Inspiredгрудень 2012

Кінець світу:інструкції з виживання Правила життя

хіпстера

Хмарний Атлас

Київ: колись і тепер

Люди, що діють

Фотопрофіль:Олег Оприско

Гірська Європа

2 | Inspired

К оли мені вперше сказали «Сергію, а чому б тобі не випустити справжній

журнал?», то така ідея здалася мені цілком абсурдною. Для чого це робити і хто нас читатиме – саме такі питання виникли у голові, і ця ідея, хоч з іншого боку і виглядала привабливо, була відкладена у шухляду на невизначений термін. Хто б знав, що пройде зовсім небагато часу, і шухляда все-таки відкриється.

За останні кілька місяців я ретельно cпостерігав за тим, як люди читають друковані ЗМІ. Питав знайомих, публікував опитування у Facebook i Twitter, і врешті-решт побачив, що паперові видання потроху втрачають актуальність. Так, відчувати папір на дотик, гортати сторінки і тримати у руках реальний продукт - це дуже приємні відчуття. Скільки разів я й сам спокушався на класний дизайн, побачивши знайомий журнал на полицях в супермаркеті. Проте в останні роки люди дедалі частіше поступаються цими відчуттями на користь зручності. Друкований журнал не прочитаєш в темноті, та й місця він займає більше у порівнянні зі своєю електронною версією.

Проте не це стало причиною того, чому ви зараз читаєте ці рядки. Головна проблема, яку я помітив, гортаючи нескінченні сторінки глянцевих видань – це їх віддаленість від людей. Яку цінність несе в собі журнал, що пише про найкращі готелі на Мальдівах, новинки з колекцій Louis Vuitton, чи походеньки гламурних зірок Голівуду? Звісно, у кожного видання є своя аудиторія, і в luxury-тематиці теж. Але мені здається, що набагато цікавіше писати про речі, які оцінять ті люди, з якими ми спілкуємося щодня на вулицях своїх міст, з якими ми ходимо до університету та з якими бачимось на роботі. Ті речі, які близькі нам по духу та по стилю. Ті речі, які нас надихають на зміни.

Саме про це ми й писатимемо в digital-журналі Inspired, який ви зараз читаєте. В добру путь!

Сергій Пішковцій,головний редактор

Вступ

ВСТУП

Inspired | 3

ВСТУП

Дівчина з обкладинки: Майя Співак, ХарківФото: Юрій Садовий

4 | Inspired

ЗМІСТ

Місця

Люди

Soviet Home HostelКиїв колись і теперКладовище літаківПлавучий готель на АмазонціКреативний простір ЧасописГірська Європа очима Якуба Поломскі

Люди, що діютьФотопрофіль: Олег ОприскоСестри ЛопухіниПравила життя хіпстера9 порад для мандрівників від Пауло КоельоІсторія10 речей, що допоможуть вижити під час кінця світуОдин день до кінцяЩо робити, коли нема інтернету8 рецептів глінтвейну

Культура20 книг, що змінюють життяХемінгуей і ГеллхорнХмарний АтласОповідання

61830364454

6774829296103122128134140

146154158162

Inspired | 5

ЗМІСТ

6 | Inspired

МІСЦЯ

Ми завітали у львівський Soviet Home Hostel, аби з'ясувати - чи

асоціюють європейці Украї-ну з совком, та чим обернулося Євро-2012 для Львова як при-

ймаючого міста.

Текст - Сергій Пішковцій,фото - Олександр Бистріков

Хостел в стиліSoviet

Inspired | 7

МІСЦЯ

8 | Inspired

МІСЦЯ

Як народилася ідея вашого хостелу, та з чого він почався?

Це був наш другий хостел (перший називається Old Ukrainian Home і оформлений в традиційному українському стилі, - прим. ред.). Оскільки основною нашою аудиторією є іноземці, то ми вирішили, що це буде доволі цікаво, бо Україна для Західної Європи є першою країною на схід до пострадянського простору. І всі туристи з Європи чи США – для них це щось нове, оскільки раніше цей простір був закритим. Ми спробували як це виглядає, хоча абсолютно не є прихильниками цього режиму.

Ця атмосфера – радянськості – створена виключно в кімнаті відпочинку, оскільки як не крути, але решта кімнат повинні мати нормальні умови, з нормальною кухнею та туалетом.

Чи можна в Україні ще якось «виїхати» на цій тематиці в галузі ресторанів, хостелів і т.д.? Чи актуально воно для закордонних туристів?

Не цікавився цією тематикою особливо, тому сказати щось про актуальність не можу.

Наскільки нам відомо, ви також проводите soviet-тури по Львову, то як вважаєте, чи є ще в іноземних туристів стійка асоціація України з СРСР?

Ні, абсолютно, вони цього давно не думають, і Україна скоріше для них є нерозвіданим краєм. Навіть в Європі, як би це дивно не звучало, досить мало знають про Україну. Як не крути, Київ, Одеса та інші мільйонники – більш відомі міста, і про Львів насправді знає не так багато людей, хоча вони і проїжджають повз нього.

Найбільшою проблемою Львова і туризму в ньому я вважаю авіалінії. Оскільки вони дорогі і з європейських напрямків у нас присутні всього 3-4.

Зважаючи на те, що аеропорт вже реконструйований, і він може приймати значно більше літаків, то якби до нього пустили дешеві авіалінії, це могло б вирішити цю проблему?

Аеропорт гарний, зручний, туристам він подобається, і ціна питання полягає лише в тому, наскільки це вигідним є для дешевих авіаліній. І безперечно, потрібна воля влади на це.

Inspired | 9

МІСЦЯ

10 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 11

МІСЦЯ

12 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 13

МІСЦЯ

Під час Євро-2012 в медіа було чимало відгуків про те, як іноземцям сподобалась Україна і що насправді тут не так страшно, як здавалось. Як ви вважаєте, наскільки добре Львів себе показав як приймаюче місто?

Як на мене, виходячи з відгуків туристів, то Львів показав себе найкраще в Україні. Мабуть, це пов’язано з тим, що багато людей залишались тут, і до Харкова або Донецька не доїжджали через чималу відстань.

Це місто не є дуже великим, центр Львова – компактний і колоритно виглядає навіть без фанів. Колорит був насправді неперевершений, і фани виглядали дуже класно на цій маленькій території. Якщо, наприклад, мова йде про Київ, то там центр набагато більший і розтягнутий – відповідно, туристи розпорошувалися по ньому.

Фани яких країн зупинялися у вашому хостелі і наскільки високою була заповненість під час чемпіонату?

Ажіотажу, якого всі так очікували, насправді не було. На будь-який матч, хоч і небагато, але вільні місця можна було знайти. Найбільше фанів було з Німеччини – на перший та третій матчі, що проходили у Львові. Були фани й з інших країн, наприклад, Португалії, хоча їхати звідти набагато далі. Трохи було й данців, але якщо порівнювати з німцями, то саме останніх було найбільше.

Як щодо цінової політики на період Євро-2012, не лише у вашому, а й в інших хостелах?

Ціни на період Євро були трошки більші – мова йшла про суми порядку 25 євро, і це переважно в дні матчів, а не весь червень.

Справа в тому, що напередодні чемпіонату в ЗМІ з’являлося багато інформації про те, що готелі та власники апартаментів встановили захмарні ціни на житло.

Так, ті туристи що приїжджали до нас, розповідали, що прочитали багато негативу про нашу країну і не були впевнені до кінця – їхати сюди чи ні. Проте в результаті вони були приємно вражені містом – коли вони приїхали, то ціни виявились не надто кусючі.

14 | Inspired

МІСЦЯ

Чи є у Львові ще якісь хостели, що мають подібну «фішку», як у вас?

В принципі, ми єдина мережа, що відкриває тематичні хостели, і більшість інших подібних закладів не мають якихось особливих відмінностей від традиційного формату хостела – дешевизни та демократичності.

Як ви думаєте, чи є ще у Львові місце для інших хостелів?

Якщо чесно, я думаю що їх зараз вже забагато, і їх забагато було навіть рік тому. Під «шумок» Євро багато людей вирішили зайнятися цим бізнесом, і одним з поштовхів, схоже, була думка, що на чемпіонаті можна відбити свої вкладення та щось заробити. Але я більше ніж впевнений, що ці прогнози не збулись, і деякі люди виявились розчарованими.

Євро пройшло, туристи поїхали. Як ви вважаєте, в чому місто виграло від цієї події, а в чому програло?

Я вважаю, що це був не варіант заробітку, а більшою мірою як реклама місту на перспективу. Як не крути, всі знали що є чемпіонат, що одна з двох країн – це Україна, і що тут є шось подивитись. Звісно, був незначний відсоток людей з негативними відгуками, яких хтось «надув», але основна маса, 90%, оцінили Львів позитивно і були в захваті від нього. Тобто це хороша реклама для міста на перспективу.

Inspired | 15

МІСЦЯ

16 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 17

МІСЦЯ

18 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 19

МІСЦЯ

Київ колись і зараз

За останні сто років Київ побував під владою кількох країн, зазнав суттєвих розширень і перебудов. Проте такі зміни в обличчі міста зовсім непомітні, якщо немає з чим їх порівнювати. Ми відшукали фотографії популярних місць Києва за різні роки і тепер ви можете побачити, як змінювалась українська столиця за цей час.

20 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 21

МІСЦЯ

Києво-Печерська Лавра

Пагорби навколо Києво-Печерської Лаври залишаються незмінними упродовж століть. Єдине, що сильно дається взнаки - це розміри дерев: за останні сто років вони значно виросли, приховавши за собою церкви.

22 | Inspired

МІСЦЯ

Міст через Дніпро

Великий ланцюговий міст через Дніпро сильно постраждав під час Другої Світової війни і так і не був відновлений.

Inspired | 23

МІСЦЯ

Поділ

Індустріалізація та житлова забудова районів за Подолом почалася лише в другій половині ХХ століття, до того це були звичайні дореволюційні квартали.

