Тарнавська В.М.

У книжці Шевченкові уроки зібрані конспекти уроків з української літератури шевченківської тематикиу 5-9 класах, зроблено спробу показати ставлення до Шевченка,його творів, яке залишило помітний слід у моєму житті. Усі свої знання,роздуми, мрії, я безпосередньо передаю вихованцям.

Кобзарю! Знов до тебе я приходжу

бо ти для мене совість і закон. Л Костенко

5 клас

Урок1Тема: Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати»

Мета: продовжити знайомити учнів із біографічними даними поета, його творчістю, красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова; розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, спонукати до життєствердного погляду на світ і формувати і вдосконалювати вміння і навички.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь і навичок.

Обладнання: «Кобзар», портрети Т.Г. Шевченка, картки із завданнями.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.II. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

Учитель:- Ми любимо свою країну, шануємо і поважаємо людей які живуть у ній. А коли

згадують про Україну в якійсь чужій далекій країні, то при цьому обов’язково згадують ім’я однієї людини. Пам’ятники їй стоять під небом Аргентини, Америки, Франції та багатьох інших держав.

- Так. Наша розмова буде про Т.Г. Шевченка.III. Повідомлення теми і мети уроку.IV. Робота над темою і метою уроку.

- У нашому місті також названо його іменем одну із його вулиць, є парк Т.Шевченка та кінотеатр. Я бачу у вас на партах є збірка поетичних творів «Кобзар», а це доводить те, що у кожній сім`ї читають і поважають великого Кобзаря. Думаю, що на уроці ми це відчуємо. Т. Шевченко дуже любив рідну землю, степи, ріки, верби, гаї, червону калину про що й писав у своїх віршах.V. Робота над віршем «Садок вишневий коло хати».1. Виразне читання вірша «Садок вишневий коло хати».2. Словникова робота. Хрущі – великі жуки; плугатарі – орачі, ті хто ходить за

плугом.3. Проблемно-пошукові завдання..

1. Які художні засоби використовує автор для створення чудової картини сільського вечора? (епітет – маленьких діточок, зменшено-пестливі слова – зіронька, соловейко, діточок; повтори).

2. Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це. («А мати хоче научати, так соловейко не дає»).

3. Яку роль у вірші відіграють дієслова? Чому їх так багато; з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини. (дієслів багато, вони складають логічно-змістовий ланцюжок, сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним)

4. Вивчення вірша за допомогою «малювання подумки». - Заплющіть очі й подумки відтворіть картини, змальовані автором у вірші «Садок

вишневий коло хати». - Спробуйте вивчити вірш напам’ять.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок.1. Хто ворог моря? (Туман)2. Хто закохався у сонце? (Хмаронька)

3. Кому вода служить ліжком? (Сонцю)4. Хто, не маючи язика, говорить? (Серце)5. Хто любить червоний колір? (Хмаронька)6. Кого ждуть з нетерпінням? (Матері)7. Що є аеродромом для хрущів? (Вишні)8. Кого втома не бере? (Дівчат)9. Хто сперечається з матір’ю і кого вона боїться? (Солов’ї і дівчата)10. Назвіть вечірній дует. (Солов’ї і дівчата)11. Вечірній ліхтар. (Зіронька)12. Хто не розлучається зі своїми помічниками? (Плугатарі з плугами)

VII. Домашнє завдання. - Вивчити вірш напам’ять; зробити до нього ілюстрації.

Урок2Тема: Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т.Шевченка; дати поняття про персоніфікацію, ліричний вірш; розвивати навички відтворення настроїв пейзажної поезії; виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва.

Тип уроку: ???

Обладнання: «Кобзар», автопортрет Т.Г. Шевченка.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.II. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

Учитель:- Діти, наша розмова буде про генія українського народу Т.Шевченка (демонстрація

портрета)- Так. Наша розмова буде про Т.Г. Шевченка.

III. Повідомлення теми і мети уроку.IV. Робота над темою і метою уроку.

1. Т.Шевченко більшу частину свого свідомого життя перебував за межами України, він завжди пам’ятав про рідний край, серцем тягнувся до нього. Часто згадував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції. Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі за свою бунтарську поезію він міг, заплющивши очі, уявити квітучий вишневий садочок біля біленької хатинки в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю, озерце з очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок. Про це він і складав поезії, якими захоплюється вже не одне покоління людей.

2. Виразне читання вірша Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».3. Словникова робота: Поли – крайні передні частини верхнього одягу; пелена

– передня частина спідниці; оповиє – обволікає, оповиває; того світу – світла.

4. Обмін враженнями від поезії. Які почуття і настрій передає поезія, до яких роздумів спонукає?

5. Бесіда за змістом твору.1. Як називається опис місцевості, природи, погоди, природних явищ?2. Яка це поезія?

3. Чи відчувається присутність людини і як?4. Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів?5. Поділ вірша на 3 частини, визначення художніх засобів.6. Слово учителя.

- Часто в художніх творах письменники вдаються до персоніфікацій. Персоніфікація – зображення предметів чи явищ природи як живих істот. Визначте персоніфікацію у вірші «За сонцем хмаронька пливе». Учні визначають інші художні засоби – епітети, порівняння.

7. Фізкультхвилинка.

VIII. Узагальнення і систематизація знаньIX. Домашнє завдання.

- Продовжуйте читати твори Т.Шевченка.- Вивчіть вірш напам’ять, намалюйте ілюстрацію або малюнок.

Урок3Тема: Тарас Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Провідний мотив вірша «Думка».

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Т.Шевченка петербурзького періоду; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст твору «Думка», розвивати навички виразного осмисленого читання ліричних творів; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до раннього петербурзького періоду життя Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстрації до вірша.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- Учні, давайте пригадаємо девіз уроків української літератури. Учні називають девіз: «Краще раз відчути, ніж сто разів побачити».

