november_kontrakty#48ukr

49

Upload: katya-venzhyk

Post on 08-Mar-2016

223 views

Category:

Documents


5 download

DESCRIPTION

November_Kontrakty#48Ukr

TRANSCRIPT

Авіаперевезення

У січні–жовтні 2010 року українські авіакомпанії збільшили перевезення пасажирів на 16,4% рік до року — до 5,238 млн осіб, дані Державіа адмі­ністрації.

Ще кілька тенденцій на стор. 26

||||||||||||||||||||||| СпочАтку гАрні новини |||||||||||||||||||||||||||||

КОНТРАКТИРеєстраційний

№ КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.

Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi

контракти»

Президент Віктор ОДИНЕЦЬ

Генеральний директор, шефредактор

Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН

Заступник генерального директора

Свiтлана БАНАС

Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП

Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ

Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО

Редакція

Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА

Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК

Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Артдиректор Сергій ГЕТУН

Ре дак цій на гру па

Ма рія БОН ДАРНа дія ГОН ЧА РУК

Кос тян тин ДРУ жЕ РУ ЧЕН КОВік то рія РУ ДЕН КОГан на САЙ ЧЕН КО

Оле на СТРУКВо ло ди мир ХО МЯ КОВ

Адреса редакцiї: 03680, м. Київ,

вул. Боженка, 84(44) 3915175

79035, м. Львів, вул. Зелена, 109(32) 2702713

факс: (32) 2760787

Email: [email protected]

www.kontrakty.com.ua

Розміщення реклами:

(44) 3915193 3915194 3915195

Для регіональних РА:

(32) 2702262 2762905

Email: [email protected]

Збут, т./факс:Київ (44) 3915190

3915191

Усі права належать редакції

Контрактів

Передплатний індекс 21576

Підписано до друку 25.11.2010 р.

Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ,

вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106717

Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна

Матеріал публікується на правах реклами

ЕпіцЕнтр подАтковий кодЕкС

Інший протестФеодальне ставлення до еконо­міки не може не породити соці­ального протесту. Протесту насамперед економічного, а не політичного характеру. По суті, влада хоче, щоб бідняки утри­мували жебраків — у той час як багатії викачуватимуть гроші геть з України.

Про те, які «податкові канікули» для малого бізнесу має намір влаштувати влада та чому цього не станеться на стор. 3–16 *

У листопаді цього року працівники фінансового порталу DailyFinance.com звернулися до галузевих експертів і фінансових аналітиків із проханням назвати явища, товари, галузі або ринки, здатні обвалитися в найближчому майбутньому. На першому місці — золото.

нерухомість

Україна, Польща та Бразилія — най­більш привабливі серед країн, що роз­виваються, для інвестицій у сфері комерційної нерухомості, дані опиту­вання іноземних інвесторів, проведе­ного Colliers International.

промвиробництво

На 13,4% рік до року, до 27,59 млн т зрос­ло виробництво сталі в Україні за підсум­ками 10 місяців 2010 року, дані Світової асоціації сталі. У світовому топ­10 вироб­ників Україна посіла восьме місце.

грошіЗнов у гріДрайверами зростання українського боргового ринку в 2011 році стануть нерезиденти. Попитом користуватимуться бонди емітентів із бездоган­ною репутацією та дебютантів.

Хто та на яких умовах зможе залучити кошти на внутрішньому борговому ринку наступного року на стор. 22

Час продаватиРинок публічних розміщень починає оживати: одразу кілька вітчизняних компаній до кінця цього року мають намір провести IPO на західних фон­дових біржах.

Хто зможе провести IPO наступного року на стор. 24

0

25

50

75

100

Китай Японія США Індія Росія ПівденнаКорея

Німеччина Україна Бразилія Туреччина

450

475

500

525

550

+19,3+10,7 +31,1 +44,7 +7,8 +13,3 +41,0 +13,4 +30,9 +12,6

За д

аним

и Св

ітово

ї асо

ціац

ії ст

алі

474,

3852

5,1

26,1

1

69,7

3

24,3

4

21,2

5

20,9

839,6

549,0

4

51,7

4

46,6

2

36,8

1

27,5

9

27,8

1

23,6

3

47,2

9

55,5

6

55,7

6

67,4

5

91,4

4

10 місяців 2009 року10 місяців 2010 рокуЗміни рік до року, %

топ-10 виробників сталі

за 10 місяців 2010 року, млн т Водночас зростання українського виробництва

відстає від середньосвітових показників: загалом у

світі приріст випуску сталі 2010-го перевищив торішні

показники на 17,5%.

У «Глобальному дослідженні настроїв інвесторів»,

проведеному Colliers Interna-tional, брали участь

216 респондентів (загальний портфель активів

$710 млрд). За даними опитування, восени 2010-го понад 60% інвесткомпаній мають намір розширити портфель протягом року, близько третини планують зберегти його на нинішньому рівні. Три чверті опитаних вважають малоймовірною

другу хвилю кризи.

чужий доСвідТонізуючий чайНа початку листопада американці обирали 435 депутатів Конгресу, 10 сенаторів і губернаторів у 37 штатах. Перемогла Республіканська партія, отримавши 25 губернаторських місць. Демократ Барак Обама втрачає владу.

Чому республіканці перемогли Барака Обаму та його демократів на стор. 18

тЕмА у кого є гроші

Випадкові героїУ 2010 році набагато більше топ­менеджерів отримають бонуси, ніж у 2009­му. Хоча між розміром бонусу, фактом його виплати та зростанням бізнесу компанії не завжди є пряма залежність.

Рейтинг зарплат топ-менеджерів за галузями + кілька статей про те, у кого є гроші та їхню споживчу поведінку на стор. 30–45

контракты | № 40 | 05.10.2009?

рейтинг

контракти | № 48 | 29.11.201048

5 нА

йБ

іЛЬ

ш

імовірних пузирів «нової економіки»У листопаді цього року працівники фінансового порталу DailyFinance.com (входить до AOL Inc.) звернулися до галузевих експертів і фінансових аналітиків із проханням назвати явища, товари, галузі або ринки, здатні обвалитися в найближчому майбутньому, як ціни на нафту або ринок іпотеки США. Крім чемпіонів рейтингу, що вийшов за результатами опитування, — золота, нерухомості в Китаї, альтернативної енергетики, сировинних товарів і компанії Appl Inc. — до списку потенційних пузирів увійшли соціальні мережі, акції emerging markets, малі технологічні компанії, ФРС Сполучених Штатів Америки загалом і долар США зокрема.

«Блажений той, хто нічого не чекає, він не зневіриться».•

Бенджамін Франклін

Apple Inc.Ще одним пузирем опитані Daily Finance експерти вважа-ють виробника iPad та iPhone. Не заперечуючи колосаль-ного зростання популярності та постійного збільшення дивідендів, аналітики акцен-тують увагу на майже 1200% зростанні котирування акцій, — з яким не порівняти ані зростання продажу, ані ви-плати акціонерам. «Apple — модна компанія, — йдеться у звіті DailyFinance.com. — Але якщо її голова Стів Джобс залишить посаду або помре, компанія зазнає значних труд-нощів».

Альтернативні джерела енергіїУ 2010 році світовий обсяг виробництва генераторів, що використовують енергію сон-ця, зріс більш ніж удвічі. Але сонячна енергія — порівняно з традиційними вугіллям, га-зом, нафтою або атомними станціями — усе ще залиша-ється однією з найдорожчих. Якщо забрати всі варіанти держпідтримки — від дер-жавних замовлень венчур-ним розробникам до прямого субсидування виробників со-нячної електрики — попит на альтернативну енергію зійде нанівець.

ЗолотоЗ 1998 по 2010 рік вартість золота у злитках збільшилася з $294 до $1404 за тройську унцію, продемонстрував-ши майже 400% зростання. Лише в 2010 році вкладення в золото продемонстрували 28%-ве зростання. Опитані Daily Finance аналітики одно-стайно поставили золото на перше місце у списку ненадій-них фінансових інструментів. На їхню думку, нинішня ціна до-рогоцінного металу зумовлена не реальним, а спекулятивним попитом. Про що свідчать тира-жовані ЗМІ нескінченні світські розмови про купівлю золота й зростання обсягу телереклами золота та золотих виробів як вкладення.

Нерухомість у КитаїЦіна квадратного метра житла у великих промисло-вих центрах Піднебесної у 2010 році зросла лише на 9,1%. Разом із тим, за да-ними GlobalPropertyGuide, це — один із найбільш ви-соких темпів зростання не-рухомості в посткризовому світі. Експерти вважають це зростання невиправданим, оскільки воно: а) не базуєть-ся на зростанні добробуту; б) участь у бумі чимдалі частіше беруть інвестори-аматори; в) будівельні ком-панії притримують житло, розраховуючи на майбутнє зростання цін, штучно під-вищуючи дефіцит (нічого не нагадує? — Прим. ред.).

Сировина60% зростання вартості продовольства не можна обґрунтувати ані падінням виробниц тва через повені та посухи, ані, тим більше, зростанням споживання. По-дорожчання продуктів харчу-вання — наслідок приходу на сировинний ринок спекуля-тивного попиту. Зараз інвес-тори та інвестфонди так само вкладаються у ф'ючерси на пшеницю, як раніше — у на-фту. Меншою мірою це тор-кнулося ринку технологічних металів (мідь, літій, цинк), але спекулятивний попит відчува-ється й там.

5 3 1 2 4

У березні 2000 року бум доткомів призвів до обвального падіння індексу NASDAQ і банкрутства сотень компаній, породжених інфоекономікою Силіконової долини.

10 років тому

• Хто купуватиме українські компанії наступного року на стор. 20

• Коли та як Facebook посуне електронну пошту на стор. 28

кут Зору

Топ­5 потенційних пузирівcтор. 48

контракты | № 40 | 05.10.2009?

Італійська нафтогазова компанія Eni та венесуельська Petroleos de Venezuela SA (PdVSA) уклали угоду про створення двох спільних підпри-ємств, які видобуватимуть нафту на блоці «Хунін-5» в басейні ріки Оріноко та будуватимуть нафтопереробний завод у цьому регіоні. Частка венесу-ельської держкорпорації в обох проектах становитиме 60%, італійського концерну — 40%. Спільні інвестиції Eni та PdVSA оцінюють у $17 млрд, з яких $7 млрд готові вкласти італійці. Запаси чорного золота на цьому об'єкті оцінюють у 35 млрд барелів. З 2013 року компанії планують викачу-вати 75 тис. барелів нафти на добу, а у 2018-му — збільшити видобуток до 240 тис. барелів. Влада Венесуели очікує, що спільні з іноземними компа-ніями інвестиції в родовища в поясі річки Оріноко в розмірі понад $80 млрд збільшать видобуток нафти до 2015 року до 2 млн барелів на добу.

кон

тра

ктИ

тИ

Жн

Ясухий залишок

контракти | № 48 | 29.11.20102

епіцентр

Динаміка зростання держ-боргу України загрожує фінан-совій безпеці держави. Такого висновку дійшли аудитори Ра-хункової палати. Приріст про-тягом минулих двох років пере-вищував 100 млрд грн на рік. У 2010-му негативна тенденція збереглася — за 9 місяців держ-борг збільшився на 86 млрд грн.

«Витрати на обслуговування та погашення позик теж стрім-ко зростають. Пікові наванта-ження на держбюджет почали-ся вже 2009-го, коли було ви-

плачено понад 40 млрд грн, а у 2010–2013 роках середньорічні боргові платежі перевищать 50 млрд грн», — йдеться у звіті Рахункової палати. Значні запо-зичення призводять до розба-лансування державних фінан-сів. З початку кризи частка держпозик у структурі сукуп-ного зовнішнього боргу Украї-ни збільшилася з 11,3% до 22,9%.

Темпи зростання держборгу в останні два роки справді на-сторожують. У 2009-му він збільшився на 54%, у 2010-му —

ще на 40%. При цьому, як свід-чить досвід, швидко досягти зниження темпів зростання дуже складно. До кінця 2010 року держборг сягне 38% ВВП, що вище, ніж у більшості країн Центральної та Східної Європи. У 2011-му, за прогноза-ми BG Capital, цей показник сягне максимуму — 41%. Але водночас він набагато нижчий, ніж у середньому по країнах ЄС, де держборг становить 70–80% ВВП. Наприклад, в Ірландії, фінансова система якої не про-

йшла тест на міцність (най-ближчим часом країна отримає допомогу від ЄС у розмірі EUR80–90 млрд), показник зріс до 65,5%.

Як зазначив віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко, 60% — це межа, але не для такої держави, як Україна, нам треба зупинити-ся на 40%. З таким рівнем забор-гованості уряд здатен впорати-ся. «Якщо у світовій економіці не буде нових шоків, які викли-чуть черговий виток кризи у Східній Європі та зокрема в Україні, то нинішній розмір держборгу керований», — вва-жає аналітик ІК BG Capital Віта-лій Ваврищук. Адже уряд, швид-ше за все, скоротить дефіцит бюджету у 2011 році до 4–4,5% ВВП, враховуючи економічне зростання та жорстку позицію МВФ щодо контролю дефіциту бюджету. У Мінфіні запевня-ють, що вже 2011-го розрив між доходами та витратами скарбни-ці зменшиться на 34%.

«Наступного року держборг зросте, за нашими прогнозами, на $15 млрд. З них $6 млрд — кредит МВФ, який поповнить резерви НБУ. Крім того, части-ну позикових ресурсів буде спрямовано на рекапіталізацію банків. З огляду на це приріст становитиме 25–30%, тож рік буде важким. Але вже 2012-го вплив цих чинників почне зменшуватися, тож темпи зростання сповільняться до 15–20% на рік», — вважає ана-літик. Контрольованим рівень боргового навантаження вва-жають і в Standard & Poor's. Щоправда, з деякими застере-женнями. За словами директо-ра напряму «Суверенні рей-тинги» Френкліна Гілла, Украї-на надто сильно залежить від грошей МВФ.

Корпорація Attachmate, що належить інвестфондам Francisco Partners, Golden Gate Capital та Thoma Bravo, купує одного з провідних світових ви-робників програмного забезпечення Novell Inc. Сума угоди, яку планують закрити в I кварталі 2011 року, — $2,2 млрд. За умовами трансакції, один із найбільших акціонерів Novell, Elliott Management Corporation, стане влас-ником пакета акцій Attachmate. Крім того, Novell продасть деякі активи ін-телектуальної власності консорціуму CPTN Holdings LLC під управлінням Microsoft за $450 млн. Злиття дасть Attachmate змогу значно розширити свій інвестиційний портфель. Після оголошення про угоду акції розробника ПЗ подорожчали на 6,1%, з початку року цінні папери компанії зросли на 44%. У 2009-му фінансовому році виручка Novell становила $862,2 млн, збитки — $212,7 млн, активи (на 31 жовтня 2009 року) — $1,9 млрд.

Італійці у джунгляхEni та PdVSA інвестують у нафту

Програми. Дорого!Novell знайшов покупця

Кол

аж С

ергі

я ГЕ

ТУ

НА

Венесуела США

ПОРЯТУНОК УКРАЇНИКерівництво держави

готове залучити до кінця 2010 року ще 20 млрд грн

Що за країна

Священий обов'язокТемпи зростання державного боргу загрожують національній безпеці

контракты | № 40 | 05.10.2009 ?

ДИВО ТИЖНЯ

Mahindra & Mahindra Ltd, підрозділ Mahindra Group і найбільший автовиробник Ін-дії, купує контрольний пакет акцій (70%) корейської компанії SsangYong Motor Co. Загальна сума угоди, яку планують закрити до березня 2011 року, — $463 млн. Попередньої домовленості про трансакцію було досягнуто ще в серпні цього року. Раніше SsangYong належала китайській SAIC, але у кризу, коли продаж компанії обвалився на 30%, акціонери з Піднебесної відмовилися рятувати компанію й у підсумку втратили над нею контроль. З лютого 2009-го SsangYong перебуває в процесі банкрутства. У рамках програми порятунку корейської компанії індійські інвестори планують випустити три нові моделі автомобілів у найближчі чотири роки, а також отримати доступ до виробничих технологій SsangYong та її дилер-ської мережі. Минулого фінансового року, що завершився 31 березня, виручка Mahindra & Mahindra сягнула майже $7,2 млрд. На українському ринку SsangYong представлений позашляховиками Actyon, New Kyron, Rexton.

3контракти | № 48 | 29.11.2010

З вітерцем!Індійці купують SsandYong

Я вірю, що коли цей номер вийде, президент уже ветує Податковий кодекс. Але поки що президент, прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри та голова Держкомпідприємництва, як і раніше, удають, що на Майдані зібралися ті, «хто не хоче платити податки». І це, звісно, неправда. Під-приємці стверджують, що вони в такий спосіб борються за виживання. І це теж — напівправда.

Люди, які пройшли су-вору школу 1990-х, ви-живуть за будь-яких роз-кладів. Платитимуть ха-барі, платитимуть за дах, частково або цілком пі-дуть у тінь. Дехто з них навіть від цього виграє. Але парадокс полягає в тому, що ВОНИ ХОЧУТЬ СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ, хочуть працювати офі-ційно. Але для цього по-датки мають бути посильними. Тому жорстко, мовою ультиматуму де-сятки тисяч людей вимагають від влади надати їм право бути платника-ми податків.

Навіщо? Відповідь начебто очевидна, хоча її не так легко сформулю-вати. У першу чергу це питання почуття власної гідності, що має вкрай непрямий стосунок до вигоди. Воно штовхає на ризик, на самопожерт-ву, змушує переселятися в намети й ночувати на асфальті під зливою. І все це заради того, щоб сказати: «Я — платник податків». Це тектоніч-не зрушення національної психології. Ці слова рівноцінні фразі: «Я — хазяїн». І влада почула цю фразу, і їй не було чого заперечити, хоча до цого передбачалося, що господарює тут вона. Коли народ рушив на Банкову, влада повелася, як злочинець — сховалася. Наступна стадія: вона почне виправдовуватися. А потім її каратимуть.

Бо в дім повернувся хазяїн, тобто платник податків. Наразі він пере-віряє, чи все на місці. Народний аудит лише почався, але вже з'ясувалося, що дещо зникло. Вимога притягти до відповідальності ідеологів і розробників Податкового кодексу — це лише перші оргвис-новки.

Чи бачена річ: народ зацікавився таким специфічним документом, як Податковий кодекс. І навіть вимагає внести до нього поправки, і ці по-правки поспіхом вносять. Гадаю, коли Податковий кодекс з'явиться, це буде документ, істотно наближений до суспільного договору, а не та кулуарна підлість, яку нам намагалися підсунути. Можна констатувати: звичайні люди, ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ, самі розпочали реалізацію ре-форм. Очолили, так би мовити, процес. Справа чиновників (наприклад, голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського) тепер бігати за ними й записувати, та й то якщо дозволять.

Я не знаю, як розвиватимуться події. Як довго вируватиме Май-дан, коли ухвалять ще один кодекс, чи досягнуть підприємці переви-борів до парламенту. Але це дріб-ниці порівняно з тим, що вже ста-лося. А сталося диво: напівмаргі-нальне населення в одну дощову листопадову ніч зробило величезний крок у бік Суспільства. Бо мітингувальники вже відстояли право нази-ватися платниками податків не лише для себе, а й для всіх нас.

Дмитро ФІОНІК

Продовження теми на стор. 4–16

«Будь-яка зміна прокладає шлях іншим змінам».

•Нікколо

Макіавеллі

Хто тут хазяїн

Скорочення зовнішнього боргу банківського сектора — ще одна позитивна тенденція. Заборона на валютне кредиту-вання та зниження попиту на

банківські ресурси привели до того, що фінустанови спрямо-вують валютну ліквідність на погашення зов ніш ніх кредитів. У 2010-му, за оцінкою BG Capital, коефіцієнт рефінансу-вання (відношення нових позик до виплат) становитиме 70%, а наступного року підвищиться до 90–95%, що свідчить про швидку стабілізацію рівня зо-внішнього боргу банківського сектора. У корпоративному секторі заборгованість, навпа-ки, зростатиме й надалі, зде-більшого за рахунок нарощу-вання торгових кредитів. Але оскільки це переважно позики пов'язаних компаній, то вони

не створять серйозних проб лем для економіки.

До 1 липня 2010 року сукуп-ний зовнішній борг України сягнув $104,5 млрд. Втім, його

рівень до ВВП навіть знижуєть-ся. Здебільшого завдяки зрос-танню номінального валового продукту, який 2009-го збіль-шився на 3%, а 2010-го — вже на 9%. За оцінкою BG Capital, торік зовнішній борг становив 90% ВВП, до кінця 2010-го цей по-казник знизиться до 78%, а у 2011-му — до 72%. З одного боку, зростання номінального ВВП вказує на високі темпи ін-фляції, але з іншого — його збільшення знижує макроеко-номічні ризики, пов'язані з на-рощуванням боргу й приватно-го, і державного.

Олена СТРУК

У структурі сукупного боргу України держборг витісняє приватний

ПІРАМІДАДинаміка змін державного боргу Украіни

0

20

40

60

80

100

120

01.01.2004 01.01.2005 01.01.2006 01.01.2007 01.01.2008 01.01.2009 01.01.2010 01.07.2010

10,7

23,8

11,7

30,6

11,8

39,6

11,8

104,5

25,2

54,5

12,316,7

103,3

24,0

101,6

79,9

Зовнішній держборгСукупний зовнішній борг України

$ млрд

За даними НБУ

Індія

Українці не виходили на Майдан, коли владу після президентських виборів було фактич­но узурповано шля­

хом створення коаліції за участі окремих депутатів. Звісно, ав­торитет Конституційного Суду — це святе, але коли формував­ся уряд Миколи Азарова, його рішення щодо легітимності ко­аліції тушок ще не було. Та й до стін Конституційного Суду ще недавно приходили натовпи де­монстрантів.

Українці не виходили на Майдан, коли їхній новий пре­зидент, ні з ким не радячись, вирішив обміняти міфічну знижку на газ на продовження строків базування російського флоту в Севастополі.

Українці не виходили на Майдан, коли одразу — рішен­ням Конституційного Суду — один текст Конституції було замінено на інший і влада, за яку вони голосували з одними повноваженнями, виявилася з іншими.

Українці не виходили на Майдан, коли влада вирішила, що може жити за однією редак­цією Конституції, а переобира­тися за іншою.

Але коли влада залізла їм до кишені — прийняла Податко­вий кодекс, що багато дрібних підприємців сприйняли як крах їхньої роботи або бізнесу, — українці вийшли.

З усього цього можна зроби­ти один простий висновок — українці втомилися від політи­ки. Але не втомилися від еко­номіки.

Від нової влади вони, звісно, не очікували покращення жит­тя вже сьогодні — але вони хоча б не розраховували на по­гіршення. Вірніше, так: електорат заходу й центру країни очікував від Віктора Януковича політичних поступок Росії, але навряд чи думав про значні економічні проблеми. А електорат сходу очіку­вав від свого кандидата покращення життя, про яке стільки гово­рили в Партії регіонів, доки вона була в опозиції.

Обидві електоральні групи прорахувалися. Говорити про якесь серйозне зближення з Росією після Харківських угод не випадає. Навпаки, відносини з Москвою погіршуються з кож­ним днем. А ось покращення життя не спостерігається — на­томість влада показала себе жорсткою й безкомпромісною за­хисницею інтересів олігархократії та корумпованої системи управління.

Прихильників такої системи чимало у владі й серед олігархів. Але їх немає серед звичайних людей — ані на сході, ані на заході, ані в центрі, ніде. Бо люди ніколи не голосують за мотузку, на якій їх повісять — навіть якщо ця мотузка прочитає їм перед стратою оповідання Чехова.

Владі потрібні гроші — у цьому сумнівів немає. Але в неї не ви-никає навіть думки, що ці гроші можна було б отримати у вели-кого бізнесу, що мільярди, яких вистачило б на порятунок укра-їнської соціалки та на інвестиції в українську економіку, наза-вжди зависли в офшорах Кіпру та інших зручних країн. При цьому відправили їх в офшори ті самі люди, які готують Подат-ковий кодекс і за нього голосують.

