О.О.Богомольця - 3vnmed3.kharkiv.ua/wp-content/uploads/2014/09/programavch... ·...

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.Богомольця

„ПОГОДЖЕНО ”

Директор Центрального

методичного кабінету з вищої

медичної освіти МОЗ України

________________ І. С. Вітенко

„_____”______________ 2013 р.

„ПОГОДЖЕНОНО”

Директор Департаменту кадрової

політики, освіти, науки МОЗ України

_____________ М. С. Осійчук

„____” ____________ 2013 р.

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ

„ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА (в тому числі ендокринологія)”

розроблена на підставі типового навчального плану

(наказ №749 МОЗ України від 19.10.2009 р.,

наказ №539 МОЗ України від 08.07.2010 р.)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ IV ТА V КУРСІВ

ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

ІІІ – ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Спеціальність: 7.110101 “Лікувальна справа”

Київ 2013

ПРОГРАМА СКЛАДЕНА співробітниками кафедри внутрішньої медицини

№1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (завідувач

кафедри д.мед.н., професор В. Г. Пєрєдєрій; д.мед.н., професор С. М. Ткач,

к.мед.н. Ю. В. Чичула) та кафедри ендокринології Національного медичного

університету імені О.О.Богомольця (завідувач кафедри д.мед.н., професор

П.М.Боднар, к.мед.н., доцент Г. П. Михальчишин).

Рецензенти:

Губергріц Н. Б. Завідувач кафедри внутрішньої медицини ім. О. Я.

Губергріца Донецького національного медичного

університету ім. М. Горького, доктор медичних

наук, професор

Скрипник І. М. Проректор з післядипломної освіти, завідувач

кафедри внутрішньої медицини №1 ВДНЗУ

«Українська медична стоматологічна академія»,

доктор медичних наук, професор

ПРОГРАМА ОБГОВОРЕНА ТА УХВАЛЕНА

на нараді завідувачів кафедр внутрішньої медицини вищих медичних

навчальних закладів МОЗ України „__”_____20__ року (м. Київ, НМУ ім.

О.О.Богомольця);

комісією з напряму “Медицина” Науково-методичної ради Міністерства освіти

і науки України (протокол №___“____”_________20__).

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ДИСЦИПЛІНИ „ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА”

(в тому числі ендокринологія)

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з внутрішньої медицини для студентів вищих медичних закладів III-

IV рівнів акредитації складена для спеціальностей "Лікувальна справа" 7.110101,

"Педіатрія" 7.110104, "Медико-профілактична справа" 7.110105 напряму підготовки

1101 "Медицина" у відповідності з діючими нормативними документами. Згідно

навчального плану підготовка лікарів за освітньо-кваліфікаційним рівнем

«Спеціаліст» вивчення навчальної дисципліни «Внутрішня медицина» здійснюється

на IV-V курсах (7-8; 9-10 семестрах). Навчання за вищевказаними спеціальностями

здійснюється на етапі додипломної підготовки впродовж 6 років, з них перші 5 років

– за єдиним навчальним планом (загальнолікарська підготовка), а на 6 курсі має місце

профілізація відповідно до напряму підготовки.

Типова навчальна програма додипломної підготовки лікарів за

спеціальностями "Лікувальна справа" 7.110101, "Педіатрія" 7.110104, "Медико-

профілактична справа" 7.110105 у вищих медичних навчальних закладах III-IV рівнів

акредитації складена на основі наступних нормативних документів:

- освітньо-кваліфікаційних характеристика (ОКХ) та освітньо-професійних

програмам (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239

від 16.04.03 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з

напряму підготовки 1101 - Медицина”;

- рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін,

затверджених наказом МОЗ України №152 від 24.03 2004 “Про затвердження

рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі

змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України №492 від 12.10.2004

“Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних

програм навчальних дисциплін”;

- наказу МОЗ України №148 від 31.01.03 “Про заходи щодо реалізації

положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

- експериментального навчального плану, розробленого на принципах

Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ

України від 31.01.2005 № 52.

- наказу МОН України від 09.07.2009 №642 «Про організацію вивчення

гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента».

- наказу МОН України від 29.03.2010 №259 «Про внесення змін до наказів

МОН від 09.07.2009 №642 та від 21.12.2009 №1150».

- наказу МОЗ України № 749 від 19.10.2009 «Про затвердження та введення

нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

«спеціаліст» кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів

акредитації за спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-

профілактична справа»

- наказу МОЗ України №539 від 08.07.2010р. «Про внесення змін до

навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

кваліфікації «лікар» у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за

спеціальностями «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа»,

затвердженого наказои МОЗ України від 19.10.2009 р. № 749.»

Внутрішня медицина як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується безпосередньо на вивченні студентами пропедевтики внутрішньої

медицини, пропедевтики інших клінічних дисциплін (педіатрії, загальної хірургії), а

також інших базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики,

біоорганічної та біологічної хімії, гістології, цитології та ембріології, анатомії

людини, патоморфології, фізіології та патофізіології, мікробіології, вірусології та

імунології, радіології) й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає фундамент для засвоєння студентами знань з профільних клінічних

професійно-практичних дисциплін.

в) формує уміння застосовувати знання з патології внутрішніх органів у процесі

подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової

медицини;

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною

системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ МОЗ України №739

від 19.10.2009 р. та №539 від 6.07.2010 р. ), дисципліна «внутрішня медицина» (17

кредитів за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія” та “Медико-

профілактична справа”) вивчається студентами на IV-V курсах. На IV курсі для

вивчення дисципліни виділено 255 год. (8,5 кредитів), у тому числі 50 годин лекцій,

150 годин практичних занять та 55 години - самостійна робота студентів (СРС). На V

курсі для викладення внутрішньої медицини за навчальним планом 2010 року

виділено 255 годин (8,5 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять

та 75 годин самостійної роботи студентів.

Програма з внутрішньої медицини на IV та V курсах передбачає вивчення

основ внутрішньої медицини за основними її розділам (ендокринологія,

гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія, кардіологія,

ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), при цьому

наголос робиться на вивченні етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та

профілактики основних та найрозповсюдженіших захворювань внутрішніх органів.

Викладання основ внутрішньої медицини на IV та V курсах (Модулі 1 та 2)

проводиться у вигляді ротацій змістових модулів. Орієнтовна тривалість практичних

занять – 5 годин. Основна мета цього курсу – ознайомлення студента з різними

аспектами медицини дорослих. Акцент робиться на навичках збору анамнезу,

проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики

частих клінічних проявів та захворювань. Студенти беруть участь в діагностично-

лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під

керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з

процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини.

Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є

найголовнішою частиною цього 6-тижневого курсу. Кожен студент щоденно записує

та показує клінічні данні щодо обстежених хворих асистенту, чотири рази під час

кожного модулю пише студентську історію хвороби (одна з них – повна

«академічна», написана від руки, на ії перевірку виділяється 0,5 академічної години).

В залежності віж клінічних умов та можливостей дозволяється ротація змістових

модулів на IV та V курсах.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції;

б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у

навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми

лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої

медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби

(мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних

хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно

таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при

ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (4-6 годин, але не менше 4 год.) проводять на клінічних базах

кафедри. Орієнтовна тривалість практичних занять на 4 та 5 курсах – 5 годин.

Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицини

передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від

моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі

стаціонару;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді

студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї

підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля

надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його

реалізації. Цей план повинен включати:

- методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись);

- алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування,

профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

- кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу;

- доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах,

практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

1) з'ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування

за органами та системами;

2) проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів

захворювання;

3) аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

4) формулювання діагнозу хворого;

5) призначення лікування;

6) визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

7) доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі,

розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу,

диференційного діагнозу, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику,

оцінку прогнозу та працездатності.

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які

вносити короткі відомості про хворих, обстежених під час практичного заняття,

фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона

містить:

- опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;

- роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у

лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію

даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній

патології у позааудиторний час;

- засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими

(згідно переліку);

- індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки,

написання статей, доповідь реферату на практичному занятті тощо);

- робота в комп'ютерному класі по підготовці до Кроку-2.

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість

здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю

проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне

опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

Кафедри внутрішньої медицини мають право здійснювати перерозподіл

навчальних годин усередині змістових модулів в межах програми залежно від

організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень,

екологічних особливостей регіону, але повинні виконати у цілому обсяг вимог

дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та

навчальним планом.

Програма дисципліни «Внутрішня медицина (в тому числі ендокринологія,

фізіотерапія)» структурована на 2 модулі, до складу яких входять блоки змістових

модулів:

Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія,

гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія)

(за спеціальністю „Лікувальна справа”)

Всього годин: 255 / 8,5 кредитів (лекції – 50, практичні заняття – 150, СРС – 55)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб ендокринної

системи (75/2,5)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення,

фізіотерапія (90/3)

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів дихання

(45/1,5)

4. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб крові та

кровотворних органів (40/1,5)

Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія,

ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)


Всього годин – 255 /8,5 кредитів (лекцій – 30, практичних занять – 150, СРС – 75)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи

кровообігу (120/4)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м´язової

системи та сполучної тканини (75/2,5)

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечостатевої

системи (30/1)

4. Загальні питання внутрішньої медицини (25/1)

2. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

На IV курсі для вивчення модулю №1 з дисципліни виділено 255 год. (8,5 кредитів), у

тому числі 50 годин лекцій, 150 годин практичних занять та 55 годин – самостійна

робота студентів (СРС). На V курсі для вивчення модулю №2 внутрішньої медицини

виділено 255 годин (8,5 кредитів): 30 годин лекцій, 150 годин практичних занять та 75

годин самостійної роботи студентів.

Конвертація у бали традиційних оцінок Мінім. к-сть

балів Традиційні оцінки

Кількість

пр.занять

5 4 3 2

Модуль 1 29 4 3 2 0 58

Самостійн

а робота

студентів

Написання історії

хвороби (Г+П+Е)

4 3 2 0

Написання

рефератів (Г+П+Е)

4 3 2 0

Доповідь на

науковій

студентській

конференції

10

Участь у науковому

студентському

гуртку

На розсуд

керівника,

але не

більше 10

балів

Модуль 2 29 4 3 2 0 58

Самостійн

а робота

студентів

Написання історії

хвороби (К)

10 5 3 0

Написання

рефератів


науковій

студентській

конференції

Участь у науковому

студентському

гуртку

Орієнтовний навчальний план

з дисципліни “Внутрішня медицина” модулів №1 та №2

для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації

за спеціальністю 7.110104"Лікувальна справа"

Структура навчальної

дисципліни

Кількість годин, з них Рік

навчання

Вид контролю

Всього

(годин/

кредитів)

Аудиторних СРС

Лекцій Практичних

занять

Всього годин/ 510/17 80 300 130 IV-V

Кредитів ЕСТS

Всього годин/


255 /8,5 50 150 55 IV

Модуль 1:

Основи внутрішньої

медицини

(ендокринологія,

гастроентерологія,

пульмонологія,

гематологія,

фізіотерапія)

Змістових модулей - 4

255 год. /

8,5

кредитів

ЕСТS

50 150 55 IV Підсумковий

модульний

контроль

У тому числі –

підсумковий контроль

засвоєння модулю 1

5 год. IV Підсумковий

модульний

контроль

Всього годин/


255/8,5 30 150 75 V

Модуль 2:

Основи внутрішньої

медицини

(кардіологія,

ревматологія,

нефрологія, загальні

питання внутрішньої

медицини)

Змістових модулей - 4

255/

8,5

кредитів

ЕСТS

30 150 75 V Підсумковий

модульний

контроль

У тому числі –

підсумковий контроль

засвоєння модулю 2

5 год. V Підсумковий

модульний

контроль

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Мета (кінцеві цілі) вивчення внутрішньої медицини встановлена на основі

ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної

дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань

(дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю

сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що

забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених

терапевтичних захворювань згідно списку 1 ОКХ

3771 Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних

захворювань

3774 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених

захворювань внутрішніх органів

3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати

попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

3776, 3791 Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти,

медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш

поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях

3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних

та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених

терапевтичних захворювань та їх ускладненнях

3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених

терапевтичних захворюваннях

20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних

станах у клініці внутрішніх хвороб

6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених

захворювань внутрішніх органів

Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ

20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами

медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.

4. ОПИС КОЖНОГО МОДУЛЯ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини

(ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія)


Всього годин: 255 / 8,5 кредитів (лекції – 50, практичні заняття – 150, СРС – 55)

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні:

Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування

найбільш частих станів з області ендокринології, гастроентерології,

пульмонології, гематології, фізіотерапії.

Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають

у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області

ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології, фізіотерапії.

Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та

терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області ендокринології,

гастроентерології, пульмонології, гематології, фізіотерапії.

Знати основні класи препаратів, що застосовуються в ендокринології,

гастроентерології, пульмонології, гематології, фізіотерапії. Показати здібність

застосовувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з

найбільш частими станами з цих областей внутрішньої медицини.

Продемонструвати здібність проводити медичний огляд та фізикальне обстеження

відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання.

Вміти визначити та обґрунтувати показання та оформити документацію для

направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або госпіталізації.

Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним

проблемам з ендокринології, гастроентерології, пульмонології, гематології,

фізіотерапії..

Написати 10 виписок зі стаціонару.

Продемонструвати здібність надати відповідні рекомендації з профілактики

ендокринологічних, гастроентерологічних, пульмонологічних, гематологічних

захворювань.

Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та

критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в

клініці внутрішньої медицини.

Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для

розуміння проявів хвороби.

Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні

пацієнтів.

