Кременчуцька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 16Управління освіти виконкому Кременчуцької міської ради

Педагогічна рада

«СУЧАСНИЙ УРОК: ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ»

Кременчук, 2012

Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя в організації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня, залучити педагогічний колектив до активного пошуку шляхів гармонізації стосунків учня з навколишнім світом в умовах постіндустріального суспільства; визначити перспективи роботи з підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Форма проведення: дискусія.План підготовки педради:

1. Створити комісію з підготовки питання.2. Розподілити педагогічний колектив на творчі групи.3. Дібрати методичну літературу для опрацювання її творчими групами.4. Організувати роботу творчих груп із дослідження проблеми.

5. Провести роботу експертної комісії з оцінки творчих розробок.6. Підготувати проект рішення педради.7. Розглянути питання про готовність проведення педради на оперативній нараді.

Питання групам для обговорення:1. Урок як основна форма організації навчального процесу.2. Основні вимоги до змісту сучасного уроку.3. Принципи навчання та їх реалізація на уроці.4. Методи й прийоми навчання, педагогічно доцільний відбір і їх відповідність меті організації активної пізнавальної діяльності учнів.5. Організаційний аспект уроку, типи уроків і їх структура.6. Особливості проведення уроку в умовах кабінетної системи.7. Удосконалення підготовки вчителя до уроку.8. Система роботи педагогічного колективу з питань підвищення якості й ефективності уроку.

Перелік питань,які потребують вивчення висвітлення

у виступах на педраді:1. Способи створення в учнів позитивного ставлення до навчання.2. Способи виховання почуття обов’язку та відповідальності у школярів.

3. Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.4. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.5. Способи створення в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.6. Роль емоційних методів мотивації навчання.7. Мотиваційний аспект обдарованого учня.8. Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.9. Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.

Хід засідання педради1. Протокольна частина.Хід і форма проведення: конкурс-захист робіт творчих груп учителів, дискусія.Регламент: ведучому — до 15 хв.; виступи — 10-15 хв.; для довідок — до 2 хв.Голосування.2. Вступне слово заступника директора з НВР, у якому піднімаються такі питання:• Які ідеї, пріоритети, принципові підходи варто зберігати й примножувати?• Як запроваджувати новітні технології?3. Обговорення питань творчими групами:1. Виступи представників груп (метод організації роботи — мозковий штурм).2. Запитання до керівників групи.

3. Експертна група на чолі з директором школи оцінює висунуті пропозиції, їх новизну з погляду значущості для застосування в сучасній школі.4. Робота творчих груп.1. Стимули навчання (метод «мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі висловлюючи свою думку чи позицію). Члени групи висловлюються щодо:• новизни навчального матеріалу;• нестандартності подачі;• практичної значущості нових знань для життя, спілкування, кар’єри;• суперечливості матеріалу;• створення ситуації успіху;• використання ігрових моментів, конкурсів, змагань;• роботи в парах або в групах;• чергування різних видів діяльності;• шанобливого ставлення до особи учня, визнання його ділових і особистісних якостей.2. Оцінка за десятибальною системою рівня прояву причин неуспішності учнів, які залежать від учителя (метод «займи позицію»):• слабке знання вчителем предмета й методів його викладання;• невміння проявляти непохитну вимогливість до учнів;• незнання індивідуальних особливостей учнів;• погана організація обліку роботи;• невміння поєднувати вимогливість до учня з повагою до його особистості;

• неправильний вибір шляхів установлення контактів із родинами.3. Практична робота «Ролі, які ми граємо»:• протягом 3 хв. написати відповіді на запитання «Хто Я?» — ролі, які Ви граєте у своєму житті;• інтерпретація результатів.4. «Мої пропозиції для покращення результатів роботи з обдарованими дітьми» (метод «акваріум»):• протоколіст фіксує ідеї, пропозиції, збирає їх для розгляду «банкірами»;• «банкіри» створюють банк ідей і пропозицій ураховуючи оцінку експертної групи, готують пропозиції до рішення педради.5. Бліцінтерв’ю (під час підготовки проекту рішення) «Яким сучасним новітнім технологіям надавати перевагу?».6. Пропозиції до рішення педагогічної ради.7. Завершальна частина:• Ухвалення проекту рішення.• Підсумки роботи педради.

Анкета для вчителів1. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення

позитивного настрою в учнів на уроці.2. Які методи і прийоми мотивації навчальної

діяльності ви вважаєте найоптимальнішими?3. Яким із них ви віддаєте перевагу в своїй роботі?4. Як саме під час підготовки до уроку, обираючи

методи та прийоми мотивації, ви враховуєте:• специфіку класу;

• індивідуальні можливості учнів;• умови роботи на уроці.5. Чи склали ви власну систему методів мотивації

навчальної діяльності?6. Чи вдається вам виробити в учнів раціональні

способи розумової праці й навичок самоорганізації; якщо так, то якими методами і засобами?

