46

Джазова «Єдність»Катерина Кот

«Київ Арт Ансамбль»

Назгуль Шукаєву завжди хочетьсяпорівнювати з пташкою: голос, зов-нішність, рухи, загальна атмосфераобразу й музичного вибору. Цікаво,скільки музичних інструментів вмон-товано в її голосовий апарат і як вонаїх пере микає? Все зникло, розчини-лося і стерлося на тлі її вокалу, і в залізависла густа медитативна єдність —яка відчувалася фізично — така туга,що можна різати ножем. Гортанні ша-манські звуки пронизували світовувісь: ось неочікувано над кронамидерев защебетала пташка — і ось тивже в підземних тунелях, де кожензвук відлунюється довгим протяжнимехом, низьким, що окреслює стінкипустот. І все це самим лише голосом.Звісно, не без інструментального су -проводу, але останній був такиморганіч ним, що лиш підкреслював івиокремлював казахську дивоптахуНазгуль. Вокалістка виступила ускладі «Київ Арт Ансамбль», об’єдна-ного навколо унікальної особистостіукраїнського джазу Володимира Со -ляника, який виховав поколінняджазисті в. На прес-конференції піа-ніст-віртуоз нагадав анекдот, щолегше домовитися з терористами, ніж

із джазовими співачками. Проте йомувдалося представити чотирьох вока-лісток, досить різних і в компанії му-зикантів «Київ Арт Ансамбль» вонизазвучали теж по-різному. Окрім му-зики мав місце людський фактор (чи

він теж є складовою музики? джазо-вої, певно, точно є): 16-річний удар-ник Роман Гуменюк прислухався допартнерів на сцені, проте його молодеего світилося й щедро розхлюпува-лося на всю залу.

Володимир СОЛЯНИК(«Київ Арт Ансамбль»)

Піаніст-віртуоз, грає класичний джаз,етно-джаз, ф’южн, мейнстрім, блюз,нью-ейдж. Відіграв велику кількістьавторських концертів, гастролей,брав участь у багатьох джазовихфестивалях. Випустив 12 дисків.Більше 20 років викладає у Вищомудержавному музичному училищіім. Р. Глієра. Окрім того, дає майстер-класи за кордоном.

«УК» дякує Олександру Зубку за атмосферні фото

47

«Mini-Brass-Band»

Якщо Кандинський позбавив від шумів жи-вопис, то Аркадій Шилклопер і Джон Сасс позба-вили свою музику від усього зайвого. Чиста,часто синкопована валторна перетікала в про-тяжні звучання, а туба дивувала подвійними ме-лодичними композиціями (наче в кишені у тубисиділа меншенька сестричка-туба, що підспіву-вала своїм тонким дзвінким голоском соліднийі серйозний тон основної партії).

Це була справжня єдність: міжнаціональна,міжкультурна, міжрасова, міжстилістична. ДжонСасс супроводжував мої прогулянки нью-йорк-ськими вулицями, залитими ультрамариновимикольорами ночі, і це після того, як з півгодинитому я побувала в горах і степах з Назгуль, де лі-тала, відчуваючи усі частини пташиного тіла:і дзьоб, і крила, і повітряний мішок у грудях, і про-холодний вітер піднебесної між м’яких своїх пір’їн.А потім Шилклопер сказав: «Сасс з Нью-Йорка, деграв із легендарним альт-саксофоністом Джейм-сом Сполдінгом, і зараз він виконає одну з компо-зицій тих часів», — а саме «I Have You» (з англ. —«Ти у мене є»), яка так і закінчується тактовою роз-співкою фрази: «ай-хев-ю – а-хев-юууу —».

Композиція «Фанк ріг» містила елементи речи-тативу. Аркадій Шилклопер попереджав, що граєнестандартний джаз — і коротке, проте точне йвлучне речитативне увімкнення підкреслило всюповноту свободи й необмеженості джазу взагалі.І такий сплав стилів, я б сказала епох, був на-стільки вражаючим, що згодом вкотре подума-лось: музика може об’єднати і схід, і захід, і верх,і низ — коли вона щира, коли вільна і чиста. Аль-пійський ріг — «брат трембіти», як номінувавйого Шилклопер, — це вкрай рідкісний інстру-мент у джазі, а тепер поєднайте його з віртуознимвиконанням, темами з назвами «Рваний мішок»,«Незаміжнє коліно», «Самотній баклажан», до-дайте шарм музикантів, унікальність акустичноїатмосфери — і зрозумієте, про що йдеться.

Організатори регулярно повторювали, щодиски із записами музик можна придбати у холі.Проте скажіть мені, який рекорд здатний пере-дати хореографію джазменів, міміку їхніх брів іпальців, ритм стоп, рухливих складок лоба й губ?

