2 3

23 листопада 2010 р. директор Інституту міжнародних відносин В.В.Копійка представив звіт “Про роботу колективу Інституту міжна-родних відносин Київського націо-нального університету імені Тараса Шевченка в 2009-2010 навчальному році”. На засіданні виступали також завідувачі кафедр. Обговорювалась концепція розвитку Інституту на 2011-2015рр.

Роман Нечаєв (ІІ МІ)

19 листопада 2010 року делегація ІМВ КНУ імені Т. Шевченка у складі студентів ІІІ курсу відділення МВ від-відала Четверту Міжнародну науково-практичну конференцію студентів та молодих вчених “Актуальні пробле-ми зовнішньої політики України”, що проводилася Чернівецьким національ-ним університетом імені Юрія Федь-ковича. Чернівці зустріли київських гостей тепло та гостинно, здивувавши довершеною архітектурою та духом історії, яким просякнуті вулиці цьо-го чудового міста. У ході конференції студенти ІМВ не лише відзначилися

змістовними доповідями, а й отримали чудову нагоду обмінятися своїми по-глядами стосовно актуальних проблем політичного розвитку нашої держави з колегами-міжнародниками з інших міст України, Польщі, Румунії та Бри-танії. Жвава наукова дискусія та друж-ня атмосфера конференції зробили цей досвід незабутнім. Наступного року ми запрошуємо всіх охочих відвідати Чер-нівці, щоб на власному досвіді відчути неповторний колорит цього міста, зна-йти нових друзів та отримати цінний науковий досвід!

Олександра Колотуха (ІІІ МВ)

Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про вищу освіту”, 10 % від складу вчених рад вищих навчальних закладів повинні відво-дитися студентам.

Саме тому 27 жовтня було про-ведено конференцію Студентського парламенту Київського національ-ного університету імені Тараса Шев-ченка, на якій визначено представ-ників від студентства до Вченої ради Університету.

Учасникам Конференції потрібно було обрати 6 представників, які вже на найближчому засіданні Вченої ради могли би приступити до свого основного обов’язку – представляти студентів на найвищому рівні.

У результаті голосування з 19 кандидатів на Конференції надано перевагу Артему Нікіфорову (139 голосів), Олександрі Суворовій (129 голосів, хімічний факультет), Олек-сандру Шабелюку (122 голоси, раді-офізичний факультет), Олені Шурин (105 голосів, юридичний факультет), Олександру Охріменку (82 голоси, історичний факультет), та Юні Шей-халієвій (73 голоси, філософський факультет).

“Такий високий рівень довіри студентів Університету – це, перш за все, надзвичайно велика відпові-дальність. Маю надію, що виправдаю сподівання студентства упродовж своєї роботи у Вченій раді, – розпові-дає Артем Нікіфоров. – Я хочу подя-кувати делегації від Інституту між-народних відносин за підтримку”.

Денис Гавриленко (І МІ)

Відзначення Дня визволення Києва вже стало традицією в нашому Універси-теті. Саме тому 2 листопада група викла-дачів та студентів Інституту міжнародних відносин Київського національного уні-верситету імені Тараса Шевченка на чолі із заступником директора з навчально-виховної роботи Павлом Валерійовичем Дзюбою взяла участь у патріотичному ді-янні – покладанні квітів до меморіальної дошки викладачам, студентам та співро-бітникам Київського університету, які загинули під час Другої Світової війни. У Києві відбувся парад у військовій формі визволителів Києва зразка 1943 року.

Сучасна молодь ніколи не забуде тих людей, які звільнили нашу країну від на-цистів, які боролись за незалежність та свободу! Офіційна церемонія святкуван-ня цього визначного дня відбулась 6 лис-топада, на якій всі ветерани, учасники та гості столиці отримали поздоровлення від першого заступника голови КМДА Олександра Попова і радника Президента Валерія Пустовойтенка.

Ми завжди пам’ятатимемо наших за-хисників, людей, які дали нам право на майбутне. Велике спасибі ВАМ, низь-кий уклін.

Катерина Довбик (ІІІ МІ)

НОВИНИ

Традиційно викладачі та студенти Інституту міжнародних відносин зустрі-чають високоповажних гостей. За пері-од листопада-грудня зі студентами спіл-кувалися такі особистості:

1. Валдас Адамкус (колишній прези-дент Литовської республіки)

2. Мішель Дюре (Голова Відділу по роботі з країнами-партнерами Управлін-ня громадської дипломатії штаб-кварти-ри НАТО)

3. В. А. Бенюк (Ректор Державного інституту міжнародних відносин Мол-дови), М. М. Биргеу (проректор з науко-вої роботи)

4. Ганс-Юрген Гаймзьот (Надзвичай-ний і повноважний посол Федеративної республіки Німеччина в Україні)

5. Август Тієрі (Бельгія, лекція для студентів ІІ курсу міжнародних відносин)

6. Турецька делегація: Ректор стам-бульського університету “Фатіх”, доктор Шериф Алі Текалан, а також представ-ники Міжнародної школи “Меридіан”.

7. Лі Тернер (Надзвичайний і по-вноважний посол Великої Британії в Україні).

8. Акбар Гасемі Алі-Абаді (Надзви-чайний і повноважний посол Ісламської Республіки Іран в Україні)

Ви знаєте, перше, що мені хотілося б ска-зати, – це слова вдячності за ваші відгуки про наш попередній номер! Нам справді дуже при-ємно, що робота редакції сподобалась вам, читачам. У зв’язку з цим команда працює ще з більшим ентузіазмом і натхненням. А також поповнює свої ряди, тож на останній сторінці дивіться оновлений склад редакції!

Щодо нового в цьому номері – по-перше, темою номера стала, сподіваюсь, нова тради-ція Інституту, конкурс “Веселка країн”, за допомогою якого вивчаємо дипломатію шля-хом знайомства з культурами країн світу. У випуску побачите інформацію про різнома-нітні події, якими були насичені листопад та грудень 2010-го, нових особистостей, про який варто знати, а також не обійтись без основної тематики – звичайно, це Новий рік!

Та перед традиційними новорічними по-бажаннями хотілося б відмітити ще одне свято, що відбулося 6 грудня, – День Збройних сил України! Всією редакцією вітаємо всіх наших захисників, бажаємо вам сили та мужності.

Кажуть, що в Новий рік здійснюються бажання… Ви перевіряли? Якщо ні – маєте змогу попрацювати над вашими бажаннями, див. сторінку 15. А може ви хочете розказати нам про здійснення однієї з ваших мрій у ново-річну ніч або ж про якусь іншу подію? Пишіть нам на mizhnarodnyk@i.ua, нам буде дуже цікаво переглянути ваші листи.

Що ж… Новий рік завжди асоціюється з дитинством, чимось чарівним і казковим. Тому, перш за все, бажаю вам зустріти цей рік казково. З 2010-го згадати можна будь-які моменти, але нехай у вашій пам’яті бу-дуть лише позитив та радість. Що стосується 2011 – впевнена, він буде ще успішнішим і більш насиченим на яскраві миттєвості ва-шого життя!

Успішно скласти сесію, мати гарний настрій, проводити більше часу зі своїми близькими, цінувати кожну хвилину нашого життя – ось головні завдання для кожного з нас. Щасливого Нового року, шановні читачі “Міжнародника”!

Завжди ваша Дарина Кирилко,

головний редактор Студенти ІІІ МВ на конференції в Чернівцях

РЕДАКТОРСЬКА КОЛОНКА

З 28 по 29 жовтня на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка за підтримки Вер-ховної Ради та Міністерства закордонних справ України, Системи розвитку ООН в Укра-їні, Російського центру науки та культури Науковим товари-ством студентів та аспірантів і Студентським парламентом Університету була організова-на II Міжнародна Молодіжна Конференція “Київська Міжна-родна Модель Організації Об’єд-наних Націй 2010” (КММООН 2010), присвячена 65-й річниці ООН.

КММООН – це рольова гра, у ході якої імітується робота різних інституцій ООН згідно до Статуту ООН та офіцій-них норм і законів її діяльності. Під час конференції кожен делегат представляв певну країну, що входить до складу Ор-ганізації Об’єднаних Націй. Шляхом дискусій та дебатів учасники намагали-ся знайти вирішення багатьох світових проблем та міждержавних конфліктів. Відстоюючи різні погляди, майбутні дипломати навчилися чітко та обґрун-товано висловлювати свої думки, власне розуміння світової політики, збагатили знання та вдосконалили ораторські й культурні навички.

На КММООН у цьому році було ви-рішено відтворити роботу чотирьох органів: Ради Безпеки, Саміту “Цілі

розвитку тисячоліття”, ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ. Головуючими на конферен-ції були: Євген Везєлєв – Президент Генеральної асамблеї, Віктор Вишньов – Президент Ради Безпеки та Головую-чий Саміту ЦРТ, Анне Голембіовська та Євгенія Мельник – Головуючі засідання ЮНЕСКО, Аліна Носенко – Головую-ча засідання ЮНІСЕФ, Віктор Курцев – Голова служби перекладу, Катерина Корнієнко – Голова прес-центру. Голо-вуючим вдалося створити атмосферу справжніх засідань ООН та перевтілити всіх учасників, яких було майже двісті, у впевнених політиків.

Визначну роль у організації та прове-денні заходу відіграли наші студенти, які працювали в Раді Безпеки та інших ор-ганах ООН, забезпечували переклад під час Конференції. Серед головних орга-нізаторів також були представники ІМВ – Євген Везєлєв (IV МБ), Голова НТСА

КНУ, та Віктор Вишньов (VI МВ) – Голо-ва НТСА ІМВ, важливий внесок у роботу Конференції зробили Євгенія Мельник (V МБ) та Віктор Курцев (V МЕВ).

