Ток-шоу «Я так думаю»на тему «Телебачення — інформаційний помічник чи джерело агресії: ЗА і ПРОТИ»

Один із героїв найпопулярнішого кінохіта «Москва сльозам не вірить» сказав

наприкінці 50-х років XX століття: «Через 20 років нічого не буде: ні театру, ні кіно —

одне суцільне телебачення»

Мета. Ознайомити учнів з історією виникнення телебачення, значенням

телебачення в сучасному житті та на перспективу. Формувати уявлення про вплив

інформаційного простору на внутрішній світ, поведінку і здоров'я людини.

Формувати глядацьку культуру молоді. Відпрацьовувати вміння вести колективну

бесіду, відстоювати власні погляди і поважати позицію інших, відчувати свою

інтелектуальну спроможність і успішність.

Розвивати уміння аналізувати певну інформацію з метою передбачення наслідків її

використання, стимулювати учнів до пошуку нових джерел інформації, виховувати

моральні орієнтири, любов до прекрасного, розвивати асоціативне мислення та

естетичні смаки, формувати емоційну сферу особистості, ЇЇ ціннісно-вибіркове

ставлення до життя і здоров'я.

Обладнання

1. Книжкова виставка на тему «Світ прекрасного і телебачення».

2. Анкета «Телебачення — інформаційний помічник, чи джерело агресії?»

3. Мультимедійний супровід.

4. Карточки для голосування: жовті — позитивні оцінки, червоні — негативні,

зелені — нейтральні.

5. Буклет.

План

1. Вступне слово ведучої.

2. Інформаційний блок.

3. Перше голосування.

4. Виступи запрошених.

5. Дискусія.

6. Друге голосування.

7. Підсумковий виступ ведучої. (Слайд І).

Хід ток-шоу «Я так думаю»

Музична заставка.

(Слайд 2).

1. Вступне слово ведучої.

— Добрий день, діти, шановні вчителі, гості. Сьогодні ми зібралися на ток-шоу,

щоб з'ясувати, яку роль відіграє телебачення в нашому житті та «Телебачення —

інформаційний помічник чи джерело агресії?».

2. Інформаційний блок.

Ведуча. До участі в нашій сьогоднішній розмові запрошені вчителі, бібліотекарі,

психолог, батьки. (Представити всіх).

У ролі учасників я запрошую виступити вас, шановні учні.

Під час шоу буде проведено два голосування: перше до обговорення проблеми,

друге в кінці, після обговорення.

Також нам треба обрати експертів (з числа запрошених), які будуть допомагати нам

вести підрахунки під час голосування та надавати експертну оцінку під час дискусії.

А тепер я познайомлю вас із правилами для учасників ток-шоу.

(Слайд 3),

Увага на екран! Правила для учасників ток-шоу:

1. Підняття руки означає, що ви хочете висловитися, або поставити запитання.

2. Слово для виступу надає лише ведучий.

3. Ведучий може ставити свої запитання або переривати промову через перевищення

ліміту часу.

4. Тривалість виступу експертів — 1—2 хв.

5. Тривалість виступу учасників — до 1—2 хв.

6. Учасники можуть ставити запитання один одному.

7. Учасники можуть ставити запитання експертам через ведучого.

8. Говоріть коротко, конкретно і коректно. (Слайд 4).

Отже, шановні, запрошую вас до розмови. Тему нашої зустрічі підказало саме

життя і час, у якому ми живемо. Час захопливий, фантастичний, а також суворий, я б

навіть сказала, жорстокий. Нас оточує техніка, високі швидкості, весь вільний час ми

віддаємо комп'ютерам, телевізорам, ігровим приставкам, тисне прес усілякої

інформації. І ми стаємо іншими: менше дивуємося, притупилося вміння співчувати,

співпереживати, а байдужість зустрічається поміж нами частіше. Що це? Хіба в нас

серце стало битися по-іншому? Або слово «душа» змінило свій зміст? Чи

замислювалися ви над цим? Так, поняття духовності, сердечності, краси завжди були

пов'язані з нашими почуттями, емоціями, саме зі здатністю відчувати, співпереживати.

