Осінь 2004 Бюлетень КІУСу · Бюлетень КІУСу Осінь 2004 1 У...

Осінь 2004 1Бюлетень КІУСу

У січні 1654 р., в містечкуПереяслав, гетьман Богдан Хмель-ницький та козацька рада визналисюзеренітет московського царя. Утой час, як історики тлумачили цюподію на різні лади, Переяслав ставцентральною складовою міту проросійсько-український союз, якийдоводив, що той самий народ буврозділений монголо-татарськимнашестям та наступним литовсько-польським пануванням і був«воз’єднаний» у Переяславі. Цямітологія була глибше відшліфова-на радянським режимом, зокрема знагоди 300-ї річниці в 1954 р., колиЦентральний Комітет Комуністич-ної партії Радянського Союзу даввизначення Переяславській угоді якбезповоротне добровільне возз’єд-нання двох братерських народів —мітологічне визначення, яке зали-шалося догмою аж до розпадуРадянського Союзу.

Незалежна Україна відкинула, довеликої міри, міт про російсько-український союз на користь цілоїнизки інших історичних тлумачень.Тому було одночасно шоком танесподіванкою, коли 13 березня2002 р. президент Кучма видав указ«Про відзначення 350-ї річниціПереяславської козацької ради 1654року». Хоч йому було далеко дорозмаху «святкування» 1954 р.,зміст указу, як також і склад членівйого організаційного комітету,свідчили про серйозність намірів ташироту обсягів заплянованогозаходу. Тоді як святкування 1954 р.

Від мітології до історії:відгук на ювілей Переяслава

Продовження на с. 9

проводилося в Україні, коли вонабула складовою частиною Радянсь-кого Союзу, це нове «святкування»мало відбутися в незалежнійУкраїні. Чи автори указу та члени

його організаційного комітету нерозуміли, що вони готувались від-значати ювілей події, яка привела доскасування незалежної українськоїдержави, утвореної під керівниц-твом Богдана Хмельницького? Чице не є прийняття, хоча б частинно,міту про союз?

14 червня 2002 р. Зенон Когут,Сергій Плохій і Франк Сисиннаписали відкритий лист до своїхколег в Україні, закликаючи їх непіддаватися на умовляння влади

взяти участь у цьому явному полі-тичному спектаклі. Усвідомлюючиважливість подання надійноїісторичної інформації про переяс-лавські події, КІУС взяв на себекілька ініціятив для забезпеченняінформації для академічних кіл таукраїнської громадськости.

Видавництво КІУСу представилоувазі світу працю Івана Басараба«Pereiaslav 1654: A HistoriographicalStudy» (Переяслав 1654: Історіогра-фічне дослідження), яка являєсобою ретельне дослідження доку-ментів українсько-російськихпереговорів, включно з переклада-ми найбільш важливих текстів. Цейтом також досліджує погляди най-більш важливих істориків, які писа-ли про Переяславську угоду відсімнадцятого століття до 1970-х рр.

КІУС також узяв на себе активнуролю у фінансуванні та праці надзначним дослідженням про Пере-яславську раду та угоду, яка булаопублікована в Україні під заголов-ком «Переяславська рада 1654 р.(історіографія та дослідження)».Видання на 888-и сторінках вклю-чає в себе двадцять одну статтювидатних істориків минулого тасьогодення.

Щоби дати нагоду українськійгромадськості отримати кращезрозуміння подій 1654 р. і як їхтлумачили, КІУС співспонсорувавцілу низку подій в Україні і навіть вРосії. КІУС підтримав і взяв участьу деяких презентаціях книжки про

Портрет Богдана Хмельницькогороботи голляндського художника В.Гондіуса (1651 р.)

Канадський інститут українських студій450 Athabasca Hall, University of Alberta, Edmonton, Alberta, Canada T6G 2E8

Бюлетень КІУСуО

сін

ь 20

04

2 Осінь 2004 Бюлетень КІУСу

Зенон Когут біля входу до будинку«Атабаска Гол», де знаходиться КІУС

Погляд умайбутнє:2004—2009 роки

Початок нового терміну напосаді директора — це сприятли-вий час для роздумів про минуле таобмірковування майбутніх напрям-ків. Я вірю, що ми повинні будуватинаші пляни, спираючись на нашіосновоположні цінності та минулідосягнення, у той же час готуючисьдо нових випробувань. У цьому дужекороткому огляді, я лише вказуюнапрямок, у якому я хотів би повестиКанадський інститут українськихстудій (КІУС) у наступні п’ять років.

1. Утримуваннядосконалости досліджень

Використовуючи свої минуліздобутки як опору для майбутньоїбудови, КІУС буде й далі втримува-ти свою провідну ролю у ділянцідосліджень української історії.Переклад та редаґування монумен-тальної праці Михайла Грушев-ського «Історія України-Руси»залишатиметься у центрі нашихзусиль. Опублікування праці «His-

torical Dictionary of Ukraine» (Істо-ричний словник України) в 2005 р.приведе цей довготерміновийпроєкт до завершення. Головноюметою Українсько-канадської про-грами (УКП) залишається і далінаписання історії українців у Кана-ді у міжвоєнний період. Передба-чається, що це буде закінчено до2006 р. Методичний кабінетукраїнської мови (МКУМ) будепродовжувати забезпечувати дос-туп до найпередовіших методологійнавчання через видання матеріяліву програмі «Нова» для першої-шостої кляс (що вже близько закін-чення) і за допомогою розробкишкільних програм для двомовнихшкіл. У рамках проєкту «InternetEncyclopedia of Ukraine» (Енцикло-педія України в «Інтернеті»), тема-тичні редактори будуть шукатинайавторитетніших фахівців длянаписання окремих гасел. Нарешті,КІУС буде продовжувати заохочуватидосконалість досліджень в усіхділянках українознавства черезпроєкти, які він підтримує своїминауковими дотаціями чи фінансовимспонсоруванням, та через спільнівидавничі проєкти.

2. Розширення тапокращення процесівпоширення досліджень тазнань

Видавництво КІУСу, яке випус-тило в світ понад 140 книжок та 60дослідчих довідників, буде продов-жувати залишатися наріжнимкаменем видавничих зусиль інсти-туту. Другою складовою частиноювидавничої програми інституту є«Журнал українознавчих студій»,який, як я передбачаю, відновитьсвою ролю своєчасного першо-рядного видання у ділянці україно-знавства. КІУС також буде продов-жувати поширювати наслідкидосліджень через спонсоруваннятематичних сесій на річних конфе-

ренціях різноманітних освітніхтовариств; організацію семінарів ілекцій в Альбертському та вТоронтському університетах і черезспонсорування конференцій наспецифічні теми, як це було про-демонстровано трьома конферен-ціями, які були присвячені контро-версійній темі відзначення 350-оїрічниці Переяславської ради.

КІУС в Інтернеті: Упродовжнаступних п’яти років, окрема увагабуде приділена поширенню наслід-ків досліджень через Інтернет, щопризведе, у дійсності, до створення,так званого, віртуального КІУСу.Головними його складовими части-нами будуть наступні:

Розширений вебсайт КІУСу, якийподаватиме не лише новини проінститут та його підрозділи йпрограми, бюлетні новин, але йвключатиме також академічні статті,публікації з аналізою питань сучасноїУкраїни (Програма ім. Стасюків),рецензії книжок та інші матеріяли.

Українознавчий консорціумінтернет-порталу (УКІП), який будезайматися розробкою та технічнимвтіленням таких мультимедійнихзасобів для вебсайту, які принесутьвелику користь учням, учителям табатькам, які зацікавлені у вивченніукраїнської мови та українськоїкультури. Новий освітній вебсайт<www.oomRoom.ca>, запуск якоговідбувся нещодавно англійською таукраїнською мовами, уже став своє-рідним засобом для учнів у шкільнихпрограмах від дитячого садочку додванадцятої кляси.

Проєкт «Internet Encyclopedia ofUkraine» (IEU), який передбачаєть-ся, як безперервно усучаснюваний,добірний та легкий для користуван-ня навчальний та інформаційнийзасіб в Інтернеті для студентів, нау-ковців та загалу публіки. До сьогод-нішнього дня, 1300 гасел булорозміщено на вебсайті «IEU», і вонивже є доступними для користувачівІнтернету. Збільшити це число до

Слово директора


on Alberta-Ukraine Relations» (До-радча рада з альбертсько-україн-ських відносин), за сприянням тазаохоченням якої був підготовлений«Протокол про наміри» між провін-цією Альберта та двома обласнимиурядами західньої України.

