magazine "land of creativity juramax" #4

У К Р А Ї Н А / А В С Т Р І Я / № 4 / Л И П Е Н Ь 2 0 1 5

Яромиром

Бабським

Інтерв’ю з

Яромиром

Бабськимст.20

Ексклюзивний

одяг

Стаття

Ексклюзивний

одягст.16

Стаття

Нічна фотографіяст.36

Оповідання

АнтиматеріумВікторія Мазурст.26

Роботи фотографа тахудожника

Сергія Суховаст.8

Журнал “Країна творчості JURAMAX”, Липень 2015

2Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

З повагою і найкращими побажаннями,команда JURAMAX

Вступне слоВо

Дорогі читачі журналу!

кожній людині є іскра творця і, приносячи вцей світ нове й прекрасне, вона реалізує себета виконує своє головне покликання. Мабутьнайскладнішим моментом для талановитоїлюдини є поділитися своєю творчістю, своєю

частинкою душі з іншими, подати те найдорожче на загаль-ний огляд.

Створюючи простір для прояву нових талантів, ми керува-лися думкою, що у більшості творчих людей є не один та-лант, кожен з яких цінний та унікальний. Таким чином цейпроект став також і для нас свого роду творчістю та покли-канням.

Запрошуємо Тебе в Країну творчості JURAMAX, малень-кою часткою якої є цей журнал, на зустріч із сучаснимикреативними людьми, які звертаються до світу мовою твор-чості та надихають своїм прикладом інших.

Дякуємо всім учасникам за їхню творчість, а також тим,хто долучився до створення літнього випуску журналу. █

Головний редактор:

Юрій Бардич

Леся Гринько

Літературний редактор:

Леся Гринько

Верстка:


Редколегія:

Аня Тарасенко

Ігор Кордис

Вадим Михайлюк

Дизайн титульної сторінки:


Зображення на обкладинці:

Фото, Сергій Сухов

Модель, Анжела Каленюк

Випуск:

№4, Липень 2015

Увага!

При передруках посилання на журнал

“Країна творчості JURAMAX” обов’яз-

кове. Редакція залишає за собою

право скорочувати, редагувати статті,

не завжди поділяє думки дописувачів,

не несе відповідальність за достовір-

ність інформації.

Наші контакти:

E-mail:

[email protected]

[email protected]

Web:

www.juramax.com

Facebook:

офіційна сторінка:

www.facebook.com/juramax.news

група:

www.facebook.com/groups/juramax

У


3 Країна творчості JURAMAXwww.juramax.com

Зміст

Вступне слово .................................................................. 2

Тетяна Забідовська. Прикраси з полімерної глини .......................... 4Володимир Шевчук. Поезія ............................................................... 6Максим Молодковець. Поезія ........................................................... 7Сергій Сухов. Картини, комп’ютерна графіка та фотографії .......... 8

█ Рубрика “Що почитати”, автор Ігор Кордис ................................... 12█ Рубрика “Що подивитися”, автор Вадим Микхайлюк .................. 13

Василина Хміль. Вишивка, гачкування ............................................ 14Маргарита Леженко. Фотографія ..................................................... 15

█ Стаття “Ексклюзивний одяг”, автор Олена Погноєвська ............. 16

Ірина Плешкова. Фотографія, комп’ютерна графіка ...................... 18

█ Інтерв’ю з Яромиром Бабським ...................................................... 20

Яна Бім. Поезія ................................................................................... 23Павло Стасіна. Картини .................................................................... 24

█ Оповідання “Антиматеріум”, автор Вікторія Мазур .................... 26█ Майстер-клас “Як прикрасити вишивкою записник”,автор Василина Хміль ......................................................................... 30█ Рубрика “Що послухати”, автор Вадим Михайлюк ..................... 32█ Рубрика “Улюблене хобі”, автор Ірина Плешкова ........................ 33

Владислав Красса. Поезія ................................................................. 34

█ Стаття “Нічна фотографія і все, що треба про неї знати”,автор Вадим Михайлюк ....................................................................... 36


Сторінка автора 4Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

тетяна Забідовськаукраїна, Чернівці

Az_tetyana #1411

вік: 29професія: вільний художник

Фарби, олівці, нитки, глина вже давно стали частиною могожиття. Здобувши кваліфікацію художник декоративно-при-кладного мистецтва на відділі художнього ткацтва, поринула

у пошуки себе. Виготовлення прикрас – це справа, яка захопила менеі поєднала набуті знання та навики. Кожен виріб має свою історіюстворення, кожна його деталь зроблена з натхненням та любов'ю. Цемоє творче життя, плодами якого ділюся з вами. █

Будиночок із казки#9840

птахи щастя#9841


матеріали:полімерна глина.

техніка:виготовлення пустоті-лих намистин, ліп-лення квітів,філігрань.


Сторінка автора

мак#11614

музика#11204

#11769



Володимир Шевчук україна, львів

V_Shevchuk #134

вік: 28 професія: менеджер з продажу

Писати белетристику почав тоді, коли й навчився писати.Особливо мене надихали Віктор Гюго і Стівен Кінг, то ж, якроманіст, зупинився я десь посередині :) Щодо поезії – тут

також надихає Віктор Гюго. Засновник і теоретик романтизму, що йказати. Інші б на моєму місці відповіли, що Василь Симоненко неза-перечний авторитет романтизму у віршах, але я таки напишу Гюго.Був би я визнаним літератором, сказав би, що я насамперед романіст,а тоді вже поет… але це все ще плани. █

Коханню 20-15

О, яке чекання ніжністю сповите! Стільки в серці жару, як нема ніде. Стало яскравіше сонечко світити – То моя кохана вже до мене йде.

Приходи скоріше, мов обійми літа, Моя синьоока радість на землі! Сяє все довкола променистим квітом, Ніби то Всевишній сам того звелів.

Я тебе, тендітну, притулю до себе І затихнуть тут же всі думки лихі. Як з тобою добре! Ніби і не треба Завтра воювати їхати на схід.

#12221лютий 2015

Тиха неувага

Тиха неувага так мені простима; Ну куди кохання знову привело? Фея-чарівниця з юними очима Сіє в моє серце зорі і тепло.

Ні, вона принцеса! Молода княгиня І на крилах юні щастячко несе… А краса в зіницях, наче небо синя, Може й не безмежна, та для мене – все.

І нехай у душу ще немає ходу – Все-одно там світло, а не дика тьма. Так, вона байдужа, – холодніша льоду! – А утім, для мене гарячіш нема…

#44822.07.2011




максим молодковецьукраїна, київ

Kot_Jara #199

вік: 25професія: головний інженер проекту енергетичних систем та ко-мунікацій

Буває в житті так погано, або ж так добре, що аж вибухає щось все-редині. Тоді й з'являється який-не-який вірш. З'являється вірш і стаєдобре, або ж ще краще. Бо це сльози, розставання, щастя, кохання,

це життя, що б воно за собою не несло. █

На небі

Я був на небі, там є гори,там є дерева, там річки,і по безмежних коридорахприходять рідні та близькі.Там теплий сніг в пекучі руки,червоні щоки та шарфи,не загубитись серед луків,дорогу щоб назад знайти.Безмежна плетена тканина,під ноги ніжно пророста,ковтає пальці біла глина,нитки лягають по слідах.І чути там пісні дитинства,які забулись вже давно,бабуся тісто як місила,співала з кухні у вікно.Роса густа там і солодка,солодша навіть за грушки,в садку біліють там полотна,лоскочуть пір'ям подушки.