Урочисте відкриття КММООН про-ходило в конференц-залі Верховної Ради України. Перед учасниками ви-ступили такі почесні гості: проректор КНУ з навчально-педагогічної роботи П. О. Бех, представники ВРУ, Пред-ставник Посольства Німеччини, По-сол Швейцарії, Заступник голови місії

Італійської респу-бліки, Координатор ООН в Україні та Посол США. Почес-ні гості висловили надію на подальшу ефективну співп-рацю талановитої молоді України та побажали успіш-ної роботи на Кон-ференції.

Темами за-сідань комітетів були:

Рада Безпе-ки – 1. Питання нерозповсюдження ядерної зброї/Іран.

2. Кліматичні зміни як джерело конфлікту.

Саміт “Цілі розвитку тисячоліття” – Десятирічний огляд виконання Ці-лей розвитку тисячоліття.

ЮНЕСКО – Сприяння різноманіт-ності форм культурного самовиражен-ня та діалогу культур з метою укрі-плення культури миру.

ЮНІСЕФ – Міжнародно-правові ме-ханізми захисту дітей від торгівлі людь-ми, дитячої порнографії, проституції та сексуального насильства.

Організаційний комітет КММООН 2010 висловлює подяку організаторам заходу за їхній внесок у справу май-бутнього, а також усім делегатам, які брали участь у Конференції, та споді-вається зустрітися з ними на наступній Моделі ООН.

Оксана Ткаченко (ІІІ МІ)

4 5

НАВЧАННЯПРЯМА МОВА

У стінах нашого Інституту життя проходить максимально активно. Не дивлячись на сумлінне навчання, ми – студенти ІМВ – встигаємо брати участь у найрізноманітніших подіях: числен-них концертах, конкурсах, конферен-ціях, благодійних акціях, культурних і міжнародних заходах. Усіх їх просто неможливо перелічити! Та все ж, да-вайте спробуємо пригадати, чим ми з вами займалися цілий рік.

Традиційно студенти та аспіранти ІМВ беруть участь у стипендіальних програмах. Так, студенти ІМВ І.Боча, К.Гринюк, П.Прокопенко здобули сти-пендію на конкурсі “Завтра.ua”.

Крім того, команди від Інституту міжнародних відносин вперше пред-ставляли Україну на Міжнародному моделюванні ООН, яке проводилось з 28 березня по 3 квітня 2010 року в м. Нью-Йорк: М.Андрашек, К.Варла-мова, В.Вишньов, О.Дмитрук, І.Жу-равель, М.Капируля, Н.Кирильчук, О.Радлінська, В.Сафонова, В.Троц з відділення міжнародних відносин; В.Пилипюк (МП); П.Мовчан, А.Не-дава, Р.Новак, А.Носенко, М.Русскіх, Д.Яровий – міжнародна інформація. Також наші студенти повинні були ле-тіти до Барселони у квітні 2010 року на Європейське моделювання ООН. Але потрапили туди лише деякі з них. Єв-генія Мельник ділиться враженнями: “Коли з’явилася можливість поїхати на моделювання в Барселону, я не ва-галася жодної хви-лини! Однак у час, коли мала від-бутись поїзд-ка, виникла серйозна про-блема з авіа перельотами в Європі через вивержен-ня вул-кану в Ірландії. Так ви-йшло, що чле-ни нашої групи планували летіти окремо. Тому ніх-то до останнього моменту не знав, чи будуть скасовані польоти. І ось у день відправлення рейси моїх колег відмі-няють. Пощастило

лише мені, Віктору Курцеву (наш рейс виявився одним з перших, який був здійснений в Європі у тому напрямку) та Аліні Носенко, що летіла з Німеччи-ни. І лише на борту літака ми змогли розслабитися і почати мріяти про Бар-селону… Я працювала в комітеті ЮНЕСКО, де розглядалася дуже цікава, але непроста тема “Новий світовий інформаційно-к о м у н і к а ц і й -ний порядок: дебати щодо доцільності лі-бералізації або цензурування інформацій-ної політики”. Ще складнішим було представляти у цій темі Китай. Адже всі чули про масові порушення прав людини щодо вільного доступу до інформації в Китаї, про ув’язнення жур-налістів та закриття багатьох соціальних мереж. Але мені як делегату від цієї кра-їни потрібно було пред-ставити офіційну позицію КНР і не лише виправдати її, але й наголосити на важливості та не-

обхідності саме такої позиції! Ми були настільки переконливи-

ми, що запропонована нами резо-люція набрала найбільше голосів! Після її прийняття робота коміте-ту закінчилася хвилиною мовчан-ня з приводу кінця свободи слова

(звичайно ж, жартома!). Але цей випадок показав, наскільки

важливо бути вправним ди-пломатом та чітко аргумен-тувати свої по-зиції! Саме та-кими повинні ви ховувати-ся дипломати в нашому Ін-ституті!”

Т а к о ж відзначили-ся студенти с п е ц і а л ь -

ності “міжнародне право”, які брали участь у низці міжнародних змагань: О.Іоффе, О.Рубель, Є.Баданова, К.Бу-сол, І.Гречковський – Конкурс з між-народного публічного права імені Філі-па Джессапа – фіналісти національного етапу, учасники всесвітнього фіналь-ного раунду в м.Вашингтон, США; А.Савастєєв, А.Хіцевич, А.Васюренко – Конкурс з міжнародного гуманітар-ного права імені Федора Мартенса се-ред університетів Східної Європи та Центральної Азії (ІІ місце); Т.Макуха, І.Повшедна, Я.Сахно – Конкурс з права

СОТ – переможці національного та регіонального раундів,

учасники всесвітньо-го фіналу; К.Бусол,

А.Губик, Ю.Пін-чаковська – Стет-сонський конкурс

із міжнародного права навколиш-

нього середовища (переможці східно-

європейського раун-ду) та багато інших!

Активну участь у проведенні Другої між-народної літньої школи “Ukraine in Global Nu-

clear Non-Proliferation and Arms Control: Political and

Technical Dimensions”, яка проводилася у серп-ні 2010 року в м.Одеса, взяли троє студентів спеціальності міжна-родних відносин.

Студенти ІМВ – ак-тивні учасники науко-

вих конференцій, які про-водяться в провідних ВНЗ

України та інших країн світу. Так, завдяки плідній діяльності НТСА ІМВ у травні 2010 року його Голову Є.Везелєва було обрано Головою НТСА Київського національного університе-ту.

Не забуваймо і про спорт, адже сту-денти нашого Інституту здобувають успіхи не лише в науковій діяльності. Так, з 19 лютого по 1 березня А.Співак (МЕВ) взяв участь у змаганнях і спор-тивних зборах у м.Лілль, Французька Республіка. А нашу спортивну коман-ду визнали кращою командою КНУ в естафетах 16 вересня.

Таким чином, підтримуючи статус “міжнародників”, 52 студенти цього року представляли Інститут на 18 між-народних заходах. Хочеться подяку-вати всім активістам, які захищають честь ІМВ та підтримують добре ім’я нашого Інституту. Ви молодці!

Бажаю всім творчих успіхів і насна-ги. Так тримати!

Віра Тубальцева (ІІІ МІ)

На фото: Віктор Курцев та Євгенія Мельник.

Професор кафедри міжнародно-го бізнесу Олексій Іванович Ступ-ницький – фахівець високого класу, “душа кафедри” та улюбленець сту-дентів. Він належить до низки най-яскравіших та найцікавіших викла-дачів ІМВ, і закономірним було те, що для чергового інтерв’ю в номер ми обрали його.

– Олексію Івановичу, чому та як Ви обрали професію викладача?

Все просто. Мій батько був економістом, професором, протягом 22 років – деканом економічного факультету. Я пішов його шляхом. Ніхто цього мені не нав’язував, про-те в родині ця ідея завжди за-охочувалася. Я вступив у 1975 році, закінчив у 1980 і пішов до аспірантури. І коли газета “Ки-ївський університет” спитала мене, сина декана економічного факультету, яким чином мені довелося вступити до аспіран-тури, я відповів: “На моем месте так поступил бы каждый”.

– Як Ви можете прокоменту-вати можливості та необхідність запровадження в Київському університеті програм MBA (Master of Business Administration)?

Справа не в можливостях, а в не-обхідності. Якщо ми позиціонуємо

себе як цивілізований ВНЗ західного рівня, це передбачає університет не лише як роботу із студентською ау-диторією, а й як поглиблення квалі-фікації тих, хто його закінчив. Низ-ка студентів з інших країн, що зараз навчаються або живуть в інших кра-їнах, готові наразі приїхати до нас та навчатися за

цією про-грамою. Проте MBA передба-

чає практику, яку аплікат мав про-тягом 3-4, або навіть семи років: у бізнесі та адмініструванні. Якщо програма MBA реальна, а не фор-

мальна, вона не може починатися одразу після університетської лави. Як провідний вищий навчальний за-клад країни, ми маємо це забезпечу-вати. І при цьому, згідно зі світовою практикою, лише на платній основі.

– Чи вважаєте Ви освітньо-ква-ліфікаційний рівень “бакалавр” по-вною освітою?

Категорично не вважаю. На-вчальні плани потребують ретельно-го перегляду, визначення професій-но орієнтованих та інших предметів. Основні курси вивчаються з самого початку, і основа освіти має бути ви-ключно професійною. На сьогодні це не забезпечується належним чином на рівні держави.

– Які особисті та фахові якості мусить мати фахівець з міжнарод-ного бізнесу?

Пошук нестандартних рішень, власна думка, особливо в економіч-них процесах, здатність це профе-сійно аналізувати та обстоювати, ви-діляти основне. І вирішальне – його ставлення до професії: або ж це фор-ма розв’язання питання, або ж ти хворієш цією професією та віддаєш-ся їй до кінця.

– На Вашу думку, яку професію має випускник ІМВ в реальних су-часних умовах?

