noah ark 2011-8 ukr
DESCRIPTION
дитячий християнський журнал Ноїв ковчег 8-2011 українська версіяTRANSCRIPT
8’20118’2011 noyivark.orgnoyivark.org
НО
ЇВ КОВЧ
ЕГ 20
РО К І В
26
12
ÑвÁÍÀÑвÁÍÀßËÈÍÊÀßËÈÍÊÀ ÍÅÁ²Â ÍÅÁ²
Мандрівники на к рижинах
14
10
24
МИ ВІРИМО РАЗОМ КРАЩЕ ЧИТАЄМО, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМО!
2
Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòè-Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòè-ÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.ÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.
Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê. äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê.
Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî».«Æèâå ñëîâî».
Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.
Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. ìîâàìè.
Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.
Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè.
Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ;- ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ.
Íàøà àä ðåñà: Íàøà àä ðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; ôàêñ (0362) 631-432; e-ma il: [email protected] il: [email protected]â³äïîâ³äàëüíèéâ³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð Ìàð³ÿ ËåâöåíþêÌàð³ÿ Ëåâöåíþêïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ Íàä³ÿ Äîëÿ, Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî ²ðèíà Êîñòþ÷åíêîàðò-äèðåêòîðàðò-äèðåêòîð Îëåã ÌîðãóíÎëåã Ìîðãóíõóäîæí³éõóäîæí³é ðåäàêòîð ðåäàêòîð Àëëà ÀëåêñººâàÀëëà Àëåêñººâàòåõí³÷íèéòåõí³÷íèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð ³ðà Ôåñÿíîâà³ðà Ôåñÿíîâàë³òåðàòóðíèéë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð Íàä³ÿ ÄîëÿÍàä³ÿ Äîëÿë³íãâ³ñòë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò-êîíñóëüòàíò Þð³é Ïîï÷åíêîÞð³é Ïîï÷åíêîâèêîíàâ÷èé äèðåêòîðâèêîíàâ÷èé äèðåêòîð ͳíà Îë³éíèêͳíà Îë³éíèêãîëîâíèé ãîëîâíèé ðåäàêòîððåäàêòîð ³êòîð Êóçüìåíêî³êòîð Êóçüìåíêî
Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ:Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àë³íà Ò., 10 Àë³íà Ò., 10 Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àíòîí ß., 12 Àíòîí ß., 12 ³êà Ö., 11 ³êà Ö., 11 ²ëëÿ Ì., 13 ²ëëÿ Ì., 13 Ìàêñèì Ñ., 9 Ìàêñèì Ñ., 9 Íàòàëÿ Ê., 7 Íàòàëÿ Ê., 7 Òàðàñ Ë., 11 Òàðàñ Ë., 11 Òèìîô³é Ë., 8 Òèìîô³é Ë., 8Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè: Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè: Ìàðãàðèòà Ä., Ìàðãàðèòà Ä.,
ì. гâíå, Óêðà¿íà. Ôîòî: Äàíèêà ĺäóõà, 2011.ì. гâíå, Óêðà¿íà. Ôîòî: Äàíèêà ĺäóõà, 2011.Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà
Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿.
Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ», Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ»,
âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-ma il: cli [email protected] il: cli [email protected]
© © ÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃ, 2011, 2011
№8’2011
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost +38 (099) 172 45 37 +38 (099) 172 45 37
МОЛОКО!Ñàøêî çíຠâæå ìàéæå âñ³ äîðîæí³ çíàêè ³ êîìåíòóº ¿õ, ¿äó÷è äîðîãîþ. Òàòî çàïèòóº:— À ùî îçíà÷ຠçíàê ç êîðîâîþ?— Îáåðåæíî, ìîëîêî!
«Ìîéñåé óäàðÿº ïàëèöåþ îá ñêåëþ» «Ïàëàþ÷èé êóù»
Ðîä³îí Ï., 8, гâíåíñüêà îáë., Óêðà¿íà
Óë³òêó â íàñ áóëî áàãàòî ÷îãî ö³êàâîãî. Àëå íàéá³ëüøå íàì çàïàì’ÿòàëàñÿ ðèáîëîâëÿ. Ìè âñ³ºþ ñ³ì’ºþ ¿çäèëè íà îçåðî íà äâà äí³. Öå òàòî òàê çàïðîïîíóâàâ. Íàøà ñåñòðè÷êà Àíÿ, ¿é óñüîãî äâà ðîêè, òåæ ¿çäèëà. Óÿâëÿºòå? ² ìàìà, çâè÷àéíî æ, áóëà ç íàìè. Ìè ç âåëèêèì çàäîâîëåííÿì ëîâèëè ðèáó. À êóïàëèñÿ — äîñõî÷ó!Àðòåì ×., 7, Äåíèñ ×., 6, Ðîìàí ×., 4, ì. Õàðê³â, Óêðà¿íà
Привіт! Маю сюрприз для
діток з рудим волоссям і ластовинням.
Надішліть фото, повідомте вік і поштову
адресу.
«Ð³çäâî», Àðòåì Ò., 7,
ì. Áðåñò, Á³ëîðóñü
3ФИМКОВА ПОШТА
Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå
ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿ ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿
íà àäðåcó:íà àäðåcó:
Íί ÊΠ×ÅÃÍί ÊΠ×ÅÃ
à/ñ 35, ì. гâ íå à/ñ 35, ì. гâ íå
Óê ðà¿ íà, 33010Óê ðà¿ íà, 33010
àáîàáî
NOYIV ARKNOYIV ARK
PO PO BOXBOX 190 190
N N AURORAAURORA, IL 60542 , IL 60542
USAUSAå-ma il: å-ma il:
[email protected]@noyivark.org
noyivark.orgnoyivark.org
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua m-x.org.ua +38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94
ПРИВІТ З ОБКЛАДИНКИ, або Знайомтеся:
Маргарита Д.,
7, м. Рівне,
Україна.
Ім’я Маргарита
в перекладі з ла-
тинської означає «перлин
а».
Але ця дівчинка-перлинка
не
єдина в сім’ї, у неї є два старші
брати: Даник і Віталик, і три
сестри: Таня, Віка й Ліда.
Улюблена пора року
Маргарити — зима, особливо,
якщо вона сніжна й не
дуже холодна. Кататися на
санчатах і ковзанах — це так
захоплююче!
Як живе й про що мріє
Маргарита, читай на с. 26
.
ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ:
До с. 10-11. Місяць у Домі Сонця. 1. Не ростуть. 2. Заглиб-лення у вигляді чаші на вершині вулкана. 3. B — Мечем.
До с. 17. Апельсин. Відірвати плодоніж-ку. Скільки під нею дірочок, стільки й часточок.
«Ð³çäâÿíà ç³ðêà».
Ðîìàí Á., 6, Àíòèëîïà, Êàë³ôîðí³ÿ
«Ìîéñåé ³ ºãèïåòñüêà ïðèíöåñà», «Ð³çäâÿíà ç³ðêà».Ìåíå çâóòü Íàñòÿ, ìåí³ 9 ðîê³â. Äóæå ëþáëþ ìàëþâàòè. Êîëè íàñòàíå çèìà — áóäó âèøèâàòè õðåñòèêîì. Ëþáëþ ãàðíî âäÿãàòèñÿ, íàðÿäæàòè ëÿëüîê ³ ìîëîäøó ñåñòðè÷êó Åë³íó.Íàñòÿ Í., 9, ì. ³ííèöÿ, Óêðà¿íà
«Ïàñòóõè», Àíãåë³íà Ò., 9, ì. Áðåñò, Á³ëîðóñü
ХТО ЗАЙВИЙ?Ïñèõîëîã ðîçêëàëà ïåðåä ï’ÿòèð³÷íîþ Ìàøåþ êàðòèíêè: âîâê, ëèñèöÿ, ê³ò ³ ¿æàê.— Íó æ áî, Ìàøåíüêî, õòî òóò çàéâèé?— ¯æàê.— ͳ, Ìàøåíüêî, çàéâèé ê³ò. Óñ³ çâ³ð³ äèê³, ëèøå ê³ò äîìàøí³é.— ͳ, òüîòþ. Ëèøå ¿æàê êîëþ÷èé, à âñ³ ³íø³ õóòðÿí³.
4
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий дім і місіонерське служіння в Індії globalchr ist.ruglobalchr ist.ruglobalchrist.ruglobalchrist.ru
Мал
юнк
и ав
тор
а
Öе леопард . У тонкий слух
і гострий зір, він добре бачить у непроглядній
темряві. Хода у , легка і тиха-тиха.
А ще має пухнасте й дуже гарне хутро:
на жовтому тлі чорні колечка — ось такі ,
та плямочки — ось такі .
Алла Алексєєва
Красивий і стр а шн
5СТОРІНКА ДЛЯ МАЛЯТ
, незважаючи на свою красу, — хижак.
Він полює на , та інших тварин.
Під гарною зовнішністю ховається страшний звір.
Часто погане видається нам привабливим, і ми
чинимо недобре, бо це нам подобається. Та в Біблії
написано, що погані вчинки — це гріх. Гріх нищить
людей. Господь каже, що нам потрібно втікати від
нього. Тож біжімо від
поганих учинків, думок та
бажань так, ніби за нами
женеться .
Інакше гріх наздожене
нас і знищить.
ий з в і р
b.-( $./., # >2< $S2?,: b.-( $./., # >2< $S2?,: Вість Євангелія — дітям %-mail: [email protected] %-mail: [email protected] +38 (04597) 6 20 24+38 (04597) 6 20 24
6 АМ ЙУСТР ЄМО
Тобі знадобляться три білі повстяні
меблеві самоклейки однакової товщини, круглої форми трьох різних діаметрів
кольоровий картон повсть ножиці маркер клей
Як
надіс
лати сніговика поштою?
Послі-довність
виготовлення1. На картон бла-китного кольору
наклей один
над одним кру-ги великого, серед-
нього та найменшого діаметра (фото ліворуч). 2. З повсті виріж шапку та ніс-морквину. Роз-фарбуй ніс оранжевим кольором, а шапку та
шарфик — будь-
яким, який тобі подобається. Дай їм
просохнути, приклей до поробки.3. Руки, очі, рот та ґудзики
виріж із чорної повсті і при-клей до сніговика (або нама-люй чорним маркером). 4. На листівку заздалегідь на-клей декілька шарів кольоро-вого картону різного розміру. Зверху наклей картон із
сніговиком (фото право-руч).
Якщо хочеш, можеш підписати
свою листівку хлопчику або
дівчинці, які живуть у дитячому
будинку чи інтернаті.
Напевно тобі буде потрібна
допомога дорослих: попроси
їх дізнатися поштову адресу
й надіслати листівку.
Ісус Христос навчав:
«І як хочете, щоб вам
робили люди, так само
робіть їм і ви».
Ну хто
з дітей, скажіть,
не вміє ліпити сніговика?
Узимку, коли багато снігу,
для кожного хлопчика та кожної дівчинки
це найзвичайнісінька справа.
Сьогодні ми з тобою зробимо
незвичайного сніговика: його можна
покласти в конверт.
Гадаєш, такого не буває?
Разом з тобою у нас УСЕ вийде! :)
7
Пер
екла
д з
росі
йськ
ої Н
адії
Дол
і
Ïринесу в різдвяні дні
Подарунки для рідні.
М’ячик і цукерки — брату,
Мамі — килимок у хату,
Дідусеві светр зв’язала,
Дяді — вірші написала.
Тітці — шарфик і духи,
Для бабусі — пироги,
Татові — цікаву книжку,
Ну а кішці — сіру мишку.
Наче, всіх порахувала,
Все старанно спланувала,
Мамин голос враз почула:
«Чи ти, доню, не забула,
Що для Господа в це свято
Подарунок треба мати?»