Намисто дороге з гороху,і сповідь хмарам в бур’янах,земля вбирає там тривогу,лікує подорожник страх.Немає правди і неправди,там кожен день нове життя,не п'ють тамтешні люди кави,бо не блукають по ночах.А тут у нас усе так само, ти одинокий, всі німі,приходиться вставати рано,щоб не проспати вихідні.Приходиться кричати гучно,щоб чули голос твій усі,і злобу ставити екраном,як захист від отруйних слів.Та загалом все непогано,зарплати трохи додали,побільше б щастя і талану,та й радий тим, що вже мої.

#10272м.Москва, серпень 2014



сергій суховукраїна, славута

svans #1113

вік: 28професія: художник-оформлювач

Яживу у невеликому містечку, оточеному лісами, полями, річками. Обожнюю при-роду, надихаюсь її красою та ідентифікую себе як поєднання усіх її елементів. Ці-кавлюся мистецтвом та наукою. Фотографую та малюю. █

До мрійПрограми: MyPaint, Photoshop CS3

Матеріали: графічний планшет

Малюнок присвячений моїй дів-

чині, яку я кохав

#4650

тихе місце Матеріали: кольорові олівці,

пастелі, пастельний папір

У малюнок вкладено зміст нашого духовного поєд-

нання, нашої любові, яка виросла з часом, в симво-

лічному значенні, у могутнє плодоносне дерево.

#4632




ЮліяФотоапарат: Canon 60D з об’єктивом

Canon 85mm f1.8

Місце: околиці Славути

2014

#12289

ГотикаФотоапарат: Canon 60D з об’єктивом

Canon 85mm f1.8

Місце: околиці Славути

2014

#12285

Готичний світогляд - це особливесвітосприйняття, яке відзнача-ється загостреним відчуттям пре-

красного, підсиленим усвідомленнямшвидкоплинності земного буття. Наслі-док цього - ліричний, меланхолійнийнастрій та вразливість, сум і жаль затаким коротким життям. █

Наприкінці 70-х років XX ст. уВеликобританії зародилася го-тична субкультура. Готична

мода дуже різноманітна, проте загаль-ними рисами для більшості є перева-жання чорного кольору в одязі,специфічна атрибутика і особливий ма-кіяж. Однією з психологічних основ го-тичного руху був естетичний протестпроти панівних культурних стереотипів.█


Рубрика 12Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Дорогий друже! Ця книга виходить українською і ти, так,саме ти маєш її прочитати… кожен має. Бо книга Айн Рендце й не книга взагалі. Це скрупульозна енциклопедія інди-

відуальності, об’єктивності. Це книга про героїзм людей правиль-них, які борються проти пихатих, свавільних, немічних правителівцього антиутопічного світу. Що за Ренд, скажете ви! Справді, до-недавна я й сам не чув про неї. Та, натрапивши на цю книжку, вжене зміг дивитись на світ по-інакшому. Бібліотека Конгресу США провела опитування з ціллю визначитисписок книг, які мали найбільший вплив на американців. Першоюв списку була Біблія, а другою саме «Атлант розправив плечі». Цюкнигу ненавидять ліберали за відмову від соціалізму, а консерва-тори за атеїстичні ідеї, тим не менше, це трактат в підтримку арі-стотелівської філософії та концепції існування постаті Бога. Що цеза книга, ти можеш розібратися лише сам. І відповісти на запи-тання: «Хто такий Джон Ґалт?» █

Айн Ренд “Атлант розправив плечі”

Маленький хлопчик Джеймі Мор-тон бавиться солдатиками і саме вцю мить на нього лягає тінь. Тінь

священика Чарльза Джейкобза, яка пересліду-ватиме його все життя. Джеймі разом з Чарль-зом переживе смерть дружини і сина пастора,зречення Бога і нову зустріч, яка врятує Джеймі життя.Та от чи цей порятунок це добрий вчинок Чарльза? Чому мертві ро-дичі приходять до Джеймі у снах? Кінг знову дивує, і дивує приємно!Нова книга Майстра занурює читача в світ, який був побудованийще Лавкрафтом! Повна рок-музики, електрики і наркотиків, книгавводить у світ настільки темний, що інколи хочеться просто закритиі відкласти книгу, та цікавість не дає і ти знову поринаєш в потік

електрики, темної, як саме найтемніше зло. З головним героєм ти переживаєш смерті рідних, від-родження і переродження. І все це в одному флаконі роману. Просто прочитайте її і самі все зро-зумієте. І найголовніше – ніколи не дивіться на двері, які поросли старим плющем, бо рано чипізно вас крізь них покличе Мати… █

Стівен Кінг “Відродження”

nash

form

at.u

a

Щопочитати

автор: Ігор Кордис

Україна, Самбір, Львівська обл.



Рубрика

Адам Сендлер в ролі єврея, що,всупереч розповсюдженомустереотипу, ледве зводить

кінці з кінцями, працюючи салоні свогобатька. Він – швець, і його справа – взуття.Чи любить він свою роботу? Не вельми. Алеце ремесло переходило століттями від батька досина і чи був у нього хоч якийсь шанс не унаслідувати сімей-ний бізнес?Проте не все так однозначно. Одного разу він відкриває вели-чезну таємницю, що розташована у підвалі його салону, щодозволяє змінити все його життя. Що тепер чекатиме бідногошевця? █

Якщо вам знайоме ім’я Педро Альмодовара, тоді розпові-дати про картину немає сенсу. Вона дивна, вона незвична,вона комічна та трагічна водночас. Дикі історії – це шість

не пов’язаних між собою новел, але у всіх можна побачити одне:помсту. І кожен з протагоністів робить це по-своєму – або на дивожорстоко, або ж хитромудро і заплановано. Кожна з них зачіпаєструни душі і змушує уявити себе на місці героїв – «а що би я зро-бив у тій чи іншій ситуації?» Безумовно, шикарний для переглядуфільм! █

The Cobbler/Швець (2014)

Relatos Salvajes/Wild Tales/Дикі історії (2015)

Щоподивитися

ww

w.b

lu-r

ay.c

omel

pais

.com

автор: Вадим Михайлюк

Португалія, Лісабон



Василина хмільукраїна, львів

Veselka #1460

професія: філолог-фольклорист

Явесела, енергійна, спортивна людина. Хрестиком вишиваю з раннього дитинства (з 4 років), а гачку-ванням захопилася лише два з половиною роки тому. В'яжу маленькі (інколи і не маленькі) іграшки -аміґурумчики. Рукоділля для мене - це відпочинок, це хобі, це релаксація! Також займаюся скелела-

зінням. █

пінгвінчик TUX Матеріали та техніки:

гачкування, гачок № 2, нитки різні.

