МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВОpetdnepr.at.ua/_ld/1/112_music.doc · web viewз них 4 год...

УВАГА!

Авторські права на текст програми “Художньо-естетичний цикл, 5—11 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/61-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 15.08.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО 5—8 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАПрограма з музичного мистецтва для 5—8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами. Програма ґрунтується на принципах:

1) єдності національного та загальнолюдського аспектів змісту музичної освіти, що забезпечує орієнтацію навчального матеріалу на цінності української національної музичної культури та світову музичну класику; 2) взаємодії компонентів соціального досвіду людини — емоційно-ціннісного ставлення, музичних знань, умінь і компетенцій, творчості, спілкування; 3) неперервності й наступності завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі;

4) варіативності — націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний музичний матеріал і в разі необхідності змінювати його в межах запропонованої структури;5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків між музикою та іншими видами мистецтв.

Метою загальної музичної освіти в основній школі є особистісний розвиток учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності, а також формування ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні. Загальна мета конкретизується в основних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій: • формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості (загальнокультурна компетенція);• опанування вокально-хоровими вміннями та навичками — здатністю керуватися набутими музичними

знаннями та вміннями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти (предметна компетенція та компетенція особистісного самовдосконалення); • формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки (комунікативна компетенція); • формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології — пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва (інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції); • виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості (ціннісно-сенсова компетенція); • розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем жит-тєдіяльності людини (загальнопредметна та загальнокультурна компетенції).

Програма реалізує домінантну змістову лінію “Музичне мистецтво” Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:1) художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її

видів, жанрів і форм (народної та професійної; хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо) та інтерпретація інтонаційно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій;2) набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень (народних і композиторських, класичних і сучасних); спів із супроводом та без нього;3) елементи гри на музичних інструментах (ритмічний супровід до пісень тощо); 4) елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної); застосування музики як засобу комунікації та творчого самовираження особистості;5) практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці;6) опанування музики у зв’язках із іншими видами мистецтва для глибшого розуміння специфіки її образної мови та загальних закономірностей художнього відображення дійсності та внутрішнього світу людини у мистецтві.Структурними особливостями програми є розподіл змісту на теми розділів і семестрів. Передбачено впровадження монотематичних уроків, присвячених творчості окремого видатного композитора або його відомого твору.

Тематична структура програми

Тематика Кількість годин5 клас

Музика та інші види мистецтва 35 (з них 4 год — резервний час)Тема 1. Музика і мистецтво слова 16Тема 2. Музика та візуальні образи 19

6 класМузика і духовний світ людини 35 (з них 4 год — резервний час)

Тема 1. Музика як мова почуттів 16Тема 2. Я і музика 19

7 класПалітра музичних образів 35 (з них 4 год — резервний час)

Тема 1. Образний зміст музики 16Тема 2. Композиція музичного твору 19

8 класМузичне мистецтво і сучасність 35 (з них 4 год — резервний час)

Тема 1. Відлуння епох в музичному мис-тецтві

16

Тема 2. Музика в діалозі з сучасністю 19Примітка. Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення

тематичного матеріалу, проведення тематичного оцінювання, уроків-концертів тощо.

У змісті програми 5-го класу зроблено акцент на зв’язках музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, понятті синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливостях вокальної та інструментальної, програмної й непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання. Зміст програми 6-го класу розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, на прикладі творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики; надає учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.Зміст програми 7-го класу розкриває зв’язки музики з життям через опанування інтонаційного-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “стиль, драматургія, композиція, форма”. Зміст програми 8-го класу розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі.

Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному переживанню. Щоб зняти існуючі бар’єри у

спілкуванні учнів з музикою, поряд із оновленням змісту освіти необхідно змінити педагогічні технології з інформативних на діалогічні, спрямовані на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог), забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною діяльністю.Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світові. Таким чином, організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи середовища.

Під час опанування музичного мистецтва активізується потенціал внутрішньої предметної інтеграції елементів змісту, а також зв’язки музики з усіма предметами й курсами, які входять до освітньої галузі “Естетична культура”, та споріднених гуманітарних освітніх галузей (мова, література, історія, етика тощо).

Перелік творів для сприймання та виконання є орієнтовним. Його можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал (у межах 10 %).

Під час поурочного розподілу тематичного змісту передбачено резервний час, який може використовуватися для проведення узагальнюючих уроків, зокрема, уроків-концертів, тематичної атестації тощо.

Основним видом домашніх завдань з предмета мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в оточуючому культурному середовищі.

З метою реалізації завдань навчальної програми з музичного мистецтва та їх доповнення щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу доцільно організовувати відвідування музичних театрів, філармоній, концертних залів, літературних та художніх музеїв; вивчення і відтворення елементів народних обрядових свят з урахуванням регіональних особливостей, умов та місцевих традицій.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтваРівні навчальних досягнень учнів

Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий 1 Учень сприймає та виконує музичні твори на частковому рівні, небагатослівно їх характеризує, демонструє слабосформоване художньо-образне мислення, еле-ментарні навички та вміння у практичній музичній діяльності.

2 Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє певні вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної музичної термінології, словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні.

3 Учень здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним та слов-никовим запасом.

ІІ. Середній 4 Учень здатний сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовільне.

5 Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі музичні твори, котрі мають художньо-конкретну словесну, понятійну основу; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий.

6 Учень здатний сприймати і відтворювати значну частину музичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння, висновок щодо прослуханої чи виконаної музики.

ІІІ. Достатній 7 Учень здатний сприймати та виконувати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає тер-мінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний музичний матеріал,

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівале знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у музичній діяльності учня.

8 Учень уміє сприймати і виконувати музичні твори, досить повно аналізує ху-дожньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією при аналізі музичних явищ.

9 Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні музичного твору і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо прослуханої музики; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал.

ІV. Високий 10 Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні твори, допускає неточність у формулюваннях та спеціальній музичній термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо музичних явищ, йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Вказані неточності може виправляти самостійно.

11 Учень володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати здобуті знання у музичній діяльності.

12 Учень має ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми, здатний узагальнювати, сприймати та виконувати музичні твори, застосовувати асоціативні зв’язки між музичними творами, творами інших мистецтв та життєвими явищами; свідомо використовувати спеціальну музичну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого чи виконаного твору, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; рівень світосприйняття і світовідчуття мистецького мислення достатньо високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності.

МУЗИКА ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА5-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

16 Тема 1. Музика і мистецтво слова Розкриття широкої палітри зв’язків музики з літературою

через споріднені за характером образи. Порівняння музичних та літературних творів, які відображають різноманітні явища життя, зокрема, на прикладах вокальних (пісня, пісня-романс), хорових (кантата), та музично-сценічних (опера, балет, мюзикл) жанрів. Виконання народних та композиторських пiсень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пiсень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Виявлення специфіки образної

Учень: спостерігає:— за інтонаційно-образним розвитком музики та виявляє спільне і відмінне між музикою та літературою у відображенні навколишнього світу;

розпізнає:— основні засоби виразності, основні музичні жанри та їх особливості у втіленні життєвого змісту;

1

19

мови музичного мистецтва у порівнянні з образною мовою літератури. Засвоєння основних музичних понять і термінів: вокаліз, кантата, мюзикл, лібрето, сценарій. Усвiдомлення явища синтезу музичного та літературного мистецтв у театрі та кінематографі.Орієнтовний матеріал для сприймання:С. Рахманінов. Вокаліз, Л. Ревуцький. Пісня, Р. Савицький. Варіа-ції та тему пісні “Їхав козак за Дунай”, М. Лисенко. Кантата “Радуйся, ниво неполитая” (5 ч. “Оживуть степи, озера”), М. Ли-сенко. Інтродукція з опери “Тарас Бульба”, В. А. Моцарт. Хор “Звідки приємний та ніжний той дзвін” з опери “Чарівна флейта”, С. Прокоф’єв. Фрагменти з балету “Попелюшка” (“Па-де-шаль”, “Аморозо”), українська народна пісня “Журавель”, П. Чайковський. Фрагмент 4 ч. симфонії № 2, українська народна казка “Чарівна скрипка”, закарпатські народні мелодії, грузинська народна казка “Чонгуріст”, грузинська народна мелодія, І. Крилов. Байка “Квартет”, В. Барвінський. Квартет для 2-х скрипок, альта і віолончелі (2 ч.), К. Паустовський. “Старий кухар”, В. А. Моцарт. Концерт для фортепіано з оркестром № 23 (фрагменти), українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть”, В. Короленко. “Сліпий музикант”, Р. Роджерс. Фрагмент з к/ф “Звуки музики”.Варіативний матеріал для сприймання:В. Барвінський. Пісня без слів, Л. Бетховен. Обробка пісні “Їхав козак за Дунай”, С. Гулак-Артемовський. Фінал опери “Запорожець за Дунаєм”, П. Чайковський. Фрагменти з балету “Лускунчик” (“Вальс квітів”, “Танець феї Драже”), Л. Глібов. Байка “Музики”, В. Короленко. “Сліпий музикант” (епілог), П. Чайковський. “Імпровізація”, Л. Бетховен. Увертюра “Коріолан” (фрагмент, фортепіано), Л. Толстой. Сцена балу з роману “Війна і мир”, С. Прокоф’єв. Вальс з опери “Війна і мир”.Орієнтовний матеріал для виконання:О. Антоняк. “Ода пісні”, С. Климовський. “Їхав козак за Дунай”, українська народна пісня “За світ встали козаченьки”, О. Янушкевич. “Веселкова пісня”, норвезька народна пісня “Ча-рівний смичок”, А. Житкевич. “Все це потрібно мені”, українська народна пісня “Ой на горі та й женці жнуть”, Р. Роджерс. “До-ре-мі” (з к/ф “Звуки музики”).Варіативний матеріал для виконання:

Б. Фільц. “Любимо землю свою”, О. Семенов. “Звучи, рідна мово”, В. Книш. “Запорожців слава”, І. Кириліна. “Пісенька”, українська народна пісня “Ой, на горі жита много”, Н. Красоткіна. “Прекрасні звертання”, М. Балема. “Ми вірні друзі”, А. Мігай. “Казковий бал”, В. Книш. “Щедрий вечір”, українські колядки та щедрівки.

Узагальнення

Тема 2. Музика та візуальні образиВиявлення зв’язків музики з образотворчим мистецтвом через споріднені емоційні настрої, які виражені в художніх творах та відображають різноманітні життєві явища. Характеристика засобів виразності програмної музики, особливостей духовної музики у вираженні життєвого змісту. Виконання пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Імпровізація простих мелодичних зворотів та ритмічного супроводу до пісень. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-ес-

порівнює:— твори різних жанрів та образну мову музичних і літературних творів;

характеризує:— особливості вираження життєвого змісту вокальними (пісня, пісня-романс), хоровими (кантата) та музично-сценічними (опера, балет, мюзикл) жанрами;— особливості гри на різних музичних інструментах;

наводить приклади:— вокальної та інструментальної музики, взаємопроникнення різних видів мистецтв у відображенні життєвих образів;

виразно виконує:— народні та композиторські пісні;дотримується правил:— фразування і дихання під час виконання музики;

імпровізує:— прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пiсень;

інтерпретує:— зміст прослуханих та виконаних музичних творів;висловлює судження про:— специфіку інтонаційно-образної мови музики у порівнянні з іншими видами мистецтв;— єдність музики і слова;— художньо-образну палітру українського пісенного фольклору та його життєвий зміст;

виражає та обґрунтовує:— власне емоційно-естетичне ставлення до музичних та літературних образів.

Учень: спостерігає:— за інтонаційним розвитком музики;

розпізнає: — виражальні особливості симфонічної та камерно-інструментальної музики;

порівнює:

тетичного ставлення до них. Порівняння творів пейзажного живопису та пасторальної музики, героїчних образів у музичному та образотворчому мистецтві. Виявлення специфіки інтонаційно-образної мови музичного мистецтва у порівнянні з мовою образотворчого мистецтва. Засвоєння основних понять і термінів: програмна та непрограмна музика, духовна музика, імпресіонізм у мистецтві. Поглиблення розуміння синтезу мистецтв у храмі та їх впливу на духовний світ людини.Орієнтовний матеріал для сприймання:А. Вівальді. “Зима” з циклу концертів “Пори року”, Г. Свиридов. Фрагмент “Співа зима, агукає” з кантати “Поема пам’яті Сергія Єсеніна”, І. Грабар. “Лютнева блакить” (р)*, Й. Бокшай. “Зима” (р), Ю. Щуровськай. “Після перегляду Куїнджі”, А. Куїнджі. “Місячна ніч на Дніпрі” (р), І. Карабиць. І симфонія “П’ять пісень про Україну” (ІІ ч. “Дума”), Л. Жемчужніков. “Кобзар на шляху” (р), О. Бородін. Симфонія № 2 “Богатирська” (І ч., експозиція), В. Васнєцов. “Богатирі” (р), Л. Бетховен. Симфонія № 3 “Героїчна” (І ч., експозиція), Й. Пінзель. “Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона” на аттику собору св. Юра у Львові (фото), М. Лисенко. Опера “Тарас Бульба” (сцена “Запорізька Січ”), М. Де-регус. “Тарас Бульба на чолі війська” (р), українська народна пісня “Думи мої, думи мої”, Т. Шевченко. “Автопортрет” (р), М. Божій “Думи мої, думи…” (р), Пам’ятник Тарасові Шевченку в Каневі (фото), українська народна пісня “Ой, піду я лугом”, К. Трутовський. “Кобзар над Дніпром” (р), І. Стравінський. Балет “Весна священна” (фрагмент), О. Шовкуненко. “Весна. Конча Заспа” (р), Рафаель Санті. “Сікстинська мадонна” (р), Ф. Шуберт. “Ave Maria”, Ікона Вишгородської (Володимирської) Богоматері (р), А. Ведель. Херувимська, українські писанки (зразки), Леся Дичко. Варіації для фортепіано “Українські писанки”, Фото-ілюстрація Володимирського собору в м. Києві, С. Рахманінов. Прелюд до дієз мінор, К. Моне. “Враження. Схід сонця” (р), К. Дебюссі. Сюїта “Море” (1 ч. “На морі від зорі до полудня”), Й. Бокшай. “Верховина” (р), Ю. Щуровський. Маленька українська симфонія (ч. 3 “Закарпатська картина”), М. Кривенко. “Їхав козак на війноньку” (р), українська народна пісня “Їхав козак на вій-ноньку”, К. Білокур. “Квіти над тином” (р), І. Карабиць. Прелюдія. Варіативний матеріал для сприймання:В. Барвінський. “Пісня лірника”, Л. Позен. “Лірник з поводирем” (фото), К Данькевич. Арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький”, М. Івасюк. “В’їзд Богдана Хмельницького в Київ” (р), українська народна пісня в обробці А. Кос-Анатольського “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”, В. Маковський “Українська дівчина” (р), В. Гартман. “Міські ворота в Києві” (р), М. Мусоргський. “Богатирські ворота” з фортепіанної сюїти “Картинки з виставки”, І. Айвазовський. “Чорне море”, “Хвиля” (р), М. Римський-Корсаков. “Окиян — море синєє” з опери “Садко”, М. К. Чюрльоніс. “Соната моря” (р), Симфонічна поема “Море”. Орієнтовний матеріал для виконання:О. Янушкевич. “Біла казка”, М. Гайворонський. “Йде січове військо”, О. Бородін. Симфонія “Богатирська” (мелодія головної теми), О. Жилінський. “Пісенька джури”, українська народна пісня “Думи мої, думи мої”, Ю. Чичков. “Мама”, В. Таловиря. “Писанки”, В. Раковський. “В долонях рідної землі”, О. Януш-кевич. “Літо золоте”.Варіативний матеріал для виконання:

— музичні та візуальні образи у втіленні ними життєвих явищ;

характеризує:— засоби виразності програмної та непрограмної музики;— особливості духовної музики;

наводить приклади:— емоційно-образного співзвуччя музичних та візуальних творів;

інтерпретує: — зміст музичних та художніх творів, використовуючи спеціальну термінологію;

виразно виконує:— пісні українських та зарубіжних композиторів;

імпровізує:— прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пiсень;

дотримується правил:— ансамблевого виконання музичних творів;

висловлює судження про:— взаємозв’язок музично-інтонаційних та візуальних образів,— програмну та непрограмну музику і специфіку відображення нею життєвого змісту;

обґрунтовує:— власне розуміння специфіки змісту творів музичного та образотворчого мистецтва;

виявляє:— готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

1

Українські колядки та щедрівки, Т. Попатенко. “Шпак на чужині”, українська народна пісня “Ой, при лужку, при лужку”, Б. Фільц. “На зеленому горбочку”, Г. Гладков. “Про картини”, З. Майстрова. “Я малюю море”, М. Балема. “Ой там, на вигоні”, українська народна пісня “Ой, ходила дівчина бережком”.


МУЗИКА І ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ6-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)

К-ть год.


16 Тема 1. Музика як мова почуттівСпостереження за широким колом настроїв та почуттєвого світу людини, різноманітних емоційних станів, відображених в музиці. Виявлення та аналізування особливостей музичної мови як відображення духовного світу людини. Порівняння поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики та творів різних жанрів за їх життєвим призначенням (прелюдія, фуга, вальс, менует тощо). Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних музичних творів, вираження власного емоційно-естетичного ставлення до них. Засвоєння та закріплення основних музичних понять і термінів: поліфонія, гомофонія, прелюдія, фуга. Усвідомлення ролі музики в духовному житті людини та духовної сутності творів мистецтва.Орієнтовний матеріал для сприймання:Українська народна пісня “Мала мати одну дочку”, Ж. Брель. Вальс, П. Чайковський. Симфонія № 6 (І ч., експозиція), Ф. Шопен. Вальс мі мінор, А. Кос-Анатольський. “Незабутній вальс”, В. Барвінський. Прелюдія, Дж. Гершвін. Колискова з опери “Поргі та Бесс”, негритянські народні пісні у виконанні П. Робсона, Й. С. Бах. Органна фуга соль мінор, Й. С. Бах. Прелюдія мі мінор, Л. Бетховен. Менует соль мажор, Л. Бетховен. Симфонія № 5 (І ч.), стрілецька пісня “Ой, у лузі червона калина”, О. Боровський. “Український марш”, Г. Сковорода “Всякому городу нрав і права” з циклу “Сад божественних пісень”, С. Рахманінов. ІІ концерт для фортепіано з оркестром (І ч.), М. Леонтович. “Щедрик”, “Ой пряду, пряду”, Ф. Шопен. Ноктюрн сі мажор, Скерцо сі бемоль мінор, В. Барвінський. Фортепіанний цикл “Колядки і щедрівки”. Варіативний матеріал для сприймання:Л. Ревуцький. Вальс, українська народна пісня “Летіла зозуля”, Х.-В. Глюк. Мелодія з опери “Орфей”, І. Шамо. Скерцо, Е. Гріг. Ноктюрн, Г. Сковорода. “Ой ти, птичко жовтобока” з циклу “Сад божественних пісень”.Орієнтовний матеріал для виконання:

Учень: спостерігає:— за відображенням в музиці різних емоційних станів людини;

розпізнає: — поліфонічну та гомофонно-гармонічну музику щодо специфіки відображення нею життєвого змісту;

порівнює:— твори різних жанрів (прелюдія, фуга, вальс, менует тощо) за їх життєвим призначенням, використовуючи спеціальну музичну термінологію;

характеризує:— інтонаційно-образну мову музичних творів;

наводить приклади:— впливу музики на долю людини;

інтерпретує:— музику як відображення емоційного та духовного світу людини;

виразно виконує:— народні та композиторські пісні, які виражають різні людські почуття;

висловлює судження про:— роль музики в духовному житті людини;— особливості музичної мови як вираження почуттів;

К-ть год.