7. Чи часто ви створюєте такі умови на уроці, коли в учня активно формуються елементи «само» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?

8. Який стиль спілкування з учнями на уроці для вас є пріоритетним:

• авторитарний;• демократичний;• ліберальний.9. Який характер навчальної діяльності у вас

переважає:• репродуктивний;• конструктивний;• творчий.10. Яких уроків у вас більше:• що досягли поставленої мети;• частково досягли мети;• не досягли мети.11. Чи складно вам обирати методи та прийоми

мотивації навчальної діяльності? Чи потребуєте ви допомоги й якої саме?

Анкета для учнів1. Який навчальний предмет вам подобається найбільше?

2. Який предмет ви найнаполегливіше вчите?3. Причина цього?4. Яку мету ставите перед собою, вивчаючи певний

предмет?5. Чи мотивує вчитель вас до навчання?6. Назвіть найвдаліші методи і прийоми створення

вчителем позитивного настрою учнів на уроці.7. Чи часто вчителі створюють на уроці умови, за

яких у вас активно формуються елементи «само-» (самоконтролю, самоаналізу, самооцінювання)?

8. Який стиль спілкування учителя з учнями на уроці вам найбільше подобається:

• авторитарний;• демократичний;• ліберальний.9. Ваші пропозиції щодо цікавішого проведення

уроків.Тези доповіді

«СУЧАСНИЙ УРОК: ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ»

Сьогодні ми почнемо засідання педагогічної ради нетрадиційно. До вашої уваги – вірш-роздум «Малюк» Є. Пашивої (звучить вірш).

Сучасний урок – це передусім урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні. Це особистісно зорієнтований урок, у центрі якого особистість учня.

Отже, щоб урок був сучасним, необхідно, щоб учитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності. Без цих рис урок буде малоефективним, нецікавим для учнів.

—                 «Потрібно, щоб усі учні вже з самого початку чітко бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її», — писав Ян Амос Коменський. А мету навчання учні бачитимуть тільки тоді, коли вона буде чітко визначена і зрозуміло вмотивована вчителем.

Мотивація навчальної діяльності учнів є невід’ємним і обов’язковим елементом будь-якого уроку, бо основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.

Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації до навчання. Теорія мотивації випливає з необхідності будувати педагогічний процес таким чином, щоб його методика орієнтувалася на якомога глибше проникнення у внутрішній світ дитини, мала на меті пробуджувати і розвивати в ній здібності й нахили. Тому основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.

Така система передбачає позитивну аргументацію методів і засобів впливу на дитину, за якою майстерність учителя виявляється в тому, що він стимулює учня

робити все з власної волі, з бажанням і радістю. Отже, в основі теорії й практики мотивації лежить оптимістична гуманістична концепція, складова проблемного питання нашої щколи, зорієнтована на великі потенціальні здібності й можливості самих дітей. Вона ґрунтується на тому положенні, що саме спонукальна, а не примусова сила навчання й виховання здатна перетворити дитину з об’єкта впливу педагогів на суб’єкт особистого розвитку.

Проблема як досягти того, щоб учні тривалий час бажали вивчати певний предмет (саме бажали, а не мусили), тобто мотивація учнів до навчання, є надзвичайно актуальною в наш час.

Слід з’ясувати значення понять стимулу і мотиву.Стимул — це насамперед засіб, який спонукає

дитину до посиленої діяльності, своєрідний зовнішній поштовх, сила якого зростає залежно від його суспільної значущості. Сюди можна віднести перехід до перспективнішого класу, отримання пільг на екзаменах та інші суспільно-політичні, моральні, економічні причини.

Мотив — це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до дії. Він більше індивідуалізований у своїх проявах, ніж стимул. Наприклад, батьки, яких потрібно потішити оцінкою, приємне відчуття своєї майстерності або відчуття радості від відкриття нового тощо.

Усе це дає змогу зробити висновок про те, що стимули являють собою такі чинники поведінки людини, які сприяють усвідомленню нею своїх потреб і на основі відповідних мотивів та орієнтації допомагають вибору

найцінніших із них в соціальному та особистісному плані.