Тож вигуки влади про податкову рівноправність вкрай цинічні. Так, лазівок у податковому законодавстві вистачало, хто б сумнівався. Але ті великі фірми, які ними користувалися, знайдуть можливість мінімі­зувати витрати. По суті, влада хоче, щоб бідняки утримували жебра­ків — у той час як багатії викачуватимуть гроші геть з України.

Це феодальне ставлення до економіки не може не породити со­ціального протесту. Протесту насамперед економічного, а не по­літичного характеру. Люди, які втрачають гроші, починають розу­міти те, що розсудливій людині було зрозуміло завжди, — що під прикриттям розмов про НАТО й Росію, українську та російську мови, Ковпака і Бандеру їх грабували, грабували, грабували — і створюють зручні умови для продовження грабунку.

Саме тому виникає протестний рух нового роду — не пов’язаний із політичними поглядами, не скутий регіональними кордонами. Цей рух загрожує не лише владі Партії регіонів, а й усій україн­ській політичній еліті загалом.

Владі доведеться приймати ще чимало непопулярних рішень в умовах відсутності суспільної підтримки, наростання протестних настроїв і подальшого погіршення соціального стану населення. У такій ситуації влада швидко перестає бути справжньою владою — її велич помітна хіба що по телевізору, а в реальності вона валя­ється на землі, лякаючи західних кредиторів.

Питання лише в тому, чи може таку владу хтось підібрати.

Віталій ПОРТНИКОВ

епіцентр кут зору

Інший протестЧому платники податків не голосують за мотузку, на якій їх повісять

контракти | № 48 | 29.11.20104

Влада хоче, щоб бідняки утримували жебраків, у той час як багатії викачуватимуть гроші геть з України

УН

ІАН

контракти | № 48 | 29.11.2010 5

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

фоторепортаж

контракты | № 48 | 29.11.2010

епіцентр

Вечірній Київ22 листопада 50 тис. експертів зі спрощеної системи оподаткування пішли на прийом до президента, щоб допомогти йому провести експертизу Податкового кодексу. Але, не заставши його на роботі, вирушили на Майдан, де й залишилися на ніч.

«Я ухвалюватиму рішення, коли побачу повну картину, коли отримаю висновки

експертів».

•Віктор Янукович

«Покличте, будь ласка, президента»

Когось навіть били по голові

Насправді водночас відбувалося два мітинги: один на Майдані, другий — на Банковій

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

контракти | № 48 | 29.11.2010 7

Загони підприємців постійно курсували між Майданом і Банковою, періодично перекриваючи Інститутську

Не поговоривши із Президентом, ніхто йти не збирався

Більшість мітингувальників на Банковій не помістилися

Вони

обі

цяли

податковий кодексепіцентр

8 контракти | № 48 | 29.11.2010

Андрій ПОРИТКО,

заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

У процесі прийняття Податко-вого кодексу привертали увагу дві речі. Перша — це поспіх, з яким його приймали. Друга — цілковита глухота протагоністів ПК до будь-яких зауважень і критики. З єдиним, мабуть, ви-нятком — уряд усе-таки прислу-хався до зауважень, висловле-них МВФ. Поспіх прийняття явно сирого ПК пояснюється одним: він був дуже потрібен. Але, звісно, не з тією метою, яка офіційно декларувалася.

Щодо офіційної позиції, то недавно призначений голова комітету ВРУ з питань податко-вої та митної політики Віталій Хомутинник заявляв, що в По-датковому кодексі закладено механізм, який стимулюватиме підприємницьку активність і

допоможе вивести бізнес із тіні. Таким механізмом депутат Хо-мутинник, як випливає з його висловлювань на телеканалі «Україна», вважає те, що «будь-яке підприємство, яке має обо-

рот до 3 млн грн, матиме можли-вість перейти на спрощену сис-тему оподаткування».

Якщо це не пряма брехня, то щонайменше свідома маніпуля-ція. Тому що, по-перше, далеко не «будь-яке» підприємство зможе скористатися цією піль-

гою. Пунктом 154.6 ПК встанов-лено низку обмежень для таких підприємств, зокрема перелік з 19 видів діяльності, яким пільга недоступна. По-друге, маніпу-ляцією є застосування терміна

«спрощена система оподатку-вання». За ПК спрощена систе-ма оподаткування для юросіб недоступна взагалі. Те, про що говорить Хомутинник, — це ну-льова ставка податку на прибу-ток. Тобто підприємство веде повний, а не спрощений облік,

формально є платником подат-ку на прибуток, лише за нульо-вою ставкою, та ще й постійно приймає в себе гостей з подат-кової, які тільки й прагнуть зна-йти підстави перевести його з нульової ставки на повну, та ще й нарахувати штраф, погрожу-ючи керівниц тву статтею за ухилення від оподаткування.

Важко зрозуміти, застосову-ючи загальноприйняту логіку, і твердження Хомутинника про те, що якщо з тіні (у якій зараз, за його оцінками, перебуває 40–50% ВВП) вийде хоча б 10% бізнесу, то це приведе до надхо-дження до бюджету 40 млрд грн. За його ж словами, це має з над-лишком перекрити дефіцит Пенсійного фонду (27 млрд грн).

— Як дізнатися, чи політик бреше?

— Дивіться на його губи. Якщо ворушаться —

значить, бреше.

•Американське

спостереження

Кому й для чого треба було прийняти такий Податковий кодекс

*Рівень брехні, що пролунала з вуст чиновників і депутатів під час підготовки Податкового кодексу, зашкалював.

Хто це зробив

«П’ять років без податків для малого

бізнесу».

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент

«Ми також запроси-мо представників

опозиції, адже уряд максимально відкритий для

діалогу та критики. Ми дамо можливість виступити кожному,

хто хоче внести конструктивні

пропозиції до зако-нопроекту».

«Жодних нових перевірок не буде».

Микола АзАрОВ, прем'єр-міністр

«В оптимізаторів ба-гато зайвих грошей

для того, щоб купува-ти й замовляти такі масові акції протес-

ту. Я не ро зу мію, чому самозайняті, які чесно працюють, мо-жуть бути незадово-лені. Ми їх взагалі не чіпали, вони як пра-цювали, так і працю-ють. Понад те, ми їм покращили умови».

Михайло

БрОдсьКИй, голова Державного комітету України

з питань регуляторної політики та

підприємництва

«Усі ці питання, що кодекс розв'яже

руки податківцям, що буде якесь поси-

лення, — я хочу, щоб мені взяли й по-

казали, де хто ба-чить норми,

порівняно з чинним законодавством, які посилюють (повно-важення ДПАУ. —

Прим. ред.). Де пройшли якісь поси-

лення проведення перевірок? Де якісь

нові підстави для проведення перевірок?»

сергій ЛеКАрь, заступник

голови ДПАУ

«Касові апарати для підприємців, які

працюють на спрощеній системі оподаткування, не вводитимуть — у жодному варіанті

Податкового кодек-су про касові апара-ти для спрощенців

не йшлося».

сергій ТігіПКО, віце-прем'єр-міністр України, лідер партії

«Сильна Україна»

Уряд прислухався лише до зауважень МВФ

контракти | № 48 | 29.11.2010 9

По-перше, звідки ці гроші ві-зьмуться 2011 року і протягом чотирьох наступних, якщо «будь-яке підприємство» плати-тиме податок на прибуток за ставкою 0%? По-друге, якщо ототожнювати ВВП з надхо-дженнями до бюджету... ну, за такою методикою його можна рахувати й не у гривнях, а, ска-жімо, в кіловат-годинах чи кіло-грамах на квадратний метр. А судячи з усього, голова парла-ментського комітету саме так і рахує. Тому що 40 млрд якраз і виходить, якщо від планового ВВП цього року (1 трлн грн) взяти 40%, а з них потім ще 10%. По-третє — що за мінімалізм? Нащо було город городити за-ради 10% виходу з тіні? Чому було не прийняти такі закони (не лише податкові), щоб тіні не залишилося взагалі?

Але влада не просто маніпу-лює. Влада бреше. Ось прикла-ди. Прем’єр-міністр Микола Азаров обіцяє: «Жодних нових перевірок не буде». І тут же в ПК у другому читанні з’явля єть-ся поняття «фактичні перевір-ки» (п. 75.1). До речі, автором цієї новації є ніхто інший, як згадуваний вище Віталій Хому-тинник. На підприємстві по-датківці (щонайменше двоє — п. 80.7) з’являтимуться без по-передження (п. 80.1) і залишати-муться протягом 10 днів, з можли-вістю продовжити цей термін ще на 5 днів (ст. 82). Перелік підстав

для перевірки встановлено пунк-том 80.2, серед них є, наприклад, «письмове звернення покупця (споживача), оформлене відпо-відно до закону».

Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко зауважив: «У жодному варіанті Податкового кодексу про касові апарати для спро-щенців не йшлося». Якщо це не брехня, то непоінформованість, яка у випадку настільки висо-кого державного службовця означає кричущу некомпетент-ність. У проекті ПК за номером 6509 обов’язковість РРО для аб-солютної більшості спрощенців встановлювалася частиною 21 пункту 21 Прикінцевих по-ложень, яка вносила зміни до ст. 9 Закону про РРО. За при-йнятим ПК, РРО для спрощен-ців не є обов’язковими — та це не значить, що «про них не йдеться». Маніпулює правдою

віце-прем’єр і тоді, коли каже, що причиною масового невдо-волення підприємців Податко-вим кодексом є те, що «великий потік контрабанди йде, реалізу-ється через такі підприємства». Яке відношення мають правила оподаткування малого й серед-нього бізнесу до вікон на кордо-ні? Щоб закрити вікна — і осу-шити грошовий потік, який по-чинається струмочками на кор-донних переходах, а закінчуєть-ся у високих київських кабіне-тах, — треба вживати геть інших заходів, ніж зміна спосо-бу оподаткування приватних підприємців.

Чи можна вважати наївністю висловлювання голови Держ-компідприємництва, що про-тести підприємців мають замов-ний характер і куплені оптимі-заторами, які мають багато зай-вих грошей? Попередження про майбутні протести з’я ви ли-ся ще в червні, тож нині запізно робити великі очі. Твердження про те, що протести куп лені, — це аргументи рівня «наколотих апельсинів» і «15 доларів за го-дину», які ми пам’ятаємо з 2004 року. Як і твердження, що протестувальники «в очі не ба-чили кодексу».

Найбільша ж неправда — це слова про те, що «уряд макси-мально відкритий для діалогу та критики», що кожного, хто хоче внести конструктивні зміни в законопроект, вислухають. До

попереднього голови Комітету ВР з питань податкової та мит-ної політики Сергія Терьохіна можна мати свої претензії. Але його зауваження до розділу І Кодексу, як і до інших розділів, — і справедливі, і конструктив-ні. Однак голосування за про-ект кодексу (яке влада постара-лася провести максимально та-ємно і навіть не погодилася транслювати обговорення на площу перед Верховною Радою) показало, що провладна біль-шість не збирається напружу-вати мозок, ділячи зауваження на конструктивні та некон-структивні. До уваги бралася лише фракційна належність їхніх авторів.

До речі, за статтею 84 Консти-туції України, голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народ-ним депутатом України особис-

то. КСУ в рішенні від 7 липня 1998 р. № 11-рп/98 роз’яснив, що депутат не може нікому пе-редати своє право голосувати. За цим рішенням практика го-лосування одного депутата за іншого не має юридичних під-став, є порушенням встановле-ної Конституцією процедури і, відповідно, підставою для ви-знання прийнятих таким шля-хом актів неконституційними.

Звісно, в новій країні, яку будує ця влада, можна передба-чити іншу процедуру голосу-вання. Наприклад, не бюлете-нями, не картками, а притис-канням пальців до сенсора. Це могло б гарантувати особисту участь депутата в голосуванні. Якщо ж депутат не захоче обтя-жувати себе відвідинами пле-нарних засідань, він зможе де-легувати керівникові фракції... палець, як це прийнято в япон-

ських якудза. Це б водночас добре символізувало сутність такої влади.

Ось тільки навіщо в такому разі й узагалі за пропорційної виборчої системи потрібен такий великий депутатський корпус?

Що ж до питання, навіщо по-трібно було приймати Податко-вий кодекс, який зменшує напов нення бюджету, ставить суб’єктів господарювання в не-рівні умови, потенційно збіль-шує безробіття та зменшує кон-курентоспроможність України на світовому ринку, то на це питання вже відповіли самі підприємці-протестувальники. Якщо частину з них вигнати з бізнесу, а інших змусити жити в постійному страху перед «фак-тичною перевіркою» — керува-ти населенням країни стане значно простіше.

Влада не просто маніпулює, влада бреше

контракти | № 48 | 29.11.201010

Павло СЄРОВ

Податковий кодекс прийня­то, і нове життя в країні поч­неться вже за квартал: біль­шість нормативів, які знищу­ють малий та середній бізнес, введуть у дію з 1 квітня 2011 року. Влада відверто про­демонструвала, яку країну вона будуватиме. Фактично при­йняття Податкового кодексу змушує говорити про забуті було питання класової бороть­би. Бо цей кодекс — у першу чергу не фіскальний документ, а знаряддя перекроювання сус­пільства: ліквідації середньої та дрібної буржуазії як класу.

Кастрація спрощенців

Перше. Поріг річного оборо­ту, після якого починається за­гальна система оподаткуван­ня, становитиме 300 тис. грн без контрольно­касового апа­рата та 600 тис. грн — з апара­том. Вимогою підприємців було зберегти стару систему з порогом у 500 тис. грн. Тепер

існування спрощенки постав­лено в залежність від касового апарата, що стане символом нових податкових правил. Саме касовий апарат прем'єр Микола Азаров і голова Держ­компідприємництва Михайло Бродський вважають голо­вним контрольним механіз­мом для «крамарів».

Саме по собі впровадження касового апарата не було б таким страшним, якби не інші, посилені донезмоги, повнова­ження податкових органів.

Друге. Перелік видів діяль­ності, виведених із системи єдиного податку, містить майже два десятки пунктів. 19 листо­

пада, уже наступного дня після прийняття кодексу, було «по­милувано» всі транспортні по­слуги, діяльність у сферах роз­ваг, теле­ і радіомовлення, гео­логії та геодезії, технічних до­сліджень, у сфері торгівлі через торговельні автомати та секонд­хенд. На останній, однак, чекає ще сито Митного кодексу.

Тепер остаточний на даний момент список «заборонених» до спрощенки видів діяльності виглядає таким чином:• виробництво і роздрібний

продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу пива та столових вин фізосо­бами);

• виробництво і роздрібний продаж паливно­мастильних матеріалів;

• діяльність, пов'язана з доро­гоцінними металами та до­рогоцінним камінням;

• видобуток і реалізація ко­рисних копалин;

• фінансова діяльність, опера­ції з нерухомим майном, зо­

крема надання в оренду/су­боренду торговельних місць та інші послуги на ринках та/або в торговельних об'єктах;

• оптова торгівля і посередниц­тво в оптовій торгівлі;

• зовнішньоекономічна діяль­ність;

• пошта та зв'язок;• розслідування й забезпечен­

ня безпеки;• діяльність у сфері права;• бухгалтерський облік та

аудит;• консультування з питань ко­

мерційної діяльності та управління;

• діяльність з управління під­

приємствами, допоміжна ді­яльність у сфері держуправ­ління;

• рекламна діяльність;• добір і забезпечення персо­

налу;• перепродаж предметів мис­

тец тва, організація аукціо­нів;

• роздрібна торгівля виробами з дорогоцінних металів;

• роздрібна торгівля через ін­тернет.Як бачимо, у більшості ви­

падків це — справді «смачні» види діяльності, і саме на такі показові пункти, як торгівля антикваріатом, ювелірні мага­зини, зовнішньоекономічна ді­яльність, люблять посилатися апологети Податкового кодек­су. При цьому сумніви викли­кає виключення зі списку спрощеної системи роздрібної торгівлі через інтернет, юр­консультацій, продажу ПММ, кадрових агентств, бухобліку й аудиту — сфер, де задіяно значну кількість фізосіб, чиї

доходи аж ніяк не дозволяють говорити про них, як про за­грозу наповненню бюджету.

Та сама ліквідація інтернет­торгівлі як виду діяльності на спрощеній системі прямо грає на руку власникам великих тор­говельних мереж, які тепер по­збуваються конкурентів. В ін­тересах великого бізнесу й біль­шість інших пунктів, виведених зі спрощеної системи. Крім лік­відації конкуренції з боку дріб­ної буржуазії, суть урізування цієї системи, серед іншого, і в тому, щоб чиновники та вели­кий бізнес могли тепер моно­полізувати й кон тролювати га­лузі, які раніше випадали зі

сфери їхньої уваги. Такими є послуги у сфері управління, до­бору кадрів, забезпечення без­пеки — ті сфери, які раніше створювали для фізосіб «захис­не коло» від держави, дозволя­ючи спілкуватися з нею якнай­менше. Раніше можна було за­безпечувати діяльність СПД, працюючи з таким самим СПД — бухгалтером, охоронцем, юристом чи страховиком. Тепер цього не буде, і будь­якого підприємця ставлять в умови, коли за ним починає не­всипно стежити око Великого Брата.

Третє. У новому кодексі спрощена система не поширю­ється на юридичних осіб. Крім того, фактично заборонено малі підприємства. Малі під­приємства — основа середньо­го класу не лише на Заході, а й у Латинській Америці, Півден­ній Кореї, Китаї. Наша ж дер­жава робить усе це цілком сві­домо — для більшого розорен­ня підприємців, бо якщо еспе­дешник відповідає в разі бан­крутства всім своїм майном, то в малих підприємств існує лише лімітована відповідаль­ність. Тепер у разі неминучого банкрутства податківці відбе­руть усе — аж до квартири.

Четверте. Спрощенцям можна буде наймати на роботу не двох осіб, а чотирьох (а рес­торанам дозволено наймати вісь мох). Окремо від єдиного

податковий кодексепіцентр

Як Податковий кодекс покращить життя малому бізнесу

*Впровадження касового апарата не було б таким страшним, якби не інші, посилені донезмоги, повноваження податкових органів.

Податкові канікули в дії

Цей кодекс — знаряддя ліквідації середньої та дрібної буржуазії як класу

«Варто публікувати проекти законів,

що зачіпають економічне й соціальне

життя, щоб кожен, кого вони стосуються,

міг висловити свої погляди, подати

заперечення, сформулювати

коментарі й пропозиції.

Це уможливить мобілізацію суспільної

думки проти законів і правил,

які ускладнюють економічну діяльність

або спрямовані на збагачення певних груп».

•Ернандо де Сото,

«Інший шлях»

податковий кодексепіцентр

податку фізособам доведеться сплачувати і єдиний соціаль­ний внесок із мінімальної зарп­лати, розмір якого становитиме 319 грн.

П'яте. Відтепер великий біз­нес відсторонено від відносин із малим. Кодекс забороняє ве­ликим підприємствам відноси­ти до витрат усе, що вони купи­ли в малих. Тобто тепер за ці покупки вони мають платити із чистого прибутку, за рахунок, теоретично, коштів власників. Таким чином фактично запро­ваджено заборону контактів спрощенців із підприємствами загальної системи. Це свідоме виведення середнього класу в гетто — щонайбільше на базар, де йому милостиво залишають право торгувати з іншими ес­педешником.

Шосте. Крім того, 15%­м по­датком обкладається дохід спрощенців, отриманий від ді­яльності, не зазначеній у від­повідному свідоцтві фізособи­підприємця, а також від фі­нансових операцій, на які не поширюється спрощена сис­тема оподаткування.

Сьоме. У разі здійснення фізособою­підприємцем діяль­ності не за місцем, зазначеним у свідоцтві, приватник зобов'я­за ний оплатити податок за ставкою 600 грн на місяць із початку звітного року, в якому виявлено таке порушення, з урахуванням оплаченого по­датку за цей період. При цьому такий платник податку зобо­в'я зан ий внести зміни до свідо­цтва платника податку.

Дві останні норми введуть у дію з 1 квітня 2011 року.

Восьме. У разі, якщо вар­тість сумарного залишку това­рів на торговельному місці та/або на складі у фізособи­підприємця при здійсненні ним роздрібної торгівлі пере­вищує передбачений для тако­го платника граничний обсяг річного доходу, фізособа зобов'язана перейти на за­гальну систему оподаткування з наступного кварталу. Вона

також втрачає право платити податки за спрощеною систе­мою протягом наступного ка­лендарного року.

Передбачається, що цю норму введуть з 1 липня 2011 року.

До нас їде ревізор

Жоден касовий апарат не зрівняється з тотальним роз­ширенням функцій податко­вих органів. Додатково до вже існуючих камеральних, плано­вих і позапланових виїзних перевірок Кодексом введено документальні невиїзні та фактичні перевірки. Це закрі­плює майже необмежені права податкових органів щодо проведення перевірок будь­кого і будь­коли, на роз­суд податкових органів.

Взагалі ж, пунктів, за якими можуть законно «роздягнути», формально лише сім. Однак прописано їх так, що ясно — основою перевірок стане пря­мий донос. В іншому ключі не­можливо розуміти формулю­вання «у разі отримання ін­формації, що свідчить про можливі порушення платни­ком податків законодавства» (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80) або «у разі отримання інформації про використання роботи найма­них осіб без належного оформ­

лення трудових відносин і ви­плати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету» (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80).

Позапланові перевірки мо­жуть проводитися на таких підставах. Наприклад, якщо за результатами «отримання ін­формації виявлено факт, що свідчить про можливе пору­шення платником податків за­конодавства». Або якщо «платником податків надано уточнюючий розрахунок за перевірений період». Або ж «отримано інформацію про ухиляння від оподаткування виплаченої (нарахованої) на­йнятим особам заробітної плати або інших виплат, що підлягають оподаткуванню».

Самі строки перевірок для великих платників податків збільшено. Планові можуть тривати від 20 до 30 робочих днів, позапланові — від 10 до

15 робочих днів.Словом, бійтеся доносу й ви­

плат у конвертах: податківці перевірятимуть, як оформле­но працівників підприємств, яку офіційну зарплату вони отримують, які внески вони платять до пенсійного та інших соціальних фондів.

Права податківців стають во­істину безмежними. Тепер вони можуть, навіть не аргу­ментуючи свій запит, отриму­вати у платників податків ін­формацію, довідки та копії до­кументів «про фінансово­господарську діяльність», і, найголовніше, застосовувати адміністративний арешт майна платника податків у разі «не­представлення для перевірки документів, їхніх копій».

В останньому разі Держком­підприємництва роз'яснює, що мається на увазі «лише» адміністративний арешт майна на 96 годин. Держком­підприємництва звертає увагу, що заарештувати кошти на ра­хунку платника податків можна лише за рішенням суду, а рішення про арешт майна може бути оскаржено в адмі­ністративному або судовому порядку. Також платник по­датків має право на відшкоду­вання з бюджету шкоди, запо­діяної неправомірним аре­штом майна. Однак зрозуміти,

на чийому боці буде суд, не­складно.

У якості втішливого перехід­ного положення фінансові санкції за порушення подат­кового законодавства до плат­ників податку на прибуток підприємств і платників по­датків, які перейшли на за­гальну систему оподаткуван­ня, не будуть застосовуватися протягом ІІ і ІІІ кварталів 2011 року. Тобто більшість під­приємців доберуть смаку по­даткових канікул у другій по­ловині 2011­го.

Є й невеликий пункт, що стосується відповідальності податківців. Податкову сваво­лю урізали лише у двох випад­ках, передбачивши штрафи на смішні суми. Кодекс України про адміністративні правопо­рушення доповнено статтею про відповідальність податків­ців за відмову прийняти по­даткову декларацію. За такі дії

пропонується їх штрафувати на суму 340–689 грн. Те саме стосується випадків, коли по­садові особи для прийняття декларації вимагають змінити зазначені в ній показники.

