17

14

4

10

7

НО

ЇВ КОВЧ

ЕГ

20РО К І В

19

2’20112’2011 noyivark.orgnoyivark.org

2

Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñ-Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñ-òèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.òèÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.

Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê. äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê.

Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî».«Æèâå ñëîâî».

Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.

Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. ìîâàìè.

Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.

Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè.

Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ;- ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ.

Íàøà àä ðåñà: Íàøà àä ðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; ôàêñ (0362) 631-432; e-ma il: contact@noyivark.orge-ma il: contact@noyivark.orgwww.noyivark.orgwww.noyivark.org

â³äïîâ³äàëüíèéâ³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð Ìàð³ÿ ËåâöåíþêÌàð³ÿ Ëåâöåíþêïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ Íàä³ÿ Äîëÿ, Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî ²ðèíà Êîñòþ÷åíêîàðò-äèðåêòîðàðò-äèðåêòîð Îëåã ÌîðãóíÎëåã Ìîðãóíõóäîæí³éõóäîæí³é ðåäàêòîð ðåäàêòîð Àëëà ÀëåêñººâàÀëëà Àëåêñººâàòåõí³÷íèéòåõí³÷íèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð ³ðà Ôåñÿíîâà³ðà Ôåñÿíîâàë³òåðàòóðíèéë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð Íàä³ÿ ÄîëÿÍàä³ÿ Äîëÿë³íãâ³ñòë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò-êîíñóëüòàíò Þð³é Ïîï÷åíêîÞð³é Ïîï÷åíêîâèêîíàâ÷èé äèðåêòîðâèêîíàâ÷èé äèðåêòîð ͳíà Îë³éíèêͳíà Îë³éíèêãîëîâíèé ãîëîâíèé ðåäàêòîððåäàêòîð ³êòîð Êóçüìåíêî³êòîð Êóçüìåíêî

Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ:Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àë³íà Ò., 9 Àë³íà Ò., 9 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 ³êà Ö., 11 ³êà Ö., 11 ²ëëÿ Ì., 12 ²ëëÿ Ì., 12 Ìàêñèì Ñ., 8 Ìàêñèì Ñ., 8 Íàòàëÿ Ê., 6 Íàòàëÿ Ê., 6 Òàðàñ Ë., 11 Òàðàñ Ë., 11 Òèìîô³é Ë., 7 Òèìîô³é Ë., 7Íà îáêëàäèíö³: ôîòî Ëþäìèëè Çîëîòàðüîâî¿.Íà îáêëàäèíö³: ôîòî Ëþäìèëè Çîëîòàðüîâî¿.Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà

Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿.

Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ», Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ»,

âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-ma il: cli fe.press@gmail.come-ma il: cli fe.press@gmail.com

© © ÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃ, 2011, 2011

2

№2’2011

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» www.downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost, +38 (099) 172 45 37www.downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost, +38 (099) 172 45 37

Друзі, привіт. У вас уже випадали

молочні зуби? Пришліть мені фото з беззубими

усмішками.

«Ì³é ä³ì», Àë³íà Ò., 9, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà

Ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ õîäèòè â øêîëó, — öå äëÿ ìåíå ö³êàâî. Àëå îñîáëèâî ðàä³þ, êîëè ðîáëþ ñþðïðèçè òèì, õòî ìåíå îòî÷óº. Ëþáëþ ïðèäóìóâàòè ð³çí³ äåñåðòè ³ ïðèêðàøàòè ¿õ. Ìð³þ ñòàòè êóõàðåì, ó ìåíå íàâ³òü º çîøèò ç³ ñâî¿ìè ðåöåïòàìè. À öå — ì³é ìàëþíîê «Íî¿â êîâ÷åã».Ïàøà Ì., 7, ì. Çàïîð³ææÿ, Óêðà¿íà

Шоколадна паста Òàòî ñêàçàâ, ùî êóïèâ øîêîëàäíó ïàñòó. ̳ëà: «À ùî, íåþ òåæ ìîæíà çóáè ÷èñòèòè?» ̳ëà Ä., 4, Áðåñòñüêà îáëàñòü, Á³ëîðóñü

Ïðèâ³ò, Íî¿â Êîâ÷åãó!ß äóæå ëþáëþ ÷èòàòè òåáå, îñîáëèâî ñòîð³íêó «Ãîòóºìî ñàìîñò³éíî». Ìîÿ ìð³ÿ — ñòàòè ïîâàðîì, ³ òîìó ÿ ÷àñòî äîïîìàãàþ ìàì³ íà êóõí³. Êîëè ïðèõîäÿòü ãîñò³, ÿ ñàì ñåðâ³ðóþ ñò³ë. Ó ìåíå º áðàòèê Ìàêñèìêî. ³í äóæå ñõîæèé íà ìåíå. ß éîãî äóæå ëþáëþ. ³í ìåíå ÷àñòî ñì³øèòü. Âçèìêó ÿ ëþáëþ êàòàòèñÿ íà ñàíêàõ. Öüîãî ðîêó ÿ êàòàâñÿ ç ìàìîþ. Âàëèê Í., 8, ì. ×åðí³âö³, Óêðà¿íà

3ФИМКОВА ПОШТА 3

Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå

ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿ ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿

íà àäðåcó:íà àäðåcó:

Íί ÊΠ×ÅÃÍί ÊΠ×ÅÃ

à/ñ 35, ì. гâ íå à/ñ 35, ì. гâ íå

Óê ðà¿ íà, 33010Óê ðà¿ íà, 33010

àáîàáî

NOYIV ARKNOYIV ARK

PO PO BOXBOX 190 190

N N AURORAAURORA, IL 60542 , IL 60542

USAUSAå-ma il: å-ma il:

contact@noyivark.orgcontact@noyivark.org

www.noyivark.orgwww.noyivark.org

ÏÐÈÂ²Ò Ç ÏÐÈÂ²Ò Ç ÎÁÊËÀÄÈÍÊÈ, ÎÁÊËÀÄÈÍÊÈ,

àáî ÇÍÀÉÎÌÒÅÑß:àáî ÇÍÀÉÎÌÒÅÑß:Çëàòà Ç., 12Çëàòà Ç., 12, ,

ì. Çàïîð³ææÿ, Óêðà¿íàì. Çàïîð³ææÿ, Óêðà¿íàËþáèòü ìóçèêó, ãàðíî ñï³âຠ³ ãðຠíà ôîðòåï³àíî. Êàòàºòüñÿ íà ðîëèêàõ ³ âåëîñèïåä³, íåïîãàíî ïëàâàº. Òàòî ³ ìàìà íàçâàëè ¿¿ Çëàòîþ, îñê³ëüêè öå êðàñèâå ³ì’ÿ ³ âîíî ï³äõîäèòü äî ¿¿ ïð³çâèùà —Çîëîòàðüîâà. ²íîä³, êîëè âîíà íå ñïðàâëÿºòüñÿ ç òðóäíîùàìè, áàòüêè íàçèâàþòü ¿¿ íà ïð³çâèùå: Çîëîòà-ðüîâà. Óëþáëåí³ ïðåäìåòè — àíãë³éñüêà ³ í³ìåöüêà. Çëàòà ëþáèòü ñâîãî áðàòà Ìàðèêà, äîïîìàãຠéîìó ðîáèòè äîìàøíº çàâäàííÿ. Ì𳺠ñòàòè â÷èòåëåì. Ïîäîáàºòüñÿ äàðóâàòè ïîäàðóíêè ³íøèì, à îñîáëèâî îòðèìóâàòè. Ïðî òå, ÿê Çëàòà ïðîâåëà ð³çäâÿí³ êàí³êóëè, ÷èòàéòå íà ñ. 7.

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» www.shelter.dn.ua,www.shelter.dn.ua, +38 (06232) 71 271+38 (06232) 71 271

Ïðèâ³ò! Ïî ðàä³î ÿ ïî÷óëà ³ñòîð³þ ïðî Ðóò, âîíà íàñò³ëüêè ìåíå íàäèõíóëà, ùî ÿ íàìàëþâàëà öþ ³ëþñòðàö³þ. Íàäñèëàþ äëÿ âàøîãî æóðíàëó.Åñòåð Ï., 10, øòàò ²ëë³íîéñ, ÑØÀ

Ïðèâ³ò, Íî¿â Êîâ÷åãó! Íàäñèëàþ òîá³ ìàëþíîê, ÿêèé íàçèâàºòüñÿ «Äðóç³». Ìîº óëþáëåíå çàíÿòòÿ — ìàëþâàòè ³ ñï³âàòè. Òàíÿ Ð., 12, ×åðí³âåöüêà îáë., Óêðà¿íà

×óäî Áîæîãî òâîð³ííÿ! ²âàí Ä., 9, ì. Çàïîð³ææÿ, Óêðà¿íà

Кіт на дахуÁàòüêè ðàçîì ç ä³òêàìè ÷èòàëè òåêñò Á³á볿:«Ë³ïøå æèòè â êóò³ íà äàõó, í³æ ç ñâàðëèâîþ æ³íêîþ â ñï³ëüíîìó äîì³».ßíî÷êà çäèâîâàíî çàïèòàëà: «×îìó êðàùå æèòè ç êîòîì íà äàõó?» ßíà Ì., 6, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà

Ìåíå çâóòü Íàäÿ. Ìåí³ 11 ðîê³â. Â÷óñÿ â øêîë³, òàêîæ õîäæó â íåä³ëüíó øêîëó. Ëþáëþ ìàëþâàòè. Øóêàþ äðóç³â! Áóäó ðàäà, ÿêùî Ãîñïîäü ìåí³ äàñòü õîðîøó ïîäðóãó. Íà ôîòî ÿ ç óëþáëåíèì Ïóøêîì.Íàä³ÿ Àðåô’ºâà, âóë. Øê³ëüíà, á. 2, ñåëèùå Êèðÿ, Àëàòèðñüêèé ð-í, ×óâàøíÿ 429830

«Íî¿â êîâ÷åã», Äàíèëî Ê., 8, ì. Êðèâèé гã, Óêðà¿íà

4

Ìи пішли в зоопарк. Там було багато тварин: ,

, . — найбільша тварина. Він їсть

сіно, та інші фрукти. Мені сподобався

найбільше. Він ходив за службовцем і допомагав йому прибирати

загороду. подавав , , збирав гілля. Він був

Мал

юнк

и ав

тор

а

Алла Алексєєва

ХХоочу бути

чу бути слономслоном

5СТОРІНКА ДЛЯ МАЛЯТ

дуже слухняним. Тато сказав, що мені варто брати приклад зі

. Я не дуже люблю допомагати мамі по господарству.

Тому я запитав тата: «Чому я маю бути схожим на ?»

Тато пояснив: « слухняний, працьовитий. Він дуже

старанний. Він так акуратно складає , що й людина

так не зможе. У полі оре, у лісі допомагає рубати

. Він любить свого господаря. Подає інструменти,

пересуває тяжкі вантажі. У нього гарна пам’ять.