Мотивація передбачає:• морально-психологічну стимуляцію навчальної

діяльності, так званий «внутрішній двигун»;• прагнення людини домагатися успіху в різних

видах діяльності;• пошук відповідей на запитання «чому?»,

«навіщо?», «заради чого?».Що ж потрібно робити, щоб підвищити

мотиваційну сферу учнів? Насамперед учитель має формувати вчителем зміст навчального матеріалу як систему практичних і навчальних завдань та організувати активні дії дитини з їх вирішенням. Від майстерності вчителя, його педагогічного досвіду і психологічного настрою залежить те, чи зможе він використати такі методи і форми роботи з учнями, за яких у них сформуються сталі позитивні мотиви для набуття знань, умінь і навичок, виникнуть інтелектуальні інтереси.

Мотиви навчання у школярів, мабуть, завжди будуть змішаними. Є батьки і педагоги, яких треба порадувати, оточуючі, з якими треба мати справу, приємне відчуття майстерності, яке потрібно розвивати в собі. Водночас розвиваються інтереси дитини, і світ ніби відкривається для неї.

Отже, шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися вчителю (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація).

Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони передусім мають базуватися на активному інтересі до того, що є предметом вивчення.

Процес формування мотивів навчання починається в початкових класах, а згодом продовжується й у старших. І майбутнє ставлення дитини до навчання залежить від класовода, його вміння спонукати дитину навчатися з власної волі, з бажанням і радістю, а згодом — і від учителів-предметників.

З розвитком дитини збагачується й сама навчальна мотивація: розвиваються пізнавальні інтереси, зростає зацікавленість не тільки процесом навчання, а й змістом. Дитина усвідомлює необхідність виконання вправ, у неї виникає почуття обов’язку, відповідальності. Це позитивний бік цього етапу.

Кожний вид діяльності можна розікласти на складові: хочу, можу, навіщо це робити. Людина народжена бути активною, діяльнісною. І коли немає позитивної діяльності, на її місце приходить інша — негативна, або, як ми її називаємо, саморуйнівна.

Модель сучасного уроку обумовлена соціально-психологічними новоутвореннями в структурі особистості учня, бо з метою цього змісту й заради такого змісту проводиться кожен сучасний урок.

Істотні елементи уроку: зміст уроку (змістовний блок) як система набутих

знань, нових умінь та стосунків, що мають бути засвоєні учнями;

процес активної діяльності (процесуальний блок), організований як інтелектуальна активність кожної

дитини, залученої до активної пізнавальної діяльності, результатом якої і стає засвоєний зміст уроку;

взаємини суб’єктів (суб’єктивний блок) діяльності, особистісні зв’язки яких визначають успішність опанування змісту.

Урок, на якому учні отримали знання, уміння, навчилися взаємодіяти, заслуговує на високу позитивну оцінку, оскільки результат є очевидним (Схема 1).

Схема 1Модель сучасного уроку

Найважливішим мотивом навчання є почуття успіху, задоволення від досягнутого. Серед багатьох чинників, які впливають на мотивацію учнів до навчання, одним із найважливіших є оцінка (саме не бал, а оцінка). Тому одним із найдієвіших методів мотивації навчання учнів має бути створення на уроці ситуації успіху. При цьому вчителям потрібно добирати для учнів посильні завдання, оцінювати їхнє виконання. Під час цього слід забезпечувати належний мікроклімат, у якому учень позбувся б почуття невпевненості та страху. Схвальні

оцінювальні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції. Часто оцінка відіграє роль вольового мотиву, проте говорити про її стимуляційне значення можна тільки тоді, коли вона викликає в учня бажання поглибити знання, виховує в нього вольові риси характеру. Дієвість оцінювання значною мірою залежить від коментування її педагогом. Бо гуманізація освіти потребує, щоб навчання було вільним від тиску на учнів, психологічного дискомфорту, породженого необ’єктивним оцінюванням.

Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Один раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання повторного успіху. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.

Як же ми можемо діяти в цій ситуації?Як через похвалу або критичне визнання успіхів

наших дітей, так і через інтерес до їхнього особистого розвитку! Це просто диво, скільки сили знаходить у собі маленька людина, визнана іншими дорослими людьми.

Похвала — це не що інше, як один із видів нагороди, що підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для нового успіху. Дуже важливо підходити індивідуально, порівнюючи нинішній рівень учня з його попереднім рівнем і вказувати на індивідуальний розвиток дитини.

Ні в якому разі не можна порівнювати рівень певного учня з рівнем інших учнів класу, бо при цьому ми принижуємо дитину, віднімаємо його впевненість у

собі й цим забезпечуємо початок невдач, тому що одна невдача породжує песимізм, який розвиває недостатню віру в себе і знижує почуття гідності. З цього і народжується антимотивація — небажання старатися більше.

Звичайно, критика має велику силу, її не слід зовсім відкидати, бо виважена критика теж мотивує.