Нарешті, КІУС буде продовжу-вати надавати послуги самій Украї-ні. Щонайперше, він продовжувати-ме підтримувати наукові досліджен-ня через Східній інститут україно-знавства ім. Ковальських та Інсти-тут історії при Львівському універ-ситеті, через програми в Національ-ному університеті «Києво-Моги-лянська академія» та Чернівецькомууніверситеті і через значну кількістьконференцій, публікацій, дослідчихдотацій та стипендій, які КІУСвиділяє в Україні. Окрім тогo, КІУСбуде продовжувати допомагатиУкраїні в її зусиллях з реформу-вання за допомогою таких проєктів,як Канадсько-український проєктзаконодавчої та міжурядової спів-праці, праця якого у переважнійбільшості фінансується КанадськоюАґенцією міжнароднього розвитку(CIDA). У зв’язку з цим, ми хочемоподякувати родині Вжесневських запожертву в сумі 250 000 долярів зфондів її фундації «Aid to Ukraine-Допомога Україні» для фінансу-вання проєкту «Ukraine Transpar-ency and Election Monitoring Project»(Український проєкт прозорогомоніторінґу виборів 2004).

4. Встановлення соліднихфінансових підвалин

Говорячи про фінансовийбюджет, треба підкреслити, щоКІУС не має досить прибутків, щобдостатньо фінансувати всі нинішніпрограми. Це викликає особливезанепокоєння, тому що, незважа-ючи на наші найкращі зусилля ідобрий успіх у кампаніях по зборукоштів, все ж таки передбачається,що протягом наступних п’ятироків, з огляду на нещодавні

незадовільні показники ринковоїдіяльности, прихід з вічних фондівзменшиться. У той же час, неманадії на додаткові урядовіфінансування. Єдиний наш відгукна цю неминучу кризу — цеотримати більше грошей. КІУСзробив перший крок в організаціїбільш систематичної та інтенсивноїкампанії по збору фондів. Інститутвдячний за отримання окремоїдотації, що дала можливістьнайняти працівницю з розвиткуфондів Анну Біско, яка розробить ідопоможе втілити в життя стратегіїпо збору фондів для інституту.

Одним словом, КІУС потребуєзначних нових фондів, щобздійснити свою місію розвитку,збереження та поширення знаньпро Україну та українців.Одночасно з тим, як ми будемопробувати і далі розвивати успіхи внаших стосунках з урядами та вотриманні дотацій, які ми малиостанніми роками, головнепотенційне джерело прибутку над-ходить від Вас, дорогий читачу.Саме Ваша щедрість в минуломудає нам надію на майбутнє.

Зенон Когут, директор

заплянованих 20 000 гасел будезначним академічним, технічним тафінансовим випробуванням.

Щойно розширений та покра-щений вебсайт Видавництва КІУСу<www.utoronto.ca/cius>, який забез-печує користувачів Інтернету до-ступом до електронного каталогудрукованих видань КІУСу та всіхчисел «Журналу українознавчихстудій» і надає можливість придба-ти будь-яке видання безпосередньона вебсайті, через безпечну системуелектронних замовлень.

3. На службі громадіКІУС буде продовжувати нада-

вати найкращі послуги українськійгромаді через розробку інтелекту-альних засобів, які потрібні дляплекання українсько-канадськоїспадщини: чи це розробляючи засо-би для двомовних шкіл у Канаді,підручники, енциклопедію в Інтер-неті — чи публікуючи журнал абокнижки про українські та україн-сько-канадські теми. КІУС такожбуде наглядати за станом архівів уКанаді і буде далі виконувати своїзобов’язання перед екомузеєм«Kalyna Country» (Калиновий край).

У рамках Альбертського універ-ситету, КІУС продовжуватиме віді-гравати ролю провідника у пляну-ванні та впровадженні своєї ініція-тиви встановлення довготерміновоїугоди про співпрацю та партнерс-тво зі Львівським національнимуніверситетом, як також із іншимизакладами вищої освіти в Україні.

КІУС буде продовжувати допома-гати канадським урядам у справах,які стосуються України. Наприклад,12 травня 2004 р. КІУС організувавзасідання за «круглим столом» проУкраїну під назвою «On the Eve ofthe Presidential Election of October 31,2004» (Напередодні президентськихвиборів 31 жовтня 2004 р.) для Міні-стерства закордонних справ Канади.На провінційному рівні, КІУС єпредставлений в «Advisory Council

Слово директора

Канадський інститутукраїнських студійCIUS, 450 Athabasca HallUniversity of AlbertaEdmonton, AB, Canada T6G 2E8

Телефон: (780) 492-2972Телефакс: (780) 492-4967Електронна пошта: [email protected]Вебсайт: www.cius.ca

У справах, що стосуються Електронноїенциклопедії українознавства, «Журналуукраїнознавчих студій», ВидавництваКІУСу, Центру ім. Петра Яцикапросимо звертатися за адресою:

Canadian Institute of Ukrainian Studies1 Spadina Crescent, Rm. 109University of TorontoToronto, ON, Canada M5S 2J5

Телефон: (416) 978-6934Телефакс: (416) 978-2672Електронна пошта: [email protected]


Новини КІУСуПроєктмоніторінґувиборчогопроцесу вУкраїні

10 вересня 2004 р., пан БорисВжесневський, нещодавно обранийдепутатом Парляменту Канади віддільниці Етобікок-Центр торонт-ського виборчого округу, вручивКІУСові чек на суму 250 000долярів. Щедрий дар від імени йогородинної добродійної фундації«Допомога Україні» був призна-чений на фінансування проєкту«Українського проєкту прозорогомоніторінґу виборів 2004»(УППМВ). У рамках проєкту, підкерівництвом КІУСу, в Україну буливислані канадські експерти з метоюрозробки та проведення семінарівбезстороннього характеру з питаньвиборчого законодавства, політич-них курсів та процедур для пред-ставників місцевих виборчих комі-сій та виборчих наглядачів. Такимчином, через поглиблення зрозумін-ня законодавства, пов’язаного звиборчим процесом, урядовихполітичних курсів та процедур, якіпроводяться до виборів та під часвиборчого процесу, УППМВ мав наметі підтримати демократичнийрозвиток в Україні напередодніпрезидентських виборів в Україні.

Щедру пожертву прийняли відімени Альбертського університетудоктор Ендрю Ґрінша, заступниквіце-президента з науковихдосліджень, та від імени КІУСу —його директор, доктор Зенон Когут.У своєму вступному слові під часпрезентації п. Вжесневськийнаголосив, що Україна є єдиною —

окрім балтійських країн —пострадянською державою, в якійіснує життєздатна опозиція, що єзапорукою існування будь-якоїдемократії. «Канада та українськіканадці, — сказав він, — маютьвідіграти важливу ролю у підтримцітривалого демократичногорозвитку України і можутьдопомогти через такі інституції, якКІУС». «Хоч люди мають схильністьдивитися на університети, як на«вежі зі слонової кістки», на певнихвідтинках часу діяльність такихзакладів, як КІУС, може мати впливна життя мільйонів», — підкресливп. Вжесневський. Він зазначивтакож, що цей конкретний проєктможе підготувати до тисячівиборчих наглядачів в Україні. Саметому, за його словами, «було легковиписати цей чек, тому що ця працядопоможе українцям в Україні».

Д-р Ґрінша подякував п.

Вжесневському від імени Альберт-ського університету і зазначив, щоміжнародні зв’язки є справаминадзвичайної важливости дляуніверситетської громадськости тазокрема КІУСу, досягнення якого внауці та внески в ділянку міжнарод-ніх стосунків заслуговують високоїоцінки. Д-р Когут також подякувавп. Вжесневському і звернув увагуприсутніх на той факт, що КІУСмає вже понад вісім років досвідупраці в Україні, керуючи проєктами,які фінансувалися КанадськоюАґенцією міжнароднього розвитку(CIDA) і сприяли поширенню демо-кратичного розвитку, унаслідокчого КІУС уже має відповіднуінфраструктуру в Україні. ПанДмитро Якута очолив проєкт відКІУСу, а неурядова організація«Фундація «Громадянська енергія»була партнером КІУСу в Україні.

Син українських імміґрантів, п.

Борис Вжесневський підписує чек для КІУСу. Праворуч від нього сидить ЕндрюҐрінша, заступник віце-президента з наукових досліджень. Стоять (зліва-направо):Сергій Плохій та Зенон Когут (КІУС)

Новини КІУСу


Вжесневський є нинішнім прези-дентом і власником відомої пекарні«Future Bakery» та крамниці молоч-них продуктів «M-C Dairy» — двохдосить успішних підприємств зштаб-квартирою у м. Етобікок. Навідзначення його успіхів та нова-торство, «Ontario Business Journal»(журнал «Онтарійський бізнес)»назвав п. Вжесневського одним із станайкращих підприємців Онтаріо(«Top 100 Entrepreneurs»). Пекарня«Future Bakery», яку заснували йогодідусь і бабуся, має сьогодні 80працівників. Він перебрав керівниц-тво родинним підприємством у віці22 роки, після отримання бака-ляврату з комерційної справи вТоронтському університеті.

Пан Вжесневський присвятивзначну частину свого життя праці згромадськими групами та гумані-тарним справам як у Канаді, так іпоза її межами. Ще до розпадуРадянського Союзу він підтримувавгрупи сприяння людським правамта демократичним реформам вУкраїні. Нині родина Вжесневськихпродовжує працю в Україні, фінан-суючи та організовуючи допомогусиротам і виділяючи стипендіїздібним, але малозабезпеченимстудентам.

