kgbd - 4uth.gov.ua4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/bibliosvit_2014_vol51_n3.pdf · 1.1....

Інформаційний вісник

Київ 2014

3 (51) 2014

ББК 78.347. 242(4Укр)Б 59

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2014

В інформаційному віснику «Бібліосвіт» публікуються положення про психологічну та соціологічну службу ДЗ «ДБУ для юнацтва», висвітлюються інноваційні методи та досвід роботи закордонних і вітчизняних спеціалістів бібліотечної справи; вміщуються поради професіоналів, статті про соціологічні аспекти обслуговування молоді, а також хроніка подій у бібліотеках України для юнацтва (молоді).

Електронна версія інформаційного вісника «Бібліосвіт» роз-міщена на сайті ДЗ «ДБУ для юнацтва» http://www.4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/index.htm.

Бібліосвіт : інформ. вісн. – Вип. 3 (51) 2014 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко] ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К. : [б. в.], 2014. – 89 с.

3

ЗмістШановні колеги, друзі! 5

НормативНі докумеНти

Положення про психологічну службу ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» 6Положення про соціологічну службу ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» 11

ЗарубіжНий досвід

Д. Хамада, Вміння, потрібні працівникам бібліотек С. Ставриді для юнацтва в цифрову епоху 15

Поради ПрофесіоНалів

Т. Сопова Стратегічний менеджмент. Побудова концепції бібліотеки 28

Н. Боговін Інтерактивне спілкування як індикатор оцінки роботи бібліотекаря 38

бібліографічНа діяльНість бібліотек

Г. Буркацька Бібліограф: алгоритм успіху – орієнтація на юнацтво та молодь 43

іНформаційНі ресурси бібліотек

Т. Ковтун Вивчення інтенсивності використання бібліотечного фонду (на прикладі роботиДержавної бібліотеки України для юнацтва) 48

4

соціологічНі досліджеННя

М. Красій Соціологія молоді як складова соціологічної науки 59

М. Красій Підсумки опитування до Дня Незалежності 64

вісті З регіоНів

О. Шинкаренко Шанує Шевченка велика родина 68А. Земляний Дніпропетровська центральна міська

бібліотека запустила свій електронний варіант 73

Т. Василькевич Бібліотека. Інтелект. Духовність 76С. Семенова Письменницький марафон

NaNoWriMo в бібліотеці 78

літературНі роЗвідки, ПреЗеНтації

К. Благодар Літературна гавань Одеси 81Премія імені Дмитра Нитченка 86

Вимоги щодо подання статей до інформаційного вісника 88

5

Набуття незалежності стало поворотною віхою в історії розвитку Української держави і могутнім стимулом

для плідної, натхненної праці заради миру й добробуту в нашому спільному домі.

Роки незалежності були для українців випробовуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність. Вони довели, що праце-любний народ України в змозі поліпшити життя у своїй власній державі.

Одночасно з великою повагою вітаємо Вас з Всеукраїнським днем бібліотек.

Ми віримо, що разом здолаємо будь-які перешкоди на шляху зміцнення Незалежності.

Нехай свято духмяним серпневим запахом українського хліба принесе у Ваш дім радість, щастя і добро, порозуміння і згуртованість, мир і любов!

Зі святом Вас! Слава Україні!

Редакційна колегія інформаційного вісника «Бібліосвіт»

Шановні колеги, друзі!

БІБЛІОСВІТ БІБЛІОСВІТ

6

Положення про психологічну службу ДЗ «Державна бібліотека України для

юнацтва»

I. Загальні положення

1.1. Психологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я громадян України, яка забезпе-чує: захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх її учасників (працівників, користувачів та населення), надання соціально-психологічних послуг з метою подолання ними життє-вих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.

1.2. Психологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» забезпечує своєчасне і систематичне вивчення пси-хофізичного розвитку молоді та студентів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.

1.3. Психологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» діє на підставі Конституції України, Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Закону України «Про освіту» (ст. 21), Етичного Кодексу психолога, «Положення про психологічну службу системи освіти України», затвердженого наказом Міністерства освіти України № 127 від 3 травня 1999 р., наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України» № 439 від 7 червня 2001 р., інших нормативно-правових актів та цього Положення.

Нормативні документи

БІБЛІОСВІТ

7

1.4. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, освіти, праці та соціального захисту населення, сім’ї, молоді та спорту, іншими органами виконавчої влади, а також із громадськими організаціями.

1.5. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльно-сті, структуру, вимоги до управління і фінансування психологічної служби ДЗ «ДБУ для юнацтва» в цілому.

1.6. Психологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» веде необхідну документацію згідно з діючими по-ложеннями та функціями, які їй делегуються, державною мовою.

1.7. Психологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» створюється за наказом директора.

1.8. Психологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» підпорядковується завідувачу відділу зв’язків з гро-мадськістю, заступнику директора з наукової роботи та директору ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва».

II. Основні завдання психологічної служби

2.1. Сприяння повноцінному розвитку особистості.2.2. Створення умов для формування у молоді мотивації до

самовиховання і саморозвитку.2.3. Забезпечення індивідуального підходу до кожної осо-

бистості на підставі її психолого-педагогічного вивчення.2.4. Профілактика та корекція відхилень інтелектуального і

психофізичного розвитку особистості (у межах компетенції спе-ціалістів).

2.5. Сприяння формуванню позитивного іміджу бібліотеки.2.6. Формування психологічної культури закладу.2.7. Створення умов для реалізації творчого, наукового,

особистісного й інтелектуального потенціалу співробітників та користувачів бібліотеки.


8

2.8. Надання психологічної допомоги у питаннях, які входять до компетенцію психологів.

ІІІ. Основні види діяльності психологічної служби

3.1. Індивідуальне та сімейне консультування співробітни-ків, користувачів. Психологічне консультування – це взаємодія психолога з клієнтом, у ході якої визначається проблема, шляхи її вирішення, формуються нові моделі поведінки, а людина отримує психологічну підтримку.

Індивідуальна консультація триває зазвичай 50-60 хв. (час сімейних консультацій визначається додатково). У разі потреби подальшого індивідуального консультування організовуються зу-стрічі щотижня, двічі на тиждень або з іншим інтервалом, залежно від необхідності. Всі рішення щодо подальшого консультування узгоджуються клієнтом та психологом.

Про час проведення першої зустрічі можна домовитися електро-нною поштою, телефоном або при персональній зустрічі з психологом.

3.2. On-line консультування. Задати питання психологам та отримати відповідь можна електронною поштою.

3.3. Психологічна діагностика (індивідуальна і групова) передбачає застосування різних методик, тестів, опитувальників (на виявлення індивідуальних особливостей, міжособистісних відносин, інтелектуальних здібностей, і т. ін.).

3.4. Психокорекційна робота спрямована на подолання не-гативних явищ у колективі, групі, сім’ї, соціальному оточенні та розвиток здібностей.

3.5. Просвітницька робота – роз’яснення актуальних пси-хологчних питань, підвищення психологічної культури під час обслуговування читачів, зустрічей зі студентськими групами (на-приклад, у рамках кураторських годин), інформаційних бесід, лекцій та круглих столів психологічного спрямування для студентів, кураторів, викладачів, співробітників ВНЗ та інших організацій.


9

Психологічна служба має постійний інформаційно-методичний ресурс, який містить корисну психологічну інформацію.

3.6. Психопрофілактична робота – заходи, спрямовані на збереження психологічного здоров’я; своєчасне попередження відхилень у міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження нарко-манії, алкоголізму, аморального способу життя.

3.7. Науково-дослідна робота передбачає проведення пси-хологічних та соціально-психологічних досліджень спільно з со-ціологом ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва».

3.8. Психокорекційна, просвітницька та психопрофілактична робота проводиться, зокрема, у формі соціально-психологічних тренінгів, інтерактивних занять тощо.

ІV. Структура психологічної служби та управління нею

4.1. Психолог призначається директором бібліотеки за пого-дженням із заступником директора з наукової роботи.

4.2. Структура психологічної служби визначається цим По-ложенням; її діяльність фінансуються за рахунок власних коштів ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва».

4.3. Робота психологічної служби ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» здійснюється за поточними річними планами.

4.4. Плани роботи психологічної служби погоджуються із за-відувачем відділу зв’язків з громадськістю, заступником директора з наукової роботи в установленому порядку та затверджуються директором бібліотеки.

4.5. Обговорення питань, що стосуються діяльності психоло-гічної служби, проводиться на засіданнях відділу та засіданнях Ради при директорі.


10

4.6. Психологічна служба (психолог) звітує про свою діяль-ність перед завідувачем відділу зв’язків з громадськістю, заступ-ником директора з наукової роботи.

V. Роль психологічної служби у забезпеченні діяльності бібліотеки

Психологічна служба забезпечує діяльність бібліотеки5.1. Надає психологічну, соціально-психологічну, інформа-

ційну, методичну підтримку бібліотеці.5.2. Бере участь в організації індивідуальних та групових

консультацій, тренінгів, майстер-класів, інших заходів.5.3. Координує науково-дослідну, практичну роботу за

пріоритетними напрямами діяльності.5.4. Впроваджує досягнення психологічної науки та іннова-

ційного досвіду.

VI. Співробітники психологічної служби повинні

6.1. Діяти в рамках Етичного Кодексу психолога та посадо-вої інструкції психолога.

6.2. Підвищувати рівень психологічних знань.6.3. Відвідувати заходи професійно-цільового напрямку.6.4. Будувати свою діяльність на основі доброзичливості,

довіри, у тісному співробітництві з колегами та відвідувачами;6.5. Враховуючи напруження, які є невід’ємною частиною

професійної діяльності спеціалістів психологічної служби (інформаційного, психоемоційного характеру), їм обов’язково проходити супервізії та інтервізії фахівців (навчання, підтримка, орієнтування).

6.6. Права і обов’язки психологів визначаються їх посадо-вими інструкціями, що затверджуються директором бібліотеки. ■


11

Положенняпро соціологічну службу ДЗ «Державна

бібліотека України для юнацтва»

І. Загальні положення

1.1. Соціологічна служба є структурним підрозділом науково-методичного відділу ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва». Вона займається вивченням окремих напрямів діяльності бібліотеки, зокрема, аналізує проблеми та проводить дослідження читацької аудиторії. Для цього служба здійснює опитування і анкетування різних груп читачів бібліотеки та застосовує інші наукові методи.

1.2. Соціологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» забезпечує своєчасне і систематичне виявлення проблем молоді та інших відвідувачів бібліотеки з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних та інших індивідуальних осо-бливостей і надає методичні поради щодо вирішення цих проблем.

1.3. Соціологічна служба у своїй діяльності керується стату-том ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», річними планами її роботи, діє на підставі Конституції України, Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Закону України «Про освіту» (ст. 21), Кодексу професійної етики (затвердженого Соціологічною асоціацією України), інших вітчизняних і зарубіж-них нормативних документів, правових актів та цього Положення.

1.4. Соціологічна служба здійснює свою діяльність у взаємодії з підрозділами ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва». Положення про соціологічну службу і його структура затверджу-ються директором.

Нормативні документи


12

1.5. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльно-сті, структуру, вимоги до управління соціологічною службою ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» в цілому.

1.6. Соціологічна служба ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» веде необхідну документацію згідно з діючими по-ложеннями та функціями, які їй делегуються, на державній мові.

II. Основні завдання соціологічної служби

2.1. Організація та проведення загальнодержавних, регіональ-них і локальних соціологічних досліджень із актуальних проблем бібліотекознавства, громадського та суспільного життя країни, молоді.

2.2. Формулювання пропозицій щодо можливих шляхів ви-рішення виявлених проблем на підставі проведених досліджень.

2.3.1. Надання методичної та консультативної допомоги обласним бібліотекам України для юнацтва, молоді у розробці програм і методик досліджень.

2.3.2. Організація та проведення науково-практичних конфе-ренцій з актуальних проблем бібліотечної справи, зокрема, з пи-тань науково-дослідної роботи.

2.4. Написання статей і звітів на теми проведених соціологіч-ною службою досліджень.

ІІІ. Основні види діяльності психологічної служби

3.1 Виявлення актуальних проблем ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» та її користувачів, розробка соціологічних програм за темами виявлених проблем. Розробка соціологічного інструментарію дослідження. Збирання та узагальнення даних, написання остаточних звітів.

3.2. Складання оглядів про науково-дослідну діяльність ДЗ «Дер-жавна бібліотека України для юнацтва» та обласних бібліотек мережі.


13

ІV. Структура та управління соціологічною службою

4.1. Соціолог призначається директором бібліотеки за пого-дженням із заступником директора з наукової роботи.

4.2. Структура соціологічної служби визначається цим Положенням; її діяльність фінансується за рахунок власних коштів ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва».

4.3. Робота соціологічної служби ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва» здійснюється за поточними річними планами.

4.4. Плани роботи соціологічної служби погоджуються із завідувачем науково методичного відділу, заступником директора з наукової роботи в установленому порядку та затверджується директором бібліотеки.

4.5. Соціологічної служба (соціолог) звітує про свою діяль-ність перед завідувачем науково методичного відділу, заступником директора з наукової роботи.

V. Співробітники соціологічної служби мають право

5.1. Взаємодіяти з адміністрацією бібліотеки.5.2. Брати участь у роботі психологічної служби.5.3. Запитувати і отримувати від адміністрації інформацію з

питань, віднесених до компетенції соціологічної служби.5.4. Здійснювати збір, накопичення, зберігання і обробку

соціологічної інформації.5.5. Проводити конференції, наради, семінари, зустрічі та інші

заходи з питань, віднесених до компетенції соціологічної служби.5.6. Розміщувати інформацію, отриману в результаті соціо-

логічних опитувань, в інформаційному віснику «Бібліосвіт» та на сайті бібліотеки.


14

VI. Співробітники соціологічної служби повинні

6.1. Проводити соціологічні дослідження та опитування згідно плану ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва».

6.2. За наявності відповідної проблеми надавати допомогу обласним бібліотекам для юнацтва.

6.3. Підвищувати рівень соціологічних знань.6.4. Відвідувати заходи професійно-цільового напрямку.6.5. Будувати свою діяльність на основі доброзичливості,

довіри, у тісному співробітництві з колегами та відвідувачами.6.6. Права і обов’язки соціологів визначаються їх посадовими

інструкціями, що затверджуються директором бібліотеки. ■


15

Вміння, потрібні працівникам бібліотек для юнацтва в цифрову епоху 1

Далія Хамада, Сильвія Ставриді, відділ спеціалізованих бібліотек Александрійської бібліотеки (Єгипет)

В епоху, коли знання та інформація розповсюджуються у пришвидшеному тем-пі, важливо зробити переоцінку ключових компетенцій, потрібних бібліотекарям, які обслуговують молодь.

У цій статті аналізується література про головні вміння, необхідні бібліотекарям у цифрову епоху, і компетенції працівників юнацьких бібліотек, визначені Американською бібліотечною асоціацією. Матеріал також містить відповіді бібліотекарів юнацького відділу Алек-сандрійської бібліотеки на опитування щодо вмінь, потрібних для якнайкращого обслуговування користувачів. Наприкінці статті представлено список умінь і компетенцій, необхідних для забез-печення бібліотекарями доступу до інформації у цифрову епоху.

