olimpiada 2013

СПЕЦВИПУСК

2 Апрель 2013 http://vk.com/fsp_slog

Ось і завершилась Всеукраїнська студентська олімпіада з культурології, яку вже другий рік поспіль при-ймав у себе Факультет соціології та права НТУУ «КПІ». Численні позитивні відгуки студентів, їх викладачів та членів журі є підтвердженням того, що все вдалося організувати на високому, гідному рівні.

З 2 по 5 квітня до «КПІ» свої знання з культурології приїхали продемонструвати та перевірити студенти з різних куточків України. Кожен учасник вже довів свою компетентність у рідному виші, тому до Києва приїхали дійсно зацікавлені у результаті, а тому небайдужі молоді люди.

Вранці першого дня розпочалася реєстрація та заселення гостей. Кожному з учасників було надано усе необхідне, волонтери були готові прийти на допомогу будь-якої хвилини. Вдень для всіх бажаючих була про-ведена екскурсія по «КПІ», під час якої студенти та їх керівники дізналися різноманітні цікавинки з історії на-шого вузу, помилувалися архітектурою та парком, відвідали бібліотеку, в якій знаходиться маятник Фуко. На щастя, погода не підвела і гості залишилися задоволеними. Варто відмітити, що екскурсоводом висту-пила студентка 5 курсу ФСП Євгенія Клепа, яка гідно виконала покладену на неї місію.

Другого дня о десятій годині ранку відбулося урочисте відкриття олімпіади. Учасникам представили членів журі та організаторів, декан ФСП Борис Володимирович Новіков вже традиційно вразив усіх присутніх щирою та експресивною промовою, побажав студентам успіхів та натхнення. Розпочалося тестування. За словами учасників, яких чекали кореспонденти «Слогу» біля виходу з аудиторії, завдання були не легкими, але і не вкрай складними. Викладачі, що супроводжували студентів, а також члени журі чекали на завершення тестування у затишних аудиторіях 5-го поверху, де волонтери пригощали їх кавою, чаєм та солодощами.

Після обіду на учасників чекав захист реферативних робіт, які вони готували заздалегідь. За словами членів журі, студенти добре підготувалися та під час своїх виступів підіймали вкрай актуальні для України теми культурного розвитку, сучасного українського мистецтва, існуючих культурних тенденцій, питання інтеграції у світовий культурний процес тощо. Ввечері на гостей чекав концерт у Центрі культури та ми-стецтв НТУУ «КПІ».

Наступний день олімпіади видався не менш насиченим. Зранку на всіх чекало оголошення результатів пер-шого туру олімпіади, які визначили, кому з учасників пощастило потрапити до фінального етапу — кругло-го столу, а кому — взяти участь у діловій грі. Після завершення усіх випробувань на учасників чекала цікава екскурсія по Києву.

Ввечері відбулося урочисте нагородження переможців у Залі Вченої ради. До слова були запрошені го-лова та члени журі, організатори, студенти та їх керівники. Були висловлені подяки за чудово проведену олімпіаду, найяскравіші враження та побажання успіхів у майбутньому. Переможницею олімпіади стала студентка КНУ ім. Т. Г. Шевченка Анастасія Сидоренко.

Протягом усієї олімпіади панувала тепла, невимушена атмосфера. ФСП вже вкотре продемонстрував свою організованість, згуртованість колективу та творчий запал, що і відмітили всі без виключення гості олімпіади. Це ще раз доводить, що ФСП — велика дружня сім’я, а такі заходи — свято для кожного.

Нам було приємно побачити небайдужих людей, які не бояться відстоювати свою точку зору та праг-нуть змінити на краще життя у рідній державі. «Слог» щиро вітає переможців та вірить, що цього року ФСП мав справу з людьми, за якими майбутнє України.

З повагою,редакція газети ФСП «Слог»

http://vk.com/fsp_slog Апрель 2013 3

Ольга МалецькаПрикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника, Філософський факультет, 4-й курс

Перемога в номінації «Культурологічна компетентність»

Чому ти вирішила взяти участь в олімпіаді?

— Це була чиста випадковість, але я не шкодую і розумію, що це моє. У нас є один професор, який лю-бить повторювати, що бути філософом — це доля. Я тільки тепер зрозуміла сенс цієї фрази.

Яка тема твого реферату?

— «Діалог культур Схід-Захід», з акцентом на його необхідності.

Що цікавого ти можеш розповісти про свій фа-культет та університет?

— У нас молодий університет, а фа-культету ще мабуть і 20-ти років немає. Проте, мені є про що розповісти. У нас в університеті космологію викладає Коломишин Іван Антонович — автор підручників з астрономії за 10-11-й клас, член Римського клубу і взагалі дуже хо-роша людина. Ним можна похвалитися. Крім того, в нас викладає місцевий пись-менник і поет Степан Пушик, можливо ви чули про нього. Відбуваються цікаві

заходи, зокрема була спроба започаткувати студентське телебачення. Раз на місяць в нас відбувається кінопоказ на гендерну тематику. Діє дискусійний клуб. Загалом, є чим похвалитися.

Приємно бачити, що ти патріот свого вузу. Все проходить з власної ініціативи студентів?

— нас на рівні університету існують дві такі структури, як профком і студентський сенат, що був створений як альтернатива профкому. Вони постійно ворогують одне з одним, тому що профком має гроші і доступ до дже-рел фінансування, а сенат грошей не має і виконує лише функцію «масовиків-затєйників». Саме сенат більшістю організовує різноманітні заходи. Проте, якщо запитати пересічного студента, чим відрізняється профком від се-нату, рідко хто зможе дати конкретну відповідь.

Ти плануєш після закінчення університету про-довжувати займатися наукою?

— Так, принаймні мені б цього хотілося.

