Міністерства освіти і науки...

Запорізький національний університетМіністерства освіти і науки України

Електронне наукове фахове видання«Юридичний науковий електронний журнал»

№ 2, 2018

Електронний журнал включений до переліку електронних фахових видань Українина підставі Наказу МОН України від 21 листопада 2013 року № 1609,

а також до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus International (Республіка Польща)

Запорізький національний університетЗапоріжжя 2018

Удк 34(05)ББк 67я5

Юридичний науковий електронний журнал – електронне наукове фахове видання юридичного факультету Запорізького національного університету

РЕдакційНа кОлЕгія:

головний редактор:

коломоєць Тетяна Олександрівна – доктор юридичних наук, професор

Заступник головного редактора:

Бондар Олександр григорович – доктор юридичних наук, доцент

Відповідальний секретар:

Віхляєв Михайло Юрійович – доктор юридичних наук, доцент

Члени редакційної колегії:

дугенець Олександр Сергійович – доктор юридичних наук, професор (Російська Федерація);Биргеу Михайло Михайлович – доктор юридичних наук, професор (Республіка Молдова);Севрюков Олександр Павлович – доктор юридичних наук, професор (Російська Федерація);ібрагімов Соліджон ібрагімович – доктор юридичних наук (Республіка Таджикистан);Сильченко Микола Володимирович – доктор юридичних наук, професор (Республіка Білорусь);Манн Томас – доктор юридичних наук, професор (Федеральна Республіка Німеччина);колпаков Валерій костянтинович – доктор юридичних наук, професор;кузьменко Оксана Володимирівна – доктор юридичних наук, професор;Бевзенко Володимир Михайлович – доктор юридичних наук, професор;Мельник Роман Сергійович – доктор юридичних наук, професор;Миколенко Олександр іванович – доктор юридичних наук, професор;Озерський ігор Володимирович – доктор юридичних наук, доцент;Приймаченко дмитро Володимирович – доктор юридичних наук, професор;лук’янець дмитро Миколайович – доктор юридичних наук, доцент;Берлач анатолій іванович – доктор юридичних наук, професор;калюжний Ростислав андрійович – доктор юридичних наук, професор;курило Володимир іванович – доктор юридичних наук, професор;Шишка Роман Богданович – доктор юридичних наук, професор;дудоров Олександр Олексійович – доктор юридичних наук, професор;лукашевич Віталій григорович – доктор юридичних наук, професор;Батанов Олександр Васильович – доктор юридичних наук, професор;лютіков Павло Сергійович – доктор юридичних наук, доцент;Верлос Наталя Володимирівна – кандидат юридичних наук;ганзенко Олександр Олександрович – кандидат юридичних наук, доцент;Макаренков Олексій леонідович – кандидат юридичних наук;Ткалич Максим Олегович – кандидат юридичних наук, доцент.

Рекомендовано до опублікування вченою радоюЗапорізького національного університету,

протокол № 10 від 27.04.2018 р.

4

№ 2/2018♦

ЗМіСТРОЗділ 1 ТЕОРія Та іСТОРія дЕРжаВи і ПРаВа; іСТОРія ПОліТиЧНих і ПРаВОВих УЧЕНькалєніченко л.і. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗАХОДАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ................................................................................................................. 12колодяжна В.В., кислюк Р.л. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ СУДІВ ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА (1566–1795) .................................................................. 16Письменна О.П. ЗМІСТ ТА ВИТОКИ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА ЯК СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ ................................................................................. 20Риндюк В.і. УПОРЯДКУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА: ДО СПІВВІДНОШЕННЯ З ДЕЯКИМИ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИМИ ПОНЯТТЯМИ .................................................................................... 24Слинько д.В. ПРОЦЕСУАЛІЗАЦІЯ ПРАВА У ФРАНЦІЇ ТА НІМЕЧЧИНІ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ..................................................................................................................................... 28

РОЗділ 2 кОНСТиТУційНЕ ПРаВО; МУНіциПальНЕ ПРаВОграбчук я.і. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТ ПОПЕРЕДНЬОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ........................................................................................................................ 32дронгаль а.М. ДЖЕРРІМЕНДЕРІНГ: СУТЬ МАНІПУЛЯТИВНОЇ «ВИБОРЧОЇ ГЕОМЕТРІЇ» ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ..................................................................................................................................... 36Прогонна О.О. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕФЕРЕНДУМУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ........................................................................................................................................ 38Cус М.С. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ ЯК ФОРМИ ПЕРЕДВИБОРНОЇ АГІТАЦІЇ .............................................................................................................. 42Тетянич а.Т. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ.............................................................................................................. 46Турецька я.П. ЩОДО СТАДІЇ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ПРО НАДАННЯ ОСОБІ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ .......................................................................................... 50

РОЗділ 3 циВільНЕ ПРаВО і циВільНий ПРОцЕС; СіМЕйНЕ ПРаВО; МіжНаРОдНЕ ПРиВаТНЕ ПРаВОаксютіна а.В., Олійник я.а. ЗАСОБИ ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ .......................................................................................................... 54Басанська Н.В. АЛІМЕНТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПОДРУЖЖЯ ............................................................................. 57Буряк я.я. ПОРЯДОК НАДАННЯ АДВОКАТОМ БЕЗОПЛАТНОЇ ВТОРИННОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ .......................................................................................... 60дутко а.О. РЕПРОДУКТИВНІ ПРАВА НЕПОВНОЛІТНІХ СЕРЕД ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ДІТЕЙ ............................................................................................ 63іващенко В.В. САМОЗАХИСТ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ ..................................................................................... 66кодинець а.О. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ: ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ............................................................................. 69Менів л.д. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ............................................................. 73Топоркова М.М. ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ ГАЗОПОСТАЧАННЯ ПОБУТОВОМУ СПОЖИВАЧУ ........................................................................................... 77

5

Юридичний науковий електронний журнал♦

РОЗділ 4 гОСПОдаРСькЕ ПРаВО, гОСПОдаРСькО-ПРОцЕСУальНЕ ПРаВОПетруненко я.В. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ЗАСТОСУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ .............................................................................. 81Челебій-кравченко Ю.к. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЗА ПОХІДНИМ ПОЗОВОМ .............................................................................................. 85

РОЗділ 5 ТРУдОВЕ ПРаВО; ПРаВО СОціальНОгО ЗаБЕЗПЕЧЕННягерман к.Ю. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ СВОБОДИ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ПРИ ВИНИКНЕННІ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН ........................................................................................... 89купіна л.Ф. СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА ...................................................................................................... 93Уварова Н.В. ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ СПОРІВ ............................... 96