- Я з вами погоджуюсь, тому що художнє слово в уяві людини неодмінно викликає картини та образи, яскравіші від ілюстрації чи навіть кінофільму. Ми помандруємо у Петербург. Спробуємо зрозуміти все те, що відчував великий поет.

Бесіда з учнями.- Які твори Кобзаря ви читали, про що в них розповідається?Учень читає вірш напам’ять.- Як ушановується пам'ять великого Кобзаря у нашій місцевості? (Демонструється слайд пам’ятника Т.Шевченку в м. Хмельницькому)

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.1. Розповідь учителя.

- Давайте продовжимо розповідь про життя Т.Шевченка. Подолавши сотні верст разом с такими ж кріпаками, як він сам, Тарас потрапляє з України до Вільно (Вільнюса), потім до столиці Російської імперії Санкт-Петербурга (демонструється слайди «Шевченко у Літньому саду», «Т.Шевченко та Іван Сошенко», «У майстерні художника Карла Брюллова»)

- Майже десять років минуло з того часу, коли Т.Шевченко покинув рідний край і захотілося Тарасові не тільки малювати, а й писати вірші, викладаючи свої думки, мрії, сподівання про рідний край у поетичній формі. Можливо, саме тому чимало творів Шевченка носять назву «Думка».

2. Виразне читання вірша Т.Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море…»)3. Бесіда з учнями. 1.Визначити тему вірша. 2. Які рядки, вирази, мотиви у вірші можна вважати автобіографічними? 3. Наведіть приклади паралелізму у вірші. 4. До яких художніх засобів належать вирази: пішов світ за очі, грає синє море, грає серце; козацьке серце, неньку старенькою, шляхи биті заросли тернами, а журавлі летять собі додому ключами, куди ти йдеш, не спитавшись, тяжко з ними жити, грає, грає, ні,ні, думка говорить. 5. Робота над таблицею (демонстрація слайда)

Вирази Вид художнього засобу Роль художнього засобуКозацьке (серце) (неньку) старенькую

Епітети Яскраво характеризують зображений предмет

V. Закріплення знань, умінь і навичок.1. Слово учителя. - Сподіваюсь, вас вразила доля Т.Шевченка. Адже пам’ятники йому стоять у всьому світі – США, Канаді, Румунії, Москві, Санкт-Петербурзі, у багатьох містах і селах України. Край дороги, яка пролягає з Вільнюса до Петербурга, литовці поставили камінь – пам’ятний знак із написом «тут проходив 1831 року видатний український поет Т.Г. Шевченко». Пройдемо і ми шляхом Т.Г. Шевченка, розгадавши кросворд.2. Розгадування кросворда.

к и ї в к р і п а к к о з а ч о к в о л я х у д о ж н и к п о е тНавідні питання.1. Ким був Шевченко за соціальним статусом у дитинстві ? (кріпак)2. У пана Енгельгардта Тарас служив як хто? (козачок)3. Що було для поета найціннішим? (воля)4. Шевченко прославився як (художник) та (поет)?

VI. Домашнє завдання. Вивчити вірш «Думка» напамять, уміти його аналізувати; зробити ілюстрації. Для учнів високого рівня скласти усний твір-роздум «Доля у вірші Шевченка «Думка» та за моїми уявленнями».

4. Виразне читання вірша «Садок вишневий коло хати».5. Словникова робота. Хрущі – великі жуки; плугатарі – орачі, ті хто ходить за

плугом.6. Проблемно-пошукові завдання..

1. Які художні засоби використовує автор для створення чудової картини сільського вечора? (епітет – маленьких діточок, зменшено-пестливі слова – зіронька, соловейко, діточок; повтори).

2. Чи є у вірші елементи гумору? Доведіть це. («А мати хоче научати, так соловейко не дає»).

3. Яку роль у вірші відіграють дієслова? Чому їх так багато; з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини. (дієслів багато, вони складають логічно-

змістовий ланцюжок, сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним)

4. Вивчення вірша за допомогою «малювання подумки». - Заплющіть очі й подумки відтворіть картини, змальовані автором у вірші «Садок

вишневий коло хати». - Спробуйте вивчити вірш напам’ять.

7. Закріплення знань, умінь і навичок.1. Хто ворог моря? (Туман)2. Хто закохався у сонце? (Хмаронька)3. Кому вода служить ліжком? (Сонцю)4. Хто, не маючи язика, говорить? (Серце)5. Хто любить червоний колір? (Хмаронька)6. Кого ждуть з нетерпінням? (Матері)7. Що є аеродромом для хрущів? (Вишні)8. Кого втома не бере? (Дівчат)9. Хто сперечається з матір’ю і кого вона боїться? (Солов’ї і дівчата)10. Назвіть вечірній дует. (Солов’ї і дівчата)11. Вечірній ліхтар. (Зіронька)12. Хто не розлучається зі своїми помічниками? (Плугатарі з плугами)

8. Домашнє завдання. - Вивчити вірш напам’ять; зробити до нього ілюстрації.

Урок4Тема: Патріотичні мотиви творів Т.Шевченка, їхній героїчний пафос, зображення в них історичного минулого «Іван Підкова».

Мета: ознайомити учнів зі змістом і художніми особливостями поеми Т.Шевченка «Іван Підкова»; розвивати навички виразного, вдумливого читання, пам'ять учнів, вміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього; виховувати патріотизм.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації про життя і творчість поета, матеріали про козаччину.Теорія літератури: ліро-епічний твір, поема, строфа.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

I. Повідомлення теми та мети уроку.II. Мотивація навчальної діяльності школярів.III. Актуалізація опорних знань учнів.

a. Перевірка домашнього завдання (учні читають напамять у парах вірш «Думка»)

b. Огляд ілюстрацій.c. Заслуховування усного твору-роздуму.d. Виконання клоуз-тесту за віршем «Думка».

