interbudgetary relations and the main directions of ... · munich personal repec archive...

Munich Personal RePEc Archive

INTERBUDGETARY RELATIONSAND THE MAIN DIRECTIONS OFIMPROVEMENT (ON THE EXAMPLEOF GEORGIA)

Abuselidze, George

27 November 2017

Online at https://mpra.ub.uni-muenchen.de/85211/

MPRA Paper No. 85211, posted 15 Mar 2018 14:38 UTC

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки

2017

ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ

В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ ХХІ СТ.

Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

2 – 3 листопада 2017 року

ПАРАДИГМАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ ХХІ СТ.

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ, МАКРО- І МІКРОЕКОНОМІКИ (УКРАЇНА)

УНІВЕРСИТЕТ БАТ СПА (ВЕЛИКА БРИТАНІЯ) УНІВЕРСИТЕТ «КІРКЛАРЕЛІ» (ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА)

УНІВЕРСИТЕТ МИКОЛАЯ КОПЕРНИКА В ТОРУНІ (РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА) СХІДНО-КАЗАХСТАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Д. СЕРИКБАЄВА (РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН)


МАТЕРІАЛИ

ІІІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

2 – 3 листопада 2017 року

м. Київ

МАТЕРІАЛИ ІІІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

3

УДК ЗЗ0.1 (3; 5; 8) JEL A1; B4; D00; Е00; O3

Рекомендовано для розміщення на веб-сайті економічного факультету

Вченою радою економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(Протокол № 3 від «24» жовтня 2017 року)

Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.: Матеріали

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017. – 762 с.

Редакційна колегія: д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України В.Д. Базилевич,

д-р екон. наук, проф. А.І. Ігнатюк, д-р екон. наук, проф. Н.І. Гражевська,

д-р екон. наук, доц. Т.В. Гайдай, д-р екон. наук, проф. В.О. Осецький,

д-р екон. наук, проф. С.В. Слухай, д-р екон. наук, доц. А.О. Маслов,

канд. екон. наук, доц. Л.О. Баластрик, канд. екон. наук, доц. О.В. Красота,

канд. екон. наук, доц. А.Д. Залєвська-Шишак, канд. екон. наук, доц. В.О. Єгоров, канд. екон. наук, доц. Г.М. Лозова, канд. екон. наук, доц. І.В. Назаров,

канд. екон. наук, доц. О.П. Нестеренко (відп.ред.), канд. екон. наук, ас. В.В. Колоша, канд. екон. наук, ас. Н.В. Савчук.

Представлені у матеріалах науково-практичної конференції доповіді

учасників подані в авторській редакції та відображають власну наукову позицію авторів.

Автори доповідей несуть повну відповідальність за точність наведених фактів, цитат, економіко-статистичних даних, наукової термінології, імен власних, джерел посилання.

© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2017


4

ЗМІСТ

Пленарна дискусія Базилевич В.Д. Людиноцентричність парадигмальних зрушень в економічній теорії ХХІ ст. ………………………………………………………………………..

15 Мермен Е. Значення альтернативних теорій в економічній науці Mearman А. The values of alternative theories in Economics………………………………

21 Шеремета Р.М. Сучасні методи економічних досліджень: використання експериментів в економічній теорії Sheremeta R.M. Modern Methods of Economic Research: The Use of Experiments in

Economics……………………………………………………………………...

22 Філіпенко А.С. Принципи і предмет філософії економіки…………………………………..

29

Тарасевич В.М. Інноваційно-інформаційна економіка постіндустріального типу: постнекласичний вимір………………………………………………………

34 Жаліло Я.А. Щодо інституційного підґрунтя ендогенізації економічного розвитку…

37

Панельна дискусія 1. МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНИХ

ЕКОНОМІКО-ТЕОРЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Гайдай Т.В. Зміст та структурно-функціональне призначення економічної методології……………………………………………………………………

42 Зайцев Ю.К. Інституційна політична економія Р. Буайє як потреба та результат парадигмальних зрушень у сучасній економічній теорії…………………...

48 Ільїн В.В. Фінансова економіка в рефлексіях когнітивних практик………………….

54

Лемещенко П.С. Категория "богатство" и его теоретическое значение для объяснения современной экономики………………………………………………………

57 Леоненко П.М. Тенденції парадигмальних зрушень в економічній теорії (1970-2015 рр.) ..

63


5

Небрат В.В. Вплив Реформації на розвиток економіко-філософської думки та господарства України………………………………………………………...

69 Степаненко С.В. Інституціональна економіка: об'єкт та предмет наукового пізнання…...

75

Фещенко В.М. Евристичний потенціал української економічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті соціально-економічного розвитку сучасної України……………………………………………………………....

78 Галабурда М.К. Фундаментальні основи та обмеження методології сучасної економічної теорії……………………………………………………………

82 Говоруха М.І. До питання природної парадигми теорії економіки……………………….

87

Гасанов С.С. Структурні трансформації економіки: деякі питання методології……..

93

Кураташвили А.А. Философско-прововые основы эффективного решения экономико-теоретических и практических проблем в XXI веке……………………….

99 Воробйова Л.В. Вплив ідей української школи фізичної економії на парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ століття………………………………

104 Колядич О.І. Реперні точки методологічної шкали інституційних змін у суспільстві, економіці, соціально-трудовій сфері………………………………………...

108 Лавриненко В.М., Логінов М.М. Економічна історія: теорії минулого та виклики сучасності…………….

113

Мостіпака О.В. Економіка, гроші, технології: інформаціологічно-синергетично-архітектонічно-інституціональна методологія…………………………..

117 Сухіна О.М. Методологічні підходи до створення інституту громадянської власності в Україні для становлення громадян-рантьє…………………...

122 Хрустальова В.В. Cучасний інституціоналізм: теорія та практика…………………………

128

Петренко Н.В. Методологічні принципи дослідження корупції як економічної категорії..

133

Цаповська М.В. Етична основа досліджень господарської системи у спадщині М.І. Туган-Барановського та її значення для сьогодення…………………..

138


6

Панельна дискусія 2. МАКРОЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

ТА МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

Абуселидзе Г.Д. Межбюджетные отношения и основные направления их совершенствования (на примере Грузии) …………………………………..

143 Бодров В.Г. Четверта промислова революція і становлення нового глобального фінансово-інвестиційного середовища……………………………………..

