбувся фестиваль мо-лодих видавців та редакторів«НеPAPERові серця», який у не-формальній атмосфері виявивздібності студентів творити, роз-

виватися і розкриватися, зав-дяки зігріванню душі за чашкоюсмачної кави (як же видавці безкави?) у приємному мистецько-творчому і редакторському-ви-давничому колі, майстер-класамта зустрічам з відомими гос-тями.

Фестиваль поєднав у собі двімети: по-перше, це благочин-ність, а по-друге, це вічне пи-тання будь-якого редактора: «Якдопомогти паперовим виданнямне потонути у комп’ютеризова-ному світі». Як це вдалося вті-лити молодим та амбітниморганізаторам? Про це читайтедалі в номері.

Цьогорічна весна пораду-вала нас аж двома подіями длявсіх, небайдужих до видавни-чої справи. Присвятивши №13«Видавничому NON STOPу»,«Ять» не обійшла увагою щеодин Фестиваль молодих ви-давців і редакторів «НеPAPE-Rові серця».

Вперше видавничий фест мавблагодійне спрямування. Нова-торство полягає в тому, що ор-ганізатори вирішили не лишепрофесійно просвітити учасни-ків заходу, але й допомогти ди-тячому відділенню Інститутураку. Тема благодійності сталалейтмотивом двох днів фести-валю. Усі гості та лекториобов’язково спинялися на пи-таннях допомоги дітям. А хтохотів підтримати ідею копійчи-ною, міг придбати книжку наблошиному ринку чи випічку,прикрашено сердечком, як сим-волом доброти. Всі отриманікошти пішли на купівлю необ-хідних речей для хворих дітей.

Окрім того, що цей номер є«фестивальним» спецвипус-ком, він ще й по-своєму нова-торський та особливий, аджестворений він першокурсни-ками. Саме у цьому 14 випуску«Ять» вирішила дати творчийприхисток 15 новим обличчям,які лише починають свій шлях увидавничій справі. Чому мипішли на такий експеримент?Гадаємо, що фестиваль — цечас перевірити себе й свої силине лише організаторам і волон-терам, але й можливість длямолодшого покоління реалізу-ватися та отримати незабутнійдосвід, долучитися до ство-рення справжнього видання.Наша редколегія допомагалановобранцям, скеровуючиїхню роботу, підтримувала у ціважкі 48 годин, за які робивсяспецвипуск. Щиро сподіває-мось, що після такого «бойо-вого хрещення» лави «ятівців»поповняться молодими та за-взятими колегами.

Анастасія Зелінська

Видавничий фестиваль НеPAPERові серця

Інтерв’ю з

Журнал ELLE

Look around!

Sanoma Media про

С.3

Виставка С.4

С.5працевлаштування

В. Теремком

Ukraine

тра

ве

нь

20

13

№14Спец

випуск

Колонка редактора С.2

2 мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013 мотивуюча

— Наскільки складно було ор-ганізувати фестиваль такого мас-штабу?

— Мало що в житті даєтьсялегко. В організації цього фести-валю теж довелося перейтичерез труднощі — більше психо-логічні. Та кожну справу можнаосилити, якщо є мета й одно-думці. Приємно дивували цілес-прямованість і впертість АнастасіїЗагребельної, Ольги Карпань іЯни Дорошенко, які взяли насебе відповідальність за фести-валь. З часом, переконаний, вонилегше збиратимуть довкола себеоднодумців.

— Яку мету Ви ставили передсобою, організовуючи видавни-чий фестиваль? Чи вдалось її ви-конати?

— Особисто я — бути корис-ним організаторам фестивалю. Аще — розібратися у питаннях, проякі з тактичних міркувань про-мовчу, а також знайти ідеї длямайбутнього. Спостереження,враження, міркування й ідеї є.

— Чим найбльше запам’ятавсяфестиваль?

— Тим, що він відбувся. Сподо-балося те, що ЛЮДИ в нас є!Решту допрацюємо: подбаємо

про атмосферу співдружності івзаємоучасті; постараємося, щобу фестивалі була зацікавлена нелише наша кафедра; щоб він маввищу привабливість, гучний резо-нанс в Україні. Можливо, вартоподумати про інший термін його

проведення. Будемо радитися ташукати...

— Часто можна почути, як сту-денти порівнюють «НеPaperовісерця» із фестивалем «Штурмовізагони Ґутенберґа». У чому вонивідрізняються?

— Це — дещо різні формати.Мені подобалася стилістика

«Штурмових загонів...», а щебільше — технологія його орга-нізації. Але ж не будуть ОксанаХмельовська та Ірина Батуревичвсе життя нас веселити. По-трібно сформувати режим спад-коємності, перманентногорозвитку фестивалю. Адже при-ходять нові студенти — в нихінші інтереси, можливості, усві-домлення співпричетності. Намій погляд, головне для фести-валю — бути майданчиком по-шуку, самовипробування ісамопрезентації для всіх.