1

19

А. Островський. “Хлоп’ята і дівчатка”, Ю. Рожков. “Музика”, Дж. Гершвін. “Колискова” з опери “Поргі та Бесс”, Й. С. Бах. “Весняна пісня”, стрілецька пісня “Ой у лузі червона калина”, Ю. Рожавська “Лелека”, українські колядки “Ой, чи є, чи нема”, “Нова радість стала”.Варіативний матеріал для виконання:

В. Філіпенко. “Здрастуй, Києве мій”, Ю. Чічков. “Якщо дру-жать музика і діти”, Й. С. Бах. “Зима”, Г. Букреєва. “Початок”, О. Пахмутова. “Прохання”, українська колядка “Ой сивая та і зо-зуленька”, Ф. Колесса. “Рідний край”.


Тема 2. Я і музикаВизначення національної специфіки музики, форм прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, відображення станів природи (емоційно-образного змісту музичних творів). Характеристика та порівняння жанрів (сюїта, рапсодія, реквієм тощо) стосовно відображення ними життєвих образів. Виконання народних та композиторських пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація прослуханих та виконаних музичних творів — вираження власного емоційного ставлення до музики, яка відображає різноманітні явища життя, у формі висловлювань, діалогу та через виконання. Засвоєння основних понять і термінів: хоровий концерт, реквієм, рапсодія, сюїта, романс. Формування особистої потреби у спілкуванні з найкращими зразками музичного мистецтва. Усвідомлення значення та ролі музичного мистецтва у збагаченні особистого світогляду та духовності.Орієнтовний матеріал для сприймання:Українські народні пісні “За городом качки пливуть”, “Віють вітри”, Й. С. Бах. “Жарт” із сюїти № 2, українська народна пісня “Ой під вишнею” (в обробці тріо Мареничів), М. Римський-Корсаков. Опера “Снігуронька” (фрагменти), М. Вериківський. Симфонічна сюїта “Веснянка”, В. А. Моцарт. Рондо з “Маленької нічної музики”, “Lacrimoza” з “Реквієму”, Г. Свиридов. “Час, уперед!”, К. Сен-Санс. Концерт № 2 для фортепіано з оркестром (ч. 3), К. Дебюссі. “Gradus ad Parnassum” із сюїти “Дитячий куточок”, М. Глінка. Романс “Я пам’ятаю мить чарівну”, В. Сільвестров. “Тихі пісні”, І. Шамо. “Веснянка”, Й. Штраус. Вальс “На прекрасному голубому Дунаї”, М. Колесса. “Коломийка” з “Української сюїти”, “Троїсті музики”, Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 24, М. Лисенко. Рапсодія № 2.Варіативний матеріал для сприймання:В. Сокальський. Сюїта для фортепіано, Р. Шуман. “Лісові сцени”, Є. Станкович. Симфонія “Я стверджуюсь” (фінал), В. Сільвестров. “Три п’єси”, І. Шамо. “Донецька кадриль”, Й. Брамс. Угорський танець ре мінор, Т. Петриненко. “Пісня про пісню”.Орієнтовний матеріал для виконання:О. Жилінський. “Веселкова пісня”, українська народна пісня “Од Києва до Лубен”, В. Філіпенко. “Веснянка”, В. Дроботенко. “Колиска майбуття”, Г. Гладков. “Тихий марш”, О. Злотник. “Цвіт землі”, коломийки, О. Янушкевич. “Я малюю мрію”.Варіативний матеріал для виконання:О. Суботіна. “Україна — дивосвіт”, українська народна пісня “Та й орав мужик край дороги”, О. Зацепін. “Ти чуєш, море?”, В.

обґрунтовує:— власну думку щодо розуміння духовної сутності творів мистецтва.

Учень: спостерігає:— за формами прояву в музиці історичних подій, життєвих ситуацій, характерів людей, зображенням у музиці картин природи;

розпізнає:— музичні твори за їх емоційно-образним змістом;— національний колорит музичних творів;порівнює:— музичні твори різних національних та індивідуальних композиторських стилів стосовно відображення в них навколишнього світу, використовуючи відповідну термінологію;

характеризує:— особливості відображення внутрішнього світу людини у музичних образах;

наводить приклади:— музичних творів різних жанрів (сюїта, реквієм, рапсодія) та порівнює їх образний зміст;

розрізняє:— різні види виконання музики, тембри голосів та музичних інструментів;

називає:— найпоширеніші українські музичні інструменти;

пояснює:— роль виконавських засобів у втіленні змісту музичних творів;

виконує:— народні та композиторські пісні;

інтерпретує:

К-ть год.


1

Соловйов-Сєдой. “Балада про солдата”, І. Бiлик. “Хай живе надія”, українська народна пісня “Земле ріднесенька”, М. Мозговий. “Моя земля”, А. Житкевич. “Музика землі”, В. Полян-ський. “Мрії збуваються”.


— музичні твори, спираючись на власний емоційно-естетичний досвід;

висловлює судження про:— життєвий характер музичних образів та різноманітність їх втілення у різних жанрах і формах;— риси творчості відомих українських і зарубіжних композиторів та її значення у житті людини;

обґрунтовує:— власне ставлення до музики, яка відображає різноманітні явища життя;


ПАЛІТРА МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ

7-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


16 Тема 1. Образний зміст музикиВиявлення різноманітної палітри музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо) як проявів життя, інтонаційної та життєвої природи музики. Визначення особливостей музичних стилів (класичного, романтичного) та сфери їх емоційного впливу на людину. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація, порівняння та характеристика музичних образів як відображення життєвих явищ у прослуханих та виконаних творах. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музичний образ, музичний стиль (романтичний, класичний). Усвідомлення значення образу як змістової основи музичного твору.Орієнтовний матеріал для сприймання:М. Лисенко. Пісня Наталки з опери “Наталка Полтавка” та пісня Остапа з опери “Тарас Бульба”, Ф. Шуберт. “Лісовий цар”, Б. Фільц. “Закарпатські новелети” № 5, 7, С. Рахманінов. “Весняні води”, “Острiвець”, Д. Крижанівський. “Реве та стогне Дніпр широкий”, Л. Бетховен. Увертюра “Егмонт”, М. Равель “Болеро”,

Учень: спостерігає:— за інтонаційним розвитком музичних образів — життєвим змістом музичних творів;

розпізнає:— жанри та стилі (класичний, романтичний) музичних творів за їх характерними ознаками щодо специфіки відображення ними навколишнього світу;

порівнює:— контрастні за характером музичні образи;

характеризує:— особливості музичних образів в їх інтонаційному становленні та розвитку як відображення життєвих

К-ть год.


1

19

К. Сен-Санс. “Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин”, Ф. Ліст. Рапсодія № 2, М. Лисенко. “Молитва за Україну”, М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В. Лаурушас. “У путь”, Б. Дваріонас. “Дерев’яний коник”, Д. Шостакович. Епізод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії, Й. С. Бах. Органна фуга ля мінор, Г. Персел. “Граунд”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Нехай буде так” (“Let it be”), Ф. Шуберт. Серенада, Ф. Шопен. Вальс-хвилинка, вальс № 7.

Варіативний матеріал для сприймання:А. Хачатурян. Танець із шаблями з балету “Спартак”, К.

Караєв. “Сцена грози” з балету “Стежкою грому”, Р. Шуман. “Порив”, Я. Степовий. Романси “Степом”, “Ой, три шляхи широкії”, Д. Шостакович. Прелюдії ля мінор та мі мажор, М. Степаненко. “Образи” (фрагмент), Ф. Шуберт. Музичний момент ля бемоль мажор, експромт до мінор, О. Скрябін. Прелюдії № 11, 12, оп. 11.

Орієнтовний матеріал для виконання:В. Івасюк. “Балада про мальви”, Б. Фільц. “На верховині, на

верхівці”, Т. Петриненко. “Україна”, О. Антоняк. “Музика для двох”, М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В. Баснер. “На безіменній висоті”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Нехай буде так” (“Let it be”).

Варіативний матеріал для виконання:М. Дунаєвський. “Кольорові сни”, М. Колодочка. “Балада про

рідну мову”, Б. Фільц. “Червона калина”, І. Шамо. “Україно, любов моя”, українська народна пісня “Ой, на горі вогонь горить”, А. Пашкевич. “Степом, степом”, О. Янушкевич. “Пам’ять”, Р. Паулс. “Листя жовте”.


Тема 2. Композиція музичного творуАналізування драматургії та композиції музичних творів

різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) щодо відображення мозаїки навколишнього світу. По-рівняння драматургічного розвитку музичних творів різних жанрів і форм. Визначення основних типів музичної драматургії: контрастного, конфліктного, безконфліктного. Характеристика особливостей побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів — проявів життя у їх співвідношенні. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Засвоєння основних музичних понять і термінів: музична драматургія та її типи, сонатна форма та її складові. Усвідомлення значення музичної драматургії як відображення життєвих явищ у їх взаємодії. Орієнтовний матеріал для сприймання:М. Глінка. Увертюра до опери “Руслан і Людмила”, О. Тактакішвілі. Фрагмент з ораторії “Слідами Руставелі”, Л. Бетховен. Увертюра “Егмонт”, М. Скорик. Гуцульський триптих (2 ч. “Іван і Марічка”), Я. Степовий. Прелюд пам’яті Тараса Шевченка, Е. Гріг. Соната для віолончелі і фортепіано (1 ч.), М. Огіньський. Полонез “Прощання з Батьківщиною”, В. А. Моцарт. Симфонія № 40, П. Чайковський. Увертюра-фантазія “Ромео і Джульєтта”, Ан. Александров. “Священна війна”, Д. Шостакович. Епiзод нашестя з VІІ “Ленінградської” симфонії, Д. Тухманов.

явищ;

наводить приклади:— ліричних, драматичних та героїчних образів у музиці;

інтерпретує:— твори українських та зарубіжних композиторів та їх національну специфіку як відображення життя народу;

втілює:— емоційно-образний зміст музичного твору у процесі його виконання;

висловлює судження про:— різнобарвну палітру та життєвий зміст музичних образів (ліричних, драматичних, героїчних, пасторальних тощо);— інтонаційну та життєву природу музичного образу;— особливості музичних стилів (класичний, романтичний) щодо відображення життєвого змісту;

обґрунтовує:— власне емоційно-естетичне ставлення до музичних образів та відображених ними життєвих явищ.

Учень: спостерігає:— за розвитком контрастних образів як проявів життя у музичних творах;— за драматургічним розвитком музичних образів як взаємодією проявів життєвих явищ;

розпізнає:— складові музичної композиції (експозиція, розробка, реприза) через їх життєвий зміст;

порівнює та розрізняє:— музичні жанри (соната, увертюра, концерт) щодо відображення ними навколишнього світу;

характеризує:— особливості будови та музичної драматургії як відображення взаємодії життєвих явищ у творах різних композиторів;

наводить приклади:— творів сонатно-симфонічних та

К-ть год.


1

“День Перемоги”, А. Кос-Анатольський. Концерт для арфи з оркестром, 1 ч., Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (1 ч.). Варіативний матеріал для сприймання:

Дж. Россіні. Увертюра до опери “Севільський цирюльник”, Г. Гендель. Ораторія “Самсон” (фрагмент), Е. Гріг. Концерт для фортепіано з оркестром (1 ч.), А. Штогаренко. Сюїта “Партизан-ські картини”, 6 ч. “Свято народу-переможця”, В. Висоцький. “Сини йдуть у бій”, “А він не повернувся з бою”, А. Пашкевич. “Степом, степом”.Орієнтовний матеріал для виконання:

Г. Струве. “Шкільний корабель”, А. Пашкевич. “Синові”, Г. Татарченко. “Гей ви, козаченьки”, О. Осадчий. “Стоїть тополя”, Б. Буєвський. “На долині туман”, українська народна пісня “Розпустили кучері дівчата”, В. Баснер. “На безіменній висоті”, В. Івасюк. “Водограй”.Варіативний матеріал для виконання:П. Майборода. “Пісня про рушник”, українська народна пісня “Хлопці, гей ви, хлопці”, В. Верменич. “Чорнобривці”, М. Ровенко. “Біля мене сядь”.

Узагальнення теми

вокально-інструментальних жанрів;

називає:— принципи побудови сонатної форми як співставлення та розвитку різнохарактерних образів — проявів життя;

виразно виконує:— пісні українських та зарубіжних композиторів;

висловлює судження про:— взаємодію музичних образів — проявів життя у музичному творі;— драматургію (взаємодію образів) музичних творів різних жанрів і форм (увертюра, симфонія, концерт, соната, ораторія) та її типи;

обґрунтовує:— власну думку щодо змісту музичних творів великих форм та відображення в них життєвих явищ;


МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО І СУЧАСНІСТЬ

8-й клас (35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


16 Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтвіВиявлення особливостей та відмінностей академічної та розважальної музики за їх життєвим змістом та призначенням, ролі музичного мистецтва в суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок, диско тощо) за сферами їх емоційного впливу. Визначення характерних рис творчості відомих композиторів минулого і сучасності. Характеристика музичної спадщини видатних представників різних національних культур. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо особливостей втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту. Засвоєння основних понять і термінів: академічна (серйозна), розважальна (легка) музика, стильові напрями — джаз, рок, диско тощо. Усвідомлення значення музичного мистецтва в житті сучасної людини та в різні епохи.Орієнтовний матеріал для сприймання:

Учень: спостерігає:— за інтонаційно-образною драматургією (взаємодією образів — проявів життя) музичних творів;

розпізнає:— види і жанри музики, стильові напрями в українській та зарубіжній музичній культурі за сферами їх емоційного впливу на людину;

порівнює:— принципи композиційної будови творів різних жанрів і форм щодо відображення ними життєвих образів;— особливості академічної та розважальної музики;

К-ть год.


1

19

Й. С. Бах. Токата і фуга ре мінор, Л. Бетховен. Соната № 14, Л. Ревуцький. Симфонія № 2 (фінал), Й. Штраус. Полька-піцикато, Ж. Бізе. Фрагменти з опери “Кармен”, Ж. Бізе, Р. Щедрін. “Кармен-сюїта”, Б. Окуджава. “Ваша величносте, жінко”, Е. Віла-Лобос. Арія з Бразильської бахіани № 5, А. Шнітке. Сюїта в старовинному стилі, “Молитва” (спірічуел), Л. Армстронг. “Блюз Західної околиці”, Л. і Ж. Колодуб. Фрагменти з мюзиклу “Пригоди на Міссісіпі”, Ш. Дюмон. “Ні, я ні за чим не жалкую”, Д. Дассен. “Бабине літо”, П. Каас “Безі” (“Besie”), Е. Преслі. “Все гаразд, мамо”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Дівчина” (“The Girl”), “Шоу має тривати” (“The show must go on”) групи “Queen”, І. Дунаєвський. “З піснею в життя”, Р. Паулс. “Маестро”, “Місто золоте” (в обробці Б. Гребенщикова), українські народні пісні “Там, де Ятрань круто в’ється”, “Веснянка”, “Ой, у гаю при Дунаю”, В. Івасюк. “Два перстені”, “Пісня буде поміж нас”, С. Вакарчук. “Друг”.Варіативний матеріал для сприймання:М. Дремлюга. Концерт для бандури з оркестром (1 ч.), Л. Колодуб. “Карпатська рапсодія”, Д. Херман. “Хелло, Доллі”, “Коломийка” (“Гарбуз тріо”), А. Козлов. “Ностальгія”, Ф. Лей. “Історія кохання”, “Чао, бамбіно”, П. Моріа. “Млин”, “Ми — чемпіони” (“We are the champions”) групи “Queen”, “Ще одна цеглинка у стіні” (“Another Brick in the Wall”) групи “Pink Floyd”, А. Лєпін. “Візьми гітару”, В. Висоцький. “Я не люблю”, А. Богачук. “Тиша навкруги”, В. Івасюк. “Золотоволоска”, С. Вакарчук. “9-1-1”.Орієнтовний матеріал для виконання:Л. Квінт. “Здрастуй, світ!”, П. Майборода. “Моя стежина”, І. Шамо. “Києве мій”, В. Івасюк. “Червона рута”, Дж. Леннон, П. Макартні. “Вчора” (“Yesterday”), В. Висоцький. “Пісня про друга”.Варіативний матеріал для виконання:П. Сігер. “Все ми переборем”, Б. Фільц. “Любіть Україну”, П. Майборода. “Київський вальс”, О. Розенбаум. “Вальс-бостон”, Т. Петриненко. “Господи, помилуй нас”.


Тема 2. Музика в діалозі з сучасністюУзагальнення поняття про основні види, стилі і жанри музики та сферу їх емоційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших представників світової музичної культури. Порівняння творів визначних композиторів — представників різних національних культур щодо специфіки відображення життя народу та їх побутування в сучасному суспільстві. Визначення характерних рис творчості провідних представників світової музичної культури, характеристика їхньої творчої спадщини. Виявлення особливостей втілення образу світу в музичному мистецтві. Виконання композиторських та народних пісень, які розкривають основні завдання теми. Розвиток вокально-хорових навичок з урахуванням вікових особливостей учнів. Інтерпретація змісту прослуханих та виконаних творів щодо їх місця і ролі в житті сучасної людини. Закріплення основних музичних понять і термінів. Усвідомлення значення музичного мистецтва в сучасному суспільстві як складової культури людства.

характеризує:— основні риси творчості відомих композиторів минулого і сучасності;

наводить приклади:— музичної спадщини видатних представників різних національних культур;

називає:— основні види і жанри музичного мистецтва;

орієнтується:— в стильових напрямах музичного мистецтва;

уміє:— реалізувати набуті знання у власній творчій діяльності;

виразно виконує:— сучасні пісні українських і зарубіжних композиторів;

висловлює судження про:— особливості втілення гуманістичних ідей та життєвого змісту в музиці;— значення музичного мистецтва в житті людини в різні епохи;

обґрунтовує:— логіку розвитку музичних явищ як відображення явищ життя.

Учень: спостерігає:— за побутуванням різних видів і жанрів музики в житті людини і суспільства;розпізнає:— різні форми музичного втілення художньої картини світу;

порівнює:— зразки творів різних національних культур як відображення життя народу;

характеризує: — музичне мистецтво як складову культури людства;

К-ть год.


1

Орієнтовний матеріал для сприймання:Дж. Верді. Пісенька Герцога та фінал опери “Ріголетто”, Р. Вагнер. “Політ валькірій” з опери “Валькірія”, С. Прокоф’єв. “Танець дівчат з ліліями”, “Монтеккі і Капулетті” з балету “Ромео і Джульєтта”, М. Римський-Корсаков. Симфонічна поема “Шехерезада”, Г. Грабовський. Симфонічні фрески (фрагмент), Дж. Гершвін. Рапсодія в стилі блюз, І. Кальман. Фрагмент з оперети “Фіалка Монмартру”, І. Дунаєвський. “Пісня про Одесу” та сцена з оперети “Біла акація”, В. Сільвестров. “Кіч-музика”, Л. Бетховен. Соната № 8 “Патетична” (1 ч.), “Елізі”, Симфонія № 9 (фінал), М. Лисенко. Вальс, “Безмежнеє поле”, Кантата “Б’ють пороги”, П. Чайковський Концерт № 1 (1 ч.), романс “Серед шумного балу”, симфонія № 6 (фінал), Є. Станкович. Триптих для скрипки і фортепіано, фрагмент з балету “Ольга”, фольк-опера “Цвіт папороті” (фрагменти).

Варіативний матеріал для сприймання:Ш. Гуно. Куплети Мефістофеля з опери “Фауст”, Ф. Ліст. Ноктюрн “Мрії кохання”, “Мефісто-вальс”, К. Дебюссі. “Місячне сяйво”, Й. С. Бах. Бранденбурзький концерт, арія з оркестрової сюїти № 3, М. Мусоргський. Фрагменти з опери “Борис Годунов”, Б. Лятошинський. Хори “По небу крадеться місяць”, “Тече вода в синє море”, Г. Майборода. “Неначе сон” (Елегія пам’яті Лисенка). Орієнтовний матеріал для виконання:Б. Окуджава. “Надії маленький оркестрик”, М. Катричко. “Хуртовина”, І. Білозір. “Ласкаво просимо”, українська народна пісня “Чом ти не прийшов”, “Місто золоте” (в обробці Б. Гребенщикова), К. Молчанов. “Журавлина пісня”, О. Злотник. “Родина”, І. Карабиць. “Пісня на добро”.Варіативний матеріал для виконання:О. Білаш. “Два кольори”, В. Івасюк. “Пісня про тебе”, А. Пашкевич. “Мамина вишня”, І. Поклад. “Сива ластівка”, І. Шамо. “Три поради”, О. Білаш. “Ясени”, Б. Фільц. “Ой, на Купала купавочка”.