Всі на завод

Влада проігнорувала претен­зії підприємців із кількох при­чин. По­перше, вона прекрас­но поінформована про справ­жні порушення, які існують у податковій сфері. Поінформо­вана тому, що багато її пред­ставників самі брали участь у ювелірній торгівлі, антиквар­ному бізнесі, видобутку ко­рисних копалин. Але ці групи всередині еліти виявилися менш впливовими на тлі напо­ру фіскальних ідей Миколи Яновича. При цьому інші групи лобістів застовбили собі преференції ще на етапі підго­товки кодексу: недарма до нього, наприклад, вписано пільги для будівництва готелів і роздрібної торгівлі пивом і вином. Отже, враховано інтер­еси когось із авторів кодексу.

По­друге, влада погано про­рахувала, як поведеться та іс­тотна частина населення, яка не поїде із країни, не піде в тінь і не перейде на загальну систе­му. Таких тепер буде понад 1 млн. І саме вони будуть готові до активних протестних дій.

По­третє, наявна неприхова­на спроба чиновництва збіль­шити армію своїх годувальників­хабародавців за рахунок ко­лишніх малих і середніх бізнес­менів, які втечуть у тінь. Осо­бливо це стосується провінції, у якій усе на очах, і де альтерна­тиви просто немає. Для провін­ційного власника магазинчика найбільш радикальним спосо­бом залишається поповнення рядів гастарбайтерів.

По­четверте, міркування влади про те, що колишній мі­німізатор піде працювати на завод, з головою видають не лише класову сутність справж­ніх авторів кодексу — спайки великого бізнесу й чиновниц­тва, а і їхню дивну недоумкува­тість. Прагнення загнати всіх на заводи безглузде з тієї еле­ментарної причини, що армади нових безробітних просто нема куди наймати. Нинішні рефор­матори мислять категоріями рідного регіону — промислово­го південного сходу України, де є великі підприємства. Але в Україні є й інші регіони, де про­мисловості особливої немає й колишньому дрібному бізнес­мену подітися нема куди.

контракти | № 48 | 29.11.201012

Бійтеся доносу й виплат у конвертах

контракти | № 48 | 29.11.201014

епі­центр комен­та­рі

Причина майбутнього по ­до рожчання — акцизи: проектом Податко вого кодексу (що очікує пре­

зидентського підпису) цей податок для бензинів підвищено зі 132 EUR/т до 182 EUR/т. Ставки акцизу для дизельного палива (із вмістом сірки 0,035–0,2%) зрос­туть із 50 EUR/т до 69 EUR/т. Крім того, запро ваджується акциз у роз­мірі 40 EUR/т для скрапленого газу, з якого раніше цей податок не стягу­вали.

За підрахунками директора консалтингової групи «А­95» Сергія Куюна, підвищення акцизів на бензин зі 132 EUR/т до 182 EUR/т призведе до зростання роздрібної ціни А­95 приблизно на 50 коп. З огляду на нинішні 7,67–7,8 грн/л, у січні вартість високооктаново­го пального може збільшитися до 8,2–8,3 грн.

Менш відчутним буде подорожчання дизпалива: збільшення став­ки акцизу для ДП на 19 EUR/т у перерахуванні на літр додає до роз­дрібної ціни приблизно 20 коп. Відповідно, середня вартість дизель­ного палива в січні зросте з нинішніх 6,95–7 грн/л до 7,15–7,2 грн/л. Вартість скрапленого газу — найдешевшого моторного пального в Україні — у роздробі підвищиться на 35–40 коп., до рівня 5,1–5,15 грн/л.

Підвищення акцизів на бензин, ДП і скраплений газ розробники кодексу обґрунтовують необхідністю компенсації (для бюджету) транспортного збору, який частково скасовується кодексом. Зараз цей податок сплачується за кожен рік експлуатації транспортного засобу і, теоретично, витрачається на ремонт автодоріг. Із січня 2011 року його буде змінено збором за першу реєстрацію транспорт­ного засобу — разовим платежем, який стягуватимуть при постанов­ці на облік. Різницю саме й мають компенсувати підвищені акцизи.

«Ми знімаємо податок із власників транспортних засобів, розрахо­вуючи на значну частину надходжень у вигляді акцизів на бензин... Що більше людина їздить, що більший в неї автомобіль, то більше вона споживає бензину, то більше й платитиме», — пояснював необ­хідність підвищення акцизів прем'єр­міністр Микола Азаров на

одній із презентацій Податково­го кодексу. Як завжди, ніхто не уточнював, що заміна одного податку іншим буде не на користь авто­любителів.

За підрахунками операторів, для компенсації повного скасування транспортного збору за нинішнього рівня витрат пального вистачи­ло б підвищення роздрібних цін приблизно на 12 коп. Замість цього літр пального подорожчає на 0,2–0,5 грн, з лишком перекривши всі втрати бюджету за рахунок автовласників.

До речі, донині в Україні діяли пільги для автомобілістів, які встано­вили на свої машини системи «газ­бензин», — наприклад, сума тран­спортного збору для них була вдвічі меншою за стандартну ставку. Теоретично, це сприяло зростанню енергонезалежності (скрапле­ний газ в Україні видобувається, тоді як нафта — ні) і покращенню екологічної ситуації (пропан­бутан дає менше шкідливих викидів). Схоже, екологія й енергетична незалежність новому Кабміну не по­трібні: пільг при реєстрації машин з газовим обладнанням не перед­бачено, а пропан­бутан у 2011 році коштуватиме майже вдвічі до­рожче, ніж рік тому.

І, нарешті, остання цинічна тонкість заміни транспортного збору акцизами — доля грошей, сплачених автолюбителями за рік­два на­перед при проходженні чергового техогляду. У статті 17 Заключних положень останньої редакції кодексу йдеться, що власник тран­спортного засобу може повернути надміру сплачену суму тран­спортного збору «у порядку й на умовах, що діяли до 1 січня 2011 р.». Чи слід говорити, що в чинній нині редакції Закону «Про податок із власників транспортних засобів...» повернення переплаченого по­датку не передбачено у принципі?

Володимир ХОМЯКОВ

З1 січня 2012 року всі власники квартир, будинків і житло­вих будівель в Україні стануть платниками податку на нерухомість: українська система оподаткування попов­ниться новим щорічним платежем, що стягується з власни­

ків житла. Але сплачуватимуть податок одиниці, оскільки власникам квар­

тир житловою площею до 120 кв. м і житлових будинків до 250 квадратів (дачі — з розрахунку «одна дача на одного громадя­нина» — при нарахуванні враховуватися не будуть) одразу надано пільгу — нульове оподаткування такого майна.

Для квартир житловою площею 120–240 кв. м і житлових бу­динків 250–500 кв. м ставка податку становитиме 0–1% мінімаль­ної зарплати за 1 кв. м (конкрет­ний розмір встановлюється міс­цевими органами влади). Влас­ники квартир площею понад 240 квадратів і житлових будин­ків від 500 метрів заплатять за кожен метр 2,7% мінімальної зарплати. В обох випадках при розрахунку податкового зобов’язання не враховуються 120 квадратів квартири або 250 кв. м будинку, — ця площа в кодексі значиться як пільгова.

На цьому, власне, опис нового податку можна за­кінчити. За даними Держкомстату, середній розмір квартир, побудованих у 2010­му, становив 119,8 кв. м ЗАГАЛЬНОЇ площі: у містах — 108,6 кв. м, у сільській місцевості — 147,6 кв. м. В обох випадках житлова площа принаймні на третину менше, тобто приблизно 70 квадратів у місті та 100–110 кв. м у сільській місце­вості. Чого для оподаткування явно недостатньо.

Ще гірші (з погляду оподаткування) справи зі старим житловим фондом: за даними Держкомстату, на одного українця в середньому припадає заледве 22 квадрата житлової площі. Інакше кажучи, 99,9% квартир, будинків та інших житлових приміщень податком не об­кладатимуть. А рідкісні винятки, — наприклад, квартири площею п’ять соток у знаменитій столичній новобудові на вул. Грушевського 9а, за вартості $9 млн принесуть бюджету заледве 2425 грн податку на рік (тобто: 2425 грн =217 кв. м житлової площі – 120 кв. м «піль­ги» х 2,7% х 907 грн). Схоже, податок на нерухомість — це саме той самий випадок, що мав на увазі прем’єр Микола Азаров, стверджу­ючи, що встановить «напевно найнижчі податки в Європі».

Звісно, податок у $300 із власника квартири вартістю $9 000 000 виглядає досить дивно. Цих грошей не вистачить навіть на одну місячну зарплату податковому інспекторові, не кажучи вже про витрати на листування ДПАУ з Держреєстром майнових прав на нерухомість (останній зобов’язаний постійно інформува­ти податківців про житлові умови 46 млн власників нерухомості, зокрема дітей та небіжчиків).

Але ще дивнішим виглядає «загальний» характер цього податку — нагадаємо, його платниками є всі без винятку власники та спів­власники житла. І те, що 120 квадратів квартири і 250 кв. м будин­ку, з яких не сплачується цей податок, відповідно до тексту ПК не виключаються з бази оподаткування, а є пільгою. Яку сьогодні можуть дати, а завтра — забрати.

Ганна САЙЧЕНКО

«Від податків за кордон тікає аж ніяк

не менше людей, ніж від диктаторів».

Джеймс Ньюмен

«У цьому світі багатими нас робить

не те, що ми отримуємо, а те, що ми віддаємо».

Генрі Бічер

Їхати проданоІз січня 2011 року вартість літра пального збільшиться на 20–50 копійок

Податок не для всіхНовий податок на нерухомість не окупить навіть витрат на його адміністрування

*19 листопада ВР закінчила процес прийняття Податкового кодексу,  що розтягнувся на тиждень. Урядовий варіант ПК перекладає податковий тягар з великого бізнесу на дрібних підприємців і звичайних громадян. Якщо документ підпише президент, нові правила оподаткування набудуть чинності з 1 січня 2011 року.

контракти | № 48 | 29.11.2010 15

М іцний алкоголь, кріп лені вина та сигарети за фактом набуття чинності

Подат ко вим кодексом майже не подорожчають. Акциз на тютюн і алкоголь із січня збільшиться заледве на 7%; ставка цього податку для пива залишиться без змін. Для порівняння: акциз на бензин у тому ж кодексі збіль­шено одразу на 40%.

Таке незначне підвищення акцизів — не результат лобію­вання й не добра воля влади. Просто збільшувати податки на шкідливі звички далі вже нема куди. За останні два роки став­ки акцизного збору на міцний алкоголь, пиво й сигарети зрос­ли більше, ніж за попередні де­сять. Лише цьогоріч акциз на тютюнові вироби було збільше­но в середньому на 30%, на пиво — на 23,3%, на 16% зросла ставка податку за літр 100%­го спирту. За два роки міцний ал­коголь у роздробі подорожчав майже в 1,5–2,5 разу, сигарети — вдвічі, ціни на пиво збільшилися щонайменше у 1,5 разу.

Подальше підвищення акцизів з погляду бюджетних над ходжень — просто нерентабельне. Через зростання цін споживання «шкідли­вих» товарів в Україні падає. Так, за прогнозами ЗАТ «Укрпиво», 2010­го броварі в найкращому разі збережуть обсяги виробництва на рівні минулого року (300 млн дал), тоді як у 2005­го ринок щороку збільшувався на 15–20%. Лікеро­горілчані підприємства, за даними Держкомстату, за останні 10 місяців скоротили виробництво горілки на 1,3% рік до року (до 33,3 млн дал), лікеро­горілчаних напоїв — на

11,4% (до 10 млн дал). Схоже, за підсум­ками 2010­го виробництво лікеро­горілчаної продукції значно скоротить­ся, чого з галуззю не траплялося з кінця 1990­х.

Зростання акцизів відбуватиметься поступово: на 6–7% раз на півріччя або на 12–15% раз на рік, тобто при­близно нарівні з інфляцією. Згідно зі ст. 28 «Заключних положень» остан­ньої редакції Податкового кодексу, Кабмін щороку до 1 червня вносить до парламенту законопроект про збіль­шення ставок акцизного збору «з ура­хуванням індексу споживчих цін і цін виробників промислової продукції».

Словом, стрибкоподібного подорож­чання в роздробі не буде. Так, перед­

бачені у ПК збільшення специфічної ставки акцизного збору на сигарети з фільтром з 90 грн до 96,21 грн за тис. штук і підвищен­ня мінімального податкового зобов’язання зі 150 грн до 160,35 грн за тисячу в перерахуванні на пачку дають подорожчання на 12–20 коп. Сигарети без фільтра в роздробі зростуть у ціні при­близно на 8–10 коп.; пляшка кріпленого вина або шампанського подорожчає на 15–20 коп., горілка — на 1–2 грн. Разом з тим, навіть таке копійчане підвищення ставок збільшить річні надхо­дження від акцизів на 400–500 млн грн.

Ганна САЙЧЕНКО

Судячи зі скупих повідомлень про останню редакцію Податкового кодексу, після офіційного прийняття доку­мента (але до підпису спікера) спрощенцям додали ще сім видів бізнесу. До списку дозволеної діяльності повернули

перевезення, сферу розваг, інжиніринг, геологію з геодезією, техіспити, телерадіомовлення і торгові автомати. Інтернет­торгівлі в цьому переліку, як і раніше, немає.

Стандартних претензій до інтернет­магазинів (як, утім, і до всіх спрощенців) у авторів Податкового кодексу лише три: торгівля контрабандою, перевищення обороту і «всі мають платити одна­кові податки».

Але контрабанда (за бажан­ня) легко відловлюється на кор­доні — з цим розробники По­даткового кодексу ніби вже згодні. Можливе перевищення обороту за нинішньої редакції кодексу для податківців вже не проблема: податкова отримала право проводити фактичні пе­ревірки, а в тексті кодексу з'явилася норма про граничну величину товарних залишків для спрощенців — завантаже­ний понад норму склад автома­

тично означає перехід на звичайне оподаткування. Твердження віце­прем'єра Бориса Колеснікова про те, що «Auсhan і бабуся на базарі мають платити однакові податки» теж начебто визнано шкідливим. В усякому разі уряд відмовився від ідеї негайно роз­правитися з єдиним податком. І навіть торгується з мітингуваль­никами про повернення єдиноподатникам інших видів діяльнос­ті — але не інтернет­торгівлі. Хоча оборот цього специфічного ринку — близько $350 млн на рік — набагато менший, ніж в оф­шорного програмування, базарної торгівлі або українського ринку перевезень.

За статистикою порталу bigmir.net, в Україні зареєстровано близько 6 тис. інтернет­магазинів, 85% із яких, за даними Асоціації учасників електронного бізнесу України, належать приватним підприємцям. Ще півтора роки тому торговельних майданчиків було приблизно вдвічі менше — близько 3 тис. магазинів і мага­зинчиків в Уанеті відкрилися в кризу. Останнє — не дивно. Поріг входження в цей бізнес не перевищує $500–1000, витрати міні­мальні, а процеси реєстрації, обліку та звітності до останнього часу були максимально простими. Загалом важко уявити сферу діяльності, більш підходящу для спрощеної системи. Але замість того, щоб прикрити контрабанду та стежити за оборотом інтернет­торговців, розробники кодексу воліють відрізати ніс разом із не­житем. Заборонивши торгівлю в мережі всім без винятку спро­щенцям.

Якби не заборона, обсяг онлайн­торгівлі найближчими роками мав значно зрости: за оцінками операторів, лише за перші місяці 2010­го оборот цього ринку збільшився на 25–30% рік до року. У 2011­му темп зростання напевно був би більшим, зокрема й через відхід у Мережу дрібних торговців, доходи яких не дозволяють утримувати звичайні магазини за новими податковими правила­ми. У підсумку, за рік­два мережева торгівля цілком могла б склас­ти помітну конкуренцію великому ритейлу.

Володимир ХОМЯКОВ

«Не треба було горілку чіпати».

Михайло Жванецький

«Ніщо так не виводить із рівноваги,

як стабілізоване зростання заборон».

Леонід Сухоруков

Більше нема кудиЧому автори Податкового кодексу не чіпали акцизи на тютюн і алкоголь

Торгівлі.netЧим інтернет­торгівля не догодила авторам Податкового кодексу

контракти | № 48 | 29.11.201016

Отже, Податковий ко-декс прийнято та до нього вже навіть внесли поправки. Поки що влада пере-

могла. Невідомо, як розвивати-муться події надалі. Ось підпри-ємці створюють «анти-КАТ», створено координаційну раду, яка вимагає від президента ве-тувати кодекс, обіцяючи рефе-рендум щодо припинення пов-новажень Верховної Ради й президента та безстроковий страйк. Загалом, далі щось буде і справа може скінчитися най-неймовірнішими подіями.

Однак поки що влада пере-могла й на даний конкретний момент є сенс подумати — чому? І чи винні в цьому самі підприємці?

Для мене відповідь очевидна — підприємці не почуваються у своєму праві. Людину, яка впевнена у своїй правоті, не можна перемогти. Її можна знищити, але перемогти не можна. Поки що наші підпри-ємці не у своєму праві. Про це ясно свідчать коментарі біз-несменів, які вони дають пресі та якими рясно усипаний ін-тернет.

Ось, наприклад, один із ліде-рів протестувальників гово-рить, що кодекс нелегітимний, бо його прийнято із порушен-ням процедури. Депутати, мов-ляв, голосували одне за одного й взагалі погано поводилися. Ну а якби його прийняли 450 голосами, стоячи і з хоро-вим виконанням національно-го гімну? Додало б це йому ле-гітимності?

Другий тип міркувань поля-гає в тому, що «вони крадуть». «Нас грабують, щоб їхні діти з тьолками лихачили дорогами!». Ну а якби не крали? Не лихачили й обходилися б без тьолок — це був би гарний кодекс?

Третій тип особисто в мене викликає зневіру й смуток, бо підтверджує мої міркування про те, що наш народ і наша влада суть те саме. Ліберальна версія цього типу міркує «за бюджет». Переживає, як би там, у бюджеті, побільше всього утворилося. Неліберальна версія обурюється тим, що під виглядом єдино-податників ховалися всілякі хитрі буржуї, щоб не сплачувати податки. Друзі мої, з такими думками вам не на барикади. Вам до Азарова.

Багато років ми беремо участь у шоу під назвою «Велике чудо держави» (унизу афіші напис дрібними буквами «Приходьте зі своїми кроликами»). Перед початком шоу у присутніх забира-ють принесених ними кроликів. Гасне світло, звучить тривож-на музика, піднімається завіса, на сцені фахівець — маг і чарів-ник, який після довгих і млосних пасів руками нарешті (о диво!) дістає із циліндра кролика й утомлено посміхаючись, простягає його в зал. Захоплений писк, крики «браво!», бурх-ливі оплески.

Отже наші люди вважають, що кролики, зібрані перед початком сеансу і роздані в його процесі, — це різні кролики. Власне, шоу й потрібне для того, щоб усі так думали, оскільки, певна річ, розда-ють завжди менше, ніж збирають. Шоу й існує для того, щоб усі вважали, що немає іншого способу отримати кролика, крім як діс-тати його з циліндра.

Якщо людина бачить, що кролики, яких збирають і роздають, — ті самі, вона й поводиться відповідним чином. Вона навіть може вважати, що вся ця процедура законна й що «інакше не можна». Але вона твердо знає, чийого кролика дістають із ци-ліндра, і тому, коли до неї приходить держава по кроликів, вона передусім запитує: «А вам навіщо?» Ця людина — у своєму праві. Вона може ділитися з державою, але ніколи не дозволить сісти собі на голову.

Якщо ж ви вважаєте кроликів із циліндра продуктом діяльності фокусника, то коли до вас приходять по кролика, ви починаєте про-сто метушитися, думаючи, як би не віддати надто багато. Ви не у праві. А державний фокусник — у праві. І не кажіть мені, що ви все розумієте. Якщо ви міркуєте «за бюджет» або, того гірше, готові вбити єдиний податок, тому що під ним можуть ховатися хитрі буржуї — отже ви не бачите, де причини, а де наслідки. Повто-рюю — ви не у своєму праві і з вами можна робити що зама-неться.

Поки що тих, хто не у праві, значно більше, це і є головною причиною того, що кодекс прийняли. Можливо, наступні події змінять це розташування, і дай Боже, щоб так і було. Просто слід чітко пам'ятати дві речі — лише підприємці створюють на-ціональне багатство і лише підприємці створюють робочі місця. Держава нічого цього не може зробити, як то кажуть, за визначенням.

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

епіцентр

Почуття провиниЧому ми самі винні в тому, що такий Податковий кодекс прийняли

Поки що влада перемогла, але перемога ця може виявитися пірровою

«Не так небезпечна поразка, як небезпечний

страх визнати свою поразку».

•Володимир Ульянов

(Ленін)

кут зору

контракти | № 48 | 29.11.201018

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

На початку листопада амери­канці обирали 435 депутатів Конгресу, 10 сенаторів і губер­наторів у 37 штатах. Перемогла Республіканська партія, здобув­ши 25 губернаторських місць, переконливу більшість у Кон­гресі та розширивши представ­ництво в Сенаті (нагадаю, що за Конституцією кожні два роки обирається одна третина Сена­ту). Американська політична традиція передбачає поразку президентської партії на на­ступних після президентських виборах, але нинішня поразка була надто вже яскравою. Барак Обама визнав свою провину в невдачах демократів і сказав, що йому «дуже шкода».

Наслідки

Найболючішим наслідком ви­борів для Обами є втрата біль­шості в Конгресі. Справа в тому, що Конституція залишає за Конгресом «право кишені». Це означає для Обами пробле­ми з реалізацією прийнятих програм (республіканці вже обіцяють йому труднощі в улюб лених президентом ре­формах охорони здоров'я) і ве­ликі проблеми у разі спроби «за мутити» щось іще.

Крім того, виконавча влада (тобто президент) не має права законодавчої ініціативи. Зако­нопроекти від виконавчої влади вносять конкретні депутати Конгресу від президентської партії. Ця справа, як відомо, ав­торська, — законопроект нази­вається ім'ям депутата, який його подав. Надавати своє ім'я «президентським» законопро­ектам, перебуваючи в більшості, — це одне, а робити це з розу­мінням перспектив провалу — геть інше. Для депутата, який думає про свою кар'єру, вибір непростий.

Обама проводив свої рефор­ми, маючи більшість у Конгресі та Сенаті й, фактично, ігнорую­чи опозицію. Зрозуміло, тепер республіканці не дуже налаш­товані йому пробачати. Показо­во, що президент заговорив про надпартійність і про те, що «слід разом рухатися далі».

Серед наслідків виборів оче­видна перспектива війн вето. Проекти президента можуть провалюватися в Конгресі, але сам Обама може торпедувати проекти республіканців у Сенаті й використовувати право вето.

Ну й, нарешті, багато хто вті­шає Обаму тим, що тепер він може розслабитися й в усьому звинувачувати республіканців, які «не дають проводити рефор­ми». Ця зворушлива до сліз кар­тина так добре знайома україн­цям. Вважається, що така такти­ка навіть допоможе Обамі стати президентом вдруге.

Для нас значення мають дві обставини — зовнішня політика й долар. У зовнішній політиці нічого не змінюється. Перемога

республіканців має якесь зна­чення для росіян. Республіканці не надто налаш товані ратифіку­вати договори з ядерного роз­зброєння та вважають їх поступ­кою Москві. Для нас же все за­лишиться як було, тобто ніяк. Що ж стосується долара, то це справа ФРС. А ФРС налаштова­на й надалі друкувати долар, тобто наближати його крах. Ві­домий лібертаріанець Рон Пол може отримати підкомітет із грошової політики, але це все одно не зупинить потужного катка ФРС.

Причини

Причини провалу демократів, як ви вже здогадалися, — розча­рування в політиці Барака Обами. Сам Обама після цих ви­борів назвав власні рішення щодо охорони здоров’я та еко­номіки суперечливими, тож роз­чаруватися в них — не дивно. Для пересічного американця справа виглядає так: щось гово­

рили про реформу охорони здоров'я, але чомусь все ніяк не запрацює. Багато говорили про «стимулюс», але економіка не зростає. Натомість зростають податки та втручання держави. Лаяли Буша за війну в Іраку, але триває війна в Афганістані. Не додає популярності й культ осо­бистості «першого чорношкіро­го президента», який роздувався демократами.

