МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ · 2018-12-03 ·...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА

«291 МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»

підготовки другого рівня вищої освіти

за спеціальністю 291

Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії

галузі знань 29 «Міжнародні відносини»

Кваліфікація: «Політолог-міжнародник, перекладач

(із зазначенням мови)»

ЗАТВЕРДЖЕНО ВЧЕНОЮ

РАДОЮ

Голова вченої ради

_________________ проф. Коцан І.Я.

(протокол №___ від “___”___________2017 р.

Освітня програма введена в дію з _____2017 р.

Ректор _________________ проф. Коцан І.Я.

(наказ №___ від “___”___________2017 р.

Луцьк – 2017

ЛИСТ ПОГОДЖЕННЯ

Освітньо-професійної програми

Рівень вищої освіти Другий (магістерський)

Галузь знань 29 Міжнародні відносини

Спеціальність 291 Міжнародні відносини, суспільні

комунікації та регіональні студії

Спеціалізація

(Освітня програма) Міжнародні відносини

Кваліфікація Політолог-міжнародник, перекладач (із

зазначенням мови)

РОЗРОБЛЕНО І СХВАЛЕНО ПОГОДЖЕНО

Науково-методичною комісією

факультету міжнародних відносин

Протокол № _____

від «_____» ___________ 2017 р.

Голова НМК

_________________ Н. І. Романюк

Проректор з науково-педагогічної

і навчальної роботи та рекрутації

Східноєвропейського національного

університету імені Лесі Українки

______________ С. В. Гаврилюк

«____»______________2017 р.

РЕКОМЕНДОВАНО

Науково-методичною радою

СНУ імені Лесі Українки

Протокол № _____

«_____» ___________ 2017 р.

Голова НМР

_______________ С. В. Гаврилюк

ПЕРЕДМОВА

Розроблено й внесено робочою групою кафедри міжнародних відносин і

регіональних студій факультету міжнародних відносин Східноєвропейського

національного університету імені Лесі Українки:

Моренчук А. А. – кандидат історичних наук, доцент,

керівник проектної групи;

Кулик С. М. – кандидат політичних наук, доцент;

Вознюк Є. В. – кандидат політичних наук.

Проект освітньої програми обговорений та схвалений

на засіданні Вченої ради факультету міжнародних відносин

(протокол № 7 від 9 березня 2017 р.)

Голова Вченої ради

факультету міжнародних відносин ____________ С. В. Федонюк (підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено та надано чинності

Наказом ректора Східноєвропейського національного університету

імені Лесі Українки від « 31» березня 2017 р. № ____.

1. ПРОФІЛЬ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

291 – «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ, СУСПІЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ

ТА РЕГІОНАЛЬНІ СТУДІЇ»

1 – ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Повна назва вищого

навчального закладу

та структурного

підрозділу

Східноєвропейський національний університет

імені Лесі Українки

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин і регіональних студій

Ступінь вищої освіти

та назва кваліфікації

мовою оригіналу

другий (магістерський) рівень вищої освіти

Політолог-міжнародник, перекладач (із зазначенням мови)

Офіційна назва

освітньої програми Міжнародні відносини

Тип диплому та обсяг

освітньо-професійної

програми

Диплом магістра, одиничний, 90 кредитів ЄКТС,

загальний термін навчання – 1 рік 5 місяців

Наявність акредитації

Міністерство освіти і науки України.

Україна

2012–2018 рр.

Цикл/рівень НРК України – 7 рівень, FQ-EHEA – другий цикл,

ЕQF-LLL – 7 рівень

Передумови Рівень вищої освіти «Бакалавр», «Спеціаліст»

Мова викладання Українська мова

Термін дії освітньої

програми 2018–2028 рр.

Інтернет-адреса

постійного

розміщення освітньої

програми

http://eenu.edu.ua/uk/structure/faculties-and-institutes/fakultet-

ekonomiki-ta-upravlinnya?query=Фінанси-і-кредит

2 – МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Надати теоретичні знання та практичні уміння й навички, достатні для успішного

виконання професійних обов’язків за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні

комунікації та регіональні студії» та підготувати студентів для подальшого

працевлаштування за обраною спеціальністю.

3 – ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Предметна область

(галузь знань,

спеціальність,

спеціалізація

(за наявності))

29 Міжнародні відносини

291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні

студії

Орієнтація освітньої

програми

Освітньо-професійна програма ґрунтується на методології та

фундаментальних засадах науки, а також на результатах сучасних

наукових досліджень у галузі міжнародних відносин, суспільних

комунікацій і регіональних студій

Основний фокус

освітньої програми та

Освітньо-професійна програма передбачає здобуття

поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь, навичок у

http://eenu.edu.ua/uk/structure/faculties-and-institutes/fakultet-ekonomiki-ta-upravlinnya?query=Фінанси-і-кредит

http://eenu.edu.ua/uk/structure/faculties-and-institutes/fakultet-ekonomiki-ta-upravlinnya?query=Фінанси-і-кредит

спеціалізації сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій і регіональних

студій, опанування загальними засадами методології наукової та

професійної діяльності, набуття інших компетентностей,

достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного

характеру відповідного рівня професійної діяльності.

Ключові слова: міжнародні відносини, суспільні

комунікації, регіональні студії, міжнародні системи, зовнішня

політика, міжнародна і європейська безпека, політико-правові

системи, геополітична орієнтація країн, міжнародні відносини

країн і регіонів, європейські студії.

Особливості програми –

4 – ПРИДАТНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ДО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

ТА ПОДАЛЬШОГО НАВЧАННЯ

Придатність до

працевлаштування

Фахівець підготовлений до роботи за освітньою програмою

291 «Міжнародні відносини» може залучатись до таких видів

діяльності:

1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники,

менеджери (управителі)

12. Керівники підприємств, установ та організацій

1210. Керівники підприємств установ та організацій 1210.1. Керівники підприємств установ та організацій

1210.1. Начальник агентства (повітряних сполучень,

морського, рекламно-інформаційного, транспортно-

експедиційного та ін.)

1229. Керівники інших основних підрозділів

1229.3. Керівні працівники апарату місцевих органів державної

влади

1229.3. Керівник прес-служби (місцеві органи державної

влади)

1229.3. Керівник структурного підрозділу – головний

спеціаліст

1229.3. Начальник відділу (місцеві органи державної влади)

1229.3. Начальник управління

1229.6. Керівники підрозділів у сфері культури, відпочинку та

спорту

1229.6. Директор програм (радіотелевізійних)

1229.7. Керівники інших основних підрозділів в інших сферах

діяльності

1229.7. Завідувач сектору

1229.7. Начальник відділу

1229.7. Начальник прес-центру

1229.7. Начальник сектору

1229.7. Секретар відповідальний

123. Керівники функціональних підрозділів

1231. Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних,

юридичних та адміністративних підрозділів

1231. Керівник (директор, начальник та ін.) департаменту

1231. Начальник бюро (функціональний підрозділ)

1231. Начальник управління

1234. Керівники підрозділів з реклами та зв'язків з

громадськістю

1234. Начальник відділу (з реклами, зв'язків з громадськістю)

http://www.dk003.com/?code=1


1234. Прес-секретар

1238. Керівники проектів та програм

1238. Керівник проектів та програм у сфері матеріального

(нематеріального) виробництва

1239. Керівники інших функціональних підрозділів

13. Керівники малих підприємств без апарату управління

1317. Керівники малих підприємств без апарату управління в

комерційному обслуговуванні

1317. Директор малої фірми (страхової, аудиторської,

рекламної і т. ін.)

1317. Керуючий агентством (страховим, торговельним,

нерухомості, рекламним і т. ін.)

1317. Директор (керівник) малого підприємства (у сфері

охорони здоров'я, освіти, культури і т. ін.)

14. Менеджери (управителі) підприємств, установ,

організацій та їх підрозділів

1473. Менеджери (управителі) у сфері надання інформації

1474. Менеджери (управителі) у сфері досліджень та розробок

1474. Менеджер (управитель) із комунікаційних технологій

1475. Менеджери (управителі) з права, бухгалтерського обліку,

досліджень ринку, вивчення суспільної думки, консультацій з

питань комерційної діяльності та управління

1475.3. Менеджери (управителі) з дослідження ринку та

вивчення суспільної думки

1475.4. Менеджер (управитель) із зв'язків з громадськістю

1476. Менеджери (управителі) з архітектури та будівництва,

технічного контролю, аналізу та реклами

1476.1. Менеджери (управителі) з реклами

1479. Менеджери (управителі) з надання інших послуг

юридичним особам

1479. Менеджер (управитель) з організації консультативних

послуг

1492. Менеджери (управителі) у сфері культури, відпочинку та

спорту

1492. Менеджер (управитель) у видавничій діяльності

2. Професіонали.