Зв'язала на замовлення коханого. Пінгвін-

чик TUX - це емблема операційної системи

LINUX.

#10760

мадонна з немовляткомМатеріали та техніки: вишивка хрести-

ком, канва Aida14, нитки DMC (14 відтін-

ків).

Цю роботу я вишивала у подарунок на юві-

лей батьків - 25 років подружнього життя.

#10763

Аміґурумі (яп. 編みぐるみ«в'язана м'яка іграшка») -японське мистецтво в'язання

гачком чи спицями маленьких м'яких іг-рашкових звіряток, або людиноподіб-них істот. █




маргарита леженко україна, Запоріжжя

Kotovek #1418

вік: 23професія: студентка та фрілансер

Фотографую з 2009 року. Через свої світлинивідкриваюсь світові. Дуже поважаю порт-ретну зйомку, вона дозволяє мені показати

людині її красу моїми очима. Взагалі відчуваю себедуже захопленою людиною - окрім фотографії зай-

маюся малюванням, музикою (гітара, фортепіано,вокал), велоспортом, туризмом. Усім серцем кохаюжиття та людей, яких зустрічаю на своєму життє-вому шляху. █

ВінецьФотоапарат: Nikon D90

NIKON 50MM F/1.8D AF NIKKOR

Місце: Запоріжжя

#9962

Фотоапарат: Nikon D90

NIKON 50MM F/1.8D AF NIKKOR

Місце: Запоріжжя

#9948


Стаття 16Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

олена погноєвськаавстрія, Відень-Вінниця

Olenart #1464

вік: 27професія: оперна співачкахобі: рукоділля, поезія, фортепіано та бандура, вивчення іноземнихмов та культур, латиноамериканські та східні танці, йога, мандри,кіно, квіти, кулінарія, фото, модельний бізнес, астрологія. девіз: займатися всім, що цікавить в даний момент, аби не жалкуватипро щось в кінці життя. Життя тут і зараз.улюблені книги: Ошо

Рукоділля – це надзвичайно креатив-ний простір, у якому можна знайтивеличезні можливості для роз-криття свого світогляду, для реалі-зації своїх мрій та бажань.

Любов до цього виду мистецтва я увібрала усебе із молоком матері. Моя матуся має золотіруки до усього, за що не візьметься. Скількиубрань вона виготовила для мене із сестрою!Коли я зростала у компанії зі швейними тав'язальними машинками, журналами та кни-гами по дизайну одягу, кольоровими ниткамита тканинами, численними цікавими техніч-ними інструментами, проявився природній ін-терес та зацікавленість спочатку вспогляданні, потім у допомозі матусі-май-стрині, та, зрештою, у спробах зробити щось

Ексклюзивнийодяг



Стаття

своє. Вишивання, шиття, в’язання, гачку-вання... Мені було цікавим усе! Спостере-ження за роботою матусі стало для мененайбільшою школою і під пильним оком могомайстра з п’яти років ми зі сестрою почали ви-шивати маленькі картини, шити сукні дляляльок та фартушки для бабусь, вив’язуватишкарпетки... Постійна практика лише більшерозвивала фантазію та надихала на створенняоригінальних речей. І в якийсь момент від-точена техніка у вишивці (тисячі і тисячі хре-стиків), вив’язані сотні зразків узорів, пошитідесятки іграшкових вборів допомогли мені пе-рейти вже на зовсім інший рівень майстерно-сті – створення одягу для себе та для інших.Це як ексклюзивний бренд, власником та клі-єнтом якого є ти сам. Поєднавши всі свої

вміння та навики, я почала створювати тойодяг, який я з радістю хотіла носити та якийвідповідав моїм стандартам відносно підборуматеріалів (натуральні тканини та нитки).Разом з тим я ніколи не була прихильником но-сіння речей, протиражованих мільйонними ек-земплярами, тому мої вміння допомоглистворити свій власний неповторний стиль,який приковує до себе чисельні погляди пере-хожих. Так я стала лялькою для самої себе, а любовдо убрань та носіння довгих суконь поєдналамоє життя з оперним мистецтвом та допомогламені розпочати створювати і сценічні ко-стюми. █



ірина плешкова росія-україна, литкаріно-київ

MissCoon #1120

вік: 24 професія: вільний художник-самоучка, фотограф-любитель

ЖабкаФотоапарат: Nikon D5200 Nikkor 18-55, макролінза

Місце: Київський зоопарк

Травень 2015

#12199




ЗимаПрограма: Paint tool SAI, Adobe

Photoshop CS2

#5927

нічникМатеріали: графітовий олівець

Програма: Photoshop CS2

#8755

Макрофото-

графія ві-

дображає

дрібні об'єкти у

великому мас-

штабі. Така фото-

графія, будучи

роздрукованою у

с т а н д а р т н ом у

розмірі 102х152

мм. показує об'єкт

у масштабі від 1:1

до 10:1, або ж від

реального мас-

штабу до збільше-

ного вдесятеро. █


Інтерв’ю 20Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Яромир Бабськийскрипаль

«Відколи себе пам’ятаю, менезавжди супроводжувала му-зика»

Відень, культурна столиця Єв-

ропи, віддавна славиться відо-

мими музикантами і притягує

до себе поціновувачів музики.

To n k ü n s t l e r - O r c h e s t e r

Niederösterreich – наймолодший з великих

симфонічних оркестрів Відня. Він заснова-

ний у 1945 році та налічує близько 100 му-

зикантів. Скрипалем в цьому оркестрі є

талановитий львів’янин Яромир Бабський,

він же й координатор української музичної

школи у Відні і мій співрозмовник сьогодні.

З чого почалося Ваше захоплення музикою?

Чи є у Вас улюблені музиканти, які можуть

бути прикладом для наслідування або зба-

гатити духовно?

Важко сказати з чого, чи з якого моменту по-чалось моє захоплення музикою. Відколи себепам’ятаю, мене завжди супроводжувала му-зика. Я виховувався у музичному середовищі,адже моя мама – скрипалька оркестру Львівсь-кої національної опери та балету. З дитинствавідвідував їхні репетиції та вистави, спостері-гав, як вдома тренувалася мама, ходив з неюна концерти. Мабуть в певний момент я захо-тів й сам спробувати, але про цей моменттреба вже батьків питатися, бо він досить роз-митий у моїй пам’яті. Пам’ятаю лиш мить здитинства, коли, прийшовши додому з ди-тячого садочка, побачив на стіні прив’язанумамою маленьку скрипочку. З того часу

пам’ятаю себе вже свідомо :) Щодо улюбленихмузикантів. Ніколи не ставив собі в житті ку-мирів. Завжди йшов своїм шляхом і ні на когоне рівнявся. Хороших музикантів є дуже ба-гато, кожен з них є особистістю, кожен маєсвій стиль, свій шарм і свою життєву історію.Багатьма з них я захоплювався і намагався по-черпнути щось для себе, спостерігаючи заними, але виокремлювати когось одного не на-важуюсь.