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже

лікуються) з наступними захворюваннями:

Гастроентерологічні хвороби (диспепсія, пептичні виразки, гастрити, ГЕРХ,

хронічні гепатити та цирози печінки, панкреатити, захворювання кишечника) - 8

Ендокринологія (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози,

захворювання наднирників, ожиріння) - 5

Пульмонологія (ХОЗЛ, бронхіальна астма, позагоспітальна пневмонія, плеврит) - 5

Гематологія (анемія, лейкози) – 2

Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні

не менше, ніж 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати

доступ до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби

з діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії

визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого

перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Щоденні звіти щодо прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та

щотижнево надаються асистенту/доценту для контролю необхідної кількості оглядів

пацієнтів та відображення набору пацієнтів з начастішими внутрішніми

захворюваннями без зайвої повторюваності.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять.

Асистенти слідкують за тим, щоб кожен студент отримав необхідну компетенцію в

наступних областях: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь,

заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоб бути

впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.

Змістовий модуль 1: Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб ендокринної системи (75 годин, 2,5 кредити)

Конкретні цілі:


Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями

ендокринної системи

Обгрунтовувати застосування основних інвазивнх та неінвазивнх діагностичних

методів, що застосовуються в ендокринології, визначати показання та

протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори ендокринних захворювань

Виявляти типову клінічну картину ендокринних захворювань

Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення ендокринних захворювань

Складати план обстеження хворих із основними ендокринними захворюваннями

Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при

основних ендокринних захворюваннях

Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при

основних ендокринних захворюваннях

Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах в ендокринології

Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного

фахівця та принципами фахової субординації

ТЕМА 1. Цукровий діабет, класифікація, етіологія, патогенез, клініка,

діагностика. Визначення цукрового діабету. Епідеміологія діабету в Україні і світі,

прогноз захворюваності, поширеність цукрового діабету в різних вікових групах.

Етіологія і патогенез цукрового діабету. Цукровий діабет тип 1: роль вірусної інфекції

та автоімунних процесів, генетичної схильності. Цукровий діабет тип 2: роль

генетичної схильності, ожиріння, зовнішніх факторів. Імунорезистентність та

порушення секреції інсуліну. Класифікація порушень глікемії (ВООЗ, 1999 р.),

клінічні форми цукрового діабету. Характеристика уражень внутрішніх органів за

цукрового діабету: серцево-судинної системи, гепатобіліарної системи, органів

сечовиділення, діабетичні остеоартропатії. Діагностика цукрового діабету. Критерії

діагностики цукрового діабету та інших категорій гіперглікемії (ВООЗ, 1999 р.).

Показання та правила проведення глюкозотолерантного тесту. Діагностичне значення

визначення глікованого гемоглобіну, фруктозаміну, С-пептиду, глюкозурії, кетонурії.

ТЕМА 2. Цукровий діабет тип 1, сучасні методи терапії.

Критерії компенсації вуглеводного обміну у хворих на ЦД типу 1. інсулінотерапія.

Характеристика основних препаратів інсуліну в т.ч. вітчизняного виробництва ЗАТ

«Індар» та «Фармак». Показання, протипоказання. Класифікація препаратів інсуліну,

препарати короткої та тривалої дії, аналоги інсуліну ультракороткої та тривалої дії.

Розрахунок добової потреби в інсуліні. Корекції дози інсуліну за допомогою хлібних

одиниць. Режим інсулінотерапії: традиційна та інтенсифікована інсулінотерапія.

Ускладнення інсулінотерапії: гіпоглікемічні стани, алергія до інсуліну, постін’єкційні

ліподистрофії, інсулінорезистентність, хронічне передозування інсуліну (синдром

Сомоджі), інсулінові набряки. Санаторно-курортне лікування.

ТЕМА 3. Цукровий діабет тип 2, сучасні методи терапії.

Основні принципи лікування діабету 2 типу. Критерії компенсації о обміну речовин,

досягнення нормо глікемії. Основні методи лікування ЦД, дієтотерапія, дозоване

фізичне навантаження, цукрознижувальна фармакотерапія, навчання хворого

самоконтролю. Дієтотерапія цукрового діабету. Сучасні принципи дієтотерапії:

фізіологічність, енергетична цінність, обмеження рафінованих вуглеводів, вживання

харчових волокон, мікроелементів, вітамінів. Дозоване фізичне навантаження та

правила його призначення. Пероральні цукрознижувальні препарати. Похідні

сульфонілсечовини, несульфонілсечовинні секретогени інсуліну, бігуаніди, глітазони,

акарбоза. Характеристика препаратів, механізм їх дії, побічні реакції, показання та

протипоказання.

ТЕМА 4. Гострі та хронічні ускладнення цукрового діабету. Особливості перебігу та лікування цукрового діабету у хірургічних хворих, при

вагітності, при туберкульозі.

Гіпоглікемічна кома, гіпоглікемічні стани. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,

лікування. Кетоацидотичні стани з діабетичної (гіперкетонемічною) комою. Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика, диференційний діагноз, лікування. Гіперосмолярна

(неацитодична) діабетична кома. Молочнокислий ацидоз і кома.

Діабетичні ангіопатії та нейропатії. Класифікація. Діабетична нефропатія, стадії

розвитку, діагноз, диференційний діагноз, лікування та профілактика. Діабетична

ретинопатія: стадії процесу, діагноз, профілактика та лікування. Діабетична

нейропатія, класифікація, діагностика та лікування. Синдром діабетичної стопи:

класифікація діагностика, алгоритм лікування. Принципи лікування вагітних, хворих

на цукровий діабет. Діагностика і хірургічне лікування діабетичної ангіопатії нижніх

кінцівок. Діабетична гангрена. Особливості проведення термінових та планових

хірургічних втручань у хворих на цукровий діабет.

ТЕМА №5 Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози.

Ознаки ендемічної місцевості за ВООЗ. Клініка, діагностика, профілактика та

лікування. Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка, лікування.

Визначення поняття “йододефіцитні стани”. Прояви йодного дефіциту. Визначення

йододефіцитних територій за поширеністю зоба у різних вікових групах та даними

йодурії. Визначення розмірів щитоподібної залози. Вікова динаміка об’єму залози.

Означення – «зоб». Поняття про простий нетоксичний та вузлові форми зоба. Вплив

екзогенних чинників довкілля та техногенних катастроф на об’єктах атомної

енергетики на стан щитоподібної залози та поширеність її патології. Йодна

профілактика: масова, групова, індивідуальна. Значення вживання йодованої солі у

профілактиці йододефіцитних захворювань. Обмеження для використання препаратів

на основі калію йодиду.

Гіпотиреоз, етіологія, патогенез та клінічні ознаки. Обґрунтування діагнозу.

Гіпотиреоз первинний, центральний, периферичний, субклінічний, транзиторний.

Своєчасна діагностика природженого гіпотиреозу. Вікові особливості перебігу

гіпотиреозу. Гіпотиреоз на тлі автоімунних полі ендокринопатій. Субклінічний

Гіпотиреоз. Лікування гіпотиреозу. Вагітність та Гіпотиреоз. Медико-соціальна

експертиза хворих на гіпотиреоз.

ТЕМА №6. Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування. Тиреоїдити.

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

Захворювання, що супроводжуються тиреотоксикозом. Етіологія, патогенез, клінічні

прояви дифузного токсичного зоба, тиреотоксична та ендокринна офтальмопатія.

Вікові особливості перебігу токсичного зоба у дітей та людей похилого віку. Клінічні

відмінності вузлового токсичного зоба. Обґрунтування діагнозу тиреотоксикозу.

Медикаментозне, хірургічне лікування токсичного зоба, використання 131-йоду з

лікувальною метою. Ускладнення лікування зоба. Медико-соціальна експертиза

хворих на токсичний зоб.

Тиреоїдити, класифікація, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування.

Диференційна діагностика тиреоїдинів з гострим клінічним перебігом. Хронічний

тиреоїдит. Обґрунтування діагнозу автоімунного тиреоїдиту. Вузлові форми зоба.

Моніторинг із вузлами у щитоподібній залозі.

ТЕМА 7. Рак щитоподібної залози. Класифікація, клініка, діагностика,

лікування. Захворювання прищитоподібних залоз.

Патоморфологічна класифікація пухлин щитоподібної залози. Обґрунтування

діагнозу Раку щитоподібної залози. Роль аварії на Чорнобильській АЕС у зростанні

захворюваності на рак щитоподібної залози. Сучасна схема лікування, реабілітації та

диспансерного спостереження хворих на рак щитоподібної залози. Анатомо-

фізіологічні дані. Паратиреоїдний гормон. Механізм дії. Гіперпаратиреоз. Етіологія.

Патогенез. Класифікація. Клініка, клінічні форми гіперпаратиреозу. Діагностика.

Диференційна діагностика. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

Післяопераційний період і реабілітація хворих. Медикаментозна терапія.

Гіпопаратиреоз. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика.

Диференційна діагностика. Прогноз. Профілактика. Лікування. Клінічні форми.

ТЕМА №8. Хронічна недостатність кори надниркових залоз. Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика, профілактика та лікування.

Особливості клініки, діагностики та лікування хронічної недостатності кори

надниркових залоз при туберкульозі. Гостра недостатність кори надниркових залоз.

Гормонально-активні пухлини надниркових залоз.

Анатомо-фізіологічні дані. Гормони кори та мозкового шару надниркових залоз.

Визначення поняття, поширеність гострої та хронічної недостатності кори

надниркових залоз. Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба Аддісона).

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика та лікування. Гостра

недостатність надниркових залоз. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,

профілактика та лікування. Класифікація пухлин надниркових залоз. Синдром Іценка-

Кушінга (кортикостерома, глюкостерома). Клініка, діагностика та диференціальна

діагностика, лікування. Андростерома, кортикостерома. Клініка, діагностика та

диференціальна діагностика, лікування. Первинний гіперальдостеронізм (синдром

Кона). Клініка, діагностика та диференціальна діагностика, лікування.

Феохромоцитома. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика, лікування.

Визначення природженої гіперплазії кори надниркових залоз. Клінічні форми,

діагностика, лікування.

ТЕМА №9. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту.

Ожиріння. Захворювання статевих залоз.

Класифікація гіпоталамо-гіпофізарних захворювань. Акромегалія. Етіологія і

патогенез. Клініка. Діагностика та диференційна діагностика. Лікування. Хвороба

Іценка-Кушінга. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика та

диференційна діагностика. Лікування. Синдром гіперпролактинемії. Класифікація.

Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика, диференційна діагностика. Лікування.

Гіпопітуітаризм. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і диференційна

діагностика. Лікування. Нецукровий діабет. Етіологія і патогенез. Клініка.

Діагностика та диференційна діагностика. Лікування. Причини низько- та

високорослості. Гіпопітуітаризм з переважною соматотропною недостатністю

(гіпофізарний нанізм). Класифікація. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика,

диференційна діагностика. Лікування. Гіпофізарний гігантизм. Етіологія і патогенез.

Клініка. Діагностика, диференційна діагностика. Лікування. Ожиріння. Етіологія та

патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Ожиріння у дітей та

підлітків.

Статеві залози у чоловіків та жінок. Гормони. Природжені порушення статевого

диференціювання. Агенезія гонад. Синдром Шерешевського – Тернера. Синдром

гермафродитизму. Крипторхізм. Синдром моно- та анорхізму. Синдром

Клайнфельтера. Порушення статевого розвитку у хлопчиків та дівчаток. Клімакс у

жінок та чоловіків.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб ендокринної системи»

№

з/п Тема

Кількість

годин

1 Цукровий діабет. Сучасна класифікація, етіологія, патогенез,

клініка, діагностика. Хронічні ускладнення діабету. 2

2

Новітні методи лікування хворих на ЦД. Пероральні

цукрознижувальні засоби, сучасні препарати інсуліну та його

аналоги. Гострі ускладнення цукрового діабету. Особливості

ускладнень та лікування цукрового діабету у поєднанні з

туберкульозом.

2

3 Захворювання щитоподібної залози. Діагноз, диференційний

діагноз, профілактика та лікування зоба. 2

4 Захворювання надниркових залоз. Хронічна недостатність

надниркових залоз. Гормонально-активні пухлини. 2

5 Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи. Клініка,

діагноз, лікування. 2

Всього 10

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб ендокринної системи»

№

з/п Тема

Кількість

годин

1 Цукровий діабет, класифікація, етіологія, патогенез, клініка,

діагностика. 5

2 Цукровий діабет тип 1, сучасні методи терапії. 5


4 Гострі та хронічні ускладнення цукрового діабету. Особливості

перебігу та лікування цукрового діабету у хірургічних хворих, при

вагітності, при туберкульозі. 5

5 Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки

ендемічної місцевості за ВООЗ. Клініка, діагностика, профілактика

та лікування. Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка,

лікування.

5

6 Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.

Тиреоїдити. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. 5

7 Рак щитоподібної залози. Класифікація, клініка, діагностика,

лікування. Захворювання прищитоподібних залоз. 5

8 Хронічна недостатність кори надниркових залоз. Етіологія,


Особливості клініки, діагностики та лікування хронічної

недостатності кори наднирникових залоз при туберкульозі. Гостра

недостатність кори надниркових залоз. Гормонально-активні

пухлини надниркових залоз.

5

9 Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту.

Ожиріння. Захворювання статевих залоз. 5

Всього 45

ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістового модуля 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних

хвороб ендокринної системи»

№

з/п Тема

Кількість

годин

1 Підготовка до практичних занять у тому числі:

- опанування навичками аналізувати дані лабораторних методів

дослідження (тест толерантності до глюкози, глікемічний та

глюкозуричний профіль, С-пептид, НвА1с)

- опанування навичками надання медичної допомоги у хворих з

кетоацидозом, за діабетичної та гіпоглікемічної ком.