пам’ятає добро. Недобру людину нізащо не підпустить

до себе. дуже дисциплінований. Завжди робить так,

як його навчили. Це найрозумніша тварина. Таким і повинен

бути християнин: слухатися Бога, любити, служити Йому.

Не підпускати до себе зло. Трудитися, робити все акуратно

й старанно». Тоді я сказав: «Коли так, то я хочу бути

». Батьки засміялися. А я виправився: «Не ,

а таким, як цей ».

6 ККМ

ІМ

І ТЛТЛ

ИВ

ЧИ

ВЧИКИК

Допомо

жи

б ілці дістат

ися

до шишки.

Пада-Пада-ють ють

з ялинки, з ялинки, але не хвоїнки.але не хвоїнки.

Є Є горішки горішки

і грибочкиі грибочкиу дуплі у дуплі

на мотузочку.на мотузочку.Плигаю Плигаю

по гілочках,по гілочках,Я — руденька ............. .Я — руденька ............. .

Мал

юнк

и А

нни

Жел

ізни

х

ЗАГА

ДКИ

7

Ï ід час зимових кані-

кул і різдвяних свят

я зі своїм братиком

Марчиком їздила до наших

бабусі та дідуся в Кіровоград.

У цьому місті народився наш

тато. Коли ми приїжджаємо

в Кіровоград, то зазвичай

ходимо

в дуже гарний

дендропарк, його

видно з вікна квар-

тири, у якій живуть

бабуся з дідусем. У цьому

парку мій тато любив грати-

ся і кататися на велосипеді,

коли був таким, як ми, або

трохи старшим, хоча парк

тоді не був таким гарним,

як зараз. Ми любимо приїж-

джати на татову батьківщину.

Іноді, коли ми гуляємо в

парку, тато гово-

рить, що мати рідні місця

на землі — це чудово. Але

найголовніше — мати Небес-

ну Батьківщину і потрапити

туди. Я зрозуміла, що туди

не дістанешся ні на вело-

сипеді, ні на машині. Щоб

туди потрапити, потрібно ві-

рити й попросити допомоги

у Спасителя — Ісуса Христа.

Я зробила цей крок, і

тепер я вірю, що в Не-

бесній Країні у мене є

місце. А у вас???

Í а Різдво мої батьки та родичі по-

дарували мені багато різних пода-

рунків. Я дуже люблю подарунки!

А ти?

Якось я сиділа й роздивлялася свої по-

дарунки і раптом пригадала, як у такий

самий час минулого року я разом із

друзями та старшою молоддю

відвідувала дитячі бу-

динки Запорізької об-

ласті. Тоді ми гралися

з маленькими дітьми,

хлопчиками й дівчатка-

ми, у різні ігри, прово-

дили різдвяну програму,

дарували іграшки. Діти

були дуже щасливими,

що у них з’явилися такі турботливі друзі.

Цікаво, а цього року у них було щас-

ливе Різдво? Адже у них немає батьків

і близьких людей, а в мене вони є, і

разом з подарунками я отримую дружбу,

піклування й увагу. Я дуже вдячна за

це Богові. І, здається, розумію, що все

це маю завдяки тому,

що Бог подарував моїй

сім’ї найкращий пода-

рунок — Ісуса Христа

— Царя над царями і

Спасителя.

А про що нагадали

тобі твої різдвяні по-

дарунки?

Я Злата Золотарьова, мені 12 років.

Кол

и м

и п

ри

їжд

жає

мо

в К

іров

огра

д, я з братом Мариком зазвичай ход

жу

в ду

же к

расиви

й д

енд

роп

арк

.

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Пілігрим» www.m-x.org.ua,www.m-x.org.ua, +38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94

8

Ð оз в і дники

п і днялися

на гору. Те-

пер вони добре ба-

чили поля й вино-

градники.

— Ти тільки поглянь

на цей виноград! —

вигукнув Ісус, син

Навина.

— Ніколи не бачив

такого великого й со-

ковитого! — відповів

Калев. — Потрібно

взяти з собою й по-

казати Мойсею.

«Це чудова країна»,

— подумав кожний

розвідник.

Мойсей — вождь

ізраїльтян — послав

дванадцять чоловіків

розвідати землю, яку

Бог обіцяв дати Своє-

му народові в спадок.

Розвідники повин ні

були обійти землю з

півдня на північ і з

заходу на схід.

Розвідники повер-

нулися й принесли

з собою величезне

гроно винограду. Усі

зачудувалися. Такого

винограду ще ніхто

ніколи не бачив!

Ісус Навин сказав:

— Мойсею, це пре-

красна країна! Поди-

вися на цей виноград!

Ми його ледве доне-

сли.

Калев звернувся до

людей:

— Друзі, ходімо

в цю країну не

зволікаючи!

Але інші роз-

відники сказали

Мойсею й усьому

народові:

— Ми бачили ве-

летнів у тій країні!

І ми були перед

ними, як сарана в

траві.

Тоді люди зляка-

лися й почали нарі-

кати. Вони нарікали

й скаржилися:

— Чому ми пішли

з Єгипту? Ми хочемо

назад у Єгипет.

— Це прекрасна

країна! — гово-

рили Ісус Навин

і Калев. — На-

багато краща

від Єгипту! Бог допо-

може нам перемогти

велетнів!

Але їх ніхто не слу-

хав. Народ усе нарі-

кав і скаржився.

— Чому ці люди

Мені не вірять? — за-

питав Бог у Мойсея.

— Я їх вивів із Єгипту.

ÂÅËÅÒÍ ² é ñàðàíàÂÅËÅÒÍ ² é ñàðàíà

Малюнки Тетяни Кучер

9ІСТОРІЇ З ВЕЛИКОЇ КНИГИ

Я посилав їм воду й

м’ясо в пустелі. Я даю

їм манну. Вони не за-

служили жити в тій

країні, куди ходили

розвідники!

— Так, — відпо-

вів Мойсей, — вони

не заслужили, але я

знаю, що Ти любиш

цей народ. Дай їм ще

один шанс виправи-

тися.

— Дорослі цього

шансу не одержать,

— відповів Бог. —

Вони не ввійдуть у

прекрасну країну,

тільки їхні діти ввій-

дуть. Ісус, син Навина,

і Калев також увійдуть

і житимуть там, тому

що вони Мені вірили.

Отже, весь народ

жив у пустелі сорок

років, поки не вирос-

ли діти. А весь цей

час вони могли жити

в країні, де виноград

величезний і сокови-

тий, у краї, що тече

молоком і медом.

Історію про розвідників читайте в Біблії, книга Числа, 13 — 14 розділи.

Êîæíà îæíà ëþäèíà çóñòð³÷ຠâ æèëþäèíà çóñòð³÷ຠâ æèòò³ âåëåò-ò³ âåëåò-í³â: íàïðèêëàä, îáí³â: íàïðèêëàä, îáðàçè, ðîç÷àðóâàí-àçè, ðîç÷àðóâàí-

íÿ, ñòðàõè. íÿ, ñòðàõè. ßêùî òåáå íå ëþáëÿòü áàòüêè àáî â ßêùî òåáå íå ëþáëÿòü áàòüêè àáî â

òåáå íåìຠáàòüê³â, òè ìîæåø äóìàòè, ùî òåáå íåìຠáàòüê³â, òè ìîæåø äóìàòè, ùî òè íåâàðòèé ëþáîâ³. ßêùî òîá³ ùîñü ïîîá³öÿëè òè íåâàðòèé ëþáîâ³. ßêùî òîá³ ùîñü ïîîá³öÿëè

é íå âèêîíàëè, òè ìîæåø äóìàòè, ùî äîðîñëèì íå é íå âèêîíàëè, òè ìîæåø äóìàòè, ùî äîðîñëèì íå ìîæíà â³ðèòè. ßêùî òåáå ÷àñòî îáìàíþâàëè àáî ìîæíà â³ðèòè. ßêùî òåáå ÷àñòî îáìàíþâàëè àáî çðàäæóâàëè, òè ìîæåø â³ä÷óâàòè ã³ðêå ðîç÷àðóâàííÿ. çðàäæóâàëè, òè ìîæåø â³ä÷óâàòè ã³ðêå ðîç÷àðóâàííÿ. ² òîä³ ³ñíóº íåáåçïåêà çóñòð³òèñÿ ç íàéá³ëüøèì âåëåò-² òîä³ ³ñíóº íåáåçïåêà çóñòð³òèñÿ ç íàéá³ëüøèì âåëåò-íåì — ñòðàõîì äîâ³ðÿòè ëþäÿì. Öåé ñòðàõ çìóñèòü íåì — ñòðàõîì äîâ³ðÿòè ëþäÿì. Öåé ñòðàõ çìóñèòü òåáå æèòè â ïóñòåë³: êîíôë³êòóâàòè ç äðóçÿìè, ó÷èòåëÿìè, òåáå æèòè â ïóñòåë³: êîíôë³êòóâàòè ç äðóçÿìè, ó÷èòåëÿìè, ì³ë³ö³ºþ, ðîáîòîäàâöÿìè. Òè íå çìîæåø äîâ³ðÿòè íàâ³òü ì³ë³ö³ºþ, ðîáîòîäàâöÿìè. Òè íå çìîæåø äîâ³ðÿòè íàâ³òü íàéáëèæ÷³é ëþäèí³: äðóæèí³ àáî ÷îëîâ³êîâ³, ÿêùî òè íàéáëèæ÷³é ëþäèí³: äðóæèí³ àáî ÷îëîâ³êîâ³, ÿêùî òè êîëè-íåáóäü îäðóæèøñÿ ÷è âèéäåø çàì³æ. Öå ñóìíî. Òè êîëè-íåáóäü îäðóæèøñÿ ÷è âèéäåø çàì³æ. Öå ñóìíî. Òè æèòèìåø ó ïóñòåë³...æèòèìåø ó ïóñòåë³...

Òàê, æèòòÿ âàæêå, ìè âñ³ ÷àñòî ïîìèëÿºìîñÿ, àëå ïîâ³ð: Òàê, æèòòÿ âàæêå, ìè âñ³ ÷àñòî ïîìèëÿºìîñÿ, àëå ïîâ³ð: íå âñ³ äîðîñë³ íåã³äíèêè, áðåõóíè é øàõðà¿. Ëþäÿì ïî-íå âñ³ äîðîñë³ íåã³äíèêè, áðåõóíè é øàõðà¿. Ëþäÿì ïî-òð³áíî â³ðèòè. Öå íåïðîñòî, àëå òè îáîâ’ÿçêîâî ñïðîáóé. òð³áíî â³ðèòè. Öå íåïðîñòî, àëå òè îáîâ’ÿçêîâî ñïðîáóé.

