МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ...
TRANSCRIPT
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
З ДИСЦИПЛІНИ
«БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ»
Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки
6.030508 «Фінанси і кредит»
галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»
спеціалізації «Державні фінанси»
Харків
ХТЕІ КНТЕУ
2016
УДК 336.14(477)
ББК 65.261.3
М-54
Розповсюдження і тиражування
без офіційного дозволу ХТЕІ КНТЕУ
заборонено
Затверджено на засіданні вченої ради ХТЕІ КНТЕУ
Протокол № 2 від 26.10.2016 р.
У к л а д а ч і: К. Д. Гурова, І. В. Колупаєва, О. О. Сидоренко
Р е ц е н з е н т – канд. екон. наук, проф. В. І. Ганін
М-54
Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з
дисципліни «Бюджетна система України» для студентів, які
навчаються за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»
галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціалізації
«Державні фінанси» / К. Д. Гурова, І. В. Колупаєва, О. О. Сидоренко. –
ХТЕІ КНТЕУ, 2016. – 44 с.
УДК 336.14(477)
ББК 65.261.3
ЗМІСТ
Вступ 4
Загальні положення 4
Вибір і затвердження теми, складання плану курсової роботи 5
Зміст та обсяг курсової роботи 7
Правила оформлення курсової роботи 12
Захист курсової роботи 20
Оцінка якості виконання і захисту курсової роботи 21
Список використаних джерел 26
Додатки 27
1. ВСТУП
Методичні рекомендації до виконання курсових робіт з навчальної
дисципліни «Бюджетна система України» розроблені відповідно до вимог
галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки бакалаврів за
напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» та призначені для надання
допомоги студентам під час виконання курсової роботи згідно з чинними
стандартами України. Вони розкривають послідовність етапів виконання
дослідження, містять основні вимоги, що висуваються до змісту та
оформлення курсової роботи, порядку захисту та оцінювання.
Курсова робота є кваліфікаційною письмовою роботою, що дає змогу
підтвердити рівень засвоєння студентом теоретичних знань та практичної
підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціальністю.
Сучасна методика підготовки фахівців з вищою освітою потребує наявності в
курсовій роботі елементів наукових досліджень, тому стандартами щодо
структури тa оформлення результатів курсових робіт є ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила
оформлення» та ГОСТ 2.105-95 «Общие требования к текстовым документам»,
Стандарт інституту про курсові та кваліфікаційні роботи (проекти), правила
побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту.
Мета методичних рекомендацій – усвідомлення студентами основних
процесуальних, організаційних і методичних елементів курсової роботи,
структурно та логічно пов'язаних між собою етапів:
1. Підготовчий етап: вибір теми курсової роботи та погодження її з
керівником, затвердження теми, завдання та плану курсової роботи, підбір та
опрацювання відповідної літератури та інформаційних джерел.
2. Керівництво та контроль за ходом виконання курсових робіт: загальне
керівництво кафедри, робота з керівником.
3. Робота над змістом курсової роботи: загальні засади, характеристика
структурних елементів курсової роботи, мова викладення матеріалу.
Оформлення курсової роботи.
4. Подання на кафедру курсової роботи для рецензування в термін,
передбачений графіком навчального процесу.
5. Порядок захисту курсової роботи: загальні засади захисту, розробка
тез доповіді, захист роботи.
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до навчального плану студенти напряму підготовки
6.030508 «Фінанси і кредит» виконують курсову роботу з дисципліни
«Бюджетна система України».
Курсова робота – це необхідний етап для закріплення теоретичних та
практичних знань, здобутих студентами на лекціях та під час практичних
занять; набуття навичок самостійної роботи з елементами творчого пошуку,
ініціативності; вміння узагальнювати теоретичні матеріали, аналізувати
практичну інформацію, працювати зі спеціальною літературою, довідковими
виданнями тощо; розвиток навичок формулювання власних висновків, чіткої
аргументації, обґрунтування рекомендацій та пропозицій.
Виконання курсової роботи є важливим засобом формування логіки
економічного мислення, а також поглиблення знань щодо змісту законів та
закономірностей у сфері бюджетних відносин.
Виконуючи курсову роботу, студент повинен:
- поглибити і систематизувати теоретичні знання з дисципліни;
- закріпити основні поняття та терміни з досліджуваної теми;
- засвоїти основні положення нормативних і законодавчих актів.
Орієнтовану тематику курсових робіт і регламент їх виконання
встановлюють на початку навчального семестру.
Основними етапами виконання курсової роботи є:
- вибір теми курсової роботи;
- вивчення спеціальної літератури і складання плану роботи;
- узгодження плану курсової роботи з науковим керівником;
- визначення фактичних даних, необхідних для написання курсової
роботи;
- аналіз отриманих матеріалів;
- написання тексту курсової роботи;
- обґрунтування висновків і пропозицій;
- оформлення роботи;
- подання для рецензування та захист курсової роботи.
Під час написання курсової роботи студент може отримати
консультацію у наукового керівника відповідно до графіка проведення
індивідуально-консультативної роботи.
3. ВИБІР І ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ, СКЛАДАННЯ ПЛАНУ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Визначення тем курсових робіт відбувається, як правило, з урахуванням
наукових інтересів, які виявлені студентом у період навчання на попередніх
курсах.
Темою курсової роботи може бути одне з актуальних питань
формування бюджетної системи, яке є недостатньо теоретично та методично
опрацьованим або потребує розроблення новітніх теоретичних та методичних
підходів, викликає зацікавленість практиків або є перспективним для
подальшого наукового дослідження.
Перелік рекомендованих тем курсових робіт із дисципліни «Бюджетна
система України» затверджує кафедра. Студент самостійно обирає тему
курсової роботи із запропонованої кафедрою тематики (Додаток А).
Кожному студенту призначається науковий керівник, з яким остаточно
погоджується тема курсової роботи, план, що може бути скорегований при
виконанні роботи, а також визначається термін виконання.
Студент може запропонувати власну тему курсової роботи за умови
письмового погодження із науковим керівником, обґрунтувати своє рішення.
Запропонована тема повинна бути актуальною і відповідати професійному
спрямуванню дисципліни.
Завідувач кафедри має право видати розпорядження про зміни
(уточнення) тем курсових робіт не пізніше ніж за два місяці до встановленого
терміну подачі робіт на кафедру.
Підставою для розгляду змін (уточнень) є: заява студента з
обґрунтуванням доцільності зміни, письмова згода наукового керівника.
Обравши тему курсової роботи, студент пише заяву на ім’я завідувача
кафедри з проханням затвердити відповідну тему курсового дослідження
(додаток Б).
У разі несвоєчасного подання студентом заяви щодо затвердження
бажаної теми курсової роботи, тему визначає завідувач кафедри.
Затвердження тем, призначення наукових керівників, визначення
термінів захисту курсових робіт здійснюється письмовим розпорядженням
завідувача кафедри, яке видається не пізніше початку четвертого тижня
семестру.
Завдання на курсову роботу оформлюється за встановленою формою
(додаток Д) і доводиться студентам денної форми навчання у триденний
термін після підписання розпорядження завідувача кафедри.
Загальні вимоги до виконання індивідуальних завдань з дисциплін
доводить до студентів викладач-лектор на першій лекції.
Тема курсової роботи, яку одержав студент, записується в Журналі
обліку і рецензування курсових робіт, що знаходиться на кафедрі. Термін
подання завершеної курсової роботи на кафедру має бути не пізніше, ніж за
10 днів до захисту.
План курсової роботи містить питання, які розкривають зміст теми.
У процесі підготовки до написання курсової роботи студент підбирає і
вивчає літературні джерела, бібліографію. Виконання курсової роботи
передбачає обов’язкове вивчення чинного законодавства, постанов Верховної
Ради і Кабінету Міністрів України, нормативних документів міністерств і
відомств та інших органів управління з питань, пов’язаних з темою курсової
роботи.
Особливу увагу слід звернути на вивчення опублікованих у періодичній
пресі матеріалів з теми. Бажано під час вивчення літературних джерел
ознайомитися із зарубіжним досвідом розв’язання певної проблеми.