— Яка доля, на вашу думку,чекає на паперові видання умайбутньому? Чи вони не зник-нуть?

— Не зникнуть! Однак потісни-тися в культурному просторі їмдоведеться, що і відбувається.Тема ця — цікава, багатогранна івартує окремої розмови.

Сузір’я електроннихкнижок

У світі, де всі медіа впевненокрокують до синтезу з мережею,де остання захоплює позиції мага-зинів, особливо актуальним по-стає питання про так звануелектронну коммерцію. Як адап-тувати мережу до сучасних по-треб, і неконтрольоване піратствоперетворити на грамотний та якіс-ний сервіс? Свій варіант вирішенняцієї проблеми в аспекті книжковоїгалузі запропонував гість фести-валю, за сумісництвом почеснийвикладач НаУКМА, Андрій Афонін.

На початку нового тисячоліття,коли технічний прогрес сягнувнебаченого досі рівня, АндрійОлександрович під шумок запо-чаткував на теренах Україні ви-давництво електронних книжок ісистему-сервіс продажу і розпов-сюдження. Остання, за батьків-ською настановою, отримала

поетичну назву «Кассіопея». Сер-віс базується на хмарній системі,яка дозволяє простіше знахо-дити необхідні файли та робитьінтерфейс інтуїтивно зрозумілим.Завдяки такій системі і алгоритмузахисту, що постійно змінюється,злам файлів перетворився нанудну і неприбуткову справу,адже займає багато часу та сил,тому легше заплатити за файл,аніж просиджувати три тижні надйого зламом. Знаходячись нацьому ресурсі, користувач можеотримати абонемент на обрануним книгу, який дозволить від-

кривати для читання файл з будь-якого пристрою та за допомогоюбудь-якої операційної системи.

На думку Андрія Олександро-вича, проблема переходу від дру-кованого видання до електронноїкниги полягає у незвичності і неус-відомленні користувачами того,як можна платити за те, що неможна потримати у руках. Тождля зламу цього стереотипу Ан-дрій Афонін взявся за створеннякаталогу книжок, у якому б місти-лася інформація про книжку: де їїможна придбати в електронномута\або друкованому варіанті. При-єднання до каталогу видавництвздійснювалося цілком безкош-товно, проте Андрій Олександро-вич зіткнувся з тим, що не всіукраїнські видавці готові перейтина такий рівень спілкування зі спо-живачем. Вони хвилюються за те,

що людина, прочитавши елек-тронну книгу, не захоче придбатиїї друкований варіант. Але АндрійАфонін зазначив, що трапляютьсявипадки, коли люди, ознайомив-шись із електронним виданням,йшли до крамниці та купляли«живу» книгу. Наразі каталог «Кас-сіопеї» налічує п’ять тисяч книжок,у той час як бібліотека – сімсоткнижок. Втім, гість поділяє песи-містичну думку щодо «раритет-ності» друкованої книги як видувидання. Тим більше, що в ційкраїні книжка коштує дорожче запляшку горілки.

Лиш ніч, пікнік,вірші та кава

«Поетичний пікнік» — нічні по-сиденьки за кавою та поезіями урамках фестивалю — був спільноорганізований з порталом Арт

Кодло «ТБ» та проходив у примі-щенні Національного радіо Ук-раїни.

Арт Кодло «ТБ» — портал жі-ночої україномовної поезії, метаякого ознайомити читача зі сві-жою сучасною поезією, а такожзгуртувати разом талановитих

людей. Проект «Тільки баби» до-помагає обдарованим дівчатамдонести свою творчість до за-галу, дати повірити у себе.

Під час ночі Ольга Перехрест,Ольга Харевич та Аліна Божнюкнатхненно читали вірші, періо-дично дозволяючи чоловікамвтручатися у хід процесу. Так,серед запрошених гостей був мо-лодий поет, Олександр Ткачин-ський. Звичайно ж, усе це

відбувалося під час пікніку в су-міші з іграми, які допомагали при-сутнім не заснути.

Скоро, мабуть, нічні мистецькі«тусівки» стануть правилом. Напитання про те, що власне даєсили протриматися цілу ніч, попе-редньо зважившись прийти нанеї, із великим задоволенням від-повіла молода поетеса і блогерОльга Перехрест: «Ніч — це вза-галі гарний час для творчості.Особливо, коли день забитий на-вчанням чи роботою. Сили на цедають натхнення, ентузіазм такава/чай, про які мусять подбатиорганізатори. Щоб зважитись,достатньо просто любити поезію,любити поетів та мати часткуавантюризму в собі».