147 Лагутін В.Д. Концептуалізація поняття «суспільна стабільність» …………………...

153

Науменкова С.В. Макропруденційна політика в контексті забезпечення фінансової стабільності…………………………………………………………………

157 Осецький В.Л. Циклічні моделі інноваційного розвитку національної економіки………..

163

Красота О.В. Сучасні тренди макроекономічних досліджень…………………………...

167

Макаренко І.П. Системне макроекономічне середовище як інструмент управління розвитком економіки………………………………………………………..

173 Szczepaniak М. Selected issues of the economic growth of Ireland…………………………...

179

Петленко Ю.В. Фінансові кризи: поведінкові парадигми та фінансовий синкретизм…...

182

Шевченко В.Ю. Еволюція світової економіки та альтернативні моделі банківських послуг…………………………………………………………………………

187 Путкарадзе М. Парадигмальное развитие налогового регулирования в Грузии………….

192

Жерліцин Д.М. Модернізація інструментів управління фінансовими системами……….

196

Кураташвили А.А. Регулирование и дерегулирование экономики в системе государственного управления……………………………………………...

200 Радіонова І.Ф. Якість макроекономічної політики та її стейкхолдери…………………

205

Чеберяко О.В. Міжбюджетні відносини в умовах реформування бюджетної системи

209

Баженова О.В., Чорнодід І.С. Зовнішні шоки: концептуальні засади та особливості впливу на економіку України…………………………………………………………..

213


7

Баластрик Л.О., Палійчук О.О. Проблеми економічного зростання в умовах боргової пастки....................

219

Болдирєва Л.М. Інтегральний показник оцінки зовнішнього середовища агропродовольчого сектора економіки……………………………………..

225 Версаль Н.І. Роль банків у трансмісії шоків монетарної політики…………………….

228

Гаджиев А.К. Проблемы роста экономики и формирования макроэкономической стабильности в Азербайджане…………………………………………….

233 Джабнидзе Н., Месхидзе И. Негативное влияние трудовой миграции на экономику Грузии…………..

238

Колач С.М., Василина О.Р. Регулювання інфляційних процесів в контексті теоретичного дослідження………………………………………………………………….

243 Ломачинська І.А. Вплив архітектури фінансової системи на розвиток національної економіки……………………………………………………………………..

247 Поченчук Г.М. Фінансова спроможність та соціалізація економіки…………………….

253

Прокопенко Р.В. Інформаційне забезпечення розробки стратегії розвитку промислових регіонів України……………………………………………………………...

257 Проскурович О.В., Ястремський М.М., Сорока Л.О. Ефективність реалізації фінансової політики України…………………..

263

Барабаш Т.Г. Підходи до оцінки вертикальних та горизонтальних фіскальних дисбалансів в Україні………………………………………………………...

268 Лопух К.В. Критика DSGE-моделей як прояв кризи сучасної макроекономічної теорії………………………………………………………………………….

273 Панченко В.Г. Neo-protectionism in international economic policy: alternatives dimensions

of global interdependence……………………………………………………..

277 Гребеник К.В. Система бюджетного регулювання економіки……………………………

280

Каліновський Р.О. Управління дефіцитом державного бюджету…………………………….

284

Кліщук О.В. International monetary shocks as a main reason of cross-countries spillovers:

dislosure of challenging issues in monetary transmission modelling…………

290 Куліш В.А. Ризики залучення іноземних інвестицій в національну економіку...............

294


8

Моисеев М.С. Криптовалюта – сдвиг финансовой парадигмы или путь в никуда………

300

Франчук Т.М. Інституційні чинники формування фінансових ресурсів національної економіки………………………………………………………………………

305 Чувардинський В.О. Специфіка трансформації ринку праці в умовах інноваційних змін………

308

Шкуропадська Д.Б. Стійкість економіки в умовах фінансової нестабільності……………….

313

Буслова А.С. Фoрмування та рoзпoділ дoхoдів в умoвах макрoекoнoмічнoї нестабільнoсті……………………………………………………………….

317

Панельна дискусія 3. ФІРМИ ТА РИНКИ

Горняк О.В. Формування і розвиток компетенцій сучасної фірми……………………..

322

Герасименко А.Г., Боровик Ю.І. «Друге найкраще рішення» у регулюванні ринку електричної енергії в Україні: критичний аналіз…………………………………………………...

326 Голубка С.М., Білоскурський Р.Р., Піцур Я.С. Організаційні актуалітети екологічного підприємництва в Україні……

332

Чередніченко Д.П. Economic rationale for state aid control……………………………………...

337

Балджи М.Д. Переваги функціонування ринку молока та молочної продукції в Україні.

340

Ванишвили М.М., Ванишвили Н.М. Зарубежный опыт инвестиционной банковской деятельности: анализ и обобщение…………………………………………………………………….

344 Ігнатюк А.І., Соболєва М.В. Ринкова влада та суспільний добробут: вплив реклами…………………..

349

Шевчук О.А., Шевчук О.В. Сучасні напрями формування конкуренції на внутрішньому ринку країни

352

Шубалий О.М. Інституціональні засади трансформації еколого-економічних відносин у лісовій сфері………………………………………………………………….

356 Katamadze D., Katamadze G. Business Risks Management Peculiarities in Georgia………………………..

359

Кирильчук О.В., Савчук Н.В. Ціноутворення на ринку природного газу………………………………….

363

Трушкіна Н.В. Обслуговування споживачів вугільної продукції як складова


9

клієнтоорієнтованості…………………………………………………….. 368 Харинович-Яворська Д.О. Механізми діяльності та стратегії розвитку українських товаровиробників як ключових суб’єктів сучасної глобалізованої економіки……………………………………………………………………...

373 Шарапа О.М. Оцінка інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору….

379

Гончарук І.В. Вплив багатосторонніх бізнес-платформ на природу конкуренції на галузевих ринках……………………………………………………………...

385 Іванишина Г.С. Ринок виробів з дорогоцінних металів і каміння в Україні у проблемному контексті…………………………………………………………………….

389 Тіщенко Є.О. Гібридні інструменти в управлінні ризиками проектного фінансування..

394

Панельна дискусія 4. МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНИХ

ЕКОНОМІКО-ТЕОРЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ПОВЕДІНКОВА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Галушка З.І., Соболєв В.О. Моделі людини та її поведінки в економічній теорії та в інших соціальних науках………………………………………………………….....