Бути музикантом у відомому віденському

оркестрі – однозначно престижно. Що озна-

чає для Вас участь в Tonkünstler-Orchester

Niederösterreich і чи важко було туди потра-

пити?

Для мене це в першу чергу професійна сатис-факція. Це винагорода за довгі роки праці над



Інтерв’ю

собою. Адже будь-який музикант потребуєсцени, публіки, гастролей і постійної можли-вості виступати. Робота в симфонічному орке-стрі у Відні, окрім всього цього, дає статуспрофесійного музиканта, якого цінує суспіль-ство. Потрапити в оркестр класу Tonkünstlerсправді не просто. Вакантні місця з’являютьсятільки у випадку відходу старших музикантівна пенсію. Тоді оголошується конкурс навільне місце, на який приймається близько 150заявок з цілого світу. Після перегляду всіх за-явок спеціальна комісія відбирає зазвичайблизько 30, яких запрошують взяти участь упрослуховуванні. Прослуховування відбува-ється у 3 тури, перших два з яких проходять заширмою. У наступні тури проходять тільки тікандидати, які набрали найбільшу кількістьбалів. Так у 3 турі залишаються переважно 2-

3 кандидати, які змагаються між собою вжебез ширми перед учасниками оркестру. Місцеотримує той, хто в підсумку трьох турів отри-мав найбільший бал.

Якщо порівнювати професію музиканта у

Відні та в Україні – де більший простір для

розвитку і самовдосконалення? Чи, мож-

ливо, більше важить талант, а не місце про-

живання?

Як на мене, таке порівняння не зовсім доречне.Традиції класичної музики Відня і Українизнаходяться в різних площинах. Класична му-зика є культурною спадщиною Австрії, її роз-вивають, пропагують і всебічно підтримують.Це є надбанням століть. Якщо говорити ба-нально – її вдало «продають». Історія ж роз-витку класичної музики в Україні просякнута


Інтерв’ю 22Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

репресіями композиторів, заборо-нами та «оросієнням» (коли ком-позитори, які були вихідцями зУкраїни, або жили і творили вУкраїні, дивним чином ставалиросійськими композиторами). Від-повідно, якщо говорити про твор-чий простір для музиканта, то уВідні він дихає, так би мовити, наповні груди. Музиканти ж вУкраїні змушені існувати пере-важно на проектах власної ініціа-тиви, які дуже часто, а то йпереважно не дозволяють їм мате-ріально забезпечувати себе та своїсім’ї, що в свою чергу змушує ба-гатьох талановитих людей шукати кращої доліза кордоном.

У Відні Ви вже тривалий час. Чи змінило це

щось у Вашому світосприйнятті?

Відень – мультинаціональне місто. В ньомугармонійно співіснують різні культури, мови,традиції. Він вражає своєю толерантністю, тарозумінням одне одного. За тривалий час тутмій світогляд змінився в першу чергу у на-прямку космополітизму, та розуміння інших.

Якщо б Ви вибрали не скрипку, то який

інший інструмент?

Гобой, або кларнет :)

Музика – дуже важлива частина нашого

життя. Але для музикантів це не лише

улюблене хобі, але й щоденна важка праця.

Як вдається побороти рутину? Що для Вас

є джерелом натхнення на кожен день?

Бажання самовдосконалюватись та високаконкуренція завжди дають наснагу долати від-чуття рутини. Джерела натхнення музикантамне треба довго шукати. Воно присутнє у кож-ному творі, який виконується. Кожен з них –нескінченний світ фантазії.

Недавно у Відні в мальовничому районі

біля Дунаю відкрилася українська музична

школа. Як виникла ідея її створення?

Якими є подальші плани її розвитку?

Ідея виникла спільно з Українською суб-отньою школою у Відні, яка успішно працюєуже кілька років поспіль. Концепція полягає втому, щоб дітки, окрім загальноосвітніх пред-метів українською мовою, збагачували своїзнання й творчістю. В школі на даний час ус-пішно функціонують класи фортепіано, во-калу, скрипки, сопілки, бандури та хору. Такождіти мають можливість навчатись нотній гра-моті. Нашими викладачами є музиканти-про-фесіонали, вихідці з України, які живуть тапрацюють в Австрії. В планах на наступнийсеместр є розширення школи, та введення за-нять з гітари та саксофону.

Що б Ви могли порадити, як професіонал,

музикантам, які тільки почали свій твор-

чий шлях?

Йти за покликанням, не боятися труднощів нашляху та не зраджувати своїх мрій.

Інтерв’ю провела Леся Гринько




Яна Бім україна, Шумський район

Jana_BIM #1304

вік: 35

Просто часом пишу вірші, рідко коли прозу,ще рідше щось біографічне. Люблю писатипро природно-погодні звичайні дива. У мене

стільки фізичних вад, що, боюсь, мої твори пролюбов можуть вважати за психічну ваду, але най-більше віршую на цю тему, бо любов - прекраснаемоційна бомба, і дарує щастя завжди... попри все...що б там не було. █

Де тебе носило?

Не виплакати віршами той біль...вже пізно...І при тобі на всеньке горло голошу.Ой, не дивися грізно.За кого себе маєш, я не знаю...за царя чи бога?...А я ось - просто впала і ридаю...така тривога.Стомилась від байдужості і болю...не маю сили...Тебе тим часом, поміж пеклом і раєм, –Де носило?!

Шумський район06.09.2014#12006Я твоїх казок не минула

Поцілуй мене в голе плічко Хай на пам'ять лишиться опік,А у серці моїм довічноБуде жить той осінній дотик.Дотик слова і душ єднання,Може правда, можливо міф,Що було тоді - чи кохання,Чи брехня, солодша за гріх.Якщо просто пішло в минуле –Означає, що все обман...Я твоїх казок не минула – Радо прийняла за роман.Бо любов коли є – не минає...На душі багряніє рубець –Моє серце тебе ще кохає,Але щастю давно кінець.Поцілуй мене в голе плічкоВранці, подумки так привітай,І у полі стрівши волошкуНе зірви, не заплач, не згадай...

Шумський район10.03.2014#9564

pixa

bay.

com



павло стасінаукраїна, тернопіль

pashatattoo #1405

вік: 22професія: світлотехнік

Малював протягом усього життя, але серйознішецим зацікавився десь на 2 курсі навчання. Цікав-люся художнім мистецтвом і всіма іншими про-

явами мистецтва. Основними напрямками моїх робіт єпортрети, фото- та гіперреалізм, також цікавлюся мистецт-вом татуювання. █

Wild horseформат А3

Матеріали: прості олівці 3Н, НВ (1, 0.5мм), 2В (0.5мм)

#10912


аль пачіно 21х26 см

Матеріали: прості олівці 9Н, 5Н, 3Н, НВ

(1, 0.5 мм), 2В (0.5мм), чорний олівець і

чорний маркер (0.2 і 0.5мм).

