ДНУ «Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України», м. Київ

• P

Згідно Постанови Президії НАН

України від 04.09.2013р. №114

перейменований на

ДУ “Інститут еволюційної екології

НАН України”

Досвід просвітницької діяльності парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва

загальнодержавного значення “Феофанія”

Доповідач - в.о. завідувача відділом дендрології та паркознавства

ДНУ “НЦЕБМ НАН України” кандидат біологічних наук Р.К.МАТЯШУК

Сторінки

історії Феофанії

Перші відомості про цю місцевість, що на той час мала назву

"Лазорівщина", датуються 1471 роком. З XVI ст. ці землі

належать Печерському монастирю, потім переходять у

власність митрополитів Київських Петра Могили та Сільвестра

Косова.

У 1800 році Феофан Шиянов був призначений вікарієм

Київським, єпископом Чигиринським і, одночасно, настоятелем

Михайлівського монастиря. Одразу ж після цього Феофан

Шиянов розпочинає тут будівництво храму на честь

Михайлового чуда.

В 1803р. будівництво храму було закінчене і в день освячення

храму Київський митрополит Гавриїл особливою грамотою

благословив називати ці землі Феофанією. Пізніше, в 1866-1869

роках, тут був побудований храм Всіх святих, в 1899-1900 роках

церква Володимирської Божої матері (біля цілющого

джерела), в 1914 році Пантелеймонівський собор.

Після революції все майно перейшло у державну власність. Тут

була сільськогосподарська артіль.

Після війни ця територія була передана Академії наук УРСР і,

зокрема, приміщення церкви Всіх святих належало Інституту

механіки АН УРСР. Саме тут під керівництвом директора

інституту, академіка АН УРСР Сергія Олексійовича Лебедєва

була влаштована дослідна лабораторія зі створення першої в

СРСР і в континентальній Європі цифрової обчислювальної

машини (ЦОМ). Таким чином, саме в Феофанії понад шість

десятиліть тому почалась вітчизняна комп’ютерна ера.

Знайомство з Феофанією

З 1972 року лісовий масив дослідного

лісництва «Феофанія» разом з штучними

садовими насадженнями експериментальної

бази Академії наук України (150 га) отримав

статус заповідної території в ранзі парку-

пам’ятки садово-паркового мистецтва

республіканського значення, а з 1990р.-

загальнодержавного значення.

З 1992 року парк підпорядкували Державному

заповідному господарству «Феофанія» НАН

України, яке в 2007 році було перейменоване

на «Садово-парковий комплекс Національної

академії наук України».

У 2011 році парк об'єднали з Науковим

центром екомоніторингу та біорізноманіття

мегаполісу НАН України (НЦЕБМ).

Цінність збереженої пам'ятки

Культура –

це середовище, яке ростить

і живить особистість.

Павло Флоренський

Сучасний парк “Феофанія” – як зразок садово-паркового

мистецтва XXI cтоліття

Феофанія - унікальний заповідний масив зеленої зони

столиці України, який поєднує природний ліс та парк Загальна площа урочища «Феофанія»

майже 130 га, 90% якої (119га) займає

широколистяний ліс, що утворює замкнене

кільце саме навколо паркової зони. Цей

лісовий масив і дотепер репрезентує

типову фауну, флору і рослинність

середньодніпровських дібров.

Головною цінністю території є діброва з

віковими деревами. Якщо тривалість життя

дуба звичайного може досягнути 1000років,

то у „Феофанії” є дуби 100– 180-річного віку

і, навіть, понад 300-річні.

В околицях парку та у

Голосіївському лісі охорони

потребують 49 видів, 24 із них

включені до Червоної книги

України та міжнародних

«червоних» списків.

25 видів потрапили до

Переліку видів рослин, що

підлягають особливій охороні

на території м. Києва за

рішенням Київради №219/940

від 19.06.2000р.

Реконструкція парку «Феофанія»

водночас збагатила біорізноманіття новими інтродуцентами та

декоративними видами і формами

Використання об'єктів природно-заповідного фонду

України в культурно-виховній та навчальній роботі

Альбе́рт

Ейнште́йн

(Albert Einstein)

(14.03.1879 р.

-18.04.1955р.)

За дотепною формулою А.Ейнштейна

«Людству як ніколи раніше

тепер потрібна лавочка,

щоб сісти і подумати.

Про що?

Про світ, в якому ми

живемо”.

ДЯКУЮ

ЗА УВАГУ!