Незалежно від спеціалізації, наш випускник є економістом широкого профілю. Лише коли він приходить на місце роботи, він одержує 60 відсо-тків того, що необхідне йому в житті. На жаль, немає свободи вибору на-прямку кафедрами. Студент – замов-ник, він вивчає те, що йому потрібно, а не те, що йому пропонують. На по-

чатку навчання, після оглядових курсів, він має обирати подальшу спеціалізацію. Крім того, наразі необхідно реорганізувати систе-му надання наукових ступенів. Усі захід-ні заклади надають звання самостійно, без централізації, і це також потребує перегляду. Незалеж-ність вищої освіти не може бути суто фор-мальною, оскільки тоді студенти не навчаються, а при-стосовуються до на-вчання.

– Який Ваш життєвий принцип?

Ніколи не здавайся. За жодних обставин. Земля кругла, сьогодні біле, завтра чорне. Головне – ефек-тивно працювати!

Дмитро Яровий (IV МІ)

Дата народження: 8 липня 1958р.Знак Зодіаку: РакПрацює в ІМВ майже 30 років

6 7

Хотілося б висловити подяку тим, без кого не було б цього концерту – перш за все дирекції ІМВ, Наталії Федорівні Сербіній за підтримку і допомогу. Також концертному директору Оксані Сороці (IV МЕВ), звукорежисеру Максиму Тимошенку (ІІІ МБ), операторам по світлу Владиславі Левакіній (ІІ МП), Віктору Чеснокову (І МІ), Олександру Піскуну (ІІ МІ) та Павлу Ліневичу (IV МВ), художнику-оформлювачу Аліні Гонці (ІІІ МБ). І, звичайно, всім учасникам – вокалістам, акторам, танцюристам, постановникам номерів:

Олесю МатійчукуОлександрі ЛіснякКрістіні РоманюкЛілії СкокОлексію ДиканюМаксиму Пустовойту

Яні ГагошидзеГоар ГабрелянТетяні КандзюбіЮлії ТрофименкоБеці КавтарадзеІрині КравцовійІванні МельникКатерині ЧеренковійКсенії ХірвонінійАллі АндрущенкоАнтоніні ОстапчукІрині СидоренкоОльзі КурецьВікторії Палій

Марії ШостакЮлії БілійІрині СинякКсенії КірюхінійМарині ЛавренчукМарії ДунаєвськійІнні ЗадорецькійКарині БогдановійВікторії ДонецьТетяні ПетрусенкоОльзі Киреєвій Олександрі ЛазебнікАнтону КрасновуДенису ГавриленкуРоману НечаєвуГеннадію АпостолідіЯрославу КрайникуЄгору ОхотніковуВладиславу ТинкуДмитру Демчуку Тарасу ДовгаюВолодимиру КорнієнкуДжахангіру Убайдуллаєву Анні Алєксеєвій

6 грудня 2010 року, у нашому Інсти-туті відбулася церемонія відкриття Пер-шості з шахів. Захід був організований під егідою Ради студентів гуртожитку, а тягар організації взяв на себе Ніколай Налбандян (ІІІ МЕВ). Були подані заявки від 30 учасників, серед яких були пред-ставники адміністрації Інституту, ви-кладачі, аспіранти та студенти. Чоловічу компанію прикрасила одна дівчина, яка,

до речі, показала дуже непогані резуль-тати гри. Місцем проведення шахових поєдинків стала бібліотека, де спокійна атмосфера дозволила максимально зо-середитись на грі. Пари гравців на усі 9 турів розподілялись за допомогою елек-тронної програми “Suisse Chess”.

У п’ятницю, 10 грудня, після того, як була завершена остання партія, під-били підсумки. Усі з нетерпінням чека-ли оголошення результатів. Отже, після запеклої боротьби та просто приємного проведення часу 3-е місце та приз – кни-

гу з шахів – отримав Н. Налбандян. 2-е місце та шахи ручної роботи дісталися Д. Ворошилову (IV МЕВ). 1-е місце, а разом із ним шахи ручної роботи та кубок пере-можця турніру завоював Микола Мико-лайович Гнатовський – доцент кафедри міжнародного права. Усі призери отри-мали почесні грамоти.

Спільно гравцями змагання та адміні-страцією Інституту, було вирішено про-водити якомога більше турнірів з шахів, на що ми з нетерпінням чекаємо!

Роман Нечаєв (ІІ МІ)

Наукове товариство студентів та аспі-рантів Інституту міжнародних відносин було засноване ще 1993 року. НТСА на-шого Інституту входить до Союзу НТСА Київського національного університету. Першим головою НТСА ІМВ був Р. А. Кривонос, який працює зараз в Інсти-туті доцентом кафедри країнознавства. Участь у організації може брати кожний. Зараз НТСА налічує 250 членів (150 з них студенти і викладачі ІМВ). Основна діяль-ність НТСА ведеться в рамках відділень

міжнародних відносин, міжнародного права, міжнародних економічних відно-син, міжнародного бізнесу та міжнарод-ної інформації.

Сьогодні НТСА очолює студент VI кур-су спеціальності МВ Віктор Вишньов, який готується вступати до аспірантури ІМВ. Мені вдалося поговорити з ним. Правду кажучи, це було нелегко, адже застати та-кого діловитого студента не в русі – немож-ливо. Віктор розказав дещо про НТСА, і поділився деякими планами на майбутнє.

– Як воно – бути головою такої серйоз-ної установи? Тобі це подобається?

Це накладає досить багато обов’язків, але викликає пошану в колег і виклада-чів. Мені це подобається, інакше я навряд чи залишався б головою з 2007 року (з пе-рервою з грудня 2009 по травень 2010).

– Чим займається “Товариство”?Щороку НТСА проводить дві науко-

во-практичні конференції: восени “Акту-альні проблеми міжнародних відносин” та навесні це “Шевченківська весна”, на

якій розглядається сучасний стан науки, її досягнення, проблеми та перспективи розвитку. У конференціях можуть брати участь студенти та аспіранти вищих на-вчальних закладів України та іноземних держав, а також вчені віком до 35 років. Найкращі статті молодих вчених друку-ються в науковій збірці “Актуальні про-блеми міжнародних відносин”. Також у рамках НТСА проводяться інтелектуаль-ні ігри (наприклад, “Що? Де? Коли?”), моделювання ООН, НАТО, ЄС, науково-практичні конференції та судові змаган-ня. НТСА має досвід співпраці з представ-ництвом ПРООН в Україні, організацією ELSA Україна, КНЕУ тощо. У наступно-му семестрі НТСА планує провести кру-глий стіл у Верховній Раді України.

– Чи відкриває ця посада перед то-бою якісь перспективи?

Це, перш за все, досвід у науковій сфері. А управляти молодіжною на-укою – велика честь.

Марія Єременко (І МП)

Щороку ІМВ підтримує гарну тради-цію – проведення благодійної акції разом із Фондом Олени Пінчук "АНТИ СНІД". Цього року акція відбулася 2 грудня. Члени Молодіжної фундації ЮНЕСКО та волонтери збирали благодійні внески та роздавали студентам червоні стрічки, брошури з інформацією та презервативи.

Всього в Інституті було зібрано 3 145 грн. Усі зібрані кошти підуть на допомо-гу ВІЛ-інфікованим дітям.

Особливу подяку хотілося б вислови-ти Євгенії Мельник (V МБ), Лілії Любому-

дровій (V МБ), Віктору Курцеву (V МЕВ),

Андрію Ларченку (IV МП), Анні Степанян

(III МБ), Євгенії Романенко (III МБ), Ві-

таліні Ткачів (III МП), Вірі Тубальцевій

(III МІ), Катерині Довбик (III МІ), Юлії

Кирилловій (I МІ), Тетяні Вєршовій (I МІ),

Лесі Огризко (III МВ), Денису Ткаченку (IV

МБ), Ярославу Лінкевичу (I МІ) за палкий ентузіазм, сумлінну співпрацю та щире бажання допомагати дітям, які справді потребують підтримки!

Ще раз дякуємо всім, хто взяв учать у акції, за ваші добрі серця та небайду-жість до людського життя!

Марія Субота (ІІІ МІ)

6

ДІЄМО! ДІЄМО!

Нарешті відбулося свято, на яке всі так довго чекали. Міжнародний день студента в Інституті міжнародних від-носин традиційно відзначається концер-том, на якому всі студенти мають змогу проявити себе. Минулого року через усім відомий карантин, на жаль, нам не вдалося цього зробити, але 25 листопада 2010 р. ця подія, нарешті, відбулася.

Цього разу концепцією концерту став діалог поколінь, що відбувався між піснями, танцями різних часів і навіть людьми, які виступали. Адже на сцені можна було побачити не лише студен-тів (до речі, від 1 по 6 курс включно), а й деяких викладачів та співробітників Інституту. Професор кафедри країноз-навства Микола Савович Дорошко, яко-го студенти звикли бачити на лекціях та семінарах, цього разу співав та грав на гітарі, причому дуже професійно і душевно. Також ми насолоджувались чудовим голосом Павла Федоровича Кирпенка, що також працював на ка-федрі країнознавства. Сергій Васильо-вич Никоненко, звукорежисер ІМВ, без якого неможливий жоден концерт, вже

вкотре виступав на нашій сцені. Ще од-нією зіркою свята став Сергій Іванович Даниленко, доцент кафедри міжнарод-ної інформації та шеф-редактор “Між-народника”, який був ведучим концер-ту разом з Денисом Ткаченком (ІV МБ). Вони не давали глядачам сумувати і ті-шили не лише прекрасними жартами, а навіть танцями!

Насамперед, мені як організатору дуже приємно чути позитивні відгуки від глядачів:

“Ви дійсно вклали в цей концерт свою душу! Коли увійшов до зали, насамперед в очі впала затишна і святкова атмос-фера, створена вами. Було дуже приємно дивитися і насолоджуватися виступа-ми! З надією чекаємо новорічного концер-ту!” – Костянтин Сабітов (II MB).