398 Мельник В.П. Евристичний потенціал поведінкової парадигми у теоретико-фінансовому аналізі………………………………………………………….

402 Назаров І.В. До проблеми постулатів «мейнстріму» західної економічної думки: «природний порядок» чи «керований хаос»?.………………………………

407 Нестеренко О.П. Внесок австрійської економічної традиції в методологію економічної науки…………………………………………………………………………..

412 Смєсова В.Л. Методологічні аспекти дослідження процесів формування і реалізації економічних інтересів……………………………………………………….

416 Якобчук В.П., Ходаківський Є.І., Плотнікова М.Ф. Парадигма гештальтів рефлексивного управління економічними процесами в умовах децентралізації………………………………………..

420 Ільїна Г.В. Когнітив візуального мислення в теорії економічного пізнання і практиці навчання………………………………………………………………………

426


10

Івашук Ю.П. Проблема внутрішньої та зовнішньої валідності поведінково-економічних експериментальних досліджень……………………………...

430 Полунін О.В. Податковий послух за моделлю «слизького схилу»: нагальність розширення моделі…………………………………………………………...

435 Кудінова А.В. Відносини споживання в дискурсі глобальної політичної економії……....

440

Єрмоленко В.А. Використання та охорона часу на початку ХХI ст.……………………...

444

Здвізова М.В. Поведінкова економічна теорія в структурі сучасного економіко-теоретичного знання………………………………………………………..

449 Шумей А.О. Поведінка суб’єктів господарювання в умовах інформаційного суспільства…………………………………………………………………...

454

Панельна дискусія 5. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Гражевська Н.І. Переосмислення місця і ролі економічної компаративістики в структурі сучасного економічного знання……………………………………………...

459 Дучинська Н.І., Чайка Ю.М. Економічний розвиток України: порівняльний аналіз за світовими рейтингами…………………………………………………………………...

464 Жарова Л.В. Сталий розвиток суспільства: гендерні аспекти…………………………

469

Кириленко В.І. Суперечності, тенденції і виклики сучасної економіки…………………...

474

Липов В.В. Економічна теорія та парадоксальність природи щастя й інституціоналізації справедливості в суспільному житті………………

478 Мандибура В.О. Політико-економічні аспекти диференціації маргінальних станів відтворення населення……………………………………………………….

482 Пелих С.А. Китай: вчера, сегодня, завтра……………………………………………....

485

Пилипенко Ю.І., Пилипенко Г.М., Прушківська Е.В. Соціальний капітал як фактор соціально-економічного розвитку України………………………………………………………………………...

492 Слухай С.В. Концепція «федералізму, що забезпечує функціонування ринку»:


11

теоретична сутність та практичне значення……………………………. 497 Супрун Н.А. Алгоритм та параметри компаративного аналізу ефективності економічних систем…………………………………………………………...

502 Криворотько Ю.В. PPP projects in Belarus: does it breakthrough in public services……………..

506

Москаленко О.М. Політична економія середнього класу як відображення процесів розвитку сучасного суспільства……………………………………………..

511 Hongyan Ding, Lu Liu, Pomorina І. The Effects of RMB Real Effective Exchange Rate Changes on the Upgrade of

Shanghai Industrial Structure………………………………………………….

517 Єгоров В.О. Структурна трансформація економіки: особливості сучасних теоретичних підходів………………………………………………………...

518 Кічурчак М.В. Концептуальні засади відтворення суспільних благ: питання теорії та методології…………………………………………………………………...

523 Glonti V. Method of an Estimation of Financial and Economic Stability of the Regional

Budget………………………………………………………………………….

528 Іванова Н.В. Економічне мислення в стратегіях цивілізаційного вибору України……..

529

Посохов І.М., Чепижко О.В. Підходи щодо забезпечення конкурентоспроможності України (на основі світового досвіду) …………………………………………………...

533 Резнікова Н.В. Становлення парадигми економічної неозалежності як ознака епохи трансформаційних змін……………………………………………………..

538 Чхубадзе Д. Демографические проблемы в современной Грузии……………………….

542

Билоокая С.В. Новая парадигма финансирования экономического развития в условиях финансовой глобализации и внедрения современных цифровых технологий…………………………………………………………………...

546 Буткалюк В.О. Соціально-економічний розвиток України в соціологічному вимірі……..

551

Григорян К.Г. Основные методологические направления и принципы анализа переходной экономики………………………………………………………

555 Залєвська-Шишак А.Д. Інноваційні засади розвитку аграрного сектору економіки України……

559

Mostepaniuk A. Corporate social responsibility as a factor in overcoming the global crisis of


12

trust…………………………………………………………………………... 564 Сторощук Б.Д. Комунікаційна ефективність економічної влади………………………….

568

Томчук-Пономаренко Н.В. Методологічні проблеми формування ринкової системи соціально-економічних гарантій……………………………………………………….

573 Шульга О.А. Сучасні підходи до дослідження трансформації аграрних відносин…….

577

Демидюк О.О. Соціально-економічна результативність функціонування та розвитку національних економік………………………………………………………

583 Кураташвили К.А. Фактор культуры и социально-экономический прогресс………………...

588

Борщенко Т.І. Сучасні підходи до оцінювання суспільного добробуту…………………..

592

Бодрова Д.В. Особливості інклюзивного розвитку сучасних економічних систем…….

597

Гірник Є.В. Інституціональні принципи інноваційної складової суспільного сектору економіки: теоретико-методологічний аспект………………………….

602 Лашин П.М. Особливості розвитку інституційного середовища реального сектора економіки…………………………………………………………………….

606 Романовский А.В. Биофизический капитал и его влияние на ВВП Республики Беларусь…...

610

Цистан І.В. Залучення інвестиційного потенціалу банків для поліпшення соціально-економічного розвитку регіонів України…………………………………..

616 Білоконенко І.С. Підвищення добробуту в умовах нестійкого економічного зростання в Україні………………………………………………………………………..

620 Романенко К.О. Вплив соціального капіталу на глобальну конкурентоспроможність національних економік………………………………………………………

623 Шемахіна І.В. Фінансіалізація економіки та розвиток фінансового ринку України……

627


13

Панельна дискусія 6. ІНФОРМАЦІЙНА, ЗНАННЄВА, МЕРЕЖЕВА ТА

СЕРВІСНА ЕКОНОМІКА. ЕКОНОМІКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Жаворонкова Г.В., Жаворонков В.О. Соціалізація інформації та знання в економічній теорії…………………

633

Длугопольський О.В. Експеримент із запровадження оn-line курсів для студентів ТНЕУ: здобутки і невдачі……………………………………………………………..