Відповідно до обраної теми курсової роботи студент самостійно
підбирає літературні джерела, офіційні документи, а також статистичні
матеріали Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби
України, Державної фіскальної служби України зокрема статистичні збірники
«Економіка України», «Україна в цифрах».
Попереднє ознайомлення з літературними джерелами – основа для
складання плану курсової роботи, який включає вступ, теоретичні та
аналітичні питання стосовно об’єкта дослідження, рекомендації, висновки та
пропозиції, список використаних джерел і додатки.
Самостійно складений план студент обговорює з науковим керівником,
при потребі – коригує, і після цього план затверджують.
Текст курсової роботи формується шляхом систематизації і оброблення
зібраних матеріалів за кожною позицією плану.
4. ЗМІСТ ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота включає такі структурні елементи:
- титульний аркуш;
- типовий бланк завдання для роботи;
- реферати (українською, російською, англійською мовами);
- зміст;
- вступ;
- основна частина (три розділи);
- висновки і пропозиції;
- список використаних джерел;
- додатки.
4.1. Титульний аркуш
Титульний аркуш курсової роботи містить: найменування вищого
навчального закладу, назву кафедри, назву роботи, прізвище, ім'я, по батькові
студента, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові
наукового керівника, місто і рік захисту.
Зразок оформлення титульного аркуша наведено в додатку В.
4.2. Завдання на роботу
Типовий бланк завдання до роботи розміщується безпосередньо після
титульного аркуша (додаток Д).
4.3. Реферат
У рефераті наводиться інформація ідентичного змісту про основні
положення курсової роботи.
Обсяг реферату – до 1 сторінки друкованого тексту.
Після реферату необхідно навести ключові слова відповідною мовою,
які мають смислове навантаження і пов'язані з розкриттям основного змісту
курсової роботи. Приклад реферату наведено у додатку Ж.
4.4. Зміст
Зміст – це план курсової роботи із зазначенням відповідних сторінок, з
яких починається кожний структурний елемент.
Зміст включає (в порядку згадування): вступ, послідовно перераховані
назви розділів і підрозділів, висновки, список використаних джерел, додатки.
Приклад оформлення змісту курсової роботи наведений в додатку К.
4.5. Вступ
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її
значущість, підстави і вихідні дані для розкриття теми, обґрунтування
необхідності проведення дослідження. Головна мета вступу – підготовка до
сприйняття основного тексту. Рекомендований обсяг вступу – 2-3 сторінки.
У вступі слід розкрити актуальність теми, визначити мету та основні
завдання роботи, визначити об'єкт і предмет дослідження, хронологічні рамки,
інформаційну базу дослідження, практичну значимість.
Вступ повинен містити таку інформацію:
Актуальність теми, в якій стисло викладається сучасний стан
проблеми, що розглядається, необхідність подальших досліджень і її роль в
економіці. Правильно сформулювати актуальність обраної теми означає
показати вміння виділити головне від другорядного, з'ясовувати те, що вже
відомо і що доки невідомо про предмет дослідження.
Від доказу актуальності обраної теми доцільно перейти до
формулювання мети роботи.
Мета роботи повинна полягати у рішенні проблемної ситуації шляхом її
аналізу і знаходженні нових закономірностей між економічними явищами. Не
слід формулювати мету як «дослідження…», «вивчення…», оскільки ці слова
вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Доцільно розпочинати
визначення мети як «теоретичне обґрунтування … та надання пропозицій і
рекомендацій з удосконалення…». Реалізація завдань сприяє досягненню мети дослідження. Виходячи з мети роботи, визначаються завдання.
Це зазвичай робиться у формі перерахування (проаналізувати...,
розробити..., узагальнити..., виявити..., довести..., впровадити..., показати...,
розробити..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'ясувати..., дати
рекомендації..., встановити взаємозв'язок..., зробити прогноз... тощо).
Формулювання завдань необхідно робити якомога більш ретельно, оскільки
опис їхнього рішення повинно скласти зміст складових частин роботи.
Це важливо також і тому, що заголовки розділів і підрозділів досить
часто утворюються з формулювань завдань роботи. При написанні висновків
доцільно їх побудувати з точки зору досягнення мети і виконання поставлених
завдань.
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну
ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження – вузька частина об'єкта дослідження проблеми
(коло питань), що досліджуються в роботі.
Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне та
часткове. В об'єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження.
Саме на нього повинна бути направлена основна увага студента, оскільки
предмет дослідження визначає тему курсової роботи, винесену на титульний
лист як назву.
Інформаційна основа роботи – стисло вказуються прізвища та ініціали
авторів (у алфавітному порядку), які зробили найбільш суттєвий вклад у
вирішення проблеми, основні закони і нормативні акти, що згадуються в
роботі (із посиланнями у [квадратних дужках] на номери джерел за списком
використаних джерел).
Методи дослідження.
Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення
поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту
роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи
іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності
вибору саме цих методів.
4.6. Загальні рекомендації щодо написання основної частини
курсової роботи
Основна частина містить ґрунтовний виклад усього дослідження
роботи, складається зазвичай з кількох підрозділів відповідно до плану
курсової роботи.
Основна частина роботи містить три розділи.
Перший з них, як правило, присвячений теоретико-методологічним
аспектам досліджуваної теми, другий – аналізу стану об’єкта дослідження,
третій – рекомендаціям та пропозиціям щодо розв’язання досліджуваної
проблеми. Усі розділи повинні бути логічно пов’язаними між собою.
Теоретичні положення та методичні підходи – основа для аналізу
первинних матеріалів або статистичної інформації, висновки і рекомендації, в
свою чергу, базуються на результатах аналізу. Рекомендації також можуть
стосуватися теоретико-методологічних основ, понятійного апарату та
інструментарію дослідження.
Рекомендований обсяг основної частини курсової роботи – 36-45
сторінок.
Перший розділ курсової роботи повинен мати теоретичний характер та
містити декілька пунктів. У цьому розділі подається теоретичне
обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядається її суть, значення,
класифікаційні характеристики, методичні підходи тощо.
Також обов’язково висвітлюються основні положення нормативно-
правової регламентації питань, що розглядаються в роботі. У процесі
виконання першого розділу передбачається використання сучасних
літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів, присвячених
проблемам, що досліджуються в роботі: монографій, наукових статей,
матеріалів конференцій, інтернет-видань тощо, а також актуальних
законодавчих і нормативних актів, що регламентують окремі аспекти,
пов’язані з темою дослідження.
Обов’язковим є посилання на джерела, коли в роботі використовуються
теоретичні положення, які не є авторським доробком студента. Також бажано
ілюструвати текст графічними матеріалами: схемами, графіками, діаграмами
тощо.
Другий розділ курсової роботи має аналітико-дослідницький характер і
складається з 3-4 пунктів.
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми цього розділу
мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють
визначити сутність і стан явищ та процесів, що досліджуються, розкрити їх
особливості та тенденції розвитку.
Джерелами інформації є планові, фактичні показники доходів та
видатків бюджетів всіх рівнів, статистична, фінансова, податкова та
управлінська звітність, накази, розпорядження. Зазначені джерела наводяться
у додатках до курсової роботи.
Завершальним в основній частині курсової роботи є третій розділ. Його
завданням є розроблення прогнозів та планів, конкретних рекомендацій,
пропозицій щодо вдосконалення предмета дослідження, його інформаційного,
методичного та організаційного забезпечення.
Виконання заключної частини курсової роботи є її логічним
завершенням, тому має здійснюватися на базі основних теоретичних
положень, методичних підходів, методичного інструментарію, викладених у
першому розділі, а також з урахуванням результатів аналізу, поданому в
другому розділі курсової роботи.
Високий рівень дослідження забезпечується використанням сучасних
інформаційних технологій, прикладного програмного забезпечення.
У разі використання програмного забезпечення подається його загальна
концепція, інформаційне та методичне забезпечення, наводиться опис
алгоритмів та схем обчислювального процесу, форми вихідних документів
(таблиць, діаграм, графіків), вимоги щодо користування розробленим
програмним забезпеченням (у цьому випадку можна передбачити окремий
пункт плану, в якому наводяться зазначені матеріали).