Òè ïîâèíåí â³ðèòè Áîãîâ³. Öå òåæ íåïðîñòî, òîìó ùî Òè ïîâèíåí â³ðèòè Áîãîâ³. Öå òåæ íåïðîñòî, òîìó ùî Áîãà ìè íå ìîæåìî áà÷èòè. Àëå Áîã º. ² ³í òåáå ëþáèòü Áîãà ìè íå ìîæåìî áà÷èòè. Àëå Áîã º. ² ³í òåáå ëþáèòü

³ õî÷å, ùîá òè æèâ ó êðà¿í³, äå æèâåòüñÿ íàáàãàòî ³ õî÷å, ùîá òè æèâ ó êðà¿í³, äå æèâåòüñÿ íàáàãàòî êðàùå, í³æ ó ïóñòåë³. ßê òîá³ â³ðèòè Áîãîâ³?êðàùå, í³æ ó ïóñòåë³. ßê òîá³ â³ðèòè Áîãîâ³?

Íàïèøè íàì íà àäðåñó: Íàïèøè íàì íà àäðåñó: ñîntact@noyivark.orgñîntact@noyivark.org Ìè çàâæäè ãîòîâ³ â³äïîâ³ñòè íà òâî¿ çàïèòàííÿ.Ìè çàâæäè ãîòîâ³ â³äïîâ³ñòè íà òâî¿ çàïèòàííÿ.

Êîìàíäà æóðíàëó Êîìàíäà æóðíàëó Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ

ВЕЛЕТНІ У ТВОЄМУ ЖИТТІ

10

Подивіться на небесних Подивіться на небесних пташок: вони не сіють, пташок: вони не сіють,

не жнуть, і не збирають не жнуть, і не збирають у комори, і ваш небесний Отець у комори, і ваш небесний Отець

їх годує. Хіба ви не значно їх годує. Хіба ви не значно цінніші за них?цінніші за них?

Слова Христа (Матвія 6:26)Слова Христа (Матвія 6:26)

Мал

юнк

и А

лли

Але

ксєє

вої

музичний

РЕБУС É

Ü

Ф П

,

,,

2=У

Р=Т

2 И

11АМ ЙУСТР ЄМО

Ñó÷àñíå ó÷àñíå îáðàçîòâîð÷å îáðàçîòâîð÷å

ìèñòåöòâî ìîæå áóòè

ìèñòåöòâî ìîæå áóòè

äóæå ïðîñòèì ³ çà çì³ñ-

äóæå ïðîñòèì ³ çà çì³ñ-

òîì, ³ çà ôîðìîþ. Âîíî äî-

òîì, ³ çà ôîðìîþ. Âîíî äî-

ñòóïíå íàâ³òü äëÿ íàéìîëîä-

ñòóïíå íàâ³òü äëÿ íàéìîëîä-

øèõ. À âñå, ùî çðîáëåíå äè-

øèõ. À âñå, ùî çðîáëåíå äè-

òÿ÷èìè ðóêàìè, çàâæäè îðèã³-

òÿ÷èìè ðóêàìè, çàâæäè îðèã³-

íàëüíå: îñîáëèâî, ÿêùî äèòè-

íàëüíå: îñîáëèâî, ÿêùî äèòè-

íà ñòâîðèòü ñâ³é ïîðòðåò ó ñó-

íà ñòâîðèòü ñâ³é ïîðòðåò ó ñó-

÷àñíîìó ñòèë³.÷àñíîìó ñòèë³.

Ùîá çðîáèòè ïîðòðåò, Ùîá çðîáèòè ïîðòðåò, äèòèí³ çíàäîáèòüñÿ äîïîìîãà

äèòèí³ çíàäîáèòüñÿ äîïîìîãà äîðîñëîãî.äîðîñëîãî. Âèáåð³òü ïîðòðåòíó ôîòî- Âèáåð³òü ïîðòðåòíó ôîòî-ãðàô³þ äèòèíè.

ãðàô³þ äèòèíè. Ðîçäðóêóéòå íà ïðèíòåð³ Ðîçäðóêóéòå íà ïðèíòåð³ (ÿêùî öå öèôðîâå ôîòî) àáî

(ÿêùî öå öèôðîâå ôîòî) àáî çðîá³òü íà êñåðîêñ³ ÷îòèðè

çðîá³òü íà êñåðîêñ³ ÷îòèðè ÷îðíî-á³ë³ êîﳿ ïîðòðåòà äè-

÷îðíî-á³ë³ êîﳿ ïîðòðåòà äè-òèíè íà êîëüîðîâîìó ïàïåð³ —

òèíè íà êîëüîðîâîìó ïàïåð³ — êîæíó êîï³þ íà ïàïåð³ ³íøîãî

êîæíó êîï³þ íà ïàïåð³ ³íøîãî

êîëüîðó. ßêùî çîáðàæåííÿ

êîëüîðó. ßêùî çîáðàæåííÿ

âèõîäèòü íå äóæå âèðàçíèì, ïî-

âèõîäèòü íå äóæå âèðàçíèì, ïî-

òð³áíî çá³ëüøèòè êîíòðàñòí³ñòü

òð³áíî çá³ëüøèòè êîíòðàñòí³ñòü

çîáðàæåííÿ.çîáðàæåííÿ.

Çàïðîïîíóéòå äèòèí³ âè-

Çàïðîïîíóéòå äèòèí³ âè-

ð³çàòè çîáðàæåííÿ é íàêëå¿òè

ð³çàòè çîáðàæåííÿ é íàêëå¿òè

¿õ íà êîëüîðîâèé ïàï³ð òàê, ÿê

¿õ íà êîëüîðîâèé ïàï³ð òàê, ÿê

ïîêàçàíî íà íàø³é ôîòîãðàô³¿.

ïîêàçàíî íà íàø³é ôîòîãðàô³¿.

Ïðèêëåéòå çîáðàæåííÿ íà

Ïðèêëåéòå çîáðàæåííÿ íà

êàðòîí. Ïîðòðåò ìîæíà ïîì³ñ-

êàðòîí. Ïîðòðåò ìîæíà ïîì³ñ-

òèòè â ïðîñòó ðàìêó.

òèòè â ïðîñòó ðàìêó.

М

ИС

ТЕ

ЦТ

ВО

НА

ЙМ

ОЛ

ОД

ШИ

Х

МИ

СТ

ЕЦ

ТВ

О Н

АЙ

МО

ЛО

ДШ

ИХ

М

ИСТЕЦТВО НАЙМОЛОДШИХ МИСТЕЦТВО НАЙМОЛОДШИХ

М

ИС

ТЕ

ЦТ

ВО

НА

ЙМ

ОЛ

ОД

ШИ

Х

МИ

СТ

ЕЦ

ТВ

О Н

АЙ

МО

ЛО

ДШ

ИХ

МІЙ ПОРТРЕТ

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Місія «Agape» www.agapeua.com,www.agapeua.com, +38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53+38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53

12 ГО

СПОДНЯ

З

Е М Л Я

лі називаються

кардиналами. І

кардинали ці

одягаються у

все червоне:

довге черво-

не плаття,

яке ховає на-

віть носки

туфель, а

на голові

ма ленька

ч е р в о н а

шапочка.

Ось лише

не можу

с к а з а т и

то бі напев-

не, пташ-

ку назвали

на честь

кардинала-

людини чи

то людину-

служителя

н а з в а л и

на честь

кардинала-

пташки, але схожі

вони дуже.

Зима — не бідаКлімат в Америці до-

сить м’який, і кардинали

не відлітають на зиму.

Збираючись невеликими

зграйками, вони разом з

горобцями, голубами та ін-

шими птахами шукають їжу у

відчинених хлівах, на горищах,

у садах і полі. Міцний дзьоб до-

помагає кардиналові подрібнюва-

ти навіть тверде насіння. А якщо

кардинал навідається до якого-небудь

двору, обов’язково натрапить на

повну різної смакоти

чудову годівничку,

— це така ж звичайна річ, як,

наприклад, квіткова клумба біля

Ó сю весну, літо й

початок осені в

країнах амери-

канського континенту

скрізь можна поба-

чити яскраво-червоні

пурхаючі кулі. Особли-

во помітні ці червоні

маячки ранньої весни,

коли дерева ще не

встигли зодягнутися в

зелене і довкола досить

сіро. Однак сонце вже

займає весь небосхил,

удень можна прогу-

лятися не одягаючи

куртки, і всюди чутно

й навіть видно веселу

метушню: струмок, на-

повнений талою водою,

витанцьовує на вкритих

мохом камінчиках, гілки

тремтять від набубнявілих

бруньок, а буре торішнє

листя підозріло енергійне

— під ним вирує і поспішає

проявитися земляне життя.

Дозвольте відрекомендуватиТак от, з гілки на гілку перепур-

хують дуже метушливі пташечки, за-

вбільшки з долоню дорослої людини.

Утім, звичайні собі пташки: крила, хвіст,

ноги, очі, дзьоб — усе на місці. Тільки

пташки ці яскраво-червоного кольору,

від чубчика (а чубчик теж є) до кінчика

досить довгого хвоста, — ось така диво-

вижа. Червоно-бурі очі, червоний дзьоб,

навіть ноги темно-червоні. Лише дзьоб та

очі оточені чорною маскою. Не знаю, яка

вдача, та вигляд у пташки ду-уже поважний.

Сидить на гілці, живіт уперед, чубчик віялом,

а дзьоб назад підібрала — персона! Знайомся

— червоний кардинал. Кожна доросла людина

тільки усміхнеться: зрозуміло, звідки така назва

у пташки. Та оскільки ми з тобою

молодші, любий читачу, нам потріб-

не невеличке пояснення. Річ у тім, що в Римській

католицькій церкві деякі дуже важливі служите-

Мал

юно

к О

ксан

и Ге

рца

Уляна Дубина

Їх можна побачити з вікна вітальні, працюючи у

дворі, крокуючи уздовж вулиці. Особливо

помітні ці червоні маячки ранньої

весни, коли навкруги ще

досить сіро.

13

будинку. Зручний нічліг готовий у копиці

сіна або на дереві з густим гіллям.

Сімейне гніздечкоА ось весною кардинали об’єднуються

в пари. Під час залицяння вони співа-

ють разом, а також жених приносить

нареченій їжу. Самочка червоного

кардинала не така показна. Так, у неї

теж є і чубчик над лобом, і маску на

обличчі вона носить, і дзьоб червоний

— тільки забарвлення сірувато-зелене,

лише декілька червоних пір’їн на

кінчиках крил і хвості. Ну, самочці

й треба, щоб її видно не було, коли

на яйцях сидить. Гнізда кардинали

будують у вигляді чашечки з трави

та прутиків, але неакуратно, не-

дбало. Зате за одну весну можуть

висидіти пташенят чотири рази.