639 Маслов А.О. Інституціональне моделювання трансформаційних змін в Україні та євроінтеграційний процес…………………………………………………….

644 Тертичка В.В. Професійне навчання управлінців: стратегічний вибір знічев’я?….……...

650

Ходаківський Є.І., Іванюк О.В., Плотнікова М.Ф., Пугачова Н.С. Синтелектичні інтерпретації в ноосферній економіці……………………

655

Вірченко В.В. Шляхи формування сучасних механізмів фінансування комерціалізації інтелектуальної власності в Україні………………………………………...

664 Лозова Г.М. Механізми захисту та охорона нетрадиційних торгівельних марок в країнах ЄС……………………………………………………………………..

670 Вікулова А.О. Методичні аспекти оцінювання вартості об’єктів промислової власності у частині врахування форм комерціалізації……………………..

674 Краус Н.М., Криворучко О.С. Імперативи формування та домінанти розвитку цифрової економіки у сучасному парадигмальному контексті…………………………………….

681 Шония Н.М., Шенгелия Н.М. Роль медиасредств в процессе финансового образования общества……..

686

Бицюра Ю.В. Людський капітал як фактор соціально-економічного розвитку в умовах формування постіндустріального суспільства……………………………..

691 Корнілова І.М. Організаційні аспекти управління інтелектуальною власністю…………..

697

Магійович Р.І. Реалії сучасної освіти…………………………………………………………

702

Ситницький М.В. Теоретичне осмислення напрямів розвитку наукової бібліотеки дослідницьких університетів…………………………………………………

708 Софіщенко І.Я. Інтеграційне співробітництво України та ЄС у розвитку цифрової


14

економіки……………………………………………………………………… 713 Тимохова Г.Б. Інституційні аспекти формування довіри до змін системи освіти в Україні…………………………………………………………………………

718 Колтунович О.С. Інноваційно-технологічна модернізація в умовах поглиблення регіональних інтеграційних процесів………………………………………...

722 Патлатой О.Є. Проблеми розвитку сучасної парадигми інноваційних досліджень………..

724

Наджафова З.Б. Синергетический подход Национальной инновационной системы Азербайджана………………………………………………………………....

730 Герасименко Г.В. Високотехнологічне підприємство як суб’єкт нової економіки: інституціональні ознаки ідентифікації……………………………………..

734 Ільченко А.Є. Інституційні наслідки впровадження Болонського процесу в Україні……

740

Радіонова А.С. Дослідження проблеми економічної нерівності в деяких концепціях інформаційного суспільства………………………………………………….

743 Свистільник В.Ю. Формування та розвиток теорії інформаційної асиметрії………………..

749

Михайленко М.А. Концепція нової мережевої економіки у розвитку теорії інформаційної економіки………………………………………………………………………

753 Колоша В.В. Мультиринкові контакти та їх вплив на ринкову конкуренцію…………...

758


15

Пленарна дискусія

В.Д. Базилевич, д-р екон. наук., проф., чл.-кор. НАН України,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ПАРАДИГМАЛЬНИХ ЗРУШЕНЬ

В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ ХХІ СТ.

Розкривається об’єктивна логіка техногенних, інформаційно-комунікаційних і структурних зрушень в умовах постіндустріальних трансформацій економіки та суспільства, що позначається на зміні соціально-економічної і культурної реальності, обумовлює людиноцентричний вимір економіки та відображається у людиноцентричності парадигмальних зрушень економічної теорії ХХІ ст.

Ключові слова: постіндустріальні трансформації економіки, людський капітал, парадигмальні зрушення в економічній теорії, людиноцентричність парадигмальних зрушень.

Загальновизнано, що початок ХХI століття ознаменований кардинальними

трансформаціями економіки і суспільства, зумовленими глобальними технологічними інноваціями та тектонічними соціокультурними зрушеннями. Зазначені перетворення мають всеохоплюючий характер, вони пов’язані з фундаментальними змінами в розвитку людини як творчої особистості, урізноманітненням її потреб та диверсифікацією засобів їх задоволення, вдосконаленням форм та способів комунікацій, переосмисленням життєвих цінностей, смислів і стратегій.

Йдеться про такі фундаментальні перетворення економіки і суспільства: - кардинальні технологічні зрушення, зумовлені розгортанням четвертої

промислової революції, що базується на синтезі інформаційних технологій, біотехнологій та фізичних нанотехнологій, диверсифікації та індивідуалізації виробництва, цифровізації фізичних активів та створенні цифрової доданої вартості. На думку експертів Світового економічного форуму, до 10 найважливіших проривних технологій ХХI ст. слід віднести: наносенсори та інтернет наноречей; джерела енергії нового покоління; блокчейн-технології; двовимірні матеріали; автономні автомобілі; органи, змодельовані на електронних чіпах; перовскітні елементи для сонячної енергетики; відкриті екосистеми штучного інтелекту; оптогенетику та системний метаболічний інжиніринг [1];

- формування нової економічної реальності, перетворення інформаційного поля на основне середовище існування сучасної людини. Загальновизнано, що зміни, зумовлені сучасними інформаційно-


16

комунікаційними технологіями, зачіпають всі сторони людської життєдіяльності: економіку, культуру і світогляд індивідів, міжособистісні стосунки, людські преференції та життєві смисли. Простір сучасного людського буття є багатовимірним, пов’язаним із функціонуванням мережевої економіки, шерінг-економіки, економіки віртуальних корпорацій, феноменів дистанційної зайнятості та цифрової нерівності;

- актуалізація здатності індивідів до креативного мислення, прийняття нестандартних рішень і дій, їхньої спроможності до нововведень на тлі неухильного зростанням ролі людини в умовах постіндустріальних трансформацій, інформатизації сучасної економіки, посилення її знаннєвого характеру. В цьому контексті інноваційна модернізація національних господарських систем має величезне гуманістичне значення. Йдеться про перетворення людини на творця, активного суб’єкта інноваційного процесу, створення умов для всебічного розвитку людської особистості;

