Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи

«ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ» з дисципліни «Екологічна експертиза виробництва харчових продуктів»

Для студентів спеціальностей:

8.05170106 «Технології продуктів бродіння і виноробства»

8.05170102 «Технологія жирів та жирозамінників»

Харків 2013

Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи

«ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ» з дисципліни «Екологічна експертиза виробництва харчових продуктів»

Для студентів спеціальностей:

8.05170106 «Технології продуктів бродіння і виноробства»

8.05170102 «Технологія жирів та жирозамінників»

Затверджено редакційно-видавничою радою університету, протокол № від

Харків 2013

Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Екологічна характеристика об’єкту» з дисципліни «Екологічна експертиза виробництва харчових продуктів»

Для студентів спеціальностей:

8.05170106 «Технології продуктів бродіння і виноробства»

8.05170102 «Технологія жирів та жирозамінників»

Укладачі: О.О.Любавіна, І.М.Демидов, О.М. Півень Г.І.Сокол,

Рецензент проф.. О.П.Чумак

Кафедра технології жирів та продуктів бродіння

ЗМІСТ

ВСТУП

Згідно із Законом України про охорону природного навколишнього середовища екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з впливом на довкілля.

Відповідно до цього закону з підприємств, незалежно від форми власності, стягується плата за забруднення природного середовища. Плата за викиди та скидання забруднюючих речовин віднесена до виробничих витрат, що впливає на собівартість продукції.

При перевищенні норм викидів передбачено порядок обмеження, штрафування або зупинка діяльності підприємств та інших об’єктів.

Згідно із Законом України про охорону навколишнього середовища та Законом України про екологічну експертизу проекти будівництва та реконструкції підприємств, обладнання, документація на створення нових технологій підлягають екологічній експертизі. Крім того, обов’язковою вимогою до проектних рішень є розробка та перегляд норм ГДВ (гранично допустимих викидів у атмосферу), ГДС (гранично допустимих скидів забруднень із стічними водами), лімітів на природокористування та інших природоохоронних документів.

Підприємства харчової промисловості належать до водомістких об’єктів, які мають також джерела викидів у атмосферу (холодильне, теплове, механічне обладнання, автотранспорт) та потребують постановки регулярного вхідного контролю сировини та поточного контролю викидів у природне середовище з метою дотримання лімітів, ГДК (гранично допустимих концентрацій), ГДВ, ГДС.

Майбутнім випускникам кафедри технології жирів та продуктів бродіння на виробництві доведеться співпрацювати з територіальними інспекціями природоохорони з питань розробки природоохоронної документації, дотримання природоохоронних законів, плати за шкоду, спричинену природі викидами, екологічної експертизи проектів, технологій, розробки лімітів на природокористування.

Майбутнім фахівцям необхідно буде приймати рішення щодо удосконалення діючих технологій, переозброєння підприємств новим обладнанням, впровадження нових технологій та освоєння нових видів продуктів з урахуванням їх екологічності.

Враховуючи актуальність екологічних проблем, що часто межують з фаховими проблемами, студентам необхідно навчитися оцінювати науково-технічні розробки, технології та нові види продуктів з погляду на екологічну безпеку та вплив виробництва на навколишнє середовище.

Екологічну характеристику розробляють у вигляді текстового документу, який включає такі розділи:

1. Стисла характеристика об’єкта як споживача природних ресурсів; 2. Характеристика джерел викидів шкідливих речовин у атмосферу; 3. Характеристика водопостачання та водовідведення; 4. Характеристика твердих відходів; 5. Характеристика антропогенного забруднення сировини та матеріалів;

6. Заходи щодо запобігання утворення та потрапляння шкідливих речовин у сировину, напівпродукти, готовий продукт

7. Загальні висновки. Оформлення курсової роботи необхідно виконати відповідно до вимог

діючих нормативних документів університету та кафедри. Обсяг навчального часу на розробку курсової роботи “Екологічна

характеристика об’єкту” – 1кредит(36год.). Обсяг тексту розділу - 10...15 сторінок.

1. СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ЯК СПОЖИВАЧА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Згідно з темою роботи студенту необхідно визначити об’єкт екологічної

експертизи. Це може бути виробництво харчового продукту в умовах заводу, окремого цеху або виробничої дільниці чи лінії.

Зазначається регіон розташування об’єкта і наводиться стисла його характеристика з погляду на екологічну забрудненість та промислову завантаженість регіону. Надається перелік та коротка характеристика продукції, що випускається. Наводиться характеристика основних технологічних стадій виробництва харчового продукту та розробляється структурна схема. Зазначається режим роботи підприємства (цілодобовий, у 1-у або 2-і зміни). Характеризується об’єкт як споживач теплової та електричної енергії, води, звичайного та стиснутого повітря, матеріалів, реагентів, обладнання. Прогнозуються регіони постачальники основної сировини з обґрунтуванням вибору. Визначаються способи отримання теплової енергії, транспортування та зберігання сировини, матеріалів, готового продукту і т. ін. Наводиться характеристика території об’єкта та обґрунтовується необхідність санітарно захисної зони (СЗЗ). Встановлюються розміри СЗЗ. На основі аналізу технологічних стадій процесу одержання харчових продуктів необхідно зробити висновок про наявність джерел екологічного забруднення і доцільність розробки розділів 2 - 6.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У АТМОСФЕРУ

У цьому розділі необхідно провести інвентаризацію джерел викидів та

визначити перелік шкідливих речовин, що потрапляють у атмосферу від джерел об’єкта. Надати структурну схему розташування об’єкту та його складових (основного виробництва, допоміжних виробництв, котельні, майстерень, стоянки автомобілів, інших дільниць). Визначити характер викидів шкідливих речовин в атмосферу, встановити клас небезпечності шкідливих речовин. Характер викидів у природне середовище може бути безперервним, періодичним, разовим, залповим та аварійним. Джерела

викидів розподіляються на організовані - стаціонарні та неорганізовані - не закріплені територіально. Визначити джерела викидів, що потребують очистки Надати пояснення щодо застосування можливих методів очистки. Дані занести до таблиці 1 за таким зразком:

Таблиця 1 - Характеристика джерел викидів

№ Стадія

технол. процесу

Назва джерела викиду

№ дже рела

Перелік шкідли- вих ре- човин

Од. вимі ру

ГДК ОБРВ мг/м3

Клас небез печ ності

Ха-рак тер ви- киду

Газо очи стка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

*ОБРВ - обумовлені рівні викидів

Після заповнення таблиці наводяться пояснення, яких шкідливих речовин у атмосферу потрапляє більше, які речовини мають ефект сумації шкідливої дії. Надати перелік та характеристику природоохоронної документації підприємства, що регламентує викиди шкідливих речовин у атмосферу (нормативи ГДВ, ліміти на викид, дозвіл на викид). Зазначити, до якої категорії небезпечності належить дане підприємство.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

У розділі необхідно вказати джерело водопостачання об’єкта. Зазначити на які потреби використовується вода - як сировина, чи для допоміжних цілей (теплові процеси, миття обладнання, тари та основної сировини і т. ін.). Навести вимоги до якості води за основними показниками для основного виробництва та допоміжних технологічних стадій. Вказати галузеві вимоги до технологічної води. Обґрунтувати необхідність або відсутність кондиціювання води для технологічних і технічних потреб виробництва. Визначити основні методи кондиціювання, які слід використати в даному виробництві для покращення якості води та продукції в цілому. Надати пояснення щодо їх застосування.

Скласти і навести балансову структурну схему водопостачання та водовідведення для об’єкта. Пояснити джерела утворення забруднених стічних вод. Визначити перелік основних забруднюючих речовин, які надходять у стічні води від основних та допоміжних стадій виробництва. Навести в таблиці 2 вимоги до забрудненості стічних вод для скидання їх у каналізаційну мережу міста (на прикладі міста Харкова). Якщо можливо, зазначити можливий фактичний рівень забрудненості стічних вод даного об’єкта. Зробити аналіз наведених даних щодо ступеня забрудненості скидів,

пояснити можливості природи та сучасних технологій у знижені рівнів забруднення стоків.

Таблиця 2. - Вимоги до забрудненості стічних вод для скидання їх у каналіаційну мережу

№ Технологіч-ні операції

Забрудню-юча речо-вина

Од. вимі ру

Допус-тимі рівні забру-днень

Клас небез пеки

Фактич-ні рівнї, або

мож-ливі пе-ревище ння заб-руднень

1 2 3 4 5 6 7 Пояснити, на яких стадіях виробництва утворюються найбільш

забруднені стічні води. Надати пояснення показників забрудненості стічних вод органічними сполуками (ХСК - хімічне споживання кисню; БСК - біохімічне споживання кисню). Зазначити, які види забруднень переважно потрапляють у стічні води від даного виробництва. Визначити та навести пояснення методів зниження забрудненості стічних вод. Зазначити, в якому природоохоронному документі міститься вся інформація щодо водопостачання та водовідведення. Вказати термін дії документа. Зробити висновок щодо забруднення даним підприємством поверхневих водоймищ. Навести заходи щодо зменшення об’ємів водопостачання, зниження скиду та забрудненості стоків.

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ТВЕРДИХ ВІДХОДІВ

Визначити перелік джерел утворення твердих відходів. Навести класифікацію та орієнтовний склад твердих відходів. Визначити можливі шляхи утилізації або переробки відходів. Дані представити у вигляді таблиці 3. Проаналізувати представлені дані та надати необхідні пояснення. Вказати основні вимоги для накопичення та зберігання твердих відходів. Пояснити правила утилізації люмінесцентних ламп та інших можливих токсичних відходів.

Таблиця 3. - Характеристика твердих відходів № Технологічний Тверді відходи Орієнтов Спосіб процес,

дільниця вид класифі-

кація ний склад утиліза-ції

1 2 3 4 5 6

Вказати можливі шляхи зменшення утворення твердих відходів та їх переробку.

5. ХАРАКТЕРИСТИКА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ СИРОВИНИ ТА МАТЕРІАЛІВ

Надати коротку характеристику сировини, матеріалів та речовин, що

використовуються в даному виробництві. Зазначити нормативну документацію, яка регламентує екологічну безпеку сировини, матеріалів, речовин. Навести перелік харчових добавок, що використовуються при виробництві харчових продуктів. Визначити основні можливі джерела забруднення сировини і продукту на даному підприємстві. Вказати можливі шкідливі речовини, що можуть потрапляти або утворюватись у технологічному процесі виробництва продукту. Надати характеристику цих речовин та пояснити їх шкідливий вплив на здоров’я людини. Пояснити, що саме забезпечує екологічну безпеку виробництва. Пояснити необхідність та значення впровадження на підприємстві систем управління якістю.

Зазначити вимоги до вмісту антропогенних забруднень у сировині і харчових продуктах, допустимі та фактичні рівні шкідливих речовин; навести перелік основних методів визначення антропогенних забруднень.

Зазначити допустимі рівні радіологічного забруднення. Надати характеристику матеріалів, з яких виготовлено обладнання,

визначити можливість та умови потрапляння (корозія, розчинність) шкідливих речовин із використаного обладнання, порядок ремонту та обслуговування обладнання.

Пояснити можливості даного виробництва з випуску екологічно чистої продукції. Розглянути перспективи розробки харчових продуктів лікувально-профілактичної дії.

6. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ УТВОРЕННЯ ТА ПОТРАПЛЯННЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У СИРОВИНУ, НАПІВПРОДУКТ, ГОТОВИЙ ПРОДУКТ

Розробити заходи щодо одержання якомога чистої продукції. Вказати технологічні процеси, що призводять до зниження вмісту забруднень у сировині або в готовому продукті. Назвати основні умови зберігання сировини і харчових продуктів, що запобігають утворенню шкідливих речовин. Пояснити можливості даного виробництва по комплесному переробленню харчової сировини. Навести приклади ресурсо- та енергозбереження на даному виробництві. Надати свої пропозиції по економії сировини, матеріалів, реагентів, води, енергоресурсів. Запропонувати маловідходні комплексні технології одержання харчового продукту високої якості.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Привести висновок щодо наявності джерел викидів та скидів у довкілля від даного виробництва. Вказати можливість одержання екологічно-чистої продукції

Зробити висновок щодо утворення всіх видів відходів (викиди в атмосферу, скидання стічних вод, тверді відходи) від даного виробництва. Надати визначення екологічності виробництва, та можливості одержання екологічно чистого продукту. Наголосити на обов’язковості платежів за спричинену виробництвом шкоду, зазначити, чи належить дане виробництво до переліку об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

ПРИМІТКА: зміст розділів може уточнюватись залежно від теми

запропонованої викладачем. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України про екологічну експертизу. – ВВР, 1995, №8, ст.. 54. – 27 с.

2. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. / Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 №173. – К., 1996.

3. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань” від 14 січня 1998 р. №15/98ВР.

4. Норми радіаційної безпеки України: НРБУ - 97. - Київ, 1998 р.

5. Радиация. Дозы, эффекты, риск: Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 79 с. 6. Справочник по пыле- и золоулавливанию. / М. И. Биргер, Ю. А. Вальдберг, Б. И. Мягков и др. Под общ. ред. А. А. Русанова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 312 с. 7. Тищенко Н. Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе: Справочник. – М.: Химия, 1991. 362 с. 8. Шаприцкий В. Н. Справочник. Разработка нормативов ПДВ для защиты атмосферы. – М.: Металлургия, 1990. – 416 с. 9. Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 1999. – 272 с. 10. Домрецький В.А., Златев Т.П. Екологія харчових продуктів. – К.: Урожай, 1993 – 192 с. 11. Донченко Л.В., Надыкта В.Д. Безопасность пищевого сырья и продуктов питания. – М.: пищевая промышленность, 1999. – 352 с. 12. Дубиніна А.А., Малюк Л.П., Селютіна Г.А., Шапорова Т.М., Кононенко Л.В. Товарознавчі аспекти підвищення безпеки харчових продуктів: Монографія. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 176 с. 13. Екологічне законодавство України. – Харків: ТОВ “Одісей”, 2002. – 928 с. Закон України від 2 березня 1995 року “Про пестициди та агрохімікати”. 14. Шкарупа В.Ф. Основи екології та безпеки товарів народного споживання. Підручник. – К.: КНТЕУ, 2002. 350 с.

15. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. Том 1-9. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002 – 2003. 336 с. 16. Экология города: Учебник/Под общ. ред. Ф. В. Стольберга, - К.: Либра, 2000. - 464с. 17. Вредные вещества в промышленности. Неорганические и элементоорганические соединения: Спр. под общей редакцией А. А. Лазарева, И. Д. Гидаскиной, 7-е изд. - М.: Химия, 1997. с. 18. Кульский Л. А. Теоретические основы и технология кондиционирования воды. - К.: Наукова думка, 1980. - 528 с. 19. Запольський А.К., Українець А.І. Екологізація харчових виробництв: Підручник. – К.: Вища шк., 2005. – 423с.:іл. 20. Конспект лекцій з дисципліни „Екологічна експертиза виробництва продовольчих товарів”. Харків.: РВВ ХДУХТ. – 2007. - 67с. 21. Лабораторний практикум з дисципліни „Основи екології”. Харків.: РВВ ХДУХТ. – 2005. - 49с.

ДОДАТОК 1

Таблиця 6. - Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів

Речовина

ГДК, мг/м3

максимальна

разова середньодобова

Аміак 0,02 0,004 Ацетон 0,35 0,35 Гексахлоран 0,03 0,003 Метафос 0,001 - Нафталін 0,003 0,003 Нікель - 0,0002 Нітробензол 0,008 0,005 Оксид азоту - 0,04 Оксид вуглецю (II) 3,0 1,0 Оксид селену (IV) - 0,00005 Оксид сірки (IV) 0,5 0,05 Оксид телуру (IV) - 0,00001 Оцтова кислота (пари) 0,2 0,06 Пеніцилін 0,05 0,002 Пил бавовни 0,5 0,04 Пил нетоксичний 0,5 0,15 Ртуть(пари) - 0,0003 Сірководень 0,005 0,005 Сірчана кислота (пари) 0,3 0,1 Фенол - 0,003 Формальдегід - 0,003 Фосфорний ангідрид 0,15 0,05 Фтористий водень 0,02 0,005 Хлор 0,1 0,03 Хлорид заліза (III) - 0,004 Хлороформ - 0,03 Хром (VI) 0,0015 0,0015

ДОДАТОК 2

Таблиця 7. - Гранична допустимі концентрації шкідливих речовин у грунтах

Речовина ГДК,

мг/кг Речовина

ГДК,

мг/кг

Атразин 0,01 Мідь 3

Бензол,толуол 0,3 Нікель 4

Бензпірен 0,02 Нітрати 130

Бромофос, метилстирол 0,4 Поліхлорпропілен 0,5

Ванадій 150 Ртуть 2,1

Гексахлоран 1 Свинець 20

Гетерофос 0.005 Сірка 160

Кадмій 1 Сірководень 0,4

Карбофос 2 Фтор 10

Кельтін, ліндан 1 Хлорамін 2

Кобальт 5 Хлорофос 0,5

Марганець 1500 Хром (VI) 0,05

Метафос 0,1 Цинк 23

ДОДАТОК 3

Таблиця 8. - Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення

Речовина ГДК, мг/л

Речовина ГДК, мг/л

1 2 3 4 За санітарно-токсикологічним лімітуючим показником шкідливості Анілін 0,1 Нітрохлорбензол 0,05

Арсен 0,03 Піридин 0,2

1 2 3 4 Бензол 0,5 Поліакриламід 2,0

Берилій 0,0002 Роданіди 0,1

Гексаметилендіамін 0,01 Ртуть 0,0005

Гексахлорбензол 0,05 Свинець 0,03

Гексоген 0,01 Ртуть 0,0005

Нітрити, нітрати (за нітрогеном)

10,0 Формальдегід 0,01

За загальносанітарним лімітуючим показником шкідливості Аміак (за нітрогеном) 2,0 Тетрахлорид вуглецю 0,3

Диметилформамід 10,0 Тринітротолуол 0,5

Кадмій 0,001 Фенол (карболова кислота)

0,001

Капролактам 1,0 Хлор активний 0

Кобальт 0,1 Хлорбензол 0,02

Мідь 1,0 Хлорофос 0,05

Нікель 0,1 Хром (ІІІ) 0,5

Тіофос 0,003 Хром (VІ) 0,1

Толуол 0,5 Цинк 1,0

За органолептичним лімітуючим показником шкідливості Бензин 0,1 Залізо 0,5

Гас 0,1 Нафта з високим вмістом сірки

0,1

Гексахлоран 0,02 Нафта інша 0,3

Динітробензол 0,5 Нафтові кислоти 0,3

Дихлорбензол 0,002 Пікринова кислота 0,5

Дихлорфенол 0,002 Пропілен 0,5

Дихлоретан 2,0 Сірковуглець 1,0

ДДТ 0,1 Скипидар 0,2

ДОДАТОК 4

Таблиця 9. - Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у питній воді

Речовина ГДК,

мг/л Речовина

ГДК,

мг/л

Ацетати 45 Феноли 0,001

Дихлорфенолоцтова кислота

1 Форміати 45

Ефіророзчинні речовини

0,1 Фосфати 1

Залізо 0,5 Фосфорорганічні пестициди

0,03

Миш’як (загальний) 0,05 Фториди 0,75

Мідь 0,1 Хлориди 100

Нафтопродукти 0,1 – 0,3 Хром (загальний) 0,5

Нітрати 45 Хром (VІ) 0,01

Нітрити 0 Ціаніди 0

Сульфати 500 - -

ДОДАТОК 5

Таблиця 10. - Значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і Sr у продуктах харчування та питній воді (БК/КГ, БК/Л) №

з/п Продукти 137Cs 90Sr

1 2 3 4 1 Хліб, хлібопродукти 20 5

2 Картопля 60 20

3 Овочі (листові, корнеплоди, столова зелень) 40 20

4 Фрукти 70 10

5 М’ясо та м’ясні продукти 200 20

6 Риба та рибні продукти 150 15

7 Молоко та молочні продукти 100 20

8 Яйця (шт.) 6 2

9 Вода 2 2

10 Молоко згущене та концентроване 300 60

11 Молоко сухе 500 100

12 Свіжі дикорослі ягоди та гриби 500 50

13 Сушені дикорослі ягоди та гриби 2500 250

14 Лікарські рослини 600 200

15 Інші продукти 600 200

16 Спеціальні продукти дитячого харчування 40 5

ДОДАТОК 6

ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ СТІЧНИХ ВОД СПОЖИВАЧІВ У КАНАЛІЗАЦІЙНУ МЕРЕЖУ м.ХАРКОВА

(витяг)

2.1 Споживачі мають право:

2.1.1 Користуватися послугами Харківкомуночиствод при умові виконання технічних умов приєднання до системи каналізації м. Харкова, вимог укладеного Договору на послуги водовідведення і цих Правил.

2.1.2 Ознайомитись з нормативною документацією щодо приймання стічних вод

Споживачів в систему каналізації м. Харкова. 2.1.3 Перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в

стічних водах свого підприємства, та оскаржувати їх.

2.1.4 Звертатися до Харківкомуночиствод з обґрунтованим запереченням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків. У разі відмови, звертатися до господарського суду з оскарженням дій Харківкомуночиствод..

2.1.5 Виконувати аналізи якості стічних вод свого підприємства у лабораторіях, що

атестовані в державній метрологічній системі відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і мають право на проведення аналізів якості стічних вод підприємств (п.п.6.2.13 ÷ 6.2.25).

2.2 Споживачі зобов’язані:

2.2.1 Укласти Договір з Харківкомуночиствод на послуги водовідведення та одержати технічні умови на скид стічних вод.

2.2.2 Виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил та Договору на послуги

водовідведення, сплачувати надані послуги Харківкомуночиствод у 7-денний термін після отримання платіжного документу або у 17-денний термін з дня його відправлення.

2.2.3 Дотримуватись установлених Харківкомуночиствод кількісних та якісних

показників стічних вод на каналізаційних випусках. При порушенні Правил вживати необхідні заходи для їх усунення а також інформувати про це Харківкомуночиствод.

2.2.4 Сплачувати нарахування за скид понаднормативних забруднень при

порушенні встановлених показників ДК у 7-ми денний термін після отримання Споживачем платіжного документу.

2.2.5 Виконувати попереднє очищення забруднених стічних вод на локальних

очисних спорудах з обов’язковою утилізацією або вивозом утворених при цьому осадів, якщо стічні води Споживача не задовольняють вимогам Правил.

2.2.6 Розробити Паспорт водного господарства Споживача (Додаток 5). Споживач

несе персональну відповідальність за об’єктивність інформації, що міститься в Паспорті водного господарства.

2.2.7 Надавати працівникам Харківкомуночиствод необхідну інформацію щодо своєї системи каналізації, допомогу при відборі проб стічних вод, вивченні режиму їх скидання, обстеженні системи каналізації підприємства та локальних очисних споруд.