- опанування навичками визначення ступеня зоба

- опанування навичками трактування даних ультразвукового

обстеження та доплерографії щитоподібної залози

- опанування навичками трактування результатів ЕКГ та

рефлексометрії для характеристики функції щитоподібної

залози

- опанування навичками трактування даних гормонального

обстеження, ультразвукового обстеження, артеріографії

надниркових залоз

- опанування навичками трактування даних комп’ютерної

томографії, МРТ надниркових залоз

- опанування навичками трактування даних краніограми, та

даних КТ, МРТ черепа

- опанування навичками визначення ступеня ожиріння по ІМТ

- опанування навичками оцінки статевого розвитку

- опанування навичками трактування «кісткового віку» за

даними рентгенографії

16

2 Курація хворого з написанням історії хвороби. 2

3

Індивідуальна робота:

Доповідь реферату на практичному занятті

Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр

Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті

Написання тез, статей

2

Всього 20


основних хвороб органів травлення, фізіотерапія (90 годин, 3 кредити)




органів травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози


методів, що застосовуються в гастроентерології, визначати показання та


Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань травного каналу,

гепатобіліарної системи та підшлункової залози

Виявляти типову клінічну картину захворювань травного каналу

Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань травного каналу,


Складати план обстеження хворих із основними захворюванням травного каналу,



основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та

підшлункової залози на підставі аналізу даних лабораторного та

інструментального обстеження


основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та

підшлункової залози

Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах в гастроентерології



Тема 10. Основні симптоми гастроентерологічної патології. Методи

дослідження в гастроентерології. Основні гастроентерологічні скарги. Визначення

основних гастроентерологічних симптомів (біль, печія, диспепсія, нудота, блювота,

кровотеча, гепатомегалія, асцит, жовтяниця, пронос, закреп тощо). Загальні та

тривожні симптоми. Фізикальні симптоми гастроентерологічної патології. Методи

фізикального обстеження хворих з гастроентерологічною патологією. Симптоматичне

лікування.

Ендоскопічні методи: діагностичні можливості езофагогастродуоденоскопії,

колоноскопії, біопсії, показання, протипоказання та обмеження до їх проведення,

можливі ускладнення. Інтрагастральна та інтраезофагеальна рН-метрія, дуоденальне

зондування – інформативність та клінічна оцінка результатів. Рентгенологічні та

ізотопні методи діагностики захворювань травного каналу та печінки. Ультразвукове

дослідження органів черевної порожнини. Імуноферментні та біохімічні методи

дослідження. Діагностика інфекції H.pylori та інших інфекційних чиників.

Тема 11. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Визначення. Етіологія,

патогенез. Роль гастроезофагального рефлюксу у розвитку езофагіту та стравоходу

Барретта. Класифікація. Ерозивна та неерозивна ГЕРХ. Клінічні прояви залежно від

варіанту та стадії. Критерії діагностики, диференційна діагностика. Ускладнення.

Диференційована терапія. Первинна та вторинна профілактика.

Тема 12. Диспепсія. Хронічні гастрити. Визначення. Етіологія та патогенез.

Роль H.рylori у виникненні гастродуоденальної патології. Класифікація. Необстежена

та функціональна диспепсія. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз з органічною

патлогією. Сучасні підходи до лікування функціональної диспепсії. Первинна та

вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Визначення, етіологія та патогенез хронічних гастритів. Роль H.рylori у

виникненні хронічних гастритів. Класифікація. Неатрофічний та атрофічний гастрит.

Значення ендоскопічного (з морфологією) та рентгенологічного дослідження для

встановлення діагнозу.Сучасні підходи до лікування різних типів хронічного

гастриту. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 13. Виразкова хвороба та інші пептичні виразки шлунку та 12-палої

кишки. Визначення. Роль H.рylori, кислото-пептичного фактору та медикаментів у

виникненні пептичних виразок та їх рецидивів. Особливості перебігу Нр-позитивних

та Нр-негативних виразок. Ускладнення (перфорація, пенетрація, кровотеча,

порушення евакуатор-моторної функції). Значення інструментальних та лабораторних

методів діагностики. Методи діагностики Нр-инфекції. Сучасна тактика ведення

хворого з виразкою. Ерадикаційна терапія. Контроль ерадикації. Медикаментозна

терапія Нр-негативних виразок. Показання до хірургічного лікування. Первинна та


Тема 14. Біліарні захворювання: жовчнокам’яна хвороба, хронічний

холецистит та функціональні біліарні порушення. Визначення. Етіологія,

патогенез. Значення інфекції, порушень моторики та дисхолії у розвитку хронічного

некам’яного холециститу, холангіту та жовчнокам’яної хвороби. Особливості

клінічного перебігу. Роль інструментальних методів в діагностиці. Диференційний

діагноз. Ускладнення. Диференційоване лікування залежно від клінічного варіанта та

наявності ускладнень Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна

профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 15. Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії. Визначення. Етіологія, патогенез. Роль непереносимості компонентів їжі, ензимопатій

і імунних факторів. Синдроми мальабсорбції та мальдигестії. Критерії діагностики,

диференційна діагностика. Ускладнення. Диференційована терапія. Первинна та


Тема 16. Хронічні захворювання товстої кишки. Синдром подразненої

кишки, визначення, Римські критерії діагностики. Етіологія та патогенез.

Класифікація. Клінічні прояви різних варіантів. Діагностичні критерії та критерії

виключення діагнозу. Диференційна діагностика. Лікування різних форм. Первинна

та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність. Неспецифічні коліти

(неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона): визначення, етіологія та

патогенез. Класифікація. Особливості клінічного перебігу залежно від ступеня

активності, тяжкості і фази перебігу. Критерії діагностики. Диференційний діагноз.

Ускладнення та захворювання, асоційовані з виразковим колітом (склерозуючий

холангіт, спондиліт, артрити, дерматози).

Тема 17. Хронічні гепатити. Визначення. Класифікація. Роль персистенції

вірусу, медикаментозних агентів, порушень імунних порушень та алкоголю. Методи

діагностики вірусної інфекції. Аутоімунний гепатит, хронічні вірусні,

медикаментозний гепатити. Алкогольна хвороба печінки. Основні клініко-біохімічні

синдроми. Особливості клінічного перебігу та діагностики окремих форм. Значення

морфологічних, біохімічних і радіоізотопних методів. Диференційний діагноз.

Ускладнення. Особливості лікування різних форм. Первинна та вторинна


Тема 18. Цирози печінки. Визначення. Значення вірусної інфекції,

нутритивних факторів, алкоголю, токсичних речовин та імунологічних порушень.

Класифікація. Особливості клінічних проявів та діагностики різних варіантів.

Диференційний діагноз. Печінкова недостатність та інші ускладнення.

Диференційована терапія. Невідкладна терапія ускладнень. Первинна та вторинна


Тема 19. Хронічні панкреатити. Визначення. Значення різних етіологічних

факторів. Класифікація. Особливості клінічного перебігу, діагностики та

диференційної діагностики залежно від форми та локалізації патологічного процесу.

Ускладнення. Методи дослідження в діагностиці панкреатиту. Диференційоване

лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 20. Основи фізіотерапії. Біологічні основи та фізіологічна дія

імпульсних токів. Фізіологічна дія постійного струму на організм, основи

застосування з лікувальною метою, показання та протипоказання до

електролікування. Біо-фізичні основи та фізіологічна дія електричних, магнітних та

електромагнітних полів на організм. Фізіологічні основи впливу теплових та

холодових процедур, біофізичні основи дії різного фізичного середовища (водних,

грязевих процедур), показання, протипоказання. Класифікація курортів за

природними факторами дії на організм. Показання та протипоказання для санаторно-

курортного лікування.



хвороб органів травлення, фізіотерапія»

№

з/п Тема

Кількість

годин

6 Внутрішня медицина як основна дисципліна. Історія кафедри 2

7 Основні симптоми гастроентерологічної патології та методи

дослідження в гастроентерології

2

8 Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба 2

9 Диспепсія та хронічні гастрити 2

10 Виразкова хвороба та інші виразки шлунку та 12-палої кишки 2

11 Біліарні захворювання: жовчнокам’яна хвороба, хронічний

холецистит та функціональні біліарні порушення

2

12 Хронічні захворювання тонкої кишки: целіакія та інші

ентеропатії

2

13 Хронічні захворювання товстої кишки: СПК та неспецифічні

коліти

2

14 Хронічні гепатити 2

15 Цирози печінки 2

16 Хронічні панкреатити 2

17 Основи фізіотерапії та курортології 2

РАЗОМ 24




№

з/п Тема Кількість

годин

10 Основні симптоми гастроентерологічної патології. Методи


5


12 Диспепсія. Хронічні гастрити 5




5



5

16 Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та

синдром подразненої кишки

5




РАЗОМ 50




№

з/п Тема

Кількість

годин

1. Підготовка до практичних занять, в тому числі:

- Опанування навичками трактування даних ендоскопічного

дослідження травного тракту

- Опанування навичками трактування даних променевого

(рентгенологічного та сонографічного) дослідження травного

тракту та органів черевної порожнини

- Опанування навичками трактування даних дослідження

секреторної функції шлунку (рН-метрії)

- Опанування навичками трактування даних мікробіологічного

та біохімічного дослідження жовчі

- Опанування навичками трактування даних біохімічного

(функціональні печінкові проби) аналізу крові

- Опанування навичками трактування даних імуноферментних

досліджень крові та калу

13

2. Курація хворого з письмовим обґрунтуванням діагнозу 2

№

з/п Тема

Кількість

годин

3. Індивідуальна робота:





1

РАЗОМ 16

Змістовий модуль 3: Основи діагностики, лікування та профілактики основних

хвороб органів дихання (45 годин, 1,5 кредити)




органів дихання


методів, що застосовуються в пульмонології, визначати показання та


Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань органів

дихання

Виявляти типову клінічну картину основних захворювань органів дихання

Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань

органів дихання

Складати план обстеження хворих з захворюваннями органів дихання

На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження

проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при

основних захворюваннях органів дихання


основних захворюваннях органів дихання

Діагностувати та надавати допомогу при гострій дихальній недостатності

Обгрунтовувати необхідність виконання плевральної пункції

Виконувати пікфлуометрію


фахівця та принципи фахової субординації

Тема 21. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи

дослідження в пульмонології. Основні пульмонологічні скарги. Визначення

основних симптомів захворювань органів дихання (задишка, ядуха, кашель, біль у

грудній клітці тощо). Загальні та специфічні симптоми. Фізикальні симптоми

пульмонологічної патології. Методи фізикального обстеження хворих з

пульмонологічною патологією. Рентгенологічне дослідження легень, комп”ютерна

томографія, діагностичні можливості бронхоскопії. Функціональні методи

дослідження зовнішнього дихання, мікробіологічне дослідження мокротиння.

Тема 22. Хронічні обструктивні захворювання легень. Визначення.

Значення паління, екологічних, професійних факторів та інфекції у розвитку

хронічного бронхіту. Класифікація. Клінічні прояви, зміни даних додаткових

інструментальних методів дослідження залежно від стадії (ступеня тяжкості).

Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування залежно від ступеня тяжкості.

Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність..

Тема 23. Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія, особливості патогенезу.

Класифікація. Клінічні прояви і зміни даних інструментальних методів дослідження в

залежності від ступеня тяжкості. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування

залежно від ступеня тяжкості. Роль пікфлоуметрії. Невідкладна допомога при

приступі бронхіальної астми. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та

працездатність

Тема 24. Пневмонії. Визначення. Найбільш розповсюджені етіологічні

фактори. Класифікація. Клінічні прояви і їх особливості при негоспітальній,

нозокоміальній, аспіраційній пневмонії та пневмонії у осіб з тяжкими дефектами

імунітету. Зміни інструментальних і лабораторних методів дослідження.

Диференційний діагноз. Ускладнення (синдром поліорганних уражень, респіраторний

дистрес-синдром та дихальна недостатність). Диференційоване лікування. Первинна

та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 25. Плеврити та плевральний випіт. Визначення. Етіологічні фактори.

Класифікація. Клінічні прояви, зміни інструментальних і лабораторних даних і їх

особливості залежно від форми (сухий, ексудативний) та етіології. Диференційний

діагноз. Ускладнення. Показання до плевральної пункції та дренування плевральної

порожнини. Лікування. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та

працездатність.

Тема 26. Інфекційно-деструктивні захворювання бронхолегеневої системи

та легенева недостатність. Бронхоектатична хвороба, абсцес та гангрена легень.

Визначення. Фактори, які сприяють розвитку. Клініка, діагностика різних варіантів.

Значення рентгенологічного та ендоскопічного дослідження. Диференційний діагноз.

Ускладнення. Лікування. Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна

профілактика. Прогноз та працездатність

Легенева недостатність. Визначення. Класифікація. Причини виникнення.

Особливості клінічного перебігу різних форм. Діагностика, роль дослідження функції

зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікувальна тактика. Первинна та



Змістового модуля 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики основних

хвороб органів дихання”

№

з/п Тема

Кількість

годин

18. Хронічні обструктивні захворювання легень 2

19. Бронхіальна астма 2

20. Пневмонії 2

21 Плеврити та плевральний випіт. Інфекційно-деструктивні

захворювання легень та дихальна недостатність

2

№

з/п Тема

Кількість

годин

РАЗОМ 8




№


годин

20. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи

обстеження в пульмонології

5

21. Хронічні обструктивні захворювання легень: хронічний бронхіт

та емфізема легень

5



24. Плеврити та плевральний випіт 5

25. Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева

недостатність

5

РАЗОМ 30




№

з/п Тема

Кількість

годин


- Опанування навичками трактування даних променевих

досліджень органів грудної порожнини

- Опанування навичками трактування даних ендоскопічного

дослідження бронхів

- Опанування навичками трактування показників функції

зовнішнього дихання

- Опанування навичками аналізувати дані лабораторних

досліджень (загальний аналіз крові, загальний білок та білкові

фракції, коагулограму, загальне та мікробіологічне дослідження

харкотиння, загальне та мікробіологічне дослідження

плевральної рідини)

- Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій

дихальній недостатності

4

2. Курація хворого з письмовим обґрунтування діагнозу 2

№

з/п Тема

Кількість

годин






1

РАЗОМ 7


основних хвороб крові та кровотворних органів (40 годин, 1,5 кредити)



Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними

захворюваннями крові та кровотворних органів


методів, що застосовуються в гематології, показання та протипоказання для їх

проведення, можливі ускладнення

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань крові та

кровотворних органів

Виявляти типову клінічну картину основних захворювань крові та кровотворних

органів

Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань крові

та кровотворних органів

Складати план обстеження хворих з основних захворюваннями крові та

кровотворних органів



основних захворюваннях крові та кровотворних органів


основних захворюваннях крові та кровотворних органів

Діагностувати та надавати допомогу при кровотечах внаслідок при захворювань

крові та кровотворних органів

Визначати групу крові

Переливати компоненти крові та кровозамінники


фахівця та принципи фахової субординації

Тема 27. Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна,

гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна). Визначення. Етіологічні фактори та

патогенез. Механізми внутрісудинного та внутріклітинного гемолізу. Особливості

клініки та лабораторної діагностики різних форм. Диференційний діагноз.