24 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 25

МІСЦЯ

Майдан

Майдан зазнав значних трансформацій впродовж минулого століття: площа перебудовувалась кілька разів, руйнувалась під час воєн, змінювала свої назви та обриси.

26 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 27

МІСЦЯ

Поштова Площа

28 | Inspired

МІСЦЯ

Пам'ятник Володимиру

І лише пам'ятник Володимиру Великому залишається незмінним свідком міста.

Inspired | 29

МІСЦЯ

30 | Inspired

МІСЦЯ

Кладовища літаків

Текст: Тарас Семенюк

Кладовище занедбаних військових літаків в палючій пустелі Арізона отримало нове життя - в рамках арт-проекту: «The Boneyard Project».

Проект воскресив занедбані військові літаки, які спочивають на відомому звалищі в Америці, дозволяючи малювати графіті художникам.

Понад 30 кращих вуличних художників світу працювали над п'ятьма зруйнованими часом літаками ВПС США, жваво повертаючи їх до життя фарбою та кольором.

Inspired | 31

МІСЦЯ

32 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 33

МІСЦЯ

34 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 35

МІСЦЯ

36 | Inspired

МІСЦЯ

Плавучий готель на Амазонці

Перуанський архітектор Jordi Puig розробив проект унікального плавучого готелю Aqua Expeditions класу люкс. Причому цей проект – не концептуальний, він уже існує. Пасажири цього готелю можуть милуватися видами екваторіальної Амазонії прямо зі своїх панорамних вікон. Корабель обладнаний 12-ма каютами класу люкс, кожна з яких має площу 24 квадратні метри.

Inspired | 37

МІСЦЯ

38 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 39

МІСЦЯ

40 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 41

МІСЦЯ

42 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 43

МІСЦЯ

44 | Inspired

МІСЦЯ

Креативний простір «Часопис»

Мода на заклади у форматі “оплата за час” у розпалі. Лише навесні у Києві з’явилося перше кафе такого формату, про яке ми писали – Циферблат, як влітку один за одним запустилися ще кілька закладів подібного типу. В серпні було відкрито новий заклад, де можна не просто посидіти з чашкою кави, а й провести чимало інших активностей – попрацювати, спілкуватися з друзями, грати в ігри, та багато іншого. Назва цього кафе – креативний простір «Часопис».

Текст: Сергій ПішковційФото: Тарас Хлібович

Inspired | 45

МІСЦЯ

46 | Inspired

МІСЦЯ

Заклад розташований у самому центрі Києва – на площі Льва Толстого, що є суттєвим бонусом. Простір Часопису поділений на кілька зон, кожна з яких має своє призначення. У головній залі, яка називається Бібліотека, розташовані столи зі стільцями, а також великі стелажі з книгами та журналами, які можна вільно брати і читати. Місця під вікном обладнані розетками та перехідниками для гаджетів усіх типів. Тут також можна зробити собі чаю або кави з печивом.

Inspired | 47

МІСЦЯ

48 | Inspired

МІСЦЯ

Рівнем нижче розташовані Камінна зала з великими мякими кріслами, зробленими на замовлення, Talk’ова з настільними іграми, та Кінозал, де ви разом з друзями можете принести власні DVD і переглядати улюблені фільми. Та навіть цим не обмежується Часопис: в закладі є окрема кухня, де ви можете розігріти принесену з собою їжу та навіть приготувати її власноруч. За бажанням ви можете орендувати для власних потреб кімнату Дванадцять, де можна влаштувати переговори або презентацію. Там же можна безкоштовно роздрукувати/відсканувати потрібні вам документи.

Inspired | 49

МІСЦЯ

50 | Inspired

МІСЦЯ

Всі ці активності входять у вартість перебування в Часописі, яка становить 30 грн за першу годину та 15 грн за кожну наступну. Неодмінною перевагою закладу є дуже широкий набір активностей – тут можна прийти щоб просто попрацювати з ноутбуком, поспілкуватися з друзями за фільмом або грою, або ж просто почитати знайдену на полицях книгу. Особливо привабливим заклад стає тоді, коли тут організовують різноманітні події – наприклад, 6 вересня, під час його відкриття, тут виступав гурт ДахаБраха. Не сумніваємось, що Часопис порадує нас новими цікавими можливостями, тому радимо його всім читачам.

Inspired | 51

МІСЦЯ

52 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 53

МІСЦЯ

54 | Inspired

МІСЦЯ

Гірська Європа очима

Якуба Поломскі

Inspired | 55

МІСЦЯ

Jakub Połomski – польський фотограф, який спеціалізується на зйомці природних ландшафтів та пейзажів. За останні кілька років він відвідав багато місць планети, де можна дійсно побачити всю велич та красу природи – Патагонія, Татри, Альпи, льодовики Аргентини та багато іншого. За свої знімки Якоб отримав уже кілька десятків нагород, перелік яких можна побачити на його Facebook-сторінці.

56 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 57

МІСЦЯ

58 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 59

МІСЦЯ

60 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 61

МІСЦЯ

62 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 63

МІСЦЯ

64 | Inspired

МІСЦЯ

Inspired | 65

МІСЦЯ

66 | Inspired

ЛЮДИ

Люди, що діютьПерш ніж починати рубрику Люди ми подумали, що було б не цікаво розповідати про людей просто так. Тому почнемо ми з тих людей, які не сидять, склавши руки над проблемами своєї

країни.

Розмовляв Сергій Пішковцій

Inspired | 67

ЛЮДИ

68 | Inspired

ЛЮДИ

Каша Сальцова, КиївОрганізувала проект по збору журналів та їх передачі в сільські

бібліотеки під назвою «Друге читання»

Що саме ви збираєте - лише пресу, чи і книги також?

Так, і книги теж нас цікавлять, але кожна бібліотека, як правило, має власну думку - бібліотекарі ж повинні дотримуватись якоїсь загальної політики, сформованої в міністерстві, тому відправити того ж «Чорного Ворона» будь-кому не так вже й просто.

Чи залучали ви до свого проекту державу?

Довелося мати з нею справу - ми отримували дозвіл від Міністерства культури.

Які проблеми ви зустріли на своєму шляху?

Проблеми можуть виникати з тематикою журналів – адже не всіх людей може зацікавити, наприклад, журнал ШО або Esquire.

Як вирішити проблему того, що люди в селах, особливо молодь, є нечастим гостем у бібліотеці?

Все залежить від людей на місцях, тих самих бібліотекарів. Якщо вони зуміють знайти шлях, як достукатись до людей і залучити їх – то це дуже добре.

Inspired | 69

ЛЮДИ

70 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 71

ЛЮДИ

Вікторія Рижова, УжгородСпіворганізатор руху за відновлення історичного центру Ужгорода

та звільнення фасадів від жахливих вивісок

З чого все почалося і як з’явилася така ідея?

Мені здається, все почалося тому, що я страшенно люблю Ужгород, і тому що він мені подобається – я прожила тут майже все своє життя, окрім того відрізку часу, коли я навчалася в Києві. Я розповідала своїм друзям наскільки Ужгород класне місто, і чому його обов’язково треба відвідати.

Проте кожен раз, коли я поверталась сюди, я бачила, що ті будівлі, які я любила змалечку, перетворювались на якихось монстрів. Це породжувало велике розчарування і занепокоєння, бо багато з тих речей, які відбулись, уже є незворотніми. Я вже не можу в Києві так жваво рекламувати своє місто, бо розумію, що воно не таке.

Тому, коли я повернулась, я зрозуміла, що треба діяти. Я побачила схожу реакцію серед своїх друзів і знайомих, і що ці розмови не варто тримати в рамках кухонних розмов за чашкою чаю, а спрямовувати у реальні дії.

Як ви почали свою боротьбу?

Ми почали робити жахливі фото колажі, різні візуальні матеріали. Все це поширювалось в інтернеті, виносилось на обговорення людей. У нас була чітка стратегія – ми не шкодимо нічиєму майну, бо це неправильний спосіб боротьби. Підтягнулися ще нові люди, і ми зрозуміли, що проблема є нагальною. Потрібно було започаткувати моду на гарне і на гарний смак.

72 | Inspired

ЛЮДИ

Як до цього поставились люди, якою була їх реакція? Чи зустріли ви розуміння серед населення?

Важливо те, що це розуміння повинне бути у тих людей, які дотичні до цих процесів – тобто у тих, які мають певні важелі впливу. Це ті люди, які можуть це зупиняти і фільтрувати зміни, які проходять в місті. Ми працюємо над тим, аби знайти з ними спільну мову. Наприклад, дуже складно, виявляється, донести до міської влади, що ми не робимо нічого поганого, а просто хочемо жити у гарному місті і маємо сміливі мрії. Людям важко зрозуміти, що ми не збираємось переслідувати чийсь бізнес – ми не хочемо заважати комусь заробляти гроші, а навпаки, щасливі, що бізнес є в нашому місті. Треба відівчити людей від навичок спілкування в стилі 90-х .

Які проблеми ви зустріли на своєму шляху?

Величезна біда – це тотальний пофігізм серед більшої частини людей. Часто відбувається так, що люди просто не здатні почути, що ми від них хочемо. Для них це взагалі не проблема. Ми наприклад намагалися побудувати контакт на всіх рівнях, і перший крок – це правила встановлення вивісок, які ми розробили спільно з органом охорони культурної спадщини. Це найпростіше, з чого можна було почати. Цей документ таки затвердили у міській раді, і ми дуже раді цьому.

Як би ти оцінила успішність своїх дій?

Те, що процес пішов – це беззаперечний факт. Тепер підприємці, яким все життя було до лампочки, сприймають нас в сенсі «краще я піду в архітектуру і узгоджу це, а то купка цих людей набридатиме мені». Так, нехай ми будемо «городские сумасшедшие», мені ні холодно ні жарко від цього титулу, але якщо я буду бачити, що це має реальний наслідок – то це добре.

Чи не все ще втрачено для Ужгорода, аби стати потужним туристичним центром?