Для непересічного американ­ця справи теж кепські. Обама намагається тиснути на Китай, який прив'язав юань до долара та грає на зниження, але при цьому ФРС оголошує про нову емісію. Спроби змусити Німеч­чину пом'якшити фінансову по­літику теж не мали успіху. Мі­

ністерство юстиції судиться зі штатом Аризона, який прийняв закон про боротьбу з нелегаль­ною імміграцією. Аризону, за опитуваннями, підтримують значна кількість громадян і влади ще кількох штатів, справа виглядає як черговий наступ Ве­ликого Брата на права штатів. Крім того, Великий Брат дедалі більше стає світовим поліцей­ським. Не слід забувати, що всу­переч поширеній помилці, Аме­рика — країна з великими ізо­ляціоністськими традиціями. Роль світового жандарма не до душі дуже й дуже багатьом. Ну й, нарешті, за прогнозами про­фесора Нью­Йоркського уні­верситету Нуріеля Рубіні, зрос­тання економіки США в 2010 році не перевищить 1%. Ін­декс безробіття становить 9,6%, а бюджетний дефіцит сягнув ко­лосальної цифри у $1,4 трлн.

Крім того, і це, мабуть, вперше, фінансова політика держави, яка раніше була темою обговорень високочолих експертів, тепер

«вийшла на вулиці». Так, амери­канці добре розуміють вираз «Це ляже на плечі платників подат­ків», але, звісно, далі податкових ставок їхня цікавість не поширю­валася. Тепер державний борг, дефіцит бюджету та маніпуляції ФРС стали реальним чинником виборчої кампанії.

Обидва гірші

Насправді голосування, що відбулося у США, було протест­ним. Напередодні виборів понад половина опитаних, відповідно до опитування NYT/CBS News, підтверджували, що голосувати­муть у своєму окрузі з огляду на те, «за» чи «проти» Обами кан­дидат. Адже переможці­респуб­лі канці теж нічого не запропо­нували народу. Просто вони — ті, хто проти Обами.

Проблеми у країні почалися дуже давно, і головна проблема — втрата можливості впливати на стан справ політичним шля­хом. Політичний істеблішмент вперто не помічає реальність. Взяти, наприклад, інфляцію. Вона начебто низька, але ж її ви­мірюють за індексом споживчих цін, а гроші дешевшають найріз­номанітнішим чином і з різними швидкостями. Індекс інфляції — це середня температура по лі­карні, метафора, яка більше приховує, ніж показує. Люди ж відчувають свою, конкретну температуру, реальні зміни, які стосуються їхньої кишені, і саме ними вони невдоволені. І особ­ливо вони невдоволені, коли їм кажуть, що все гаразд, немає причин для занепокоєння й ти­цяють різними індексами в об­личчя.

Американський політикум уже давно — і з кожним роком чимдалі більше — відривається від реальності, перетворюю­чись на закритий клуб. Амери­канці навіть вигадали слово «республікрати», що позначає політичний істеблішмент неза­лежно від партійності і, зрозу­міло, вони чимдалі менше нала­штовані терпіти такий стан справ. Вибори Обами були бага­то в чому протестним голосу­ванням «хай лише не Буш».

американські перегоничужий досвід

«Новий правитель завжди виявляється

гіршим за старого».

•Нікколо Макіавеллі

Чому республіканці перемогли Барака Обаму та його демократів

18% американців асоціюють себе із протестним рухом чаювальників

*Саме чаювання, тоб то викидання вантажу чаю за борт корабля Ост-Індської компанії, сталося на тлі запровадження пільг для колоній — привезений до Бостона чай був набагато дешевшим за будь-який, що пропонували на ринку.

Тонізуючий чай

Тепер Обама отримав те саме — «хай лише не Обама». Два протестні голосування поспіль свідчать про одне — порядок денний, формований істебліш­ментом, нікого не влаштовує.

Чаювальники

Результат виборів визначили ті, кому не подобаються обидві партії. Торік заявив про себе рух протесту, названий Tea Party, що в перекладі звучить як Бостонське чаювання (люблю перекладачів за широту думки). Для тих, хто не пам'ятає, нага­даю, що історичне чаювання сталося в Бостоні 1773 року. Проблема була проста — Бри­танська корона оподатковувала свої колонії, але ці колонії не мали пред ставниц тва в парла­менті. При цьому вважалося, що в імперії діє принцип «немає оподаткування без пред став­ниц тва». Колоністи були невдо­волені та вказували королю на відому дилему трусів і хрести­ка. Якби в Георга ІІІ не забрак­ло розуму надати колоністам місця в парламенті, може й США ніяких не було б. Однак розуму, як водиться, забракло. Чаювання започаткувало лан­цюг інших подій, що привели до війни за незалежність. Ціка­во, що саме чаювання, тоб то викидання вантажу чаю за борт корабля Ост­Індської компанії, сталося на тлі запровадження пільг для колоній — привезе­ний до Бостона чай був набага­то дешевшим за будь­який, що пропонували на ринку. Але все це має значення лише для тих, хто хоче позбиткуватися з чаю­вальників з того приводу, що, мовляв, справжні чаювальники виступали за високі податки. Насправді пафос усього цьо го заходу полягав у думці «Або давайте грати за правилами або нема чого тут нами рули-ти». Нинішні чаювальники ціл­ком поділяють цей пафос, на­гадуючи американцям, як і для чого було створено їхню дер­жаву.

Першим гучним заходом но-вого руху був Марш платників податків у Вашингтоні, у якому взяли участь до 600 тис. осіб. Потім регулярно відбувалися акції в різних місцях. Чаюваль­ники не є організацією, швидше це мережева структура. Їхні основні вимоги — дотримання Конституції, зниження подат-ків і державних витрат, скоро-чення бюрократії, скасування ФРС, розширення прав штатів, виведення військ з Іраку й Аф-ганістану.

Пресі, особливо ліберальній (тобто в наших термінах — соціа­лістичній, що підтримує Демокра­тичну партію), одразу дуже не сподобалися чаювальники. Їх представляли божевільними, ра­систами, консерваторами й ради­калами в одній особі. Найкумедні­ше ж, що чаювальників назива­ють популістами. Американське значення цього слова відрізняєть­ся від нашого, але все одно (пере­читайте ще раз їхні вимоги) — на­віть у цьому значенні це не попу­лізм. Все це недивно, адже страш­ні й жахливі вимоги чаювальни­ків спрямовані проти держави, проти статус­кво, що полягає в безконтрольності істеблішменту.

Соціологи одразу кинулися досліджувати феномен. Вияви­лося, що 13–18% американців асоціюють себе із чаювальника­ми. Коли з'ясувалося, що чаю­вальники — це здебільшого WASP, ліберали полегшено зіт­хнули — а, зрозуміло, це, мов­ляв, тупі консервативні серед­няки, які щастя свого не розумі­ють. Але те, що 55% бунтарів складають жінки, розриває лі­беральний мозок. Адже жінка — це переслідувана злісними сексистами істота, це одна з причин нав'язування всім дов­кола ліберальної політкорект­

ності, і тут раптом така чорна невдячність.

Деякі спостерігачі вважали, що чаювальники виступлять на виборах самостійною силою, але більшість із них віддали пе­ревагу республіканцям. Це й визначило вибір тих 55% неза­лежних виборців, які теж вирі­шили проголосувати за респуб­ліканців.

Щоб зрозуміти вибір чаюваль­ників, слід згадати не лише ідей­ну близькість із республіканця­ми (у тому, що стосується еконо­міки), а й побудову політичної машини США. З одного боку, у США мажоритарна система, яка за своєю природою приводить до двопартійності. Третя сила тут неможлива, вона лише може за­мінити собою якусь із двох на­явних. Однак, думаю, якби партії в Америці будувалися за євро­пейським зразком, США давно розвалилися б. Американські партії — це асоціації виборців. Люди самі вирішують, хто пред­ставлятиме їхні інтереси. У кас­тингу на роль кандидата від пар­тії може брати участь кожен. Цей кастинг завершується прай­меріз — тобто виборами ніби всередині партії, після чого кан­дидат, який переміг, представляє партію на виборах. Тож партії

відкриті для вливання свіжої крові та, у принципі, здатні змі­нюватися. Нарешті, незалежно­му кандидату набагато складні­ше виграти вибори, ніж пред­ставникові партії.

Тепер чаювальники поповни­ли лави республіканців і це принесло останнім перемогу. Наявність чаювальників ство­рює для «звичайних» республі­канців проблеми, адже вони не дадуть легко домовлятися з Обамою, чого, звісно ж, бажає істеблішмент. Республіканці тепер сильно посунулися пра­воруч. Що буде далі? Або істеб­лішмент проковтне чаювальни­ків, або на місці республіканців виникне нова партія. Так в іс­торії США траплялося вже кілька разів.

Не думаю, що чаювальники досягнуть великого успіху. Один пункт у їхній програмі — дотримання Конституції — аб­солютно точно не можна реалі­зувати. Конституція США не працює, інакше б чаювальників просто не було. Однак у будь­якому разі цей рух є прогресив­ним і корисним. Зрештою, він свідчить, що ми не самотні у своїй біді. Весь світ страждає на ту саму хворобу, що має назву «держава».

контракти | № 48 | 29.11.2010 19

Електоральна Америка неоднорід-на. Тим, хто голосує в Міссурі, зовсім незрозумілий вибір, який роблять у Каліфорнії, а Нью-Йорк відкрито глу-зує із пріоритетів Орегона. Різні штати відрізняються, як Донецьк або За-карпаття. У південних штатах частіше голосують за республіканців. Вибо-рець тут консервативний: він виступає за стабільність, приватну власність, зменшення податків, сімейні цінності та боїться «державного втручання».

В інших штатах панує «прогре-сивніша» політична атмосфера. На-приклад, у Каліфорнії та Нью-Йорку симпатики Демократичної партії люблять посміятися над «просто-тою й недалекістю» екс-губернатора Аляски, республіканки Сари Пейлін (багато хто не може забути, що вона намагалася вигнати бібліотекарку, котра відмовилася прибрати з полиці книжку про гомосексуалістів).

Але особливо цікаві штати, значну частину електорату в яких станов-лять ті, кого в Україні назвали б «про-тивсіхами». Це Мічиган та Огайо — за них точиться гостра боротьба обох партій. Це великі штати, які не мають конкретних партійних пріоритетів, і кожні вибори голосують по-різному, залежно від того, що запропонують демократи й республіканці. Елек-торальна поведінка американських противсіхів стає тим сюрпризом, що й визначає результат кожних виборів.

Джон Піверс, працівник дрібної інтернет-компанії в Огайо, минулого разу голосував за республіканців, але криза та невиконані обіцянки Обами змусили його віддати свій голос за республіканців. Джон не приховує розчарування. «Обама — слабкий! Так, гарний оратор, йому б бути ак-тором у Голлівуді. А його державні «вливання» в економіку не для США, коли держава так управляє — це страшно!» — запевняє Джон. Єди-не, за що він вдячний Обамі — про-сування реформи охорони здоров'я: «Коли в дантиста за видалення нерва доводиться викласти $1,5 тис., коли доводитися обирати — лікувати рак чи продати дім — мимоволі замис-лишся над реформою».

Одні виборці вважають затіяну Бараком Обамою реформу охорони здоров'я його головною перемогою, інші — поразкою. Сама реформа назріла давно, адже понад 30 млн американців не мають дорогих при-ватних медичних страховок і, від-повідно, не мають доступу до мед-послуг. Суть обамівської реформи в розширенні доступу до медицини, обмеженні вартості страховок для важкохворих, впровадження дер-

жпрограми пільгових полісів для незаможних, запровадження лімітів на вартість медпослуг для небагатих категорій населення. Плюс збіль-шення зарплат лікарів у безкоштов-них клініках, посилення вимог до роботодавців — під загрозою сер-йозних штрафів вони мусять нада-вати своїм працівникам страховки. Звісно, така реформа потребує ви-трат. Тож адміністрація Обами у кри-зу підвищує податки, що багато тих, хто має медстраховки, сприймають болісно.

Хоч би як намагалися демократи загалом та Обама зокрема запевни-ти виборців, що завдяки вливанням в економіку (а це понад $800 млрд) кризу вдалася зупинити, для біль-шості це звучало непереконливо і багатьох навіть дратувало. Респу-бліканці критикують економічну по-літику президента, наполягають на урізанні державних витрат і знижен-ні податків. І ця критика виявилася співзвучною думкам багатьох ви-борців. Звісно, захисники Обами на-магалися переконати електорат, що «йому дісталася погана економічна спадщина колишньої адміністрації», але невдало. Страх перед державним втручанням в економічне й соціальне життя відіграв вирішальну роль.

Наталя ХижНяК, Вашингтон, ВВС

ХІд слоном

З місця подій

контракти | № 48 | 29.11.201020

гроші коментар

У2010 році в Центральній і  Східній  Європі  обсяг угод  зі  злиття  й  погли-нання  збільшиться  на 

50%.  Таким  є  оптимістичний прогноз  члена  ради  директорів Raiffeisen Investment AG Хайнца Сернеца. Загальна сума угод, за його  розрахунками,  сягне EUR65 млрд, тоді як 2009-го вона становила  лише  EUR43  млрд. Різко  пожвавився  ринок  M&A  і в  Україні:  за  оцінками  ІК «Конкорд  Капітал»,  цього  року буде укладено угод більш ніж на $3 млрд.

Хайнц Сернец пов'язує зрос-тання  ринку  2010  року  з  тим, що  світова  економіка  віднов-люється,  а  компанії  все  ще  до-сить дешеві. Це підштовхує ін-весторів  скуповувати  активи. За словами директора інвес ти-цій но-банківського управління Ренесанс Капітал Україна Сер-гія  Алексеєнка,  в  Україні  це зростання  вимушене.  «У  бага-тьох  компаній  в  останні  два роки  не  було  джерел  зовніш-нього  фінансування.  Розмісти-ти  єврооблігації  або  вийти  на IPO  було  майже  неможливо, банківські кредити були також недоступними  або  невигідни-ми»,  —  нагадує  він.  Тож  єди-ним  виходом  для  власників часто  був  продаж  непрофіль-них бізнесів. Це викликало по-жвавлення на ринку 2010-го.

Характерна риса цього року —  купували  на  ринку  здебіль-шого  або  українські,  або  ро-сійські інвестори. Інших вели-ких  покупців  майже  не  було. Так, наприклад, на початку року росіяни придбали контрольний пакет корпорації «ІСД», крім того, група російських інвесторів купила  у  травні  меткомбінат  «Запоріжсталь».  ММК  ім.  Ілліча дістався українцеві Ринату Ахметову, який, до слова, купив би й Запоріжсталь, якби росіяни не запропонували більшу суму, зі-рвавши вже укладену угоду. Російський «Вымпелком» домовив-ся  з  українським  «Київстар  Дж.  Ес.  Ем.»  про  злиття  навесні цього  року.  Український  бізнесмен  Дмитро  Фірташ  оформив купівлю горлівського хімкомбінату «Стирол».

Основний  мотив  великих  українських  покупців  —  посилити свою  частку  на  ринку.  Так,  група  «Метінвест»,  що  належить Ринату  Ахметову,  приєднала  до  своїх  активів  Маріупольський меткомбінат  ім.  Ілліча.  Тепер  в  Ахметова  про-сто  немає  конкурентів  у  галузі.  Масштабно укрупнилася компанія Group DF Дмитра Фірта-ша. Після купівлі Стиролу група стала найбіль-шим хімічним холдингом в Україні. І, ймовірно, її укрупнення продовжиться: власник Черкась-кого  Азоту  Олександр  Ярославський  заявив  у вересні,  що  отримав  пропозицію  від  Дмитра Фірташа продати завод. Сторони не зійшлися в ціні,  але  не  виключено,  що  угода  відбудеться найближчим часом. Крім того, Group DF тради-ційно  цікавиться  приватизацією  Одеського припортового заводу.

Активність  російських  інвесторів  зумовлена одразу кількома чинниками. По-перше, економі-ка північного сусіда порівняно непогано пережи-ла кризу. Кілька угод фінансувалися державним 

«Внеш эконом банком»,  у  якого досить коштів на великі покуп-ки  в  Україні.  По-друге,  із  при-ходом  до  влади  команди  Вікто-ра  Януковича  на  початку  року було  зроблено  кілька  політич-них заяв, що включають росій-ському капіталу зелене світло в нашу країну.

Наступного  року,  згідно  із  прогнозами  Сергія  Алексеєнка, ринок M&A продовжить зростання. «Великих угод, можливо, по-меншає, однак у грошовому еквіваленті ринок зросте», — упев-нений  експерт.  З  одного  боку,  в  інвесторів  з'явиться  більший вибір  джерел  фінансування.  Крім  власних  грошей  це  можуть бути  банківські  позики,  євробонди  та  IPO  —  світові  фінансові ринки вже зараз оживають. З іншого боку, розшириться список джерел фінансування й у продавців. У власника з'явиться вибір —  позбутися  непрофільних  активів  або,  наприклад,  розмістити єврооблігації, він уже не квапитиметься із продажем. У цій ситу-ації вартість активів зросте.

За словами Сергія Алексеєнка, наступного року будуть вистав-лені  на  продаж  у  першу  чергу  компанії  FMСG-сектора,  експортери,  сільгоспвиробники  та  си-ровинні активи. Саме ці підприємства привабли-ві зараз як для українських ФПГ, так і для інозем-них інвесторів, причому не лише російських.

Дуже  важливою  та  певною  мірою  знаковою угодою  стане  приватизація  Укртелекому, запланована на кінець цього року. «Успішна й прозора  приватизація  може  дати  потужний прес-ефект.  Наприклад,  інвестор  у  Німеччині прочитає  у  Financial  Times,  що  його  рідна Deutsche Telekom купила в Україні Укр телеком. Він замислиться: чи не варто і йому теж інвес-тувати  в  цю  країну»,  —  зазначає  Сергій Алексеєнко. 

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Продажні компаніїХто купуватиме українські компанії  наступного року

«Купити все, що можна купити,

ось і вся геополітика».

З к/ф «Сонце»

У 2011 році українські ФПГ, як і раніше, скуповуватимуть дешеві активи

контракти | № 48 | 29.11.2010 21

рекламаР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

корпоративні фінанси

контракти | № 48 | 29.11.201022

Після дворічної коми ринок корпоративних облігацій ожи-ває. До листопада 2010-го понад десяток емітентів або вже розмістили внутрішні бонди, або готуються до їх роз-міщення. Серед них МК «Гали-чина», банки «Бізнес Стан-дарт», «Креді Агріколь», Пла-тинум Банк, Фортуна-Банк, Придніпровська та Південна залізниці, Укртелеком, Жито-мирський маслозавод, VAB Лі-зинг, Хлібпром та АУЗ Факто-ринг. Випустити внутрішні об-лігації планує й державний Ощадбанк. Але до відновлення ринку ще дуже й дуже далеко: попри те, що гроші в потенцій-них покупців є, вони не поспі-шають із ними розставатися. За кошти інвесторів емітентам доведеться поборотися.

Іноді вони повертаються

Корпоративні емітенти поки що лише придивляються до внутрішнього боргового ринку. Нагода слушна: ліквід-ність банківської системи, як і раніше, висока. За даними НБУ, на коррахунках вітчизня-них фінустанов станом на 19 листопада було зосередже-но 17,78 млрд грн. При цьому очікуване всіма активне кре-дитування економіки так і не почалося. Дохідність облігацій внутрішньої держпозики, у які банки вкладали вільні кошти, знижується: якщо у грудні 2009 року на ОВДП можна було заробити майже 30% річ-них, а в березні 2010-го — 13–14%, то зараз — не більш ніж 10–11%. «Уряд не має гострої потреби в грошах і не готовий іти на збільшення дохідності, — зазначає аналітик ІК Astrum Investment Management Сергій Фурса. — А ринок ще не звик до нового рівня ставок, тому й займається «перетравленням» отриманих облігацій». Спав ажіотаж і на ринку ПДВ-бондів. А альтернативних ін-струментів зараз немає, тож інвестори вперше після кризи звернули увагу на ринок кор-поративних боргів.

З початку 2010 року компанії-емітенти обережно промацу-ють ґрунт: тестують ринок на невеликих обсягах. Одними з перших на ринок вийшли банки. У жовтні відбулося пер-винне розміщення облігацій банку «Бізнес Стандарт» на суму 100 млн грн. «Ми виріши-ли саме зараз запропонувати ринку свої облігації, оскільки побачили незадоволений попит на такий інструмент із боку інвесторів на тлі перелік-відності банківської системи, відсутності масового кредиту-вання банками, низьких ста-вок на облігації внутрішньої державної позики», — перелі-чує директор департаменту ін-вестиційного обслуговування банку «Бізнес Стандарт» Артем Карелін. Другим тестом для ринку стало розміщення Платинум Банку. Фінустанова залучила 100 млн гривень стро-ком на 3 роки. Житомирський маслозавод, що випускає мо-розиво під ТМ «Рудь», випус-тив трирічні облігації на суму 75 млн грн.

Але знаковим для ринку став випуск бондів Укртелекому (два випуски: на 150 млн грн і 125 млн грн) і плановане роз-міщення паперів Ощадбанку (на суму 1 млрд грн). «Випуски облігацій Укртелекому й Ощадбанку можуть претенду-

вати на роль бенчмарків (орі-єнтирів) для інших ринкових розміщень», — пояснює аналі-тик боргових ринків ІК «Трой-ка Діалог Україна» Марія Репко. З іншого боку, навряд чи є сенс усім учасникам ринку орієнтуватися на них. Компа-нії перебувають у власності держави, а квазісуверенні па-пери навіть у кризу знаходили своїх покупців. Наприклад, 2009 року держкомпаніям вда-

лося залучити понад 2 млрд грн: харківське державне авіа-ційне виробниче підприємство залучило 1,04 млрд грн, київ-ський авіаційний завод «Aвіант» — 858 млн грн, Укрте-леком — 300 млн. До речі, ква-зісуверенні папери фахівці все

ще вважають найнадійнішими й рекомендують купувати об-лігації Південно-Західної за-лізниці та Укртелекому.

Купонна ставка нових випус-ків — близько 17–18% річних. На думку фахівців, така дохід-ність зараз прийнятна для ринку. «Ринковими, залежно від масштабів бізнесу емітента, зараз цілком можна назвати ви-пуски облігацій обсягом 100–500 млн грн, із дохідністю від

14 до 19% річних», — зазначає Артем Карелін. Щоправда, деякі емітенти залишають за собою право переглядати дохід-ність паперів у майбутньому.

Наприклад, дохідність бондів Платинум Банку в перші півто-ра року становить 17,5% річних, а подальшу відсоткову ставку емітент встановлює додатково.

Покоротшали й строки обігу паперів. Якщо раніше компанії залучали гроші на п’ять-сім, а то й десять років, то тепер у серед-ньому на два роки. Покупці поки що не готові вкладати кошти на довші строки. По-перше, тривають реструктури-зації, зокрема повторні, при цьому не завжди умови виявля-ються вигідними для власників бондів. По-друге, дотепер не ви-роблено механізму боротьби з несумлінними емітентами. Ін-вестори Каравану та Сітікому донині судяться із власниками

гроші

*Скрипофілія — колекціонування старовинних і виведених з обігу цінних паперів, зокрема й облігацій. Сьогодні кількість збирачів старовинних облігацій сягає понад 200 тис. осіб у всьому світі. У більшості країн Європи існують десятки салонів з продажу виведених з обігу ЦП, регулярно проводяться аукціони. Цінні папери до 1917 року коштують 10–50 $/шт., 1921–1950 років — 10–15 $/шт., після 1950-го — 1–2 $/шт.