Але ця критика має будувати мости, а не, навпаки, все руйнувати. Ми повинні критикою не ображати дітей, а підштовхувати до нових успіхів (Я знаю, ти це можеш!).

Крім того, ми повинні вчити учнів долати невдачі, не боятися їх.

Найкраща реакція на невдачу і для вчителів, і для батьків удома — не бачити просто оцінку, тобто результат, а шукати причини невдач і допомагати дитині їх подолати.

Існує ряд педагогічних рекомендацій, яких мусить дотримуватися учитель: не слід занижувати учню оцінку за пропуски, несерйозне ставлення до навчання, недисциплінованість і неслухняність. Оцінка не є одним із способів покарання учня. Використання оцінки як дисциплінарного впливу призводить до негативних наслідків. Учні починають думати, що вчитель несправедливий, недобрий, а недоброзичливість до вчителя може перерости в нелюбов до предмета.

Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу — замало. Особливо важливо,

щоб учителі школи розвивали в учнів мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. У такому разі діти намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу. У цьому полягає органічний зв’язок мотивів обов’язку та інтересу, про які слід пам’ятати кожному вчителеві і не протиставляти їх між собою. Отже, формувати в учнів мотиви обов’язку та відповідальності необхідно на основі методів пояснення суспільного й індивідуального значення навчання, методів вправ, методів похвали за успішне й сумлінне виконання обов’язків, методів оперативного контролю за виконанням вимог тощо.

Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного стимулювання позитивної мотивації школярів під час навчання. Педагог не тільки повідомляє учням певні знання, а й служить для них взірцем. Педагог є безпосереднім уособленням педагогічного процесу, людиною, на яку рівняються і з якою порівнюють себе учні.

Ситуація успіху – це те, що може організувати вчитель на уроці та в позаурочний час. Ситуації успіху можна досягти тільки тоді, коли не лише вчитель, а й сама дитина визначає цей результат як успіх.Реалізація ситуації успіху відкриває великі можливості учня, нові обрії перед учнями й учителями, дає стимули для подальшої діяльності.

Поліпшення передусім якості викладання, майстерності вчителя, вдосконалення методів і прийомів

роботи, спрямованих на підвищення інтересу до предмета, розвиток мотиваційної сфери, стимулювання пізнавальної активності учнів, уміння практично застосовувати набуті знання — ось цей нешвидкий, але надійний шлях активізації пізнавальної діяльності школярів.

При цьому можна запропонувати дітям поради, які варто помістити навіть у кімнаті вашої дитини:

1. Визнач для себе значення певного матеріалу.Значення певного матеріалу стане тобі зрозумілим, якщо

подумаєш, якої мети хочеш досягти, що можеш робити з цим і чи використаєш ти це для себе в майбутньому.

2. Визнач чітко свою мету і не відступай від неї!Я вірю: ти впораєшся!Якщо ти чітко знаєш, чого хочеш, бажання вчитися буде

залишатися в тобі завжди. Крім цього, ти відчуєш, що бажання досягти ще більшого в тобі зростає.

3. Поділи свою велику мету на менші частинки.Їх легше досягти. Коли ти успішно досягнеш маленької

мети, у тобі прокинеться бажання досягти наступної. Адже ти це можеш! Так ти швидше прийдеш до своєї великої мети.

• Радій, коли тобі вдасться домогтися маленького успіху!• Не засмучуйся, якщо з першого разу не вдасться. Спробуй

іще раз!• Знай: ти це можеш! Я вірю в тебе!4. Спробуй знайти якомога більше причин, через які тобі

потрібно досягти цієї мети.Ці причини допоможуть тобі тримати курс на здійснення

всього, чого ти хочеш!5. Знай: бажання має виходити від тебе самого!Але якщо ти хочеш учитися, щоб сподобатися вчителю,

батькам або довести друзям, чого ти вартий, то використовуй додатково і це, щоб досягти своєї мети!

6. Не бійся просити допомоги!Знай, що тільки коли ти справді переконаний у

правильності своїх дій, тоді досягнеш мети!Питай, якщо в чомусь маєш сумніви!Успіху тобі!Якість нашої роботи залежить від того, яку мету ми

перед собою ставимо, які причини змушують нас виконувати певну роботу. Це — мотив нашої діяльності. За ним завжди стоїть потреба в чомусь.

Однією з важливих причин невдачі на уроці є відсутність в учнів мотивації до навчання. Мотив — це спонукання до активності. Мотивація навчальної діяльності на уроці є обов’язковою частиною певного уроку.

Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь-якої людської діяльності. Є мотив — є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу обопільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності.

«Хороші вчителі створюють хороших учнів», - казав М. Остроградський.