Через величезний брак фахівців, відсутність планування і нормальних планів дій, це зробити станом на тепер неможливо. Має пройти якесь певне переродження, якесь нове покоління підприємців, можновладців і городян, які би усвідомили, що у нас, окрім цього, нема більше нічого.

Inspired | 73

ЛЮДИ

Реальний фасад та запропонована дизайнером візуалізація. Олег Олашин

Демонтаж вивіски після прийняття нових правил

74 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 75

ЛЮДИ

Фотопрофіль:Олег Оприско

Текст: Тарас Семенюк

Фотопрофіль - регулярна рубрика на сайті Inspired, де ми знайомимо читачів з цікавими українськими фотографами та дізнаємось про те,

де вони беруть натхнення.

Привіт, як ти почав займатись фотографією?

Почав в 16 років, коли влаштувався працювати в фотолабораторію у Львові. Там побачив, як працювати з кольором, які фотографії подобаються замовнику/клієнту.

Звідки черпаєш натхнення?

У звичайному житті… Всі мої фотографії – удосконалені сцени з реального життя. Кожного дня ми бачимо щось неймовірне, моє завдання – зафіксувати момент… продумати, вдосконалити і зняти кадр.

Яким жанрам надаєш перевагу?

Знімаю виключно жанрові портрети. Переважно дівчат.

76 | Inspired

ЛЮДИ

Що або кого мрієш фотографувати?

Конкретних мрій немає. Є дуже багато планів і все відбудеться)

Останнім часом в Україні все більше людей називають себе «фотографами». На твою думку, кожен може стати фотографом?

Я за будь-яку конкуренцію. Чим вона сильніша – тим більший стимул розвиватися. Нажаль, всі знайомі, які півтора-два роки тому активно займались фотографією – закинули її дуже далеку. Значить ця тенденція дуже умовна.

Такі люди не знецінюють професію фотографа?

Ні. Вони надзвичайно швидко відсіюються. Тенденцію можна прослідити по топам любого фотосайта. Пшик – планомірний спад і повне забуття.

Знаю, що ти проводиш майстер-класи в Росії. Коли прийде черга України?

Навіть не знаю. Не бачу змісту. Я дуже хотів побачити свого глядача (75% глядачів моїх сайтів – росіяни). Я проїхав майже всю Росію, отримав нереальне задоволення. Оскільки в мене немає фінансових бажань (благо фотографії не просто так з’являються), Київ буде в наступному році. Можливо, в кінці року.

І наостанок, яку фототехніку зараз використовуєш?

Київ 6С і Київ88 + парк оптики для даного байонету: 90/2,8 + 180/2,8 + 300/2,8

Роботи автора можна знайти на 500px.com/oprisco

Inspired | 77

ЛЮДИ

78 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 79

ЛЮДИ

80 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 81

ЛЮДИ

82 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 83

ЛЮДИ

СестриЛопухіни

Текст: Павло Гук

Вікторія та Віталіна Лопухіни - молоді українські дизайнерки, що працюють в галузі каліграфії та встигли зарекомендувати себе в

Україні

84 | Inspired

ЛЮДИ

Розкажіть трішки про себе. Чим ви займаєтесь? Який ваш основний напрям?

Ми з тих близнят, які увесь час від народження йдуть нога в ногу, з однаковою потужністю володіємо уміннями, чим би ми не займалися — каліграфією, рисунком, макетуванням книжок-журналів, танцями, співами.

Ми працюємо в сфері графічного дизайну, тому ідентифікуємо себе як дизайнери. Нам подобається створювати щось нове, з нуля, ніж виконувати замовлення по чужому "ескізу". Наш дизайн складається з каліграфії, книжкової ілюстрації, макетування книжок та журналів, постерів, принтів на одяг.

Але можливо, що каліграфія — наша відмінна риса від інших графдизайнерів, і це добре. Тому багато хто називає нас каліграфами, але до рівня світових майстрів нам ще рости і рости :)

Як сталось, що ви подались в дизайн і каліграфію?

Сталося це цілком природньо — ми почали малювати і розписувати все, що тільки можна, як навчилися тримати олівець в руках.

Ми малювали все дитинство, робили "серії" малюнків, якщо це так можна назвати, любили малювати комікси і створювати маленькі книжечки, робити "модні каталоги" (як справжні дівчатка:), розписувати дворовий асфальт, не лишаючи порожнього місця… Але в художню школу ми ходити не хотіли, нам подобалося бути самоучками. Правда, перед вступом в інститут, ми таки займалися з викладачем рисунком та живописом десь роки два.

Навіть не виникло питання "куди поступати по закінченню школи?", ми точно знали що будемо малювати. А коли дізналися, що в переліку дисциплін в графічному дизайні є "шрифти", то без сумнівів поступили на цей факультет. Писати ми завжди любили також — робити шкільні стінгазети, листівки, оформлювати конспекти, рубрикуючи правильно і доступно інформацію, що навіть фізик забирав наші зошити на зразок для наступних поколінь :)

Десь роки три тому, коли до нас прийшов викладати Василь Чебаник (заслужений художник України, каліграф та жива легенда), почався активний інтерес до каліграфії. Ми, звісно, запалилися всім цим, почали багато читати відповідної літератури, якомога більше писати — набивати руку.

Inspired | 85

ЛЮДИ

86 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 87

ЛЮДИ

А як проходить творчий процес? Звідки черпаєте натхнення? Чого вам бракує для натхнення? :)

Творчий процес — річ непередбачувана, ніколи не знаєш як він піде, і це залежіть від багатьох факторів — взаємовідносини між замовником (артдиром, менеджером) і дизайнером, від особистого життя (якщо є невирішені проблеми, сконцентруватися важко на роботі), часто заважає перевтома, тому перед тим, як запуститься новий творчий процес, ми стараємось викинути все зайве з голови та підійти до нього з легкістю, розслабленими та наповненими одночасно.

Але, як би це банально не виглядало, ми проходимо через різні нерозуміння із замовниками, після чого зриваються проекти, через неправильне планування часу, завдяки чому буває перевтома або нервові зриви. Буває всяке, але тут головне вчитися на своїх помилках. Що ми і намагаємось робити :)

Натхнення (трохи голосно звучить, але нехай) черпаємо в основному в простих загальнодоступних речах — спостерігаючи за водою, деревами, травою, небом, сонцем. Природа заряджає, це правда.

Навіть не потрібні гроші, щоб це все побачити, воно є навколо нас. Тому, якомога частіше намагаємось виходити на прогулянки, або виїхати на природу, влаштовувати велосипедні прогулянки… також можна подивитися хороший фільм або мультик, більше дивитися на "твори мистецтва" — архітектуру, скульптуру, графіку, живопис, інсталяції, хороший дизайн… не забувати ходити в театр (зараз це рідко трапляється, але це важливо), також завжди слухаємо різноманітну, але якісну музику. Для такого суттєвого перезавантаження, кардинально змінюємо оточення — або живемо в Криму дикунами, або влаштовуємо подорож до Азії :)

Для натхнення бракує часу. Смішно звучить, але часу бракує всім, і ми (люди) не такі ідеальні, щоб вміти повністю правильно розпоряджуватись часом, кожною його годиною-хвилиною, інакше можна перетворитися на роботів :) Інколи, а іноді навіть часто, розуміємо, що для так званого натхнення хочеться полетіти в Індію або в Грузію, наприклад, але наша планета розмежована умовними кордонами, візами, які в деякі держави дістати майже нереально. І ти розумієш, що десь ситуацію вирішують гроші, і стає сумно, не тому, що в тебе немає зараз такої суми, а через усвідомлення, що "бабло правіт міром".

88 | Inspired

ЛЮДИ

Розкажіть про свій дипломний проект, книгу «Туга за Батьківщиною». Чи б хотіли ви її надрукувати для масового продажу?

Насправді, коли проекту вже 2 роки, то розказувати черговий раз трохи набридло, це наче повертатися у минуле… Але ми цю книжку любимо, мабуть це наш найяскравіший проект на цей час, так.

Це дипломний проект, не комерційний, тому ми тут відірвалися на повну — немає ніяких обмежень зі сторони замовника, навіть на етапні перегляди ми не з’являлися, щоб показати керівнику хід роботи, всі побачили книгу тільки на захисті. Не без допомоги друзів була створена ця книга, за що їм навіть через 2 роки передаємо дяки :)

Це було 3 місяці безперервної праці: ми чітко розділили між собою роботу на дві рівні частини, і працювали… А коли настав час друку, ми зрозуміли, що прийдеться нам побігати по поліграфіям — друк текстів в одному місці, розгортки з картами на кальці в іншому, зшивка зошитів та палітурки ще в одному, і тиснення, врешті, тиснули на станках в майстерні "під ключ". Але було весело :)

Правда обійшовся бакалаврський проект трохи дорого.

Якщо коротко, то книгу "Туга за Батьківщиною" ми присвятили нашій матері, яка в той момент жила за кордоном. Ми вирішили, що в наш час каліграфічний текст буде актуальним в епістолярному жанрі, тому виникла ідея зробити збірник листів української діаспори. Ми ходили шукали матеріал в бібліотеках, інтернеті, фотографували листи в музеях. Врешті ми зробили збірник з листів Лариси Косач, Олени Теліги, Уласа Самчука… це листи додому, вони не популярні, відверті та душевні.

Ні, ця книга не для масового продажу, оскільки вона буде дуже дорогою, через дорогі матеріали, це буде не вигідно для видавця. Маленьким накладом, як ексклюзивне, подарункове видання можна, але в нас не було це метою, все одно ті, хто хочуть побачити, можуть це зробити на виставках та інших заходах.

Inspired | 89

ЛЮДИ

90 | Inspired

ЛЮДИ

На кого ви рівняєтесь у своїй індустрії?

Рівнятися на когось справа не вдячна, інакше в твоїх роботах не буде тієї родзинки, яка відрізнятиме від чужих творів. Особливо, немає ніякого сенсу копіювати чужі роботи і виставляти за свої, займатися плагіатом — це принизливо, навіть. Але є такі майстри, не обов'язково каліграфи-шрифтовики, чиї роботи не можуть залишити байдужими. Тоді починаєш читати їх книжки, переглядати блоги, аналізувати їх техніку, цікавитися інструментами… і це добре, так люди, навіть цього не усвідомлюючи, допомагають розвиватися іншим.