Ускладнення. Лікування різних форм. Переливання компонентів крові та

компонентів. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 28. Гострі та хронічні лейкемії. Визначення. Сучасні погляди на

етіологію та патогенез. Класифікація. Основні клініко-гематологічні синдроми.

Клінічні прояви. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи

лікування. Трансплантація кісткового мозку Підтримуюча терапія. Первинна та


Теми 29. Лімфоми та мієломна хвороба. Визначення та класифікація.

Ходжкінські та неходжкінські лимфоми. Клінічні прояви та їх особливості при різних

варіантах перебігу. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення.

Принципи лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 30. Тромбоцитопенічна пурпура та гемофілія. Визначення. Етіологія

та патогенез, основні клінічні синдроми. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз.

Лікування. Терапія різних гемофілій. Профілактика кровотеч. Первинна та вторинна




хвороб крові та кровотворних органів ”

№

з/п Тема

Кількість

годин

22. Анемії 2

23. Гострі та хронічні лейкемії 2

24. Лімфоми та мієломна хвороба 2

25. Гемофілії та тромбоцитопенічна пурпура 2

РАЗОМ 8



хвороб крові та кровотворних органів ”

№


годин

26 Анемії 5

27 Гострі та хронічні лейкемії 5

28 Лімфоми та мієломна хвороба 5

29 Гемофілії та тромбоцитопенічна пурпура 5

РАЗОМ 20



хвороб крові та кровотворних органів”

№

з/п Тема

Кількість

годин


№

з/п Тема

Кількість

годин

- Опанування навичками надання медичної допомоги при

зовнішній кровотечі

- Опанування навичками визначення групи крові

- Опанування навичками переливання компонентів крові та

кровозамінників

- Опанування навичками проведення та оцінки загального

аналізу крові, пунктату кісткового мозку

9

2. Курація хворого з письмовим обґрунтування діагнозу 2






1

РАЗОМ 12

Орієнтовна структура залікового кредиту – модулю 1:

„Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія,

пульмонологія, гематологія, фізіотерапія)”


Тема Лекції Практичні

заняття

Самостійна робота студентів

СРС Індивідуальна робота

Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб

ендокринної системи (кредитів ECTS – 2,5)

1.Цукровий діабет, класифікація,

етіологія, патогенез, клініка,

діагностика.

1 5

3 Доповідь реферату на

практичному занятті


клінічних

конференціях баз

кафедр

Доповідь історії

хвороби хворого на



2.Цукровий діабет тип 1, сучасні

методи терапії. 2 5 3

3. Цукровий діабет тип 2, сучасні

методи терапії. 1 5 3

4. Гострі та хронічні ускладнення

цукрового діабету. Особливості

перебігу та лікування цукрового

діабету у хірургічних хворих, при

вагітності, при туберкульозі.

0 5 3

5.Йододефіцитні захворювання

щитоподібної залози. Ознаки

ендемічної місцевості за ВООЗ.

Клініка, діагностика, профілактика

та лікування. Гіпотиреоз.

Класифікація, діагностика, клініка,

лікування.

1 5 1

6. Тиреотоксикоз. Клінічні форми.

Діагностика, лікування. Тиреоїдити.

Етіологія, патогенез, клініка,


1 5 2

7.Рак щитоподібної залози.

Класифікація, клініка, діагностика,

лікування. Захворювання

прищитоподібних залоз.

0 5 1

8.Хронічна недостатність кори

надниркових залоз. Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика,

профілактика та лікування.

Особливості клініки, діагностики та

лікування хронічної недостатності

кори наднирникових залоз при

туберкульозі. Гостра недостатність

кори надниркових залоз.

Гормонально-активні пухлини

надниркових залоз.

2 5 2

9. Захворювання гіпоталамо-

гіпофізарної системи, порушення

росту. Ожиріння. Захворювання

статевих залоз.

2 5 2

Індивідуальна робота 20

Всього годин – 75 10 45 20


органів травлення, фізіотерапія (кредитів ECTS – 3)

10. Внутрішня медицина як основна

клінічна дисципліна. Історія

кафедри

2

11. Основні симптоми

гастроентерологічної патології.

Методи дослідження в

гастроентерології

2 5 Доповідь реферату на



клінічних конференціях

баз кафедр





12. Гастроезофагеальна рефлюксна

хвороба 2

5

13. Диспепсія та хронічні гастрити 2 5 1

14. Виразкова хвороба та інші

виразки шлунку та 12-палої кишки

2 5 2

15. Біліарні захворювання:

жовчнокам’яна хвороба, хронічний

холецистит та функціональні

порушення

2 5 2

16. Хронічні захворювання тонкої

кишки: целіакія та інші ентеропатії

2 5 2

17. Хронічні захворювання товстої

кишки: синдром подразненої кишки

та неспецифічні коліти

2 5 2

18. Хронічні гепатити 2 5 2

19. Цирози печінки 2 5 2

20. Хронічні панкреатити 2 5

21. Основи фізіотерапії та

курортології

2 2

Індивідуальна робота 15 1



органів дихання (кредитів ECTS – 1,5)


пульмонологічної патології та

методи обстеження в пульмонології

5 Доповідь реферату на



клінічних


кафедр





23. Хронічні обструктивні

захворювання легень

2 5 2

24. Бронхіальна астма 2 5 2

25. Пневмонії 2 5

26. Плеврити та плевральний випіт 1 5

27. Інфекційно-деструктивні

захворювання легень та дихальна


1 5 2


Всього годин - 45 8 30 7


крові та кровотворних органів (кредитів ECTS – 1,5)

28. Анемії 2 5 3 Доповідь реферату на



клінічних


кафедр





29. Гострі та хронічні лейкемії 2 5 3

30. Лімфоми та мієломна хвороба 2 5 2

31. Гемофілії та тромбоцитопенічна

пурпура

2 5 2



Підсумковий контроль засвоєння

кредиту-модулю 1

5

Разом за модулем 1 50 150 55


МОДУЛЬ 1. (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія,



№

з/п Тема

Кількість

годин



2






2










2






2



2


коліти

2








21. Плеврити та плевральний випіт. Інфекційно-деструктивні


2

22 Анемії 2




РАЗОМ 50

До підсумкового модульного контролю студенти готуються за типовими задачами

Крок 2 (згідно електронної бази даних).

5. Оцінювання за модулем 1 „Основи внутрішньої медицини

(ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія)”

Традиційна шкала Конвертація у бали

„5” 4

„4” 3

„3” 2

„2” 0

Поточна навчальна діяльність: Максимальна кількість балів: 29 занять х 4 =

116 балів + 4 бали (за індивідуальну роботу) = 120; Мінімальна кількість балів для

допуску до підсумкового модульного контролю №1: 29 занять х 2 = 58

Підсумковий модульний контроль: Максимальна кількість балів, яку може

набрати студент при складанні підсумкового модулю, становить 80; Підсумковий

модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50

балів.

МОДУЛЬ 2. „Основи внутрішньої медицини

(кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої

медицини)”


Всього годин – 255 / 8,5 кредитів (лекцій – 30, практичних занять – 150, СРС – 75)

Кінцеві цілі модуля


Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування

найбільш частих станів з області кардіології, ревматології, нефрології.

Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають

у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області

кардіології, ревматології, нефрології.

Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та

терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області кардіології,

ревматології, нефрології.

Знати основні класи препаратів, що застосовуються в кардіології, ревматології,

нефрології, показати здібність застосувати відповідні клініко-фармакологічні

принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами з цих областей

внутрішньої медицини.

Скласти та обґрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у

відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.

Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним

проблемам з області кардіології, ревматології, нефрології.

Написати 10 виписок зі стаціонару.

Продемонструвати знання загальних питань внутрішньої медицини, таких як

ожиріння, лікування геріатричних пацієнтів, первинна та вторинна профілактика,

основи клінічної епідеміології та біостатистики.

Продемонструвати здібність проводити фокусований медичний огляд та націлене

фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії

захворювання.

Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.

Продемонструвати здібність оцінки стану здоров’я дорослих та застосування

відповідних рекомендацій по профілактиці.

Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаційних технологій та

критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в

області кардіології, ревматології, нефрології.

Продемонструвати уміння застосовувати методи біостатистики та клінічної

епідеміології в клініці внутрішніх хвороб

Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для

розуміння проявів хвороби.

Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні

пацієнтів.

Показати ефективну здібність до контакту з різним оточенням пацієнта, докторами

та іншими медичними працівниками.

Показати основне розуміння того, як вік, стать, культура, соціальний та

економічний стан впливають на ведення пацієнтів в клініці внутрішньої медицини.

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже

лікуються) з наступними захворюваннями:

Превентивне лікування та підтримка здоров’я – 4

Лікування геріатричних пацієнтів – 2

Кардіоваскулярні хвороби (артеріальна гіпертензія, ІХС, вади серця,

кардіоміопатії, аритмії, гостра та хронічна серцева недостатність) - 10

Ревматологічні захворювання (ревматична лихоманка, артрити, СЗСТ) – 5

Захворювання нирок (гломерулонефрити, гостра ниркова недостатність, хронічна

ниркова недостатність) – 3

Організація навчального процесу має забезпечити участь студентів у веденні

як мінімум 2/3 госпіталізованих пацієнтів. Якщо немає можливості отримати доступ

до пацієнтів будь-якої категорії, студенти заповнюють учбову історію хвороби з

діагнозами/проблемами відповідної категорії. Необхідність написання такої історії

визначається асистентом/доцентом (завучем кафедри) на основі щотижневого

перегляду даних щодо наявності відповідних хворих у відділеннях.

Щоденні звіти щодо прийому/огляду пацієнтів студентами зберігаються та

щотижнево надаються асистенту/доценту для контролю необхідної кількості оглядів

пацієнтів та відображення набору пацієнтів з начастішими внутрішніми

захворюваннями без зайвої повторюваності.

Дидактичні заняття проводяться під час ранкових перевірок, лекцій та занять.

Асистенти слідкують за тим, щоб кожен студент отримав необхідну компетенцію в

наступних областях: фізикальне обстеження та розпитування хворого, усна доповідь,

заповнення документації, прийняття діагностичних рішень (критичне мислення).

Окрім того, асистенти слідкують за активністю студентів для того, щоб бути

впевненими в тому, що ті опанували практичними навичками.

Змістовий модуль 1. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних

хвороб системи кровообігу” (120 годин, 4 кредити)



Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з основними

кардіологічними захворюваннями

Обгрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних

методів, що застосовуються в кардіології, визначати показання та протипоказання

для їх проведення, можливі ускладнення

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань серця

Виявляти типову клінічну картину основних захворювань серця

Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань серця

Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями серця


основних захворюваннях серця на підставі аналізу даних лабораторного та

інструментального обстеження


основних захворюваннях серця

Діагностувати та надавати допомогу при гострій серцевій недостатності

Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях

Вимірювати та інтерпретувати артеріальний тиск

Діагностувати та надавати допомогу при зупинці кровообігу та дихання

Діагностувати та надавати допомогу при гіпертензивному кризі

Діагностувати та надавати допомогу при шоках

Діагностувати та надавати допомогу при пароксизмальних порушеннях серцевого

ритму

Діагностувати та надавати допомогу при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса

Проводити легенево-серцеву реанімацію



Тема 1. Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба).

Визначення. Роль порушень центральних та ниркових механізмів регуляції тиску,

ендотеліальної функції та інших факторів. Класифікація. Клінічні прояви та дані

додаткових методів дослідження. Ураження органів-мішеней. Диференційний діагноз.

Стратифікація ризику. Ускладнення. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія.

Лікування. Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи, особливості лікувальної

тактики. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 2. Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії. Визначення.

Основні причини. Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних,

ренопаренхіматозних), ендокринних (синдром і хвороба Іценко-Кушинга,

феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних

артеріальних гіпертензій. Артеріальна гіпертензія при вагітності, метаболічних

порушеннях (метаболічний синдром). Значення лабораторних і інструментальних

методів для диференційної діагностики та верифікації діагнозу. Терапевтичне та

хірургічне лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 3. Атеросклероз. Визначення. Роль гіперліпідемій, загального та

місцевого запалення, ушкодження судинної стінки і тромбоцитів у розвитку

атеросклерозу. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів залежно від

переважної локалізації (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові артерії, артерій

нижніх кінцівок). Значення лабораторних, променевих та інших інструментальних

методів дослідження. Диференційний діагноз. Ускладнення. Загальні принципи

лікування. Лікувальна тактика при різних варіантах перебігу. Первинна і вторинна


Тема 4. Ішемічна хвороба серця (ІХС): гострий інфаркт міокарда.

Визначення. Роль атеросклерозу, дестабілізації атеросклеротичної бляшки і

функціональних факторів в патогенезі різних форм ІХС. Класифікація. Особливості

клінічного перебігу і діагностики гострого інфаркту міокарда. Поняття “гострий

коронарний синдром”. Різні форми ІХС. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз

різних форм ІХС. Ускладнення гострого інфаркту міокарда (гостра лівошлуночкова

недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра

аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та ін.). Лікувальна тактика в

різні періоди гострого інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування.

Реабілітація. Первинна та вторинна профілактика.