«Кожен, хто вміє згуртовувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може

привести їх до успіху, - справжній Майстер…» - так говорить одна притча.

Хід проведення засідання педагогічної ради «СУЧАСНИЙ УРОК: ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ

ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ»

Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили метуз усіма проміжними ланками й прагнули досягти її.

Я. А. КоменськийМета: проаналізувати роль професіоналізму

вчителя у формуванні шляхів підвищення ефективності сучасного уроку.

Обладнання: епіграф педради, написаний на плакаті; кольоровий картон — «цеглинки»; лірична мелодія; плакат «Ланцюжок ідей»; відеозаписи; малюнки «Успіхи та невдачі»; завдання до вправи «Моделюю мотивацію»; пам’ятка «З чого починається ефективний урок» (демонстраційна та індивідуальні для кожного вчителя); дитячі твори на тему «Мета мого навчання».

Вступне слово заступника з заступника директора з навчально-виховної роботи:

—                 «Потрібно, щоб усі учні вже з самого початку чітко бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її», — писав Ян Амос Коменський. А мету навчання учні бачитимуть тільки тоді, коли вона буде чітко визначена і зрозуміло вмотивована вчителем.

Мотивація навчальної діяльності учнів є невід’ємним і обов’язковим елементом будь-якого уроку,

бо основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.

З метою підготовки до педради ми провели теоретичний семінар на тему «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності за сучасних умов». Тому із загальним поняттям мотивації ви мали змогу ще раз ознайомитись і дещо пригадати. Але, відвідуючи уроки вчителів, особливо молодих, ми помітили, що багатьом із них нелегко дається саме цей етап уроку.

—                 Давайте спільно за допомогою методу «Цеглина до цеглини» спробуємо визначити особисте розуміння цього поняття.

(Відповіді фіксують на «цеглині» (аркуші паперу)). (Див. схему)

Схема    Мотивація      Навіщо? Для чого?  

Внутрішнє спонукання до дії

Зовнішнє спонукання до дії

Бажання навчатись

—                 Отже, мотивація — це спонукання, яке є причиною активності особистості й визначає її прагнення.

А тепер перейдімо до розгляду питань, які потребують вивчення й висвітлення у виступах на сьогоднішній педраді, а саме:

(Перелічуються питання, записані на дошці. Це необхідно для того, щоб у вчителів перед очима

протягом усієї педради були питання, над якими вони працюватимуть.)

1. Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання. Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.

2. Способи виховання почуття обов’язку й відповідальності у школярів.

3. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.

4. Способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.

5. Роль емоційних методів мотивації навчання.6. Мотиваційний аспект обдарованого учня.7. Роль професіоналізму вчителя у формуванні

мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.

8. Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.

—                 Готуючись до педради, кожен із вас обирав собі питання, яке хотів би тут розкрити. З огляду на те, що на педраду винесено 8 питань, у нас утворилося 8 груп. Отже, працюємо в групах.

2. Робота в групах

2.1. Зараз вам дано 5 хв. на обговорення своїх питань та вибору одного доповідача.

(Звучить лірична мелодія, під яку вчителі працюють.)

—                 Час обговорення вичерпано. Тому приступимо до розгляду питань.

2. Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання.

• Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання

Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.

(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.)

(Після виступу заступник з навчальної роботи зачитує уривки із 2—3-х учнівських творів на тему «Мета мого навчання».)

2. Надзвичайно важливим у професійній майстерності вчителя є вміння під час навчальної діяльності учнів розвивати в них мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. Це призведе до того, що діти намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу.

• Способи формування почуття обов’язку і відповідальності у школярів.

(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування почуття обов’язку й відповідальності у школярів.)

3. Якщо дитина дивується, цікавиться — вона починає мислити. Нові ідеї — продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.

• Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.

(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.)

• Перегляд у відеозаписі уривків з уроків учителів школи з ситуаціями зацікавленості.

• Зачитування психологом результатів учнівського анкетування з цього питання.

• Способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.

(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.)

4. Велику роль у житті людини відіграють емоції. Мабуть, нелегко знайти людину, позбавлену емоцій. Вони мають велике значення й у навчанні учнів. Одним із найважливіших емоційних мотивів навчання є почуття успіху, задоволення від досягнутого, бо схвальні оцінні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції.

• Роль емоційних методів мотивації навчання.(*Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок

ідей» записує емоційні методи мотивації навчання.)

Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання успіху повторного. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.

(По закінченні виступу заступник з навчально-виховної роботи підбиває його підсумок, використовуючи малюнки.)

5. У школі багато обдарованих дітей. Діяльність таких дітей, напевно, не складно мотивувати.