Не хочеться когось випадково пропустити, почнемо з класики Прибалтійської каліграфії варто почитати і подивитися книжки Віллу Тоотса, Пауля Лухтейна, Іллі Богдеско.З українських митців ХХ століття — графіку Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Анатолія Пономаренка,Володимира Юрчишина, Василя Чебаника (нашого вчителя, Майстра з великої літери), Віталія Мітченка, Міхнушова та інших. "Мистецька спадщина Івана Федорова" Запаска — книга, яка варта уваги, особливо для початківців.

Чув, що ви хотіли відкрити школу каліграфії. В якому стані знаходиться ця ідея?

Поки що ця ідея знаходиться в тому стані, що і півроку тому — в ніякому, оскільки є багато різних факторів, які заважають здійсненню, на жаль. Не будемо квапитись, усьому свій час.

Концепція "школи", якщо на те пішло, не дуже приваблює, набагато кращі асоціації виникають при слові "майстерня", де поняття вчитель-ученик існує, але без чіткої позиції — той, хто вчора був вчителем, завтра буде учеником, і навпаки… зробити дружню, живу атмосферу, де працювати хочеться завжди — ось наша мета.

Але, це поки що живе у наших мріях, а мріяти краще мовчки :) Всім дякуємо за увагу!

Inspired | 91

ЛЮДИ

92 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 93

ЛЮДИ

Текст: Костянтин Андрєєв, Сергій ПішковційОстаннім часом інтернет заполонили різноманітні «Правила життя»,

- то від зірок кінофільмів, то від звичайних мешканців звичайних міст. А який вигляд могли б мати правила життя, розказані

хіпстером? Ми спробували пофантазувати на цю тему, увімкнувши добру частку іронії.

Правила життя

хіпстера

Інстаграм був створений для того, щоб ховати жовті зуби на фотографіях. Тепер фотографії із заваленим горизонтом, розмитими обличчями і засвіченими сонячним спектром кадрами можуть стати шедевром, зібравши з пару десятків лайків.

Я ніколи не планую момент для того, щоб заїбошити лук. Передбачити такі миттєвості майже неможливо, тому приходиться надягати обрізані джинси, краватку-метелика й окуляри навіть в мороз. Фотографуватися в дзеркальні вітрини вантажних універмагів міста необхідно за будь-якої погоди.

Раніше мені доводилось годинами розказувати знайомим про враження від поїздки, тягаючи з собою фотографії та переживати однакові емоції. На щастя, зараз для цього є платформа Wordpress та альбом з фотографіями на Facebook.

94 | Inspired

ЛЮДИ

Я думаю, ви не здивуєтеся, якщо я скажу, що моя улюблена група – the xx. Вони дійсно офігенні. Деякі називають їхню музику ембієнтом, деякі - синті-попом. Але мені байдуже, що це насправді. Головне, що всі кажуть про те, які вони круті.

Неліцензійне завантаження на трекерах музики та фільмів – для бидлоти. Не забувайте, що новий альбом Лани Дель Рей зі вшитими обкладинками ви маєте скачати тільки в iTunes, а конкурсні роботи фестивалю британського кіно – подивитися винятково в найближчому кінотеатрі.

Видаляю друзів, якщо вони не лайкнули мій статус на Facebook, або не розказали в Twitter про мій жахливий настрій. Зробити подібне не так важко, але це неабияк пояснює відношення людини до тебе.

Мрійте про щось реальне. Поки суспільство споживання переймається думками про славу та гроші, я думаю про «Swarm-бейдж» за чекін в Foursquare на стадіоні. І вірю, що це колись станеться.

Найвищий вид тролінгу – це зачекінитись у сусідки о 4 ранку і написати в tips поганий відгук про її чай.

Минулого тижня я йшов вулицею, читаючи свою твітер-стрічку на айфоні, і врізався у дерево. Я дуже перелякався, але, на щастя, айфон залишився цілим.

Справжня журбинка – це коли ти хочеш написати щось дуже погане про свого сусіда по квартирі, але не можеш, бо він фоловить тебе.

Можна безліч разів казати про непорозуміння з батьками, але в тебе є як мінімум одна тема, на яку ви можете захоплено та невимушено розмовляти з батьком – його вінтажний фотоапарат «Зеніт».

Натискаючи «я піду» на всіх запрошеннях на події, що мені надсилають у ВКонтакті, я насправді не можу знати, чи буду того дня в тому місці. Але нехай друзі думають, що це дійсно так.

Іноді я навіть не соромлюся переглядати свої дитячі світлини. Я - представник останнього покоління людей, котрі в дитинстві носило модні розтягнуті бабусині светри з оленями та сорочки в клітинку.

Inspired | 95

ЛЮДИ

96 | Inspired

ЛЮДИ

Один з найпопулярніших письменників сучасності, Пауло Коельо, як виявилось, досить активний і в інтернеті. У нього є власний блог, де він час від часу ділиться думками зі своїми читачами на найрізноманітніші теми. Нещодавно Коельо опублікував власні поради для мандрівників, які хочуть пізнати місце, в яке вони приїхали.

для мандрівниківвід Пауло Коельо

9 порад

Inspired | 97

ЛЮДИ

98 | Inspired

ЛЮДИ

Уникай музеївПорада може здатися абсурдною, але давайте подумаємо: коли ти знаходишся в чужому місті, не цікавіше було б дізнатися його сучасне, ніж його минуле? Люди відчувають себе зобов’язаними ходити музеями, тому що їм з дитинства прищеплювали цей спосіб комунікації з культурою. Звичайно, важливо ходити в музеї, але ти повинен знати, що ти хочеш побачити, інакше ти будеш залишати їх з відчуттям, що ти побачив пару дуже важливих речей для свого життя, але сам не знаєш яких.

Ходи в бариСаме там можна побачити життя міста. Я не маю на увазі дискотеки, а ті місця, де зустрічаються місцеві, п’ють, говорять про Бога і всесвіт, і завжди відкриті для бесіди. Просто купи собі газету, сиди з нею і спостерігай за тими, що приходять або йдуть геть. Якщо хтось почне розмову, вступай у неї, якщо навіть тема здасться не цікавою. Ти не побачиш красу дороги, якщо будеш дивитися на неї через прочинені двері.

Будь відкритийКращими гідами є місцеві. Вони все знають, пишаються своїм містом, але не працюють на агентство. Просто виходь на вулицю, вибирай людину, задавай їй питання типу: як пройти? Якщо це не вдасться з першим, вийде з другим, і тоді, я запевняю, ти знайдеш чудовий супровід на цілий день.

Не намагайся проїхати світ за один місяцьКраще залишитися чотири або п’ять днів в одному місті, ніж відвідати п’ять міст за тиждень. Місто можна порівняти з капризною жінкою, якій потрібен час, щоб показати себе з усіх боків і дати себе спокусити.

Inspired | 99

ЛЮДИ

Подорожуй один або, якщо ти заміжня чи одружений, з партнером. Тільки так можна по-справжньому покинути свою країну. Якщо ти подорожуєш групою, ти тільки симулюєш подорож в іншу країну, при цьому продовжуєш говорити на своїй мові, виконуєш вказівки гіда і більше думаєш про балачки в групі, ніж про те місце, в яке ти приїхав.

Не порівнюйНічого не порівнюй: ні ціни, ні чистоту, ні якість життя, ні транспорт. Нічого! Ти подорожуєш не для того, щоб довести, що ти живеш краще. Знайомся з життям інших і знаходь те, чому ти можеш у них навчитися.

Усвідом, що тебе всі розуміютьЯкщо ти навіть не говориш на мові цієї країни, не бійся: я бував у багатьох країнах, де не міг висловлюватися за допомогою слів, але все одно скрізь знаходив допомогу, отримував важливі поради і навіть знаходив друзів. Деякі бояться просто заблукати під час подорожей, якщо будуть одні. Досить просто мати в кишені візитки готелю і в крайньому випадку скористатися таксі, сунувши візитку під ніс водієві.

Не роби занадто багато покупокВитрачай гроші на такі речі, які тобі не доведеться носити: квитки у театр, відвідування ресторанів, екскурсії.

Подорож - це пригодаГенрі Міллер сказав: краще відкрити для себе незнайому церкву, про яку раніше ніхто не чув, ніж поїхати в Рим і відчувати себе зобов’язаним відвідати Сикстинську капеллу. Сходи і туди, але поблукавши провулками, відчуй свободу і знайди те, про що ти сам ще нічого не знаєш і що, можливо, змінить твоє життя.

100 | Inspired

ПОРАДА ДНЯ

Inspired | 101

ПОРАДА ДНЯ

Р

Inspired | 103

ЛЮДИ

Життя - це не тільки те, що є чи буде, а й те, що було. Спеціально заради цього ми завели рубрику Історія, де відкриватимемо вам

крихітні моменти з минулого життя.

Історія

104 | Inspired

ЛЮДИ

Так у 1937 році виглядало крихітне місто Воловець./Margaret Bourke-White, Life

Inspired | 105

ЛЮДИ

106 | Inspired

ЛЮДИ

Діти заглядають до автомобіля. Львів, 1960 /Jerry Cooke, Life

Inspired | 107

ЛЮДИ

108 | Inspired

ЛЮДИ

Мерилін Монро виступає передамериканськими військовими в Кореї, 1954

Inspired | 109

ЛЮДИ

110 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 111

ЛЮДИ

Площа Калініна (Майдан

Незалежності), 1962.