Головою похиталаІ плечима я знизала:
«Що Йому ти принесеш?
Він же — Бог, Він має все!
Що для Нього приготую,
Вишию чи намалюю,
І який дарунок дам?»
Але братик підказав:
«Я Ісуса полюбив!Серце я Йому вручив!»
О, нарешті зрозуміла,
Всидіти уже несила,
Подарунок я знайшла!
Очі в небо підвела:
«Отче наш, що в небі є,
Серце Ти візьми моє!»
Ù о за свято це Різдво?І чому всі ждуть його?І чого усі скрізь раді: І у сім’ях, і в громаді?Усміхаються, вітають,Може, щось таємне знають?І чому цієї дниниВсі говорять про Дитину?Очевидно, через те,Що дарунків кожний жде.Іграшок чекають діти.Так, — і ніде правди діти.
Та Маринка каже: «Ні, Іграшки — не головні!Хто з Христом в житті зустрівся,Радісним навік зробився!Адже зустріч ця раптовоЗмінює усе навколо!Злий ураз стає добрішим,А похмурий — веселішим.Гордий і пихатий — До добра завзятим.Від гріхів Ісус звільняєНовим серцем наділяє».
Мал
юнк
и С
офії
Анд
рію
к
Окс
ана
Акс
юти
к
Оле
на
Мар
чук
b.-( $./., # >2< $S2?,: b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» cofr iends.org.ua cofr iends.org.ua %-mail: office@cofr iends.org.ua %-mail: office@cofr iends.org.ua +38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24+38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24
88
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей oed.ru oed.ru e-mail: [email protected] e-mail: [email protected] +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38 +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38
Бог прийшов до людей
Ä уже-дуже дав-но, коли на світі ще не
було ні нас із тобою, ні наших батьків, ні навіть наших прапра-бабусь і прапрадідусів, до нас на землю при-йшов Спаситель. Це була не просто люди-на. Це був Господь. Бог в образі людини жив на землі серед людей. У Нього навіть людське ім’я було — Ісус Христос.Але ж Господь не-
видимий, скажеш ти. Як же Він набув люд-ської подоби? О, це було найдивовижніше диво!
Оце так гість!!
У ті далекі часи в юдейському місті Назареті жила дівчи-на на ім’я Марія. Вона мала наречено-го — Йосипа. Марія та Йосип належали до стародавнього цар-ського роду Давида, однак багатими вони не були. Марія та Йосип
дуже любили Бога й були слухняними Йому в усьому. Коли
Неймовірна
історія
зі звичайними
людьми,
дивним
гостем
і найважливіш
ою
новиною
Ти коли-небудь бачив ангела? Божі вісники приходять до людей не просто так.
9ІСТОРІЇ З ВЕЛИКОЇ КНИГИ
люди люблять Бога, з ними можуть трапля-тися неймовірні істо-рії. Зараз ти в цьому переконаєшся.Одного разу до
Марії в дім прийшов — як ти думаєш, хто? — ангел Господній. Бог не посилає до людей ангелів просто так: Йому потрібно було повідомити ді-
вчині щось дуже-ду-же важливе. Божого ангела звали Гавриїл. Так-так, у ангела теж може бути ім'я.— Радій, Маріє! Гос-
подь із тобою! Будь благословенна! — привітав Марію не-бесний посланець.Побачивши ангела,
дівчина дуже зніяко-віла. Та й хто б не зніяковів, уздрівши та-кого гостя?
— Не бійся, — про-довжував ангел. — Ти одержала особливу милість у Бога. Ти на-родиш Сина й назвеш Його Ісусом. Його бу-дуть називати Сином Всевишнього. — Але... Я ще неза-
міжня. Як таке може статися? –— зачудува-лася Марія. — Для Бога немає
нічого неможливого, — відповів ангел.— Нехай буде так,
— промовила Марія. — Я готова служити Господу.
Бог дотриму словаВиконавши Боже
доручення, ангел Гав-риїл повернувся на небо. А через деякий час
Марія народила Сина — Ісуса Христа. Бог стримав Свою обіцян-ку й послав людям небесного Спасителя.
Мал
юнк
и Т
етян
и К
учер
Бог каже,
що все можливо, —
варто лише
повірити Йому.
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: МАХШ Центр просвітницьких програм e-mail: [email protected] e-mail: [email protected] +38 (044) 443 03 33+38 (044) 443 03 33
Історію про ангела і Марію читай у Біблії,
Євангеліє від Луки, 1 розділ.
bibleonline.ru/bible/ukr/42/01/sacrednamebible.com/ukrainian/B42C001.htm
10
Та, виявляється, на
Землі є місця, які дуже
нагадують місячну
поверхню.
Побував я нещодавно
в кратері дрімаючого
вулкана Халеакала.
Ця назва означає
Дім Сонця.
Висота — три тисячі метрів над рівнем океану. Хмари внизу. Вітер завиває. Дихати важко. Навколо лише мертве каміння, застигла лава та чорний і червоно-сірий пісок. І зрозумів я, що не обо-в’язково на Місяць летіти. А ще зрозумів, що краще ходити по землі, по зеленій траві, а хмари нехай зверху пливуть.
До речі, на початку 1960-х років на вулкані Халеакала тренувалися астронавти. Одягнені у скафандри, вони ходили по каменях і уявляли, як їм доведеться ходити по Місяцю.
Місяць у Домі С о нцяПривіт, друзі!
Хотілося мені полетіти
на Місяць. Думаю, що й вам
іноді хочеться.
Але... до Місяця далеко.
Погаслий вулкан Халеакала (гав. Haleakalа-) розташований на острові Мауі, штат Гавайї, США.
Останнє виверження вулкана Халеакала відбулося 1790 року. Зараз це найбільший у світі кратер сплячого вулкана: його довжина 11,25 кілометра, ширина 3,2 кілометра, глибина близько 800 метрів.
Як ти
думаєш, що
таке кратер
вулкана?
Ти знаєш,
які рослини ростуть
на Місяці?
1111
Фот
о Н
К
Звичайно, якщо уважно
придивитися, між мертвим
камінням і лавою можна
помітити деякі види
рослин, комах і птахів.
Як вони тут живуть —
незрозуміло. Але цікаво,
що вони живуть лише
тут — на Халеакалі —
і більше ніде у світі.
Друзі, надсилайте мені
свої фотографії природи, що навколо вас: дерев, птахів,
заходу сонця, холодного дощу… Ну, а якщо ви подорожуєте, —
також не забудьте взяти з собою фотоапарат. Найголовніше —
побачити те незвичайне, чого не помічають інші люди. Побачити й устигнути
сфотографувати.До зустрічі.
Ваш друг Жоржик
Думаю, що Господь Бог помістив їх на цій холодній «місячній» поверхні Халеакали, щоб людині було тут трішки тепліше і затишніше. Все ж таки ми не на Місяці!Спустився я вниз із вулкана та й вирішив, що вулкан — це добре, а море, річки, гори, ліс,
поля — теж добре й красиво. І не потрібно їхати далеко й підніматися високо, щоб побачити щось незвичайне й прекрасне.
Місяць у Домі С о нця
На вершину вулкана краще підніматися по західному схилу звивистою стежкою, що проходить через зелені луки й евкаліптові гаї.
Важко повернутися з Халеакали, не побачивши на власні очі дивовижний «срібний клинок» (Silversword), або аргіроксифіум.
Потім можна спуститися в кратер вулкана й походити поміж конусів попелу й стін лави, щоб залишити свої сліди на лісових стежках біля кратерного озера й на вулканічному піску південних пустель.
12
Чого страшився тюлень?
Í à à ñàì³ñ³íüêîìó ñàì³ñ³íüêîìó êðàº÷ êó âåëè÷åçíî¿ êðàº÷ êó âåëè÷åçíî¿ êðèæèíè äð³ìàâ êðèæèíè äð³ìàâ
ñèòèé òþëåíü. Ðàïòîì â³í çà-ñèòèé òþëåíü. Ðàïòîì â³í çà-óâàæèâ ëåäü ÷óòíèé øåðåõ. óâàæèâ ëåäü ÷óòíèé øåðåõ. Ùî á öå ìîãëî áóòè? Òþëåíü, Ùî á öå ìîãëî áóòè? Òþëåíü, ñòîðîæêî îçèðíóâøèñü, ïîì³òèâ ñòîðîæêî îçèðíóâøèñü, ïîì³òèâ á³ëèé ïàãîðá, ÿêîãî íå áóëî íà á³ëèé ïàãîðá, ÿêîãî íå áóëî íà ö³é êðèæèí³. ö³é êðèæèí³.
«Òàê-òàê-òàê, òóò íåáåçïå÷íî, «Òàê-òàê-òàê, òóò íåáåçïå÷íî, — ïîäóìàâ íàø òþëåíü. — Òàê — ïîäóìàâ íàø òþëåíü. — Òàê íåäîâãî ïîòðàïèòè äî ëàï á³ëî¿ íåäîâãî ïîòðàïèòè äî ëàï á³ëî¿ âåäìåäèö³. Âîíà õèòðà. Ñóíå íà âåäìåäèö³. Âîíà õèòðà. Ñóíå íà æèâîò³ çîâñ³ì íå÷óòíî, ¿¿ é íå æèâîò³ çîâñ³ì íå÷óòíî, ¿¿ é íå ðîçãëåäèø â³äðàçó: øóáà á³ëà, ðîçãëåäèø â³äðàçó: øóáà á³ëà, ìàéæå ÿê ñí³ã, à ÷îðíèé ê³í÷èê ìàéæå ÿê ñí³ã, à ÷îðíèé ê³í÷èê íîñà, ÿêèé ì³ã áè âèêàçàòè ¿¿, íîñà, ÿêèé ì³ã áè âèêàçàòè ¿¿, âîíà ïðèêðèâຠëàïîþ. ͳ, ÷àñ âîíà ïðèêðèâຠëàïîþ. ͳ, ÷àñ ìåí³ çàáèðàòèñÿ çâ³äñè, ïîêè ìåí³ çàáèðàòèñÿ çâ³äñè, ïîêè ö³ëèé ³ çäîðîâèé». ² òþëåíü ö³ëèé ³ çäîðîâèé». ² òþëåíü
ï³ðíóâ ó âîäó, ðÿòóþ÷èñü â³ä ï³ðíóâ ó âîäó, ðÿòóþ÷èñü â³ä ñâîãî âîðîãà.ñâîãî âîðîãà.
— Åõ, íå âäàëîñÿ ìåí³ — Åõ, íå âäàëîñÿ ìåí³ âï³éìàòè òåáå, àïåòèòíèé òþ-âï³éìàòè òåáå, àïåòèòíèé òþ-ëåíþ, — çàñìóòèëàñÿ á³ëà âåä-ëåíþ, — çàñìóòèëàñÿ á³ëà âåä-ìåäèöÿ. (Öå áóëà, çâ³ñíî, âîíà.) ìåäèöÿ. (Öå áóëà, çâ³ñíî, âîíà.) — Òà í³÷îãî, ÿ ÷åêàòèìó òåáå — Òà í³÷îãî, ÿ ÷åêàòèìó òåáå òóò. Òîá³ äîâåäåòüñÿ ñïëèâòè, òóò. Òîá³ äîâåäåòüñÿ ñïëèâòè,
Уляна Дубина
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua shelter.dn.ua +38 (06232) 71 271+38 (06232) 71 271
Мандрівники на
У ведмедя чорний не лише ніс, але й уся й
ого ш кіра під
Мал
юнк
и Т
етян
и К
учер
13ГО
СПОДНЯ
З
Е М Л Я
ùîá íàáðàòè ïîâ³òðÿ! Òîä³ òè ùîá íàáðàòè ïîâ³òðÿ! Òîä³ òè ä³ñòàíåø äîáðîãî ëÿùà ìîºþ ä³ñòàíåø äîáðîãî ëÿùà ìîºþ âàæêîþ ëàïîþ ³ ÿ çàâèãðàøêè âàæêîþ ëàïîþ ³ ÿ çàâèãðàøêè âïîðàþñÿ ç òîáîþ.âïîðàþñÿ ç òîáîþ.