А щодо творчих очікувань по-етів від подібних заходів з усміш-кою зазначила: «Поети, особливомолоді, комфортніше почуваютьсебе у неформальній атмосферіквартирників та тусовок. Таклегше розкритись і знайти кон-такт з публікою. А глядачам таслухачам такі заходи цікаві тому,що проведена разом ніч дужезближує, і це правило працює, утому числі для мистецтва».

Кассіопея.

НА вАрті видАвНичої спрАви іНституту журНАліс-тики стоїть теремко вАсиль івАНович, тому жодеНЗАхід Не проходить беЗ його учАсті. ФестивАль мо-лодих видАвців тАкож Не омиНуло пильНе око ЗАві-дувАчА кАФедри видАвНичої спрАви тА редАгувАННя.

Василь Теремкопро враження та ідеї

3мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013демотивуюча

Слухати представників міжна-родних видань — завжди пізна-вально, адже є можливістьвідкрити завісу привабливогосвіту глянцевої періодики. Такийшанс на фестивалі мали всі, хтовідвідав лекцію Олександри Бу-ринської — редактора журналуELLE. По суті, лекцією цей західбув лише за програмою; на-справді ж Олександра відпові-

дала на питання, що цікавили ау-диторію.

Олександра, редактор блокуновин та рубрики «Стиль життя»,говорила легко й доступно, на пи-тання відповідала залюбки, певно,пригадуючи, як це — бути допит-ливою студенткою ІЖ — своєїalma-mater. Розказала перш за всепро те, що ELLE на українськомумедіа-ринку вже 12 років, а отйого офіційний сайт є доволі-такимолодим ресурсом — запустилийого лише в 2012 р. Взаємодіяжурналу та elle.com.ua викликаланеабиякий інтерес у гостей фести-валю, адже первинна тема зус-трічі звучала як «Майбутнєперіодики: онлайн чи на папір».

Передувало запуску веб-сайтустворення сторінки ELLE у фейс-буці, у ній близько 13 тис. фолове-рів. Слугує вона для анонсівнових випусків журналу та дляспілкування з читачами. Із тією жметою для ELLE пізніше булистворені акаунти в інших соцме-режах: Вконтакті, Твіттер, Інстаг-рам — стандартний «джентль-менський набір». Саме завдякицим ресурсам близько половинивідвідувачів потрапляють на офі-ційний сайт.

«Інтернет-видання та друко-ваний журнал — дійсно різні

речі. У мережі все відбуваєтьсяшвидше, матеріали готуються змаксимальною оперативністю,нотатки та огляди більш лако-нічні, — розповіла редактор. —Якщо журнал – це розповідь прокрасиве життя, то сайт — тількидля актуальних новин». Щодонаповнення, то багато матеріа-лів дублюються з друкованоїверсії ELLE. Решту ж редакціясайту, у складі якої всього 5людей, відбирає спеціально длявеб-ресурсу.

Обговоренням сайту розмоване обмежилась, адже кожного ізприсутніх цікавило й те, чи дійсноу глянцевих жіночих журналахусе так, як змальовано у фільмі«Диявол носить Prada». Виявля-ється, є певні відмінності, адже,за словами Олександри, «помі-шаним» на моді бути не обов’яз-ково. Інша справа, якщо ти на цихпоказах/презентаціях не побу-ваєш, цікавого матеріалу в тебене буде.

На головне питання заходущодо майбутнього періодики,редактор сказала, що «глянцевіжурнали співіснують і надалі спі-віснуватимуть з Інтернет-видан-нями, тому ELLE виходитиме і вдрукованому вигляді, і в он-лайні».

Артем Захарченко — один ізпредставників викладацькогоскладу ІЖ. Яна Дубинянська —письменниця, журналістка та ко-лишня студентка ІЖ. Такий незвич-ний тандем презентував нафестивалі спільний творчий про-ект «Гаугразький бранець» —книга з гіперпосиланнями. За сло-вами тандему, текст — це лінійнийформат, тож гіпертекст дозволяє,

створити множинність сприйняттята перетворити звичайну елек-тронну книгу на такий собі квест звеликою кількістю переходів танеочікуваних тлумачень того чи ін-шого слова. І, хоча більшість кар-тинок досить умовно відноситьсядо контексту книги, а то й пред-ставляє собою якийсь кумедниймем, що останнім часом активноблукав інтернетами, задум є ори-

гінальним та цікавим. Тим більше,що сама письменниця не проти та-кого «оздоблення» тексту.