- диверсифікація капіталу, зростання ролі та значення тих його форм, які безпосередньо пов’язані з людиною (людського, інтелектуального, соціального, культурного, репутаційного, емоційного) та визначають специфіку й перспективи розвитку людської цивілізації. Загальновизнано, що провідним чинником сучасного економічне розвитку є зростання обсягів та підвищення якості людського капіталу, який постає стрижнем постіндустріальних перетворень та головною порівняльною перевагою розвинених країн. Це обумовлює підвищення попиту на нові освітні послуги та системи професіоналізації населення, орієнтовані на гуманітарне виробництво (виробництво людини);

- інтенсивний розвиток сфери послуг, масова прив’язка виробництва до потреб конкретних споживачів, впровадження новітніх технологій та засобів комунікації, які уможливлюють персоніфікацію виробничих рішень відповідно до індивідуальних замовлень клієнтів, перетворюють споживача з його суб’єктивними оцінками та перевагами на активного співучасника виробничого процесу, сприяють підвищенню добробуту суспільства на основі розвитку людиноорієнтованої моделі спільного створення цінності споживчих благ;

- поглиблення глобалізаційних процесів, що супроводжуються інтеграцією національних економік в єдину господарську систему, взаємопроникненням культур, ідей, норм співпраці, стандартів спілкування, усвідомленням загальних цілей і довгострокових інтересів людства перед зростаючою загрозою загострення глобальних проблем.

Зазначені трансформації прискорюють розвиток економіки, що базується на інформації, знаннях та гуманітарних преференціях. Усвідомлення нової якості соціально-економічного розвитку формує безпрецедентні виклики для економічної науки. Приходить розуміння того, що зміни в світогляді, психології, поведінці людини не менш важливі, ніж зміни техніки і технології; що новітні концепції формування «суспільства знань», постіндустріального, інформаційного, когнітивного суспільства вимагають відповідного культурологічного обґрунтування; що людина в сучасних економічних


17

системах постає не як абстрактна сутність, а як конкретна соціальна цілісність; що багато нагальних проблем неможливо адекватно сформулювати та оцінити на рівні окремої країни, їх потрібно вирішувати з урахуванням глобальної соціально-культурної антропології.

Таким чином, об’єктивна логіка розгортання сучасної технологічної, соціально-економічної і культурної реальності перетворює гуманізм і антропологізм на новий тип світогляду, а саме: людиноцентризм, за якого людина постає «мірою всіх речей», критерієм та кінцевою метою суспільного прогресу. Йдеться про теоретико-світоглядне переосмислення традицій загальнолюдських цінностей, на основі яких формується система економіки, соціальної організації, культури, мислення, суспільної життєдіяльності. Такий неортодоксальний теоретико-світоглядний підхід поєднує вчення про людину, як визначальну мету і разом з тим – вищу цінність суспільства.

Зауважимо, що людиноцентризм у постіндустріальній шкалі цінностей – це актуалізація гуманістичних тенденцій в економіці, відхід від раціоналізованих прагматичних імперативів, побудова суспільства, що базується на ідеалах справедливості, солідарності та соціального консенсусу, формування антропологічних основ соціальної держави та забезпечення сталого суспільного розвитку. В цьому контексті економіка набуває людського виміру, діалог і толерантність постають важливими імперативами соціально-економічних відносин, господарська життєдіяльність орієнтується на соціальний прагматизм і реальні людські потреби.

Зазначені обставини зумовлюють парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХI століття. Йдеться про те, що парадигми економічної науки є відкритими, соціокультурно зумовленими структурами, об’єктами перманентної методологічної рефлексії. Вони постійно еволюціонують під впливом культурних трансформацій, пов’язаних з формуванням постнекласичної культури «тотальної плюралістичності» [2], множинності смислів, культурних контекстів, ракурсів розгляду та інтерпретації новітніх явищ та процесів, становлення постнекласичного типу наукової раціональності, що відображає «людинорозмірність» сучасного соціально-економічного розвитку.

Нині стає очевидним, що саме розвиток людини є одночасно чинником і мірилом цивілізаційного прогресу. Забезпечення людиноцентричної спрямованості національного та глобального господарського розвитку обумовлює потребу її належної розробки в системі економіко-теоретичного знання, починаючи з вихідного світоглядно-метафізичного, філософсько-методологічного рівня економічної теорії і завершуючи площиною її нормативного рівня з виходом на реалізацію економічної політики.

Слід зауважити, що значні кроки у цьому напрямі вже зроблені економічною теорією ХХІ ст. Йдеться, зокрема, про її реальне розгортання в бік людиноцентричності наукових досліджень, розвитку нових актуальних дослідних напрямів, у центрі уваги яких безпосередньо знаходиться людина. Ось деякі з них.


18

1. Поведінкова економічна теорія – перспективний напрям сучасної економічної теорії, який на міждисциплінарному стику економіки та психології досліджує психологічну основу прийняття економічних рішень, які скеровують економічну поведінку суб’єктів. Представники цієї дослідної галузі чи не найближче та реалістичніше підійшли до пізнання та розкриття багатогранної та багатовимірної природи людини, відійшовши від абстрактно-спрощених моделей її поведінки в економічній ортодоксії. Прибічники поведінкової економіки прагнуть зрозуміти, як психологічні феномени, неповна раціональність та ірраціональність, пульсуючі емоції, групова динаміка впливають на прийняття економічних рішень. Нині поведінкова та експериментальна економіка розвивається як нова інтелектуальна та аналітична платформа наукового економічного співтовариства, що зміщує акценти від формалізованих моделей раціональної поведінки у бік їх експериментальної та емпіричної перевірки та обґрунтування. За внесок у розвиток цього наукового напряму ще на початку ХХІ ст., у 2002 р., були відзначені Нобелівською премією Деніел Канеман та Вернон Сміт. У 2017 р. Нобелівську премію з економіки отримав відомий американський економіст Річард Тейлер, також за «за внесок у поведінкову економіку», а саме: включення реалістичних психологічних припущень в аналіз прийняття економічних рішень. Вивчаючи наслідки обмеженої раціональності, соціальні переваги та відсутність самоконтролю, він показав, як ці людські риси систематично впливають як на індивідуальні, так і на ринкові результати функціонування сучасної економіки.