Останнього дня олімпіади під час екскурсії по Києву Оля сама попросила сказати декілька слів на адресу організаторів

— Я хотіла би подякувати волонтерам, які оперативно ре-агували на кожну нашу забаганку, були активними і готови-ми допомогти у будь-який момент. Дуже-дуже їм дякуємо, бо без них ми, напевно, взагалі не дали би собі ради. Також дякуємо всім тим, хто доклався до організації цієї чудової олімпіади. Відчувається, що її підготували професіонали своєї справи, яким не байдуже, як будуть почувати себе учасники. Я просто вражена тим рівнем, який побачила.

Кореспонденти «Слогу» розпочали свою роботу першого ж дня олімпіади. Під час екскурсії по КПІ ми поцікавились думкою студентів та викладачів з приводу прийому на ФСП, а також попросили розповісти, чим знамениті їх рідні вузи та факультети.

Инга Валерьевна РыбакСевастопольский национальный универ-

ситет ядерной энергии и промышленности. Кандидат исторических наук, доцент кафе-

дры гуманитарных дисциплин

Инга Валерьевна, не могли бы Вы расска-зать о сфере Ваших научных интересов?

— У меня очень широкое поле научных ин-тересов. Я закончила аспирантуру по эконо-мической теории, ранее окончила институт иностранных языков и еще университет по об-щественным наукам, поэтому я преподаю пси-хологию и историю украинской культуры. Круг широкий, и в этих направлениях я и работаю. Сразу после олимпиады по культурологии я еду в Кременчуг на педагогику, а оттуда в Одессу везу студентана психологию.

Вы впервые в КПИ?

— Я здесь бывала и ранее, когда я училась в аспирантуре. Мы любили приходить отдыхать в ваш парк, он нам очень нравился. Здесь чув-ствуется академичность, старина. Я очень люблю здесь бывать. Наш университет не хуже, но моло-же. Ему всего 50 лет.

Если бы Вас попросили прочитать одну лекцию на ФСП, о чем бы она была?

— Я бы прочитала лекцию об общении, мне очень нравится эта тема, она многогранная, там есть о чем поговорить. Например, о методах манипуляций и способах защиты от них.

Лариса Алексеевна Мазуркевичгород Горловка, Автомобильно-дорож-

ный институт, старший преподаватель

— Прежде всего, нужно сказать, что мы относимся к ва-шему университету как к родне, потому наш вуз относится к Донецкому национальному техническому университету.

Я веду историю Украины, экономическую теорию и историю украинской культуры. В Киеве я была очень много раз, так как мой научный руководи-тель — киевлянин, и я здесь посещала библиотеку Вернадского во время написания диссертации.

Если бы Вас попросили прочитать одну лекцию на ФСП, о чем бы она была?

— Лекцию по эпохе Возрождения. Сделала бы ак-цент на развитие художественной и духовной куль-туры, на истоки их становления.



Оксана Василівна Петрів доцент кафедри культурології та

українознавства Дрогобицького дер-жавного педагогічного університету

імені І. Франка

Оксана Василівна, що цікавого Ви можете ска-зати про свою кафедру або університет?

— Кафедра традиційно знаходиться на педагогічному факультеті, раніше вона на-зивалася просто кафедрою українознавства, але в зв’язку зі змінами в 1998 році кафедру реорганізували. Колектив наш чисельний. В нас є мистецька, хореографічна секції і, власне, секція культурології.

З Вашого університету приїхало багато учасників?

— Приїхало дві студентки 4-го курсу, які вив-чали курс «Історії української культури», тому що загальний курс «Культурологія» у нас не читається.

Які враження склалися у Вас про ФСП?

— Ми справді уже приємно вражені! Організація на високому рівні. Нам телефонували неодноразо-во. Коли ми приїхали, нас зустріли. Це дуже й дуже приємно!

Оксана В’ячеславівна Сарнавськакандидат філософських наук,

Національний університет водного господарства та природокористування,

м.Рівне

Оксана В’ячеславівна, що б Ви могли розповісти про сферу свого наукового пошуку?

— Я спеціалізуюсь у філософії з естети-ки. Досліджую синестезійні аспекти естетичної чуттєвості. Тема знаходиться на перетині філософії, естетики, психології, а також мистецтвознавства.

Якби Вас запросили прочитати лекцію на ФСП, про що вона була би?

— Розповідала б про сучасне мистецтво і те, як у ньому відображаються різні канали отримання інформації: загальні, аудіальні, чуттєві тощо.

Яким чином Ви проводите свої лекції зі студен-тами: тільки в усній формі, чи ще й використову-ючи інтерактивну форму?

— Звичайно, інтерактивні методи також застосовуються. Часто після лекцій з культурології ми ходимо на екскурсії. Наприклад, коли вивчаємо середньовічну культуру, обов’язково йдемо дивитися, яким був тогочасний іконопис; коли ми вивчаємо барокову культуру, то їздимо до Львова споглядати, як вона збереглася саме в цьому місті.

Під час написання тестів викладачі, що супроводжували студентів, мали можливість відпочити та поспілкуватися на кава-брейку. А для кореспондентів «Слогу» це була можливість почути свіжі враження від урочистого відкриття.

Які Ваші враження від КПІ та зокрема Факуль-тету соціології та права?

Дуже позитивні! У васдуже хороша організація цієї події. Дуже веселі та натхненні студенти-волон-тери! Тому враження тільки позитивні.

Якби Всеукраїнська олімпіада з культурології проходила у Вашому університеті, то які б зміни в організації такої події Ви зробили, спираючись на досвід проведення олімпіади в КПІ?

Я б розказала своїм студентам-волонтерам, якими привітними та доброзичливими вони мають бути. А загалом мені сподобалась ваша організація, шанова-не представницьке журі.