На крижиніÑèä³òè íà êðèæèí³ çîâñ³ì íå Ñèä³òè íà êðèæèí³ çîâñ³ì íå
õîëîäíî, ÿêùî ï³ä øê³ðîþ — õîëîäíî, ÿêùî ï³ä øê³ðîþ — ÿê ó âåäìåäèö³ — òîâñòèé øàð ÿê ó âåäìåäèö³ — òîâñòèé øàð æèðó, à íà í³é çîëîòàâî-á³ëà æèðó, à íà í³é çîëîòàâî-á³ëà íàäçâè÷àéíî ãóñòà é òåïëà íàäçâè÷àéíî ãóñòà é òåïëà øóáà. ² ï³äîøâè ëàï çàõèùåí³ øóáà. ² ï³äîøâè ëàï çàõèùåí³ õóòðîì. À çíàºø, ÷îìó øóáà õóòðîì. À çíàºø, ÷îìó øóáà òàêà òåïëà? Íà êîæí³é âîðñèíö³ òàêà òåïëà? Íà êîæí³é âîðñèíö³ øóáè º ïîâ³òðÿí³ ì³øå÷êè, òîìó øóáè º ïîâ³òðÿí³ ì³øå÷êè, òîìó ìîðîç íå ìîæå äîáóòèñÿ äî ìîðîç íå ìîæå äîáóòèñÿ äî ò³ëà.ò³ëà.
Âåäìåäèöÿ ÷àñòî ï³ðíຠó Âåäìåäèöÿ ÷àñòî ï³ðíຠó âîäó é ïëàâàº, øóêàþ÷è çäî-âîäó é ïëàâàº, øóêàþ÷è çäî-áè÷. Ãàäàºø, ¿¿ øóáà íàìîêíå ³ áè÷. Ãàäàºø, ¿¿ øóáà íàìîêíå ³ òîä³ âîíà íåîäì³ííî çàìåðçíå òîä³ âîíà íåîäì³ííî çàìåðçíå â êðèæàí³é âîä³? Àæ í³! Øêóðà â êðèæàí³é âîä³? Àæ í³! Øêóðà âåäìåäèö³ â³äøòîâõóº âîäó. Óÿâ-âåäìåäèö³ â³äøòîâõóº âîäó. Óÿâ-ëÿºø? Òîìó âîíà ñì³ëèâî ï³ðíຠëÿºø? Òîìó âîíà ñì³ëèâî ï³ðíຠé ïëàâàº.é ïëàâàº.
Полювання триваєÍåâäîâç³ âåäìåäèöÿ ïî-Íåâäîâç³ âåäìåäèöÿ ïî-ì³òèëà ³íøîãî òþëåíÿ, ì³òèëà ³íøîãî òþëåíÿ, ùî áåçòóðáîòíî ëåæàâ ùî áåçòóðáîòíî ëåæàâ íà êðèæèí³. Á³ëà õè-íà êðèæèí³. Á³ëà õè-æà÷êà íåñïîä³âàíî æà÷êà íåñïîä³âàíî
âèñêî÷èëà íà ïîâåðõíþ é â³ä-âèñêî÷èëà íà ïîâåðõíþ é â³ä-ð³çàëà ñâî¿é çäîáè÷³ øëÿõ äî ð³çàëà ñâî¿é çäîáè÷³ øëÿõ äî ðÿò³âíî¿ âîäè. Íà êðèæèí³ òþ-ðÿò³âíî¿ âîäè. Íà êðèæèí³ òþ-ëåíü íåïîâîðîòêèé, ³ âåäìåäèö³ ëåíü íåïîâîðîòêèé, ³ âåäìåäèö³ íåâàæêî éîãî çäîëàòè.íåâàæêî éîãî çäîëàòè.
— Íó îò, — ìîâèëà âîíà — Íó îò, — ìîâèëà âîíà ñàìà äî ñåáå, — çäàºòüñÿ, ÿ íà-ñàìà äî ñåáå, — çäàºòüñÿ, ÿ íà-êîïè÷èëà âæå äîñòàòíüî æèðó. êîïè÷èëà âæå äîñòàòíüî æèðó. Çâè÷àéíî, àäæå âñþ âåñíó, ë³òî Çâè÷àéíî, àäæå âñþ âåñíó, ë³òî òà îñ³íü ÿ ò³ëüêè òå é ðîáèëà, òà îñ³íü ÿ ò³ëüêè òå é ðîáèëà, ùî ¿ëà. ßêå âñå áóëî ñìà÷íå: ùî ¿ëà. ßêå âñå áóëî ñìà÷íå: ìîðñüêà ïòèöÿ, ðèáà òà òþëåí³! ìîðñüêà ïòèöÿ, ðèáà òà òþëåí³! Õî÷à ìåí³ äîâåëîñÿ çä³éñíèòè Õî÷à ìåí³ äîâåëîñÿ çä³éñíèòè êðóãîñâ³òíþ ïîäîðîæ íà êðè-êðóãîñâ³òíþ ïîäîðîæ íà êðè-æèíàõ, øóêàþ÷è ¿æó, òåïåð æèíàõ, øóêàþ÷è ¿æó, òåïåð ìîæíà ëÿãàòè ó ñâ³é çàòèøíèé ìîæíà ëÿãàòè ó ñâ³é çàòèøíèé ñí³ãîâèé áàðë³ã. Ñí³ã çàìåòå çà ñí³ãîâèé áàðë³ã. Ñí³ã çàìåòå çà ìíîþ âõ³ä — ³ í³õòî íå çìîæå ìíîþ âõ³ä — ³ í³õòî íå çìîæå ïîòóðáóâàòè ìåíå.ïîòóðáóâàòè ìåíå.
Ведмежата Êîëè á³ëà âåäìåäèöÿ ñïèòü Êîëè á³ëà âåäìåäèöÿ ñïèòü
ó ñâîºìó áàðëîç³, òóò, ñåðåä ó ñâîºìó áàðëîç³, òóò, ñåðåä çèìè, ó íå¿ íàðîäæóºòüñÿ çà-çèìè, ó íå¿ íàðîäæóºòüñÿ çà-çâè÷àé äâîº âåäìåæàò. Íîâî-çâè÷àé äâîº âåäìåæàò. Íîâî-íàðîäæåí³ òðîõè á³ëüø³ çà íàðîäæåí³ òðîõè á³ëüø³ çà êîòåíÿò, ³ âåäìåäèöÿ ëàã³äíî êîòåíÿò, ³ âåäìåäèöÿ ëàã³äíî ï³êëóºòüñÿ ïðî íèõ. Ùîá âîíè ï³êëóºòüñÿ ïðî íèõ. Ùîá âîíè íå çàìåðçëè, âîíà ç³ãð³âຠ¿õ íå çàìåðçëè, âîíà ç³ãð³âຠ¿õ ñâî¿ì õóòðîì íà æèâîò³, à òàêîæ ñâî¿ì õóòðîì íà æèâîò³, à òàêîæ òåïëèì äèõàííÿì. Óñþ çèìó âåä-òåïëèì äèõàííÿì. Óñþ çèìó âåä-ìåäèöÿ í³÷îãî íå ¿ñòü. Âîñåíè ìåäèöÿ í³÷îãî íå ¿ñòü. Âîñåíè
âîíà äîñòàòíüî íà¿ëàñÿ, òàê âîíà äîñòàòíüî íà¿ëàñÿ, òàê ùî ³ ¿é âèñòà÷àº, ³ ìîëîêî äëÿ ùî ³ ¿é âèñòà÷àº, ³ ìîëîêî äëÿ âåäìåæàò º. Âåäìåæàòà ìîæóòü âåäìåæàò º. Âåäìåæàòà ìîæóòü çàëèøàòèñÿ ç ìàìîþ äî çàëèøàòèñÿ ç ìàìîþ äî äâîõ ðîê³â. äâîõ ðîê³â.
На новій земліÁ³ëèé âåäì³äü çäàòåí óáèòè Á³ëèé âåäì³äü çäàòåí óáèòè
ñâîºþ ëàïîþ áóäü-ÿêó ³íøó ñâîºþ ëàïîþ áóäü-ÿêó ³íøó òâàðèíó, â³í íåáåçïå÷íèé òâàðèíó, â³í íåáåçïå÷íèé íàâ³òü äëÿ ëþäåé. Íåâæå íàâ³òü äëÿ ëþäåé. Íåâæå Áîã, ßêèé ñòâîðèâ ïîëÿðíèõ Áîã, ßêèé ñòâîðèâ ïîëÿðíèõ âåäìåä³â ³ òàê ïîòóðáóâàâñÿ âåäìåä³â ³ òàê ïîòóðáóâàâñÿ ïðî òå, ùîá âîíè ìîãëè ÷óäîâî ïðî òå, ùîá âîíè ìîãëè ÷óäîâî ïî÷óâàòèñÿ ó â³÷íîìó õîëîä³, ïî÷óâàòèñÿ ó â³÷íîìó õîëîä³, õîò³â, ùîá öåé çâ³ð áóâ íàñò³ëü-õîò³â, ùîá öåé çâ³ð áóâ íàñò³ëü-êè íåáåçïå÷íèé? êè íåáåçïå÷íèé?
Áàãàòî ìèðíèõ òâàðèí ïå-Áàãàòî ìèðíèõ òâàðèí ïå-ðåòâîðèëîñÿ íà íåáåçïå÷íèõ ðåòâîðèëîñÿ íà íåáåçïå÷íèõ õèæàê³â òîä³, êîëè â äîñêîíàëèé õèæàê³â òîä³, êîëè â äîñêîíàëèé ñòâîðåíèé Áîãîì ñâ³ò óâ³éøîâ ñòâîðåíèé Áîãîì ñâ³ò óâ³éøîâ ãð³õ.ãð³õ.
Òà íàñòàíå äåíü, êîëè Ãîñ-Òà íàñòàíå äåíü, êîëè Ãîñ-ïîäü ïîäàðóº íàì íîâó çåìëþ, ïîäü ïîäàðóº íàì íîâó çåìëþ, äå âñ³ ëþäè æèòèìóòü ó çãîä³, à äå âñ³ ëþäè æèòèìóòü ó çãîä³, à òâàðèíè íå ïîëþâàòèìóòü îäíà òâàðèíè íå ïîëþâàòèìóòü îäíà íà îäíó. Ó òàêîìó ñâ³ò³ çìîæóòü íà îäíó. Ó òàêîìó ñâ³ò³ çìîæóòü æèòè âñ³ ò³, õòî íàëåæèòü äî æèòè âñ³ ò³, õòî íàëåæèòü äî Áîæî¿ ðîäèíè. Öå ïîîá³öÿâ Áîæî¿ ðîäèíè. Öå ïîîá³öÿâ Ñàì Áîã, à ³í òðèìຠÑâîº Ñàì Áîã, à ³í òðèìຠÑâîº ñëîâî! ñëîâî!
À òè õîò³â áè æèòè òàì? À òè õîò³â áè æèòè òàì?
Фот
о Н
К
крижинах
ш
ерстю. А хутро прозоре: кожна ворсинка відбиває сонячне світло, тому здається, ніби шерсть біла.