2. Етична економічна теорія, предметом якої є комплексне дослідження етичних проблем господарського буття та господарських відносин за допомогою інструментарію економічної теорії. Включення окремих проблем господарської етики в контекст економічної науки сягає своїми витоками творів античних мислителів, а також таких видатних економістів минулого, як А. Сміт, Дж. С. Міль, М. Вебер, Дж.М. Кейнс, С. Булгаков та інших. Однак у межах економічної теорії ХХI століття системні дослідження різнобічних етичних аспектів економічної життєдіяльності людини і суспільства формують окремий повноцінний дослідний напрям. Ним порушується низка вагомих етико-економічних проблем, таких як співвідношення моральності і вигоди, власного інтересу і загального інтересу, етичного підґрунтя економічних рішень та економічної політики, аналізу економічних інституцій у контексті культури тощо;

3. Економічна теорія щастя – теоретичний підхід, згідно з яким якість економічного зростання вимірюється, перш за все, зростанням «щастя» населення. У фокусі уваги представників даного теоретичного відгалуження – суб’єктивне уявлення індивіда про задоволеність своїм життям як феномен економічної реальності. Дослідна увага фокусується на тому, які економічні фактори і яким чином визначають людське щастя, як щастя людини залежить від рівня економічного розвитку країни, які економічні критерії та показники відображають рівень людського щастя, як його відчуття справляє зворотній вплив на результативність економічної діяльності людини. До розробки даного

http://qha.com.ua/ua/suspilstvo/nazvali-laureata-nobelivskoi-premii-miru/22018/


19

дослідного напряму долучилися Нобелівські лауреати Д. Канеман, А. Дітон, Р. Істерлін, Б. Стівенсон та інші.

Показовими у цьому відношенні є публікації рейтингів країн світу за рівнем щастя населення (World Happiness Report), що реалізуються під егідою ООН в межах глобальної ініціативи «Мережа рішень сталого розвитку» (UN Sustainable Development Solutions Network). Йдеться про переорієнтацію міжнародних порівняльних досліджень на індикатори, що відображають людський розвиток, рівень задоволення індивідів своїм життям, їхнє суб’єктивне відчуття щастя. Симптоматично, що серед показників, що враховуються у цьому рейтингу, важливе місце посідають показники соціальної підтримки, свободи вибору в житті, людської щедрості. Цікаво, що в рейтингу країн світу за рівнем щастя населення 2017 р. найщасливішою країною визнана Норвегія, слідом за нею розташувалися Данія , Ісландія, Швейцарія, Фінляндія, Нідерланди, Канада, Нова Зеландія, Австралія і Швеція. Водночас жодна з найбільших економічно розвинених країн не увійшла в десятку лідерів цього рейтингу [3].

Отже, людиноцентричність парадигмальних зрушень в економічній теорії ХХІ ст. виявляється в наступному:

1) посиленні міждисциплінарної та трансдисциплінарної наукової взаємодії, конвергенції з іншими «людиноцентричними» науками через механізм «парадигмальних щеплень» та «парадигмальних трансплантацій». Наслідком цих парадигмальних зрушень стає формування низки нових дисциплін: економічної психології, економічної соціології, поведінкової та експериментальної економіки тощо;

2) формуванні нових напрямів наукових досліджень, у центрі яких перебуває не абстрактна, а реальна людина у всій повноті її потреб, інтересів, життєвих сил, надій та сподівань (етична економічна теорія, економічна теорія щастя тощо);

3) збагаченні методологічного і категоріального інструментарію економічної науки, трансформація її категоріальної матриці з урахуванням занурення суб’єктів господарювання у соціокультурне, історичне та національне середовище життєвих звичок і способу дій, врахування антропологічних, духовно-моральних, аксіологічних засад економічної діяльності.

Таким чином, людиноцентричні парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХI ст. акцентують увагу на тому, що людина є не тільки економічним осередком суспільства, але й складним соціокультурним феноменом, який вбирає в себе раціональне, когнітивно-творче, когнітивно-пізнавальне, емоційно-вольове, психологічне та національно-історичне. За цих умов дотримання антропологічних стандартів повинно стати основним критерієм державного управління. перетворивши людиноцентризм на практичний і світоглядний орієнтир, основний вимір державної політики в новітній історії України.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8Fhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F


20

Список використаної літератури

1. Top 10 Emerging Technologies of 2016. By Word Economics Forum’s Meta-Council of Emerging Technologies. Word Economic Forum, June 2016. URL: http://www3.weforum.org/docs/GAC16_Top10_Emerging_Technologies_2016_report.pdf

2. Toffler A. Future Shock. New York: Random House. 1970. 505 p. 3. World Happiness Report 2017. URL: http://worldhappiness.report/ed/2017/

http://www3.weforum.org/docs/GAC16_Top10_Emerging_Technologies_2016_report.pdfhttp://www3.weforum.org/docs/GAC16_Top10_Emerging_Technologies_2016_report.pdf


21

A. Mearman, Associate Prof., Leeds University Business School,

Leeds, UK

THE VALUES OF ALTERNATIVE THEORIES IN ECONOMICS

Abstract This address considers how existing perspectives in economics can generate

improvements in economics which may complement or substitute those innovations

stemming from other disciplines. Specifically it considers an area which has received

considerable criticism from many quarters, many of which have been exacerbated

since the Western financial crisis of 2007/8: It will argue for the values of

alternatives as a way of improving economics teaching.

The address will first discuss some current problems in economics and its

teaching. These include weaknesses in its public perception, particularly by its

students and their potential employers. It will also address some current

developments in the discipline, which address omissions in the mainstream: these

include shadow banking, modern monetary theory, financialisation, gender and

ethics.

The presentation will then shift to arguments for pluralism of method in

economics. These include the claims that the world is so context that it requires that

no one theoretical perspective or indeed one methodological approach is likely to be

successful in explaining it. Crucially, the examples cited above all draw on existing

alternatives outside the mainstream.

We then shift to consider the teaching of economics. Again, there are many

arguments for doing this pluralistically. A starting point is to imagine an economist

teacher as a multi-faceted person. They may have predispositions towards theoretical

and socio-political positions, but in teaching these can be subjugated to a position on

educational goals. Specifically, all teachers implicitly adopt an educational

philosophy which may be described as liberal, instrumental or critical. These

positions condition how and what the teacher does in the classroom or curriculum. I

argue that a liberal or critical position necessitates that multiple approaches in

economics be considered. The presentation then argues that recent high-profile

developments in economics teaching, most notably the CORE Project, do not deliver

the benefits necessary.