Обсяг кожного розділу має складати 12-15 сторінок.
Зміст питань відповідних розділів курсової роботи має узгоджуватися з
їхніми назвами. У кінці кожного розділу стисло (2-3 речення) формулюють
висновки.
4.7. Висновки
Висновки – це стисле викладення підсумків проведеного дослідження.
Основне призначення висновків – резюмувати зміст (підвести підсумок)
роботи, підкреслити її переваги та згладити деякі недоліки. У висновках
роботи викладаються положення, що характеризують ступінь розкриття теми,
визначається рівень досягнення мети і вирішення завдань роботи.
Саме у висновках найбільш яскраво виявляється здатність (або
нездатність) студента ясно мислити і викладати матеріал. У цій частині роботи
міститься так зване «вихідне знання», що є новим по відношенню до вхідного.
Саме воно виноситься на обговорення і оцінку комісії при захисті роботи. Це
вихідне знання не повинно підмінятися механічним складанням висновків у
кінці підрозділів, а повинно містити логічне викладення головних
підсумкових результатів всієї роботи.
Під час формулювання висновків рекомендується узагальнити основні
результати дослідження за окремими розділами роботи так, щоб матеріал
можна було використати як основу для тексту доповіді на захисті курсової
роботи. Доцільно дотримуватися такої структури висновків і пропозицій:
- результати першого (теоретичного) розділу – до 0,5 сторінки;
- другого (аналітико-дослідницького) розділу – приблизно 1 сторінка;
- результати третього розділу – до 1-1,5 сторінок.
Основний акцент необхідно зробити на результатах третього розділу.
Загальний обсяг висновків повинен становити від 3 до 4 сторінок.
4.8. Список використаних джерел
Невід’ємна частина курсової роботи – список використаних джерел.
Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:
у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших
авторів або заголовків.
Перелік використаних джерел друкують у такій послідовності:
1. Кодекси, закони і законодавчі акти України.
2. Нормативно-правові акти, що видані Кабінетом Міністрів України,
Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів та
іншими міністерствами і відомствами.
3. Інші джерела в алфавітному порядку прізвища перших авторів або
заголовків.
У списку використаних джерел можна включати не тільки ті джерела, що
цитуються, згадуються або використовуються у роботі, але і ті, з якими
студент ознайомився в процесі підготовки роботи, однак таких не повинно
бути більше 20% від загальної кількості джерел у списку.
Список використаної літератури може містити 35-40 джерел.
4.9. Додатки
Окремі частини тексту, що мають самостійне значення, можуть бути
перенесені в додатки. Найчастіше у додатки виносяться методики, об’ємні
розрахунки та таблиці, алгоритми, довідкова інформація тощо.
Рекомендований обсяг додатків – не більше 10 сторінок.
4.10. Мова викладення матеріалу
При написанні роботи слід звернути увагу на мову викладення
матеріалу, особливо на лексику, фразеологію, морфологію, синтаксис,
орфографію і пунктуацію.
Лексика і фразеологія визначаються обраною для дослідження темою.
При викладенні в тексті обов'язкових вимог застосовуються слова і
словосполучення: «повинен», «слід», «необхідно», «вимагається, щоб»,
«дозволяється тільки», «не допускається», «забороняється», «не слід». При
викладенні інших положень застосовуються більш м'якіші форми – «можуть
бути», «як правило», «доцільно», «при потребі», «у випадку» тощо.
Правильність використання частин мови визначається морфологією.
Існують деякі особливості використання в роботах іменників, дієслів,
займенників.
У роботі не рекомендується вживання займенника «я» або «ми».
Рекомендується використати конструкції, що виключають вживання цих
займенників: невизначено-особисті речення (наприклад: «Спочатку
здійснюють відбір чинників для аналізу, а після цього встановлюють їх вплив
на показник»); форми викладу від третьої особи (наприклад: «Автор вважає...
»): пропозиції з пасивним станом заставою (наприклад: «Розроблений
комплексний підхід до дослідження…»).
Синтаксис робіт має свої особливості. Потрібно будувати стислі
речення, висловлювати свої думки в доступній формі, не допускати
різночитань, використовувати граматичні конструкції, що відповідають
нормам літературної мови.
Найважливішим засобом виразу логічних зв'язків є спеціальні
синтаксичні засоби, що вказують: послідовність розвитку думки («спочатку»,
«передусім», «після цього», «згодом», «по-перше», «по-друге» тощо):
суперечливі відношення («однак», «проте», «між тим», «в той час коли», «тим
не менше»); причинно-наслідкові відношення («отже», «тому що», «тому»,
«завдяки цьому», «внаслідок цього», «крім того» тощо); перехід від однієї
думки до іншої («перш ніж перейти до», «звернемося до», «розглянемо»,
«зупинимося на», «необхідно розглянути» тощо); підсумок, висновок («отже»,
«на підставі наведеного», «все подане дозволяє зробити висновок»,
«підводячи підсумок, слід сказати» тощо).
Як засоби зв'язку слів можуть використовуватися займенники,
прикметники і дієприкметники («дані», «цей», «такий», «названі», «означені»,
«згадані», «визначені» тощо). Наприклад: «Шляхом використання грошово-
кредитного механізму реалізується функція Національного банку України з
регулювання економіки. Даний механізм включає...».
Для тексту роботи, що вимагає аргументації і виявлення причинно-
наслідкових відношень, властиві складні речення. У роботі частіше слід
використати складнопідрядні, а не складносурядні речення. Окремі частини
складнопідрядного речення більш тісно зв'язані між собою, ніж частини
складносурядного. Підрядні конструкції висловлюють причинні, тимчасові,
умовні, слідчі та інші відношення. Тому слід використати складні підрядні
сполучники: «завдяки тому, що», «між тим, як», «бо», «замість того, щоб»,
«зважаючи на те, що», «внаслідок того, що», «після того, як», «в той час, як»
тощо; вживати похідні відіменні прийменники «протягом», «впродовж»,
«відповідно до», «в результаті», «на відміну від», «поряд з», «у зв'язку з» тощо.
При розробці матеріалу слід не допускати помилки з орфографії,
пунктуації. Необхідно пам'ятати, що не може бути переконливих рекомендацій,
які неграмотно написані та недбало виконані.
Курсовим роботам властиві певні стилістичні особливості. При
написанні доцільно уявити собі, що необхідно поділитися наявною
інформацією і знаннями з людьми, які цією інформацією не володіють. Тому
стиль роботи, повинен бути точний і лаконічний.
Після завершення написання роботи, слід прочитати всю роботу в
цілому і оцінити її на предмет відповідності складових її елементів.
Слід також звернути увагу на відповідність визначеної у вступі
інформаційної бази дослідження фактичному матеріалу, що є у роботі. Якщо
при аналізі вступу виявляється невідповідність вступу основній частини, то з
метою завершення роботи в необхідний термін, як правило, коригуванню
піддається саме вступ.
При аналізі висновку необхідно звернути увагу на те, щоб підсумкові
висновки за рішенням всіх завдань, поставлених у вступі, знайшли
відображення у висновку. Цілком неприпустимо вказувати у висновку, що
якесь із завдань було не вирішено. Якщо така ситуація мала місце, то
необхідно або все це завдання вирішити, або, якщо завдання не впливає на
досягнення загальної мети дослідження, у вступі його не розглядати.
5. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5.1. Загальні положення
Роботу оформляють на одному боці білого паперу формату А4 розміром
210 мм297 мм. При потребі допускається використання аркушів формату А3
розміром 297 мм420 мм.
Для виконання роботи використовують текстовий редактор Microsoft
Word, табличний процесор Excel та шрифт Times New Roman 14 пт з
міжрядковим друкуванням через півтора інтервали.
Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 25 мм, праве
– 10 мм, верхнє та нижнє - 20 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим
впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (приблизно 1,25 см).
Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої
жирності. Як виняток, у роботі допускається вписувати в текст окремі
іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою
тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути
наближеною до щільності основного тексту.
Роздруковані на ПК програмні документи повинні відповідати формату
А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок
роботи і розміщують, як правило, в додатках.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти
та підпункти.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», назви
розділів, «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ»,
«ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої
великої) з абзацного відступу. Перенесення слів у заголовку розділу не
допускається. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається
з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів та підпунктів
друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в
розбивку в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту,
ставиться крапка.