Любов Іванівна Зеліскодоцент кафедри релігієзнавства і культурології Філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника

Любов Іванівна, розкажіть, будь ласка, про поле Ваших наукових пошуків.

— Я викладаю цикл культурологічних дисциплін. Насамперед, люблю читати саме культурологію, але викладаю і історію української культури, і «Ду-ховну культуру українського народу в побутовому контексті». Також я читаю дуже цікаву дисципліну, яка почала у нас розвиватися і заявила про себе у науковому аспекті — «Географія культури».

Ви приїхали зі своїм вихованцем?

— Так, я приїхала підтримати студентів. Хоча в мене є також окреме запрошення на ще одну конференцію в Києві і заодно є можливість відвідати олімпіаду.

Якби Ви мали можливість прочитати лекцію на ФСП, то яку б тему Ви б обрали?

— Я, насамперед, обрала би тему наповнення культурного поля життєдіяльності молодої людини через призму імперативів, які, власне, і визначають життєтворчість в якісному аспекті. Ми читаємо ці дисципліни і однозначно представляємо їх через при-зму ідеальних варіантів. Мені ж немає сенсу йти в аудиторію з негативом, чи не так? Я можу брати тільки порівняльні аспекти: прояви антикультури, контркуль-тури і таким чином виходити, знову ж таки, на позитив. Я би студентам ФСП прочитала саме таку лекцію.

Дякую. Можливо Ви щось можете розповісти про свій університет?

— Я б хотіла сказати про Ваш заклад, про те, що у ньому найцінніше. Я вважаю, що це відкритість у спілкуванні з колегами. Особли-во мене вразив Борис Володимирович Новіков своєю відкритістю, своїм дуже глибоким бачен-ням нинішньої загальної ситуації у культурному просторі України. І це мені дуже привабливе. Та-кож мене приваблюють ваші студенти. Минулого року також залишились найприємніші враження. На жаль, не можу назвати прізвище студента, який найбільше запам’ятався, але взагалі — про-сто чудові студенти! Мені здається, що це окраса вашого закладу. Люди коректні, доброзичливі, з високим рівнем інтелекту.

В моїй роботі головна віддушина — спілкування з сту-дентами. І мені сподобалися молоді люди. з якими я кон-тактувала в процесі ознайомлення з роботою вашого вузу

Светлана Анатольевна Романенкозам. аспирантуры Севастопольского

национального технического университе-


та, кафедра украиноведения, педагогики и культурологии, преподаватель истории

украинской культуры и культурологии

С кем Вы приехали?

— С Севастьяновой Ириной, студенткой 3-го курса гуманитарного факультета, на котором готовят спе-циалистов по техническому переводу.

Светлана Анатольевна, расскажите о сфере ва-ших научных интересов

— Вы знаете, я занимаюсь исследованиями в области изобразительного искусства. Мой научный руководитель живет в Одессе, она доктор искусствоведения. Под ее эгидой я занимаюсь ис-следованиями в области развития украинского и русского искусства, ведь они очень связаны. Также изучаю крымское искусство, занимаюсь творче-ством Волошина и Богаевского, всей этойплеяды представителей серебряного века. Изучаю эстетику серебряного века, каноны красоты, мифопоэтику, символическую систему этого периода, воплощен-ную в изобразительном искусстве, прежде всего, в живописи и графике.

Очень интересно. А как Вам организация и прием? Понравилось открытие?

— Всё великолепно. Нас поселили, пристави-ли к нам волонтера, сопроводили. Нам все очень нравится, приемочень гостеприимный и добро-желательный. Я просто очарована выступлением вашего декана, председателей и членов жюри. Я вижу у вас позицию смелости в отстаивании прав на свободу: свободу красоты и свободу гармонии. Наверное, этого не хватает в каких-то регионах, где кому-то закрывают рот, но если я вижу такую позицию в Киеве, в КПИ, это меня вдохновляет. Конечно, мы тоже своим студентам пытаемся при-вить собственную позицию и стойкость в ее отстаи-вании. Это очень важно. Когда я приеду в Севасто-поль, я буду говорить о том, что в Киеве с высокой трибуны смело говорят о таких вещах, критикуя то, что считают неправильным, антикультурным. Ведь мы иногда опасаемся, думаем: «А что скажут в Ки-еве?» Мы услышали, что в Киеве «за» и говорят об этом открыто и достойно. Эта позиция мне очень нравится.

Нам приятно это слышать. А если бы вас по-просили прочесть одну лекцию на ФСП, о чем бы она была?

— Я бы, наверное, говорила о культуре и ста-новлении женского образа через изобразитель-ное искусство. Может быть, прочла бы лекцию по крымскому искусству — это мои любимые темы.


Наталія Єршова Львівська національна аграрний

університет, Факультет будівництва та архітектури

Як довго ти готувалась до олімпіади? Чи важ-ким було для тебе тестування?

— Дуже багато готувалась до цієї події, але саме тестування було непростим, було важно відповісти на кілька запитань. На деяких я навіть розгубилася, оскільки у нас по курсу ще багато матеріалу не було пройдено, а тут в тестах якраз були по ньому питання.

Які завдання були для тебе найважчими?

— Завдання щодо композиторів та їхніх творів, на-певно. На них я більше всього витратила часу, ще й дуже нервувала, намагалась слідкувати за часом.

Які враження в тебе від КПІ й зокрема від Фа-культету соціології та права?

— Враження найкращі. Все дуже сподобалось. Пройшло тільки два дні, за які я встигла класно про-вести час, ще й сподіваюсь на таке ж продовження.

Що можеш сказати про урочисте відкриття?