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”»dom-nazaret.com dom-nazaret.com %-mail: [email protected] %-mail: [email protected] +38 (06565) 20113+38 (06565) 20113
14
Була собі дівчинка Марій-ка. І ходила вона, як і майже всі діти, до дитячого садка.
НайкращаМарійка була хорошою ді-
вчинкою, а головне — дуже гарною, з довгими хвилястими косами й великими блакит-ними очима. Татові й мамині друзі захоплено вигукували: «Ах, ваша донечка просто чарівна!» І Марійці завжди й скрізь казали, яка вона гар-ненька. У дитячому садку ви-ховательки, нянечки й навіть завідувачка Ганна Сергіївна — усі дуже любили Марійку й постійно повторювали, що
вона справжня красуня.
Марійці дуже подобалося, коли її хвалили. Адже вона не тільки найгарніша, але й найрозумніша: уже навчилася рахувати й читати по складах, а інші діти ще цього не вміли. Тому вони здавалися Марійці нерозумними й анітрохи не симпатичними. У Світланки якийсь великий ніс, а у Юрка веснянки по всьому обличчю — це так кумедно! Вітько чомусь вищий від інших на цілу голову, а Віталик зовсім
маленький і худенький. «Зате я вдалася і
зростом, і ніс у мене
правильний!» — пишалася собою Марійка.
Слухняний ОлексійкоУ групі красуні всі дого-
джали. Коли Марійка спере-чалася з ким-небудь із дітей, то обов’язково брала гору, бо завжди знала, що сказати. І тому їй зазвичай віддавали найкращі іграшки. У той же дитячий садок батьки водили Олексійка. Виховательки ста-
вили хлопчика за взірець: він ходив завжди охайний, був слухняним і нікого ні-коли не ображав. Навіть розумниця Марійка ви-різняла Олексійка. Вона вважала його трішки кращим за інших,
— ну, звичайно, у жодному разі
не кра щим за себе.
Незвичайний хлопчикАж ось одного разу звичне
життя дитячого садка пору-шила неприємна подія. Якраз саме тоді, коли діти гралися в кімнаті, до них увійшла заві-дувачка дитячого садка Ганна Сергіївна і сказала, що до їхньої групи тепер ходитиме новий хлопчик, якого звуть Дмитрик. На перший погляд новачок здавався звичайним хлопчиком і нічим серед інших дітей не вирізнявся. Та щойно Дмитрик заговорив, усі побачили, що у нього чомусь темні зуби. Таких ні у кого не було! Та ще він трохи за-їкався…
Марійці Дмитрик відразу не сподобався: їй було неприєм-но спілкуватися з хлопчиком, у якого погані зуби, і до того ж заїкою.
Вона підвелася й рішуче заявила:
— Погляньте, які у нього зуби і яка вимова! Та я не те що гратися — я з ним навіть розмовляти не буду! І ви всі не розмовляйте з ним!
Діти в групі послухали Ма-рійку, і Дмитрик залишився сам. Він сам грався, їв, гуляв на майданчику. Йому було сумно й дуже прикро. Він не розумів, чому всі від нього відвернулися. Адже він не винуватий, що у нього темні зуби й труднощі з мовою.
Давай погра мосяТак минав тиждень за тиж-
нем. Якось Олексійко увесь день спостерігав за Дмитри-ком і розмірковував, чому решта дітей його не любить. Так, він трохи не такий, як інші. Але ж Дмитрик не злий
Історія про Марійку, Дмитрика
Мал
юнк
и А
нни
Жел
ізни
х
15
і он які хатки в пісочниці будує! Олексійко вирішив, що завтра обов’язково підійде до Дмитрика незважаючи на ого-лошений Марійкою бойкот.
І ось наступного дня, коли діти гуляли на вулиці, Олек-сійко взяв машинку й рушив до Дмитрика, що бабрався в пісочниці.
Він простягнув свою іграш-кову вантажівку й запропо-нував:
— Давай пограємося ма-шинками.
Бавлячись у піску, хлопча-ки розговорилися. Невдовзі Олексійко звик до Дмитри-кових дефектів, а потім і зовсім перестав їх помічати. До того ж Дмитрик виявився дуже товариським і цікавим хлопчиком. Він непогано ро-зумівся на машинах і навіть
літаках! З ним було зовсім не нудно. Хлопці встигли побудувати декілька гаражів для машинок і проклали дорогу в піску. Та найголовніше, цього дня вони потоваришували! І від-тоді Олексійко та Дмитрик гралися разом.
Перевірка дружбиЗвичайно ж, Марійка помі-
тила, що хлопці подружилися, і їй це дуже не сподобалося.
Одного разу вона не ви-тримала й голосно сказала:
— Олексію, чому ти граєш-ся із цим заїкою з поганими зубами?!
— То й що ж! — відпо-вів Олексійко. — Це не так
страшно! Зуби все одно скоро поміняються. А на те, що Дмитрик заїкається, я вже давно не звертаю уваги. І вза-галі Дмитро мій найкращий друг! І я поважаю його так само, як себе!
Марійка вигукнула:— Ах, так само, як себе! Ну
й залишайся з ним сам! Я і з тобою не розмовлятиму! І ви всі не грайтеся з ними!
І діти перестали дружи-ти і з Олексійком.
НерозлийводаОлексій вирі-
шив, що все одно не
кине Дми-трика. Хлопці,
як і раніше, скрізь були вдвох. І тоді Ма-рійка зрозуміла, що їхню дружбу нічим не розбити.
Згодом інші діти також побачили, що Дмитро насправді хо-роший хлопчик, і по-чали гратися з ним і з Олексійком. Відновив-ся мир, і життя в їхній групі налагодилося.
А Марійка почала замислюватися. Мож-ливо, справді поважа-ти когось, як самого себе, — це добре? Може, варто спро-бувати?
Андрій Дешкевич
ка, Олексійка, темні з
уби т
а д
ру
жб
у
16
Олена Гармель
ß ка прекрасна створена Богом Земля! Шкода, що багато хто не помічає краси природи, не бере-
же її. Доброму Творцеві сумно дивитися, як люди засмічують квіткові галявини, за-бруднюють річки, кривдять тварин і один одного.
Бог створив цю планету для людини, а та її руйнує. От і трапляються на Землі урагани, землетруси, посухи, повені.
Молімося за цей світ: нехай Господь береже його від усякого лиха, а нам допоможе бути мудрими й добрими. По-трібно молитися і про свою країну. Один народ — це як велика родина (адже ти молишся про благополуччя близьких?). Ось приклади молитов.
За країну, у який живемо
Господи, дякую, що бережеш нашу кра-
їну. Благослови її, будь ласка. Благослови
всіх, хто тут живе. Даруй здоров’я людям
і тваринам.
Нехай сонечко над нами
світить лагідно і дощик
падає вчасно. Пошли нашим
полям добрий урожай.
Навчи людей любити свою
землю й працювати на ній
з мудрістю.
Нехай у нашій країні
завжди буде мир. Пере-
бувай з нашим наро-
дом, адже тільки тоді
все у нас буде добре.
Слава Тобі, Боже, за
доброту й турботу!
Амінь.
За світГосподи, Ти створив цей світ… Дякую Тобі за красу природи, за все живе на Землі! Ти пам’ятаєш про кожного: дбаєш про метеликів, рибок, пташок. Ти любиш кожну людину! Навчи і нас любити один одного. Будь ласка, допоможи людям жити мирно й берегти Твоє творіння. Під-тримай тих, кому зараз сумно. Пошли їжу голодним, даруй здоров’я хворим. Допоможи всім, хто просить Твоєї допомоги. Захисти нашу планету від усякого лиха. Слава Тобі, Боже, за Твоє мило-
сердя! Амінь.
Молитвипро країну
і світ
Фот
о С
офії
Анд
рію
к
17НА ЗДОРОВ’Я!
Фот
о Н
К
Як дізна-тися, скільки часточок в апельсині, не розрізаючи його?
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей%-mail: [email protected] %-mail: [email protected] +38 (04597) 6 27 02 +38 (04597) 6 27 02 t *1: +38 (04597) 5 67 47t *1: +38 (04597) 5 67 47
Шкірка у апельсинів ясно-жовта, жовтогаряча або яскраво-оранжева, майже червона. А м’якоть може бути солодкою, кисло-солодкою й кисло-гіркою.
Ком п’ю
терні 3D-ігри і тво
ї очi
Äåõòî åõòî ç âàñ, äðóç³, ç âàñ, äðóç³,
ãðຠâ êîì ï’þ-ãðຠâ êîì ï’þ-
òåðí³ ³ãðè ç òåðí³ ³ãðè ç
òðè âèì³ðíîþ ãðàô³êîþ òðè âèì³ðíîþ ãðàô³êîþ
(3D).(3D).Çâè÷àéíî, áà÷èòè Çâè÷àéíî, áà÷èòè
ñâ³ò ó òðèâèì³ðíîìó çî-ñâ³ò ó òðèâèì³ðíîìó çî-
áðàæåíí³ íà åêðàí³ ö³êàâî. Àëå äëÿ
áðàæåíí³ íà åêðàí³ ö³êàâî. Àëå äëÿ
î÷åé ³ ìîçêó ñàì ïðîöåñ — äóæå ñêëàäíà
î÷åé ³ ìîçêó ñàì ïðîöåñ — äóæå ñêëàäíà
ðîáîòà.ðîáîòà.
Ñüîãîäí³ äî ê³íöÿ íå â³äîìî, íàñê³ëü-Ñüîãîäí³ äî ê³íöÿ íå â³äîìî, íàñê³ëü-êè 3D-çîáðàæåííÿ øê³äëèâ³ äëÿ î÷åé. êè 3D-çîáðàæåííÿ øê³äëèâ³ äëÿ î÷åé. Îäíàê ³ â äîðîñëèõ, ³ â ä³òåé ïðè ïåðå-Îäíàê ³ â äîðîñëèõ, ³ â ä³òåé ïðè ïåðå-ãëÿä³ 3D-ïðîãðàì (àáî ãëÿä³ 3D-ïðîãðàì (àáî ï³ñëÿ ïåðåãëÿäó) ìî-ï³ñëÿ ïåðåãëÿäó) ìî-æóòü âèíèêíóòè çà-æóòü âèíèêíóòè çà-ïàìîðî÷åííÿ, íóäîòà ïàìîðî÷åííÿ, íóäîòà é óòîìà.é óòîìà.
Îäíîãî ðàçó ÿ Îäíîãî ðàçó ÿ ÷óâ â³ä ë³êàðÿ-îêó-÷óâ â³ä ë³êàðÿ-îêó-ë³ñòà ïðî ïðàâèëî ë³ñòà ïðî ïðàâèëî
10-20-10. ³í ðàäèâ ÷åðåç 10-20-10. ³í ðàäèâ ÷åðåç êîæíèõ 10 êîæíèõ 10 õâèëèí ïåðåãëÿäó çîáðàæåííÿ íà åêðàí³ õâèëèí ïåðåãëÿäó çîáðàæåííÿ íà åêðàí³ ïðîòÿãîì 20 ñåêóíä äèâèòèñÿ íà ùîñü íå-ïðîòÿãîì 20 ñåêóíä äèâèòèñÿ íà ùîñü íå-ðóõîìå íà â³ääàë³ 10 ìåòð³â, íàïðèêëàä, ðóõîìå íà â³ääàë³ 10 ìåòð³â, íàïðèêëàä, ïîäèâèòèñÿ ó â³êíî íà ñóñ³äí³é áóäèíîê ïîäèâèòèñÿ ó â³êíî íà ñóñ³äí³é áóäèíîê àáî äåðåâî.àáî äåðåâî.