Курсова робота виконується державною мовою. Текст необхідно
розбивати на абзаци, які складаються з декількох логічно зв’язаних між собою
речень.
При згадуванні в тексті прізвища авторів їхні ініціали розміщують перед
прізвищем. Посилання на наукові та інші літературні джерела слід давати
відповідно до «Списку використаних джерел» з виділенням цих номерів у
квадратних лапках, наприклад, «.. у роботах [2,7] визначені шляхи…» або [2,
с. 37].
Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину
чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у
виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному
опису за переліком посилань.
Загальні вимоги до цитування такі:
– текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій
граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей
авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не
виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У
цих випадках використовується вираз «так званий»;
– цитування повинно бути повним, без довільного скорочення
авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень,
абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і
позначається трьома крапками, вони ставляться у будь-якому місці цитати (на
початку, всередині, наприкінці). Якщо перед пропущеним текстом або за ним
стояв розділовий знак, то він не зберігається;
– кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
– при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів
своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у
викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і
давати відповідні посилання на джерело;
– якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або
думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак
оклику або знак питання.
Приклад оформлення сторінки основної частини тексту роботи наведено
в додатку Л.
5.2. Скорочення
У роботі слід використовувати лише терміни, рекомендовані існуючими
нормативними документами. Скорочення слів і абревіатури також повинні
бути загальноприйнятими.
Замість скорочень «і т. д.» (і так далі), «і т. ін.» (і таке інше), «подібні» –
в роботі необхідно використовувати термін «тощо».
Якщо в роботі прийнято особливу систему скорочування слів або назв, її
подають у розділі «Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і
термінів». Повний запис лексеми, що скорочується, чи словосполуки треба
наводити тоді, коли її вперше згадують у тексті, після неї в дужках подають її
скорочення (абревіатуру), у подальших згадуваннях рекомендовано вживати
прийняте скорочення без відмінкових закінчень. Якщо відсутність
відмінкових закінчень спричиняє неоднозначне розуміння положення роботи,
лексему, що скорочується, чи словосполучення подають повністю.
5.3. Переліки
При потребі, в роботі можуть бути наведені переліки. Поряд з переліком
ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу
літеру української абетки з дужкою, або не нумеруючи – дефіс (перший рівень
деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські
цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Наприклад:
Державні субсидії та дотації бувають:
а) за періодичністю:
1) одноразові;
2) регулярні;
б) за формою:
1) цінові;
2) інвестиційні.
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з
абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування
переліків першого рівня.
5.4. Позначення величин
Для позначення фізичних величин та їхніх одиниць виміру треба
використовувати Міжнародну систему одиниць (SI).
Поряд з одиницями SI при потребі в дужках можна зазначити одиниці
раніше застосовуваних систем, які дозволено використовувати. Заборонено в
роботі використовувати різні системи позначення фізичних величин.
Між числовим значенням та познакою одиниці фізичної величини має
бути проміжок. Наприклад: «5 кг; 10 м; 5 млн л ; 40 см3…».
Якщо в тексті роботи наведено низку числових значень фізичної
величини, які виражено однією одиницею виміру, познаку цієї одиниці виміру
пишуть тільки за останнім числовим значенням. В одному ряду чисел
здебільшого наводять однакову кількість десяткових знаків для всіх значень,
що утворюють ряд. Наприклад: «1,0; 1,5; 2,0; 2,5 г». Якщо в познаці величини використано індекс, який є скороченням слів
«номінальний» (ном.), «мінімальний» (мін.), «максимальний» (макс.),
«абсолютний» (абс.), «відносний» (відн.) тощо, в індексі крапку не ставлять.
Наприклад: «Uном, Iвідн».
5.5. Числові значення
Установлені числові значення величин та їхніх допусків та довірчих
інтервалів для її застосування і контролювання, треба задавати з граничними
відхилами або зазначати як найбільші і (або) найменші значення.
Наприклад: «80 мм ± 2 мм або (80±2) мм; (0,52±0,03) моль/л».
Діапазон чисел у тексті позначають, використовуючи прийменники
«від» і «до». Якщо в тексті роботи наводять діапазон числових значень
фізичної величини, познаку одиниці виміру треба наводити після обох меж
діапазону. Наприклад: «від 1 мм до 5 мм; від 0˚С до 17˚С; від 10 кг до 120 кг».
Дробові числа треба подавати як десяткові дроби, за винятком розмірів у
дюймах, які треба друкувати, використовуючи правобіжну похилу риску: 1/4,
1/2.
Якщо треба зазначити два або три виміри, їх подають так: 80 мм 25 мм 50
мм.
Якщо неможливо подати числове значення як десятковий дріб, то
дозволено записати його як звичайний дріб в один рядок, використовуючи
правобіжну похилу риску.
Наприклад: «5/32; (50а – 4с)/(40в+20)».
Округлення числових значень величин до першого, другого, третього
десяткових знаків для різних типорозмірів, марок і подібної продукції однієї
назви має бути однакове. Наприклад, якщо градація товщини сталевої стрічки
0,25 мм (у числі два десяткових знаки), то весь ряд товщини сталевої стрічки
треба подавати числами з такою самою кількістю десяткових знаків. Якщо
треба навести діапазон числових значень, його межі подають числами з
однаковою кількістю десяткових знаків.
5.6. Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків,
таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до
загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші, завданні на
курсову роботу, «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ» номер сторінки не ставлять, на
наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки
без крапки в кінці, і включають до загальної нумерації сторінок роботи. Отже,
сторінка, з якої почнеться нумерація буде «ВСТУП» з номером 7.
Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень,
вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера.
Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або
«Розділ 6. ВИСНОВКИ».
Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не
ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу
складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими
ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:
«2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять
заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту
складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими
ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.»
(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку
наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
5.7. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді
таблиць.
Приклад побудови таблиці:
Таблиця (номер)
Назва таблиці
Боковик Графи (колонки)
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і
друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої
літери жирним шрифтом.
Заголовок кожної графи в таблиці повинен бути коротким. Слід уникати
повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у
тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що
повторюються. Заголовки граф повинні починатися з великих літер,
підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком,
і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не
меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не
треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так,
щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з
поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна
переносити на наступну сторінку. Таблицю з великою кількістю граф можна
ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї
сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в
першому випадку в кожній частині таблиці вказують порядкові номери граф, у
другому – повторюють її боковик.
При перенесенні частини таблиці на наступний аркуш (сторінку) слово
«Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці,
над іншими частинами пишуть слова «Продовженння табл.» і вказують номер
Заголовок графи
Заголовок графи
підзаголовок
графи підзаголово
к графи підзаголовок
графи підзаголовок
графи Заголовки
рядків
Ряд
ки
таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного
слова, його можна замінювати лапками, якщо з двох або більше слів, то при
першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками.
Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів,
які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь
рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Примітки до тексту таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні
дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на
одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку,
наприклад:
Примітки:
1. ________
2. ________
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять
крапку. Зразки оформлення таблиць наведено у додатку Л та у додатку М.
5.8. Формули та рівняння
При використанні формул та рівнянь необхідно дотримуватися таких
правил.
Формули утворюють за допомогою редактора формул Microsoft Equation.
Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми,
добутку, диференціювання, інтегрування розміщують на окремих рядках. Це
стосується також і всіх нумерованих формул. Короткі, однотипні формули, які
відокремлені від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною.
Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують
всередині рядків тексту. Рівняння і формули, що розміщують на окремих
рядках, повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули
залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула
входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в
тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених
правилами пунктуації:
а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;
б) цього потребує побудова тексту, що передує формулі.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до
формули чи рівняння, слід наводити під формулою з нового рядка у тій
послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Перший рядок
пояснення починається з абзацу словом «де» без двокрапки.
Наприклад: При однобічних границях допуску (SU чи SL) відносне
середньозважене відхилення CP визначається наступними виразами:
CP = s
xSU
3
або CP =
s
Sx L
3
, (3.1)
де x – вибіркове середнє;
s – вибіркове стандартне відхилення.