2.2.8 Компенсувати збитки, заподіяні стічними водами системам міської

каналізації, водному об’єкту або іншим Споживачам міської каналізації.

2.2.9 Брати участь у ліквідації аварій і заміні аварійних мереж своїми силами та засобами, а також у відшкодуванні капітальних витрат на відновлення системи міської каналізації у разі погіршення технічного стану та аварійних руйнувань системи міської каналізації з вини Споживача.

2.2.10 Здійснювати регулярний контроль за якістю, кількістю, режимом скидання стічних вод та надавати Харківкомуночиствод відповідні звітні дані.

2.2.11 Забезпечити у термін не пізніше 30 хвилин з моменту повідомлення

можливість проведення службами Харківкомуночиствод у будь-який час доби контрольного відбору проби стічної води, включаючи надання відповідного персоналу. Уповноважений представник Споживача зобов’язаний бути присутнім при відборі проб стічних вод свого підприємства.

2.2.12 Забезпечити у будь який час, крім вихідних, святкових днів та неробочого

часу протягом двох годин доступу персоналу Харківкомуночиствод для обстеження системи водовідведення Споживача, у тому числі роботи локальних

очисних споруд, каналізаційних насосних станцій та умов скидання, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, обумовлених цими Правилами та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

2.2.13 Письмово повідомляти Харківкомуночиствод про усунення порушень в

терміни, що встановлені Харківкомуночиствод.

2.2.14 Утримувати контрольні колодязі в належному стані, у разі необхідності обгородити їх та забезпечити доступ до них (очищувати колодязі від снігу, льоду та не захаращувати сміттям, будівельними матеріалами, транспортом тощо).

2.2.15 За вимогою Харківкомуночиствод реконструювати, розробляти і будувати

локальні очисні споруди, установки по доведенню якості стічних вод до встановлених ДК, встановлювати прибори обліку, контролю та регулювання скидання стічних вод.

2.2.16 При будівництві або реконструкції локальних очисних споруд узгодити

технологію очищення із Харківкомуночиствод.

2.2.17 У випадку перевищення ДК жирів в скидах стічних вод Споживача встановити перед скиданням у міську каналізацію уловлювачі жиру (для підприємств громадського харчування, харчової промисловості та Споживачів, що мають на своїй території пункти харчування).

2.2.18 У 7-денний термін повідомити Харківкомуночиствод про зміни на об’єкті

господарської діяльності Споживача, що впливають на стосунки з Харківкомуночиствод (зміни власника об’єкту, зміни статусу платника податків, зміни юридичної адреси, передачі з балансу на баланс будівель та каналізаційних мереж, зміни технологічних процесів або суттєвих змін в обсягах водовідведення, виконання будівельних робіт на території об’єкту, тощо) і в установленому порядку переоформити Паспорт водного господарства та документи, що регламентують відносини Споживача та Харківкомуночиствод.

2.2.19 Виконувати вимоги Харківкомуночиствод щодо усунення порушень цих

Правил або умов Договору в терміни, що встановлені Харківкомуночиствод.

2.2.20 Нести відповідальність, передбачену законодавством за недотримання вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання водовідведення, за виникнення аварій, нещасних випадків та заподіяння збитків Харківкомуночиствод і водному об’єкту, які сталися внаслідок порушення Споживачем вимог цих Правил.

2.2.21 Суб’єкт господарювання, що реалізує питну воду населенню за допомогою

пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосовує установки (пристрої) підготовки питної води та виробництва фасованої питної води, повинен:

- укласти Договір з Харківкомуночиствод на послуги з водовідведення по тарифу для населення в обсягах питної води, що реалізовується населенню в м. Харкові;

- щомісячно надавати Харківкомуночиствод необхідну інформацію щодо фактичних обсягів реалізованої питної води.

На такого суб’єкта господарювання розповсюджуються всі права та обов’язки Споживачів послуг Харківкомуночиствод та вимоги цих Правил.

3. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ І УМОВИ ПРИЙМАННЯ СТІЧНИХ ВОД

СПОЖИВАЧІВ У КАНАЛІЗАЦІЙНУ МЕРЕЖУ 3.1.Харківкомуночиствод приймає стічні води Споживачів до комунальної каналізації

м. Харкова за умови, якщо каналізаційна мережа та очисні споруди каналізації мають резерв пропускної спроможності, показники якості стічних вод Споживачів відповідають вимогам цих Правил та умовам укладеного з Харківкомуночиствод Договору на послуги водовідведення.

3.2.Підключення нових Споживачів до каналізаційної мережі (або після реконструкції

об’єктів) дозволяється лише за наявності проекту приєднання до каналізаційної мережі м. Харкова, розробленого у відповідності до чинних норм проектування та узгодженого з Харківкомуночиствод у встановленому порядку.

3.3.Взаємовідносини між Харківкомуночиствод і Споживачами регламентують Договір на

послуги водовідведення, ці Правила та нормативні акти, що діють у період дії Договору.

3.4. Договір на послуги водовідведення (далі Договір) розробляє Харківкомуночиствод.

Істотними умовами Договору є: - Об’єми та режим скиду стічних вод; - Розмір та порядок оплати послуг водовідведення; - ДК забруднюючих речовин у стічних водах, що підлягають скиду у міську

каналізаційну мережу; - Розмір та порядок плати за скид стічних вод з понаднормативними

забрудненнями; - Права та обов’язки сторін Договору; - Відповідальність сторін Договору; - Розмежування балансової належності мереж і експлуатаційна відповідальність

сторін договору; - Технічні умови на приймання стічних вод (Додаток 1) і встановлені терміни їх

виконання в рамках діючих Правил. Технічні умови на приймання стічних вод є невід’ємною частиною Договору.

За згодою сторін у Договорі можуть бути зазначені інші умови. 3.5. Підставами для відмови в укладенні Договору є:

- забруднення стічних вод речовинами, скидання яких у каналізаційні мережі заборонено розділом 4 цих Правил;

- значне перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах, яке призведе до порушення експлуатації каналізаційної мережі (наприклад через загазованість колекторів) або технологічних процесів очищення стічних вод;

- перевантаження (зниження пропускної спроможності) каналізаційної мережі або очисних споруд.

3.6. Договір укладається на підставі наданих суб’єктом господарської діяльності наступних

документів або завірених копій документів:

1. Листа-заявки на укладання Договору із зазначенням пропонованих до приймання у каналізацію об’ємів стічних вод, графіка їх скидання та характеристику складу стічних вод за кожним з випусків;

2. Довідки про водокористування з усіх джерел (ліміт); 3. Довідки про об’єм використаної води; 4. Довідки про площу території, на якій розташовано об’єкт господарювання Споживача, що підтверджена офіційним документом;

5. Акту приймання на виконані роботи по підключенню об’єкту Споживача до міської каналізаційної мережі, або довідку про підключення до каналізаційної мережі;

6. Акту розмежування балансової належності мереж; 7. Виконавчої геодезичної зйомки території об’єкту господарської діяльності Споживача в масштабі 1:500, на якій нанесено межу території з надземними, наземними, підземними спорудами та комунікаціями, з виділеними мережами водопроводу і каналізації, що знаходяться на балансі Споживача з вказаними межами балансової належності, контрольними колодязями для відбору проб, відмітками землі і завіреної підписом та печаткою Споживача.

8. Відомості, щодо категорії об’єкту господарської діяльності (промислове підприємство, бюджетна організація, комунально-побутове підприємство, та інше);

9. Реквізитів Споживача; 10. Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності

( суб’єкта господарювання); 11. Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);

12. Довідки про статус платника податків; 13. Статуту (положення) Споживача; 14. Документи, що підтверджують право власності (користування) будівлею або спорудою;

15. Технічні умови на приймання стічних вод Споживача у міську систему каналізації.

Документи подаються не менш, ніж за місяць до початку скиду стічних вод або до закінчення терміну дії попереднього Договору.

3.7.Для об’єктів господарської діяльності, що вперше приєднуються до каналізаційної мережі або що вводяться в експлуатацію після реконструкції, крім вищезгаданих документів у п.3.6 додатково надаються такі документи:

- Акт державної технічної комісії про введення в експлуатацію об’єкту; - Акт технічного приймання мереж водопостачання та водовідведення,

вузла обліку; - Виконавча геодезична зйомка підключення об’єкту до міської мережі

каналізації, узгоджена з Харківкомуночиствод; - Акт приймання виконаної роботи по підключенню об’єкту до міської

каналізаційної мережі.

3.8.Договір розробляє Харківкомуночиствод у 15-денний термін з моменту подачі суб’єктом господарської діяльності листа-заявки та документів згідно пп..3.6-3.7 на укладання Договору та передає два примірника Договору Споживачу.

3.9.У 15-денний термін Споживач зобов’язаний оформити Договір зі свого боку згідно

чинного законодавства та повернути один примірник Договору Харківкомуночиствод.

3.10. Невід’ємною частиною дійсного Договору є Технічні умови на приймання стічних вод Споживача у міську каналізаційну мережу (далі – Технічні умови). У випадку, якщо на момент заключення Договору Споживач не має Технічних умов, він, по домовленості із Харківкомуночиствод, повинен їх отримати і виконати у терміни, що оговорюються у Договорі.

3.11. В Технічних умовах фіксується кількість, склад і якість стічних вод, які

Споживач має право скидати у каналізаційну мережу, передбачається обов’язкове обладнання на випуску контрольного колодязя (КК) та виконання інших умов і заходів, направлених на забезпечення безаварійної і безпечної роботи системи водовідведення міста, наприклад:

- запровадження технологічних процесів, які дозволять зменшити кількість забруднених стічних вод та фактичну концентрацію (СФ) забруднюючих речовин;

- влаштування систем оборотного водопостачання; - попереднє очищення стічних вод на локальних очисних спорудах або спільне попереднє очищення стічних вод даного об’єкту зі стічними водами інших об’єктів на кущових очисних спорудах; - обробка осадів локальних очисних споруд і вирішення питання про місце їх заховання або утилізації; - обладнання контрольних колодязів пристроями для регулювання режиму скиду стічних вод.

Технічні умови встановлюють терміни виконання заходів, що передбачаються в рамках діючих Правил.

3.12. Технічні умови діють на період зберігання кількості і складу стічних вод

Споживача, але не більше трьох років. Після закінчення цього терміну ТУ необхідно переоформити з наданням і виконанням необхідної документації.

3.13. Для одержання Технічних умов Споживач надає такі документи:

- Паспорт водного господарства (Додаток 5). - Акт обстеження об’єкту господарської діяльності Споживача (Додаток 2). - Характеристику складу та якості стічної води, що призначена до скиду в

міську каналізацію. - При наявності Субспоживачів – копії документів, що підтверджують факт

підключення Субспоживача до мереж водопостачання та (або) мереж водовідведення Споживача та об’єми споживаної води Субспоживачем з мережі водоспоживання Споживача та об’єми стічних вод скинутих Субспоживачем в мережу водовідведення Споживача.

3.14. Суб’єкт господарської діяльності не має права скидати стічні води до

міської каналізаційної мережі без оформлення Договору та виконання Технічних умов в обумовлений Договором термін в рамках діючих Правил.

3.15. Скидання стічних вод у міську каналізаційну мережу без Договору на послуги водовідведення з Харківкомуночиствод і без Технічних умов на приймання стічних вод забороняється.

3.16. Об’єми стічних вод, що скидаються Споживачем у міську каналізацію

визначаються згідно з «Правилами користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» з урахуванням даних Паспорта водного господарства, Акта обстеження об’єкту господарювання і встановлюються Договором.