Новий посолУкраїнивідвідує КІУС

Провінція Альберта стала місцемпершої офіційної візити новопри-значеного посла України до Канади,Його Екселенції Миколи Маймеску-ла, куди він прибув на запрошенняпрем’єра Ралфа Клайна. Під чассвого перебування в Едмонтоні д-рМаймескул відвідав Канадськийінститут українських студій, де вінзустрівся з представниками КІУСута викладацького й адміністратив-ного штату Альбертського універ-ситету. Вищеподана фотографія

була взята на прийнятті після офі-ційного підписання 11 серпня 2004р. Протоколу про наміри (ППН)між провінцією Альберта та Івано-Франківською областю. ППНуможливить тіснішу співпрацю міжцими двома реґіонами в кількохнапрямках, включно з ділянкамиосвіти, сільського господарства,музейної справи, туризму та гро-мадського розвитку.

ДокументиБританськогоуряду проУкраїну

У 1997 р. Видавництво КІУСуопублікувало науковий довідник№ 60 (Документи БританськогоМіністерства закордонних справпро Україну та українців за 1917—1948 рр.), який підготовувавЯрослав Кошів. Ця праця на 300-хсторінках є довідником до понад1 500 сторінок документівМіністерства закордонних справ,копії яких п. Кошів зробив у

Державному архіві в Лондоні врамках дослідчого проєкту, якийвін розпочав у 1980-х роках (і якийфінансував КІУС). Окрім офіційнихзвітів та переписки зобговореннями багатьох сторінукраїнського питання у першійполовині двадцятого століття, цідокументи торкаються також такихтем, як польська урядова політика вміжвоєнній Західній Україні, голод1932—33 рр., політичні події під часДругої Світової війни і доляукраїнських переміщених осіб післявійни.

Переплетений комплект цихдокументів зберігався у бібліотеціКІУСу і служив дослідчою базоюдля науковців. Під час зимовогосеместру 2004 р. дві студенткиБібліотечної школи Альбертськогоуніверситету, Тетяна Полякевич іМарґарет Декорбі, у рамках свогобібліотечного практикуму підготу-вали другий комплект документівМіністерства закордонних справдля переплетення та каталогування.Проєкт координувала бібліотекарказ германістики та славістики ЕрікаБанська. Цей комплект з 32–х томів,

На фотографії (зліва-направо): Сергій Плохій (КІУС), Оленка Білаш (Факультет освіти),Микола Маймескул (Посол України до Канади), Анна Біско (КІУС), Наталя Пилип’юк(Факультет модерних мов та культурологічних досліджень) і Богдан Клід (КІУС).



а також примірник наукового дові-дника, закаталогізовані в бібліотеціАльбертського університету підназвою «British Foreign Office Fileson Ukraine and Ukrainians, 1917-1948» (call no. DK 508.79 K6751917).

Анна Біскопризначенакерівникомпрограмирозвиткуфондів

Канадський інститут українськихстудій з приємністю повідомляє,що п. Анна Біско приєдналася доштату інституту із завданнямкерувати програмою розвиткуфондів. Це призначення на один рікбуло уможливлене завдякиспівпраці між відділом зовнішніхзв’язків Бюра розвитку фондівАльбертського університету таФонду Катедри Українознавства зНью Йорку, яка підтримуєзавдання, програми та діяльністьКІУСу. До кола обов’язків п. Бісковходить плянування та

координування праці над проєкта-ми, спрямованими на те, щоб збіль-шити видимість КІУСу та Альберт-ського університету, а такожвстановити й підтримувати зв’язкиз меценатами.

Пані Біско має довготривалізв’язки з КІУСом: спершу, якмаґістерська стипендіятка, апізніше — як перша координаторкаМетодичного кабінету українськоїмови (МКУМ, 1986—88 рр.) і потім


— як помічниця редакційної колегіїта управителька бюра проєкту «En-cyclopedia of Ukraine»(Енциклопедія України, 1993—95рр.). Виїхавши з Едмонтону в 1988р., Анна Біско продовжувала братиучасть у різних проєктах МКУМу івиконувала обов’язки йогодиректора протягом шести місяціву 2000—01 роках. Перед приходомдо КІУСу вона керувала проєктомрозвитку україномовних засобівдля вищого шкільного рівня приУкраїнському центрі засобів тарозвитку (УЦЗР) при Коледжі ім.Ґранта МакЮвана (Едмонтон).

Приступаючи до праці на ційпосаді, п. Біско сказала: «Мені дужеприємно повернутися назад доКІУСу. Я завжди була переконаноюприхильницею інституту і твердовірю, що українська громада муситьбути представлена в усіх аспектах тана всіх рівнях суспільства, зокрема,в академічній сфері. Хоч посадакерівника програми розвиткуфондів несе за собою багато випро-бувань у сьогоднішньому економіч-ному кліматі, я готова до цих ви-пробувань і до співпраці з праців-никами інституту, меценатами тагромадою.»

З п. Біско можна зв’язатисялистовно чи телефоном (на число(780) 492-2972) або електронноюпоштою: <[email protected]>.

Анна Біско біля Дошки вшануваннямеценатів КІУСу


Проєкти та програмиСхідній інститутукраїнознавстваім. Ковальськиху Харкові

Місто Харків здобуло двозначнурепутацію в українській свідомості.З одного боку — традиції слобід-ського українського козацтва таінтелектуального культурного рухунової доби; з другого — радянськічаси, коли місто двічі було столи-цею: на короткий час — Донецько-Криворізької республіки в 1918 р. іна довший, до 1934 р., — Над-дніпрянської України. Молоде поко-ління епохи «розстріляного відро-дження» залишило нам відчуттясуперечливого роздвоєння між цимидвома образами Харкова — російсь-ко-радянським і українським.

Після проголошення українськоїнезалежности, Харків несподіваноопинився у новій геополітичній такультурній ситуації. Він знову ставприкордонним з Росією містом іводночас відкрився сучасним впли-вам глобалізації. Тут, як у крапліводи, віддзеркалилася клясична длявсієї України проблема поєднанняукраїнського з модерним. Аджеісторія довела: українізація не є й неможе бути звичайним «повернен-ням до витоків». Вона стає конку-рентною лише тоді, коли поєдну-ється з сучасним.

Дозволю собі в зв’язку з цим щеодин коротенький спогад з недав-нього минулого. Один мій знайо-мий — історик, професор і, за йогословами, щирий патріот — післяпроголошення Акту державноїнезалежності України не спав усюніч. Рано вранці він прокинувся,чисто поголився, одяг краватку й

вийшов на зустріч новому життю.Усюди, куди вели його веселі ноги,говорив він лише добірною україн-ською мовою й вимагав того ж відусіх співрозмовників — у трамваї, укав’ярні, на роботі. Після численнихпоневірянь, глузувань і не дужеприємних розмов громадянин «но-вої великої европейської держави»повернувся додому розлюченим і

глибоко розчарованим. Дива чомусьне сталося. Плюнувши на сентимен-ти, наш знайомий узявся зароблятигроші всіма правдами й неправдами...

Власне, цей приклад є характер-ним для ментальности багатьохукраїнців, і то не лише в Харкові.Дива не сталося. Тому подбаймо,панове, про себе. Інстинкт особис-того виживання завжди перемагавідею громадської солідарности.Теорія органічної, на німецькийкшталт праці, без розрахунку наблискавичний, а відтак ефемернийрезультат не пустила глибокогокоріння в українському суспільстві.

Вона здобула сприятливий ґрунтдля цього в іншому соціяльно-куль-турному середовищі, передусім наЗаході. Проте совєтський спосібжиття виявився для неї згубним.Чого більше в сучасному україн-ському суспільстві — совєтськости,чи українськости — знає кожен, хтотут побував...

Коли чотири роки тому Канад-ський інститут українських студійрозпочав сміливий проєкт підтрим-ки та розвитку українознавства наСході України за ініціятивою бл. п.Михайла Ковальського та ДаріїМуцак-Ковальської, ніхто не сумні-вався в тому, що природнім осеред-ком цієї діяльности має бути самеХарків. Сміливість цього задумумала інші коріння. Потрібно булопіднятися над сентиментами укра-їнської громади Північної Америкина користь «другої України» — схід-ньої, попри неґативні стереотипи вїї сприйнятті. Ще більш важливимбуло те, що в основу проєкту закла-далася ідея органічної праці —тривалої, методичної, зовні не зав-жди помітної, але від того не меншефективної. В кінцевому рахункуйшлося про створення на Сходінового осередку українського мо-дерного інтелектуального впливу.

Важливим кроком на цьомушляху можна вважати виникненняу 2000 р. Східнього інститутуукраїнознавства ім. Ковальських уХаркові, покликаного втілювати вжиття Програму дослідженняСхідньої України ім. Ковальськихдля східніх областей. Це громадськаустанова, що не має постійногоштату працівників і виступає в ролікоординуючого осередку реґіональ-ного рівня. Інститут розробляє таздійснює українознавчі програми,навколо яких зосереджуються вико-навці з різних установ Харкова,

Володимир Кравченко, директорСхіднього інституту українознавстваім. Ковальських у Харкові

Проєкти та програми


Харківщини, деяких інших містСхідньої України.