Òà íàéãîëîâí³øå — çíàòè ì³ðó â óñüîìó, Òà íàéãîëîâí³øå — çíàòè ì³ðó â óñüîìó, ùî ñòîñóºòüñÿ ³ â³äåî³ãð, ³ òåëåïðîãðàì, ³
ùî ñòîñóºòüñÿ ³ â³äåî³ãð, ³ òåëåïðîãðàì, ³ íàâ³òü ÷èòàííÿ êíèæîê.íàâ³òü ÷èòàííÿ êíèæîê.Íåõàé ùàñòèòü.Íåõàé ùàñòèòü.
Дядя МiшаДядя Мiша
Друге місце по-
сідає оранжева соковита м’якоть. Саме м’якоттю цитрусові відріз-няються від інших фруктів. М’якоть склада-ється з комірок та мішечків з ефірними оліями. І лише на третьо-
му місці за корисністю — апельсиновий сік.
Бог створив апельси-ни вже поділеними на часточки — го-товими до вживання. Тому і їсти їх реко-мендують часточка-ми, а не розрізаючи ножем.
Чому апельсин по-маранчевий, а не фіалковий, ніхто не може сказати. Про-сто Бог його таким створив для нас.
Купуючи апельсин, звер-ни увагу на його запах та вагу. Шкірка може бути й зеленкуватою — на стиглості та солодкості це не позна-чається. Проте фрукт має бути важким і неодмінно за-пашним! Отож, він смачний
і стиглий.
Китайське яблуко — так ще називають апельсин — гарний і корис-ний фрукт.
Листя дерева апельсина вічно-зелене, воно ніколи не жовтіє. Якщо в березні інші дерева тіль-ки цвітуть, то апельсини збирають цілий рік. На од-ному апельсиновому дереві можуть висіти вже стиглі плоди, а разом з ними квіти.
Можливо, ти здивуєшся, та найкорисніше в апель-сині — це шкірка. Ще її називають цедрою. Якраз у ній міститься найбільше вітамінів. Тож апельсинова шкірка цілком їстівна.
18
Ò е, що побачив Максим, було як у старій піратській
пісні, де в приспіві двічі по-вторювалося: «скриня мерця». Провалившись, хлопчик за мить побачив напівзасипану землею скриню і білу руку, що стирчала з насипу. Волос-ся на голові здибилося, очі витріщилися, а в горлі застряг безмовний зойк…
Максим почав квапливо ви-биратися з ями. Це виявилося непросто: краї обсипалися, ноги загрузали в м’якій глині. Нарешті хлопчикові вдалося вхопитися за кам’яний виступ і вилізти нагору.
Відбігши від провалля на десяток кроків, він присів на колоду, що лежала біля плоту. Серце шалено било-ся в грудях. Заплющивши очі, Максим притулився до плоту й спробував заспо-коїтися. Але не просидів і
п’яти хвилин, як щось мокре, чвакаючи, торкнулося його волосся. Хлопчик злякано підскочив і... побачив козу. Вона теж відсахнулася від хлопчика й обурено заме-кала. Максимкові полегша-ло. Хоча він, як справжній мешканець міста, боявся всіх свійських тварин за розміром більших від кішки, кози були для нього одними з найне-безпечніших створінь. Зви-чайно ж, через їхні роги. А
в Машки, так звали тітчину козу, роги були ой-ой-ой, які великі, та ще й закручені та гострі, як шаблі.
Максим почав повільно об-ходити тварину. Коза уважно
Алл
а А
лекс
єєва Найтепліша
сніжинкаЩось боляче
штовхнуло
Максима в спину.
Різко обернувшись,
він побачив…
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний дитячий благодійний фонд «Абетка життя» abetka.info abetka.info e-mail: [email protected] e-mail: [email protected] +38 (044) 468 93 43+38 (044) 468 93 43
19ДПРИ ГО И
стежила за його рухами й поверталася слідом за ним. Підійшовши ближче до хвірт-ки, наш герой помчав щоду-ху. Коза жваво поскакала за ним, загрозливо нахиливши голову. Коли хлопець уже вибігав із загороджі, Машка-таки приловчилася й піддала його рогами. Удар прийшовся під коліна, тому Максим упав і покотився шкереберть. Не-відомо, чим би закінчилася ця сутичка, якби не тітка Тоня.
ДівчиськоУмившись і змазавши
йодом садна, Максим допоміг тітці накрити на стіл. Пообі-давши, тітка прилягла відпо-чити, а Максим не знав, куди себе подіти. Він тинявся по просторому подвір’ю, обгоро-дженому дерев’яним плотом. Слухав, як у загороді треться рогами об дерево Машка.
Стояла сонна тиша. Усе село затихло в полуденному сні. Максим, тиняючись по подвір’ю, кілька разів опи-нявся біля хвіртки в сад. Але ввійти й дослідити провалля він так і не наважився.
Раптом щось боляче штов-хнуло його в спину. Максим різко обернувся й побачив руде, укрите ластовинням дівчисько.
— Агов, ти, міський! — гукнула впівголоса, щоб не розбудити тітку. — Ти чий?
— Я? — здивувався такому запитанню Максим. Він ніко-ли не думав так про себе. Так чий же він тепер? Тата нема, мами теж нема... Чий же він? — Нічий, — відповів хлопчик.
— Так ти що, Антоніні Степанівні чужий? — не від-ставало дівчисько.
— Не чужий, я її племін-ник, — відповів Максим.
— А-а... Так би й казав, що племяш. — Дівчинка вилізла-було на тин, але пильний пес Сірко загрозливо загавкав. Ру доволоса швидко злізла з плоту.
— Агов, чуєш, ти чого не спиш? У нас усі вдень сплять.
— А ти чого не спиш?— Моя мамка в місто поїха-
ла, повернеться тільки ввечері. От я й вирішила погуляти. Гайда на лиман купатися!
— А у вас тут є лиман? — зачудувався Максим.
Він знав, що лимани бу-вають біля моря, а моря він не побачив, коли їхав у село.
— Є. Так підеш?— Ну, пішли, — подумав-
ши, сказав хлопчик.
Не дівчаче ім’яЛиман був нешироким, але
дуже довгим. Протилежний берег було добре видно. Село, розташоване на тому березі, було досить великим з просторими й добротними будинками.
Покупавшись у теплій зе-ленкуватій воді, вони присіли на величезний валун, щоб обсохнути на сонечку.
— А чого у вас усі в обід сплять? — запитав Максим.
— В обід стає спекотно, працювати в полі неможли-во — голова не дозволяє, каже, що людей потрібно берегти, тому відпускає додо-му, а вранці й увечері, коли прохолодніше, люди краще працюють.
— Так це дорослі, навіщо ж дітям спати вдень? — обу-рився Максим.
— Так якщо нас не при-спати, ми ж такий галас під-німемо. От і вирішили батьки, що й діти повинні з ними відпочивати, щоб спокійніше було, і сонячного удару ніхто не отримав, — відповіла ді-вчинка.
— Мене звуть Максим, а тебе?
— Пашка.— Пашка? Так це ж чо-
ловіче ім’я!— Чоловіче? — зарегота-
ла Пашка. — Не знала, що Параскевія — чоловіче ім’я.
— А, так ти Параскевія.— А ти як думав?— Я думав — Павло.Пашка знову засміялася. Її
сміх був таким дзвінким і за-разливим, що Максим уперше після смерті мами всміхнувся. «Нормальне дівчисько. Сміли-ва й весела», — подумав він.
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий центр соціальної реабілітації mispos.ru mispos.ru +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 t *1: +7 (495) 544 37 65t *1: +7 (495) 544 37 65
20
Таємниця— А я сього-
дні скарб знай-шов, — раптом ні з того, ні з сього випалив Максим і від-разу про це пошкодував.
Пашка підскочила як ужа-лена і широко розплющеними очами уп’ялася в Максима.
— Брешеш!— Я ніколи не брешу, —
образився хлопчик.— Так-таки ніколи? — Ніколи!— А де ти його знайшов?— У тітки в саду.— Гм... а я тобі вірю, —
серйозно сказала Пашка.— То не віриш, то віриш.— Є підстави вірити.— Які ж такі підстави?— Мені дідусь розповідав,
що давним-давно, коли турки тікали, вони в нас у селі за-рили великий скарб. Ніхто не знає, де цей скарб. Багато хто шукав. Копали скрізь. Іноді знаходили горщики, повні міді, іноді навіть золото, але де зарили великий скарб, ніхто не знає. Ще кажуть, що за турків у селі були льохи, наповнені всіляким добром. Але цих льохів теж ніхто не знайшов. Ось так.
— Значить, я знайшов скарб?
— Авжеж. Щастить же де-яким, — усміхнулася Пашка, — не встиг приїхати, як від-разу скарб знайшов. — Вона задумалася. — А ти покажеш мені його?
— Покажу, — Максим зітхнув, йому пригадалася біла рука мерця. — Тільки не зараз.
— А давай завтра, коли всі заснуть, ми підемо й по-дивимося.
— Гаразд.
Татів подарунок— Ну добре,
забалакалась я тут з тобою, —
сказала Пашка й по-чала надягати сукенку.
Раптом з кишеньки випала картонна розписана сніжинка з наклеєним на неї пластма-совим личком.
Максим підняв іграшку.— Яка дивна, — сказав він.
— Це що, ялинкова прикраса?— Віддай, — сердито ска-
зала дівчинка й вирвала з рук сніжинку.
— Я не хотів тебе образити, — мовив Максим розгублено, тому що дівчинка насупилася.
— Це мій секрет, — сухо сказала вона.
— Я не побоявся розкрити свій секрет, — дорікнув їй хлопчик і відвернувся.
Пашка помовчала й, зва-жившись, раптом захриплим голосом сказала:
— Цю сніжинку зробив мій тато. Він помер перед Різдвом. Я вирізала сніжинки, а він приклеював личка й розписував їх. Ми жартували й сміялися, але раптом тато замовк і впав. У нього зупи-нилося серце. Я завжди її
ношу з собою. А коли мене кривдять, я доторкаюся до неї, й мені здається, начебто вона тепла від того, що була в татових руках. Начебто я доторкаюся до татової долоні.
— Моя мама теж померла. І я теж не забуваю її. Мені теж здається, що вона іноді стоїть поряд.
Пашка підняла свої величез-ні очі, повні сліз, і подивилася на Максима.
— Тато мені розповідав про Різдво, про Марію і Йосипа, про Дитину Ісуса. Коли він закінчив розповідь, то сказав: «Пам’ятай, що б не трапилося, ти завжди можеш просити Ісуса про захист. Він завжди буде поруч із тобою». І через десять хвилин тато вже не дихав.
Максиму хотілося плакати, але він соромився своїх сліз, тому попросив:
— Покажи ще раз сні-жинку.
Пашка витягнула руку й розкрила долоньку.
Максим доторкнувся паль-цем до Пашиного скарбу й промовив:
— Це найтепліша сніжинка у світі.
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитяча місія childrenmission.net childrenmission.net e-mail: [email protected] e-mail: [email protected] +38 (044) 550 26 64, +38 (097) 742 51 82, +38 (063) 136 05 53+38 (044) 550 26 64, +38 (097) 742 51 82, +38 (063) 136 05 53
Хіба діти повинні
відпочивати вдень,
щоб не отримати
сонячного удару?