3.17. При підрахунку загального обсягу стічних вод від об’єкта господарювання

враховується додатковий обсяг зливних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення через колодязі на мережах водовідведення, що розташовані на території Споживачів у комунальні мережі водовідведення. та за рахунок інфільтрації грунтових вод (п.2.10. БНіП 2.04.03-85). Додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до площі території, що займає Споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 “Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з території міст і промислових підприємств” та даними гідрометеослужби; б) при роздільній системі каналізації – у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з п. «а» («Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» Наказ МЖКГ України від 27.06.2008р №190). Якщо при роздільній системі водовідведення на території Споживача встановлена та зафіксована актом за участю представника Харківкомуночиствод наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме підключення зливових вод до мереж водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод визначається згідно з п. “а”.

3.18. При розширенні, реконструкції підприємства Споживача останній повинен одержати нові Технічні умови на приймання стічних вод у каналізаційну мережу міста.

3.19. Після будівництва локальних очисних споруд або їх реконструкції

Споживач зобов’язаний переоформити Технічні умови на приймання стічних вод у каналізаційну мережу міста.

3.20. У випадку невідповідності документації цим Правилам або невиконанні

Технічних умов Споживач зобов'язаний узгодити з Харківкомуночиствод необхідні заходи. На період виконання заходів може бути укладено договір (додаткову угоду), що передбачає сплату за скидання стічних вод Споживачем у підвищеному розмірі до п’ятикратного тарифу включно.

3.21. Усі майнові спори стосовно Договору вирішуються згідно з чинним

законодавством України. 3.22. Кожен об’єкт підприємницької діяльності Споживача скидає стічні води в

каналізаційну мережу м. Харкова через окремий випуск з обов’язковим улаштуванням контрольних колодязів (далі КК), розташованих за межами об’єкту в місцях, що мають під’ їзні дороги.

У випадку відсутності технічної можливості улаштування контрольного колодязя за межами території підприємства, місце розташування КК погоджується із Харківкомуночиствод.

3.23. Забороняється скидання стічних вод декількох Споживачів в один випуск. 3.24. Об’єднання випусків стічних вод від кількох Споживачів дозволяється

тільки після контрольного колодязя на випуску кожного Споживача.

3.25. Приєднання каналізаційної мережі Споживача до міської комунальної системи водовідведення і обладнання контрольного колодязя виконується силами і за кошти Споживача.

3.26. Колодязь на комунальній мережі, до якого приєднано випуск Споживача, є

межею балансової належності мереж і місцем приймання-передачі послуг водовідведення.

3.27. Контрольні колодязі, а також колодязі, що встановлені на каналізаційній

мережі Споживача або на мережі міської каналізації, яка проходить через територію Споживача, повинні завжди бути доступні для огляду, вільні від завалів ґрунтом, будівельним сміттям. Забороняється залишати колодязі з нещільно прикритими, розбитими або зсуненими кришками. Взимку кришки колодязів необхідно очищувати від снігу та льоду. Місце розташування колодязів повинно бути позначено спеціальними табличками з прив’язкою на місцях. При зникненні або поломці кришок колодязів Споживач зобов’язаний встановити нові.

3.28. Відповідальність за кількісний і якісний склад стічних вод Субспоживача

несе Споживач, який має Договір на послуги водовідведення з Харківкомуночиствод. Субспоживач повинен мати договір на користування мережею водовідведення, через яку він скидає свої стічні води у міську каналізаційну мережу зі Споживачем. У випадку відмови Споживача відповідати за якість і кількість стічних вод Субспоживача, останній (Субспоживач) повинен скласти окремий Договір з Харківкомуночиствод на послуги водовідведення і одержати Технічні умови на приймання стічних вод і, якщо є технічна можливість, одержати технічні умови на приєднання до міської каналізації.

3.29. Відповідальність за якісні показники стічних вод орендаторів нежитлових

та виробничих приміщень несе Споживач - орендодавець. 3.30. У випадку, коли в одній будівлі розташовано декілька Споживачів, які не

мають технічної можливості влаштування окремих випусків з контрольними колодязями, Харківкомуночиствод має право вимагати від таких Споживачів визначити експлуатаційну організацію, яка, в межах цієї будівлі (споруди), повинна стати правоприймачем всіх договорів Споживачів на послуги водовідведення з Харківкомуночиствод та нести відповідальність за кількість та якість стічних вод Споживачів, приймати участь у обстеженні системи каналізації об’єкта, а також відборі проб стічних вод. Такою експлуатаційною організацією може бути балансоутримувач цієї будівлі, управитель або один із Споживачів, що розташовані в межах даної будівлі.

Вимоги Харківкомуночиствод викладаються у вигляді припису, в якому встановлюється термін визначення експлуатаційної організації строком до шести місяців.

3.31. Будь які зміни якісного або кількісного складу стічних вод, (у т.ч. зміни в

балансі водоспоживання та водовідведення Споживача в результаті реконструкції, розширення підприємства, або за іншими причинами) мають бути у 7-денний термін узгоджені Споживачем з Харківкомуночиствод, зміни повинні бути внесені до Договору та одержані нові Технічні умови на приймання стічних вод.

3.32. Про всі випадки погіршення якості стічних вод, аварійних (залпових) скидів забруднюючих речовин, про початок проведення аварійно-відновлювальних робіт Споживачі повинні терміново інформувати Харківкомуночиствод.

3.33. При необхідності перекладання аварійних або заміні зруйнованих мереж і

споруд міської каналізації внаслідок агресивного впливу стічних вод Споживача, кошторисну вартість цих робіт (загальні капітальні вкладення) розподіляють між Споживачами, що скидали стічні води з порушенням Правил і з вини яких, що доведено у судовому порядку, сталося їх руйнування (п.7.16).

3.34. Розрахунок участі Споживачів у відновленні зруйнованих мереж і споруд

каналізації виконує Харківкомуночиствод та подає на затвердження до Виконавчого комітету Харківської міської ради, який приймає рішення про першочергові відновлювальні роботи. Відповідальність Споживача при відмові від участі у відновлювальних роботах наведена у п.7.17 цих Правил.

3.35. У випадку стихійного лиха, відключення електроенергії, аварії на

мережах або спорудах каналізації з незалежних від Харківкомуночиствод обставин, Харківкомуночиствод відключає Споживачів від міської каналізації без попередження. У цих випадках за збитки Споживачів Харківкомуночиствод відповідальності не несе.

3.36. Каналізаційна система Споживача відключається від міської

каналізаційної мережі після письмового попередження або телефонограмою у випадку : 3.36.1. Відсутності Договору та Технічних умов або після

закінчення терміну їх дії та при відмові Споживача укласти Договір, одержати Технічні умови або їх продовжити;

3.36.2. Самовільного приєднання до каналізаційної мережі; 3.36.3. Несплати або несвоєчасної сплати послуг

Харківкомуночиствод у терміни, що встановлені у Договорі; 3.36.4. Невиконання Споживачем умов Договору, цих Правил та

заходів з нормалізації якості та режиму скиду стічних вод; 3.36.5. Незадовільного технічного стану каналізаційних мереж,

пристроїв та споруд на них, що перебувають на балансі Споживача; 3.36.6. Відмови Споживача від участі у відновленні зруйнованих з

його вини мереж і споруд, що знаходяться на балансі «Харківкоммуночиствод»; 3.36.7. Причетності Споживача до загазованості мереж та не

виконанні заходів по їх дегазації; 3.36.8. Відмови Споживача прийняти рахунок чи платіжний

документ Харківкомуночиствод на сплату послуг з водовідведення у встановленому порядку;

Відключення Споживача здійснюється у термін не менш ніж через 5 робочих діб після попередження Харківкомуночиствод. За збитки Споживачів-порушників Харківкомуночиствод відповідальності не несе.

3.37. У випадку загрози виходу з ладу мереж або споруд міської каналізації та

порушення технологічного режиму міських каналізаційних очисних споруд внаслідок порушення цих Правил, каналізаційна мережа Підприємства відключається від мереж каналізації негайно після усного попередження. При цьому за збитки Споживачів-порушників Харківкомуночиствод відповідальності не несе.

3.38. При проведенні Харківкомуночиствод планово - попереджувальних та

інших ремонтних робіт на міських мережах водовідведення, а також робіт з приєднання нових Споживачів, Харківкомуночиствод відключає Споживачів від міської мережі каналізації, завчасно попередивши їх письмово або телефонограмою не менш ніж за 5 діб до початку робіт.

4. ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ СТІЧНИХ ВОД, ЩО

СКИДАЮТЬСЯ У МІСЬКУ КАНАЛІЗАЦІЙНУ МЕРЕЖУ 4.1. До системи каналізації м. Харкова приймаються стічні води Споживачів, що не

порушують роботу каналізаційної мережі та споруд, забезпечують безпеку їх експлуатації та можуть бути очищені на очисних спорудах разом із стічними водами від населення згідно з вимогами «Дозволів на спеціальне водокористування» щодо скиду зворотних вод у водойми, які затверджені Державним Управлінням охорони навколишнього природного середовища у Харківській області (№ 4564 від 29.04.09р. для КБО «Диканівський» та № 4565 від 29.04.09 для КБО «Безлюдівський»).

4.2. Стічні води, що підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі не повинні

мати: - температуру вище 40;

- рН нижче 6.5 або вище 9.0; - ХСК вище БСК 5 більш ніж у 2,5.

не повинні містити: - забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій,

установлених для Споживача Договором з Харківкомуночиствод; - речовини, що спроможні засмічувати труби, колодязі, грати або

відкладатися на стінках труб, колодязів, поверхні грат (будівельне сміття, мочало, солому, харчові і тверді виробничі відходи, абразивні порошки та інші абразивні грубодисперсні зависі, окалина, вапно, пісок, гіпс, смола, мазут, канига, тощо);

- речовини, що чинять руйнуючу дію на матеріал труб, елементи споруд каналізації та отруйний вплив на працюючий персонал, а саме: - горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати

вибухонебезпечні суміші; - агресивні гази з руйнуючим корозійним впливом на каналізаційні мережі і

споруди та небезпечні для життя людини; - речовини, для яких не встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК) у

воді водойм рибогосподарського та інших видів водокористування а також речовини для визначення яких не розроблено методів аналітичного контролю;

- токсичні речовини, що перешкоджають біологічному очищенню стічних вод; - небезпечні бактеріальні, вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення; - нерозчинні олії; - біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини, які важко

руйнуються; - тільки неорганічні речовини або речовини, що не піддаються біологічному

розкладу. 4.3. Категорично забороняється скидати у міську каналізаційну мережу:

- Кислоти, розчинники, розчини, речовини, які містять або утворюють при змішуванні зі стічними водами сірководень, сірковуглець, оксид вуглецю, ціаністі

сполуки, легколеткі вуглеводні та інші токсичні, горючі та вибухонебезпечні речовини (бензин, діетиловий ефір, дихлоретан, бензол та їхні похідні, тощо);

- концентровані маточні та кубові розчини; - дренажні води, конденсати і нормативно чисті виробничі стічні води; - організований скид поверхневих (зливових) вод з територій промислових

підприємств; - осади після локальних очисних споруд; - грунт, будівельне і побутове сміття, відходи виробництва; - понадлімітні (перевищуючі договірні ) об’єми стічних вод; - стічні води, у яких містяться радіоактивні, токсичні речовини, солі важких

металів і бактеріальні забруднення, у тому числі стічні води інфекційних лікувальних закладів і відділень;

- промислові стічні води, взаємодія з якими може привести до утворення емульсій, токсичних, або вибухонебезпечних газів, а також великої кількості нерозчинних речовин.