Завдання: продовжити речення. 1. Пішов козак за світ очі, щоб… . 2. Серце козацьке сперечається з … . 3. На чужині козакові буде дуже … . 4. Козак плаче, тому що … . 5. Шляхи биті – це … . 6. Вислів «заросли тернами» означає … .

IV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.a. Слово учителя.

- Тарас Шевченко, перебуваючи у Петербурзі, завжди з любов’ю і сумом згадував про свою поневолену батьківщину. Йому хотілось, щоб українці згадали свою минулу славу – козаччину, гайдамаччину, піднялися з колін і скинули ненависні кайдани. Ці думки вилилися в поетичні рядки – поему «Іван Підкова».

b. Демонстрація слайдів «Козак Іван Сірко і татари», «Битва козаків з турками».

c. Повідомлення учням про Івана Підкову. d. Слово учителя.

- Поема «Іван Підкова» складається з двох частин – перша (спогади про минуле України, коли запорожці «панували, добували і славу, і волю»), друга (зображення морського походу під керуванням мудрого отамана – батька козацького).

e. Виразне читання поеми «Іван Підкова». Обмін враженнями, зачитування рядків, які запам’яталися, вразили.

f. Словникова робота. Пояснення змісту незрозумілих слів: китайка, шинок, поставець, гирло, байдаки, рибалка, Синоп, Царград.

g. Робота в творчих групах: «Літературознавці» - доводять, що цей твір поема; «Мовознавці» класифікують художні засоби і визначають улюблені Шевченком літературні прийоми. «Критики» визначають риму та ритм перших восьми рядків другої частини.

h. Обмін інформацією між групами, і її обговорення.i. Проблемне питання.

- Як ви думаєте, що дає поетичному творові зміна віршового розміру на римування?

V. Закріплення знань, умінь і навичок.1. Поєднай поняття за твором «Іван Підкова».Могили чорніютьМогили з вітрамиЛихоЖурба в шинкуСинє мореКругом хвиліПідняв шапку

Човни сталиЯк ті гориЗвірюкою то стогне, то виєЯк гориТанцювалоПро волю говорятьМед-горілку кружала

VI. Домашнє завдання.Навчитися виразно читати поему, зробити ілюстрації до неї. Для учнів високого рівня підготувати усний твір-роздум «Для чого ми маємо знати минуле нашого народу?».

Урок5Тема: Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало».

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю великого поета, викликати зацікавлення особистістю, творами; розвивати навички виразного читання віршів, аналізу, самостійного пошуку інформації; виховувати почуття пошани і захоплення видатними українцями.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів і твори про нього, картини Шевченка.Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Перебіг уроку

I. Повідомлення теми та мети уроку.II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Кобзарем його ми звемо,Так від роду і до роду,Кожний вірш свій і поему ,Він присвячував народу. М.Рильський - Вчитайтесь у слова М.Рильського. Кого ми звемо кобзарем? Чому Кобзарем називаємо Шевченка? Сьогодні ми продовжимо говорити про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка.III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.1. Слово учителя.

Т.Г.Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю.О.Вишня

- У сорокових роках дев’ятнадцятого століття, коли з’явився «Кобзар» Т.Шевченка, ніби виплеканий із дум і народних пісень, наша література розквітла, стала в ряд світових. На літературному видноколі зійшла яскрава зірка Т.Г.Шевченка – слава і гордість українського народу, один із найвидатніших поетів світу.2. Дослідження заздалегідь підготовлених учнів. 1. Дитячі роки малого Тараса 2. Здібності до малярства. 3. Викуп із кріпацтва. 4. Поїздка в Україну. 5. Мрія оселитися над Дніпром. 6. Ушанування пам’яті великого поета. 3. Слово учителя. - У Петербурзький період Т.Г.Шевченко написав вірш «Мені тринадцятий минало» (1847 рік).4. Виразне читання поезії. Обговорення у формі бесіди. Визначення художніх особливостей твору.5. Робота в групах. «Критики» (визначають тему, ідею, головну думку), «Мовознавці» (визначають художні особливості), «Біографи» (визначають автобіографічні мотиви).IV. Підсумок уроку.V. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів..VI. Домашнє завдання.

Вивчити вірш напам’ять, скласти інформативне гроно малого хлопчика, намалювати малюнки.

Урок6Тема: «Тополя». Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності.

Мета: ознайомити учнів із ранньою баладою «Тополя» Т.Шевченка, розрити багатство її мови, символіку і міфологічну основу, розвивати інтерес до усної народної творчості, поетичного слова Шевченка; виховувати любов до рідної землі, поважати звичаї, традиції.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до балади «Тополя», дидактичний матеріал.Тип уроку: комбінований.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.a. Робота над кросвордом.

С Т Е Л Ь М А ХБ О Г О Р С Ь К И Й

П Е Т Е Р Б У Р ГК О З А Ч К О М

В О Л ЮМ А Л Я Р С Т В О

По горизонталі:1. Професія батька Шевченка? (стельмах).2. Прізвище кирилівського дяка? (Богорський).3. Місто, де Шевченко зустрівся із Сошенком? (Петербург).4. Ким був Шевченко у Енгельгардта? (козачком).5. Про що мріяв Т.Шевченко? (волю).6. Якому ремеслу навчався Тарас у майстра Ширяєва? (малярство).

По вертикалі:1. Назва балади Т.Шевченка? («Тополя»).

III. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

IV. Робота над темою уроку.a. Слово учителя.

- Усна народна творчість є джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів так, саме на благодатній землі народній виріс геній Т.Шевченка. Він розпочинав свою творчість із балад, використовуючи матеріал з усної народної творчості. Балади «Причинна», «Русалка», «У тієї Катерини», «Лілея», «Тополя» увійшли до «Кобзаря» у 1840 році. Їх об’єднує науково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, глибоке розкриття автором духовного світу людини. Про тополю зберігся такий переказ: козак поїхав за море і залишив на батьківщині свою милу. Невтішна кохана, за порадою чарівниці стояла на високій могилі в степу, виглядала свого любого і перетворилася на тополю. Пам’яткою цього переказу залишився у нас обряд, який справляють у зелені свята. Дівчата вибирають одну з поміж подруг, прив’язують їй підняті догори руки до палиці і водять по селу й полю, приспівуючи:

- - Стояла тополя край чистого поля. Стій, тополенько! Не розвивайсь! Буйному вітроньку не віддавайсь! Це називається «вести тополю», бо дівчину називають тополею

b. Виразне читання балади.c. Визначення художніх особливостей твору, теми, ідеї, композиції.d. Зв'язок твору з українською народною творчістю.e. Проблематика твору. f. Обговорення змісту твору.g. Складання інформативного грона зовнішності дівчини.

V. Підсумок уроку.VI. Оголошення результатів навчальної діяльності.VII. Домашнє завдання.

Виразно читати баладу. Намалювати ілюстрації. Для учнів високого рівня скласти усний твір-мініатюру «Чого навчила мене балада».

Урок7Тема: «Заповіт» Т.Шевченка – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Теорія літератури. Ідея.

Мета: ознайомити учнів із твором заповіт, виконати ідейно-художній аналіз, визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України; розвивати в учнів навички виразного читання, виховувати почуття поваги, любові до рідного краю.

Обладнання: портрет письменника, малюнки, ілюстрації до твору.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

I. Перевірка домашнього завдання.1. Виразне читання балади «Тополя».II. Актуалізація опорних знань учнів, уявлень і чуттєвого досвіду.

a. В яку історичну епоху жив і творив Шевченко?b. За що Т.Шевченко переслідувався владою?

III. Оголошення теми та мети уроку. План уроку.

a. Історія написання поезії.b. Погляд на «Заповіт» у порівнянні з поезіями «Пам’ятник» Горація та

О.Пушкіна.c. Світова популярність твору.d. Аналіз поезії «Заповіт».

1. Слово вчителя. - «Заповіт» був написаний 25 грудня 1845 року через 11 днів після послання «І мертвим і живим». Але ці дні теж були сповнені небувалого творчого піднесення: 17 грудня написано «Холодний яр», 19 грудня – «Псалми Давидові», 20 грудня – «Маленькій Мар’яні», 21 грудня – «Минають дні, минають ночі», 22 грудня – «Три літа». Щодня новий поетичний шедевр. Будиночок А.Козачковського. Це до нього із села В`юнище перевезено хворого Шевченка. Піднявся жар і було вирішено Шевченка лікувати. Простудне захворювання перейшло у запалення легень. Напередодні 23 грудня Шевченка оточили увагою і турбото. Втрачаючи свідомість, у стані марення, він олівцем на аркуші паперу написав слова свого «Заповіту». За вікном – зимовий сніжний день. Лунають притишені голоси з кухні – там готуються до Святої вечері. «Заповіт» - останній твір, написаний у цей період. Після «Заповіту» поет довго нічого не писав: відбувалося накопичення творчої енергії.2. Повідомлення учня про «Пам’ятник» Горація та О.Пушкіна.3. Виразне читання напам’ять учителем «Заповіту».4. Особливості виразного читання заповіту.Слово учителя.- Першу строфу читаємо повільно, лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо, до кінця

спареної строфи голос дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна строфа читається неголосно, тихіше, але схвильовано, а тому пришвидшено, останній рядок – різко. Останню строфу читаємо не швидко, але

голосно, пристрасно, заклично. Зважаючи на алітерацію р, цей звук вимовляємо з деяким притиском. Заключні чотири рядки читаємо ще повільніше, тихше, але урочисто, так як читався початок твору.

5. Визначення теми, ідеї, основної думки жанру твору, композиції.6. Повідомлення учня про світову популярність твору. «Заповіт» перекладено на 50 мов народів світу. Серед перекладачів заповіту є немало всесвітньовідомих імен: Е.Войніч, Й.Бехер, І.Франко, О.Дюран. Симфонічну поему «Заповіт» написав Геглієр. Мизучні кантати написали: С.Людкевич, Б.Лятошинський, М.Лисенко та інші. Мелодія заповіту належить полтавському вчителеві Г.П. Гладкому.

IV. Підсумок уроку.V. Оголошення результатів навчальної діяльності.VI. Домашнє завдання.

Вивчити поезію «Заповіт» напам’ять для учнів високого рівня скласти твір-мініатюру «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

Урок8Тема: Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої…». Усвідомлення власної місії поета.

Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість Т.Шевченка; розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього тексту в контексті з біографією письменника; виховувати почуття пошани, поваги до життя і творчості поета.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, підручники.Тип уроку: урок засвоєння знань і формування умінь.

Перебіг урокI. Організаційний момент.II. Актуалізація опорних знань учнів.

Літературний диктант.a. Місце народження Т.Шевченка (с. Моринці)b. Соціальний стан Тараса у дитячому віці (кріпак)c. У скільки років Тарас став сиротою? (в 11 років)d. Яке ім’я пана майбутнього письменника? (Василь)e. Здібність поета в дитинстві (малювання)f. Рік вступу до Академії мистецтв (1838 рік)g. Збірка «Кобзар» (1840 рік)h. Скільки років Шевченко провів у засланні? (10 років)i. Рік викупу Шевченка з кріпацтва (1838 рік)j. Композитор, який присвятив Шевченку понад 80 композицій (М.

Лисенко)k. Чиї портрети змалював Шевченко? (Суворов, Крилов, Куліш,

Щепкін)l. Назва таємного антикріпосницького братства (Кирило-Мефодіївське)

III. Оголошення теми та мети уроку. IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.V. Основний зміст уроку.

Слово учителя.