0

200

400

600

800

1000

1200

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень0

2

4

6

8

10

12

14

16

18

20

За даними ДКЦПФР

Обсяг випуску корпоративних облігацій, млн грнКількість випусків

Загалом 3802,06 75

Проба Пера Кількість випущених у 2010 році корпоративних облігацій поступово зростає

Вікторія РУДЕНКО

Знов у грі

Хто та на яких умовах зможе залучити кошти на внутрішньому борговому ринку в 2011 році

«Запізнілий старт іноді надає певну

перевагу. Він дозволяє тим, хто почав

пізніше, не робити зайвих кроків

і помилок, допущених першопрохідниками».

•Білл Гейтс,

«Дорога в майбутнє»

Дохідність нових випусків корпоративних бондів — 17–18% річних

Драйверами зростання українського боргового ринку 2011 року стануть нерезиденти

компаній. Щоб не платити, ті вдавалися до радикальних за-ходів: виводили з компаній ак-тиви, змінювали місце розта-шування або пропонували умови реструктуризації, від по-чатку невигідні інвесторам. Рік тому, у листопаді 2009-го, пре-зидент холдингу Unitrade Group Володимир Колодюк, напри-клад, запропонував власникам облігацій Сітікому виплатити 10% їхньої вартості протягом 10 років. Та й зараз на ринку є емітенти, які не виконують узяті на себе зобов'язання, при-криваючись фінансовими труд-нощами, хоча їхній бізнес пра-цює стабільно й навіть прино-сить прибуток.

Попри кризу недовіри, спектр потенційних інвесто-рів, порівняно з докризовими часами, не змінився. Як і рані-ше, купувати бонди готові банки, компанії з управління активами, страхові та фінансо-ві компанії, закордонні інвес-тори. Однак якщо до 2008 року основними покупцями висту-пали банки, то сьогодні біль-ший інтерес виявляють інвестори-нерезиденти.

До речі, оферта, зникнення якої прогнозували більшість аналітиків, все ж таки зберег-лася. Нагадаємо, у 2008–2009 роках саме оферти вияви-лися основною причиною хвилі дефолтів на облігаційно-му ринку. До 2008-го інвесто-ри рідко пред'являли облігації до дострокового погашення, у кризу ж вони прагнули якомо-га швидше повернути вкладені кошти, тож пред'явлення бон-дів до оферти стало масовим. Вітчизняні підприємства, які на той час уже стикнулися з фінансовими труднощами, по-гасити достроково взяті на себе зобов'язання були не в змозі. Це й спричинило низку технічних і фактичних дефол-

тів. «Планувати рівні відсотко-вих ставок на гривневому бор-говому ринку на кілька років наперед складно, тож нові ви-пуски неминуче матимуть оферту або випускатимуться на короткий строк», — пояс-нює Артем Карелін. Оферта буде, як правило, щорічною.

Без сміття

Зараз активне зростання ринку стримують два чинни-ки. Перший — невеликі обся-

ги випусків корпоративних боргів і, відповідно, їхня низь-ка ліквідність. Здебільшого суми випусків зараз не пере-вищують 100–150 млн грн. Нерезидентам, які є власника-ми мільярдних боргів, такі об-сяги просто нецікаві. «Крім того, іноземним інвесторам потрібна ліквідність (щоб, якщо знадобиться, можна було швидко позбутися паперів), а впевненості в тому, що ринок гривневих корпоративних об-лігацій надасть таку можли-вість, наразі ніхто не має», — пояснює Марія Репко.

Друга причина — відсутність якісних позичальників. Якщо раніше покупців передусім ці-кавила дохідність паперів, то тепер головне — якість емітен-та. «Інвестори звертатимуть пильну увагу на кредитну іс-

торію позичальника, якість об-слуговування попередніх ви-пусків облігацій (якщо вони були), своєчасність розрахун-ків і відсутність додаткових умов щодо реструктуризації позик», — перелічує Артем Карелін. Цікаві в першу чергу ті емітенти, які навіть у кризу вчасно й у повному обсязі по-гашали зобов'язання. «Але таких компаній мало, — зазна-чає аналітик ІК Dragon Capital Ольга Сливинська. — До того ж, далеко не всі з них плану-

ють найближчим часом випуск боргових паперів». Аналітик не виключає, що 2011-й стане роком нових імен на ринку корпоративних боргів. У фаво-рі й компанії, що генерують стабільні грошові потоки (на-приклад, аеропорт «Борис-піль», Житомирський масло-завод, Глобинський м'ясо ком-бі нат тощо). Залучатимуть кошти й фінустанови. «Якщо дохідність банківських обліга-цій буде на рівні 15–16% річ-них, то решті доведеться про-понувати щонайменше 17–18%», — підраховує Сливин-ська. Щоправда, якщо креди-тування економіки не відно-виться, а ставки за ОВДП зни-жуватимуться й надалі, відбу-ватиметься і зменшення дохід-ності за корпоративними па-перами.

«У 2011 році ми побачимо більше нових гривневих ви-пусків корпоративних борго-вих паперів як з боку банків, так і з боку корпоративних емітентів», — прогнозує Марія Репко. Однак, попри ймовірне пожвавлення, про повноцінне відновлення ринку корпоративних паперів говорити зарано. Експерти розглядають два варіанти роз-витку подій. «Базовим для нас є консервативний сценарій, — коментує Сергій Фурса. — Він передбачає збереження висо-кого рівня залежності корпо-ративного сегмента від попиту банків, при цьому активізація на ринку можлива не раніше лютого». Попри те, що гроші у фінустанов є, вони поки що не поспішають вкладати їх у кор-поративні боргові папери. Понад те, такі рішення ухва-люватимуть як стратегічні, що потребуватиме в більшості ви-падків рішення правління банку. А це — аж ніяк не швидка справа.

Оптимістичний сценарій передбачає поступове віднов-лення ринку вже із грудня 2010 року. При цьому осно-вними драйверами зростання стануть нерезиденти. Станом на 15 листопада іноземні ін-вестори були власниками дер-жавних облігацій на суму понад 10 млрд грн. Однак різке зниження дохідності за ОВДП призвело до скорочен-ня попиту на цей інструмент: 16 листопада вперше за остан-ні місяці Мінфін не зміг про-дати три- й дев'ятимісячні об-лігації, відмовившись іти на підвищення ставок. Не ви-ключено, що в цих умовах частина інвесторів і далі ін-вестуватиме в інші гривневі інструменти, зокрема в кор-поративні облігації.

контракти | № 48 | 29.11.2010 23

Обсяг торгів, млн грн

ОВДП4 713,6

За даними ПФТС

Корпоративні облігації302,9

Акції350,4

Цінні папери ІСІ10,7

Муніципальніоблігації

0,067

ПоПит невеликийУ жовтні торгівля корпоративними облігаціями на біржі ПФТС була доволі млявою

ПерШоПроХІДникиКомпанії, які розмістили або планують розмістити облігації у 2010 році

Емітент Обсяг емісії, млн грн

Час розміщення

Дата погашення Статус Ставка купона, %

Банк «Бізнес Стандарт» 100 07.10.2010–30.12.2010 24.09.2015 В обігу 18

Платинум Банк 100 08.11.2010–04.11.2011 04.11.2013 В обігу 17,5

Укртелеком 150 19.10.2010–19.07.2011 18.10.2011 В обігу 17

АУЗ Факторинг 10 19.07.2010–01.07.2011 19.07.2013 В обігу 23 (перегляд ставки за рік)

Укртелеком 125 19.10.2010–19.04.2011 18.10.2011 Розміщується 17

Житомирський маслозавод 75 19.10.2010–18.12.2010 15.10.2013 Розміщується 18

АУЗ Факторинг 25 15.09.2010–05.06.2011 15.09.2013 Розміщується 23 (перегляд ставки через 9 місяців)

АУЗ Факторинг 25 15.11.2010–05.05.2011 15.11.2013 Розміщується 23 (перегляд ставки через півроку)

Фортуна-Банк 50 01.12.2010–01.06.2011 01.12.2011 Планується 15

За д

аним

и cb

onds

.info

У 2011 році попитом користуватимуться бонди емітентів з бездоганною репутацією та дебютантів

ринок капіталугроші

контракти | № 48 | 29.11.201024

*Навесні іноземних інвесторів в Україні цікавили в першу чергу місцеві агрохолдинги.

Хто зможе провести IPO наступного року

Час продавати

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО

Ринок публічних розміщень починає оживати: одразу кіль­ка вітчизняних компаній до кінця цього року мають намір провести IPO на західних фон­дових біржах.

Наприкінці листопада нафто­газовидобувна група «Гео Альянс» зібралася залучити $260 млн за 34% акцій. Холдинг «Мілкіленд» має намір попро­сити в інвесторів EUR72 млн за 20% акцій. Стало відомо про плани IPO цього року вугільної компанії «Садова Груп» (Ал­чевськ, Луганська обл.). Агро­холдинг «Агротон» уже провів розміщення на $53 млн, про­давши 26% своїх акцій. Ще кілька компаній мають намір провести угоди наступного року.

Відкрите вікно

Ринок IPO в Україні пожва­вився на тлі зростання світо­вого фондового ринку. З кінця літа світові майданчики зрос­тають: з 1 липня по 15 листопа­да британський індекс FTSE100 підвищився приблиз­но на 20%, американський Dow

Jones — на 16%. Однак це зрос­тання не можна назвати пла­номірним: «Західні інвестори дотепер не вирішили, як пове­деться ринок, і досить нервово реагують на новини щодо від­новлення американської еко­номіки», — зазначає Олексій Єргієв, консультант ін вести­ційно­банківського відділу ІК «Тройка Діалог Україна». За його словами, останні півроку ри нок чекав обвалу або зрос­тання економіки кілька десят­ків разів. Така сама суперечли­ва ситуація в Європі. З одного боку, періодично з'являються новини про економічне зрос­тання Німеччини, що дуже по­зитивно впливає на ринок, з іншого — псують настрій ін­весторам проблеми з держ­боргами деяких країн.

Однак у західних інвесторів накопичилася величезна кіль­кість коштів, які в будь­якому разі треба кудись інвестувати. Наприклад, восени Федеральна резервна система США ухвали­ла рішення щодо купівлі держ­паперів на $600 млрд. Частина цих грошей потрапляє на фон­довий ринок. Протягом цього року було ще кілька великих грошових вливань, які додали коштів для вкладень. Тож укра­їнські інвестбанки рекоменду­ють виходити на IPO саме зараз: в інвесторів є гроші, а ринок зростає.

Зручний момент для виходу на IPO був і на початку цього року. Ринок активно дорожчав, а іноземні інвестори звернули увагу на українські акції після закінчення президентських ви­

борів. Прихід до влади команди Віктора Януковича в багатьох іноземців асоціювався тоді з по­літичною стабілізацією — це й приваблювало інвесторів на­весні.

Втім, скористалася цим мо­ментом лише одна компанія. У квітні IPO провів холдинг із ви­робництва яєць «Авангард». Власники продали 20% акцій за $187,5 млн, інвестори оцінили підприємство майже в $1 млрд. Ще кілька компаній активно готувалися до IPO, однак про­сто не встигли його провести. Ринок почав падати, і ці розмі­щення відклали до кращих часів, які, власне, й настали во­сени.

Шанси є в усіх

Характерно, що навесні іно­земних інвесторів в Україні ці­кавили в першу чергу місцеві агрохолдинги. Вони й були основними претендентами на розміщення цього року. Пояс­нюється це просто: порівняно з іншими галузями сільське

«Дай Боже і купити,

і продати, і гроші до дому

принести».

•Прислів’я

НайшвидшіЦього року провести розміщення встигли лише дві компанії

Компанія Галузь Залучена сума, млн $

Проданий пакет, % Майданчик

Авангард Найбільший в Україні виробник яєць 187 20 Лондонська фондова біржа

Агротон Великий сільгоспвиробник Східної України 53 26,2 Варшавська фондова біржа

За даними з відкритих джерел

Для IPO головне — обрати слушний момент

господарство набагато менше постраждало від кризи. Крім того, у галузі вже склалася певна історія відносин з інвес­торами, це підвищує шанси на успішне розміщення. Восени ж впритул підійшли до виходу на IPO вугільна компанія «Са­дова Груп» і нафтогазовидо­бувна «Гео Альянс». Таким чином, список галузей, у яких можуть працювати претен­денти на розміщення, розши­рився.

На думку Михайла Гранча­ка, віце­президента інвести­ційно­банківського департа­менту ІК Dragon Capital, цього й наступного року шанси про­вести вдале IPO є не лише в агрокомпаній. «Українська економіка за низкою галузей показує зростання, держава привертає до себе увагу захід­них інвесторів», — запевняє він. За словами Олексія Єргіє­ва, наразі немає шансів про­вести розміщення хіба що в компаній зі сфери нерухомос­ті. «Шанси є вже й у ритейле­рів або, наприклад, у машино­будівних підприємств. Порів­няно з такими самими закор­донними компаніями, в наших більший потенціал зростан­ня», — зазначає він.

Дуже важливо, щоб компанія була лідером у своєму сегменті або посідала друге місце. «Зараз інвестори готові купу­вати переважно такі компанії», — підсумував Олексій Єргієв.

Утім, бувають винятки. Щойно відбулося розміщення російської компанії Mail.ru. Є

багато запитань до якості цього активу, та ринок оцінив його в $5 млрд. Пояснюється це тим, що інвестори кваплять­ся із вкладеннями.

Учимо польську

На думку Михайла Гранча­ка, найбільша кількість розмі­щень цього й наступного року проходитимуть на Варшав­ській фондовій біржі. Саме цей майданчик, за його слова­ми, підходить для компаній вартістю $100–300 млн. «Вар­шавська біржа має порівняно високу ліквідність. Там є певна специфіка: місцеві фонди не можуть вкладати гроші за кор­доном, вони змушені інвесту­вати в ті папери, які продають­ся на місцевій біржі», — зазна­чає експерт. Багато інвестбан­кірів вважають, що все це за­безпечує більшу ліквідність для порівняно невеликих ком­паній, ніж, наприклад, на Франкфуртській біржі, що ко­ристувалася популярністю в українських емітентів кілька років тому.

Компаніям з капіталізацією понад $1 млрд вигідніше вихо­дити на Лондонську фондову біржу. Там ліквідність ще біль­ша. Однак і вимоги до емітента також набагато вищі. Лондон­ська біржа по зубах таким емі­тентам, як Миронівський хлібо­продукт, або найбільшим укра­їнським ФПГ. Компаній із капі­талізацією $100–200 млн інвес­тори просто не помітять, залу­чити кошти їм буде складно.

ЗагіН мрійНиківКомпанії, які цього року заявляли про плани провести IPO

Компанія Планований час розміщення

Де та скільки планується залучити

Geo-Alliance Oil-Gas (холдин-гова компанія видобувної групи «Гео Альянс»)

До кінця 2010 року Планується продати 34,1% акцій на Варшавській фондовій біржі за $260 млн

Milkiland До кінця 2010 року Планується продати 20% акцій за EUR72 млн за 20% на Варшавській фондовій біржі

Вугільна компанія «Садова Груп» До кінця 2010 року н/д

Концерн «Галнафтогаз» Відклав IPO до 2012 року н/д

United Media Holding 2012–2013 роки н/д

Група компаній «Воля» Після 2011 року н/д

Агрохолдинг «Авангард» У 2012 році Планується вторинне розміщення не менш ніж 20% акцій

Корпорація «Богдан» н/д н/д

Агрокомпанія Ukrlandfarming н/д н/д

Агрокомпанія «Цукровий союз «Укррос» 2011 рік Планується розміщення на Варшавській фондовій біржі

ОлімпВідкладено на період після 2011 року

н/д

Група компаній «Агроліга» (Харківська область) н/д

Планується залучити 15–20 млн грн у результаті приватного розміщення 10–20% акцій на майданчику NewConnect Варшавської фондової біржі

Зміївський молочний завод (Харківська область)

Грудень 2010 року — січень 2011-го

Планується приватне розміщення 10–15% акцій на майданчику NewConnect Варшавської фондової біржі

За даними з відкритих джерелР

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05.

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95

Для

рег

іона

льни

х РА

: (3

22)

702

262

, 76

29

05

контракти | № 48 | 29.11.201026

новини

За 10 мясяців 2001 року Украина виробила 27,93 млн т сталі, зберігши 7-ме місце у світовому рейтингу.10 років тому

Тенденції*Сталеплавильна індустрія оговтується від кризи. За 10 місяців 2010 року у світі було вироблено 1,165 млрд т сталі — на 17,5% більше, ніж за аналогічний період 2009 року, і на 2,4% більше, ніж у січні–жовтні 2008 року.

Нерухомість

Україна, Польща та Бразилія — найбільш привабливі серед країн, що розвиваються, для інвестицій у сфері комерційної нерухомості, дані опитування іноземних інвес-торів Colliers International.

Ринок цукру

На 3–6%, до 1,65 млн т погіршила прогноз виробництва цукру з уро-жаю 2010 року асоціація «Укрцу-кор». До 22 листопада цукрозаво-ди виробили 1,4 млн т цукру, пере-робивши 12,05 млн т буряків.

Нафтопродукти

23 листопада січневі ф'ючерси на нафту WTI впали на NYMEX до $80,63 за барель; нафта марки Brent подешевшала до $82,79. 11 листопа-да нафта подорожчала до максиму-му з початку кризи — до $88,55.

Кредитування На 3,7%, до 89,67 млрд грн зріс у жовтні обсяг прострочених креди-тів, дані НБУ. У відсотковому спів-відношенні частка поганих креди-тів до початку листопада становила 11,95% (+0,35% за місяць).

Будівництво житла

9,5 млн кв. м нового житла буде введено в експлуатацію за підсум-ками 2010 року, прогноз Мінрегі-онбуду. У 2009-му ринок житлово-го будівництва скоротився на 39% рік до року — до 6,4 млн кв. м.

Авіаперевезення

У січні–жовтні 2010 року україн-ські авіакомпанії збільшили пере-везення пасажирів на 16,4% рік до року — до 5,238 млн осіб, дані Дер-жавіаадміністрації.

*У середньому в світі в жовтні 2010 року завантаження потужностей металургійних комбінатів становило 75,4% (у вересні — 74,4%). Однак порівняно з жовтнем 2009-го завантаження знизилося на 2,7%.

На 13,4% рік до року, до 27,59 млн т зросло виробництво сталі в Україні за підсумками 10 місяців 2010 року, дані Світової асоціації стали. У сві-товому топ-10 виробників Україна посіла восьме місце, випередивши Бразилію та Туреччину. Разом із тим зростання українського вироб-ництва відстає від середньосвітових показників: загалом у світі приріст випуску сталі 2010-го перевищив торішні показники на 17,5%.

Найзначніше виплавка сталі збільшилася в Північній Америці (+41,8% рік до року) і країнах ЄС (+29,1%). Найнижчі темпи приросту виробництва 2010 року продемон-стрували держави СНД (+ 12,4%) та Азії (+13,6%).

ТОП-10 вирОбників сТалі у січні–жовтні 2010 року, млн т

«Процвітання розкриває наші пороки, а нещастя — чесноти».

Френсіс Бекон

0

25

50

75

100

Китай Японія США Індія Росія ПівденнаКорея

Німеччина Україна Бразилія Туреччина

450

475

500

525

550

+19,3+10,7 +31,1 +44,7 +7,8 +13,3 +41,0 +13,4 +30,9 +12,6

За д

аним

и Св

ітов

ої а

соці

ації

стал

і

474,

3852

5,1

26,1

1

69,7

3

24,3

4

21,2

5

20,9

839,6

549,0

4

51,7

4

46,6

2

36,8

1

27,5

9

27,8

1

23,6

3

47,2

9

55,5

6

55,7

6

67,4

5

91,4

4

10 місяців 2009 року10 місяців 2010 рокуЗміни рік до року, %

Торік обсяг прострочених кредитів зріс у 3,9 разу, з початку нинішнього

року — на 28,2%.

Виробництво цукру 2010 року перевищує

торішні показники приблизно на 25%.

Разом з тим 2010-го Україна буде не в змозі

цілком забезпечити цукром власного

виробництва внутрішній ринок, ємність якого

оцінюється в 1,8–2 млн т/рік.

У «Глобальному дослідженні настроїв інвесторів»,

проведеному Colliers Interna-tional, брали участь

216 респондентів (загальний портфель активів —

$710 млрд). За даними опитування, восени 2010-го понад 60% інвесткомпаній

мають намір розширити портфель протягом року,

близько третини планують зберегти його на нинішньому рівні. Три чверті опитаних вважають малоймовірною

другу хвилю кризи.

сред ні рОз дрібні ці нистаном на 23.11.2010 р., грн/л

A-95 ДП Скраплений газ

Київ 7,87 7,14 4,67АР Крим 7,91 7,17 4,57Дніпропетровська обл. 7,57 6,86 4,64Донецька обл. 7,94 7,14 4,87=Львівська обл. 7,71 6,99 4,79=Харьківська обл. 7,60 6,89 4,86=

За дан ими UPECO

Фот

о С

вітл

ани

СК

РЯ

БІН

ОЇ

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 48 | 29.11.2010 27

реклама

коментаркомпанії & ринки

Засновник соціальної мережі Facebook 26-річ-ний Марк Цукерберг замахнувся на електрон-

ну пошту. У середині листопада на презентації в Сан-Франциско заповзятливий студент Гарварда оголосив про створення нового сервісу обміну повідомленнями Facebook Messages, що склада-ється з пошти, чату та мобільних SMS. Це означає, що користу-вач, перебуваючи в системі Facebook, може відправляти послання друзям по соціальній мережі з мобільного телефону, пошти або програми обміну миттєвими повідомленнями. Програма може зберігати діало-ги співрозмовників незалежно від способу листування.

Марк Цукерберг запевняє, що цей сервіс — не вбивця тра-диційної електронної пошти, а лише її доповнення. При цьому наймолодший мільярдер від-крито критикує «мило»: елек-тронна скринька не відповідає потребам сучасних користува-чів. «У новому сервісі не буде рядків з темою листа, копією, прихованою копією... Повідо-млення можна відправити одним натисканням клавіші, — пояснює у блогу Facebook ін-женер Джоель Селігштейн, від-

повідальний за розробку Facebook Messages. — Ми змо-делювали поштову службу за принципом чату та скоротили кількість кроків із відправлення повідомлень».

Новий сервіс Facebook частково замінить електронну пошту для молоді, основних клієнтів Web 2.0. 500 млн осіб, що зареєстрували-ся в Facebook, — потенційні користувачі пошти від Марка Цукер-берга. За даними засновника найвідомішої соцмережі, понад 350 млн клієнтів Facebook щодня надсилають одне одному близько 4 млрд повідомлень. Наприклад, кількість користувачів поштової служби Microsoft Hotmail сягає 363 млн осіб, Yahoo Mail — 303 млн, Gmail — 171 млн.

Facebook займе свою нішу як поштовий клієнт для обміну миттє-вими короткими повідомленнями. При цьому електронна пошта не припинить існування — її, за словами Джоеля Селігштейна, ви-користовуватимуть для безособового спілкування — надсилання платіжних квитанцій, рекламних пропозицій тощо.

Частина користувачів буде вірна своїм поштовим скринькам ще й тому, що поштовий клієнт Facebook набагато уразливіший для зламу на відміну від традиційних «імейлів». Крім того, наявність адреси [email protected] не завжди є доречною при діловому листуванні — одержувач повідомлення може не сприйняти спів-розмовника всерйоз. Та й IT-служби багатьох великих компаній часто блокують доступ до соціальних мереж із робочого місця. Працівники таких підприємств не зможуть скористатися перева-гами Facebook Messages.

Серед недоліків Facebook Messages і не надто ретельне сортування вхідних листів. Так, сервіс поставить високий пріо-ритет повідомленням від корис-тувачів соцмережі, натомість може цілком проігнорувати інші листи.

У будь-якому разі новинка Цукерберга змусить замислити-ся Сергія Бріна та Ларрі Пейджа з Google, які створили схожий інтегрований сервіс для корис-тувачів Gmail. Засновники і по-шукового гіганта, і найбільшої соцмережі досить зацікавлені в тому, щоб користувач проводив якнайбільше часу в інтернеті. Наприклад, підраховано, що клієнт Facebook проводить у со-цмережі щонайменше п’ять

годин на день, а що буде, якщо це задоволення розтягнеться на 7–10 годин? Адже всі нагальні

питання, пов’язані з комунікацією (надсилання повідомлень, лис-тів), можна буде вирішити, не виходячи із сервісу.