23. Викладачі

2310. Викладачі університетів та вищих навчальних закладів

23.10.2. Асистент

2310.2. Викладач вищого навчального закладу

232. Викладачі середніх навчальних закладів

24. Інші професіонали

241. Професіонали в сфері державної служби, аудиту,

бухгалтерського обліку, праці та зайнятості, маркетингу,

ефективності підприємництва, раціоналізації виробництва та

інтелектуальної власності

2419.2. Професіонали у сфері державної служби, маркетингу,

ефективності господарської діяльності, раціоналізації

виробництва, інтелектуальної власності та інноваційної

діяльності

2419.2. Консультант

2419.2. Рекламіст

2419.2. Фахівець із зв'язків з громадськістю та пресою

2419.3. Консультант (в апараті органів державної влади,

виконкому)

2419.3. Професіонали державної служби

2419.3. Помічник-консультант народного депутата України

2419.3. Радник (органи державної влади)

2419.3. Спеціаліст державної служби

2433. Професіонали в галузі інформації та інформаційного

аналізу

2443.2. Філософи, історики та політологи

2433.2. Аналітик консолідованої інформації

2433.2. Професіонали в галузі інформації та інформаційні

аналітики

2443.2. Консультант із суспільно-політичних питань (в партіях

та інших громадських організаціях)

2443.2. Політичний оглядач

2443.2 Політолог

2443. Професіонали в галузі філософії, історії та політології

2443.1. Наукові співробітники (філософія, історія, політологія)

2443.1. Молодший науковий співробітник (філософія, історія,

політологія)

2443.1. Науковий співробітник (філософія, історія, політологія)

2443.1. Науковий співробітник-консультант (філософія, історія,

політологія)

2443.1. Експерт із суспільно-політичних питань

2444. Професіонали в галузі філології, лінгвістики та

перекладів

2444.1. Наукові співробітники (філологія, лінгвістика,

переклади)

2444.1. Молодший науковий співробітник (філологія,

лінгвістика та переклади)

2444.1. Науковий співробітник (філологія, лінгвістика та

переклади)

2444.1 Науковий співробітник-консультант (філологія,

лінгвістика та переклади)

2444.2. Філологи, лінгвісти, перекладачі та усні перекладачі

2444.2. Перекладач

2447.1. Наукові співробітники (проекти та програми)

2447.1. Молодший науковий співробітник (проекти та

програми у сфері матеріального та нематеріального

виробництва)

2447.2. Професіонали з управління проектами та програмами

2447.2. Фахівець з управління проектами та програмами у

сфері матеріального (нематеріального) виробництва

2451. Професіонали в галузі літератури

2451.2. Письменники, редактори та журналісти

2451.2. Журналіст

2451.2. Коментатор

2451.2. Кореспондент

2451.2. Оглядач політичний

3. Фахівці

34. Інші фахівці

3439 Інші технічні фахівці в галузі управління

3439 Аташе

3439 Посланник

3439 Секретар дипломатичного агентства

3439. Дипломатичний агент

3439. Організатор громадських заходів

3439 Фахівець

Подальше

навчання

Можливість продовжити навчання за освітньо-науковою

програмою ступеня доктора філософії за спеціальністю 291

«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні

студії». Набуття кваліфікацій за іншими освітніми програмами та

спеціальностями (спеціалізаціями) у сфері вищої освіти.

4 – ВИКЛАДАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ

Викладання

та навчання

Поєднання лекційних та практичних занять, на яких

відбувається постановка та розв’язування проблем, виконання

проектів, дослідницькі практичні роботи, виробничі практики,

підготовка кваліфікаційної (магістерської) роботи.

Оцінювання Поточний контроль, письмові та усні заліки, іспити, захист

магістерської роботи.

5 – ПРОГРАМНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Інтегральна

компетентність

Здатність розв’язувати комплексні теоретичні та практичні

завдання і проблеми під час професійної діяльності у галузі

міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародних

комунікацій та регіональних студій, або у процесі навчання, що

передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та

характеризується невизначеністю умов та вимог.


Загальні

компетентності

(ЗК)

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу:

визначення тенденцій розвитку міжнародних відносин і

зовнішньої політики держав та регіонів і формування пропозицій

щодо адаптації державних і громадських організацій (ЗК-1).

Знання та розуміння предметної області та розуміння

професійної діяльності: функцій, структури, принципів організації

зовнішньої політики, суспільних комунікацій, регіональних студій

та їх використання в організації міжнародної діяльності державних

і громадських організацій (ЗК-2).

Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями та

застосовувати їх у практичній діяльності: розробка і застосування

нових організаційних, економічних та політичних інструментів,

використання методів усного та письмового перекладу з іноземної

мови (ЗК-3).

Здатність спілкуватися державною та іноземними мовами як

усно, так і письмово (ЗК-4).

Здатність до пошуку, обробки та аналізу інформації з різних

джерел, завдяки використанню мовних, інформаційних і

комунікаційних технологій: використання цих технологій для

налагодження внутрішніх і зовнішніх політичних, соціально-

економічних зв’язків.

Здатність до проведення досліджень на відповідному рівні:

аналітичні дослідження стану зовнішньої політики та

міжнародних відносин, міжнародної безпеки, соціально-

економічних і політичних процесів, особливостей функціонування

міжнародних і регіональних систем, проблем глобального й

регіонального розвитку (ЗК-5).

Вміння виявляти, ставити та вирішувати внутрішні

соціально-економічні, політичні та зовнішньополітичні

проблеми/кризи, розробка заходів із підвищення ефективності

роботи громадських організацій, політичних партій (ЗК-6).

Уміння аргументувати вибір шляхів вирішення завдань

професійного характеру: вміння шукати, обробляти й аналізувати

інформацію з різних джерел: застосування комп’ютерних

технологій аналізу, використання методів синтезу, системно-

структурного аналізу, експертних оцінок, контент-, івент-аналізу,

розробки сценаріїв, використання знань з теорії та практики

перекладу з іноземної мови.

Здатність приймати, критично оцінювати й обґрунтовувати

прийняті рішення: володіння методами обґрунтування

перспективних і стратегічних рішень, застосування міжнародних

фінансових інструментів.

Оцінювання та прогнозування міжнародних подій та явищ:

вміння виявити особливості їх перебігу, прогнозування їх впливу

на політику держави, діяльність установ і організацій, що

здійснюють зовнішньоекономічну й зовнішньополітичну

діяльність (ЗК-7).

Здатність працювати як автономно, так і у команді (ЗК-8).

Здатність генерувати нові ідеї (креативність), виявляти

ініціативу та підприємливість: розробка плану стратегії розвитку

громадської організації (ЗК-9).

Здатність до адаптації та дії в новій ситуації, зокрема в

міжнародному контексті: участь у розробці регіональних

соціально-економічних програм, проектів та вміння забезпечувати

їх реалізацію (ЗК-10).

Навички міжособистісної взаємодії, цінування та повага

різноманітності й багатокультурності, здатність спілкуватися з

представниками інших професійних груп різного рівня

(експертами, аналітиками, радниками, міжнародними

спостерігачами) з інших галузей знань/видів діяльності (ЗК-11).

Фахові

компетентності (ФК)

за профілем

«Міжнародні

відносини»

Здатність застосовувати поглиблені знання про природу.

динаміку, принципи організації міжнародних відносин, типи та

види міжнародних акторів, сучасні тенденції розвитку світової

політики (ФК-1).

Розуміння сутності процесів глобалізації та їх впливу на

міжнародні відносини (ФК-2).

Здатність аналізувати та прогнозувати міжнародні відносини

у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому,

правовому, економічному, суспільному, культурному та

інформаційному (ФК-3).

Поглибленні знання про теоретичні та прикладні

дослідження міжнародних відносин і світової політики у

політичній, економічній, юридичній науках, у міждисциплінарних

дослідженнях (ФК-4).

Поглиблені знання про природу та джерела зовнішньої

політики держави, еволюцію підходів до формування та

здійснення зовнішньої політики, принципи організації системи

зовнішньої політики та функціонування інститутів зовнішньої

політики (ФК-5).

Здатність самостійно організовувати та здійснювати наукові

дослідження проблем міжнародних відносин, суспільних

комунікацій і регіонального розвитку, визначати наукові

проблеми, готувати наукові тексти та доповіді, здійснювати їх

публічну апробацію (ФК-6).

Здатність провадити прикладні аналітичні розробки проблем

міжнародних відносин, світової політики, професійно готувати

аналітичні матеріали та довідки (ФК-7).

Здатність організовувати та проводити міжнародні зустрічі

та переговори, працювати в рамках міжнародних конференцій,

організацій, інших форм практичного міжнародного

співробітництва, працювати з дипломатичними та міжнародними

документами (ФК-8).

Поглиблені знання про організацію та функціонування

Європейського Союзу, розуміння сучасних європейських

інтеграційних процесів та місця в них України (ФК-9).

Розуміння особливостей розвитку країн та регіонів, сучасних

глобальних, регіональних та локальних процесів, та місця в них

України (ФК-10).

Здатність виробляти підходи до розв’язання проблем і

завдань у сфері міжнародних відносин, міжнародної та

національної безпеки, зовнішньої політики (зокрема,

внутрішньодержавних, міжнародних та регіональних конфліктів)

(ФК-11).

Володіння іноземними мовами на професійному рівні,

виконання усного та письмового перекладу з фахової тематики

міжнародних відносин, міжнародних відносин країн і регіонів,

зовнішньої політики (ФК-12).

6 – ПРОГРАМНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

Знання

та розуміння

1. Демонструвати фундаментальні знання, набуті у процесі

навчання, щодо природи, джерел та напрямів еволюції

міжнародних відносин, міжнародної політики, зовнішньої

політики держав, стану теоретичних досліджень міжнародних

відносин та світової політики.

2. Демонструвати розуміння сутності процесів глобалізації,

глобальних проблем та аналізувати їх плив на міжнародні

відносини країн і регіонів.

3. Демонструвати знання наукових підходів, методологій та

методик дослідження проблем міжнародних відносин та

зовнішньої політики, сучасних соціально-економічних процесів в

Україні.

4. Демонструвати поглиблені знання проблем міжнародної,

європейської та національної безпеки, військово-промислового

комплексу країн світу, міжнародних та інтернаціоналізованих

конфліктів, підходів, способів та механізмів забезпечення безпеки,

нерозповсюдження зброї масового знищення у міжнародному

просторі та зовнішній політиці держав.

5. Демонструвати знання про природу міжнародних

комунікацій, проблеми розвитку держав та міжнародних регіонів

у глобальному, регіональному та локальному контекстах.

6. Збирати, опрацьовувати й аналізувати значний обсяг

інформації щодо стану міжнародних відносин, світової політики

та зовнішньої політики держав, міжнародної і регіональної

безпеки.

7. Визначати, прогнозувати ризики (політичні,

дипломатичні, безпекові, суспільні та інші) у міжнародних

відносинах та глобальному розвитку.

8. Аналізувати й оцінювати внутрішні, регіональні,

міжнародні та зовнішньополітичні проблеми та ситуації,

пропонувати підходи до їх вирішення.

9. Організовувати та проводити самостійні дослідження

проблем міжнародних відносин, суспільних комунікацій і

регіонального розвитку із використанням наукових концепцій,

методів та міждисциплінарних підходів.

10. Володіти іноземними мовами на професійному рівні.

Застосування

знань та розумінь

1. Готувати аналітичні довідки, звіти та інші документи про

стан міжнародних відносин, світової політики, національної

безпеки, суспільних комунікацій.