Шилклопер і Сасс грали короткі п’єси доситьчітких структур, але кожен елемент тієї струк-тури мав абсолютно самоцінну свободу, висту-паючи композиційною частиною небанальногоцілого. І річ не в неочікуваних поворотах чи кін-цівках: я як реципієнт забувала очікувати йлегко, з радістю йшла туди, куди вела музика,і вона відкривала нові або любі знайомі місця.Цікава, незвична, складна (хоча проста і чиста)музика, яка спонукає не лише відчувати, а й ду-мати, апелюючи до серця й розуму — колистаєш її частиною, здається, що голими рукамиторкнувся сфер далеких і чистих — сфер, де, засловами Гессе, мешкають генії.

Аркадій ШИЛКЛОПЕР

Аркадій Шилклопер, непересічний музикант,композитор, імпровізатор, що щедро ділитьсяанекдотами й харизмою, а також нестандар-тним джазом. В інструментальному арсеналіШилклопера валторна, флюгельгорн, альт -горн, діджеріду та унікальний (рідкісний уджазі) альпійський ріг. Був учасником «ViennaArt Orchestra», де грав з Джоном Сассом.

Джон САСС

Джон Сасс — всесвітньо відомий джазовийтубіст, композитор, який з 1980 року виступаєіз концертами з іншими зірками джазу та ускладі відомих колективів.

48

Адам ВЕНДТ(«Adam Wendt Power Set»)

Відомий поль -ський саксофо-ніст і композитор.Учасник знамени-того гурту «WalkAway», що протя-гом 25 років граєкращий елек-тронний джаз уПольщі, а 1990ро ку відкривавєвропейські кон-церти Майлза Де-віса. Визнаєтьсяодним із кращихпольських саксо-фоністів.

ManSound

Український вокальний секстет. Колектив бравучасть у понад 50 джазових фестивалях, тричі ви -ступав на фестивалі Лайонелла Хемптона у США. AllAmerican Entertainment Award номінувала ManSoundу 2001 році на звання кращої вокальної групи. 2002 ро -ку ManSound завоював Гран-прі на міжнародномуконкурсі акапельних гуртів Vocal Total. 2004 рокуВсесвітня акапельна асоціація (CASA) визнала відо-мий джазовий стандарт «Nature Boy» в аранжуванніВолодимира Міхновецького найкращим у світі во-кальним виконанням у стилі джаз.

МУЗИКА: ДЖАЗ

49

«Adam Wendt Power Set»

Мелодії, що просилися, обривалися розсип-ними імпровізаціями, і пальці сипалися на кла-віші саксофона й фортепіано, як дощ. Чомусьпригадався Томас Манн, який визначив релігію,віру в Бога як постійний пошук і прагнення віч-ності. Хотілося мокнути під тим дощем довго і на-скрізь, і знаходити в ньому вічність і свіжість —або ж щоб він обірвався нагло — бо й щастя часомбуває забагато і витримувати його непросто.

Композицію «7 хвилин» Адам Вендт присвя-тив усім жінкам — і вся жінка в мені відгукува-лася на пробіжки його пальців клавішамиінструмента, і вся була красива і горда, і дяку-вала усім звукам Всесвіту, що вони дарувалимені саме ті звуки, які відгукували всю жінку вмені.

У поляків хороша джазова школа, але крімнеї, є у них гордість, пам’ять, є біль і майбутнє.Їхні мелодії не лінійні, не однозмістні. Вони під-німали на пальчики пальців, і коли — от-от — іти впадеш — і лоскотно — і — страшно — і —вони опускали легко, на плескоті оплесківназад у тіло — але іншим, зміненим: чистішим,вільнішим і сильнішим. «Як на гойдалці», — по-чула слова друга із сусіднього сидіння. Якою жчуттєвістю має бути наділене вухо, аби між усього різмаїттязвуків, шумів, спів-звуч — почути, ви-окремити, обратий організуватиті, які творять іроз повідаютьісторії, мело-дії, гармонії,поліфонії,стани, щоочищаютьсерце ідумки, і,хоча б навечір — змі-нюють тебебезпово-ротно.

Фестиваль «ЄДНІСТЬ»

16 березня у Києві відбувся ХІІ Міжнароднийджазовий фестиваль «Єдність». Заснований уберезні 2002 року, фестиваль уже дванадця-тий рік поспіль збирає на сцені Київського на-ціонального академічного будинку оперетивідомих українських та зарубіжних джазовихмузикантів. Ведучим «Єдності» увосьме ставвідомий джазмен Олексій Коган. Незміннимкерівником, ініціатором і натхненником фе -стивалю залишається український письмен-ник Сергій Грабар.

ManSound

Будь-яка музика має прославляти Бога або очищувати лю-дину — такими словами Баха вокальний секстет ManSoundпредставили композицію Йогана Себастьяна, що точним апер-котом поцілила в корпус і в голову — після акапельного джа-зового виконання академічної класики було і піднесення,і очищення, і задоволення. Окрім того, чоловіки-музичніінстру-менти запалювали публіку відомими мелодіями, які предста-вили під слоганом «класика — це попса, перевірена часом».До 100-річчя Київської консерваторії ManSound виконали твірдля фортепіано Сергія Рахманінова, який брав активну участьу формуванні закладу.

УК.