Переносити формулу або рівняння на наступний рядок допускається
тільки на знаках операцій, що виконуються повторюючи знак операції на
початку наступного рядка. При перенесенні множення на знакові операції
застосовують знак « ».
Формули (або рівняння), що згадуються послідовно і не розділені
текстом, відокремлюють комою або крапкою з комою. Наприклад:
CP = s
xSU
3
, (3.2)
CP = s
Sx L
3
. (3.3)
Формули чи рівняння повинні наводитися в тексті тільки один раз. У
подальшому на них необхідно давати посилання.
Наприклад, «За рівнянням (1.2)».
5.9. Ілюстрації
Ілюструють роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно
продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути випадкових
ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти
невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна
ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій
розміщують після їхніх номерів, вирівнюючи по центру. При потребі
ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим
словом «Рис»);
– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера
арабськими цифрами;
– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із стислою
характеристикою зображеного;
– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами,
які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що
експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює
його.
Приклад:
Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:
1 – розмотувач плівки;
2 – сталеві ролики;
3 – привідний валик;
4 – опорні стояки.
Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний
рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в
яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де
викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї,
розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або
зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення
(електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують
чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
У роботах слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали
фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на
стандартні аркуші білого паперу формату А4. Зразки оформлення рисунків
наведено у додатку та у додатку М.
5.10. Додатки
Додатки слід оформлювати як продовження роботи на її наступних
сторінках, розташовуючи їх у порядку посилань на них у тексті. Кожний такий
додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати
заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої літери
симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком
малими літерами (крім першої великої) повинно бути надруковано слово
«Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати
послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є,
З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б. Один додаток
позначається як Додаток А.
Додатки повинні мати спільну з рештою роботи крізну нумерацію
сторінок.
При потребі текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи,
пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому
разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку.
Наприклад: «А.2 – другий розділ додатка А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Г».
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід
нумерувати в межах одного додатка. Наприклад: «Рисунок Г.3» – третій
рисунок додатка Г, «Таблиця А.2» – друга таблиця додатка А, «формула
(А.1)» – перша формула додатка А.
5.11. Список використаних джерел
Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006
«Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.
Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та
факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи
обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять
бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх
наводять у будь-якому описі.
Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язкові і
використовуються для розрізнення знаків граматичної пунктуації.
Приклади оформлення бібліографічного опису в списку використаних
джерел наведено у додатку Н.
6. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконану курсову роботу студент подає на кафедру фінансів для
рецензування в термін, передбачений графіком навчального процесу, але не
пізніше ніж за 10 днів до захисту.
Рецензію на курсову роботу складає керівник роботи після її перевірки.
У рецензії повинні бути висвітлені такі моменти: позитивні сторони курсової
роботи (відповідність темі, повнота розкриття матеріалу, правильність
оформлення тощо), її недоліки (помилки в розрахунках, невідповідність темі,
недостатній обсяг роботи, відсутність економічного обґрунтування
запропонованих заходів тощо), попередня оцінка роботи. Курсову роботу, що
має серйозні недоліки, повертають для повного або часткового
доопрацювання відповідно до зауважень та рекомендацій рецензента. До
роботи, направленої для повторної перевірки, обов’язково слід додати першу
рецензію. Типовий бланк рецензії на курсову роботу наведено у додатку П.
Захист курсових робіт відбувається до початку екзаменаційної за
графіком складеним кафедрою.
Процедура захисту передбачає стисле викладення студентом основних
положень роботи, а також відповіді на запитання. Для захисту студент
отримує свою роботу, ознайомлюється з рецензією і готується аргументовано
відповісти на зауваження та запитання.
Студент готує виступ на 10-12 хвилин з використанням необхідного
ілюстративного матеріалу - наочної ілюстрації відповідних тверджень під час
доповіді, - зміст та якість якого перевіряє науковий керівник.
Необхідно підготувати презентацію (до 10 слайдів) для проведення
доповіді. Ілюстрації (слайди) повинні відбивати основні результати, досягнуті
в роботі і бути погоджені з матеріалом, що викладається. Слайди повинні
мати номер (наприклад, Слайд №1) у верхньому правому куті і мати назву.
Перший слайд відбиває інформацію титульного аркуша курсової роботи
(приклад Слайду 1 наведено у додатку Р).
У процесі захисту члени комісії оцінюють глибину знань студента щодо
теми дослідження, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та
відстоювати свої погляди, чітко формулювати відповіді на поставлені
запитання.
7. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ
РОБОТИ
Оцінка якості виконання і захисту студентами курсової роботи
здійснюється за 100-баловою шкалою ХТЕІ КНТЕУ з подальшим
переведенням її в 4-балову національну шкалу та шкалу ЕСТS. Підсумкову
оцінку визначає комісія кафедри, яку приймає захист курсових робіт.
Об’єктами оцінювання є три складові: зміст, оформлення та захист курсової
роботи (табл. 7.1).
Таблиця 7.1
Розподіл балів за видами робіт
№ Об’єкт оцінювання Максимальна кількість балів, яку
може одержати студент
1 Розкриття змісту курсової роботи 55
2 Оформлення курсової роботи 15
3 Захист курсової роботи 30
Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0-55 балів):
- ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для
дослідження;
- наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;
- логічний взаємозв’язок теоретичного матеріалу;
- наочність та якість ілюстративного матеріалу;
- дослідження вітчизняних та зарубіжних інформаційних джерел
(літератури);
- рівень обґрунтування запропонованих рішень;
- ступінь самостійності проведеного дослідження;
- відповідність побудови роботи поставленим цілям і завданням.
Критерії оцінювання оформлення курсової роботи (0-15 балів):
- відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;
- наявність у додатках до роботи самостійно складених документів;
- посилання на використану літературу і нормативні документи.
Критерії оцінювання захисту курсової роботи (0-30 балів):
- вміння чітко, зрозуміло та стисло викладати основні засади
проведеного дослідження;
- повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання членів комісії
за змістом роботи;
- ґрунтовність висновків та рекомендацій щодо практичного
використання результатів дослідження.
Критерії оцінювання знань студентів зведені у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2
Таблиця відповідності шкали оцінювання ХТЕІ КНТЕУ з
національною шкалою та шкалою ЄКТС
Оцінка за шкалою ХТЕІ
КНТЕУ (бали)
Оцінка за національною
шкалою
Оцінка за
шкалою ЄКТС
90-100 Відмінно А
82-89 Добре
В
75-81 С
69-74 Задовільно
D
60-68 Е
35-59
незадовільно - потрібно
переробити роботу відповідно
до визначених зауважень
FХ
1-34
незадовільно - потрібно
підготувати роботу за новою
темою
F
Оцінку «А» (90-100 балів) за шкалою ECТS студент може отримати,
якщо він:
- своєчасно та якісно виконав завдання курсової роботи згідно із
затвердженою темою;
- при виконанні курсової роботи опрацював законодавчо-інструктивні
документи, літературні джерела, Інтернет-ресурси з теми дослідження;
- аргументовано і логічно розкрив питання досліджуваної теми, виклав
матеріал літературною мовою;
- використав основні методи аналізу щодо показників доходів та
видатків бюджетів;
- сформулював висновки до кожного розділу курсової роботи;
- отримав позитивну рецензію наукового керівника;
- послідовно та логічно доповів про результати роботи під час захисту,
продемонстрував глибокі знання з досліджуваної теми та вміння чітко
викладати власні думки;
- супроводжував доповідь змістовними ілюстративними матеріалами, в
цілому аргументовано і без суттєвих помилок відповів на запитання членів
комісії.