2. Оцінювати міжнародні події, процеси в сфері

міжнародного співробітництва та міжнародної безпеки, стан

взаємодії та конфлікту в міжнародних системах.

3. Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших

суміжних до міжнародного співробітництва сферах.

4. Проводити підготовку, розробку та реалізацію проектів

прикладних досліджень міжнародних відносин, зовнішньої та

світової політики, особливостей розвитку національної та

регіональної безпеки.

5. Організовувати та здійснювати індивідуальні та групові

дослідницькі проекти в сфері міжнародних відносин, зовнішньої

та світової політики, регіонознавства, міжнародної безпеки та

міжнародних комунікацій.

6. Виконувати професійний усний та письмовий переклад

з/на іноземну мову, зокрема, з фахової тематики міжнародного

співробітництва, зовнішньої та світової політики, міжнародних

комунікацій, дво- та багатосторонніх міжнародних проектів.

7. Взаємодіяти з фахівцями інших галузей при розробці та

реалізації прикладних та наукових проектів в сфері міжнародного

співробітництва, міжнародної безпеки та дипломатії.

8. Організовувати та вести професійні дискусії у сфері

міжнародних відносин та зовнішньої політики.

9. Брати участь у фахових дискусіях із проблем

міжнародних відносин, зовнішньої політики та міжнародних

комунікацій, поважати опонентів та їх точки зору.

10. Доносити до фахівців та широкого загалу інформацію,

ідеї, проблеми, рішення та власний досвід з актуальних питань

міжнародних відносин і зовнішньої політики держав світу.

11. Професійно відстоювати інтереси України у різних

сферах міжнародних відносин.

12. Демонструвати здатність до подальшого навчання з

високим рівнем автономності.

13. Оцінювати результати власної роботи й відповідати за

особистий професійний розвиток.

14. Самостійно приймати рішення, бути лідером,

відповідати за командну роботу.

Формування

суджень

Успішне завершення магістерської програми передбачає

здобуття особою кваліфікації «Політолог-міжнародник,

перекладач (із зазначенням мови)» з узагальненим об'єктом

діяльності – використовувати професійно-профільовані знання й

практичні навички у сфері міжнародних відносин, суспільних

комунікацій та регіональних студій.

7 – РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Кадрове

забезпечення

100 % науково-педагогічних працівників, задіяних до

викладання циклу дисциплін, що забезпечують спеціальні

(фахові) компетентності магістра, мають наукові ступені (вчені

звання)

Матеріально-

технічне


Використання спеціалізованого програмного забезпечення:

Мультимедійний проектор InFocus LP240;

Мультимедійний проектор EPSON EMP-280;

Мультимедійний проектор EPSON EMP-S3;

Мультимедійний проектор ЕВ‒ХІІ;

Мультимедійний проектор EPSON ebU04;

Мультимедійний проектор ACER x1211k DLP Projector;

Проекційний екран Sopar;

Екран Sopar 180*180;

Екран на тринозі;

Проекційний екран Sopar 180*180;

Мультимедійна дошка INTECH M‒76.

Інформаційне та

навчально-методичне


Використання інформаційного пакету навчально-

методичних матеріалів в системі управління навчанням Moodle

СНУ імені Лесі Українки та авторських розробок науково-

педагогічних працівників.

8 – АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ

Національна

кредитна

мобільність

Національна кредитна мобільність забезпечується

двосторонніми договорами про взаємне співробітництво, обмін

студентами та професорсько-викладацьким складом між

кафедрою міжнародних відносин Чернівецького національного

університету імені Юрія Федьковича, кафедрою міжнародних

відносин і туризму Хмельницького національного університету

та кафедрою міжнародних відносин і регіональних студій

Східноєвропейського національного університету імені Лесі

Українки (м. Луцьк).

Міжнародна

кредитна

мобільність

Міжнародна кредитна мобільність забезпечується

двосторонніми договорами про взаємне співробітництво, обмін

студентами та професорсько-викладацьким складом між

Поморською академією міст Слупськ (Республіка Польща) та

Східноєвропейським національним університетом імені Лесі

Українки (м. Луцьк) щодо взаємного навчання студентів за

програмою «Подвійний диплом» ОС магістр;

взаємний обмін викладачами як гостьових професорів для

читання лекцій зі спеціалізованих дисциплін строком від 2

тижнів до 1 місяця;

між Східноєвропейським національним університетом імені

Лесі Українки та:

Вищою школою міжнародних відносин і суспільних

комунікацій у Хелмі (Республіка Польща),

Полонійною академією в Ченстохові (Республіка Польща),

Державною вищою професійною школою в Хелмі

(Республіка Польща),

Люблінським католицьким університетом Іоана Павла ІІ та

Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні

(Республіка Польща) про взаємне співробітництво,

обмін студентами та професорсько-викладацьким складом.

Балтійсько-український академічний консорціум було

створено 5 лютого 2015 р. До складу консорціуму входять:

Люблінський католицький університет імені Івана Павла ІІ

(Люблін, Польща), Вища державна професійна школа (Хелм,

Польща), Східноєвропейський національний університет імені

Лесі Українки (Луцьк, Україна).

Східноєвропейська мережа університетів була створена 7

грудня 2014 р. До складу міжнародного об’єднання вищих

навчальних закладів входять представники університетів

Польщі, Грузії, Білорусі, Молдови й України, зокрема:

Барановицький державний університет, Тбіліський державний

університет ім. Сулхан-Саба Орбеліані та ін.

Навчання

іноземних

здобувачів

вищої освіти

Іноземці, які здобули вищу освіту за першим

(бакалаврським) рівнем, можуть продовжити навчання за другим

(магістерським) рівнем за освітньою програмою 291 –

«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні

студії». При потребі абітурієнти-іноземці мають можливість

вивчати українську та російську мови на підготовчому відділенні

СНУ імені Лесі Українки.

2. ПЕРЕЛІК КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ

ТА ЇХ ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ

2.1. Перелік компонент освітньої програми

Код н/д

Компоненти освітньої програми

(навчальні дисципліни, курсові проекти (роботи),

практики, кваліфікаційна робота)

Кількість

кредитів

Форма

підсумкового

контролю

Обов’язкові компоненти освітньої програми

1. Цикл загальної підготовки

1.1. Нормативні навчальні дисципліни

ОК 1. Інтелектуальна власність 2 залік

ОК 2. Сучасні інформаційні технології у професійній

діяльності 3 залік

ОК 3. Методологія та організація наукових досліджень в

галузі 4 залік

ОК 4. Актуальні проблеми зовнішньої політики країн і

регіонів 5 іспит

ОК 5. Міжнародні системи та глобальний розвиток 5 залік, іспит

ОК 6. Міжнародна безпека 5 іспит

Разом 24

2. Цикл професійної підготовки

2.1. Нормативні навчальні дисципліни

ОК 7. Актуальні проблеми зовнішньої політики України 4 іспит

ОК 8. Актуальні проблеми міжнародних відносин 5 залік

ОК 9. Міжнародна та європейська безпека 4 іспит

ОК 10. Практикум перекладу 9 залік, іспит

ОК11. Науково-виробнича практика 6 залік

ОК 12. Асистентська практика 3 залік

ОК 13. Кваліфікаційна робота магістра 6

Разом 37

Загальний обсяг обов’язкових компонент 61

Вибіркові компоненти освітньої програми

2.2. Вибіркові навчальні дисципліни

ВБ 1.1. Сучасні соціально-економічні процеси в Україні 5 залік

ВБ 1.2. Сучасні політичні процеси в Україні

ВБ 2.1. Проблеми нерозповсюдження зброї масового

знищення 5 залік

ВБ 2.2 Військово-промисловий комплекс країн світу

Блок 1. Міжнародні відносини країн і регіонів

ВБ 3.1. Геополітичне середовище та геополітична орієнтація

країн регіону 4 іспит

ВБ 3.2. Етнологія та етнополітичні проблеми в регіоні 5 іспит

ВБ 3.3. Політико-правові системи країн регіону 5 іспит

ВБ 3.4. Національна безпека України 5 залік

Блок 2. Європейські студії

ВБ 4.1. Актуальні проблеми зовнішньої політики і дипломатії

країн Європи 4 іспит

ВБ 4.2. Етнополітичні й демографічні проблеми країн Європи 5 іспит

ВБ 4.3. Сучасний політичний розвиток і геополітична

орієнтація країн Європи 5 іспит

ВБ 4.4. Європейський вектор зовнішньої політики України 5 залік

Блок 3. Польські студії

ВБ. 5.1. Внутрішньополітичний розвиток Польщі 4 іспит

ВБ 5.2. Геополітика і геостратегія Польщі 5 іспит

ВБ 5.3. Актуальні проблеми зовнішньої політики Польщі 5 іспит

ВБ 5.4. Польща в системі сучасних міжнародних відносин 5 залік

Загальний обсяг вибіркових компонент 29

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ 90

2.2. Структурно-логічна схема освітньої програми

1 семестр

2 семестр

3 семестр

3. ФОРМА АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Атестація випускників освітньої програми спеціальності 291 – «Міжнародні

відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» проводиться у формі складання

комплексного державного іспиту з практику перекладу у другому семестрі, комплексного

державного іспиту з фахових дисциплін і захисту кваліфікаційної магістерської роботи у

третьому семестрі та завершується видачею документу встановленого зразка про

присудження йому ступеня магістра із присвоєнням кваліфікації: «Політолог-міжнародник,

перекладач (із зазначенням мови)».

Атестація здійснюється відкрито й публічно.

4. Матриця відповідності

програмних компетентностей компонентам освітньої програми

ОК

1.

ОК

2.

ОК

3.

ОК

4.

ОК

5.

ОК

6.

ОК

7.

ОК

8.

ОК

9.

ОК

10.

ОК

11.

ОК

12.

ОК

13.

ВБ

1.1

.

ВБ

1.2

.

ВБ

2.1

.

ВБ

2.2

.

ВБ

3.1

.

ВБ

3.2

.

ВБ

3.3

.

ВБ

3.4

.

ВБ

4.1

.

ВБ

4.2

.