Після перших пташенят мама

відразу ж сідає на нові яйця, а

тато годує дітвору, що вже ви-

лупилася, комахами. Молодь

схожа на самочку, і лише

стаючи зовсім дорослими,

самці набувають яскраво-

червоного кольору.

Маленькі сміливці

Ну ось, ма-

буть, і все про

червоного кар-

динала. Зали-

шається хіба

лише додати,

що заливчас-

ті пісні цих

пташок чути

майже цілий

рік. Звичай-

но, у них ба-

гато ворогів.

Сови, сойки,

бурундуки і

навіть білки

дуже навіть

раді пожи-

Червоний чубатий кардинал — дуже близький родич червоного

кардинала. Живе в

Аргентині, Болівії,

Бразилії, Парагваї

та Уругваї. Іноді його

називають бразильським

кардиналом.

Êàðäèíàëè íàëåæàòü äî ñï³âî÷èõ ïòàõ³â. ¯õí³ Êàðäèíàëè íàëåæàòü äî ñï³âî÷èõ ïòàõ³â. ¯õí³ ãàðí³ ï³ñí³ ÷èìîñü íàãàäóþòü çâóêè ôëåéòè: ó-¿ò, ãàðí³ ï³ñí³ ÷èìîñü íàãàäóþòü çâóêè ôëåéòè: ó-¿ò,

ó-¿ò, ó-¿ò, àáî óîò-÷³ºð, óîò-÷³ºð, àáî ïðè-¿-ò³, ïðè-¿-ò³, ó-¿ò, ó-¿ò, àáî óîò-÷³ºð, óîò-÷³ºð, àáî ïðè-¿-ò³, ïðè-¿-ò³, ïðè-¿-ò³, àáî ô³¿-á, ô³¿-á. Êàðäèíàë ó쳺 âèêîíóâàòè â³ä ïðè-¿-ò³, àáî ô³¿-á, ô³¿-á. Êàðäèíàë ó쳺 âèêîíóâàòè â³ä

âîñüìè äî äâàíàäöÿòè ï³ñåíüîê ð³çíî¿ äîâæèíè. âîñüìè äî äâàíàäöÿòè ï³ñåíüîê ð³çíî¿ äîâæèíè. À ÷îìó ñï³âàþòü ïòàõè? Îðí³òîëîãè — â÷åí³, ÿê³ âèâ÷àþòü À ÷îìó ñï³âàþòü ïòàõè? Îðí³òîëîãè — â÷åí³, ÿê³ âèâ÷àþòü

ïòàõ³â, — íå ìîæóòü äàòè âè÷åðïíó â³äïîâ³äü íà öå ïèòàííÿ. ïòàõ³â, — íå ìîæóòü äàòè âè÷åðïíó â³äïîâ³äü íà öå ïèòàííÿ. Ïòàøèíèé ñï³â, êàæóòü ó÷åí³, — öå ñïîñ³á ñï³ëêóâàííÿ: òàêèì Ïòàøèíèé ñï³â, êàæóòü ó÷åí³, — öå ñïîñ³á ñï³ëêóâàííÿ: òàêèì ÷èíîì ïòàõè ä³ëÿòüñÿ ³íôîðìàö³ºþ ç ³íøèìè ïðåäñòàâíèêàìè ÷èíîì ïòàõè ä³ëÿòüñÿ ³íôîðìàö³ºþ ç ³íøèìè ïðåäñòàâíèêàìè ñâîãî ïòàøèíîãî ðîäó. ñâîãî ïòàøèíîãî ðîäó.

Ïòàøèíèé ñï³â ïîä³ëÿþòü íà äâà âèäè. Ïåðøèé âèä — Ïòàøèíèé ñï³â ïîä³ëÿþòü íà äâà âèäè. Ïåðøèé âèä — ' *+(*:' *+(*: öå êîðîòê³ ïðîñò³ çâóêè, ÿêèìè ïòàõè ïåðåäàþòü çâè÷àéí³ ïî-öå êîðîòê³ ïðîñò³ çâóêè, ÿêèìè ïòàõè ïåðåäàþòü çâè÷àéí³ ïî-â³äîìëåííÿ. Íàïðèêëàä, ïîïåðåäæàþòü îäèí îäíîãî, ùî íà-â³äîìëåííÿ. Íàïðèêëàä, ïîïåðåäæàþòü îäèí îäíîãî, ùî íà-áëèæàºòüñÿ õèæàê, àáî ïòàøêà-ñàìêà ïèòຠñàìöÿ, äå â³í, àáî áëèæàºòüñÿ õèæàê, àáî ïòàøêà-ñàìêà ïèòຠñàìöÿ, äå â³í, àáî ïòàøåíÿòà ïðîñÿòü ¿æ³. Äðóãèé âèä — ïòàøåíÿòà ïðîñÿòü ¿æ³. Äðóãèé âèä — /S1-?/S1-?. ϳñíÿ ñêëàäí³øà é . ϳñíÿ ñêëàäí³øà é äîâøà. ×åðåç ï³ñíþ ïåðåäàþòüñÿ ñêëàäí³ø³ ïîâ³äîìëåííÿ: öå ³ äîâøà. ×åðåç ï³ñíþ ïåðåäàþòüñÿ ñêëàäí³ø³ ïîâ³äîìëåííÿ: öå ³ ñïîñ³á ïðèâàáëþâàííÿ ñàìêè ñàìöåì, ³ îïîâ³ùåííÿ, ùî ãí³çäî ñïîñ³á ïðèâàáëþâàííÿ ñàìêè ñàìöåì, ³ îïîâ³ùåííÿ, ùî ãí³çäî çàéíÿòå, ³ ïðîñòî âèÿâ ãàðíîãî íàñòðîþ ïòàõà. Ó÷åí³ âèçíà÷èëè, çàéíÿòå, ³ ïðîñòî âèÿâ ãàðíîãî íàñòðîþ ïòàõà. Ó÷åí³ âèçíà÷èëè, ùî á³ëüø³ñòü ðîçìîâ ïòàõ³â çà äîïîìîãîþ ï³ñí³ ñòîñóºòüñÿ äâîõ ùî á³ëüø³ñòü ðîçìîâ ïòàõ³â çà äîïîìîãîþ ï³ñí³ ñòîñóºòüñÿ äâîõ îñíîâíèõ òåì: äîìó òà ðîäèíè.îñíîâíèõ òåì: äîìó òà ðîäèíè.

Ëþäè çâèêëè äî ïòàøèíîãî ñï³âó ³ ìàéæå íå çâåðòàþòü íà Ëþäè çâèêëè äî ïòàøèíîãî ñï³âó ³ ìàéæå íå çâåðòàþòü íà íüîãî óâàãè. ² äàðåìíî! ²ñóñ Õðèñòîñ çàêëèêàâ ëþäåé «ïî-íüîãî óâàãè. ² äàðåìíî! ²ñóñ Õðèñòîñ çàêëèêàâ ëþäåé «ïî-ãëÿíóòè íà ïòàõ³â íåáåñíèõ». Íàïåâíî, ó ïòàõ³â áàãàòî ÷îãî ãëÿíóòè íà ïòàõ³â íåáåñíèõ». Íàïåâíî, ó ïòàõ³â áàãàòî ÷îãî ìîæíà ïîâ÷èòèñÿ. ìîæíà ïîâ÷èòèñÿ.

d?$? lS8 d?$? lS8

витися кардиналом. «Навіщо ж він тоді

червоний? — запитаєш ти. — Адже його

видно здалеку!» Та знаєш, червона пташка

може легко відвести небезпеку від свого

гнізда. Хижаків приваблює її яскраве за-

барвлення, і таким чином вони відходять

від пташенят.

Ці відважні малюки не бояться

бути помітними, вони ніби ка-

жуть: «Так, погляньте на нас.

Нам немає чого ховати чи

соромитися. Ми не робимо

нічого непотрібного, шкід-

ливого або зайвого. Ми в

усьому слухняні нашому

Творцеві». Я дивлюся

на них і міркую:

кожен з нас на

очах у іншого.

Це дуже по-

гано, якщо

ми хочемо

здаватися добрими,

уваж ними, чуйними,

а насправді прихо-

вуємо ненависть,

образи, обман

чи гнів. Бог

створив нас

не для цього.

Він хоче,

щоб у нас

зовсім не

було нічо-

го злого,

ж о д н о -

го гріха.

Він хоче,

щоб усі

навколо

побачили

Господа

в нас.

Щоб ми

показува-

ли Його

яскраво,

п ом і т н о

й сміливо.

Зможемо?

Фот

о Н

К

14 ГОТУЄМОСАМОСТІЙНО

3. Зробіть три кульки.

4. Крупно нарізаний

зелений салат покладіть

на тарілку, увіткніть

соломку, щоб вийшло

гніздо.

5. В одну половинку

білка покладіть зробле-

ну із жовтка кульку, на

місце дзьоба прикріпіть

маленький шматочок

моркви, а з квасолі (від-

вареної) або оливок зро-

біть очі.

6. Покладіть «пташе-

нят» у гніздо, накрийте

другою половинкою білка.

Гніздо з «кардиналами»

готове до вживання.

Смачного!

Ñ ьогодні ми спро-

буємо зробити

салат «Гніздо кар-

диналів», і для цього нам

знадобиться:

3 яйця буряк морквина

квасоля або оливки шпинат або будь-який

інший зелений салат

соломка

майонез

Спосіб приготування

1. Зваріть яйця на

круто. Почистіть їх, а

потім посередині роз-

ріжте зигзагом, вийміть

жовтки. Білки відкладіть.

2. Буряк потріть на

дрібній тертці. Змішайте

одну-дві ложки буряка з

жовтками, додайте одну

столову ложку майонезу.

Текст і фото Христини Кузьменко solodke.com

15АМ ЙУСТР ЄМО

Í àâ³òü àâ³òü íàéìîëîä-íàéìîëîä-øèé õóäîæíèê øèé õóäîæíèê çìîæå íàìàëþ-çìîæå íàìàëþ-

âàòè, ðîç³áðàòè é ñêëàñòè âàòè, ðîç³áðàòè é ñêëàñòè ìàëþíîê ç äåðåâ’ÿíèõ ìàëþíîê ç äåðåâ’ÿíèõ ïàëè÷îê àáî êàðòîííèõ ïàëè÷îê àáî êàðòîííèõ ñìóæå÷îê.ñìóæå÷îê.