— Я була дуже вражена промовою вашого декана, як й інші студенти. Було б цікаво з ним поспілкуватися. Видно, що людина розуміється не тільки на своїй спеціальності, а й в психології. Коли він говорив, то одразу аналізував поведінку людей, яких бачив вперше. Це було приємною несподіванкою.

Радомир Мокрик Львівський національний університет імені

І.Франка, 4-й курс філософського факультетуПеремога в номінації

«Фундаментальні знання»

Поділись своїми враженнями після урочистого відкриття та написання тестів?

— Загалом класно, мені подобається, досить невиму-шена атмосфера, що тішить, відсутнє якесь напружен-ня — це головне. Завдання нормальні, якщо ще буде об’єктивне оцінювання, а виглядає так, наче все гаразд із цим, то взагалі добре. Було багато питань, пов’язаних з філософією, як раз за моєю спеціальністю. Я боявся, що буде завеликий акцент зроблено на мистецтвознавстві, але воно було добре поєднано, я задоволений.

А як би ти оцінив рівень складності завдань за 5-бальною шкалою?

— Десь 3,5, тобто цілком реальні завдання, нічого страшного.

Що цікавого ти можеш розповісти про свій фа-культет та університет?

— Наш університет, на секундочку, взагалі найстаріший в Східній Європі, а Філософський факультет, як у класичному університеті, був заснований першим, тобто, йому вже 350 років. Ну, і традиції у нас відповідні. Можна почати з того, що на нашому факультеті вчився сам Іван Франко. Взагалі, у нас у Львові дуже поширене Франкознавство, вивчення його спадщини. Ще можна похвалитися тим, що до нашого університету з лекціями приїздив Жан Поль Сартр.


Після написання тестів ми зустріли схвильованих студентів і задали їм кілька питань з приводу щойно виконаних завдань та загальних вражень.


Андрей Маранов Национальный медицинский универси-

тет им. Богомольца, 1-й курсПобеда в номинации

«Смелость научного поиска»

Как тебе первый день олимпиады?

— Очень понравилось. Я участвую в универси-тетской олимпиаде первый раз. До этого в школе я участвовал в подобных олимпиадах и турнирах по истории. Имел награды. Культурологию в школе, к сожалению, не изучают, но меня она всегда интере-совала, я сам развивался в этом направлении.

Почему интерес к культурологи так ярко выра-жен у будущего врача?

— Я знаю, это выглядит очень странно. Я пытаюсь найти себя там, где я мог бы принести максималь-ную пользу людям. Я заинтересован как раз в синер-гетике наук, а именно физики и биологии, то есть биомедицина, биофизика и разработка перспектив-ных программ борьбы с раком. Сейчас я работаю в этом направлении и имею определенные успехи на конференциях, посвященных этому вопросу.

А культурология — это твое хобби?

— Человек не может себя считать образованным и интеллигентным, не зная основ культуры. Тем бо-лее, жить в Киеве и не интересоваться этим — просто как-то странно. На олимпиаде мне, прежде всего,

хочется обменяться со своими коллегами какими-то мыслями, взглядами. Благодаря подобным меро-приятиям, приобретаешь много новых интересных знакомств, расширяешь кругозор. А благодаря та-ким вот знакомствам я и занялся, вероятно, той же медициной, физикой и культурологией.

Микола Миколайович Бровкодоктор філософських наук, професор

кафедри суспільних наук Національної музичної академії України

імені П.І.Чайковського, м. Київ, член журі

Ви вперше виступаєте членом журі на такому заході?

— Ні, саме в КПІ я вже вдруге виступаю членом журі. А взагалі, я сам проводив олімпіади по естетиці, тому у мене в цьому є певний досвід. А ця та попередня олімпіади з культурології, звичайно, мають свою особливість та специфіку, бо проводяться в технічному вузі. Ви бачите, що багато учасників також прийшли до нас з технічних вузів та факультетів, і це досить показово. От зараз, на захисті рефератів, багато хто зі студентів наголошували на тому, що у наш час домінування техніки, науково-технічного прогресу в усіх його формах прояву, існує нагальна по-треба звертатися саме до гуманітарної сфери, до сфери культури. Ця потреба особливо відчувається зараз, коли все відбувається у такому прискореному темпі. Мабуть, не потрібно говорити про фантастичне засилля техніки, про-сто зараз ми проходимо такий етап цивілізаційного розвит-ку людства. І тому, такі олімпіади з гуманітарних дисциплін є дуже важливими. Вони дозволяють людям, які навчають-

Після захисту рефератів ми наважилися поцікавитись враженнями вже втомлених студентів та членів журі. Всупереч нашим очікуванням, усі охоче коментували останні події, ділились думками та були задоволені виконаною роботою.

ся в технічних вузах, подивитися на всі ці процеси ширше, не тільки в контексті своєї науки, а в загальнолюдському та загальнокультурному контексті, який формується не тільки в Україні, а й в усьому світі.

Микола Миколайович, поділіться своїми вра-женнями від організації олімпіади

— Організація, як минулого року, так і цього разу на дуже високому рівні, що дуже приємно. Працювати у таких умовах комфортно, в тому числі, і членам журі.

Виктория Василицева Донецкий Нациольный университет,

специальность — культурологияПобеда в номинации

«Лучшая реферативная работа»

Скажи, как тебе олимпиада?

— Мы здесь у вас второй раз. Приятно было встретить тех, кого видели в том году. Тестирование было несложное, программа была адаптирована даже к техническим специ-альностям, что меня очень удивило.

Как тебе другие участники?

— (смеется) Есть всякие участники, конечно. Но если это даже не высокий научный уровень, то все — очень интересные люди.

Что ты открыла для себя в процессе подготовки к олимпиаде?