4.4. Стічні води в яких містяться радіоактивні, токсичні речовини, солі важких

металів і бактеріальні забруднення, у тому числі стічні води інфекційних лікувальних закладів і відділень та виробничі стічні води, взаємодія з якими може привести до утворення емульсій, токсичних, або вибухонебезпечних газів, а також великої кількості нерозчинних у воді речовин перед випуском у каналізаційну мережу м. Харкова повинні бути знешкоджені та знезаражені на локальних очисних спорудах Споживача з обов’язковою утилізацією або похованням утворених осадів.

4.5. Для стічних вод Споживачів, що приймаються в міську каналізаційну мережу,

встановлюються загальні допустимі величини показників (ДВП) якості стічної води з допустимими концентраціями (далі ДК) забруднюючих речовин, що наведені у таблицях 1 і 2 цих Правил.

ДК розраховані згідно положень розділу 5 “Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України”, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і комплексів очисних споруд, з урахуванням затверджених для КБО «Диканівський» і КБО «Безлюдівський» гранично допустимих скидів (ГДС) речовин, що надходять з очищеними стічними водами у водойму та якості стічної води від населення (п.4.1).

Для Споживачів, які не мають технічних та економічних можливостей досягти встановлених нормативів скиду, можуть бути встановлені тимчасові індивідуальні допустимі величини показників (ДВП) згідно з п.4.6 цих Правил, що розраховуються на основі встановлених ДК з урахуванням фактичних показників якості скидів стічних вод Споживачів Харківкомуночиствод. Тимчасові ДВП не підлягають погодженню з місцевими органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та МОЗ України.

Розробка індивідуальних ДВП здійснюється за згодою Харківкомуночиствод і за рахунок Споживача.

При відсутності тимчасових індивідуальних ДВП, показники якості скидів стічної води Споживача не повинні перевищувати величини, що вказані у таблицях 1 та 2.

4.6. Якщо Споживач не може забезпечити виконання даних Правил за деякими

показниками, що характерні для виду його діяльності, але проводить роботи по досягненню встановлених нормативів, він звертається до Харківкомуночиствод з обґрунтованим проханням про можливість розроблення та встановлення для нього тимчасових індивідуальних допустимих величин показників (ДВП), або про

приймання понаднормативно забруднених стічних вод на період досягнення встановлених нормативів. До прохання додається характеристика якості стічних вод та графік заходів доведення якості та режиму скидів до вимог цих Правил.

Харківкомуночиствод розглядає надані матеріали у місячний термін і приймає рішення про можливість розробки тимчасових індивідуальних ДВП, або про укладання Договору (Додаткової угоди) зі Споживачем на приймання понаднормативно забруднених стічних вод, з установленням для цього Споживача плати за скид понаднормативних забруднень.

Тимчасові індивідуальні ДВП набирають чинності з моменту узгодження та Таблиця 1. - Допустимі величини показників якості для стічних вод Споживачів, що надходять для очищення на КБО «Диканівський»

Найменування показників Одиниці виміру

Величина показників,

мг/л 1 2 3 4 1 рН од. рН 6.5 ÷ 9 2 ХСК мгО2/л ≤2,5 БСК5

3 БСК 5 мгО2/л 300 4 Завислі речовини мг/л 300 5 Нафта і нафтопродукти мг/л 5,0 6 Жири мг/л 6,0 7 Азот амонійний мг/л 18,0 8 Нітрити мг/л 3,3 9 Нітрати мг/л 45,0 10 Сульфати мг/л 400* 11 Хлориди мг/л 350 12 Фосфати мг/л 6,0 13 Сульфіди мг/л 1,0 14 Синтетичні поверхнево-активні

речовини (СПАР) мг/л 0,5

15 Фенол мг/л 0,039 16 Залізо (загальне) мг/л 2,0 17 Мідь мг/л 1,0 18 Хром 3+ мг/л 0,13 19 Хром 6+ мг/л 0,13 20 Цинк мг/л 0,5 21 Нікель мг/л 0,2 Примітки:

1. ХСК не повинна перевищувати БПК5 більш ніж в 2,5 рази.

2. Розрахунок допустимих величин забруднень, що не ввійшли у даний перелік, повинен бути виконаний на основі гранично допустимої концентрації (ГДК) цих речовин у водоймі господарсько-питного водокористування і за рахунок Споживача та узгоджений з Харківкомуночиствод. _________________________ * - Норматив змінюється відповідно до вмісту сульфатів у воді з міського водопроводу.

Таблиця 2. – Допустимі величини показників якості для стічних вод Споживачів, що надходять для очищення на КБО «Безлюдівський»

№№ п/п

Найменування показника Одиниці виміру

Величина показника,

мг/л 1 2 3 3 1 Рн од. рН 6.5 ÷ 9 2 ХСК мгО2/л ≤2,5 БСК5

3 БСК 5 мгО2/л 300 4 Завислі речовини Мг/л 300 5 Нафта і нафтопродукти мг/л 5,0 6 Жири мг/л 6,0 7 Азот амонійний мг/л 18 8 Нітрити мг/л 3,3 9 Нітрати мг/л 45 10 Сульфати мг/л 400* 11 Хлориди мг/л 350 12 Фосфати мг/л 6,0 13 Сульфіди мг/л 1,0

14 Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР)

мг/л 0,5

15 Фенол мг/л 0,13 16 Залізо (загальне) мг/л 2,0 17 Мідь мг/л 1,0 18 Хром 3+ мг/л 0,13 19 Хром 6+ мг/л 0,13 20 Цинк мг/л 0,5 21 Нікель мг/л 0,2

Примітки:

1. ХСК не повинна перевищувати БПК5 більш ніж в 2,5 рази.

2. Розрахунок допустимих величин забруднень, що не ввійшли у даний перелік, повинен бути виконаний на основі гранично допустимої концентрації (ГДК) цих речовин у водоймі господарсько-питного водокористування, за рахунок Споживача та узгоджений з Харківкомуночиствод.

____________________________ * - Норматив змінюється відповідно до вмісту сульфатів у воді з міського водопроводу.

реєстрації в Харківкомуночиствод. Термін дії індивідуальних ДВП три роки. У разі невиконання графіка заходів доведення якості стічних вод до вимог цих

Правил, або зміні гранично-допустимих скидів (ГДС) речовин, що надходять з очищеними стічними водами у водойму, дія тимчасових індивідуальних норм ДВП може бути припинена, про що Харківкомуночиствод письмово повідомляє Споживача.

4.7. Якщо кількість або склад стічних вод від об’єкту господарської діяльності Споживача

значно змінюються протягом доби та перевищують допущені до скиду концентрації забруднюючих речовин, на об’єкті Споживача повинні бути встановлені спеціальні ємкості – усереднювачі та пристрої, що забезпечують рівномірний протягом доби скид стічних вод.

4.8. При порушенні Споживачем вимог, що вказані в п.п.4.2÷4.4 Харківкомуночиствод має право, згідно чинного законодавства України, ставити питання перед компетентними органами про притягнення його до відповідальності.

4.9. Споживачі несуть встановлену законодавством відповідальність за порушення цих

Правил і за аварійні ситуації, що можуть виникнути на міських каналізаційних мережах і очисних спорудах внаслідок скидання Споживачем у каналізацію забруднень, що кількісно і якісно не відповідають вимогам цих Правил.

ДОДАТОК 7

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА

"Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"

(ДСанПіН 2.2.4-171-10) (ВИТЯГ)

I. Загальні положення

1.1. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води

питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) (далі -

Санітарні норми) обов'язкові для виконання органами виконавчої влади,

місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями

незалежно від форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов'язана

з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем питного

водопостачання, виробництвом та обігом питних вод, наглядом і контролем у

сфері питного водопостачання населення, та громадянами.

1.2. Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості

питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила

виробничого контролю та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у

сфері питного водопостачання населення.

Вимоги Санітарних норм не поширюються на води мінеральні лікувальні,

лікувально-столові, природні столові.

1.3. Державний нагляд за виконанням вимог Санітарних норм

здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба згідно з санітарним

законодавством.

Таблиця 1

САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ безпечності та якості питної води

N з/п

Найменування показників

Одиниці виміру

Нормативи для питної води Методики визначення згідно

з додатком

5

водопровідної з колодязів та каптажів джерел

Фасованої, з пунктів розливу та бюветів

1 2 3 4 5 6 7 1. Органолептичні показники

1 Запах: при t 20 град.C при t 60 град.C

бали

<= 2 <= 2

<= 3 <= 3

<= 0 (2)4

<= 1 (2)4 пп. 2, 31

2 Забарвленість градуси <= 20 (35)1 <= 35 <= 10 (20)4 пп. 2, 39

3 Каламутність

Нефелометрична одиниця каламутності

(1 НОК = 0,58

мг/куб.дм)

<= 1,0 (3,5)1

<= 2,6 (3,5)1

- для підземного вододжерела

<= 3,5

<= 0,5 (1)4

пп. 2, 38

4 Смак та присмак

бали <= 2 <= 3 <= 0 (2)4 пп. 2

2. Фізико-хімічні показники а) неорганічні компоненти

5 Водневий показник

одиниці pH 6,5 - 8,5 6,5 - 8,5 6,5 - 8,5 (>=

4,5)5 п. 28

6 Діоксид вуглецю

% Не

визначається

Не визначаєтьс

я

0,2 - 0,3 – для слабо

газованої 0,31 - 0,4 – для середньо газованої

0,41 - 0,6 – для

сильногазованої

п. 23

7 Залізо загальне мг/куб.дм <= 0,2 (1,0)1 <= 1,0 <= 0,2 пп. 3, 33,

64

8 Загальна жорсткість

ммоль/куб.дм

<= 7,0 (10,0)1 <= 10,0 <= 7,0 п. 4

9 Загальна лужність

ммоль/куб.дм

Не визначається

Не визначаєтьс

<= 6,5 п. 41

я

10 Йод мкг/куб.дм Не

визначається

Не визначаєтьс

я <= 50 п. 43

11 Кальцій мг/куб.дм Не

визначається

Не визначаєтьс

я <= 130 п. 45

12 Магній мг/куб.дм Не

визначається

Не визначаєтьс

я <= 80 п. 45

13 Марганець мг/куб.дм <=0,05 (0,5)1 <= 0,5 <= 0,05 пп. 11, 64

14 Мідь мг/куб.дм <= 1,0 Не

визначається

<= 1,0 пп. 9, 64

15 Полі фосфати (за PO4

3-) мг/куб.дм <= 3,5

Не визначаєтьс

я <= 0,6 (3,5)4 п. 19

16 Сульфати мг/куб.дм <= 250 (500)1 <= 500 <= 250 п. 10

17 Сухий залишок мг/куб.дм <= 1000 (1500)1 <= 1500 <= 1000 п. 12

18 Хлор залишковий вільний

мг/куб.дм <= 0,5 <= 0,5 < 0,05 п. 14

19 Хлориди мг/куб.дм <= 250 (350)1 <= 350 <= 250 пп. 7, 44

20 Цинк мг/куб.дм <= 1,0 Не

визначається

<= 1,0 пп. 15, 64

б) органічні компоненти

21 Хлор залишковий зв'язаний

мг/куб.дм <= 1,2 <= 1,2 < 0,05 п. 14

3. Санітарно-токсикологічні показники а) неорганічні компоненти

22 Алюміній** мг/куб.дм <= 0,20 (0,50)1 Не

визначається

<= 0,1 п. 13

23 Амоній мг/куб.дм <= 0,5 (2,6) <= 2,6 <= 0,1 (0,5)4 пп. 6, 37

24 Діоксид хлору мг/куб.дм >= 0,1 Не

визначається

не визначається

п. 54

25 Кадмій** мг/куб.дм <= 0,001 Не

визначається

<= 0,001 п. 45

26 Кремній** мг/куб.дм <= 10 Не

визначається

<= 10 п. 26

27 Миш'як** мг/куб.дм <= 0,01 Не

визначається

<= 0,01 пп. 5, 66

28 Молібден** мг/куб.дм <= 0,07 Не

визначаєтьс<= 0,07 п. 18

я

29 Натрій** мг/куб.дм <= 200 Не

визначається

<= 200 п. 45

30 Нітрати (по NO3)