Тема 5. Хронічні форми ІХС. Особливості клінічного перебігу і діагностики

різних варіантів стабільної стенокардії. Безбольові форми ІХС (безбольова ішемія

міокарду, післяінфарктний та дифузний кардіосклероз). Особливості клінічних

проявів, критерії діагнозу. Диференційована терапія різних форм ІХС. Терапія

нападів стенокардії, гострої лівошлуночкової недостатності. Прогноз та

працездатність при різних формах ІХС.

Тема 6. Серцева недостатність. Визначення. Основні причини. Патогенез

порушень центральної та периферичної гемодинаміки при різних формах (лівих та

правих відділів серця). Роль нейрогуморальної активації та ремоделювання серця.

Класифікація. Клінічні прояви та їх особливості залежно від варіанту (систолічний,

діастолічний), стадії та функціонального класу. Діагностика. Значення

ехокардіографії. Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та


Тема 7. Вроджені вади серця. Визначення. Дефект міжпередсердної і

міжшлуночкової перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти.

Механізми порушень гемодинаміки, значення легеневої гіпертензії. Значення

неінвазивних і інвазивних методів для діагностики і диференційної діагностики.

Ускладнення. Синдром Ейзенменгера. Показання до хірургічного лікування.

Профілактика ускладнень. Прогноз та працездатність.

Тема 8. Набуті вади серця. Визначення. Вади мітрального, аортального,

трикуспідального клапанів. Етіологія, механізми порушень гемодинаміки.

Класифікація. Комбіновані мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення

неінвазивних та інвазивних методів. Диференційний діагноз. Ускладнення. Показання

до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та


Тема 9. Інфекційний ендокардит. Визначення. Етіологія, патогенез.

Особливості перебігу залежно від збудника. Діагностичні критерії. Значення

лабораторних методів і ехокардіографічного дослідження в діагностиці.

Диференційний діагноз. Ускладнення (серцева недостатність, емболії, абсцеси).

Лікування. Режими антибактеріальної терапії. Показання до хірургічного лікування.

Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 10. Міокардити та кардіоміопатії. Визначення. Класифікація. Етіологія

та патогенез основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідіопатичних).

Клінічні прояви, зміни ЕКГ, ЕхоКГ та інших променевих методів дослідження

залежно від етіології і варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз.

Ускладнення. Особливості лікування різних кардіоміопатій. Первинна та вторинна


Тема 11. Тромбоемболія легеневої артерії та легеневе серце. Визначення та

класифікація ТЕЛА. Фактори ризику. Патогенез порушень гемодинаміки. Клінічний

перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз. Діагностичне

значення змін даних інструментальних методів дослідження. Лікувальна тактика.

Показання до хірургічного лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз

та працездатність.

Визначення легеневого серця. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні

прояви, зміни даних інструментальних методів дослідження у залежності від

етіологічного фактора і стадії (компенсація або декомпенсація). Диференційний

діагноз. Принципи диференційованого лікування. Первинна та вторинна


Тема 12. Перикардити. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація.

Особливості клініки, перебігу і діагностики різних варіантів перикардитів. Методи

верифікації діагнозу. Диференційний діагноз при ураженнях міокарду. Тампонада

серця. Показання до пункції перикарду, її діагностичне та лікувальне значення.

Диференційована терапія різних форм із урахуванням етіологічних факторів.

Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 13. Нейроциркуляторна дистонія. Визначення. Етіологія та патогенез.

Класифікація. Особливості клінічних синдромів. Критерії діагнозу, Диференційний

діагноз. Диференційована терапія. Первинна і вторинна профілактика. Прогноз та


Тема 14. Порушення серцевого ритму та провідності. Визначення. Етіологія.

Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння

передсердь, шлуночкові тахікардія та фібриляція шлуночків). Клініка, ЕКГ-

діагностика та диференційна діагностика. Ускладнення. Медикаментозні та

немедикаментозні методи лікування. Роль електроімпульсної терапії. Невідкладна

терапія при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці серця.


Визначення та етіологія порушень провідності, класифікація. Клініка та ЕКГ-

діагностика атріовентрикулярних блокад та блокад ніжок жмутка Гіса. Тактика при

гострих та хронічних порушеннях провідності. Невідкладна допомога при нападах

Морганьї-Адамса-Стокса. Показання та принципи електрокардіостимуляції

(тимчасової, постійної). Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та




хвороб системи кровообігу”

№

з/п Тема

Кількість

годин

1. Артеріальна гіпертензія 2

2. Атеросклероз 2

3. ІХС: гострий інфаркт міокарда 2

4. Хронічні форми ішемічної хвороби серця 2

5. Набуті вади серця 2

6. Міокардити та кардіоміопатії 2

7. Серцева недостатність 2

8. Порушення серцевого ритму та провідності 2

РАЗОМ 16




№


годин

1. Есенціальна артеріальна гіпертензія 5

2. Вторинні артеріальні гіпертензії 5




6. Вроджені вади серця 5


8. Інфекційний ендокардит 5


10. Перикардити 5

11. Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії 5


13. Нейроциркуляторна дистонія 5


РАЗОМ 70




№ з/п Тема Кількість

годин

1.

Підготовка до практичних занять, у тому числі:

- Опанування навичками реєстрації та інтерпретування

ЕКГ

- Опанування навичками вимірювання артеріального тиску

- Опанування навичками трактування даних

допплерехокардіоскопічного дослідження

- Опанування навичками трактування стресс-тестів


рентгенконтрастної ангіографії


рентгенологічного дослідження органів грудної клітки

- Опанування навичками аналізувати данні лабораторних

методів дослідження (мікробіологічне дослідження крові,

гострофазові показники крові, загальний білок та білкові

фракції, трансамінази крові, коагулограма, лабораторні

маркери некрозу міокарду, ліпідний спектр крові,

креатинин крові, кліренс креатинину, електроліти крові,

дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах


гострій серцевій недостатності, колапсі, шоках,

пароксизмальних порушеннях ритму, при синдромі

Морган’ї-Едемса-Стокса, при гіпертензивному кризі,

зупинці кровообігу та дихання

31

2. Курація хворого з написанням історії хвороби 2




Доповідь історії хвороби хворого на практичному

занятті


1

РАЗОМ 34

Змістовий модуль 2. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних

хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини” (75 годин, 2,5 кредити).



Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними

захворюваннями суглобів та сполучної тканини

Обгрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних

методів, що застосовуються в ревматології, визначати показання та


Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань суглобів та

сполучної тканини

Виявляти типову клінічну картину основних захворювань суглобів та сполучної

тканини

Виявляти типові варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань

суглобів та сполучної тканини

Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями суглобів та

сполучної тканини


основних захворюваннях суглобів та сполучної тканини на підставі аналізу даних

лабораторного та інструментального обстеження


основних захворюваннях кістково-м’язової системи та сполучної тканини

Вміти трактувати дані ехокардіографічного дослідження та променевого

обстеження суглобів



Тема 15. Основні симптоми ревматологічної патології та методи

дослідження в ревматології. Основні ревматологічні скарги та визначення основних

ревматологічних симптомів (біль у м’язах та суглобах, біль в спині тощо). Загальні та

специфічні симптоми. Фізикальні симптоми ревматологічної патології. Методи

фізикального обстеження хворих з ревматологічною патологією. Стандартна

ехокардіографія, показання до проведення, інформативність та клінічна оцінка

результатів. Стандартна ехокардіографія та доплерографія. Рентгенологічні методи

діагностики захворювань серця, суглобів та хребта. Комп’ютерна та ЯМР-томографія.

Імунологічні та біохімічні методи дослідження.

Тема 16. Ревматична лихоманка. Гостра ревматична лихоманка та хронічна

ревматична хвороба серця. Визначення. Роль стрептококкової інфекції та

імунологічної реактивності у розвитку гострої ревматичної лихоманки. Класифікація.

Клінічна картина (кардит, поліартрит, хорея, ураження шкіри). Значення

лабораторних та інструментальних методів дослідження. Критерії діагностики.

Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування з урахування ступеня активності.


Тема 17. Ревматоїдний артрит. Визначення. Етіологічні фактори, патогенез.

Роль порушень імунного статусу в розвитку захворювання. Класифікація та

номенклатура. Клінічна картина з урахуванням активності патологічного процесу,

стадії захворювання, системних проявів. Значення лабораторних та інструментальних

методів для діагностики захворювання, його стадії та активності. Критерії

діагностики, значення дослідження синовіальної рідини. Диференційний діагноз.

Ускладнення. Стратегія лікування. Базисна терапія. Тактика лікування

глюкокортикостероїдами та нестероідними протизапальними засобами.

Профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 18. Системні хвороби сполучної тканини

Системний червоний вовчак. Визначення. Етіологічні фактори та патогенез.

Класифікація. Клінічні прояви залежно від ураження органів та систем, активності

хвороби. Значення лабораторних, у тому числі імунологічних, методів дослідження.

Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.

Пульс-терапія. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 19. Системні хвороби сполучної тканини.

Системна склеродермія та дерматоміозит. Визначення. Етіологічні фактори,

патогенез. Класифікація. Клінічна картина залежно від ураження органів та систем.

Діагностичні критерії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.


Тема 20. Системні васкуліти

Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха, гіперсенситивний васкуліт).

Визначення. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви, критерії діагностики.

Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.

Вузликовий поліартеріїт. Визначення. Етіологія, патогенез. Клінічні прояви,

критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика. Прогноз та

працездатність

Тема 21. Остеоартроз. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація.

Клінічна картина в залежності від переважної локалізації уражень. Діагностика.

Диференційний діагноз. Медикаментозне та немедикаментозне лікування. Первинна


Тема 22. Анкілозуючий спондилоартрит. Визначення. Етіологічні фактори,

патогенез. Класифікація. Клінічна картина. Значення інструментальних та

лабораторних методів. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування.


Тема 23. Реактивні артропатії. Визначення. Етіологія, патогенез.

Класифікація. Клінічні прояви реактивних артритів різної етіології. Синдром Рейтера,

значення лабораторних і інструментальних методів діагностики. Критерії

діагностики. Диференційний діагноз. Лікування, роль антибактеріальної терапії.


Тема 24. Подагра. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація.

Особливості суглобового синдрому та ураження внутрішніх органів. Критерії

діагнозу. Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи диференційованого

лікування. Профілактика. Прогноз та працездатність.



хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини”

№

з/п Тема

Кількість

годин

9. Ревматоідний артрит 2

№

з/п Тема

Кількість

годин

10. Системні хвороби сполучної тканини 2

11. Остеоартртит 2

РАЗОМ 6




№


годин

15. Основні ревматологічні симптоми та методи дослідження в

ревматології

5

16. Ревматична лихоманка 5

17. Ревматоїдний артрит 5



20. Системні васкуліти 5

21. Остеоартроз 5

22. Анкілозуючий спондилоартрит 5

23. Реактивні артрити 5

24. Подагра 5

РАЗОМ 50




№

з/п Тема

Кількість

годин

1. Підготовка до практичних занять, у тому числі:


досліджень суглобів

- Опанування навичками трактування даних ехокардіографії

- Опанування навичками аналізувати лабораторні дані

(загальний аналіз крові, загальний білок та білкові фракції,

креатинин, сечовину, сечову кислоту крові, електроліти крові,

показники імунного статусу, гострофазові показники крові,

дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах,

лабораторні показники функціонального стану печінки та

нирок)

16

№

з/п Тема

Кількість

годин

- Опанування навичками реєстрації та інтерперетування ЕКГ







1

РАЗОМ 19

Змістовий модуль 3: „Основи діагностики, лікування та профілактики

основних хвороб сечостатевої системи” (30 годин, 1 кредит).




сечовивідної системи

Знати основні інвазивні та неінвазивні діагностичні методи, що застосовуються в

нефрології, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення

Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань сечовивідної

системи

Виявляти типову клінічну картину захворювань сечовивідної системи

Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань сечовивідної

системи

Складати план обстеження хворих з захворюванням сечовивідної системи



захворюваннях сечовивідної системи


захворюваннях сечостатевої системи

Діагностувати та надавати допомогу при гострій нирковій недостатності



Тема 25. Гломерулонефрити та нефротичний синдром. Визначення.

Етіологія, роль стрептококової інфекції та імунологічних порушень в розвитку

хвороби. Патогенез основних клінічних синдромів. Класифікація. Клінічні прояви та

діагностика окремих форм. Диференційний діагноз. Ускладнення (еклампсія, гостра

ниркова та хронічна ниркова недостатність та ін.). Лікування з урахуванням

морфологічного варіанту та клінічного перебігу. Первинна та вторинна профілактика.

Прогноз та працездатність.

Визначення, етіологія, патогенез нефротичного синдрому. Клінічні прояви.

Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування. Первинна


Тема 26. Пієлонефрити, тубуло-інтерстиціальний нефрит, амілоїдоз нирок..

Визначення. Роль інфекції при запальних захворюваннях нирок та сечовивідних

шляхів. Первинний та вторинний пієлонефрит. Клінічні прояви. Інструментальні та

лабораторні методи діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.


Визначення, етіологія, патогенез тубуло-інтерстиціального нефриту. Клінічні

прояви. Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.

Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності. Первинна та вторинна


Визначення, етіологія, патогенез амілоїдозу. Класифікація. Клінічні прояви

амілоїдозу нирок. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення.

Лікування. Первинна та вторинна профілактика. Прогноз та працездатність.

Тема 27. Гостра та хронічна ниркова недостатність. Визначення.

Етіологічні фактори. Патогенез уражень органів та систем, їх клінічні прояви.