Ñêëàäíèé ìàëþíîê Ñêëàäíèé ìàëþíîê àáî ïàçë — öå ãðà-àáî ïàçë — öå ãðà-ãîëîâîëîìêà, ó ÿê³é ãîëîâîëîìêà, ó ÿê³é

ÿêà ðîçâèâຠó äèòèíè ÿêà ðîçâèâຠó äèòèíè óâàãó, ïàì’ÿòü ³ óÿâó. Çáè-óâàãó, ïàì’ÿòü ³ óÿâó. Çáè-ðàþ÷è ïàçë, äèòèíà â÷èòü-ðàþ÷è ïàçë, äèòèíà â÷èòü-ñÿ ïðàâèëüíî ñïðèéìàòè ñÿ ïðàâèëüíî ñïðèéìàòè çâ’ÿçîê ì³æ ÷àñòèíîþ òà çâ’ÿçîê ì³æ ÷àñòèíîþ òà ö³ëèì, ùî ñïðèÿº ðîçâèòêó ö³ëèì, ùî ñïðèÿº ðîçâèòêó ó äèòèíè îáðàçíîãî ìèñ-ó äèòèíè îáðàçíîãî ìèñ-ëåííÿ.ëåííÿ.

Порядок дій1. Âèð³æòå é ç’ºä-1. Âèð³æòå é ç’ºä-

íàéòå ñêîò÷åì äåñÿòü-íàéòå ñêîò÷åì äåñÿòü-äâà íàäöÿòü ïàëè÷îê äâà íàäöÿòü ïàëè÷îê àáî êàðòîííèõ ñìó-àáî êàðòîííèõ ñìó-

æå÷îê ó ïðÿìîêóòíèê, ÿê æå÷îê ó ïðÿìîêóòíèê, ÿê ïîêàçàíî íà ôîòî 1 ³ 2.ïîêàçàíî íà ôîòî 1 ³ 2.

2. Ïåðåâåðí³òü ïðÿìî-2. Ïåðåâåðí³òü ïðÿìî-êóòíèê ³ çàïðîïîíóéòå êóòíèê ³ çàïðîïîíóéòå

äèòèí³ ùîñü äèòèí³ ùîñü íà íüîìó íà íüîìó íàìàëþâà-íàìàëþâà-òè ôëîìàñ-òè ôëîìàñ-òåðàìè àáî òåðàìè àáî ô à ð á àì è ô à ð á àì è (ôîòî 3).(ôîòî 3).

ìàëþíîê ïîòð³áíî ñêëàñòè ìàëþíîê ïîòð³áíî ñêëàñòè ç éîãî ôðàãìåíò³â. Ïàçë — ç éîãî ôðàãìåíò³â. Ïàçë — öå íàéäîñòóïí³øà ³ãðàøêà, öå íàéäîñòóïí³øà ³ãðàøêà,

ПАЗЛПАЗЛ

1

2 3

4

СМУЖЕЧКИСМУЖЕЧКИ

ПАЛИЧКИ-ПАЛИЧКИ-

Фот

о Н

К

3. Êîëè äèòèíà çàê³í÷èòü, 3. Êîëè äèòèíà çàê³í÷èòü, çí³ì³òü ñêîò÷ ³ çì³øàéòå çí³ì³òü ñêîò÷ ³ çì³øàéòå ïàëè÷êè àáî ñìóæå÷êè ïàëè÷êè àáî ñìóæå÷êè (ôîòî 4).(ôîòî 4).

4. Çàïðîïîíóéòå äèòèí³ 4. Çàïðîïîíóéòå äèòèí³ ñêëàñòè ìàëþíîê, ÿêèé ñêëàñòè ìàëþíîê, ÿêèé âîíà ùîéíî íàìàëþâàëà. âîíà ùîéíî íàìàëþâàëà.

16 Ф

ото

НК

Поруч із цими

деревами люди здаються маленькими-маленькими.

ОГО,ОГО,

Я К ІЯ К І

ВЕЛЕТНІ!ВЕЛЕТНІ!

Ïðèâ³ò! Ïðèâ³ò! ß — Æîðæèê. ßê òè âæå çíàºø, ß — Æîðæèê. ßê òè âæå çíàºø,

ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ ïîäîðîæóâàòè. Íàâêîëî ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ ïîäîðîæóâàòè. Íàâêîëî áàãàòî âñüîãî íåçâè÷àéíîãî. ß íàìàãàþñÿ áàãàòî âñüîãî íåçâè÷àéíîãî. ß íàìàãàþñÿ ïàì’ÿòàòè, ùî âñå íåçâè÷àéíå ñòâîðèâ Áîã. ïàì’ÿòàòè, ùî âñå íåçâè÷àéíå ñòâîðèâ Áîã. Ïîáóâàâ ÿ íåäàâíî ñåðåä íàéâèùèõ äåðåâ. Ïîáóâàâ ÿ íåäàâíî ñåðåä íàéâèùèõ äåðåâ.

Ö³ äåðåâà íàçèâàþòüñÿ ÷åðâîíèìè. Çäîãàäóºøñÿ, ÷îìó? Ö³ äåðåâà íàçèâàþòüñÿ ÷åðâîíèìè. Çäîãàäóºøñÿ, ÷îìó? Ðîñòóòü âîíè â Êàë³ôîðí³¿. Ðîñòóòü âîíè â Êàë³ôîðí³¿.

Âçàãàë³-òî áàãàòî ð³çíèõ äåðåâ ëþäè íàçèâàþòü ÷åðâîíèìè, Âçàãàë³-òî áàãàòî ð³çíèõ äåðåâ ëþäè íàçèâàþòü ÷åðâîíèìè, àëå íàéâèù³ â ñâ³ò³ äåðåâà ðîñòóòü ñàìå òóò. ß äóìàâ, ùî øèøêè íàéâèùîãî àëå íàéâèù³ â ñâ³ò³ äåðåâà ðîñòóòü ñàìå òóò. ß äóìàâ, ùî øèøêè íàéâèùîãî

â ñâ³ò³ äåðåâà áóäóòü òàêîæ íàéá³ëüøèìè. Íàïðèêëàä, ÿê ãàðáóç. â ñâ³ò³ äåðåâà áóäóòü òàêîæ íàéá³ëüøèìè. Íàïðèêëàä, ÿê ãàðáóç. À âèÿâëÿºòüñÿ, ùî øèøêà ÷åðâîíîãî äåðåâà À âèÿâëÿºòüñÿ, ùî øèøêà ÷åðâîíîãî äåðåâà

çà ðîçì³ðîì — ÿê ìàñëèíà. Ó òàê³é øèøö³ çà ðîçì³ðîì — ÿê ìàñëèíà. Ó òàê³é øèøö³ ì³ñòèòüñÿ â³ä 60 äî 120 íàñ³íèí. ì³ñòèòüñÿ â³ä 60 äî 120 íàñ³íèí.

Íà îäíîìó äåðåâ³ â óñ³õ øèøêàõ Íà îäíîìó äåðåâ³ â óñ³õ øèøêàõ á³ëüøå 10 ì³ëüéîí³â íàñ³íèí, àëå á³ëüøå 10 ì³ëüéîí³â íàñ³íèí, àëå ò³ëüêè äåÿê³ ç íèõ ïåðåòâîðÿòüñÿ ò³ëüêè äåÿê³ ç íèõ ïåðåòâîðÿòüñÿ â âåëèê³ äåðåâà. À öå äîáðå, â âåëèê³ äåðåâà. À öå äîáðå, ùî øèøêè ó äåðåâ-âåëåòí³â ùî øèøêè ó äåðåâ-âåëåòí³â ìàëåíüê³, à òî ñòðàøíî ìàëåíüê³, à òî ñòðàøíî áóëî á ï³ä íèìè ñòîÿòè. áóëî á ï³ä íèìè ñòîÿòè.

Äî íîâèõ çóñòð³÷åé Äî íîâèõ çóñòð³÷åé ó ñâ³ò³ ó ñâ³ò³

íåçâè÷àéíîãî! íåçâè÷àéíîãî!

17

Фот

о Н

К

Í а фотографії — плоди

тропічної екзотичної

рослини — рамбута-

на. Батьківщиною рамбутана є

Південно-Східна Азія.

Назва фрукта походить від ін-

донезійського слова rambut, що в

перекладі означає волосок. Плоди

рамбутана — червоні, завбіль-

шки з волоський горіх, покриті

м’ясистими волосками — ростуть

на тропічних вічнозелених дере-

вах. Прозора біло-жовта драглиста

м’якоть, що покриває коричневу

кісточку, ніжно-солодка на смак.

Щоб покуштувати рамбутан, його

шкірку потрібно розламати посе-

редині плода навпіл (можна зро-

бити круговий надріз ножем).

Одну частину шкірки

знімають, а в іншій

залишається

м’якоть. Так

рамбу-

тан

легше тримати. Їсти рамбутан

потрібно обережно, щоб не

зіпсувати смак м’якоті, нена-

роком відкусивши кісточку.

Один король, скуштувавши

плід рамбутана, так описав цей

фрукт: «Зовні він страшний,

а всередині смачний». Який із

цього можна взяти урок?

Коли наступного разу ти

візьмеш у руку рамбутан, зга-

дай, що зовнішність може бути

оманливою! До речі, рослинний

екстракт кісточки рабутана ви-

користовують при виробництві

косметичного мила.

РамбутанРамбутан

Н а -

провесні по-

трібно особливо

старанно доглядати за

шкірою. Адже саме зараз,

коли організм відчуває брак

вітамінів, перепади темпе-

ратури стають для шкіри

справжнім стресом.

1. Умивайтеся водою кім-

натної температури. Можна

викорис-

товувати трав’яні

відвари — ромашки, ка-

лендули, липи, шавлії, що

пом’якшують і заспокоюють

шкіру. Холодною водою

вмиватися не варто.

2. Змащуйте шкіру, осо-

бливо обличчя і руки,

живильними кремами, до

складу яких входять вітаміни

А і Е.

3. Вдягайтеся тепло, але

не перегрівайтеся. Ваша бі-

лизна

обо в’яз-

ково має бути

бавовняною.

4. Стежте за губами,

щоб вони не обвітрювалися.

При потребі користуйтеся

гігієнічною помадою.

5. Виходити на вулицю

рекомендують лише через

20-30 хвилин після ранко-

вого догляду за шкірою,

оскільки волога шкіра швид-

ше обвітрюється.

Виходячи з дому, скажіть добрі слова своїм близьким, які залишаються вдома.

Тетяна Свідер, лікар-педіатр

Дівчаткам — привіт!

Рамбутан-десертЯкщо вам пощастить купити

рамбутан, спробуйте зробити простий десерт. На морозиво покришіть

шматочки льоду й зверху покладіть очищену м’якоть

рамбутана. Можна додати кілька

шматочків ананаса й поси-пати

потер-тим

шоколадом.