наводить приклади:— найвизначніших творів світової музичної спадщини;

називає:— провідних представників світової музичної культури;

визначає:— види, стилі і жанри музичної творчості щодо специфіки відображення ними життєвого змісту;

висловлює судження про:— значення музики в житті людини та суспільства;— особливості втілення образу світу в музичному мистецтві;

застосовує:— набуті знання у власній культуротворчій діяльності;

виразно виконує:— сучасні пісні українських та зарубіжних композиторів, народні пісні;

уміє:— висловлювати власну естетичну оцінку явищам музичної культури минулого і сучасності;

аргументує:— емоційно-ціннісне ставлення до музичних творів у процесі їх інтерпретації, використовуючи відповідну термінологію;

обґрунтовує:— власну думку щодо соціокультурного значення музичного мистецтва;виявляє:— готовність до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО5—7 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з образотворчого мистецтва для 5—7 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).У контексті нових підходів до побудови національної системи освіти особливої актуальності набувають дисципліни художньо-естетичного циклу у загальноосвітніх навчальних закладах, які мають забезпечувати духовно-творчий розвиток школярів.Програма з образотворчого мистецтва враховує традиції та сучасні тенденції розвитку національної та зарубіжної образотворчої культури. Ґрунтується на ідеях цілісного естетичного розвитку особистості на основі свідомого розуміння поліхудожнього та полікультурного образу світу.В основу програми покладені принципи:1) єдності загальнолюдського та національного змісту образотворчої освіти з пріоритетністю національного;2) взаємодії компонентів соціального досвіду людини; 3) неперервності й наступності завдань і змісту образотворчої освіти у початковій та основній школі;4) варіативності — націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний матеріал і, в разі необхідності, змінювати його в межах запропонованої структури;

5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків образотворчого та іншими видами мистецтв.Мета загальної образотворчої освіти в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їхнього емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.Основні завдання курсу:• формування культури людських почуттів як найсильнiших — любові, доброти, милосердя через

сприймання творів мистецтва, так і найспецифічніших: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо у мистецькій діяльності;• розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви, фантазії, пам’яті, художнього смаку і творчих здібностей;• опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності; формування художньо-практичної компетентності; готовності використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі;• формування здатності сприймати, інтерпретувати та характеризувати твори образотворчого мистецтва, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи власні думки, судження, оцінки;• формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, засвоєння основних художніх прийомів і закономірностей та відповідної термінології;• виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері образотворчого мистецтва, інтересів, смаків, потреб у творчості; національно-патріотичної свідомості та активної життєвої позиції;• розуміння учнями зв’язків образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини.Розвиток особистісних якостей учнів ґрунтується на освітніх компетенціях:— когнітивних (пізнавальних) — чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;— креативних (творчих) — асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви у створенні власних образів у художньо-практичній діяльності;— методологічних — поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;— комунікативних — розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв’язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання робіт;— світоглядних — сприйняття цілісної картини світу, цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як складової загальнолюдської культурної скарбниці; видкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності іншого.

Програма структурно умовно розділена на три етапи. Кожен етап охоплює навчальний рік і складається із семестрових тематичних розділів, які послідовно розв’язують художньо-пластичні, виразні, технічні та психологічні завдання образотворчості. Ритм, форма, рух, простір, світло та композиція як складові образотворчості, розглядаються на кожному етапі навчання. Кожен з етапів є підґрунтям наступного в доповненні навчального матеріалу, актуалізуючи окремі художньо-творчі аспекти з поступовим їх ускладненням. Акцентується увага на багатовимірності художньо-естетичних завдань та їх розв’язанні в

пластично-образному аспекті, ініціюється пошук власних способів виконання робіт в художньо-творчому самовияві учнів.Кожен семестровий розділ має тематичні блоки, які зумовлені навчальними завданнями як окремого розділу, так і розвитком навчальних проблем всієї програми з образотворчого мистецтва (5—7 класи).

5 клас. Художній образРозвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв. Створення художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ.

Залучення учнів до системного пізнання, опанування техніками та прийомами образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження. Вивчення зразків світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів.

6 клас. Духовний та предметний світ людиниРозвиток формально-логічного мислення, вміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об’єм форми. Зосередження уваги учнів на формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв’язку цієї форми із сутністю образу. Вивчення кольору через виявлення зв’язків його зі світлом (природним, штучним) доповнює попередній досвід учнів у виявленні образності форми.Навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їх орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодінні певними художньо-технічними навичками. Контрастні форми, пропорції, фактурне, тональне виявлення форм та вивчення світлотіні як засобу визначення форми, її контурів, пластики і фактури поверхні, засвоєння трансформації форм використовується учнями під час конструювання й проектування предметів.

7 клас. Культурне та просторове середовище людиниПопередній досвід образного й асоціативного мислення доповнюється формуванням і розвитком

абстрактного мислення та оволодінням певними художньо-технічними навичками моделювання простору та об’ємно-просторових форм. Перехід від вивчення окремих форм та формоутворення до виявлення зв’язку форми і простору. Вивчаються образні й пластичні зв’язки форми і середовища. У теоретичному та практичному планах осягаються закони перспективи простору в ілюзорно-просторовому зображенні та рівнобіжно вивчаються умовні художні засоби створення зображень простору й середовища (природного, штучного, архітектурного).

Продовжується вивчення природних форм та середовища у гармонійному поєднанні окремих форм і довкілля. Акцентується увага на взаємозв’язку людини з навколишнім світом та впливом культурної спадщини на урбаністичне (створене) середовище людини, їх гармонійне або дисгармонійне поєднання. У практичній творчій діяльності учнів ініціюється виявлення індивідуального погляду на предметний світ і довкілля, експериментування та моделювання свого неповторного дитячого світу.

Послідовність тем та виконання завдань методично обґрунтовані психофізіологічними та віковими особливостями учнів, врахуванням відмінностей художніх та технічних засобів різних видів мистецтва, професійною викладацькою етикою, орієнтованою на творчий пошук учня і виявлення його індивідуальності у виборі засобів художньої виразності, техніки та матеріалів. Велика увага приділяється розвитку композиційного мислення учнів та використанню в творчих роботах цілісності образотворчих і технічних завдань. Перевага надається нестандартним самостійним композиційним рішенням учнів, а не готовим зразкам, коли учні стають “виконавцями-інструментами”. Знайомство учнів з творами та зразками національного та світового мистецтва може розглядатися в контексті художньо-драматургічного розвитку уроку як на його початку, так і в середині або на його завершенні.

У програмі вказані навчальні та орієнтовні тематичні завдання, які доповнюються конкретними уроками, власною методикою вчителя та прийомами реалізації навчальних завдань образотворчими засобами — у графіці, живопису, об’ємній пластиці, декоративних формах.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (література, музика, сценографія тощо), проведення бінарних уроків.

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення тематичного матеріалу, проведення тематичного оцінювання, відвідування виставок, музеїв тощо.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва



І. Початковий 1 Учень сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх


Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівхарактеризує, демонструє слабосормоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності.

2 Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабосформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку.

3 Учень здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.

ІІ. Середній 4 Учень може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.

5 Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо-конкретну словесну понятійну основу; але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий.

6 Учень може відтворити різні візуальні образи, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послiдовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів обра-зотворчого мистецтва.

ІІІ. Достатній 7 Учень не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня.

8 Учень уміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в процесі їх сприймання.

9 Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал.

ІV. Високий 10 Учень має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає неточність у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно.

11 Учень володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (об-разотворчого) мистецтва, асоціювати їх із творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності.

12 Учень має ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв’язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання


Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівхудожніх образів, має достатньо високий рівень художньо-мистецького мислення у розвитку світопізнання і свiтовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності.

ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ 5-й клас


К-ть год.


16

8

8

Розділ І. Мова образотворчого мистецтваТема 1. Асоціативно-образна моваРозвиток чуттєво-емоційного сприйняття, асо-ціативно-образного мислення.Тема 2. Асоціативно-образна форма

Розвиток естетичного сприймання і цілісного бачення предметів та явищ навколишнього світу, вміння виділити основне у явищах буття.

Навчальні завданняЕмоційно-образні художні засоби:Живопис: колір (ахроматичний, хроматичний),

тон, колорит, пляма, мазок; емоційне співвідношення кольорових і музичних контрастів, настроїв та характерів.

Графіка: точка, лінія, штрих, пляма, силует, фактура; виявлення виразності та асоціативності (різна товщина ліній, фактура ліній, плям тощо).

Скульптура: об’єм, пластика форми, фактура; виявлення асоціативності пластики та фактури форми (рельєф, кругла скульптура).

Декоративне мистецтво: візерунок, орнамент; декоративно-прикладне мистецтво (взає- мозв’язок декору з формою).

Композиційні засоби і прийомиОрганізація зображення в композиції:— вибір формату аркуша паперу (квадрат,

прямокутник вертикальний, горизонтальний);— виявлення головного і другорядного у

композиції; — цілісність форми, композиційний центр, си-

метрія, асиметрія, рівновага, ритм, статика, динаміка, колір як акцент.

Орієнтовні тематичні завдання:

Учень: розпізнає:— природні форми та явища у певному емоційному стані;— види образотворчого мистецтва;— предметне та безпредметне (абстрактне) мистецтво;

спостерігає:— за природними формами навколишнього середовища;

порівнює:— характер ліній, кольори й кольорові сполучення та чуттєво-емоційне забарвлення;— характер природних форм;

характеризує:— види образотворчого мистецтва та їх специфіку;

уміє:— використовувати засоби художньої виразності різних видів мистецтва;— створювати асоціативні образи;— виявляти свої почуття, естетичні переживання образо- творчими засобами;— передавати настрій, емоційний характер форм, стан природи засобами живопису, графіки, скульптури тощо;— утворювати та відрізняти відтінки одного кольору (різна насиченість та світлота);— утворювати відтінки різних кольорів і відповідних кольорових сполучень для створення композицій;— виконувати творчі композиції в різних техніках як одноосібно, так і в групах;

висловлює судження про:

К-ть год.


2

19

8

11

— кольорові асоціації (сум—радість, спокій— напруження, на основі сприйняття музичних і літературних творів, стану природи тощо);

— різний характер ліній (ніжні, колючі тощо), контраст, виявлення головного у композиції;— кольорові сполучення (утворення кольору різними засобами, змішування та накладання фарб тощо), кольоровий контраст, нюанс;

— ритм ліній та плям (музичні й природні асо-ціації), композиційний центр, статика, динаміка;— асоціативність різних художніх технік (паперопластика, акварель по-мокрому, монотипія, штампування тощо);— об’ємна пластика, фактура (рельєф, кругла скульптура);— асоціативна композиція та колорит (“Свято”, “Музика”, “Настрій” тощо);

— асоціативність та образність природних форм у поєднанні з технікою виконання (дерев, тварин, птахів, комах тощо), силует, контурна лінія;— символічність форм (“Дерево життя”), симетрія;— асоціативність декору і зв’язок з формою, асиметрія, рівновага (візерунок, фактура, пластика форм);— композиція “Новорічне свято” (декоративна, сюжетна, абстрактна за настроєм).

УзагальненняМатеріали і техніка виконання

Олівці, ручки (кулькові, гелеві), туш, перо, фломастери, акварель, гуаш, пластилін (глина), пластика, солоне тісто. Монотипія, кляксографія, гратографія, набризки, штампування, колаж, аплікація, орігамі, паперопластика.

Розділ ІІ. Природні форми та образи в обра-зотворчому мистецтві

Тема 1. Природні формиРозвиток спостереження, зорової пам’яті, логічного мислення, вміння сприймати красу і відтворювати її на площині та в об’ємі.Тема 2. Художні образи і композиції в різних видах образотворчого мистецтваРозвиток творчої уяви, композиційного мислення, вміння створювати композиції в різних жанрах образотворчого мистецтва.

Навчальні завданняЗасоби виявлення характеру, будови природних форм: лінія, штрих, силует, тон, колір, кольорова гама, фактура, декор, текстура, пластика форми.Художні прийоми виявлення характеру й образності природних форм: загальні пропорції (єдність та співвідношення частин до цілого),

— площинні та об’ємні форми мистецтва;— художню виразність форм (емоційний характер);— засоби і прийоми організації композиції у певному форматі (ритм, рівновагу, цілісність форми, композиційний центр, симетрію, асиметрію, колір як акцент);наводить приклади:— творів реалістичного і декоративного, первісного і сучасного мистецтва;

аналізує:— свої почуття і власне бачення художнього твору;— за допомогою вчителя результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

Учень: розпізнає:— природні форми у певному емоційному стані, спокою та русі;

спостерігає:— різноманітність природних форм, контрасти форм, їх пропорції, розташування та взаємозв’язок частин;— гармонійне існування природних форм та їх пристосування до середовища;

порівнює:— зміни природних явищ, кольорове розмаїття навколишнього середовища;— будову різних природних форм;— реалістичні, казкові, фантастичні образи;

характеризує:— природні форми та явища (відмічає характерні особливості);

уміє:

К-ть год.


2

подібність, співрозмірність, контраст, нюанс, особливості форм в стані спокою та русі (характерні виразні рухи, узагальнення та загострення характерних рис в емоційному стані), масштаб тощо.

Композиційні засоби і прийомиПейзажний жанр: освоєння глибини (плановості) простору.Анімалістичний жанр: статика й динаміка. Декоративна композиція: організація елементів композиції (замкнена і відкрита) в колі, квадраті, прямокутнику. Розробка об’ємної форми: лаконічність, декор, фактура.Сюжетна композиція, ілюстрація, анімація: образна інтерпретація казкового, літературного героя (виявлення характеру).Орієнтовні тематичні завдання:— будова різних природних форм (листя, дерева, птахи тощо);

— силует (пропорції різних природних форм);— колір природної форми (кольорова гама різних форм, контраст, нюанс);

— візерунок, фактура, текстура природних форм і предметів (зв’язок із характером форми);— природні форми та явища в статиці та динаміці;— колір як засіб виявлення характеру форм та стану природних явищ;— створення образів на основі вивчення природних форм і явищ, використовуючи різні художні засоби декоративно-прикладного мис-тецтва, скульптури, графiки, живопису тощо;— декоративна, книжкова, сюжетна композиції;— створення книжки-іграшки, персонажів і декорацій лялькового театру тощо (колективна робота).


Олівець, туш, вугіль, пастель, воскові та акварельні олівці, акварель, гуаш, (глина), пластика. Монотипія, гратографія, розпис (розпис на склі), колаж, аплікація, орігамі, паперопластика (рельєф), скульптура з подальшим розфарбуванням.

— виявляти характер, настрій форм;— зображувати природні форми в статиці та динаміці (з натури, з уяви, по пам’яті);— збагачувати силуетну форму декором (природну і предмета);— створювати художні образи на основі природних форм;— створювати різні композиції (сюжетну, декоративну, ілюстрацію);

висловлює судження про:— основні пропорції природних форм (птахів, тварин тощо);— зображення природних форм і явищ у різних видах мистецтва;— специфіку образів пейзажного жанру, анімації, книжкової графіки тощо;— прийоми організації декоративної композиції (в колі, квадраті, прямокутнику тощо);

наводить приклади:— композицій (декоративна, сюжетна, ілюстрація);— творів художників-пейзажистів;

аналізує:— свої почуття і власне бачення художніх образів;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами;

виявляє готовність:— до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

ДУХОВНИЙ ТА ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ 6-й клас


К-ть год.


14

8

6

2

Розділ І. Форма в образотворчому мистецтвіТема 1. Форма (площина, конструкція, об’єм)Розвиток логічного мислення, вміння узагальнювати, спрощувати, виявляти конструкцію, об’єм форми.

Тема 2. СвітлотіньРозвиток мистецького бачення, використання світлотіні як засобу художньої виразності та виявлення форми.

Навчальні завданняЗасоби виявлення об’ємно-пластичних якостей форми: крапка, лінія, штрих, фактура, тон, колір, лінійна перспектива (як засіб виявлення об’ємної форми); світлотінь (як засіб художньої виразності та виявлення форми): світло, тінь, півтінь, рефлекс, відблиск, власна тінь та падаюча тінь. Відтворення реальної форми предметів: пропорції загальної форми та її елементів, фактури, текстури, конструкції, об’ємної пластики.Кольорознавство (вплив світла на колір); засоби живопису для виявлення об’єму форм, матеріалу предметів.

Композиційні засоби і прийомиНатюрморт (специфіка реалістичного і декоративного вирішення). Композиції з використанням світлотіні як засібу виразності. Пейзажний живопис (вплив світла на колір, кольоро-повітряна перспектива). Орієнтовні тематичні завдання:— геометрична подібність зображення природних форм, предметів (силуетне, тональне, фактурне виявлення форми та її основних пропорцій);

— локальний колір і форма у декоративному вирішенні натюрморту та декоративній композиції (колорит, холодна, тепла гами, колірна гармонія);

— виявлення форми пластичними засобами рельєфу (фактура, випуклий, заглиблений візерунок тощо);

— лінійна перспектива (куб, циліндр);— об’ємна геометрична форма (розгортка куба,

циліндра, призми тощо);— вплив світла на колір у пейзажному

живописі;— графічні засоби виявлення об’ємної форми,

фактури, матеріалу предметів (лінія, штрих, світлотінь, падаюча тінь);

— виявлення зумовленого кольору куба (бiлий куб у різному кольоровому оточенні);

— засоби живопису виявлення об’єму форм, матеріалу предметів, настрою;

— новорічне і Різдвяне свята (карнавал, маски тощо).


Учень: розпізнає:— форми (реалістичні, декоративні), їх специфіку;

спостерігає:— за впливом світла на зміну кольорів у природному середовищі;

порівнює:— природне і штучне світло, локальний і зумовлений кольори;

характеризує:— колір природних форм відповідно до змін часу доби та пори року (день—вечір—ніч, осінь—зима тощо);

уміє:— зображувати геометричну форму та спрощувати форму предметів до геометричної подібності;— використовувати лінійну перспективу та виразні засоби для виявлення форми, її конструкції;— використовувати світлотінь як засіб виразності та виявлення форми;— бачити тональні, кольорові співвідношення, відтворювати об’ємну форму та колорит;— робити розгортку куба (призми та інших геометричних форм);— виконувати замальовки, начерки, фіксувати основні задуми композиції в ескізній формі;— творчо використовувати різні техніки (змішані), свідомо застосовувати інструменти та матеріали;висловлює судження про:— взаємозв’язок кольору і світла, кольору і форми;— натюрморт як жанр образотворчого мистецтва;— засоби виразності об’ємної пластики, роль світла і тіні у рельєфі;наводить приклади:— творів різних видів та жанрів мистецтва;аналізує:— свої почуття, власне бачення художніх творів і власної роботи з оцінками інших учнів;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

К-ть год.


17

8

9

Олівець, графіт, соус, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель (глина). Гратографія, гризайль, техніка накладання тонкого шару прозорих фарб на просохлі фарби, техніка мазками, крапкування (дрібні мазки правильної форми), рельєф, змішані техніки, паперопластика.

Розділ ІІ. Взаємозв’язок форми й змісту в образотворчому мистецтвіТема 1. Форма і змістВиявлення змісту форми. Символіка та стилізація форм. Композиційні закономірності та прийоми в різних видах та жанрах образотворчого мистецтва.Тема 2. Людина та предметний світ Розширення уявлень про духовну й матеріальну культурну спадщину, національні особливості мистецтва, праці та побуту.