Жанрова палітра книги «Гауг-разький бранець» претендує навнесення до одного тематичногоряду з творами Хакслі, Уелса і За-мятіна, проте в ній — значнобільше особистісного, що робитьманеру викладення схожою намовний стиль всіма улюблених

братів Стругацьких. Отже, довашої уваги — дивна суміш з кі-берпанку, війни світів, неофуту-ризму та захопливого екшену. Щей з гіперлінками, які дозволяютьмізкам перепочити та, можливо,розширити своє уявлення про тучи іншу подію з книги. І все це до-ступно в мережі. Перший томикбезкоштовний, а другий вже до-ведеться купувати.

1. Запускати нове виданняна недостатньо розвинутому вУкраїні ринку глянцевої журна-лістики — складне завдання.Проте якщо ви все-таки нава-жилися на це, починайте з по-шуків інвесторів та нових імен.

2. Для створення успішногопроекту важливо продуматийого майбутнє наперед, знати,чого ви від нього хочете і якбудете йти до своєї мети.

3. Шукайте унікальну інфор-мацію, яка не повторювати-меться в інших виданнях;інформацію, яка «чіплятиме»читачів і буде цікавою широкійаудиторії.

4. «Не займайтеся плагі-атом!» — важлива медійна за-повідь для тих, хто працює уЗМІ.

5. Найскладніше — утри-мати аудиторію. Намагайтесяне лише привернути увагу чи-тачів до свого видання, а і за-кріпити її, тобто зацікавитилюдей так, щоб вони ще не разповерталися на ваш сайт, до-дали його до вибраних сторі-нок (або ж регулярно купуваливаш журнал, якщо йдеться продруковане видання).

Орг-дівча прийшла до батькаІ його спитала:«Як зробити фестиваль,Аби вийшло вдало?»

Батько від таких питаньДещо зворушився:«Щойно ти обзавеласятягарем, дівчисько.

Втім, якщо ти дійсно хочешВзятися за справу,Маю дати все ж такиДеякі поради.

Якщо ти команду маєщ,Й всі працюють вдало Має все пройти без лаж,Та цього замало.

Якщо шариш SMM,Пишеш тексти гарно,І з партнерами з газетСпівпрацюєш вправно,

То прийде на захід твійЕкспериментальний — Чимала купа людей,І все пройде файно.

Якщо маєш чітко планСвій по орг-роботі,То у день Х ти від бігуНе зітреш чоботі.

Якщо маєш друзів старших, що близькі за фахом — Це твій шанс качнути левел,Й захід одним махом.

Якщо вмієш ти донестиСвою думку влучноТо подія пролунаєУ мережах гучно

Якщо робиш все за всіх, Вийде так, більш-менш,Та тоді у втомі своїйНе побачиш меж

Плюс якщо з-під палки просятьВас створити святоЗ цього вийде абищО,Знай про це, малятко.

Орг не мусить силоміцьВсіх схилять до дії,Вправно вести за собою — Це мистецтво, діти

Орг — це не диктатор, люба,Радше капітан,Він — учасник всього дійства,А не цар чи пан.

І, найголовніше люба — Все робити з серцем,Думкою і щирістю,З вірою у себе.

З вірою у те, що робиш Ти корисну справу — Отоді все буде чьотко,Вір мені, малятко.

Поради молодимвидавцямвід редакторажурналу ELLE:

Хорошийполіцай орг

колонкаорганізатора ЗубоскальногоЖурнал ELLE Ukraine:

папір vs онлайн

Книжка за лінкомчи лінк у книжці?

4 мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013 мотивуюча

Look around! Краса і навіть більше

Художниця Вікторія Черняхів-ська представила проект «Тка-нина віршів», презентувавши 30віршів молодих поетів, які пере-творила на ілюстрації, вишиті втехніці фрістайл.

ФестивАль «НеPAPERові серця» поєдНАв у собіНе лише ЗАбеЗпечеННя молодих видАвців корисНоютА цікАвою іНФормАцією, що її НАдАли ЗАпрошеНігості-лектори, А й АктивНу учАсть у блАгодійНомупроекті. хібА цим Не могли Не ЗАцікАвитися іНші мо-лоді тА творчі люди?!

Проект, присвячений сторін-кам із нашого життя, реалізову-вався людьми будь-якихпрофесій та вікових категорій.Саме ця акція перетворилася наартбук, об’єкт, який несе ідею тафункції картотеки — архіву днівучасників. Кожен візуалізованийдень поміщений в його індивіду-альну теку з ідентифікаційним ма-

люнком. Все це вміщується у не-звичайний футляр із дерева. В та-кому вигляді кожен день єдивовижним, оригінальним і са-модостатнім у сприйнятті, в тойже час всі перетворюються — усимволічний щоденник, що роз-повідає про актуальні мрії, уподо-бання, думки та спогади нашихсучасників.