18

Ì ій Небесний Батьку... Дякую, що в мене є Ти й близькі люди, які піклуються про мене. Будь

ласка, благослови їх, дай їм здоров’я й му-дрості! Нехай у них усе буде добре! Про-бач, що буваю неслухняним і через те за-смучую їх. Допоможи нам краще розуміти одне одного. Я хочу радувати моїх близьких своєю поведінкою та успіхами, хочу допо-магати їм... Навчи мене поважати й слуха-ти старших, дякувати їм за доброту. Не-бесний Батьку, будь завжди поруч і обері-гай нас від усього поганого! Спасибі за Твою любов і турботу про нас! Амінь.

Á атьку наш Небесний! Дякую Тобі за те, що в мене є мама й тато! Я дуже люблю їх! Пробач, що буваю

неслухняним і цим їх засмучую. Батьки пі-клуються про мене, роблять усе, щоб я ні в чому не мав потреби. Я хочу радувати їх своєю поведінкою та успіхами в школі. Навчи мене не лінуватися й допомагати їм у домашніх справах. Нехай мої тато й мама будуть завжди здорові, нехай їм усе вдається, а в нашім домі буде мир і доста-ток! Господи, захисти нас від усякого лиха. Слава Тобі! Амінь.

Фот

о Н

К

Олена Гармель

Îñü ìîëèòâè ñü ìîëèòâè ïðî áëèçüêèõ. ïðî áëèçüêèõ.

Äëÿ òèõ, õòî íå ìຠÄëÿ òèõ, õòî íå ìຠáàòüê³â, — îäíà ìîëèòâà, áàòüê³â, — îäíà ìîëèòâà, à äëÿ òèõ, õòî ìàº, — à äëÿ òèõ, õòî ìàº, — ³íøà. Íå çàáóâàé ³íøà. Íå çàáóâàé ìîëèòèñÿ!ìîëèòèñÿ!

Батьки — най-

ближчі люди на землі.

Завдяки їм ти з’явився

на світ, і з перших днів

твого життя вони завжди

поруч. Тато й мама з

любов’ю піклуються про

твоє здоров’я, виховання

й навчання. Вони роблять

усе, щоб ти ріс щасливим.

Якщо в тебе є батьки,

щодня дякуй за це Богові!

Про си

Його збе рі га-

ти їхнє життя й допомог-

ти тобі бути слухняною

дитиною.

Але якщо трапилося так,

що батьків у тебе немає,

тоді твої найближчі люди

— це ті, хто з любов’ю пі-

клується про тебе замість

них. Про добробут опікунів

і вихователів теж проси

у Господа

із вдячністю за те, що вони

в тебе є. А ще пам’ятай,

що Господь любить тебе

як Своє дитя. Невидимий,

Він завжди поруч, і ти

можеш називати Його

своїм Небесним Батьком.

Спробуй молитися, напри-

клад, так.

19

Складне рішення

Ëінцов, до дошки!

— Льоша Лін-

цов підвівся з-за

парти й не без хвилю-

вання по-

прямував до

шкільної дошки.

— Склади схему похо-

дження життя. Інші ж

відповідатимуть на запи-

тання, що на картках.

Семенова, роздай класу

картки, — звеліла Ганна

Іванівна.

Доки Катя Семенова

роздавала аркуші із за-

питаннями, Льоша сумно

стояв біля дошки. Ні, він

не був двієчником. І хоча

мав прізвище Лінцов, не

лише не був ледачим,

а й навпаки — дуже

працьовитим і хорошим

учнем. Учителі любили

старанного хлопчика.

Всі, крім учительки біо-

логії. Причиною цієї не-

любові була Льошина

віра. Ганна Іванівна не

могла відверто виявляти

свою неприязнь до учня,

тому що тепер

вірити в Бога не

заборонялося. Вона

просто занижу-

вала йому оцінки

й намагалася їдки-

ми заува-

женнями

на адресу вірую-

чих, а то й Самого

Бога, похитнути віру

дитини. От і зараз

учителька виклика-

ла юного христия-

нина до дошки

з метою змуси-

ти відповісти на

одне-єдине питан-

ня: як зародилося

життя на землі.

Якщо Льоша на-

малює схему ево-

люційного розвитку за

Дарвіним, то тим самим

відречеться від того, у

що або, точніше, у Кого

вірить, якщо ж напо-

лягатиме на створенні

світу Богом, то одержить

двійку й не здасть заліку

з біології.

Льоша розумів, що по-

дітися нікуди — потріб-

но щось вибирати. Знав

і про наслідки свого

вибору. Знав

він і те, що

саме вибере.

Однак удома

здавалося ,

що це буде

нескладно зроби-

ти, удома він подумки

легко підбирав аргумен-

ти, уміло вів суперечку

й здобував перемогу,

але тепер, стоячи біля

дошки, зрозумів, що,

виявляється, не так-то

просто зробити те, що

вважаєш правильним.

— Ну, що ж ти, Лін-

цов? Чи, може, не вчив?

— з прихованим задово-

ленням запитала Ганна

Алла Алексєєва

ÏîêèíóòèéÏîêèíóòèé тюльпан

20

Іванівна, передчуваючи

легку перемогу.

— Вчив, — відповів

хлопчик.

І з того, як він це ска-

зав, стало зрозуміло, що

він, нарешті, зважився.

Лінцов провів верти-

кальну риску, потім сім

горизонтальних, що пе-

ретинають вертикальну.

Вчителька, вирішивши,

що хлопчик буде ма-

лювати схему еволюції

видів, відвернулася й

оглянула клас. На її об-

личчі сяяла задоволена

посмішка: на-

решті їй вдалося

те, що нікому

з учителів не

вдавалося, — по-

вернути суспіль-

ству ще одного

сектанта. А ще

вдалося вигра-

ти суперечку з

учителем історії,

який стверджу-

вав, що випадки

зречення віри серед

баптистів украй рідкісні,

що історики не раз від-

значали стійкість про-

тестантів: ні вогнища,

ні страти, ні катування

не могли зломити й

знищити твердість їх-

ньої віри. Але Ганна

Іванівна заявила, що

наприкінці навчаль-

ного року «вправить

мізки нерозумному

хлопчиськові». По-

спорили на коробку

цукерок.

ДвійкаУ класі стояла

«робоча» тиша. Враз

її розітнув гнівний

вигук Ганни Іванів-

ни:

— Що це?! Лін-

цов, що це, я тебе

питаю?!

— Це дві схеми,

які запропонував

Дарвін, — схвильо-

вано, але твердо

відповів Льоша і

продовжив:

— Я намалював оби-

дві схеми для того,

щоб показати, яка з

них правильна. Схема

еволюційного розвитку

життя закреслена, тому

що сам Дарвін напри-

кінці свого життя визнав

її неправильною, тому я

й перекреслив її. А цю

схему він визнав перед

самою смертю єдино

правильною. Це схема

створення світу Богом

за шість днів. Ця схема

підтверджується Біблією

й останніми археологіч-

ними знахідками. Суть

схеми в тім, — продо-

вжив він по-дорослому,

— що першого дня Бог

створив небо і землю,

другого...

Але Ганна Іванівна

гнівно перебила:

— Сідай, двійка!

— Спасибі, Ганно

Іванівно, — уже зовсім

спокійно і навіть радіс-

но промовив хлопчик і

задоволений рушив до

своєї парти.

21

Викинутий— Одного не розумію,

— ділилася потім в учи-

тельській учителька біо-

логії, — чому він зрадів

двійці.

— Тому що він — по-

кинутий тюльпан, — від-

повів їй історик.

— Що?! Який тюльпан?

Хто тюльпан? — не зро-

зуміла вчителька.

— Поясніть нам, Іване

Петровичу, — попросив

учитель фізкультури.

— Чув я таку притчу...

— почав історик. — У

одного графа служив

садівник. Щороку він

висаджував тюльпани в

теплицю, щоб вони за-

цвіли на початку квітня

до дня народження гра-

фині. Перед посадкою

він перебирав цибулини

й ті, що були непри-

датні, викидав. Одна

із цибулин упала на

відкритий ґрунт. Ско-

пуючи землю, садівник

не помітив маленької

цибулини й засипав її

землею. Коли теплицю

закрили для того, щоб

тюльпани не змерзли,

цей викинутий тюльпан

виявився за її межами у

відкритому ґрунті. Син

садівника, помітивши

маленький паросток, що

несміливо пробивався на

світ Божий, назвав його

покинутим, тобто тим,

за ким не доглядають. У

квітні тепличні тюльпани

зацвіли. Вони були пре-

красні. Високі ніжки, ве-

ликі корони квіток, чисті

соковиті листки. Неза-

баром вони прикрасять

кімнату графині. Зацвів

і покинутий тюльпан.

Ніжка його була ко-

роткою і грубою, квітка

невеликого розміру.

Символи любовіВдень у теплиці стали

відчиняти вікна. І ось

перед самим днем наро-

дження трапилося лихо:

син садівника

забув зачинити

одне з вікон.

Уночі було до-

сить холодно, дув

сильний вітер. Усі

тепличні тюль-

пани опустили

свої прекрас-

ні голівки, їхні

листки в’яло

обвисли. Са-

дівник, поба-

чивши ранком

таку картину,

обімлів. Що

він скаже ха-

зяїнові? Що

робити? Як

його пока-

рають? Від

переживань

старий зліг.

Граф, не

дочекавшись

тюльпанів, по-

слав слугу до

садівника, щоб

довідатися, що

трапилося. Слуга приніс

сумну звістку: тюльпани

загинули, садівник за-

хворів.

Тоді граф, зрозумівши,

що квітів немає, а часу

залишилось обмаль, ска-

зав:

22

— Подивіться, чи не

залишилася хоча б одна

квітка в теп лиці.

І слуги знайшли од-

нісіньку квітку — по-

кинутого тюльпана, що

ріс не в теплиці. Його

зірвали й принесли хазя-

їнові. Той поставив його

в кришталеву вазу на

столі, за яким мала си-

діти графиня. Тієї ж миті

двері їдальні відчинили-

ся й увійшла графиня.

Вона побачила

одну-єдину, не

надто гарну

квітку на столі.

Звикнувши до

того, що в

день її на-

родження за-

вжди на столі

стоїть вели-

чезний букет,

вона здивова-

но подивилася

на чоловіка.

Що це? Невже

він хоче ска-

зати, що роз-

любив її?

Але граф,

м’яко усміхнув-

шись дружині,

промовив:

— Я знаю,

люба, що ти

з д и в о в а н а ,

але ця квітка

— особлива.

Вона є симво-

лом моєї любові

до тебе. Через недогляд

садівника всі тюльпани

в теплиці загинули, а

цей ріс поза нею. Його

обдували холодні вітри,

обпалювало сонце, йому

не вистачало вологи,

землю довкола нього не

обробляли, але тюльпан

виріс усупереч усьому.

Він міцніший від інших

тюльпанів, він вижив,

зацвів, і хоча він не ви-

сокий і не великий, але

міцний і сильний. Так

і любов міцнішає, коли

зустрічає перешкоди й

труднощі, — закінчив

свою притчу історик.