Навчальні завданняЗасоби виразності виявлення характеру, суті форми: символіка форми, кольору, символіка орнаменту. Умовність у відображенні реального об’єкта (природної форми): узагальнення (виявлення головної ознаки), стилізація (декоративна трансформація природних форм за допомогою різних прийомів).

Композиційні засоби і прийомиПортрет як жанр (види). Виявлення пропорцій постаті людини (залежно від віку, зросту, образу), особливості пропорцій елементів голови людини. Колір як засіб виявлення образу (літературний герой), характеру, настрою людини; костюм (історичний, національний).Сюжетно-тематичний натюрморт (з предметів, що визначають епоху); сюжетна композиція (побутовий, історичний жанри); прикладна графіка (плакат).Дизайн (проектування предметів побуту). Трансформація природної форми, моделювання одягу та виявлення функціональних і конструктивних зв’язків. Орієнтовні тематичні завдання:— узагальнення та стилізація природних форм;— створення орнаментованої композиції (сим-воліка орнаментів і кольору);— форма та орнаментація предметів побуту;— творчий натюрморт (з предметів, що визначають епоху);— пропорції постаті людини (залежно від віку, зросту, образу);— портрет у живопису, графіці, скульптурі (особливості будови постаті та елементів голови людини);— колір і форма у створенні сценічних і літературних образів, шаржів, карикатури;— сюжетна композиція (побутовий, історичний

Учень: розпізнає:— національний одяг, побут людей різних країн;

спостерігає:— красу форми, її пропорції, силует, пластику, об’єм (єдність зовнішньої форми та внутрішнього змісту);

порівнює:— особливості характеру людей, їхніх професій, захоплень, одягу, предметного світу тощо;характеризує:— відмінності декоративно-прикладного мистецтва різних культур (одяг, предмети побуту, прикраси тощо);

уміє:— стилізувати реальні форми у декоративні,

умовно- графічні;— створювати орнаменти різних видів;— створювати образ людини з урахуванням

власного бачення, одягу та предметного оточення;— створювати творчий натюрморт (передавати

образ епохи, специфіку предметів національних культур);

— створювати сюжетну композицію;— використовувати художньо-виразні засоби

прикладної графіки (шрифт, орнамент);— трансформувати та моделювати форми предметів

на основі природних форм;— використовувати конструктивні зв’язки форми та

матеріалів;

висловлює судження про:— національні та культурні особливості мистецтва, праці та побуту;

— етнографічні особливості в декоративно-прикладному мистецтві та дизайні (національний та індивідуальний стилі);— види орнаментів, символіку кольору;— основні пропорції постаті людини (залежно від віку, зросту, образу);— особливості портретного жанру (засоби виявлення характеру, емоційного стану людини);— особливості побутового та історичного жанрів;— види прикладної графіки;— види шрифтів (єдність форми та змісту);

наводить приклади:— творів побутового, історичного та портретного жанрів;аналізує:— результати власної роботи, досягнення та недоліки,

К-ть год.


2

жанри);— плакат (шрифтовий), шрифтова композиція (листівка);— проектування предметів побуту (трансформація природних форм);— моделювання (ескізи) одягу.


Олівець, графіт, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель (глина), пластик, тканина. Аплікація, колаж, розпис, імітація вишивки, змішані техніки, паперопластика.

визначає шляхи вдосконалення;дотримується правил:— техніки безпеки при користуванні інструментами, матеріалами;


КУЛЬТУРНЕ ТА ПРОСТОРОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЛЮДИНИ7-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, із них 4 год — резервний час)К-ть год.


14

6

8

Розділ І. Простір і об’ємно-просторова формаТема 1. Художні засоби зображення просторуРозвиток просторового та абстрактного мислення, навичок моделювання простору та об’ємно-просторових форм.Тема 2. Об’ємно-просторова форма. Архiтектура і містоРозвиток образних і функціональних зв’язків (єдності краси, корисності та міцності). Взаємозв’язок внутрішнього і зовнішнього простору.

Навчальні завданняХудожньо-виразні засоби зображення простору та об’ємно-просторової форми: ритм лiній і плям, колір (оптичні властивості); повітряна перспектива (в графіці та живопису): лінія горизонту, точка зору, точки сходження.Об’ємно-просторова форма: пропорції, деталізація, масштаб, тектоніка; конструктивні й функціональні зв’язки форми і матеріалу.Архітектура (вид мистецтва, стилі); архiтектурний образ, архітектурна композиція (архiтектура в гармонії з природним середовищем).Використання кольору (ілюзії) в архітектурі та інтер’єрі; монументальне мистецтво (взаємозв’язок з архітектурою та інтер’єром). Дизайн як вид діяльності, взаємозв’язок з образотворчим мистецтвом, архітектурою (моделювання, макетування). Орієнтовні тематичні завдання:— передача умовного простору (ритм ліній, плям, оптичні властивості кольору: віддалення, наближення);

Учень: розпізнає:— архітектурні стилі та національні традиції (в архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві, одязі тощо);

спостерігає:— об’ємну форму в інтер’єрі та у відкритому просторі (розрізняє різні пропорції, масштаб конструкції, матеріали в залежності від розташування);порівнює:— гармонійний та дисгармонійний взаємозв’язок архітектури з довкіллям;

характеризує:— види архітектурних споруд (культові, житлові, громадські);

уміє:— зображувати форму у просторі (паркова скульптура, скульптура в інтер’єрі, дрібна пластика); — зображувати інтер’єр (ескіз, макет);— зображувати архітектурні споруди, вулиці, двір тощо (робити ескізи з натури, з уяви, по пам’яті);— використовувати художньо-виразні та пластичні засоби для створення імітації, творчої інтерпретації, копії мозаїки, вітражу;— свідомо користуватися різними художніми техніками та матеріалами для виконання творчих робіт;— брати участь у колективній роботі (створення ескізів костюмів, декорацій, оформлення сцени до свят тощо);

висловлює судження про:— зображення простору відповідно точки зору, лінії горизонту;

К-ть год.


2

17

8

9

— повітряна перспектива у графіці, живопису;— об’ємна форма у відкритому просторі та в інтер’єрі (геометрична форма, паркова скульптура, дрібна пластика, колір у виявленні форми);— композиція “Простір” (умовно-графічне або ілюзорно-просторове зображення);— архітектура (архітектурний образ);— перспектива вулиць (повітряна перспектива засобами графіки);— архітектура історичного міста, гармонія з природним середовищем (кольорова гармонія);— інтер’єр, екстер’єр історичний або сучасний, сценічний простір (фронтальна перспектива);— монументальне мистецтво (імітація вітражу тощо);— новорічний карнавал, Різдвяний вертеп.Узагальнення

Матеріали і техніка виконанняОлівець, графіт, соус, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель (глина). Гратографія, гризайль, розмивка, техніка мазками, крапкування (пуантилізм), рельєф (карбування), змішані техніки, паперопластика.

Розділ ІІ. Культурно-просторове середовище

Тема 1. Природне і культурне середовище людиниГармонія в природному середовищі, взаємозв’язок людини з природою, екологія.

Тема 2. Предметне середовищеРозвиток творчої уяви, навичок моделювання і формування естетичного середовища людини (дизайн-середовище). Проектування предметного середовища.

Навчальні завданняХудожньо-виразні засоби виявлення гармонійного середовища.Природне середовище (гармонія природних форм у середовищі).

Дизайн-середовище (проектування в ескізній формі предметного середовища). Взаємозв’язок урбаністичного (створеного) і природного середовища (екологія). Культурні, національні традиції в дизайн-середовищі.

Композиційні засоби і прийоми: Передача тривимірності об’єктів у просторі (різна лінія горизонту, вигляд знизу, вигляд зверху, перспектива пташиного польоту).

Дизайн-графіка, прикладна графіка (плакат, листівки-привітання, запрошення, марки (серія), піктограми, афіша, рекламне оголошення тощо). Художні прийоми зображення шрифтів, умовність графічного зображення і кольору, використання закономірностей зорового сприйняття, змістових акцентів, символіки, метафор, візуальної комунікації.

— перспективу (лінійну, повітряну);— архітектуру як синтез мистецтв, архітектурні стилі;— специфіку архітектурного образу; — дизайн як вид діяльності та взаємозв’язок з образотворчим мистецтвом, архітектурою;— специфіку інтер’єру, екстер’єру, сценічного простору (ілюзії, колір);

наводить приклади:— визначних архітектурних споруд (світу, рідного краю);

аналізує:— свої почуття, власне бачення художніх творів і власної роботи з оцінками інших учнів;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними матеріалами та інструментами і послідовності виконання колективних робіт.

Учень: розпізнає:— специфіку природно-ландшафтного середовища людини (місто, село тощо);

спостерігає:— просторову будову природних форм як аналогів архітектурних споруд та дизайн-форм;

порівнює і характеризує:— національний побут, особливості архітектурного середовища різних країн;

уміє:— зображувати та робити ескізи середовища (природного, архітектурного, фантастичного);— проектувати та моделювати предметне середовище (ескіз власного будинку, інтер’єр з елементами природних форм, екстер’єр);— створювати сувеніри, іграшки, конструктори (з простих форм);— робити ескізи та створювати тематичний плакат (екологія, культурна спадщина, афіша, рекламний плакат тощо);— створювати ескізи продукції прикладної графіки (листівка, марки, запрошення, емблема, піктограми, оголошення, привітання до свята тощо);

висловлює судження про:— своєрідність краси природи різних країн світу, рідного краю, зв’язок природного і культурного середовища;— гармонію природних форм у середовищі та взаємозв’язок людини з природою (екологія);— специфіку духовного і матеріального світу дитини;

К-ть год.


2

Орієнтовні тематичні завдання:— природний світ, гармонія природних форм у

середовищі;— природне середовище очима тварин, комах

тощо (низька лінія горизонту, перспектива пташиного польоту);

— взаємозв’язок природного середовища, при-родних форм в середовищі людини (акваріум в інтер’єрі, фонтан в екстер’єрі, ландшафтна архітектура);

— природно-ландшафтний вплив на орга-нізацію простору (культурне середовище людини);

— плакат “Екологія”, “Культурна спадщина”;— створення подарунка (іграшка, сувенір,

ікебана тощо);— дизайн-графіка (листівка з текстом і

зображенням, запрошення, марки (серія), емблема, піктограми, афіша, рекламне оголошення, при-вітання);— створення ескізу свого будинку, інтер’єру, дитячого майданчика тощо;— композиція “Місто майбутнього”;— свято міста, колективна творчість (“День Києва” тощо).Узагальнення

Матеріали і техніка виконанняОлівець, графіт, соус, туш, перо, вугіль, гуаш, акварель, пластика. Гратографія, колаж, аплікація, розпис на склі, змішані техніки, паперопластика.

наводить приклади:— різних поселень людини (гірські, в пустелі, на острові, міста-фортеці, мегаполіси, села тощо);— створеного людиною середовища (дизайн-середовище);— різних видів графіки (станкова, прикладна, дизайн-графіка тощо);

аналізує:— свої почуття, власне бачення художніх творів і власної роботи з оцінками інших учнів;— результати власної роботи, досягнення та недоліки, визначає шляхи вдосконалення;

дотримується правил:— техніки безпеки при роботі з різними матеріалами та інструментами;— поведінки під час ескізної роботи в різному середовищі (в музеях, парках, у дворі, на вулицях тощо);


МИСТЕЦТВО5—8 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАПрограма інтегрованого курсу “Мистецтво” для 5—8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа). Мета курсу “Мистецтво” в основній школі полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва і комплексу базових компетентностей, вихованні потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.Загальна мета конкретизується в таких основних завданнях: • збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання та інтерпретації творів мистецтва і практичної художньої діяльності, формування культури почуттів, ціннісно-смислових компетентностей;• формування у школярів системи художніх знань, уявлень, інформаційних і навчально-пізнавальних

компетентностей, умінь сприймати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва різних видів, жанрів і стилів, висловлювати особисте ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки, використовуючи відповідні поняття і терміни;• опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, розвиток загальних і художніх здібностей,

асоціативно-образного мислення, формування творчо-діяльнісних компетентностей, здатності керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;• розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем

життєдіяльності людини, розвиток вітальних основ особистості, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу, формування полікультурних компетентностей.

Програма “Мистецтво” для 5—8 класів розроблена з урахуванням наступності з інтегрованим курсом “Мистецтво” для 1—4 класів. Таким чином, реалізуються дидактичні принципи послідовності, наступності та неперервності змісту загальної мистецької освіти; застосовується культурологічний підхід. Зміст програми ґрунтується також на принципах єдності національних і загальнолюдських художніх цінностей; поліхудожності та полікультурності; варіативності, що зумовлює творче застосування орієнтовного матеріалу вчителем.Зміст програми структуровано за моделлю поліцентричної інтеграції знань. Це передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній — “Музичне мистецтво” (1 год) та “Візуальне (образотворче) мистецтво” (1 год), які поєднуються тематично в єдиний цикл, до змісту якого входять елементи синтетичних мистецтв (театр, кіно та ін.).

Орієнтовна тематична структура програмиКлас Тематика Загальна

кількість годинРезервний час

5 Види і жанри мистецтва 70 86 Загадки стародавнього

мистецтва70 8

7 Палітра художніх напрямів і стилів

70 8

8 Мистецтво в культурі сучасності

35 4

Примітка. Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення тематичного матеріалу, проведення тематичного оцінювання, проведення уроків-концертів, відвідування виставок, музеїв тощо.

Інтегрований курс “Мистецтво” спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв’язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо-творчій діяльності. Тому методика викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” передбачає пошук різноманітних зв’язків, аналогій, паралелей між видами мистецтв. Отже, інтеграція змісту зумовлює застосування інтегративних технологій. Прикметна ознака програми — варіативність, що зумовлює вільний вибір учителем програмного матеріалу та варіантів його компонування при поурочному плануванні, а також відповідних методик і технологій. При опануванні мистецтва варто застосовувати різноманітні форми роботи (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані), а також ігрові методи, засоби, прийоми, зокрема інтегрованого типу (ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру, звукові анкети та анкети-малюнки, мистецькі вікторини, комплексні тести, роботу з комп’ютерними програмами тощо). З метою сприяння розвитку творчого потенціалу особистості та врахування художніх інтересів і переваг періодично варто застосовувати ситуації вибору учнями різнорівневих за складністю завдань, тем, технік і матеріалів для виконання художніх робіт, репертуару для співу і сприймання музики.

Реалізація цілісного підходу до шкільної освіти передбачає пошук шляхів внутрішньої галузевої інтеграції в межах циклу художньо-естетичних дисциплін, а також широких міжгалузевих зв’язків. Ефективність мистецької освіти залежатиме від взаємозв’язку та взаємоузгодженості між усіма предметами й курсами галузі. Доцільно здійснювати зв’язки з іншими галузями: “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”.

Художні мови різних видів мистецтва мають багато спільних елементів і ознак, що властиві іншим предметам гуманітарного циклу. Усі види мистецтва тісно пов’язані з літературою (пісенний фольклор, театральні постановки та екранізації української й зарубіжної літературної класики), історією (епічні музично-словесні жанри, живописні та скульптурні портрети видатних людей минулого та сучасності; пам’ятники та

архітектурні споруди минулих епох). Доцільно розширювати сферу художньо-естетичного виховання на уроках природознавства (анімалістичний та пейзажний жанри живопису, пасторальна музика), математики (краса і гармонія геометричних форм), фізики (акустичні закономірності звуків у музичному мистецтві, природа кольору і світла в образотворчому мистецтві), праці (дизайн) тощо. Застосування різних мистецьких засобів на уроках із різних навчальних дисциплін сприятиме розширенню світогляду учнів за рахунок зіставлень та усвідомлення найрізноманітніших зв’язків; такі широкі паралелі та асоціації сприятимуть вихованню естетико-екологічної свідомості, почуття патріотизму, громадянської позиції. Міжпредметні зв’язки реалізуються через систему творчих завдань, передбачають активізацію змістових порівнянь та узагальнень у процесі сприймання мистецтва.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інтегрованого курсу “Мистецтво”



І. Початковий 1 Учень розуміє лише деяку незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення.

2 Учень розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв).

3 Учень розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуте на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво).

ІІ. Середній 4 Учень розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинуте слабо (на рівні сукупності окремих суджень).

5 Учень розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинуте слабо (на рівні сукупності суджень із використанням окремих пояснень).

6 Учень розуміє та усвідомлює переважну більшість тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуте слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя).

ІІІ. Достатній 7 Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуте (судження аргументуються, з’являються окремі аналогії, асоціації).

8 Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуте (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).

9 Учень повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний



узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинуте (формулюються окремі висновки, узагальнення).



ІV. Високий 10 Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинуте, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв’язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ.

11 Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки й твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуте, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв’язків, по-рівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) та відповідних життєвих явищ.

ІV. Високий 12 Учень глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуте, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв’язки.

ВИДИ І ЖАНРИ МИСТЕЦТВА5-й клас

(70 год, 2 год на тиждень, із них 8 год — резервний час)К-ть год.


28 Тема 1. Види мистецтваПоходження мистецтва. Народне і професійне мистецтво. Взаємодія і синтез мистецтв.

Музичне мистецтвоМузика як вид мистецтва. Єдність поетичного, музичного, хореографічного, драматичного, візуального мистецтв у фольклорі. Українські обряди, пісні, танці. Народні інструменти. Вокальна та інструментальна, хорова та симфонічна музика. Співацькі голоси. Музичні інструменти: духові, струнні, ударні. Музика в театрі та кіно. Опера, балет.Орієнтовні твори для сприймання: Зразки українських народних пісень, їх обробки для хору, оркестру народних інструментів (на ви-

Музичне мистецтвоУчень: називає:— основні засоби музичної виразності та розуміє їх роль у створенні образу;

характеризує:— особливості народних пісень і танців, особливості синтезу мистецтв у опері й балеті;

розрізняє:— звучання українських народних інструментів, тембри найпоширеніших духових і струнних

К-ть год.


бір). Танці народів світу. М. Лисенко. “Думка-шумка” № 2, Л. Бетховен. “Тірольська пісня”, Лендлер, Е. Гріг. “Норвезька пісня”, Халлінг, К. Дебюссі. “Колискова слоника”, Дж. Гершвін. Колискова з опери “Поргі та Бесс”, Р. Глієр. Концерт для голосу з оркестром, “Херувимські” укр. композиторів (на вибір), М. Мусоргський. “Картинки з виставки” (оркестровка М. Равеля), Б. Бріттен. Путівник по оркестру, П. Чайковський. Балет “Лебедине озеро”, М. Мінков. Опера “Чарівна музика”.Орієнтовні твори для виконання:Українські народні пісні (за вибором), Т. Пет-риненко. “Господи, помилуй нас”, М. Ведмедеря. “Немає України без калини”, О. Янушкевич. “Веселкова”, В. А. Моцарт. “Колискова”, А. Мiгай “Сонко-Дрімко”, О. Антоняк. “Школа — весела сім’я”, “Новорічна”, Є. Карпенко. “Малюнок”, В. Лепешко. “Веселий співак”, “Кобзарська слава”, німецька народна пісня “Музиканти”, О. Суботіна. “Святий Миколай”.