Питання до дітей: за допомогою яких способів можна розвивати в собі здатність

відчувати, співпереживати ?

(Діти відповідають).

Ведуча. Так. Читати літературу й переживати разом із героями творів, споглядати

прекрасні твори образотворчого мистецтва, слухати музику. І телебачення давно вже

стало невід'ємною складовою нашого життя. Покоління людей старшого віку не

мислить свого існування без щоденного перегляду новин, без нескінченних серіалів,

покоління сьогоднішніх 20—30-річних із задоволенням переглядає всілякі ток-шоу,

школярі теж поспішають до телевізора, щоб зануритися в сучасний світ прекрасного,

перенестися в далеку історію чи пофантазувати про майбутнє.

(Слайд 5).

3. Перше голосування.

Перед тим як провести перше голосування, давайте домовимося:

* Хто вважає, що телебачення є інформаційним помічником і несе тільки

позитивний вплив на особистість — голосує жовтими картками.

* Хто вважає, що телебачення — це джерело агресії і несе негативний вплив —

червоними.

* Хто має нейтральну позицію — зеленими.

(Слайд 6). ~

(Музична заставка. Експерти роблять підрахунки).

4. Дискусія.

Ведуча. Увага на екран!

Масова комунікація значно зменшує потребу в особистому спілкуванні.

Соціологічні дослідження вказують, що за критерієм тривалості перегляду телепередач

підлітків можна розділити на 4 групи:

(Слайд 7).

— телемани (дивляться телевізор більше 6 годин на добу);

— активні глядачі (4—6 годин);

— помірні телеглядачі (2—4 години);

— пасивні (менше 2-х годин).

Напередодні ток-шоу у вашому класі було проведене анкетування. Першим

питанням анкети було: скільки часу ви проводите за телевізором? Аналіз проведеної

роботи показав, що у вашому класі:

(Слайд 8).

Телеманів ~ ...%, активних глядачів — ...%, помірних телеглядачів — ...%, пасивних

телеглядачів - ...%.

(Слайд 9).

(Результати голосування).

(Слайд 10).

Що таке телебачення? (Діти відповідають).

Ведуча. Телебачення — виробництво та розповсюдження аудіовізуальних передач та

програм — тобто це джерело інформації і розваги. За декілька останніх десятиліть на

людину нахлинув величезний потік інформації. Ви тільки уявіть собі: порівняно з

1900 роком швидкість пересування виросла в 1000 разів, а швидкість передачі

інформації в десятки мільйонів разів. Учені підрахували, що зростання інформації

відбувається в геометричній залежності. Усе це викликає в людини сильний стрес і

дезорієнтацію, а в непідготовлених людей виникає криза цінностей. Зі всього потоку

інформації корисною є тільки 1—2 %. Потік несистематизованої інформації робить

важливішою роль учителів, бібліотекарів, батьків — роль добре інформованих

штурманів, які вам допоможуть навчитися вибірково ставитися до інформації.

(Слайд 11).

Що таке інформація? (Діти відповідають)

Ведуча. За словником «інформація» — відомості про які-небудь події, чиюсь

діяльність, повідомлення про щось, іншими словами можна сказати, що це відомості

про навколишній світ і процеси, які в ньому відбуваються, які сприймаються

людиною, або спеціальними пристроями.

А що таке знання? (Діти відповідають).

Ведуча. За словником «знання» — це пізнання дійсності в окремих її проявах і в

цілому. Знати — значить випробувати, переживати самому,

Наведіть приклади знання та інформації. (Діти відповідають).

Ведуча. Так, інформація завжди на поверхні, а знання — глибоке почуттєве

переживання та сприйняття світу. Джерелом знання є саме життя кожної

особистості.

За тривалий період існування людство здолало довгий шлях розвитку засобів

передавання інформації (від умовних позначок на скелях і деревах первісною людиною

до передавання інформації з далеких куточків Космосу за допомогою радіо- і

телесигналів). Як саме відбувався процес розвитку телебачення, нам розкажуть учні.

(Слайд 12).

5. Виступи учнів.