ВБ

4.3

.

ВБ

4.

4.

ВБ

5.1

ВБ

5.2

.

ВБ

5.3

.

ВБ

5.4

.

ЗК 1 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ЗК 2 + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ЗК 3 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ЗК 4 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ЗК 5 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ЗК 6 + + + + + + + + +

ЗК 7 + + + + + + + + + + + +

ЗК 8 + + + + + + + + + +

ЗК 9 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ЗК 10 + + + + + + + + +

ЗК 11 + + + + + +

ФК 1 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 2 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 3 + + + + + + + + + +

ФК 4 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 5 + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 6 + + + + + + + +

ФК 7 + + + +

ФК 8 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 9 + + + + + + + + + + + +

ФК 10 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 11 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ФК 12 + + + + + +

5. Матриця забезпечення

програмних результатів навчання (ПРН) відповідними компонентами освітньої програми

ОК

1.

ОК

2.

ОК

3.

ОК

4.

ОК

5.

ОК

6.

ОК

7.

ОК

8.

ОК

9.

ОК

10.

ОК

11.

ОК

12.

ОК

13.

ВБ

1.1

.

ВБ

1.2

.

ВБ

2.1

.

ВБ

2.2

.

ВБ

3.1

.

ВБ

3.2

.

ВБ

3.3

.

ВБ

3.4

.

ВБ

4.1

.

ВБ

4.2

.

ВБ

4.3

.

ВБ

4.4

.

ВБ

5.1

ВБ

5.2

.

ВБ

5.3

.

ВБ

5.4

.

ПРН-1 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-2 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-3 + + + + + +

ПРН-4 + + + + + + + + + + +

ПРН-5 + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-6 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-7 + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-8 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-9 + + + + + + + + + + + + + + + + +

ПРН-10 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

6. АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН

Інтелектуальна власність

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Інтелектуальна власність» належить

до переліку нормативних навчальних дисциплін і спрямована на ознайомлення магістрів зі

складовими міжнародної системи охорони інтелектуальної власності та системою органів

управління в сфері охороні прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні;

особливостей охорони прав інтелектуальної власності у сфері культури й мистецтва;

ознайомлення зі специфікою захисту прав інтелектуальної власності.

Мета навчальної дисципліни: отримання теоретичних знань у сфері правового

регулювання суспільних відносин у сфері інтелектуальної власності, у тому числі в

міжнародно-правових аспектах, а також формування у студентів практичних навичок щодо

самостійного розв’язання проблем, пов’язаних із реалізацією норм законодавства у сфері

інтелектуальної власності.

Кількість кредитів: 2.

Форма контролю: залік.

Програмні результати навчання:

Магістр повинен знати: головні поняття та категорії інтелектуальної власності;

особливості системи правової охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності в

Україні; основні законодавчі акти в сфері інтелектуальної власності; права автора,

виконавця, виробника фонограм та аудіограм, організацій мовлення, їх спадкоємців та

правонаступників; права бібліотеки як каналу, об’єкту та суб’єкту права інтелектуальної

власності, основні функції національного органу інтелектуальної власності; статус і

структуру Всесвітньої організації інтелектуальної власності; види договірних відносин у

сфері інтелектуальної власності; порядок реєстрації об’єктів інтелектуальної власності;

особливості колективного управління правами інтелектуальної власності; підходи до оцінки

та методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності; порядок захисту особистих і

майнових прав володарів авторського та суміжного прав, специфіку бібліотечної діяльності у

системі інтелектуальної власності.

Магістр повинен вміти: орієнтуватися в нормах законодавства України з питань

інтелектуальної власності;розрізняти об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності;

визначати факт порушення прав власників об’єктів інтелектуальної власності; складати

договори на передачу майнових прав; застосовувати рекомендації національного органу

інтелектуальної власності щодо правомірності використання об’єктів інтелектуальної

власності в Інтернеті.

Мова вивчення: українська.

Термін вивчення: Дисципліна вивчається у 1 семестрі навчання за освітнім рівнем

«Магістр» в обсязі 60 годин, у тому числі 18 годин аудиторних занять (18 год. – лекційні

заняття), 4 годин консультацій, 38 години самостійної роботи.

Сучасні інформаційні технології у професійній діяльності

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Сучасні інформаційні технології у

професійній діяльності» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і

спрямована на набуття магістрантами практичних навиків та вмінь роботи у сучасних

інформаційних системах, що використовуються для забезпечення процесів автоматизації в

обліку, аналізі та прогнозування. Предметом вивчення навчальної дисципліни є операції

щодо обробки й формування політичної, соціально-економічної, аналітичної та іншої

інформації в умовах використання новітніх інформаційних систем та технологій, а також

інструментальних засобів щодо їх реалізації.



Мета навчальної дисципліни: дослідження та вивчення загальних принципів

організації та ведення політико-аналітичного аналізу щодо актуальних проблем міжнародних

відносин, зовнішньої політики України, країн і регіонів, особливостей розвитку міжнародних

і регіональних систем в умовах функціонування сучасних інформаційних систем та

технологій; опрацювання питань побудови інформаційної системи туристичного

підприємства, як основи організації і функціонування обліково-аналітичної роботи та

операцій щодо надання туристичних й екскурсійних послуг; засвоєння організації та

методології операцій щодо забезпечення економічної діяльності громадських організацій,

політичних партій, організації їх інформаційного, технічного, програмного, ергономічного та

іншого забезпечення, а також інформаційного забезпечення проведення наукових досліджень

у сфері міжнародних відносин, зовнішньої і регіональної політики, міжнародної безпеки.

Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: методику створення і використання сучасних систем і

технологій обробки аналітичної інформації в різних сферах політичної діяльності; умови

забезпечення динамічного розвитку автоматизованої системи обробки операцій щодо

забезпечення раціонального аналітично-прогностичного процесу та створення банків даних й

інформаційних систем.

Магістр повинен вміти: використовувати сучасні системи обробки політичної,

соціальної й економічної інформації з метою забезпечення організації аналітичної та

прогностичної діяльності у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій і

регіональних студій в умовах функціонування новітньої інформаційної системи;

застосовувати практичні навички роботи з різними програмними продуктами; застосовувати

необхідне інформаційне, технічне, програмне та організаційне забезпечення автоматизованої

системи аналізу та прогнозування у прикладній діяльності.




заняття, 20 год. – лабораторні заняття), 6 годин консультацій, 58 годин самостійної роботи.

Методологія та організація наукових досліджень в галузі

Анотація навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Методологія та

організація наукових досліджень в галузі» належить до переліку нормативних навчальних

дисциплін і має на меті набуття студентами теоретичних та практичних навиків із організації

та проведення науково-дослідної роботи (НДР), оформлення їх результатів, питань

класифікації наук, науково-технічного потенціалу, організації науково-дослідної діяльності,

організаційних баз наукових досліджень, основних наукових методологій, методів та

спеціальних методів досліджень. Студенти вивчають технологію наукових досліджень, види

науково-дослідної роботи, методологію та методи досліджень, планування та організацію

експериментів в НДР, економіко-математичні, картографічні та статистичні методи обробки

результатів досліджень, способи узагальнення та інтерпретації результатів досліджень,

специфіку роботи із літературними джерелами. Особлива увага приділена вивченню

методології та організації роботи над написанням повідомлень, тез, наукових доповідей і

статей, монографій та кваліфікаційної роботи магістра.

Мета навчальної дисципліни: формування у студентів комплексних знань про

науку, вмінь та навичок із питань класифікації наук, організації науково-дослідної діяльності

в Україні, основних наукових методологій та методів, спеціальних методів досліджень, про

організацію пошуку, збір необхідної наукової інформації та її обробку, про планування та організацію науково-дослідного процесу.




Магістр повинен знати: суть і зміст основних понять та категорій дисципліни;

закономірності розвитку науки; предмет і сутність науки, її головні функції; особливості

розумової праці вченого; етапи науково-дослідного процесу; порядок організації наукових

досліджень; основні бази наукових досліджень; основні положення наукових методологій;

загальні та спеціальні методи наукових досліджень.

Магістр повинен вміти: застосовувати в практичній діяльності набуті теоретико-

методологічні знання; аналізувати першоджерела та наукову літературу; оформляти

результати наукових досліджень, формулювати висновки та пропозиції; здійснювати

порівняльну характеристику основних наукових методів і методологій; проводити аналіз

теоретико-експериментальних даних та працювати з джерелами інформації; творчо

застосовувати набуті знання в процесі наукової праці.



«Магістр» в обсязі 120 годин, у тому числі 44 години аудиторних занять (44 год. – практичні

заняття), 8 годин консультацій, 68 годин самостійної роботи.

Актуальні проблеми зовнішньої політики країн і регіонів

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Актуальні проблеми зовнішньої

політики країн та регіонів» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і

спрямована на ознайомлення магістрів з особливостями розвитку сучасних політичних

процесів на світовій арені, основними тенденціями міжнародного життя, ключовими

проблемами сучасної світової політики та зовнішньої політики країн і регіонів світу.

Мета навчальної дисципліни: сприяти формування у студентів системи теоретичних

знань, вмінь та практичних навичок щодо сучасної світової політичної системи; структури

зовнішньополітичного процесу; особливостей політичних процесів і проблем у сучасному

світі; вивчення нових тенденції в сучасній світовій системі та європейському континенті;

дослідження актуальних проблем світової та регіональної політики, міжнародної безпеки;

розгляд регіональної специфіки сучасних міжнародних відносин; виявлення проблем

зовнішньої політики країн Європи та інших регіонів світу.


Форма контролю: іспит.


Магістр повинен знати: зміст поняття «зовнішня політика»; характерні риси

зовнішньополітичного курсу країн Європи, Америки, Азії та ін.; основні етапи

зовнішньополітичного курсу країн Європи, Азії та Африки, Латинської Америки, США та

інших світових та регіональних геополітичних центрів на сучасному етапі. Магістр повинен вміти: об’єктивно аналізувати ситуацію, яка склалася в країні та її

вплив на зовнішню політику держави; порівнювати та проводити паралелі між історичними передумовами та сучасним станом зовнішньої політики окремих країн і регіонів світу; орієнтуватися у подіях на міжнародній арені; аналізувати їх вплив на прийняття рішень й зовнішньополітичні зміни. На основі отриманих теоретичних і практичних знань сформувати навики самостійного аналізу зовнішньополітичних курсів країн і регіонів світу.