Льошка-тюльпан— Не бачу зв’язку, —

єхидно сказала вчителька

біології.

— Розумієте, Ганно

Іванівно, чим більше ви

мучите хлопчика, чим

більше ви над ним насмі-

хаєтеся, тим сильнішою

стає його віра. Він такий

собі покинутий тюльпан,

що обдувається злим

віт ром ваших глузувань

і вогнем ваших неспра-

ведливостей.

— Бачу, що ви симпа-

тизуєте віруючим, — з

підозрою промовила вчи-

телька біології.

— Про всіх віруючих не

можу сказати, але цей

хлопчик своїм учинком,

своєю сміливістю, своєю

твердістю викликає у

мене повагу. «Блаженні

ви, коли за Мене вас

будуть ганьбити, гнати і

бразливо казати на вас

усяке лихе слово», —

процитував історик. —

Так написано в Євангелії

від Матвія.

Ніхто не знає, як про-

сочилася інформація про

цю перепалку між учи-

телем історії й учитель-

кою біології, та тільки з

того часу Льошу поча-

ли жартівливо називати

«тюльпаном».

Мал

юнк

и ав

тор

а

23

T he Pond said to the Little

Stream,

“Why are you in such a

hurry? Where are you running so

fast? Soon there will be summer

heat, and then you will need the

water that you are wasting right now.

Look at me! I am careful, and I will

have a lot of water when summer

comes.”

The Little Stream did not answer

and happily ran along.

Then the summer heat came.

The Little Stream gave his water to

the trees, meadows, and flowers of

the forest. The trees were so thankful

to the little stream that whenever

the sunlight was too strong, they

covered the little stream with their

branches and leaves. The birds

built their nests in the trees, and

many animals came to drink from

the Little Stream.

But what happened to the Pond?

Its standing water became muddy

and stinky. Nobody even wanted to

go next to it or use its water.

Then the Pond understood that it is

better to give than to receive.

Фото НК

24

Í àïðèê ³íö ³ àïðèê ³íö ³ ðîáî÷îãî ðîáî÷îãî äíÿ â íåâå-äíÿ â íåâå-

ëèêîìó ñóïåðìàðêåò³ ëèêîìó ñóïåðìàðêåò³ áóëî ÷èìàëî ëþäåé, áóëî ÷èìàëî ëþäåé, ³ á³ëÿ êàñ ç³áðàëèñÿ ³ á³ëÿ êàñ ç³áðàëèñÿ ÷åðãè. Á³ëÿ ñåðåäíüî¿ ÷åðãè. Á³ëÿ ñåðåäíüî¿ êàñè ñòîÿëà âåëèêà êàñè ñòîÿëà âåëèêà ñ³ì’ÿ ç ïîâíèì âîçè-ñ³ì’ÿ ç ïîâíèì âîçè-êîì ïðîäóêò³â, çà íåþ êîì ïðîäóêò³â, çà íåþ ñïîê³éíà äîáðîäóø-ñïîê³éíà äîáðîäóø-íà áàáóñÿ. Ïîò³ì ï³-íà áàáóñÿ. Ïîò³ì ï³-ä³éøëà ÷åïóðíî âáðà-ä³éøëà ÷åïóðíî âáðà-

Виросте із синаВиросте із сина......

Віктор ЙєркеВіктор Йєрке

íà æ³íêà ç ïèøíîþ çà-íà æ³íêà ç ïèøíîþ çà-÷³ñêîþ ³ õëîï÷èê ðîê³â ÷³ñêîþ ³ õëîï÷èê ðîê³â âîñüìè. Õëîï÷èê êîòèâ âîñüìè. Õëîï÷èê êîòèâ â³çîê, à ìàìà, ïðè-â³çîê, à ìàìà, ïðè-òðèìóþ÷è éîãî îäí³-òðèìóþ÷è éîãî îäí³-ºþ ðóêîþ, ãîðäîâèòî ºþ ðóêîþ, ãîðäîâèòî âèñòóïàëà ïîðÿä. Çà âèñòóïàëà ïîðÿä. Çà êðîê â³ä ñòàðåíüêî¿ êðîê â³ä ñòàðåíüêî¿ â³çîê çóïèíèâñÿ. ³ä-â³çîê çóïèíèâñÿ. ³ä-ðàçó æ çà íèìè ïðè-ðàçó æ çà íèìè ïðè-ëàøòóâàâñÿ âèñîêèé ëàøòóâàâñÿ âèñîêèé

õóäîðëÿâèé ÷îëîâ³ê õóäîðëÿâèé ÷îëîâ³ê ðîê³â ï’ÿòäåñÿòè.ðîê³â ï’ÿòäåñÿòè.

×åðãà ÷åêàëà, ïîêè ×åðãà ÷åêàëà, ïîêè âåëèêà ñ³ì’ÿ âèêëà-âåëèêà ñ³ì’ÿ âèêëà-äå ç âîçèêà ïðîäóê-äå ç âîçèêà ïðîäóê-òè é ðîçðàõóºòüñÿ. òè é ðîçðàõóºòüñÿ. Ëþäè êðóòèëè ãîëî-Ëþäè êðóòèëè ãîëî-âàìè, ðîçäèâëÿþ÷èñü âàìè, ðîçäèâëÿþ÷èñü îäíå îäíîãî. Íåñïîä³-îäíå îäíîãî. Íåñïîä³-

âàíî õëîï÷èê, ç ñèëîþ âàíî õëîï÷èê, ç ñèëîþ øòîâõíóâøè ñâ³é â³çîê, øòîâõíóâøè ñâ³é â³çîê, óäàðèâ áàáóñþ ïî óäàðèâ áàáóñþ ïî íîãàõ òàê, ùî òà ëåäü íîãàõ òàê, ùî òà ëåäü íå âïàëà. Âîíà çäèâî-íå âïàëà. Âîíà çäèâî-âàíî îçèðíóëàñÿ. Ïî-âàíî îçèðíóëàñÿ. Ïî-áà÷èâøè õëîï÷èêà, áà-áà÷èâøè õëîï÷èêà, áà-áóñÿ óñì³õíóëàñÿ éîìó áóñÿ óñì³õíóëàñÿ éîìó ³, ìîâ÷êè ïîìàõàâøè ³, ìîâ÷êè ïîìàõàâøè ðóêîþ, çíîâó îáåðíó-ðóêîþ, çíîâó îáåðíó-ëàñÿ äî êàñè. Ïðîòå ëàñÿ äî êàñè. Ïðîòå

íàñòóïíî¿ õâèëèíè íàñòóïíî¿ õâèëèíè õëîï÷èê çíîâó øòîâ-õëîï÷èê çíîâó øòîâ-õíóâ â³çîê. dz ñêðèâ-õíóâ â³çîê. dz ñêðèâ-ëåíèì â³ä áîëþ îá-ëåíèì â³ä áîëþ îá-ëè÷÷ÿì áàáóñÿ îáåð-ëè÷÷ÿì áàáóñÿ îáåð-íóëàñÿ ³, óñì³õàþ÷èñü, íóëàñÿ ³, óñì³õàþ÷èñü, òèõî ñêàçàëà õëîï÷è-òèõî ñêàçàëà õëîï÷è-êó: «Áóäü ëàñêà, ïîòåð-êó: «Áóäü ëàñêà, ïîòåð-ïè òðîõè, çàðàç ³ âàøà ïè òðîõè, çàðàç ³ âàøà ÷åðãà ï³ä³éäå. Ìåí³ áî-÷åðãà ï³ä³éäå. Ìåí³ áî-ëÿ÷å, êîëè â³çîê á’º ïî ëÿ÷å, êîëè â³çîê á’º ïî íîãàõ». Õëîï÷èê áàé-íîãàõ». Õëîï÷èê áàé-äóæå âèñëóõàâ ¿¿, ³ íå äóæå âèñëóõàâ ¿¿, ³ íå âñòèãëà âîíà â³äâåðíó-âñòèãëà âîíà â³äâåðíó-

òèñÿ, ÿê â³í çíîâó âäà-òèñÿ, ÿê â³í çíîâó âäà-ðèâ ¿¿ â³çêîì.ðèâ ¿¿ â³çêîì.

Éîãî ìàòè âåñü öåé Éîãî ìàòè âåñü öåé ÷àñ áàéäóæå ìîâ÷à-÷àñ áàéäóæå ìîâ÷à-ëà, íå ïðîáóþ÷è íà-ëà, íå ïðîáóþ÷è íà-â³òü ñïèíèòè ñèíà. â³òü ñïèíèòè ñèíà. Ëþäè íàâêîëî îáóðå-Ëþäè íàâêîëî îáóðå-íî çàøåïîò³ëè. Êîëè íî çàøåïîò³ëè. Êîëè æ õëîï÷èê ÷åðãîâîãî æ õëîï÷èê ÷åðãîâîãî ðàçó øòîâõíóâ áàáó-ðàçó øòîâõíóâ áàáó-ñþ, õòîñü íå âèòðèìàâ ñþ, õòîñü íå âèòðèìàâ ³, çâåðòàþ÷èñü äî ÷å-³, çâåðòàþ÷èñü äî ÷å-ïóðíî¿ æ³íêè, ïðîìî-ïóðíî¿ æ³íêè, ïðîìî-âèâ: «Âè ùî, íå áà÷è-âèâ: «Âè ùî, íå áà÷è-

òå, ùî âàø ñèí ðîáèòü òå, ùî âàø ñèí ðîáèòü áàáö³ áîëÿ÷å? Çàñïî-áàáö³ áîëÿ÷å? Çàñïî-êîéòå æ éîãî íàðå-êîéòå æ éîãî íàðå-øò³!» Âîíà, çíåâàæëè-øò³!» Âîíà, çíåâàæëè-âî çàêîïèëèâ øè ãóáè, âî çàêîïèëèâ øè ãóáè, ãîðäî âè ïðÿìèëàñÿ é ãîðäî âè ïðÿìèëàñÿ é ãîëîñíî â³äðóáàëà ó ãîëîñíî â³äðóáàëà ó â³äïîâ³äü: «ß í³-÷î-ãî â³äïîâ³äü: «ß í³-÷î-ãî íå çàáîðîíÿþ ñâî-íå çàáîðîíÿþ ñâî-ºìó ñèíîâ³. ³í ìຠºìó ñèíîâ³. ³í ìຠâè ðîñòè â³ëüíîþ ëþ-âè ðîñòè â³ëüíîþ ëþ-äèíîþ!» äèíîþ!»