Вступ. Наше повсякденне життя швидко змінюється вна-слідок впровадження технічних інновацій в усіх сферах. Технічні зміни стосуються бібліотекознавства та інформаційних систем не меншою мірою, ніж інших галузей. Ці зміни спричиняються до перетворення бібліотекарів з простих зберігачів книг на динамічних діячів, які збирають інформацію з різних джерел і роблять її доступною для користувачів. Бібліотекарі, таким чином, повинні виконувати нову роль, що вимагає від них володіння 1 79-й Всесвітній бібліотечний та інформаційний конгрес (Сінгапур, 17-23 серпня 2013 р.)

Зарубіжний досвід

Чи є освітні програми внЗ придатними для

підготовки бібліотеЧних фахівців,

які обслуговуватимуть юнацтво в XXI ст.?


16

різноманітними вміннями – від традиційного виховання, допомоги та оцінки користувачів до професійного володіння бібліотечними інформаційними системами (Awad 2008; Bin Hashim and Mokhtar 2012). Для розповсюдження знань та інформації в усіх наявних форматах – друкованому, електронному, аудіовізуальному – су-часні бібліотекарі мають навчитися нових технологій і вільно користуватися ними, виконуючи свою головну роль, яка полягає в організації великих обсягів інформації і ресурсів у доступний та зручний для користувачів бібліотек спосіб (Bin Hashim and Mokhtar 2012). Ешрофт (Aschroft 2004) зазначав необхідність трансформації вмінь, ролей і характеристик фахівців з бібліотечних інформаційних систем (БІС) у відповідь на технічні інновації. Проте, досліджень, у яких перелічено вміння і компетенції, необхідні фахівцям з БІС у цифрову епоху, дуже мало (Nonthacumjane 2011), і немає жодної роботи, де такі списки наводилися б стосовно юнацьких бібліотек.

Отже, головне питання цієї статті: якими є основні вимоги до бібліотекарів, що працюють з молоддю, у цифрову епоху?

Огляд літератури. Зусилля дослідників і бібліотекарів щодо визначення ключових бібліотечних компетенцій досі зосереджу-валися здебільшого на бібліографах та працівниках відділів об-слуговування і інформаційних технологій. Списки, представлені Бін-Хашимом і Мохтаром (Bin Hashim and Mokhtar 2012), Абель-сом та ін (Abels et al. 2004), Нонтакумджане (Nonthacumjane 2011), Содердалем і Хірстом (Soderdahl and Hirst 2009), Чайлдерсом (Childers 2003) і Су Куанху (Soo-Guan Khoo 2007), складаються переважно з професійних умінь, особистісних умінь та вмінь, пов’язаних із знаннями; ці списки придатні для всіх працівників інформаційної сфери.

Бін-Хашим і Мохтар (2012) розділили вміння, потрібні бібліотека-рям для ефективної й успішної роботи в цифрову епоху, на дві головні категорії: професійні та особистісні. Професійні вміння включають: знання змісту і спроможність оцінювати та фільтрувати інформацію за


17

критерієм доцільності; спроможність розробляти доступні та дешеві інформаційні послуги; спроможність розробляти інформаційні техно-логії з урахуванням потреб і цінностей; спроможність структурувати інформацію та розповсюджувати її серед користувачів; спромож-ність забезпечувати доступ до інформації та оцінювати наслідки використання інформації і, відповідно, покращувати інформаційні послуги. Особистісні вміння включають низку компетенцій, по-трібних для обслуговування користувачів, а також ряд життєвих умінь. До числа компетенцій, потрібних для обслуговування ко-ристувачів, належать: гнучкість, вміння ефективно спілкуватися, позитивне ставлення до навколишнього світу, вміння працювати у команді, лідерські вміння, бажання набувати знання та роз-будовувати мережі професійної комунікації. До числа життєвих умінь належать творче мислення, спроможність швидко приймати рішення, адекватна самооцінка та віра в себе.

Су Куанху (2007) розділив компетенції, потрібні бібліотекарям у сінгапурських умовах, на традиційні вміння, додаткові вміння, вміння, пов’язані з інформаційними технологіями, комп’ютерну грамотність, особистісні установки й риси та знання предмета. Ці вміння охоплюють такі компетенції, як спілкування, каталогізація, навчання та виховання користувачів, адміністративні та управлінські вміння, вміння будувати професійні мережі і інтелектуальна допитливість.

Комісія Ради директорів спеціалізованих бібліотек виділила два основних типа компетенцій, необхідних для того, щоб фахі-вець з інформаційних питань міг успішно виконувати свою роль у збиранні та розповсюдженні інформації, – професійні та осо-бистісні компетенції. Ці дві групи вважаються вкрай необхідними для роботи фахівців з інформаційних питань. Група професійних компетенцій складається з чотирьох компонентів: управління інформаційними організаціями, управління інформаційними ресурсами, управління інформаційними послугами та користу-вання інформаційними знаряддями і технологіями. У контексті нашої статті варто враховувати лише компетенції управління


18

інформаційними ресурсами, управління інформаційними послу-гами та користування інформаційними знаряддями і технологіями. Вони включають такі компетенції, як: спроможність оцінювати інформаційні ресурси за критеріями вартості, якості, доцільності; спроможність синтезувати інформацію з різних джерел у зручному для користувачів форматі, пристосовувати і змінювати інформа-ційний продукт відповідно до потреб користувачів; спроможність підвищувати рівень інформаційної грамотності користувачів (зо-крема, що стосується навичок користування Інтернетом); спромож-ність оцінювати потреби й інформаційні дефіцити користувачів, а також бути в курсі інформаційних технологій, що виникають, і відповідно вдосконалювати себе.

Особистісні цінності і вміння включають: спроможність чітко викладати думки, поважати різноманітність, ризикувати; креативність, гнучкість; спроможність бачити перспективу (Abels et al., 2003)

Нонтакумджане (Nonthacumjane 2011) розглянув функції і вміння бібліотекарів цифрової епохи, виділені деякими до-слідниками БІС. Ці вміння, згідно з вимогами до технологічних компетенцій, він розділив на три групи: особистісні, загальні і пов’язані з фаховими знаннями. До особистісних умінь нале-жать спроможність аналізувати, самостійно мислити, гнучкість, креативність, адаптивність, ентузіазм; високий рівень мотивації та спроможність взаємодіяти з різними користувачами. Загальні вміння, важливі для переважної більшості професій, включають інформаційну грамотність, комунікаційні вміння, критичне мис-лення, спроможність працювати у команді, додержання етичних норм та соціальну відповідальність, спроможність вирішувати проблеми та бути лідером. Фахові знання – це знання у сфері БІС; вони набуваються на відповідних курсах. До вмінь, пов’язаних з фаховими знаннями, належать уміння, що стосуються метаданих, розробки баз даних, цифрового архівування та збереження, роз-ширення фондів і систем управління змістом.


19

Чайлдерс (Childers 2003) підкреслив, що загальна комп’ютерна грамотність бібліотекарів є вкрай важливою для ефективної роботи в умовах швидких технічних змін. Вимоги до комп’ютерної грамотності можуть висуватися на трьох рівнях: базовому, нормативному і цільовому. Базовий рівень передбачає вміння включати комп’ютер, знайомство з основними операціями на комп’ютері, вміння включати принтер і вставляти в нього папір, вміння відкривати браузери й користуватися меню, відправляти та отримувати електронні листи, вміння користуватися пошуковими машинами Інтернету. Нормативний рівень передбачає володіння дещо більш широким (але не таким широким, як на цільовому рівні) колом вмінь, зокрема, вмінням завантажувати звичайні та індивідуальні файли, а також уміннями, пов’язаними з безпекою.

Содердаль і Хірст (Soderdahl and Hirst 2009) розділили технічні компетенції, визначені в Айовському списку основних компетенцій, потрібних бібліотекарям, на компетенції, пов’язані з користуванням комп’ютерами, принтерами та Інтернетом, з без-пекою, операційними системами Microsoft Windows, електронною поштою, реєстрацією, політикою в галузі інформаційних технологій тощо. Вимоги до кожної з цих компетенцій можуть висуватися на базовому, проміжному та вищому рівнях – відповідно до рівня знань, необхідних для виконання тих або інших бібліотечних завдань.

У світлі вищезазначеного можна сказати, що більшість вимог до технічних компетенцій бібліотекарів належать до категорії за-гальних у тому сенсі, що вони придатні , зокрема, для працівників юнацьких бібліотек.

Компетенції працівників юнацьких бібліотек, визна-чені Американською бібліотечною асоціацією. Американська бібліотечна асоціація визначила перелік умінь і знань, потрібних бібліотекарям для ефективного обслуговування юнацтва у XXI ст., а також інструментів, які їм треба розробити й пристосувати до швидких змін. При цьому зазначалося, що послуги, яких потребує


20

і на які заслуговує молодь, повинні бути не лише збережені, але й переоцінені та покращені. Визначені компетенції узагальнено й розділено на сім груп: лідерство і професіоналізм, спілкування, популяризація і маркетинг, знання цільової групи користувачів, адміністрування, знання матеріалу та доступ до інформації й послуг.

Методологія. Для визначення переліку компетенцій, необхідних бібліотекарям, які обслуговують юнацтво, використовувався метод якісного опитування. Одномоментне опитування 4 бібліотекарів і 1 завідувача відділу Александрійської бібліотеки, що обслуговують молодь, застосовувалося з метою отримання від них «зворотного зв’язку». Список умінь, зазначених в опитуванні, був складений на підставі попередніх списків умінь, потрібних бібліотекарям, які ко-ристуються БІС у технологічну епоху, а також переліку компетенцій працівників юнацьких бібліотек, визначених Американською біблі-отечною асоціацією. Участь в опитуванні була добровільною. Мета опитування, а також зміст кожного з умінь пояснювалися окремо, щоб у зрозумілості термінології не було сумнівів. На заповнення опитувальника і його повернення відводився цілий день. Варто за-значити, що в опитувальник було включено не всі елементи із списку вмінь, складеного Асоціацією бібліотечного обслуговування молоді (YALSA), а лише ті, які дійсно потрібні для обслуговування молодих користувачів і можуть бути практично засвоєні у відділах обслугову-вання молоді Александрійської бібліотеки.

Учасники. В опитуванні брали участь працівники Алек-сандрійської бібліотеки: 4 бібліотекарі і 1 завідувач відділу. Не всі вони займаються бібліографічним обслуговуванням (дехто відпо-відає за проведення масових заходів), і саме цією спеціалізацією визначаються необхідні їм технічні вміння. У таблиці представлено демографічні показники учасників опитування.


21

1. Вік

20-30 31-40

2 2

2. Стать

Чоловіча Жіноча

1 3

3. Освіта

Бакалавр у галузі БІС Бакалавр у пов’язаних галузях

Бакалавр в інших галузях

1 1 0

4. Стаж

0-3 4-7 8-11

1 2 1

5. Характер зайнятості

Повна ставка За сумісництвом

4 -

6. Володіння мовами

Англійська Французька

4 1


22

Нижче наводяться відповіді бібліотекарів, які обслуговують юнацтво, на питання про те, чи згідні вони, що особистісні вміння, фахові вміння та знання конкретних дисциплін, вміщені в опиту-вальнику, є дійсно важливими для обслуговування користувачів у цифрову епоху.

Вимоги до вмінь бібліотекарів, які обслуговують юнацтво. В опитувальнику міститься перелік наступних важливих вимог до особистісних вмінь бібліотекарів, які обслуговують юнацтво: аналітичне мислення, креативність, гнучкість, спроможність з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, адаптивність, спромо-жність враховувати потреби користувачів, ентузіазм, високий рі-вень мотивації, схильність до взаємодії з іншими працівниками і до залучення їх до спільної роботи, толерантність, уміння ство-рювати професійні мережі, адекватна самооцінка, цікавість до різних сфер знань, упевненість у собі, сприйняття індивідуальних відмінностей та повага до культурної різноманітності. Один біб-ліотекар, який обслуговує юнацтво згодився з тим, що всі вони важливі. Двоє учасників не згодилися з необхідністю з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, а один – з необхідністю цікавитися різними сферами знань. Один учасник вважає, що адаптивність є якістю, потрібною бібліотекарям, які обслуговують юнацтво.

До числа важливих фахових вмінь належать: інформаційна грамотність, комунікативні вміння, критичне мислення, спромо-жність до командної роботи, етика і соціальна відповідальність, обстоювання професійних установок у молодіжному середовищі, спроможність вирішувати задачі, лідерські вміння, вміння раціо-нально розподіляти час, спроможність до самонавчання та про-фесійного розвитку, спроможність захищати й рекламувати свою фахову діяльність, вміння зберігати конфіденційність, знання англійської мови на робочому рівні, чітке уявлення про впровадження технологічних інновацій у бібліотечну роботу. Двоє учасників згодилися з тим, що всі ці вміння важливі, а двоє заперечили важливість знання


23

англійської мови на робочому рівні. Один учасник заперечив твер-дження, що етика і соціальна відповідальність, лідерські вміння, спроможність до самонавчання та професійного розвитку, знання англійської мови на робочому рівні та чітке уявлення про впро-вадження технологічних інновацій у бібліотечну роботу конче необхідні для покращення обслуговування молоді.

Серед потрібних знань конкретних дисциплін виділяються: знання теорій розвитку людини, розуміння інтересів і потреб ко-ристувачів, знання про необхідне технічне обладнання, знання про комплектування фондів, спроможність оцінювати зміст докумен-тів, поінформованість про використання різноманітних цифрових пристроїв, технічна грамотність, знання про надійні інформаційні ресурси, що функціонують у режимі онлайн, впевнене користу-вання новітніми технологіями, вміння розробляти і впроваджувати заходи для користувачів та оцінювати їх ефективність, вміння змінювати та оновлювати веб-сайти. Двоє учасників згодилися з тим, що оволодіння усіма цими сферами знань конче необхідне для бібліотекарів, які обслуговують юнацтво. Двоє учасників за-перечили важливість технічної грамотності, а один – значення оцінки змісту документів і впевненого користування новітніми технологіями. Один учасник не згодився з важливістю знань про необхідне технічне обладнання.

Враховуючи «зворотний зв’язок» від завідувача відділу і біб-ліотекарів, які обслуговують юнацтво, ми дійшли висновку, що всі перелічені особистісні вміння, фахові вміння та знання конкретних дисциплін можуть вважатися компетенціями бібліотекарів, кри-тично важливими для покращення обслуговування користувачів.

Обговорення. Проводячи це дослідження, ми намагалися відповісти на два головних питання: «Що необхідно для якісної освіти бібліотекарів, які обслуговують юнацтво?» і «Чи є нинішня освітня програма придатною для підготовки бібліотечних фахівців, які обслуговуватимуть юнацтво в XXI ст.?»


24

На підставі відповідей бібліотекарів, які обслуговують юнац-тво, на опитувальник можна зробити висновок, що підсумкові вимоги до них переважно узгоджуються з вимогами до бібліоте-карів усіх типів та спеціалізацій, визначеними в ході попередніх досліджень. Більшість бібліотекарів погоджувалася з тим, що особистісні вміння, фахові вміння та знання конкретних дисци-плін із загального списку здебільшого придатні для фахівців, які обслуговують молодь. Наприклад, 75 % учасників погоджувалися з тим, що впевнене користування технічними пристроями є важ-ливим для обслуговування юнацтва.