мг/куб.дм <= 50,0 <= 50,0 <= 10 (50)4 пп. 6, 20

31 Нітрити** мг/куб.дм <= 0,5 (0,1)3 <= 3,3 <= 0,5 (0,1)7 пп. 6, 36

32 Озон залишковий

мг/куб.дм 0,1 - 0,3 Не

визначається

не визначається

п. 17

33 Ртуть* мг/куб.дм <= 0,0005 Не

визначається

<= 0,0005 пп. 27, 60

34 Свинець** мг/куб.дм <= 0,010 Не

визначається

<= 0,010 п. 15

35 Срібло** мг/куб.дм Не

визначається

Не визначаєтьс

я <= 0,025 п. 15

36 Фториди** мг/куб.дм

Для кліматичних зон: IV <= 0,7 III <= 1,2 II <=

1,5

<= 1,5

<= 1,56 для кліматичних зон: IV <= 0,7

III <= 1,2 II <= 1,5

п. 8

37 Хлорити мг/куб.дм <= 0,2 Не

визначається

не визначається

п. 44

б) органічні компоненти

38 Поліакриламід*

* залишковий

мг/куб.дм <= 2,0 Не

визначається

< 0,2 п. 22

39 Формальдегід** мг/куб.дм <= 0,05 Не

визначається

<= 0,05 п. 51

40 Хлороформ** мг/куб.дм <= 60 Не

визначається

<= 6 пп. 42, 50

в) інтегральний показник

41 Перманганат на окиснюваність

мг/куб.дм <= 5,0 <= 5,0 <= 2,0 (5,0)4 п. 24

-------------- 1 Норматив, зазначений у дужках, установлюється в окремих випадках за погодженням з головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території. 2 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній. 3 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води.

4 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів. 5 pH для газованої питної води. 6 Норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами. 7 Норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води. -------------- * Речовини I класу небезпеки. ** Речовини II класу небезпеки.

Примітки: 1. У водопровідній питній воді визначаються: хлороформ - якщо питна вода з поверхневих вододжерел; хлор залишковий вільний та зв'язаний, озон, поліакриламід - у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів; формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки; діоксид хлору та хлорити - у разі обробки води діоксидом хлору в процесі водопідготовки. 2. У питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначаються: хлороформ - якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода; формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки або якщо використовується озонована вихідна вода; срібло та діоксид вуглецю - у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів чи речовин; поліакриламід - у разі використання в процесі водопідготовки водопровідної питної води з поверхневого джерела питного водопостачання.

Таблиця 2 САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ безпечності та якості питної води

N з/п

Найменування показників

Одиниці виміру

Нормативи для питної води Методики визначення згідно

з додатком

5

водопровідної

з колодязів та каптажів джерел

Фасованої, з пунктів розливу та бюветів

1 2 3 4 5 6 7 1. Фізико-хімічні показники

органічні компоненти 1 Нафтопродукти мг/куб.дм <= 0,1 Не визначається < 0,01 п. 1 2 Поверхнево мг/куб.дм <= 0,5 Не визначається < 0,05 п. 59

активні речовини 2. Санітарно-токсикологічні показники

а) неорганічні компоненти 3 Кобальт** мг/куб.дм <= 0,1 Не визначається <= 0,1 п. 45 4 Нікель мг/куб.дм <= 0,02 Не визначається <= 0,02 п. 45 5 Селен** мг/куб.дм <= 0,01 Не визначається <= 0,01 п. 21 6 Хром загальний мг/куб.дм <= 0,05 Не визначається <= 0,05 п. 45

б) органічні компоненти 7 Бенз(а)пірен* мкг/куб.дм <= 0,005 Не визначається < 0,002 п. 46

8 Дибромхлорметан**

мкг/куб.дм <= 10 Не визначається <= 1 пп. 42, 50

9 Пестициди1,2 мг/куб.дм <= 0,0001 Не визначається <= 0,0001 п. 63 10 Пестициди1,3 (сума) мг/куб.дм <= 0,0005 Не визначається <= 0,0005 п. 63

11 Тригалогенметани4 (сума)

мкг/куб.дм <= 100 Не визначається <= 102 пп. 42, 50

-------------- 1 Пестициди включають органічні інсектициди, органічні гербіциди, органічні фунгіциди, органічні нематоциди, органічні акарициди, органічні альгіциди, органічні родентициди, органічні слімициди, споріднені продукти (серед них регулятори росту) та їх метаболіти, продукти реакції та розпаду. Перелік пестицидів, що визначаються у питній воді, встановлюється в кожному конкретному випадку та повинен включати тільки ті пестициди, що можуть знаходитись в джерелі питного водопостачання. 2 Норматив для кожного окремого пестициду. У разі наявності в джерелі питного водопостачання алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у питній воді повинен становити не більше ніж 0,03 мкг/куб.дм для кожної з цих речовин. 3 Сума пестицидів визначається як сума концентрацій кожного окремого пестициду. 4 Сума тригалогенметанів визначається як сума концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану. * Речовини I класу небезпеки. ** Речовини II класу небезпеки. Примітка. Тригалогенметани та дибромхлорметан визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів - у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода.

Таблиця 3 САНІТАРНО-ХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ безпечності та якості питної води

N з/п

Найменування показників

Одиниці виміру

Нормативи для питної води Методики

визначення згідно

з додатком 5

водопровідної

з колодязів та каптажів джерел

Фасованої, з пунктів розливу та бюветів

1 2 3 4 5 6 7 1. Фізико-хімічні показники

органічні компоненти 1 Феноли леткі мг/куб.дм <= 0,001 Не визначається < 0,0005 п. 61 2 Хлорфеноли мг/куб.дм <= 0,0003 Не визначається <= 0,0003 п. 34

2. Санітарно-токсикологічні показники а) неорганічні компоненти

3 Берилій* мг/куб.дм <= 0,0002 Не визначається <= 0,0002 п. 16 4 Бор** мг/куб.дм <= 0,5 Не визначається <= 0,5 п. 62 5 Стронцій** мг/куб.дм <= 7,0 Не визначається <= 7,0 п. 25 6 Сурма** мг/куб.дм <= 0,005 Не визначається <= 0,005 п. 45 7 Ціаніди** мг/куб.дм <= 0,050 Не визначається <= 0,050 п. 35

б) органічні компоненти 8 Бензол** мг/куб.дм <= 0,001 Не визначається <= 0,001 п. 65

9 1,2 - дихлоретан** мкг/куб.дм <= 3 Не визначається

<= 0,3 пп. 42,

50 10 Тетрахлорвуглець** мкг/куб.дм <= 2 Не визначається <= 0,2

пп. 42, 50 11

Трихлоретилен** та тетрахлоретилен** (сума)

мкг/куб.дм <= 10 Не визначається

<= 1

в) інтегральний показник

12 Загальний органічний вуглець

мг/куб.дм <= 8,0*** Не визначається

<= 3,0 п. 32

-------------- * Речовини I класу небезпеки. ** Речовини II класу небезпеки. *** Не визначається на підприємствах питного водопостачання з об'ємом виробництва питної води менше 10000 куб.м на добу. Примітки: 1. 1,2 - дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен та тетрахлоретилен (сума) визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів - у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода. 2. Загальний органічний вуглець може визначатись замість перманганатної окиснюваності.

ПОКАЗНИКИ фізіологічної повноцінності мінерального

складу питної води

N з/п

Найменування показників

Одиниці виміру Нормативи

Методики визначення згідно з

додатком 5 1 Загальна жорсткість ммоль/куб.дм 1,5 - 7,0 п. 4 2 Загальна лужність ммоль/куб.дм 0,5 - 6,5 п. 41 3 Йод мкг/куб.дм 20 - 30 п. 43 4 Калій мг/куб.дм 2 - 20 п. 26 5 Кальцій мг/куб.дм 25 - 75 п. 45 6 Магній мг/куб.дм 10 - 50 п. 45 7 Натрій мг/куб.дм 2 - 20 п. 45 8 Сухий залишок мг/куб.дм 200 - 500 п. 12 9 Фториди мг/куб.дм 0,7 - 1,2 п. 8

ДОДАТОК 8

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про безпечність та якість харчових продуктів

(Витяг)

Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками,

продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий

порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються,

знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 18. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза та ветеринарно-

санітарна експертиза. Державній санітарно-епідеміологічній експертизі

підлягають: нові харчові продукти, харчові продукти для спеціального дієтичного

споживання, функціональні харчові продукти, дієтичні добавки, харчові добавки

ароматизатори та допоміжні матеріали для переробки з метою їх затвердження для

реєстрації і використання в Україні, допоміжні засоби та матеріали для виробництва

та обігу, що вводяться в обіг, проекти потужностей (об'єктів) для виробництва та

обігу харчових продуктів, системи забезпечення якості та безпечності на

потужностях (об'єктах) для виробництва та обігу харчових продуктів, технології, що

раніше не використовувалися в Україні, харчові продукти, які вперше ввозяться в

Україну і на які у постачальника немає дійсного висновку державної санітарно-

епідеміологічної експертизи або виданої цьому постачальнику декларації

виробника. Порядок, методи та обсяг необхідних досліджень державної санітарно-

епідеміологічцої експертизи повинні враховувати ступінь ризику об'єктів цієї

експертизи для здоров'я людини, а також факт схвалення відповідними

міжнародними організаціями об'єктів, систем забезпечення якості та безпечності

технологій, що підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі, для

використання у, на або разом із харчовими продуктами. Державна санітарно-

епідеміологічна експертиза об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, за

винятком нових харчових продуктів, проводиться протягом 30 робочих днів після

отримання повної заявки на таку експертизу. Державна санітарно-епідеміологічна

експертиза нових харчових продуктів проводиться протягом 90 робочих днів після

отримання повної заявки на експертизу нових харчових продуктів. .Якщо державна

санітарно-епідеміологічна експертиза не закінчена протягом терміну, визначеного у

частині третій цієї статті, замовнику експертизи надається письмове обґрунтування

причин подовження термінів проведення експертизи. Головний державний

санітарний лікар України встановлює вимоги до заявки, процедуру для проведення

державної санітарно-епідеміологічної експертизи та ведення реєстру висновків

державної санітарно-епідеміологічної експертизи, надання інформації з реєстру

висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи та її публікації.