Мистецьке об’єднання «Вал»,приєднавшись до фестивалю, по-дарувало можливість людямнасолоджуватися «валізою вра-жень», артбуком у вигляді ва-лізки із враженнями тапочуттями. А також намалюватиодин день зі свого життя в рам-ках проекту «Сторінки нашогожиття».

Також була можливість при-дбати креативні handmade блок-ноти, виготовлені художницеюНаталею Саньоцькою, обкла-динка яких зроблена з бамбуку,а папір із вторсировини, книжкита багато інших цікавих речей.

У рамках збору книг для бло-шиного ринку завдяки стараннямстудентів та викладачів Інститутужурналістики було зібрано до-статньо книг, аби відкрити в Ін-ституті раку невелику дитячубібліотеку.

У PAPERовому польоті до щастя

— Як твої роботи потрапилина фестиваль?

— На «НеPAPERові серця»мене запросила організатор —

Настя Загребельна. Коли я ро-била свою виставку, вона допо-магала мені з інсталяцією«Тисяча лелек».

— Що надихнуло тебе на ство-рення цієї інсталяції?

— Не знаю, ідея прийшла самапо собі, і, зрештою, я вирішилаперевірити себе: чи зможу зро-бити це, чи ні. Виготовити тисячулелек — це дуже кропіткасправа.

— На фестивалі також пред-ставлені «скриньки з щастям».Розкажи про них.

— Люди у нас, на жаль, недуже щасливі. Тому я вирішила

подарувати кожному скриньку зщастям.

— Що тебе надихає на твор-чість?

— Мене надихає музика, дощ,друзі… Одним словом, мене на-дихає Життя.

— Чим ти займаєшся окрім ви-готовлення крафту?

— За освітою я архітектор, алепрацюю графічним дизайнером:вигадую логотипи, малюю сайти.

— Чи були в тебе персональнівиставки?

— Була моя виставка два рокитому: тоді ми з друзями зробиливеличезного лелеку (2 метри!),ще я представляла там тисячулелек і свої роботи з графічногодизайну.

— Які плани на майбутнє?— Заснувати у Нью-Йорку

власну арт-студію.

НАпевНо, усі помітили, що під чАс ФестивАлю«скляНА ЗАлА» в іНституті журНАлістики булА гАрНоприкрАшеНА: і ріЗНокольоровими скриНькАми З НА-писом «щАстя» НА ріЗНих мовАх світу, і пАрАмилелек… А величеЗНий олівець і кНижкА «НеPAPE-Rові серця», які встиг «ЗАіНстАгрАмити» кожеН дру-гий? ми вирішили роЗпитАти АвторА цих робітдиЗАйНерА Ніку евАН про НАтхНеННя, творчість, іплАНи НА мАйбутНє.

5мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013демотивуюча

Серед оригінальних та інтри-гуючих подій фестивалю відбу-лась, зустріч із прес-секретаремчернівецького фестивалю MERI-DIAN CHERNOWITZ Лілією Шутяк.Як відомо, однією з «фішок» чер-нівецького меридіану є презента-ція буктрейлерів. Останні й сталиголовною причиною та темоюзустрічі.

Буктрейлер — це вид сучас-ного кіномистецтва, синтез рек-лами і творчого проекту.Буктрейлер — це коротке відео,яке робить візуальну презента-цію тієї чи іншої книги. Головнезавдання буктрейлерів — заціка-вити читача. В Україні наразі прак-тика творення буктрейлерів не єдосить популярною, але, на

думку пані Лілії, це питання часу,адже сама ідея є цікавою та пер-спективною. З цією теорією по-годжуються ті письменники, що

співпрацюють з Лілією та її коман-дою. Серед них можна назватитаких знакових постатей, як Ок-сана Забужко, Юрій Андрухович,Любко Дереш, Сергій Жадан,Юрій Іздрик, Андрій Любка, АдаРоговцева, Ігор Померанцев.

Буктрейлери активно захоплю-ють західний медійний простір.Серед вітчизняних видавництв ценоваторство застосовують такіпотужні організації, як «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Клуб сімейногодозвілля», «Грані-Т». Сама ЛіліяШутяк зі своєю творчою ініціатив-ною командою займається тво-ренням таких міні-презентаційкнижок: «Минулого року ми ство-рили 4 буктрейлери. І не збирає-мось на цьому зупинятися».

Гостя поділилася з присутнімисекретами, як успішно створитибуктрейлер та розказала деякі«підводні камені» цієї справи.

1. Для початку варто обратикнигу. Важливо, аби ця книга при-пала до душі, бо діла не буде.

2. Далі треба розробити кон-цепцію самого відеоролику. Незабудьте, що кульмінацією ін-триги у відеоролику має бутисама книга.