# 9713


Оповідання 26Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Вікторія мазурукраїна, Броди,

львівська область

Victoria #212професія: мріяла бути

журналістом, навчаюсь

Кожного дня я дізнаюсь щось нове просебе чи про світ. І це не завжди гарні речі.Зате у свої 20 з хвостиком я вже знаю, що

треба колекціонувати - щасливі моменти. █

-Картопля трохи недосолена,- вона підсунула до йогопрозорої тарілки з прозо-рим пюре і відбивноюсільничку. - Антиматеріум,

- і крізь сільничку стало видно фотошпалери.- Кохана, ти прекрасно готуєш, - він усмі-хнувся і взявся їсти прозорою виделкою. Крізьнього теж було видно фотошпалери. Край ко-ваних перил і вид на Париж. Складалось вра-ження, що вони обідають на залитомувесняним сонцем балконі в столиці Франції.До своєї тарілки вона ще не торкалася. Нелядивилася, як їсть її чоловік, як ворушатьсяйого губи, як промені весняного сонця прохо-дять крізь його темне густе волосся, як синійсветр облягає його плечі. Дивилась, і його про-зорість вже зовсім її не хвилювала. За два рокизвикла.Прозорою виделкою він видавлював візерункина прозорому пюре. Напевно, картопля «в по-

лосочку» смачніша. Неля усміхнулась і зро-била такий же візерунок на своїй тарілці. Такі справді смачніше.***- Вона нас помічає, - безапеляційно заявивМарк. Він був майже двометровим загартова-ним небезпекою мисливцем на нематеріальне,і розгублений вигляд ніяк не в’язався зі суво-рими рисами його обличчя. - За моїми даними,пройшло два роки після смерті Артура Пре-моло. Виходить, що вона два роки живе з при-видом і просто у нас під носом перетворюєматерію в антиматерію!Підлеглі Марка поопускали очі. Вони впершебачили капітана таким. За весь час існуванняматеріальної поліції ще не було такого ви-падку, щоб привид не був знищений, не те щоне знайдений. - Ганьба, - голосно повторив Марк. Чорна шкі-ряна куртка робила його ще зловіснішим. - Миповинні до них дістатись!

Антиматеріум




***Була восьма вечора. Саме час закривати мага-зинчик магічного зілля. Неля звично забралавиручку з каси, протерла полиці і закрила віт-рини. Непоганий видався день. Покупців булонемало, купували в більшості приворотнезілля, тож вдалось підзаробити. Артур затримався біля вітрини зі знеболю-вальними настоянками. Вже два роки він невідчував болю. Востаннє був біль від смер-тельного прокляття, що вдарилойого просто в груди. І з тих пірні болю, ні голоду, ні хо-лоду. Неля вже стояла за две-рима.- Ти йдеш? – вона по-брязкувала брелокому вигляді сердечка,показуючи на двері. –Мені треба закри-вати.- Іду, кохана, - Артурпоправив комірецьнової сорочки і по-вільно пішов до виходу.В принципі, він міг би непереставляти ноги, а простолевітувати, та й закриті двері нечинили йому жодних перешкод, але двароки тому вони з дружиною домовились, щозалишать якомога більше звичайного в їхнь-ому тепер напівпрозорому сімейному житті.- Стій! - сторожко шепнула Неля. Вона зро-била ще крок від дверей і завмерла. Так і було.Їй не здалось - мисливці за привидами булипоруч. Замасковані у вечірніх сутінках, вони«приросли» до кутків будівель і товстих дерев.- Роз’явися.Вона ненавиділа просити його про це, але втаких ситуаціях, як зараз, іншого виходу небуло.- Я все одно буду поруч, - заспокоїв її Артур із прозорого став незримим. Неля дивилась на

те місце, де зник її коханий ще хвилину тому,коли відчула прохолодний дотик до щоки. Віні справді був поруч.Жінка вдихнула повні легені мокрого вечірнь-ого повітря і повернула ключ в замку. Темнавітрина відбивала впевнену в собі молодувідьму в фіолетовому трикотажному платті і ззаплетеним в косу рудим волоссям. «Виглядати природно», - тільки й крутилось унеї в голові, коли проходила повз мисливців.

Вони теж робили вигляд, що не по-мічають її. Всю дорогу до

дому Неля боялась озирну-тись, вона шкірою відчу-

вала на собі пильніпогляди патрульних.Вдома було безпечно.Відьма наглухо за-крила всі штори ітільки потім вві-мкнула світло.- З’явись, - шепнулавона, і Артур миттєво

проявився просто білянеї.

- Дарма ти переживаєш,вони нічого нам не зроб-

лять, - він міцно обійняв її.Неля навіть не здригнулась від

прохолоди, що огорнула її. Звикла за двароки. Тепер холод його дотиків здавався їй по-особливому ніжним. Вона спробувала обій-няти його у відповідь, але її руки тількипройшли крізь його прозорі груди.- До цього я ніколи не звикну, - засмутиласьНеля. – Я не можу торкнутись тебе. В такі моменти вона більш за все на світі шко-дувала, що «Антиматеріум» діє тільки на пред-мети. Вона би з радістю стала нематеріальноюще два роки тому.***- Я поруч, я тут, - повторював Артур, приглад-жуючи її волосся. – Все позаду, я з тобою.Неля важко дихала, ніби щойно випірнула з

pixa

bay.

com


Оповідання 28Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

крижаної води. Страшні видіння відступалиповільно і змушували її тремтіти від жаху.Майже кожної ночі їй снився один і той жесон. Сон про останній день його життя.Артур ненавидів згадувати свою смерть і цебуло єдине, про що вони ніколи не говорили.Але Неля й так знала, що тоді трапилось. Тогодня вона поспішала до свого магазину магіч-ного зілля, але погане передчуття не давалоспокою. А Артура викликали на роботу. Їй ні-коли не подобалась його робота, їй ніколи нехотілось його туди відпускати. Але в бойовихмагів є прикази і немає вибору. Вона добрепам’ятала, що вмовляла його не йти. Звичайнож він не послухав. Ввечері вона раніше зачи-нила магазин, хвилювання перейшло всі межі.У квартирі було темно і тихо. Вона обійшла всікімнати в пошуках пораненого чоловіка. Він

завжди так робив, коли йому діставалось нароботі, приходив і тихо залічував рани. Але нецього разу.В двері не постукали, але Неля відчувала, щоїх треба відчинити. Замок заїло, вона довго во-зилась з ключами і з кожною секундою розу-міла, що трапилось щось непоправне. Нарештіключ повернувся, з клацанням відкрилисьвхідні двері. Її Артур стояв на порозі закривав-лений і прозорий.- Не плач, все вже позаду. Ми це пережили. Мисправились, - він гладив її по волоссі і пригор-тав до себе.- Я тебе не відпустила. Я тебе ніколи не від-пущу, - плакала Неля.За вікном щось яскраво блимнуло і миттєвозгасло.***- Найчастіше таке трапляється через кохання.Ніхто не хоче втрачати дорогих людей, а колити відьма, твоя сила може тримати душу загиб-лого в цьому світі скільки завгодно довго, -Марк проводив лекцію в школі матеріальноїполіції. Курсанти слухали його з увагою ітихим захватом – сам Марк Хапун, мисливець,що своїми руками знищив більше сотні при-видів, стояв перед ними і розповідав про бо-ротьбу з нематеріальним.- Все б нічого, але привиди не можуть кори-стуватись матеріальними речами, тож маги ви-гадали «Антиматеріум» - закляття, якеперетворює матерію на антиматерію. В цьомуй криється глобальна небезпека для світу -якщо дозволяти магам, що втратили близьких,перетворювати матерію на антиматерію задляпривидів, то ми втратимо наш світ. Жоднеживе створіння не може користуватись анти-матерією. Уявіть, що в нас відберуть все. Відзубної щітки до будинків. Всі в аудиторії затамували подих. Чи то відхвилювання, чи уявили світ без матерії.Раптом у Марка Хапуна задзвонив мобільний.- Ми їх сфотографували! - кричали з трубки.***

pixa

bay.