З 2003 р. основним партнеромІнституту виступає Запорізькийнауковий осередок на чолі зпрофесором Анатолієм Бойком. Начерзі — встановлення постійнихконтактів з такими містами, якЧернігів, Суми, Дніпропетровськ,Одеса. Інститут прагне до того,щоб витворити мережу з’єднанихміж собою громадськихорганізацій українознавчогонапрямку. Їхня діяльність,побудована на новихорганізаційних засадах, дозволила бу перспективі оновити інтелекту-альну атмосферу в науковомусередовищі, що й далі несе на собівідчутний тягар совєтської спад-щини. Можливо, з цієї причиниІнституту доводиться постійнозустрічатися з прихованим абовідкритим опором.

Наукові проєкти Інституту роз-раховані, переважно, «на виріст» імають перспективний характер. Цеможна сказати, зокрема, про між-народній історико-культурологіч-ний щорічник «Схід-Захід», якийвже встиг здобути собі ім’я в сучас-ному українознавстві. До кінця2004 р. мають побачити світ його 7та 8 випуски, присвячені, відповід-но, історії українських універси-тетів і проблемі Переяславськоїради 1654 р. Не менше значеннямає створення інформаційно-ана-літичного сайту Інституту, на сто-рінках якого відображаєтьсяпоточна інформація про громад-ське, культурне, національне танаукове життя Харкова та регіону вцілому (<http://keui.univer.kharkov.ua/keui.htm>).Великі надії покладаються також нащорічний конкурс студентськихнаукових робіт у галузіукраїнознавства на здобуття преміїімени Ковальських. Географіяконкурсу охоплює практично всюСхідню Україну.

За чотири роки свого існуванняІнститут виступив організаторомсерії міжнародніх наукових конфе-ренцій, присвячених, зокрема,проблемам історичної пам’яти тасвідомости українського суспіль-ства, національному питанню наСході України, історії університет-ської освіти в Україні, Переяслав-ській раді 1654 р. Поряд з цим,реґулярно влаштовуються науковісемінари, «круглі столи» та читання.Серед них можна пригадатипередусім ті, що були присвяченіпам’яти Юрія Шевельова таГригорія Костюка, 100-річчю укра-їнської Біблії, проблемам націонал-комунізму початку 20 століття,Українській Державі гетьмана П.Скоропадського, річниці приєднан-ня Криму до України.

Співробітники Інституту висту-пають не лише в ролі організаторів,але й науковців. Ними започатко-вані нові наукові проєкти, пов’язані,зокрема, з вивченням національноїідентичности на Слобожанщині,підготовкою серії «Україна в запис-ках мандрівників і мемуарах», до-слідженням місця Харкова в україн-ському культурно-національномупроцесі, а також культурномуфеномену українсько-російськогоприкордоння. Особливе місце внауковій діяльності Інституту зай-має масштабний проект збираннята дослідження писемних та уснихджерел з історії південної України,розроблений професоромАнатолієм Бойком.

Володимир Кравченко, директор

У пошукахпаперівгетьмана ІванаМазепиЧастина архіву Івана Мазепи, якийвважався загубленим під час зни-

щення Батурина у 1708 р., булавіднайдена у Санкт Петербурзі,Росія. Повідомлення про це захоп-лююче відкриття було зроблене д-ром Татьяною Яковлєвою з СанктПетербурзького університету наконференції, яка відбулася у СанктПетербурзі 27-29 травня 2004 р. ібула співспонсорована КІУСом.

Відкриття невідомих листів,написаних самим Іваном Мазепоюта надісланих йому, було зробленед-ром Яковлєвою під час її дослі-джень документів козацької доби вархіві Алєксандра Мєньшікова,правої руки імператора Петра ікомандира російських військ, якізахопили і спалили Батурин.Існування цих листів привело д-раЯковлєву до висновку, що архівМазепи не був спалений у Батурині,але був захоплений Мєньшиковим.Вона також думає, що Мєньшіков ,який був загальновідомий своєюжадібністю, захопив не тількипапери Мазепи, але також йогоцінну бібліотеку. Д-р Яковлєва та їїстуденти продовжуватимутьпошуки нових документів з архівуМазепи і будуть також пильнувати,чи не з’являться десь книжки з йогобібліотеки.

Татьяна Яковлєва нещодавноопублікувала переломну статтю проМазепу в одному з провіднихісторичних журналів Росії, в якійвона закликала своїх колег в Росіїзробити переоцінку історичноїважливости постаті Мазепи вукраїнській та російськійісторіографії. Зараз вона пишекнижку про Івана Мазепу, якузамовило провідне московськевидавництво для популярноїросійської серії «Життя визначнихлюдей».

Програма ім. Ковальськихспівспонсорує подальші зусилля д-ра Яковлєвої та її колег у пошукахархіву та бібліотеки Івана Мазепи.Результати цих зусиль, включно зсамими документами, будутьопубліковані.

Проєкти та програми


Продовження з 1-ої сторінки

Від мітології до історії

Переяславську раду, які відбулисяпо всій Україні. КІУС також спів-спонсорував три міжнародні кон-ференції про переяславські події.Перша відбулася в Києві у січні2004 р. — рівно 350 років від дати,коли відбулася Рада. Конференціямала на меті забезпечити форумдля наукового обговорення Пере-яславської угоди та її наслідків іпротистояти очікуваним офіційнимсвяткуванням. У цій конференціївзяли участь понад 30 науковців зУкраїни, Росії, Польщі, США іКанади. Д-р Зенон Когут допомігорганізувати конференцію, бувголовою на кількох сесіях івиступив з доповіддю на тему: «ThePereiaslav Agreement in the Politicaland Historical Thought of theHetmanate» (Переяславська угода уполітичній та історичній думціГетьманату). Конференція широковисвітлювалася в українськихзасобах масової інформації.

Другий симпозіюм був влашто-ваний Східнім інститутом україно-знавства ім. Ковальських у Харковів березні 2004 р. Він зосередився напитанні «Міти й реальність» і вклю-чив у себе доповідь директора Ін-ституту ім. Ковальських Володими-ра Кравченка під назвою: «Переяс-лавський комплекс в українськійісторіографії». Третя конференціявідбулася у травні 2004 р. у СанктПетербурзі (Росія). Завданням цієїконференції було те, щоб зібратиміжнародню групу науковців і вросійському оточенні обговоритирізні тлумачення українсько-російсь-ких відносин, включно з переяслав-ськими подіями.

КІУС доклав значних зусиль длязабезпечення того, щоб академічнікола, засоби масової інформації зусього світу та українська громадсь-кість мали авторитетний матеріялпро Переяславську угоду та раду. Чи

були ці масові зусилля ефективни-ми? Так виглядає. Тоді як інші проб-леми в російсько-українських від-носинах (наприклад, події в Тузлі)могли також спричинитися дотакого самого ефекту, але як би тамне було, на офіційному рівні спо-стерігалося значне похолодання до«переяславської гарячки». Грандіоз-ні «святкування» ніколи не відбули-ся і навіть офіційно спонсорованіподії та висвітлення в пресі відзна-чалися значно врівноваженимпідходом.

Але міт про союз продовжуєпідживлюватися тими силами, якімають на меті злиття України зРосією. У той самий час, коли мивлаштовували нашу конференцію уКиєві, Спілка православних громадразом з Прогресивною Соціаліс-тичною партією Наталії Вітренкоорганізували переяславські святку-вання на Софіївському майдані, змолитвами за «перевоз’єднання»України і Росії. Подібно до того,Патріарх Алєксій ІІ Російської

Православної Церкви закликавучасників Собору народів Білорусі,Росії та України, який відбувався від17 до 19 травня 2004 р. у Запоріжжі,залишатися вірними ідеї «воз’єд-нання», проголошеної 350 роківтому під час Переяславської ради.

КІУС, який успішно протистояв ізумів ослабити міт про «воз’єднан-ня», зробив і буде продовжуватиробити все, що можливе і в йогосилах, щоб поставити питанняПереяслава назад у сферу історич-них досліджень та міркувань.

Зенон Когут

Конференція про Переяслав у Києві (січень 2004 р.). Виступає МиколаЖулинський, директор Інституту української літератури Національної Академії наукУкраїни


Нові публікації

Спогадиописуютьукраїнськуреволюцію такультурневідродження1920-х років

Найновіше видання ВидавництваКІУСу (CIUS Press), спогади ТетяниКардиналовської «The Ever-PresentPast» (Невідступне минуле), — цецікаве й легке для читання свідченняавторки про її дитинство як донькигенерала царської армії й життя вРосії напередодні революції, згодом— на Кавказі і в Києві, та всі перелом-ні й надзвичайні часи, в яких вонажила пізніше: Української Революції,громадянської війни та українсько-совєтської війни, українськоговідродження 1920-х рр. та сталін-ського терору .

