Кам’янець-Подільський коледж культури і мистецтв

Підготував: викладач фізики

Шленчак С.В.

ГОДИНА ЦІКАВОЇ ІНФОРМАЦІЇ«ГАЛІЛЕО ГАЛІЛЕЙ – КОЛУМБ

НЕБА»

СЦЕНАРІЙ

1. Вступ (викладач фізики Шленчак С.В.)15 лютого цього року виповнилось 450 років від дня народження видатного італійського вченого, засновника класичної механіки, фізика, астронома, математика, поета Галілео Галілея. І сьогодні на згадку про нього ми проведемо годину цікавої інформації під назвою «Галілео Галілей – колумб неба». Метою цього заходу є ознайомлення з життєвим шляхом Галілея та його науковими досягненнями.

Галілео Галілей був основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи. Саме від нього бере початок фізика як наука, тому що він свідомо замінив пасивне спостереження активним експериментом. Наприклад, давньогрецький вчений Арістотель стверджував, що тіла більшої маси падають вниз швидше, ніж легкі тіла. А Галілей вирішив це перевірити на досліді. Для цього він з вершини Пізанської вежі кинув вниз маленьку мушкетну кулю та

гарматне ядро і виявив, що вони впали на землю одночасно. Тобто Галілей спростував твердження Арістотеля за допомогою експерименту.

На початку 17-го ст. в Голландії винайшли підзорну трубу. Галілей її вдосконалив і першим використав для спостереження за небесними тілами. Вже в перші місяці спостережень він зробив багато астрономічних відкриттів, зокрема, гори і кратери на Місяці, кільця Сатурна, виявив 4 супутники Юпітера та ін. До того люди вважали що всі небесні тіла обертаються навколо Землі, а Галілей довів, що інші планети теж мають свої супутники.

За допомогою телескопічних спостережень Галілей доводив правильність геліоцентричної теорії будови сонячної системи, тобто він вважав що Земля вертиться навколо Сонця, а не Сонце навколо Землі. Такі погляди не сподобались католицькій церкві і тому інквізиція під страхом смерті заставила Галілея відректися від свого вчення. Існує легенда, що після свого відречення Галілей тихенько сказав: «А все таки вона вертиться».

2. Біографія (Ранні роки). (студенти 14-ї гр. Кізюн Маріна і Джус Катя).Галілей народився 15 лютого 1564 р. в Італії, в місті Піза, неподалік від Флоренції в сім'ї родовитого, але збіднілого дворянина Вінченцо Галілея, відомого теоретика музики та лютніста. Представники роду Галілея згадуються в документах з XIV століття. Кілька його прямих предків були пріорами (членами правлячої ради) Флорентійської республіки, а прапрадід Галілея (теж на ім'я Галілео), був відомими лікарем, якого 1445 року було обрано головою республіки.

У сім'ї батьків Галілео — Вінченцо Галілея й Джулії Амманнаті — було шестеро дітей, але вижити пощастило чотирьом: старшому сину Галілео, дочкам Вірджинії й Лівії, і молодшому синові Мікеланджело, який надалі теж здобув популярність як композитор-лютніст. 1572 року Вінченцо перебрався до Флоренції, столиці Тосканського герцогства. Династія Медічі, яка правила там, була відома заступництвом мистецтва й наук.

З ранніх років хлопчика вабило до мистецтва; через усе життя він проніс любов до музики й малювання, якими володів досконало. У його дорослі роки кращі художники Флоренції — Чіголі, Бронзіно та ін — радилися з ним із питань перспективи й композиції; Чіголі навіть стверджував, що саме Галілею він зобов'язаний своєю славою. За творами Галілея можна також зробити висновок про наявність у нього літературного таланту. Початкову освіту Галілей здобув у розташованому неподалік монастирі Валломброза. Хлопчик дуже любив навчатися й став одним з найкращих учнів у класі. Він зважував можливість стати священиком, але батько був проти.

1581 року Галілео вступив до Пізанського університету, де вивчав медицину. Але, захопившись геометрією й механікою, зокрема творами Архімеда та Евкліда, залишив університет з його схоластичними лекціями й повернувся до Флоренції, де чотири роки самостійно вивчав математику, яку вважав надійною основою для вивчення світу.