Бібліотекарю потрібно в ідеалі мати багато вмінь, і це може створити не абияку проблему, оскільки мало хто володіє всіма відповідними вміннями. Існує розповсюджена думка, що бібліоте-карі є інтровертами, а якщо так, то важко знайти дійсно кваліфі-кованого бібліотекаря, який відповідав би зазначеним вимогам (Soo-Guan Khoo 2007). Однак деякі вміння пов’язані з іншими, дрібнішими, а одні вміння важливіші, ніж інші. Наприклад, у сфері особистісних умінь адаптабельний бібліотекар, як правило, є достатньо «гнучким» і «толерантним», щоб бути спроможним не лише обслуговувати користувачів але й впроваджувати в біб-ліотечне обслуговування новітні технології. Так само і вміння, що стосуються користування комп’ютером, тісно пов’язані з багатьма вміннями з інших категорій.

У процесі дослідження було здійснено огляд літератури, про курси бібліотекознавства, які викладаються в Єгипті. З цього огляду можна зробити висновок, що між програмами з бібліоте-кознавства єгипетських університетів і бібліотечними вміннями, що користуються ринковим попитом у технологічну епоху, існує справжня прірва. Хассан (Hassan 2012) зазначив, що у відповідь на поточні ринкові вимоги до загальної програми з БІС було додано низку нових курсів, зокрема, web-ресурси, соціальна та цифрова інформація, комунікативні вміння, авторське право, мови, що використовуються в Інтернеті (MXL, HTML), глибинний аналіз


25

даних тощо. Модернізація програми з бібліотекознавства триває, і нові курси зараз складають близько 31 % програми (Arwa 2009). Таке оновлення тематики курсів спрямовано на включення в курси бібліотекознавства єгипетських університетів ознайомлення з но-вими технологіями. В огляді професійного розвитку бібліотекарів у цифрову епоху Соліман (Soliman 2010) звернув увагу на те, що на факультеті бібліотекознавства та інформаційної науки Алексан-дрійського університету комп’ютерні курси поціновуються значно більше, ніж курси з комунікативних і лідерських вмінь. Однак, плануючи програми з бібліотекознавства, слід враховувати, що це протирічить наведеним Нонтакумджане висновкам дослідження Геролімаса і Консти (Gerolimas and Konsta 2008), згідно з якими комунікативні вміння вважаються бібліотекарями одними з най-пріоритетніших.

Технологічна епоха, звісно, глибоко вплинула як на бібліотеки, так і на бібліотекарів. Аби гідно відповісти на її виклики, бібліо-текарям необхідно оволодіти рядом дуже важливих вмінь, конче потрібних для виконання ними своїх обов’язків у нинішні часи. Ці найважливіші вміння можна представити наступним чином:

Особистісні вміння: креативність, пристосовуваність (адап-табельність), високий рівень мотивації.

Професійні вміння: комунікації і лідерство, самонавчання і професійний розвиток, чітке уявлення про впровадження техно-логічних інновацій у бібліотечну роботу.

Знання конкретних дисциплін: знання потреб користувачів, технічна грамотність, знання новітніх електронних ресурсів, знання про комплектування фондів.

Перелічені вміння – найбільш важливі і свідчать про готовність та зручність роботи бібліотекаря з технікою. На додаток до цих умінь бажаним є знання web 2.0, яке дає змогу орієнтуватися в соціальних мережах, які тепер стали головним захопленням молоді. Таке знання дозволить створити інтерактивний веб-сайт, який полегшить молодим користувачам отримання інформації про послуги та фонди бібліотеки.


26

Обмеження дослідження. Головним обмеженням цього дослідження є розмір вибірки. Опитані працівники бібліотек, які обслуговують юнацтво, не представляють усіх бібліотекарів Єгипту. Якщо б розмір вибірки був більшим, результати, можли-во, засвідчили б менш одностайну підтримку наведених умінь. Ще одне обмеження пов’язане з освітою бібліотекарів. Лише один бібліотекар має посвідчення про закінчення курсу з БІС. Це означає, що з відповідей учасників опитування не можна зробити однозначних висновків щодо програми БІС та ринкового попиту і що досвід та загальні знання можуть стати змінною, яка потребу-ватиме розгляду під час подальших досліджень у цій сфері. Третім обмеженням є відсутність у Єгипті попередніх досліджень бібліо-течної роботи з молоддю, що стосувалися б вимог до компетенції; у таких умовах можна керуватися лише даними Американської бібліотечної асоціації.

Висновки. На нове покоління бібліотекарів, які обслуго-вують молодь, глибоко впливають постійні технічні зміни. Щоб ефективно і в привабливій формі надавати інформацію молодим користувачам в умовах таких змін, потрібні спеціальні вміння. Ці вміння набуваються завдяки формальній освіті, досвіду і, переду-сім, особистим схильностям. Перелік важливих вмінь (поєднання традиційних ключових компетенцій бібліотекарів, які обслуговують юнацтво, і компетенцій, важливих для бібліотекарів у цифрову епоху) наведено вище.

Проведене дослідження підштовхує до важливого висновку: чи не краще в країнах із недостатнім рівнем інтегрованості техніки у життя зберігати два незалежних розділи бібліотекознавства? Чи не слід розглянути можливість отримання посвідчення з класич-ного бібліотекознавства і – окремо – посвідчення з оволодіння новітніми бібліотечними технологіями?


27

Рекомендації. Дуже важливою є безперервна технічна освіта бібліотекарів, які вже працюють. І, без усякого сумніву, постійно вдосконалюватись у технічній сфері потрібно викладачам бібліо-текознавства; це дозволить їм бути в курсі новітніх технологічних тенденцій і змін.

Компетентні бібліотекарі повинні постійно шукати можливо-сті набуття нових знань, мати високий рівень мотивації і складати плани професійного розвитку, які включали б відвідування кон-ференцій, участь у дистанційних курсах та професійних форумах в Інтернеті, щоб розуміти важливість стеження за технічними змінами і бути готовими пристосовуватися до них. ■

http://library.ifla.org/70/1/105-hamada-en.pdf


28

Стратегічний менеджмент – це ді-яльність, яка забезпечує реаліза-

цію цілей організації в умовах динамічного, мінливого і невизначеного середовища, що дозволяє їй оптимально використовувати існуючий потенціал і залишатися сприйнят-

ливою до зовнішніх вимог. У безперервному процесі стратегічного менеджменту формуються організаційні цілі, ухвалюються рішення, розробляються стабільні, довгострокові плани. Мета планування при цьому полягає в тому, щоб перевести організацію з її ниніш-нього стану в бажаний. Формулювання стратегії (способу дій) та її чіткий інструментарій є ядром управління і важливою ознакою професійного менеджменту.

Весь процес стратегічного менеджменту можна розбити на три основних етапи:

◘ підготовка;◘ розробка;

Тетяна Сопова,заступник директора ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Пропонований матеріал нагадає читачеві про страте-гічний менеджмент та познайомить з методикою створення стратегічної концепції бібліотеки і застосуванням методу SWOT.

Стратегічний менеджмент – це не ... набір інструкцій. Це аналітичне мислення і ефективне використання ресурсів.

П. Друкер

Поради професіоналів

Стратегічний менеджмент. Побудова концепції бібліотеки

мета стратегіЧного менеджменту –

переведення бібліотеки З нинішнього стану в

бажаний.


29

◘ реалізація. Усі елементи стратегічного управління взаємопов’язані і

складають єдиний замкнутий стратегічний цикл. Розглянемо етапи стратегічного менеджменту детальніше.

Перший етап – підготовка до розробки концепції – склада-ється з двох блоків: збору інформації та її стратегічного аналізу.

Збір інформації здійснюється за допомогою досліджень, опитувань, анкетувань, знайомства з інноватикою в роботі колег. Досвід роботи бібліотек для юнацтва показує, що вони щорічно проводять 4-5 різноманітних досліджень, у т. ч. і задля поліпшен-ня подальшої роботи.

Другий етап – стратегічний аналіз. Головне завдання цього етапу – правильна, ефективна і результативна систематизація зібраної інформації.

Сьогодні в усьому світі широко використовується метод SWOT-аналізу. SWOT – це абревіатурне позначення сильних сторін (Strengths), слабких сторін (Weaknesses), сприятливих мо-жливостей (Opportunities), факторів загрози (Threats).

Аналіз SWOT дозволяє краще зрозуміти ті обставини, у яких діє установа. Цей метод допомагає збалансувати сильні і слабкі внутрішні сторони бібліотеки з тими сприятливими можливостями і чинниками загрози, з якими їй доводиться стикатися. Завдяки йому можна визначити не тільки потенціал організації, але й усі її переваги перед конкурентами.

Як зазначалося вище, у методиці SWOT-аналізу основні чинники, що впливають на діяльність бібліотеки, розглядаються у внутрішньому і зовнішньому, позитивному і негативному аспек-тах. Серед чинників внутрішнього середовища виділяють сильні і слабкі сторони бібліотеки.

Сильні сторони – це те, що робиться позитивно, якісно, добре, визначає ваші переваги перед конкурентами. Твердження про сильні сторони повинні ґрунтуватися тільки на фактах. Наприклад, перевагами можуть бути:


30

◘ добра репутація у користувачів та населення загалом;◘ наявність достатніх фінансових ресурсів;◘ цікаві заходи з гідними призами переможцям;◘ інноваційні проекти;◘ результативні дослідження, моніторинги;◘ залучення до роботи волонтерів;◘ сильні партнери;◘ командна робота.Що стосується слабких сторін, то тут необхідно промоніто-

рити області, у яких є складності, звернувши увагу на фінансові проблеми, проблеми розвитку бібліотеки, скарги користувачів, не-задоволені потреби співробітників тощо. Приклади слабких сторін:

◘ відсутність корпоративної культури;◘ застаріла техніка; ◘ недостатня кваліфікація персоналу;◘ відсталість в інноваційних процесах;◘ плинність кадрів;◘ недостатньо позитивний або негативний імідж;◘ відсутність фінансування.До чинників зовнішнього середовища належать можливості

і загрози.Можливості – це ті області, у яких ваші сильні сторони вико-

ристовуються недостатньо. Аби з’ясувати ситуацію необхідно провести анкетування з метою визначення нових тенденцій на ринку, що збігаються з вашими можливостями. Зокрема, потрібно відповісти на запитання: чи існують послуги, що користуються попитом, але досі не надаються користувачам вашої бібліотеки?

Резервами для зростання можуть бути:◘ вигідне географічне положення;◘ можливість розширення асортименту бібліотечної про-

дукції та послуг;◘ можливість обслуговування додаткових груп населення;


31

◘ впевненість у доброзичливій, продуктивній співпраці з іншими бібліотеками регіону;

◘ готовність благодійних фондів співпрацювати з бібліотекою;◘ спроможність фахівців отримувати гранти.Загрози – це чинники зовнішнього середовища, що можуть

завдати шкоди діяльності бібліотеки, конкурентні можливості інших бібліотек, виникнення нових тенденцій, що роблять очевидними ваші слабкості, тощо.

До загроз можна віднести:◘ нестабільність політичної та економічної ситуації в країні;◘ зростання конкуренції з іншими бібліотеками;◘ зростання цін на книги;◘ відсутність нових відвідувачів;◘ зміну потреб населення;◘ розірвання відносин з партнерами або припинення їх діяльності.

На цьому етапі необхідно визначити лише найсуттєвіші чинники.Його головною метою є створення базису концепції. Кон-

цепція, або концепт (від лат. Conceptio – розуміння, система), – певний спосіб розуміння (трактування) якогось предмету, явища або процесу; основна точка зору на предмет; керівна ідея для його систематичного висвітлення; система досягнення цілей. Іншими словами, концепція визначає тенденції та шляхи подальшого роз-витку бібліотеки на основі аналізу її сучасного стану.

Необхідність розробки концепції зумовлюється зокрема, процесами, характерними для розвитку бібліотеки і визначається такими факторами, як:

◘ активізація інноваційної діяльності бібліотеки;◘ впровадження в практику роботи бібліотеки нових бібліотечно-

інформаційних технологій.Метою розробки концепції є:◘ оцінка стану та можливостей бібліотеки;◘ адекватна реакція бібліотеки на зростаючі потреби сучасного


32

читача за допомогою їх прогнозування та забезпечення необхідним комплексом інформаційно-бібліотечних послуг;

◘ об’єднання колективу працівників бібліотеки навколо ідеї її оновлення та модернізації.

У концепції необхідно зазначити пріоритети розвитку бібліотеки, а саме:

◘ послідовне впровадження нових технологій в усі сфери її діяльності;

◘ активізацію інформаційних ресурсів;моптимізацію документних фондів, підвищення ефектив-

ності їх використання;◘ розширення репертуару та обсягу інформаційно-бібліотечних

послуг; ◘ організацію безперервного навчання і перепідготовки бібліо-

течних фахівців. Концепція розвитку бібліотеки є основою для розробки стра-

тегічних напрямків діяльності бібліотеки на найближчу перспективу та прийняття конкретних рішень і вжиття заходів з удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів.

Концепція зазвичай складається з п’яти основних розділів: вступ, місія, цілі, завдання, методи. У цих розділах даються від-повіді на наступні питання:

◘ вступ: якою є поточна ситуація в бібліотеці, на підставі яких показників, з урахуванням яких успіхів і невдач (див. дані SWOT-аналізу) створюється концепція?

◘ місія: для чого існує бібліотека? ◘ мета: у якому напрямку рухається книгозбірня, якого ре-

зультату вона прагне досягти?◘ завдання: що необхідно зробити для досягнення бажаних

результатів?◘ методи: у який спосіб планується досягти результатів.Розглянемо вимоги до кожного з розділів концепції дещо

детальніше.


33

При написанні вступу основна увага зосереджується на короткій загальній інформації про бібліотеку, описується поточний стан справ, дається характеристика відмітних особливостей, досягнень, які роблять її унікальною. Наприклад, бібліотека – мультимедійний центр, створення тематичних зон, відкриття музею історії книги, інноваційні форми роботи (флеш-моб, історичний пазл, квест, цикли фан-паті, скрапбукінг, профбутіки) тощо.

У вступі також необхідно зазначити і проблеми, що потре-бують невідкладної уваги, прийняття конкретних рішень та вжиття відповідних заходів.

Термін «проблема» має кілька значень. У загальному ви-гляді проблемою можна назвати те, що потребує вирішення, змін, викликає заклопотаність чи розбіжності між колегами. Також проблемою можуть стати припущена помилка, трудність (склад-ність) у досягненні мети або непередбачений результат діяльності. Спеціалісти дійшли висновку, що головним завданням під час створення концепції бібліотеки є чітке виявлення проблем задля подальшого їх ефективного вирішення.

Місія передбачає визначення основних передумов діяльності підприємства в умовах відчутного впливу на нього зовнішнього середовища і певних складових його внутрішньої природи та організації, а також розробку основних завдань, які виникають перед підприємством з урахуванням перспектив реалізації місії. Формулювання місії повинно забезпечити підтримку конкуренто-спроможності підприємства і надати йому певні конкурентні пере-ваги. У всіх діях підприємству (установі) необхідно орієнтуватися на свою місію і використовувати її як елемент бренду.