Опинившися після війни біжен-цем в Америці, на схилі своїх літ п.Кардиналовська (1899–1993) взяла-ся написати історію своїхзнайомств та спілкування зпровідними українськимиполітичними та літературнимидіячами: спершу — як молодадружина Всеволода Голубовича,визначного члена УкраїнськоїЦентральної Ради 1917 р. й прем’єр-міністра Української НародньоїРеспубліки (від січня до березня1918), а згодом — як дружина Сер-гія Пилипенка, засновника й головиСпілки селянських письменників«Плуг» та одного з провідних куль-турних діячів Радянської України у1920-і роки. Як тисячі інших пред-ставників української інтеліґенції, іГолубович, і Пилипенко були ув’яз-нені та безслідно зникли під частерору 1930-х років.

Найхарактерніші якості, якіпронизують спогади Кардиналов-ської, — це щирість та людськасердечність. Вони знайомлять чита-ча з відомими українськими політи-ками та письменниками як особис-тостями. Голубович, Пилипенко,Микола Хвильовий, ВолодимирСосюра, Валеріян Поліщук, ВасильЕллан-Блакитний, Остап Вишня таАндрій Головко оживають разом зїхніми хибами та чеснотами. ОписиКардиналовської маловідомих осіб,зокрема її зображення слідчихНКВД та державних прокурорів, якіпереслідували Пилипенка, і в якихвона пробувала випрохати помилу-вання для нього, подають найбільшвикриваючий матеріял книжки. Їїспогади про голодомор-ґеноцид1932–33 рр. — це найбільш зворуш-ливі уривки тексту.

Книжка Тетяни Кардиналовської«The Ever-Present Past» була виданазавдяки щедрій підтримці Вічного

фонду ім. Михайла Ковальського іДарії Муцак-Ковальської при КІУСі.

Ціна цієї книжки у м’якій обкла-динці, ілюстрованої численнимифотографіями, — $22.95. Ви можетепридбати її (як також будь-яку іншупублікацію Видавництва КІУСу),вживаючи кредитну картку (VISA,MasterCard, American Express, Dis-covery), на вебсайті видавництва,через безпечну систему електрон-них замовлень, за адресою:<www.utoronto.ca/cius>. Можнатакож зателефонувати або вислатизамовлення листом чи факсом (до-лучивши чек або вказавши числокредитної картки), безпосередньодо видавництва за адресою: CIUSPress, 450 Athabasca Hall, Universityof Alberta, Edmonton, AB, T6G 2E8;факс: (780) 492-4967; тел.: (780) 492-2973. Ті особи, які придбають цюкнижку до 31 січня 2005 р., отри-мають безкоштовно примірник ви-дання «The Grace of Passing» ДжунДутки (біографія визначного канад-ського науковця-славіста, лінґвіста,літературознавця та перекладачаКонстантина Андрусишена).

Пам’яті ДанилаГусара Струка(1940—1999)

Цього року відзначається п’ятарічниця від дня смерти професораДанила Гусара Струка. П’ята річнаМеморіяльна лекція пам’яти Дани-ла Гусара Струка під назвою «Kyivthrough Myth and Imagination» (Київкрізь міт та уяву) була прочитана 14травня 2004 р. професором ТарасомКознарським з Відділу слов’янскихмов та літератур Торонтського у–ту.Після лекції Роман Сенькусь, гість-редактор «Журналу українознавчих



студій», представив новий випускжурналу (том 27, числа 1–2), при-свячений пам’яті Данила ГусараСтрука. Цей спеціяльний випуск«Журналу українознавчих студій»на пошану Данила Гусара Струкаскладається з вісімнадцяти статтейпро українську літературу та однієїстатті з лінґвістики.

Данило Гусар Струк був відомимнауковцем у ділянці українськоїлітератури, праця якого була такожтісно пов’язана з КІУСом. Від 1967 р.він викладав курси з української мовита літератури в ун–ті. У 1982 р. вінстав відповідальним редактором, а в1989 р. — головним редактором «En-cyclopedia of Ukraine» (ЕнциклопедіяУкраїни). З 1990 р. він бувспівдиректором КІУСу, відповідаючиза Торонтське бюро.

Підтримкапроєкту «InternetEncyclopedia ofUkraine» зростаєПроєкт «Internet Encyclopedia ofUkraine (IEU)» (Енциклопедія Укра-їни в «Інтернеті») був започаткова-ний р. для розробки в рамкахІнтернету вичерпного джерелаінформації про Україну та українціванглійською мовою. У своєму за-вершеному вигляді «IEU» будевключати понад 20 000 статей таенциклопедичних гасел, які будутьдоповнені тисячами мап, фотогра-фій, ілюстрацій, таблиць, звукоза-писів та мультимедійних матеріялів.Вебсайт «IEU» доступний за адре-сою:<www.encyclopediaofukraine.com>.Кількість енциклопедичних гаселвже перевищує 1 300 гасла.

Значна кількість окремих осіб таустанов підтримала фінансовопроєкт у 2003 та 2004 рр. Найщедрі-ша пожертва надійшла від паніДарії Муцак-Ковальської з Торонта,

яка через свій дар у сумі 100 000долярів заснувала Вічний фондпроєкту «Internet Encyclopedia ofUkraine» ім. Михайла Ковальськогоі Дарії Муцак-Ковальської. Прибу-ток з фонду буде фінансувати під-готовку енциклопедичних гасел зукраїнської історії.

Пані Муцак-Ковальська є дов-голітньою меценаткою КІУСу таукраїнознавства. Спільно зі своїмчоловіком, бл. п. Михайлом Коваль-ським, завдяки винятково щедримпожертвам вона сприяла розвиткові

важливих починів.Діяльність Вічного фонду проєк-

ту «Internet Encyclopedia of Ukraine»ім. Михайла Ковальського і ДаріїМуцак-Ковальської, присвячува-тиметься пам’яті першого чоловікапані Дарії, галицького адвоката таукраїнського патріота Андрія Чолія.

Андрій Чолій народився 5 січня1912 р. в селі Верхня Калушськогоповіту. Незважаючи на складніособисті обставини та численніперешкоди, які стояли перед ним, нашляху до вищої освіти в Галичині запольського панування, у 1935 р. панЧолій закінчив Університет ім. ЯнаКазимира у Львові зі званняммаґістра права. Він був активним

членом Організації УкраїнськихНаціоналістів, за що буварештований під час першоїрадянської окупації Галичини. Учервні 1941 р. Андрій Чолій бувзакатований у більшовицькійв’язниці у Станиславові (ниніІвано-Франківськ) і похований убратській могилі в Дем’яновім Лазі(приблизно 50 км на південь відІвано-Франківська), який заразперетворено на заповідник.Пам’ять про його життя та від-даність українському народовіназавжди збережуться у діяльностіВічного фонду та проєкту «Енци-клопедія України в «Інтернеті».

КІУС також висловлює глибокувдячність за підтримку «IEU»Відділові навчальних технологій(ВНТ) Міністерства освітиАльберти, який у 2004 р. забезпечивпроєкт дотацією у сумі 25 000 дол. У2003 р. проєкт «IEU» отримав 25 000дол. від ВНТ.

Інші приватні особи і громадськіфінансові установи Канади, США таАвстралії зробили минулого рокузначні пожертви на підтримку про-єкту «IEU». Серед них були: АркадійМуляк-Яцьківський з Лос Андже-лесу ($5,000), Теофіль Судомляк зРенавн Парк в Австралії ($5,000),Українська Кредитова Спілка«Самопоміч» у Філядельфії ($3,000),Євген Бачинський з Клівленду, Огайо($1,000), Українська НаціональнаФедеральна Кредитова Спілка в Нью-Йорку ($500) та Українська Кредито-ва Спілка «Самопоміч» в Рочестері,Нью-Йорк ($400). Географічнівіддалі між меценатами проєкту єсвідченням факту, що проєкт «IEU»має світовий вплив.

КІУС висловлює сердечну вдяч-ність усім названим тут жертво-давцям і всім нинішнім та колиш-нім доброчинцям проєкту «Енци-клопедія України в «Інтернеті».


Андрій Чолій


Освітні стипендіїБакалярська стипендія ім. Леви Криси Марта Присташ, педагогічний факультет, Альбертський

університет (надалі — ун-т).

Стипендія Меморіяльного фонду ім. СтепанаКобринськогоОлена Товстюк, Школа бізнесу, Альбертський ун-т.

Стипендія для педагогічної освіти Вічного фондуКлюбу українських професіоналістів іпідприємців ЕдмонтонуМарта Присташ, педагогічний факультет, Альбертський ун-т.

Аспірантські стипендіїМаґістерська стипендія Вічного фонду ім. Марусій Михайла ДорошівОксана Бабенко, відділ модерних мов і культурологічних студій,

Альбертський ун-т. «Персональні оголошення та гендернаідентичність у сучасному українському суспільстві».

Докторська стипендія Меморіяльного фонду ім.Олени ДарковичМарк Андрищик, відділ славістики, Торонтський ун-т. «Грoмaда

інших: Ідентичність українського інтелектуала упострадянській прозі».