РОЗділ 6 ЗЕМЕльНЕ ПРаВО; агРаРНЕ ПРаВО; ЕкОлОгіЧНЕ ПРаВО; ПРиРОдОРЕСУРСНЕ ПРаВОЗагурський О.Б. ДО ПИТАННЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ............................................................................................. 100кирєєва і.В. ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ РОСЛИННОГО СВІТУ ЯК РІЗНОВИДУ ЗАГАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ........................................................................... 104Миронов В.В., Ткачук а.і. ЕВОЛЮЦІЯ У СФЕРІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ ........................................... 107

РОЗділ 7 адМіНіСТРаТиВНЕ ПРаВО і ПРОцЕС; ФіНаНСОВЕ ПРаВО; іНФОРМаційНЕ ПРаВОандрійченко Н.С. КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТА ЗАХИСТУ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ЇЇ РЕФОРМУВАННЯ ............................................................................................................................. 111іванців д.З. ДЕЯКІ АСПЕКТИ НЕОДНОЗНАЧНОСТІ ПРАКТИКИ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ ПРИ ТРАНЗИТІ ТА ТИМЧАСОВОМУ ВВЕЗЕННІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ОСОБИСТОГО КОРИСТУВАННЯ З ІНОЗЕМНОЮ РЕЄСТРАЦІЄЮ .................................................................. 115коломоєць Т.О., кукурудз Р.О. ПОДАРУНОК ДЛЯ ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ: ЧИ ДОЦІЛЬНА ДЕТАЛЬНА ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ................................................................................. 119коміссаров С.а. ВЗАЄМОДІЯ ПОЛІЦІЇ Й НАСЕЛЕННЯ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПРАВОПОРЯДКУ: МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ ........................................................................................................................................ 123константий О.В. ДО ПИТАННЯ ДОСУДОВОГО ЗАХИСТУ СУБ’ЄКТИВНИХ ПРАВ ОСОБИ В ПУБЛІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИНАХ В УКРАЇНІ ......................................................................................... 127крикавська і.В. КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД ..................................................................................... 131логвиненко М.і., дем’яненко О.С. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ З КАДРАМИ В ПЕРІОД РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ .................................................................. 134

6

№ 2/2018♦

Миргород-карпова В.В. ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ В УКРАЇНІ» ........................................................................................................ 137Міщенко Т.М. РОЛЬ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У СИСТЕМІ ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ, ЩО СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ КОРУПЦІЙНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ .............................................................................. 141Панова О.О. ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ............................................................................................... 144Пахомова а.О. ЗАКОНОДАВЧІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОЇ ОСВІТИ ФРАНЦІЇ ................................................................................................................................... 147Раімов Р.і., Пасічник а.В. ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОГО ІНТЕРЕСУ ............................................................ 150Рєзнік О.М. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ .......................................................................................... 154Сіротченков д.Ю. ЗАСТОСУВАННЯ АБО ВИКОРИСТАННЯ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ ПРАЦІВНИКАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ЯК ГАРАНТІЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ .................................................................................................................... 158Стрельченко О.г. ГЕНЕЗИС КАТЕГОРІЇ «МЕТОДОЛОГІЯ» У СФЕРІ ОБІГУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ............................................................................................................... 160Турчин В.Е. ВДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ НЕРУХОМОСТІ В УКРАЇНІ .......................................................................................... 163Шульга Є.В. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ ......................................................................................................................... 168ярема О.г. СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ У ПРАВООХОРОННІЙ СФЕРІ .................................................................................................................................. 172

РОЗділ 8кРиМіНальНЕ ПРаВО Та кРиМіНОлОгія; кРиМіНальНО-ВикОНаВЧЕ ПРаВОгуртовенко О.л. ОБМЕЖЕННЯ ЗНАЧИМОСТІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА І ПРАВОМІРНІ БАЛАНСИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ .................................................................................... 176данильченко Ю.Б. СПЕЦІАЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ ......................... 183Завадська а.Т. ПРИВАТНІ ПЕНІТЕНЦІАРНІ УСТАНОВИ: ДОЦІЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ....................................................................................................... 186коробка О.С. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЗАСУДЖЕНИХ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОСТУПУ УКРАЇНИ .............................................................................. 189Павленко Т.а. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «НЕПРАВОМІРНА ВИГОДА» ................................................................................................................................... 193Сорока С.О., Марко С.і. ПРОТИДІЯ НАРКОМАНІЇ І НАРКОЗЛОЧИНОСТІ .................................................. 197Ткачова О.В., Науменко к.В. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КІБЕРЗЛОЧИНЦЯ ....................... 200яїцька д.і. КРИМІНАЛІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНІ .................................................. 204

РОЗділ 9кРиМіНальНий ПРОцЕС Та кРиМіНаліСТика; СУдОВа ЕкСПЕРТиЗа; ОПЕРаТиВНО-РОЗШУкОВа діяльНіСТьглидер и.В. ПРАВИЛА НАЗНАЧЕНИЯ НАКАЗАНИЯ В УГОЛОВНОМ ПРОЦЕССЕ ИЗРАИЛЯ .................. 209Зіньковський і.П. ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧОГО ПРИ НЕПРИБУТТІ ПІДОЗРЮВАНОГО НА ВИКЛИК .......................................................................................... 212Скрипник д.О. ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ............................................................................................................. 215

7


РОЗділ 10СУдОУСТРій; ПРОкУРаТУРа Та адВОкаТУРад’яченко Н.О. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РАДИ ПРОКУРОРІВ УКРАЇНИ ................................................................................................................................. 219кібець В.О. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЛОВОДСТВА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУДУ ......................................................................................................................... 222

РОЗділ 11МіжНаРОдНЕ ПРаВОгригоренко а.О. ПЕРЕВАГА ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДПИСУ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ПРИВАТНОПРАВОВИХ ВІДНОСИН В АСПЕКТІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ .................................................................................................................. 225денисенко С.і. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СПРОЩЕННЯ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР У СФЕРІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В КРАЇНАХ АСЕАН .......................................... 229Окладна М.г., Майданік С.В. ПРАВОВІ ОСНОВИ СПІЛЬНОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТА БЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЄС ............................................................................................................................. 233Перестюк Н.М. АНГЛОСАКСОНСЬКИЙ ТРАСТ КРІЗЬ ПІДВАЛИНИ ПРАВА СПРАВЕДЛИВОСТІ: ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД ................................................................................................................................................ 237Пономаренко М.В. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ІНСТИТУТУ ЗАСТЕРЕЖЕНЬ ДО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ........................................................................................................................... 243Чернявський а.л. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У РАМКАХ КАТЕГОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ .................................... 247