Кожен працівник і отримувач послуг підприємства (установи) повинен розуміти його ідеальну місію, для чого вона має бути:

◘ яскравою, індивідуальною, унікальною, чіткою, недво-значною, несуперечливою;

◘ короткою;◘ прийнятною як основа для позитивних дій;


34

◘ здійсненною;◘ творчою і надихаючою.У найзагальнішому розумінні місія бібліотеки – збереження

бібліотечно-інформаційних ресурсів та забезпечення вільного доступу користувачів до вітчизняних і світових документних та інформаційних ресурсів мережі Інтернет для набуття знань, особистісного (творчого, інтелектуального, духовного) розвитку, задоволення інформаційних, освітніх потреб, а також організація відпочинку і дозвілля користувачів.

Визначення місії кожної окремої бібліотеки, безперечно, має бути більш стислим і конкретним. Таким чином, за допомогою декількох простих і важливих фраз необхідно описати велику і благородну місію, створити чітке бачення майбутнього.

Ось кілька прикладів вдалого формулювання місії бібліотек: «Створити надійний інформаційний міст між людьми і знаннями, яких вони потребують» (Казахстан); «Усмішка на обличчі, любов у словах, повага до користувача» (Японія); «Активна участь у формуванні особистості, створенні умов для її інтелектуального розвитку, реалізації творчого потенціалу; інформаційне забезпе-чення потреб читачів; забезпечення прав особистості на користу-вання духовними цінностями та інформаційними ресурсами» (Білгородська ОУНБ, РФ).

Що стосується бібліотек України для юнацтва, то їх місію можна сформулювати наступним чином: «Інформаційна підтримка молодої людини в найбільш складний період розвитку і стано-влення особистості, допомога у вирішенні проблем, особливо значимих в юнацькому віку – формування світогляду, вибір про-фесії, отримання освіти, створення сім’ї тощо».

На підставі сформульованої місії виробляються мета і за-вдання. Дуже часто ці терміни сприймаються як синоніми, проте слід визнати, що вони не взаємозамінні: поняття «мета» більш глибоке та об’ємне. Спочатку визначається мета, а потім для її дося-гнення вирішується ряд завдань. Мета – це чітко описаний бажаний


35

результат, якого необхідно досягти. Щоб успішно досягати мети, її потрібно правильно сформулювати. Для цього існує ряд методик, за допомогою яких можна поставити дійсно «якісну» мету. Один з найпоширеніших і дієвих способів – це визначення «розумної» (від англ. «Smart») мети, з використанням SMART- критеріїв:

◘ конкретність;◘ вимірність;◘ досяжність (здійсненність);◘ значимість;◘ орієнтованість на результат.Підсумком даного етапу є визначення сміливої мети, здатної

підняти бібліотеку на нову висоту.Наступний розділ концепції визначення завдань, які потрібно

вирішити для досягнення тієї чи іншої стратегічної мети. Завдан-нями називаються майбутні події (всередині чи за межами бібліо-теки), які повинні істотно вплинути на її здатність виконувати свою місію та досягати мети.

Менеджери виділяють декілька ключових просторів (сфер інновацій), у рамках яких бібліотека визначає свою мету і вирішує поставлені перед нею завдання:

◘ створення нових моделей бібліотек;◘ зміна організаційної структури бібліотеки, наприклад,

створення нового структурного підрозділу і т. д.;◘ технологічні процеси, серед яких можна виділити обслу-

говування, каталогізацію, комплектування та обробку літератури тощо;

◘ дослідницька, рекламна діяльність, фандрайзинг;◘ створення нових бібліотечних продуктів і послуг.І нарешті, останній розділ концепції – стратегічні методи.

Метод – це систематизована сукупність кроків і дій, які необхідно вжити, щоб вирішити певні завдання та досягнути певної мети.

У цьому розділі концепції слід врахувати всі стратегічні дії (заходи), необхідні для вирішення поставлених завдань.


36

Для оцінки інноваційних, незвичайних і провокаційних ідей, пропозицій та ситуацій використовується ефективний метод «Шість думаючих капелюхів». «Одягаючи» по черзі кожен капелюх (білий, червоний, жовтий, голубий, зелений, рожевий), фахівець або експертна група розглядають інноваційну ідею з різних точок зору. Основні переваги цієї креативної технології – паралельне мислення, розгляд під різними кутами зору тощо.

У розділі «Методи» необхідно визначити напрямки, у рамках яких плануються стратегічні інноваційні зміни. Вони можуть сто-суватися роботи над формуванням і організацією фонду, інформа-тизації бібліотек, бібліографічної діяльності, науково-методичної, дослідницької роботи, обслуговування користувачів, кадрової по-літики, соціальних технологій та ін. Знову ж таки, з урахуванням особливостей конкретної бібліотеки зазначені елементи можуть модифікуватися.

Заключним і найтривалішим етапом стратегічного процесу є реалізація стратегічної концепції. Перетворення стратегічного плану в дії, спрямовані на виконання стратегії і досягнення мети бібліотеки – ось основне завдання даного етапу. Необхідно ви-значити, за допомогою яких ресурсів, ким, коли і яким чином може бути досягнута мета організації? Для цього передбачається розподілити фінансові кошти, узгодити основні заходи та терміни їх виконання, проаналізувати людський чинник. Характер дій, що забезпечують ефективність досягнення заданих цільових пара-метрів, залежить від особливостей управління того чи іншого закладу і може варіюватися.

Декілька порад, для успішного впровадження концепції:◘ опишіть нову концепцію як ефективний метод, який при-

носить користь користувачам;◘ створюйте прості і зрозумілі програми, у т. ч. комплексні;◘ постійно обговорюйте поточні питання із працівниками

бібліотеки, створіть робочу групу із зацікавлених, грамотних фахівців;


37

◘ підтримуйте зацікавленість до всього, що пов’язано з новою стратегічною концепцією;

◘ фіксуйте перші успіхи.Таким чином, створення дієвої концепції бібліотеки з вико-

ристанням новітніх засобів стратегічного менеджменту, сприяючи послідовному використанню переваг і подоланню слабких місць книгозбірні, помітно підвищує ефективність її роботи. ■


38

Постійне зростання інформацій-них потоків потребує нових форм

роботи, які допоможуть за короткий термін передати тим, хто навчається, великий обсяг знань, забезпечити високий рівень засвоєння матеріалу та закріпити його на практиці. У бібліотеках дедалі більшого

поширення набуває використання новітніх методів навчання та формування навичок командної співпраці.

Інтерактивне спілкування – це обмін інформаційними по-відомленнями у режимі реального часу. У залежності від програм спілкування воно може здійснюватися у голосовій, текстовій або візуальній формі. Для участі в голосовій конференції необхідно мати мікрофон і динаміки, для відеоконференції – ще й відеока-меру. Переваги інтерактивного спілкування полягають у полегшенні сприйняття матеріалу, визначення ефективної та неефективної поведінки, використання досвіду для вирішення проблем.

Обізнаність з особливостями інтерактивного спілкування свідчить про якісну роботу бібліотекаря та сприяє підвищенню його кваліфікації. Далі розглянемо конкретні форми інтерактив-ного спілкування.

Неконференції є антиподом конференцій. Вони відрізня-ються відсутністю чіткої (вертикальної) організації проведення,

Поради професіоналів

Інтерактивне спілкування як індикатор оцінки роботи бібліотекаря

методи інтерактивного спілкування доконеЧно

потрібні для беЗперервного навЧання, вдосконалення,

підвищення фахового рівня бібліотекарів.

Наталія Боговін,завідувач відділу зв’язків з громадськістю ДЗ «ДБУ для юнацтва»


39

жорсткого регламенту, сплати членських внесків та комерційних презентацій реклам певної продукції.

Виділяються наступні різновиди неконференцій: відкритий простір (open space technology), БарКемп (barcamp), бліц-презентація (speed geeking), або блискавичні промови (lightening talks), печа-куча (pecha kucha), світове кафе (world café, або knowledge café).

Ефективною формою проведення зустрічей, яка максимально сприяє вирішенню проблем та активній участі в обговоренні теми заходу, є відкритий простір. За умов такої організації обговорення його учасники мають можливість висловитися та бути почутими.

БарКемп – це відкриті неформальні зустрічі, які надають можливість обмінятися ідеями та досвідом, а також добре відпочити.

Бліц-презентації , або блискавичні промови, є більш чітки-ми та більш детальними, ніж попередні різновиди інтерактивного спілкування. Це короткі (5 – 10 хв.) виступи, які об’єднуються у сесії тривалістю 60 хв. Вони відбуваються під час неконференції або БарКемпу.

Під час неконференцій часто застоствується «печа-куча» – метод простої, короткої та динамічної презентації у вигляді обмежених за часом, чітко регламентованих доповідей, який виник у Японії. Учасники діляться думками, ідеями, демонструють результати своєї роботи, фотографії. Під час перерви між презентаціями вони обмінюються враженнями.

Світове кафе – це форма структурованої дискусії, упродовж якої кожен може висловитися на запропоновану тему, переходячи від одного столика до іншого і приєднуючись до різних груп уча-сників. У деяких випадках спілкування відбувається у вільній формі, а в інших – з дотриманням чіткого регламенту. Попередня дискусія може фіксуватися на папері для того, щоб чергові учас-ники могли бачити, що відбувалося раніше.

Активними формами навчання є також майстер-класи та тренінги, спрямовані на засвоєння теоретичних знань, формування навичок, практичних вмінь. Майстер-класи дозволяють підвищити


40

кваліфікацію фахівців, використовуючи успішний досвід одного або двох майстрів-практиків. Тренінги допомагають ефективно вирішувати питання професійного та особистісного розвитку. За допомогою аналізу конкретних прикладів, групових дискусій визна-чаються наявні та виробляються нові способи подолання типових труднощів. У більшості учасників відбувається зміна внутрішніх установок, переосмислюються стереотипи. Тренінги ефективні тому, що активність усіх їх учасників є обов’язковою.

«Мозкова атака» («мозковий штурм») – форма ефектив-ного стимулювання пропозицій і нових ідей, вирішення складних проблем з використанням творчого пошуку, що сприяє активізації і тренуванню мислення.

Основні етапи «мозкової атаки»:◘ формулювання проблеми;◘ обговорення і розвиток ідей;◘ підтримка і заохочення учасників;◘ фіксування пропозицій;◘ оцінка ідей.Під час «мозкової атаки» забороняється критика будь-якої

ідеї. Учасники можуть комбінувати ідеї, запропоновані іншими. На першому етапі важливою є не якість, а кількість висловлювань та виступів. Допустима кількість учасників – 5 – 15 чол. Корис-ним є запрошення представників інших організацій та суміжних професій. Кожна ідея фіксується на окремих аркушах паперу. Експерти вивчають ідеї, вибираючи з них оригінальні. «Мозко-вий штурм» триває 15 хв. – 2 год., у залежності від характеру та складності проблеми. Керує роботою ведучий, який виступає першим. Він пояснює суть проблеми, необхідність її вирішення, нагадує правила засідання та пропонує учасникам висувати ідеї. Від уміння ведучого ставити питання, підказувати та уточнювати ідеї, стежити за паузами, які можуть виникати, залежить успіх «мозкового штурму». Висловлювання учасників вивчають експерти, використовуючи найоригінальніші з них. Під час підготовки та


41

проведення «мозкового штурму» важливим є послідовність вико-нання ряду процедур: формування групи учасників, групи аналізу, генерування ідей, систематизування ідей, оцінка здійсненності ідей і критичних зауважень та створення кінцевого списку рішень для практичного використання.

«Кейс-стаді» – це метод навчання та ділових ігор, при якому за основу береться вигадана або реальна ситуація. Під час «кейс-стаді» учасники вивчають проблемну ситуацію для її діагностики. Це формує в учасників аналітичні навички, вміння шукати вирі-шення конкретних проблем. Під керівництвом інструктора кейс (випадок, ситуація) аналізується за чіткою схемою та за наявності максимальної кількості учасників.

У практиці роботи керівників часто використовується така форма індивідуального навчання, як «баскет-метод». Той, хто навчається, виступає у ролі керівника і опрацьовує ділові папери, приймає відпо-відні рішення. Цей метод дає можливість учасникові виявити власний потенціал, індивідуально розкритись, продемонструвати відвертість та щирість, здатність оцінити ситуацію, прийняти вірне рішення.

Великою популярністю користуються такі форми навчання, як рольова та моделююча гра.

Рольова гра передбачає сценарій, розподіл ролей між учас-никами, підготовку матеріалу та переробку інформації. Ця гра ефективна для навчання кандидатів на керівні посади та вироб-лення навичок спілкування між особистостями. Під час рольової гри відтворюються реальні робочі ситуації. Виконання ролі до-помагає краще зрозуміти мотиви поведінки, побачити типові по-милки, вибрати правильну модель у даній ситуації. У гру вводяться опоненти, критики, провокатори та слухачі, які виступають у ролі спостерігачів. Наприкінці гри проводиться обговорення, підбива-ються підсумки, визначаються труднощі, проблеми і з’ясовується думка спостерігачів. Досвід тренера-ведучого, який підтримує учасників, створює відповідний клімат і сприяє активній участі слухачів дуже корисномий при цьому способі навчання.


42

Моделююча гра – це форма навчання, що дозволяє об’єднати професійну діяльність, роботу з інформацією і містить елементи моделювання конкретного об’єкта або основної роботи. Учасни-ки гри одержують ряд параметрів, зокрема, читацьке й цільове призначення, концепцію, місце, назву, розділи, необхідні засоби, супровідні заходи, засоби реклами, способи оцінки ефективності. Ця форма гри допомагає підвищити професіоналізм, змінити під-ходи до роботи.

Описані нові форми і методи є важливими для безперервного навчання, вдосконалення, підвищення фахового рівня бібліотека-рів у нинішніх умовах. ■


43

Бібліографічна діяльність бібліотек

Бібліограф: алгоритм успіху – орієнтація на юнацтво та молодь

Галина Буркацька, головний бібліограф відділу інформаційно-бібліографічної

роботи ДЗ «ДБУ для юнацтва»

В умовах зростання значення цифрових технологій доступ до електронної ін-

формації є необхідністю для розвитку молоді. Бібліотеки намагаються створити дружнє, гостинне середовище для всіх, хто шукає нових знань, надаючи їм можливість корис-тування сучасними технологіями, сприяючи виробленню потрібних навичок, активному розвитку юнацтва. Інформаційна революція та глобалізація змінюють сприйняття ним навколишнього світу, його інформаційні та культурні потреби дедалі більше залежать від удосконалених новітніх медіа і пошукових систем, що надають користувачам якісно нову «картину світу». Важливою вимогою демократичного суспільства до бібліотек є належне виконання завдань гуманітарно-просвітницького характеру, спрямованість на формування у молоді медіаграмотності, розвиток аналітичних здібностей і критичного ставлення до інформації та ЗМІ. Бібліо-теки стають центрами медіаосвіти. На думку фахівців ЮНЕСКО, медіаграмотність – одна з основних передумов здійснення права кожного громадянина на свободу самовираження, на вільне отри-мання інформації.

Отже, заходи з популяризації бібліографічних знань та під-вищення медіаграмотності мають посідати центральне місце в

для популяриЗації бібліографіЧних Знань

та підвищення медіагра-мотності доцільно

роЗробляти і впроваджувати дистанційні

мультимедійні технології.