Поняття “хронічна хвороба нирок”. Класифікація. Клініка та зміни лабораторних

показників залежно від стадії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування на

різних стадіях. Нирково-замісна терапія: гемодіаліз, трансплантація нирок. Показання

та протипоказання до нирково-замісної терапії, ускладнення. Первинна та вторинна




хвороб сечостатевої системи”

№

з/п Тема

Кількість

годин

12. Гострі та хронічні гломерулонефрити 2

РАЗОМ 2


Змістового модуля 3. „Основи діагностики, лікування та профілактики основних

хвороб сестатевої системи”

№


годин

25. Гломерулонефрити та нефротичний синдром 5

26. Пієлонефрити, тубулоінтерстиціальний нефрит та амілоїдоз

нирок

5

27. Гостра та хронічна ниркова недостатність 5

РАЗОМ 15



хвороб сестатевої системи”

№

з/п Тема

Кількість

годин



досліджень органів сечовивідної системи

- Опанування навичками аналізувати лабораторні дані

(загальний аналіз сечі, за Нечипоренком та Зимницьким, дані

мікробіологічного дослідження сечі, загальний аналіз крові,

загальний білок та білкові фракції, креатинин, сечовину,

сечову кислоту крові, електроліти крові)


гострій нирковій недостатності

10



- Доповідь реферату на практичному занятті

- Доповідь на клінічних конференціях баз кафедр

- Доповідь історії хвороби хворого на практичному занятті

- Написання тез, статей

1

РАЗОМ 13

Змістовий модуль 4: „Загальні питання внутрішньої медицини”

(25 годин, 1 кредит)



Знати первинні та вторинні фактори ризику основних захворювань внутрішніх

органів

Вміти проводити первинну та вторинну профілактику внутрішніх захворювань

Знати актуальність проблеми надлишкової ваги та ожиріння та його медичні

наслідки

Вміти проводити обстеження та діагностику захворювань внутрішніх органів у

осіб з ожирінням

Вміти проводити обстеження та діагностику захворювань внутрішніх органів у

осіб похилого віку

Знати основні біостатистичні критерії та методи, що застосовуються в клінічній

епідеміології та доказовій медицині

Тема 28. Ожиріння та його наслідки. Актуальність проблеми. Методи

розрахунку надлишкової ваги та визначення ожиріння. Класифікація ожиріння.

Основні медичні наслідки ожиріння – метаболічний синдром, цукровий діабет,

серцево-судинні та гастроентерологічні захворювання. Сучасні підходи до дієтичного

та медикаментозного лікування. Роль баріатричної хірургії.

Тема 29. Діагностика та лікування людей похилого віку. Особливості обміну

речовин у похилому віку. Частота коморбідної патології у людей похилого віку.

Особливості дії ліків на організм похилої людини. Особливості діагностики та

лікування у похилому віці.

Тема 30. Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб. Основні

первинні та вторинні фактори ризику захворювань внутрішніх органів. Модифіковані

та немодифіковані фактори ризику. Основні шляхи профілактики

найрозповсюдженіших внутрішніх захворювань.

Тема 31. Клінічна епідеміологія та біостатистика у практиці терапевта.

Методологія доказової медицини та клінічної епідеміології. Рандомізовані клінічні

випробування лікарських засобів. Основні біостатистичні критерії та методи, що

застосовуються в клінічній епідеміології та доказовій медицині


Змістового модуля 4: „Загальні питання внутрішньої медицини”

№

з/п Тема

Кількість

годин

13 Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб 2

14. Ожиріння та його наслідки 2

15. Клінічна епідеміологія та біостатистика у практиці

терапевта

2

РАЗОМ 6



№


годин


29. Діагностика та лікування людей похилого віку 5

РАЗОМ 10



№

з/п Тема

Кількість

годин


- Опанування навичками обстеження та лікування осіб

похилого віку з патологією внутрішніх органів

6

2. Курація хворих похилого віку 2






1

№

з/п Тема

Кількість

годин

РАЗОМ 9

Орієнтовна структура залікового кредиту – модулю 2:

„Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні

питання внутрішньої медицини)”


Тема Лекції Практичні

заняття

Самостійна робота студентів

СРС Індивідуальна робота


системи кровообігу

1. Есенціальна артеріальна

гіпертензія 2 5 2

Доповідь реферату на


Доповідь на клінічних

конференціях баз кафедр

Доповідь історії хвороби

хворого на практичному

занятті


2. Вторинна артеріальна

гіпертензія 5 1

3. Атеросклероз 2 5

4.ІХС: гострий інфаркт

міокарда 2 5 2

5. Хронічні форми ІХС 2 5 2

6. Вроджені вади серця 5 2

7. Набуті вади серця 2 5 2

8. Ендокардити 5

9. Легеневе сердце та

тромбоемболія легеневої

артерії

5 2

10. Міокардити та

кардіоміопатії 2 5 2

11. Серцева недостатність 2 5 2

12. Перикардити 5 2

13. Нейроциркуляторна

дистонія 5 2

14. Порушення серцевого

ритму та провідності 2 5 2



Кредитів ECTS – 4


кісиково-м’язової системи та сполучної тканини


рематологічної патології

та методи обстеження в


5

2







занятті


16. Ревматична лихоманка 5 2

17. Ревматоідний артрит 2 5 2

18. Системні хвороби

сполучної тканини 2 5 2

19. Системні хвороби

сполучної тканини 5 2

20. Системні васкуліти 5 1

21. Остеоартрит 2 5 2

22. Анкілозуючий

споділоартрит 5 1

23. Реактивні артропатії 5 2

24. Подагра 5 2





сечостатевої системи

25. Гломерулонефрити та

нефротичний синдром 2 5 4

26. Пієлонефрити,

тубулоінтерстиціальний

нефрит та амілоїдоз

нирок

5 4

27. Ниркова недостатність 5 4




Змістовий модуль 4. Загальні питання внутрішньої медицини

28. Діагностика та

лікування людей похилого

віку

5 2







занятті


29.Первинна та вторинна

профілактика внутрішніх

хвороб

2 2

30. Ожиріння та його

наслідки 2 5 2

31.Клінічна епідеміологія

та біостатистика у

практиці терапевта

2 2




Підсумковий контроль

засвоєння кредиту-

модулю 2

5

Разом за модулем 2 30 150 75


МОДУЛЬ 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія,

ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини) за спеціальністю "Лікувальна справа"

№

з/п Тема

Кількість

годин
















терапевта

2

РАЗОМ 30

Оцінювання за модулем 2 „Основи внутрішньої медицини

(кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої

медицини)”

Традиційна шкала Конвертація у бали

„5” 4

„4” 3

„3” 2

„2” 0

Поточна навчальна діяльність: Максимальна кількість балів: 29 занять х 4 =

116 балів + 4 бали (за індивідуальну роботу) = 120; Мінімальна кількість балів для

допуску до підсумкового модульного контролю №2: 29 занять х 2 = 58

Підсумковий модульний контроль: Максимальна кількість балів, яку може

набрати студент при складанні підсумкового модулю, становить; Підсумковий

модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50

балів.

5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1. (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія,


№

з/п Тема

Кількість

годин



2






2










2






2



2


коліти

2








21. Плеврити та плевральний випіт. Інфекційно-деструктивні


2

22 Анемії 2




РАЗОМ 50

МОДУЛЬ 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія,


№

з/п Тема

Кількість

годин
















терапевта

2

РАЗОМ 30

6. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ


гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія) №

з/п Тема

Кількість

годин

1 Цукровий діабет, класифікація, етіологія, патогенез, клініка,

діагностика. 5



4 Гострі та хронічні ускладнення цукрового діабету. Особливості

перебігу та лікування цукрового діабету у хірургічних хворих, при

вагітності, при туберкульозі. 5

5 Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Ознаки

ендемічної місцевості за ВООЗ. Клініка, діагностика, профілактика

та лікування. Гіпотиреоз. Класифікація, діагностика, клініка,

лікування.

5

6 Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика, лікування.

Тиреоїдити. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. 5

7 Рак щитоподібної залози. Класифікація, клініка, діагностика,

лікування. Захворювання прищитоподібних залоз. 5

8 Хронічна недостатність кори надниркових залоз. Етіологія,


Особливості клініки, діагностики та лікування хронічної

недостатності кори наднирникових залоз при туберкульозі. Гостра

недостатність кори надниркових залоз. Гормонально-активні

пухлини надниркових залоз.

5

9 Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, порушення росту.

Ожиріння. Захворювання статевих залоз. 5

10 Основні симптоми гастроентерологічної патології. Методи


5


12 Диспепсія. Хронічні гастрити 5




5



5

16 Хронічні захворювання товстої кишки: неспецифічні коліти та

синдром подразненої кишки

5




20. Основні симптоми пульмонологічної патології та методи

обстеження в пульмонології

5

21. Хронічні обструктивні захворювання легень: хронічний

бронхіт та емфізема легень

5



24. Плеврити та плевральний випіт 5

25. Інфекційно-деструктивні захворювання легень та легенева


5

26 Анемії 5




РАЗОМ 145



№

з/п Тема

Кількість

годин

1. Есенціальна артеріальна гіпертензія 5

2. Вторинні артеріальні гіпертензії 5




6. Вроджені вади серця 5


8. Інфекційний ендокардит 5


10. Перикардити 5

11. Легеневе серце та тромбоемболія легеневої артерії 5


13. Нейроциркуляторна дистонія 5


15. Основні ревматологічні симптоми та методи дослідження в


5

16. Ревматична лихоманка 5

17. Ревматоїдний артрит 5



20. Системні васкуліти 5

21. Остеоартроз 5

22. Анкілозуючий спондилоартрит 5

23. Реактивні артрити 5

24. Подагра 5

25. Гломерулонефрити та нефротичний синдром 5

26. Пієлонефрити, тубулоінтерстиціальний нефрит та амілоїдоз

нирок

5

27. Гостра та хронічна ниркова недостатність 5


29. Діагностика та лікування людей похилого віку 5

РАЗОМ 145

7. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)

№

з/п Тема

Кількість

годин


гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія) 1 Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та

опрацювання практичних навичок

42


3 Індивідуальна робота: 5





РАЗОМ 55



1 Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та

опрацювання практичних навичок

63


3

Індивідуальна робота:





4

РАЗОМ 75

8. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО

ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ



Етіологія і патогенез цукрового діабету.

Цукровий діабет тип 1: роль вірусної інфекції та автоімунних процесів, генетичної

схильності.

Цукровий діабет тип 2: роль генетичної схильності, ожиріння, зовнішніх факторів.

Класифікація порушень глікемії (ВООЗ, 1999 р.), клінічні форми цукрового

діабету. Клініка цукрового діабету.

Основні клінічні симптоми цукрового діабету.

Характеристика уражень внутрішніх органів за цукрового діабету: серцево-

судинної системи, гепатобіліарної системи, органів сечовиділення, діабетичні

остеоартропатії. Критерії діагностики цукрового діабету та інших категорій

гіперглікемії (ВООЗ, 1999 р.).

Основні методи лікування ЦД, дієтотерапія, дозоване фізичне навантаження,

цукрознижувальна фармакотерапія, навчання хворого самоконтролю.

Пероральні цукрознижувальні препарати.

Інсулінотерапія.

Класифікація препаратів інсуліну, препарати короткої та тривалої дії, аналоги

інсуліну ультракороткої та тривалої дії.

Розрахунок добової потреби в інсуліні.

Режим інсулінотерапії: традиційна та інтенсифікована інсулінотерапія.

Ускладнення інсулінотерапії: гіпоглікемічні стани, алергія до інсуліну,

постін’єкційні ліподистрофії, інсулінорезистентність, хронічне передозування

інсуліну (синдром Сомоджі), інсулінові набряки.

Діабетична нефропатія, стадії розвитку, діагноз, диференційний діагноз, лікування

та профілактика.

Діабетична ретинопатія: стадії процесу, діагноз, профілактика та лікування.

Діабетична нейропатія, класифікація, діагностика та лікування.

Синдром діабетичної стопи: класифікація діагностика, алгоритм лікування.

Гіпоглікемічна кома, гіпоглікемічні стани. Етіологія, патогенез, клініка,


Кетоацидотичні стани з діабетичною (гіперкетонемічною) комою. Етіологія,

патогенез, клініка, діагностика, диференційний діагноз, лікування.

Гіперосмолярна (неацидотична) діабетична кома.

Молочнокислий ацидоз і кома.

Прояви йодного дефіциту.

Визначення розмірів щитоподібної залози. Вікова динаміка об’єму залози.

Визначення – “зоб”. Поняття про простий нетоксичний та вузлові форми зобу.

Йодна профілактика: масова, групова, індивідуальна.

Етіологія, патогенез, клінічні прояви дифузного токсичного зобу, тиреотоксична

та ендокринна офтальмопатія.

Медикаментозне, хірургічне лікування токсичного зобу, використання 131-йоду з

лікувальною метою.

Гіпотиреоз, етіологія, патогенез та клінічні ознаки. Обґрунтування діагнозу.

Лікування гіпотиреозу.

Тиреоїдити, класифікація, етіологія, клінічний перебіг, діагностика, лікування.

Патоморфологічна класифікація пухлин щитоподібної залози.

Сучасна схема лікування, реабілітації та диспансерного спостереження хворих на

рак щитоподібної залози.

Гіперпаратиреоз. Клініка, клінічні форми. Показання до хірургічного лікування.

Медикаментозна терапія.

Гіпопаратиреоз. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Лікування.

Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба Аддісона). Етіологія,


Гостра недостатність надниркових залоз. Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, профілактика та лікування.

Синдром Іценко-Кушинга (кортикостерома, глюкостерома). Клініка, діагностика

та диференціальна діагностика, лікування.

Андростерома, кортикостерома. Клініка, діагностика та диференціальна


Первинний гіперальдостеронізм (синдром Кона). Клініка, діагностика та

диференціальна діагностика, лікування.

Феохромоцитома. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика, лікування.

Акромегалія. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика та диференційна

діагностика. Лікування.

Хвороба Іценка-Кушинга. Етіологія і патогенез. Класифікація. Клініка.

Діагностика та диференційна діагностика. Лікування.

Синдром гіперпролактинемії. Класифікація. Етіологія і патогенез. Клініка.

Діагностика, диференційна діагностика. Лікування.

Гіпопітуітаризм. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і диференційна


Нецукровий діабет. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика та диференційна


Гіпопітуітаризм з переважною соматотропною недостатністю (гіпофізарний

нанізм). Гіпофізарний гігантизм. Етіологія і патогенез. Клініка. Діагностика і

диференційна діагностика. Лікування.