Візуальне мистецтвоГармонія людини і природи в первісному

мистецтві. Українське народне мистецтво. Види декоративно-ужиткового мистецтва. Орнамент. Види образотворчого мистецтва. Графіка: засоби виразності (лінія, штрих, пляма). Живопис: властивості кольорів. Скульптура: засоби виразності (форма, об’єм, фактура), види, способи виконання. Образотворче мистецтво у театрі й кіно. Взаємозв’язки між різними видами мистецтва. Орієнтовні твори для сприймання:Зразки декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, писанки, кераміка, розпис, іграшки тощо). А. Дюрер, О. Кульчицька, Г. Нарбут, В. Фа-ворський, П. Пікассо, К. Хокусай, графічні твори (на вибір); Ж.-Е. Ліотар. “Шоколадниця”, М. Глу-щенко. “Березневі берези”, М.Пимоненко. “Святочне ворожіння”, Т. Яблонська. “Свято”, І. Марчук. “Пора осіння”, “Яблуко на снiгу”, А. Саврасов. “Вільха квітне”, М. Сар’ян. “Східний базар”. Безпредметні композиції (В. Вазарелі, В. Кандінський, О. Екстер). М. Чюрльоніс. Сонати (на вибір). Зразки архітектури, круглої скульптури, рельєфів.Орієнтовні практичні завдання: Створення орнаментів, декоративних композицій, використання виразних можливостей форми, кольору. Виконання витинанок. Ліплення фігурки-іграшки з наступним декоруванням (“свистунці”). Виконання вправ, графічних і живописних композицій різноманітними художніми

музичних інструментів симфонічного оркестру, співацькі голоси;

порівнює:— твори вокальної, інструментальної та вокально-інструментальної музики;

висловлює судження:— про взаємозв’язок народної і професійної музики;

уміє:— виразно виконувати пісні з елементами театралізації; створювати найпростіший ритмічний супровід до пісні; інтерпретувати зміст прослуханих музичних творів; — передавати музичні образи в малюнках; дотримується правил співу (фразування, артикуляція); орієнтується у поняттях: — види мистецтва; пісенний і танцювальний фольклор; вокальна, хорова, інструментальна, симфонічна музика; групи музичних інструментів, тембр, фактура.

Візуальне мистецтвоУчень: називає:— види образотворчого мистецтва та їх виражальні засоби;— традиційні види українського народного мистецтва (вишивка, витинанка, розпис, іграшка тощо);розрізняє:— художні техніки, що використовують у графіці, живопису, скульптурі;порівнює:— твори образотворчого мистецтва; зразки орнаментів; пояснює:— роль декору, мотиву, ритму в декоративному мистецтві; вибір формату, матеріалу, кольорової гами для власної композиції;висловлює судження:— про національні особливості українського народного мистецтва, про роль художника у театрі й кіно;уміє:— створювати графічні та живописні композиції на задану тему і за уявою, зокрема до музичних творів, декоративні площинні та об’ємні композиції;використовує:— прийоми стилізації в декоративних композиціях, різні техніки та матеріали у практичній діяльності; орієнтується у поняттях:— композиція, стилізація, орнамент, ритм, мотив, штрих, силует, контур, колорит, контраст, об’єм, рельєф, фактура.

К-ть год.


4

34

матеріалами. Створення до музики візуальних образів, зокрема безпредметних.

Синтетичні мистецтва Театр (драматичний, музичний, ляльковий).

Кіномистецтво. Художній, мультиплiкаційний, науково-популярний і документальний фільм. Кольоромузика.Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). М/ф: “Коли пiсок зійде” (реж. І. Баринова), “Колись ми були птахами” (реж. Г. Бардін), “Наречена сонця” (реж. С. Андранікян), “Син орлиної печери” (реж. Х. Парс). К/ф: “Каллас назавжди”, “Повернення Батерфляй” (реж. О. Фіалко).Узагальнення

Тема 2. Мистецькі жанриОбраз людини в мистецтві. Природа у мистецтві. Мистецтво і культурне середовище.

Музичне мистецтвоЖанр: єдність змісту і форми. Жанри: вокальні

(пісня, романс, серенада, гімн), хорові (кантата, ораторія), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт), камерно-інструментальні (соната, тріо, прелюдія, ноктюрн, етюд-картина), театральні (оперета). Літературна і картинна програмність у музиці. Музика побуту, дозвілля, свята. Музика в цирку, на телебаченні.

Орієнтовні твори для сприймання:М. Лисенко. “Боже великий, єдиний”, кантата

(на вибір), Елегія, Ф. Шуберт. “Серенада”, Ф. Ліст. “Угорська рапсодія” № 6, Кампанела. “Мислитель”, Ф. Шопен. “Прелюдії, ноктюрни” (на вибір), К. Дебюссі. “Дівчина з волоссям ніби льон”, “Море”, Р. Шуман. “Карнавал” (фрагменти), В. Косенко. “Класичне тріо”, А. Вівальді. “Пори року”, В. А. Моцарт. “Концерт для флейти та арфи”, Л. Бетховен. “Соната” № 14, Ф. Мендельсон. Увертюра “Сон літньої ночі”, І. Респігі. “Фонтани Риму”, Й. Гайдн. “Дитяча симфонія”, М. Глінка. “Вальс- фантазія”, С. Рахманінов. “Етюд-картина” (на вибір), Ж. Бізе—Р. Щедрін “Кармен-сюїта”, Г. Гендель. “Феєрверк”, Й. Штраус. “Вальси” (на вибір), В. Шаповаленко. Оперета “Королева Зубна Щітка”, Г. Соммерс. “Цирк”, М. Леонтович. Обробки українських народних пісень (на вибір), музика до к/ф (на вибір).

Орієнтовні твори для виконання:М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”, В.

Філіпенко. “Веснянка”, О. Суботіна. “Україна-дивосвіт”, А. Житкевич. “Під звуки вальсу”, Є. Карпенко. “Навчайте мене музиці!”, О. Янушкевич. “Літо золоте”, О. Антоняк. “Мамині руки”, З. Майстренко. “Я малюю море”.

Візуальне мистецтво

Синтетичні мистецтваУчень: називає:— види синтетичних мистецтв, види театру та кіно;порівнює:— мовні засоби різних видів мистецтва;уміє:— виконувати фрагменти народних обрядів, інсценізації пісень; орієнтується у поняттях:— режисер, афіша, кіномистецтво, кінофільм, режисер.

Музичне мистецтвоУчень: називає:— основні жанри музики (вокальної, хорової, симфонічної, камерно-інструментальної);характеризує:— особливості різних музичних жанрів у єдності змісту і форми творів;порівнює:— пейзажний живопис і пасторальну музику, музичні та візуальні портрети; значення споріднених термінів у музичному та образотворчому мистецтві;спостерігає:— за розвитком музики, становленням музичного образу;наводить приклади:— відображення в музиці явищ природи, світу людини;обґрунтовує:— власне ставлення до змісту прослуханої музики;висловлює та аргументує: — судження про особливості програмної й непрограмної музики, про роль музики в оточуючому культурному середовищі;уміє:— виразно співати, інтерпретувати музичні твори різних жанрів; імпровізувати нескладні мелодії, підголоски;орієнтується у поняттях:— музичні жанри — вокальні (гімн, романс), хорові (кантата), симфонічні (концерт, симфонія), камерно-інструментальні (соната, прелюдія, етюд-картина), театральні (оперета); програмна музика, аранжування.

Візуальне мистецтвоУчень:

К-ть год.


4

Жанр: єдність змісту і форми.Основні жанри образотворчого мистецтва: пейзаж, портрет, натюрморт, історичний, побутовий, інтер’єр тощо. Лінійна та повітряна перспектива. Різновиди пейзажів і натюрмортів у графіці, живопису. Види портретів у графіці, живопису, скульптурі. Дизайн та його значення у створенні естетичного середовища.

Орієнтовні твори для сприймання:І. Грабар. “Лютнева блакить”, I. Айвазовський.

“Марини” (на вибір), К. Піссарро. “Бульвар Капуцинів”, К. Моне. “Руанський собор”, П. Рубенс. “Портрети й автопортрети”, А. Дюрер. “Автопортрет”, О. Мурашко. “Портрет дівчини в червоному капелюсі”, Скульптурний портрет С. Крушельницької, А. Ерделі, С. Шишко, А. Петрицький. “Натюрморти” (на вибір), О. Ренуар. “Сільський і міський танці”, П. Пiкассо. “Акробати”, “Дівчинка на кулі”, Ж. Сьора. “Цирк”. Зразки дизайнерських робіт.

Орієнтовні практичні завдання:Виконання вправ і начерків; створення пей-

зажів, портретів, натюрмортів у різноманітних графічних та живописних техніках, з натури й за уявленням. Виконання дизайнерських робіт.

Синтетичні мистецтваСинтез мистецтв у цирку, на телебаченні.Додатковий матеріал:

Кіномистецтво (фрагменти). К/ф: “Франц Шу-берт”, “Юність Шопена”, “Паганіні”, “Віденський вальс”, “Прощання з Петербургом”, “Цирк”.


називає:— основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт);характеризує:— особливості композицій у творчості українських і зарубіжних митців;порівнює:— різні твори одного жанру;висловлює та аргументує: — судження щодо гармонії природного та культурного середовища людини; уміє:— створювати композиції у жанрах пейзажу, портретa, натюрморту; передавати у пейзажі простір засобами лінійної та повітряної перспективи, в портреті — основні пропорції голови і фігури людини; в натюрморті — форми та розташування предметів на площині; виконувати:— дизайнерські роботи;орієнтується у поняттях: — жанр, пейзаж, натюрморт, портрет, перспектива, бюст, профіль, фас, пропорції, інтер’єр, дизайн, шрифт.

Синтетичні мистецтваУчень: висловлює:— судження про особливості циркового мистецтва, телебачення;уміє:— створювати етюди-імпровізації (пантоміма) до музичних і візуальних образів;орієнтується у поняттях:— цирк, амфітеатр, телебачення.

ЗАГАДКИ СТАРОДАВНЬОГО МИСТЕЦТВА(70 год, 2 год на тиждень, із них 8 год — резервний час)К-ть год.


28 Тема 1. Мистецтво східних цивілізаційМузичне мистецтво

Зв’язок східної музики з поезією, танцем, театром. Особливості арабської, індійської та китайської музики, музичних інструментів. Cхідні мотиви у творах різних композиторів. Орієнтовні твори для сприймання:Р. Глієр. Концерт для арфи з оркестром, Танці Тао Хоа з балету “Червоний мак”, І. Стравінський.

Музичне мистецтво

Учень: характеризує:— музичні інструменти народів Сходу; порівнює:— східну та європейську, зокрема вітчизняну музику (мелодика, ритми тощо);наводить приклади:

К-ть год.


4

18

Китайський марш з опери “Соловей”, Дж. Верді. Фрагменти з опери “Аїда”, Шанкар Раві. Музика до к/ф “Бродяга”, К. Дебюссі. Пагоди, О. Градський. Фрагменти з балету “Мауглі”, М. Римський-Корсаков. “Шехерезада”, М. Глінка. Східні танці з опери “Руслан і Людмила”, Л. Мінкус. Індуський танець із балету “Баядерка”, М. Равель. “Китайський танок”.Орієнтовні твори для виконання:Г. Гладков. “Пісня про Хоттабича”; І. Кажлаєв. “Рожевий слон”; Китайська народна пісня “Дощові краплі”; Сугубу Сасакі “Джан Кен Пон”; Шин Кусакава. “Де народжується весна”; корейська народна пісня “Гібіскус — квітка нашої країни”, О. Бородін. Хор “Відлітай на крилах вітру” з опери “Князь Ігор”.

Візуальне мистецтвоГармонія людини і природи у мистецтві країн Сходу. Орнамент. Особливості архітектури. Образи тварин та прийоми їх стилізації у мистецтві. Оригамі. Орієнтовні твори для сприймання:Пам’ятки архітектури, скульптури: піраміди і Великий сфінкс у Гізі, портрет цариці Нефертіті, мечеті у Стамбулі, зікурати, Вавилонська вежа, статуї Будди, пагоди. Зразки арабесок. Пейзажний живопис (Чжао Чжи. “Гібіскус і фазан”, Ван Вей. “Гори під снігом”). К. Хокусай. “Переможний вітер”, “Велика хвиля”. Г. Нарбут. Ілюстрації до казки Г. К. Андерсена “Соловей”.Орієнтовні практичні завдання:Натуралістичне та стилізоване зображення тварин, птахів. Живописні або графічні композиції (“Загадковий Сфінкс”, “Казковий палац султана”). Малювання пейзажів із передачею повітряної перспективи (“Ранок у горах”; “Самотня сосна”). Виготовлення вітального послання — сувою, моделі паперового ліхтарика.

Синтетичні мистецтваХореографічна мова східних танців.Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). М/ф: “Загадка сфінкса” (реж. В. Пекар), “Папірус”, “Золота антилопа” (реж. Л. Атаманов), “Два квитки в Індію” (реж. Р. Качанов); Х/ф: “Клеопатра” (реж. Дж. Манкевич), “Індіана Джонс і Храм долі” (реж. С. Спілберг), “Сім самураїв” (реж. Куросава), “Останній імператор” (реж. Б. Бертолуччі).Узагальнення Тема 2. Античне мистецтво

Музичне мистецтвоМіфологічні сюжети давніх греків у творчості композиторів — представників різних епох і стилів. Орієнтовні твори для сприймання:

— стилізованого відображення східних мотивів у класичній і сучасній музиці; спостерігає:— за становленням музичного образу; уміє:— виразно виконувати вокально-хорові твори, створювати елементарний супровід до пісні; — інтерпретувати прослухані музичні твори;дотримується:— правил співу, сприймання творів мистецтва;орієнтується у поняттях:— інтонація — словесна, музична, пластична.

Візуальне мистецтвоУчень: характеризує:— особливості архітектури та образотворчого мистецтва Сходу й порівнює твори образотворчого та музичного мистецтва;інтерпретує:— зміст творів східного мистецтва;висловлює судження: — про зв’язок людини з природою у східному мистецтві;наводить приклади:— втілення у різних видах і жанрах образотворчого мистецтва сюжетів стародавніх легенд;уміє:— відтворювати у художній композиції типові ознаки мистецтва стародавніх східних цивілізацій; — передавати настрій, рух у композиції різними техніками;орієнтується у поняттях:— повітряна перспектива, арабеска, сувій, пагода, ікебана.

Музичне мистецтвоУчень: називає:— грецькі міфи про мистецтво, музику;порівнює:— особливості втілення античних сюжетів у

К-ть год.


2

16

М. Мінков. Пролог та “Легенда про Орфея” з мюзиклу “Чарівна музика”, К. Дебюссі. Флейта Пана, Сирени, Дельфійські танцівниці, О. Скрябін. Симфонічна поема “Прометей”, А. Хачатурян. Балет “Спартак” (фрагменти). Орієнтовні твори для виконання: М. Мінков. Пісня про музику з мюзиклу “Чарівна музика”, О. Суботіна. “Балада про крила”, В. Птушкін. “У моїй Уявляндії”, О. Антоняк. “Ода пісні”, В. Івасюк. “Зелена пісенька”, А. Мігай. “Слухай казку”, Б. Тенін. “Ольвія”.

Візуальне мистецтвоПошук ідеалу краси в античному мистецтві через зображення богів та героїв. Особливості архітектури та скульптури давніх греків і римлян. Мистецтво народів античного Причорномор’я. Античні мотиви у творчості митців різних епох.Орієнтовні твори для сприймання:Парфенон; Огесандр. “Лаокоон з синами”; Амфори з чорнофігурним та червонофігурним розписом; Я. Йорданс. “Одіссей в печері Поліфема”; Римський Колізей; статуя Імператора Августа; Голова Геркулеса. Орієнтовні практичні завдання:Створення образів-персонажів античних мiфів, муз (силуетна композиція за мотивами вазопису). Відтворення сюжетів Олімпійських ігор. Колаж з елементами античної архітектури. Створення ілюстрацій до музичних творів за міфологічними мотивами.

Синтетичні мистецтва Античний театр — зразок синтезу мистецтв.Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). М/ф: “Повернення з Олімпу”, “Прометей” (реж. А. Сніжко-Блоцька), “Ікар і мудреці” (реж. Ф. Хитрук). Х/ф: “Спартак” (реж. С. Кубрик), “Камо грядеши?” (реж. Е. Кавалерович), “Гладіатор” (реж. Р. Скотт); Узагальнення

Тема 3. Мистецтво європейського середньовіччя

Музичне мистецтвоМузика в храмі. Духовні твори композиторів різних епох. Музика і література. Мистецтво трубадурів, труверів, мінезінгерів.

Орієнтовні твори для сприймання: Середньовічний гімн “Ave, Maria” у творах різних композиторів (Ф. Шуберт, Ш. Гуно, Й. Брамс, Дж. Верді, А. Брукнер, І. Стравінський, Д. Бортнянський), у рок-опері “Нотр Дам де Парі”. Духовна хорова музика (на вибір). Р. Вагнер. Опера “Тангейзер” (фрагмент).Орієнтовні твори для виконання:

музичних творах різних жанрів;характеризує:— зміст і засоби виразності прослуханих музичних творів; висловлює власне емоційне ставлення до музики; уміє:— виразно виконувати пісні, інтерпретувати зміст музичних творів;орієнтується в поняттях: — кіфара, ліра, флейта Пана.

Візуальне мистецтвоУчень: характеризує:— особливості втілення ідеалу краси і гармонії в античному мистецтві;наводить приклади: — давньогрецького мистецтва (вазопису, скульптури, архітектури);висловлює судження:— щодо особливостей мистецтва античності;пояснює:— античні канони зображення пропорцій людського тіла; особливості античної архітектури; уміє:— зображувати людину (в анфас і в профіль), передавати її характерні риси, пропорції фігури;орієнтується у поняттях:— муза, вазопис, пропорції.

Музичне мистецтвоУчень: характеризує:— особливості виконання музики в храмі; порівнює:— твори духовної та світської музики;висловлює:— власне оцінне ставлення до духовної музики;виявляє:— творчу активність у виконавській діяльності та інтерпретації музичних творів;уміє:— аналізувати й інтерпретувати музичні образи;

К-ть год.


2

Духовні пісні (на вибір). Л. Попернацький. “Джерело”; В. Шаповаленко. “Пісня про мрію”, І. Білик. “Дзвіночки у росі”, І. Шамо. “Києве мій”, Л. Остапенко. “Засумую я”.

Візуальне мистецтвоАрхітектура середньовічного міста. Вітраж. Пам’ятки мистецтва Візантії та Київської Русі. Мозаїка, фрески, іконопис. Стародавня книга.Орієнтовні твори для сприймання:

Собор Св. Софії у Константинополі, собор Св. Софії у Києві. Ікони (на вибір). Геральдичні знаки та рицарські герби. Готичні собори у Шартрі, Парижі та ін. (екстер’єри та вітражі). Зразки старовинних рукописних і друкованих книг.Орієнтовні практичні завдання:Виконання ескізів вітражу або мозаїки храму. Зображення лицарських костюмів. Виконання ескізів вивісок для майстерень середньовічних ремісників. Колаж “Середньовічне місто”. Розробка екcлібріса із зображенням старовинних музичних інструментів. Створення макета афіші концерту духовної музики.

Синтетичні мистецтва Особливості синтезу мистецтв у храмі.Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). Х/ф: “Собор Паризької Богоматері” (реж. Ж. Деланнуа), “Ім’я рози” (реж. Ж.-Ж. Анно), “Вечірні відвідувачі” (реж. М. Карне). “Стріли Робін Гуда” та “Балада про доблесного лицаря Айвенго” (реж. С. Тарасов).Узагальнення

розуміє поняття:— синтез мистецтв у храмі.

Візуальне мистецтвоУчень: називає:— зразки архітектури европейського середньовіччя;характеризує:— іконопис як явище мистецтва, художні якості стародавніх книг;порівнює: — види тиражної та художньо-прикладної графіки; висловлює судження:— про особливості мистецтва епохи середньовіччя;уміє: — створювати багатофігурні композиції за сюжетами історичних подій, екслібриси, орнаменти за мотивами стародавніх епох; наводить приклади:— визначних архітектурних споруд середньовічної Європи;орієнтується у поняттях:— мозаїка, фреска, іконопис, вітраж, канон.

К-ть год.


ПАЛІТРА ХУДОЖНІХ НАПРЯМІВ І СТИЛІВ7-й клас


К-ть год.


28 Тема 1. Від Ренесансу до класицизмуМузичне мистецтво

Ідеї і сюжети Ренесансу в музичних творах різних епох. Бароко і класицизм у музичному мистецтві. Розквіт поліфонії. Хорові (ораторія, кантата) й інструментальні жанри (сюїта, соната, симфонія). Опера.

Орієнтовні твори для сприймання:Палестрина. Меса (фрагмент), П. Чайковський.