Тетяна Нарожна, відділ політології, Альбертський ун-т. «Західнядомомога у перехідному періоді Східньої Европи:Реформування політики допомоги».

Микола Сорока, відділ модерних мов і культурологічних студій,Альбертський ун-т. «Переміщення та література: ТвориВолодимира Винниченка».

Докторська стипендія ім. Петра ЯцикаСергій Біленький, відділ історії, Торонтський ун-т. «Східня

Европа в пошуках нації (національности): Романтичнийнаціоналізм в Україні, Польщі і Росії 1830—1840 рр.».

Постдокторські та іншістипендії

Дослідчо-навчальна стипендія ім. НепоранихМарія Ревакович, Колюмбійський ун-т. «Пострадянська

література в Україні: Ідентичності й канони».

Меморіяльна стипендія ім. Івана Коляски тадотації Меморіяльного фонду ім. Івана КоляскиНаталя Федорович, Інститут історичних досліджень,

Стипендії та дотації – 2004-2005

Львівський національний ун-т. «Українська жінка в Другійсвітовій війні».

Ростислав Мельників, Харківський державний педагогічний ун-т. «Теорія і практика українських літературних груп у 1920—1930 рр.».

Юрій Мицик, факультет історії та політології, Національнийун-т «Києво-Могилянська академія». «УкраїнськаПравославна Церква в період Гетьманщини (1648-кінецьXVIII ст.): Джерела та історіографія».

Оля Гнатюк, інститут славістики, Польська Академія наук,Варшава (дотація фінансована спільно з Вічним фондом ім.Олега Зуєвського). «Шляхи перетворення культурної таполітичної ідентичності: Вісниківці».

Дослідчі дотаціїМеморіяльний фонд ім. ВолодимираДилинськогоЯрослав Кіт, філософський факультет, Український Вільний Ун-

т, Мюнхен. «Пакт Гітлера-Сталіна 23 серпня 1939 р.:Дипломатичні та демографічні аспекти».

Меморіяльний фонд ім. Михайла ЗахарукаОксана Коваленко, Інститут народознавства, НАН України

(дотація фінансована спільно з Програмою дослідженняСхідньої України ім. Ковальських). «Історична топографіяполкового міста Лівобережної України (на прикладі ПолтавиXVII-XVIII ст.)».

Вічний фонд ім. Олега ЗуєвськогоОля Гнатюк, інститут славістики, Польська Академія наук,

Варшава (дотація фінансована спільно з Меморіяльнимфондом ім. Івана Коляски). «Шляхи перетворення культурноїта політичної ідентичности: Вісниківці».

Меморіяльний фонд ім. Миколи КлідаВіктор Сусак, відділ історії та соціології, Львівський

національний ун-т (дотація фінансована спільно з Вічнимфондом ім. родини Юхименків та Програмою дослідженняСхідньої України ім. Ковальських). «Регіональні особливостіполітичної культури сучасного українського суспільства:Приклади міст Львова та Донецька».

Програма дослідження Східньої України ім.КовальськихІгор Ситий, Чернігівський музей історії. «Доба І. Мазепи в

документах: Мазепина Книга».

Іван Стороженко, факультет історії, Дніпропетровськийнаціональний ун-т. «Богдан Хмельницький і воєннемистецтво в воєнних діях 1648-1657 рр.»

Володимир Мезенцев, відділ слав’янських мов та літератур,

НагородиНагороди


Торонтський ун-т. «Археологічні розкопки в Батурині в2004 р.»

Віктор Сусак, відділ історії та соціології, Львівськийнаціональний ун-т (дотація фінансована спільно з Вічнимфондом ім. родини Юхименків та Меморіяльним фондом ім.Миколи Кліда). «Регіональні особливості політичноїкультури сучасного українського суспільства: Приклади містЛьвова та Донецька».

Оксана Коваленко, Інститут народознавства, НАН України(дотація фінансована спільно з Меморіяльним фондом ім.Михайла Захарука). «Історична топографія полкового містаЛівобережної України (на прикладі Полтави XVII-XVIII ст.)».

Гелінада Грінченко, відділ українознавства, Харківськийнаціональний ун-т. «Усні історії остербайтерів — збіркаджерельних матеріалів».

Татьяна Яковлєва, відділ історії, Санкт-Петербурзькийдержавний ун-т. «Документи Гетьманату в архівах табібліотеках Санкт Петербурґу».

Вічний фонд ім. Василя КравченкаМарсіл Фаркшатов, Санкт-Петербурзький інститут історії,

Російська Академія наук. «Полеміка через кордони: А.-З.Валіді та А. П. Ковалевський як дослідники «Дорожніхзаписок» Ібна Фадлана про його поїздку з Багдаду на Волгу в921-922 рр.»

Вічний фонд ім. Олександра і Галини КулагинихОксана Прокоп’юк, факультет історії, Київський національний

ун-т. «Київська митрополія у 1721-1786 рр.: Системауправління».

Вічний фонд ім. Дмитра і Стефанії Куп’яківРоман Кутовий, факультет історії України, Волинський

державний ун-т, Луцьк. «Політика ОУН щодо польськогонаселення Волині під час Другої світової війни».

Меморіяльний фонд ім. Нестора ПеченюкаВєра Чєнцова, Інститут історії, Російська Академія Наук,

Москва. «Східна церква та Україна в 40-50 рр. XVII ст.)».

Сергій Головащенко, відділ філософії та релігієзнавства,Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». «СвятеПисьмо в конфесійній культурі українців».

Вічний фонд ім. родини РемезівРената Руснак, факультет міжнародних досліджень і політології,

Яґеллонський ун-т, Краків. «Антологія української поезії іпрози у польських перекладах Б. Лепкого».

Вічний фонд ім. родини СтасюківРоберт Климаш, Вінніпег, Манітоба. «Кореспонденція та інша

документація Володимира Климкова (1926-2000 рр.)».

Вічний фонд ім. Целестина й ІриниСуховерськихЮрій Макар, відділ міжнародних відносин, Чернівецький

національний ун-т. «Від депортації до депортації: З історіїХолмщини і Підляшшя».

Вічний фонд ім. Тимофія та ЄвгеніїТаборовськихСвітлана Кагамлик, Центр українознавства, Київський

національний ун-т. «Заповіти української духовної елітиXVII-XVIII ст.»

Меморіяльний фонд ім. Марусі Онищук таІванка ХарукаЮрій Мицик, кафедра історії, Національний ун-т «Києво-

Могилянська академія». «Трагедія українського голодомору-голокосту 1932-1933 рр. у свідченнях очевидців.».

Вічний фонд ім. родини ЮхименківВіктор Сусак, відділ історії та соціології, Львівський

національний ун-т (дотація фінансована спільно зМеморіяльним фондом ім. Миколи Кліда та Програмоюдослідження Східньої України ім. Ковальських). «Регіональніособливості політичної культури сучасного українськогосуспільства: Приклади міст Львова та Донецька».

Нагороди

Дякуємо за Вашупідтримку!

КІУС щиро вдячний yсім своїмжертводавцям. Пожертви на КІУСпідтримують розвиток українознавствачерез фінансування програм та проєктів,стипендій для студентів й аспірантів тадотацій для науковців.

Пожертви на КІУС не обкладаютьсяподатками ні у Канаді, ні в США.

Жертводавців iз Канади просимовиписувати чек на Canadian Institute ofUkrainian Studies. Пожертви на КІУС yмежах Канади можна висилати увключеній конверті.

Жертводавців зі США просимовиписувати чек на University of AlbertaFoundation USA, Inc. і пересилати наадресу:

CIUS450 Athabasca HallUniversity of AlbertaEdmonton, AB, Canada T6G 2E8

З усіх питань заснування іменних абоцільових фондів при КІУСі просимозвертатися до директора інституту.


Вічний фонд ім. родини Лева Криси:$32,682Фонд був заснований паном Левом Крисою (Едмонтон,Альберта) у грудні 1981 р. Щорічно виділяється при-наймні одна бакаляврська стипендія з українських таукраїнсько-канадських студій.

Вічний фонд КІУСу: $807,870Заснований у вересні 1986 р. зі спадщини бл. п. ЮріяДиби (Ванкувер, Британська Колюмбія) і бл. п.Катерини Миськової (Едмонтон, Альберта), а також ізпожертв приватних осіб та установ Канади й США.Прибуток фонду призначений на фінансуванняпоточних проєктів КІУСу.

Меморіяльний фонд ім. Володимира іДарії Кубійовичів: $429,983Заснований у листопаді 1986 р., згідно заповіту, зіспадщини бл. п. професора Кубійовича і доповненийдотацією уряду Альберти у співвідношенні 2:1.Прибутки з фонду допомогли фінансувати«Енциклопедію українознавства», «Encyclopedia ofUkraine», видання «Історичного атласу України» проф.Кубійовича і наукову діяльність Наукового товаристваім. Шевченка в Сарселі (Франція). Тепер фондпідтримує проєкт «Internet Encyclopedia of Ukraine»(Енциклопедія України в «Інтернеті»).