РОЗділ 12ФілОСОФія ПРаВагайворонюк Н.В. З ІСТОРІЇ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ: ЛОН ФУЛЛЕР ПРО МОРАЛЬНІСТЬ ПРАВА ........................................................................................................... 252

РОЗділ 13акТУальНі ПиТаННя ЮРиСПРУдЕНціЇіванов і.Є. ШЛЯХИ ПЕРЕЙНЯТТЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ЩОДО ПРОВАДЖЕНЬ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ .............................................. 255Спицька л.В. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПУБЛІЧНО-СЕРВІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ........................... 258

8

№ 2/2018♦

CONTENTSSECTION 1 THEORY AND HISTORY OF THE LAW AND THE STATE; HISTORY OF POLITICAL AND LEGAL DOCTRINESKalienichenko L.I. PROVISION OF LEGAL RESPONSIBILITY REALIZATION BY MEASURES OF NATIONAL POLICY ................................................................................................................. 12Kolodiazhna V.V., Kysliuk R.L. THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE SYSTEM OF STATE COURTS OF VOLHYNIAN VOIVODESHIP (1566–1795) ..................................................................... 16Pysmenna O.P. CONTENTS AND CUTS OF INTERESTING THE RIGHT AS A COMPOSITION LEGAL DISCUSSION ............................................................................................................ 20Ryndiuk V.I. ORGANIZATION OF LEGISLATION: TO THE CORRELATION WITH SOME THEORETICAL-LEGAL CONCEPTS ................................................................................................. 24Slynko D.V. PROCESSUALIZATION OF RIGHTS IN FRANCE AND GERMANY IN THE MEDIUM-ENVIRONMENT .......................................................................................................................... 28

SECTION 2 CONSTITUTIONAL LAW; MUNICIPAL LAWHrabchuk Ya.I. THE CABINET OF MINISTERS OF UKRAINE AS A SUBJECT OF PREVIOUS CONSTITUTIONAL CONTROL ....................................................................................................... 32Dronhal A.M. GERRYMANDERING: THE ESSENCE OF MANIPULATIVE «ELECTORAL GEOMETRY» AND WAYS OF ITS OVERCOMING ....................................................................... 36Prohonna O.O. COMPARATINE ANALYSIS OF LEGAL REGULATION OF THE REFERENDUM IN FOREIGN COUNTRIES ......................................................................................................................................... 38Cus M.S. ACTUAL PROBLEMS OF LEGAL REGULATION OF POLITICAL ADVERTISEMENT AS THE FORM OF PRE-ELECTION CAMPAIGN .................................................................................................... 42Tetianych A.T. THEORETICAL AND LEGAL ASPECTS OF EXERCISING CONTROL OVER ACTIVITIES OF POLITICAL PARTIES .......................................................................................................... 46Turetska Ya.P. REGARDING THE STAGE OF CONSIDERATION OF THE APPLICATION ON THE PROVISION OF PERSON STATUS OF THE REFUGEE IN UKRAINE’S LEGISLATION ................................................................................................ 50

SECTION 3 CIVIL LAW AND CIVIL PROCESS; FAMILY LAW; INTERNATIONAL PRIVATE LAWAksiutina A.V., Oliinyk Ya.A. MEANS OF EVIDENCE IN CIVIL LEGAL PROCEEDINGS OF UKRAINE ....... 54Basanska N.V. ALIMENTARY OBLIGATIONS OF THE MARRIED COUPLES .................................................... 57Buriak Ya.Ia. PROCEDURE FOR PROVISION OF SECURITY SECONDARY LEGAL AID IN THE CIVIL PROCESS ............................................................................................................................................. 60Dutko A.O. REPRODUCTIVE RIGHTS OF MINORS AMONG PERSONAL NON-PROPERTY RIGHTS OF CHILDREN ......................................................................... 63Ivashchenko V.V. SELF-DEFENSE IN CIVIL LAW ................................................................................................... 66Kodynets A.O. CONTRACTUAL RELATIONS IN THE FIELD OF PROVIDING INFORMATION SERVICES: LEGAL NATURE AND LEGISLATIVE REGULATION ............................................................................................ 69Meniv L.D. RAW REGULATION OF LEGAL RESPONSIBILITY FOR VIOLATION OF CONSUMER RIGHTS: PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT ......................................................................... 73Toporkova M.M. LEGAL NATURE OF GAS SUPPLY CONTRACT FOR HOUSEHOLD CONSUMER ............. 77

9


SECTION 4ECONOMIC LAW; ECONOMIC PROCEDURAL LAWPetrunenko Ya.V. THE CLASSIFICATION OF PRINCIPLES OF ECONOMIC AND LEGAL MEANS APPLICATION FOR EFFECTIVE USE OF PUBLIC FUNDS ENSURANCE ................... 81Chelebii-Kravchenko Yu.K. GENERAL OVERVIEW OF PARTICIPANTS OF A LEGAL PROCEEDING BROUGHT BY A DERIVATE CLAIM ....................................................................... 85

SECTION 5LABOUR LAW; SOCIAL SECURITY LAWHerman K.Iu. REALIZATION OF THE PRINCIPLE OF FREEDOM OF LABOR CONTRACT IN THE EVENT OF A LABOR LAW RELATIONSHIP .............................................................................................. 89Kupina L.F. SOCIAL AND ECONOMIC FACTORS THAT SHAPE THE CONDITIONS FOR THE EFFECTIVENESS OF LABOR LAW ......................................................................................................... 93Uvarova N.V. CHARACTERISTICS OF SUBJECTS OF COLLECTIVE LABOR DISPUTES ............................... 96

SECTION 6LAND LAW; AGRARIAN LAW;ENVIRONMENTAL LAW; NATURAL RESOURCE LAWZahurskyi O.B. TO THE QUESTION OF OPTIMIZATION OF THE STATE ENVIRONMENTAL POLICY OF UKRAINE ............................................................................................................. 100Kyrieieva I.V. LEGAL PRECONDITIONS OF REALIZING GENERAL USE OF FLORA OBJECTS AS A TYPE OF GENERAL EXPLOITATION OF NATURAL RESOURCES ........................................................... 104Myronov V.V., Tkachuk A.I. EVOLUTION IN THE FIELD OF NORMATIVE LEGAL REGULATION OF LAND PROTECTION IN UKRAINE .................................................................................................................... 107