Рекламодавцям важливо не лише скільки користувачів залучить до себе той чи інший ресурс, а й тривалість їхнього перебування на сайті та взагалі в мережі. Що більше часу користувач проводить у мережі, то більшу кількість банерів він може переглянути, зробити більше кліків на посилання, більше грошей програти в платні онлайн-ігри, замовити більше товарів і послуг.

Зараз основний дохід приватної закритої компанії Facebook за-безпечують надходження від рекламодавців. Очікується, що у 2010-му дітище Цукерберга збільшить оборот на 50%, перевищив-ши позначку в $1 млрд. Торік найбільш вдалими були рекламні кампанії з оплатою «за результат» — їхня частка в загальному до-ході Facebook становила близько $350 млн, на другому місці була реклама брендів — $225 млн, доходи від реклами Microsoft стано-вили $50 млн, від продажу віртуальних товарів — $10 млн. Цього року зростання оборотів соцмережі багато в чому відбудеться за-вдяки рекламним кампаніям з оплатою за результат, дохід від яких, за прогнозами експертів, може сягнути майже $600 млн.

Зараз послугою Facebook Messages можуть скористатися лише кілька тисяч американців за спеціальним запрошенням. Але вже 2011 року доступ до сервісу й адресу facebook.com отримають усі користувачі соцмережі.

Надія ГОНЧАРУК

У вас нуль друзів*

Коли та як Facebook посуне електронну пошту

28

«Ви можете виписатися в будь-який

час, та ви ніколи не залишите нас».

З пісні «Hotel California»

гурту «Eagles»

500 млн

кількість користувачів соціальної мережі

Facebook

контракти | № 48 | 29.11.2010

Понад $1 млрд

можливий дохід приватної компанії Facebook

у 2010 році

*Свого часу приховане зберігання Facebook інформації з вилучених акаунтів породило побоювання користувачів щодо зловживань особистими даними. Зокрема йшлося про нову рекламну технологію Facebook, що дозволяє відстежувати покупки, зроблені користувачами. Спочатку вона не передбачала можливості відмови від її використання. Таку процедуру було запроваджено після скандалу та публічного протесту, підписаного 50 тис. користувачами Facebook. Керівництву соцмережі довелося вибачитися.

0

5

10

15

20

25

III кв. 2009 IV кв. 2009 I кв. 2010 II кв. 2010 III кв. 2010

За даними ComScore Inc.

FacebookYahoo!Microsoft

Fox Interactive MediaGoogleAOL

Участь на ПаяхНайуспішніші інтернет-майданчики у США (частка компаній на ринку банерної реклами), %

* Назва однієї

із серій популярного американського мультсеріалу

South Park, присвяченої Facebook.

Марк Цукерберг: почти «миллиардер из трущоб»

Марк Цукерберг: майже «мільярдер із нетрів»

у кого є грошітема

30 контракти | № 48 | 29.11.2010

Чому криза народила так мало нових зірок-керівників

Випадкові герої

*2010-й став роком роздавання роботодавцями обіцянок працівникам. «Моральний стан персоналу суттєво погіршився. Жорстке, екстрене, вичавлювальне управління позначилося на всіх», — розповідає директор із персоналу однієї з роздрібних мереж. Через обмеженість бюджетів компанії намагаються виправити ситуацію, вдаючися переважно до нематеріальної мотивації працівників: обіцяють перспективи зростання й покращення, вигадують нові назви посадам.

Ринок праці оживає повільні-ше, ніж очікувалося. Черепаша-чі темпи відновлення — головне розчарування року для рекру-терів і, мабуть, ще більше роз-чарування для самих працівни-ків, які плекають надії на підви-щення зарплати. Виклик року для будь-якого директора з люд-ських ресурсів — відстояти яко-мога більший бюджет на персо-нал. Компанії справді заклада-ють зростання зарплат на май-бутній рік на 10%, але чи ухва-лять це топ-менедж мент і влас-ники, стане відомо лише в січні–лютому 2011 року. За словами Марини Маковій, ге-нерального директора міжна-родного кадрового порталу hh.ua, на підвищення можуть роз-раховувати в першу чергу рід-кісні й універсальні фахівці — ті, чия ринкова ціна традиційно вища, ніж у менш професійних колег.

«Льодовиковий період на ринку праці справді минув, крига навіть скресла, але теплі-ше не стало. Не варто будь-які рухи на ринку сприймати за-надто оптимістично», — вважає Олексій Долгих, директор укра-їнського офісу компанії Pedersen & Partners. І все ж таки криза надала компаніям чимало можливостей. Але чи зміг біз-нес скористатися ними?

Головне — лояльність

Ще два роки тому багато грав-ців сподівалися, що криза допо-може їм зібрати команди мрії. Здавалося б, що може бути про-стішим — звільняй слабких, за-мінюй їх сильними. І людей ско-рочували. Цілком очевидно, що скорочували тих, хто менш ко-рисний, залишаючи більш ком-петентних фахівців. Із цього по-гляду в багатьох компаніях якість персоналу таки покра-щилася. Труднощі з пошуком роботи почали відчувати менш кваліфіковані кандидати, які в період зростання ринку з лег-кістю знаходили роботодавця через колосальний дефіцит кад-рів. «Ситуація почасти вирівня-лася — справді цінних люди стали більше цінувати на

ринку», — коментує консуль-тант компанії «Amrop Україна» Вік тор Яковенко.

Але з командою мрії вийшла невдача. Виявилося, що на практиці реалізувати ідею складніше, ніж могло видатися, хоча б тому, що цінних людей не позбувалися. Класні фахівці, які з якоїсь причини опинилися на ринку, більше двох місяців на ньому не затримувалися. Та й самі кандидати стали набагато обережнішими щодо розгляду альтернативних пропозицій.

Наприклад, сектор споживчих товарів в Україні не дуже по-страждав, тож масових звіль-нень керівників і менеджменту середньої ланки не було. Успіш-ні фахівці демонстрували ло-яльність роботодавцеві й ризи-кувати не хотіли. «Це було дуже добре видно. Компанії думали, що зможуть дешево всіх купи-ти, пропонували трохи більшу зарплату. А потім дивувалися, чому фахівець до них не пере-ходить. Він, може, і зважився б на перехід, але за вагоміших ар-гументів із боку потенційного роботодавця. Але їх, звісно, ніхто не висував. Кількість зри-вів переговорів на фінальній стадії помітно збільшилася. Зараз клієнту потрібно надава-ти більше кандидатур, щоб ро-ботодавець зміг із кимось із них домовитися», — пояснює Вік-тор Яковенко.

І все ж таки компанії намага-лися скористатися кризою, і деякі гравці впоралися із за-

вданням цілком успішно. Так, фінансисти першими потрапи-ли під удар кризи. Багатьох звільнили, про бонуси та премії, які становлять більшу частину компенсації, інвестиційним банкірам годі було й мріяти. За-брати найкращих із ринку спробували тоді ще новачки — інвестиційні компанії Phoenix Capital та BG Capital. Криза їм справді допомогла. По-перше, здешевила кадровий набір. По-друге, полегшила завдання пе-реманювання людей.

Але масово компанії не змі-нювали кістяк працівників, хоча намагалися посилити деякі сфери. «Найбільше з 2008 року звільнювали менеджерів із про-дажу. Але водночас їх найчасті-ше шукали й продовжують шу-кати. Кількість запитів від ком-паній свідчить, що процес замі-ни слабких у цій сфері все ще не завершено», — розповідає генеральний директор компанії

«Хадсон Україна» Олексій Юр-ченко.

На думку Станіслава Вілюхи, управляючого партнера Exon Recruiters, український бізнес у більшості випадків усе ще не розглядає персонал як свою конкурентну перевагу, отриму-ючи ці переваги за рахунок ін-шого — дешевої праці, недоро-гих площ, куплених вісім років тому, зв’язків тощо. Тож поки що мало хто ставив за мету створити сильну команду. Оди-ниці почали системно реформу-вати підходи до управління пер-соналом. І це ще одне розчару-вання року. Хоча компанії все ж таки більше уваги приділяють побудові власного HR-бренда. «Ми проводили опитування серед ключових клієнтів і з’ясували, що 60% із них стурбо-вані питанням створення ефек-тивного іміджу роботодавця. 58% роботодавців займаються «побудовою задоволеного ко-лективу», а половина вивчає

вплив HR-бренда на фінансові показники компанії», — комен-тує Марина Маковій.

Герой мимоволі

«Два роки люди перебувають у стресових умовах, які ідеаль-ні для того, щоб проявити себе», — вважає проект-менеджер компанії Ward Howell Роман Бондар. Але нових зірок серед керівників криза, схоже, поки що не ви-ростила. Хедхантери із зусил-лям перелічують прізвища, до яких зараз прикуто підвищену увагу як з боку рекрутерів, так і з боку роботодавців. «Компа-нії зазвичай обирали консерва-тивну стратегію, залишаючи перевірених менеджерів, або наймали тих, хто мав солідний

досвід. Компанії зараз обира-ють Volvo, так би мовити», — пояснює Олексій Долгих.

І все ж таки передумови для появи нових зірок були. Низка компаній почала міняти доро-гих експатів на локальних мене-джерів. І цей процес усе ще три-ває. Логіка компаній така: «Ринок найближчим часом сильно не зростатиме. Ми на цьому ринку лідери, тож мож-ливостей для інтенсивного на-рощування бізнесу немає. Ке-рівник, заточений на це, не до-сягне великих результатів. Але він дорого коштує компанії, тож ефективніше перевести його на інший ринок, призначивши в Україні місцевого менеджера». Таких прикладів на ринку чима-ло. В 2009-му Дмитро Шимків очолив український підрозділ Microsoft, змінивши Еріка Франке. З минулого року управ-ляючим директором найбільшо-го виробника сигарет в Україні — компанії «Філіп Морріс

«Ще хвилину тому він міг розраховувати на щастя, але тепер

мрії про майбутнє розбилися,

і всі його надії розвіялися мов дим».

Мануель Гонзалес, «Любов і чума»

Олена СТРУК

Надмірна обережність заважала проявити себе

контракти | № 48 | 29.11.2010 31

Україна» замість турка Рамана Берента стала Олена Хоменко. А Ірина Каракай змінила Еміля Цорнера на посаді глави представниц тва фармацевтич-ної компанії Boehringer Ingelheim. Унікальні можливос-ті для кар’єрного зростання отримали фахівці кадрового ре-зерву у вітчизняних компаніях. Але про те, наскільки вони себе проявили, ще важко судити. Компанії частіше говорять про подолання негативних тенден-цій, досягнення стабільності, відновлення або збереження позиції, ніж про зростання. До того ж, минуло зовсім мало часу. «Зірки не зростають за рік. Це системна й довгостроко-ва робота», — пояснює Станіс-лав Вілюха.

Але багато керівників навіть не намагалися здійснювати проривів. «Компанії все ще не відпрацювали модель розвитку в умовах обмеженості коштів. Геройство ж частіше проявляли функціональні керівники — фі-нансові директори, директори з продажу», — розповідає Роман Бондар.

Наприклад, Жанні Китаєвій, колишньому фінансовому ди-ректору Bunge, яка 2009 року зайняла посаду фінансового й виконавчого співдиректора KP Media, вдалося стабілізувати ситуацію у видавництві. Вона залучала гроші, продавала ак-тиви. У результаті видавництво змогло не лише виплачувати зарплати, а й інвестувати у проекти.

У той час як багато найманих менеджерів боялися ухвалюва-ти радикальні рішення, власни-ки деяких компаній чітко бачи-

ли цілі та шляхи їх досягнення. Власник мережі магазинів по-бутової техніки Comfy Станіс-лав Роніс вчасно закрив дола-рові кредити компанії, при цьому не втративши динаміки відкриття магазинів — за останній рік мережа поповни-лася майже 30 торговельними точками.

Однак історій невдачі на ринку більше, ніж історій успі-ху. У найважчому становищі опинилися ме неджери, змуше-ні взяти перепочинок. «Таких багато в телекомунікаційному секторі, на ринку нерухомості. Вони втрачають мотивацію», — зазначає Роман Бондар.

Приклади вдалих переходів керівників із цих галузей до інших сфер можна перелічити на пальцях однієї руки. Так, ко-лишній керівник телекомуніка-ційного сектора Майкрософт Україна Павло Присяжнюк обі-йняв посаду керівника з розви-тку бізнесу інвестиційної ком-панії «Конкорд Капітал». «Не хочеться зациклюватися на вузькому секторі завдань. Мені цікаві нові бізнес-моделі», — пояснює він.

«Ми припускали, що під час кризи хлопці ринуться в бій. Але на практиці сталося інакше. Усі раптом сховалися за спини генеральних директорів або власників, посилаючись на жорсткі умови для бізнесу. Проблема у браку знань і над-мірній обережності, що й не дало людям проявити себе. Була можливість ризикнути, але за ризик потрібно було брати від-повідальність, зокрема й зарп-латою. Однак ніхто не хотів втрачати поточний дохід. Ініціа-

тиви було дуже мало», — пояс-нює Роман Бондар.

Героями стали не ті, хто свідо-мо взяв на себе додаткові ризи-ки та відповідальність, а ті, кого змусили це зробити обставини. При цьому винятків із правила було небагато. Як розповів Контрактам Микола Іванінів, екс-менеджер казначейства компанії «Крафт Фудз Украї-на», він перейшов на посаду фі-нансового директора страхової компанії ALICO Ukraine, яка пе-реживала не найкращі часи, на-прикінці 2007 року. Після того, як йому вдалося оптимізувати баланс компанії та вирішити проблеми зі штаб-квартирою, реструктурувати бізнес у кризу,

менеджер обрав собі нового проблемного роботодавця — аг-рокомпанію «Райз», яку ще влітку нібито виставляли на продаж через борги.

Попри відсутність чудес, 2010 року набагато більше топ-менеджерів отримають бонуси, ніж 2009-го. «Бізнесом керува-ти важче. Іноді це використову-ють як аргумент для торгів. Між розміром бонусу, фактом його виплати та зростанням бізнесу компанії не завжди є пряма за-лежність», — зазначає Віктор Яковенко. Розміри премій укра-їнських керівників офіційно ніхто не називає, але навряд чи топи виявляться найбільш по-страждалою стороною.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

ЕКСПЕРТиза

Сергій КордашенКо,управляючий партнер українського підрозділу компанії RosExpert, пояснює, як криза заважає появі нових зірок-керівників

— Навряд чи криза сприяє появі зірок. На її тлі легше проявитися керівникам, у яких сильно розви-нені компетенції антикризового управління, які здатні ефективно керувати в ситуації з підвищеним ступенем невизначеності. Криза також трохи полегшує виявлення працівників із потенціалом зрос-тання. Але в них ще треба вкла-дати й вкладати. Так відбувалося у «правильних» компаніях, де від початку були вибудувані ефек-тивна бізнес-модель, система на-вчання й розвитку персоналу, велася тривала й планомірна ро-бота з формування необхідних компетенцій.

Деякі компанії, зокрема міжна-родні торговельні та представни-цтва іноземних корпорацій, укрупнювали географічні класте-ри. Українські представництва включалися до регіону СНД із перепідпорядкуванням Росії або до регіону Центральної, Східної та Західної Європи з перепідпо-рядкуванням Чехії або Польщі. Таким чином, у генеральних ди-ректорів не було можливості про-явити себе, оскільки рівень їхньої відповідальності знизився. Вони втратили важелі впливу, адже функціональні директори були перепідпорядковані офісам інших країн.

У приватних же локальних ком-паніях ситуація була інакшою: кермо влади взяли у свої руки акціонери. При цьому багато ло-кальних керівників вирішили ско-ристатися цим часом для здобут-тя іноземної освіти. Дехто, зали-шившись без роботи, дотепер перебуває в активному пошуку.

32

рейтинг зарплат топ-менеджерівтема

10 галузей, де платять найбільше

Рейтинг складено за да-ними п’яти рекрутингових агентств, групи Human Capital Ernst & Young, а також інформації, наданої компаніями. У рейтингу наведено середні зарплати по Україні станом на лис-топад 2010 року. Змінна складова заробітку (бону-си, премії) фахівців у рей-тингу не враховувалася. Галузі розташовано в по-рядку зменшення розміру зарплати генерального ди-ректора.

Ринок товарів споживання

Промисловість Банківський сектор Фармацевтика Теле комунікації

1 2 3 4 5

Як

ми

ра

ху

ва

ли

контракти | № 48 | 29.11.2010

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 85 000

Директор із продажу 51 000

Директор із закупівель 50 000

Директор із фінансів 50 000

Директор із розвитку та інвестицій 45 000

Директор із персоналу 40 000

Начальник із паливного забезпечення 7 000

Начальник відділу матеріально-технічного постачання 6 000

Вальцювальник 7-го розряду 4 700

Провідний інженер виробничого відділу вагонобудування 3 000

Інженер відділу комплектації обладнання 2 500

Майстер ремонтної ділянки 2 150

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Голова правління 80 000

Заступник голови правління з роздрібного бізнесу 39 000

Заступник голови правління з корпоративного бізнесу 36 500

Директор юридичного департаменту 20 000

Головний економіст 8 400

Менеджер із роботи з корпоративними клієнтами 6 900

Внутрішній аудитор 5 500

Фахівець із роботи із проблемною заборгованістю 5 100

Менеджер із роботи з фізособами 5 000

IT-фахівець 4 100

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 75 000

Фінансовий директор 42 000

Комерційний директор 40 000

Менеджер із закупівель 11 500

Юрист 8 900

Менеджер із продажу 8 400

IT-фахівець 7 400

Маркетолог 6 500

HR-фахівець 6 400

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 57 000

Фінансовий директор 32 500

Комерційний директор 25 000

Керівник напрямку 13 500

Бренд-менеджер 9 000

Юрист 7 500

Маркетолог 7 000

Менеджер із продажу 6 000

HR-фахівець 6 000

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 55 000

Фінансовий директор 49 000

Директор із продажу 41 000

Менеджер із продажу 10 200

Менеджер із закупівель 8 100

Маркетолог 7 200

IT-фахівець 7 100

Юрист 6 500

HR-фахівець 5 422

2010-й — рік відлиги на ринку праці

*Традиційно найбагатші сектори — це енергетика, банки, індустріальні компанії. Щедрі пропозиції роблять великі українські ФПГ. За ними — транснаціональні FMCG-компанії. *

У 2010 році, за попередньою оцінкою рекрутингових агентств, бонуси отримають управлінці, що працюють в індустріальному, телекомунікаційному і фармацевтичному секторах,на ринку споживчих товарів.

33контракти | № 48 | 29.11.2010

10 галузей, де платять найбільше

Кількість вакансій зростає. За да-ними міжнародного кадрового пор-талу hh.ua, у жовтні українські робо-тодавці розмістили пропозицій про роботу майже на 40% більше, ніж у березні 2010 року. «Активність на ринку справді зросла. Про це свідчить і те, що в більшості компаній відкрито вакансії внутрішніх рекрутерів», — коментує Віталій Михайлов, директор із країн СНД компанії World Staff. Од-нак набором персоналу займалися не так багато підприємств. За словами Олени Веселкової, старшого консуль-танта групи Human Capital Ernst & Young, у ІІІ кварталі 2010 року лише 22% компаній — учасниць «Загаль-ногалузевого огляду заробітних плат і компенсацій», який проводила гру-па, збільшували кількість працівників, 67% — не здійснювали жодних змін, а 11% — навпаки, скорочували пер-сонал. Звільнення були пов'язані зде-

більшого з реструктуризацією в ком-паніях, аутсорсингом деяких функцій і закінченням дії трудових договорів сезонних працівників.

Найбільш затребувані фахівці жовт ня, як, утім, і попередніх місяців, — C++ developer та PHP developer. За ними — менеджери із продажу. І в цьому немає нічого дивного. Як по-яснює директор міжнародного кадро-вого порталу hh.ua Марина Маковій, продаж — найзначніша професійна галузь в Україні, на яку в жовтні при-пала чверть усіх вакансій та 12% усіх резюме. Натомість немає дефіциту системних адміністраторів, офіс-менеджерів та економістів. Серед фа-хівців середньої ланки найбільш висо-кооплачуваними були C++ developers, яким роботодавці, за даними hh.ua, пропонували в середньому 13,6 тис. грн на місяць. Найменш прибуткови-ми залишаються професії бухгалтера,

логіста та системного адміністратора. У середньому їхня зарплата становить 4 тис. грн на місяць.

За результатами «Загальнога-лузевого огляду заробітних плат і компенсацій», зростання зарплат у 2010 році сягнуло в середньому 11–13% за запланованого рівня в 17–18%. «У 2010-му, як і в 2009 році, біль-шість компаній проводили диференці-йовану політику перегляду зарплат, що залежала в першу чергу від особистої ефективності конкретного працівни-ка. Критерії оцінки ефективності стали жорсткішими, а підвищення оплати пра-ці були точковими, спрямованими на утримання ключового персоналу», — розповідає Марія Кабріна, консультант групи Human Capital Ernst & Young.

Як прогнозує Марина Маковій, на-весні 2011 року працівників компаній очікує збільшення зарплат на 10%. Саме зараз більшість роботодавців

приймають рішення щодо бюджетів на наступний рік. При цьому компа-нії почали поступово повертатися до довгострокових інвестицій у персо-нал. Якщо під час кризи проводилися тренінги, орієнтовані здебільшого на короткострокові бізнес-потреби, то зараз компанії відновлюють закор-донні тренінги та дорогі програми на-вчання (наприклад, MBA для вищого керівництва), а також активніше впро-ваджують програми довгострокового стимулювання. Так, 5% компаній — учасників огляду планують надавати працівникам недержавне пенсійне за-безпечення. Впровадження програм довгострокового стимулювання за-планували 20% учасників огляду, які раніше їх не використовували. Втім, цей привілей не для всіх. Плани зде-більшого стосуються вищого й стар-шого керівництва, а також ключових працівників.

Скорочувати переСтали

Роздрібні мережі Інвестбанкинг Страхування Будівництво Сільське господарство

6 8 9 107

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 52 000

Комерційний директор 35 000

Фінансовий директор 32 500

Менеджер із закупівель 11 946

Маркетолог 6 600

IT-фахівець 6 300

Менеджер із продажу 6 200

Юрист 5 900

HR-фахівець 5 600

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Керуючий директор 50 000

Начальник відділу продажу та трейдингу 45 600

Начальник аналітичного департаменту 30 000

Трейдер 26 300

Директор із персоналу 24 000

Директор юридичного департаменту 20 000

Аналітик 18 850

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Голова правління 45 000

Директор із роботи з корпоративними клієнтами 35 000

Директор із роботи з роздрібними клієнтами 30 000

Фінансовий директор 28 000

Директор юридичного департаменту 12 000

Менеджер відділу андеррайтингу 11 900

Менеджер із відшкодування збитків 8 670

Менеджер із роботи з клієнтами 8 600

IT-фахівець 7 400

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 37 500

Директор із питань будівництва 30 000

Фінансовий директор 26 500

Директор із розвитку та інвестицій 25 000

Директор юридичного департаменту 25 000

Менеджер проекту 8 000

Юрист 7 500

Менеджер із продажу 6 000

IT-фахівець 5 250

ПосадаСередня

зарплата, грн/міс.

Генеральний директор 24 000

Головний агроном 20 000

Директор із фінансів 15 000

Директор із продажу 15 000

Директор із маркетингу 15 000

Директор філії з дистрибуції с/г продукції 7 000

Інженер-землевпорядник 6 400

Агроном 4 000

Зоотехнік 3 200

Мал

юнк

и Іг

оря

лу

к’я

нч

ен

кА

34

у кого є грошітема

контракти | № 48 | 29.11.2010

Хто бІльше «Людині не потрібно нічого понад те, що їй

дала природа. За винятком грошей».