112 | Inspired

ЛЮДИ

День відкриття мосту Golden Gate Bridge у Сан-Франциско, 27 травня 1937 року

Inspired | 113

ЛЮДИ

Shoe Shine Boys, фото Стенлі

Кубрика, 1947

114 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 115

ЛЮДИ

Діти катаються на каруселі на фоні

зруйнованого Рейхстагу,./ Henry Ries, 1946

116 | Inspired

ЛЮДИ

Едвард Кларк, Монмартр,1946

Inspired | 117

ЛЮДИ

Поцілунок в пасажі Версаля, Robert Doisneau, 1950

118 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 119

ЛЮДИ

Р

120 | Inspired

ЛЮДИ

Тема номеру Все, що ви підозрювали, але боялися запитати у близьких. Ми дізналися,

яким світ виглядатиме після свого кінця і вирішили поділитися з вами своїми

спостереженнями та підказками

Inspired | 121

ЛЮДИ

Кінець світу

122 | Inspired

ЛЮДИ

10 речей, що допоможуть вам вижити під час

кінця світу

Кінець світу - нелегка справа, особливо зважаючи на те, що останнім часом ми зустрічаємо його по кілька разів на рік. Inspired склав список життєво необхідних речей, без яких вижити після кінця світу практично неможливо.

Текст - Сергій Пішковцій

Inspired | 123

ЛЮДИ

Автомобілі, метро, електрички та інша єресь безслідно зникне у жерлі кінець світних подій, тому вам потрібно буде якось пересуватись. Велосипед – це дуже класна штука, оскільки ви проїдете ним набагато більше шляху, ніж якби ви йшли лише пішки, накачаєте собі ноги аби швидко втікати від зомбі, ну і звісно куди ж без хіпстерських луків для інстаграму на фоні розвалених міст.

Велосипед

ПротигазМало яким там буде сценарій кінця світу, але невідомо де ви опинитесь після. Тому вдягайте протигаз – звісно, від ядерного гриба він вас не врятує, але ви хоча б не задихнетесь, якщо десь поруч розпилятимуть чудодійні гази з лісових грибів. Ну і принаймні у вас буде як мінімум один костюм до наступного Хеловіну.

ЗапальничкаОбов’язково прихопіть з собою кілька запальничок. Сірників на довго не вистачить, і тим більше вони можуть відсиріти від банального дощу. А запальничка прослужить вам набагато довше при економному та вдалому використанні – нею ви розпалюватимете вогнище у своєму таборі, припалюватимете рани, підробляючи медиком, а також запалюватимете факел, що відганятиме здичавілих собак та людей.

124 | Inspired

ЛЮДИ

Міцний ніж – це не той ножичок з маленькими зубцями, яким ви нарізали свої ранкові «курасани» на кухні, а справжній, з гострим блискучим лезом з нержавіючої сталі кинжал. Саме ним вам доведеться брутально збривати свою тижневу щетину, рубати на вечерю пухнастого зайчика, якого ви знайдете в лісі, а також виготовляти для себе лук і стріли щоб впольовувати те, чого не можна взяти голіруч.

Міцний ніж

Як відомо, людина на 80% складається з води, тому уже на другий день без води ви перетворитесь на овоча, а на третій – помрете від спраги. Коли світ буде закінчуватись, не забудьте прихопити з собою спеціальні абсорбуючі таблетки, які дозволять вам пити хоч з калюжі. Саме такі очищуючі таблетки використовують військові у своїх наборах на всі випадки життя.

Абсорбуючі таблетки

СпиртЗвісно, всіх таблеток від різних хвороб не напасешся, місце у вашому «кінецьсвітньому» рюкзаку не безмежне, але було б дуже непогано прихопити з собою спирт. Не півлітрову пляшку горілки, припасену на Новий рік, а саме чистий спирт – універсальнішої та простішої дезінфекції поки що не придумали. Ним ви зможете протирати невеликі рани, робити запал для факелу, а якщо пощастить і натрапите на джерело з чистою водою – то розведете його в пропорції 1:2 і набухаєтесь вдрабадан.

Inspired | 125

ЛЮДИ

Зважаючи на те, що кінець світу нам напророкували ой як невчасно – а саме посеред зими і суворих морозів, то, опинившись на вулиці, вам потрібно буде десь ночувати і чимось грітись. Тому обов’язково беріть з собою намет на кілька місць – для себе і своїх однодумців з клубу Гаррі Поттера, а також універсальний і теплий спальник. Літом вам буде все одно, а от в холодну пору теплий спальник не завадить.

Намет і спальник

126 | Inspired

ЛЮДИ

ЩоденникУ світі, де зникнуть комп’ютери, календарі та журнали, буде досить важко зорієнтуватися в часі і просторі – я вже не кажу про те, що вам доведеться швидко вивчити навички орієнтування на місцевості. Тому беріть з собою щоденник – міцний, зі шкіряною обкладинкою, вологозахистом та ручкою (тут міг бути проплачений лінк на Молескін, але ні). Там ви записуватимете все, що відбулося з вами після кінця світу, а також вестимете такий собі «бортовий журнал» пересування. Принаймні, якщо світ потім таки відновить свою попередню велич, ви зможете опублікувати всі ці записи у блозі і зірвати тисячі лайків та сердечок ВКонтакті.

ІгриПостапокаліптичний світ – не надто весела та оптимістична місцина, тож вам доведеться взяти з собою й які-небудь ігри. Якщо ви не хочете перетворитись на героя Тома Хенкса, який у фільмі а-ля Робінзон Крузо до кінця сюжету настільки збожеволів, що розмовляв з м’ячем, то вам треба мати якісь ігри – монополію, шахи чи, ще простіше – карти. З картами ви зможете пророкувати іншим виживаючим їхню долю (випускати зцілюючи свічки, продавати сеанси психоаналізу – потрібне підкреслити), вигравати в парі он ту гламурну шубу з ведмедя, а також просто проводити дозвілля разом з друзями по нещастю.

Презервативи

Тільки уявіть, як це романтично: ви щойно повечеряли вбитою косулею, і лежите біля намету, дивлячись на зорі. З дітьми стане все набагато важче: ваша вагітна подруга, яку ви «ощасливили», не зможе так прудко стрибати через повалені дерева, коли ви втікатимете від натовпу зомбі, а під час пологів ви навряд чи знайдете поруч лікаря. Тож запасіться презервативами – вони займають мало місця – і щасливих вам сексуальних пригод у світі мороку!

Inspired | 127

ЛЮДИ

Яким би здичавілим та непередбачуваним не був світ після апокаліпсису, вам все одно буде хотітись переспати з кимось більш-менш підходящим вашим параметрам.

128 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 129

ЛЮДИ

Один деньдо кінця

Ми спитали наших читачів на Facebook, ВКонтакті і Twitter про те, що вони робитимуть, якщо дізнаються,

що в них залишилась всього одна доба до кінця світу. Відповіді вийшли досить цікаві.

130 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 131

ЛЮДИ

Исполнил бы свою мечту - выпил бы на баре с поллитра виски, еще поллитра взял бы с собой и гуляя с бутылкой по улицам, задирал бы женщинам юбки и орал Вэйтса, а когда бы все выпил, кинулся бы голым с моста в Днепр. - Ч.Л.

Зібрав би речі і поїхав автостопом в сторону Гімалаїв. - Олексій

Попросив би у всіх пробачення, помолився. І провів би останній день з коханою людиною! - Дмитро

Люди, вы меня пугаете. последний день Земли, а они молятся, одевают красивые платья и с близкими чаи гоняют. почему бы сейчас не заняться этим? а если конца света не будет - так и не помолитесь? это же конец - можно делать все, что угодно. когда горит сарай, можно не только горевать, а и барбекю сделать. - Ч.Л.

Тю, нема нічого веселішого як влаштувати GTA в реалі. - Олександр

Зателефонувала б усім близьким людям та подяукувала б за їх участь у своєму житті, сказала б що люблю їх, перед ким винна - вибачилась, а тим кого образила - пробачаю. Зняла в б оренду будиночок з каміном та провела б увесь день із найріднішими людьми. - Анна

Нема сенсу шось робити для людей чи світу, бо їм і йому кінець, тому все для себе коханого. я б робив дурниці, які принесли б мені трішки щастя і вбився через них раніше, ніж кінець світу настав би. - Євген

Послала б викладача з вищої математики, взяла б гарного вина і піша на Говерлу. - Анюта

Я б помирилася з батьком. Сказала мамі, як сильно люблю її. Слухала б скрипкову музику. Читала б Симоненка вголос. Насолоджувалася останніми обіймами Коханого. Хотілося б померти щасливою і в блаженному спокої. - Олександра

Вибачилась. - Юлія

Сказав би мамі, як сильно я її люблю, і пішов би наївся морозива. - Андрій

132 | Inspired

ЛЮДИ

Подякувала б батькам і Богу за подароване мені життя! - Таня

sex, drink & rock'n'roll ... а ну і до батьків подзвонити треба було б .) - Ната

Узяв б крісло, келих чудового віскі та фотоапарат та виліз б на кришу будинку, щоб глянути на усе це з висоти:) - Вітя

Приготувала б вечерю "класика жанру" за папиним рецептом, який памятаю з дитинства (картопля, сало, оселедець, часничок і горілочка), запросила б в гості своїх батьків. І разом з найдорожчими для мене людьми ми насолоджувалися б прекрасними спогадами з нашого життя і посміхались :) - Аліна

Ничего. - Володимир

Зробила б вечір спогадів з усього найкращого, що я пережила у своєму житті! Хотіла б бути з найближчими мені людьми! - Юля

Спробував би прожити цей день так, щоб в разі, якщо цей день все ж не виявився б останнім, то я зміг би пригадувати його як один з найкращих і найяскравіших днів мого життя). - Сергій

Не повірив би. - Ігор

Не знаю шо би зробила, пішла би в зал! Бо коли не знаю шо робити іду в зал, укачана попа ше на кінці світу пригодиться! - Христина

Зробив би бекап. - Георгій

Провела б його з людьми,яких справді люблю. Є чудовий фільм "Останній романтик планета Земля". Ось він справді описує те, що було б. - Олена

П'ятого елемента сіла би дивитись. раз так десять підряд. - Таня

А весь прикол у тому що ЖИТИ треба кожного дня,а не думати коли буде кінець світу,і до цього кінця треба стигнути щось зробити:) - Ірина

Inspired | 133

ЛЮДИ

134 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 135

ЛЮДИ

Текст: Сергій Пішковцій

Сучасне суспільство настільки поглинуте інформаційними технологіями, що нам навіть у голову не вкладається ситуація, в якій

би тривалий час був відсутній інтернет-зв’язок. Тим не менш, іноді таке дійсно трапляється – через погодні, людські фактори або ж з

причин позаземного походження. В нашому матеріалі ви дізнаєтесь, що ж робити у тому страшному випадку, якщо у вас зник інтернет.