- Щоб глибше усвідомити роль, яку відіграв Т.Шевченко у житті нашого народу, перегорнемо ще одну сторінку його життя, переконаємось ще раз у тому, що Шевченко – сіяч розумного, доброго, вічного. Сьогодні знову і знову відкриваємо все нового і нового Шевченка – великого Кобзаря.

a. Виразне читання вірша «Думи мої, думи мої…».b. Ідейно-художній аналіз твору «Думи мої, думи мої…».c. Історія написання твору.

Після арешту Т.Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, його ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром його відправили солдатом в Оренбурзький окремий корпус. Поет продовжує писати у захалявні книжечки. Поезія «Думи мої, думи мої…» була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіваю за важку доля, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

d. Бесіда за питанням, визначення теми, ідеї твору, художніх засобів.e. Складання інформаційного грона «що означає воля для Шевченка?»

Воля – це скасування будь якого гніту, кожна людина має свої права, отримання можливості навчатися, захист національної культури, бачити український народ щасливим.

f. робота над картками.VI. Підсумок уроку.VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.VIII. Домашнє завдання.

Вивчити поезія напам’ять, виконати ідейно-художній аналіз твору.

Урок9Тема: Тарас Шевченко «Мені однаково, чи буду».

Мета: продовжити знайомити школярів із творчістю Кобзаря, зосередивши увагу на його творі «Мені однаково…»; визначити його ідейно-тематичну спрямованість, художні засоби, внутрішній світ; розвивати увагу, пам'ять, уміння висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати в учнів любов до творчості Т.Шевченка.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, малюнки, ілюстрації, картки.Тип уроку: комбінований.

Перебіг урокI. Організаційний момент.II. Актуалізація опорних знань учнів.

Вікторина «Що мені відомо про Т.Шевченка»a. У якій області народився Т.Шевченко? (у Черкаській)b. Коли родина переїхала до с. Кирилівки? (у 2 роки)c. Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною (Моринці)d. Які здібності виявилися у Тараса змалечку? (до малярства)e. Хто брав участь у викупленні Шевченка з кріпацтва? (Брюллов,

Жуковський, Венеціанов)f. Коли Шевченко здобув волю? (1838 рік)g. Поетична збірка 1840 року («Кобзар»)h. За які твори Шевченко отримав срібні медалі? («Хлопчик-жебрак»)i. Народна назва гори, де похований Шевченко? (Тарасова гора)j. Де мріяв оселитися Шевченко? (над Дніпром)k. За рішенням якої організації ювілей поета відзначається в державах

світу? (ЮНЕСКО)

l. Як ім’я Кобзаря вшановується зараз?

III. Оголошення теми та мети уроку. IV. Мотивація навчальної діяльності учнів.V. Основний зміст уроку.

Слово учителя.- Навесні 1847 року, сидячи в Петербурзі в застінках каземату і чекаючи вироку

царя, Т.Шевченко написав великий цикл поезій «В казематі», куди ввійшов вірш «Мені однаково…». У ньому виражені глибокі патріотичні почуття поета, якого турбує не власна доля, а доля всієї країни.

a. Виразне читання вірша «Мені однаково…»b. Визначення теми, ідеї, основної думки поезії.c. Обговореня змісту поезії за питаннями:

1. Про яких злих людей згадує Т.Шевченко у вірші «Мені однаково…»? Як він ще їх називає?

2. У яких словах виражене поетичне кредо Шевченка?3. Які настрої переважають? Чим вони зумовлені?4. Словникова робота за питаннями учнів.5. Закріплення вивченого матеріалу.6. Виконання тестових завдань.

VI. Підсумок уроку.Інтерактивна вправа «Мікрофон». - Продовжіть речення «Твір мені однаково…» примусив мене замислитись над тим…»

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.VIII. Домашнє завдання.

Вивчити вірш «Мені однаково…» напам’ять. Для учнів високого рівня скласти твір-мініатюру «Проблеми порушені у творі «Мені однаково…»».

Урок10Тема: Тарас Шевченко «Ой три шляхи широкії…».

Мета: ознайомити учнів із циклом віршів «В казематі», допоїти усвідомити ідейно-художній зміст, розвивати навички виразного читання, аналізу поезії; виховувати якості активного, свідомого громадянина.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, малюнки, ілюстрації.Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Перебіг урокI. Оголошення теми і мети уроку.II. Мотивація навчальної діяльності школярів..

- Найкращі, найпроникливіше твори письменник створює у хвилини горя, страждань, а не в радісні часи. Яскравий приклад цього – цикл віршів «В казематі» з чудовими шедеврами «Садок вишневий коло хати», «Мені однаково», «Не спалося, а ніч як море». Що даю поетові силу до таких творів? На це питання ми спробуємо відповісти на уроці.

III. Актуалізація опорних знань.a. Читання в парах вірша «Мені однаково…». Взаємооцінювання. b. Читання фрагментів вірша «Мені однаково…» напам’ять з

коментуванням свого вибору.

IV. Сприйняття й усвідомлення із засвоєнням учнями навчального матеріалу.

Слово учителя.- Тарас Шевченко не раз задумувався, чому кругом неправда, неволя, народ не бореться

із винуватцями свого поганого становища. Пише вірші-підказки, як боротися проти поневолення, закликає «сокирою обух сталить». І знову неволя, каземат. З’являється цикл віршів «У казематі».

a. Заздалегідь підготовлені учні читають вірші «Ой одна я одна», «За байраком байрак», «Косар», «Рано-вранці новобранці», «В казематі», «Чи ми ще зійдемося знову?». Короткий аналіз віршів.

b. Виразне читання вірша «Ой три шляхи широкії»c. Словникова робота.d. Евристична бесіда.