Íà ìèòü ó ñóïåð-Íà ìèòü ó ñóïåð-ìàðêåò³ çàïàëà ìåðò-ìàðêåò³ çàïàëà ìåðò-âà òèøà. Íàâ³òü êà-âà òèøà. Íàâ³òü êà-

ñîâèé àïàðàò çàìîâê. ñîâèé àïàðàò çàìîâê. Ðàïòîì ÷îëîâ³ê, ùî Ðàïòîì ÷îëîâ³ê, ùî ñòîÿâ ó ÷åðç³ çà æ³í-ñòîÿâ ó ÷åðç³ çà æ³í-êîþ ç õëîï÷èêîì, íà-êîþ ç õëîï÷èêîì, íà-õèëèâñÿ äî ñâîãî â³çêà õèëèâñÿ äî ñâîãî â³çêà ³ ä³ñòàâ áàíî÷êó ç³ ³ ä³ñòàâ áàíî÷êó ç³ ñìåòàíîþ. Áóëî âè-ñìåòàíîþ. Áóëî âè-ðàçíî ÷óòè, ÿê â³í çíÿâ ðàçíî ÷óòè, ÿê â³í çíÿâ êðèøêó. Ïîò³ì ÷îëîâ³ê êðèøêó. Ïîò³ì ÷îëîâ³ê çðîáèâ êðîê äî ìà-çðîáèâ êðîê äî ìà-òåð³ õëîï÷èêà ³ ç íå-òåð³ õëîï÷èêà ³ ç íå-çâîðóøíèì âèãëÿäîì çâîðóøíèì âèãëÿäîì

Мал

юнк

и Е

ліан

и Й

єрке

, 14

рок

ів

25 ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ

Ò рапляється, що в сім’ї поря-док і дисципліна, а діти вирос-тають некерованими. Або на-

впаки, у сім’ї немає ні порядку, ні дисци-пліни, а діти виростають дисциплінова-ними. Це відбувається тому, що любов до дитини важливіша, ніж взірець для наслідування.

Якщо любимо, значить, знаходимо для цього час. Коли у батьків не зна-ходиться часу для дитини, вони про-сто неспроможні помітити й звернути увагу, що виникають тривожні симп-томи і негайно потрібне батьківське втручання. Вони прогаяли час, коли треба було забороняти, направляти й коректувати. Тепер їм просто нічого не залишається, як усе дозволяти. Дитина все одно їх не послухає й чинитиме так, як захоче.

Люблячі батьки помічають, що дити-на починає щось приховувати, починає говорити неправду, ухилятися від від-повідальності. Такі батьки знаходять час для своєї дитини. Вони вислухають, розпитають, порадять, пригорнуть, по-цілують, ляснуть по задку.

Доктор М. Скотт Пек каже, що якщо дитина зростає в атмосфері любові, вона бачить, що батьки іноді не знають, як повестися, що зробити. Дитина ро-зуміє, що в житті трапляються склад-ності та труднощі і не завжди вдається відразу знайти правильне рішення. Таким чином дитина вчиться самовиховання й самодисципліни.

Час, який батьки приділяють своїй ди-тині, — це цінний дар, який у неї не від-німеться.

âèëèâ óñþ ñìåòàíó íà âèëèâ óñþ ñìåòàíó íà ïèøíó çà÷³ñêó æ³íêè, ïèøíó çà÷³ñêó æ³íêè, íàîñòàíêó äîáðÿ÷å íàîñòàíêó äîáðÿ÷å ñòðóñíóâøè áàíî÷êó. ñòðóñíóâøè áàíî÷êó.

Ƴíêà íà äåê³ëüêà Ƴíêà íà äåê³ëüêà ñåêóíä çàö³ïåí³ëà. ³ä-ñåêóíä çàö³ïåí³ëà. ³ä-òàê ¿¿ îáëè÷÷ÿ âìèòü òàê ¿¿ îáëè÷÷ÿ âìèòü çðîáèëîñÿ ÿñêðàâî-çðîáèëîñÿ ÿñêðàâî-

÷åðâîíèì, ³ âîíà ç ï³ä-÷åðâîíèì, ³ âîíà ç ï³ä-íÿòèìè ðóêàìè êèíó-íÿòèìè ðóêàìè êèíó-ëàñÿ äî ÷îëîâ³êà, çðè-ëàñÿ äî ÷îëîâ³êà, çðè-âèñòèì ãîëîñîì âîëà-âèñòèì ãîëîñîì âîëà-þ÷è: «Òà ÿê âè ñ쳺òå! þ÷è: «Òà ÿê âè ñ쳺òå! Ùî âè ñîá³ äîçâîëÿº-Ùî âè ñîá³ äîçâîëÿº-òå! Òà ùî... òà ÿ...» Çà-òå! Òà ùî... òà ÿ...» Çà-äèõíóâøèñü â³ä ãí³âó, äèõíóâøèñü â³ä ãí³âó, âîíà íàáðàëà ïî-âîíà íàáðàëà ïî-á³ëüøå ïîâ³òðÿ, á³ëüøå ïîâ³òðÿ,

ùîá âèëèòè ñâîþ ëþòü ùîá âèëèòè ñâîþ ëþòü íà êðèâäíèêà. Ñêî-íà êðèâäíèêà. Ñêî-ðèñòàâøèñü ïàóçîþ, ðèñòàâøèñü ïàóçîþ, ÷îëîâ³ê àáñîëþòíî ÷îëîâ³ê àáñîëþòíî ñïîê³éíî, äèâëÿ÷èñü ¿é ñïîê³éíî, äèâëÿ÷èñü ¿é ó â³÷³, ïðîìîâèâ: «Çíà-ó â³÷³, ïðîìîâèâ: «Çíà-

ºòå, ìîÿ ìàìà ìåí³ â ºòå, ìîÿ ìàìà ìåí³ â äèòèíñòâ³ í³-÷î-ãî íå äèòèíñòâ³ í³-÷î-ãî íå çàáîðîíÿëà...»çàáîðîíÿëà...»

ßê òóò íå çãàäàòè ßê òóò íå çãàäàòè ñëîâà ç â³ðøà, ÿêèé ìè ñëîâà ç â³ðøà, ÿêèé ìè êîëèñü ó÷èëè â øêîë³: êîëèñü ó÷èëè â øêîë³: «...âèðîñòå ³ç ñèíà «...âèðîñòå ³ç ñèíà ñâèí, ÿêùî ñèí — ñâè-ñâèí, ÿêùî ñèí — ñâè-

íÿòêî».íÿòêî».

26 ТВО СТОРIНКАЯ

ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ:До с. 6. Загадки.

Білка. Шишки.

До с. 10. Музичний ребус. Ісус мій Спа-

ситель.

Õî÷à íà ñâÿò³ áóëà òåïëà äðóæíÿ

àòìîñôåðà, «Ñí³ãîâè÷êè ç ãàðÿ÷èìè

ñåðöÿìè» íå ðîçòàíóëè. Æåëåéí³

ïàãîðáêè òà øîêîëàäí³ ÿëèíêè

äî÷åêàëèñÿ çàâåðøåííÿ êîíêóðñó

òà ìîìåíòó, êîëè ¿õ íàðåøò³

ñêóøòóâàëè.

Çàòèøíà çàñí³æåíà õàòèíêà ç ò³ñòå÷îê òà ïðÿíèê³â ñòâîðèëà ñïðàâæí³é ð³çäâÿíèé íàñòð³é.

Êîìàíäà «Ñí³ãîâè÷êè» ãîòóº ôðóêòè äëÿ ñþðïðèç³â ó æåëåéíèõ ïàãîðáêàõ.

ßñêðàâà æåëåéíà ç³ðêà îñîáëèâî ïðèâàáëþâàëà ìàëå÷ó, ÿê³é õîò³ëîñü ÿêíàéøâèäøå ïîëàñóâàòè ñîëîäêèìè ïðîì³í÷èêàìè.

Ñîëîäêèé øåäåâð «Îñâ³òëåí³ ÿñëà» êîìàíäè «Ìóäðåö³». Öÿ êîìàíäà ³ ñòàëà ïåðåìîæöåì!

ϳñëÿ ïðèºìíî¿ ïðàö³â êîìàíä³ «Ïàñòóøêè» ÷àþâàííÿ.

Êîìàíäà «Àíãåëè» íà âåëèêèõ ñìà÷íèõ òîðòàõ çóì³ëà çîáðàçèòè òèõó ð³çäâÿíó í³÷. Íà çåëåíîìó ïîë³ — ñîëîäåíüê³ îâå÷êè ç ìàðøìåëëîó.

Ñàøà Ã., 8, ïîñò³éíèé ó÷àñíèê êëóáó.

Фоторепортаж клубу «Майбутнє України», м. Дубно, Рівненська обл., Україна

Ùîðîêó íà гçäâî íàø êëóá «Ìàéáóòíº Óêðà¿íè», äîòðèìóþ÷èñü ñâÿòêîâèõ ñîëîäêèõ òðàäèö³é, ïðîâîäèòü êîíêóðñ гçäâÿíèõ ñîëîäîù³â. Öüîãîð³÷ ó êîíêóðñ³ áðàëè ó÷àñòü ÷îòèðè êîìàíäè. Íàøèì çàâäàííÿì áóëî ÿêíàéÿñêðàâ³øå ó ñîëîäêèõ âèï³÷êàõ çîáðàçèòè ïî䳿 гçäâà. Ïåðåìîæö³ îòðèìàëè ïðèçè!

27

Цей будинок церкви в Манеадеро побудували російськомовні християни, які періодично приїжджають сюди зі США для надання допомоги мексиканським віруючим.

ÌÅÕ²ÊÎÌÅÕ²ÊÎ

ÅíñåíàäàÅíñåíàäà

Òèõèé îêåàíÒèõèé îêåàí

Ìåêñèêàíñüêà Ìåêñèêàíñüêà çàòîêàçàòîêà

ÑØÀÑØÀ

ÃâàòåìàëàÃâàòåìàëà

Áåë³çÁåë³ç

ÌàíåàäåðîÌàíåàäåðî

Ì ексика

— велика

країна. Тут

живе чоловік, який входить до числа найбагатших

людей світу. Але більшість населення живе досить

бідно. Мексиканці — католики. Протестантських

церков небагато. Невеликий населений пункт Мане-

адеро (Maneadero) розташований приблизно в 20 км

південніше міста Енсенада, у північно-західній части-

ні країни. Багато хто живе у вагончиках і трайле-

рах. Їм потрібний Христос. Це містечко, як і деякі

інші, відвідують християни зі

США, Канади з благою

звісткою.

Місцеві дітлахи на цер-ковному подвір’ї.

Друзі, а в якій країні ви побували й про що цікаве довідалися? Напишіть мені, Жоржику.

сontact@noyivark.org www.noyivark.org www.twitter.com/noyivark

Діти, у вас уже випадали молочні зуби? Пришліть мені фото з беззубими

усмішками.

Знайди фрагменти на сторінках журналу Розглянь ілюстрації

і напиши, на якій сторінці ти бачив ці

малюнки і фото, а також назву

статті.