Що робити, колинемає інтернету?

1) Піти на прогулянку

Перший і найпростіший варіант, який, без сумніву, спаде на думку всім – це прогулянка. Не важливо, яка зараз надворі погода – окрім, звісно, випадків, коли ви живете в Магадані чи Намібії – прогулянка буде однаково корисною і під час дощу, і за більш сприятливих умов. Не вагайтесь, що обрати – сидіти вдома чи йти надвір – сміливо рухайтесь вперед і відкривайте для себе щось нове у буденному.

2) Зварити борщ

Ця порада буде особливо корисна для чоловіків. Готування – справа делікатна, і не кожен здатен готувати із задоволенням. Зазвичай у нас для цього є безліч відмовок – нема часу, нема настрою, нема кому. А ви спробуйте, і в першу чергу спробуйте для себе. Це ж просто прекрасна можливість додати собі кілька плюсів у карму і прокачати скілли з готування.

136 | Inspired

ЛЮДИ

3) Зайнятись сексом*

Ви залишились удвох, в хаті затишно і тепло, а інтернету немає, і скоро не буде? Ну ви зрозуміли.

4) Подзвонити батькам

Цей пункт можуть пропустити ті, хто живе зі своїми батьками. Всім решта адресується питання: коли ви востаннє спілкувались з батьками? Якщо після цього питання у вас всередині хоча б щось «аукнуло», то знайте: їм буде дуже приємно, якщо ви зателефонуєте просто так. Якими б важкими не були ваші відносини з батьками, але, як каже моя добра подруга, вони люблять вас просто так, ні за що. Тому намагайтесь хоча б інколи робити їм приємне – і мова йде не про подарунки, а про звичайну увагу – я впевнений, вони це оцінять.

*Редакція Inspired виступає за безпечний секс і наполегливо рекомендує вам користуватись презервативами.

5) Викинути зайве

Всі ми знаємо, як важко розставатися з улюбленими речами, які ви збирали рік за роком, навіть якщо це якісь банальні дрібнички без практичного застосування. Проте є дуже простий спосіб реально оцінити ситуацію: озирніться у своєму помешканні і погляньте, що з цих всіх речей ви використовували хоча б раз за останній рік. Я впевнений, що майже половина з того всього сміття (а інакше це й не назвеш), що оточує нас у квартирах, насправді не має ніякого застосування. То для чого жити в цьому? Не будьте заручниками власного непотребу і не вагайтесь: несіть великі чорні кульки і викидайте все до біса.

6) Присвятити час самоосвіті

12 годин чогось нового, що принесе вам користь у майбутньому, на місяць – як думаєте, це багато чи мало? Маємо для вас вражаючу відповідь: це всього півгодини щодня впродовж 4 тижнів. Навчання дуже корисна штука у тому випадку, якщо воно вам до душі. Я не вірю, що немає людей, які не хотіли б навчитися чогось нового, не зважаючи на те, скільки їм років. Варіантів, на що витратити ці щоденні півгодини – море, починаючи від мотиваційних відео з конференцій TED, закінчуючи відео уроками з гейм-дизайну.

Inspired | 137

ЛЮДИ

7) Познайомитись з новими людьми

Вам може здаватись, що нові знайомства – це безглузда трата часу, а розмови під час таких знайомств – переливання з пустого в порожнє, але насправді це не так. Скільки разів я сам ловив себе на тому, що не хочу йти на певну зустріч, і стільки ж разів вона виявлялась для мене корисною і цікавою. Тому не бійтесь йти на контакт, тим більше коли у вас немає інтернету. Час згадати способи комунікації, відмінні від натискання кнопки «додати у друзі».

8) Підкачати здоров’я.

Чомусь в багатьох людей асоціація з виразом «покращити фізичний стан» лише одна – це дорого, довго і напряжно. Насправді для того, аби трошки порухати булками, жодних грошей не потрібно. На щастя, у вас все ще є можливість безкоштовно бігати, безкоштовно качати прес і віджиматись. Зник інтернет? Ну от, це прекрасна можливість розім’яти своє оффлайнове тіло. В якості мотивації можете уявляти, скільки лайків і ретвітів отримає фото вашої скромної персони у розквітлому вигляді.

Р

Inspired | 139

ІНФОГРАФІКА

http://www.behance.net/anfisahleb

140 | Inspired

ЛЮДИ

Джерело: wine.wedmid.com

В таку холодну пору зігріватися можна багатьма шляхами. Хтось обирає батарею, хтось тепло коханої людини, хтось чай, а ще хтось - більш міцніші напої. Зловживати останніми ми вам не радимо, і пропонуємо натомість глінтвейн - слабоалкогольний зігріваючий напій, який не лише приємно, а й корисно пити в морозні зимні дні.

8 рецептівглінтвейну

Inspired | 141

ЛЮДИ

142 | Inspired

ЛЮДИ

Inspired | 143

ЛЮДИ

Глінтвейн «Застільний»

На 10-12 персон:Червоне столове вино – 2,25 лЦукор – 200 гЛимон – 1Гвоздика – 6Кориця – 1 щіпка

Червоне вино розігріти разом з цукром, корицею, гвоздикою, лимонною цедрою і соком лимону. Процідити через ситечко.Подавати гарячим в фарфорових чашках. В чашку можна поставити шматочоклимону.

Глінтвейн «Зимовий»

На 8-10 персон:Настоянка міцного чаю – 1 лЧервоне столове вино – 750 млКорицяГвоздика – 5-6 шт

Вилити червоне вино і чайну настоянку в емальовану посуду, додати прянощі і довести до кипіння.Подавати у фарфорових чашках.

Глінтвейн «Спортивний»

На 8-10 персон:Червоне столове вино – 1,5 лКоньяк – 50 млЦукор – 100 гКориця, гвоздика, лимонний сік, цедра, мускатний горіх.

Змішати всі компоненти, довести до кипіння, процідити. Подавати в чашках.

Глінтвейн яблучний

Яблучний сік - 120 млЧервоного вина - 50 млЛимонний сік - 1 ст. лГвоздика – 2 штКориця на кінчику ножа1 кусочок цукру

Розігріти, але не кип’ятити суміш із яблучного соку, червоного вина, лимонного соку, добавити гвоздику, корицю і цукор.Готовий глінтвейн процідити і подавати в попередньо нагрітій чашці.

144 | Inspired

ЛЮДИ

Глінтвейн «Ніч перед Різдвом»

Кагор – 1,5 лЛікер Старий Арбат – 250 млЛимон – 2 штКориця і гвоздика – за смаком

У посуд налити кагор, потім довести до кипіння, але не кип’ятити. Гаряче вино зняти з плити, додати в нього корицю, гвоздику і лимон за смаком, долити лікер. Дати настоятися близько 10-15 хв. Готовий гарячий глінтвейн розлити по чашках.

Глінтвейн ароматний

Столове червоне вино – 750 млВода – 1,5 склянкиМед -1,5 стаканРом – 1,5 склянкиЦукор – 600 гГвоздика – 18 штКардамон – 18 штКориця, мускатний горіх – за смаком

Влити в каструлю вино, воду, мед, ром, покласти в цю суміш цукор, гвоздику і кардамон, паличку кориці, шматочок мускатного горіха. Все закип’ятити і розлити гарячим в стакани, проціджуючи крізь ситечко. Подавати до столу.

Глінтвейн «Дорожній»

Столове червоне вино – 1 пляшка (0,75 л)Столове біле вино – 1 пляшка (0,75 л)Лимонна настойка – 50 млГвоздика – 5-6 штМаленька щіпка меленої кориціТертий мускатний горіх

Змішати всі компоненти, довести глінтвейн до кипіння і процідити.

Глінтвейн «Білий»

Біле вино – 1 пляшка (0,75 л)Спалений цукор – 10 кусочківГвоздика – 1 штДля краси: 4 кружечка апельсину

Вино, цукор і гвоздику розігріти, не доводячи до кипіння, і процідити в стакани. Надрізані кружки апельсину нанизити на краї стаканів.

Inspired | 145

ЛЮДИ

146 | Inspired

КУЛЬТУРА

Inspired | 147

КУЛЬТУРА

Текст: Тарас Семенюк

20 книг,що змінили світ

Кілька місяців тому Inspired проводив опитування на своїх сторінках у Facebook i ВКонтакті про те, які книги справили на вас найбільше

враження, змотивували до чогось нового та, можливо навіть, змінили ваше життя. Настав час презентувати рейтинг цих книг.

148 | Inspired

КУЛЬТУРА

Inspired | 149

КУЛЬТУРА

150 | Inspired

КУЛЬТУРА

1) Біблія – 226 голосів

Серед пам’яток світової культури особливе місце посідає Біблія, одна з найстаріших книг. Вона дає відповіді на питання, які завжди хвилювали людей, допомагає їм розв’язувати складні проблеми. Біблія не виникла відразу. Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії, серед них - люди різного соціального становища, і саме створення цих книг відбувалося невипадково.

2) «Маленький Принц» - Антуан де Сент-Екзюпері - 187 голосів

Глибока філософська і разом з тим, виключно легка в читанні, казка-притча розповідає про великі події в житті істоти з іншого виміру - хлопчика на ім'я Маленький Принц. Кожна з цих історій не тільки цікава сама по собі, а й зачіпає цілі пласти людського мислення, людської суті та моралі.