3. Збір команди. Оскільки ство-рення буктрейлерів в Україні неприносить прибутків, то бажано,щоб люди погодилися працю-вати безкоштовно, ну або за «пє-чєньку».

4. Відбір акторів на зйомки(але якщо вони працюють за «пє-чєньку», то навряд чи доведетьсявибирати).

5. Найдешевший ролик — 100 $і вище.

6. Не забудьте, що люди не пе-реглядатимуть відеоролик впро-довж 4 хвилин. Буктрейлерповинен мати кліповий формат(від 30 с до 2 хв).

7. Все комусь належить, томуне нехтуйте авторським правом.

8. І, врешті-решт, популяриза-ція буктрейлера. Тут безліч варі-антів: реклама ролика автором ізамовником, розміщення на ТБ, вІнтернеті. Найдешевшим спосо-бом є поширення в соціальнихмережах.

9. А тепер лайкни, поділись ібуде тобі плюсик до карми.

Реклама книгив домашніх умовах

від Sanoma Media Ukraine

1. Освіта журналіста — необов’язкова... Головне — вміннята бажання вчитися.

2. Знання мови. Не важливо,українська це, російська чи ки-тайська. Ви маєте прекрасноволодіти тою мовою, якою ви-дається журнал чи газета, і помаксимуму вивчати інші, аби ні-коли не відчувати мовногобар’єру з іноземцями.

3. Суттєвим недоліком ва-шого резюме для роботи жур-налістом або ж редактором євідсутність досвіду. Перш за всеслід проходити різноманітніпрактики, стажуватися, потімпопрацювати фрілансером.

4. Вивчіть особливості ви-дання, в якому хочете працю-вати: стиль написання, якоформлюються ліди, заголовкиі пишіть саме так.

5. Перша зустріч не є вирі-шальною, адже під час роботиз людиною можеш розкрити їїзовсім по-іншому, але все ж нанеї треба зважати.

6. Оформлення резюме — невирішальний фактор, якщо тидійсно цікава особистість тамаєш сформовану добіркувласних матеріалів.

7. Будьте всеїдними! Ринокпреси на сьогоднішній день ви-магає готовності до змін.

8. Нічого не бійтеся! Про-буйте і досягайте.

Правила працевлаштування

Про буктрейлери і не тільки

Як стати цікавимдля роботодавця?Поради від Вікторії Гордієнко

Заробляти гроші прагнекожен, особливо неймовірно на-тхненний своєю справою журна-ліст/видавець.

Секретами працевлаштуваннятворчих майстрів слова поділи-лась представниця Sanoma MediaUkraine, головний редактор жур-налу «Домашний очаг» ВікторіяГордієнко.

Випускниця Інституту журналіс-тики з власного досвіду переко-нана, що і глянець може вря-тувати життя, а про роботу у сферіжурналістики говорить: «Я щас-лива тим, що я журналіст, черезте, що якимось чином можу впли-вати на життя». Пані Вікторія за-значає, що і у ролі стиліста, і у роліредактора твоє постійне завдання— спілкування з людьми, «роботане дозволяє старіти, адже щоднядоводиться спілкуватися з різ-ними віковими категоріями». Ащо може бути краще?

Також пані Вікторія підтвер-дила, що на практиці все одно до-водиться стикатися з творчимимуками. Тож, не зважаючи на фахта вік, найкращий спосіб забезпе-чити собі «місце під сонцем» —працювати. Адже у роботі спо-чатку все одно вчишся, а на-тхнення та професіоналізмприходять згодом, тому требазавчасно думати про майбутнє.

Чи просто працювати голов-ним редактором? Звичайно ж, ні.Вікторія Гордієнко вважає, щоредакторська робота включає всебе рівні част ини навантаженняпраці менеджера, і власне реда-гування текстів, а якщо не хочешвтрачати хист, то треба ще й по-більше писати. Вона зазначає:«Не варто розділяти редактора іжурналіста. У мене редагуваннявідбувається на інтуїтивномурівні. А власникам все одно по-трібні цифри».

Видавничі проекти, шикуйсь на Парад!

Креативні ідеї мають бути реа-лізовані! Саме таке натхненнегасло було в основі проведеного«Параду зірок» — унікальноїможливості представити влас-ний видавничий проект, почувшипрофесійну думку журі, середяких кандидати наук із соціаль-них комунікацій ЖенченкоМарія Іванівна та Артем Захар-ченко, і головний редактор сту-дентської газети «Ять» АнастасіяЗелінська.