заняття, 30 год. ‒ семінарські заняття), 10 годин консультацій, 88 годин самостійної роботи.

Міжнародні системи та глобальний розвиток

Анотація навчальної дисципліни. Навчальний курс «Міжнародні системи та

глобальний розвиток» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і

спрямований на ознайомлення магістрів зі змістом понять «міжнародні системи» і

«глобальний розвиток», елементами та ієрархією міжнародних систем, рівнями структури

міждержавних відносин, особливостями сучасного глобального розвитку, критеріями

типізації міжнародних систем, особливостями функціонування та типами контролю їх,

підходами до дослідження міжнародних систем та глобального розвитку, специфікою

сучасного світового порядку та світової системи міжнародних відносин.

Мета навчальної дисципліни: сприяти формуванню у студентів системи

теоретичних знань, вмінь та практичних навичок щодо сучасних міжнародних систем,

формування навичок й умінь дослідження міжнародних систем різного таксономічного рангу

та особливостей сучасного глобального розвитку.


Форма контролю: залік, іспит.

Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: глобальні проблеми розвитку людства; основні компоненти,

властивості, функції, типи та види міжнародних систем; еволюцію розвитку міжнародних

систем; причини формування, головні положення, зміст і структуру кожної із політичної

систем минулого; специфіку функціонування сучасної міжнародної системи, її проблеми та

перспективи глобального розвитку.

Магістр повинен вміти: об’єктивно аналізувати особливості функціонування

сучасних міжнародних систем та специфіку глобального розвитку світової геополітичної

системи; класифікувати країни світу й міжнародні системи за різними ознаками; аналізувати

сучасну геополітичну систему за ходом основних політичних процесів в окремих країнах,

регіонах і світі загалом; визначати основні проблеми міждержавних відносин у регіонах і

світі загалом та давати їм оцінку; прогнозувати хід політичного розвитку у світі.


Термін вивчення: Дисципліна вивчається у 1 та 2 семестрах навчання за освітнім

рівнем «Магістр» в обсязі 150 годин, у тому числі 70 годин аудиторних занять (40 год. –

лекційні заняття, 30 год. ‒ семінарські заняття), 10 годин консультацій, 70 годин самостійної

роботи.

Міжнародна безпека

Анотація навчальної дисципліни. Навчальний курс «Міжнародна безпека»

належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і спрямований на ознайомлення

магістрів зі змістом поняття «міжнародна безпека» на різних рівнях територіальної взаємодії

міжнародних акторів та еволюції її розвитку. Вона передбачає вивчення основних форм,

видів, компонентів та структури міжнародної безпеки, а також основні історичні форми, що

склалися в ході розвитку міжнародної та європейської безпеки. Навчальна дисципліна

розглядає співвідношення між національною та регіональною безпекою; умови та чинники

формування й розвитку сучасної міжнародної та європейської безпеки; сучасні виклики та

загрози міжнародній та регіональній системі безпеки, а також вивчає існуючі безпекові

структури різних рівнів та проблеми забезпечення міжнародної безпеки на сучасному етапі.

Мета навчальної дисципліни: отримання теоретичних знань у сфері міжнародного

безпекознавства, формування у студентів практичних навичок щодо аналізу існуючих

міжнародних систем безпеки та визначення проблем їхнього функціонування.




Магістр повинен знати: зміст поняття «міжнародна безпека», її форми й види,

компоненти і структуру; умови забезпечення національної та регіональної безпеки;

принципи формування систем безпеки в сучасному зовнішньополітичному середовищі;

еволюцію та закономірності формування європейської, регіональної й міжнародної безпеки;

класифікацію форм і видів регіональної та міжнародної безпеки; механізми формування

системи безпеки в регіоні та світовому масштабі, а також їх основні протиріччя; проблеми

встановлення й функціонування систем безпеки на всіх рівнях; специфіку функціонування

регіональних (колективних форм) безпеки та засоби їх реалізації; можливі загрози безпеці на

міжнародному, національному й регіональному рівнях; стан забезпечення безпеки в країнах

Європи й світу; пріоритети національної безпеки держав; основні проблеми підтримання

безпеки у Європі та світі.

Магістр повинен уміти: аналізувати умови та чинники формування й розвитку систем

міжнародної та європейської безпеки; визначати проблеми системи міжнародної та

європейської безпеки; порівнювати системи регіональної й глобальної безпеки відповідно до

змін міжнародної політичної ситуації на різних рівнях; прогнозувати нові тенденції, форми

та напрями впровадження регіональної та глобальної безпеки.


Термін вивчення: дисципліна вивчається у 1 семестрі навчання за освітнім рівнем

«Магістр» в обсязі 150 годин, у тому числі 54 аудиторних годин (24 год. – лекційні заняття та

30 год. – семінарські заняття), 10 год. консультацій, 86 год. самостійної роботи.

Актуальні проблеми зовнішньої політики України


політики України» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і спрямована

на ознайомлення магістрів з позиціюванням України в сучасному міжнародному середовищі;

актуальними проблемами зовнішньополітичної діяльності України на сучасному етапі;

визначенням національних інтересів України у співробітництві з країнами Європи, Азії,

Африки, Латинської Америки; аналізом проблем співробітництва України з ЄС і НАТО, а

також особливостями співпраці з міжнародними організаціями.

Мета навчальної дисципліни: вивчення концептуальних засад зовнішньої політики

України, зовнішньополітичної діяльності із забезпеченню її національних інтересів у

міжнародних відносинах; формування у студентів практичних навичок аналізу міжнародних

подій та їх впливу на зовнішню політику України.




Магістр повинен знати: нормативно-правові документи щодо формування основних

напрямів зовнішньої політики України; концептуальні засад зовнішньої політики України;

місце України у системі сучасних міжнародних відносин; проблеми та перспективи

реалізації її основних напрямів зовнішньої політики, шляхи їх вирішення; історію

становлення, проблеми та перспективи розвитку двостороннього співробітництва України з

державами світу; проблеми та перспективи становлення й розвитку співробітництва України

з міжнародними та регіональними організаціями.

Магістр повинен вміти: аналізувати міжнародні події з позиції їх впливу на

міжнародний імідж України; визначати зовнішньополітичні пріоритети України; оцінювати

проблеми і перспектив реалізації національних інтересів України; збирати, систематизувати

інформацію, здійснювати порівняльний аналіз та використовувати її у практичній діяльності;

аналізувати основні положення концептуальних документів у сфері зовнішньої політики;

визначати ефективність діяльності державних інститутів відповідно до національних

інтересів України; формулювати позицію України з актуальних проблем сучасних

міжнародних відносин.




заняття, 16 – семінарські заняття), 8 годин консультацій, 76 годин самостійної роботи.

Актуальні проблеми міжнародних відносин

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Актуальні проблеми міжнародних

відносин» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів з теоретичними аспектами розвитку міжнародних відносин,

розглядає існуючі й можливі міжнародні системи, міжнародні конфлікти та пошук можливих

шляхів їх врегулювання; міжнародний порядок та формування сучасного глобального

світового порядку. Також простежено особливості зовнішньої політики України, а саме:

участь України в міжнародних відносинах країн Європи та Азії, енергетична безпека

України, зміна векторів зовнішньої політики України.

Мета навчальної дисципліни: засвоєння студентами теоретичних концептуальних

підходів розбудови міжнародних відносин, формування критичного ставлення до процесів і

подій міжнародного життя, вироблення практичних навичок аналізу суспільно-політичної

ситуації в країні, регіоні, міжнародних відносинах загалом.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: сучасні теорії міжнародних відносин; характеризувати

основних учасників міжнародних відносин; природу конфліктів і основні напрями співпраці

у міжнародних відносинах; цілі, інтереси та засоби їх досягнення учасників міжнародних

відносин; міжнародний порядок; процеси глобалізації та глобальні проблеми як фактор

посилення взаємодії світу; проблеми інституційно-правового регулювання міжнародних

відносин.

Магістр повинен вміти: характеризувати поняття і категорії теорії міжнародних

відносин; виокремлювати та аналізувати проблеми міжнародних відносин; систематизувати

основні напрямки дослідження міжнародних відносин; визначати фактори впливу учасників

міжнародного життя; виділяти типи і структурні елементи міжнародних відносин; виділяти

закономірності, стандарти у сфері міжнародних відносин; оцінювати роль держави у

міжнародних відносинах; визначати історичні типи міжнародного порядку.




заняття, 14 – семінарські заняття), 10 годин консультацій, 106 години самостійної роботи.

Міжнародна та європейська безпека

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Міжнародна та європейська

безпека» належить до переліку нормативних навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів зі змістом поняття «міжнародна безпека» на різних рівнях

територіальної взаємодії міжнародних акторів та еволюції її розвитку. Вона передбачає

вивчення основних форм, видів, компонентів та структури міжнародної безпеки, вивчає її

основні історичні форми, що склалися в ході розвитку міжнародної та європейської безпеки.

Навчальна дисципліна розглядає співвідношення між національною та регіональною

безпекою; головні умови та чинники формування й розвитку сучасної міжнародної та

європейської безпеки; сучасні виклики та загрози міжнародній та регіональній системі

безпеки, а також вивчає існуючі безпекові структури різних рівнів та головні проблеми

забезпечення міжнародної безпеки.

Мета навчальної дисципліни: отримання теоретичних знань у сфері міжнародного

безпекознавства, формування у студентів практичних навичок щодо аналізу існуючих

міжнародних систем безпеки та визначення проблем їхнього функціонування.