Симфонічна поема “Ромео і Джульєтта”, С. Прокоф’єв. Балет “Ромео і Джульєтта” (фрагменти), Л. Мінкус. Балет “Дон Кіхот” (фрагменти); старовинні танці: Ж.-Б. Люллі. Гавот, Л. Бокеріні. Менует, М. Равель. “Павана”, А. Вівальді (концерти на вибір), Й. С. Бах. Токата і фуга ре мінор для органа, Г. Гендель. Ораторія “Самсон” (фрагменти); хорові твори М. Березовсь-кого, А. Веделя, Д. Бортнянського (на вибір), Д. Бортнянський. Концерт для клавіра з оркестром, І. Карабиць. “Сад божественних пісень” (за поезією Г. Сковороди), Й. Гайдн. Симфонія “Прощальна”, В. А. Моцарт. Симфонія соль мiнор № 40 (І ч.), Л. Бетховен. Соната для фортепіано № 8 (1 ч.), Симфонія № 9 (Фінал).

Орієнтовні твори для виконання:Т. Леус. “Кольори осені”, Т. Попатенко. “Юні

мушкетери”, Й. С. Бах. “Ранкова молитва”, Т. Максименко. “Ода учителю”, Ф. Грубер — Є. Мандичевський. “Тиха ніч”, Т. Ярова-Роксолана, “Запорізька похідна”.

Візуальне мистецтвоТитани Відродження та їхня спадщина. Риси

бароко, рококо, класицизму. Побутовий жанр. Розуміння характеру і настрою людини через оточуюче середовище (інтер’єр, екстер’єр, ланд-шафт).Орієнтовні твори для сприймання:

Живопис Леонардо да Вінчі, Рафаеля, статуї та фрески Мікеланджело. Твори Л. Берніні, Караваджіо. Графіка і живопис А. Дюрера. Ель Греко. “Вид Толедо”; Д. Веласкес. “Меніни”, П. Рубенс. “Портрет з Ізабеллою Брант”; Рембрандт. “Повернення блудного сина”; Я. Вермер. “Дівчина

Музичне мистецтвоУчень: характеризує:— типові ознаки жанрів: сюїта, ораторія, кантата, симфонія, соната, опера;називає:— видатних композиторів-класиків; порівнює:— тембри інструментів симфонічного оркестру;інтерпретує: — художньо-образний зміст музики;уміє:— виразно виконувати вокально-хорові твори вітчизняних і зарубіжних композиторів, зокрема двоголосні (канони);наводить приклади:— зразків церковної і світської музики; виявляє: — активність у виконавській діяльності, інтерпретації музичних творів;спостерігає:— за становленням музичних образів у сонаті та симфонії;орієнтується у поняттях: — поліфонія, меса, ораторія, хоровий концерт, соната, симфонія.

Візуальне мистецтвоУчень: називає:— представників Відродження, бароко, класицизму в мистецтві;характеризує:— особливості мистецтва Відродження, бароко, класицизму;порівнює:— твори художників минулого і сучасності;пояснює:— прийоми прийоми побудови простого інтер’єру та екстер’єру;

К-ть год.


4

34

з листом”. Українська парсуна: “Портрет Кшиштофа Збаражського”, “Портрет Роксолани”. Й. Шедель “Дзвiниця Києво-Печерської Лаври”; Б. Растреллі “Андріївська церква” в Києві. Види Версаля, Петергофа.

Орієнтовні практичні завдання: Відтворення в композиціях стильових

особливостей бароко, класицизму. Зображення фігури людини в русі на площині та в об’ємі. Застосування кольору і фактури для створення ескізів одягу. Малювання пейзажів з елементами архітектури (“Канали Венеції”), сюжетно-тематичних композицій з елементами інтер’єру та екстер’єру (“Бал у королівському палаці”).

Синтетичні мистецтваОсобливості старовинних танців.

Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). М/ф: “Посмішка

Леонардо да Вінчі” (реж. І. Аксенчук). Х/ф: “Закоханий Шекспір” (реж. Дж. Медден), “Дон Кіхот” (реж. Г. Козинцев), “Ромео та Джульєтта” (реж. Ф. Дзеффиреллі), “Рембрандт” (реж. О. Кор-да); “Амадеус” (реж. М. Форман), “Дай руку, життя моє” (реж. Хартль), “Людвіг” (реж. Л. Віс-конті).

УзагальненняТема 2. Романтизм, реалізм та імпресіонізм у мистецтві

Музичне мистецтвоОсобливості романтизму, реалізму, імпресіонізму в музиці (програмність, жанри, цикли). Оперета. Зв’язок музики з літературою, візуальним мистецтвом.Орієнтовні твори для сприймання:Фортепіанні п’єси Р. Шумана, Ф. Шопена (за вибором), Ф. Шуберт Балада “Лісовий цар”, Ф. Ліст. “Кампанела”, “Угорська рапсодія” № 6; Й. Брамс. “Угорський танець”, Е. Гріг. Концерт для ф-но з орк. (І ч); Й. Штраус. “Казки Віденського лісу”, оперета “Летюча миша” (увертюра), Ж. Бізе. “Кармен” (увертюра, куплети Тореадора). М. Глінка. Романси (на вибір), М. Мусоргський. “Дитяча”, П. Чайковський. Симфонія № 6 (І ч.), М. Лисенко. Увертюра до опери “Тарас Бульба”, С. Гулак-Артемовський. Фрагменти з опери “Запорожець за Дунаєм”, К. Дебюссі. “Хмари”.Орієнтовні твори для виконання:О. Антоняк. “Ода пісні”, О. Осадчий. “Стоїть тополя”, К. М. Вебер. “Пісня мисливця”, П. Ман-жос (О. Суботіна). “Попелюшка”, І. Білик. “Рок-солана”, Ю. Рожкова. “Сьогодні”, Г. Татарченко. “Україночка”, О. Білаш. “На зелене свято”, І. Поклад. “Моя Україно”, П. Дворський. “Писала мати писанки”.

Візуальне мистецтвоОсобливості романтизму, реалізму, імпресіонізму в

інтерпретує:— твори образотворчого мистецтва;виявляє:— можливості вираження художниками внутрішньої сутності людини через її зовнішність;уміє:— виконувати з натури, по пам’яті малюнки та начерки з передачею перспективи; розміщувати зображення предметів та дійових осіб в інтер’єрі й екстер’єрі;— передавати в образах характерні особливості епохи (архітектури, костюмів, деталей побуту);орієнтується у поняттях: — художній напрям, стиль, Ренесанс, бароко, класицизм інтер’єр, екстер’єр, кольоровий контраст.

Музичне мистецтвоУчень: характеризує: — особливості художньо-образного відображення духовного світу людини у музиці;називає: — найвидатніших представників романтизму, реалізму та імпресіонізму в музиці;розпізнає:— тембри музичних інструментів; порівнює:— особливості музичної мови творів різних художніх стилів і напрямів;уміє:— виразно виконувати вокально-хорові твори вітчизняних і зарубіжних композиторів; виявляє:— творчу активність у виконавській діяльності, інтерпретації музики;наводить приклади:— творів різних стилів, напрямів;орієнтується в поняттях: — балада, рапсодія, ноктюрн, оперета.

Візуальне мистецтвоУчень:

К-ть год.


4

образотворчому мистецтві. Конструкція, пропорції, просторове розміщення, перспективні скорочення, об’єм, тональні відношення зображуваних об’єктів. Орієнтовні твори для сприймання:Ж. Давид. “Клятва Гораціїв”, Ф. Гойя. “Яка мужність!”, А. Гро. “Наполеон на Аркольському мості”, Ж. Енгр. “Едип і Сфінкс”, У. Блейк. “Дитя-радість”, Ф. Рунге. “Портрет дітей Хюльзенбек”, К. Фридрих. “Велетенські гори”, О. Кипренський. “Портрет Е. Давидова”; А. Куїнджі. “Ніч на Ук-раїні”, І. Рєпін. “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”, І. Айвазовський. “Чорне море”, Т. Шевченко. “Автопортрет”, “Селянська родина”, М. Пимоненко. “На ярмарку”, К. Моне. “Враження”, “Схід сонця”, О. Ренуар. “Дівчатка біля роялю”, Е. Мане. “Гойдалки”, П. Сіньяк. “Сосна”, Ван Гог. “Автопортрет”, П. Сезанн. “Гора Сент-Віктуар”, “Яблука та апельсини”, О. Роден. “Бальзак”.Орієнтовні практичні завдання:Створення рельєфів із пластичних матеріалів за мотивами реальних або фантастичних (літературних або музичних) сюжетів. Передача в узагальненій формі характеру руху людини в скульптурній композиції (“Лісовий цар”, “Весна-красна”). Створення характерних портретів по пам’яті, за уявою (“Паганіні”, “Мисливець”, “Наталка-Полтавка”), портретів-шаржів. Виконання багатофігурних композицій (“Запорож-ці”, “Народне свято”). Створення декоративних композицій за мотивами петриківських розписів.

Синтетичні мистецтваОбраз митця у кінематографі.Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). Х/ф: “Юність Шо-пена” (реж. Я. Рибковський), “Великий вальс” (реж. Ж. Дювів’є); “Глінка” (реж. Л. Арнштам), “Чайковський” (реж. Ю. Таланкін). Телефільми “Паганіні”, “Війна і мир” (С. Бондарчук); “Мор-ський яструб”, “Одіссея капітана Блада” (реж. М. Кертіц), “Вечірні відвідувачі”, т/с “Діти райка” (реж. М. Карне), “Місто Майстрів” (реж. В. Бичков).


називає:— шедеври національного та зарубіжного мистецтва романтизму, реалізму, імпресіонізму;характеризує:— твори художників — представників романтизму, реалізму, імпресіонізму;порівнює:— спільні та відмінні риси романтизму, реалізму та імпресіонізму в музиці та візуальному мистецтві;виявляє:— співмірність частин і елементів композиції, урівноваження об’ємів; емоційну виразність кольору;пояснює:— прийоми роботи з художніми матеріалами для передачі настрою; роль колориту, світлотіні в розкритті художнього образу;інтерпретує:— образний зміст творів візуального мистецтва різних напрямів; уміє:— зображувати людей, тварин, птахів з передачею їхніх пропорцій та конструктивної побудови;— створювати холодні та теплі відтінки, застосовувати композиційне і колірне рішення, контрасти світлотіні; наводить приклади:— композиційних рішень для сюжетно-тематичних робіт;орієнтується у поняттях:— романтизм, реалізм, імпресіонізм, шарж, карикатура.

МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРІ СУЧАСНОСТІ8-й клас


К-ть год.


14 Тема 1. Художні напрями ХХ ст.Музичне мистецтво

Особливості музичного мистецтва ХХ ст., відображення вічних тем: добро і зло, життя і смерть, людські взаємини тощо. Кольоромузика — вид синтезу мистецтв.Орієнтовні твори для сприймання:О. Скрябін. “Поема вогню”, М. Чюрльоніс. П’єси для фортепіано (на вибір), Б. Барток. Музика для струнних, ударних і челести, А. Шенберг. Вокальний цикл “Місячний П’єро”, М. Вери-ківський. Фортепіанні прелюдії, “Чернець” (за Т. Шевченком), Д. Шостакович. Симфонія № 15 (фрагмент), Г. Соммерс. Пiкассо сюїта, П. Хін-деміт. Симфонія “Художник Матісс” (І ч. Концерт ангелів), А. Онеггер. Пасіфік 231, Б. Лятошинський. Український квінтет (1 ч.), В. Сильвестров. Цикл “Тихі пісні” (за вибором), музика до к/ф Є. Станковича, М. Скорика, А. Шнітке.Орієнтовні твори для виконання:О. Суботіна. “Шкільне свято”, “Новорічна”, І. Ка-рабиць. “Сіяв батько жито”, Т. Петриненко. “Україна”, О. Білаш. “Ясени”, “Два кольори”, В. Верменич. “Чорнобривці”, І. Шамо. “Києве мій”, І. Білик. “Білий птах”, А. Горчинський. “Україно, нене”.

Візуальне мистецтвоХудожні напрями ХХ ст. Стиль модерн в архітектурі. Композиційна побудова, пластика форми й орнаментальний декор у скульптурі та декоративно-ужитковому мистецтві. Модерн і тиражна графіка. Властивості кольору та живописні прийоми у створенні художніх образів.Орієнтовні твори для сприймання:

Приклади архітектурних шедеврів ХХ ст. (А. Гауді, Г. Ейфель, Ле Корбюзьє, В. Городецький та ін.), творів скульптури (О. Архипенко, Ч. Макінтош та ін.), живопису (М. Реріх, М. Врубель, О. Богомазов, М. Бойчук, Г. Клімт, Ж. Сьора, К. Піссарро. А. Матісс, В. Кандінський, К. Малевич, П. Пікассо, С. Далі та ін.).

Орієнтовні практичні завдання:Розробка ескізів оздоблення екстер’єру та

інтер’єру житлового будинку в стилі модерн. Виконання ескізу рекламного плаката або театральної афіші у стилі модерн; настінного розпису на екологічну тематику. Створення кольорових імпровізацій за музичними творами (сюжетна картина, пейзаж, безпредметна композиція “Кольорова симфонія” або “Музика сонця”).

Синтетичні мистецтва

Музичне мистецтвоУчень: характеризує:— особливості творчості композиторів ХХ століття (в ме- жах програми); розпізнає:— прослухані музичні твори та називає їх авторів;порівнює: — особливості музичної мови сучасних композиторів;уміє:— виразно виконувати сучасні пісні; — толерантно вести дискусію щодо музики різних напрямів;виявляє:— творчу активність в інтерпретації музичних творів, готовність до музичної самоосвіти;висловлює:— емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва;володіє:— музичною термінологією (в межах програми);наводить приклади:— зв’язків сучасної музики з життям, різними видами мистецтва;орієнтується у поняттях:— авангард, модернізм.

Візуальне мистецтвоУчень: називає:— імена видатних художників та архітекторів ХХ ст.;розпізнає:— основні художні напрями образотворчого мистецтва ХХ ст.;порівнює і характеризує:— засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва різних напрямів;виявляє:— основні пропорції та об’ємно-конструктивну побудову форми предметів;уміє:— створювати ескізи афіші, рекламних плакатів;— використовувати прийоми композиції для передачі руху або спокою; властивості кольору для створення колориту; різноманітні художні матеріали та техніки;— створювати виразні безпредметні композиції, зокрема до музики;висловлює:— емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного образотворчого мистецтва;володіє:— спеціальною термінологією (в межах програми);

К-ть год.


2

17

2

Кіномистецтво у сучасному житті. Роль музики та образотворчого мистецтва у створенні кінообразу. Додатковий матеріал:

Кіномистецтво (фрагменти): “Колесо” (реж. А. Ганс), “Марш машин” (реж. Е. Деслав), “Механічний балет” (реж. Ф. Леже), “Антракт” (реж. Р. Клер), “Кабінет доктора Каліга” (реж. Р. Віне), “Нібелунги” (реж. Ф. Ланг), “Зірка і Смерть Хоакіна Мурьєти”, (реж. В. Граматіков) (на вибір учнів).УзагальненняТема 2. Мистецтво і сучасна культура

Музичне мистецтвоМузика масових жанрів у сучасній культурі.

Джаз, рок-, поп-музика та її зірки. Бардівська пісня. Взаємозв’язки класичної та сучасної популярної музики. Естрадне мистецтво (шоу, відеокліпи). Мюзикл. Електронна музика.

Орієнтовні твори для сприймання:М. Равель. Соната для скрипки і фортепіано (ІІ

ч. Блюз), Дж. Гершвін. “Рапсодія в стилі блюз”, І. Стравінський. “Рег-тайм”, С. Джоплін. “Регтайми”, Л. Бернстайн. “Вестсайдська історія”, Е. Уеббер. Рок-опера “Ісус Христос — суперзірка”, Г. Татарченко. “Біла ворона”, приклади поєднання “фольк-рок”. Сучасні обробки класичної музики.Орієнтовні твори для виконання:В. Івасюк. “Червона рута”, “Чебреці”, М. Мозговий. “Моя земле”, В. Бистряков. “Давайте розбудимо радість”, В. Висоцький (пісні на вибір). Дж. Леннон, П. Макартні. “Учора”, пісні з мюзиклу О. Рибнікова “Юнона і Авось”.

Візуальне мистецтвоВиди дизайну. Реклама. Фірмовий стиль у рекламі. Фотомистецтво. Орієнтовні твори для сприймання:Фотоілюстрації дизайнерських розробок В. Кан-дінського, В. Татліна, О. Родченка, Е. Лiсицького. Зразки фірмового стилю. Зразки художньої фотографії.Орієнтовні практичні завдання:Розробка дизайнерських проектів предметів побуту, інтер’єрів. Виготовлення моделей іграшок (паперопластика та ін.). Створення ескізів фірмового стилю. Використання фотоколажу у створенні декоративної композиції.

Синтетичні мистецтваВзаємодія та синтез мистецтв у сучасній естраді.Додатковий матеріал:Кіномистецтво (фрагменти). Відеокліпи (на вибір учнів).


орієнтується у поняттях:— модерн, плакат, афіша.

Музичне мистецтвоУчень: називає:— імена найвидатніших представників естрадної музики, зокрема української; характеризує: — основні музичні напрями популярної музики (джаз, рок-, поп-);порівнює:— класичну та естрадну музику;уміє:— вести дискусію на теми сучасної музики; висловлює оцінні судження щодо сучасної музики;володіє:— музичною термінологією (в межах програми); навичками співу;обґрунтовує:— власне ставлення щодо використання музики в різних сферах життя;орієнтується у поняттях:— джаз, блюз, рок-музика, поп-музика, бард.

Візуальне мистецтвоУчень: називає:— основні види дизайну та їх особливості;характеризує:— дизайн середовища;наводить приклади:— застосування фотографії у сучасному житті;уміє:— використовувати композиційні, графічні та живописні засоби для створення художньо-конструкторських проектів;висловлює:— оціночні судження щодо сучасної реклами;виявляє:— готовність до художньої самоосвіти;орієнтується у поняттях:— дизайн, паперопластика, фотоколаж, відеокліп.

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА9—11 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАРозробка змісту навчальної програми “Художня культура” (9—11 кл.) здійснювалася відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузі “Естетична культура”. Мета вивчення художньої культури в загальноосвітніх навчальних закладах полягає в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетентностей у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні у процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.Курс “Художня культура” покликаний розв’язувати такі головні завдання:• збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;• опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетентностей, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;• розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.• виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей, діалектичної взаємодії культурологічного та антропологічного підходів (“людина в культурі — культура в людині”). У 9-му класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, набутих у 1—8 класах, і втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою у старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9-го класу систематизований відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є ядром художньої культури. У старшій школі матеріал структурований за вертикально-горизонтальними координатами: у 10-му класі опановується українська художня культура, а в 11-му класі — зарубіжна художня культура.Виділення української художньої культури як окремої частини курсу (10-й клас) зумовлене необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, і полікультурне виховання.У 11-му класі зміст систематизовано за видами мистецтва на матеріалах світових взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу у попередніх класах.

Змістове наповнення тем передбачає формування в учнів ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетентностей, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, та комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетентностей, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частки свого життя.Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається.Особливостями організації навчально-виховного процесу є такі позиції: 1. Розуміння мистецтва — це творчий процес співпереживання та інтерпретації, що носить активно діалогічний характер. Саме “діалог культур” дає змогу особистості не тільки прилучитися до вітчизняних і загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ.2. На уроці має панувати атмосфера святковості, гармонії й доброзичливості, яка сприяла б передачі аури творів мистецтв та викрешувала б іскру емоційної позитивної енергії, яку можна отримати тільки в мистецтві.

3. Педагог має бути комунікативно виразним, аби учні не тільки розуміли, а й позитивно сприймали як мовлення учителя, так і паралінгвістичний контекст мови (доречність жестів, міміки, зовнішній вигляд тощо) та елементарно володіли цим мистецтвом самі.4. Уроки “Художньої культури” мають розвивати в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно розв’язувати художні завдання.Резервний час може використовуватися на узагальнення і тематичне оцінювання, регіональний компонент, узагальнення розділу (теми), відвідування виставок, музеїв тощо.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнівз художньої культури



І. Початковий 1 Учень сприймає та відтворює тематичний матеріал з художньої культури на частковому рівні, однозначно його характеризує, демонструє недостатньо сформоване художнє мислення, елементарні навички та уміння у художньо-практичній діяльності.