3) «Майстер і Маргарита» - Михайло Булгаков – 179 голосів

Відомий роман легендарного російського письменника, що поєднує в собі такі жанри, як сатира, фарс, фантастика, містика та мелодрама. В романі чергуються дві сюжетні лінії, що розвиваються паралельно. Дія першої відбувається в Москві тридцятих років XX століття, друга є викладом подій Євангелія, а саме - тих його частин, що стосуються суду над Ісусом Христом і його страти. Крім цього, «московське» оповідання має декілька сюжетних ліній, що химерно переплітаються.

4) «Сто років самотності» - Габріель Гарсіа Маркес – 129 голосів

Ця книга вважається шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії. Роман написаний в стилі "магічного реалізму", тобто герої твору спокійно собі можуть говорити з мертвими пращурами, або піднятися одного дня з простирадлами і полетіти назавжди не зрозуміло куди. "Магічний реалізм" проявляється у дивовижному сплетінні побутового і міфологічного, казкового і рутинного, плотського і духовного.

5) «Портрет Доріана Грея» Оскар Уайльд - 126 голосів

У романі автор зачіпає важливі проблеми, пов’язані з культурними, соціальними та міжособистісними аспектами людських взаємовідносин. Зокрема, Оскар Уайльд через створені ним художні образи розкриває взаємозв’язок між мистецтвом і внутрішнім світом людини. Письменник намагається створити атмосферу прекрасного, відчуття краси через саму манеру висловлюватися. Він постійно вражає читача, вивертаючи сталі уявлення й поняття.

Inspired | 151

КУЛЬТУРА

6) «Над прірвою в житі» Джером Девід Селінджер – 116 голосів

Повість також відома під назвою «Ловець у житі» після перевидання перекладу в 2010 році. Цей твір, над яким автор, як стверджують критики, працював під час війни, є центральним у прозі Селінджера. У повісті від імені 17-річного підлітка Голдена Колфілда у вельми відвертій формі розповідається про загострене сприйняття американської дійсності й неприйняття загальних і моралі сучасного суспільства.

7) «Старий і море» Ернест Хемінгуей – 106 голосів

В основі повісті розповідь про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю у його житті. У зовні реалістичний сюжет повісті вміщений багатий символічний підтекст, що надає зображуваному смислової двозначності. У підтексті порушуються засадничі філософські питання людського буття, виникають яскраві символи й самобутні асоціації.

8) «Три товариші» Еріх Марія Ремарк – 105 голосів

Роман допомагає усвідомити, що в світі є щось важливіше за гроші та кар’єру - дружба, яка може творити чудеса, змінюючи людей. Спогади про війну мучать Роберта Локампа, одного з головних героїв повісті, який втратив свою кохану. Але братерство, що утворилося під час війни, згуртувало трьох товаришів, готових на все заради дружби. Незважаючи на безліч смертей, червоною лінією в книзі проходить тема жаги до життя.

9) «Алхімік» Пауло Коельо – 90 голосів

Надзвичайно філософський роман. Це урок надії, співчуття, доброти та пошуку свого призвання. «Алхімік» розповідає про пошуки і зна¬ходження життєвої істини. «Алхімік» – назва символічна. Алхімія, як стверд¬жує письменник у повісті, не обмежується пошуком Філософського Каменя чи створенням Еліксиру Безсмертя.

10) «Тигролови» Іван Багряний – 87 голосів

Авантюрно-пригодницький роман, що не втрачає своєї актуальності й сьогодні. Динамічність сюжету, романтичність стилю, символіка, гуманістична ідея перемоги добра над злом – усе це вдало поєднується в романі. Сильний тип української людини — головний герой Івана Багряного.

152 | Inspired

КУЛЬТУРА

11) «451 за Фаренгейтом» Рей Бредбері – 86 голосів

Це роман про важке прозрівання особи в тоталітарному суспільстві (антиактуальній Америці), де панує майже повний контроль суспільства. Книжка, безперечно, є найпромовистішим символом інакодумства та свободи вислову. Це буквально перепустка в карнавальний світ без правил та приписів, царину пристрастей духу і тіла також.

12) «Собаче серце» Михайло Булгаков - 73 голоси

З блискучою майстерністю автор розкриває тему дисгармонії через втручання людини в закони розвитку природи. Ця ідея реалізується письменником в алегоричній формі. Простий та добродушний пес перетворюється в агресивну людиноподібну істоту, яка невдячна своєму творцю.

13) «Солодка Даруся» Марія Матіос – 66 голосів

Саме сімейна сага, чим насправді є «Солодка Даруся», відтворює правдивий дух минулої епохи. Це вражаюча, приголомшлива розповідь про безпощадні жорна історії, невитравлюване людське зло і незнищенне добро водночас, про природну толерантність людей різної крові і націй у часи історичних катаклізмів та про незбагненні пристрасті маленького людського серця.

14) «Гордість та упередження» Джейн Остін

Книга не є типовим любовним романом. Його відрізняє від багатьох творів подібного жанру відсутність палких обіймів, пристрасних поцілунків і ридань, довгих і нудних діалогів. Також, до переваг можна віднести простоту оповіді, нескладний виклад, тонку іронію та цікаві характери персонажів.

15) «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський – 61 голос

У творі зображене ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а навпаки, загартовується, стає міцнішим, щоб поєднатися в смерті, У коханні поєднуються життя і смерть, реальність і міфічний світ.

Inspired | 153

КУЛЬТУРА

16) «Мартін Іден» Джек Лондон – 58 голосів

Провідна тема роману - доля художника з народу в капіталістичному суспільстві. «Мартін Іден», як дзеркало, відобразив складні умови, в яких опинялась талановита людина в США 100 років тому. «Мартін Іден» роман соціальний, в якому уважно аналізується суспільство. В той же час - це розповідь про любов, про розвиток цього почуття та про любов, як рушійну силу.

17) «Самотність у мережі» Януш Вишневський – 58 голосів

Герої роману спілкуються за допомогою інтернет-чатів, обмінюються еротичними фантазіями, які виявляються реальнішими будь-якої вигадки. Зустрінуться вони в Парижі, пройшовши не через одне випробування, але головним випробуванням для любові виявиться сама зустріч. В книзі окрім основної лінії інтернет стосунків головних героїв, можна прочитати багато дуже захоплюючих і вражаючих історій з їх минулого життя.

18) «Парфуми: історія одного вбивці» Патрік Зюскінд – 56 голосів

Роман демонструє розрив між реальністю та ілюзією, коли людина незаслужено отримує шану і брудно нею користується. Через роман автор показує сенс запаху, його зв'язок із емоційним станом людини. Ода запаху, яким пронизано весь твір, красномовно оповідає про існування іншого світосприйняття, що не піддається звичайному розумінню.

19) «Чума» Альбер Камю

Книга про сенс існування, що знаходиться серед нісенітниці. Це хроніка маленького міста на узбережжі Середземного моря, мешканці якого приречені вимерти від чуми. У цій книзі Камю розвиває існуючі мотиви попередніх творів: теми абсурдності буття, свободи, вибору, бунту.

20) «Любов до життя» Джек Лондон

У творі розповідається про людину, котра стояла на краю смерті, але зуміла врятуватися завдяки завзятості, мужності та любові до життя. Герой оповідання має пройти через серйозні муки на шляху до свого спасіння.

154 | Inspired

КУЛЬТУРА

Inspired | 155

КУЛЬТУРА

Текст: Катя Мариненко

Хемінгуейі Ґеллхорн

156 | Inspired

КУЛЬТУРА

Нова тотально не епічна та напрочуд інтимна картина Філіпа Кауфмана «Хемінгуей і Ґеллхорн» розповідає про п’ятирічний шлюб знаменитого письменника, завсідника усіх барів узбережжя Флориди, —Ернеста Хемінгуея, та однієї із найвеличніших військових кореспондентів ХХ століття, — Марти Ґеллхорн.

Повірте, що квінтесенція акапельного співу одноногої іспанської повії під час Громадянської війни в 1936-1939 року, пристрасть генія-пияки Ернеста разом із паноптикумом життя Марти: Іспанія, Китай, Нью-Йорк, Кі-Уест, Флорида та Куба, —не дадуть вам ані на мить знудитися протягом витрачених на перегляд 154 хвилин.

Марту, єдину жінку Хемінгуея, котра першою подала на розлучення, а також жінку, що змогла надихнути Хемінгуея на написання найбільш знаменитого роману «За ким дзвонить дзвін» краще зіграти за Ніколь Кідман змогла би тільки сама Ґеллхорн.

Warning! Не дадуть Вам розслабитися (чи навпаки?) і еротичні сцени у стрічці. Їх напрочуд багато, та не дивлячись на це, жодна з них зовсім не віддає вульгарністю і якщо би їх забрали з фільму, то він почав би нагадувати тривалий «трейлер» до антисоціальної реклами «ЗА» вживання спиртного. Та і дивуватися нічому, це ж Ернест Хемінгуей, а він любив своїх жінок. І не своїх теж.

Насамкінець, навздогін «післясмаку» від стрічки, мені так і хочеться сказати, що якби Хемінгуей народився у період «сухого закону», то в антологіях зарубіжної класики, його б ніхто не знайшов у покажчику імен.

Inspired | 157

КУЛЬТУРА

158 | Inspired

КУЛЬТУРА

Inspired | 159

КУЛЬТУРА

Текст: Олексій Бондаренко

Хмарний Атлас

160 | Inspired

КУЛЬТУРА

Inspired | 161

КУЛЬТУРА

Існує низка фільмів, які неможливо оцінити напівмірами. Вони або надзвичайно захоплюють, або викликають відразу. Стрічка «Хмарний атлас» режисерів Енді та Лани Вачовскі є саме такою. Перше, на що варто звернути увагу перед тим, як піти у кіно (або поставити на закачку), фільм іде добрих 3 години. Але ці 3 години повністю виправдовуються масштабністю, комплексністю і амбіційністю сценарію. Головна особливість і секрет успіху «Атласу» - це неперевершена гра акторів. Кожен з них виступає, як мінімум, у трьох образах, примірює на собі три особистості, переживає три різні епохи. Це заворожує і змушує шукати в кожному новому обличчі знайомі риси з попередніх сцен. Вачовскі продемонстрували всьому світові масштабність свого мислення ще під час випуску першої Матриці. Тут вони пішли ще далі. Події розгортаються у п1яти-шести різних епохах, починаючи від 18 століття і закінчуючи постапокаліптичною ерою. Ця паралельність сюжету спочатку збиває за пантелику.