- Чому брати розійшлися, покинули матір, дружину з діточками, наречену? - Які художні засоби вказують на зв'язок з усною народною творчістю, піснею? - Як ви вважаєте, чому Б.Степанишин – літературознавець, назвав поезію «однією з

перлин шевченкової лірики»? e. Закріплення знань, умінь та навичок.

- Йдучи за з’єднаними лініями, прочитайте назву одного з віршів з циклу «В казематі»

три

ро

кії

Ой

ши

VI. Підбиття підсумків уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон» - продовжіть речення. Вірш «Ой три шляхи широкії…» пов'язаний с усною народною творчістю…

VII. Домашнє завданняВиразно читати і аналізувати вірш. Для учнів високого рівня скласти твір-роздум «Людина-громадянин».

Урок11Тема: Тарас Шевченко «Минають дні, минають ночі». Теорія літератури. Філософська лірика.

хи

шля

Мета: ознайомити учнів з поезією Т.Шевченка. Допомогти усвідомити ідейно-художній зміст, розвивати навички виразного читання поезії, аналізу її. Дати поняття про філософську лірику; виховувати почуття патріотизму, усвідомленого ставлення до громадянських обов’язків.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, малюнки, ілюстрації до творів.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг урокI. Оголошення теми і мети уроку.II. Мотивація навчальної діяльності школярів..

Слово учителя.- Однією з найбільших вад людської душі Шевченко вважав байдужість. Для нього

вона була абсолютно неприйнятною. Тому поет писав: Не дай спати ходячому,Серцем замирати,І гнилою колодою,По світу валятись,А дай жити, серцем жити,І людей любити. - то чи є байдужість великим злом? Що головне в людині і для людини? Про це ми й поговоримо на сьогоднішньому уроці.

III. Актуалізація опорних знань.a. Перевірка домашнього завдання. Виразне читання й аналіз

поезії «ой три шляхи широкії»b. Заслуховування усних творів «Людина - громадянин»,

«Людина і батьківщина».IV. Сприйняття й усвідомлення із засвоєнням учнями навчального

матеріалу.a. Ознайомлення учнів з особливостями ліричних творів

(пейзажних, філософських).Слово учителя.- 21 грудня 1845 року Т.Шевченко у В`юнищі написав вірш «Минають дні, минають

ночі». Поет знову в Україні. Він вільний, статечний чоловік. Побачене його жахає, відгукується болем. Брати і сестри у неволі, збещещена подруга дитинства Оксана, пани жорстоко знущаються над кріпаками. Тож зрозумілим є гнів поета у вірші «Минають дні, минають ночі» - і на панів-кріпосників, на яких, очевидно, добрі вмовляння не діють, і на власне безсилля. Шевченко прагне діяльності, рішучих дій добре розуміючи, що може бути за цим його зла доля.

b. Виразне читання вірша «Минають дні, минають ночі». Визначення особливості цього ліричного твору. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

- Яким чином поезія «Минають дні, минають ночі» може бути пов’язана з нашим часом? (ідеєю скороминущості часу, активної громадянської позиції; байдужа до всього людина – зло в суспільстві; воля – необхідна умова нормального існування людини)

V. Підбиття підсумків уроку.Інтерактивна вправа «Мікрофон» - продовжіть речення. «Твір Т.Шевченка «Минають дні, минають ночі» примусив мене замислитися над тим…»

VI. Домашнє завдання.

Виразно читати вірш «Минають дні, минають ночі», виконати ідейно-художній аналіз твору.

Урок12Тема: Підсумковий урок. Світова велич українського поета. Вшанування пам’яті (урок-композиція).

Мета: оглянути вивчену поетичну спадщину Шевченка: прозу, драматургію; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; уміння узагальнювати, виділяти головне, суттєве із потоку інформації; формувати кругозір, світогляд; виховувати повагу до Т.Шевченка за його внесок у скарбницю української поезії, у розвиток української літературної мови.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, малюнки, ілюстрації до творів.Тип уроку: урок-композиція.

Перебіг урокОрганізаційний момент.Емоційна налаштованість учнів до уроку.І заповіт братерства та любові,Що він нам дав, як стяг, на боротьбу,Перелетить луною в інші мови,І правдою подужає злобу. М.Старицький

Не вмре повік твоє святе ім’я! Йому, як сонцю, вічно пламеніти!І буде пісня зроджена твоя, Мов океан розбурханий, гриміти! В. Гампріндашвілі

I.Вступне слово вчителя.Робота над літературно-музичною композицією «Світлиця шевченкового заповіту»Над дошкою —• портрет Шевченка, прикрашений рушником, нижче — гілки калини.На столі на вишитому рушнику пучок колосків, свічка в свічнику, гусяче перо, аркуші паперу. Один з кутків класу імітований під селянську світлицю — піч, лава, стіл, у кутку ікона.Шевченків «Кобзар»... Він став синонімом сумління свого часу, бо сам автор зібрав сюди кожну сльозину, найменший стогін болю кріпака. Духовну велич і красу народу він підніс на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Ім'я Тараса Шевченка стало символом нашого народу, його «Кобзар» лежить на столі поряд з хлібом, а пісні його вишиті на рушниках.Світло в кімнаті пригасає, освітлюється тільки куточок селянської хати. До хати заходять мати і хлопчик в українських строях.Хлопчик. Стомилися, матусю?Мати. Нічого, синку. Де руки й охота, там спора робота. А без роботи, кажуть, і день роком стає. Нумо готувати вечерю, бо скоро й батько надійде (порається біля печі).(Заходить батько, вітається.)батько. Вечеря готова?Мати. Готова.(Батько відрішує вам по скибці хліба. Вечеряють. Мати прибирає зі столу.)Батько. А почитай-но, синку, «Кобзаря».Хлопчик дістас з-за ікони томик Шевченка. Читає:

У нашім раї на земліНічого кращого немає,Як тая мати молодаяЗ своїм дитяточком малим.Схиляються над * Кобзарем». На авансцену виходять читці.1. А вже бреде сліпий кобзар,і Гонта кличе на пожар,Кавказькі гори, в млу повиті,Рясною кровію политі,Чолом підводяться до хмар,І Катерина півжива Дитя в хуртечі сповнва. Сніги колишуться над нею... Орел жадібний Прометею Криваве серце розбива.2. По «Кобзарю» отім старімУчились грамоті щасливо;Росли задумані від «Дум»,Гострили гнів за КатеринуІ клали в серце тихий сумЗа слізну долю удовину.Нам снились Ґонтині сини,Що батько вбив за честь і волю, —Сувора правда давнини4шла, мов клятва, в нашу долю.Хор виконує «Реве та стогне Дніпр широкий».Він був сином мужика, а став володарем у царствідуха. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людськоїкультури. Він був самоуком, а вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скількилиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі вщастя для нього самого.Хор тихо виконує «Думи мої». Читці продовжують.5. Думи мої, думи мої,Ви мої єдині.Не кидайте хоч ви менеПри лихій годині <...>Страшно впасти у кайдани,Умирать в неволі,А ще гірше — спати, слатиІ спати на волі —і заснути навік-віки,І сліду не кинутьНіякого, однаково,Чи жив, чи загинув!Доле, де ти? Доле, де ти?Нема ніякоїіКоли доброї жаль, Боже,То дай злої! Злої!6. В похилій хаті, край села, Над ставом, чистим і прозорим,Життя Тарасику дала Кріпачка-мати, вбита горем.

Ведучі непомітно виходять у глибину імпровізованої сцени. Виходить мати і малий Тарасик.Мати. Як гірко, як нестерпно жаль,Що долі нам нема з тобою!Ми вбогі, змучені раби,Не знаєм радісної днини.Нам вік доводиться терпіть,Не розгинать своєї спини.Промовиш слово — і нагайНад головою люто свисне.І так усюди — з краю в край7

Ланує рабство ненависне.Тихо лине пісня «Садок вишневий коло хати».Тарас. ...В тім гаю,У тій хатині, у раю,Я бачив пекло... Там неволя,Робота тяжкая, ніколиІ помолитись не дають.Там матір добрую моюЩе молодую — у могилуНужда та праця положила.Там батько, плачучи з дітьми(А ми малі були і голі),Не витерпів лихої долі,Умер на панщині!.. А миРозлізлися межи людьми,Мов мишенята...Мати і Тарас виходять під слова ведучої.Ведуча. Тяжко, важко в світі житиСироті без роду:Нема куди прихилиться, —Хоч з гори та в воду...В того доля ходить полем,Колоски збирає;А моя десь, ледащиця,За морем блукає...Звучить мелодія пісні «Думи мої»... Виходить Шевченко у вишитій сорочці. Довкола нього збирається гурт селян з граблями, косами.Дід. Тяжка наша доля в кріпацькому ярмі, ТарасеІСелянин. Лани-кати... Латану свитину з каліки знімають, З шкурою знімають, бо нічим обуть Княжат недорослих!Дівчина. ...А он розпинають Вдову за подушне... А сина кують, Єдиного сина, єдину дитину, Єдину надію! в військо оддають!Жінка. ...А онде під тином Опухла дитина — голоднеє мре, А мати пшеницю на панщині жне...Дід. Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе?Дівчина. Чи довго ще на сім світі Катам панувати??Шевченко (задумливо). Пани, пани!Схаменіться) Будьте люде! бо лихо вам буде! Розкуються незабаром Заковані люде, Настане суд, заговорять І Дніпро і гориї і потече сторіками Кров у синє море Дітей ваших...З'являються жандарми і заарештовують Шевченка. Селяни бідкаються, сумно хитають галовалш І поступово розходяться.

Слідчий. У вірші під назвою «Сон» зухвало описуються його імператорська величність і государиня імператриця. Ви своєю просторічною мовою зневажаєте її величність, у своїх крамольних віршах виливаєте ВСЮ СВОЮ ЖОВЧ. Як Що там,., Не можу пригадати... Смеркалося... Огонь... Огнем...Шевченко. Я нагадаю! Смеркалося... Огонь огнем Кругом запалало, — Аж злякавсь я... «Ура! Ураі Ура!» — закричали.Слідчий. Припинити! (Чути барабанний дріб. Читає вирок.) Государ імператор височайше велів: призначити Шевченка рядовим в окремий Оренбурзький корпус з правом вис-луги під найсуворіший нагляд з забороною писати й малювати...Барабанний дріб посилюється. Жандарми виводять Шевченка. Звучить «Заповіт». На сцену виходить Перебендя з хлопчиком-поводирем. Вони мовчки йдуть через сцену до портрета Т.Шевченка. Виходять читці.1. Перебендя старий, сліпні. —Хто його не знає?Він усюди вештаєтьсяТа на кобзі грає.А хто грає, того знаютьІ дякують люде:Він їм тугу розганяє,Хоть сам світом нудить.Попідтинню сіромахаІ днює й ночує.Нема йому в світі хати;Недоля жартуєНад старою головою,А йому байдуже;Сяде собі заспіває:«Ой не шуми, луже!»Заспіває та й згадає,Що він сиротина,Пожуриться, посумує,Сидячи під тином.Перебендя сідає на ослінчик. Лине пісня «Ой не шуми, луже...». Виходить Лілея у довгій білій сорочці, з розпущеним волоссям.Лілея. «За ЩО мене, як росла я,Люде не любили?За що мене, як виросла,Молодую вбили?За що вони тепер менеВ палатах вітають,Царівною називають,Очей не спускаютьЗ мого цвіту? Дивуються,Не знають, де діти!Скажи мені, мій братику,Королевий цвіте!» <...>«Нащо мене Бог поставивЦвітом на сім світі?Щоб людей я веселила,Тих самих, що вбилиМене й матір?.. Милосердий,Святий Боже, милий!»