— У меня была интересная тема — авангард. Оказы-вается, что об авангарде еще не написано практически ничего, особенно об украинском. Поэтому приходилось просто собирать информацию по крупицам. В основ-ном, из зарубежных источников. Почему-то за грани-цей украинским авангардом интересуются больше. Нужно заняться этой проблемой.

Может быть, хочешь что-то рассказать о своем факультете или университете?

— ДНУ — один из старейших университетов Украины. У нас самый старый факультет, самый старый ректор. И мы, конечно же, пытаемся сохранить то, что у нас есть.

Ирина СевастьяноваСевастопольский Национальный техниче-

ский университет

Как тебе олимпиада?

— Прекрасная обстановка, общаемся. Все участни-ки — интересные. Поэтому такие олимпиады — это хорошая возможность обменяться опытом.

В процессе написания реферата тысделала какое-нибудь открытие, которым хотела бы поделиться?

— Мы с нашим руководителем построили концеп-цию гуманитаризации образования в технических ВУ-Зах. Потому что это актуальная для нас тема. Специ-алист даже технической специальности должен быть в первую очередь духовно развитым человеком.

Как ты планируешь это воплотить в жизнь?

— Мы с руководство ВУЗа решили не исключать из списка обязательных дисциплин социологию и культурологию, чтобы наши специалисты техниче-ских специальностей имели возможность окунуться в культуру и порадовать нас своими результатами в дальнейшем.

Ты планируешь свою дальнейшую деятель-ность связывать с культурологией?

— Надеюсь, что буду работать по своей специаль-ности, но, конечно, буду использовать культурологи-ческие знания, полученные во время обучения.



Володимир Анатолійович Личковахдоктор філософських наук, професор ка-

федри філософії та гуманітарних дисциплін Чернігівського державного технічного

університету. Заступник директора музею сучасного мистецтва «Пласт-арт»,

член журі

Наукові інтереси: некласична естетика, естетика мистецтва авангарду, постмодернізму, в т. ч. і

українського.

Скажіть, будь ласка, як Ви бачите майбутнє українського мистецтва?

— Постмодернізм — це пройдений етап в Європі і сьогодні ми вже говоримо радше про сучасні арт-практики, нові синтетичні жанри. Дуже активно розвивається медіа-арт, коли сучасні технології підключаються до створення мистецьких шедеврів. У цьому напрямку працює, напри-клад, відомий діаспорний митець Тарас Полотайко. Ми-стецтво буде розвиватися одразу в багатьох напрямках: неореалізм, неоавангард, інші нео-.

Існує думка, що сучасне українське мистецтво орієнтоване на експорт, тому що українські митці не запотребовані у нас. Це правда?

— Це дійсно так і причина цього, як на мене, баналь-на. Це фінансовий інтерес. Дуже багато українських художників чекає допомоги із Заходу, «Запад нам по-может», тому що там можна отримати дуже солідні гонорари за свої роботи, набагато більші, ніж в Україні. Особливо наші абстракціоністи: Сільваші, Тістов, Жи-водков. Вони мали популярність перш за все на Заході, де їх роботи досягали вартості 100 тис. доларів. Це не головний показник, але, з точки зору сучасного арт-менеджменту, арт-бізнесу, це теж важливо.

Для нас поет, художник, митець — це пророк. І не тому, що він пише геніальні речі і дорого їх продає, а тому що він виступає в якості пророка, який говорить про майбутнє людей. І у нас перш за все йде така оцінка: що митець може сказати нового про те, що нас очікує. Ну і навіть у Біблії сказано: «Немає пророка у своїй Вітчизні».

Скажіть, чи не може бути причиною подібного невизнання те, що українська публіка просто не готова до сприйняття сучасного мистецтва?

— Підготовка, художня освіта, формування публіки — ці проблеми завжди були і залишають-ся. У нас нещодавно проводилась конференція на тему «Взаємозв’язки курсів естетики, художньої культури з викладанням літератури, музики і обра-зотворчого мистецтва у школі». Треба, починаючи зі школи, готувати дітей до сприйняття, розуміння мистецтва, всіма можливими засобами. Правильно, публіка просто не готова. І тому діяльність галерей, музеїв повинна цьому сприяти. Мистецтво потребує публіки.

Валентина Іванівна Панченкодоцент філософських наук, професор

завідувач кафедрою етики, естетики та культурології КНУ ім. Шевченка, голова

журі олімпіади

Які у Вас склалися враження стосовно організації та проведення олімпіади в «КПІ»?

— По-перше, маю відзначити, що це вже вдруге прово-диться олімпіада у вас, і цього року вона вже на більш висо-кому рівні. Грає роль досвід, який ви отримали, так само як і ми, члени журі. До того ж, учасників у нас небагато і всім відомо, як добре робити свою справу. Рівень студентських робіт також підвищився. Тобто, в цілому, можна сказати, що підготовка культурологів та й взагалі культурологічна освіта набуває якісно вищого рівня в Україні. Це дуже позитивний факт. Це демонструють і роботи студентів і їх виступи.

Які функції журі Ви виконували як голова?

— Мої функції нічим не відрізнялися від функцій інших членів журі. Окрім того, що я ставлю підписи на деяких документах (сміється). Я приймала участь в усіх активних формах роботи, лише не перевіряла реферати.

Чи визначилися Ви з фаворитами?

— Всі, без сумніву, фаворити ті, хто зібрався за кру-глим столом. Тобто це вже 12 студентів. А місця: пер-ше, друге, третє визначати важко… Важко уникнути суб’єктивного фактору. Взагалі, треба сказати, що

принцип «не перемогти, а взяти участь» присутній і на нашій олімпіаді.

Чи є у Вас пропозиції/поради як зробити це дійство ще кращим?