Магістр повинен знати: зміст поняття «міжнародна безпека», її форми, види,

компоненти і структуру; умови забезпечення національної та регіональної безпеки;

принципи формування систем безпеки в сучасному зовнішньополітичному середовищі;

еволюцію та закономірності формування європейської регіональної й міжнародної безпеки;

класифікацію форм і видів регіональної та міжнародної безпеки; механізми формування

системи безпеки в регіоні та світовому масштабі, а також його основні протиріччя; основні

проблеми встановлення і функціонування систем безпеки на всіх рівнях; специфіку

функціонування регіональних (колективних форм) безпеки та засоби їх реалізації; основні

можливі загрози безпеці на національному й регіональному рівнях; стан забезпечення

безпеки в будь-якій країні Європи і світу; пріоритети національної безпеки держав; основні

проблеми підтримання безпеки у Європі та світі.

Магістр повинен уміти: аналізувати умови і чинники формування й розвитку систем

міжнародної та європейської безпеки; визначати основні проблеми системи міжнародної та

європейської безпеки; порівнювати системи регіональної і глобальної безпеки відповідно до

змін міжнародної політичної ситуації на різних рівнях; прогнозувати нові тенденції, форми і

напрями впровадження регіональної та глобальної безпеки.




16 год. – семінарські заняття), 8 год. – консультації, 76 год. – самостійної роботи.

Практикум перекладу

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Практикум перекладу» належить до

переліку нормативних навчальних дисциплін і спрямована на ознайомлення магістрів з

особливостями усного та письмового перекладу соціально-політичних, країнознавчих,

регіонознавчих, економічних, ділових, науково-технічних, публіцистичних та інших текстів,

із принципами адекватної передачі тексту оригіналу на українську мову та навпаки, з

прийомами усного та письмового перекладу, лексичними та граматичними особливостями

при перекладі та специфікою виконання індивідуальних завдань із перекладу оригінальних

статей наукового змісту.

Мета навчальної дисципліни: формування систематизованих знань щодо

практичного усного та письмового перекладу з іноземної мови на українську мову й навпаки,

формування у студентів практичних навичок самостійного розв’язання проблем, пов’язаних

із практикою усного й письмового перекладу різноманітних текстів із української мови на

іноземну мову й навпаки.


Форма контролю: залік, іспит, комплексний державний іспит.

Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: різні лексичні явища (термінологічну лексику, неологізми,

власні назви, фразеологізми, атрибутивні іменникові сполучення зі своєї спеціальності), що

становлять труднощі при перекладі та способи їх передачі з іноземної на рідну мову і з рідної

– на іноземну; складні граматичні явища та структури, характерні для іноземної мови та

шляхи перекладу їх за допомогою різних видів перекладу: дослівного, адекватного,

реферативного, описового, антонімічного тощо.

Магістр повинен вміти: давати адекватний усний та письмовий переклад текстів

різних видів як з української мови на іноземну, так і з іноземної на українську; аналізувати

оригінальні іншомовні тексти, враховуючи лексичні та граматичні труднощі,

використовуючи набуті знання з даної дисципліни.


Термін вивчення: Дисципліна вивчається у 1 та 2 семестрах навчання за освітнім

рівнем «Магістр» в обсязі 270 годин, у тому числі 140 годин аудиторних занять (140 год. –

семінарські заняття), 18 годин консультацій, 112 годин самостійної роботи.

Сучасні соціально-економічні процеси в Україні

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Сучасні соціально-економічні

процеси в Україні» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів із тенденціями соціально-економічних процесів України на

сучасному етапі; вивчення особливостей розвитку національної економіки та її

конкурентоспроможності на світовому ринку; проблем ринку праці, соціального захисту та

економічної безпеки України.

Мета навчальної дисципліни: формування систематизованих знань у галузі

сучасних тенденцій соціально-економічного розвитку України, проблем економічного

зростання в країні, вивчення шляхів вирішення проблем соціальної та економічної

модернізації суспільства в умовах глобалізації.




Магістр повинен знати: специфіку функціонування та основні проблеми розвитку

галузей народного господарства України; динаміку основних макроекономічних показників

в Україні протягом останніх років; основні загрози економічній безпеці України; особливості

сучасних демографічних процесів в Україні; територіальну та соціальну характеристику

сучасних міграційних потоків; специфіку проблем зайнятості та боротьби з безробіттям в

Україні; сучасні особливості розвитку та основні проблеми вдосконалення та реформування

невиробничої сфери; особливості регіональної політики України на сучасному етапі.

Магістр повинен вміти: аналізувати сучасні проблеми економічного зростання в

Україні; характеризувати демографічні процеси, соціальну та етнічну структуру населення; визначати рівень розвитку та проблеми функціонування окремих галузей господарства

України; оцінювати динаміку ВВП України за останні роки та здійснювати порівняльний аналіз із аналогічними показниками сусідніх держав; проводити аналіз проблем міжнародної

заборгованості України та перспективи її ліквідації; визначати недоліки та напрями вдосконалення системи управління процесами економічного зростання.




заняття, 16 год. – семінарські заняття), 10 годин консультацій, 104 години самостійної

роботи.

Сучасні політичні процеси в Україні

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Сучасні політичні процеси в

Україні» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів із теоретичними та практичними аспектами функціонування

вітчизняної політичної системи, ключовими проблемами, що характеризують її сучасний

стан, перспективи розвитку та реформування.

Мета навчальної дисципліни: отримання знань про основні політико-правові

інститути України (парламент, уряд, глава держави, судова влада, партійна система, виборча

система, громадські організації, територіальне представництво й місцеве самоврядування),

зв’язки між ними та аналіз їх функціонування у вітчизняних умовах.




Магістр повинен знати: суть поняття «політико-правова система», структуру

політико-правової системи держави та суспільства, формування та функціонування політико-

правових інститутів України, проблеми та перспективи реформування політичних інститутів

та системи в цілому, зміст, особливості та специфіку новітніх політичних процесів в Україні.

Магістр повинен вміти: орієнтуватися в нормах законодавства України з питань

функціонування основних політичних інститутів та органів влади; здійснювати аналіз рівня

ефективності функціонування політичної системи сучасної України; виділяти її особливості

у порівнянні зі світовим досвідом; робити прогнози та рекомендації щодо удосконалення та

реформування політичної системи України; виділяти ключові ризики та загрози

функціонування вітчизняної політичної системи; аналізувати політичні процеси та

з’ясовувати їхню сутність та специфіку прояву; розробляти сценарії й прогнозувати розвиток

політичних процесів.


Термін вивчення: Дисципліна вивчається в 3 семестрі навчання за освітнім рівнем


заняття, 16 ‒ семінарські заняття), 10 годин консультацій, 104 години самостійної роботи.

Проблеми нерозповсюдження зброї масового знищення

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Проблеми нерозповсюдження зброї

масового знищення» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована

на ознайомлення магістрів зі змістом поняття «нерозповсюдження зброї масового

знищення», «роззброєння» та «конверсія» на різних рівнях територіальної взаємодії та

еволюції. Вона передбачає вивчення основних видів зброї масового знищення та ядерну

зброю як основний вид масового ураження населення й різні способи та методи запобігання

розповсюдженню та застосуванню зброї масового знищення, а також діяльність ООН та

інших міжнародних організацій у сфері протидії розповсюдженню зброї масового ураження.

Дисципліна розглядає міжнародну політику в сферах нерозповсюдження зброї масового

знищення та існуючі національні та регіональні стратегії боротьби проти зброї масового

ураження.

Мета навчальної дисципліни: отримання теоретичних знань щодо

нерозповсюдження зброї масового знищення, формування практичних навичок аналізу

існуючих національних та регіональних стратегій, а також світового міжнародного досвіду

боротьби проти поширення та використання зброї масового знищення.




Магістр повинен знати: види й форми зброї масового знищення; ключові поняття

пов’язані з контролем за розповсюдженням зброї масового знищення; основні види зброї

масового знищення; історичний досвід регулювання питань, пов’язаних із проблемами

розповсюдження зброї масового знищення; методи та форми контролю за розповсюдженням

зброї масового знищення; фактори, що впливають на рівень урегульованості питань

контролю за розповсюдженням зброї масового знищення; стан розвитку міжнародної

співпраці у сфері розбудови колективної системи контролю за розповсюдженням зброї

масового знищення; перспективи розширення регіонального і міжрегіонального військово-

політичного співробітництва в сфері контролю за розповсюдженням зброї масового

знищення.

Магістр повинен вміти: аналізувати умови та чинники міжнародної

зовнішньополітичної ситуації, які пов’язані із нерозповсюдженням зброї масового знищення;

визначати основні проблеми процесу роззброєння та конверсії, а також нерозповсюдженням

зброї масового знищення у регіонах світу; порівнювати процеси роззброєння та

нерозповсюдженням зброї масового знищення у різних країнах та регіонах світу;

прогнозувати нові тенденції у процесах роззброєння та нерозповсюдженням зброї масового

знищення.




22 год. – семінарські заняття), 10 год. – консультації, 88 год. – самостійної роботи.

Військово-промисловий комплекс країн світу

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Військово-промисловий комплекс

країн світу» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів із закономірностями та особливостями функціонування військово-

промислового комплексу країн світу, інституційними механізмами управління ним.

Розглянуто внутрішньо- та зовнішньополітичні, економічні, соціальні та екологічні аспекти

виробництва та продажу озброєнь країнами світу.

Мета навчальної дисципліни: формування теоретичних і практичних знань щодо

особливостей та закономірностей функціонування військово-промислового комплексу країн

світу, розвитку та механізмів реалізації державної та міжнародної політики у сфері озброєнь.




Магістр повинен знати: структуру військово-промислового комплексу держави;

розвиток та сучасний стан військово-промислового комплексу провідних країн світу, країн-

членів НАТО та сучасної України; воєнно-промислові монополії країн світу та їх

спеціалізацію; лобіювання інтересів ВПК у країнах світу; проблеми реформування ВПК;

особливості конверсії військово-виробничих підприємств.

Магістр повинен вміти: оцінювати потенціал військово-промислового комплексу

країн світу; проводити аналіз програм військово-технічного співробітництва країн світу; визначати тенденції на регіональному та світовому ринках зброї; підготувати інформаційні,

аналітичні огляди ВПК країн світу; визначати стратегічні напрями розвитку ВПК; актуальні проблеми вдосконалення та конверсії ВПК країн світу.