“Концерт вийшов на славу! Було приємно побачити викладачів на сце-ні, які змушували глядачів аплодувати стоячи!!! Частіше би вони нас радува-ли своєю творчістю!” – Андрій Соро-нович (V МП).

“На мою думку, це був найкращий концерт з усіх тих, що я бачив на сцені

IМВ. Яскравий шоу-мен С.І.Данилен-ко, запальні пiснi студентів та cпiльнi танці зробили свою справу i "розірвали" публіку! Дякую:)” – Кирило Медведєв (ІІ МП).

“Ідея з викладачами просто гені-альна! Це було настільки яскраво! Нам усім дуже сподобалося! Так три-мати! Чекаємо новорічного концер-ту,” – Поліна Афанасьєва (IV MI).

Але знаєте, що найголовніше в усьо-му цьому? Виступи ніколи не бувають ідеальними, у сценарії можуть також бути певні недоліки. Головне – атмосфе-ра, очі артистів, які дійсно живуть цим.

“Уперше я побачила іскорку свята в кожному з учасників. За всі роки це най-добріший, найтепліший концерт, який я бачила. Дякую!” – Валерія Манзюк (IV MEB).

Ми всі за цей час стали дійсно вели-кою концертною родиною (до речі, яка налічує більше 50 осіб!), що так сумує за репетиціями. Це і є ті найкращі роки студентського життя, адже люди зна-ходять нових друзів, і їх всіх об’єднує талант і творчість. Це прекрасно. Як мінімум, заради таких емоцій потрібно організовувати ці концерти.

Дарина Кирилко, голова Оргкомітету

Віктор Вишньов – голова НТСА ІМВ

Уже більше восьми років школа та дитя-

чи й садок у с. Орлівка, школа в с. Грабівка

та лікарня в с. Орлівка перебувають під

опікою нашого Інституту завдяки підтримці

та турботі кафедри іноземних мов, профбюро

ІМВ та студентів.

25 листопада відбулася чергова зустріч

із вихованцями шкіл, дитсадка та лікарні

у с. Орлівка та с. Грабівка. Спільними зу-

силлями наших студентів та викладачів

ми зуміли зібрати необхідні речі для діток:

ліки, харчі, теплий одяг, книжки, іграшки

тощо. Уже було передано до шкіл багато

комп’ютерів, телевізорів, у лікарню – ме-

дичну техніку та велику кількість ліків.

Вдячні мешканці теж не залишили нас

без уваги і кожному із студентів зробили

маленькі подаруночки.

Користуючись нагодою, висловлюємо

особливу подяку Ірині Андріївні Чернусі

та Наталії Федорівні Сербіній за активну

допомогу та організацію поїздок.

Отже, не будьте байдужими. Наступна

поїздка вже не за горами – приносьте речі,

книги, іграшки, ліки в кімнату №436 або

ж телефонуйте:

067-466-42-47 – Катерина Сербіна;

066-331-19-99 – Денис Ткаченко

Щиро дякуємо ВАМ!

Катерина Сербіна (VI МІ)

Погодьтеся: ніщо не приносить такої насолоди, як власноруч приготовлена їжа!

14 листопада Рада студентів гуртожит-ку № 20 провела кулінарний конкурс, у якому 8 команд змогли проявити свої кулі-нарні здібності. Наші студенти продемон-

стрували власні таланти не лише в навчан-ні та громадській діяльності, а й на кухні.

За умовами конкурсу потрібно було за обмежений час приготувати страви та оригінально представити їх. Переможців визначало журі у складі: чергових гурто-житку М. Безпалової і В. Сабадаш та сту-дентів – членів Ради студентів гуртожитку Олександри Шелейко (ІІІ МВ), Дмитра Ва-силини (ІІ МП).

Найвправнішими кулінарами вияви-лися:

1 місце – Марина Котюжанська (ІV МП) (на фото), Ярослава Терещенко (ІІ МЕВ)

2 місце – Юлія Тимохова (ІІ МІ), Олександра Петергова, Владислав Євдо-

кимов (ІІ МП).3 місце – Катерина Бабічок (ІІІ МВ),

Анна Кальковець (ІІІ МВ)Кожна з команд-переможниць отрима-

ла призи – тостер (за І місце) та подарунко-ві набори склянок.

Конкурс був проведений за сприяння адміністрації та профкому Інституту, який виділив кошти для закупівлі продуктів та подарунків.

Але головна особливість того вечора по-лягала не так у змаганні, як у приємному спілкуванні з друзями та знайомими. Усі страви були дуже смачними, адже студен-ти вклали в них свою любов, фантазію та натхнення.

Олександра Ліцька (II МП)

8 9

ПАР – 1 МБСтрави: баботті (плов по-аф-

риканськи), беріквані (риба в тісті

з овочами), брааівлійс (запечена

риба з креветками), самбалі.

Переможці нашого конкурсу

(як за балами журі, так і за гля-

дацькими симпатіями) неорди-

нарно впоралися із завдання.

Вони створили презентацію

у вигляді відеофільму, де

запитували студентів ІМВ,

що ті знають про ПАР. А на

концерті команда просто за-

полонила сцену і вразила

глядачів “диким” африкан-

ським танцем.

Росія – 1 МВ

Страви: фарширована стерлядь, млинці, пе-

чена картопля “соленья”.

Представники 1 МВ відкрили концерт. Вони

детально ознайомили глядачів з особливостями

державного устрою та культури Росії. Родзинкою

їхнього виступу були частушки на новий лад.

Італія – 1МПСтрави: піца, лазанья, тірамісу,

профітролі, равіолі з грибами, паста з

морепродуктами, сири, фрукти.

Студенти 1 MП, перевтілившись у

італійських мафіозі, розіграли перед

глядачами цілу сімейну драму. Здавало-

ся, на нашій сцені оживають персонажі

“Хрещеного батька”.

Для кожного студента Інституту міжнарод-них відносин 22 грудня має важливе значення, адже саме цим числом датується День диплома-тії в Україні. І ми, опановуючи знання з різних аспектів міжнародних відносин, готуємося ста-ти гідним доповненням до когорти діячів дипло-матичної служби.

Важливе значення для всіх відділень має країнознавство, адже ця дисципліна закладає основи, необхідні спеціалісту-міжнароднику. І потрібно пам’ятати, що в дипломатії необхідно не лише орієнтуватися в особливостях держав-ного ладу та основних векторах політики країн, а й знати культурні властивості їх народів.

Тому ось уже кілька років поспіль за ініціа-тиви Молодіжної фундації ЮНЕСКО ІМВ у на-шому Інституті відзначається Міжнародний день толерантності. Цього року свято зазнало суттєвих змін завдяки iдеї Дарини Кирилко. Те-пер це не просто національний обід, а конкурс “Веселка країн” під егідою кафедри країнознав-ства, який складається з двох етапів: яскравої презентації кухні народів світу та урочистого концерту з представленням культури різних країн.

Захід набув нечуваного резонансу серед сту-дентів ІМВ. У перший день конкурсу зібралося стільки людей у їдальні, що журі важко було

підійти до столів з національними стравами. До речі, організаторів вразила креативність учас-ників, які представляли кухню різних народів у відповідних костюмах.

Проблеми з електроенергією того дня зава-дили перейти до наступного етапу у Великій ак-товій залі. Однак виявилося, що це й на краще, адже в команді був іще тиждень, щоб краще під-готуватися до виступів.

Перший день конкурсу завершився в їдальні урочистим смакуванням торта “Веселка країн”, приготованим спеціально для переможців кон-курсу.

Але концерт таки відбувся! Глядачі потрапи-ли на яскраве, захоплююче дійство, протягом якого відвідали 15 країн, ознайомилися з різни-ми культурами та насолодилися виступами на-ших студентів. Усього в конкурсі взяло участь біля 130 осіб.

Звичайно, свято мало благодійне призначен-ня. 15 команд зібрали 5 125 грн, які підуть на лі-кування онкохворих діток у лікарні Охматдит.

Справжнім відкриттям для організаторів і глядачів стали першокурсники, які вразили своїми талантами та фантазією. У конкурсі “Ве-селка країн” різні народи знайшли спільну мову в дусі миру і толерантності.

Олеся Кривецька (ІІ МП)

Велика Брита-нія – 1 МЕВ

Страви: стек, яєч-

ня, бісквіти, печиво.

Команда 2 МЕВ зача-

рувала всіх вальсом, який

поєднав у собі ніжність і

строгість Лондона.

Грузія – 2 МВ Страви – м’ясне і сирне хачапурі, шашлик зі свинини, чурчхела, салат із

стром сулу гумі, хурма, сайхуа, грузинські мандарини, вода “Боржомі”.

Студенти 2 МВ ознайомили нас із усіма принадами, краєвидами та визна-

чними місцями цієї гірської країни. Хлопці дуже правдоподібно відтворили

емоційний характер грузинів, а лезгінка Костянтина Сабiтова викликала

море оплесків у залі.

Іспанія – 1 МІ І тур – паелья.

У ІІ турі студенти просто покорили весь

зал своїм яскравим виступом. Усі дивува-

лися артистичністю наших

першокурсників. Вони вла-

штували нам захоплюючу

подорож Іспанією, запро-

сили у світ пристрасного

фламенко й експресивної

кориди з тореадорами,

які грають у футбол.

США – 2 МЕВ Страви: індичка до Дня подяки та пиріг з яблуками.

Прапори, джинси, Hollywood… 2 МЕВ використав головні символи Сполучених Штатів Америки

у своєму виступі. А рок-хіт “Show must go on” Фреді Мерк’юрі додав ще більшого пафосу.

Франція – 3 МЕВСтрави: шоколадний фонтан, жульєн у кошичках,

бізе, фрукти.