— Саме про це ми уже говорили з членами журі. Кількість оцінок за різні форми роботи тре-ба змінити. Підвищити кількість оцінок за активні форми (публічний виступ/презентація) і знизити за пасивні форми роботи (складання тесту).

Ви сказали, що творчий доробок учасників олімпіади на якісно вищому рівні. А чи існує певна стратегія впроваджувати ці напрацюван-ня в педагогіку, в освітню практику підготовки майбутніх спеціалістів?

— Певною мірою так. Наприклад, важливим аспек-том є презентація доповіді на олімпіаді. Це дуже важливий момент будь-якої науково-дослідної робо-ти і практичної діяльності — вміння формувати


Наступного дня, після оголошення результатів першого туру олімпіади, відбувся круглий стіл на тему «Формування культурного капіталу: спадщина та сучасність». Після завершення усіх обговорень та дискусій, ми поспілкувалися з організатором олімпіади та головою журі, які висловили свої враження від організації та думки стосовно сучасного стану культурології як науки в Україні.


проект. І відштовхуватисявже потрібно від того, чи це дослідницький проект, чи це проект для прак-тичного втілення, якщо стоїть питання втілення ідеї в життя. Отакі навички треба розвивати у студентів, формувати їх. Це корисно для нашої педагогічної роботи, яку ми й надалі будемо продовжувати. Це такий собі своєрідний проект-менеджмент. Тобто, те що ти зробив, ти маєш і адекватно представити. І ще один момент — це йти далі в навчальному процесі від простого навчання як передання знань до напра-цювань в практичній сфері. І для культурологів це, безсумнівно, проблема менеджменту культури. Ми будемо і далі продовжувати розвивати навички ство-рення культурних проектів. Саме в цьому і повинна полягати робота культуролога: бути не просто вчите-лем, а створювати проекти. І будемо сподіватися, що в майбутньому наші культурологи підуть в практич-ну сферу, у сферу управління культурою.

Звісно, це дуже актуально і корисно для самих учасників.

— Авжеж, адже це забезпечить їм можливість працювати більш ефективно, мати навички для самореалізації.

Які теми в сфері культури є найбільш актуаль-ними на сучасному етапі?

— 1Скажімо так: для України — це збереження спадщини, це розвиток культури, це вплив на фор-мування культурної політики в державі, бо вона не є

ефективною на даний момент. І молодь, яка прийде працювати в різні сфери, повинна впливати на про-цес формування європейської культурної політики, як робиться в провідних європейських країнах!

Ірина Костянтинівна Покулитакандидат філософських наук, доцент

кафедри філософії НТУУ «КПІ», організатор олімпіади

Ірина Костянтинівна, поділіться своїми вра-женнями від олімпіади, як усе проходить?

— Я, як людина по цей бік барикад, в першу чергу бачу недоліки. Позитивні моменти повинні помічати ті, хто приймає участь в олімпіаді, хто по інший бік. З недоліків я бачу деяку неорганізованість початку, зранку другого дня були певні нюанси та проблеми. Але ми над цим працюємо. Це ж тільки другий раз. Деякі недоліки з минулого року ми вже врахували.

Що, на Вашу думку, змінилося, порівняно з ми-нулим роком?

— Я відчуваю підвищення інтелектуального рівня учасників, порівняно з минулим роком. Загальні ре-зультати першого туру є набагато кращими, ніж торік, а це означає, що рівень підготовки кращий в усіх без виключення учасників. Усі ми краще підготувалися, вчасно забезпечили студентів підручниками, мето-дичним матеріалом, бо минулого разу питали, де можна усе це отримати. Олімпіада — це не лише перевірка знань, це ще й формування особистостей. Зараз тема нашого круглого столу «Формування культурного капіталу: спадщина та сучасність». Ми як раз і хочемо, щоб вектори подальшого розвитку були зрозумілі принаймні тим, хто відважився захи-щати честь свого вишу на олімпіаді з культурології. А це ж вся Україна. Це говорить про те, що підготовка якісна, а обдаровані студенти є в кожному куточку України.

Культурний капітал — це не моя книга,а читачі, які її прочитають. Ю.Андрухович

Вже традиційно фінальний етап олімпіади про-водився у вигляді круглого столу, до участі в якому було запрошено близько дюжини учасників та члени журі. Тема була визначена як «Формування культур-ного капіталу України: спадщина і сучасність». З пер-шого погляду видно, що питання вкрай актуальне, тож учасникам була надана можливість показати, як вони можуть пов’язати теоретичну культурологію із цілком реальними проблемами. А проблема форму-вання культурного капіталу в Україні дуже актуальна.

Кілька учасників, вочевидь, не очікували, що прой-дуть до фінального етапу олімпіади, тож не підготували доповідей, які би відповідали заявленій темі.

Сама тема відсилає нас до статті П’єра Бурдьє «Фор-ми капіталу»(1983), в якій він описує соціальний простір як плацдарм боротьби за економічний, соціальний, культурний та символічний капітали. Між цими фор-мами існує взаємозалежність. Наприклад, основним джерелом інкорпорованого (тобто внутрішнього, засвоєного, суб’єктивного) культурного капіталу є освіта, яка є прямим вкладанням фінансових ресурсів та часу — капіталу економічного. Проте українська дер-жава, вочевидь, не помічає цього давно вже відомого в Європі зв’язку (економіка-культура-освіта), оскільки фінансування освітніх, культурних та бібліотечних фондів щороку скорочується.

Олеся Березова, студентка Уманського державно-го педагогічного університету, підіймала тему мови як духовного багатства народу. Зокрема, говорила про Вартового (Бориса Грінченка), якому належить вислів «Патріотів багато, а працівників мало». Однак не змогла відповісти на запитання, наскільки культурний капітал та його якість залежать від обраної мови.