Оцінку «В» (82-89 балів) студент може отримати, якщо він:
- своєчасно та якісно виконав завдання курсової роботи згідно із
затвердженою темою;
- при виконанні курсової робота опрацював законодавчо-інструктивні
документи, літературні джерела з теми дослідження;
- логічно розкрив питання досліджуваної теми, виклав матеріал
літературною мовою;
- використав основні методи аналізу щодо показників доходів та
видатків бюджетів;
- сформулював висновки до кожного розділу курсової роботи;
- отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими
несуттєвими зауваженнями;
- в цілому аргументовано і без суттєвих помилок доповів про результати
роботи під час захисту, продемонстрував глибокі знання з досліджуваної теми
та вміння чітко викладати власні думки;
- супроводжував доповідь змістовними ілюстративними матеріалами,
дав вичерпні аргументовані відповіді на всі запитання членів комісії, але при
виконанні курсової роботи допустив окремі помилки, недостатньо використав
додаткову літературу та інтернет-ресурси; під час захисту не досить повно й
аргументовано виклав матеріал.
Оцінку «С» (75-81 балів) студент може отримати, якщо він:
- розкрив зміст курсової роботи згідно із завданням керівника;
- при виконанні курсової роботи опрацював законодавчо-інструктивні
документи, літературні джерела з теми дослідження;
- сформулював висновки до кожного розділу курсової роботи;
- отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими
несуттєвими зауваженнями;
- доказово і без суттєвих помилок доповів про основні положення
роботи під час захисту, продемонстрував достатні знання з досліджуваної
теми та вміння чітко викладати власні думки, але допускав окремі помилки
при виконанні курсової роботи; виявив деякі недоліки під час захисту;
недостатньо використав додаткову літературу; виконав курсову роботу, не
дотримуючись вимог до оформлення, не виявив творчого підходу при
розробленні пропозицій щодо вдосконалення діяльності досліджуваного
підприємства.
Оцінку «D» (69-74 балів) студент отримує, якщо він:
- виконав курсову роботу відповідно до завдання, але з окремими
недоліками;
- виявив знання і розуміння основних теоретичних положень у галузі
бюджетних відносин;
- використав методи економічного аналізу показників бюджетів;
- сформулював висновки з окремих розділів;
- отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими
слушними зауваженнями;
- доповів про результати роботи під час захисту без порушень
послідовності розкриття змісту;
- відповідав на окремі запитання членів комісії під час захисту, але
допустив окремі помилки при виконанні курсової роботи; недостатньо
використав додаткову літературу та інтернет-ресурси; при написанні курсової
роботи не дотримувався вимог до оформлення, продемонстрував недостатньо
глибокі знання з досліджуваної теми, не супроводжував відповідь
ілюстративними матеріалами (або матеріали використовувались, але були
незмістовними), неповно або недостатньо аргументовано відповів на
запитання членів комісії, допустив окремі помилки у своїх доповідях.
Оцінку «Е» (60-68 балів) студент отримує, якщо він:
- виконав значну частину завдань курсової роботи згідно із завданням
керівника за затвердженою темою;
- виявив знання і розуміння основних теоретичних положень щодо
бюджетних відносин;
- використав основні методи економічного аналізу показників
бюджетів;
- отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими
суттєвими зауваженнями;
- доповів про результати роботи під час захисту без суттєвих порушень
послідовності розкриття змісту;
- відповів на окремі запитання членів комісії під час захисту, але
допускав значну кількість суттєвих помилок при виконанні курсової роботи;
не виявив старанності при виконанні окремих завдань; недостатньо
використав основну, додаткову літературу та інтернет-ресурси; при виконанні
курсової роботи не дотримувався вимог до оформлення, продемонстрував
недостатньо глибокі знання з досліджуваної теми, не розумів сутності
економічних понять при її захисті; не супроводжував доповідь
ілюстративними матеріалами (або матеріали використовувались, але були
незмістовними), неповно або недостатньо аргументовано відповів на
запитання членів комісії, допустив окремі помилки у своїй доповіді.
Оцінку «FХ» (35-59 балів) отримує студент, якщо він:
- виконав курсову роботу з порушеннями завдання або із суттєвими
недоліками змісту та оформлення, про що зазначається у рецензії наукового
керівника;
- поверхово ознайомився з основною літературою, не використав
додаткову літературу та інтернет-ресурси;
- виконав курсову роботу, не дотримуючись вимог до оформлення;
- не виконав завдання курсової роботи у повному обсязі;
- невпевнено орієнтувався в змісті роботи під час її захисту,
непослідовно доповів про результати роботи, продемонстрував недостатні
знання з досліджуваної теми.
При оцінці FХ - студент повторно виконує роботу за раніше
затвердженою темою з виправленням визначених недоліків.
Оцінку «F» (1-34 балів) студент отримує, якщо він:
- виконав курсову роботу з порушеннями завдання або з суттєвими
недоліками змісту та оформлення, про що зазначається у рецензії наукового
керівника;
- допускав суттєві помилки при виконанні курсової роботи;
- оволодів матеріалом з теми курсової роботи на рівні елементарного
розпізнання та відтворення окремих понять фінансових та бюджетних
відносин;
- не зміг розкрити зміст окремих питань, передбачених завданням
наукового керівника:
- поверхово ознайомився з основною літературою, не використовував
додаткову літературу та інтернет-ресурси;
- невпевнено орієнтувався в змісті роботи під час її захисту, не зміг
послідовно доповісти про результати роботи, продемонстрував недостатні
знання з досліджуваної теми, допустив глибокі помилки у відповідях (або
зовсім не відповів) на запитання членів комісії.
При оцінці F – студент виконує роботу з нової теми. Затвердження теми,
призначення наукового керівника та терміну захисту визначає завідувач
кафедри.
Захист курсової роботи після виправлення недоліків та за новою темою
здійснюється в період ліквідації академічної заборгованості у визначені
терміни перед комісією за участю декана факультету, після чого:
- у разі одержання студентом позитивної оцінки він допускається до
складання екзамену з дисципліни відповідно до розкладу екзаменів у період
ліквідації академічної заборгованості у визначені терміни;
- у разі одержання незадовільної оцінки за роботою, виконаною за
новою темою, студент відраховується з інституту.
Студент, який без поважної причини вчасно не подав (не зареєстрував)
курсову роботу або не з’явився на захист у зазначений термін, не
допускається до складання екзамену з відповідної дисципліни.
Оцінка за курсову роботу вноситься до рецензії на курсову роботу та
результату захисту, відомісті захисту курсової роботи та залікової книжки
студента.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у
сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». – К.: Госстандарт
Украины, 1997. – 37 с.
2. Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і
словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила : (ISO 4:1984,
NEQ ; ISO 832:1994, NEQ). ДСТУ 3582:2013. – [Чин. від 2014-01-01]. – Київ :
Мінекономрозвитку України, 2014. – 14 с. – (Національний стандарт України).
3. Оформлення текстових документів і списку використаних джерел :
[методичні вказівки] : в 2 ч. / [під ред. Е. В. Білецького]. – Х. : ХТЕІ КНТЕУ,
2015. – Ч. 1. Методичні вказівки щодо застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. –
60 с.
4. Положення про випускний кваліфікаційний проект (роботу): Наказ
директора ХТЕІ КНТЕУ від 26 травня 2015 р. - № 281.
5. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи.
Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила
складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [Чин. від 2007-07-
01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Національний
стандарт України).
6. Курсові та кваліфікаційні роботи (проекти). Правила побудови,
викладання, оформлення та вимоги до змісту: Стандарт ХТЕІ КНТЕУ : Наказ
директора ХТЕІ КНТЕУ від 05.02.2014 р. № 60–О.
7. Гурова К. Д. Методологія і організація наукового економічного
дослідження : Навчальний посібник (3-тє., вид., перероблене) / К. Д. Гурова,
В. І. Ганін. – Х. : С. А. М., 2015. – 284 с.
8. Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація,
апробація): навч. посіб. / за ред.. А.А. Мазаракі. – 2-ге вид. допов. - К.: Київ.
нац. торг.-екон. ун-т, 2011. – 296 с.
9. Ганін В. І. Основи наукових (економічних досліджень): Навчальний
посібник. / за ред. проф.. К. Д. Гурової – Х.:С. А. М., 2012. – 176 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Тематика курсових робіт
1. Формування та перспективи розвитку бюджетної системи України.
2. Бюджетна система України: стан та напрями реформування.
3. Роль бюджету держави в збалансованому розвитку національної
економіки.
4. Призначення Державного бюджету України, структура його
доходів та видатків.