Виступ 3 МЕВ вирізнявся надзвичайною вишуканіс-

тю. Цікавий діалог про культурні особливості Франції

супроводжувався фрагментами зі старих чорно-білих

фільмів. У кінці прозвучав хіт Патрісії Каас у виконаннi

Вiри Цепкової, чий виступ зачарував усіх присутніх у

залі, особливо представників чоловічої статі.

Індія – 3 МВ Страви: джалебі, гулаб-джа-

мун (індійські солодощі)

Представники 3 МВ предста-

вили культуру Індії через відомі

зі старих фільмів національні

мотиви і танці.

Ізраїль – 3 МІ Страви: хумус(паста з гороху, соусiв

тхiна та зiра), маца(нацiональний хлiб),

форшмак(фiле оселедця з яблуком та

яйцем), фарширований карп.

Студенти 3 МІ по-творчому пред-

ставили Ізраїль піснею на івритi, яку

виконувала запрошена гостя.

Японія – 3 МБСтуденти 3МБ по-

частували усіх гурма-

нів суші – незмінним

атрибутом японської

кухні.

Україна – 3 МПСтрави: борщ, галушки, національні страви.

Команда 3 МП прекрасно знає, що культура

українського народу найкрасномовніше ви-

ражена в пісні й танці, які, власне, вони і пред-

ставили на огляд глядачам.

Бразилія – 2 МПСтрави – фейджоада, хуанкаіна па-

татас, глісаду, боло де фейжо, криляця

по-бразильськи, десерти.

Завдяки артистичності студентів

2МП, глядачі потрапили в Бразилію

– країну запальної самби, неймовірних

почуттів і карнавалу з його шаленим

настроєм і нестримним темпераментом

бразильців. До того ж номер супро-

воджувався чудовою грою студентів і

піснею у виконанні Крістіни Ро-

манюк.

Єгипет – 3 МІСтрави: кус-кус, люля-

кебаб, тахіна, лаваш, бобовий

соус, чай каркаде.

Команді 2 МІ вдалося пе-

редати істинну спокусливість

і загадковість Єгипту, вираже-

ну в танці. Номер сподобався

багатьом. Напевно, Рома Не-

чаєв у ролі шейха серед своїх

красунь-однокурсниць по-

чувався, неначе в раю.

Греція – 2 МБ

Страви: далмадес, грушевий пиріг, сирна

ітілія (грецький салат).

Студенти 2 МБ розпочали свою презента-

цію, як істинні дипломати, –зачитання листа

Посла Греції в Україні пана Харіса Дімітріу,

а завершили – національним танцем дитячого

колективу.

Країна Курс Представлення країни: Загальна сума балів

Зібрана сума грошей, грн

І етап ІІ етапРосія 1 МВ 46 42 88 356,95Грузія 2 МВ 47 61 108 705,00Велика Британія 1 МЕВ 40 49 89 565,75

Франція 3 МЕВ 51 55 106 190,00Іспанія 1 МІ 32 58 90 220,00Італія 1 МП 49 48 97 253,10Греція 2 МБ 49 49 98 130,00Єгипет 2 МІ 48 62 110 415,00ПАР 1 МБ 54 61 115 963,00Бразилія 2 МП 52 56 108 275,00США 2 МЕВ 51 51 102 260,00Японія 3 МБ 40 – 40 68,00Індія 3 МВ 30 45 75 28,00Ізраїль 3 МІ 49 48 97 84,00Україна 3 МП 55 49 104 524,00

10 11

НАШІ ВИПУСКНИКИ

Випускник факультету міжнарод-них відносин та міжнародного права КНУ м. Т. Шевченка 1979 року, хороший телеведучий, як і будь-який справжній про-фесіонал – рідкість. Адже це не просто – че-рез екран незвіданим способом передавати енергетику, викликати довіру в телегля-дача. Тому лише небагатьом вдається за-лишатися на гребені “ефірної хвилі” і бути затребуваним у своїй професії довго. Які вони, фахівці “блакитного екрану”? Яскра-вий приклад – експерт із засобів масової ін-формації, журналіст, телеведучий Андрій Куликов.

Ось уже понад три роки Андрій Кули-ков є “обличчям” політичного ток-шоу телеканалу ICTV “Свобода слова”. Понад чверть століття із п’ятдесяти років свого життя він працює в журналістиці, а ша-нобливий тон, у якому про нього завжди говорять колеги, засвідчує неабиякий авторитет у професійних колах.

Андрій Куликов поза кадром такий же стриманий і виважений, як і в прямо-му ефірі. Тільки без краватки і костюма. Він випромінює спокій і впевненість у собі. На його робочому столі – творчий безлад. У кабінеті постійно увімкнено те-левізор – щоб бути в курсі всіх подій. А під стінкою в кутку – зовсім інший світ: безліч іграшкових ведмедиків. Свій “зо-опарк” журналіст почав збирати дев’ять років тому, і тепер м’яких звірят йому дарують друзі та глядачі.

Спостерігаючи за цим харизматич-ним, врівноваженим, упевненим у собі чоловіком, годі припустити, що в реаль-ному житті він не лише суворий вегетарі-анець, затятий грибник та шанувальник рок-музики, а й невиправний оптиміст і романтик! “Так, я вдаюся до сюрпризів,

купую коханій квіти, збираю плюшевих ведмедиків… А ще такий сентименталь-ний! Дивлюся телесеріали й часто плачу через якийсь фільм...” – зізнається теле-ведучий.

… З дитинства Андрій Куликов любив подорожувати (може тому, що народив-ся саме на Всесвітній день туризму – 27 вересня) і мріяв вести програму про ман-дрівки. У юності бачив себе екскурсово-дом, працівником музею, археологом, але життя пішло іншим шляхом…

Під час навчання в школі виграв міську олімпіаду з історії міжнародних відносин, що підштовхнуло подати до-кументи на факультет міжнародних від-носин та міжнародного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Опанувавши спеціальність фахівця з міжнародних відносин та ре-ферента-перекладача англійської мови, розпочав журналістську діяльність із по-сади кореспондента відділу інформації в тижневику “News from Ukraine” (Київ). Саме тут він пройшов шлях від журналіс-та до заступника головного редактора.

У 1992 році, після участі в конкурсі на радіо ВВС, отримав запрошення на робо-ту в Лондоні. Пропрацювавши за кордо-ном три з половиною роки, повернувся в Україну. Потім була робота на “1+1”, Но-вому каналі, СТБ. Знову робота в Лондо-ні, і вже 2005 року остаточно повернувся додому. Саме тоді запропонували спробу-вати себе в ролі нового ведучого “Свободи слова”. Після проб та кількох пілотних варіантів програми керівництво запро-понувало залишитися на ICTV...

У програмі А. Куликова не просто діалог наших як знаменитих, так і ма-ловідомих сучасників, а й доступні та вичерпні консультації професіоналів: юристів, політологів, психологів. І за

всім цим – логічна й виважена думка кординатора програми. За його твер-дженням, світ наш і події в ньому – ніщо інше, як дзеркальне відображення нас самих, нашої духовності. Але іноді, як стверджує Андрій Куликов, зустріч із людиною чи якась подія (навіть, якщо це в телестудії) геть змінюють хід ду-мок. Тоді й телеглядачі ніби пробуджу-ються й розуміють: вантаж проблем не такий вже й нестерпний…

Сьогодні ж окрім “Свободи слова” Андрій Куликов продовжує працювати в проекті Євросоюзу й BBC над модерні-зацією журналістської освіти, викладає в кількох університетах, а у вільний час займається перекладацькою діяльніс-тю. “Зараз я захоплююсь перекладом англомовних рок-пісень українською мовою – щоб і ритм, і зміст збереглись. Взагалі, рок – улюблений стиль у музи-ці, бо в ньому є щось трохи божевільне та велика роль імпровізації. А імпрові-зацію я люблю...”

Андрія Куликова можна часто зустрі-ти на вулицях столиці, адже він любить гуляти Києвом пішки. “Прогулюючись містом, люблю зайти до книгарні, погор-тати двадцять книжок і жодної не купи-ти, люблю зайти до магазину компакт-дисків, перебрати двадцять-тридцять і купити один, потім двічі його послухати і відкласти”.

Насправді ж, як стверджують фахів-ці, талант Куликова сягнув рівня “сві-тових стандартів”. Цьому могутньому талантові скоряються, цій чудовій май-стерності слова дивуються, і всім зро-зуміло, що цей талант – український, народжений і гартований у надрах укра-їнського народу, одухотворений палкою любов’ю до нього і сповнений віри в його світле майбутнє.

Анкета

Заповнені анкети залишайте у поштовій скриньці

“Міжнародника”, 3 поверх, біля розкладу

Відділення Курс 1. Як би Ви оцінили «Міжнародник» (за 5-бальною шкалою)?2. Що вам подобається в “«Міжнароднику”?

Назва Зміст статей Дизайн Фотографії Ще що? 3. Що Вам не подобається в “Міжнароднику”? Назва Зміст статей Дизайн Якість друку Фотографії Періодичність Малий наклад А ще?

ГРАНІ ЖИТТЯ

Ось і дочекалися ми того дивовижно-го дійства, що відбулося у стінах нашого Інституту 1 грудня 2010 року. Звістка про благодійну виставу задовго до цього дня облетіла всіх, і вже за півтора тижні до прем’єри квитки були розкуплені. Зі-брані кошти пішли, звичайно, на дитячі будинки, якими опікується ІМВ.

Тиша в залі, лунає музика, голос за сценою…і ось вистава починається! З перших хвилин зачарувала гра акторів, яка була гідна рівня будь-якого професі-онала, чого не можна було не відзначити. Леся Огризко (Mollie Ralston) зауважи-ла “…я цікавлюся театром вже давно. Ще коли жила за кордоном, щороку на різноманітні свята у нас у посольстві ор-ганізовували різні вистави. Переважно, головну роль у них грала я, тому досвід є ще змалку (приблизно з 8 рокiв). Потiм, коли приїхала в Україну, потяг до актор-ства не згас, продовжила в школі. Тому дуже рада, що маю змогу і тут займати-ся улюбленою справою!” Не можливо було не відзначити вимову та бездоганну пам’ять наших героїв. Костянтин Рубель (Giles Ralston) погодився розкрити секрет запам’ятовування: “Для цього треба було просто поставити себе на місце свого персонажа, від-чути його поведінку та емоції, додати до цьо-го трошки зусиль, тоді слова наче самі напро-шуються, і вчити їх стає дуже цікаво й легко”.