Серед представлених проектівособливу відзнаку здобув книж-ковий проект «Крошка ВиллиВинки» (Видавничо-поліграфіч-ний інститут КПІ); 1 місце — езин«ХЗ» (ІЖ КНУ та ІЖіМВ КНУКіМ); 2місце — журнал «Вихиляси» (Ки-ївський міжнародний універси-тет), блог «TripLaw» (ІЖ КНУ); 3місце — онлайн-газета «Абзац»(ІФ КНУ), онлайн-газета «Україн-ська Кубань» (ІЖіМВ КНУКіМ),журнал «О2» (Полтавський націо-нальний педагогічний університетімені В. Г. Короленка); заохочу-вальну відзнаку — газета «Свіжийпогляд» (Київський міжнароднийуніверситет).

«На «Параді зірок» були пред-ставлені не лише ідеї, а й уже го-тові, реалізовані проекти. Усівони належать до «самвидаву»,але це не заважає їм бути успіш-

ними і цікавими. Як на мене, по-тенціал є у всіх проектів, їх успіхзалежатиме лише від ентузіазмутворців. Сподіваюся, що післяцього конкурсу редколегії всіхвидань отримали поштовх довиходу на якісно новий рівеньроботи», — зауважила по завер-шенню конкурсу Анастасія Зе-лінська.

Редколегія газети «Ять» бажаєвсім учасникам та переможцямдовгого та плідного редакцій-ного життя, адже й наше ви-дання колись починало свій шляхз такого ж Параду у 2011 році.

Тож, колеги, побільше вам ідейта натхнення!

Переможниці «Параду зірок»,Оля Ніколайчук та Оля Фомі-шина, поділилися своїми вражен-нями від заходу: «Проектиучасників порадували: хоча незовсім оригінальні ідеї (більшістьмолодіжних видань), однак до-сить гарна верстка як для тих, хтоне вчився ній спеціально, є від-чуття смаку. Журі дали свої по-ради для деяких учасників, якідопоможуть їм вдосконалити ви-дання. Тому перший крок нашляху до поліпшення зроблений».

6 мотивуючe-демотивуюча газета №14, травень 2013 мотивуюча

Одразу після «НеPAPERовихсердець», 20 травня, в Інститутіжурналістики розпочався щоріч-ний фестиваль «Журналістськавесна». Традиційно цей захід зби-рає викладачів, студентів, випус-кників та абітурієнтів ІЖ. У центріуваги цьогорічного фестивалю –журналістика як небезпечна, по-декуди екстремальна професія,тож гасло 46-ї «Журвесни» –«Журналісти на варті». Підготов-кою фестивалю, який триватимез 20 до 25 травня, займаютьсястуденти-третьокурсники спеці-альності «журналістика».

Наразі вже відбулася церемо-нія відкриття «Журналістськоївесни», на якій було урочистооголошено про початок фести-валю. Гості та учасники заходумали змогу насолодитися поста-новкою від театральної студії«Комільфо», підготовлену режи-сером Віолеттою Єрьоміною, тапослухати інформацію про по-дальші сюрпризи «Журвесни».

Організатори фестивалю під-готували насичену програму захо-дів, серед яких, наприклад,майстер-класи від українськихжурналістів (Жан Новосельцев,Андрій Куликов, Олександр, Віта-лій Портніков), Міжнародна на-

укова студентська конференція,проект «Газета за 24 години». Дотого ж на «Журвесні» вас чекаютьконкурс «Містер ІЖ», де учасникиупродовж яскравого концертуборотимуться за цей почеснийтитул, концерт Rock’ Day заучастю ТНМК, Bahroma та іншихукраїнський гуртів, а також виступЗаслуженого академічного зраз-ково-показового оркестру Зброй-них Сил України. Протягомостанніх двох днів фестивалю напершому поверсі ІЖ студенти, ви-кладачі та гості зможуть перегля-нути фотовиставку «Журналістина варті…», підготовлену нашими

фотографами Валерією Малою таОлександрою Ніколаєвою.

Найбільш насиченим днемфестивалю стане, певно, 25травня, коли відбудеться від-криття Алеї пам’яті загиблих жур-налістів-випускників нашоговишу, святкове шоу та кольоро-вий феєрверк із різнобарвних по-вітряних кульок. Докладніше проці та інші заходи «Журналістськоївесни-2013» ви можете прочитатина офіційній сторінці фестивалю –journvesna.org.ua.

Приходьте на «Журвесну» таотримайте багато цікавої інфор-мації та море позитивних емоцій!

НасамкінецьФестиваль молодих видавців

та редакторів — прояв фаховоїта громадянської активності сту-дентів — майбутніх редакторів,видавців, журналістів, рекламіс-тів. Творча організація фести-валю — це можливість створитизахопливе та яскраве свято і вод-ночас випробувати себе.

Засновниками такого проектує колишні студентки ІЖ Іра Бату-ревич та Оксана Хмельовська.