5. Бюджет як інструмент реалізації соціально-економічних програм.
6. Соціально-економічний зміст, функції та призначення державного
бюджету.
7. Бюджетна політика в галузі державних доходів.
8. Бюджетна політика в галузі державних видатків.
9. Сучасні тенденції формування доходів державного бюджету.
10. Фінансово-економічна робота з мобілізації доходів бюджету та
напрями її удосконалення.
11. Податкові надходження та їх роль в формуванні доходів бюджету.
12. Місце і роль податків і зборів в системі державних доходів.
13. Загальнодержавні податки, що надходять до місцевих бюджетів та
їх бюджетне значення.
14. Форми і методи мобілізації доходів бюджету.
15. Сутність та призначення доходів бюджету.
16. Склад доходів загального фонду державного бюджету та його
нормативно-правове регулювання.
17. Сутність та об’єктивна необхідність державних видатків.
18. Організація виконання державного бюджету за видатками.
19. Особливості здійснення окремих видатків державного бюджету.
20. Видатки бюджету на соціальне забезпечення населення, порядок їх
планування і фінансування.
21. Видатки бюджетів у фінансовому забезпеченні потреб
економічного і соціального розвитку.
22. Видатки бюджетів, їх характеристика і призначення.
23. Міжбюджетні відносини в Україні та їх удосконалення.
24. Міжбюджетні трансферти, їх роль у міжбюджетному регулюванні.
20. Особливості фінансування культури і мистецтва.
25. Особливості фінансування вищої освіти в Україні.
26. Особливості фінансування охорони здоров’я в Україні.
27. Особливості фінансування освіти в Україні.
28. Державне регулювання соціальної сфери.
29. Видатки бюджетів на соціальний захист населення, порядок їх
планування і фінансування.
30. Система соціального страхування в Україні та її розвиток.
31. Система адресної соціальної допомоги окремим категоріям
населення.
32. Сутність та перспективи розвитку недержавних пенсійних фондів.
33. Видатки бюджетів на науку, порядок їх планування і фінансування.
34. Порядок планування і фінансування видатків Державного бюджету
України на оборону в сучасних умовах.
35. Видатки бюджетів на управління, порядок їх планування і
фінансування.
36. Місцеві фінанси як складова фінансової системи країни.
37. Місцевий бюджет, його значення і роль у соціально-економічному
розвитку території.
38. Місцеві фінанси та їх вплив на економічний розвиток регіонів.
39. Місцеві бюджети та їх роль у реалізації соціальної політики.
40. Фінансові проблеми місцевого самоврядування.
41. Місцеві бюджети як фінансова основа самоврядування.
42. Реформування міжбюджетних відносин в Україні.
43. Комунальна власність як джерело доходів і чинник управління на
місцевому рівні.
44. Порядок, умови та етапи формування державного боргу України.
45. Державний борг України, причини виникнення, етапи формування,
види.
Додаток Б
Завідувачу кафедри
____________________________ (назва кафедри)
____________________________ (прізвище, ініціали)
студент(а/ки)_______________ (прізвище, ім’я, по батькові)
____________________________ (факультет, курс, група, форма навчання)
ЗАЯВА
Прошу дозволити мені виконати курсову роботу (проект) з дисципліни
__________________________________________________________ на тему (зазначити назву дисципліни)
___________________________________________________________. (зазначити бажану тему курсової роботи (проекту)
____________ __________________ (дата) (підпис студента)
Додаток В
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний торговельно-економічний університет
Харківський торговельно-економічний інститут
Кафедра ______________________________ (назва)
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
____________________________________
на тему:
________________________________________
Студентки III курсу, групи ФК-13
напряму підготовки 0305 «Економіка
та підприємництво»
спеціальності 6.030508 «Фінанси і
кредит»
Грінченко Ю. С.
Керівник:
к.е.н., доц. Шелест О. Л.
Національна шкала ________________
Кількість балів: ____Оцінка: ECTS __
Члени комісії:
________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
Харків 2016
Додаток Д
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Київський національний торговельно-економічний університет
Харківський торговельно-економічний інститут
Кафедра фінансів, обліку і аудиту
Дисципліна «Бюджетна система України»
Напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»
Факультет економічний Курс ІII Група ФК–13
Форма навчання денна Семестр 6
ЗАВДАННЯ
на курсову роботу студенту (ці)
П.І.Б.
1. Тема роботи «____________________________________________________»
2. Термін подачі студентом закінченої роботи «___» _______ 2016 р.
3. План роботи:
Розділ 1____________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Розділ 2____________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Розділ 3____________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
4. Дата видачі завдання ________
Студент _______________ __________________. (підпис) (ПІБ)
Керівник ______________ ________________ (підпис) (ПІБ)
«___» ___________ 2016 р.
Додаток Ж
Приклад реферату
РЕФЕРАТ
Курсова робота: 49 с., 8 рис., 8 табл., 4 додатка, 35 джерел.
Об’єкт дослідження – Державний бюджет України як самостійна
економічна категорія.
Предметом дослідження є аналіз теоретичних і практичних
особливостей формування і використання Державного бюджету України.
Мета роботи – дослідження та оцінка діючої системи формування
Державного бюджету України та аналіз структури надходжень і видатків
бюджету, а також пошук шляхів подальшого реформування вітчизняної
фінансової бази держави.
Методи дослідження – вертикальний аналіз, горизонтальний аналіз,
коефіцієнтний метод тощо.
У першому розділі роботи розкрито теоретичні засади функціонування
Державного бюджету України, класифікація доходів та видатків.
У другому розділі проведено аналіз формування та виконання бюджету
України в сучасних умовах розвитку економіки.
У третьому розділі запропоновано шляхи вдосконалення процесу
формування та виконання Державного бюджету України.
Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – змінити
сучасний стан та дати ефективний поштовх майбутньому покращенню
процесу формування показників Державного бюджету України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що
впровадження розроблених рекомендацій на практиці надасть можливість
спростити та удосконалити процес формування показників Державного
бюджету України завдяки розробленій моделі прогнозування надходжень
доходів.
БЮДЖЕТ, ДОХОДИ, ВИДАТКИ, ДЕФІЦИТ, ПОДАТКИ,
ТРАНСФЕРТИ, ІНФЛЯЦІЯ, ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ
Додаток К
Зразок змісту курсової роботи
на тему: «Призначення Державного бюджету України, структура його доходів
та видатків»
ЗМІСТ
Вступ 6
Розділ 1 Теоретичні засади функціонування Державного бюджету України 7
1.1. Сутність державного бюджету та його значення для фінансової
системи держави
9
1.2. Класифікація доходів Державного бюджету України 10
1.3. Класифікація видатків Державного бюджету України 14
Розділ 2 Аналіз формування та виконання Державного бюджету України в
сучасних умовах розвитку економіки
22
2.1. Аналіз доходної частини бюджету як складової Державного
бюджету України
22
2.2. Аналіз видаткової частини Державного бюджету України 28
2.3. Аналіз виконання Державного бюджету України за 2015 рік 33
Розділ 3 Шляхи вдосконалення процесу формування та виконання
Державного бюджету України
35
3.1. Вплив Державного бюджету на соціально – економічний
розвиток держави
35
3.2. Перспективи формування Державного бюджету України в 2017 –
2018 роках
36
3.3. Альтернативні шляхи наповнення дохідної частини Державного
бюджету України
37
Висновки 39
Список використаних джерел 42
Додатки 45
Додаток Л
Приклад розміщення тексту на сторінках
РОЗДІЛ 1
ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ: ФОРМИ І ВИДИ
ДЕРЖАВНИЙ
1.1. Державні запозичення як основна форма державного кредиту
Державний кредит – це сукупність грошових засобів, мобілізованих
державою, що виступає в ролі позичальника та гаранта [11, с. 15].
Види муніципальних цінних паперів, класифікованих за ознакою “тип
забезпечення”, показано на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Види муніципальних цінних паперів
Обсяг емісії цінних паперів в Україні за 2014-2016 рр. наведено у табл.
1.1.