Яна Губницька, студентка Національного університету водного господарства та природокористування, гово-рила про збереження архітектурних надбань, адже пи-тання культурного ландшафту постає дедалі гостріше. Забудовники рідко рахуються з історією та природним ландшафтом місця, на якому зводяться бізнес-центри. Як приклад, можна взяти скандальну ситуацію із Го-стинним Двором у Києві. Втім, подібних історій безліч.

Олена Малая з Таврійського національного університету ім. Вернадського запропонувала свою модель культурного капіталу: освіта + ментальність + спільний образний ряд. На її думку, ця тріада здатна вберегти нашу країну в цілісності. Наведу уривок із її доповіді: «У самій ідеї, в самому понятті капіталу закла-дена інтенція на нерівність його розподілу, як і у випад-ку з будь-яким іншим ресурсом. Тому, звертаючись до капіталу культурного, необхідно ставити акцент саме на загальнолюдські гуманітарні цінності; освіту, яка могла б нівелювати різницю в оперуванні кодами куль-тури у різних груп населення. На основі цих елементів і ментальної специфіки українського культурного про-стору можлива споруда загального, надвербального

14 Апрель 2013 http://vk.com/

Дуже круглий стіл

Тема круглого столу є досить актуальною, запити українців з цього приводу ростуть, чи не так?

— Актуальність — це і є запит з боку суспільства. Культурний капітал — це те, що неможливо сформу-лювати поза культурологічними проблемами. Саме він забезпечує всі інші форми капіталу. Без духовно-го збагачення, накопичення цінностей і якісних змін особистості подальший розвиток всього суспільства є неможливим.

А чи будуть творчі доробки за результатами олімпіади впроваджуватись в педагогіку та в освітню практику?

— Безперечно, але вже в підсумковому варіанті. Коли закінчується наша каденція проведення олімпіади, на третій рік ми маємо надрукувати збірку, де будуть міститись якісь методичні поради, культурологічні роз-робки. Власне, всі доробки в підсумку мають увійти в збірку. Але це все плани і перспективи.


за своїм характером художньо-образного ряду (в пер-шу чергу, мистецтва). Саме він, в силу своєї здатності піднятися вище бар’єрів між стратами, може стати об’єднуючим різні і на даний момент дискретні культу-ри України».

Культурний капітал — це аксіологічне поняття, що має часову динаміку. Він формується цілими поколіннями. А наслідування культурного капіталу в Україні в ХХ ст. було частково перервано війнами, го-лодом, індустріалізацією та іншими факторами. Тому багато уваги було приділено питанню культурної еліти як агентів його передачі та створення. За визначенням, яке дав у своїй доповіді Радомир Мокрик, студент ЛНУ ім. І.Франка, до культурної еліти відносяться «діячі в освітній та культурній сфері, що поширюють ціннісну базу». Учасник зазначив, що культура у нас менш по-пулярна, ніж економічний розвиток. Чому так мало людей знають про ініціативну групу «Першого груд-ня»? Адже це справжня культурна інтелігенція, люди, що справді здатні формувати «життєві орієнтири для нашого суспільства», як вони самі висловлюються. Це В.Брюховецький, Б.Гаврилишин, І.Дзюба, Кардинал Любомир Гузар та ін. Радимо звернути увагу на це угру-пування. За Фрейдом, людина прагне наслідувати. І ми повинні створити цей приклад для наслідування.

Також хотілось би повторити думку Радомира щодо патріотизму: «Патріотизм є любов українця до українця, до своєї маленької Батьківщини, і його потрібно розмежовувати із націоналізмом як просу-ванням української культури на законодавчій базі».

Анастасія Сидоренко, студентка КНУ ім. Т.Шевченка і майбутня переможниця олімпіади, побудувала чіткий план-схему, реалізація якого допоможе подолати кри-зове становище та сформувати культурний капітал. Це свобода творчості, можливість активної творчої діяльності, творення транснаціональної творчості та відродження етно-міфологічного потенціалу.

Автор цієї статті виступав останнім і спробував пев-ним чином підвести підсумки, наголосити на ключових позиціях стратегій формування та збереження культур-ного капіталу в Україні.Ми можемо скільки завгодно підтримувати інтелігенцію, митців, але без формування національної свідомості вони замикатимуться у свої групи за інтересами, клуби. Освіта — це той напря-мок, в якому потрібно докладати найбільші зусилля. Реформація шкільної освіти є обов’язковою умовою для формування прогресивного типу свідомості в українців. Однак діти, в яких держава вкладає величезні кошти для того, щоб потім вони їхали жити та працювати за кордон, фінансувати зарубіжні економіки — це також не дуже розумно. Тут чудово ілюструється залежність між куль-турним та економічним каптіалом, про яку пише Бурдьє.

Випадкові глядачі, які заходили до аудиторії, де проходив круглий стіл, казали, що в повітрі був присутній «потужний інтелектуальний дух». Учас-ники вказали на ряд проблем, що постають перед нашою державою та показали деякі варіанти їх вирішень. Всі залишились задоволеними.

Матеріал готував Олександр Ткачинський

16 Апрель 2013 http://vk.com/

Олена ВусикУманський державний педагогічний

університет імені П. Г. Тичини. Історичний факультет, 4 курс.

Тема доповіді — «Молодіжна субкультура у культурологічному вимірі»

Розкажи, будь ласка, в двох словах, про свої враження від заходу

— Мені дуже сподобалося. Взагалі, і сама організація, і те, як волонтери допомагали все це організовувати, і університет на вигляд непоганий. Сподобалося у вашому місцевому Домі культури.

Чи можеш ти розповісти щось цікаве про свій університет?