2 Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу з художньої культури, демонструє недостатньо сформований рівень сприймання мистецьких творів, виявляє певні творчі вміння інтерпретувати культурно-мистецькі явища, володіє незначною частиною спеціальної термінології; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку на елементарному рівні.

3 Учень здатний сприймати та інтерпретувати окремі художньо-культурні явища, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом.

ІІ. Середній 4 Учень здатний сприймати та інтерпретувати культурно-мистецькі явища на репродуктивному рівні, не завжди розуміє художньо-образної сфери мистецьких творів; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне.

5 Учень володіє знаннями та вміннями, які дають змогу інтерпретувати окремі культурно-мистецькі явища, недостатньо вміє сприймати, інтерпретувати мистецькі твори, які вимагають абстрактного мислення; виявляє недостатні знання спеціальної термінології; словниковий запас небагатий.

6 Учень може сприймати та інтерпретувати значну частину тематичного матеріалу з художньої культури, але має недостатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі мистецькі твори, потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз культурно-мистецьких явищ, порівняння та висновки.

ІІІ. Достатній 7 Учень здатний сприймати та інтерпретувати художньо-культурні явища, не завжди робить переконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки. Допускає термінологічні помилки; володіє основним програмно-тематичним матеріалом, але знання недостатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у художній діяльності учня.

ІІІ. Достатній 8 Учень уміє сприймати і відтворювати окремі художньо-культурні явища, досить повно характеризує художньо-образний зміст мистецьких творів, але демонструє стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднати своєрідність художніх образів та життєвих явищ; учень не завжди володіє спеціальною термінологією під час інтерпретації культурно-мистецьких явищ.

9 Учень виявляє достатнє засвоєння тематичного матеріалу з художньої культури, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної термінології, що потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки в інтерпретації мистецьких творів і мовленнєвому оформленні власних роздумів щодо культурно-мистецьких явищ; не завжди самостійно може систематизувати та узагальнювати тематичний матеріал.

ІV. Високий 10 Учень має міцні інтегровані знання, виявляючи їх усвідомлення, але, аналізуючи художньо-культурні явища, допускає неточність формулювань та використання спеціальної термінології, не завжди обґрунтовано може довести власну думку щодо мистецьких творів, самостійно інтерпретувати їх зміст. Вказані неточності може



виправляти самостійно.ІV. Високий 11 Учень володіє тематичним матеріалом з художньої культури у межах програми, вміє

використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових інтегрованих художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати культурно-мистецькі явища у їх взаємозв’язках, асоціювати їх з життєвими явищами.

12 Учень має ґрунтовні, усвідомлені знання з художньої культури, здатний систематизувати, узагальнювати, сприймати та інтерпретувати інтегровані художньо-культурні явища на основі взаємодії різних видів мистецтв, широко застосовувати асоціативні зв’язки між художніми творами та життєвими явищами. Учень свідомо використовує спеціальну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо художніх образів, пропонує нетипові, цікаві варіанти інтерпретації художньо-культурних явищ; рівень художньо-творчого мислення, світопізнання і світовідчуття високий; самостійно використовує набуті знання, вміння та здібності в художній діяльності.

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА9-й клас


К-ть год.


141

4

Розділ І. Мистецтво в просторі культури Тема 1. Види і мова мистецтвВиди мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття “образ” у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах. Мистецтво — основа художньої культури. Орієнтовні практичні завдання:Створити плакат або кросворд “Види мистецтва” (робота в групах).

Тема 2. Візуальні мистецтваАрхітектура. Види, художні засоби. Скульптура. Об’ємно-просторова пластична мова (кругла скульптура, рельєф). Графіка. Художні засоби (лінія, пляма, контур). Види: оригінальна, тиражна, промислова.Живопис. Художні засоби. Основи кольорознавства. Види: монументальний, станковий. Жанри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт; анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий.Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство,

Учень:називає:— найвидатніших митців світу та їхні твори;розпізнає: — види і жанри мистецтва;описує:— засоби художньо-образного відображення духовного свiту людини в різних видах мистецтва;характеризує:— художньо-образний зміст творів; основні художньо-мовні засоби мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, екранних);пояснює:— роль мистецтва у житті, зміст понять (у межах програми); наводить приклади: — відомих музеїв і галерей світу;формулює:— власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом;порівнює:— художні засоби візуального, музичного, хореографічного, театрального мистецтва, кіномистецтва;аналізує та інтерпретує художні твори:

К-ть год.


3

2

3

іграшка, художня обробка металу, дерева, шкiри, вироби з бісеру. Український костюм. Костюми народів світу.Художня фотографія.Комп’ютерна графіка. Художні можливості та застосування в культурі.Орієнтовні практичні завдання: Замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох. Створення скульптури малих форм (ліплення, паперопластика) або зразка народної іграшки (з костюмом, прикрасами). Виконання графічних та живописних робіт у різних жанрах (індивідуальна робота) або декоративної композиції — панно для шкільного інтер’єру (колективна робота).

Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтваМузика вокальна, інструментальна, театральна. Музичні жанри і форми — вокальні (пісня, романс, гімн), хорові (кантата, ораторія), камерно-інструментальні (соната, сюїта, квартет тощо), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт), музично-театральні (опера, балет, оперета, мюзикл). Напрями музики масових жанрів (джаз, диско, поп, рок).Орієнтовні практичні завдання:

Спів пісень. Інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення образного змісту, жанру, форми. Порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, визначення спільних і відмінних рис. Запис музичних творів для шкільної фонотеки (за жанрами, напрямами).

Тема 4. Театр як синтез мистецтвОсновні елементи художньо-образної мови театрального мистецтва. Театральні професії (актор, режисер та ін.). Хореографія — вид сце-нічного мистецтва. Орієнтовні практичні завдання:Створення ляльок до театральної вистави (рукавичних, маріонеток, вертепних) або театральних масок — грецької, японської, афри-канської, слов’янської (колективна робота). Ство-рення ескізу театральної афіші, костюмів театральних героїв (робота в групах).

Тема 5. Екранні мистецтваЕкранні мистецтва: кіно, відео. Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Художні засоби кінематографу. Видатні режисери світового кіно. Види кіно: ігрове, анімаційне, документальне. Жанри кінематографу. Відеокліп. Орієнтовні практичні завдання:Перегляд фільмів (за телепрограмою тижня),

— за змістом та мовними засобами;оцінює:— значущість різновидів мистецтва для сучасної людини;аргументує:— оцінні судження щодо ролі мистецтва у власному житті;використовує:— спеціальну мистецьку термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;показує:— на карті пам’ятні місця рідного краю, пов’язані з розвитком мистецтва і культури;уміє:— толерантно вести дискусію з питань мистецтва (візуального, музичного, хореографічного, театрального, кіномистецтва); знаходити інформацію для збагачення знань із різних видів мистецтва, для художньої самоосвіти.

К-ть год.


1

2

172

2

6

2

визначення видів і жанрів кіно. Скласти каталог відеотеки “Мистецтво країн світу” (колективна робота).

Тема 6. Поліхудожній образ світуСамооцінка знань з мистецтва у формі тестування.Орієнтовне практичне завдання:Розробка і виконання тестових завдань (як варіант — комп’ютерних) для самооцінки і взаємооцінки знань із різних видів мистецтва (робота в парах).УзагальненняРозділ ІІ. Основи художньої культуриТема 1. Художня культура як духовне явище

Загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві. Збереження національної культурної спадщини. Художня культура — народна і професійна взаємодія, духовна і світська культура.Орієнтовні практичні завдання: Порівняти зразки народної та професійної художньої культури, знайти ознаки взаємодії.

Тема 2. Художня культура і світ людиниКультура і людина в сучасному світі. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини у цінностях художньої культури. Художня культура як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості. Орієнтовні практичні завдання: Порівняти засоби вираження внутрішнього світу людини у різних видах мистецтва. Виразити власні думки і почуття у реалістичній або абстрактній композиції (вид мистецтва і техніка — за вибором).Тема 3. Художні напрями та стилі Періодизація розвитку художньої культури. Поняття: “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль митця”. Великі європейські стилі: античність, готика, Ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм тощо. Художні напрями мистецтва ХХ ст.: від модернізму до постмодернізму. Особливості культур Заходу і Сходу.Орієнтовні практичні завдання: Порівняння відомих архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів. Створення графічних і живописних композицій у різних художніх стилях і техніках, зокрема в українському народному стилі (Петриківка) і “у східному стилі” (“Птахи і квіти”).

Тема 4. Художня культура і середовищеФорми збереження культурної спадщини (бiб-ліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Провідні художні музеї світу (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ермітаж тощо). Дизайн і реклама — складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей. Орієнтовні практичні завдання:

Учень: називає:— основні художні стилі й напрями;розпізнає:— зразки народної й професійної, світської й сакральної художньої культури (у межах програми);спостерігає:— за особливостями розвитку художньої культури рідного краю;характеризує:— особливості художніх стилів і напрямів;пояснює: — значення художньої культури в розвитку людства, сенс понять “діалог культур”, “духовна культура”, “масова культура”, “полікультурний”;наводить приклади:— взаємодії народної та професійної художньої культури;формулює:— власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами української та зарубіжної художньої культури, зразками мистецтва рідного краю;порівнює:— твори різних національних і авторських стилів, фольклор народів світу;

класифікує:— твори мистецтва за художніми напрямами;аналізує та інтерпретує: — художній зміст творів мистецтва;

оцінює:— значущість мистецтва в діалозі культур; — роль ЗМІ у поширенні мистецьких цінностей;

аргументує:— оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства;

використовує:— спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності;

показує на карті:— місцезнаходження найвизначніших пам’яток української та зарубіжної художньої культури;

К-ть год.


3

2

2

Проаналізувати мистецькі передачі радіо і телебачення, написати критичний відгук. Створити проект реклами промислового виробу для школи (форма, обладнання кабінету, меблі). Здійснити віртуальну подорож “Провідні музеї світу”.

Тема 5. Художня культура рідного краю Пам’ятки культури і мистецтва рідного краю. Культурно-мистецькі заклади (театри, музеї, концертні зали тощо). Пам’ятні місця краю, пов’язані з життям і творчістю відомих митців. Регіональні центри народних промислів і ремесел. Етнорегіональний фольклор (музичний, танцювальний). Орієнтовні практичні завдання:Виконання композиції “Вулиця, якою я йду до школи” або створення зразка декоративно-ужиткового мистецтва з урахуванням регіональних традицій української культури. Записати зразки музичного фольклору, поширені у регіоні. Скласти карту туристичного маршруту “Пам’ятки художньої культури рідного краю” (колективна робота).

Тема 6. Полікультурний образ світуПоняття “художня картина світу”, “художній образ світу”. Полікультурність суспільства сучасної доби.Орієнтовні практичні завдання: Порівняти особливості музично-танцювального фольклору і національних костюмів різних народів світу, зокрема тих, що проживають в Україні (українців, поляків, угорців, кримських татар тощо).Узагальнення

уміє:— толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти.

К-ть год.


УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА10-й клас

(35 год, 1 год на тиждень, iз них 4 год — резервний час)

К-ть год.


7

3

2

1

1

94

Розділ І. Художня культура України від най-давніших часів до кінця ХVІ ст.Тема 1. Образотворче мистецтвоЗразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я. Художня культура Київської Русі: архітектурні споруди, монументальний живопис (мозаїки та фрески). Ікони Київської Русі за межами України. Мистецтво книжкової мініатюри. Художня культура польсько-литовської доби.Орієнтовні практичні завдання:

Виготовлення фрагментів діорами “Київ—духовний центр України-Русі” (робота в групах).

Тема 2. Музична культураПервісні музичні інструменти. Музична культура східних слов’ян, античних міст Північного Причорномор’я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти. Народна творчість: епос, календарно-обрядові та родинно-обрядові пісні. Орієнтовні практичні завдання:Виконання українських народних пісень, по-рівняння за жанрами (робота в групах).

Тема 3. Театральна культураОбрядовий пратеатр (стародавні народні ігри, свята, ритуали). Княжий театр. Мистецтво скоморохів.Орієнтовні практичні завдання:Виконання народних ігор та обрядів (за вибором).Узагальнення

Розділ ІІ. Художня культура ХVІІ—ХVІІІ ст.Тема 1. Образотворче мистецтвоХудожня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві. Будівництво в Києві (Андріївська церква, Маріїнський палац), Львові (собор св. Юра), на Тернопільщині (По- чаївська лавра), Чернігівщині, Полтавщині. Іконопис (козацькі “Покрови” та ін.). Портретний живопис.

Учень: називає:— основні періоди розвитку художньої культури України;розпізнає:— твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);спостерігає:— за розвитком української художньої культури минулого і сучасності;описує:— факти і явища художньої культури України;характеризує:— національну специфіку українського мистецтва; пояснює:— роль вітчизняної художньої культури в становленні й розвитку української держави;наводить приклади:— історико-культурних пам’яток України;формулює:— власні враження, отримані під час спілкування з шедеврами українського мистецтва;порівнює:— українську художню культуру минулого і сучасності;класифікує: — складові української художньої культури;аналізує та інтерпретує:— художній зміст творів українського мистецтва;оцінює:— значущість українського мистецтва в розвитку національної культури;обґрунтовує:— оцінні судження щодо творів українського мистецтва минулого;аргументує:— судження щодо значущості української культури у власному житті;використовує:— спеціальну термінологію, набуті знання у процесі художньо-творчої самореалізації;показує на карті:— місцезнаходження культурно-історичних

К-ть год.


3

1

18

3

3

Народна картина “Козак Мамай”. Мистецтво гравюри. Орієнтовні практичні завдання: Замальовки архітектурних споруд — зразків українського бароко. Порівняння різних репродукцій народної картини “Козак Мамай”. Створення альбому “Пам’ятки “України” (колективна робота).

Тема 2. Музична культураДуми та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці (М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський). Збірка “Сад божественних пісень” Г. Сковороди. Орієнтовні практичні завдання:Фонозапис “Хоровий літопис століть” (староукраїнська музика). Виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г. Сковороди

Тема 3. Театральна культураШкільний театр, зв’язок із викладанням поетики та риторики (репертуар, тематика інтермедій). Народний ляльковий театр вертеп. Театр на Запорізькій Січі. Орієнтовні практичні завдання: Створення комічної або сатиричної інтермедії у стилі “шкільного театру”. Написання сценарію для вистави “живого вертепу”.УзагальненняРозділ ІІІ. Українська художня культура ХІХ ст. Тема 1. Образотворче мистецтвоАрхітектура та скульптура (І. Мартос, Л. Позен та ін.). Палацово-паркові комплекси. Живопис (Тарас Шевченко, М. Пимоненко, О. Мурашко та ін.). Тиражна графіка. Декоративно-прикладне мистецтво та народні художні промисли.Орієнтовні практичні завдання: Виконання декоративної композиції в укра-їнському стилі (техніка за вибором).

Тема 2. Музична культураНародна музика: соціально- та родинно-побутові пісні. Значення творчості С. Гулака-Артемовського та М. Колачевського. М. Вербицький: історія створення твору “Ще не вмерла Україна”. М. Лисенко — основоположник національної композиторської школи в Україні. Музична творчість, виконавство та освіта.Орієнтовні практичні завдання: “Видатні діячі української музичної культури”: добірка матеріалів — фотографій, репродукцій, календарів, марок — за темою (робота в групах).

пам’яток України; уміє:— вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

Учень: називає:— найвидатніших представників української художньої культури — народної та професійної;розпізнає:— твори видатних діячів вітчизняної культури (в межах програми);спостерігає:— за особливостями розвитку української художньої культури в різні історичні періоди на прикладі конкретних мистецьких явищ;описує:— діяльність представників класичної української культури, митців української діаспори; характеризує:— національну специфіку українського мистецтва;пояснює:— тенденції розвитку української художньої культури минулого і сучасності;наводить приклади:— художніх музеїв і театрів, провідних мистецьких колективів України;формулює:— власне ставлення до української культури;порівнює:— зразки творів різних видів мистецтва, факти та

К-ть год.


2

1

9

2

2

1

2

Тема 3. Театральна культураЗначення драматургії для розвитку українського театру. Аматорський театр. Театр у Галичині та на Буковині. Театр корифеїв. Перший український стаціонарний театр у Києві. Творчий шлях М. Заньковецької. Орієнтовні практичні завдання:Створення фотоальбому “Театр корифеїв”.


Розділ IV. Українська художня культура ХХ ст.Тема 1. Образотворче мистецтво Архітектура і скульптура. Міста-заповідники. Монументальна скульптура. Живопис. Укра-їнський авангард. Графіка. Народне мистецтво та основні центри художніх промислів. Орієнтовні практичні завдання:Живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами. Розробка дизайну сучасного інтер’єру шкільного приміщення з використанням українських традицій.

Тема 2. Музична культураХорова, вокально-симфонічна і симфонічна музика (Л. Ревуцький, Б. Лятошинський. С. Людкевич, М. Скорик, Є. Станкович та ін.). Камерні жанри вокальної та інструментальної музики (В. Косенко, В. Барвінський та ін.). Напрями популярної музики. Музичне виконавство та освіта.Орієнтовні практичні завдання:Підготовка позакласного заходу “Пісенний вернісаж” із творів сучасних українських композиторів.

Тема 3. Театральна культураПровідні актори та режисери українського театру. Лесь Курбас та ін. Сучасний драматичний, музичний та ляльковий театр. Орієнтовні практичні завдання: Підготовка міні-вистави (фрагмент твору ук-раїнського письменника), декорацій і костюмів, музичного оформлення (колективна робота).

Тема 4. КіномистецтвоІгровий кінематограф. Світове значення творчості О. Довженка. “Поетичне кіно”. Творчі портрети І. Миколайчука, Л. Бикова. Фольклор — основне джерело розвитку української анiмації. Комедійний “козацький” серіал В. Дахна. Документальний та науково-популярний кiне-матограф.Орієнтовні практичні завдання: Упорядкування відеокартотеки “Українське

явища української художньої культури;класифікує:— види і жанри українського мистецтва;аналізує та інтерпретує:— зміст та художньо-мовні особливості творів українського мистецтва;оцінює:— роль українського народного і професійного мистецтва в розвитку національної культури;

обґрунтовує:— оцінні судження щодо зразків українського мистецтва; аргументує судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства, у власній життєдіяльності;

використовує:— спеціальну термінологію, знання з української художньої культури у процесі самоосвіти;

показує на карті:— центри українських народних ремесел міста, які стали центрами української культури в діаспорі;

уміє:— виконувати українські народні пісні та авторські твори, брати участь у народних обрядах, вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти;

пропагує:— національну культурно-мистецьку спадщину; відстоює національно-культурні пріоритети у суспільному житті.

К-ть год.


2

1

кіномистецтво” (робота в групах за інтересами). Організація дискусії щодо перегляду українського кінофільму.

Тема 5. Художня культура української діаспориАрхітектура і скульптура. О. Архипенко — піонер авангардизму в скульптурі. Живопис і графіка. Іконопис. Використання українського фольклору, звернення до тем, пов’язаних з Україною, у творчості композиторів. Виконавство (хорові колективи, співаки, бандуристи), освіта.Орієнтовні практичні завдання: Створення альбому “Імена славетних українців у світовому мистецтві” (колективна робота). Узагальнення

ЗАРУБІЖНА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА11-й клас


К-ть год.