Порядок оплати та вартість робіт з проведення державної санітарно-

епідеміологічної та ветеринарно-санітарної експертизи встановлюється Кабінетом

Міністрів України. Державній ветеринарно-санітарній експертизі підлягають:

харчові продукти тваринного походження, підконтрольні ветеринарній службі; проекти

потужностей (об'єктів) для виробництва та обігу харчових продуктів, підконтрольних

ветеринарній службі; потужності (об'єкти) для виробництва та обігу харчових продуктів,

підконтрольних ветеринарній службі, з метою видачі експлуатаційного дозволу або

відновлення його дії після призупинення; потужності (об'єкти), що виробляють харчові

продукти, підконтрольні ветеринарній службі, для імпорту в Україну та експортні потужності

(об'єкти) з метою відповідної реєстрації; системи забезпечення якості та безпечності на

потужностях(об'єктах) для виробництва та обігу харчових продуктів, підконтрольних

ветеринарній службі.

Розділ III. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВИРОБНИКІВ І ПРОДАВЦІВ (ПОСТАЧАЛЬНИКІВ)

Стаття 19. Права виробників та продавців (постачальників). Особи, які відповідно до

цього Закону займаються виробництвом та обігом харчових продуктів, мають право:

одержувати в установленому порядку необхідну, доступну та достовірну інформацію від

відповідних органів виконавчої влади про результати державного контролю та державного

нагляду за виробництвом та обігом їх харчових продуктів; одержувати від постачальників

сільськогосподарської продукції, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та

матеріалів для виробництва (переробки) харчових продуктів декларацію виробника,

зазначену у статті 21 цього Закону; вимагати зберігання конфіденційності будь-якої

інформації та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків,

передбачених чинним законодавством; оскаржувати результати лабораторних досліджень,

якщо ці результати відрізняються від результатів, отриманих виробником з використанням

таких самих або ідентичних методів аналізу, та проводити арбітражні дослідження в

уповноваженій та акредитованій арбітражній лабораторії; оскаржувати будь-які рішення

відповідних інспекторів, що стосуються їх господарської діяльності, відповідно до

законодавства; звертатися за захистом своїх прав до суду; вимагати відшкодування збитків,

заподіяних внаслідок постачання їм непридатних до споживання, неправильно маркованих

або небезпечних об'єктів санітарних заходів, за умови їх використання та зберігання

відповідно до інструкцій, наданих їх постачальником; бути звільненим від відшкодування

збитків, пов'язаних із непридатністю до споживання або небезпечністю харчового продукту,

завданих внаслідок порушення іншими особами, в тому числі споживачами, відповідних

санітарних заходів.

Стаття 20. Обов'язки виробників та продавців (постачальників) Особам, які займаються

діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти

та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані

харчові продукти. Введення в обіг об'єктів санітарних заходів виробником та/або продавцем

(постачальником) слід розуміти як декларацію про безпечність цього об'єкта та його

відповідність вимогам цього Закону та іншим обов'язковим вимогам, встановленим

відповідними технічними регламентами. За 30 днів до першого введення в обіг в Україні

об'єктів санітарних заходів, за винятком харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній

службі, виробник або продавець (постачальник), який вперше вводить ці об'єкти в обіг,

зобов'язаний надати повідомлення про це та декларацію виробника Головному державному

санітарному лікарю України. За 30 днів до першого введення в обіг в Україні харчових

продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, виробник або продавець (постачальник),

який вперше вводить ці харчові продукти в обіг, зобов'язаний надати повідомлення про це та

декларацію виробника Головному державному ветеринарному інспектору України. Головний

державний санітарний лікар України та Головний державний інспектор ветеринарної

медицини України затверджують форму та порядок надання повідомлення, зазначеного у

частинах третій і четвертій цієї статті. Особи, які займаються виробництвом або введенням в

обіг харчових продуктів, повинні:виконувати вимоги цього Закону; застосовувати санітарні

заходи та належну практику виробництва, системи НАССР та/або інші системи забезпечення

безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів; забезпечувати

використання у харчових продуктах дозволених інгредієнтів, які використовуються у

дозволених межах, є безпечними та належної якості; забезпечувати наявність достатньої та

надійної інформації щодо поживної цінності, складу, належних умов зберігання, застережень

та приготування харчових продуктів; надавати декларацію виробника згідно із статтею 21

цього Закону; забезпечувати належні умови зберігання та/або експонування харчових

продуктів; запобігати продажу небезпечних, непридатних до споживання та неправильно

маркованих харчових продуктів; добровільно вилучати харчові продукти, які вони виробили

або вводять у обіг, у разі виявлення факту, що такі харчові продукти небезпечні, непридатні

до споживання або неправильно марковані; виправляти недоліки харчових продуктів, які

вироблені або знаходяться в обігу та не відповідають вимогам цього Закону; забезпечувати

безперешкодний доступ відповідногоінспектора, який здійснює державний контроль або

державний нагляд, до потужностей (об'єктів) з виробництва або обігу харчових продуктів

протягом звичайного часу роботи та дозволяти відбір зразків об'єктів санітарних заходів, а

також інших матеріалів і речовин на зазначених потужностях (об'єктах), та надавати за

вимогою відповідного інспектора документи, необхідні для цієїмети; компенсувати

відповідно до закону шкоду, заподіяну споживачам внаслідок споживання непридатних до

споживання або неправильно маркованих харчових продуктів та споживання харчових

продуктів, які були визнані небезпечними, за умови їх зберігання, приготування та/або

споживання згідно з інструкціями, наданими виробником та/або продавцем; вести облік

придбання, з посиланням на відповідну декларацію виробника, та використання харчових

продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та допоміжних матеріалів для переробки, що

застосовуються для виробництва або обігу харчових продуктів, протягом трьох років для

забезпечення відслідковування таких харчових продуктів. У разі серійного виробництва

харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та допоміжних матеріалів для

переробки такий облік здійснюється за номером партії.

Стаття 21. Декларація виробника. Виробник сільськогосподарської продукції, призначеної

для споживання людиною, арчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або

допоміжних матеріалів для переробки зобов'язаний видавати декларацію виробника на такі

об'єкти під час введення їх в обіг. Декларація виробника засвідчує відповідність харчових

продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки

вимогам, визначеним у декларації за умови, що вимоги, встановлені виробником,

виконуються протягом подальших дій. Декларація виробника видається на визначений період

часу для серійного виробництва одного й того самого харчового продукту, харчової добавки,

ароматизатора, допоміжного засобу для переробки або для партії. Якщо декларація виробника

видається на серійне виробництво продукту, включені до неї партії повинні зазначатись у

такій декларації виробника. Декларація виробника, що видається на партію, повинна містити

посилання на конкретну партію. Декларація виробника повинна містити таку інформацію:

назву та адресу виробника; назву харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора,

допоміжного матеріалу для переробки та іншу інформацію, необхідну для ідентифікації

продукту; посилання на санітарні заходи, технічні регламенти або стандарти, відповідність з

якими засвідчується, та умови, за яких така відповідність буде підтримуватися (умови

транспортуванн зберігання та інші умови обігу); дату видачі, ім'я, підпис та посаду особи, яка

видала декларацію виробника;для продуктів, вироблених в Україні, контрольний

(реєстраційний) номер, наданий виробнику після отримання експлуатаційного дозволу

відповідно до положень статті 22 цього Закону. Виробник, що видає декларацію виробника,

повинен мати документальні докази дійсності його декларації. Такими документальними

доказами визнаються, зокрема, протоколи вимірювань, досліджень, проведених

акредитованою лабораторією, документи про впровадження на виробництві систем НАССР

або аналогічних систем забезпечення безпечності та якості вироблених товарів,

експлуатаційні дозволи і документи про результати державного контролю та державного

нагляду санітарної та/або ветеринарної служби відповідно.

Розділ IV. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ

ПРОДУКТІВ

Стаття 22. Експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів) з виробництва,

переробки або реалізації харчових продуктів. Оператори потужностей (об'єктів), що

здійснюють в Україні діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів,

підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного

головного державного санітарного лікаря, який видається на кожну з таких потужностей

(об'єктів), що використовуються для здійснення вищезазначеної діяльності. Потужностям

(об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу, присвоюється персональний

контрольний (реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до

реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому центральним

органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Оператори потужностей (об'єктів), що

здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній

службі, та оператори агропродовольчих ринків повинні отримати експлуатаційний дозвіл

відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини для кожної з таких

потужностей (об'єктів). Потужностям (об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу,

присвоюється персональний контрольний (реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх

оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку,

встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Реєстри,

зазначені у частинах першій і другій цієї статті, повинні бути доступними для громадськості в

електронному та/або іншому вигляді. Форма та умови експлуатаційного дозволу, порядок

його отримання, призупинення, скасування та поновлення, а також оплати за отримання

експлуатаційного дозволу встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі

спільного подання центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров'я та з

питань аграрної політики.

Розділ V. ВИРОБНИЦТВО ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Стаття 27. Вимоги до виробництва харчових продуктів. Харчові продукти, вироблені в

Україні, повинні бути безпечними, придатними до споживання, правильно маркованими

тавідповідати санітарним заходам і технічним регламентам. Для забезпечення безпечності

харчових продуктів, вироблених в Україні, забороняється: використання харчових добавок,

які не зареєстровані для використання в Україні; використання ароматизаторів та допоміжних

матеріалів для переробки, які не зареєстровані для використання в Україні;використання

дієтичних добавок, які не зареєстровані для використання в Україні; використання

допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, які не дозволені для прямого

контакту з харчовими продуктами; використання допоміжних засобів і матеріалів для

виробництва та обігу, які за своєю природою та складом можуть передавати забруднюючі

речовини харчовим продуктам; використання харчових продуктів як інгредієнтів для

виробництва, включаючи сільськогосподарську продукцію, якщо вони містять небезпечні

фактори на рівнях, що перевищують обов'язкові параметри безпечності. Виробники, що

здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі,

зобов'язані погодити технологію виробництва з центральним органом виконавчої влади у

сфері охорони здоров'я. Виробники, що здійснюють діяльність з виробництва харчових

продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, зобов'язані погодити технологію

виробництва з центральним органом виконавчої влади у сфері аграрної політики.

Стаття 29. Вимоги до виробництва харчових продуктів для спеціального дієтичного

споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Забороняється

виробництво харчових продуктів спеціального дієтичного використання, функціональних

продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли державну санітарно-епідеміологічну

експертизу та державну реєстрацію. Харчові продукти, що використовуються для

виробництва харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних

харчових продуктів та дієтичних добавок, повинні відповідати обов'язковим параметрам

безпечності і мінімальним специфікаціям якості, що є прийнятними для споживача з

особливими дієтичними потребами відповідно до санітарних заходів та технічних

регламентів. Дієтичні добавки можуть додаватися до окремих харчових продуктів з

урахуванням рівня включень, визначеного у відповідних санітарних заходах, а також

вироблятися для безпосереднього споживання як самостійний харчовий продукт.