1589 року він став професором Пізанського університету. У 1592–1610 рр., Галілей працював на кафедрі математики Падуанського університету, надалі — придворним філософом герцога Козімо II Медічі. Із 25 квітня 1611 року Галілео належав до Академії деї Лінчеї. Кажуть, що світ не бачив такого генія після Архімеда.

3. Фрагмент фільму «Г.Галилей. Проект Энциклопедия»

4. Біографія (Конфлікт із церквою).У березні 1630 року книгу Галілея «Діалог про дві найголовніші системи світу — птолемеєву й коперникову», підсумок майже 30-річної роботи, в цілому було завершено.

На початку 1632 «Діалог» побачив світ. Книгу написано у формі діалогу між трьома любителями науки: коперниканцем Сальвіаті, нейтральним учасником Сагредо і Сімплічіо —

прихильником Аристотеля й Птолемея. Хоча у книзі немає авторських висновків, сила аргументів на користь системи Коперника говорить сама за себе.

Більшість біографів сходиться на думці, що в простаку-Сімплічіо римський Папа Урбан VIII впізнав себе, свої аргументи, і розлютився. Історики відзначають такі характерні риси Урбана, як деспотизм, упертість і неймовірну зарозумілість. Сам Галілей пізніше вважав, що ініціатива процесу належала єзуїтам, які подали Папі вкрай тенденційний донос про книгу Галілея. Вже через кілька місяців книгу було заборонено й вилучено з продажу, а Галілея викликали до Риму (незважаючи на епідемію чуми) на суд Інквізиції за підозрою в єресі. Після невдалих спроб домогтися відстрочки з причини поганого здоров'я й триваючою епідемії чуми (Урбан на це погрожував доставити його до суду силоміць, у кайданах) Галілей підкорився, відбув покладений чумний карантин і прибув до Риму 13 лютого 1633р. Слідство тривало з 21 квітня по 21 червня 1633 р.

Після закінчення першого допиту обвинуваченого арештували. Галілей перебував в ув'язненні всього 18 днів (із 12 по 30 квітня 1633) — ця незвичайна поблажливість, імовірно, була викликана згодою Галілея покаятися, а також впливом тосканського герцога, який невпинно клопотав про пом'якшення долі свого старого вчителя.

16 червня інквізиція провела пленарне засідання за участю Урбана VIII, де постановила: “Ознайомившись з усім перебігом справи і вислухавши свідчення, Його Святість визначив допитати Галілея під загрозою тортури і, якщо встоїть, то після попереднього зречення як дуже підозрюваного в єресі … засудити до ув'язнення на розсуд Святої Конгрегації. Йому наказано не розмірковувати більше (письмово чи усно) про рух Землі й про нерухомість Сонця … під страхом покарання як невиправного.”

Галілея було засуджено до тюремного ув'язнення на термін, який встановить Папа. Його оголосили не єретиком, а «дуже запідозреним у єресі»; таке формулювання було тяжким звинуваченням, проте рятувало від багаття. Після оголошення вироку Галілей на колінах вимовив запропоноване зречення. Копії вироку за особистим розпорядженням Папи Урбана було надіслано в усі університети католицької Європи.

5. Уривки з поеми Євгенія Плужника «Галілей» (студенти режисерського відділу Ткачук Ростислав, Драгомерецький Сергій, Клімов Олег).По безмежних просторах знайома путь

Не втомила землю і досі,

Бо ось знову дощі ідуть,

Осінь.

І коли повз кав'ярні, де теплі огні,

В черевиках іду подертих,

Чогось раптом спокійно-спокійно мені

Чи то жити, чи вмерти...

Ах, ця осінь!

Це з нею постійно так:

Стисне серце в малий кавалок,

І ось дні

Наче сірий тифозний барак,

А за вікнами плями галок.

Гей, спокійні, досвідчені! Всякі!

Ви!

Чиї щелепи, мов обценьки!

Я тихенький, тихенький. Тихіш од трави...

Взагалі, я дуже тихенький.

Не потрібно, звичайно, такої бридні

Тим, що мають нервову систему хорошу!

Ну, а я, хто обідає раз на три дні,

Інакше не можу!