SECTION 7ADMINISTRATIVE LAW AND PROCESS;FINANCIAL LAW; INFORMATION LAWAndriichenko N.S. STUFFING OF THE SECURITY SERVICE OF UKRAINE AS A SUBJECT OF PROTECTION OF THE STATE FINANCIAL SYSTEM IN CONDITIONS OF ITS REFORM ......................... 111Ivantsiv D.Z. SOME ASPECTS OF AMBIGUOUSNESS OF PRACTICE OF BRINGING IN TO ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY OF PHYSICAL PERSONS FOR VIOLATION OF CUSTOMS REGULATIONS AT A CUSTOMS REGIME OF TRANSIT AND A CUSTOMS REGIME OF THE TEMPORARY IMPORT OF TRANSPORT VEHICLES OF THE PERSONAL USE WITH FOREIGN REGISTRATION .............................. 115Kolomoiets T.O., Kukurudz R.O. GIFT FOR A PUBLIC SERVANT: WHETHER DETAILED LEGAL REGULATION IS EXPEDIENT ............................................................................ 119Komissarov S.A. INTERACTION OF POLICE AND POPULATION AS STRATEGIC DIRECTION OF ORGANS OF LAW ENFORCEMENT: INTERNATIONAL ASPECT ................................................................. 123Konstantyi O.V. TO THE QUESTION OF PROBLEM PROTECTION OF THE SUBJECTIVE PERSONAL RIGHTS IN THE PUBLIC-RELATIONAL RELATIONS IN UKRAINE ............ 127Krykavska I.V. CONFLICTS OF INTEREST IN ACTIVITIES OF LOCAL SELF-GOVERNMENTS AND LOCAL COUNCIL’S DEPUTIES ....................................................................................................................... 131Lohvynenko M.I., Demianenko O.S. THE ROLE AND VALUE OF WORK WITH STAFF, IN CONDITIONS OF REFORM OF THE BODIES OF THE NATIONAL POLICE OF UKRAINE ........................ 134Myrhorod-Karpova V.V. FEATURES OF UKRAINE’S COOPERATION WITH INTERNATIONAL FINANCIAL ORGANIZATIONS AND PERSPECTIVES OF ACCEPTING THE LAW ON INTERNATIONAL FINANCES IN UKRAINE .................................................................................. 137Mishchenko T.M. THE ROLE OF PERSONNEL PROVIDERS OF LAW-ENFORCEMENT BODIES IN THE SYSTEM OF CONTROLLED ORGANIZED CRIME, COMPLIED WITH CORRUPTION RELATIONS ...................................................................................................... 141

10

№ 2/2018♦

Panova O.O. CONTENT OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL RELATIONS IN THE SPHERE OF ENSURING PUBLIC SAFETY ................................................................................................ 144Pahomova A.O. LEGISLATIVE FEATURES OF THE REGULATION OF AGRARIAN EDUCATION IN FRANCE ............................................................................................................... 147Raimov R.I., Pasichnyk A.V. PECULIARITIES OF PUBLIC INTEREST ................................................................ 150Rieznik O.M. HISTORICAL AND LEGAL ANALYSIS OF THE ACTIVITIES OF UKRAINE’S LAW ENFORCEMENT AGENCIES FOR THE PROVISION OF FINANCIAL AND ECONOMIC SECURUTY OF THE STATE ....................................................................................................... 154Sirotchenkov D.Yu. EMPLOYMENT OR USE OF A FIREARM BY NATIONAL POLICE OFFICERS AS A GUARANTEE OF PERSONAL SECURITY ..................................................................................................... 158Strelchenko O.H. GENESIS OF THE CATEGORY «METHODOLOGY» OF KNOWLEDGE IN THE FIELD OF DRUG CIRCULATION ................................................................................................................ 160Turchyn V.E. IMPROVEMENT OF THE QUALITY OF THE REAL ESTATE REGISTRATION SYSTEM IN UKRAINE .................................................................................................................. 163Shulha Ye.V. THEORETICAL AND LEGAL APPROACHES TO THE DEFINITION OF THE SYSTEM OF ADMINISTRATIVE SETTLEMENTS ................................................................................... 168Yarema O.H. SOCIAL EFFICIENCY OF STATE SERVICE IN LAW ENVIRONMENT ....................................... 172

SECTION 8CRIMINAL LAW AND CRIMINOLOGY; PENAL LAWHurtovenko O.L. RESTRICTION OF SIGNIFICANCE OF CRIMINAL LAW AND LAWFUL BALANCES IN CRIMINAL LAW ................................................................................................... 176Danylchenko Yu.B. SPECIAL-CRIMINOLOGICAL MEASURES TO COUNTER TERRORISM ......................... 183Zavadska A.T. PRIVATE PENITENTIARY INSTITUTIONS: ADVISABILITY OF IMPLEMENTATION IN UKRAINE ......................................................................................... 186Korobka O.S. ACTUAL PROBLEMS OF OBSERVANCE OF CONVICTED PERSON’S RIGHTSIN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION OF UKRAINE ..................................................................... 189Pavlenko T.A. SOME ASPECTS OF THE LEGISLATIVE DEFINITION OF THE CONCEPT «UNCERTAINTY BENEFIT» ...................................................................................................................................... 193Soroka S.O., Marko S.I. COUNTERACTION TO DRUG ABUSE AND DRUG-RELATED CRIMES .................. 197Tkachova O.V., Naumenko K.V. CRIMINOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE CEBERCRIMINALS ..... 200Yaitska D.I. CRIMINALIZATION OF DOMESTIC VIOLENCE IN UKRAINE ...................................................... 204

SECTION 9CRIMINAL PROCESS AND FORENSIC SCIENCE;FORENSIC EXAMINATION; OPERATIVELY-SEARCH ACTIVITYGlider I.V. RULES FOR IMPOSING PUNISHMENT IN THE CRIMINAL PROCESS OF ISRAEL ...................... 209Zinkovskyi I.P. INVESTIGATOR’S POWERS IN CASE OF A SUSPECT’S FAILURE TO ARRIVE UPON SUMMON .................................................................................................................................... 212Skrypnyk D.O. LEGAL POSITIONS OF THE SUPREME COURT IN CRIMINAL PROCEDURE: CONCEPT, FEATURES AND CLASSIFICATION ..................................................................................................... 215