44

роботі бібліографів. Традиційні форми індивідуального і групового навчання, звичайно, довели право на існування, але в сучасних умовах очевидною стає необхідність розроблення і впровадження дистанційних мультимедійних технологій (на зразок освітніх про-грам «Бібліомосту»).

Зважаючи на те, що нині, під час фактично оголошеної Укра-їні війни, яка має вагому інформаційну складову, посилюються спроби насадження неприйнятних систем цінностей і формування неадекватних ідеологічних концепцій, на перший план виходить вирішення проблеми забезпечення захисту молоді від впливу ворожої інформації.

Кількість новинних повідомлень, що публікуються в Інтернеті, сьогодні перевищує 1 млн. на добу. Багато серед них спотвореної інформації та навмисної дезінформації. Бібліографи як інформа-ційні аналітики мають враховувати спосіб отримання інформації джерелом кожного повідомлення і визначати, що в ньому міститься (перевірені факти, суб’єктивні оцінки або емоції), беручи до уваги авторитетність джерела інформації; наміри автора повідомлення, а також коментаторів і експертів. Актуальною стає профілактика поширення шкідливої інформації.

Загалом, якість інформаційно-аналітичної роботи бібліографа залежить від швидкості пошуку і обробки інформації, рівня про-фесійної підготовки, постійного вдосконалення навичок роботи з інформацією, здатності оперативно і повно донести її до споживача.

Сучасний інформаційний ринок задовольняє потреби і запити молоді за допомогою друкованих видань, баз даних (у т. ч. відда-лених), консультацій спеціалістів як у режимі онлайн (інформація на запит надходить миттєво), так і в режимі офлайн (інформація на запит надходить через деякий час). Популярною формою об-слуговування молоді є «віртуальна довідка» – надання довідкової інформації на разовий запит у дистанційному режимі через Інтернет.

Зупинімося докладніше на наповненні різноманітних баз даних (БД), без якого неможливе якісне інформаційне забезпечення


45

юнацтва та молоді в сучасних умовах. Для прикладу: досконале володіння теорією і практикою каталогізації та індексації, інфор-маційного згортання (бібліографування, анотування, реферування) дозволяє бібліографам ДЗ «ДБУ для юнацтва» наповнювати БД «Молодь України», електронну і карткову СКС, здійснювати ін-формаційний пошук, відбір джерел, релевантних інформаційним потребам молоді. У роботі бібліографам дедалі частіше доводиться використовувати нестійкі прийоми і методи, а в кожному конкрет-ному випадку – створювати індивідуальний штучний пошуковий алгоритм залежно від особливостей і складності інформаційного запиту. Це вимагає від них розвитку евристичних умінь і навичок, тобто засвоєння теорії і практики вибіркового пошуку для вирі-шення складних інтелектуальних завдань, перетворення на мене-джерів, операторів інформаційних ресурсів бібліотек. Обов’язок бібліографа – надання консультативної допомоги, тематичних, уточнювальних, адресних фактографічних довідок (за допомогою ДПА, БД інших бібліотек, електронних інформаційних ресурсів). Бібліограф має володіти інформацією про соціальні служби, центри допомоги неповнолітнім і щиро надавати молодим користувачам допомогу, пов’язану з повсякденним життям, побутовими про-блемами, освітніми, розважальними питаннями.

Успіх бібліографічної роботи полягає не тільки в наданні «сирої» інформації у вигляді довідок, бібліографічних списків, переліків друкованих і електронних видань, списків веб-сайтів тощо. Він пов’язаний також зі створенням власних інформацій-них продуктів: анотованих пізнавально-навчальних, довідково-рекомендаційних бібліографічних покажчиків з актуальних тем і проблем сьогодення. «Вищий пілотаж» бібліографа – створення інформаційно-аналітичних оглядів: інформаційних видань з висо-ким рівнем аналітико-синтетичної обробки документів.

Важливий напрямок роботи пов’язаний з виконанням соціаль-ної функції: запобіганням, стримуванням та протидією соціально-небезпечним процесам, які впливають на найбільш незахищену


46

частину населення – юнацтво та молодь. Наприклад, співпрацюючи з численними соціальними службами, медично-реабілітаційними установами, центрами соціально-психологічної адаптації, ДЗ «ДБУ для юнацтва» розробила і видала низку анотованих бібліографічних покажчиків, актуальних для молодих людей та їх батьків: «Молодь в українському суспільстві», «Протидія торгівлі людьми», «Відверто про наркоманію: щоб не занапастити молодість», «Молодь і СНІД: серйозний погляд». «Етика: вчора, сьогодні, завтра» тощо. Серія бібліографічних покажчиків «Для тих, хто хоче знати більше» («Фі-зика формує картину світу», «Стежками знань в країну біологію», «Така цікава наука хімія» тощо) сприяє поглибленню знань з певних наук. Прикладом популяризації творчості класиків української літератури та сучасних письменників і поетів є бібліографічні покажчики: «Шевченкова свіча століттями горить...»: Т. Шевченко для молоді» (до 200-річчя від дня народження), «Лише сильним дано право на безсмерття…» (до 200-річчя від дня народження О. Довженка), «Письменники нової хвилі».

Розібратися в складних подіях сьогодення, підвищити право-свідомість, зрозуміти проблеми інформаційної політики і інфор-маційної безпеки України допоможуть бібліографічні покажчики «Глобалізація: проблема державного суверенітету і етнокультурної ідентичності», «Чорнобиль. Чверть століття потому», «Протидія інформаційним війнам: Інформація як щит і меч».

Вміння налагоджувати комунікації з партнерами і користу-вачами, взаємодіяти з ними за допомогою нових інформаційних технологій – принципова вимога до такого важливого напрямку роботи бібліографа, як інформування в режимі вибіркового роз-повсюдження інформації. Бібліографи ДЗ «ДБУ для юнацтва» на постійній основі здійснюють інформаційно-бібліографічне обслуговування освітян (вчителів-предметників і вихователів), спеціалістів у галузі інформаційної безпеки, студентів, що займа-ються дослідницькою роботою, учнів-членів Малої академії наук України. Інформування юнацтва та молоді, інших користувачів про


47

нові надходження документів здійснюється щомісячно засобами електронної пошти та через веб-сайт бібліотеки. Обов’язковий зворотній зв’язок в інформуванні – запорука успіху цього напрямку роботи бібліографів.

Підбиваючи підсумок, можна констатувати, що сучасний бібліограф, який обслуговує юнацтво та молодь, повинен знати і застосовувати на практиці теорію інформаційної науки, інноваційні методики роботи, володіти навичками пошуку, відбору, аналізу і синтезу інформації, технологіями розповсюдження інформації, мати енциклопедичні знання, а також уміти комунікувати з парт-нерами і користувачами, спілкуватися з ними безпосередньо і за допомогою нових інформаційних технологій та ЗМІ.

Окрім спеціальних знань і широкого кругозору, сучасний бібліограф-професіонал має відрізнятися глибокою повагою до книги, готовністю професійно допомагати користувачам, напра-цьованою вихованням та досвідом переконаністю в необхідності і соціальній цінності своєї діяльності. ■


48

Інформаційні ресурси бібліотек

Вивчення інтенсивності використання бібліотечного фонду

(на прикладі роботи Державної бібліотеки України для юнацтва)

Тетяна Ковтун, завідувач відділу комплектування ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Виконання одного з основних статутних завдань будь-якої

бібліотеки – раціонального формування та ефективного використання її фонду – неможливе без попереднього вивчення використання наявного фонду книгозбірні.

Аналізуючи використання фонду, бібліотека ставить перед собою наступні завдання:

◘ оцінка ефективності використання частини фонду, що вивчається;

◘ вивільнення фонду від видань, що мало використовуються, застарілих за змістом, дублетних та зношених носіїв інформації;

◘ визначення розділів фонду, що вимагають поповнення (оновлення);

◘ виявлення незаслужено забутих видань, що потребують додаткової популяризації серед користувачів книгозбірні;

◘ забезпечення популяризації нових надходжень у відділах-фондоутримувачах;

◘ з’ясування лакун у формуванні фонду;◘ визначення хронологічних меж використання окремих

документів.

попереднє вивЧення використання наявного

фонду бібліотеки – Запорука його подальшого

раціонального формування

та ефективного використання.


49

Вивчення складу та використання бібліотечного фонду про-водиться за таких умов:

◘ робота здійснюється згідно плану, у якому визначаються розділ фонду, що буде вивчатися, методи дослідження та конкретні виконавці;

◘ наявні дані про використання фонду, у т. ч. всі відмови у виконанні запитів на літературу даного розділу;

◘ вивчаються всі види видань з визначеної тематики, що є в бібліотеці;

◘ дослідження проводиться за єдиною методикою, обирається одна тема для вивчення (або кілька для невеликих розділів);

◘ у вивченні беруть участь усі відділи-фондоутримувачі. Узагальнює одержані матеріали та надає рекомендації відділ комплектування.

При визначенні розділу для аналізу пріоритетними факторами є швидкість, з якою оновлюється інформація з цього розділу в державі (до швидко оновлюваних розділів належать, зокрема, економіка і право), та попит користувачів на окремі розділи фонду. Розділ «83. Літературознавство» активно використовується читачами ДЗ «ДБУ для юнацтва». Тому логічним стало дослідження в 2013 р. саме цієї частини фонду. У статті описуються його методика та результати.

Дослідження фонду здійснювалося з використанням аналіти-чного методу на основі спеціально розроблених таблиць.

У роботі брали участь наступні структурні підрозділи-фондоутримувачі:

◘ відділ основного книгозберігання (ВОКЗ);◘ відділ універсальних читальних залів (ВУЧЗ);◘ відділ абонементу (ВА);◘ відділ літератури іноземними мовами (ВЛІМ);◘ відділ мистецтв (ВМ);◘ філія (у частині обслуговування паперовими носіями

інформації).


50

Розглянемо результати дослідження в окремих структурних підрозділах.

У відділі основного книгозберігання переглянуто 4896 прим. видань, з яких видавався 2751, тобто 56,2 %.

Таблиця 1

Усього Видавалися 1-2 рази 3-4 рази 5 разів і більше

Не видавалися взагалі

4896 1346 524 881 2145

100 % 27,5 % 10,7 % 18 % 43,8 %

Пасивна частина фонду ВОКЗ розподілялася наступним чином:

Таблиця 2

Не видавалися

Незаслужено забуті

Дублети Непрофільні Застарілі Нещодавно отримані

2145 1752 106 – 24 263

43,8 % 35,8 % 2,2 % – 0,4 % 5,4 %

Занепокоєння викликав факт наявності у фонді ВОКЗ висо-кого відсотку незаслужено забутих видань. Усунути цю проблему можна шляхом покращення загальної політики державного фор-мування фондів бібліотек та активізації заходів з популяризації літератури, що не втратила своєї актуальності у межах бібліотеки.


51

У відділі універсальних читальних залів зберігається дос-татня кількість видань розділу «83. Літературознавство». Відділ переглянув 1545 книг, з яких видавалися 1460, тобто 94,5 %.

Таблиця 3

Усього Видавалися1-2 рази 3-4 рази 5 разів і більше


1545 198 377 885 85

100 % 12,8 % 24,4 % 57,3 % 5,5 %

Практично цей фонд оновлений і представлений доповне-ними та переробленими перевиданнями.

Майже 60 % переглянутих видань видавалися не менше 5 разів. Пасивний фонд ВУЧЗ склав:

Таблиця 4



Дублети Непрофільні Застарілі Нещодавно отримані

85 5 4 – 8 68

5,5 % 0,3 % 0,3 % – 0,5 % 4,4 %

За спостереженнями фахівців, останніми роками попит молодих користувачів на друковану продукцію розділу «Літературознавство» дещо знизився, у зв’язку з чим доцільно активізувати роботу з по-пуляризації нових надходжень цього напрямку.


52

У відділі абонементу переглянуто 463 прим. видань, з яких видавалися 450, тобто 97,2 %.

Таблиця 5



463 111 124 215 13

100 % 24 % 27 % 46,2 % 2,8 %

Пасивний фонд ВА має наступну структуру:Таблиця 6



Дублетні Непро-фільні

Застарілі Нещодавно отримані

13 6 5 – 1 1

2,8 % 1,3 % 1,1 % – 0,2 % 0,2 %

Основний висновок з аналізу використання розділу «83» фонду відділу полягає в тому, що його пасивна частини склада-ється переважно з незаслужено забутих та дублетних виданнь. Більш активна робота з фондом та його популяризація дасть змогу усунути цю проблему.

Відділ літератури іноземними мовами має кількісно незна-чний фонд розділу «83. Літературознавство».

У ВЛІМ загалом переглянуто 33 книги, з яких видавалася 31, тобто 94 %.


53

Таблиця 7

Усього Видавалися1-2 рази 3-4 рази 5 разів і більше


33 19 7 5 2

100 % 57,6 % 21,2 % 15,2 % 6 %

Специфікою цього відділу є робота з документами різними мовами. Пріоритети використання літератури залежать саме від мовного фактору, а зокрема, від потреби використання певної мови в даний час у даному суспільстві.

На час дослідження відділом жодного разу не видавалися 2 видання польською мовою. Але ця ситуація, на наш погляд, має тимчасовий характер, і потреба у використанні літератури інозе-мними мовами зростатиме внаслідок очевидних соціальних причин.

У відділі мистецтв переглянуто 44 прим. документів, а саме: 39 книг, 2 CD, 3 альбоми з образотворчого мистецтва, що складає лише 0,3 % загального фонду, який налічує 15164 видань. З пере-глянутих документів видавалися 17, тобто 38,6 %

Таблиця 8



44 10 2 5 27

100 % 22,7 % 4,5 % 11,4 % 61,4 %


54

Пасивний фонд ВМ має такі характеристики:

Таблиця 9


Неза-служено забуті


Заста-рілі

Нещодавно отримані

27 7 – – 20 –

61,4 % 15,9 % – – 45,5 % –

Найбільшу частину пасивного фонду відділу складають застарілі видання. Поліпшення системи комплектування фондів, можливість самостійного відбору літератури бібліотеками випра-вила б ситуацію.

Філією бібліотеки загалом переглянуто 633 видання розділу, з яких 590 книг (89 %) видавалися користувачам. Філія бібліотеки має два сектори-фондоутримувачі: абонемент та читальну залу. У таблиці наведені дані як щодо філії в цілому, так і щодо окремих її підрозділів.

Таблиця 10



663 182 225 183 73

100 % 27,5 % 33,9 % 27,6 % 11 %


55

Абонемент

244 105 25 84 30

36,8 % 3,8 % 15,8 % 12,7 % 4,5 %

Читальна зала

389 157 120 69 43

58,7 % 23,7 % 18,1 % 10,4 % 6,5 %

Пасивний фонд філії характеризується наступними показ-никами:

Таблиця 11




Заста-рілі

Нещодав-но отри-

мані

73 4 19 – – 50

11,5 % 0,6 % 3 % – – 7,9 %

Абонемент

30 4 12 – – 14

4,7 % 0,6 % 1,9 % – – 2,2 %


56

Читальна зала

– 7 – – 36

6,8 % – 1,1 % – – 5,7 %

Основною проблемою філії також є недостатня популяризація нещодавно отриманих видань. Однією з причин невисоких показ-ників є територіальна віддаленість цього структурного підрозділу та відсутність власного транспорту у бібліотеці, що призводить до нерегулярного доставляння нових надходжень.