Наймичка (виходить на сцену).А я ледве додибалаДо вашої хати.Не хотілось на чужиніОдній умирати!Коли б Марка діждатися...Так щось тяжко стало!(Стоїть, сумно схиливши голову.)2. Іде Марко, не журиться. Прийшов — слава Богу! І ворота одчиняє, І молиться Богу...Наймичка. Чи чуєш, ти, Катерино?Біжи зустрічати!Уже прийшов. Біжи швидше.Швидше веди в хату!..Слава тобі, Христе-Боже!Насилу діждала!1. і «Отче наш» тихо-тихо, Мов крізь сон, читала. Ввійшов Марко в малу хату і став у порогу... Аж злякався... Ганна шепче:Наймичка. Слава... слава Богу!..Ходи сюди, не лякайся...Марку! Подивися,Подивися ти на мене!Бач, як я змарніла?Я не Ганна, не наймичка,Я...Прости мене! Я караласьВесь вік в чужій хаті...Прости мене, мій синочку!Я... я твоя мати.2. Та й замовкла... Зомлів Марко, Й земля задрижала. Прокинувся..; До матері — А мати вже спала.(Марко сідає біля матері, схиляє голову їй на плече.) Виходить Мар'яна-Тополя. Співає «Віють вітри».Мар'яна. Хоче мене мати заміж дати. (Плаче. Входить мати.)Мати. Чого плачеш, моя доню?Мар'яна. Матусенько, голубонько!Не губіть ви мою долю!Оддай мене, моя мамо,Та не за старого,Оддай мене, моє серце,Та за молодого.Мати. Дочко моя, Мар'яно, Оддам тебе за пана, За старшого, багатого, За сотника Івана.Мар'яна. Умру, серце-мамо, За сотником Іваном.Мати. Не вмреш, будеш панувати, Будеш діток годовати.Мар'яна. Не хочу я панувати,Не піду я, мамо!Рушниками, що придбала,Спусти мене в яму.

Нехай попи заспівають,А дружки поплачуть:Легше мені в труні лежать,Ніж його побачить.Піду в найми, піду в люди,А за сотником не буду. (Виходять.)1. Не слухала стара мати.Робила, що знала.Все бачила чорнобрива, — СОХЛА І мовчала.2. Пішла вночі до ворожки,Щоб поворожити:.Чи довго їй на сім світі Без милого жити?3. Пішла, вмилась, напилася,Мов не своя стала.Вдруге, втретє, та, мов сонна, В степу заспівала.М а р 'я н а (входить і співає).Плавай, пледай, лебедонько,По синьому морю.Рости, рости, тополенько,Все вгору та вгоруїРости тонка та висока,До самої хмари,Спитай Бога, чи діжду я \Чи не діжду пари?Зілля дива наробило —Тополею стала.Не вернулася додому,Не діждала пари;Тонка-тонка та висока ~-До самої хмари.На авансцені лише читці Звучить пісня *По діброві втер віє».1. Гордий, величний, палкий і нескоренийНаш незабутній славетний Кобзар,Лине в безсмертя над нивами й горами Помислів, дум і сердець володар.2. Ти ж свою музу шляхами колючимиВів мимо синіх гаїв і дібров,Там, де народ України замученийЗвівсь, щоб помститись за сльози й за кров.3. Доля з тобою ніяк не лукавила,В руки торбину порожню далаІ в хуртовину, що крила розправила, За Катериною вслід повела.4. В сяйві пожарів пішла з гайдамаками,Лютої помсти світила вогні,В чорній неволі з Оксаною плакала, Слала катам свій караючий гнів.5. Серце розбитеє ядом не вигоїш,Гнівом священним палає воно.Ти не ховався, Тарасе, під кригою, — Кликав народ під борні знамено.6. Каратись,мучитись,страждати,

Не застогнати і на мить. Із кріпаків піти в солдати . їв тому пеклі не згубить Людської правди ні росини, Все зберегти в душі святій І через горе України Усіх знедолених на бій Покликати і научати, Як бідарю на пана йти...0 чудодійна земле-мати,Якого сина маєш ти!7. До злиднів, карцера, до скеліПрикутим бути все життя,1 не оглухнути в пустелі,І не сказати каяття!0 ні! Крізь камінь правду чути,1 віще мовити світам,І ще й бадьорити закутих...Як не пишатись, люди, нам!Любити, мріяти, творити,Не збитись в темряві з путіІ з сонцем, з сонцем, з сонцем жити,Яке й не сходило тоді,А тільки велетню виднілоЗ-за иорних мурів віковихІ Думи, думи освітило...Як не молитися на них!8. Ні! Пломінь той в душі не згас,Що запалив колись Тарас,Як я маленьким школяремВночі ридав над «Кобзарем»І проклинав у гніві світ,Що кинув Катрю десь під лід,Що в рекрути загнав братів, —Я захлинався і німів...І, падаючи на постелю,У сні я кидався на скелюі відбивався від орла,Що тіло дер моє зозла.Обагрений в гарячій крові,Я Прометею рвав закови!І з ним страждав.Із ним палав,йому життя навік віддав....З тих пір горю я ночі й дніУ Прометеєвім вогні.Учитель. Перегорнули ми останню сторінку «Кобзаря», доторкнулися душею до палкого й нескореного серця поета. А пісні, які співали сьогодні, вже півтора століття співає український народ, а скільки ще співатиме — залежить від нас з вами. Адже нам творити долю української пісні, української мови, українського народу. Тож нехай «Заповіт» великого Кобзаря стане заповітом для нас — зберегти мову народу, його звичаї, його лісні і пронести через віки у майбуття.