Перший учень. Коротко про історію виникнення телебачення.

(Слайд 13).

Другий учень. Значення телебачення в нашому житті.

(Слайд 14).

Третій учень. Розвиток телебачення на перспективу.

Ведуча. Ознайомившись із такою цінною інформацією, ми з вами переходимо до

другого питання анкети.

(Слайд 15).

Які телевізійні програми ви переважно дивитесь?

За результатами анкетування видно, що у вашому класі найбільше ви полюбляєте

насолоджуватися музичними телепередачами. Телепрограми про тварин і природу,

подорожі та гумористичні передачі посідають друге місце. Молодіжні серіали,

спортивні програми, передачі про історію та культуру, мультфільми, детективи і

бойовики стоять на третьому місті. Мода, любовні серіали, ток-шоу з відомими

людьми на останньому.

Назвіть конкретно, які і чому? (Діти розповідають про свої улюблені передачі).

(Слайд 16).

Відповідаючи на четверте питання анкети, ви відмітили, що найбільшою

популярністю серед вашого класу користуються художні та комедійні стрічки.

Чим ці фільми вам подобаються і як вони на вас впливають? (Діти

розповідають).

Чи дивитеся ви українські фільми? (Діти розповідають).

Ведуча. Діти, всі ви отримали буклети, у яких ви знайдете перелік фільмів,

рекомендованих до перегляду. Послухайте цікаву інформацію: в США на одну особу

припадає 500 фільмів, що знімається за рік, в Росії 54, а в Україні лише — 5 фільмів.

(Слайд 17).

Що ви засуджуєте на сучасному телебаченні?

Це було третє питання нашої анкети, і результати ви бачите на екрані. Найбільше ви

засуджуєте рекламу, на наступному місці — сцени насилля, потім обманні

телевікторини, які забирають багато ефірного часу, але ніхто ніколи не виграє, потім

жорстокість на екрані — фільми з вбивствами, далі пропаганда алкоголю,

наркотиків, тютюну. Дехто з вас звертає увагу на недостатність сучасних фільмів та

наявність банальних нецікавих передач.

(Слайд 18).

Отже на першому місці в негативному рейтингу є РЕКЛАМА. Давайте поговоримо

про це явище.

Питання: чому сталося так, що борючись у демократичному суспільстві за

найбільшу свободу — право вибору, ми дозволяємо підкоряти свій вибір

невидимому насиллю зі сторони творців та розповсюджувачів реклами? Чи не

спотворена така демократія? Спробуємо розібратися.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама — це інформація

про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб,

призначена підтримувати обізнаність та інтерес споживачів реклами щодо осіб чи

товару, який рекламується.

(Слайд 19).

Ведуча. Розглянемо дію реклами на особистість та деякі поняття.

Потреба — бажання володіти предметом, а інтерес — бажання познайомитись із

ним, а значить, це мотивований пізнавальний процес на шляху досягнення бажаної

мети.

Потреби можуть бути свідомі та несвідомі. Через рекламу відбувається

нав'язування інтересів та несвідомих потреб, а отже відбувається вплив на

підсвідомість людини, і щойно підсвідомість отримує установку, вона одразу починає

піклуватися про її реалізацію. Але в законі «Про рекламу» стаття 8 забороняє

застосовувати в рекламі засоби і технології (комбінування кольорів та звуків), які

діють на підсвідомість споживача реклами.

Питання: але чому все частіше рекламісти обирають мішенню своєї реклами

підсвідомість людини? А тому, що як тільки підсвідомість отримує якесь навіювання

(установку), вона одразу ж починає піклуватися про його реалізацію.

Рекламісти за допомогою психологічного впливу намагаються робити з людини

маріонетку.

Представники медіа-бізнесу уникають говорити взагалі про гіпнотичний вплив

телевізійної реклами на людину. Як це відбувається?

(Слайд 20).