………………………………………А вгорі, в далині, наді мною

Неприступний для зору людей,

Оповитий віків тишиною

Галілей.

Гей!

Герої! Каліки! Службовці! Торговці! Поетики!

А живіть собі, як вам бажається!

Через те, що

ви чуєте? все-таки обертається!

6. Біографія (Останні роки).Папа не став довго тримати Галілея у в'язниці. Після винесення вироку Галілея поселили на одній з вілл Медічі, звідки його перевели до палацу його друга, архієпископа Пікколоміні у Сієні. Через п'ять місяців Галілею було дозволено вирушити на батьківщину, і він осів в Арч трі, поруч із монастирем, де булие́ його дочки. Тут він провів решту життя під домашнім арештом і постійним наглядом інквізиції.

Режим утримання Галілея не відрізнявся від тюремного, і йому постійно погрожували переведенням до в'язниці за найменше порушення режиму. Галілею не дозволялося відвідання міст, хоча тяжкохворий в'язень потребував постійного лікарського нагляду. У перші роки йому заборонено було приймати гостей під страхом переведення до в'язниці, згодом режим було дещо пом'якшено, і друзі змогли відвідувати Галілея — правда, не більше ніж по одному.

Інквізиція стежила за бранцем до кінця його життя; навіть при смерті Галілея були присутні два її представники. Всі його друковані праці підлягали особливо ретельній цензурі. Щоправда, у протестантській Голландії видання «Діалогу» тривало (перша публікація: 1635 рік, у перекладі латиною).

1634 року померла старша 33-річна донька Вірджинія (у чернецтві Марія-Селеста), улюблениця Галілея, яка віддано доглядала за хворим батьком і гостро переживала його незгоди. Галілей пише, що нею володіють «безмежна печаль і меланхолія… постійно чую, як моя дорога донька кличе мене». Стан здоров'я Галілея погіршився, але він продовжував енергійно працювати в дозволених для нього галузях науки. Галілей пережив доньку Вірджинію на вісім років і помер сліпим. Друга донька Лівія теж закінчить своє життя в монастирі. Єдиний онук, син Вінченцо — постригся в ченці й спалив усі рукописи діда як богопротивні. На ньому рід Галілеїв згасне.

Останньою книгою Галілея стала «Бесіди і математичні докази двох нових наук», де викладено основи кінематики й опору матеріалів. Кидаючи виклик інквізиції, Галілей вивів

у новій книзі тих же трьох персонажів, що і в забороненому раніше «Діалозі про дві найголовніші системи світу».

7. Книжкова полиця. (студентка бібліотечного відділу Поян Настя).

8. Біографія (Наукові досягнення).Галілео Галілей був основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи. Він залишив розгорнутий виклад цього методу й сформулював найважливіші принципи механічного світу. Його дослідження кардинально вплинули на розвиток наукової думки. Саме від нього бере початок фізика як наука. Найважливішим вкладом Галілео Галілея в науку була свідома й послідовна заміна пасивного спостереження активним експериментом. Результатами цих експериментів стали зроблені ученим наукові відкриття.

Галілею людство зобов'язане двома принципами механіки (механічна система відліку та інертність), що відіграли велику роль у розвитку не лише механіки, але й усієї фізики.

Першим серйозним винаходом Галілея були гідростатичні ваги для швидкого визначення складу металевих сплавів (1586); визначив питому вагу повітря. Винайшов термоскоп, що є прообразом термометра. Створив один із перших телескопів. Висунув ідею застосування маятника в годиннику. Здійснив фізичні дослідження присвячені також гідростатиці, міцності матеріалів.

Довідавшись про винайдену в Голландії підзорну трубу, Галілей 1609 року побудував свій перший телескоп із трикратним збільшенням, а трохи пізніше — зі збільшенням у 32 рази, як він сам писав згодом, «побудував собі прилад до того чудовий, що з його допомогою предмети здавалися майже в тисячу разів більші і більш ніж у тридцять разів ближчі, ніж під час спостереження простим оком». Із їх допомогою Галілей здійснив кылька важливих астрономічних відкриттів — гори і кратери на Місяці, розміри зірок та їхню колосальну віддаленість, плями на Сонці, 4 супутники Юпітера (Іо, Європа, Ганімед та Каллісто), фази Венери, кільця Сатурна, Чумацький Шлях як скупчення окремих зірок та ін.