Ожиріння. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.

Синдром Шерешевського – Тернера.

Синдром гермафродитизму.

Крипторхізм.

Синдром моно- та анорхізму.

Синдром Клайнфельтера.

Порушення статевого розвитку у хлопчиків та дівчаток.

Клімакс у жінок та чоловіків.

Основні симптоми гастроентерологічної патології.

Методи дослідження в гастроентерології.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Критерії діагностики, диференціальна

діагностика. Ускладнення. Диференційована терапія.

Хронічні гастрити. Визначення. Етіологія та патогенез. Роль H.рylori у виникненні

гастродуоденальної патології. Критерії діагнозу.

Сучасні підходи до лікування різних типів хронічного гастриту.

Необстежена та функціональна диспепсія.

Сучасні підходи до лікування функціональної диспепсії.

Виразкова хвороба та інші пептичні виразки шлунку та 12-палої кишки.

Визначення.

Роль H.рylori, кислото-пептичного фактору та медикаментів у виникненні

пептичних виразок та їх рецидивів.

Ускладнення пептичних виразок (перфорація, пенетрація, кровотеча, порушення

евакуатор-моторної функції).

Значення інструментальних та лабораторних методів діагностики пептичних

виразок. Методи діагностики Нр-инфекції.

Сучасна тактика ведення хворого з виразкою.

Ерадикаційна терапія.

Медикаментозна терапія Нр-негативних виразок. Показання до хірургічного

лікування.

Захворювання тонкої кишки: целіакія та інші ентеропатії.

Синдроми мальабсорбції та мальдигестії.

Синдром подразненої кишки, визначення, Римські критерії діагностики. Лікування

різних форм.

Неспецифічні коліти (неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона. Критерії

діагностики. Лікування.

Жовчнокам’яна хвороба, хронічний холецистит та функціональні біліарні

порушення. Визначення. Етіологія, патогенез. Роль інструментальних методів в

діагностиці. Ускладнення. Диференційоване лікування залежно від клінічного

варіанта та наявності ускладнень. Показання до хірургічного лікування.

Хронічні гепатити. Визначення. Класифікація. Роль персистенції вірусу,

медикаментозних агентів, порушень імунних порушень та алкоголю. Методи

діагностики вірусної інфекції.

Аутоімунний гепатит, хронічні вірусні, медикаментозний гепатити.

Алкогольна хвороба печінки. Основні клініко-біохімічні синдроми. Особливості

клінічного перебігу та діагностики окремих форм.

Цирози печінки. Визначення. Значення вірусної інфекції, нутритивних факторів,

алкоголю, токсичних речовин та імунологічних порушень. Класифікація.

Диференційний діагноз. Печінкова недостатність та інші ускладнення.

Диференційована терапія. Невідкладна терапія ускладнень.

Хронічні панкреатити. Визначення. Класифікація. Особливості клінічного

перебігу, діагностики та диференційної діагностики. Ускладнення.

Диференційоване лікування.

Біологічні основи та фізіологічна дія імпульсних токів. Фізіологічна дія

постійного струму на організм, основи застосування з лікувальною метою,

показання та протипоказання до електролікування.

Біо-фізичні основи та фізіологічна дія електричних, магнітних та

електромагнітних полів на організм.

Фізіологічні основи впливу теплових та холодових процедур, біофізичні основи

дії різного фізичного середовища (водних, грязевих процедур), показання,


Класифікація курортів за природними факторами дії на організм. Показання та

протипоказання для санаторно-курортного лікування.

Основні симптоми пульмонологічної патології та методи дослідження в

пульмонології.

Хронічні обструктивні захворювання легень. Визначення. Класифікація. Клінічні

прояви, зміни даних додаткових інструментальних методів дослідження залежно

від стадії (ступеня тяжкості). Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування

залежно від ступеня тяжкості.

Бронхіальна астма. Визначення. Класифікація. Клінічні прояви і зміни даних

інструментальних методів дослідження в залежності від ступеня тяжкості.

Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування залежно від ступеня тяжкості.

Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми.

Пневмонії. Визначення. Класифікація. Клінічні прояви і їх особливості при

негоспітальній, нозокоміальній, аспіраційній пневмонії та пневмонії у осіб з

тяжкими дефектами імунітету. Зміни інструментальних і лабораторних методів

дослідження. Ускладнення (синдром поліорганних уражень, респіраторний

дистрес-синдром та дихальна недостатність). Диференційоване лікування.

Плеврити та плевральний випіт. Визначення. Клінічні прояви, зміни

інструментальних і лабораторних даних. Ускладнення. Показання до плевральної

пункції та дренування плевральної порожнини. Лікування.

Бронхоектатична хвороба, абсцес та гангрена легень. Визначення. Клініка,

діагностика різних варіантів. Значення рентгенологічного та ендоскопічного

дослідження. Ускладнення. Лікування. Показання до хірургічного лікування.

Легенева недостатність. Класифікація. Причини виникнення. Особливості

клінічного перебігу різних форм. Діагностика, роль дослідження функції

зовнішнього дихання. Диференційний діагноз. Лікувальна тактика.

Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична,

гіпопластична, постгеморагічна). Етіологічні фактори та патогенез. Особливості

клініки та лабораторної діагностики різних форм. Диференційний діагноз.

Ускладнення. Лікування різних форм.

Гострі та хронічні лейкемії. Визначення. Сучасні погляди на етіологію та

патогенез. Класифікація. Основні клініко-гематологічні синдроми. Критерії

діагнозу. Ускладнення. Принципи лікування.

Трансплантація кісткового мозку.

Лімфоми та мієломна хвороба. Визначення та класифікація.

Ходжкінські та неходжкінські лимфоми. Клінічні прояви та їх особливості при

різних варіантах перебігу. Критерії діагнозу. Ускладнення. Принципи лікування.

Тромбоцитопенічна пурпура, клінічні прояви, принципи лікування.

Гемофілія. Визначення. Етіологія та патогенез, основні клінічні синдроми.

Критерії діагнозу. Терапія різних гемофілій.

Біологічні основи та фізіологічна дія імпульсних токів.

Фізіологічна дія постійного струму на організм, основи застосування з

лікувальною метою, показання та протипоказання до електролікування.

Біофізичні основи та фізіологічна дія електричних, магнітних та електромагнітних

полів на організм.

Фізіологічні основи впливу теплових та холодових процедур, біофізичні основи дії

різного фізичного середовища (водних, грязевих процедур), показання,


Класифікація курортів за природними факторами дії на організм. Показання та

протипоказання для санаторно-курортного лікування.



Есенціальна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба). Визначення.

Класифікація. Клінічні прояви та дані додаткових методів дослідження. Ураження

органів-мішеней. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.

Ускладнені та неускладнені гіпертензивні кризи, особливості лікувальної тактики.

Вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії. Визначення. Основні причини.

Особливості клініки, діагностики ниркових (реноваскулярних,

ренопаренхіматозних), ендокринних (синдром і хвороба Іценко-Кушинга,

феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб) і гемодинамічних

артеріальних гіпертензій. Терапевтичне та хірургічне лікування.

Атеросклероз. Визначення. Фактори ризику. Особливості клінічних проявів

залежно від переважної локалізації (аорта, коронарні, мезентеріальні та ниркові

артерії, артерій нижніх кінцівок). Значення лабораторних, променевих та інших

інструментальних методів дослідження. Ускладнення. Загальні принципи

лікування.

Гострий інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація. Особливості клінічного

перебігу і діагностики гострого інфаркту міокарда. Поняття “гострий коронарний

синдром”. Ускладнення гострого інфаркту міокарда (гостра лівошлуночкова

недостатність, порушення ритму серця і провідності, розрив міокарда, гостра

аневризма серця, післяінфарктний синдром Дреслера та ін.). Лікувальна тактика в

різні періоди гострого інфаркту міокарда. Показання до хірургічного лікування.

Хронічні форми ІХС. Особливості клінічного перебігу і діагностики різних

варіантів стабільної стенокардії. Особливості клінічних проявів, критерії діагнозу.

Диференційована терапія різних форм ІХС. Терапія нападів стенокардії, гострої

лівошлуночкової недостатності. Прогноз та працездатність при різних формах

ІХС.

Серцева недостатність. Визначення. Основні причини. Класифікація. Клінічні

прояви та їх особливості залежно від варіанту (систолічний, діастолічний), стадії

та функціонального класу. Діагностика. Значення ехокардіографії. Лікування.

Вроджені вади серця. Визначення. Дефект міжпередсердної і міжшлуночкової

перегородок, відкритий артеріальний проток, коарктація аорти. Синдром

Ейзенменгера. Значення неінвазивних і інвазивних методів для діагностики і

диференційної діагностики. Ускладнення. Показання до хірургічного лікування.

Набуті вади серця. Вади мітрального, аортального, трикуспідального клапанів.

Етіологія, механізми порушень гемодинаміки. Класифікація. Комбіновані

мітральні та аортальні вади. Клінічні прояви. Значення неінвазивних та інвазивних

методів. Диференційний діагноз. Ускладнення. Показання до хірургічного

лікування.

Інфекційний ендокардит. Визначення. Етіологія, патогенез. Діагностичні критерії.

Значення лабораторних методів і ехокардіографічного дослідження в діагностиці.

Диференційний діагноз. Ускладнення (серцева недостатність, емболії, абсцеси).

Лікування. Режими антибактеріальної терапії. Показання до хірургічного

лікування.

Міокардити та кардіоміопатії. Визначення. Класифікація. Етіологія та патогенез

основних видів кардіоміопатій (запальних, метаболічних, ідіопатичних). Клінічні

прояви, зміни ЕКГ, Ехо-КГ та інших променевих методів дослідження залежно від

етіології і варіанту перебігу. Критерії діагнозу та диференційний діагноз.

Ускладнення. Особливості лікування різних кардіоміопатій.

Тромбоемболія легеневої артерії. Визначення та класифікація. Фактори ризику.

Клінічний перебіг різних форм. Критерії діагнозу, диференційний діагноз.

Діагностичне значення змін даних інструментальних методів дослідження.

Лікувальна тактика. Показання до хірургічного лікування.

Визначення легеневого серця. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні прояви,

зміни даних інструментальних методів дослідження. Принципи

диференційованого лікування.

Перикардити. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Особливості

клініки, перебігу і діагностики різних варіантів перикардитів. Методи верифікації

діагнозу. Тампонада серця. Показання до пункції перикарду, її діагностичне та

лікувальне значення. Диференційована терапія різних форм із урахуванням

етіологічних факторів.

Нейроциркуляторна дистонія. Визначення. Особливості клінічних синдромів.

Критерії діагнозу. Диференційована терапія.

Електрофізіологічні механізми аритмій (екстрасистолія, фібриляція та тріпотіння

передсердь, шлуночкові тахікардія та фібриляція шлуночків). Клініка, ЕКГ-

діагностика та диференційна діагностика. Ускладнення. Медикаментозні та

немедикаментозні методи лікування. Роль електроімпульсної терапії.

Невідкладна терапія при пароксизмальних порушеннях ритму та раптовій зупинці

серця.

Визначення та етіологія порушень провідності, класифікація. Клініка та ЕКГ-

діагностика атріовентрикулярних блокад та блокад ніжок жмутка Гіса. Тактика

при гострих та хронічних порушеннях провідності. Невідкладна допомога при

нападах Морганьї-Адамса-Стокса. Показання та принципи

електрокардіостимуляції (тимчасової, постійної).

Основні симптоми ревматологічної патології та методи дослідження в

ревматології.

Гостра ревматична лихоманка та хронічна ревматична хвороба серця. Визначення.

Класифікація. Клінічна картина (кардит, поліартрит, хорея, ураження шкіри).

Значення лабораторних та інструментальних методів дослідження. Критерії

діагностики. Ускладнення. Лікування з урахування ступеня активності.

Ревматоїдний артрит. Визначення. Класифікація та номенклатура. Клінічна

картина з урахуванням активності патологічного процесу, стадії захворювання,

системних проявів. Критерії діагностики, диференційний діагноз. Ускладнення.

Стратегія лікування.

Системний червоний вовчак. Визначення. Класифікація. Клінічні прояви залежно

від ураження органів та систем, активності хвороби. Діагностичні критерії.

Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.

Системна склеродермія та дерматоміозит. Визначення. Класифікація. Клінічна

картина залежно від ураження органів та систем. Діагностичні критерії,

Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи лікування.

Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха, гіперсенситивний васкуліт).

Визначення. Клінічні прояви, критерії діагностики. Диференційний діагноз.

Лікування.

Вузликовий поліартеріїт. Визначення. Клінічні прояви, критерії діагностики.

Диференційний діагноз. Лікування.

Остеоартроз. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічна картина в

залежності від переважної локалізації уражень. Діагностика. Диференційний

діагноз. Медикаментозне та немедикаментозне лікування.

Анкілозуючий спондилоартрит. Визначення. Класифікація. Клінічна картина.

Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування.

Реактивні артропатії. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клінічні

прояви реактивних артритів різної етіології. Синдром Рейтера, значення

лабораторних і інструментальних методів діагностики. Критерії діагностики,

Диференційний діагноз. Лікування, роль антибактеріальної терапії.

Подагра. Визначення. Етіологія, патогенез. Класифікація. Особливості

суглобового синдрому та ураження внутрішніх органів. Критерії діагнозу.

Диференційний діагноз. Ускладнення. Принципи диференційованого лікування.

Профілактика.

Гломерулонефрити. Визначення. Патогенез основних клінічних синдромів.

Класифікація. Клінічні прояви та діагностика окремих форм. Диференційний

діагноз. Ускладнення (еклампсія, гостра ниркова та хронічна ниркова

недостатність и др.). Лікування з урахуванням морфологічного варіанту та

клінічного перебігу.

Визначення, етіологія, патогенез нефротичного синдрому. Клінічні прояви.

Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.