Загалом у бібліотеці переглянуто 7644 документів розділу «83. Літературознавство». З них видавалися 5299 прим., тобто 69,3 % від загальної кількості.

Підсумкові дані представлено в табл. 12.

Таблиця 12

Відділи Переглянуто документів

З них видавалися

Кількість видач1-2 рази 3-4 рази 5 разів і більше

ВОКЗ 4896 2751 1346 524 881

ВУЧЗ 1545 1460 198 377 885

ВА 463 450 111 124 215

ВЛІМ 33 31 19 7 5

ВМ 44 17 10 2 5


57

Філія 663 590 182 225 183

Усього 7644 5299 1866 1259 2174

Найбільша частина розділу «83. Літературознавство» фонду бібліотеки використовувалася користувачами більше 5 разів (2174 документів, тобто 28,6 % від загальної кількості переглянутих). Це свідчить про достатньо великий попит користувачів на видання цієї тематики.

Загалом у бібліотеці не видавалися 2345 (30,7 %) перегляну-тих документів.

Таблиця 13

Відділи Не видава-

лося

Неза-служено забуті

Дубле-ти

Заста-рілі

Непро-фільні

Нещодавно отримані

ВОКЗ 2145 1752 106 24 – 263

ВУЧЗ 85 5 4 8 – 68

ВА 13 6 5 1 – 1

ВЛІМ 2 2 – – – –

ВМ 27 7 – 20 – –

Філія 73 4 19 – – 50

Усього 2345 1776 134 53 – 382


58

Аналіз даного розділу фонду показав, що найбільшу частину документів, що не використовується читачами, складають:

◘ незаслужено забуті (23,2 %);◘ нещодавно отримані (5 %).Інші причини мають незначний вплив, зокрема:◘ дублетні – 1,8 %;◘ застарілі – 0,7 %;◘ непорофільні – відсутні.Серед основних причин створення пасивного фонду бібліо-

теки – недосконалість діючої системи комплектування фондів та недостатня популяризація наявних.

Важливою залишається питання інформування про видання, що не втратили суспільної та наукової цінності. Актуальним є також пошук нових форм розкриття інформаційних ресурсів бібліотеки. Окремої уваги заслуговує популяризація незаслужено забутої части-ни фонду та просування нових надходжень до читацької аудиторії.

Відділам-фондоутримувачам бібліотеки рекомендовано і надалі вивчати інформаційний потенціал своїх фондів з метою підвищення рівня задоволення читацьких запитів.

Як свідчить досвід роботи, проведення досліджень викорис-тання наявного бібліотечного фонду дає змогу приймати рішення щодо формування, організації та функціонування бібліотечного фонду як у поточний час, так і на перспективу.

Безумовно, ця робота має продовжуватися та охопити всі сегменти бібліотечного фонду. ■


59

Соціологічні дослідження

Соціологія молоді як складовасоціологічної науки

Максим Красій, соціолог ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Важливу роль у розбудові незалежної української держави відіграє моло-

діжна політика. Майбутнє України залежить від того, яке молоде покоління сформується в ній. Адже в нашій країні проживає по-над 7 млн. молодих людей віком від 15 до 25 років, тобто 13,5 % усього населення. Саме молоді належить будувати демократичне, суверенне суспільство з високим рівнем правової культури, а в сучасних українських умовах створювати громадянське суспільство і правову державу. Підвищена увага до молодого покоління є характерною не тільки для України, а й для більшості країн світу. Не випадково, що молодіжні проблеми по-стійно стають предметом уваги Організації об’єднаних націй та окремих її комітетів. Важливо знати, якою мірою сучасна молодь здатна вирішувати життєво необхідні завдання, активно брати участь у державотворчих процесах, що розгортаються.

Отже, проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, роль у системі соціальних зв’язків і соціальних відносин перебувають у центрі уваги суспільства. Тож з якими обставинами та труднощами доведеться зустрітися молоді в житті, у які проблемні ситуації потрапити? Які способи та шляхи виходу з цих ситуацій? Відповісти на поставлені запитання намагаються ювенологія – комплексна наука про особливості юнацтва – і, осо-бливо, соціологія молоді.

соціологія молоді

вивЧає ЗнаЧення соціальних цінностей, норм моралі, традицій

для юнацтва.


60

Cоціологія молоді виявляє інтерес, передусім, до того, яку роль відіграють для юнацтва певні соціальні цінності, норми мо-ралі, традиції тощо. Ознайомлення з тематикою цієї дисципліни почнемо з соціологічного визначення молоді.

Молодь традиційно розглядається в соціології як велика соціально-демографічна група, виділена на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану і тих чи інших соціально-психологічних якостей. Визначальними характе-ристиками молоді є становлення соціальної і психофізіологічної зрілості та адаптація до виконання соціальних ролей дорослих.

До молоді належать старші школярі, учні ПТУ і всіх типів спеціальних навчальних закладів (технікумів, коледжів), студенти, аспіранти, молоді робітники і службовці, селяни, підприємці та інші. Вікові межі цієї соціально-демографічної групи найчасті-ше визначаються в межах 14-25 років, а іноді розширюються до 30-35 років, що пояснюється ускладненням процесу соціально-професійної адаптації і самовизначення молоді, особливо в деяких галузях інтелектуальної праці, що вимагають високої кваліфікації (наприклад, у науці).

Разом з тим, незважаючи на невизначеність вікових меж мо-лоді в сучасному суспільстві, її виокремленню у відносно самос-тійну соціально-демографічну групу сприяє розрив між віковими і соціальними характеристиками (запізнене настання соціальної зрілості), ускладнення процесу соціалізації молоді, дедалі ширша його інституціоналізація, посилення вимог суспільства до на-вчання молоді й отримання нею кваліфікації, науково-технічний прогрес, що прискорює інтелектуальний розвиток молодих людей, інформаційний бум, процес акселерації молодого покоління.

Молодіжні проблеми вивчаються за багатьма напрямками, у різ-номанітних сферах життєдіяльності, зокрема, у праці, навчанні, сім’ї, неформальних організаціях, під час дозвілля. Це зумовлює активний обмін інформацією між соціологією молоді та іншими науковими дисциплінами, у яких досліджується відповідна проблематика.


61

У психології аналізуються вікові особливості свідомості та поведінки молоді, вікові зміни у структурі особистості, процес ак-селерації, простежується динаміка інтелектуального та емоційного розвитку людини. Один із розділів психології – соціальна психо-логія – розкриває специфіку механізмів спілкування, формування контактних груп, особливості процесу зміни соціальних ролей.

Демографія виявляє тенденції кількісних змін частки молоді у структурі населення, рівень народжуваності, смертності, спів-відношення кількості молодих чоловіків і жінок. Разом із соціо-логією молоді вона досліджує проблеми вікових меж, вікової дис-кримінації, зміни поколінь, специфіки соціального статусу молоді, що перебуває у перехідному стані, послідовність життєвих подій.

Фізіологія визначає сукупність фізіологічних характеристик, що властиві для молоді як чітко виділеної соціально-демографічної групи, особливості її поведінки на конкретному етапі життєдіяль-ності.

Педагогіка визначає можливості та засоби виховання і на-вчання молодої людини, засвоєння нею необхідної інформації, залучення молоді до різноманітних видів діяльності.

Молодіжні проблеми вивчаються також у спеціальних розді-лах соціологічної науки: соціології праці, освіти, шлюбу та сім’ї, виховання, девіантної поведінки. У зазначених галузях соціоло-гічного знання молодь досліджується в окремих сферах її жит-тєдіяльності. Вілповідні дані допомагають скласти більш повну картину молодіжних проблем, процесів, явищ, простежити динаміку і закономірності їх розвитку.

Синтезуючи результати, отримані в інших розділах соціології, та активно користуючись здобутками суміжних наук, соціологія молоді розглядає юнацтво як соціально-демографічну цілісність, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, інтерна-лізації норм і цінностей, формування соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу.


62

Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях – загаль-нометодологічному, спеціально-теоретичному та емпіричному, що дає змогу дотримуватися єдності вихідних методологічних понять, операційних визначень стосовно історичного змісту та емпіричних індикаторів. На перших двох рівнях відбуваються: науково достовірне визначення молоді з урахуванням конкретно-історичних умов її існування і розвитку; обґрунтування сутнісних специфічних особливостей цієї спільноти, які зумовлюють від-мінність молоді від інших соціальних груп і спільнот суспільства; з’ясування об’єктивних і суб’єктивних чинників, що визначають якісну своєрідність молодого покоління. На емпіричному рівні свого функціонування соціологія молоді, грунтуючись на накопиченому матеріалі та новій соціологічній інформації, сприяє поглибленому розумінню молодіжних проблем, розкриттю їх тісного зв’язку з проблемами суспільства у цілому, переслідує мету оперативного реагування на нові явища в молодіжному середовищі та прогно-зування їх розвитку.

Усе це потрібно знати і бібліотечному соціологу. Сьогодні в бібліотеках України для юнацтва відбуваються суттєві зміни. Бібліотеки не лише адаптуються до нових економічних, політич-них, соціокультурних умов, але й вибирають інноваційні стратегії поведінки в інформаційному і соціокультурному просторі у відпо-відності до свого статусу, складу користувачів тощо. У зв’язку з цим коротко зупинимося на характеристиці бібліотечної соціології.

Бібліотечна соціологія є наукою про вплив суспільства та його інституцій на розвиток бібліотечно-інформаційної справи, з одного боку, а з іншого, бібліотечна соціологія – це наука про вплив бібліотеки як суспільної установи на розвиток суспільства.

Основні завдання сучасної бібліотечної соціології:◘ визначення ролі і місця бібліотеки в конкретній регіональній

соціокультурній ситуації;◘ визначення ставлення населення конкретного регіону до

бібліотеки;


63

◘ вивчення читацької аудиторії конкретної бібліотеки і думки читачів про її роботу;

◘ вивчення читацьких інтересів та потреб користувачів;◘ вивчення суспільних уявлень про бібліотеку;◘ вивчення думки спеціалістів з конкретних проблем біблі-

отечної справи.Незмінним джерелом інформації, своєрідним підгрунтям, яке

дозволяє враховувати й розвивати освітні, інформаційні і культурні потреби користувачів, покращувати імідж бібліотек, привертати до них увагу влади та спонсорів і домагатися необхідної підтримки, є соціологічні дослідження.

Соціологічні дослідження – це система логічно послідовних методологічних та організаційно-технічних процедур, пов’язаних метою одержання достовірних даних про явища або процедури для їх наступного використання.

Аналітичні дослідження спрямовані не лише на опис струк-турних елементів явищ, що вивчаються, але й на з’ясування причин, що лежать в їх основі і зумовлюють їх характер, розповсюдження, якість та ін.

Таким чином, соціолог юнацької бібліотеки працює немов би на перетині двох дисциплін – соціології молоді і бібліотечної со-ціології. Лише врахування здобутків обох цих дисциплін дозволяє визначити соціальну ситуацію молоді в бібліотеці і соціологічні вимоги до бібліотек для молоді. ■


64

Соціологічні дослідження

Підсумки опитування до Дня НезалежностіМаксим Красій,соціолог ДЗ «ДБУ для юнацтва»

Напередодні Дня Незалежності ми вирішили дізнатися про став-

лення користувачів ДЗ «ДБУ для юнацтва» до цього свята і до незалежності України

в цілому. Нижче наведено результати опитування.У ньому взяли участь 33 користувача бібліотеки – 23 жінки

та 10 чоловіків.

Запитання 1. Чи вважаєте Ви Україну незалежною?У цьому запитанні респонденти мали змогу відповідати лише

«так» або «ні», і всі 33 користувачі відповіли ствердно, тобто вони вважають Україну незалежною.

Запитання 2. Як Ви ставитеся до святкування Дня Незалежності?

У другому запитанні респондентам було запропонованно чотири варіанти відповіді, а саме:

Таблиця 1

Варіанти відповідей Частка респондентів, що дали таку відпо-

відь

Для мене це дійсно велике свято 55

патріотиЗм молоді у теперішні важкі Часи

посилюється.


65

Для мене це звичайне свято, як і всі інші офіційні свята 39

Для мене це не свято, а звичайний вихідний 3

Важко відповісти 3

Усього 100

Більше половини респондентів вказали, що День Неза-лежності є для них дійсно важливим святом. Але досить велика частка користувачів вважає його звичайним святом. Характерно, що чоловіки значно частіше вибирали перший варіант (70 %), ніж жінки (50 %). Третій та четвертий варіанти набрали незначну кількість відповідей (по 3 %).

Запитання 3. Чи змінилося Ваше ставлення до Дня Незалежності України з урахованням останіх подій?

У третьому запитанні респонденти мали змогу обирати між трьома варіантами відповідей.

Варіанти відповідей Частка респондентів, що дали таку відповідь (%)

Так, у кращий бік 3

Так, у гірший бік 73

Ні, не змінилося 24

Усього 100


66

Майже дві третини опитаних зазначили, що їх ставлення до свята покращилося, і лише у чверті воно не змінилося або по-гіршилося.

Запитання 4. Якби зараз проводився референдум стосовно незалежності України, Ви б голосували за чи проти?

У цьому запитанні респонденти могли обирати варіанти «за незалежність» і «проти незалежності». 92 % проголосували б за незалежність України», а 8 % проігнорували це запитання.

Запитання № 5. Чи готові Ви захищати незалежність України?

Наші респонденти мали змогу відповісти «так» або «ні». 91 % респондентів готові захищати незалежність України, 6 % не готові, а 3 % не відповіли на це запитання. Усі респонденти віком від 26 до 35 років готові захищати незалежність України.

Запитання № 6. Чи повинна незалежна країна шукати допомогу в іноземних держав?

Респонденти мали змогу відповісти «так» або «ні», а при позитивній відповіді вказувати, де саме цю допомогу слід шукати.

55 % зазначили, що Україні слід шукати допомогу в інозем-них держав, а деякі з них навіть вказали, у яких саме. Переважна більшість із останніх вважає, що допомогу треба шукати в країнах-членах Європейського Союзу, зустрічалися також інші варіанти: США, Ізраїль, членство в НАТО.

41 % вважає, що Україні не потрібна стороння допомога, а 4 % не відповіли на запитання.


67

Запитання 7. Чи можете Ви вказати дату проголошення незалежності України?

Це запитання було відкритим, і респонденти могли самі вказати цю дату.

Можна констатувати, що молодь добре знає її, бо 91 % із них вказали точну дату, місяць, і рік проголошення незалежності України.

Отже, виходячи з відповідей на дане опитування, можна сказати, що патріотизм наших громадян, незважаючи на важкі часи, посилюється. Більшість молодих людей не втрачає любові до рідної землі. ■


68

У статті висвітлені мистецькі заходи Івано-Франківської ОБЮ в рамках Всеукраїнського Тижня юнацької книги

«Шанує Шевченка велика родина», присвяченого 200-річчю від дня народження великого українського поета-пророка та художника. Ці заходи були спрямовані на розширення знань молоді про життя і творчість великого Кобзаря, пробудження інтересу до вивчення його спадщини, розвиток мови, уяви, виховання прагнення бути гідними нащадками Великого сина України.