«Магістр» в обсязі 150 годин, у тому числі 52 години аудиторних занять (30 год. – лекційні

заняття, 22 год. – семінарські заняття), 10 годин консультацій, 88 годин самостійної роботи.

Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн регіону

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Геополітичне середовище та

геополітична орієнтація країн регіону» належить до переліку вибіркових навчальних

дисциплін і спрямована на ознайомлення магістрів із особливостями формування

геополітичного середовища і геополітичної орієнтації країн певного регіону, їх особливості

на сучасному етапі.

Мета навчальної дисципліни: вивчення ролі і значення геополітичного середовища,

його вплив на формування і здійснення геополітичної орієнтації країн регіону, її

взаємопов’язаність із зовнішньою політикою конкретної країни.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: зміст понять «геополітичне середовище», «геополітична

орієнтація країни», їх класифікацію; історію формування та особливості сучасного

геополітичного середовища країн певного регіону світу, вплив цього середовища на вибір і

здійснення геополітичної орієнтації країн регіону; її взаємопов’язаність з національними

інтересами, політичними та економічними пріоритетами, рівнем розвитку суспільства.

Магістр повинен вміти: аналізувати формування і стан сучасного геополітичного

середовища країн певного регіону світу; характеризувати зміст і особливості геополітичної

орієнтації країн регіону; визначати геополітичні пріоритети країн регіону; передбачати зміну

геополітичного середовища, прогнозувати коригування, зміну геополітичної орієнтації країн

регіону та вплив цих процесів на розвиток міжнародних відносин.




заняття 12 – семінарські заняття), 8 годин консультацій, 84 години самостійної роботи.

Етнологія та етнополітичні проблеми в регіоні

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Етнологія та етнополітичні

проблеми в регіоні» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів з основними термінами та поняттями етнології та етнополітики;

сучасною демографічною ситуацією в регіоні; демографічною політикою країн ЄС; етнічною

структурою суспільства краї регіону; національними та етнічними меншинами;

особливостями сучасних етнічних процесів і міжетнічних відносин в регіоні; міграційна

політика і ситуація в регіоні; іммігрантські общини в країнах регіону. Особлива увага

акцентується на етнополітичних проблемах регіону: сепаратизмі в країнах ЄС; ольстерській,

баскській, корсиканській і фламандській проблемах. Розглядаються шляхи вирішення

етнополітичних проблем.

Мета навчальної дисципліни: отримання теоретичних знань у сфері етнополітики та

ознайомлення з практичними аспектами розвитку демографічної, міграційної політики в

країнах ЄС.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: основні поняття і терміни етнополітики; суть, принципи,

напрями і методи демографічної, соціальної, етнонаціональної та міграційної політики країн

регіону; суть, історію та сучасний стан розвитку етнополітичних проблем і міжетнічних

конфліктів у країнах регіону; шляхи вирішення етнополітичних проблем в регіоні.

Магістр повинен вміти: розрізняти цілі, завдання і методи здійснення

етнонаціональної політики країн; характеризувати етнополітичну ситуацію в регіоні і

окремих країнах; оцінювати перспективи розвитку етнополітичної ситуації в регіоні.




заняття), 10 годин консультацій, 98 години самостійної роботи.

Політико-правові системи країн регіону

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Політико-правові системи країн

регіону» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів зі поняттями і категоріями політико-правових систем, структурою і

функціями гілок влади країн регіону, їх державним устроєм, особливостями функціонування

органів місцевого самоврядування.

Мета навчальної дисципліни: отримання знань про особливості формування,

функціонування та трансформацію політико-правових систем країн регіону.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: основні поняття політико-правових систем; партійну систему

та основні політичні партії країн регіону; виборчу систему та структуру парламентів країн

регіону; особливості функціонування органів виконавчої влади та місцевого самоврядування

країн регіону; державний устрій країн регіону; статус і повноваження керівництва держави,

особливості функціонування засобів масової інформації в країнах регіону.

Магістр повинен вміти: аналізувати політико-правові системи країн регіону; давати

оцінку політичних партій країн регіону, їх виборчих програм, коаліцій, блоків, створених

ними; розрізняти форми правління і державного устрою країн регіону.




16 год. – семінарські заняття), 10 годин консультацій, 104 години самостійної роботи.

Національна безпека України

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Національна безпека України»

належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на ознайомлення

магістрів з поняттям та змістом системи національної безпеки України, аспектами і

підходами до формування її національної безпеки, сучасні пріоритети політики національної

безпеки України, а також з проблемами удосконалення нормативно-правової бази у сфері

національної безпеки.

Мета навчальної дисципліни: отримання знань про систему національної безпеки

України, законодавство України щодо забезпечення національної безпеки; розуміння

проблем функціонування національної безпеки України на сучасному етапі та адаптації

Збройних сил України до стандартів НАТО.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: нормативно-правову базу у сфері національної безпеки

України; виклики і загрози національній безпеці України; зміст і стан економічної,

інформаційної, соціальної, військової, екологічної безпеки країни; зміни у системі

національної безпеки держави в умовах збройної агресії РФ на Сході України і проведення

АТО; концепції і доктрини національної безпеки країн регіону.

Магістр повинен вміти: володіти понятійним апаратом дисципліни; аналізувати

політичну, військову, економічну, екологічну функціональні сфери національної безпеки;

розглядати національну безпеку України в умовах локальних, регіональних і міжнародних

конфліктів, її участі і позиції щодо них; характеризувати проблеми національної безпеки

України в умовах глобалізації, регіоналізації та співпраці з НАТО; орієнтуватись у

національних оборонних доктринах країн регіону.





Актуальні проблеми зовнішньої політики і дипломатії країн Європи


політики і дипломатії країн Європи» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін

і спрямована на ознайомлення магістрів з векторами та пріоритетами зовнішньої політики і

дипломатії країн Європи, зовнішньополітичними стратегіями та дипломатичною практикою

європейських країн.

Мета навчальної дисципліни: формування знань про історичні етапи становлення та

основні напрями зовнішньої політики країн Європи; вектори їхньої зовнішньополітичної

стратегії; актуальні проблеми формування, проведення та узгодження зовнішньої політики

країн-членів Європейського Союзу та країн Європи; місце країн Європи в сучасних

конфліктах та міжнародних відносинах загалом; сучасні зовнішньополітичні стратегії та

дипломатичні відносини європейських країн.




Магістр повинен знати: історичні етапи становлення зовнішньої політики та

дипломатії країн Європи; актуальні проблеми здійснення зовнішньої політики європейських

країн в мирний час та під час локальних, регіональних та міжнародних конфліктів та в

умовах глобалізації; особливості встановлення і підтримки дипломатичних відносин

країнами Європи; відображення стратегічних інтересів та пріоритетів країн Європи у

зовнішній політиці та дипломатії.

Магістр повинен вміти: оцінювати зовнішню політику та дипломатію країн

континенту на різних історичних етапах міжнародних відносин; стежити за процесами та

подіями у світовій політиці й пов’язувати їх із напрямами зовнішньої політики та роботою

дипломатичних місій і представництв європейських країн; аналізувати заяви представників

дипломатичного корпусу; прогнозувати можливі зміни у зовнішньополітичній стратегії

європейських країн, розвитку дипломатичних відносин.





Етнополітичні й демографічні проблеми країн Європи

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Етнополітичні й демографічні

проблеми країн Європи» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і

спрямована на ознайомлення магістрів з етнополітичними, демографічними процесами і

проблемами в країнах Європи, особливостями проведення етнополітики в країнах Європи,

впливом на неї міграційної кризи, спричиненої міжнародними конфліктами у інших країнах

світу.

Мета навчальної дисципліни: формування знань про етнополітичні й демографічні

особливості країн Європи на певному історичному етапі розвитку міжнародних відносин;

формування та вплив етнонаціональної політики цих країн на їх внутрішню і зовнішню

політику, стан міжнародних відносин загалом; взаємозв’язок етнополітичних і

демографічних проблем з соціальним, економічним, політичним становищем країни.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: історичні етапи становлення етнонаціональної політики країн

Європи; вплив на її формування й реалізацію державних лідерів, політичних партій,

міжнародної ситуації загалом; практичні кроки з реалізації завдань етнополітики у країнах

регіону; причини і наслідки демографічної ситуації у країнах Європи, залучення інших країн

світу до вирішення актуальних етнополітичних та демографічних проблем країн Європи.

Магістр повинен вміти: давати оцінку етнополітичного і демографічного становища

країн Європи на певному історичному етапі розвитку міжнародних відносин; аналізувати

вплив етнонаціональної політики країн континенту на їх внутрішню і зовнішню політику;

пояснити зміни нормативно-правової бази Європейського Союзу, законодавства окремих

країн Європи щодо проведення етнонаціональної політики на континенті та у регіонах світу;

пропонувати розв’язання етнополітичних і демографічних проблем країн регіону;

прогнозувати виникнення міграційних криз.



«Магістр» в обсязі 150 годин, у тому числі 42 години аудиторних занять (28 год. – лекційні

заняття, 14 – семінарські заняття), 10 годин консультацій, 98 годин самостійної роботи.

Сучасний політичний розвиток і геополітична орієнтація країн Європи

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Сучасний політичний розвиток і

геополітична орієнтація країн Європи» належить до переліку вибіркових навчальних

дисциплін і спрямована на ознайомлення магістрів з особливостями розвитку сучасних

політичних процесів в Європі, політичними системами країн Європи, основними

тенденціями їх зовнішньої політики, геополітичними процесами в регіоні та геополітичною

орієнтацією країн Європи.

Мета навчальної дисципліни: сприяти формуванню у студентів системи

теоретичних знань, вмінь та практичних навичок щодо сучасних політичних систем країн

Європи; формуванню практичних навичок аналізу політичних процесів і проблем сучасного

політичного розвитку країн Європи; ознайомлення з зовнішньополітичними орієнтирами та

пріоритетами європейських країн, їх геополітичною стратегією, проблемами та

перспективами реалізації їх геополітичних курсів.




Магістр повинен знати: зміст понять «політична система», «політичний процес»,

«геополітична орієнтація», «геополітична стратегія»; характерні риси політичного розвитку

країн Європи; особливості політичних систем країн Європи; основні тенденції політичного

розвитку країн Європи; зовнішньополітичні цілі та місце європейських країн у системі

геополітичних зв’язків та процесів.