Утім, головна мораль полягає у тому, що насправді, не так важливо, в який час ти народився, головне – це прагнення і зусилля, які ти здатен покласти на те, щоб досягнути мети. Більше того, не так важливо, велика це мета (порятунок своєї планети) чи мала (втеча із будинку престарілих), головне – це віра і наполегливість. І хоча багато хто критикує стрічку за простоту висновку, далеко не кожен здатен прийти до нього самостійно, і змінити світ, починаючи із себе самого.

162 | Inspired

ОПОВІДАННЯ

Червоний

Inspired | 163

ОПОВІДАННЯ

Колір любові

У Френка було багато червоного, інколи могло здатися, що якось забагато як для чоловіка: стіни у вітальній, автівка, рушники, сантехніка, домашні тапочки, рамка для світлин у кабінеті, сорочки, деяка білизна, батареї. Коли Елен приходила до Френка, цей колір насичував її, і вода ще довго мала смак червоного вина, а світанки пахли свіжою полуницею або помідорами.

І це була любов. Вона жила в Елен і Френку та змушувала їхні серця битися швидше при одній лише думці про дотики, подихи, викрики, подряпини на спинах, прокушені до крої губи, синяки, знову дотики, подихи, подряпини…Коли Елен сумувала за Френком, то купувала собі червоні троянди і ставила їх у червону вазу. Тоді легко було здогадатися, скільки часу вони не зустрічалися – Елен ніколи не викидала зів’ялі квіти до того, як знову побачить Френка. Бо хіба ж можливо викинути чекання?

А ще яскраво-червоний колір мала їхня пристрасть. Френк та Елен були твердо переконані – вона народжується з любові, бо має таку силу енергії, що просто не може з’являтися з нічого, її породжує щось велике, наприклад Бог, а бог є любов. І це не лише через червону білизну, червні свічки і червонувате приглушене світло у спальні, вітальні, кухні, ванній кімнаті – всюди, де вони кохалися. Ця пристрасть була живою, майже матеріальною, вона вибухала з першого погляду Елен на Френка, а Френка на Елен часто навіть без жодних слів, а коли Френк залишався один – тихо ховалася в якийсь куток, немов кішка, і засинала до наступного приходу Елен.

І пастельно-червоний колір мала їхня ніжність. Вона часто приходила після пристрасті, тільки інколи встигала з’явитися перед нею, але завжди залишалася надовго. Ніжність ховалася у рожевому світанку, за яким приходило прощання, у чорному чаї з бергамотом, який вони випивали на сніданок, у халаті Елен з червоними соняшниками (дивина, бо хіба можуть бути соняшники червоними?), купленому Френком на блошиному ринку під час чергового відрядження до Нью-Йорка. Ніжність майже ніколи не покидала Елен та Френка, виростала від довгого чекання до розмірів Сонця, а той Молочного Шляху, і легко пробачала Френку його роботу, а Елен – чоловіка і дитину. Бо ніжність була пастельно-червоною, а червоний – колір любові.

164 | Inspired

ОПОВІДАННЯ

Колір життя

Жива! Жива! Живісьніка! Елен починала жити у Френка – вона народжувалась, як і годиться, у пристрасті, десь між численними оргазмами на тих самих червоних простирадлах. Знову і знову. Елен дивилася на своє зарум’яніле обличчя, тіло і уявляла, як по жилах тече червона кров, а кров це ж символ життя! І Елен починала ЖИТИ!!!.

Але інші не починали. У них не було ні Френка, ні чероних простирадл, ні – годі й говорити – пристрасті. Елен виходила на вулицю і холод пронизував її тіло до кісток, навіть літом, навіть коли надворі було плюс 35 і під ногами розм’якав асфальт – Елен пронизував холод. А навколо ходили привиди. Ви знаєте, як страшно жити серед привидів – сірих, страшних, з незмінним виразами облич і пустими поглядами в нікуди? А Елен знає. Щоразу, коли вона повертається від Френка, то потрапляє у світ привидів. Тоді їй видається, ніби вона у загробному царстві і безтілесна маса проходить крізь неї, надовго залишаючи неприємне відчуття по собі.

Та найстрашніше – Елен добре розуміє – цей загробний світ – її світ. Можливо, не Френків, бо вона так і не спромоглася поки що розгадати цього чоловіка (а може бога?), але безсумнівно її. І у цьому світі зовсім немає червоного кольору, хоча колись був ( а може то їй тільки здавалося що був). Колись Елен народила двох червонощоких карапузів, і як же боляче – просто неймовірно боляче – було їй бачити, як ці карапузи потроху стають привидами, як і їхній батько, бабусі, дідусі ,сусіди, однокласники. А Елен – вона б також давно була привидом, якби не Френк. Він допомагає їй народитися вже вкотре. І рум’яніють щоки, і по жилах починає текти кров, і у їжі з’являється смак, а у квітів запах, і Елен більше не соромиться своєї оголеності на червоних простирадлах. Бо червоний то колір життя.

Inspired | 165

ОПОВІДАННЯ

166 | Inspired

ОПОВІДАННЯ

Inspired | 167

ОПОВІДАННЯ

Колір ненависті

Ненависть приходила поступово, як старість чи холод осінніми вечорами. Спершу довго вивчала Елен, немов дитина, яка ще не вміє читати, а тільки розглядає картинки у новій книжці з казками, а потім, коли нарешті знайшла те, що Елен так сильно не хотіла показувати, почала витягувати це назовні.Так з’явилося роздратування. Воно ще не було яскраво червоним, лише якимось блідим рум’янцем щік і покусаними від тривоги вустами.

Роздратування прийшло настільки непомітно, що Елен, у якої ранки пахли свіжою полуницею або помідорами, знаходила причину у погоді, чи магнітних бурях, чи чому завгодно, лиш би не признавати, що ота сама втомлена жінка, яка перед сном дивиться на неї з дзеркала у ванній кімнаті – без макіяжу, масок і з червоними капілярами на білках очей – вона і є – та сама Френкова Елен.

І роздратування стало агресією – отруйно-червоною, кольору ржавої зброї і останніх вуглинок догораючої домівки. Ця агресія була частою гостею у сім’ї Елен, з нею познайомились діти, чоловік, батьки. Агресія сідала з ними за вечерю, ходила на прогулянки, бадьорила зранку і через якийсь час всі настільки привикли, що вже й забули, що було до неї. Навіть Френк подекуди помічав агресію, хоч це й не було легко серед червоних стін, червоних простирадл і запалених пристрастю очей Елен.

І вода вже мала смак порошкового вина з пакетів, бо чоловік , що лежав поруч минулої ночі не давав Елен розміститися зручно впоперек ліжка, а від однієї думки про запах полуниці чи помідорів Елен нудило, бо діти вже два дні поспіль приносили зі школи зауваження за незадовільну поведінку, та й сама Елен, дивлячись на своє тіло не могла бачити як по ньому рухається кров, бо Френк вже другий місяць вивчав культуру Індонезії десь в Індонезії.І от тоді вогненно червона спалахнула ненависть. Вона затягувала у своє жерло все: Елен, дім, Френка, дітей, чоловіка, батьків і навіть привидів на вулиці. І все палало яскравим полум’ям, бо ненависть, як не дивно також мала червоний колір.

168 | Inspired

ОПОВІДАННЯ

Колір смерті

Елен більше не пронизував холод. Вона бачила привидів та розуміла – це її світ, і це зовсім не страшно – а якось…ніяко, бо де ще жити привиду, як не у світі привидів?

Одне лише погано – привиди мертві, а тому ще раз померти не можуть. Елен – та, що Френкова, давно згоріла на вогні власної інквізиції, тоді й потрібно було відбути похорони. А та Елен, що зараз спить з чоловіком, ходить на роботу, збирає дітей до школи – це підробка, голограма, яка лише здається, що дихає, насправді ж тільки вдає.

А червоний схід сонця манить до себе, немов шоколадний коник у на вітрині кондитерської голодного школяра . Він збуджує у пам’яті привида колись живої жінки спогади про червоні стіни у вітальній, червоні простирадла, і про червоні подряпини на спині, про пастельно-червону ніжність і яскраво-червону пристрасть, про все те добре червоне, що змушувало її червону кров текти по жилах.

А на диво Елен, яка гадала – у неї не залишилось ні каплі тієї загадкової рідини, крові було багато. ЇЇ було більше, ніж, здавалося, могло б вмістити тіло навіть дебелої людини. Вона була усюди відходила слідами необережного поліцейського до газону, просочила одяг Елен, засохла згустками у її волоссі, витікала тонкою цівкою через рот та вуха і розлилася брудно-червоною калюжею на тротуарі. Крові було настільки багато, що ні в кого не виникло сумнівів – Елен померла, бо всім відомо, що кров – це символ смерті. І звичайно ж смерть має червоний колір.

Автор - Іванна, Львівhttp://gak.com.ua/authors/9015

Inspired | 169

ОПОВІДАННЯ

170 | Inspired

ПОРАДА ДНЯ

Inspired | 171

ПОРАДА ДНЯ

Inspiredвипуск #1, грудень 2012

Опубліковано 21.12.2012inspired.com.ua/mag

172 | Inspired

ІНФОРМАЦІЯ

Головний редакторСергій Пішковцій

АвториТарас Семенюк

Павло ГукКостянтин Андрєєв

Катя МариненкоОлексій Бондаренко

Inspired | 173

ІНФОРМАЦІЯ

Сподобалось?Заповніть анкету читачата допоможіть зробити

журнал кращим

inspired.com.ua/mag/feedback

mag@inspired.com.ua

Inspired