Пієлонефрити. Визначення. Первинний та вторинний пієлонефрит. Клінічні

прояви. Інструментальні та лабораторні методи діагностики. Диференційний

діагноз. Ускладнення. Лікування.

Визначення, етіологія, патогенез тубуло-інтерстиціального нефриту. Клінічні

прояви. Критерії діагностики та диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування.

Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності. Первинна та вторинна


Визначення, етіологія, патогенез амілоїдозу. Класифікація. Клінічні прояви

амілоїдозу нирок. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Ускладнення.

Лікування.

Гостра та хронічна ниркова недостатність. Визначення. Етіологічні фактори.

Патогенез уражень органів та систем, їх клінічні прояви. Поняття “хронічна

хвороба нирок”. Класифікація. Клініка та зміни лабораторних показників залежно

від стадії. Диференційний діагноз. Ускладнення. Лікування на різних стадіях.

Нирково-замісна терапія: гемодіаліз, трансплантація нирок.

Ожиріння та його наслідки. Класифікація ожиріння. Основні медичні наслідки

ожиріння – метаболічний синдром, цукровий діабет, серцево-судинні та

гастроентерологічні захворювання. Сучасні підходи до дієтичного та

медикаментозного лікування. Роль баріатричної хірургії.

Діагностика та лікування людей похилого віку. Особливості обміну речовин у

похилому віку. Частота коморбідної патології у людей похилого віку. Особливості

дії ліків на організм похилої людини. Особливості діагностики та лікування у

похилому віці.

Первинна та вторинна профілактика внутрішніх хвороб. Основні первинні та

вторинні фактори ризику захворювань внутрішніх органів. Модифіковані та

немодифіковані фактори ризику. Основні шляхи профілактики

найрозповсюдженіших внутрішніх захворювань.

Клінічна епідеміологія та біостатистика у практиці терапевта. Методологія

доказової медицини та клінічної епідеміології. Рандомізовані клінічні

випробування лікарських засобів. Основні біостатистичні критерії та методи, що

застосовуються в клінічній епідеміології та доказовій медицині

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ

ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ


гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, фізіотерапія) Опанування навичками аналізувати дані лабораторних методів дослідження (тест

толерантності до глюкози, глікемічний та глюкозуричний профіль, С-пептид,

НвА1с)

Опанування навичками надання медичної допомоги у хворих з кетоацидозом, за

діабетичної та гіпоглікемічної ком.

Опанування навичками визначення ступеня зобу

Опанування навичками трактування даних ультразвукового обстеження та

доплерографії щитоподібної залози

Опанування навичками трактування результатів ЕКГ та рефлексометрії для

характеристики функції щитоподібної залози

Опанування навичками трактування даних гормонального обстеження,

ультразвукового обстеження, артеріографії надниркових залоз

Опанування навичками трактування даних комп’ютерної томографії, МРТ

надниркових залоз

Опанування навичками трактування даних краніограми, та даних КТ, МРТ черепа

Опанування навичками визначення ступеня ожиріння по ІМТ

Опанування навичками оцінки статевого розвитку

Опанування навичками трактування «кісткового віку» за даними рентгенографії

Опанування навичками трактування даних ендоскопічного дослідження травного

тракту

Опанування навичками трактування даних променевого (рентгенологічного та

сонографічного) дослідження травного тракту та органів черевної порожнини

Опанування навичками трактування даних дослідження секреторної функції

шлунку (рН-метрії)

Опанування навичками трактування даних мікробіологічного та біохімічного

дослідження жовчі

Опанування навичками трактування даних біохімічного (функціональні печінкові

проби) аналізу крові

Опанування навичками трактування даних імуноферментних досліджень крові та

калу

Опанування навичками трактування даних променевих досліджень органів грудної

порожнини

Опанування навичками трактування даних ендоскопічного дослідження бронхів

Опанування навичками трактування показників функції зовнішнього дихання

Опанування навичками аналізувати дані лабораторних досліджень (загальний

аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, коагулограму, загальне та

мікробіологічне дослідження харкотиння, загальне та мікробіологічне

дослідження плевральної рідини)

Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій дихальній

недостатності

Опанування навичками надання медичної допомоги при зовнішній кровотечі

Опанування навичками визначення групи крові

Опанування навичками переливання компонентів крові та кровозамінників

Опанування навичками проведення та оцінки загального аналізу крові, пунктату

кісткового мозку

Опанування навичками застосування імпульсних токів.

Опанування навичками застосування приладів постійного струму з лікувальною

метою.

Опанування навичками теплових та холодових процедур (водних, грязевих)

Опанування навичками визначення показань та протипоказань для застосування

електропроцедур.

Опанування навичками призначення типу санаторно-курортного лікування при

певних захворюваннях внутрішніхорганів.

Опанування навичками визначення показаннь та протипоказаннь для санаторно-

курортного лікування.



Опанування навичками трактування даних допплер-ехокардіоскопічного

дослідження

Опанування навичками трактування стресс-тестів

Опанування навичками трактування електрокардіограми

Опанування навичками трактування даних рентгенконтрастної ангіографії

Опанування навичками трактування даних рентгенологічного дослідження органів

грудної клітки

Опанування навичками аналізувати данні лабораторних методів дослідження

(мікробіологічне дослідження крові, гострофазові показники крові, загальний білок та

білкові фракції, трансамінази крові, коагулограма, лабораторні маркери некрозу

міокарду, ліпідний спектр крові, креатинин крові, кліренс креатинину, електроліти

крові, дані серологічних досліджень при аутоімунних процесах

Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій серцевій

недостатності, колапсі, шоках

Опанування навичками надання медичної допомоги при гіпертензивному кризі

Опанування навичками надання медичної допомоги при пароксизмальних

порушеннях ритму, при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса

Опанування навичками надання медичної допомоги при зупинці кровообігу та

дихання, проведення легенево-серцевої реанімації

Опанування навичками реєстрації та інтерпретування ЕКГ

Опанування навичками вимірювання артеріального тиску

Опанування навичками аналізувати лабораторні дані (загальний аналіз крові,

загальний білок та білкові фракції, креатинин, сечовину, сечову кислоту крові,

електроліти крові, показники імунного статусу, гострофазові показники крові, дані

серологічних досліджень при аутоімунних процесах, лабораторні показники

функціонального стану печінки та нирок)

Опанування навичками реєстрації та інтерперетування ЕКГ

Опанування навичками трактування даних променевих досліджень органів

сечовивідної системи

Опанування навичками аналізувати лабораторні дані (загальний аналіз сечі, за

Нечипоренком та Зимницьким, дані мікробіологічного дослідження сечі, загальний

аналіз крові, загальний білок та білкові фракції, креатинин, сечовину, сечову кислоту

крові, електроліти крові)

Опанування навичками надання медичної допомоги при гострій нирковій

недостатності

Опанування навичками обстеження та лікування осіб похилого віку з патологією

внутрішніх органів

9. ФОРМИ КОНТРОЛЮ

Оцінювання – це один із завершальних етапів навчальної діяльності та

визначення успішності навчання. Оцінка з дисциплини виставляється як середня з

оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Оцінка за модуль

визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки

підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні

теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених

програмою дисципліни.

Поточну навчальну діяльність студентів контролюють на практичних

заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендовані до застосування такі засоби

діагностики рівня підготовки студентів: тестовий контроль (машинний та

безмашинний), розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок,

зокрема – уміння правильно проводити курацію хворого, призначати та трактувати

результати лабораторного та інструментального обстеження, обґрунтовувати діагноз

на підставі аналізу клінічних та допоміжних методів обстеження.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного

модулю становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за

результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином,

обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної

діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки

за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з використанням прийнятих у ВНЗ та

затверджених цикловою медичною комісією критерієв оцінювання. При цьому

враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали в залежності

від кількості тем у модулі таким чином, щоб кількість балів за оцінку „задовільно”

складала 50-60% від кількості балів за оцінку „відмінно”. Вага кожної теми в межах

одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї

дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність

при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що

відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за

індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля

для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення

кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі.

В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи в

бали:

Традиційна

система

Конвертація у бали

Модуль 1 Модуль 2

«5» 4 4

«4» 3 3

«3» 2 2

«2» 0 0

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студенту лише при успішному їх

виконанні та захисті. Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних

завдань, залежить від їх об’єму та значущості, але не більше 10-12 балів. Вони

додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною

роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.

Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при

підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення

всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового

модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені

навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивченні

модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважних

причин мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального

навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного

визначеного терміну.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні

підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний кредит

вважається зарахованим, якщо студент набрав на менше 50 балів.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за

багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних

модулів і має визначення за системою ЕСТS та традиційною шкалою, прийнятою в

Україні.

10. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Пєрєдєрий В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Том 1.

«Ендокринологія. Гастроентерологія. Пульмонологія. Гематологія» (укр. та рос.

мовами).

2. Пєрєдєрий В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Том 2. «Кардіологія.

Ревматологія. Нефрологія. Загальні питання внутрішньої медицини» (укр. та рос.

мовами).

3. Пєрєдєрий В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Том 3.

«Диференціальний діагноз і ведення хворих в клініці внутрішньої медицини.

Гострі та невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини» (укр. та рос.

мовами).

4. Практикум з внутрішньої медицини (навчальний посібник для практичних занять

та самостійної роботи студентів 4 курсу) Модуль 1. Гастроентерологія.


та самостійної роботи студентів 4 курсу) Модуль 1. Пульмонологія.


та самостійної роботи студентів 4 курсу) Модуль 1. Ендокринологія.


та самостійної роботи студентів 4 курсу) Модуль 1. Гематологія.


та самостійної роботи студентів 5 курсу) Модуль 2. Кардіологія.


та самостійної роботи студентів 5 курсу) Модуль 2. Ревматологія


та самостійної роботи студентів 5 курсу) Модуль 2. Нефрологія. Загальні питання

внутрішньої медицини.

11. Передерій В.Г., Ткач С.М. КЛІНІЧНІ ЛЕКЦІЇ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ. Т.1 (укр.

та рос. мовами).

12. Передерій В.Г., Ткач С.М. КЛІНІЧНІ ЛЕКЦІЇ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ. Т.2 (укр.

та рос. мовами).

13. Посібник з ендокринології. П.М. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.І. Комісаренко,

В.Є. Мілерян та ін. За ред.: П.М. Боднара і С.Д. Максименка. К.: Здоров’я, 2004. –

184с.

14. Эндокринология. Учебник: П.Н. Боднар, Г.П. Михальчишин, Ю.И.

Комиссаренко, А.М. Приступюк. Под ред.: проф. П.Н. Боднара. – Винница. Нова

книга. 2007. – 344с.

15. Ткач С.М. Стандарти діагностики, лікування та ведення хворих з основними

гастроентерологічними захворюваннями.

16. Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програма лікування

ревматичних хвороб. Під ред.. член.-кор. АМН України В.М.Коваленка, проф.

Н.М.Шуби.

17. Свінціцький А.С., Яременко О.Б., Пузанова О.Г, Хомченкова Н.І Ревматичні

хвороби та синдроми. Довідник.

18. Ревматология. Клинические рекомендации. Е.Л.Насонова.- М.: ГЭОТАР- Медиа,

2008.

19. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Підручник / В.Ф. Москаленко. І.І. Сахарчук,

П.Ф. Дудка та і.; За ред. член-кор АМН України, проф. В.Ф. Москаленка, проф. І.І.

Сахарчука.

20. Руководство по кардиологии /под ред. В.Н. Коваленко.

Додаткова література

1. В.Г.Передерій, С.М.Ткач. Практична гастроентерологія (укр. та рос. мовами).

2. Передерий В.Г., Чернявский В.В. Изжога. Опасно ли это? Диагностика и лечение

гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, пищевода Барретта и предупреждение

рака пищевода в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и

пациенту. 2-е издание: Монография.

3. Пєрєдєрій В.Г. Ткач С.М. Синдром подразненої кишки.

4. С.М. Ткач, Ю.Г. Кузенко. Кислотозависимые заболевания.

5. Передерий В.Г., Чернявский В.В. Как вылечить хронический гастрит, язвенную

болезнь желудка и 12-перстной кишки и предупредить рак желудка. В вопросах и

ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту.

6. Передерій В.Г., Ткач С.М., Ларін О.С., Скопіченко С.В. Зовнішньосекреторна

недостатність підшлункової залози. Що це таке? Як часто зустрічається? Як

діагностується і лікується? У запитаннях і відповідях гастроентеролога лікарям та

пацієнтам.

7. В.Г.Передерий В.Г., Ткач С.М., Марусанич Б.Н., Чернов А.Ю. Диспепсия как

самостоятельный диагноз и неспецифический синдром.

8. В.Г.Передерий, В.В.Чернявский, Н.Н.Безюк, С.В.Скопиченко Нормализация АД.

9. Передерій В.Г., Ткач С.М., Скопіченко С.В. Язвенная болезнь: прошлое,

настоящее, будуще.

10. Передерій В.Г., Ткач С.М. Язвенная болезнь или пептическая язва.

11. Атлас клинической гастроэнтерологии. А.Форбс, Дж.Мисиевич, К.Комптон. Под

ред. проф. В.Г.Передерия, проф. С.М.Ткача.

12. Передерий В.Г., Губская Е.Ю., Кожевников А.Н. Целиакия: особенности

клинического течения, диагностики и лечения. Методические рекомендации.

13. Внутренние болезни. Сердечно-сосудистая система / Г. Е. Ройтберг, А. В.

Струтынский.

14. Лабораторная и инструментальная диагностика заболеваний внутренних органов.

Руководство для врачей и студентов / Г.Е. Ройтберг, А.В. Струтынский.

15. Струтынский А.В. / Эхокардиограмма: анализ и интерпретация. Учебное пособие.

16. Электрокардиография. Учебное пособие / В.В Мурашко, А.В. Струтынский.

О.О.Богомольця - 3vnmed3.kharkiv.ua/wp-content/uploads/2014/09/programavch... ·...

Documents