Психолог (пояснює). Втомлена людина після роботи чи після школи приходить

додому, вечеряє, відпочиває й дивиться телевізор. У м'якому кріслі чи ліжку вона

спостерігає за тим, що відбувається на екрані. Втомлене тіло починає розслаблятися

(це є першою вимогою до настання гіпнотичного стану), темрява й тиша сприяють

занурюванню в гіпнотичний стан, кольоровий нерухомий екран, який світиться в

темряві та притягує до себе увагу людини, психологічно обумовлює настання

гіпнотичного сну. Слух сприймає з телевізора звукові сигнали, які не дають людині

заснути, й приковують її увагу до фільму чи телепередачі (це основна вимога для

настання гіпнотичного стану). Через 10—15 хв. людина вже знаходиться в

гіпнотичному сні. Через слух та зір відбувається навіювання ідей та задач подальшої

життєдіяльності.

Ведуча. Діти, чому реклама на телебаченні у вечірній час є більш вартісною? (Діти

розповідають).

Ведуча. А тому, що ввечері біля екранів збирається велика аудиторія глядачів, тому,

що людина засинає разом із рекламою, а рекламні картинки стають останнім, що

поглинає перед сном підсвідомість, захист якої послаблений втомою та переходом до

сну.

Часто представники рекламістів наголошують на тому, що людина завжди вільна у

праві вибору: дивитися чи не дивитися рекламний блок. Але тоді потрібно в програмі

телепередач вказували час початку та кінець реклами. Насправді ж,

телерадіоорганізації переривають рекламними роликами фільми та передачі у їхні

кульмінаційні моменти. Це робиться навмисно з єдиною метою — викликати в

телеглядача, який знаходиться під впливом інтересу до захопливого сюжету фільму,

страх пропустити ключовий момент.

Саме така маніпуляція примушує людину неодноразово переглядати майже одні й ті

самі рекламні сюжети часто з непотрібною інформацією та закарбовувати рекламу в

пам'яті разом із психологічними наставленнями, спрямованими на потрібну замовнику

автоматизацію поведінки громадянина.

А тому, коли ви дивитеся рекламу про тютюн, алкоголь, наркотики, робіть

висновки. І знайте, що за все заплачено. Отже, ваша задача — це не значить, що

взагалі не дивитися рекламу, а вміти знаходити межі між корисним та шкідливим.

(Слайд 21).

Негативні сторони телебачення: насилля та жорстокість.

Аналізуємо анкету далі. На ваш погляд, як видно з анкети, ще однією з негативних

сторін телебачення є насилля та жорстокість. Телевізійні кадри надовго закарбовуються

в пам'яті. Так, сила побаченого велика, і телебачення про це знає. Тому не скупиться на

сенсаційні репортажі: природні катаклізми з людськими жертвами, терористичні акти,

в результаті яких гинуть люди, вибухи, кров, людські страждання. Після перегляду

такої інформації відчуваєш страх. Психологи кажуть, що це «робить пробоїну в

духовному захисті людини, й через цю пробоїну можна впровадити найрізноманітніші

установки».

А телебачення все частіше показує те, що люди не повинні бачити — смерть.

Смерть повинна бути прихованою від сторонніх очей, цей постулат притаманний

нашій культурі. Тому одне з головних обвинувачень на адресу ТВ — це зривання

покрову з явища смерті.

В Україні в травні 2002 року Державний комітет інформації проаналізував 7

найбільш рейтингових телеканалів: УТ-1, 1 + 1, Новий канал, Інтер, ІСТУ, СТБ, ТЕТ.

Висновки невтішні: всі канали порушували ст. 300 і ЗОЇ Кримінального кодексу

України, які передбачають покарання «за ввезення, виготовлення або

розповсюдження продукції, що пропагує культ насильства та жорстокості», зокрема

кіно та відеофільмів.

За повідомленням вчених, під час ефірного часу на телеекрані відбувається від 3 до

5. актів насильства, а при демонстрації дитячих програм, зокрема мультфільмів, ця

цифра збільшується до 20—25. Отже, можна зробити висновок, що тривалий

перегляд телепрограм веде до агресії. 43% тих, хто у віці 14 років дивився телевізор

понад 3 години на добу, схильні до насильства.

Отже батьки не повинні дозволяти дітям дивитися телевізор більше 1 години на

день. А хто дивиться телевізор надто багато, перетворюється на телеінваліда.