Стаття 30. Реєстрація харчових добавок для харчових продуктів. Дозволяється

використання харчових добавок у виробництві харчових продуктів та у харчових продуктах,

що знаходяться в обігу, після їх реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері

охорони здоров'я. Харчові добавки заносяться до відповідного реєстру зі зверненням

виробника та/або продавця (постачальника) або за рекомендацією Національної Комісії

України з Кодексу Аліментаріус на підставі затверджених Головним державним санітарним

лікарем України санітарно-епідеміологічних нормативів стосовно рівня включень таких

харчових добавок у певних видах харчових продуктів та висновку державної санітарно-

епідеміологічної експертизи. У процесі реєстрації харчової добавки необхідно: визначати

харчові продукти, до яких ця добавка може додаватися, та умови, за яких вона може

додаватися; обмежувати харчову добавку до найнижчого рівня використання який

необхідний для досягнення бажаного ефекту; враховувати будь-яке допустиме щоденне

споживання або іншу еквівалентну оцінку обсягів споживання харчової добавки та її

вірогідне щоденне споживання від усіх джерел, включаючи можливе щоденне споживання

харчової добавки спеціальними групами споживачів. Харчова добавка дозволяється до

використання в Україні за умов, якщо: існує обґрунтована технологічна необхідність у

харчовій добавці і ця мета не може бути досягнута іншими технологічно доступними

засобами; харчова добавка не являє собою небезпеки для здоров'я споживача на рівні

використання, на якому пропонується, що може бути встановлено на підставі доступних

наукових доказів;харчова добавка не вводить споживача в оману. Будь-який виробник може

звернутись із запитом на реєстрацію харчової добавки шляхом подання до центрального

органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я заяви про реєстрацію харчової добавки, що

супроводжується відповідною документацією, яка свідчить про те, що харчова добавка

відповідає положенням частин другої, третьої і четвертої цієї статті. Якщо харчова добавка

дозволена до використання відповідними міжнародними організаціями, інформація, що це

підтверджує, додається до заяви про реєстрацію. Рішення щодо реєстрації або відмови в

реєстрації харчової добавки для виробництва харчових продуктів в Україні чи обігу харчових

продуктів, які містять таку харчову добавку, повинне бути видане протягом 120 робочих днів

після одержання повної заяви. Будь-яка харчова добавка, стосовно реєстрації якої було одано

запит і яка була дозволена до використання відповідними міжнародними організаціями,

підлягає експрес-реєстрації. Експрес-реєстрація має включати огляд звіту відповідних

міжнародних організацій, які обґрунтовують можливість використання харчової добавки. Цей

огляд повинен враховувати обставини та умови, специфічні для населення України, а також

технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівні використання

харчових добавок у харчових продуктах відносно рівнів включень, що затверджені

відповідними міжнародними організаціями. Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення

щодо реєстрації або відмови в реєстрації харчової добавки для виробництва харчових

продуктів в Україні чи обігу харчових продуктів, які містять таку харчову добавку, повинне

бути видане протягом 30 робочих днів після одержання повної заяви. Порядок реєстрації

харчових добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони

здоров'я.Вартість робіт, пов'язаних з реєстрацією харчових добавок, встановлюється

Кабінетом Міністрів країни.

Стаття 31. Вимоги до використання ароматизаторів. Положення цієї статті не

застосовуються щодо: їстівних речовин та продуктів, призначених для безпосереднього

споживання, з відновленням або без нього; речовин, що мають виключно солодкий, кислий

чи солоний смак; матеріалів рослинного та тваринного походження, що мають природні

ароматичні властивості, які не використовуються як ароматичні джерела. Ароматизатори не

повинні містити будь-які шкідливі фактори у кількостях, що перевищують максимальні рівні,

та спричиняти присутність небажаних речовин у харчових продуктах у кількостях, що

перевищують рівні, визначені обов'язковими показниками безпечності. Ароматизатори, які

можуть використовуватися у харчових продуктах, що виробляються та знаходяться в обігу в

Україні, підлягають реєстрації центральним органом виконавчої влади у сфері охорони

здоров'я за зверненням виробника та/або продавця (постачальника) або за рекомендацією

Національної Комісії України з Кодексу Аліментаріус на підставі затверджених Головним

державним санітарним лікарем України гігієнічних нормативів стосовно рівня включень

таких ароматизаторів у певних видах харчових продуктів та висновку державної санітарно-

епідеміологічної експертизи. Будь-який виробник може звернутись із запитом на реєстрацію

ароматизаторів шляхом подання до центрального органу виконавчої влади у сфері охорони

здоров'я заяви про реєстрацію ароматизатора, що супроводжується відповідною

документацією, яка свідчить про те, що ароматизатор відповідає положенням частини другої

цієї статті. Якщо ароматизатор дозволений до використання компетентними міжнародними

організаціями, інформація, яка це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію. Рішення

щодо реєстрації або відмови у реєстрації ароматизатора для виробництва харчових продуктів

в Україні чи обігу харчових продуктів, які містять такий ароматизатор, повинне бути видане

протягом 120 робочих днів після одержання повної заяви. Будь-який ароматизатор, стосовно

реєстрації якого було подано запит і який було дозволено до використання у харчових

продуктах відповідними міжнародними організаціями, підлягає експрес-реєстрації. Експрес-

реєстрація має включати огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який обґрунтовує

можливість використання ароматизатора. Цей огляд повинен враховувати обставини та

умови, специфічні для населення України, а також технічні та економічні можливості

визначення присутності та/або рівні використання ароматизатора у харчових продуктах

відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями. Згідно

з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації

ароматизатора для виробництва харчових продуктів в Україні чи обігу харчових продуктів,

які містять такий ароматизатор, повинне бути видане протягом 30 робочих днів після

одержання повної заяви. Порядок реєстрації ароматизаторів встановлюється центральним

органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Вартість робіт, пов'язаних з реєстрацією

ароматизаторів, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 57 цього

Закону.

Стаття 32. Вимоги до використання допоміжних матеріалів для переробки. Допоміжні

матеріли для переробки, що використовуються у виробництві харчових продуктів, обіг яких

здійснюється в Україні, не повинні спричиняти присутність шкідливих факторів у харчових

продуктах у кількостях, що перевищують максимальні межі залишків. Умови використання,

максимальні межі залишків у харчовому продукті та мінімальні специфікації якості для

допоміжних матеріалів для переробки, що використовуються у виробництві харчових

продуктів, визначаються Головним державним санітарним лікарем України з урахуванням

рекомендацій Національної Комісії України з Кодексу Аліментаріус.

Розділ VI. ОБІГ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ Стаття 36. Вимоги до обігу об'єктів санітарних

заходів. Забороняється: обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не

відповідають вимогам санітарних заходів;продаж харчових продуктів домашнього

виготовлення;обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому числі

туш тварин, на яких безпосередньо та/або на упаковці відсутня позначка придатності

(маркування у формі позначки придатності) за відсутності відповідних ветеринарних

документів.Забороняється також обіг об'єктів санітарних заходів, якщо ці

об'єкти:небезпечні;непридатні до споживання;неправильно марковані;не зареєстровані або не

затверджені відповідно до положень цього Закону або містять харчові добавки,

ароматизатори, які не зареєстровані відповідно до цього Закону; не відповідають технічним

регламентам; завезені на територію України контрабандно; дата споживання "Вжити до" яких

минула. Зазначені у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті харчові продукти підлягають

вилученню у порядку, встановленому цим Законом. Харчові продукти, що вилучені з обігу у

зв'язку з порушеннями, визначеними у пунктах 3 і 4 частини другої цієї статті, можуть бути

повернуті в обіг за умови забезпечення виправлення маркування та проведення реєстрації в

порядку, встановленому цим Законом. Вилучені харчові продукти, які неможливо повернути

в обіг, використовуються для інших, ніж споживання людьми, цілей або підлягають

знищенню у порядку, встановленому законом. Знищення харчових продуктів, повернення їх в

обіг для споживання людиною або для інших, ніж споживання людиною, цілей здійснюється

виробником (власником) за його рахунок. Порядок знищення харчових продуктів або умови,

які повинні виконуватися для повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших,

ніж споживання людиною, цілей, встановлюються відповідним головним санітарним лікарем

або головним ветеринарним інспектором.

Стаття 37. Обіг нового харчового продукту. Новий харчовий продукт, який вміщує,

складається або виробляється з генетично модифікованих організмів, регулюється

положеннями спеціального законодавства. Положення цієї статті застосовуються до харчових

добавок, ароматизаторів та розчинників для екстрагування. Новий харчовий продукт не

повинен: становити загрозу для споживача; вводити споживача в оману; відрізнятися від

харчових продуктів, які він призначений замінити, настільки, щоб його звичайне споживання

було для споживача несприятливим з точки зору поживності. Виробник, імпортер або

продавець, який вводить новий харчовий продукт в обіг в Україні (далі - заявник), подає

заяву на проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи до центрального

органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Заява повинна містити інформацію про те,

що новий харчовий продукт відповідає положенням частини другої цієї статті, а також

відповідну пропозицію щодо його представлення та етикетування відповідно до вимог цієї

статті. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза здійснюється протягом строку,

зазначеного у статті 18 цього Закону. Висновки державної санітарно-епідеміологічної

експертизи видаються заявнику та повинні містити рішення про те, чи допускається новий

харчовий продукт в обіг, умови дозволу та, якщо це необхідно:умови використання харчового

продукту; призначення харчового продукту та його специфікацію; всі особливі вимоги до

етикетування, зазначені у статті 38 цього Закону. Заявник може оскаржити висновок дер-

жавної санітарно-епідеміологічної експертизи, який не дозволяє обіг нового харчового

продукту, до Головного державного санітарного лікаря України протягом 30 днів після

отримання цього висновку або до суду.

Стаття 38. Вимоги до етикетування харчових продуктів. Забороняється обіг харчових

продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним

регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються

державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі

інформацію про: назву харчового продукту; назву та повну адресу і телефон виробника,

адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву,

повну адресу і телефон імпортера; кількість нетто, харчового продукту у встановлених

одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно); склад харчового продукту у порядку переваги

складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його

виробництві; калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та

жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту; кінцеву дату

споживання "Вжити до" або дату виробництва та строк придатності; номер партії

виробництва; умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних

умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості; застереження

щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними

жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно

впливати на їх здоров'я при його споживанні. Для деяких категорій харчових продуктів

відповідними технічними регламентами можуть встановлюватися специфічні обов'язкові

вимоги до етикетування, крім тих, що передбачені у цій статті. Етикетування нефасованих

харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому

технічними регламентами для певних харчових продуктів. Забороняється надавати на

етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без доз-

волу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Текст для

етикетування харчових продуктів для спеціального, дієтичного споживання, функціональних

харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов'язковому затвердженню центральним

органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Порядок затвердження тексту для

етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних

харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої

влади у сфері охорони здоров'я. Етикетки харчових продуктів, на яких використовуються

символи, повинні містити тільки такі символи, які були затверджені відповідними

міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації. Написи на етикетці

харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати

шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як "повністю

натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО" (генетично модифікованих

організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає

перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими

на виконання цього Закону. Опис специфічних символів, їх використання та маркування

харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом

Міністрів України.

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Екологічна характеристика об’єкта» з дисципліни «Екологічна експертиза виробництва харчових продуктів»

Для студентів спеціальностей:

8.05170106 «Технології продуктів бродіння і виноробства»

8.05170102 «Технологія жирів та жирозамінників»

Укладачі: О.О.Любавіна, І.М.Демидов, О.М. Півень Г.І.Сокол,

Рецензент проф. В.К. Тимченко

Відповідальний за випуск проф. Ф.Ф. Гладкий

Роботу рекомендував О.П. Некрасов

Редактор

Підп. до друку 00.00.2008р. Формат 60×84 1/16. Папір офсетний 80 г/м2 RISO-друк. Гарнітура «Times». Ум. друк. арк. ____ Обл..-вид. арк. ___ Наклад. 50 прим. Зам. __________ Ціна договірна.

Видавничий центр НТУ «ХПІ» Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № від р.

61002, Харків, вул. Фрунзе, 21 Друкарня НТУ ХПІ». 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21