•Юзеф Бестер

Скільки українці різних професій заробляють на місяць і на що вони могли б витратити свою місячну зарплату

5–10 тис. грн

3–5 тис. грн

Менш ніж 3 тис. грн

Геолог із досвідом роботи9200 грн

Програміст8000 грн

Начальник відділу охорони праці середнього підприємства8000 грн

Менеджер із продажу7000 грн

Директор інституту НАН6000 грн

Маркетолог6000 грн

Старший науковий співробітник3000 грнСлюсар

3500 грн

Адміністратор кафе3500 грн

Ветеринар4000 грн

Ріелтор4000 грн

Зварювальник4000 грн

Ювелір4500 грн Кореспондент

інформаційного агентства4200 грн

Водій маршрутки2500 грн

Охоронець офіса2000 грн

Економіст Держкомстату2000 грн

Інспектор ДАІ1600 грн

Кондуктор тролейбуса1600 грн

Комендант гуртожитку1500 грн

Працівник київського зоопарку900 грн

Середній розмір зарплати — 2000 грн.400 кг капусти, або 250 пар шкарпеток, або пара роликових ковзанів Fusion X7 (ТМ Rollerblade).

За даними порталів job.com.ua, jooble.com.ua, rabota.ua, рекрутингових компаній World Staff, «Форсаж»

35контракти | № 48 | 29.11.2010

мал

юнк

и Іг

оря

лу

к'я

нч

ен

кА

Понад 100 тис. грн50–100 тис. грн10–25 тис. грн

Футболіст Даріо Срна, ФК «Шахтар» (Донецьк)1 500 000 грн

Директор великого металургійного заводу85 000 грн

Ведучий національного телеканала

20 000 грн Народний депутат18 000 грн

Аналітик інвесткомпанії15 000 грн

Бренд-менеджер великої телеко-мунікаційної компанії10 000 грн

Фінансовий директор

FMCG-компанії50 000 грн

Начальник депар-таменту работи із

корпоративними клієнтами великого українського банку

35 000 грн

Прем'єр-міністр25 000 грн

Фахівець із роботи із проблемною заборгованністю6000 грн

Машиніст київського метрополітену (зі стажем)5000 грн

Викладач у приватній гімназії5000 грн

Гувернантка5000 грн

Агроном3000 грн

Начальник ЖЕК3000 грн

Провізор3000 грн

Бармен3000 грн

Голова правління банку75 000 грн

83 кг чорної ікри, або два годинники Patek Philippe Perpetual Calendar у білому золоті, як у Володимира Путіна, або три ультралегкі літаки.

Середній розмір зарплати — 75 000 грн.37,5 кг небезпечного делікатесу риби фугу, або 31 сертифікат на одноразове відвідування гольф-клубу, або автомобіль ЗАЗ Lanos 2010 року випуску, седан.

Середній розмір зарплати — 25 000 грн.50 пляшок шотландського віскі, або одна норкова шуба, або один авіаквиток бізнес-класу Київ — Нью-Йорк.

Середній розмір зарплати — 15 000 грн.250 кг свинини, або 23 пари джинсів Levi's, або близько 2000 літрів бензину марки А-95.

Середній розмір зарплати — 6000 грн.240 порцій бігмак-меню, або 4 пари черевиків ECCO сезону осінь-зима, або 3 велосипеди Comanche Tornado.

Середній розмір зарплаті — 3500 грн.270 кг гречки, або 115 майок, або 2 самокати Micro Rocket.

25–50 тис. грн

Офіційна середня зарплата в Україні — 2349 грн.

За даними Держкомстату, більше за інших у

середньому отримують працівники авіації

(7187 грн) та фінансового сектора (4474 грн).

у кого є грошітема

36 контракти | № 48 | 29.11.2010

Рівень довіри до бізнесу *, %

Рівень довіри до влади *, %

* Дані досліджень, проведених GfК Ukraine на замовлення Noblet Media CIS у 2009–2010 роках. Опитано 200 жителів Києва, Донецька, Харкова, Одеси, Дніпропетровська та Львова, які вважають себе заможними людьми. Вік респондентів — від 24 до 55 років.

КОМУ ДОВІРЯЮТЬ ЗАМОЖНІ УКРАЇНЦІ

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

2009 2010

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

2009 2010

Довіряють

Не довіряють

Ставляться нейтрально

3632

26

42

3134

812

81

1323

63

0 10 20 30 40 50 60 70 80 90

Якість товарів і послуг

Створення нових робочих місць

Законослухняність

Лідерство в галузі

Авторитет власника

Приналежність до великоїміжнародної групи компаній

Доступність інформації про товари та послуги

Впровадження нових технологій

Популярність топ�менеджерата керівників підрозділів

Наявність українського капіталу

Наявність іноземних менеджеріву керівництві компанії

Топ 10 чинників, що впливають на ставлення до компанії*(% респондентів, для яких важливий цей чинник)

0 5 10 15 20 25 30 35 40

Свідомо обирають товари та послуги соціально�відповідальних компанійНе цікавляться питаннями соціальноївідповідальності, обирають товари та послугивинятково за співвідношенням «ціна–якість»Не вірять у корпоративну соціальну відповідальністьвітчизняних компанійНе дали відповіді

Ставлення заможних українців до соціальної відповідальності в бізнесі*

38

2

22

38

68

73

74

86

87

87

46

52

60

64

67

Факти

ТОП�5Рейтинг довіри до міжнародних організацій*, %

0 10 20 30 40 50 60 70 80

Міжнародний валютнийфонд (МВФ)

Світовий банк

Європейський банкреконструкції та розвитку (ЄБРР)

Європейський Союз (ЄС)

Організація об'єднаних націй(ООН)

71

59

53

49

47

ТОП�5Рейтинг довіри до представників різних галузей*, %

0 10 20 30 40 50 60 70

Промисловевиробництво

Роздрібна торгівля

Сільське господарство

Послуги зв'язку

Високотехнологічневиробництво

65

60

47

43,3

43

ТОП�5Рейтинг довіри до громадських об'єднань*, %

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50

Громадські організації,що працюють у сферіохорони здоров'я

Об'єднання автомобілістів

Фонди розвитку культури

Спортивні організації

Структури, що захищаютьправа споживачів 50

40

42

43

45

Справа лікарів і не тільки

Замикають рейтинг компанії — продавці медичних послуг (23%) і страхові компанії (20%). У 2009-му передостанню позицію посідали банки. Однак за минулий рік рівень довіри до них збільшився з 21% до 31%. Мас-медіа довіряють менше, ніж учас-никам ринку розваг і представникам шоу-бізнесу, відповідно 34% і 40%.

Не треба про економіку! Рейтинг замикають організації, метою яких є сприяння економічному розвитку країни та/або розвитку й благоустрою окремих регіонів. Їм довіряють лише 21%. Профспілки та професійні асоціації в наших забезпечених співвітчизників теж не у фаворі. На користь таких організацій висло-вилися лише 24%.

Про довіруспоживачів

77%заможних українців

не довіряють бізнес-асоціаціям і підприємницьким

об’єднанням

59%заможних українців

переконані, що СНД як організація

не заслуговує на довіру

52%заможних українців

вважають, що уряд має здійснювати

жорсткіший контроль над бізнесом

13%не довіряють

жодним громадським організаціям

Безвідплатно, тобто задарма

Максимальною довірою заможних українців користується ООН. Наші співвітчизники вважають, що ця організація реалізує про-грами розвитку в різних сферах громадсь-кого життя й «нічого не вимагає навзамін». МВФ, ЄБРР і Світовому банку довіряють менше. При цьому в ЄБРР і Світового банку позитивний баланс довіри, а у МВФ — не-гативний.

Молоді заможні укра-їнці набагато довірливі-ші, ніж співвітчизники середнього та похилого віку. Серед тих, кому від 24 до 34 років, лише 31%* відповіли, що не довіряють бізнесу. Для порівняння, серед тих, хто старший (від 35 до 55 років), цей показник становив 47%. Владі в першій віковій групі не довіряють 59%, у другій — 66%. Що стосується оцінки дій уряду, пред-ставники різних поко-лінь цілком одностайні. 46% дорослого забез-печеного населення ме-гаполісів переконані, що уряд не докладає достатніх зусиль для забезпечення сприятли-вих умов роботи малого бізнесу.

контракти | № 48 | 29.11.2010 37

Чому не працюють докризові маркетингові стратегії, попри те, що гроші у споживачів є

На життя вистачить!

*22% заможних українців не вірять у соціальну відповідальність вітчизняних компаній.

«...Зараз немає багатих людей. І в цьому жах мого ста-новища», — скаржився попу-лярний персонаж творів Ільфа й Петрова. Слова Остапа Бен-дера цілком співзвучні нарі-канням учасників FMCG-ринків, схильних пояснювати кризове зниження продажу тим, що у споживачів бракує грошей. На думку декана Московської школи управлін-ня «Сколково» Вілфріда Ван-хонакера, дарма вони скар-жаться. «Можливо, грошей у людей тепер і менше, ніж у роки економічного зростан-ня, але все ж таки гроші є, та й потреби людей не зникли, —

наголошує експерт. — Усе ще існує безліч можливостей для продажу, та найчастіше їх гають».

За словами експерта Inter Research Дейни Довнер, біль-шість торговців споживчими товарами й послугами доте-пер не позбулися шкідливої звички розраховувати на над-

лишок коштів у кишені спо-живача. Найефективніші мар-кетингові стратегії докризо-вих років було спрямовано на штучне формування нових потреб або посилення вже на-явних. «Більшість людей жили з думкою про покращення власного матеріального ста-новища, — пояснює експерт.

— Грошей справді більшало. Як зазвичай буває в періоди економічного зростання, спо-живачі прагнули підвищення якості життя, не надто добре уявляючи собі, в чому саме воно має проявлятися. Звісно, підвищення рівня добробуту означає більший будинок, до-рожче авто тощо. Та ніхто не робить такі придбання щодня, а відчувати смак зростання хочеться постійно. Ось із цим бажанням і працювали мар-кетологи. По суті, вони ділили гроші, які залишалися в ки-

«Хто багатий? Той, хто задоволений своєю

долею, як сказано: «Щасливий ти й благо тобі, якщо добуваєш

ти харчі працею власних рук».

«Піркей авот» («Повчання батьків»)

Марія БОНДАР

Маркетологи звикли працювати з надлишком грошей у споживчому гаманці

Наш споживач не цивілізований, але запасливий

у кого є грошітема

38 контракти | № 48 | 29.11.2010

шенях споживачів після задо-волення базових потреб. Пра-цювати з фундаментом піра-міди Маслоу було нецікаво, надприбутки знаходилися на-багато вище».

Ситуація змінилася, коли надлишку коштів не стало. Домогосподарства перейшли в режим економії. Учасникам FMCG-ринків мимоволі дове-

лося повернутися у площину задоволення базових спо-живчих потреб і включитися в запеклу конкурентну бо-ротьбу за місце в сімейному бюджеті. Ось тут і виявилося, що маркетологи, виховані на благах економічного зростан-ня, в цей бюджет вписувати-ся не вміють. Фахівці із про-сування товарів і послуг ро-зуміли, що має відбутися зни-ження цін. «Але майже ні в кого не було виразної аргу-ментованої відповіді, як і на-

скільки слід знижувати роз-дрібну вартість, щоб не зіпсу-вати іміджу товару, не випас-ти з обраного ринкового сег-мента, але при цьому залучи-ти потенційних споживачів і вирізнитися на тлі конку-рентної активності, — зазна-чає експерт. — Колеги діяли здебільшого інтуїтивно. Хтось поцілив, хтось ні. Усе тому, що для системної робо-ти потрібна була інформація про звичайний попит, яку в період економічного зростан-ня просто перестали збирати, вона майже нікого не цікави-ла. FMCG-компанії хотіли за-йматися формуванням нових споживчих звичок, усі праг-нули в маркетмейкери».

Пристосовуючись до мінли-вої кон’юнктури, деякі тор-говці вирішили зосередитись на споживачах, які ще мали надлишок коштів, відтак збе-реглася можливість імпульс-них покупок та інших емоцій-них витрат. Це означало, що товар або послуга, які від по-чатку позиціонували як upper-

middle class, мали бути пере-ведені у premium-сегмент. «У принципі думка слушна, — за-значає Дейна Довнер. — Про-блема лише в тому, що вона майже одночасно прийшла в голови надто багатьом. Мож-ливо, через те, що лежала на поверхні». У результаті й без того не обділені увагою тор-говців покупці товарів і по-слуг premium-класу опинили-ся під перехресним вогнем рекламістів і піарників, які прагнуть додати статусності

черговій товарній або сервіс-ній пропозиції. «Сучасні біз-несмени звикли працювати в конкурентному полі, — пояс-нює експерт. — У США та За-хідній Європі безупинна бо-ротьба за кожного споживача давно стала нормою життя FMCG-компанії. І все ж таки є межа кількості виробників і торговців, які можуть безкар-но юрбитися в одному сегмен-ті. Ситуація ускладнюється тим, що багаті люди не такі вже й численні. До того ж за час економічного спаду їхня кількість помітно змен-шилася».

Найбільш далекоглядними, на думку експерта, виявилися ті, хто не став воювати за клі-єнтів, у яких «є більше, ніж потрібно», і зосередився на покупцях, яким просто «не бракує на життя». Їх набагато більше, вони доступніші з по-гляду маркетингових комуні-кацій. Вартість медіа-контакту з ними нижча. «Звісно, вони інертніші, менш активно реа-гують на інформацію про нові товари та послуги, натомість довше зберігають лояльність до обраної ТМ, — зазначає експерт. — Довше розмірко-вують, перш ніж купувати, прицінюються, вивчають різні пропозиції. Завдяки цьому в торговців з’являються додаткові важелі впливу на

споживчий вибір. Працюючи з цією категорією покупців, можна забезпечувати досить значний товарообіг навіть в умовах економічного спаду. Треба лише як слід вивчити цих небагатих, проте плато-спроможних людей. Зрозумі-ти, де вони живуть, чим за-ймаються, чим цікавляться».

За словами генерального директора Noblet Media CIS Євгена Панкратьєва, україн-ські споживачі схильні зани-жувати рівень власного до-бробуту. Вони бідкаються, відповідаючи на запитання про рівень доходів. Обережно й виважено підходять до пер-сональних витрат. Однак, су-дячи з даних GfK Ukraine, гроші в них є. Люди, які не економлять на одязі та їжі й можуть дозволити собі дорогі костюм, мобільний телефон тощо, становлять 37% насе-лення мегаполісів. Із них 7% можуть, не кредитуючись, придбати велику побутову техніку поважної ТМ. Причо-му заможних споживачів з року в рік більшає (у 2009-му в містах-мільйон никах їх було 33%). Обравши їх як цільову аудиторію для просування то-вару або послуги, можна до-сягти неабиякого успіху. Пи-тання лише в тому, що саме їм слід продавати та як заручити-ся їхньою довірою.

Українці часто бідкаються, та гроші в них є

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50

Київ

Схід

Південь

Центр

Захід

Північ

Частка платоспроможного населенняв регіонах і столиці, %

0 5 10 15 20 25 30 35 40

Понад 500 тис.

101–500 тис.

51–100 тис.

До 50 тис.

Відсоток платоспроможних городян

Населення міста

13,5

16,4

26,7

21,1

26

47,4

21,3

21,5

26,7

36,2

* Результати досліджень «Омнібус GfК Ukraine», що проводилися із січня по вересень 2010 року, опитано 9000 осіб, старших від 16 років.

ГеоГраФІя сИтостІ*

0 5 10 15 20 25 30 35

Понад 60 років

50–59 років

40–49 років

30–39 років

20–29 років

16–19 років

* Результати досліджень «Омнібус GfК Ukraine», що проводилися із січня по вересень 2010 року, опитано 9000 осіб, старших від 16 років.

Відсоток платоспроможних людей

29,7

29,2

31

29,2

22,8

10,7

ВІК ДоБроБУтУ*

56,4

0 10 20 30 40 50 60 70 80

Керівники підприємств і структурнихпідрозділів

Фахівці без менеджерськихфункцій

Офісні працівники без вищої освіти

Бригадири, майстри

Робітники, які пройшли професійненавчання

Різнороби

Фахівці із власною приватноюпрактикою

Власники підприємств, де працюють шістьі більше найманих працівників

Власники підприємств, де працюють п’ятьі менше найманих працівників

Фермери

61,8

22,2

71,7

55,6

17

21,6

38,5

28

47,8

Частка платоспроможних людей серед представників різних сфер діяльності*, %

0 5 10 15 20 25 30 35 40 45

Вища освіта

Середня фахова освіта

Повна загальна середня освіта

Початкова або базова середня освіта

40,4

24,6

16,4

10,9

Рівень освіти платоспроможних українців*, %

* Результати досліджень «Омнібус GfК Ukraine», що проводилися із січня по вересень 2010 року. Опитано 9000 респондентів старше 16 років.

ПрИБУтКоВа сПраВа

контракти | № 48 | 29.11.2010 39

у кого є грошітема

40 контракти | № 48 | 29.11.2010

Чому заможні українці зовсім не схожі на європейців та американців

Діти парадокса

*13,2% населення України витрачає на харчування від 76% до 100% щомісячного заробітку.

«Ось купив брендову гітару для домашніх занять за 2500 грн», — похвалився нещо­давно приятель, хлопець із зарплатою трохи понад 4000 грн на місяць. Інструмент такого са­мого класу менш розкрученої ТМ коштує на 1000 грн дешев­ше, але мій знайомий свідомо переплачує, вважаючи бренд гарантією якості.

Для України така споживча поведінка типова. Судячи з ре­зультатів опитувань TNS (дослі­дження MMI 2010/2), 52% наших співвітчизників готові

витратитися заради того, щоб придбати продукцію відомої марки. Понад 67% українців зі­зналися, що можуть витратити чимало зусиль на пошуки това­ру підходящої ТМ. На відміну від європейців та американців, які переплачують за бренд лише в тому разі, якщо рівень їхніх доходів піднімається вище за середній (для країни) рівень, наші співвітчизники готові роз­щедритися, навіть зазнаючи фі­нансових труднощів. Серед тих, чиїх доходів вистачає лише на харчі, 47,5% висловили готов­ність доплачувати за популяр­ність торгової марки. Серед українців, які без ускладнень купують побутову техніку, ви­тратитися згодні 58,6%. «Дивна країна, — зазначає директор українського бюро моніторин­гового агентства Smart Retail Ольга Семенченко. — В усьому світі брендоманія вважається хворобою скоробагатьків, а тут на неї страждають і заможні, і бідні. При цьому українців ніяк не назвеш надто щедрими й ім­пульсивними покупцями. За нашим даними, рівень імпуль­сного попиту в Україні чи не найнижчий у Європі. Придбан­ня тут роблять обережно, довго прицінюючись і зважуючи всі «за» й «проти». Як такий підхід уживається з тяжінням до роз­кручених брендів — загадка».

Ще один місцевий парадокс — наші співвітчизники, неза­лежно від рівня доходів, праг­нуть самостійно вирощувати овочі та фрукти. Дані TNS свід­чать, що робота на присадибній ділянці — найпопулярніший у країні різновид дозвілля (з тих, до яких повертаються раз на місяць). На другій і третій пози­ціях у рейтингу улюблених українцями форм дозвілля вия­вилися відповідно відпочинок на природі та відвідування сало­нів краси. Серед платоспро­можних людей любителі садів­ництва й огород ництва станов­лять 27,2%. Для порівняння, до центрів краси ходять 21,9%, по­люванням і рибальством захо­плюються 12,1%. «Справа по­части в українській менталь­

ності, почасти у відсутності ста­більності в суспільстві, — при­пускає Ольга Семенченко. — Жителі цієї країни, хоч би до якої соціальної верстви вони належали, не впевнені в за­втрашньому дні. Тож прагнуть бути «ближчими до землі». На­явність власного натурального господарства дає відчуття захи­щеності».

Потяг до натурального госпо­дарства, можливо, найяскраві­ша, але далеко не єдина при­кметна риса наших співвітчиз­ників. В Україні платоспромож­ні люди (йдеться про тих, хто без проб лем може дозволити собі велику дорогу споживчу покупку) більше читають, ніж, наприклад, у країнах Західної Європи та США. Частіше див­ляться телевізор. При цьому приділяють менше уваги підви­щенню професійної кваліфіка­ції та рідше ходять до спортив­них клубів. На відміну від євро­пейців та американців, які зви­

кли харчуватися в ресторанах, закусочних, кав’ярнях, бістро тощо, наші співвітчизники їдять зазвичай удома. 58,9% плато­спроможних українців майже що дня власноруч готують їжу. 27,6% відвідують кафе й ресто­рани раз на місяць, решта ще рідше. Про щоденне харчуван­ня в таких закладах не йдеться взагалі. Ресторани сприймають як частину інфраструктури роз­ваг, але не як місце харчування. Туди зазвичай приходять для спілкування із друзями, колега­ми, діловими партнерами, іноді заради розважальних заходів. Але якщо йдеться власне про харчування, перевагу зазвичай віддають домашній кухні.

«При мені в одного амери­канця мало не відібрало мову, коли він зрозумів, що в Україні в багатьох оселях роблять піцу; тобто не розморожують купле­ний у супермаркеті напівфаб­рикат, а печуть із нуля, — роз­повідає Ольга Семенченко. —

«Коли я заходжу до магазину,

світ стає добрішим».

З к/ф «Зізнання шопоголіка»

Марія БОНДАР

* Результати дослідження MMI Ukraine 2010/2, проведеного компанією TNS в Україні влітку 2010 року. Опитано 4725 респондентів у віці від 16 до 65 років, які проживають у містах із населенням 50 тис. і більше.