com




Будинок оточили. Нечутно і незримо, але под-ружжя Премоло відчувало це. - Вони тебе не заберуть, - повторювала Неля.Вона поспішно збирала речі і накладала за-хисні чари на кімнату і речі. - Ми простовтечемо звідси.Артур стояв біля вікна. Він знав, що втекти не-можливо. Та й тікати, власне, нікуди.- Я все одно буду поруч, - відповів він. - Навітьколи вони… знищать мене. Я буду поруч за-вжди.На мить в кімнаті повисла тиша. Неля по-вними сліз очима шоковано дивилась на нього,валіза випала з її рук, речі розсипались по під-лозі.Двері з грохотом вибили. В кімнату ввірвалисьлюди в формі матеріальної поліції.- Пані Премоло, не чиніть опору, ми простозробимо свою роботу.Артур миттєво опинився біля дружини, вінобійняв її так ніжно, як тільки міг. Востаннє. - Не треба їм перечити. Ти одна, а їх багато, -солодким голосом вмовляв він.- Я тебе не відпущу, - відрізала Неля. - Тєроекспекто, - кухонні виделки і ножі раптом ви-летіли з шухляд і, як розгнівані бджоли, кину-лись на поліцейських. - Тєро експекто!Шпалери почали зміями сповзати зі стін і ду-шити незваних гостей. - Тікаєм, - шепнула відьма. Але Артур не зру-шив з місця - в дверях з’явилася підмога. - Я тебе кохаю.- Припиніть опір! - кричав Марк Хапун. Вінприцілився в Артура з великої металічноїгвинтівки - розмагнічувача.- Ні! - Неля прикрила Артура собою і відчула,як розриваються її ребра. Через мить болю нестало. Вона стояла в обіймах чоловіка, а під їх-німи ногами лежало її знівечене тіло. Тепердотик Артура не здавався їй прохолодним.Неля обійняла чоловіка. Вперше за два роки їйце вдалося. - І я тебе кохаю.На мить здалось, що з кімнати зникли і зача-

ровані войовничі предмети, і поліцейські, щонамагались від них відбитись. Були тільки віні вона. Нематеріальні і щасливі. - Я тебе ніколи не відпущу, - шепнув Артур.Він сподівався, що в них є ще секунда на по-цілунок. Секунда була. Марк Хапун на мить розгу-бився. Чи то через те, що вбив відьму, чи черезте, що два привиди стояли перед ним і цілува-лись, ніби звичайна парочка після довгої роз-луки.Але його розгубленість швидко минула. Світповинен залишитись матеріальним. Наступ-ний постріл з розмагнічувача дістався їм обом.Зачаровані вилки і ножі безсило попадали напідлогу, шпалери знову стали просто шмат-ками вінілу. Атаковані поліцейські шокованороззирались по сторонах, очікуючи западні. Абіля тіла вбитої Нелі лежала купка срібногопилу. █

pixa

bay.

com


Майстер-клас 30Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

• записник

• тканина

• канва для вишивання

• нитки DMC

• голка для вишивання

• нитка для шиття

• клей ПВА

•шпагатовий шнур

Пришиваємо канву до тканини. █

Вибираємо схему вишивки і по-

чинаємо вишивати (у мене - це

однотонне сердечко). Вишивати

потрібно обережно і не затягу-

вати нитку, щоб потім легко можна

було випороти канву. █

Нам знадобляться

2

Як?

1

прикрасити

вишивкою

записник



Майстер-клас

Ось так виглядає вишите

на канві сердечко. █

Тепер потрібно аку-

ратно випороти канву,

щоб вишивка залиши-

лася на тканині. Для

цього обрізаємо канву

кругом вишивки і витягуємо

по одній ниточці. █

Вишите сердечко на

тканині без канви. █

Прикрасити записничок можна будь-

яким способом (стрічкою, бісером, ґуд-

зиками). Я вибрала бантик із

шпагатного шнура. █

34

5

Обгортаємо записник тканиною з вишивкою,

закріплюємо шпильками і пришиваємо. При-

ховуємо шви, заклеївши їх наступним арку-

шем паперу в записнику. █

7

майстер-клас підготувалаВасилина Хміль

6


Рубрика 32Країна творчості JURAMAX www.juramax.com

Ці 10 треків – це квінтесенціяжиття і досвіду прожитихроків. Пісні проведуть вас

крізь певні етапи, які всі ми пережи-ваємо, або переживемо, і тому в ньомує певна магія та містика.Для початку потрібно налаштуватись навелич і впустити в себе духовні ідеї таобрази Lesiёm – Fundamentum. Твор-чість групи нагадує Enigma та Era,тому всім їх фанатам буде особливоприємно. Не знаю, чи дослухались ви моєї по-ради в попередньому журналі на раху-нок групи Nightwish, але їхня пісняEdema Ruh представляє собою ніжнедитинство, коли ми лежимо ввечері, ди-вимось на зірки і мріємо про далекісвіти, які оточують нас, при цьому мививчаємо той світ, у якому самі живемо. Наступним періодом життя буде юність,коли ми знайомимось з підлітковимроком. Пісня My Darkest Days – Still

Worth Fighting For чудово описує на-стрій статевого дозрівання.З кожним наступним роком ми стаємодорослішими, приймаємо важливі рі-шення та відповідаємо за свої дії. Деякінаші кроки для нас хороші, деякі ні. Ба-гато чого крутиться довкола теми нероз-діленого кохання, саме тому трек In

This Moment – Whore відображає ду-шевний стан людини в такі моменти.Увійшовши в період, коли ми вирі-шуємо зайнятись чимось і самостійнозабезпечуємо своє життя, тільки тоді мий розуміємо, ким є насправді. Наступ-ний трек мій власний, його можназнайти у ВК або на SoundCloud. Нази-вається він Vadym Mykhaylyuk – Lon-

dres.