Нині наше серце, чутлива душа, розбуджена думка, зосере-джена свідомість по-особливому осяяні іменем Тараса Шевчен-ка, оскільки відзначаємо 200-річчя від дня народження Пророка української долі, генія нашого слова.

Тарас Григорович Шевченко сказав: «Хто зігрітий любов’ю до людей – не прохолоне ніко-ли». Ці слова стали пророчими для нього самого. Кому ще, крім Шевченка, встановлено у світі 1384 пам’ятники (1256 в Україні та 128 за кордоном у 35-ти державах), на чию ще честь відкрито стільки музеїв, на чиї ще слова написано близько 150 пісень?

Вісті з регіонів

Шанує Шевченка велика родинаОксана Шинкаренко,завідувач інформаційно-бібліографічного відділуІвано-Франківської ОБЮ


69

Сьогодні Тарас Шевченко є одним із найшанованіших пись-менників планети, і «цілком заслуговує на почесті, якими його оточують. Шевченко був більше, ніж українець – він був держав-ним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет – він був хоробрим борцем за права і волю людей». (Ліндон Джонсон, екс-президент США).

На 37-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі було затверджено пропозицію України щодо включення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО у 2014 р. Указом Президента України 2014 р. ого-лошено Роком Тараса Шевченка в Україні.

Щороку в березні до обласної бібліотеки для юнацтва та її молодих користувачів приходить традиційне довгоочікуване свято – Всеукраїнський тиждень юнацької книги. Цього року тиждень мав назву «Шанує Шевченка велика родина» і присвячувався 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка.

У рамках Всеукраїнського тижня юнацької книги «Шанує Шевченка велика родина» обласна бібліотека для юнацтва та літературний музей Прикарпаття спільно провели літературно-мистецькі Шевченківські читання «Велич поета – до кожного серця».

У бібліотеці було презентовано виставку-присвяту «У кожній думці Кобзаря живе могутня Україна». Завідувач інформаційно-бібліографічного відділу ОБЮ Оксана Шинкаренко ознайомила відвідувачів з літературною та малярською спадщиною великого поета та художника.

Виставку «У своїй хаті своя правда», розгорнуту в літератур-ному музеї Прикарпаття, відкрив її директор Володимир Смірнов. Основою ювілейної виставки стали експонати з фондів музею. Це подарунки мешканців міста і області та рідкісні видання творів Шевченка, що вийшли друком у США, Канаді та Аргентині і надіслані з американського континенту.


70

Життя та творчість Тараса Шевченка не можуть не цікавити нинішних письменників і поетів. Івано-Франківські письменники Євген Баран, Ярослав Ткачівський, Степан Процюк, які завітали на літературно-мистецькі Шевченківські читанння, звернули увагу на важливість слова Шевченка, його любов до Батьківщини та рідного народу, прагнення свободи, розповіли про вшанування пам’яті Кобзаря на Прикарпатті.

Учасники поетичного марафону – учні 8-В класу ЗОШ № 21, учасники гуртків художнього читання «Істина» Цен-тру дитячої і юнацької творчості під керівництвом Людмили Батюженко та «Скарбниця слова» Муніципального центру дозвілля під керівництвом Оксани Сливки, а також вихованці Студентського центру культури та дозвілля Прикарпатського університету ім. В. Стефаника – декламували поетичні твори Шевченка: «Минають дні, минають ночі…», «Мені тринадцятий минало», «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Іван Підкова», «Думи мої, думи мої…», «Мені однаково, чи буду», «Лілея», «За-повіт», уривки з поем «Великий льох» та «Гайдамаки».

Бібліотекар читальної зали Тамара Цісельська організувала перегляд відеосюжету «Тарас Шевченко… Художник з душею поета».

Про Шевченка як особистість, його багатогранну спадщину і маловідомі сторінки життя розповіла бібліотекар читальної зали Людмила Ковальчук у медіапрезентації «У майбуття із молоддю іде пророк зорі» для старшокласників ЗОШ № 5, присвяченій сторінкам Шевченкіани, не охопленим шкільною програмою, але цікавим та таким, що спонукають учнів до самостійного вивчення біографії Кобзаря, його творчої і духовної спадщини. В основі презентації – доля особистих речей Т. Шевченка, їх збереження друзями та шанувальниками творчості поета-пророка – Г. Честа-хівським, братами Лазаревськими, а також родиною меценатів і колекціонерів Тарнавських. Учасники заходу довідалися також про створення та діяльність перших музеїв поета та художника, про


71

директора Київського будинку-музею Тараса Шевченка Андрія Терещенка та його дружину, які зберігали і доглядали експонати в часи війни тощо. Доповнювала медіапрезентацію книжково-ілюстративна виставка «Скульптурна Шевченкіана Прикарпаття».

Тарас Шевченко писав:Ну що б, здавалося слова…Слова та голос – більш нічогоА серце б’ється – оживаЯк їх почує!...Тому логічно, що в рамках Всеукраїнського тижня юнацької

книги «Шанує Шевченка велика родина» відбулося літературне свято «Яке прекрасне рідне слово! Воно не світ, а всі світи…». Бібліотекар обласної бібліотеки для юнацтва Марія Шевченко, вчитель Мирослава Валько та учні 6-го класу ЗОШ № 5 зробили атмосферу зустрічі святковою. З натхненням вони читали вірші про українську мову, співали пісень, з хвилюванням розповідали про складний, трагічний шлях становлення рідного слова. Учні озна-йомилися з книжковою виставкою «Слово в душі, душа в слові», а бібліотекар читальної зали Марія Калинюк, підготувала для них прес-калейдоскоп «Шевченко, якого ми не знаємо», присвячений новим публікаціями про невідомі факти з життя та творчості Шевченка на шпальтах газет і журналів, зокрема: «Про що мріяв Тарас Шевченко», «Тарас Шевченко і лікарі», «Етнокраєвиди у творчості письменника», «Таємне перепоховання у 1939 р.» тощо.

Своєрідним підсумком заходів тижня юнацької книги «Ша-нує Шевченка велика родина» став інформ-реліз «Шевченко і Прикарпаття», який інформує про книги, статті з періодичних видань, дотичні до цієї теми, містить відомості про поширення та видання творів Шевченка в Галичині, про вшанування його пам’яті на Івано-Франківщині.

Творчість Шевченка має величезний вплив на розвиток української культури, на долю його сучасників і нащадків. Адже те, про що він писав, що передбачав, у що вірив і про що мріяв


72

майже два століття тому, актуальне і сьогодні. І буде актуальним у прийдешньому – у цьому дивовижна сила генія. Ось чому кожен із нас вважає Тараса Шевченка не лише видатною історичною особою, а й своїм сучасником. ■


73


Дніпропетровська центральна міськабібліотека запустила свій електронний

варіантАртем Земляний,

куратор проекту, член молодіжної секції УБА, Дніпропетровська ЦМБ

Дніпропетровська центральна міська бібліотека першою в Україні запустила мобільний додаток, доступний для

скачування в AppStore. Проект «Мобільна бібліотека для мобільних людей» розраховано, у першу чергу, на молодь. Як визнають роз-робники, сервіс DneprLibrary постійно доробляється, а молодих читачів у бібліотеці вже додалося.

Додаток новий і ще перебуває у стадії наповнення, рекламу наразі не запускали. Тепер його скачало вже 400 чол., усі вони є активними користувачами сервісу. Тобто ті, хто скачує додаток, з часом приходять у бібліотеку, на заходи і просто почитати інші книги.

Проект не комерційний, скачати додаток безкоштовно може будь-який бажаючий. Всі роботи над проектом працівники біблі-отеки ведуть добровільно.

ЦМБ виграла грант, який ми і вирішили витратити на розробку додатку. Окрема команда людей для цієї роботи не ви-ділялася, але всі ми дуже захоплені нею.

Зараз за допомогою додатку кожен місяць можна в онлайні прочитати топ-10 книг, які спеціально відбирає бібліотекар з ба-гаторічним досвідом роботи. Також тут можна залишати відгуки


74

та рецензії на прочитані книги. Згодом планується зробити дос-тупними для читання не тільки новинки.

Крім усього, у DneprLibrary є культурна карта. У ній міс-титься інформація про всі бібліотеки, музеї, кінотеатри, фонтани, пам’ятки, центри дитячої творчості міста.

Усі ці місця підключаються до карти, тому за допомогою GPS до них можна без проблем дістатися.

На додаток, у бібліотеці працює онлайн-довідка, у якій на літературні питання відповідає її працівник.

Головним чином ставлять питання про наявність тих або інших книг. Дуже зручно, коли не треба йти до бібліотеки, аби ді-знатися, чи зберігається в ній потрібна книга. Відповіді приходять на електронну пошту. Також на пошту просять надсилати ті книги, які бібліотека має в електронному вигляді. Досить часто питають про заходи, які у нас відбуваються. Тобто люди не просто скачали додаток, вони ним користуються.

Згодом планується зробити відповідні додатки ще українською й англійською мовами. Бібліотека запрошує до співробітництва всіх, хто хоче взяти участь у покращенні сервісу. Адже натепер подібні сервіси існують лише в Сполучених Штатах та Таїланді.

Вісім тисяч нових паперових книжок. Незважаючи на стрім-кий розвиток мобільного додатку, фонди бібліотек Дніпропетров-ська продовжують активно поповнюватися паперовими книгами.

Так, нещодавно на полицях міських бібліотек з’явилося 8500 нових видань. Як інформує прес-служба обладміністрації, серед них книги українських та закордонних авторів, енциклопедії, лі-тература для дітей, наукові книги, зокрема твори П. Загребельного, П. де Бомарше, Дж. Лондона, Т. Шевченка, Л. Улицької, Л. Лузіної, А. Куркова.

«Ми не вважаємо, що Інтернет витіснить паперові книги, – кажуть у центральній міській бібліотеці. – Але обрали для себе той шлях, коли даємо людям альтернативу: читати електронну книгу чи паперову. Аби бути цікавими, треба розвиватися і не відставати від часу».


75

До речі, на цей момент мобільний додаток ЦМБ отримав багато схвальних відгуків. Люди задоволені тим, що він швидко завантажується і не підвисає. ■


76


Бібліотека. Інтелект. ДуховністьТетяна Василькевич, заступник директора Київської ОБЮ

12 червня 2014 р. у Київській обласній бібліотеці для юнацтва відбувся обласний семінар-практикум «Роль

бібліотек у системі інтелектуального та духовного збагачення учнівської молоді та юнацтва». У семінарі взяли участь 38 пра-цівників бібліотек, що обслуговують юнацтво в Київській області.

Під час семінару, який відкрила директор Київської ОБЮ Галина Сорока, учасники та гості отримали багато цікавої та ко-рисної інформації. Зокрема, головний спеціаліст управління куль-тури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації Валентина Гонтарук розповіла про стан та перспективи бібліотек області. Спеціаліст з розвитку веб-ресурсів програми «Бібліоміст» Ганна Тараненко провела майстер-клас з використання інструмен-тів Prezi для створення презентацій. Поділилися своїми знаннями також фахівці ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»: методист відділу зв’язків з громадськістю Наталія Миколенко про-вела тренінг «Безконфліктне спілкування бібліотекаря і читача», а психолог Віра Цизман – інтерактивне спілкування «Місце зустрічі змінити не можна: психолог у бібліотеці».

На семінар були запрошені завідувач НПЦ «Дослідник» Київського палацу дітей та юнацтва Наталія Наконечна з пре-зентацією «Созологічний підхід у розвитку особистості» та PR-менеджер Української бібліотечної асоціації, голова Молодіжної секції Оксана Бояринова, яка розповіла про заходи секції, запро-сила вступати в УБА.

Господарі заходу, працівники Київської ОБЮ, підготували та озвучили низку презентацій:


77

◘ «Задоволені користувачі = успішна бібліотека» (заступник директора з науково-методичної роботи Тетяна Василькевич);

◘ «Отримав. Опрацював. Обговорив»: за матеріалами про-блемного навчаня «Сучасні інформаційні технології та технології Web 2.0 у бібліотеках» (завідувач науково-методичного відділу Наталія Патенок);

◘ «Огляд видавничої діяльності Київської ОБЮ за перше півріччя 2014 р.» (провідний методист Наталія Кліменко).

Завідувач відділу комплектування та обробки літератури Ніна Яворська зупинилася на особливостях формування книжкового фонду з питань духовного та інтелектуального розвитку молодої особистості в рамках Державної програми «Українська книга».

На завершення семінару всі учасники обговорили отриману інформацію, поділилися власним досвідом роботи та на «відмін-но» оцінили організацію заходу. ■


78


Письменницький марафон NaNoWriMo в бібліотеці

National Novel Writing Month (NaNoWriMo, Національний місячник написання роману) – міжнародний лис-топадовий письменницький марафон, ініціатива з популяризації літературної творчості та сприяння письменницькій майстерності, започаткована в 1999 р. у США. Щороку вона єднає понад 400 тис. учасників з шести континентів, минулого року у місячнику взяли участь 103 пред-ставника України.

Учасники письменницького марафону ставлять перед собою важке завдання – за

30 днів листопада створити чернетку роману на 50 000 слів. І хоча переможцем марафону вважається той, хто досяг цієї амбітної мети, проте насправді у творчому змаганні немає переможених, адже кожен з «марафонців» отримує незабутній творчий досвід і відчуття колосальної підтримки світової письменницької спільноти.

Понад 100 романів, написаних під час письменницького марафону з 2006 р., вже вийшли друком.

Програма Come Write In пропонує бібліотекам, книжковим магазинам та культурним центрам стати рушіями творчих процесів. Понад 650 бібліотек з усього світу долучилися до цієї ініціативи. Кожна бібліотека самостійно визначає рівень власної участі у про-

Світлана Семенова,провідний інженер-програміст ДЗ «ДБУ для юнацтва»


79

грамі: вона може запропонувати дружній простір для зустрічей місцевих учасників та письменницьких посиденьок – або ж піти далі та разом із регіональним представником NaNoWriMo спланувати програму власних заходів під час листопадового марафону, роз-повсюдити листівки із закликом до участі у місячнику написання роману, поширити інформацію про марафон у соціальних мережах. Програма Come Write In допомагає зміцнити імідж бібліотеки як креативного простору, сповненого любові до літератури, відкритого для громади й творчих особистостей.

У 2014 р. ДЗ «ДБУ для юнацтва» стала першою з українських бібліотек, що приєдналися до листопадового письменницького марафону NaNoWriMo та програми Come Write In. Підготовка до марафону розпочалася ще у квітні. Під час Всеукраїнської молодіжної бібліоночі «Книгою призначена зустріч» 23 квітня 2014 р. Бібліотека разом із представниками проекту вільної й дружньої (само)освіти frEducation влаштувала презентацію мара-фону NaNoWriMo, а також захід «Biblos. Три шляхи натхнення», під час якого користувачі та гості Бібліотеки змогли взяти участь у віртуальній екскурсії Києвом Михайла Булгакова, пограти в літературні ігри та спробувати себе у ролі письменників під час сеансу спонтанного письма.