SECTION 10JUDICATURE; PUBLIC PROSECUTION AND ADVOCACYDiachenko N.O. ORDER OF FORMATION OF STRUCTURE AND POWER OF COUNCIL OF PUBLIC PROSECUTORS OF UKRAINE .................................................................................... 219Kibets V.O. ORGANIZATION OF RECORD KEEPING AS A COMPONENT OF EFFECTIVE COURT ACTIVITY ........................................................................................................................... 222

11


SECTION 11INTERNATIONAL LAWHryhorenko A.O. ADVANTAGES AND DISADVANTAGES OF USING THE ELECTRONIC SIGNATURE IN E-COMMERCE IN INTERNATIONAL PRIVATE-LAW RELATIONS ................................................................................................ 225Denysenko S.I. INTERNATIONAL AND LEGAL ASPECTS OF SIMPLIFICATION AND HARMONIZATION OF CUSTOMS PROCEDURES IN THE FIELD OF INTERNATIONAL TRADE IN THE COUNTRIES OF NAFTA ................................................ 229Okladna M.H., Maidanik S.V. LEGAL BASIS OF THE EU COMMON FOREIGN AND SECURITY POLICY ........................................................................................................................................... 233Perestiuk N.M. COMMON LAW TRUST IN LIGHT OF THE EQUITY MAXIMAS: HISTORICAL OVERVIEW .......................................................................................................................................... 237Ponomarenko M.V. CURRENT PROBLEMS OF THE INSTITUTE OF WARNINGS TO INTERNATIONAL AGREEMENTS ...................................................................................................................... 243Cherniavskyi A.L. THEORETICAL PRINCIPLES OF DETERMINING THE PLACE OF INTERNATIONAL LEGAL RESPONSIBILITY WITHIN THE CATEGORY OF LEGAL LIABILITY.................................................................................................. 247

SECTION 12PHILOSOPHY OF LAWHaivoroniuk N.V. FROM THE HISTORY OF PHILOSOPHICAL AND LEGAL THOUGHT: L. FULLER ABOUT MORALITY OF LAW ................................................................................................................ 252

SECTION 13URGENT ISSUES OF JURISPRUDENCEIvanov I.Ye.WAYS OF TRANSFER OF EXTERNAL EXPERIENCE IN PROCEEDINGS IN ADMINISTRATIVE PROSECTS.......................................................................................... 255Spytska L.V. ADMINISTRATIVE AND LEGAL REGULATION OF THE REALIZATION OF PUBLIC-SERVICE ACTIVITY BY LOCAL GOVERNMENT BODIES ............................................................ 258

12

№ 2/2018♦

РОЗділ 1 ТЕОРія Та іСТОРія дЕРжаВи і ПРаВа;

іСТОРія ПОліТиЧНих і ПРаВОВих УЧЕНь

УДК 340.0; 340.1

ЗаБЕЗПЕЧЕННя РЕаліЗаціЇ ЮРидиЧНОЇ ВідПОВідальНОСТі ЗахОдаМи НаціОНальНОЇ ПОліціЇ

PROVISION OF LEGAL RESPONSIBILITY REALIZATION BY MEASURES OF NATIONAL POLICY

калєніченко л.і., к. ю. н., доцент,

доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету № 1Харківський національний університет внутрішніх справ

Автор визначає та аналізує можливість і необхідність застосування поліцейських заходів на кожній стадії реалізації юридичної від-повідальності.

Доведено, що реалізація всіх стадій юридичної відповідальності, у випадку вчинення суб’єктом права правопорушення, в тій чи іншій мірі пов’язана із застосуванням превентивних та примусових поліцейських заходів.

Ключові слова: відповідальність, юридична відповідальність, заходи Національної поліції, поліцейські заходи.

Автор определяет и анализирует возможность и необходимость применения полицейских мер на каждой стадии реализации юри-дической ответственности.

Доказано, что реализация всех стадий юридической ответственности, в случае совершения субъектом права правонарушения, в той или иной степени связана с применением превентивных и принудительных полицейских мер.

Ключевые слова: ответственность, юридическая ответственность, меры Национальной полиции, полицейские меры.

The author defines and analyzes the possibility and necessity of using police measures at each stage of legal responsibility implementation.It is proved that the realization of all stages of legal responsibility, in case of committing an offender, is in one way or another linked with the

use of preventive and coercive police measures.Preventive police measures to some extent determine the probability of legal liability, and, consequently, the beginning of its stage. The emer-

gence of the first stage of legal liability - the emergence of grounds for bringing legal liability to a certain extent depends on the effectiveness of preventive police measures. The stage of bringing to legal responsibility and its establishment is closely linked to the enforcement, enforcement process. The tasks of the second stage of legal liability are achieved through the use of preventive and coercive measures by the National Police.

The fact of using police measures at the stage of legal responsibility depends on the type of punishment. In some cases, the police, through preventive and enforcement measures, ensure the implementation of legal liability.

Key words: responsibility, legal responsibility, measures of the National Police, police measures.

Юридична відповідальність тісно пов’язана з діяль-ністю правоохоронної системи в цілому та Національної поліції зокрема.

Реалізація всіх стадій юридичної відповідальності (ви-никнення підстав для притягнення до юридичної відпові-дальності, притягнення до юридичної відповідальності та її встановлення, настання юридичної відповідальності) в тій чи іншій мірі безпосередньо залежить від діяльності Національної поліції. Працівники Національної поліції наділені широким колом державно-владних повноважень та поліцейських заходів, які є гарантією реалізації норм юридичної відповідальності та притягнення винної особи до відповіді за незаконні протиправні діяння. При цьому кожна стадія реалізації юридичної відповідальності забез-печується низкою властивих для неї поліцейських заходів.

В юридичній науковій літературі стадії юридичної відповідальності на загальнотеоретичному рівні дослі-джували: Б.Т. Базильов, М.В. Вітрук, М.В. Задніпровська, Д.А. Ліпінський, Б.Л. Назаров, О.Ф. Скакун, Р.Л. Хачату-ров, М.Д. Шиндяпіна та ін.

Правила та підстави застосування поліцейських захо-дів були предметом наукових досліджень: С.І. Браткова, С.М. Кавуна, Л.П. Коваленка, А.Т.Комзюка, Т.П. Мінки, А.О. Погребиської, Ю.С. Рябова та ін.

Проте спеціальних загальнотеоретичних наукових до-сліджень забезпечення реалізації юридичної відповідаль-ності заходами Національної поліції на сьогодні немає.