0 10 20 30

Рівень добробуту українців з оглядуна доходи на кожного

члена сім’ї*, % населення

6000 грн на місяць та більше

4000–5999 грн на місяць

2500–3999 грн на місяць

1500–2499 грн на місяць

900–1499 грн на місяць

500–899 грн на місяць

Менше 500 грн на місяць

Не можуть визначитивеличину власногосередньомісячного доходу

6

2,7

1,1

9,7

18,3

31,8

19,5

10,8

РІВНІ ДОБРОБУТУ

0 10 20 30 40 50 60

ПлатоспроможніНе відчуваютьматеріальних ускладненьМожуть дозволити собібудь�яку покупку,крім дачі або квартириМожуть без проблемпридбати велику побутовутехніку, але вважаютьпроблематичноюкупівлю автомобіляОбмежені в коштахЗазнають труднощівпри купівлі великихдорогих речейБідніВизнають, що їхніх доходіввистачає лише на харчуваннята придбання предметівпершої необхідності, купівлюодягу вважаютьпроблематичноюЗазнають труднощів при покупціпродуктів харчування

Як українці оцінюютьвласний добробут*, %

23,3

0,3

4,1

18,9

52,4

52,4

23

20

3

Українські споживачі звикли розраховуватися готівкою

контракти | № 48 | 29.11.2010 41

Шокований заокеанський гість довго не міг зжитися із цією новиною. Він весь час повторював, що пекти піцу вдома — дуже дивно. Допиту­вався, чи не буває в нас до­машніх гамбургерів, корн­флексу та попкорну». Експерт переконана, що в Україні існує значний недооцінений ринок інгредієнтів для домаш­нього приготування суші, фондю та інших страв, які в усьому світі вважаються рес­торанними. Вона також вва­жає, що український ринок побутового кухонного облад­нання й витратних матеріалів

(папір для випікання, поліети­ленова плівка для харчових продуктів, силіконові форми для випікання тощо) найближ­чим часом стане чи не най­більшим у Європі. «Завадити цьому може лише стрімке зростання комунальних тари­фів на воду, електроенергію та газ у поєднанні з бурхливим розвитком системи дешевого громадського харчування, — наголошує пані Семенченко. — За такого збігу обставин в Україні склалася б ситуація, близька до європейської та американської, — їсти не вдома стало б набагато вигід­

Шопінг�звички*, %

0 10 20 30 40 50 60

Купують на ринках

У спеціалізованих магазинах

В універмагах і торгових центрах

У фірмових магазинах

У супермаркетах, cash & carry,мега� та гіпермаркетах

Купують де завгодно

Не роблять самостійних покупок

Не змогли відповісти

Форми дозвілля*Частка платоспроможних українців, які повертаються до цього заняття

щодня або кілька разів на тиждень, %

ОдягВзуття

0 20 40 60 80

Перегляд телепередачТурбота про оселю (прання, прибирання тощо)Приготування їжіПрослуховування музикиПрослуховування радіопередачЧитання газетЗаняття з дітьмиПрогулянки містомІнтернет–розваги Перегляд відеозаписівЧитання книжокЧитання журналівКомп'ютерні ігриПрийом гостей або відвідування друзів,знайомих і родичівНавчання, підвищення кваліфікаціїШиття, рукоділля, в'язанняВідвідування спортивних клубів,тренажерних залів, басейнівНастільні ігри

86,3

5,9

10,1

11,119,8

15,9

19,831,6

29,834,8

39,537,4

36,043,9

51,566,5

58,9 58,5

Робота на присадибній ділянціВиїзд за містоВідвідування центрів краси (косметолог,солярій, масаж, перукарня)Відвідування ресторанів, кафеВідвідування магазинів, виставок�продажів,ярмарків (крім продуктових)Відвідування церкви, участь у богослужінняхПолювання, риболовляРемонт і обслуговування автомобіляВідвідування дискотек, нічних клубівВідвідування кінотеатрівГра в більярд, боулінгТуризм (піший, водний, гірський тощо)Відвідування концертівВідвідування театрівВідвідування художніх виставок

Частка платоспроможних українців, які повертаються до цього заняття не рідше, ніж раз на місяць, %

0 5 10 15 20 25 30 35

27,2

3,23,64,2

5,69,19,3

2,8

11,6

12,114,3

19,9

27,6

21,9

31,2

СПОЖИВЧІ ЗВИЧКИ ПлаТОСПРОмОЖНИХ УКРаЇНЦІВ

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

реклама

у кого є грошітема

42 контракти | № 48 | 29.11.2010

ніше, ніж готувати. Однак, на мій погляд, такі зміни мало­ймовірні. Тож я б поставила на зростання ринків, пов’язаних із аматорською кулінарією». Досить показовим експерт вва­жає те, як в Україні зазвичай організовують офісне харчу­вання. Там, де немає корпора­тивної їдальні, найчастіше є кухня з можливістю розігріву принесеної з дому їжі. Далеко не в кожному великому офіс­ному центрі є ресторан швид­кого харчування, у якому

могли б обідати клерки. «Втім, навіть якщо такий заклад існує, працівники сусідніх офісів за­звичай не є його основним контингентом споживачів», — зазначає Ольга Семенченко.

На думку провідного експер­та Inter Research Вікторії Лур’є, українські споживачі багато в чому схожі на мексиканських. Вони сприйнятливі до імідже­вої реклами та хворіють на брендоманію. При цьому дуже чутливі до змін ціни. Зао­щаджують на дрібних повсяк­

денних придбаннях, але періо­дично роблять великі імпуль­сні покупки. Розплачуються переважно готівкою. Навіть в luxury­сегменті зазвичай купу­ють серійні, а не ексклюзивні товари. Заощаджують на сер­вісі. Часто проводять дозвілля за переглядом телевізійних пе­редач. Вважають наявність власного автомобіля під тверд­женням високого соціального статусу. Надають великого значення вибору одягу, взуття та мобільного телефону. Лю­

блять демонструвати дорогі придбання.

Пані Лур’є переконана, що дуже багато промо­концепцій, розроблених для Мексики, мо­жуть бути застосовані в Україні. Однак, використовуючи в наших широтах мексиканські маркетингові формули, слід враховувати принаймні дві дуже важливі відмінності. По­перше, у мексиканців модель споживчої поведінки залежить від рівня доходів. Що більше за­робляє потенційний покупець, то менше він турбується про економію та охочіше перепла­чує за всілякі блага. В Україні все не так просто. Люди з висо­ким рівнем доходу часто вияв­ляються набагато ощадливіши­ми за менш заможних співвіт­чизників. Крім того, піднімаю­чись на вищий щабель соціаль­них сходів, мексиканці прагнуть якомога помітніше змінити власний стиль життя. Наші ж співвітчизники найчастіше збе­рігають колишні споживчі звич­ки. По­друге, на відміну від мек­сиканців, українці схильні ство­рювати всілякі резерви й запа­си. Вони відкладають гроші на чорний день, запасаються про­дуктами харчування, витратни­ми матеріалами для побутової техніки й будь­якими іншими господарськими товарами, які можуть зберігатися досить довго. Якщо, наприклад, у Мек­сиці, часто проводячи акції фор­мату «два за ціною одного», можна досягти збільшення зви­чайного споживання продукту, то в Україні результат буде дещо іншим. Покупці запасуться ак­ційним товаром, щоб у майбут­ньому на ньому заощадити.

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

Наші співвітчизники схильні до натурального господарства

у кого є грошітема

44 контракти | № 48 | 29.11.2010

Типові для українців моделі споживчої поведінки

Звичне споживання

*Багато українців економлять на дрібних щоденніх покупках, та час від часу роблять великі імпульсні придбання.

«Які вже тут цілі, якщо навіть бажання... справжні усвідомле­ні бажання давно стали рарите­том, — заявив в одному з інтер­в'ю знаменитий французький письменник­провока тор Фре­дерік Бегбедер. — Більшість людей насправді не знають, чого хочуть. Живуть за звич­кою. Ходять до ресторанів і клу­бів зі звичною обстановкою. Купують звичну їжу й одяг. Управляти людиною, виявля­ється, дуже просто. Слід лише до чогось її привчити». Автор «Оповіданнячок під екстазі» і роману «99 франків» говорив головним чином про жителів Західної Європи, однак його твердження цілком актуальні й для нашої держави. Тут теж ба­гато процесів підпорядковано силі звички. Як зазначає дирек­тор українського бюро моніто­рингового агентства Smart Retail Ольга Семенченко, успіш но працювати на вітчиз­няному FMCG­ринку означає вписатися хоча б в одну з чоти­рьох типових для країни моде­лей звичного споживання. Те, яку модель обирає людина, за­лежить не тільки і не так від її заробітків, як від виховання та ступеня залученості в масову культуру.

Модель № 1

Скупі рицарі

Закупи роблять переважно на ринках — продовольчих, речо­вих, господарських, будівель­них тощо. Торгуються, навіть якщо ціна влаштовує. Обираю­чи товар, орієнтуються на вар­тість, але майже ніколи не від­дають перевагу найдешевшому варіанту. Дешевина для пред­ставників цієї категорії покуп­ців є непрямою ознакою низь­кої якості. Пакетних спожив­чих послуг не купують принци­пово. Доплачувати за сервіс не готові, навіть якщо розуміють, що, витративши невелику суму, могли б уникнути істотних не­зручностей.

Подорожувати звикли на­земним транспортом. Здебіль­шого автобусами й поїздами. Відпустку проводять всереди­ні країни, зазвичай орендуючи житло у приватному секторі. Алкоголь, сигарети та снеки найчастіше купують у дрібно­му роздробі. У закладах гро­мадського харчування бува­ють украй рідко, але, одного разу потрапивши до рестора­ну, можуть залишити там до­сить велику суму. Працівни­кам торгівлі не довіряють, на­віть якщо самі працевлаштова­

ні в цій галузі. Просуваючи товар, орієнтований на таких покупців, марно доплачувати продавцям­консультантам за позитивні рекомендації, орга­нізовувати клієнтські заходи й запускати програми лояльнос­ті. Натомість на медійну та зов нішню рекламу вони реагу­ють жваво. Змісту рекламних повідомлень не сприймають. Значення має лише частота зіт кнень із ТМ у мас­медіа та в зовнішній рекламі. Якість ви­значають власний розсуд. На­даній виробником інформації

про технічні характеристики товару не вірять.

Модель № 2

Ловці дисконтів

Більшість закупів роблять у великому мережевому роздро­бі. Порівнюють цінники това­рів, виставлених на одній по­лиці, і зазвичай обирають один із найдешевших. Жваво реагу­ють на будь­яку інформацію про зниження ціни, знижки чи акції формату «два за ціною одного». Часто заходять до сто­кових магазинів, дисконтних центрів і торговельних точок із фіксованими цінами (на кшталт «Усе по 8 грн»). Охоче запов­нюють анкети, необхідні для участі у програмах лояльності й отримання дисконтних кар­ток. Готові надавати продавце­ві інформацію про себе. Однак, чи доцільно спілкуватися з ними в режимі direct mail — питання спірне. На жодні звер­нення, крім обіцянки цінних подарунків та істотних знижок, представники цієї категорії споживачів зазвичай не реагу­ють. Довідкову інформацію про технічні характеристики товарів вивчають з цікавістю. Однак ключовим чинником ухвалення рішення про покуп­ку вона зазвичай не стає.

До цінностей бренда та імідже вої реклами байдужі. З легкістю відмовляються від од­ного разу обраної марки, якщо на ринку з'являється більш при­ваб лива цінова пропозиція. Вва­жають себе ощадливими, але в супермаркетах найчастіше ви­трачають більше за інших по­купців. Оголошення про цінові акції та розпродажі часто спо­нукають їх до імпульсних при­дбань. Іноді таких спонтанних витрат буває більше, ніж запла­нованих. Пакетні послуги купу­ють лише в тому разі, якщо при цьому надається якась знижка. Може йтися, наприклад, про га­рячу путівку. Часто бувають у мережевих кафе й закладах

«Тиха украинская ночь, но сало

надо перепрятать».

Пострадянський фольклор

Марія БОНДАР

Успішно працювати на українському FMCG-ринку, означає вписатися в одну з чотирьох типових моделей споживання

Збірний портрет українського

споживача доволі оригінальний

контракти | № 48 | 29.11.2010 45

швидкого харчування. Завжди витрачають менше за суму се­реднього чека.

Модель № 3

Жертви реклами

Часто роблять закупи у фір­мових магазинах. Обираючи товар, орієнтуються на бренд. Для представників цієї катего­рії покупців популярність марки свідчить про серйоз­ність виробника. Готові пере­плачувати за брендові речі. Охоче демонструють друзям і знайомим дорогі придбання. Для таких споживачів важли­во, щоб дорожнеча була оче­видною. Дослухаються до ре­комендацій продав ців­консультантів. Із задоволенням беруть участь у семплингах, де­густаціях та інших клієнтських заходах. Жваво реагують на непряму рекламу. Запам'ято­

вують зміст деяких промо­повідомлень (далеко не завжди тих, які рекламодавець вважає основними). Якщо після при­дбання товару такий клієнт з'ясує, що інформація, яка про­звучала у промо­повідомленні, не відповідала дійсності, реак­ція буде болісною. Аж до по­вної відмови від подальшого придбання продукції нечесно­го виробника. Демонструють досить високий рівень лояль­ності до обраних марок. Готові витратити чимало часу й сил на пошуки товару шанованої ТМ.

Споживчий кошик таких по­купців зазвичай неоднорідний. До нього потрапляють товари зовсім різного цінового позиці­ювання. У ньому є кілька пози­цій з premium­сегменту. Це мо­жуть бути дорогий шоколад, селективна косметика або пар­фумерія, предмет гардероба або річ, пов'язана з хобі. У кафе й ресторанах бувають часто. Обирають найпопулярніші за­клади. Готові віддати перевагу розкрученому ресторану перед маловідомим, навіть якщо сто­лик доведеться замовляти за місяць. Витрачають більше за інших, залишають чайові. Охоче спілкуються з офіціан­тами. Часто відвідують розва­жальні заходи із платним вхо­

дом. Якщо в рекламному пові­домленні про подію, адресова­ному таким клієнтам, вказати, що на вході буде фейс­контроль, відвідуваність збіль­шиться.

Модель № 4

Розумники й розумниці

Більшість придбань роблять у великому мережевому роз­дробі. Однак деякі товари ку­пують винятково на ринках. Зазвичай це овочі, фрукти, ягоди й певні види молочних продуктів і соків. Рідше — по­всякденний одяг і господарські товари. Спонтанні придбання представники цієї категорії споживачів роблять украй рідко. Як правило, довго приці­нюються, вивчають пропозиції різних торговців. До наданої виробником інформації про технічні характеристики това­

ру вкрай уважні. Намагаються перевірити її у відкритих дже­релах. Збирають відгуки інших споживачів. Обираючи одяг і текстиль, завж ди порівнюють роздрібну вартість зі складом тканини. До рекомендацій продавців­консультантів до­слухаються лише тоді, коли мають намір зробити покупку у великому мультибрендовому спеціалізованому магазині.

Пакетні послуги купують не­охоче. Часто мінімізують власні витрати, відмовляючись від до­даткових платних сервісів. На­приклад, з туристичними аген­ціями зазвичай домовляються про замовлення квитків, бро­нювання місць у готелях і спри­яння в оформленні віз. Питання трансферту, організації харчу­вання та екскурсій воліють ви­рішувати на місці. Непряму імі­джеву рекламу сприймають скептично. Натомість на пряму, медійну та зов нішню реагують досить жваво. Ухвалюючи рі­шення щодо великої дорогої по­купки, враховують популяр­ність марки. Дрібні придбання роблять, не зважаючи на бренд. Заклади громадського харчу­вання обирають ближче до дому або до роботи. Віддають перевагу кафе й ресторанам се­редньої цінової категорії.

реклама

В Україні стиль споживання залежить не від зарабітку, а від звичок

Роз

міщ

ення

рек

лам

и: (

44)

391

519

3, 3

915

194

, 39

151

95.

Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5. Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

. Р

озм

іщен

ня р

екла

ми:

(44

) 39

151

93,

391

51

94,

391

519

5 Д

ля р

егіо

наль

них

РА:

(322

) 70

22

62,

762

905

контракти | № 48 | 29.11.201046

технологіївічна молодість

Samsung HTS-9950W (2010)

З жовтня в Україні стартував продаж домашньо-го кінотеатру 9950W від корейської Samsung.

Завдяки характерному металевому оздобленню HTS-9950W органічно виглядає навіть у най-сучаснішому інтер'єрі (дизайн кінотеатру роз-роблявся спеціально для суперсучасної серії LED-телевізорів Samsung 9000). Багату функці-ональність системі забезпечують об'ємний звук стандарту 7.1 загальною потужністю 1400 Вт, мережевий LAN-адаптер, що відкриває простий доступ до онлайн-магазину Samsung Apps, і під-тримка технології AllShare, що дозволяє пере-глядати контент з будь-якого пристрою стандарту DLNA. Доповнюють картину слотовий приймач дисків, сенсорний пульт ДУ, чотири напольні ко-лонки, два сателіти, центральний динамік і актив-ний сабвуфер із захистом від вібрації.

Справа техніки«Размеры вещей

должны быть пропорциональны

месту, которое они занимают в жизни».

•Віктор Пелевін,

«Священна книга перевертня»

Toshiba Satellite A665 3D (2010)

На початку осені корпорація Toshiba представила на виставці IFA2010 у Берлі-ні оновлену модель ноутбука A665 з індексом 3D. Нова версія ПК отримала

підтримку 3D Blu-ray-дисків, можливість передачі 3D-контента на сумісний HDMI-телевізор і ПЗ для перетворення двомірних зображень у тривимірні. Останнє — заслуга програми Toshiba Video Player 3D, що використовує систему складних алгоритмів для перетворення 2D-контента у 3D доступну винятково користувачам ноутбуків Toshiba. Крім того, 3D-версія лептопа оснащена HD-екраном з підтрим-кою стереоефекту (фірмова технологія TruBrite HD 3D із частотою оновлення 120 Гц і діагоналлю 39,6 см).

ColorWay CW (2010)

Виробник витратних матеріалів роз-ширює асортимент: з цього року ТМ

ColorWay пропонує користувачам нові аксесуари для догляду за комп'ютерною технікою.

*• Процесор Core i7 (4-ядерний)• До 8 ГБ ОЗП DDR3 (1066 МГц)• Жорсткий диск до 750 ГБ

із 3D-датчиком ударів• LED-дисплей 15,6'',

1366 x 768 пікселів (16:9), 200 кд/м2

• Відеоадаптер NVIDIA GeForce GTS 350M• Blu-ray• Bluetooth 2.1, WLAN (802.11 b/g/n),

Ethernet 1 Гбіт/с• 1xHDMI, 3xUSB 2.0, 1xeSATA/USB• ІЧ-порт для прийому сигналу з окулярів

NVIDIA 3D Vision• Windows 7 Home Premium (64-бітна)• LG L-03C (2010)

*Портативний набір для чищення (CW-4805)

*Набір для чищення фотоапаратів і відеокамер ColorWay «5 в 1»(CW-4207)

контракти | № 48 | 29.11.2010 47

Microsoft Kin ONEm и Kin TWOm (2010)

Софтверний гігант повертає на ринок мобільні телефони імені себе — у США у продаж повертаються стільникові пристрої Kin від

Microsoft. Першу спробу вийти на ринок стільникового зв'язку вироб-ник ПЗ здійснив у квітні цього року. Однак новинка гучно провалилася: було продано лише 10 тис. пристроїв. Справа в тому, що навесні мо-білки від Microsoft можна було придбати тільки за умови підписання дворічного контракту з оператором Verizon. Сам апарат пропонувався майже задарма ($20 за ONE і $40 за TWO), — але при цьому користу-вач мав платити по $70 на місяць за голосовий зв'язок, що приблизно втричі перевищує середню для США абонплату. Зараз вартість кон-тракту впала до $40 на місяць. Вартість самих пристроїв, які отримали індекси «m» у назві, не змінилася.

Xi3 Modular Computer (2011)

Одна з головних особливостей Xi3 Modular Computer — розмір: габарити пристрою становлять лише 10,16 х 9,28 х 9,28 см (!).

При цьому в мініатюрному корпусі розміщено систему із двоядерним 64-розрядним процесором, що дозволяє дивитися HD-відео, працю-вати в усіх офісних програмах і навіть грати в не надто ресурсомісткі ігри. Ще одна фірмова особливість — модульна побудова. Звичну системну плату в Modular Computer розділено на три частини: із про-цесором, оперативною пам'яттю та контролерами вводу-виводу. Та-ким чином, конфігурація Xi3 Modular Computer може змінюватися за-лежно від розв'язуваних завдань. Вартість мініатюрного комп'ютера передбачається на рівні $800, початок продажу заплановано на весну 2011 року.

*МИ НЕ ДРУЖИМО З ІНТЕРНЕТОМ: завантаження контенту в Microsoft Kin можливе лише через Wi-Fi. Перегляд сайтів обійдеться власникові телефону в $10 за 25 МБ інтернет-трафіку, що дорого навіть за мірками США.

*10х9х9: максимально можлива конфігурація Xi3 — це процесор Athlon 64 4200+ (два ядра, 2,2 ГГц, 1 МБ, 22 Вт), ОЗП 4 ГБ DDR2–800 МГц, графічна підсистема (128 МБ DDR2–800 МГц, Direct 10 + OpenGL 2.0), виходи HDMI, Dual Link DVI, VGA, 10/100/1000 Ethernet, eSATA та USB 2.0.

Panasonic TH-P103MT2 (2010)

Поки виробники телевізорів конкурують одне з одним найтоншими, найлегшими та найбільш енергозберігаючими моделями, Panasonic випустила панель вагою 193 кг, що споживає

1350 Вт електроенергії. 103-дюймовий плазмовий телевізор дозволяє переглядати HD-відео стан-дарту 1080 p, підтримує технологію об'ємного зображення та вирізняється суперконтрастністю 5 000 000 до 1. Телеприймач оснащено чотирма портами HDMI, компонентним роз'ємом і вихо-дом S-Video. Вартість панелі в комплекті з 3D-окулярами — близько $100 тис.

Lego Alarm (2010)

У листопаді в інтернет-магазині ThinkGeek з'я вився гаджет, здат-

ний потішити шанувальників як епопеї Star Wars, так і конструкторів LEGO. Це годинник-будильник Lego Minifig Alarm Clock, виконаний у вигляді двох LEGO-фігурок: темного лорда Дарта Вейдера та простого імперського штурмовика. Кожна з 20-сантиметрових фігурок об-ладнана РК-дисплеєм і коштує близь-ко $30.

контракты | № 40 | 05.10.2009?

рейтинг

контракти | № 48 | 29.11.201048

5 НА

ЙБ

ІЛЬ

Ш

імовірних пузирів «нової економіки»

У листопаді цього року працівники фінансового порталу DailyFinance.com (входить до AOL Inc.) звернулися до галузевих експертів і фінансових аналітиків із проханням назвати явища, товари, галузі або ринки, здатні обвалитися в найближчому майбутньому, як ціни на нафту або ринок іпотеки США. Крім чемпіонів рейтингу, що вийшов за результатами опитування, — золота, нерухомості в Китаї, альтернативної енергетики, сировинних товарів і компанії Appl Inc. — до списку потенційних пузирів увійшли соціальні мережі, акції emerging markets, малі технологічні компанії, ФРС Сполучених Штатів Америки загалом і долар США зокрема.

«Блажений той, хто нічого не чекає, він не зневіриться».

Бенджамін Франклін

Apple Inc.Ще одним пузирем опитані Daily Finance експерти вважа-ють виробника iPad та iPhone. Не заперечуючи колосаль-ного зростання популярності та постійного збільшення дивідендів, аналітики акцен-тують увагу на майже 1200% зростанні котирування акцій, — з яким не порівняти ані зростання продажу, ані ви-плати акціонерам. «Apple — модна компанія, — йдеться у звіті DailyFinance.com. — Але якщо її голова Стів Джобс залишить посаду або помре, компанія зазнає значних труд-нощів».

Альтернативні джерела енергії

У 2010 році світовий обсяг виробництва генераторів, що використовують енергію сон-ця, зріс більш ніж удвічі. Але сонячна енергія — порівняно з традиційними вугіллям, га-зом, нафтою або атомними станціями — усе ще залиша-ється однією з найдорожчих. Якщо забрати всі варіанти держпідтримки — від дер-жавних замовлень венчур-ним розробникам до прямого субсидування виробників со-нячної електрики — попит на альтернативну енергію зійде нанівець.

ЗолотоЗ 1998 по 2010 рік вартість золота у злитках збільшилася з $294 до $1404 за тройську унцію, продемонстрував-ши майже 400% зростання. Лише в 2010 році вкладення в золото продемонстрували 28%-ве зростання. Опитані Daily Finance аналітики одно-стайно поставили золото на перше місце у списку ненадій-них фінансових інструментів. На їхню думку, нинішня ціна до-рогоцінного металу зумовлена не реальним, а спекулятивним попитом. Про що свідчать тира-жовані ЗМІ нескінченні світські розмови про купівлю золота й зростання обсягу телереклами золота та золотих виробів як вкладення.

Нерухомість у КитаїЦіна квадратного метра житла у великих промисло-вих центрах Піднебесної у 2010 році зросла лише на 9,1%. Разом із тим, за да-ними GlobalPropertyGuide, це — один із найбільш ви-соких темпів зростання не-рухомості в посткризовому світі. Експерти вважають це зростання невиправданим, оскільки воно: а) не базуєть-ся на зростанні добробуту; б) участь у бумі чимдалі частіше беруть інвестори-аматори; в) будівельні ком-панії притримують житло, розраховуючи на майбутнє зростання цін, штучно під-вищуючи дефіцит (нічого не нагадує? — Прим. ред.).

Сировина60% зростання вартості продовольства не можна обґрунтувати ані падінням виробниц тва через повені та посухи, ані, тим більше, зростанням споживання. По-дорожчання продуктів харчу-вання — наслідок приходу на сировинний ринок спекуля-тивного попиту. Зараз інвес-тори та інвестфонди так само вкладаються у ф'ючерси на пшеницю, як раніше — у на-фту. Меншою мірою це тор-кнулося ринку технологічних металів (мідь, літій, цинк), але спекулятивний попит відчува-ється й там.

5 3 1 2 4

У березні 2000 року бум доткомів призвів до обвального падіння індексу NASDAQ і банкрутства сотень компаній, породжених інфоекономікою Силіконової долини.10 років тому