Українська революція 1917-1921 рр. Поразка УНР.

Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в

Першій світовій війні 1914–1918, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою

ІІ та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.

Російська революція мала важливе значення для утвердження національно-визвольного руху в Україні. В

результаті Лютневої революції була створена Центральна Рада, яка проголосила самостійність

Української Народної Республіки в січні 1918.

Лютнева (Російська) революція 1917 р.

Маніфестація прихильників Української Народної Республіки на

Софійській площі у Києві, 1917 рік.

Формування Центральної Ради

На початку березня в Петрограді українці створили Тимчасовий український революційний комітет,

який 2 (15) березня звернувся до українців Петрограда, закликавши їх спрямувати свою енергію «на

завоювання власних національно-політичних прав», наповнити її «свідомістю власних національних

інтересів». Через десять днів Комітет провів багатотисячну маніфестацію в центрі Петрограда[6].

3—5 (16—18) березня на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації,

виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських та повітових комісарів.

Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об'єднаних організацій, а також Ради робітничих і

солдатських депутатів.

7 березня пройшли вибори керівного ядра Центральної Ради. Головою УЦР був обраний відомий

історик і громадський діяч М. Грушевський, який в цей час ще не повернувся до Києва з Москви, де

добував своє заслання.

Педагогічний музей імені цісаревича Олексія 1909—

1911 роки, де працювала Українська Центральна Рада.

Фотографія 1911 року

Віче на Софійській площі в Києві

19 березня 1917 року

Перший Універсал УЦР

У ньому заявлялося: Хай буде Україна вільною. Не одділяючисьвід всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїйЗемлі має право сам порядкувати своїмжиттям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають— вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні датитой лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.

У ІІ Універсалі було зазначено:

Що торкається комплектовання

військових частей, то для сього

Центральна Рада матиме своїх

представників при кабінеті Військового

Міністра, при Генеральнім Штабі і

Верховному Головнокомандуючому, які

будуть брати участь в справах

комплектування окремих частин

виключно українцями, поскільки таке

комплектування, по опреділенню

Військового Міністра, буде являтись з

технічного боку можливим без

порушення боєспособности армії.

Перший Генеральний Секретаріат Центральної Ради

У ІІІ УніверсалІ:

Заявлялося, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в

Україні відтепер належить лише Центральній Раді та Генеральному

Секретаріату.

Україна стає Українською Народною Республікою.

До її території належать землі, населені здебільшого українцями:

Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина,

Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно

питання про приєднання до України Курщини, Холмщини,

Воронежчини та інших суміжних з Україною територій з переважно

українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів.

В Україні проголошувався 8-годинний робочий день.

Запроваджувався державний контроль над виробництвом.

Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими

сторонами.

Скасовувалася смертна кара й оголошувалася амністія.

В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд.

Україна визнає національно-персональну автономію для національних

меншин.

На 27 грудня (9 січня за новим стилем) призначалися вибори до

Всеукраїнських Установчих Зборів, які планувалося скликати 9 січня

(22 січня за новим стилем) 1918 року.

Проголошення Третього

Універсалу на Софійській

площі в Києві. У центрі —

Симон Петлюра, Михайло

Грушевський, Володимир

Винниченко. 1917 р.

Умови IV Універсалу:

УНР проголошується незалежною, вільною суверенною

державою українського народу;

З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

Влада в Україні належить народу України, від імені якого,

допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити

ЦР;

Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до

громадянської війни;

УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників

більшовиків в Україні;

УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з

Німеччиною;

УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

III і IV Універсали поставлено на голосування членами Малої

Ради, чим надано їм значення законопроектів.

Директорія УНР не зберегла практику оголошення

Універсалів. Замість Універсалів почали видавати декларації.

Радянсько-українська війна

Збройний конфлікт між Радянською Росією та Українською Народною

Республікою (УНР) в 1917–1921 роках за контроль над українськими

землями, колишніми південно-західними губерніями Російської

імперії. Складова частина громадянської війни на території колишньої

Російської імперії. Формально була війною між прихильниками

незалежної України зі столицею в Києві (УНР) і більшовицької

маріонеткової держави — Української Соціалістичної Радянської

Республіки (до 1919 відомої як Українська Народна Республіка Рад) зі

столицею в Харкові. Призвела до значних втрат у тогочасному

українському суспільстві. Закінчилася поразкою УНР, більшовицькою

окупацією України і входженням УСРР до складу Радянського Союзу

в 1922 році.

Маршрут Першого Зимового походу пролягав

територіями нинішніх Житомирської

(Романівський, Любарський, Чуднівський р-ни),

Київської (Тетіївський р-н), Черкаської (майже

всі райони), Кіровоградської (майже всі райони),

Миколаївської (Врадіївський, Доманівський,

Вознесенський, Єланецький, Новобугський,

Казанський р-ни), Одеської (Миколаївський,

Любашівський, Ананіївський, Балтський р-ни),

Вінницької (в 1919 — Хмільникський,

Калинівський, Козятинський, Липовецький,

Погребищенський, Оратівський, закінчення

походу — Чечельницький, Бершадський,

Тростянецький, Крижопільський,

Томашпільський, Ямпільський, Тульчинський,

Піщанський р-ни).

Основні битви були під Липовцями, Жашковом,

Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою,

Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом,

Гайсином, Вознесенськом, Ананьївом і Балтою.

В жовтні 1921 командуванням Армії УНР та Повстанчою Командою було

розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги

партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів

повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і

тим самим врятувати населення від голоду (якраз на зиму 1921—1922 рр.

прийшовся перший голодомор, спровокований більшовицькою політикою

«воєнного комунізму»: фактичного пограбування села так званою

«продрозкладкою»). Стратегічним завданням операції було підняття

всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні.

Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР

або Листопадовий рейд.

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою спробою

українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом

здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань

1917-21.

Верстюк В. Ф. Громадянська війна в Україні 1917—1921 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій(голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 213. — ISBN 966-00-0405-2.Хронологія подій. Україна у 1917—1920х. Початок російсько-совєтської окупації (за матеріалами ЕнциклопедіїУкраїнознавства)Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919 — 22 pp. Коломия — К. 1923;Доценко О. Літопис Укр. Революції. Т. II, кн. 4 — 5, Л. 1923 —24;

https://uk.wikipedia.org/wiki/Радянсько-українська_війна#У_союзі_з_Польщею_(грудень_1919_—_листопад_1920)ttps://uk.wikipedia.org/wiki/Лютнева_революція

Література та інтернет-ресурси