In particular, one area missing from economics teaching, even under the new

frameworks, is ethics. However, by teaching multiple perspectives, ethics and

political factors can be introduced effectively. This is one way in which values can be

brought in by alternatives. Value theory itself is a further example.

In short, there are values in alternatives. As well as considering new initiatives

from outside economics, the discipline would benefit from looking inwardly, to the

forgotten, perhaps excluded, elements of its recent history.

Key words: Economics, Values of Alternative Theories, Pluralism of Method in Economics.


22

Roman M. Sheremeta, PhD, Assist. Prof., Weatherhead School of Management,

Case Western Reserve University Research Associate, Economic Science Institute,

Chapman University, USA

MODERN METHODS OF ECONOMIC RESEARCH: THE USE OF EXPERIMENTS IN ECONOMICS1

Contests are commonly used in the workplace to motivate workers, determine

promotion, and assign bonuses. Although contests can be very effective at eliciting

high effort, they can also lead to inefficient effort expenditure (overbidding).

Researchers have proposed various theories to explain overbidding in contents,

including mistakes, systematic biases, the utility of winning, and relative payoff

maximization. Through an eight-part experiment, we test and find significant support

for the existing theories. Also, we discover some new explanations based on cognitive

ability and impulsive behavior. Out of all explanations examined, we find that

impulsivity is the most important factor explaining overbidding in contests.

Key words: Research Methods, Economics, Experiments. 1. Economics and causal inferences Economics is the study of how people make choices under conditions of

scarcity, and how these choices impact society. A distinguishing feature of economics in comparison with other social sciences is a strong focus of economic research on causal relationships as distinct from correlation. Any student who has taken an introduction to economics or a statistics class heard that "correlation does not imply causation." Just because the two variables are correlated (that is, they fluctuate in tandem), does not itself prove that they are meaningfully related to one another, or that one is causing another.

Let us consider the following example: if you saw the statistics that for each year of education a person in the United States earns approximately $4,000 more per year, you might be tempted to conclude that education leads to higher earnings. However, it could be the case that smarter people choose to go to the university, and smarter people will be able to find better jobs not necessarily because of their education but simply because they are smarter. So, how can we find out if the value added by education is specifically beneficial for future earnings?2 To answer this, and

1 I have benefitted from the helpful comments of seminar participants at the University of

Kharkiv, Kyiv School of Economics, Shevchenko National University, National Academy of Statistics, Kyiv National Economic University, Ternopil National Economic University, Chernivtsi National University, Kyiv National University of Trade and Economics. I remain solely responsible for any errors or omissions.

2 The research on this subject finds that education indeed makes a causal impact on individual earnings (Card, 1999).


23

other questions, economists rely on various methods of econometric analysis, which allow them to make not only correlational but also causal inferences.

2. Three econometric methods to identify causal relationships The three most commonly used econometric methods to identify causal

relationships are: (1) regression discontinuity, (2) instrumental variables, and (3) difference in differences.

The first method is regression discontinuity. The basic idea behind this method is to estimate causal effects by comparing outcomes on each side of a threshold. Carpenter and Dobkin (2011) use this method to show that minimum legal drinking age has a significant impact on mortality in the US. Specifically, they show that there is a major jump in motor vehicle accidents when moving from 20.5 year old to 21 year old. Given that someone who is 20.5 year old is not that different from someone who is 21 y old, it is very likely that the minimum drinking age increases motor vehicle accidents. Another example is the study by Angrist and Lavy (1999), who use regression discontinuity to examine the impact of class size on scholastic achievements. Specifically, they employ the fact that Israel has a mandatory policy of splitting classes larger than 40 students. A class with 40 students is not that different from a class with 41 students, but according to the policy a class with 41 students has to be split into two smaller classes. Overall, the main idea behind regression discontinuity is to find an appropriate threshold and estimate the impact of a treatment around this threshold.

The second method is instrumental variables. The idea behind this method is somewhat more complicated, but mainly it comes to finding the right instrumental variable – a variable that is correlated with the independent variables and is not correlated with the error term (or a dependent variable) in the explanatory regression. Suppose a researcher wishes to estimate the causal effect of smoking on health (Angrist and Krueger, 2001). Correlation between health and smoking does not imply that smoking causes poor health because other variables may jointly affect both health and smoking, or because health may affect smoking. To estimate the causal effect of smoking on health one can use the tax rate for tobacco products as an instrument for smoking. The tax rate for tobacco products is correlated with health only through its effect on smoking.

The third method is difference in differences. The idea of this method is to study the differential effect of a treatment on a 'treatment group' versus a 'control group' in a natural experiment. Difference in differences calculates the effect of a treatment (i.e., an independent variable) on an outcome (i.e., a dependent variable) by comparing the average change over time in the outcome variable for the treatment group, compared to the average change over time for the control group. A famous example of using difference in differences is the study by Card and Krueger (1994) about the impact of minimum wages on employment. Specifically, Card and Krueger compare employment in the fast food sector in New Jersey and in Pennsylvania, before and after New Jersey's minimum wage rose from $4.25 to $5.05. Observing a change in employment in New Jersey after the treatment, would not be as informative because


24

there could be omitted variables, such as weather and macroeconomic conditions of the region, causing this change. By including Pennsylvania (a neighboring state) as a control in a difference-in-differences model, one can eliminate any bias caused by omitted variables common to New Jersey and Pennsylvania. Assuming that New Jersey and Pennsylvania have similar trends over time, Pennsylvania's change in employment can be interpreted as the change New Jersey would have experienced, had they not increased the minimum wage.

3. The use of experiments in economics The three methods that we have discussed in Section 2 are commonly used to

identify causal relationship in economics. However, each of these methods have their limitations in terms of modeling and computational constrains (Varian, 2016). But the main challenge is in finding the right data set that would allow economists to answer the questions that they have. As a result, many economists have started to use controlled laboratory and field experiments (Smith, 1982; Harrison and List, 2004).

3.1. Why use experiments in economics? Vernon Smith (1994) identifies seven reasons as to why economists conduct

experiments: 1) To test economic theory. An untested theory is simply a hypothesis. Before

considering any policy implications of an economic theory one has to make sure that such theory works in practice (Milgrom, 2000).