172

1

Розділ І. Візуальні мистецтваТема 1. Архітектура ЄвропиАрхітектура романського стилю.Перлини готики. Взірці архітектури бароко. Архітектура класицизму. Модерн в архітектурі.Орієнтовні практичні завдання: а) самостійно підготувати розповіді на теми: “Вплив творчості Дж. Л. Берніні на європейське мистецтво архітектури ХVІІ—ХVІІІ ст.”; “Ейфе-лева вежа — символ Парижа”; “Прага — музей архітектури просто неба”; “Архітектурні стилі мого улюбленого міста”;б) замальовки архітектурних споруд різних стилів; в) проведення конференції на тему: “Образи міста у світовому мистецтві”.

Тема 2. Архітектура Близького і Далекого СходуКультова арабо-мусульманська архітектура. Мавританський стиль.Храми Індії. Храми Далекого Сходу. Велика Китайська стіна.

Учень:називає:— основні твори митців живопису і скульптури (в межах програми);

наводить приклади:— архітектурних пам’яток світу (в межах програми);

розпізнає:— суттєві ознаки декоративно-прикладного мистецтва народів різних країн;

характеризує:— стилі архітектури;

класифікує:— жанри образотворчого мистецтва;

пояснює:— тісний зв’язок творів мистецтва з внутрішнім життям людини;

описує:— власні почуття від сприйнятого;

обґрунтовує:— власну думку щодо світового значення творів

К-ть год.


2

1

2

1

2

Орієнтовне практичне завдання: Малюнок фрагментів культових споруд ар-хітектури Близького і Далекого Сходу.

Тема 3. Скульптура — гімн людиніАнтичні скульптори (Мірон, Фідій, Пракситель та ін.). Мікеланджело — втілене відчуття форми (“Оплакування Христа”, “Давид”, “Мойсей”, гроб-ниця Медичі та ін.). Творчість О. Родена.Орієнтовне практичне завдання: Бесіда на тему: “Чому Мікеланджело називали водночас “учнем давніх” і “порушником традицій””?

Тема 4. Образотворче мистецтво Італії: Епоха “титанів”Леонардо да Вінчі. Живопис як одна з форм втілення всеосяжної геніальної натури митця (“Джоконда”, “Тайна вечеря”).Рафаель. Зображення чистоти та чарівності жіночого образу, його духовного зв’язку з природою (“Сікстинська мадонна”, “Прекрасна садівниця”), благородного і духовного спілкування людей (фреска “Афінська школа”). Орієнтовне практичне завдання:Відвідування музеїв образотворчого мистецтва.

Тема 5. Видатні живописці ІспаніїЕль Греко — поєднання візантійських та готичних традицій у творчості. Дієго Веласкес: вершина іспанського живопису ХVІІ ст. Франсіско Гойя — найвизначніший, неперевершений живописець і графік ХІХ ст.Сальвадор Далі — яскравий виразник модерністських течій у культурі ХХ ст. Орієнтовне практичне завдання: Малюнки у стилі сюрреалізму.

Тема 6. Фламандський і голландський живописТворчість П. П. Рубенса.Рембрандт — “великий голландець”.

Жанри (побутовий, портретний, біблійний).Орієнтовне практичне завдання: Створення “живих сценок” за сюжетами картин.

Тема 7. Російський живописІсторичний живопис (І. Рєпін, В. Суріков, В. Васнецов).Пейзажний живопис (І. Левітан).Портрети В. Сєрова.Геній М. Врубеля.Орієнтовне практичне завдання: Складання оповідань за сюжетами картин.

мистецтва;

порівнює:— характерні особливості світових пам’яток культури (в межах програми);

аналізує:— своєрідність національних ознак образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва;

оцінює:— садово-паркове мистецтво як явище, створене за законами гармонії;

розв’язує:— творчі завдання, пов’язані з виявленням оригінальності, асоціативного мислення тощо;

використовує:— особистий емоційний досвід у самостійній творчій діяльності.

К-ть год.


1

1

1

2

1

6 2

Тема 8. Образотворче і декоративно-прикладне мистецтво Далекого СходуЕстетичний феномен китайського живопису. Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо.Порцеляна — гордість китайського мистецтва. Символічне навантаження кольору. Орієнтовне практичне завдання: а) малювання тушшю сувоїв; б) виготовилення ескізу малої пластики в китайському стилі.

Тема 9. Декоративно-прикладне мистецтво Близького СходуБагдадська книжкова мініатюра.Турецьке гончарне мистецтво.Дамаські тканини.Іранське килимарство.Орієнтовні практичні завдання: а) малювання орнаменту за східними мотивами (ескіз килима, тканини, книжкової мiніатюри, гончарного витвору);б) відвідування музею, де зберігаються зразки арабо-мусульманського мистецтва.

Тема 10. Декоративно-прикладне мистецтво АфрикиЕстетика наївного мистецтва. Культові маски та мала пластика.Мистецтво країн Магрибу.Орієнтовне практичне завдання:Підготовка і проведення конкурсу на виготовлення масок тропічної Африки.

Тема 11. Паркова культураВерсаль — зразок Європейського парку.Природні парки Великої Британії.Духовне начало японського ландшафтного саду.Філософія ікебани та чайної церемонії. Орієнтовне практичне завдання: а) зробити проект або макет куточка “англійського саду” для шкільного подвір’я;б) підготувати літературний вечір на тему: “Парк як “дійова особа” у творчості видатних письменників”;в) проведення вечора з однокласниками та вчителями за чаюванням у японському стилі. Прикрашення церемонії ікебаною, аранжованою власноруч (груповий метод роботи).Узагальнення

Розділ ІІ. Музичне мистецтвоТема 1. Європейська музична культураВідень — центр європейської музичної культури (В. А. Моцарт та ін.)Великі композитори-романтики (Ф. Шопен, Ф. Ліст та ін.).Французькі шансоньє.

Учень: називає:— найвидатніших митців музичного мистецтва (в межах програми);характеризує:— їхню творчу спадщину;класифікує:

К-ть год.


2

1

131

1

1

3 1

Орієнтовне практичне завдання: підготовка і проведення вечора “Віденський вальс”.

Тема 2. Музична культура Індії і Далекого СходуІндійський танець. Значення поз, жестів, позицій рук (мудра). Манера співу.Музика і танець в індійському кінематографі.Пентатоніка. Китайська опера. Традиційні музичні інструменти.Орієнтовне практичне завдання: Опанування основними позиціями рук індійського танцю.

Тема 3. Музичні ритми АмерикиВиди і напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок- і поп-музика. Видатні музиканти і співаки.Орієнтовні практичні завдання: а) спів під караоке пісень видатних американських співаків (Е. Преслі, Л. Мінеллі, Ф. Синатра та ін.);б) підготовка та проведення “Карнавалу в Ріо” (вивчення основних фігур латиноамериканських танців).

УзагальненняРозділ ІІІ. Театральне мистецтвоТема 1. Японський театр

Театр Но: єдність драми, танцю та речитативу.Театр Кабукі.

Тема 2. Італія — батьківщина оперного мистецтва

Творці оперних шедеврів (Дж. Россіні, Дж. Пуччіні, Дж. Верді).

Театр Ла Скала. Школа бельканто.

Тема 3. Російський балетРосійський балет. Видатні композитори (П.

Чайковський, І. Стравінський та ін.) і виконавці (Г. Павлова, В. Ніжинський, Г. Уланова, М. Плісецька та ін.).

Орієнтовне практичне завдання: Відвідування балетних вистав професійних

театрів.Розділ ІV. КіномистецтвоТема 1. Європейське кіномистецтвоФранція — батьківщина мистецтва кіно (видатні режисери, актори).Кіно Італії.Орієнтовне практичне завдання:“Фотопроби” на виконання ролей у екранізації творів французької літератури, що вивчаються за програмою “Зарубіжна література”.

Тема 2. Кіно США

— основні жанри музики;аналізує:— музичну творчість, демонструючи здібність до естетичного співпереживання;оцінює:— внесок митців у світову музичну культуру, розкриваючи свої враження від творів за допомогою виразного мовлення;спостерігає:— почуття насолоди від спілкування з улюбленим музичним жанром.

Учень: називає:— провідні імена з історії театрального мистецтва;

розпізнає:— символіку театру;

характеризує:— творчість видатних діячів (в межах програми);

пояснює: — умовність сценічних прийомів;

формулює:— власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом;

аналізує:— театр як виразник складних почуттів людини.

Учень: називає:— основні імена митців кінематографу (в межах програми);

характеризує:— основні жанри;

формулює:власний погляд на твори світового кінематографу;аналізує:

К-ть год.


2

2 2

“Система зірок”.Основні жанри американського кіно (при-годницький, мюзикл, бойовик, фантастика, фільми “жахів”, фільми “катастроф” та ін.).Мультфільми У. Діснея (29 призів Оскара). Діснейленд.Орієнтовні практичні завдання: а) підготувати відеовечір “Зоряний небо- схил Голлівуду”;

б) провести “кінопроби” на виконання ролей (відеозйомка, фотозйомка, перегляд) у екранiзації творів американської літератури, що вивчаються за програмою “Зарубіжна література”;в) малювання улюблених персонажів мультфільмів У. Діснея, створення мультфільмів.

Розділ V. Простір культури і зустрічі в ньомуТема 3. Мистецтво — посередник між куль-турами (узагальнення курсу)Смисл будь-якої культури — її “провідність” щодо інших культур.Зразки взаємопроникнення культур різних національних картин світу.Україна в сучасному мистецькому світовому просторі.Орієнтовні практичні завдання:а) сформулювати “Закон культурного плюралізму”, який містив би правила шанобливого ставлення до інших культур;б) самостійно підготувати і провести бесіди, присвячені внеску українських митців у світову духовну культуру;в) підготовка і проведення вечорів на теми: 1) “Щасливим є той, хто тримає в собі декілька світів”; 2) “Гумор різних країн”.

— творчість найвідоміших кіноакторів і кінорежисерів, убачаючи за мистецтвом життєві цінності.

Учень: наводить приклади:— переосмислення “Сходом” європейських художніх систем і навпаки;характеризує:— внесок українських митців у розвиток культури інших країн;пояснює:— роль мистецьких зв’язків у полікультурному просторі;формулює:— власну позицію щодо культурної значущості творів мистецтва;дотримується:— правил шанобливого ставлення до інших народів.

Календарно-тематичне планування уроків художньої культури

9-й клас№ уроку

Зміст Орієнтовні практичні завдання

Розділ І. МИСТЕЦТВО В ПРОСТОРІ КУЛЬТУРИ1 Тема 1. Види і мова мистецтв

Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Просторові, часові та просторово-часові (синтетичні) види мистецтв. Поняття “образ” у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах.

Створення кросвордів “Види мистецтва” (просторові, часові та просторово-часові) (робота в групах).

2 Тема 2. Візуальні мистецтва Архітектура. Види, художні засоби. Скульптура. Об’ємно-просторова пластична мова (кругла скульптура, рельєф).

Замальовки фрагментів архітектурних споруд різних епох. Створення скульптури малих форм (ліплення, паперопластика).

3 Тема 2. Візуальні мистецтва (продовження) “Картини, що ожили” — анімація сюжетів

№ уроку


Графіка. Художні засоби. Види: оригінальна, тиражна, промислова. Живопис. Художні засоби. Види: монументальний, станковий. Жанри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт; анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий.

(створення діалогів персонажів, інсценізацій подій). Виконання графічних та живописних робіт у різних жанрах (за вибором).

4 Тема 2. Візуальні мистецтва (продовження)Декоративно-ужиткове мистецтво. Різновиди: вишивка, ткацтво, килимарство, гончарство, іграшка, художня обробка металу, дерева, шкіри, вироби з бісеру. Укра-їнський костюм. Костюми народів світу.

Виконання декоративної композиції — панно для шкільного інтер’єру (колективна робота). Створення зразків народної іграшки (з костюмами, прикрасами).

5 Тема 2. Візуальні мистецтва (продовження)Художня фотографія. Комп’ютерна графіка. Художні можливості та застосування в культурі.

Підготовка виставки художньої фотографії. Орієнтовні теми: “Літопис шкільного життя”, “Портретна галерея”, “Краса довкілля”.

6 Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтва Музика вокальна, інструментальна, театральна. Музичні жанри і форми — вокальні (пісня, романс, гімн), хорові (кантата, ораторія).

Порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, визначення спільних і відмінних рис. Організація і проведення вечора українського романсу.

7 Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтва (продов-ження)Музичні жанри і форми — камерно-інструментальні (соната, сюїта, квартет тощо), симфонічні (симфонія, увертюра, концерт тощо).

Інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення образного змісту, жанру і форми. Запис музичних творів для шкільної фонотеки (за жанрами, напрямами).

8 Тема 3. Жанрова палітра музичного мистецтва (про-довження)Музичні жанри і форми — музично-театральні (опера, балет, оперета, мюзикл). Напрями музики масових жанрів (джаз, диско, поп- і рок-музика).

Концерт-вікторина “Популярна музика” або конкурс “Відгадай мелодію”.

9 Тема 4. Театр як синтез мистецтвОсновні елементи художньо-образної мови театрального мистецтва. Театральні професії (актор, режисер та ін.).

Створення ляльок до театральної вистави (рукавичних, маріонеток, вертепних), театральних масок — грецької, японської, африканської, слов’янської (робота в групах за інтересами).

10 Тема 4. Театр як синтез мистецтв (продовження)Види театру (драматичний, музичний, ляльковий). Хореографія — вид сценічного мистецтва. Види танців.

Підготовка шоу-презентації “Танці народів світу”. Створення реклами-афіші.

11 Тема 5. Екранні мистецтва Художні засоби кінематографу. Види кіно: ігрове, анi-маційне, документальне, науково-популярне.

Укладання каталогу шкільної відеотеки “Мистецтво країн свiту”. Створення (малювання) мультфільму (колективна робота).

12 Тема 5. Екранні мистецтва (продовження)Жанри кінематографу. Видатні режисери й актори світового кіно.

Перегляд кінофільмів і проведення конкурсу кінорецензій (за жанрами кіно).

13 Тема 5. Екранні мистецтва (продовження)Телебачення як мистецтво і засіб комунікації. Відеокліп.

Обговорення телепередач (за програмою тижня), зокрема відеокліпів.

14 Тема 6. Поліхудожній образ світуПоліхудожні явища сучасної культури. Синтез мистецтв.

Проведення диспуту “Чому сучасній людині потрібні всі види мистецтва?”.

15 Узагальнення Взаємна оцінка знань із різних видів мистецтва (робота в парах).

16 Узагальнення (тематична атестація) Тестування. Розділ ІІ. ОСНОВИ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

1 Тема 1. Художня культура як духовне явище Загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві.

Віднайти у різних джерелах (словниках, енциклопедіях тощо) і порівняти

№ уроку


Матеріальна і духовна культура. Складові духовної культури (наука, техніка, релігія, мистецтво, освіта). Мистецтво — ядро художньої культури.

визначення слова “культура”.

2 Тема 1. Художня культура як духовне явище (продов-ження)Народна і професійна, духовна (сакральна) і світська культура: характерні риси, відмінності, взаємопроникнення. Національна художня культура. Збереження культурної спадщини.

Виявити ознаки та показати взаємодію народної та професійної культури на конкретних прикладах (наприклад, мистецтво витинанки, хоровий спів, театр).

3 Тема 2. Художня культура і світ людини Культура і людина в сучасному світі. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини у цінностях художньої культури.

Порівняти засоби вираження внутрішнього світу людини у різних видах мистецтва. Провести дискусію “Культура в людині, людина в культурі”.

4 Тема 2. Художня культура і світ людини (продовження)Художня культура як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Виразити власні думки і почуття у реалістичній або абстрактній композиції (вид мистецтва — за бажанням).

5 Тема 3. Художні напрями та стиліПеріодизація розвитку художньої культури. Поняття: “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль митця”. Європейські стилі. Античний, романський, готичний стилі.

Визначити риси стилю архітектурних пам’яток античності та середньовіччя. Зобразити елементи античних, романських і готичних споруд (малювання-стилізація).

6 Тема 3. Художні напрями та стилі (продовження)Ознаки стилю Ренесанс і бароко. Специфіка прояву в різних країнах Європи.

Презентація-порівняння художніх образів (репродукцій), знакових для культури Ренесансу і бароко (робота в парах).

7 Тема 3. Художні напрями та стилі (продовження)Класицизм, романтизм, реалізм, імпресіонізм: загальні риси та національні особливості стилю.

Порівняння живописних і музичних творів, що належать до певного стилю — класичного, романтичного, реалістичного, імпресіоністичного.

8 Тема 3. Художні напрями та стилі (продовження)Художні напрями мистецтва ХХ ст.: від модернізму до постмодернізму. Полістилістика.

Створення графічних і живописних композицій у різних художніх стилях ХХ ст. (техніка за вибором).

9 Тема 3. Художні напрями та стилі (продовження)Особливості культур Заходу і Сходу.

Створити дві композиції: в українському народному стилі (Петриківка) і “східному стилі” (“Птахи і квіти”).

10 Тема 3. Художні напрями та стилі (продовження) Особливості культури інформаційного суспільства. Net-культура. Художній образ і симулякр.

Скласти словник (таблицю) основних художніх напрямів і стилів.

11 Тема 4. Художня культура і середовище Форми збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї тощо). Провідні художні музеї світу (Лувр, Прадо, Дрезденська галерея, Ермітаж тощо).

Здійснити віртуальну комп’ютерну подорож художніми музеями світу.

12 Тема 4. Художня культура і середовище (продовження)Дизайн і реклама — складові художньої культури. Роль засобів масової інформації у поширенні мистецьких цінностей.

Проаналізувати мистецькі передачі радіо і телебачення, написати критичний відгук. Створити проект реклами промислового виробу для школи (обладнання, меблі, форма).

13 Тема 5. Художня культура рідного краюПам’ятки культури і мистецтва рідного краю.

Культурно-мистецькі заклади (театри, музеї, концертні зали тощо).

Відвідати музей (краєзнавчий, художній, меморіальний) або інший заклад культури рідного краю.

14 Тема 5. Художня культура рідного краю (продовження)Регіональні центри народних промислів і ремесел. Етнорегіональний фольклор (музичний, танцювальний).

Записати й виконати народні пісні, поширені в регіоні. Створити сувенір у вигляді зразка декоративно-ужиткового мистецтва з урахуванням регіональних художніх традицій.

15 Тема 5. Художня культура рідного краю (продовження) Скласти карту туристичного маршруту

№ уроку


Пам’ятні місця краю, пов’язані з життям і творчістю відомих митців.

“Пам’ятки художньої культури рідного краю” (колективна робота).

16 Тема 6. Полікультурний образ світу Поняття “художня картина світу”, “художній образ світу”. Полікультурність суспільства сучасної доби.

Порівняти національні “художні образи світу” на прикладі міст-музеїв (Париж, Рим, Петербург, Львів, Барселона, Самарканд тощо).

17 Тема 6. Полікультурний образ світу (продовження)Полікультурність України: художня культура народів, що проживають у нашій державі (поляків, угорців, росіян, греків, кримських татар тощо).

Порівняти особливості музичного і танцювального фольклору, національних костюмів народів, що проживають в Україні.

18 Узагальнення Проведення диспуту “Художня культура: минуле, сучасність, майбуття”.

19 Узагальнення (тематична атестація) Розробка комп’ютерних тестових завдань з художньої культури (колективна робота).

За бажанням користувачів програми у зверстаному вигляді та в брошурах можна придбати у видавництві “Перун”, яке має дозвіл на видрук програм 12-річної школи (2—12 класи). Вони зверстані таким чином, що можуть слугувати календарним планом.

Замовляйте й отримуйте програми за собівартістю у видавництві “Перун”:м. Київ, вул. Львівська, 25 (у буд. Гімназії східних мов).Тел. (044) 424-05-57м. Ірпінь, вул. III Інтернаціоналу, 105/АТел. (04497) 5-4-697www.Perun.com.ua

Книга-поштою та відділ реалізації:08200, Київська обл., м. Ірпінь,Тел. Факс (04497) 6-00-54, 5-46-97, 6-02-02Наша поштова адреса: 03055 — Київ, а/с 242. Бусел В. Т.

http://www.Perun/

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВОpetdnepr.at.ua/_ld/1/112_music.doc · web viewз них 4 год...

Documents