А починаючи з вересня, на любителів красного письменства чекають:

◘ численні заходи з пошуку та дослідження нових шляхів натхнення: літературні, настільні та асоціативні ігри, сторітелінг, конкурси та літературні читання;

◘ сеанси спонтанного письма, словоперегони та письмен-ницькі посиденьки;

◘ літературні пікніки, екскурсії, творчі пленери;◘ тематичні книжкові виставки;◘ майстер-класи та лекції з літературної майстерності, основ

побудови сюжету, роботи з персонажем, редагування, видавничої справи та самвидаву;


80

◘ спілкування з письменниками та іншими цікавими гостями.Слідкуйте за новинами NaNoWriMo в ДЗ «ДБУ для юнацтва»:

www.vk.com/public70349947.Дізнайтеся більше про проект NaNoWriMo: www.nanowrimo.org.Довідайтеся про досвід участі інших бібліотек у програмі

Come Write In: http://nanowrimo.org/come-write-in/.Регіональний форум NaNoWriMo в Україні: www.nanowrimo.

org/regions/europe-ukraine. ■


81

Літературні розвідки, презентації

Літературна гавань Одеси

2 вересня 2014 р. Одесі виповнюється 220 років. Говорячи про історію міста, не можна оминути її літературних сторінок.

Уже в першій половині ХІХ ст. молода Одеса звертала на себе увагу людей мистецтва – поетів, художників та скульпторів. У 1820-ті рр. південна Пальміра стає одним із осередків вільно-думства, у місті активно розповсюджуються твори декабристів. У 1820-1821 рр. Одесу відвідав поет В. Раєвський. У 1818 р. тут жив К. Батюшков, який саме в Одесі завершив цикл перекладів «З грецької антології». Десять років потому М. Гнідич завершив в Одесі переклад поеми Гомера «Іліада». У 1837 р. наше місто відвідав В. Жуковський – тут жили його племінниця, дитяча письменниця Г. Зонтаг, і близький друг, літератор О. Стурдза.

У 1823 р. до Одеси приїхав О. Пушкін. За одеський період південного заслання, що тривав тринадцять місяців, він створив більше тридцяти віршів, закінчив поему «Бахчисарайський фон-тан» та почав писати «Циганів». В Одесі «народилися» перші глави роману у віршах «Євгеній Онєгин».

Два роки потому Одесу відвідує інший засланий поет А. Міцкевич. Тут він працює над циклом віршів «Кримські соне-ти», починає поему «Конрад Валленрод».

Значною подією у літературному та культурному житті міста було перебування М. Гоголя (1848, 1850 та 1851 рр.). У той період він працював над другим томом «Мертвих душ», спілкувався з видатними театральними режисерами, акторами, письменниками.

Карина Благодар,головний бібліотекар науково-методичного відділу

КУ «Одеська ОБЮ ім. В. Маяковського»


82

У 1889 р. в Одесі народилась А. Ахматова – майбутня видатна поетеса, автор «Мужност» і «Реквієму». В Одесі пройшли дитинство та юнацькі роки письменника М. Гаріна-Михайловського. Його повісті «Дитинство Тьоми» та «Гімназисти» створені саме на одеському матеріалі.

Неодноразово до Одеси приїздів і жив В. Короленко.У нашому місті працював над повістю «Микола Джеря» ви-

датний український письменник І. Нечуй-Левицький.Свій слід у житті міста залишили й засновники нової єврей-

ської літератури – Менделе Мойхер-Сфорим, який мешкав в Одесі у 1881-1917 рр., та Шолом-Алейхем (1890-1893 рр.).

В Одесі народився та провів дитинство і юність славетний письменник, критик, літературознавець й перекладач К. Чуковський.

Наприкінці ХІХ ст. до нас приїздив А. Чехов. В одеському театрі ставилися його п’єси «Три сестри», «Ведмідь», «Дядя Ваня».

З 1896 р. в Одесу щорічно приїздив І. Бунін. Історія ряду його творів – «Село», «Сила», «Я все можу», «Святочне оповідання» – пов’язана з нашим містом. У 1920 р. він виїхав звідси у далеку й трагічну еміграцію, залишивши нам щоденникові записи про останні два роки життя в Одесі – «Окаянні дні».

Дуже любив наше місто та його мешканців О. Купрін. У нього було багато одеських друзів, які потім стали героями його творів. Йому добре писалось у гомінкому приморському місті. Саме в ньому з’являються «Гранатовий браслет», «Поєдинок», «Господня риба» та «найбільш одеське оповідання» – «Гамбрінус».

У 1891 р. в Одесу «примандрував» М. Горький. Він працював у порту, був добре знайомий з життям портового люду, про що свідчить оповідання «Челкаш».

Багато разів відвідувала Одесу велика українська поетеса Леся Українка. Її вірші охоче друкували альманахи «З-над хмар і з долин» та «Мгновение».

У 1892-1895 рр. в Одеській комісії боротьби з філоксерою працював М. Коцюбинський. Цей період відображено в його пер-шому оповіданні «Помстився» та повісті «Fata morgana».


83

Чудовий письменник-романтик О. Грін увічнив риси нашого міста в оповіданнях «Капітан Дюк», «За законом», «Випадковий прибуток», назвавши Одесу початком свого великого плавання.

Молодим з’явився в Одесі В. Маяковський. За одеськими враженнями написана поема «Облако в штанах».

Літературне життя Одеси в період революції та громадянської війни відзначено створенням у 1918 р. гуртка «Зелена лампа». У ньому почали свій творчий шлях Е. Багрицький, Ю. Олеша, В. Катаєв, З. Шишова та багато інших. Одночасно починали пу-блікуватися І. Ільф, В. Інбер, Л. Славін. Хвилюючим оповіданням про Одесу стала книга К. Паустовського «Час великих сподівань». Паустовський дружив з І. Бабелем, автором незабутніх «Одеських оповідань».

Перу відомого поета-сатирика С. Олійника належать спо-гади про літературну Одесу 1920-1930-х рр. Він отримав освіту в нашому місті, визначився як поет та журналіст.

Розквіт літературного життя в Одесі приваблював у той час до чорноморського міста визначних письменників і поетів, які здобува-ли тут великий творчий заряд: у 1924 р. – В. Іванова та Б. Пільняка, у 1925 – М. Свєтлова та Михайла Голодного, у 1928 р. – Остапа Вишню, у 1930-ті рр. – татарських поетів Мусу Джаліля і Ахмеда Іскала та українських М. Рильського і М. Бажана.

У 1934 р. засновується Одеська обласна організація Спілки радянських письменників України, яка об’єднала у своїх лавах переважну більшість талановитих митців, для яких література стала і виявом хисту, і голосом сумління.

Серед них письменники-фронтовики, які не просто самі брали участь у захисті Вітчизни, рідного міста, але й своїм пером, своїм умудреним словом ветеранів промовляли до наступних поколінь. Один з них – І. Рядченко, десятки талановитих творів якого – «На-перекір війні», «Нащадки перемоги», «Поки у світі є війна» та ін. – були присвячені «окопній правді», солдатській душі. Невмирущою одою переможцям залишиться й роман І. Гайдаєнка «Санта-Марія».


84

Вишуканим одеським гумором і гірко-солоною солдатською бувальщиною пройняті кращі вірші збірки «Балада про дзеркала» поета-фронтовика І. Гордона. Він зумів створити досить своєрідний поетичний літопис Великої Вітчизняної, як, зрештою, творили його у прозі та поезії інші фронтовики – Г. Карєв, М. Сердюков, Д. Сергі-євич, Т. Ачимович, Я. Сікорський, А. Голишев. До такої ж «окопної правди», тільки дещо завуальованої ліричним світосприйняттям, тяжів й український поет, співець рідного Подністров’я В. Гетьман.

Через терни історії до поглибленого пізнання сучасного світу і сучасних реалій ведуть свого читача В. Мороз та О. Різниченко, що належать до плеяди «шістдесятників», контури якої окреслено творчістю Б. Нечерди, котрому посмертно присвоєно звання лау-реата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за його «Останню книгу» поезій. А ще А. Глущака, який книжкою «Автографи» заявив про себе як талановитий перекладач, В. Березинського, С. Стриженюка, В. Барладяну-Берладника, А. Михайлевського, чимало творів якого присвячено вже сучасній українській армії, І. Нєвєрова, В.Нарушевича, Т. Федюка (отримав Шевченківську премію за поетичні книги «Золото інків», «Таємна ложа», «Об-личчя пустелі») та С. Конака.

Образ сучасного селянина як центру сільського мікросвіту – ось домінанта, що незмінно визначає творчість поета Миколи Палієнка.

Сучасність є також головною темою творів І. Геращенка, В. Півня, В. Вихристенка, О. Дряміна, Г. Щипківського, В. Вовка.

Помітним явищем літературного життя України була і зали-шається сюжетно вирізьблена проза Б. Сушинського, А. Зорич, Ю. Трусова, Л. Селютіної (що відома і як драматург), М.Циби, А. Колісниченка, М. Суховецького та О. Шеренгового.

Історичне й літературне минуле яскраво й повчально повер-нулось до нас завдяки науковим пошукам лауреата Шевченківської премії, професора В. Фащенка та професора Є. Прісовського, роз-відкам професорів І. Дузя, Г. В’язовського, Г. Зленка, О.Олійникова, В. Лясковського.


85

І вже важко уявити собі дитячу літературу без казкових фан-тазій лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка В. Рутківського, поезій для дітей С. Зубко та Н. Мовчан-Карпусь, психологічних оповідей Д. Буханенка творів наших гумористів: В. Івановича, К. Сергієнка, В. Дзюби та В. Гараніна, які впродовж багатьох років виступали, або й далі виступають організаторами днів українського гумору та сатири на Одещині.

Сьогодні на одеському письменницькому та поетичному не-босхилі спалахують нові імена. Особливої уваги заслуговує ім’я Г. Яблонської – талановитого драматурга, поетеси, письменниці, яка потрапляла у шорт-листи багатьох драматургічних премій. Її п’єси «Бермудський квадрат», «Відеокамера», «Вихід до моря», «Дюймовочка і метелик», «Занедбане радіо», «Монодіалоги», «Лист до зоопарку», «Тепло», «Язичники» та ін. йдуть на українських, російських та зарубіжних сценах. Життя Г. Яблонської трагічно обірвалось на 29-му році в аеропорту «Домодєдово» в результаті теракту 24 січня 2011 р.

Нині молоду літературну Одесу представляють: Є. Кра-сноярова, М. Савченко, С. Нежинський, С. Главацький, О. Щер-бакова, В. Ільїнська, О. Сємикін, Ю. Мельник, П. Тараненко, Г. Маркелова, І. Рейдерман, Г. Стреминська, К. Александрова, О. Велич, К. Чудненко, О. Боршиполец, К. Янишевська.

Творчість цієї плеяди молодих талантів підтверджує справе-дливість слів Леоніда Утьосова: «… Сонце! Море! Небо! А під цим Сонцем, під цим небом, біля цього моря народжуються особ-ливі люди. Може, винний Пушкін? Може, це він залишив в Одесі “мікроби” поетичної та прозаїчної творчості?» ■


86

Літературні розвідки, презентації

Премія імені Дмитра Нитченка

16 червня у Національному музеї літе-ратури України відбулося вручення

літературно-мистецької премії імені Дмитра Нитченка за 2014 р.

Цю нагороду 2000 р. заснувала Ліга укра-їнських меценатів та родина письменника на від-значення тих, хто постійно пропагує українське друковане слово, стійко стоїть в його обороні.

Лауреати премії 2014 р:◘ письменник і журналіст Юрій АНТИПОВИЧ◘ голова Національної спілки письменників України Віктор

БАРАНОВ◘ головний редактор журналу «Березіль» Володимир НА-

УМЕНКО.Лауреатами премії ім. Д. Нитченка свого часу стали Григорій

Гусейнов, Микола Сом, Володимир Панченко, Євген Баран, Вален-тина Давиденко, Світлана Короненко, Володимир Поліщук, Василь Теремко, Василь Захарченко, Юрій Роговий, Іван Корсак, Сергій Грабар, Євген Товстуха, Ірина Фаріон, Тарас Компаніченко та ін.

У церемонії вручення взяли участь: доньки Дмитра Нитченка письменниця Леся Ткач (в літературі – Леся Богуславець), літера-турознавець Галина Кошарська, онука – Катерина Ткач, які при-були з Австралії, виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький, депутат Верховної Ради Ірина Фаріон та лауреати премії попередніх років.

Дмитро Нитченко (літературні псевдоніми: Дмитро Чуб, Остап Зірчастий, англ. Dmytro Nytczenko [Nytschenko]); (21 лютого 1905, Зіньків, Полтавщина – 27 травня 1999, Мельбурн, Австралія) – український


87

літературознавець, письменник, мемуарист, редактор, літератур-ний дослідник, педагог, громадський діяч, що жив і працював у Австралії. Лауреат премії ім. Г. Сковороди, Фундації Антоновичів, член об’єднання українських письменників «Слово» та НСПУ. ■

Прес-служба Ліги українських меценатівhttp://ualit.org/?p=13332


88

Вимоги щодо подання статей до інформаційного

вісника

1. Вказати назву статті, ім’я, прізвище автора(ів) повністю, назву організації, посаду, наукове звання (за наявності).

2. Статті приймаються українською та російською (з наступ-ним перекладом українською) мовами.

3. Подати коротку анотацію до статті (не більше 700 символів).4. Обсяг статті разом з анотацією, малюнками, додатками,

фотографіями формату А4 не більше 8 сторінок. Розмір шрифту – 16, інтервал – одинарний.

5. Статті не повинні бути раніше опубліковані. Перевага надаватиметься проблемним статтям, що розкривають актуальні питання бібліотек для юнацтва та молоді, системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи.

6. Текст рукопису набирається автором на комп’ютері (у текстовому редакторі MS Word або OpenOffice.org Writter, тобто з розширенням .doc) і надходить до редакції в електронному вигляді для подальшої обробки.

Під час набору слід додержуватися наступних правил:– абзаци відокремлюються одним маркером кінця абзацу

(використання цього символу з іншою метою не дозволяється);– усі слова всередині абзацу відокремлюються лише одним

пропуском– перед розділовим знаком пропуски не допускаються, після

розділового знаку – один пропуск;– виділення курсивом, напівжирними та великими літерами

забезбечуються засобами Word.7. Не дозволяються:– два та більше пропусків;– виділення в тексті підкресленням;– формування нового рядка за допомогою пропусків.


89

8. Ілюстрації в комп’ютерному варіанті слід виконувати у фор-маті *.ТIF (*.ТIFF) із розрішенням 300 dpi (1 ілюстрація – 1 файл). Дозволяється використовувати формати WMF, ВМР, JPEG. Інші формати не використовуються.

9. Статті надсилати до редколегії вісника електронною по-штою на адресу: [email protected].

10. Рішення про публікацію статей приймається редакційною колегією.


Інформаційний вісник № 3 (51) 2014

Засновник – ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»Виходить чотири рази на рік

Підписано до друку 15. 09. 2014. Зам. № 203. 89 стор. Тираж 100 пр.Просп. Перемоги, 60, м. Київ, 03057

http://www.4uth.gov.uaE-mail:[email protected]

Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. ЛінкевичКомп’ютерна верстка І. Болесевич

Заснований у 1999 році

Редакційна колегія: Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова(відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко

Науково-виробниче видання

kgbd - 4uth.gov.ua4uth.gov.ua/library_science/bibliosvit/bibliosvit_2014_vol51_n3.pdf · 1.1....

Documents