Зараз я пропоную вам переглянути стисле інтерв’ю з обдарованими учнями, де вони самі намагаються пояснити, для чого вони займаються певним видом діяльності.

(Перегляд у відеозапису інтерв’ю з обдарованими учнями.)

• Мотиваційний аспект обдарованого учня.6. Учитель — головна дійова особа творчої

взаємодії, співробітництва з вихованцем. Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного стимулювання позитивної мотивації школярів у процесі навчання. Бо якщо головним мотивом навчання учнів початкової школи є інтерес, простіше кажучи, цікавість до процесу навчання, то згодом, з віком формується інтерес до отриманих результатів. Чи трансформуються ці інтереси в зацікавленість подальшим змістом навчальної діяльності, багато в чому залежить від майстерності та авторитету вчителя.

• Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості

(Аналіз психологом учительських анкет.)(Стислий аналіз мотиваційного аспекту відвіданих

уроків робочою групою та адміністрацією.)

7. Віковими психофізичними особливостями дітей зумовлена відмінність мотивів навчання.

• Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.

(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.

• Аналіз психологом учнівських анкет.)Заступник директора з навчальної роботи:— Теоретичні питання, винесені на педагогічну

раду «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності за сучасних умов», ми розглянули. А тепер — декілька хвилин для їх практичного застосування.

2.2. Прохання об’єднатися в 3 групи (розрахунок на 1,2,3,1,2,3,…). Кожна група обговорює та презентує свій міні-проект на задану тему. Керівник визначає завдання для кожної групи.

1. Виявити суб’єктивні чинники, які впливають на ефективність сучасного уроку (Схема 2).

Схема 2

Чинники, які впливають на ефективність уроку

2. Визначити аспекти ефективності сучасного уроку, які залежать від учня (Схема 3).

Схема 3

3. Визначити аспекти сучасного уроку, які залежать від учителя (Схема 4).

Схема 4

3. Вправа «Моделюю мотивацію».

(Представники 8-ми груп почергово витягують картку із завданням: скласти мотивацію вступного уроку з різних предметів.)

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української мови (5-й кл.).

Тема. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з англійської мови (6-й кл.).

Тема. Представлення. Розповідь про себе.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з математики (6-й кл.).

Тема. Повторення навчального матеріалу за по-передні класи.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізики (7-й кл.).

Тема. Фізика — наука про природу. Творці фізики.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з географії (8-й кл.).

Тема. Що вивчає курс «Географія материків та океанів».

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізкультури (8-й кл.).

Тема. Правила загальної гігієни та санітарії. Шкідливість паління.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку зі всесвітньої історії (9-й кл.).

Тема. Вступ.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з хімії (9-й кл.).

Тема. Правила поведінки у хімічному кабінеті. Правила ТБ у кабінеті хімії.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку із світової літератури (10-й кл.).

Тема. Реалізм XIX ст. Загальна характеристика розвитку культури.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з біології (10-й кл.).

Тема. Інструктаж з ТБ. Завдання сучасної біології.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української літератури (11-й кл.).

Тема. Вступ. Розвиток української літератури в нових суспільно-історичних умовах.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з інформатики (11-й кл.).

Тема. Системи оптичного розпізнавання сканованого тексту. Правила ТБ.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з історії України (11-й кл.).

Тема. Вступ.

Заступник директора школи:- Перш ніж приступити до творчої роботи,

послухайте приклад мотивації на першому уроці географії в 6-му класі.

Тема. Географія — наука про природу земної поверхні, про населення та його господарську діяльність.

Кожен із вас живе в якомусь будинку. Це може бути велика багатоповерхова будівля або невеликий одноповерховий дім. Ви чудово знаєте, де у вас розташована кухня, де спальня, де вмикач електрики, де прокладено труби опалювальної системи, де ваше робоче місце, як користуватися газовими приладами. Неможливо уявити собі людину, яка не знає розташування кімнат у будинку або квартирі. А до яких наслідків може призвести невміння користуватися газовою плитою? Людина може отруїтися газом, може статися вибух, що призведе до руйнування будинку. Землю часто порівнюють із великим домом, а ми з вами — одні з його мешканців. А географія — саме та наука, яка розкаже, де

розташовано «кімнати та інші приміщення» цього будинку: гори, рівнини, міста, океани, озера тощо; допоможе орієнтуватися в цьому величезному помешканні; розповість, як у «земні приміщення» надходять енергія та вода — сонячні промені та вода гідросфери...