2) To uncover behavioral regularities that can lead to better theories. Models of loss aversion (Tversky and Kahneman, 1974), learning models (Camerer and Ho, 1999), models of social preferences (Fehr and Schmidt, 1999), and hyperbolic discounting models (Laibson, 1997) were developed as a response to experimental findings.

3) To guide the theory. Sometimes economic theory can provide ambiguous predictions. In such cases, laboratory experiments can help refine the set of possible outcomes, eliminating inferior predictions (Van Huyck et al., 1990).

4) To complement empirical studies. It is often hard to conduct an empirical study because there are many unobserved factors. For example, in contests we only observe performance which is a function of effort, ability, and random noise. Experiments can be used to separate these factors (Dechenaux et al., 2015; Rubin and Sheremeta, 2015).

5) To compare institutions. Sometimes it is hard to solve for an equilibrium if the environment is too complicated. In such a case experiments can help (Cason et al., 2010).

6) To evaluate policy proposals. Many policies regarding schooling curricula (Banerjee et al., 2017), microfinancing (Banerjee et al., 2015), and emissions trading (Cason and Plott, 1996) have been evaluated using both laboratory and field experiments.

7) To design markets. Experiments have been used extensively to design matching markets for medical doctors (Roth, 2002), British spectrum auctions


25

(Binmore and Klemperer, 2002), markets for electric power (Rassenti and Smith, 1998), and markets for water (Dinar et al., 1998).

3.2. Key features of economic experiments There are four key features of economic experiments (Hertwig and Ortmann,

2001): 1) Rules are known to the subjects. When designing an economic experiment it

is important to reduce the ambiguity of the environment, thus providing more control and the possibility of replicating the experiment. Indeed, laboratory experiments in economics are highly replicable (Camerer et al., 2016).

2) Repeated trials. Subjects need to adjust to the environment, which can take some time. One can also extract important economic lesson from observing how subjects learn and how experience changes the behavior (Smith, 1962).

3) Financial incentives. Most economic theory is based on the assumption that agents maximize the utility. To test this hypothesis financial incentives are essential (Smith, 1982).

4) No deception. The deception may jeopardize future research of the laboratory by creating a negative externality. When subjects make the decisions, it is important to make sure that they are motivated by induced monetary rewards and not by physiological factor of deception.

3.3. How to conduct economic experiments? There are various ways in which economists conduct economic experiments, but

the essential elements are the same (Croson, 2002): 1) Research objective. A researchers has to decide upon the objective for the

experiment – to test the theory, to design a market, to evaluate the policy, etc. 2) Designing of an experiment. Keeping in mind the objective of the experiment,

the researcher designs the experiment – experimental treatments, written instructions, software (Fischbacher, 2007), etc.

3) Choosing the subject pool. The important questions that need to be addressed are – what pool of subjects to use (e.g., students, employees, professionals), how many people to employ for the experiment (List et al., 2011), and how to assign them to experimental sessions (Fréchette, 2012).

4) Conducting experiments. When the experiment is designed, the researcher uses commonly employed procedures to recruit subjects (Greiner, 2015). Upon arrival, subjects are assigned to treatments. The experimenter distributes the instructions to all subjects. After reading the instructions, subjects make decisions.

5) Payments. Upon completing the experiment, subjects are privately compensated based on their earnings in the experiment. Financial incentives are the key feature of economic experiments (Hertwig and Ortmann, 2001).

4. Conclusions To study causal relationships, economists commonly employ three econometric

methods: (1) regression discontinuity, (2) instrumental variables, and (3) difference in


26

differences. However, given the limitations of these methods and the lack of data, many economists have started to use controlled laboratory and field experiments.

Economic experiments are used to (1) test economic theory, (2) uncover behavioral regularities, (3) guide the theory, (4) complement empirical studies, (5) compare institutions, (6) evaluate policy proposals, and (7) design markets. There key features of economic experiments are (1) transparency of rules, (2) repeated trials, (3) financial incentives, and (4) no deception.

When conducting an economic experiment, researchers should (1) set a clear research objective, (2) design the experiment, (3) choose the subject pool, (4) conduce the experiment, and (5) incentivize subjects financially.

References

1. Greiner, B. (2015). Subject pool recruitment procedures: organizing

experiments with ORSEE. Journal of the Economic Science Association, 1, 114-125.

2. Fréchette, G. R. (2012). Session-effects in the laboratory. Experimental Economics, 15, 485-498.

3. Fischbacher, U. (2007). z-Tree: Zurich toolbox for ready-made economic experiments. Experimental Economics, 10, 171-178.

4. List, J.A., Sadoff, S., & Wagner, M. (2011). So you want to run an experiment, now what? Some simple rules of thumb for optimal experimental design. Experimental Economics, 14, 439-457.

5. Croson, R. (2002). Why and how to experiment: Methodologies from experimental economics. University of Illinois Law Review, 2002, 921-946.

6. Smith, V.L. (1962). An experimental study of competitive market behavior. Journal of Political Economy, 70, 111-137.

7. Camerer, C.F., Dreber, A., Forsell, E., Ho, T.H., Huber, J., Johannesson, M., Kirchler, M., Almenberg, J., Altmejd, A., Chan, T., Heikensten, E., Holzmeister, F., Imai, T., Isaksson, S., Nave, N., Pfeiffer, T., Razen, M., Wu, H. (2016). Evaluating replicability of laboratory experiments in economics. Science, 351, 1433-1436.

8. Angrist, J., & Krueger, A. (2001). Instrumental variables and the search for identification: From supply and demand to natural experiments. Journal of Economic Perspectives, 15, 69-85.

9. Angrist, J.D., & Lavy, V. (1999). Using Maimonides' rule to estimate the effect of class size on scholastic achievement. Quarterly Journal of Economics, 114, 533-575.

10. Banerjee, A., Banerji, R., Berry, J., Duflo, E., Kannan, H., Mukherji, S., Shotland, M., & Walton, M. (2017). From proof of concept to scalable policies: Challenges and solutions, with an application. Journal of Economic Perspectives, forthcoming.


27

11. Banerjee, A., Duflo, E., Glennerster, R., Kinnan, C. (2015). The miracle of microfinance? Evidence from a randomized evaluation. American Economic Journal: Applied Economics. 7, 22-53.

12. Binmore, K., & Klemperer, P. (2002). The biggest auction ever: The sale of the British 3G telecom licences. Economic Journal, 112, 74-96.

interbudgetary relations and the main directions of ... · munich personal repec archive...

Documents