Ми повні сил та енергії, все у нас на

піку! Ми маємо все,чого бажаємо і всейде добре. Fairy Tail

– Main Theme якразпередає весь драйв да-ного відрізку.Коли ми стаємо більш до-рослі, то відкриваємо передсобою нові смаки та захоплення. Багатохто заводить собі швидкісні машини,більш молодих коханців, щоби здава-тись і самим вічно молодими. Дехто на-солоджується своїм коханням в парі,виховує дітей і пожинає плоди щасли-вого шлюбу. Композиція Joe Satriani –If I Could Fly однаково класна для всіх! Пройшовши певний життєвий шлях, миможемо втратити все, чого нажили: здо-ров’я, рідних, роботу. З втратами сти-каються всі. Дехто переживає їх згіркотою, дехто закривається в собі на-завжди. Трек Fabrizio Paterlini – Wind

Song змушує задуматись і помріяти. А через певний час ми самі ставимо за-питання «Що чекає мене самого? Щобуде далі?» Infected Mushroom – In

Front Of Me, без слів.Так, як ми почали з духовної компози-ції, то й закінчимо на подібній. Протецього разу трек буде більш насиченийритмікою та динамікою. The End party

– Lexx Theme. Пісня несе нас в космосі змушує повністю розчинитися у неми-нучості. █

Щопослухати

автор: Вадим Михайлюк

Португалія, Лісабон



Улюблене хобі

Ялюблю знімати макро. Багатохто захоплюється портретноюзйомкою, та тільки не я. Коли я

лише взяла в руки фотоапарат, то пер-шим ділом стала фотографувати свої ко-лекційні фігурки. Час йшов, досвіднакопичувався, ідеї теж. Пошуки "моде-лей" закінчувалися нічим. Коли в інтер-неті знаходилися цікаві типажі,виявлялося, що вони дуже сором’яз-ливі, і тому відмовлялися фотографува-тися. З часом знайшлася людина, якапогодилася безплатно пофотографува-тися. Обговоривши всі деталі - від зов-нішнього вигляду до часу доби, мивирушили на зйомку. Але я не враху-вала кілька важливих моментів. Я неврахувала, що модель може щось за-бути. Що вона може бути втомленою. Унеї може пропасти настрій в будь-якухвилину. Всі ці безліч факторів, яківпливають на якість фотографії, геть-чисто відбили бажання знімати людей.Жабка не буде скаржитися на безсоннуніч або незручний одяг. Якщо вона вто-миться, один стрибок і ти її більше непобачиш. Вона не буде стогнати відвтоми і вимагати перерви. І, тим більше,не буде надзвонювати наступного дня вочікуванні сотні оброблених фотогра-фій. █

Не так давно мені пощастиловзяти участь у створенні відео.Робота була організована дуже

просто - мені дали тему і повну свободудій. В голові були вже готові сцени, алеяк їх втілити в життя? Така робота доз-воляє розкритися творчій людині намаксимум. Іноді доводилося створю-вати інструменти для зйомок з підруч-них засобів - від мотузок для створеннястабілізації і картонок для зміни формидіафрагми об'єктива до кульок від кон-структора для зйомки в русі. І, запу-стивши в голові механізм, якийгенерував ідеї та методи їх реалізації,його важко зупинити. Через тижденьпісля зйомок ваза з квітами, яка випад-ково потрапила в поле зору, дала по-штовх для зйомки чергового фрагментувідео. Здається, я дуже люблю знімативідео. █

автор: Ірина Плешкова

MissCoon

pixa

bay.

com

pixa

bay.

com



Владислав крассаукраїна, Чернігів

ullad1 #231

професія: пенсіонер. В минулому працював слюсарем, фото-графом, співаком, астрологом, екстрасенсом.

Мушу зазначити, що я не є професійним поетом. Вірші прихо-дять (приходили) до мене самі. Треба було лише записати іякось обробити за формою і мелодійністю. █

Я все життя, любов,

тебе чекав

Як водоспад, гримлять слова гучні,Але найбільша сила в тихім слові.І тільки ті щасливі справді дні,Де є хоч крапля справжньої любові.

Душа співає Сонцю і Весні,Зірками сяють обрії казкові,Палає у безмежній далиніЧарівне світло справжньої любові.

Пливе у хмарі Місяць на човні,Ставкам дарує рушники святкові,А нам – печаль і мрії осяйні,Й чекання вічне справжньої любові.

Я все життя, любов, тебе чекав,Вдивлявся у світанки пурпурові.Вже сивиною сніг повисипав,А все ще прагну справжньої любові.

Ти прилітала, часом, уві сні(А сни мої старі, не кольорові)—Зникали вмить усі думки земні,Відчувши подих справжньої любові.І вірші не писалися мені,

Тьмянило розум хвилювання крові,Палало серце, наче у вогні І все жадало справжньої любові.

Було… Було! Даремне каяття.Заплачуть скоро дзвони малинові,І відійду в далеке небуття.А чи пізнаю справжньої любові?...

Блукає доля у тяжкій імлі,Ховає сльози у стрічки шовкові,Відлічує мені печалі дні,І теж не знає справжньої любові.

Великий Боже! Люди ж не святі.Скажи мені свій вирок в тихім словіІ подаруй (хоч в іншому житті!)Тепла і світла справжньої любові.

Я все життя, любов, тебе чекав.

#87151998




Драма

Шум затих, а сцена світлом сяє,В залі темно. Сходинки круті.І ніхто ніколи не вгадає,Що йому судилося в житті.

Підступа все ближче темінь зали.Важко грати (Господи, спаси!).Як багато ми віків благали:Отче, чашу мимо пронеси!

Є ж у тебе кращі п’єси, Боже,Де любов і зоряні світи!..... Треба грати. Скиглити негоже.Вік прожить – не поле перейти.

Згоден я з твоїм жорстоким планом(Чи почуєш моє каяття?):Сценою іду – життєвим ланом –Дограю своє людське життя.

#5884початок 90-х років

Написано під враженням від Бориса

Пастернака ("Шум затих, я вышел на

подмостки..."). Захотілося зробити пе-

реклад, а вийшов вірш.

Зупинись!

Я зустрів сам себе: ось хлопчина веселий, співучий.Він – це я. Чи не я? Від питань забриніла душа,Спогад враз задзвенів, як струна, звук печальний, тя-гучий…Може в хлопця спитать, чи не треба – він так по-спіша?

Зупинись хоч на мить, незнайомий мені перехожий,І дозволь у тобі давній спогад про себе впізнать.Ти такий молодий і нітрохи на мене не схожий –Дуже важко себе через стільки років пригадать.

Ми жили і росли, і співали, і небо всміхалось,Квіти пахли, цвіли, і до наших тягнулись долонь,І не плакали ми, а раділи – що сталось, те сталось,І плекала весна у серцях нам любові вогонь.

Як давно це було! Так давно, наче й зовсім не булоЛистя жовте згребли і спалили – розвіявся дим,Попіл голову вкрив. І незчувсь, як життя промайнуло.Вже на серці зима. Невідомо те все молодим.

Перехожий спинивсь і запитливо дивиться в очі.Чи знайдуться слова, щоб усе пояснити йому?Чи помовчати мить? Зрозуміє (як дуже захоче!),Він – такий же, як я, тільки років із тридцять тому.