Мал
юнк
и ав
тор
а
САМОСТІЙНО 21ГОТУЄМО
ТістоÌåä, öóêîð ³ ìàñëî ðîç³ãð³-Ìåä, öóêîð ³ ìàñëî ðîç³ãð³-
âàºìî â êàñòðóë³. Êîëè öóêîð âàºìî â êàñòðóë³. Êîëè öóêîð ðîç÷èíèòüñÿ, çí³ìàºìî ç âîãíþ ðîç÷èíèòüñÿ, çí³ìàºìî ç âîãíþ ³ äîäàºìî áîðîøíî, ñîäó é ³ äîäàºìî áîðîøíî, ñîäó é êîðèöþ. Ðîçä³ëÿºìî ò³ñòî íà äâ³ êîðèöþ. Ðîçä³ëÿºìî ò³ñòî íà äâ³ ÷àñòèíè, â îäíó äîäàºìî êàêàî. ÷àñòèíè, â îäíó äîäàºìî êàêàî. Óñå ñòàâèìî â õîëîäèëüíèê íà Óñå ñòàâèìî â õîëîäèëüíèê íà ãîäèíó. ãîäèíó.
ШпаківніÁåðåìî ò³ñòî ç êàêàî, Áåðåìî ò³ñòî ç êàêàî,
ðîçêà÷óºìî. Ç ïà-ðîçêà÷óºìî. Ç ïà-ïåðó âèãîòîâëÿºìî ïåðó âèãîòîâëÿºìî ñåðäå÷êî-øàáëîí. ñåðäå÷êî-øàáëîí. Âèð³çàºìî õàòêó çà Âèð³çàºìî õàòêó çà ðîçì³ðîì øàáëî-ðîçì³ðîì øàáëî-íó ³ äàõ ó âèãëÿä³ íó ³ äàõ ó âèãëÿä³ ñåðäå÷êà. Íà õàòêó ñåðäå÷êà. Íà õàòêó êëàäåìî äàõ-ñåðäå÷êî. êëàäåìî äàõ-ñåðäå÷êî. Íàñàäêîþ äëÿ êðåìó â õàòö³ Íàñàäêîþ äëÿ êðåìó â õàòö³
ðîáèìî êðóãëèé îòâ³ð, à ï³ä ðîáèìî êðóãëèé îòâ³ð, à ï³ä íèì âòèêàºìî øìàòî÷îê íèì âòèêàºìî øìàòî÷îê ñîëîìêè. Íà äàõîâ³ ðî-ñîëîìêè. Íà äàõîâ³ ðî-áèìî ìàëåíüêó ä³ðî÷êó. áèìî ìàëåíüêó ä³ðî÷êó.
Âèï³êàºìî 10-15 Âèï³êàºìî 10-15 õâèëèí ïðè 180 °Ñ. õâèëèí ïðè 180 °Ñ.
Ó ùå ãàðÿ÷èõ Ó ùå ãàðÿ÷èõ ñïå÷åíèõ ìåä³âíè÷-ñïå÷åíèõ ìåä³âíè÷-
êàõ ïîïðàâëÿºìî ä³-êàõ ïîïðàâëÿºìî ä³-ðî÷êó íà äàõîâ³, ùîá êð³çü ðî÷êó íà äàõîâ³, ùîá êð³çü íå¿ ìîæíà áóëî ïðîñóíóòè íå¿ ìîæíà áóëî ïðîñóíóòè ñîëîì’ÿíó ñòð³÷êó.ñîëîì’ÿíó ñòð³÷êó.
Медівнички-віночки
Ðîçêà÷óºìî ò³ñòî. Ðîçêà÷óºìî ò³ñòî. Ñêëÿíêîþ âèð³çàºìî êðóã, Ñêëÿíêîþ âèð³çàºìî êðóã, ó ñåðåäèí³ — êðóã ìåíøîãî ó ñåðåäèí³ — êðóã ìåíøîãî ðîçì³ðó. Íà êîëå÷êî ðîçì³ðó. Íà êîëå÷êî âèêëàäàºìî öóêåðêè âèêëàäàºìî öóêåðêè M&M’s. Âèï³êàºìî M&M’s. Âèï³êàºìî 10-15 õâèëèí ïðè 10-15 õâèëèí ïðè 180 °Ñ. 180 °Ñ.
Òåêñò ³ ôîòî Òåêñò ³ ôîòî Õðèñòèíè Êóçüìåíêî Õðèñòèíè Êóçüìåíêî
solodke.com
ГлазурÇáèâàºìî îäèí á³ëîê ç 250 ã Çáèâàºìî îäèí á³ëîê ç 250 ã
öóêðîâî¿ ïóäðè. ßêùî ãëàçóð öóêðîâî¿ ïóäðè. ßêùî ãëàçóð âèõîäèòü ð³äêîþ, äîäàºìî ùå âèõîäèòü ð³äêîþ, äîäàºìî ùå ïóäðè. ïóäðè.
Ïðèêðàøàºìî ìåä³âíè÷êè.Ïðèêðàøàºìî ìåä³âíè÷êè.
ДеревоÄîêè ãëàçóð ï³äñèõàº, ãîòóº-Äîêè ãëàçóð ï³äñèõàº, ãîòóº-ìî ã³ëêó. Ïðèêðàøàºìî ìî ã³ëêó. Ïðèêðàøàºìî
äåðåâî øïàê³âíÿìè é äåðåâî øïàê³âíÿìè é â³íî÷êàìè. â³íî÷êàìè.
Тобі знадобляться
150 ã ìåäó 150 ã ìåäó 50 ã öóêðó 50 ã öóêðó 100 ã âåðøêîâîãî ìàñëà 100 ã âåðøêîâîãî ìàñëà 400 ã áîðîøíà 400 ã áîðîøíà 0,5 ÷. ë. ñîäè 0,5 ÷. ë. ñîäè 1 ÷. ë. êîðèö³ 1 ÷. ë. êîðèö³ 1 ÷. ë. êàêàî 1 ÷. ë. êàêàî 250 ã öóêðîâî¿ ïóäðè 250 ã öóêðîâî¿ ïóäðè 1 á³ëîê 1 á³ëîê ñîëîìêà ñîëîìêà öóêåðêè M&M’s öóêåðêè M&M’s ñîëîì’ÿí³ ñòð³÷êè ñîëîì’ÿí³ ñòð³÷êè ã³ëêà ó âàç³ ã³ëêà ó âàç³
На Різдво не обов’язково прикрашати ялинку. Адже сутність Різдва —
не у хвойному дереві. Якщо хочеш святково прикрасити свій дім, зроби ось таке незвичайне дерево.
Радісного Різдва!
Різдвяна випічкана засніженій гілці
22
Тобі знадобляться
6 паперових
квад ратів розмі-
ром 15х15 см
лінійка
олівець
гумка
ножиці
двосторонній
скотч
прикраси
(блискітки, бісер)
кольорові олівці,
фломастери,
фарби
Найгарніші зірки виходять з цупкого пакувального (подарунково-
го) паперу, але можна використати й звичайний кольоровий папір.Якщо ти хочеш прикрасити свою зірку,
наклей блискітки чи бісер на кожний па-перовий квадрат або розфарбуй паперові квадрати кольоровими олівцями чи фло-мастерами.
Порядок виготовлення1. Візьми один паперовий квадрат і з
допомогою лінійки проведи діагональну лінію.
Відступи 2 см від краю квадрата й про-веди лінії по контуру. Відступи ще 2 см і знову проведи лінії по контуру внутрішнього квадрата (фото 1).
2. Зігни папір по діагоналі. Розріж уздовж ліній, не доходячи до середини півсан-тиметра (фото 2). Обережно зітри лінії, проведені олівцем.
Рiз
двя
на
зірка
Зроб
и ц
і різд
вяні прикраси
як наг
адування
про
народження
Ісуса
!
Фот
о .Н
К
23
7. З’єднай промені разом посередині (фото 6). Щоб промені краще трималися разом, з’єднай їх скотчем із боків.
Ти можеш прикріпити свою зірку на вікні або підвісити до стелі.
3. Візьми найближчі до середини кінці зірки, зігни в напрямку один до одного і склей скотчем (фото 3).
4. Повтори це із зовнішні-ми кінцями зірки (фото 4).
5. Візьми середні кінці, з’єднай їх у напрямку один до одного в протилежний бік і склей скотчем. Тепер у тебе вийшов пер-ший промінь зірки (фото 5).
6. Повтори кроки з 1-го по 5-й з іншими паперовими квадратами.
у тво
му
до
мi
24
Ó ÷èòåëü Ïàâëî Ïå-÷èòåëü Ïàâëî Ïå-òðîâè÷ çãàäóº:òðîâè÷ çãàäóº:
«Ó øêîë³ áóâ «Ó øêîë³ áóâ õëîï÷èíà, ÿêèé ³ õëîï÷èíà, ÿêèé ³
â÷èâ ñÿ ïîãàíî, ³ íà óðîêàõ ô³ç-â÷èâ ñÿ ïîãàíî, ³ íà óðîêàõ ô³ç-êóëüòóðè í³÷èì îñîáëèâèì íå êóëüòóðè í³÷èì îñîáëèâèì íå âèð³çíÿâñÿ. Çâàëè éîãî ªãîð. âèð³çíÿâñÿ. Çâàëè éîãî ªãîð. гñ â³í áåç áàòüêà é áóâ íàé-гñ â³í áåç áàòüêà é áóâ íàé-ñïðàâæí³ñ³íüêèì àíòèñîö³àëü-ñïðàâæí³ñ³íüêèì àíòèñîö³àëü-íèì åëåìåíòîì: â³í íåíàâèä³â íèì åëåìåíòîì: â³í íåíàâèä³â ³ øêîëó, ³ âñ³õ, õòî â øêîë³. ³ øêîëó, ³ âñ³õ, õòî â øêîë³.
Êîëè ÿ ò³ëüêè-íî ðîçïî÷èíàâ Êîëè ÿ ò³ëüêè-íî ðîçïî÷èíàâ ó÷èòåëþâàòè, òî íà çàãàëüíèõ ó÷èòåëþâàòè, òî íà çàãàëüíèõ øê³ëüíèõ çáîðàõ çàïðîïîíóâàâ øê³ëüíèõ çáîðàõ çàïðîïîíóâàâ óçÿòè ó ñâ³é êëàñ òèõ õëîï÷è-óçÿòè ó ñâ³é êëàñ òèõ õëîï÷è-ê³â, ÿê³ ðîñëè ê³â, ÿê³ ðîñëè é âèõîâóâàëè-é âèõîâóâàëè-ñÿ áåç áàòü-ñÿ áåç áàòü-ê³â. Îñê³ëüêè â ê³â. Îñê³ëüêè â øêîë³ â÷èòåëÿ-øêîë³ â÷èòåëÿ-ìè áóëè ïåðå-ìè áóëè ïåðå-âàæíî æ³íêè, ç âàæíî æ³íêè, ç ìîºþ ïðîïî-ìîºþ ïðîïî-çèö³ºþ îõî÷å çèö³ºþ îõî÷å ïî ãîäèëèñÿ . ïî ãîäèëèñÿ . Ìîºþ ïåðåâà-Ìîºþ ïåðåâà-ãîþ ñòîñîâíî ãîþ ñòîñîâíî êîëåã áóëî òå, ùî ÿ êðàùå â³ä êîëåã áóëî òå, ùî ÿ êðàùå â³ä íèõ ðîçóì³â, ùî òàêå ìóæ÷èíà, íèõ ðîçóì³â, ùî òàêå ìóæ÷èíà, áî æ ñàì áóâ ìóæ÷èíîþ. áî æ ñàì áóâ ìóæ÷èíîþ.
Òàê ãîðå-ªãîð ïîòðàïèâ ó Òàê ãîðå-ªãîð ïîòðàïèâ ó ì³é êëàñ.ì³é êëàñ.