(За О. Стадником)

(Під повільну мелодію вчителі працюють у групах, створюючи мотивації. По закінченні вправи завуч підбиває її підсумок.)4. Вправа «Діагностика» (проводить практичний психолог)Мета: визначити рівень творчості вчителя за допомогою теста

5. Заступник директора школи:—  Ви визначили свій творчий рівень. Кожна

людина має творчий потенціал, але не кожна може його реалізувати. Тому необхідно продумати та знайти зусилля реалізувати свій творчий потенціал на практиці так, щоб на кожному уроці ви отримували б задоволення від процесу навчання школярів. Тоді ваш урок можна з упевненістю можна назвати сучасним.              

— Методом «незакінчених речень» пропоную закріпити інформацію, отриману на педраді:

• Спонукання, яке є причиною до активності особистості, визначає її прагнення — це ... (мотивація).

• Способами формування в учнів позитивного ставлення до навчання є: ...

• Найдужча мотивація до навчання — ... (зацікавленість).

• Способами формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку є: ...

• Отримати винагороду й уникнути покарання — це два основні методи, які ... (формують поведінку людини).

• Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона ... (вчиться бути впевненою в собі).

• Коли дитина усвідомлює мету свого навчання, вона... (досягне успіху).

— Знати, що таке мотивація, які її види існують, їхні характерні риси, психофізичні проблеми мотивації навчальної діяльності, вміти сформулювати мотиваційну частину уроку, створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним матеріалом, використовувати способи виховання в учнів почуття обов’язку і відповідальності та багато іншого ми повинні для того, щоб спроектувати і провести ефективний урок.

Наш практичний психолог підготувала пам’ятку «З чого починається ефективний урок».

(Практичний психолог роздає кожному вчителю індивідуальну пам’ятку, а потім на фоні повільної мелодії зачитує з демонстраційної пам’ятки.)

Пам’ятка«З чого починається ефективний урок»

• На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не повинні боятися припуститися помилки.

• Давайте дітям максимально виявити свою ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.

• Творче ставлення до роботи й навчання — запорука ефективного уроку.

• Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.

• Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

• Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.

• Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.

• Добрій пам’яті передує пильна увага.• Думки учня набагато продуктивніші за думки

вчителя.• Чогось навчитися можна тільки практикою.

• Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше та ефективніше.

• Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.

• Якщо дитина дивується — вона починає мислити. Нові ідеї —- продукт творчої уяви.

• Зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.

• Учіть дітей робити нотатки.• Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить

від його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок із того, як він уміє висловлюватися.

• Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.

• Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

• Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

• Учитель не повинен говорити без упину. Діти не встигають за його думками.

• Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.

5. Підсумки педради.

— Підбиваючи підсумок нашої педради, я хочу сказати, що з метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності вчителі школи використовують

такі методи: словесні, наочні й практичні, репродуктивні й пошукові, індуктивні й дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи. Також використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до досліджуваних питань, допомагає подолати втому або негативні відчуття. Організовують лабораторні, практичні, експериментальні роботи, які теж виступають у ролі мотивів активної навчальної діяльності. Часто застосовують проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними в створенні позитивних мотивів навчання, особливо для самостійної роботи учнів.

Кожен із названих вище методів організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки інформаційно-навчальним, а й мотиваційним. Важливу роль у мотивації навчання відіграють методи емоційного стимулювання учнів, які в процесі навчання створюють ситуацію емоційно-моральних переживань. Так, вивчаючи творчість письменників української та зарубіжної літератури, вчителі так добирають зміст матеріалу, приклади і факти, так їх розкривають, що викликають в учнів почуття співпереживання, гордості тощо.

Емоційні уривки з текстів, ілюстрації, емоційна розповідь учителів — це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості, тобто введення до навчального процесу захопливих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів на уроках хімії, фізики, біології. Підвищений

інтерес учнів викликає аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю та діяльності видатних учених, громадських діячів. Наприклад, на уроках історії використання фактів із життя українських гетьманів та інших діячів може не тільки зацікавити учнів, а й викликати позитивне ставлення до предмета і досліджуваної теми. Для створення емоційних ситуацій під час уроків велике значення мають художність та емоційність мови вчителя. Без емоційності мова вчителя є тільки інформативно корисною, але, на жаль, вона не стає позитивним мотивом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, пізнавальних протиріч, використання різноманітних аналогій, створення ситуацій успіху тощо. Тому багато вчителів уміло застосовують методи боротьби різних наукових поглядів з тієї чи іншої проблеми. Звідси, учні старших класів порівнюють різні підходи до створення таблиці елементарних частин з фізики, різні концепції походження людини з біології, різні гіпотези щодо зміни клімату на Землі на уроках географії. Залучення учнів до ситуацій навчальних дискусій поглиблює їхні знання з окремих питань і на цьому ґрунті викликає нову хвилю інтересу до навчання. Часто вчителі організовують на уроках навчальні дискусії. Звичайно, учні не завжди висловлюють кінцеве рішення про істинність тієї чи іншої точки зору, але в них виникає інтерес до глибшого вивчення цих питань. Як метод мотивації всім учителям

потрібно використовувати аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання шляхом максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня та його оточення.