Магістр повинен вміти: об’єктивно аналізувати ситуацію, яка склалася в країні та її

вплив на зовнішню політику держави; порівнювати та проводити паралелі між історичними

передумовами та сучасним станом зовнішньої політики окремих країн і регіонів Європи;

орієнтуватися у подіях і процесах в сучасній Європі; аналізувати їхній вплив на прийняття

рішень й зовнішньополітичні зміни. На основі отриманих теоретичних і практичних знань

сформувати навики самостійного аналізу внутрішньої та зовнішньої політики європейських

країн, геополітичних векторів геостратегії країн Європи.




заняття, 16 год. ‒ семінарські заняття), 10 годин консультацій, 104 години самостійної

роботи.

Європейський вектор зовнішньої політики України

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Європейський вектор зовнішньої

політики України» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів з: нормативно-правовим та інституційним забезпеченням

євроінтеграційного курсу України; основними сферами співробітництва України та ЄС;

особливостями формування та реалізації європейського вектора зовнішньої політики

України на сучасному етапі; національними інтересами України у співробітництві з ЄС;

особливостями політичного, торгівельно-економічного, гуманітарно-культурного

співробітництва України з країнами Європи; проблемами та перспективами реалізації

європейського вектора зовнішньої політики України.

Мета навчальної дисципліни: вивчення концептуальних засад європейського

вектора зовнішньої політики України, зовнішньополітичної діяльності нашої держави із

забезпечення її національних інтересів у співробітництві з країнами Європи та ЄС;

формування у студентів практичних навичок аналізу співробітництва ЄС та України.




Магістр повинен знати: нормативно-правові документи формування європейського

вектора зовнішньої політики України; місце України в європейській системі міжнародних

відносин; проблеми та перспективи реалізації національних інтересів України у

співробітництві з ЄС; історію становлення, проблеми та перспективи розвитку

співробітництва України з країнами Європи; проблеми та перспективи становлення і

розвитку співробітництва України з ЄС.

Магістр повинен вміти: аналізувати міжнародні події з позицій їх впливу на імідж

України в Європі; визначати зовнішньополітичні пріоритети України у співробітництві з

країнами Європи; оцінювати проблеми і перспективи реалізації національних інтересів

України на європейському континенті; збирати, систематизувати інформацію щодо

співробітництва України з країнами Європи, здійснювати порівняльний аналіз та

використовувати її у практичній діяльності; аналізувати основні положення концептуальних

документів щодо реалізації європейського вектора зовнішньої політики України;

формулювати позицію України з актуальних проблем співробітництва нашої держави з

країнами Європи.


Термін вивчення: Дисципліна вивчається в 3 семестрі навчання за освітнім рівнем



Внутрішньополітичний розвиток Польщі

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Внутрішньополітичний розвиток

Польщі» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів із сукупністю дій державних органів влади Республіки Польща,

спрямованих на розв’язання певних внутрішньополітичних проблем, регулювання

суспільних відносин, цілеспрямоване забезпечення стабільності у державі, а також

цілісності, взаємозв’язку та взаємодії окремих сфер внутрішньої політики.

Мета навчальної дисципліни: формування базових знань про сучасну суспільно-

політичної ситуацію та основні етапи розвитку внутрішньої політики Республіки Польща.




Магістр повинен знати: основні етапи внутрішньополітичного розвитку Польщі,

історичні, нормативно-правові засади формування її внутрішньої політики, роль політичних

еліт, партій і лідерів у здійсненні внутрішньої політики країни, суть, хід і наслідки

проведення реформ у різних сферах внутрішньої політики, забезпечення

внутрішньополітичної стабільності, громадянської злагоди в суспільстві, шляхи подолання

системних і внутрішньополітичних криз у польському суспільстві, розвиток взаємодії

держави й громадянського суспільства в незалежній Польщі, вплив внутрішньої політики

Польщі на її міжнародні відносини.

Магістр повинен вміти: характеризувати внутрішньополітичну ситуацію в Республіці

Польщі, визначати роль політичних інститутів, еліт і лідерів у забезпеченні

внутрішньополітичного розвитку Польщі, аналізувати загрози внутрішньополітичній безпеці

країни, інтерпретувати політичні, економічні та соціокультурні процеси в Польщі,

працювати з різними джерелами інформації, розробляти прогнози щодо подальшого перебігу

політичних подій у країні. Мова вивчення: українська.



заняття, 12 год. – семінарські заняття), 8 годин консультацій, 84 години самостійної роботи.

Геополітика і геостратегія Польщі

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Геополітика і геостратегія Польщі»

належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на ознайомлення

магістрів із теоретичними засадами геополітики та геоекономіки, розширення знань щодо

геополітичної ситуації в межах досліджуваної країни; формування уявлення про

співвідношення сил у світовій геополітиці та геоекономіці та місце на геополітичній карті

сучасності Польщі; аналіз характерних рис та проблемних питань геополітики Польщі.

Мета навчальної дисципліни: вивчення особливостей сучасної геополітичної

ситуації в межах регіону Центрально-Східної Європи, аналіз передумов і чинників

формування геополітики та геостратегії Польщі, формування у студентів знань про

характерні риси та проблеми геополітики та геостратегії Польщі, вивчення особливостей

реалізації геополітичних та геостратегічних інтересів Республіки Польща.



Програмні результати навчання: Магістр повинен знати: об’єктно-предметне поле геополітики; суть поняття

геополітична ситуація та геополітична орієнтація; передумови та чинники формування

геополітичної ситуації в межах досліджуваної країни; характерні риси сучасної

геополітичної та геостратегічної ситуації в Польщі та її проблеми; особливості геополітичної

орієнтації і геополітичні доктрини Польщі; основні вектори геостратегії Польщі.

Магістр повинен вміти: розкривати зміст основних концепцій геополітики;

представляти сучасну геополітичну та геоекономічну картину світу та місце в ній Польщі;

аналізувати регіональні геополітичні та геоекономічні проблеми у світі та застосовувати

методи регіонального геополітичного аналізу; оцінювати геополітичне та геоекономічне

положення Польщі; оцінювати сучасний стан та проблеми геополітичної орієнтації Польщі.





Актуальні проблеми зовнішньої політики Польщі


політики Польщі» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і спрямована на

ознайомлення магістрів з теоретичними й концептуальними основами зовнішньої політики

Польщі, дослідження історичного розвитку її зовнішньополітичної діяльності, ґрунтовний

аналіз сучасного стану зовнішньої політики Польщі, проблем забезпечення її національних

інтересів у сучасних міжнародних відносинах.

Мета навчальної дисципліни: формування базових знань про систему регіональних

міжнародних відносин і механізм вироблення зовнішньої політики Польщі; розуміння

глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, закономірностей і особливостей

утворення сучасної політичної карти світу; ознайомлення студентів із найважливішими

проблемами зовнішньої політики Польщі на сучасному етапі.




Магістр повинен знати: особливості системного та комплексного підходу в

дослідженні зовнішньополітичної діяльності Польщі; визначати місце Польщі в міжнародних

відносинах країн Європи й світу; добирати, систематизувати й аналізувати

зовнішньополітичну інформацію про актуальні проблеми зовнішньої політики Польщі;

загальну схему характеристики міжнародної діяльності Польщі; зовнішньополітичні

пріоритети Польщі; стратегію й тактику зовнішньополітичної діяльності країни; актуальні

проблеми сучасної зовнішньої політики Польщі.

Магістр повинен вміти: аналізувати головні проблеми зовнішньої політики Польщі та

міжнародних відносин та шляхи їх вирішення; аналізувати події, факти, документи з історії

міжнародних відносин і зовнішньої політики Польщі; узагальнювати й систематизувати

здобутий досвід зовнішньої політики Польщі; виділяти у взаємовідносинах Польщі з іншими

країнами закономірності та випадковості; узагальнювати, оцінювати, використовувати досвід

минулого для сучасного й майбутнього розвитку Польщі; вести наукову дискусію;

застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань.




заняття, 16 год. – семінарські заняття), 10 годин консультацій, 104 години самостійної

роботи.

Польща в системі сучасних міжнародних відносин

Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна «Польща в системі сучасних

міжнародних відносин» належить до переліку вибіркових навчальних дисциплін і

спрямована на ознайомлення магістрів з місцем, роллю, впливом і значенням Республіки

Польща у сучасних міжнародних відносинах та світовій політиці.

Мета навчальної дисципліни: вивчення системи сучасних міжнародних відносин і

механізмів вироблення зовнішньої політики Польщі; ознайомлення з векторами зовнішньої

політики Польщі на сучасному етапі, проблемами її реалізації та перспективами зовнішньої

політики; роль і значення місця Польщі в сучасній системі міжнародних відносин;

включення і роль Польщі у формуванні сучасних міжнародних стратегій; дослідження

позиції Польщі щодо співпраці з провідними державами світу і регіону, співробітництво

Республіки Польща з міжнародними організаціями.




Магістр повинен знати: зміст основних понять і категорій системи міжнародних

відносин; особливості сучасної системи міжнародних відносин; місце і роль Польщі у

сучасній системі міжнародних відносин та у світовій політиці; основні вектори зовнішньої

політики Польщі; проблеми та перспективи зовнішньої політики Польщі; участь Польщі в

інтеграційних та глобалізаційних процесах; економічну та політичну потужність Польщі на

міжнародній арені.

Магістр повинен вміти: користуватись поняттями і термінологією теорії

міжнародних відносин; аналізувати систему сучасних міжнародних відносин; визначати

місце Польщі у сучасній системі міжнародних відносин; оцінювати роль Польщі у сучасних

міжнародних відносинах; виділяти переваги та слабкі сторони зовнішньої політики Польщі

на міжнародній арені; формулювати наукові судження щодо участі країни в процесах

міграції та глобалізації; аналізувати участь Польщі в сучасній політичній та економічній

міжнародній ситуації; визначати основних партнерів країни на міжнародній арені.





Керівник проектної групи А. А. Моренчук

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ · 2018-12-03 ·...

Documents