ß çíàþ, ùî ó÷í³ ïîâèíí³ ñëó-ß çíàþ, ùî ó÷í³ ïîâèíí³ ñëó-õàòè â÷èòåëÿ íà óðîö³: ³ çîâñ³ì õàòè â÷èòåëÿ íà óðîö³: ³ çîâñ³ì íå òîìó, ùî â÷èòåëü óñå çíàº, íå òîìó, ùî â÷èòåëü óñå çíàº, ³ íå òîìó, ùî òàê ïðàâèëüíî, à ³ íå òîìó, ùî òàê ïðàâèëüíî, à òîìó, ùî òàê êðàùå äëÿ ñàìî-òîìó, ùî òàê êðàùå äëÿ ñàìî-ãî ó÷íÿ. Îòæå, ìåí³ ïîòð³áíî ãî ó÷íÿ. Îòæå, ìåí³ ïîòð³áíî áóëî ùîñü çðîáèòè, àáè öåé áóëî ùîñü çðîáèòè, àáè öåé õëîïåöü ïî÷àâ ñëóõàòè òå, ùî õëîïåöü ïî÷àâ ñëóõàòè òå, ùî ÿ êàæó. ÿ êàæó.
Îäíîãî ðàçó ÿ äàâ çàâäàííÿ Îäíîãî ðàçó ÿ äàâ çàâäàííÿ äëÿ âñüîãî êëàñó, à ñàì õîäæó äëÿ âñüîãî êëàñó, à ñàì õîäæó
ì³æ ðÿäàìè: êîìóñü ï³äêàçóþ, ì³æ ðÿäàìè: êîìóñü ï³äêàçóþ, â³äïîâ³äàþ íà çàïèòàííÿ, à â³äïîâ³äàþ íà çàïèòàííÿ, à êðàºì îêà ïîçèðàþ íà ªãîðà. êðàºì îêà ïîçèðàþ íà ªãîðà. ³í, çâè÷àéíî æ, ³í, çâè÷àéíî æ, ³ íå äóìຠâè-³ íå äóìຠâè-êîíóâàòè çàâäàííÿ, à ñèäèòü êîíóâàòè çàâäàííÿ, à ñèäèòü ³ äèâèòüñÿ ó â³êíî. ² îñü òóò ÿ ³ äèâèòüñÿ ó â³êíî. ² îñü òóò ÿ
ïîäóìàâ: ïîäóìàâ: — ×óäîâî. — ×óäîâî.
Ïðèíàéìí³, â³í Ïðèíàéìí³, â³í í³êîãî íå çà÷³-í³êîãî íå çà÷³-ïຠé íå çðèâຠïຠé íå çðèâຠóðîê! óðîê!
Òàêèé ìî-Òàêèé ìî-ìåíò ïðîñòî ìåíò ïðîñòî íå ìîæíà óïó-íå ìîæíà óïó-ñòèòè. ß ï³-ñòèòè. ß ï³-ä ³ éøîâ äî ä ³ éøîâ äî íüîã î é ïîêëàâ íüîã î é ïîêëàâ
ðóêó íà ïëå÷å. ³í â³äðàçó æ ðóêó íà ïëå÷å. ³í â³äðàçó æ ï³äõîïèâñÿ:ï³äõîïèâñÿ:
— Íó, ùî ÿ çíîâó çðîáèâ — Íó, ùî ÿ çíîâó çðîáèâ íå òàê!? íå òàê!?
ß ñêàçàâ éîìó:ß ñêàçàâ éîìó:— ß áà÷ó, ùî òè çàìèñëèâ-— ß áà÷ó, ùî òè çàìèñëèâ-
ñÿ. Ñïðàâæí³é ìóæ÷èíà ïîâè-ñÿ. Ñïðàâæí³é ìóæ÷èíà ïîâè-íåí óì³òè äóìàòè.íåí óì³òè äóìàòè.
² ÿ ïîïëåñêàâ éîãî ïî ïëå÷ó ² ÿ ïîïëåñêàâ éîãî ïî ïëå÷ó é â³ä³éøîâ. Äîòåïåð ïàì’ÿòàþ é â³ä³éøîâ. Äîòåïåð ïàì’ÿòàþ çäèâîâàíèé ³ ùàñëèâèé âèðàç çäèâîâàíèé ³ ùàñëèâèé âèðàç éîãî îáëè÷÷ÿ. ² òîä³ ÿ çðîçóì³â: éîãî îáëè÷÷ÿ. ² òîä³ ÿ çðîçóì³â: «ßêùî ÿ çìîæó ïîì³òèòè é âè-«ßêùî ÿ çìîæó ïîì³òèòè é âè-êîðèñòàòè ÿêíàéá³ëüøå òàêèõ êîðèñòàòè ÿêíàéá³ëüøå òàêèõ ìîìåíò³â, öåé õëîï÷èê ñòàíå ìîìåíò³â, öåé õëîï÷èê ñòàíå ³íøèì». Òàê âîíî é ñòàëîñÿ».³íøèì». Òàê âîíî é ñòàëîñÿ».
Íàâêîëî íàñ áåçë³÷ ä³òåé, Íàâêîëî íàñ áåçë³÷ ä³òåé, ÿê³ ïîâèíí³ ïî÷óòè ñëîâà âè-ÿê³ ïîâèíí³ ïî÷óòè ñëîâà âè-çíàííÿ. Íå âàðòî âèãàäóâàòè çíàííÿ. Íå âàðòî âèãàäóâàòè
é ãîâîðèòè: «Òè é ãîâîðèòè: «Òè ñòàíåø íàé-ñòàíåø íàé-
êðàùîþ ëþäèíîþ». Ìîæíà êðàùîþ ëþäèíîþ». Ìîæíà ïðîñòî ñêàçàòè: «Òè äóìàºø, ïðîñòî ñêàçàòè: «Òè äóìàºø, ³ öå äîáðå».³ öå äîáðå».
Минуле і теперішнє. Визнання
Âè ìîæåòå ïîäàðóâàòè äèòè-Âè ìîæåòå ïîäàðóâàòè äèòè-í³ ³ãðàøêó, à äîðîñëîìó äàòè í³ ³ãðàøêó, à äîðîñëîìó äàòè ãðîøåé. Âè ìîæåòå ïîäàòè ãðîøåé. Âè ìîæåòå ïîäàòè ñïðàãëîìó ÷àøêó õîëîäíî¿ ñïðàãëîìó ÷àøêó õîëîäíî¿ âîäè â ³ì’ÿ ²ñóñà. Âè áóäåòå âîäè â ³ì’ÿ ²ñóñà. Âè áóäåòå äîáðî÷åñíîþ ëþäèíîþ, âè äîáðî÷åñíîþ ëþäèíîþ, âè ñòàíåòå áëàãîñëîâåííÿì. Àëå ñòàíåòå áëàãîñëîâåííÿì. Àëå ÷åñíîòà é áëàãîñëîâåííÿ íå º ÷åñíîòà é áëàãîñëîâåííÿ íå º âèçíàííÿì.âèçíàííÿì.
Âèçíàííÿ — öå çàïåâíåííÿ Âèçíàííÿ — öå çàïåâíåííÿ é çàñâ³ä÷åííÿ ïðàâèëüíîñò³ é çàñâ³ä÷åííÿ ïðàâèëüíîñò³ ÷îãî-íåáóäü. Öå îçíà÷ຠçíà-÷îãî-íåáóäü. Öå îçíà÷ຠçíà-éòè â ïîâåä³íö³ àáî ñëîâàõ éòè â ïîâåä³íö³ àáî ñëîâàõ äèòèíè (÷è äîðîñëîãî) ïåâíèé äèòèíè (÷è äîðîñëîãî) ïåâíèé ïîçèòèâíèé çðàçîê ³ çâåðíóòè ïîçèòèâíèé çðàçîê ³ çâåðíóòè íà íüîãî óâàãó: «Òè ñüîãîäí³ â íà íüîãî óâàãó: «Òè ñüîãîäí³ â øêîë³ â³ääàëà ÿáëóêî Íàòàëö³? øêîë³ â³ääàëà ÿáëóêî Íàòàëö³? Âîíà çàáóëà âçÿòè îá³ä? Òè Âîíà çàáóëà âçÿòè îá³ä? Òè â÷èíèëà òàê, ÿê ó÷èòü Õðèñ-â÷èíèëà òàê, ÿê ó÷èòü Õðèñ-òîñ», àáî: «Òè ìåíå, Ñàøêó, òîñ», àáî: «Òè ìåíå, Ñàøêó, çàðàç óâàæíî ñëóõàºø. Áóòè çàðàç óâàæíî ñëóõàºø. Áóòè óâàæíèì — äóæå âàæëèâî. óâàæíèì — äóæå âàæëèâî. Öå çíàäîáèòüñÿ â æèòò³», àáî: Öå çíàäîáèòüñÿ â æèòò³», àáî:
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua vzglyad.org.ua %-mail: [email protected] %-mail: [email protected] +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25 +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25
Віктор Кузьменко
ÑвÁÍÀ ßËÈÍÊÀ  ÍÅÁ²
Що ти скажеш, коли ти побачиш у небі хмарку, схожу на слона або на срібну ялинку?
Навколо нас
безліч дітей, яким
необхідно почути
від нас слова визнання
й заохочення.
25 ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ
«ß âæå ê³ëüêà äí³â íå çà-«ß âæå ê³ëüêà äí³â íå çà-õîäæó áóäèòè òåáå â øêîëó. õîäæó áóäèòè òåáå â øêîëó. Òè ñàì ïðîêèäàºøñÿ ðàçîì ç Òè ñàì ïðîêèäàºøñÿ ðàçîì ç áóäèëüíèêîì. Òè âæå äîðîñëà áóäèëüíèêîì. Òè âæå äîðîñëà ëþäèíà».ëþäèíà».
ϳäòâåðäèòè ìîæíà ëèøå òå, ϳäòâåðäèòè ìîæíà ëèøå òå, ùî â³äáóâàºòüñÿ çàðàç, àáî ùî â³äáóâàºòüñÿ çàðàç, àáî òå, ùî â³äáóëîñÿ â ìèíóëîìó. òå, ùî â³äáóëîñÿ â ìèíóëîìó. Âèçíàííÿ â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä çà-Âèçíàííÿ â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä çà-îõî÷åííÿ.îõî÷åííÿ.
Майбутнє. ЗаохоченняÇàîõî÷åííÿ — öå ï³äáàäüî-Çàîõî÷åííÿ — öå ï³äáàäüî-
ðåííÿ êîãî-íåáóäü ñïðèÿííÿì, ðåííÿ êîãî-íåáóäü ñïðèÿííÿì, ñï³â÷óòòÿì àáî íàãîðîäîþ. Öå ñï³â÷óòòÿì àáî íàãîðîäîþ. Öå çáóäæåííÿ áàæàííÿ çðîáèòè çáóäæåííÿ áàæàííÿ çðîáèòè ùî-íåáóäü. Çàîõî÷åííÿ çà-ùî-íåáóäü. Çàîõî÷åííÿ çà-âæäè ñïðÿìîâàíå â ìàéáóòíº: âæäè ñïðÿìîâàíå â ìàéáóòíº: «Ñèíêó, òè çìîæåø ïðîïëèâòè «Ñèíêó, òè çìîæåø ïðîïëèâòè öþ äèñòàíö³þ», àáî: «Òè æ öþ äèñòàíö³þ», àáî: «Òè æ ãîòóâàëàñÿ äî öüîãî êîíöåðòó. ãîòóâàëàñÿ äî öüîãî êîíöåðòó. Àâæåæ, òè ç³ãðàºø äîáðå», Àâæåæ, òè ç³ãðàºø äîáðå», àáî: «Íàñòå, êðóòèòè îáðó÷ àáî: «Íàñòå, êðóòèòè îáðó÷ çîâñ³ì íå ïðîñòî, àëå â òåáå çîâñ³ì íå ïðîñòî, àëå â òåáå öå îáîâ’ÿçêîâî âèéäå!».öå îáîâ’ÿçêîâî âèéäå!».