У зв’язку із цим у даній науковій статті автор поставив за мету: визначити та проаналізувати можливість і необхід-ність застосування поліцейських заходів на кожній стадії реалізації юридичної відповідальності.

Аналіз положень розділу V Закону України «Про На-ціональну поліцію» свідчить про те, що всю сукупність поліцейських заходів законодавець умовно поділяє на дві основні групи: превентивні поліцейські заходи та поліцей-ські заходи примусу.

Звернімо одразу увагу на те, що в юридичній літерату-рі превентивні (адміністративно-попереджувальні) заходи визначають як заходи профілактичного (запобіжного) ха-рактеру, що спрямовані на попередження правопорушень, забезпечення правопорядку в економічній сфері, боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями та епізоотіями, а також на запобігання та ліквідацію негативних наслідків під час інших надзвичайних подій (перевірка документів, різні види огляду, обмеження руху транспорту, пішоходів тощо) [1, с. 76]; або як нормативні вказівки, що містяться в дис-позиціях норм права, реалізація яких здійснюється в при-мусовому порядку суворо на законних підставах уповно-важеними органами держави (їх представниками) в разі настання певних обставин з метою попередження право-порушень і забезпечення громадської безпеки [2, с. 45].

Спираючись на визначення превентивних заходів, вва-жаємо за доцільне відмітити, що дана група поліцейських заходів здійснюється, перш за все, задля профілактики

13


правопорушень і з метою запобігання «самій можливос-ті доведення незаконного наміру на початкових стадіях» [3, с. 61]. Сутність превентивних поліцейських заходів по-лягає в застосуванні поліцейськими «комунікативних за-ходів щодо особи без залучення фізичної сили, спеціаль-них засобів або вогнепальної зброї» [3, с. 61].

Таким чином, превентивні поліцейські заходи засто-совуються з метою: по-перше, профілактики правопо-рушень; по-друге, запобігання правопорушення на стадії готування до нього; по-третє, припинення правопору-шення у період вчинення протиправних діянь [4, с. 82–85].

Основним призначенням превентивних поліцейських за-ходів є, з одного боку, припинення протиправної поведінки та мінімізація збитків, а з іншого – недопущення вчинення нових правопорушень. Застосовуючи превентивні поліцей-ські заходи, працівники поліції «створюють необхідні умови для неухильного додержання законів, виявлення, припинен-ня правопорушень, відвернення можливих посягань на сус-пільні відносини, які охороняються правом» [5, с. 85].

Поряд із превентивними поліцейськими заходами за-конодавець виокремлює поліцейські заходи примусу.

Сутність поліцейських заходів примусу полягає в за-стосуванні психологічного та фізичного впливу на свідо-мість особистості. При цьому поліцейські заходи примусу застосовуються з метою забезпечення правомірної по-ведінки суб’єктів права, задля чіткого та беззаперечного виконання нормативно-правових приписів, забезпечення публічного порядку та публічної безпеки.

Слід окремо звернути увагу на те, що працівник Націо-нальної поліції має право застосовувати будь-який із полі-цейських заходів примусу лише за умови, що превентивні поліцейські заходи не є ефективним та не надають умови для досягнення цілей та виконання його повноважень та завдань. Тобто поліцейські заходи примусу застосовують-ся лише у виняткових випадках, їх використання тісно пов’язано із ситуацією крайньої необхідності.

Перш ніж перейти до безпосереднього аналізу специфіки превентивних та примусових поліцейських заходів на кожній стадії реалізації юридичної відповідальності, вважаємо за до-цільне зазначити, що поліцейські заходи в процесі реалізації юридичної відповідальності ми будемо розглядати стосовно правопорушення. Такий стан речей ми пов’язуємо з тим, що однією з основних задач Національної поліції є боротьба зі злочинністю, і специфічні риси поліцейських заходів більш яскраво виражені в процесі реалізації юридичної відповідаль-ності фактичною підставою якої є правопорушення,

Першою стадією механізму покладення юридичної від-повідальності є виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності [6, с. 25]. Традиційно необхід-ними підставами виникнення юридичної відповідальності в юридичній літературі визначають склад правопорушення та норму права, яка порушується протиправним діянням. Стадія виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності розпочинається з моменту вчинення пра-вопорушення, винного протиправного діяння, яке порушує конкретний нормативно-правовий припис.

Слід окремо відмітити, що, з одного боку, реалізація стадії виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності не залежить від волі Національної полі-ції, юридична відповідальність виникає об’єктивно внаслі-док вчинення правопорушення, і це є початком її «стадій-ності». Однак, з іншого боку, профілактична діяльність Національної поліції в певній мірі сприяє мінімізації такого негативного соціально-правового явища, як злочинність. А отже, певною мірою обумовлює об’єктивну реальність виникнення юридичної відповідальності.

На сьогодні поряд із класичними завданнями Націо-нальної поліції (оперативне реагування на вчинені пра-вопорушення; контроль над злочинністю; ужиття про-цесуальних заходів на стадії досудового розслідування; надання ефективної допомоги особам, яким загрожує без-

посередня небезпека; надання іншої допомоги населенню в умовах відсутності безпосередньої загрози) в юридичній літературі активно відстоюється позиція доцільності кон-цепції проактивної діяльності даного органу виконавчої влади. Сутність проактивної діяльності поліції передба-чає пріоритетність реалізації прогностично-превентивної функції і дає можливість цілеспрямовано впливати на сфе-ру охорони правопорядку. У зв’язку із цим в поліцеїстиці ствердилася думка щодо можливості ототожнення проак-тивної діяльності поліції переважно з превентивними по-ліцейськими заходами [7, с. 7], профілактичною діяльніс-тю Національної поліції.

Профілактична діяльність Національної поліції поля-гає в систематичному виявленні й аналізі причин та умов правопорушень, зокрема порушень права на життя, роз-робці та вживанні заходів щодо їх усунення [8, с. 66]. На думку С.М. Кавуна, профілактична діяльність вимагає, щоб у процесі безпосереднього здійснення своїх функцій підрозділи органів внутрішніх справ виявляли і вимага-ли усунення правопорушень та злочинів, причин і умов їх виникнення, вживали заходів щодо запобігання іншим правопорушенням та злочинам. Мету попереджувальної діяльності органів внутрішніх справ, на думку вченого, ста-новить своєчасна профілактика правопорушень і злочинів, встановлення причин та умов їх виникнення [9, с. 183]. Та-ким чином,однією зі складових частин профілактичної ді-яльності Національної поліції є встановлення та усунення причин і умов виникнення правопорушень. Іншими словами, профілактична діяльність Національної поліції знижує вірогідність виникнення порушень норм права, а отже, і юридичної відповідальності в конкретного суб’єкта права.