Перші хвилини на сцені не так-то легко пережити: втамувати страх, хвилювання, шквал емоцій. Виконавиця ролі Mrs Boyle Аліса Колеснікова ділиться враженнями: “Перші хвилини на сцені?.. Це були і страх, і захоплення одночасно. Ти відчуваєш на собі погляди глядачів… словами вам це не передати! Можу сказати точно – це дійсно принесло мені дуже багато позитивних емоцій!” А ось Антон Грановський (Detective Ser-geant Trotter), єдиний першокурсник у трупі, розповідає про останні хвилини перебування на сцені: “Свій емоційний стан одразу після виступу можу описати як піднесений. Усе пройшло як на одно-му подиху. Ну а той факт, що нас одразу ж поросили про ще один виступ, говорить про те, що глядачам також сподобалось”.

Звичайно, за успіхом постановки сто-їть не тільки чудова гра акторів, але і вне-сок у неї головного критика – режисера-постановика. Саме Валентина Вікторівна Дайнеко змогла з-поміж великої кількос-

ті охочих відібрати найтала-новитіших і розподілити між ними ролі, які дійсно їм підхо-дили. Про суворість кастингу розповідає Євген Попко (Major Metcalf): “…мене порадувало те, що дуже багато було тих, хто хотіли грати в п’єсі, і від-бір був дуже серйозний – на 8 ролей прийшло близько 50 студентів! Тобто приблизно 6-7 чоловік претендувало на одне місце! Був дуже радий, коли Валентина Вікторівна саме мене затвердила, роль мені дуже сподобалась”.

Та особисто мене, над-звичайно цікавили два пи-тання. Перше: чому була обрана саме “Мишоловка”?

Олена Старікова (Mrs Casewe-

ll) погодилась мені допомогти в цьому:“Ця п’єса ідеальна для постановки зі студентами: має порівняно невелику кількість задіяних акторів, переповне-на емоціями – сліз, сміху, кохання, страху, які потім змінюються на від-носно спокійні епізоди. До того ж ми до-сить добре знаємо творчість Агати Кріс-ті із занять обов’язкового читання”.

І друге: чи стали справжніми друзями ті, кого поєднала сцена? На це питання Костянтин Сабітов (Mr. Paravicini) відпо-відає так: “Між нами, безсумнівно, тепер

існують дружні стосунки не тільки на сцені, але й поза нею, так як той позитив, який ми пе-редавали один одному під час репетицій та виступу, залишив слід на все наше життя та породив гарні теплі та щирі відносини. Нас вже можна вважати повноцінним колек-тивом”.

Та важливо було почути, що ду-мають студенти після перегляду виста-ви. “Мені дуже сподобалася вистава, – говорить Артем Нікіфоров, – по-пер-ше, Мишоловка – класика театральних постановок. По-друге, гра акторів мені здалася неперевершеною. Я маю на увазі, що наша основна задача – вивчення мов і предметів по спеціальності – у цій п’єсі дійсно показала рівень свого виконання. Такої гри я просто не очікував!”

Благодійна англомовна вистава, що була поставлена за досить невеликий про-міжок часу, викликала бурю емоцій. Зал аплодував стоячи, звідусіль несли квіти, щоби привітати героїв. Та особливу увагу було прикуто до постановника п’єси – до Валентини Вікторівни. Сповнена емоцій, вона зазначила, що легше бути на сцені разом з акторами, ніж переживати, якщо щось піде не так, сидячи в залі. Та жод-ного недоліку не було помічено, кожен, виходячи із зали, був у доброму гуморі та жваво ділився враженнями від виста-ви. На наступний день в Інституті не було таких, хто б не знав розв’язки цієї п’єси-детективу.

Це ще одна перемога, здобуток Інсти-туту міжнародних відносин. Наші сту-денти впевнено самовдосконалюються тим, що беруть участь у різних сферах ді-яльності.

Але таємницю назви наступної поста-новки ні Богдан Токарський, виконавець ролі Christopher Wren, ні усі інші актори відкрити не погодились…Що ж, чекати-мемо наступних виступів. Але впевнено можна стверджувати, що “The Mousetr-ap” has to be seen to be believed!

Подяка від Оргкомітету Антону Крас-нову, Марії Суботі, Дмитру Яровому за допомогу з костюмами.

Катерина Гусєва (І МЕВ)

О.М.Гон та Євгенія ЛісогорВ.В.Дайнеко,

режисер-постановник

Дата народження: 12.03.1992Знак Зодіаку: рибаУлюблений ф ільм: “Іронія долі, або з легкою парою!”Улюблений день тижня: четверХобі: знімати фільми, писати музику та вірші

Дата народження: 29.09.1992.Місце народження: місто КиївЗнак зодіаку: ТерезиУлюблена книга: “Янтарный телескоп” - Філіпа Пулмана.Улюблений модельєр: Оксана Караванська, Айна Гассе, Джорджио Армані. Улюблений актор: Никита Панфилов. Хобі: дизайн одягу.

Перемоги на конкурсах: конкурс модного одягу “Автограф”, отримала 2 золотих знаки,

конкурс “Світ Талантів” 1 місце і 2 гран-прі, конкурс “Чарівна свічка” – 1 місце, конкурс

“MAXMODA” в місті Талліні, Естонія – 2 місце, фестиваль моди в Латвії – 1 місце, конкурс

“Печерські Каштани” – 1 місце, фестивалі моди “Квіти дитинства” і “Зимові Візерунки”

– перші місця і гран-прі,конкурс “Льон-Фест” – перемога.

Марина Денисенко – старанна студентка та надзвичайно приємна людина. Але

одногрупники цієї дівчини знають іще одну цікаву деталь з її біографії: Марина – ди-

зайнер одягу. І тут ідеться не просто про захоплення, а про наполегливу роботу, в якій

студентка ІМВ реалізовує власні креативні ідеї.

– Талант людини визначається на небесах, а вже від самої неї залежить розвиток

Божого дару. Коли вперше і яким чином проявилися твої дизайнерські здібності?

Я з дитинства люблю малювати одяг і в 14 років уже зрозуміла, що готова створити

свою першу колекцію. Значним поштовхом до цього також було народження молодшого

брата.

– Творити одяг, колекції – це прояв твоєї душі чи професійні навички, вироблені за

час наполегливої праці в цій галузі?

Це скоріше прояв моєї душі, але навички мені багато в чому допомагають, особливо,

коли я виходжу на подіум у якості моделі.

– На які вікові категорії розраховані колекції твого одягу?

Мої колекції розраховані на дітей віком від 3 до 18 років, тому що мені хочеться бачити

їх стильними та привабливими.

– Хто допомагає втілювати твої дизайнерські ідеї в життя?

Найперші помічники – це мої батьки. Вони обоє поділяють моє захоплення. Тато дає

слушні поради, мама допомагає з підбором матеріалів для моїх колекцій. Також завжди

відчуваю моральну підтримку з боку університетських друзів та колег з модельного

агентства.

Втілюють у життя мої ідеї дві майстрині, які займаються пошиттям одягу, хоча я й

сама вмію шити.

– Що тебе надихає на творчість?

Різні цікаві події та, звичайно, гарний настрій.

– У якому стилі ти створюєш свої колекції?

Всі колекції створюються в стилі прет-а-порте, він зручний та прийнятний для різних

вікових груп.

– Над чим ти зараз працюєш?

На даний момент, я працюю над новою колекцією, але назву ще не придумала. Вона

визріє, коли робота вже буде готова. Колекція присвячена морській тематиці, у ній

переважають сині, білі й коричневі кольори. Побачити її можна буде весною 2011 року

на конкурсі «MAXMODA» у місті Талліні в Естонії.

– Талант свій можна розвивати й посилювати…А ти відчуваєш у собі власний ріст

як дизайнер?

Звичайно відчуваю…Бо коли я дивлюся на свою дебютну колекцію та порівнюю її з

останньою, то вона здається мені, наче перша спроба пера. Але вже зараз я можу з упев-

неністю сказати, що мої роботи з кожним роком стають все кращими й кращим.

– Кого ти вважаєш Моцартом моди?

Із зарубіжних дизайнерів – Armani, а з українських – Оксану Караванську. Вони є

моїми найулюбленішими дизайнерами, чий стиль мені найбільше імпонує. Їхній одяг

– це справжній витвір мистецтва.

– Ти визначилася з майбутньою професіє: це буде дизайнер, дипломат, юрист чи

перекладач?

Професія юриста й перекладача

мені дуже подобаються, а дизай-

нерство – це моє хобі, яке допомагає

мені відійти від буденних проблем.

Тому я думаю, що в майбутньому

буду поєднувати ці різнопланові

види діяльності. Можливо, створю

свою лінію одягу чи дім моди.

Анна Чичиркіна (ІІ МП)

Олексій Хорошенький – студент ІІ курсу МІ, надзвичайно цікава, талановита

і неординарна особистість. Окрім того, що він є автором ідеї, головним редактором,

режисером і одночасно ведучим нового проекту ІМВ ТБ, він при цьому ще навчається

в Інституті кіно і телебачення на режисера, знімає фільми, пише вірші та музику, а

також є учасником команди КВК ІМВ.

– Олексію, чому ти вирішив навчатися у двох ВНЗ?