³ëüÿì Äæåéìñ, àìåðèêàí-³ëüÿì Äæåéìñ, àìåðèêàí-ñüêèé ïñèõîëîã, ãîâîðèâ, ùî ñüêèé ïñèõîëîã, ãîâîðèâ, ùî íàéá³ëüøà ïîòðåáà ëþäñüêîãî íàéá³ëüøà ïîòðåáà ëþäñüêîãî ñåðöÿ — öå ïîòðåáà ó âèçíàí-ñåðöÿ — öå ïîòðåáà ó âèçíàí-í³. ² âèçíàííÿ, ³ çàîõî÷åííÿ º í³. ² âèçíàííÿ, ³ çàîõî÷åííÿ º âàæëèâèìè ñêëàäîâèìè áàòü-âàæëèâèìè ñêëàäîâèìè áàòü-ê³âñüêîãî âèõîâàííÿ, àëå, íà ê³âñüêîãî âèõîâàííÿ, àëå, íà æàëü, íèìè ÷àñòî íåõòóþòü.æàëü, íèìè ÷àñòî íåõòóþòü.
Ìè âñ³ ìàºìî ïîòðåáó â âè-Ìè âñ³ ìàºìî ïîòðåáó â âè-çíàíí³ é çàîõî÷åíí³. Öå ïðàâ-çíàíí³ é çàîõî÷åíí³. Öå ïðàâ-äà. Áîã òàêîæ áàæຠâèçíàííÿ.äà. Áîã òàêîæ áàæຠâèçíàííÿ.
Бог очікує визнанняÎñê³ëüêè Áîã æèâå ïîçà Îñê³ëüêè Áîã æèâå ïîçà
÷àñîì, ó Áîãà íåìຠìàé-÷àñîì, ó Áîãà íåìຠìàé-áóòíüîãî, òîìó ³í íå ìຠáóòíüîãî, òîìó ³í íå ìຠïîòðåáè â çàîõî÷åíí³. Àëå ïîòðåáè â çàîõî÷åíí³. Àëå Áîã î÷³êóº â³ä íàñ âèçíàííÿ. Áîã î÷³êóº â³ä íàñ âèçíàííÿ. ³í î÷³êóº, ùî ìè çâåðíåìî ³í î÷³êóº, ùî ìè çâåðíåìî óâàãó íà òå, ùî ³í ñêàçàâ óâàãó íà òå, ùî ³í ñêàçàâ àáî çðîáèâ, ³ âèðàçèìî öå àáî çðîáèâ, ³ âèðàçèìî öå ñëîâàìè. Öå íàçèâàºòüñÿ ïðî-ñëîâàìè. Öå íàçèâàºòüñÿ ïðî-ñëàâëÿííÿì. ñëàâëÿííÿì.
Êîëè âè äèâèòåñÿ ó â³êíî é Êîëè âè äèâèòåñÿ ó â³êíî é áà÷èòå õìàðó áà÷èòå õìàðó â è ã à ä ë è â î ¿ â è ã à ä ë è â î ¿ ôîð ìè, âè ãî-ôîð ìè, âè ãî-âîðèòå: «Ãîñ-âîðèòå: «Ãîñ-ïîäè, Òè çðî-ïîäè, Òè çðî-áèâ öþ õìàðó áèâ öþ õìàðó ñõîæîþ íà ñõîæîþ íà ñð³áíó ÿëèí-ñð³áíó ÿëèí-êó! Öå ïðîñòî êó! Öå ïðîñòî äèâîâèæíî!», äèâîâèæíî!», àáî: «Ãîñïî-àáî: «Ãîñïî-äè, ÿ áà÷ó, ùî ì³é Ìàêñèì äè, ÿ áà÷ó, ùî ì³é Ìàêñèì ðîñòå é ñòຠñì³ëèâèì ³ ÷åñíèì ðîñòå é ñòຠñì³ëèâèì ³ ÷åñíèì õëîïöåì. Öå Òâîÿ çàñëóãà!», õëîïöåì. Öå Òâîÿ çàñëóãà!», àáî: «Íàøà Êàòÿ äóæå ÷óéíà àáî: «Íàøà Êàòÿ äóæå ÷óéíà ä³â÷èíêà. Ñëàâà Òîá³, Ãîñïî-ä³â÷èíêà. Ñëàâà Òîá³, Ãîñïî-äè!». äè!».
ßêùî ìè íå çâåðòàºìî óâàãè ßêùî ìè íå çâåðòàºìî óâàãè íà äèâîâèæí³ ñïðàâè Áîæ³, íà äèâîâèæí³ ñïðàâè Áîæ³, òîä³ Â³í íå îäåðæóº â³ä íàñ òîä³ Â³í íå îäåðæóº â³ä íàñ ñëàâè çà òå, çà ùî ³í ã³äíèé ñëàâè çà òå, çà ùî ³í ã³äíèé ñëàâè, çà òå, ùî ³í çðîáèâ ñëàâè, çà òå, ùî ³í çðîáèâ äëÿ íàñ, à ìè òîãî íå ïîì³-äëÿ íàñ, à ìè òîãî íå ïîì³-òèëè é íå âèçíàëè. Âèçíàííÿ, òèëè é íå âèçíàëè. Âèçíàííÿ, òî÷í³øå, ïðîñëàâëÿííÿ Áîãà, º òî÷í³øå, ïðîñëàâëÿííÿ Áîãà, º âàæëèâîþ ñêëàäîâîþ íàøîãî âàæëèâîþ ñêëàäîâîþ íàøîãî æèòòÿ. Íà æàëü, â³ðóþ÷³ ëþäè æèòòÿ. Íà æàëü, â³ðóþ÷³ ëþäè ÷àñòî öüîãî íåäîîö³íþþòü.÷àñòî öüîãî íåäîîö³íþþòü.
Âèíèêຠïèòàííÿ: «ßêùî âè Âèíèêຠïèòàííÿ: «ßêùî âè íå çâåðòàºòå óâàãè é íå ïðî-íå çâåðòàºòå óâàãè é íå ïðî-ñëàâëÿºòå Áîãà çà òå, ùî ³í ñëàâëÿºòå Áîãà çà òå, ùî ³í çðîáèâ, òî ÿê âè ìîæåòå çâåð-çðîáèâ, òî ÿê âè ìîæåòå çâåð-íóòè óâàãó íà òå, ùî çðîáèâ íóòè óâàãó íà òå, ùî çðîáèâ ªãîð, ³ âèðàçèòè öå ñëîâàìè ªãîð, ³ âèðàçèòè öå ñëîâàìè âèçíàííÿ?». Øâèäøå çà âñå, ó âèçíàííÿ?». Øâèäøå çà âñå, ó âàñ í³÷îãî íå âèéäå.âàñ í³÷îãî íå âèéäå.
À Ïàâëî Ïåòðîâè÷ çâåðòàâ À Ïàâëî Ïåòðîâè÷ çâåðòàâ óâàãó íà ÷óäåñà Áîæ³, òîìó óâàãó íà ÷óäåñà Áîæ³, òîìó çàóâàæóâàâ â³í ³ ïîçèòèâí³ çàóâàæóâàâ â³í ³ ïîçèòèâí³ ìîìåíòè â ïîâåä³íö³ õëîï÷èê³â ìîìåíòè â ïîâåä³íö³ õëîï÷èê³â ³ ä³â÷àòîê. ³ ä³â÷àòîê.
b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Відродження» revival-ua.org revival-ua.org %-mail: [email protected] %-mail: [email protected] +38 (0569) 50 50 71+38 (0569) 50 50 71
Помічаючи більше
позитивних
моментів у житті,
ти зможеш
змінитися.
26П
РИ
ВІТ
З О
БК
ЛА
ДИ
НК
ИП
родо
вжен
ня. П
очат
ок н
а с.
3Ф
ото
з ар
хіву
сім
’ї Д
єдух
.Я навчилася ліпити з пластиліну, тому й вареники у мене виходять непогано.
Спочатку
я навчуся грати
на фортепіано. А ще хочу
грати на флейті, і на скрипці,
і на барабанах.
Я вже й нареченою була — тільки не зовсім справжньою. Але зате весілля було справжнім!
Діма — мій двоюрідний
брат. Його тато — рідний брат
мого тата, а моя мама — рідна
сестра його мами.
Маленька вчителька
Ï ривіт усім школярикам — хлопчикам
і дівчаткам! Якщо ти ще не ходиш до школи — не засму-чуйся, ми з тобою теж познайомимося. Усі колись були ма-ленькими. Ось у мене минулої зими передні зуби повипадали, та я не засмучувалась, і вони виросли.
Я люблю спілкува-тися і гратися з різни-
ми дітками: і старшими, і молод-шими, а коли виросту — обов’язково стану вчителькою.
Мама каже, що в мене є до цього хист, бо коли я ще ходила в дитячий садок, то пе-
реповідала діткам біблійні історії, які мені вдома і в недільній школі розказували: про Йосипа і його братів, про Дави-да й Голіята, про Естер, Самсона,
Йону, про народжен-ня Ісуса Христа і Його воскресіння. Коли хтось плакав, чи вередував, чи су-мував за батьками, я підходила і починала розповідати.
Усе й одночасноЗараз я вже дорос-
ла і ходжу до школи. Своїм однокласни кам я також розказую про Бога Творця, Який створив усіх людей і весь світ. Але в школі це робити складні-ше, бо перерви між уроками короткі, а всім хочеться
побігати, і мені, прав-ду кажучи, теж.
Цього року я по-чала ходити на музи-ку. Знаєте, моїм батькам було дуже важко визначитися, на який ін-струмент мене записати. Бо я хочу грати на різних інстру-ментах... Але тато сказав, що всього й од-ночасно навчи-тися немож-ливо. Поки що граю на фортепіано, але зупи-нятися на цьому не збираюся!
МріїКоли я
народи-
л а -ся, а це було весною, уся природа прокидалася після зимового сну: зазеле-ніла травичка, зацвіли перші квіти, було дуже-дуже гарно. І мене вирішили назва-ти Маргаритою, щоб я росла, як квіточка, приносила радість людям і прославляла свого Творця. Це мені так мама розповідала. І я хочу такою бути, а ще хочу, щоб ніхто ні-кого не ображав, щоб не було бездомних собак і котів, щоб усі діти мали батьків, щоб усі вірили в Бога.
Будемо дружитиМені ніколи не
буває самотньо. Хоча всі мої братики і се-
стрички старші від мене, мені з ними завжди цікаво, особливо, коли до них прихо-дять їхні друзі. Уявляєте, вони навіть деякі свої секрети мені розкривають. У мене багато друзів, але хочу мати їх ще більше.
Усьому
й відразу
навчитисяможна?
27
Рік
Січень Лютий Березень Квітень
Травень Червень Липень Серпень
Вересень Жовтень Листопад Грудень
Напиши своє ім’я
2 0
Твій календар важливих подій
Можеш зробити копії календаря й подарувати своїм друзям.
no
yiv
ark
.org
no
yiv
ark
.org
с[email protected] noyivark.org twitter.com/noyivark
Привіт, хлопчики й дівчатка!
Маю сюрприз для діток з рудим волоссям і ластовинням. Надішліть
фото, повідомте вік і поштову адресу.
Старт
Фініш
уважність, сприйняття і координацію рухів очей.
Успіхів!
Це завдання допо
магає розвивати