Профілактична діяльність здійснюється Національною поліцією в різних формах [10], до числа яких відносяться: ціло-добове патрулювання території обслуговування з метою забез-печення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки; вжиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб, публіч-ній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративно-го правопорушення, що посягає на публічну безпеку і поря-док; вжиття заходів із запобігання та припинення насильства в сім’ї; вимагання від громадян дотримання громадського по-рядку та від осіб, які порушують громадський порядок, при-пинення правопорушень [10, с. 7]. Всі форми профілактичної діяльності Національної поліції є сукупністю передбачених на законодавчому рівні дій, або заходів працівників поліції. Тобто кожній формі профілактичної діяльності Національної полі-ції властивий певний набір поліцейських заходів, повноважень. У контексті зазначених форм профілактичної діяльності полі-ції вважаємо за доцільне відмітити, що превентивні поліцей-ські заходи забезпечують досягнення превентивно-поперед-жувальної функції Національної поліції.

Крім форм, реалізація профілактичної діяльності На-ціональної поліції тісно пов’язана з функціями конкретних структурних підрозділів даного державного органу.

Так, наприклад, Департамент превентивної діяльності Національної поліції України має досить велику кількість напрямків діяльності, які спрямовані на проведення превен-тивної та профілактичної роботи. До числа основних функ-цій Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України відносяться: а) організація в межах компе-тенції проведення превентивної та профілактичної діяльнос-ті, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; б) контроль за додержанням вимог законів та інших норма-тивно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-си-ротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування; в) соціальний патронаж щодо дітей, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі; г) організація й здійснення се-ред населення роз’яснення законів, інших нормативних ак-тів із питань безпеки дорожнього руху, використання із цією метою засобів масової інформації, кіно-, відео- і друкованої

14

№ 2/2018♦

продукції; д) організація заходів щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму та порушенням пра-вил дорожнього руху неповнолітніми; ж) здійснення інди-відуально-превентивної роботи з особами, які перебувають на профілактичних обліках у підпорядкованих підрозділах, насамперед з особами, звільненими з місць позбавлення волі, та тими, які вчиняють насильство в сім’ї (домашнє на-сильство); з) забезпечення попередження й реагування на адміністративні та кримінальні прояви, організація адмі-ністративно-правозастосовної діяльності підпорядкованих підрозділів, дотримання ними обліково-реєстраційної дисци-пліни; і) запобігання вчиненню дітьми правопорушень, орга-нізація індивідуальної превентивної роботи з неповнолітні-ми, які перебувають у конфлікті із законом, роботи з протидії втягненню дітей у злочинну діяльність, пияцтво, зайняття жебрацтвом та іншу протиправну діяльність тощо [11].

Показово, що всі превентивні функції Департамент превентивної діяльності Національної поліції України реалізує через відповідні заходи в конкретних формах та методах. Частина превентивних поліцейських заходів за-безпечує виконання завдань даного структурного підроз-ділу. Так, приміром, реалізація працівниками патрульної поліції такої функції, як запобігання вчиненню дітьми правопорушень, досягається за допомогою поліцейсько-го піклування. У свою чергу, в межах функції здійснення індивідуально-превентивної роботи з особами, які пере-бувають на профілактичних обліках у підпорядкованих підрозділах, використовується такий превентивний полі-цейський захід, як перевірка дотримання обмежень, уста-новлених законом стосовно осіб, які перебувають під ад-міністративним наглядом, та інших категорій осіб.

Спираючись на вищевикладене, маємо підстави кон-статувати, що для стадії виникнення підстав для притяг-нення до юридичної відповідальності є характерними превентивні поліцейські заходи. Превентивні поліцейські заходи забезпечують реалізацію профілактичної діяльнос-ті та превентивно-профілактичної функції Національної поліції, яка спрямована на мінімізацію правопорушень у суспільстві та державі, забезпечення правопорядку та за-конності. Превентивні поліцейські заходи певною мірою обумовлюють вірогідність виникнення юридичної відпо-відальності. А отже, початок її стадійності, виникнення першої стадії юридичної відповідальності – виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності.

Другим етапом досліджуваного правового явища є ста-дія притягнення до юридичної відповідальності та її вста-новлення [6, с. 25]. Дана стадія тісно пов’язана із правозасто-суванням, тобто вона реалізується через комплекс владних дій компетентних органів та посадових осіб. На стадії при-тягнення до юридичної відповідальності та її встановлен-ня з’ясовується фактична основа справи (встановлюється суб’єкт юридичної відповідальності, досліджуються обста-вини вчинення протиправного діяння), юридична основа справи (здійснюється юридична кваліфікація протиправного діяння), ухвалюється рішення про вид і міру відповідальнос-ті щодо конкретного суб’єкта відповідальності.

У даному контексті вважаємо за необхідне підкресли-ти, що стадія притягнення до юридичної відповідальності та її встановлення реалізується Національною поліцією через правоохоронну форму правозастосовної діяльності. При цьому поліцейські заходи активно використовуються в процесі саме першої стадії правозастосування – вста-новлення фактичних обставин справи. Працівники Наці-ональної поліції отримують відомості про факти справи, інформацію про них, самі факти, що мають відношення до конкретного правопорушення за допомогою перевірки документів особи; опитування особи; вимоги залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; засто-сування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; застосування заходів фізичного

впливу; спеціальних заходів; вогнепальної зброї та ін. Та-ким чином, поліцейські заходи в певній мірі забезпечують досягнення цілей першої стадії правозастосування – вста-новлення фактичних обставин справи.

Сутність правоохоронної форми правозастосовної ді-яльності Національної поліції в загальному вигляді полягає у владній діяльності структурних підрозділів Національ-ної поліції, яка спрямована на охорону норм права, прав і свобод людини, законності, правового порядку. У зв’язку з тим, що правоохоронна форма правозастосовної діяльності Національної поліції має широке коло напрямків діяльнос-ті (завдань), цілком логічно, на нашу думку, зазначити, що вона здійснюється в різних формах [10].

Звернімо увагу на те, що друга стадія покладення юри-дичної відповідальності забезпечується і превентивними, і примусовими поліцейськими заходами. Задля встанов-лення фактичних даних із конкретної юридичної справи (суб’єкта правопорушення, документів, показань свідків, речових доказів, висновків експертизи тощо) працівники поліції мають право використовувати всі повноваження та поліцейські заходи.