Учителі школи вміють формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розраховано на творчість учителя, його постійне вдосконалення. Недаремно ж іще К. Ушинський писав: «Учитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитись, у ньому помирає вчитель».

Ви ж усі, я переконана, все життя працюватимете для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю й задоволенням для кожної дитини. І якщо вірити М. Остроградському, що «хороші вчителі створюють хороших учнів», то в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.

«У кожній людині є сонце, треба тільки дати йому можливість світити» - сказав Сократ. «Справжній учитель може навчити інших навіть того, чого сам не вміє», - казав польський філософ Т. Котарбінський.

6. Зачитування проекту рішення педрадиПроект Рішення педагогічної ради

1. Педагогічному колективу з метою підвищення ефективності сучасного уроку в умовах упровадження інноваційної системи навчання забезпечити комфортні умови для навчальної діяльності з урахуванням знань

психологічних особливостей учнів. Спрямувати діяльність педагогічного колективу на впровадження навчально-виховних педагогічних технологій, які розвивають творчі здібності та риси особистості учнів.2. Скоординувати діяльність педагогічного колективу на здійснення індивідуального супроводу вихованців, розвитку їхніх інтелектуальних та творчих здібностей у структурі: дитячий садок – початкова школа – основна школа – старша школа.3. Заступнику директора школи з НВР Ванжулі Л.С. до 01.01.13 р. запланувати в системі роботи школи заходи з підвищення ефективності сучасного уроку.4. Керівникам предметних МО до 01.01.13 р.: 4.1. провести виставку розробок уроків шкільних методичних об’єднань із використанням інноваційних технологій;4.2. обговорити зазначені вище рекомендації на засіданнях предметних МО.5. Учителям-предметникам, керівникам гуртків: 5.1.Урахувати рекомендації щодо впровадження емоційних, пізнавальних, вольових та соціальних методів мотивації під час проведення навчальних занять;5.2. залучати здібних учнів до участі в інтелектуальних і творчих конкурсах;5.3. презентувати батьківській громадськості досягнення вихованців гуртків, спортивних секцій, творчих учнівських об’єднань з метою створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального та фізичного розвитку шкільної молоді.6. Практичному психологу школи:

6.1. відвідати навчальні заняття в старших класах і зробити психологічний аналіз застосування позитивних мотивів навчальної діяльності школярів.5.2. Поповнити банк даних про учнів з інтелектуальними та творчими здібностями на основі результатів психолого-діагностичного відстеження.5.3. Постійно надавати психолого-педагогічну та методичну допомогу педагогам у роботі з обдарованими дітьми.5.4. До 01.12.12 р. розробити рекомендації щодо гармонізації стосунків учасників навчально-виховного процесу.6. Активізувати співпрацю з позашкільними навчальними закладами з питань роботи з обдарованими та здібними учнями.

Література1. Алферов О. Д. Формування відповідального

ставлення до навчання: Навч. посіб. — М., 1984.2. Баженюк 3. С. Діагностика особливостей

мотивації навчальної діяльності школярів підліткового віку // Методичні рекомендації. — Луцьк, 1999.

3. Гринько О. Проблеми стимулювання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. — 1998. — № 5. _ с. 72—75.

4. Гриньова М. В. Теоретико-методичні основи формування саморегуляції навчальної діяльності школярів. — К., 1998.

5. Давидов В. В. Проблема розвиваючого навчання. — М., 1986.

6. Доній В. Л., Несен Г. Н. та ін. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-мет. посіб. — К., 1996.

7. Зязюн І. А. Гуманістична стратегія і практика навчального процесу // Рідна школа. — 2000. — № 8.

8. Кириленко В. Порушення мотивації навчання як першопричина негативної поведінки // Психолог. — 2005. — № 18, —С. 7—8.

9. Киричук О. В. Формування в учнів активної життєвої позиції. — К., 1983.

10. Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання. — М., 1981.

11. Маркова А. К. Проблеми формування мотиваційної навчальної діяльності. — К., 1989.

12. Мельничук Т. Лідерство в групі, колективі як інструмент і мотив розвитку особистості, її самовираження // Рідна школа, —2000,—№5.

13. Панченко С. Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку (Методичні рекомендації) // Психолог. — 2006. — №6, — С.6—8.

14. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. — 2005. — №2, — С. 2—4.

15. Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. — 2006. — № 15. — С. 5—8.