На МІ мені подобається вивчати PR, аналітику, це те, чим я хочу займатися в цьому

житті. А кіно мене цікавило завжди. Ще в дитинстві я уявляв цілі сюжети фільмів і

знав, що колись зможу все це втілити в реальність, зняти кіно. Воно піднімає настрій.

Мені подобається, що режисери доносять свою ідею до глядачів, і я завжди мріяв бути

саме по той бік екрану.

– Ти хотів би поєднати дві майбутні професії?

Вважаю, що людина не повинна затримуватися в одній професії. Потрібно макси-

мально розвиватися, тому що досконалість не має меж. Поки що не можу собі уявити,

ким стану. Можливо, режисером або PR-технологом. Мене приваблює і те, й інше. Та

хіба жити цікаво, коли знаєш, що на тебе чекає?

– Що підштовхнуло тебе до такого серйозного кроку – перебратися до Києва і на-

вчатися на двох спеціальностях?

Мені дуже сподобався французький фільм “99 франків”, але ще більше на мене

вплинула оригінальна книга письменника Фредеріка Бегбедера. Після того, як я її

прочитав, чітко вирішив іти на міжнародну інформацію.

Насправді, мабуть, такий мій шлях розвитку, шлях до досконалості. Київ – це сто-

лиця, тут кипить життя і простіше заявити про себе. Крім того, в ІМВ найкраща освіта

в Україні. Я хотів би закінчити Інститут і займатися тим, що мені подобається, адже

тільки так можна досягти реального успіху.

– А про що будуть твої майбутні фільми? Якого жанру?

У мене багато ідей і сценаріїв. Я хочу реалізувати себе в різних жанрах, тому що в

кожному з них є родзинка та свої закони. Але найбільше мені подобається драма і комедія.

Драма – це напруження, несподіванки, вона затамовує подих. А в комедії можна проявити

кмітливість і почуття гумору, зарядити глядачів позитивними емоціями.

– Ти не боїшся конкуренції, чим ти особливий серед інших молодих і таланови-

тих?

Ну просто я Хорошенький (сміється). Насправді, важливіше розвиватися самому,

піднімати планку, кидати собі виклики. Це найкраща мотивація.

– ІМВ ТБ: що це за новий проект? Як виникла ідея створення телебачення в нашому

Інституті?

У багатьох університетах існує телебачення, і я вважаю, що ІМВ не має бути винятком.

Головне завдання нашої програми – показати, чим живуть студенти та викладачі, по-

відомити про останні події, більше розповісти про традиції та історію ІМВ. Від початку

ми поставили собі за мету зацікавити цією телепрограмою, перш за все, студентів, тому

акцент зроблено на відображенні саме студентського життя. До того ж кожен випуск

програми – це своєрідна історія зі своєю тематикою. ІМВ ТБ дебютуватиме в середині

грудня і буде певним підсумком семестру. Його можна буде переглянути на офіційному

сайті ІМВ в он-лайн режимі.

– Ти можеш зробити короткий анонс, щоб зацікавити наших читачів?

Перший випуск присвячено зимовим святам. Це буде новорічна історія про життя в

Інституті, де ми підведемо підсумки першого семестру та всього десятиліття, розпові-

мо цікаві факти про Новий рік і поспілкуємося зі студентами та викладачами ІМВ. Не

пропустіть можливість відчути новорічний настрій, дізнатися більше

про наш Інститут, побачити своїх друзів, викладачів та, звичайно,

себе на ТБ.

– Наостанок побажай щось на-

шим читачам.

Дорогі читачі Міжнародника, гар-

ного вам настрою. Головне – ніколи

не здаватися, йти за своєю мрією і

вона обов’язково здійсниться!

Ніна Городецька (ІІІ МЕВ)

ПЕРСОНИ

13Валерія Манзюк (IV МЕВ)

IIR-STYLEIIR-STYLE

Анна Димокурова (III МЕВ)

Новий рік за-вжди вносить осо-бливу, неповторну атмосферу в нашу родину – неймо-вірну дружність, любов, взаєморо-зуміння, наче ми всі потрапили до казки.Закриваю очі і, як зараз, бачу нашу простору віталь-ню з величезною ялинкою до самої стелі, стіл посеред кімнати і людей, що метушаться на-вколо нього. А на

стільці сидить маленька курчава дівчинка, вбрана по-святковому в сукню зеленого кольору і дивиться

“Один Вдома”. За вікном кружляють пластівці

снігу, ніби високо в небі хтось трясе величезну подушку... Потім всі всідають-

ся за стіл, мати тримає на руках мого маленького братика, який ще не розуміє, чому ж усе таке яскраве, скрізь безліч хлопавок, серпантинів, до-щиків, усі усміхнені й щасливі. Десь поруч лунають традиційні новорічні пісні, типу “Jingle bells” чи ABBA – “Happy New Year” та мелодія з реклами “Coca-Cola”, я вдихаю суміш ароматів мандарину і ялини, переносячись назад в дитинство. Куранти навіть не встигають пробити 12, а на вулиці вже чутно постріли салютів. І ми разом уже біля ві-конця...Як тут не повірити в казку?

Анна Вікторівна Негода

Пригадується мені один випадок, що стався

зі мною ще за студентських часів. Ми з друзями

зібралися зустрічати Новий Рік у моєї подруги

(живе вона на 5-му поверсі). Накрили великий

стіл, одягли вечірні сукні та вже навіть розлили

в келихи шампанське, як раптом почули голо-

сний вигук нашого старости! Звичайно, всі

зразу побігли до нього та побачили жахливу

картину: з батереї потужним струмом ллється гаряча

вода! Відразу в квартирі почався великій безлад: хтось

намагався закрутити батарею, хтось побіг викликати ЖЕК,

інші просто взялися прибирати воду, бо вона вже встигла наповнити

кімнату, та привітати сусідів знизу. Звісно, свято було зіпсовано. Але ми – не

з тих, хто сумує за втраченою реальністю і тому, коли все більш-менш прибрали, знову

зібралися за столом, уже не так урочисто одягнені, але щасливі, що все закінчилося, та

продовжили святкування! Але зараз цей випадок викликає в мене усмішку.

Аліна Ющенко (IV МЕВ)Напередодні Нового року зі мною

трапилась така цікава історія, яка за-лишиться в моїх спогадах, мабуть, на-завжди: на святкування Нового року, я їхала до друзів в інше місто. Заздалегідь купила квитки на поїзд і вже з нетерпін-ням чекала, коли ж прийде свято. Але в день моєї подоро- жі, коли вже всі валізи були спако- вані, через надзвичайну хуртовину ніяк не могла викликати

таксі. І ось, нарешті, коли машина все-таки приїхала, я зро-зуміла, що навряд чи встигну на поїзд. Коли була на місці, до відправлення залишалось 2 хвилини! Тому мені довелося бігти через весь вокзал із величезними валізами і подарунками для друзів. І яким же було моє здивування, коли я почула оголо-шення, що всі потяги затримуються через пошкодження залізничних шляхів! Але зразу промайнула думка: “Невже я марно витратила стільки сил та часу, щоб зустріти Новий Рік у задушному вагоні, замість теплого святкування з друзями? Я в це не вірю”. На моє щастя, підійшов один чоловік і запропонував вільне місце у маршрутному таксі (побачивши, в якому я розпачі). Варіантів у мене було небагато, тому погодилася. Їхати було дуже незручно, а через погодні умови дорогу було зовсім не видно, тому я весь час нервувала. Але до друзів встигла вчасно, а водія-дідуся пригадую з усмішкою…Чи не був він у ту святкову годину моїм Дідом Морозом?

Вікторія Палій (I МЕВ)

Одного разу мені вдалося при-

скорити перебіг подій! Взимку ми з

друзями вирушили в подорож по-

тягом до Владивостоку, у “країну

льодової казки”. Їхати довелося аж

7 днів! Цікаво було спостерігати за

тим, як із нашого денного розпорядку

випав спочатку обід, а потім і вечеря

наполовину. Дні там були казковими:

гори снігу, велетенські льодові розваги,

ковзанки… Але ж далі… Перше свят-

кування Нового року ми здійснили

біля центральної ялинки міста. Сяй-

во величезних вогнів, феєрверки,

щирі усмішки – все це було просто

чудово! Потім ми помчали на вокзал,

сіли на потяг і… святку- вали прихід Нового року ще 4

рази! Весь вагон майже щогодини виходив із купе з радіс-

ними окликами, піснями. Така святковість панувала! Це

було просто неймовірно! Новий 2010 рік став для мене

справді незабутнім!!!

Ярослав Крайник (II МБ)Останній Новий Рік я про-

вів трохи незвичайно. Все по-чалося з того, що нам з друзями захотілося якогось незабутньо-го відпочинку на теплому березі моря, серед пальм та палючого сонця – тому ми вибрали Єги-пет. Але в агенстві нам сказали, що вже запізно, і квитків немає. Та ми були рішуче налаштова-ні. Тому вирішили влаштува-ти гучну вечірку біля басейну. Приготували вечерю, знайшли музичний центр, запросили DJ-я та почали святкувати. Було дуже весело, бо бій курантів ми слухали стоячи по пояс у воді та тримаючи у руках келихи з шампанським. Усі були в за-

хваті!!

Роман Нечаєв (II МІ)Свій найяскравіший

Новий Рік я провів на Сейшельских островах. Мої батьки зробили мені подарунок – святкуван-ня Нового Року 2007 на Сейшелах з моїми друзями. Ми виїхали з дому, де температура була мінус 14 градусів,

а потрапили у місце, де вона сягала 27 градусів вище нуля. Як тільки ми прибули, то, не чека-ючи, пішли на пляж. Море, сонце, пісок – так Нового року я ще ніколи не зустрічав, це було надзвичайно. Ще дивовижнішим стало те, що ми на пляжі познайомилися з українцями, які

також вирішили відзначити Новий рік на Сейшелах. Ми дуже потоваришували. Святкували ми всі разом на пляжі під

шум прибою, і вперше традиційні для нас олів’є, шампанське та мандарини були замінені іншими, не менш дивовижними стравами. Нас здивували наші земляки, які невідомо звідки дістали сало!:-) Ми слухали українські пісні, співали, танцювали. На пляжі до нас приєднувались люди різних національностей, але ми дуже легко знайшли з ними спільну мову та вільно й весело спілкувались. Це був мій найкращий Новий Рік!