Так, наприклад, задля затримання підозрюваного пра-цівники поліції можуть проводити низку превентивних заходів, таких як: перевірка документів особи, зупинення транспортного засобу, проникнення до житла чи іншого володіння. У свою чергу, під час затримання підозрюва-ного у вчиненні правопорушення в поліцейського може виникнути необхідність застосувати примусові заходи (фі-зичний вплив або вогнепальну зброю, спеціальні засоби). Положення частини 1 статті 44 Закону «Про Національну поліцію» надають право працівнику поліції застосовувати фізичну силу в тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для затримання особи, яка вчинила правопорушення. Частина 3 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» уповноважує працівника поліції за-стосовувати спеціальні засоби під час затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору за-конній вимозі поліцейського та ін. Частина 4 статті 46 дано-го законодавчого акту у виняткових випадках надає право працівникові поліції застосувати вогнепальну зброю для за-тримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається утекти [12].

Охорона та збереження місця події в первинному, не-зміненому стані до прибуття уповноважених осіб, із ме-тою забезпечення подальшого розкриття правопорушен-ня (збору доказів), досягається шляхом реалізації такого превентивного поліцейського заходу, як вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію (стат-тя 36 Закону України «Про Національну поліцію»). При цьому гарантією досягнення поліцейським даного завдан-ня є можливість використання ним примусових заходів у визначених законом випадках.

На другій стадії правозастосування – встановлення юридичної основи справи, шляхом застосування приму-сових заходів працівники Національної поліції, забезпечу-ють привід свідка до суду, виконання постанови про при-значення судово-психіатричної експертизи.

На третій стадії правозастосовного процесу ухвалю-ється рішення про вид і міру відповідальності щодо кон-кретного суб’єкта відповідальності. Дана стадія правозасто-сування реалізуються в межах судового процесу. У рамках розгляду юридичної справи в суді приймається конкретне правозастосовне рішення про вид і міру юридичної відпо-відальності суб’єкта правопорушення. Слід відмітити, що працівники Національної поліції, використовуючи превен-тивні та примусові заходи, забезпечують охорону громад-ського порядку під час проведення судового засідання.

З огляду на зазначене, маємо підстави підкреслити, що: по-перше, стадія притягнення до юридичної відпові-дальності та її встановлення тісно пов’язана із право-застосовним процесом; по-друге, завдання другої стадії

15


покладення юридичної відповідальності досягаються шляхом використання працівниками Національної поліції як превентивних так і примусових заходів.

Третім етапом механізму покладення юридичної від-повідальності є стадія настання юридичної відповідаль-ності [6, с. 25] або «стадія реалізації міри юридичної від-повідальності» [13, с. 181]; [13, с. 179]; [14, с. 379].

Третя стадія юридичної відповідальності починається з моменту набрання чинності правозастосовним актом, який визначає вид і міру відповідальності щодо конкрет-ного суб’єкта. Момент закінчення третьої стадії юридич-ної відповідальності тісно пов’язаний із накладанням стягнення або виконанням покарання. При цьому слід окремо звернути увагу на те, що можлива кримінальна відповідальність без покарання (наприклад, застосування примусових заходів виховного значення) або без реально-го відбування покарання (умовне засудження) [15, с. 479].

Реалізація завдань третьої стадії механізму покладення юридичної відповідальності тісно пов’язана із превентив-ними та примусовими заходами Національної поліції. Полі-цейські за допомогою використання поліцейських заходів за-безпечують виконання таких адміністративних стягнень, як громадські роботи, виправні роботи, позбавлення права обі-ймати певні посади або займатися певною діяльністю та ін.

Відтак дільничні офіцери поліції: 1) ведуть облік осіб, за-суджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 2) проводять із засудженими особами індивідуально-профілактичну робо-ту, спрямовану на їх виправлення, попередження порушення громадського порядку та інших прав громадян, а також учи-нення ними нових злочинів; 3) щомісяця здійснюють пере-вірки за місцем проживання засуджених осіб, про результати яких у кінці кожного кварталу письмовою довідкою, окремо щодо кожної засудженої особи, інформують підрозділи ін-спекції і обов’язково додають до неї матеріали перевірки (по-яснення засудженої особи, рапорти та ін.), які долучаються до особових справ засуджених осіб; 4) у разі встановлення факту притягнення до адміністративної відповідальності засудженої особи письмово повідомляють про це підрозділ інспекції та уносять відповідні записи до алфавітних карток обліку осіб, стосовно яких здійснюється профілактична робота [16].

У свою чергу, працівники Національної поліції, вико-ристовуючи поліцейські заходи, забезпечують проведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, засудже-ними до покарання у вигляді громадських робіт. До функцій

органів внутрішніх справ, згідно з Інструкцією про порядок виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких по-карань, відносяться: 1) виконання постанов суду та подання відповідних органів про розшук засуджених осіб, місцезна-ходження яких невідоме; 2) виконання подання про привід засуджених осіб, які без поважних причин не з’явилися за викликом до інспекції; 3) виконання постанови судів про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до них у зв’язку з розглядом кримінальних справ; 4) затримання і конвоювання в порядку, передбаченому кримінально-проце-суальним законодавством, осіб, притягнутих до криміналь-ної відповідальності за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт; 5) затримання і конвоювання засу-джених осіб, розшук яких оголошено у зв’язку з ухиленням від відбування покарання, в порядку, передбаченому кримі-нально-процесуальним законодавством та ін. [16].

На підставі аналізу вищенаведених положень маємо підстави констатувати, що в певних випадках реалізація стадії настання юридичної відповідальності пов’язана з діяльністю Національної поліції. У низці випадків поліцей-ські застосовуючи превентивні та примусові заходи за-безпечують реалізацію міри юридичної відповідальності.

Отже, реалізація всіх стадій юридичної відповідаль-ності, у випадку вчинення суб’єктом права правопорушен-ня, в тій чи іншій мірі пов’язана із застосуванням превен-тивних та примусових поліцейських заходів.

Превентивні поліцейські заходи певною мірою зумов-люють вірогідність виникнення юридичної відповідаль-ності, а отже, початок її стадійності. Виникнення першої стадії юридичної відповідальності – виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності, певною мірою залежить від ефективності проведення превентив-них поліцейських заходів.

Стадія притягнення до юридичної відповідальності та її встановлення тісно�

Міністерства освіти і науки...

Documents