Історія Прикладної лінгвістики

Стрімкий науково-технічний розвиток, який ставособливо помітним у другій половині XX ст.,

характеризувався тим, що наука і техніка входили в усі сферилюдської діяльності.

Суттєвою особливістю сучасної науки загалом імовознавства зокрема є прагнення до фундаментальних

теоретичних досліджень. Водночас з теоретичнимпоглибленням пізнання свого об’єкта наука розширює

сферу практичного застосування своїх результатів.Так, саме в другій половині XX ст. виникають такі нові

галузі мовознавства, як лінгводидактика,інтерлінгвістика, обчислювальна, інженерна лінгвістика тощо, які

належать до галузі прикладної лінгвістики.

Прикладна лінгвістика — напрям у мовознавстві, який опрацьовує

методи розв’язання практичних завдань, пов’язаних із

використанням мови, і зорієнтований на задоволення суспільних потреб.

До традиційних проблем прикладної лінгвістикиналежать укладання словників, розробка

алфавітів ісистем письма, транскрипції усного мовлення та

транслітерації іншомовних слів, лінгвістичне обґрунтування

викладання рідної та іноземних мов, переклад з однієї

мови на іншу, стандартизація й уніфікаціянауково-технічної термінології, укладання

спеціальнихлінгвістичних довідників, створення штучних

мов, удосконаленняорфографії і пунктуації, мовна культура тощо.

Як наука Прикладна Лінгвістика почала розвиватися з кінця ХІХ – поч. ХХ століття, коли було укладено перші частотні словники. До того часу практичні задачі, що виникли у мовознавстві, розв’язувалися, як правило, на емпіричній основі.

Етапи емпіричного розв’язання окремих завдань прикладної лінгвістики Уперше окремі завдання Прикладної Лінгвістики емпірично почали вирішувати тоді, коли у стародавній Шумерії та Єгипті створювалося письмо.Створення писемностей, хоча і з меншою активністю, триває і до тепер. Далі розвиток Прикладної Лінгвістики був пов'язаний із спеціальними системами письма – шифруванням.Для цього відправник і отримувач тексту повинні були спіралеподібно накручувати стрічку і по горизонталі прочитати шифр.

У І ст. до н.е. римський полководець Юлій Цезар шифрував свої повідомлення дещо іншим способом, зміщуючи другу (шифруючу) стрічку абетки на кілька позицій стосовно першої, поданої у правильній послідовності. Далі він у тексті замість кожної літери підставляв ту, яка стояла у другому рядку абетки. Прикладна лінгвістика - Мнєіїьвкь Їжкаяжопєіь (шифр)

а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, яь, ю, я а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ

Проте створювалися не лише спеціальні системи письма. У 1770 році у Санкт-петербурзькій академії наук німецький дослідник Х. Кратценштейн за допомогою спеціального пристрою, що нагадував музичний інструмент, вперше згенерував голосні звуки мови. Кількома роками пізніше у Німеччині інший дослідник Ф. Кемпелен, згенерував 19 приголосних звуків У 70-ті роки ХІХ ст. відомий американський винахідник О. Белл, якому довелося бачити пізнішу модель синтезатора Ф. Кемпелена, на її основі збудував власний синтезатор звуків мови.

Кемпелен БеллКратценштейн

Винахід Кратценштейна

У 1877 році Т. Едісон створив перший у світі пристрій «фонограф», що давав змогу записувати та зберігати звуки та голос людини.

У 1888 році німецький інженер Е. Берлінер удосконалив фонограф, замінивши валик на платівку. Так було покладено початок напряму інженерії.Цей напрямок інженерії займається

створенням пристроїв, що моделюють мовлення, опрацьовують тексти (усні та писемні).

У 1852 році П. Роже створив ідеографічний словник (тезаурус), у якому слова були розташовані не за алфавітним, а за ієрархічним принципом

У другій половині

ХІХ ст. було

створено кілька

штучних мов (ШМ)

загального

призначення, в

тому числю

волапюк та

есперанто, які

набули певного

поширення.

Волапюк (мова

світу). Була

створена

німецьким

католицьким

священиком

Йоганом

Мартіном.

Есперанто

створена лікарем і

поліглотом

Людовіком

Заменгофом.

Етапи виникнення і формування ПЛ як науки.

1) У 1897-1898 рр. німецький лінгвіст Г. Кеддінг з тексту обясягом 11 млн. слів уклав перший у світі частотний словник. На початку ХХ ст. у США найчастотніші слова, вибрані із цього словника, почали використовувати для вивчення іммігрантами англійської 2) У 1922 інженер Дж. Стюарт створив електричну модель голосового тракту. 3) У 1917 році інжеренер Г. Вернам запропонував новий спосіб шифрування. Його назва «одноразовий блокнот» 4) У 20-х рр. ХХ ст. в лінгвістиці виник новий напрям – структурна лінгвістика. Його творцем став Ф. де Соссюр..

5) У 20-30-х роках німецькій лінгвіст Г. Ципф, досліджуючи поділ слів у частотних словниках, встановив, що розподіл можна описувати певною математичною залежністю, яка не залежить від мови тексту.

6) У 1933 р. П. Смирнов-Троянський (СРСР) та Ж. Ортеруні (Франція) отримали патенти на електромеханічні пристрої для перекладів тексту з однієї мови на іншу.

6) У 1937-1940 рр. інженер Х. Ріш (США) на Міжнародній виставці продемонстрував електромеханічний синтезатор звуків мови «ВОДЕР».

7) У першій половині ХХ ст. продовжувалася робота із створення ШМ загального призначення.

Презентацію підготували:-Шпига Анастасія

-Білець Владислав-Алексій Яна