4. Як часто має виходити студентське видання? Щомісяця Двічі на семестр Інший варіант

5. Який формат Вам більше подобається? Газетний (А3) Журнальний (А4)

6. Хотіли би Ви взяти участь у створенні “Міжнародника”? Так, дуже хочу (Ваші координати, e-mаil, телефон) Як дизайнер Як кореспондент Як колумніст Як фотокореспондент Як спонсор Інший варіант

7. Яка рубрика, на Вашу думку, є найбільш вдалою?

8. Якої рубрики не вистачає?9. Яка рубрика є зайвою?10. Яка стаття в якому номері Вам сподобалася найбільше? Чому?

11. Яка стаття в якому номері Вам сподобалася найменшеЧому?

Ваші побажання “Міжнароднику”

Наше життя – це велика картина. І кожна подія, добра чи погана, – лише маленький пазлик. Але ж усе у світі складається з крихітних частинок, ми це знаємо ще з фізики. Тому, у цій рубриці напередодні Нового року, хотілося б розпочати її з питань, що безпосередньо мають святковий характер. Студенти і викладачі розповіли нам про свої найцікавіші зимові пригоди, відповідаючи на питання: “Яке святкування Нового року Ви ніколи не забудете?”.

12

15

Rezept für das neue Jahrvon Katharina Elisabeth GoetheMan nehme 12 Monate, putze sie ganz sauber

von Geiz, Bitterkeit, Pedanterie und Angst,

zerlege jeden Monat in 30 oder 31 Teile,

so dass der Vorrat genau für ein Jahr reicht.

Es wird jeden Tag einzeln angerichtet

aus einem Teil Arbeit und zwei Teilen Frohsinn

und Humor.

Man füge drei gehäufte Esslöffel Optimismus hinzu,

einen Teelöffel Toleranz, ein Körnchen Ironie

und eine Prise Takt.

Dann wird die Masse reichlich mit Liebe übergossen.

Das fertige Gericht schmücke man mit Sträußchen

kleiner Aufmerksamkeiten und serviere es täglich

mit Heiterkeit.

Рецепт на цілий ріквід Катерини Елізабет ГетеПотрібно взяти 12 місяців, очистити їх

від жадібності, гіркоти, дріб’язковості та страху

і поділити кожен на 30 або 31 частину так,

щоб цього вистачило на весь рік.

Кожен день приправимо

однією міркою праці, двома мірками бадьорості

та гумору,

додамо столову ложку оптимізму,

чайну ложку терпимості, дрібку іронії

та пучку такту.

Потім усю суміш щедро полити любов’ю.

Готова страва прикрашається невеличким букетом

уваги та подається до столу з хорошим настроєм

щодня. З німецької переклала

Олеся Кривецька (ІІ МП)

Шановні колеги по навчанню, ва-шій увазі пропонується така собі теорія не дуже наукового характеру. Можли-во, на перший погляд, вона викличе у вас скептичну реакцію, але все-таки прошу спробувати принципи цієї тео-рії в дії. До речі, надзвичайно корисно було б дізнатись про ваші успіхи, звіс-но ж, заради науки! Але мені здається, що деяких варто застерегти. Врахуй-те: перед тим, як чогось захотіти, до-бре подумайте, адже воно здійсниться! Як сказала колись Рената Литвинова: “Бійтесь своїх бажань, вони збувають-ся”. Сама по собі технологія здійснення бажань являється сукупністю універ-сально-унікальних законів, виконання яких і забезпечать вам успіх.

Отже, Закон №1 звучить так: відпус-тіть своє бажання, забудьте про нього!

Саме так. Як би дивно це не здава-лось, але для того, щоб бажання здійсни-лось, про нього потрібно забути. Щодо цього є наукове обґрунтування. Адже бажання на енерго-інформаційному

рівні являє собою згусток енергії. Тому поки ви не віддасте його, яким би силь-ним не був імпульс, реалізації бажання не чекайте. З усіх законів здійснення бажань цей – найскладніший (зовсім не просто відмовитись від нав’язливої дум-ки про щось потрібне). Одна розумна лю-дина сказала: “Все важливе приходить із запізненням, тому сильне бажання не збувається, поки його не переростеш”.

Закон №2: бажання в певний пері-од часу має бути одне. Щоб не вийшло, як із примхливим дитинчам. Коли воно заходить з батьками до магазину, у нього починають бігати очі: дитина хоче і те, і те, і все й одразу. Та в ре-зультаті її просто виводять з магазину ні з чим! У момент, коли ви осмислюєте для себе, чого хочете, сконцентруйтесь на одному. У вас може просто не виста-чити енергії для здійснення всього, як у батьків – готівки, щоб повністю ску-пити магазин для дитини.

Ось ми підійшли до Закону № 3: до здійснення бажання потрібно приклас-

ти зусилля. Ви ж заряджаєте свій теле-фон? Так само і мрія для її реалізації потребує енергії.

Закон № 4 говорить: візуалізуйте мрію. Чітко уявіть собі те, чого хочете. Чим яскравішим буде образ бажання, тим точніше воно здійсниться. Але хочу застерегти: слід тверезо оцінювати свої можливості. Наприклад, щоб стати пре-зидентом США треба, як мінімум, отри-мати громадянство. А зірка з неба на-вряд чи поміститься на нашій планеті!

Закон № 5: наберіться терпіння і че-кайте. Дитині взагалі треба 9 місяців, щоб з’явитись на світ. Так і нашій мрія народжується не одразу.

Закон № 6: будьте впевнені в успіху. Погодьтеся, що звучить смішно: “У мене є мрія, але я не вірю в її здійснення”.

Спеціалісти, що розробили техноло-гію здійснення бажань, запевняють у її дієвості та ефективності. Адже вона ґрунтується на законах Природи, а При-рода своїх законів дотримується чесно, на відміну від деяких!

Тому я від душі бажаю вам успіху. Ловіть свого синього птаха за хвіст і насолоджуйтесь здійсненням своїх ба-жань!

Віра Тубальцева (ІІІ МІ)

СВИСТОК

14

Біосфера – поверхова оболонка нашої планети.Брехня відображає дійсність, але трішки іншу…Види реальності – фізична, потенційна, кон-сенсусна, соціальна, суб’єктивна, реальна.Гвіней визначав людину як істоту розум-ну (homo sapiens).Емоційна концепція свідомості – роз-виток людини, розвиток органів буття.Індивідуальність поділяється на два табори.Істині не потрібно довіряти, нею потрібно користуватись, при цьому наша впевненість в ній буде рости.Неосфера (ноосфера).

Одним з рівнів свідомості є мотиваційно-больовий.Основою проблеми є суперечність між об’єктивною дійсніс-

тю і дійсністю.Особистість не існує поза конкретної системи сус-

пільного середовища, а існує лише в соціаль-ній людині.

Простір – форма буття монархії.Свідомість у феноменалістів…Філософія – почуття і усвідом-лення теоретичне і практичне означення сутності, спеціалізації

та цінностей усього сущного.Філософія намагається проник-нути у підсвідомість нашого

життя.

Кращий гравець – Артем Гандзюк (VI МВ)

Кращий капітан – В. В. Попко (“Dream Team”), (разом з іншими організаторами)

“Гравець-відкриття” – капітан “Red Wings”Валерій Федоренко (I МЕВ)

Кращий бомбардир – Олег Хмара (III МВ)

Команда-переможець “Mafia”

Кращий захисник – Влад Рюмшин (IV МЕВ)

Кращий воротар – Антон Лукінов (V МП)

Володарі малого кубку – “Punishers”

ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП

Позаду ще один сезон нашого улюбленого чемпіонату “Вища Ліга ІМВ”. Кубки, медалі та по-дяки знайшли своїх героїв, про-те емоції та враження від цього футбольного свята такі ж яскра-ві, як і впродовж півтора місяця турніру. Чим же запам’ятався нам дев’ятий сезон?

По-перше, цього року ко-манда “Mafia” таки одержала довгоочікувану перемогу! Двічі за останні два сезони “мафіозі” виходили до фіналу турніру, і двічі команді не вдавалося пе-ремогти. І от, нарешті, диво сталося – “Mafia” просто-таки зубами вирвала перемогу в “Real Squadra”. Серія післяматчевих пенальті, як і в минулому чем-піонаті, вирішила, хто заволодіє таким бажаним Кубком пере-можця. Третє ж місце посіла ко-манда викладачів та аспірантів “Dream Team”. Крім того, тур-нір має ще одного переможця – це “Punishers”. Вони здобули першість у Малому кубку, який

розігрується вже вдруге (нага-даємо, минулого сезону виграла команда “Total 90”).

Окрему подяку хочемо ви-словити адміністрації Інсти-туту. Крім того, організатори турніру дякують спонсорам: юридичній фірмі “Брати Попко та Партнери”, футбольному ін-тернет-магазину “umbro.com.ua”, приватному підприємству “Рибпродукт” та клініці “Бо-рис”.

Проведення “Вищої Ліги ІМВ” вже стало доброю традиці-єю нашого Iнституту. З кожним роком футбольний чемпіонат набирає обертів, отримує все но-вих прихильників і талановитих гравців. Тож, сподіваємося, що футбол в ІМВ буде розвиватися і надалі, тішитиме викладачів та студентів яскравими вражен-нями й унікальною атмосферою суперництва і вболівання за улюблені команди. Нехай живе “ВЛК”! Хай живе спорт в ІМВ!

Павло Ліневич (IV МВ)