Цього року фестиваль прохо-див на підтримку Національногоінституту раку. Його основнамета — це зібрати кошти. Мивже набули невеликого досвідуу такій справі, оскільки ще за мі-

сяць до фестивалю провели бла-годійний літературно-кулінар-ний вечір, на якому малиможливість поспілкуватися зІриною Славінською. Розмова знею видалась напрочуд душев-ною, ненав’язливою, легкою тавідвертою. Наша зустріч при-несла взаємну радість. Дужеприємно відчувати, як людинапроявляє себе, ділиться частин-кою свого життя.

Також до нас завітали неймо-вірно чарівні голоси країни: КоляЗадерей, Аліса Петрик, Олена Ку-дельська. Усі присутні захопленослухали міжнародні хіти у їх-ньому виконанні, а деякі навітьтанцювали.

Щиру вдячність ми б хотіли ви-словити нашим партнерам —українським видавництвам, щодопомогли нам створити дитячубібліотеку в інституті раку.

Коли тільки почали організову-вати фестиваль, то навіть не уяв-ляли собі, який це обсяг роботи.Багато зусиль довелося при-класти до організації приміщеннята важливих зустрічей.

Загалом фестивалем задово-лені, це був перший досвід і, нанашу думку, ми з усім впоралися.Наступного року готові стати кон-сультантами для організаторів,оскільки свою діяльність праг-немо направити на здобуття до-свіду уже поза межами інституту.

Головний редактор:Анастасія Зелінська

Шеф-редактор проекту:Олексій Ситник

Арт-директор:Оля Фомішина

Літературний редактор:Катерина Шедель

Випусковий редактор:Вікторія Старченко

Верстка:Анастасія Пінчук,

Микита Уваров, Дар’я Коротка, Алла Шаманська

Фото:Олександра Ніколаєва,

Валерія Малая

Над випускомпрацювали:

Таїсія Куденко, Катерина Масюта, Катерина Дидич,

Віра Іванова, Катерина Козяр,

Дар’я Панчук, Тетяна Борисова,

Юлія Мороз, Альона Михайленко

Адреса редакції:м. Київ, Мельникова 36/1 —

Щорса 36аАдреса для листування:yat.gazeta@gmail.com

Наш сайт: www.jat.in.ua

Тираж: необмежений

Підписано до друку:кульковою ручкою

За достовірність інформаціїредакція відповідальності

не несе, бо таке понаписують...Всі права захищено, кулаками!

Як отримувати газету«ЯТЬ» регулярно?

Надішли листаз текстом «Хочу ...ЯТЬ»

на ел.скриньку —yat.gazeta@gmail.com

Журналісти на варті

Думки учасників

іриНА демчеНко:Організатори — молодці!

Фестиваль пройшов добре,але найбільше мені сподоба-лась «Ніч поезії». Було дуже ду-шевно і атмосферно!

ПАПЕРОВА КНИГА ВІЧНА!Дуже сподіваюсь, що пророц-тво Рея Бредбері в «451° по Фа-ренгейту» ніколи не збудеться.Я думаю, що ЗАВЖДИ існува-тимуть люди, які будуть колек-ціонувати книги і збиратибібліотеки, як я! :)

ми поспілкувАлися З учАсНикАми ФестивАлю і по-стАвили їм тАкі питАННя:

1. чим НАйбільше ЗАпАм’ятАвся ФестивАль? 2. чи мАє мАйбутНє пАперовА кНигА у комп’юте-

риЗовАНому світі?

сергій ЗАдко:Фестиваль запам’ятався

дружньою атмосферою та ко-рисними навиками на май-бутнє. Принципових наріканьне маю. Сподіваюся на щорічнепроведення таких заходів.

Книга завжди існувала та іс-нуватиме. Комп’ютер ніколине зможе замінити запах па-перу та дотик пальців до об-кладинки. Для багатьохчитання — це справжній ри-туал, який ніяке нововведенняне похитне.

АНАстАсія івАшиНА:Дуже порадували благо-

дійні, а отже, й благородні на-міри організаторів. Цікавимита оригінальними були вис-тавки. Чесно кажучи, трохибільшого очікувала від ночі по-езій, але й там сумувати не до-велося.

Стосовно майбутнього па-перових книг однозначно про-рокувати не можу, адже сама,визнаючи зручність електрон-них, все ж не відмовляю собі взадоволенні, як не прочитати,то хоч погортати паперове ви-дання.

пилип пухАрєв:Найбільше сподобався

захід про буктрейлери. Шкода,що не було можливості обратикуди піти з кількох заходів наодин і той самий час, як на по-передніх фестах.

Паперова книга однозначномає майбутнє. Як на мене,право на існування матимутьлише супер-пупер оформленіподарункові видання або вза-галі авторські артбуки. Весьінший текст електронізується.

Анастасія Трепитьон

слово від організаторів