Більшість з 20 млн безробітних Європи — це телеінваліди.

Як ви вважаєте, чому це так? (Діти відповідають).

(Слайд 22).

Бібліотекар. Одержуючи 80% інформації «через телевізор», деякі підлітки не хочуть

учитися працювати з інформацією, що надходить в інший спосіб — із книг, газет,

журналів. Читання стає важкою, небажаною працею. Через страх одержати погану

оцінку, вони читають твори, запропоновані шкільною програмою, читають не

аналізуючи, не замислюючись, а головне, не одержуючи задоволення.

(Слайд 23).

Смаки наших шановних читачів за результатами анкетування ми можемо

спостерігати на екрані.

Як ми бачимо, і хлопчикам, і дівчаткам найбільше подобається фантастика, потім

журнали для молоді та збірки анекдотів, комікси, далі йдуть детективи, потім

пригодницький роман, історичний роман, далі газети, біографії великих людей,

енциклопедії, словники, російська та зарубіжна література, потім трилери. Але хтось

із вашого класу не читає взагалі.

Соціально-психологічними дослідженнями

встановлено залежність між культурним рівнем

людини й тим, якому способу отримання інформації

людина віддає перевагу: чим вищий цей рівень, тим

менше вона дивиться телевізор, тим більше слухає

радіо і ще більше читає газети, журнали, книги. А

тому запам'ятайте:

(Слайд 24).

Телевизор - не игрушка,

Не забава, не игра...

Ето - хитрая ловушка!

Ето - Черная Дыра!

Знать й детям непослушным,

Й родителям пора:

Телевизор - не игрушка!

Ето - Черная Дьіра!

(Слайд 25).

Ведуча. А тепер давайте зробимо висновки з усієї нашої дискусії.

Позитивний вплив телебачення представляє бібліотекар. Негативний — психолог.

«За»

* Телебачення виконує просвітницьку та виховну функцію. Є способом одержання

інформації та різногалузевих знань.

* Серед усіх інших телебачення є таким засобом масової комунікації, що найлегше

сприймається людиною, бо порівняно з читанням або слуханням радіо, тут людина

докладає найменше розумових зусиль.

* Телебачення найоперативніше інформує про події у світі.

* Телебачення імітує тривимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові

та слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду

людині.

* Не рідко телебачення стає єдиною відрадою для самотніх людей. У них виникає

ілюзія причетності до подій всесвітнього масштабу.

* Телебачення — найдоступніший вид відпочинку.

* Телебачення використовується з метою пропаганди певних цінностей: за

здоровий спосіб життя, підняття духу патріотизму, замислення над екологічними

проблемами.

* Елемент культури нашого часу.

* Невід'ємна частина духовного життя.

* Під впливом кіномистецтва розвиток зорово-слухового сприйняття.

* Динамічне сприйняття художньої інформації.

* Телебачення впливає на розвиток асоціативного мислення.

* Забезпечує наочність подій.

* Телебачення надає можливість аналізувати вчинки героїв та ідентифікувати себе з

улюбленими героями.

* Формує емоційну сферу особистості.

* Ціннісно-вибіркове ставлення до життя.

* Професійну орієнтацію підлітків.

«Проти»

* Скорочення потреби в міжособистісному спілкуванні, його заміщення

віртуальним спілкуванням.

* 3 появою пультів дистанційного управління розвивається невміння

зосереджуватися, доводити почату справу до кінця, що суттєво відбивається на якості

навчання школярів.

* Формується пасивне сприйняття світу, тобто особистість із низькою трудовою

активністю і творчим потенціалом — «телеінвалід».

* Великий обсяг телевізійної інформації призводить до того, що підліток не встигає

її переробляти. Виховується споглядач, спостерігач, а не аналітик.

* Довге сидіння перед телевізором погіршує зір дітей, сприяє розвитку дитячої

гіподинамії.

* Зростання агресивної та деструктивної поведінки.

* Засилля насильства на телебаченні підвищує агресивність, емоційну збудженість,

знервованість.

* Надмірне смакування подробиць злочинів.