Меморіяльний фонд ім. МарусіОнищук та Іванка Харука: $126,058Заснований у грудні 1986 р. п. Петром Малофієм(Едмонтон, Альберта). Прибутки уможливлюють виді-лення стипендій студентам із Снятинського району, якіздобувають освіту в Чернівецькому національномууніверситеті і вивчають такі ділянки українознавства,як історія, політологія, право та економіка.

Архівний вічний фонд ім. СтефаніїБукачевської-Пастушенко: $300,000Заснований у січні 1987 р. п. Стефанією Букачевською-Пастушенко (Вестон, Онтаріо) і доповнений дотацієюуряду Альберти у співвідношенні 2:1. Прибуток з фондуфінансує архівні дослідження, упорядкування й укладен-ня каталогів існуючих збірок та видання дослідчихдовідників. На сьогоднішній день за допомогою цьогофонду видано більше ніж 30 довідників.

Вічний фонд Клюбу українськихпрофесіоналістів і підприємцівЕдмонтону: $600,125Заснований у квітні 1987 р. і доповнений дотацієюуряду Альберти у співвідношенні 2:1. Прибуток зфонду фінансує діяльність Методичного кабінетуукраїнської мови (МКУМ), яка включає розробку,видання і впровадження навчальної серії «Нова» дляучнів і вчителів двомовних шкіл. Окрім того, фондтакож фінансував професійне вдосконаленняучителів.

Вічний фонд ім. Михайла й ДаріїКовальських: $1,950,000Заснований у грудні 1987 р. панею Дарією Муцак-Ковальською та бл. п. Михайлом Ковальським (Вестон,Онтаріо) в розмірі $100,000 і доповнений дотацієюуряду Альберти у співвідношенні 2:1. Прибуток зфонду фінансував наукові дослідження та публікації, атакож стипендії. У 1998, 1999 та 2000 роках панствоКовальські додали до основного капіталу ще $1,650,000і попросили, щоб усі прибутки фонду використо-вувалися на новостворену Програму дослідженняСхідньої України ім. Ковальських. Це включає фінан-сування Східнього інституту українознавства ім.Ковальських, заснованого при Харківському універ-ситеті в 2000 р.

Звіт про Вічні фондиВічні фонди відіграють вирішальну ролю у підтримці діяльности КІУСу та розвитку

українознавства. Вони подані за порядком їхнього заснування. Загальні суми включають усіпожертви, які надійшли до 31 серпня 2004 р. Тільки річний прибуток з недоторканогоосновного капіталу фондів використовується на проєкти, стипендії, дотації та субсидії.

Якщо Ви бажаєте зробити пожертву чи заснувати фонд, просимо користуватись анкетою, щознаходиться у середині цього бюлетня.

44444

4

Вічні фонди


Меморіяльний фонд ім. ПетраЧорного: $30,000Заснований у червні 1988 р., згідно заповіту, зіспадщини бл. п. Петра Чорного (Торонто, Онтаріо).Прибуток з фонду допоміг фінансувати видання «En-cyclopedia of Ukraine», а тепер використовується длявиділення дотацій науковцям з України.

Вічний фонд інвестиційного клюбу«Козбілд»: $105,546Заснований у червні 1988 р. приватним торонтськимклюбом капіталовкладень і доповнений дотацієюуряду Альберти у співвідношенні 2:1. Прибуток зфонду фінансує наукові публікації зукраїнознавства.

Вічний фонд ім. Петра Яцика:$3,000,000Заснований у червні 1988 році бл. п. Петром Яциком(Міссісаґа, Онтаріо) і доповнений дотацією урядуАльберти у співвідношенні 2:1. Прибуток з основногокапіталу фінансує діяльність Центру дослідженьісторії України ім. Петра Яцика при КІУСі, головнимпроєктом якого є англійський переклад монументаль-ної десятитомної «Історії України-Руси» МихайлаГрушевського. Окрім того, виділяються дослідчідотації науковцям з українознавства.

Вічний фонд ім. родини Стасюків:$1,496,595Заснований у липні 1988 р., згідно заповіту, зіспадщини бл. п. Євдокії Стасюк (Торонто, Онтаріо) ідоповнений дотацією уряду Альберти успіввідношенні 2:1. Прибуток з фонду фінансуєдіяльність Програми вивчення сучасної України ім.Стасюків та видання КІУСу.

Вічний фонд ім. Анни і НікандраБуковських: $117,680Заснований у листопаді 1988 р. п. Анною та бл. п.Нікандром Буковським (Саскатун, Саскачеван). До1996 р. фонд фінансував наукові дослідження тапублікації з українських і українсько-канадськихстудій. На прохання засновниці фонд тепер фінансуєПрограму вивчення українських церков.

Меморіяльний фонд ім. Нестора іЗеновії Саломонів: $26,667Заснований у грудні 1988 р. панством Василем іГалиною Саломон (Торонто, Онтаріо) для підтримкипроєктів з української мови та літератури.

Вічний фонд ім. родини Юхименко:$5,000Заснований у січні 1989 р. паном Іваном Юхименком(Ізлінґтон, Онтаріо) для фінансування науковихдосліджень з історії України, головно ХIX та XXстоліття.

Вічний фонд ім. Олександра і ГалиниКулагиних: $27,000Заснований у травні 1989 р. Олександром і ГалиноюКулагини (Сардіс, Британська Колюмбія) для виділеннядослідчих дотацій і стипендій молодим і досвідченимнауковцям у ділянці українського права.

Вічний фонд українознавства ім.Дмитра Степовика: $4,000Заснований у травні 1989 р. Дмитром Степовиком(Україна) для підтримки наукових досліджень тапублікацій у ділянці історії українського мистецтва.

Меморіяльний фонд ім. ОлениДаркович: $165,180Заснований у липні 1989 р. д-ром Власом Дарковичем(Едмонтон, Альберта) для підтримки науковців, якіготують докторські дисертації у ділянках педагогіки,історії, права, гуманітарних і суспільних наук, жіночихстудій і бібліотекарства. Щорічно надається принаймніодна докторська стипендія.

Вічний фонд ім. д-рів Івана таМирослави Іванців: $128,929Заснований у серпні 1989 р. д-ром Мирославою Іванців(Елмвуд Парк, Ілліной, США). До 2001 р. фондфінансував щорічний науковий обмін між Йоркськимуніверситетом (Торонто) й установами в Україні. З 2001р. прибуток з фонду фінансує стипендії студентамНаціонального університету «Києво-Могилянськаакадемія» в Києві.



Вічний фонд обмінів КІУСу зУкраїною: $35,640Заснований у листопаді 1989 р. приватними особами зКанади для придбання технічних засобів дляукраїнських наукових установ в обмін за наданнястипендій канадським студентам і науковцям.

Вічний фонд ім. Марусі й МихайлаДорошів: $100,000Заснований у листопаді 1989 р. бл. п. МихайломДорошем (Торонто, Онтаріо) для виділеннямаґістерської стипендії з українських або українсько-канадських досліджень. Щорічно виділяєтьсяпринаймні одна стипендія.

Вічний фонд ім. Петра та ІванниСтельмахів: $150,000Заснований у листопаді 1989 р. Петром та ІванноюСтельмахами (Міссісаґа, Онтаріо) для виділеннядослідчих дотацій і стипендій з українознавства. З 1993р. фонд підтримує діяльність Інституту історичнихдосліджень при Львівському університеті, а з 1995 р.також щорічно виділяє дві стипендії для студентівісторичного факультету Львівського університету.

Вічний фінд ім. Олега Зуєвського:$20,000Заснований у грудні 1989 р. бл. п. д-ром ОлегомЗуєвським (Едмонтон, Альберта) для підтримкивидання літературних праць українськихписьменників, що живуть поза межами України.

Вічний фонд ім. Тимофія та ЄвгеніїТаборовських: $20,500Заснований у ківтні 1990 р. Тимофієм і ЄвгенієюТаборовськими (Торонто, Онтаріо) для фінансуваннядосліджень і публікування праць молодих і досвідченихнауковців у ділянках українських або українсько-канадських досліджень.

Меморіяльний фонд ім. ІванаКоляски: $547,908Заснований у травні 1990 р. бл. п. Іваном Коляскою(Суррі, Британська Колюмбія), Павлиною і бл. п.Петром Кіндрачуками (Вернон, Б. К.), Василем іЮстиною Федейками (Келовна, Б. К.) і українськоюгромадою в Канаді для фінансування стажування та

навчання у Канаді науковців і спеціялістів з України.

Вічний фонд ім. Василя Кравченка:$10,000Заснований у лютому 1991 р. бл. п. ВасилемКравченком (Ганновер, Німеччина) для виділеннястипендій і дослідчих дотацій молодим і досвідченимнауковцям у галузі українознавства.

Меморіяльний фонд ім. НестораПеченюка: $71,000Заснований у грудні 1991 р. Ярославою і Сонею Печенюк(Садбурі, Онтаріо) для надання дослідчих дотацій молодим ідосвіченим науковцям у галузі українських і українсько-канадських досліджень.