Таблиця 1.1
Обсяг емісії цінних паперів в Україні
Показник Роки
2014 2015 2016
1 2 3 4
Обсяг емісії, млрд грн. 1096,5 28 572, 5 28 572, 5
Види муніципальних цінних паперів
Облігації під
загальне
зобов'язання
Облігації під
дохід від
проекту
Облігації під
спеціальний
податок
Облігації під
заставу
нерухомості
1 інтервал
1 інтервал
2 інтервали
1 інтервал
1 інтервал
Продовження табл. 1.1
1 2 3 4
Темп зростання
обсягу емісії до
2002 р., раз
1,0 26,1 67,5
Чиста кредитна позиція (Чкп) може бути розрахована за формулою:
Чкп = (Дк + Кк) – Дс, (2.1)
де Дк – довгострокові банківські кредити;
Кк – короткострокові банківські кредити;
Дс – залишок грошових коштів.
Отже, управління потоками грошових коштів на підприємстві включає
певний набір методів прогнозування, планування і контролю, що базуються на
результатах фінансового аналізу.
1 інтервал
1 інтервал
1 інтервал
Додаток М
Зразки оформлення таблиць, рисунку
Таблиця М.1
Частка доходів Державного бюджету України у структурі ВВП
Показники Роки
2012 2013 2014 2015
ВВП, млн. грн. 1404669 1465198 1586915 1979458
Доходи Державного
бюджету, млн. грн. 373960,20 351164,60 377821,60 516980,10
Частка доходів
Державного бюджету
у структурі ВВП, %
26,6 24,0 23,8 26,1
Рис. М.1. Динаміка доходів державного бюджету та валового
внутрішнього продукту
Додаток Н
Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел
Характеристика
джерела
Приклади оформлення
Книги: Один
автор
Шваб Л. І. Економіка підприємства: навч. посіб. для студ.
вищ. навч. зал. / Л. І. Шваб. – К.: Каравела, 2005. – 568 с.
Два автори
Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посіб. /
І. М. Бойчик, П. С. Марченко. – К.: Каравела, 2001. – 298 с.
Три автори
Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как
предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание
будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон
Г. Д.; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. — Днепропетровск:
Баланс Бизнес Букс, 2007. — 265 с.
Чотири автори
Методика нормування ресурсів для виробництва продукції
рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф.,
Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. — К.: НДІ
«Украгропромпродуктивність», 2006. — 106 с.
П’ять і більше
авторів
Психология менеджмента/ (Власов П. К., Липницкий А. В.,
Лущихина И. М. и др.); под ред. Г. С. Никифорова. — [3-е
изд.]. — Х.: Гуманитар. центр, 2007. — 510 с.
Без автора
Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря /
[авт. тексту В. Клос]. — К.: Граніт, 2007. — 119 с.
Статті – один
автор
Шевченко Л. С. Конкурентоспроможність фірми на ринку
праці / Л. С. Шевченко // Демографія та соціальна економіка.
– 2010. – № 7. – С. 60-65.
Статті – два
автори
Лісогор І. А. Сучасний ринок праці / І. А. Лісогор,
Н. П. Іванов // Демографія та соціальна економіка. – 2010. –
№ 12. – С. 102-108.
Багатотомний
документ
Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична
статистика. Ч. 1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська,
С. М. Парамонова. — К. : НТУУ «КПІ», 2006. — 125 с.
Матеріали
конференцій,
з’їздів
Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів
виступів на республік. міжвуз. наук.-практ. конф. /
Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. —
К.: ІСОА, 2002. — 147 с.
Словники
Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М.
Марченко]. — 2-ге вид., оновл. — К.: К.І.С., 2006. — 138 с.
Законодавчі та
нормативні
документи
1. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня
1991 р. № 803 – XII // Законодавство України про працю: зб.
нормат.–прав. актів.— К.: Парлам. вид-во, 2006. — С. 15-27.
Стандарти
Якість води. Словник термінів: ДСТУ ISO 6107-1:2004 -
ДСТУ ISO 6107-9:2004. — [Чинний від 2005-04-01)] — К. :
Держспоживстандарт України, 2006. — 181 с. —
(Національні стандарти України).
Каталоги Межгосударственные стандарты: каталог: в 6 т. / (сост.
Ковалева И. В., Павлюка В. А.; ред. Иванов В. Л.). — Львов:
НТЦ «Леонорм-стандарт», 2006. — (Серия «Нормативная
база предприятия»). Т. 5. — 2007. — 264 с.
Дисертації
Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис. ...
доктора фіз.-мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. —
К., 2005. — 276 с.
Автореферати
дисертацій
Новосад І. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій
робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів: автореф. дис.
на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.02.08.
«Технологія машинобудування» / І. Я. Новосад. —
Тернопіль, 2007. — 20 с.
Авторські
свідоцтва
А. с. 1007970 СССР, МКИ3 В 25 J 15/00. Устройство для
захвата неориентированных деталей типа валов /
В. С. Ваулин, В. Г. Кеймайкин (СССР). — № 3360585/25-08;
заявл. 23.11.81 ; опубл. 30.03.83, Бюл. № 12.
Патенти
Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК7 Н 04 В 1/38, Н 04
J 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В. И.;
заявитель и патентообладатель Воронеж. науч.-исслед. ин-т
связи. — № 2000131736/09 ; заявл. 18.12.00 ; опубл. 20.08.02,
Бюл. № 23 (II ч.).
Частина книги,
періодичного
видання
Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного
застосування системного аналізу в наукових дослідженнях у
сфері спортивних ігор / Ж. Л.Козіна // Теорія та методика
фізичного виховання. — 2007. — № 6. — С. 15-18, 35-38.
Електронні
ресурси
1. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р., №
108/95-ВР [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. –
Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi?nreg=108%2F95-%E2%F0.
2. Статистична інформація [Електронний ресурс] / Держ. ком.
статистики України. — Офіц. Веб-сайт. — Режим доступу
http://www.nbuv.gov.ua/.
3. Загальна характеристика продукції, поняття і класифікація
[Електронний ресурс] // Реферати на українському порталі. –
Режим доступу: http://referat.atlant.ws/.
Додаток П
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Київський національний торговельно-економічний університет
Харківський торговельно-економічний інститут
РЕЦЕНЗІЯ
на курсову роботу (проект)
Студента _________________________________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові)
Факультету ___________________________________________________
курсу_________групи__________форма навчання______________________
Курсова робота (проект) з __________________________________________ (назва навчальної дисципліни)
Тема_____________________________________________________________
Реєстраційний №______, дата одержання «_____»_______________20____р.
Науковий керівник_________________________________________________ (вчене звання, прізвище, ініціали)
ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
Допущено до захисту «_____»________________20____р.
(підпис рецензента)
Захист планується о _______ «_____»____________20_____р. (час)
(місце роботи комісії)
Курсову роботу (проект) захищено «_____»______________20_____р.
з оцінкою_______________________
Комісія:
1._________________________ ____________________________ (підпис) (прізвище, ініціали)
2._________________________ _____________________________ (підпис) (прізвище, ініціали)
3._________________________ _____________________________ (підпис) (прізвище, ініціали)
Додаток Р
Зразок титульної сторінки ілюстративного матеріалу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Київський національний торговельно-економічний університет
Харківський торговельно-економічний інститут
_________________________________
кафедра
ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ
ДО ДОПОВІДІ НА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
на тему:
________________________________________________________________
________________________________________________________________
назва теми
Студента
___ курсу, __ групи,
спеціальності (шифр, назва) Прізвище, ім’я,
спеціалізації (назва) _____________ по батькові
підпис
Науковий керівник
науковий ступінь Прізвище, ім’я,
вчене звання _____________ по батькові
підпис
Керівника
Харків 201 __
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
З ДИСЦИПЛІНИ
«БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ»
Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки
6.030508 «Фінанси і кредит»
галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»
спеціалізації «Державні фінанси»
У к л а д а ч: Сидоренко Ольга Олексіївна
Редактор Н.Р. Коленова
Комп’ютерне верстання С. В. Ляшенко
Підписано до друку 23.11.2016. Формат 6084/16.
Папір офсетний. Гарнітура «Таймс».
Умов. друк. арк. 2,56
Тираж 100 пр.
ХТЕІ КНТЕУ
Україна, 61045, Харків, пров. О. Яроша, 8