Він живе і росте, і співа – молодий та пригожий,І вітають його квіти подихом ніжно-п’янким.Та життя пробіжить, скоро стане на мене він схожий -Листя жовте згребуть і підпалять, розвіється дим.

Зупинись хоч на мить, незнайомий мені перехожий.Зупинись!Хоч на мить!

#60032000

pixa

bay.

com



Вадим михайлюкпортугалія, лісабон

Vadymmykh #1117

вік: 25професія: копірайтер, менеджер контенту, продюсер, підприємець

За спеціальністю я біохімік, але в душі – чистий креативщик! За своє життя випробував себе у фото- тавідеозйомці, композиторстві та продакшні, авторстві та письменництві. Мабуть, наступним кроком станемалювання :) █

Нічна фотографіяі все, що треба про неї знати

оброго дня, дорогі читачіжурналу Juramax! Хочетьсяпочати цю статтю з невелич-кої легенди. Ви знали, чомупірати носять пов’язку на

оці? Одне діло, щоби здаватись більш примар-ними, особливо в компанії з папугою на пле-чах. Але тим не менше у цього аксесуару єпевне і доволі цікаве призначення. Коли спус-каєшся з палуби в трюм, очам треба звикнутидо навколишньої темряви і наш організм при-стосовується до цих змін з часом. Це назива-ється акомодацією. Однак, якщо на світлізакрити око, то зіниця звикає до того, що «маєбути темно». Потім, при спуску в трюм,пов’язку переставляють на інше око і можутьтаким чином бачити в темряві моментально.

Крутий трюк, ге? І він може нас дечому по-вчити! Насамперед задумаймось про те, щовзагалі відбувається з нашими зіницями, колинадворі починає темніти? Ми ж не перестаємобачити, а адаптуємось до цих змін шляхом…збільшення діафрагми нашого ока та зміноюінтенсивності користування певним типом клі-тин у оці (колбочки і палички, останні якразвідповідають за сприйняття кількості світла).Автоматично! Задумаймось тепер про те, чомумильниці та недорогі дзеркалки з кітовимиоб’єктивами так погано знімають в умовах по-ганого освітлення – в них ця діафрагма доволізакрита (f3.5) на максимальній апертурі і щобихоч якось компенсувати дану проблему, камеразбільшує значення ISO, що в свою чергу при-зводить до появи шумів та артефактів. Тут

Д



Стаття

наше око отримує додатковий бал, чи не так?Тим не менше ми бачимо чудові знімки в жур-налах та на сайтах, які прекрасно передаютьколорит нічного життя без, здавалося б, яки-хось проблем. Знімки доволі яскраві, на нихповно світла та руху. Як же самому дійти доподібного? Тут, дорогі панове, потрібно по-чати з самих низів і перш, ніж перейти до са-мого процесу навчання давайтепроаналізуємо, для чого вам треба займа-

тися нічною зйомкою:• Фотографії у темну пору дня змушують

думати. Спробуйте клацнути парочку фото в«зеленому» режимі і ви побачите, яка какавийде. Це повинно наштовхнути вас на ба-жання досягнути мети «мануальним» спосо-бом, шукати методів, як це зробити.• Гра світла. Процес фотографії походить відслів «світлом пишу», з грецької (фото +графо). Саме вночі місто наче оживає, туди-

сюди сновигають фари машин, ніжно світятьліхтарі вулиць, а якщо випадає Різдво чи Гел-ловін – то гірлянди створять неповторну атмо-сферу для ваших знімків.• Фотографії вночі доволі висококонт-

растні, тому ніколи не завадить мати парочкуу своєму портфоліо.Тепер давайте почнемо з азів, що вам по-

трібно для зйомки вночі:

1 Трипод (тринога). Більшість знімківвночі робляться на високій витримці.

Якщо порухати камеру хоч ледь-ледь, покивона ловить світло на матрицю – все, «шевель-онка». Тому попіклуйтесь про те, щоб у васбув хороший трипод (він служитиме для ба-гатьох цілей, не тільки для нічних фотогра-фій);

2 Ліхтарик (можна кольорові лед-ліхта-

рики). Так-так, звичайний кишеньковийліхтарик, який можна використати як пензель

pix

ab

ay.

com



під час того, як камера буде ловити світло.Портрети у темній студії з використаннямвсього-на-всього ліхтарика просто вражають.Ви зможете «малювати» ним на великій вит-римці, а з допомогою кольорових лед-ліхтари-ків ви зможете знімати цілі анімації.

3 Пульт дистанційного керування для

камери. Потрібен в тому випадку, щобиунеможливити будь-яку вібрацію камери підчас довгої витримки.

Що потрібно контролювати під час нічної

зйомки:

1 Діафрагму. Як під час денної, так під часнічної зйомки діафрагма відповідає за

апертуру на об’єктиві. Чим вона буде більша,тим більше світла пропускатиметься і тимменше часу буде потрібно камері на те, щобизібрати достатнє освітлення для знімка. У ре-зультаті це зменшує глибину поля. Нові об’єк-тиви з великою діафрагмою, мабуть,найдорожчі із всього, що вам буде потрібно вбудь-якій фотографії. Проте навіть середньо-статистична лінза вкупі з триногою може по-казати себе з кращої сторони.

2 ISO, або чутливість матриці. Якщо визаймаєтесь репортажними фото, то

режим вище 800 може бути вам корисним.Однак будьте готові до іскристості та шуму назнімках.

pix

ab

ay.

com



Стаття

3 Витримка. Ваш головний друг під часнічної зйомки. За допомогою великої вит-

римки можна зі звичайного фото зробити ше-девр. В кінці я наведу декілька прикладів, десаме і як саме потрібно застосовувати ці ха-рактеристики.

4 Баланс білого. Спробуйте побавитись зним під час зйомки. Той чи інший режим

може виявитись більш відповідним в певнихситуаціях.

На що НЕ потрібно звертати увагу:

• Експозамір на камері. В умовах низькогоосвітлення і високого контрасту між темнимита світлими ділянками ваш фотоапарат раз ураз буде допускатись помилок.• Автофокус. Те саме, що вище – автофокуспрацює добре тоді, коли є достатньо світла. Внічній зйомці краще покладатися на власніруки. █

Приклади, де

можна застосу-

вати нічну

зйомку:

• Колесо огляду в парку роз-ваг із параметрами 4с. наf6.8 з мінімальним ISO.• Нічні зірки на фоні висох-лого дерева при 180хв, f4,мінімальне ISO, фокус вбезкінечність.• Сліди автомобільних фарна 13с., f22, мінімальне ISO.• Рисунок ліхтариком на20с., f4, ISO100. Замість ліх-тарика може бути бенгаль-ський вогник.• Морський пейзаж, колисонце зайшло за горизонтпри 10с., f4, ISO400.Надіюся, тепер ви вийдетена нічне полювання з на-тхненням і порадуєте своїхблизьких і рідних парочкоючудових фото та неодміннозбагатите своє портфоліо! █

Церква св. андрія. львівавтор: Bdjola #1084; робота: #3228

www.juramax.com

magazine "land of creativity juramax" #4

Documents