Меморіяльний фонд ім. ВолодимираДилинського: $42,500Заснований у січні 1992 р. Мироном Дилинським(Скарборо, Онтаріо) і доповнений дотацією відкомпанії «Xerox Canada». Мета фонду — забезпечитидослідчі і видавничі дотації з українознавстванауковцям, які співпрацюють з академічними,культурними та освітніми установами міста Львова.

Меморіяльний фонд ім. МиколиКліда: $28,225Заснований у грудні 1992 р. Марією Дякуник (Кітченер,Онтаріо) та її трьома дітьми, д-ром Богданом Клідом(Едмонтон, Альберта), Мирославом Клідом (Міссісаґа,Онтаріо) і Марією Задарко (Кітченер, Онтаріо) дляфінансування стипендій та дослідчих дотацій науковцям уділянці українознавства.

Меморіяльний фонд ім. Теодоти таІвана Климів: $35,353Заснований у квітні 1995 р., згідно заповіту, зіспадщини бл. п. Теодоти Клим (Едмонтон, Альберта).Прибуток фонду підтримує наукову діяльність КІУСу,включно з виділенням дослідчих дотацій, виданнямпублікацій, організацією конференцій, здебільшого успівпраці з Чернівецьким національнимуніверситетом.

Вічний фонд Програми дослідженняукраїнських церков: $34,209Заснований у листопаді 1995 р., згідно заповіту, зіспадщини бл. п. Геррі Браткова (Едмонтон, Альберта),



пожертв Братства св. Івана (Едмонтон) та Колеґії св.Андрея (Вінніпеґ, Манітоба). Прибуток фондупідтримує діяльність Програми дослідженняукраїнських церков при КІУСі, а також виділеннястипендій і видання публікацій з українознавства.

Фонд Меморіяльної стипендії ім.Степана Кобринського: $10,000Заснований у квітні 1996 р., згідно заповіту, зіспадщини бл. п. Степана Кобринського (Канора,Саскачеван) з метою виділення стипендії канадськимстудентам, які досягнуть відмінних знань з українськоїмови. Перша стипендія була присуджена в 2000 р.

Меморіяльний фонд ім. Остапа-Теофіла Шведа: $13,905Заснований у квітні 1996 р. вдовою і дітьми бл. п.Остапа Шведа (Оттава, Онтаріо) — Вірою Швед іЄвгеном, Денисом, Пилипом і Марком Шведами. Фондпідтримує проєкти Методичного кабінету українськоїмови з професійного вдосконалення учителів упокращенні викладання української мови.

Вічний фонд ім. Степана й ОльгиПавлюків: $50,000Заснований у серпні 1996 р. Ольгою Павлюк (Етобікок,Онтаріо) для підтримки досліджень і видання праць зукраїнської та українсько-канадської історії.

Вічний фонд вечірньої та заочноїосвіти ім. Стельмащуків: $21,200Заснований у жовтні 1996 р. професором Павлом таАнною Стельмащуками (Келовна, Британська Колюмбія)з додатковими внесками від Ненсі Шемелюк-Радомськоїта Мері Орчук. Фонд підтримує вечірню й заочну освіту вУкраїні, сприяючи підготовці спеціялістів з України, яківже працюють або бажають працювати в цій галузі. Вінтакож може бути використаний канадськимиспеціялістами дистанційної освіти для підготовки такихспеціялістів в Україні.

Меморіяльний фонд ім. МихайлаЗахарука: $10,000Заснований у листопаді 1996 р. Марією Захарук (Ту-Гилз, Альберта) в пам’ть її чоловіка Михайла. Прибуткифонду призначені на виділення стипендій і видавничоїсправи з українських та українсько-канадських студій.

Вічний фонд ім. родини Ремезів:$100,000Заснований у грудні 1998 р. бл. п. СильвестромРемезою (Оттава, Онтаріо) для підтримки науковихдосліджень та публікацій на тему творчої спадщиниБогдана Лепкого та у сфері його інтелектуальних ітворчих зацікавлень (сюди можуть входити ті праці змовознавства, літературознавства, історії, освіти ікультури, які відображають часи Б. Лепкого).

Вічний фонд ім Дмитра і СтефаніїКуп’яків: $50,000Заснований у грудні 1998 р. Стефанією Куп’як (Мілтон,Онтаріо) для надання стипендій випускникам Буськоїдержавної гімназії ім. Євгена Петрушевича уЛьвівській обл. в Україні, які здобувають вищу освіту уЛьвівському національному ун-ті на факультетіекономіки, філософії (політології), права таміжнародніх відносин.

Вічний фонд ім. Целестина й ІриниСуховерських: $56,500Заснований у вересні 1999 р. д-ром Целестином-Миколою Суховерським (Едмонтон, Альберта).Щорічний прибуток фонду фінансує маґістерські абодокторські стипендії вихідцям з Буковини длянавчання в Альбертському, Саскачеванському,Торонтському чи інших канадських університетах уділянках соціології, психології, економіки абоукраїнознавства.

Вічний фонд ім. родини Федейко:$48,346Заснований у листопаді 2000 Вільямом та ЮстиноюФедейко (Сейнт-Алберт, Альберта). Метою діяльностифонду є підтримка Українсько-канадської програми,що включає фінансування наукових досліджень,організацію конференцій та громадських заходів, атакож підготовку та видання праць у цій ділянці.

Вічний фонд ім. МихайлаКовальського і Дарії Муцак-Ковальської (2000 р.): $20,000Заснований у грудні 2000 Дарією Муцак-Ковальською(Торонто, Онтаріо). Основною метою фонду є наданнящорічних стипендій на здобуття маґістерських,кандидатських, докторських та інших вищих ступенів в



Семінари та лекції КІУСу (зима 2004 р.)22 січня. Д-р Дейвид Марплз,

Відділ історії та Програмавивчення сучасної України ім.Стасюків (КІУС), Альбертськийуніверситет (надалі — ун-т).«Зростаючий злочин Сталіна:Популярні та академічні дебатипро український голод 1932—1933 рр.».

4 лютого. Д-р Віталій Бондар,Інститут спеціяльної освіти,Академія педагогічних наукУкраїни; д-р Майкл Родда таІгор Кобель, Відділ освітньоїпсихології, Альбертський ун-т.«Перешкоди в освіті дітей зособливими потребами вУкраїні». Співспонсоровано з

Українським центром засобів тарозвитку (УЦЗР) при Коледжі ім.Ґранта МакЮвана.

12 березня. Микола Рябчук,стипендіят Меморіяльногофонду ім. Івана Коляски іпрофесор-гість Відділу модернихмов та культурологічнихдосліджень, Альбертський ун-т.38-а річна Шевченківська лекція:«Від “дисфункціональної” до“шантажистської” держави:парадокси постсовєтськоїтрансформації».

26 березня. Д-р Ліза Ґрекул, Відділанглістики, УніверситетБританської Колюмбії.«Прислухаючись до «всіх

бабиних дітей»: відкриваючинаново українсько-канадськулітературу».

2 квітня. Д-р Блеар Рубл, Інститутім. Кеннана, Міжнародній центрдля науковців ім. Вудро Вилсона(Вашинґтон, ДК). «Новеобличчя Києва: міжнароднігромади міґрантів у столиціУкраїни».

14 травня. Д-р Тарас Кознарський,Відділ слов’янських мов ілітератур, Торонтський ун-т.Меморіяльна лекція ім. ДанилаГусара Струка: «Київ крізь мітта уяву».

Україні й Канаді. В Україні стипендії надаватимуться уділянках міжнародніх відносин, політології, історії,культурології, економіки, соціології та психології вНаціональному університеті ім. Івана Франка у Львові,Національному університеті ім. Стефаника в Івано-Франківську та Національному університеті «Києво-Могилянська академія» в Києві. У Канаді стипендіївиділятимуться у ділянках української мови,літератури, історії, міжнародніх відносин та політологіїдля навчання у будь-якому канадському ун-ті, алеперевага надаватиметься студентам Альбертськогоуніверситету.


Вічний фонд проєкту «InternetEncyclopedia of Ukraine» ім. МихайлаКовальського і Дарії Муцак-Ковальської: $100,000Заснований у квітні 2004 р. Дарією Муцак-Коваль-ською (Торонто, Онтаріо). Основна мета фонду —підтримка проєкту «Internet Encyclopedia of Ukraine»(Енциклопедія України в «Інтернеті») через фінан-сування підготовки, редаґування та усучасненняенциклопедичних гасел, які стосуються історії України.

«Один із найкращих способів, як діяспора можедопомогти Україні — це підтримувати ізміцнювати свої власні інститутції, такі якКанадський інститут українських студій».

Микола Рябчук, Національний університет«Києво-Могилянська Академія»;

стипендіят Меморіяльного фондуім. Івана Коляски 2004 р.

Осінь 2004 Бюлетень КІУСу · Бюлетень КІУСу Осінь 2004 1 У...

Documents