* Підвищена емоційність призводить до правопорушень, вживання наркотиків,

бійки із ровесниками та вживання тютюну, алкоголю.

* Вплив ЗМК - ототожнення підлітками себе з «крутими» телегероями.

* Негативний вплив телебачення на сексуальну поведінку підлітків.

6. Друге голосування.

Музична заставка. Експерти ведуть підрахунки. (Слайд 26).

7. Підсумки ведучої.

За результатами голосування, які ми бачимо на екрані, та нашої дискусії можна

зробити висновок, що більшість із вас вважає, що телебачення все ж таки — це

інформаційний помічник. Але прислухайтеся до наших порад:

* Дивіться телевізор лише 2—3 години на тиждень.

* Навчіться обмежувати потік інформації.

* Навчіться вибірково користуватися інформацією. Це дасть можливість засвоїти її та

отримати знання.

* Не сприймайте на віру інформацію, яку отримали з одного джерела, якщо є

можливість, перевірте отриману інформацію в додаткових джерелах.

* Привчайте себе до думки, що вам дають неповну інформацію, навчайтеся читати

«між рядків».

* Не довіряйте чуткам та пліткам, якщо немає доказів правдивості інформації,

ніколи не поширюйте чутки, непідтверджені факти.

* 3 кожним світловим імпульсом, який сприймає око, в крові зменшується вміст

вітаміну А, який впливає на гостроту зору. Чим більше ви перебуваєте перед екраном

телевізора чи комп'ютером, тим більше треба вживати моркви. Якщо цього

дотримуватися, то вам не потрібні будуть окуляри ніколи.

* Читайте цікаву літературу і не обмежуйтеся рамками шкільної програми.

* Відвідуйте театри, музеї.

* Займайтеся спортом.

* Спілкуйтеся зі своїми однолітками та цікавими людьми.

Відносьтеся до телебачення, як до свого «друга». Адже в помірних дозах і при

грамотному доборі передач виховання за допомогою телебачення здатне творити

чудеса. Дивіться телепередачі разом зі своїми батьками, обговоріть побачене та зробіть

висновки. І пам'ятайте, що телебачення — це не рідні, не близькі, не друзі, не світ

навколо, а лише джерело інформації і розваги. І не більше. І якщо до нього так

ставитися, то, як на мене, це не така вже й погана річ. Успіхів!

Запитання анкети

«Телебачення - інформаційний помічник, чи джерело агресії?»

1. Скільки часу (годин) ви проводите за телевізором?

(Позначте).

І. Більше 6 годин.

2. 4-6 годин.

3. 2-4 годин.

4. Менше 2 годин.

2. Які телевізійні програми ви переважно дивитесь? (Позначте все, що підходить).

1. Новини.

2. Вікторини, ігри.

3. Ток-шоу з відомими людьми.

4. Передачі про тварин, природу.

5. Музичні передачі.

6. Кінофільми.

7. Молодіжні серіали.

8. Детективи, бойовики.

9. Любовні, сімейні, серіали.

10. Спортивні передачі.

11. Передачі про подорожі, інші країни.

12. Передачі про моду.

13. Гумористичні передачі.

14. Передачі про історію, культуру.

15. Мультфільми.

16. Комедії.

17. Інше (запишіть, що саме)_____________

3. Що ви засуджуєте на сучасному телебаченні?

4. Назвіть свій улюблений вітчизняний і зарубіжний фільм. (Можна навести кілька

назв).

1. Вітчизняний _____________________

2. Зарубіжний ____________

5. Що Вам подобається читати? (Позначте все, що підходить).

1. Газети.

2. Журнали для молоді.

3. Трилери.

4. Детективи.

5. Пригодницькі романи.

6. Історичні романи.

7. Фантастику.

8. Любовна романи.

9. Науково-популярну літературу.

10. Поезію.

11. Російську та зарубіжну літературу.

12. Релігійну літературу. ,

13. Біографії великих людей.

14. Енциклопедії, словники.

15. Збірки анекдотів, комікси.

16. Інше (запишіть, що саме)_____________

17. Практично не читаю.