Галілей налагодив виробництво телескопів.

У 1610–1614 роках, змінюючи відстань між лінзами, він створив також мікроскоп. Завдяки Галілею лінзи й оптичні прилади стали могутнім знаряддям наукових досліджень. Як відзначав С. Вавилов, «саме від Галілея оптика одержала найбільший стимул для подальшого теоретичного технічного розвитку». Оптичні дослідження Галілея присвячені також вченню про колір, питанням природи світла, фізичній оптиці. Галілею належить ідея скінченності швидкості поширення світла й постановка (1607 р.) експерименту з її визначення.

9. Уривок з документального фільму «Борьба за небо».

10. Біографія (Пам’ять про Галілея).Галілей помер 8 січня 1642 року. Папа Урбан заборонив ховати його в родинному склепі. Його поховали в Арчетрі, містечку де він жив останні роки, без пам'ятника. Лише 1737 року рештки перепоховали в базиліці Санта Кроче поряд із Мікеланджело.

1971 року католицька церква скасувала рішення про осуд Галілея.

В честь Галілея названі:

• Відкриті ним «галілеєві супутники» Юпітера.

• Кратер на Місяці.

• Кратер на Марсі.

• Астероїд 697 Галілея.

• Принцип відносності та перетворення координат в класичній механіці.

• Космічний зонд НАСА «Галілео» (1989—2003).

• Європейський проект «Galileo» супутникової системи навігацїї.

• Одиниця прискорення «Гал» (Gal) в системі СГС, що дорівнює 1 см/сек².

• Наукова розважально-пізнавальна телепрограма Galileo, яку показують в кількох країнах.

• Пізанський аеропорт .

11. Поезія «І Архімед, і Галілей» (студентка режисерського відділу Зелінська Аліна).

Т.Г.Шевченко,

І Архімед, і Галілей

І Архімед, і Галілей

Вина й не бачили. Єлей

Потік у черево чернече!

А ви, святиє предотечі,

По всьому світу розійшлись

І крихту хліба понесли

Царям убогим. Буде бите

Царями сіянеє жито!

А люди виростуть. Умруть

Ще незачатиє царята...

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

Що насправді становить зміст і сенс шевченківського заповіту? Яким він бачив наше майбутнє? А отже, до чого нам варто прагнути, і за що насправді боротись, якщо хочемо якісних змін на краще?

"І на оновленій землі / Врага не буде, супостата, / А буде син, і буде мати, / І будуть люде на землі". Так за рік до смерті, в поезії "І Архімед, і Галілей...", сформулював Тарас Шевченко бачення українського майбутнього.

Щасливого майбутнього, коли національно-визвольна боротьба буде успішно завершена, будь-яка окупація зникне - й українці заживуть повноцінним людським життям.

Але у 1859 році, в переспіві "Осія. Глава XIV" він провіщав і щось жахливе: "Погибнеш, згинеш, Україно, / Не стане й знаку на землі, / А ти пишалося колись / В добрі і розкоші! Вкраїно!".

Оновлена українська земля, світ вільних сина і матері, і світ без України, земля загиблих "лукавих чад" - ці дві можливості мабутнього постійно супроводжують нашу націю.

Але Шевченко не лише по-батьківськи надихає чи остерігає.

Він у літературній формі ще й пропонує національну ідеологію, націоналістичний суспільний світогляд та буттєво-історичний, національно-екзистенціальний тип мислення. Мислення у категоріях захисту, відтворення та розвитку нації. Саме такі світогляд і мислення формують новий - шевченківський! - тип української людини! Саме вони покликані забезпечити тривання українців та їх Батьківщини у часі й просторі.

З яких найважливіших компонентів складаються ці світогляд і мислення?

Насамперед Кобзар пропонує три найосновніші національні ідеали, три найголовніші цінності, що повинні б визначати орієнтири життя - й окремої людини, і цілого народу.

Ідеться про Бога, Україну, Свободу.

12. Заключне слово заступника директора з виховної роботи Павлюк О.Я.