— Взагалі, запрошую всіх до Умані. Це дуже гарне місто. Я поступала до Вінницького університету і спочатку дуже роз-чарувалась, коли поступила до Уманського університету. Але тепер я не жалкую про це. Також раджу всім, в кого

є бажання займатися туризмом, поїхати до відомого Софіївського парку, там дуже гарно. І в університеті також дуже цікаво, він зараз переживає оновлення, дуже гарно зробили новий корпус. Я патріотка свого Вузу.

Як би ти оцінила науковий рівень олімпіади?

— Якщо по шкалі від 1 до 5, то, можна сказати, що на 4. Є студенти, що готувалися краще, є ті, які гірше, але загалом приїхали розумні діти.

Ирина МикитенкоЛьвовский университет имени И.Франка, Философский факультет, специальность

«Культурология», 3 курсДиплом за победу в деловой игре

Какие у тебя впечатления от олимпиады?

— Организация была хорошей. Особенно понра-вилось то, что студенты были очень активными.

Під час екскурсії по Києву ми також встигли дізнатися, як почувають себе наші гості, чи все їм до вподоби або ж є якісь нарікання. Виявилося, що всі, хоч і втомлені після круглого столу та ділової гри, проте дуже задоволені.


Контрольная работа, в принципе, была на уровне: сложновато, но интересно.

Как вам наш университет?

— Мне понравился ваш старый корпус. Во время экскур-сии по КПИ впечатлило то, что у вас на территории стоит много техники, это круто. Это дает возможность показать учащимся и таким приезжим, как мы, историю и достиже-ния, которые не голословны, а действительны и подтверж-дены экспонатами. Также впечатлило то, что и дальше про-должается работа, осуществляются разработки.

Можешь ли ты рассказать что-то уникальное, интересное про свой университет?

— Я люблю свой университет. Наш факультет нахо-дится в главном корпусе, а сам корпус очень старый: он существует еще со времен Польского Сейма. Это очень красивое здание и внутри, и снаружи. Преподаватель-ский состав кафедры, на которой я учусь — это хорошие преподаватели, среди которых много молодых. Все, в принципе, демократичные, интересные в общении люди. Сам процесс обучения проходит интересно и насыщено.

Владислав Мельник Черниговский государственный техноло-

гический университет, Факультет социаль-ной работы

Расскажи о своих впечатлениях?

— Впечатления самые хорошие! Порадовало огром-ное количество новых знакомых, порадовала сама организация олимпиады, теплый прием, который нам устроил Факультет социологии и права. Встретил мно-го своих старых друзей, знакомых, которые поступили и учатся в КПИ. Много знакомых лиц встретил, и, если честно, сперва идешь и не понимаешь — ты находишься еще в Чернигове или уже в Киеве? Вообще, куча очень хороших впечатлений. Я думаю, что приеду сюда еще не один раз, потому что я еще только 1 курс.

Что бы ты мог рассказать КПИшнику про свой университет?

— Наш университет является филиалом КПИ, я очень горжусь этим. Хотя я и учусь на гуманитарном факультете, но точно знаю, что наши технари очень тесно сотруднича-ют, обмениваются опытом, студенты часто ездят на различ-ные конференции, лекции именно в ваш университет. Наш университет считается лидером в Черниговской области, и я очень горжусь тем, что я поступил именно сюда.

Екатерина Булко Черниговский государственный техноло-

гический университет.Поощрительная медаль за 3 место вне

конкурса

— Мне все очень понравилось, все было хорошо. Отдельно хотелось бы отметить работу очень хоро-ших девочек-волонтеров. Я сама волонтер, потому понимаю, как это сложно.

Ярослав Доброніс Горлівський автодорожний інститут Донець-

кого національного технологічного університету, Факультет транспортних технологій.

Тема доповіді: «Космологічні ідеї трипільскої культури».

Перемога в номінації «Краща презентація творчої роботи»

Чи сподобалось тобі у КПІ?

— Я дуже задоволений вашою приємною гостинністю і, в свою чергу, запрошую вас до Горлівки. Київ, взагалі, фантастичне місто! Мені спо-добалось на екскурсії. Я вперше в Києві, і обов’язково приїду вдруге і, якщо дозволите, потім і втретє. Мені, до речі, КПІ своїми старовинними вежами нагадує Хогвардс. Я досі знаходжусь під приємними вражен-нями. Дуже дякую за гостинність і за проведення олімпіади! До того ж, я несподівано для себе самого отримав диплом за кращу презентацію творчої робо-ти, що мені дуже приємно!

Сидоренко Анастасия, КНУ им. Т. Г. Шев-ченко, Философский факультет, 3-й курс

Победительница олимпиады

Твои первые впечатления после одержанной победы?

— Первое, что могу сказать: слов нет. Это был огромный опыт, это было безумно интересно! Для кого-то эта медаль могла стать очередной, а для меня она первая. Но она не имеет такого большого значения, как тот опыт, который я здесь получила, то общение с интересными людьми, тот новый взгляд, который, я искренне надеюсь, в будущей культуре будет учтен. Верю в то, что это станет новым вит-ком развития общефилософской культурной мысли в на-шей стране в контексте всего европейского развития.

Какой была тема твоего реферата?

— Тема была довольно широкой, она звучала так: «Історичні форми актуалізації досвіду: традиції та інновації».Речь шла о современном музее как аналоге передачи форм культуры, ритуалов в архаический период.

Ожидала, что выиграешь?

— Честно? Абсолютно нет. Это был неожиданный поворот событий, но приятный.

Довольна олимпиадой?

— Абсолютно всем довольна, организация на выс-шем уровне. Это действительно было классно! Спа-сибо большое за такой теплый прием.

Спасибо и прими наши поздравления!


Після нагородження, ми не могли не поспілкуватися з переможницею ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з культурології.


Евгения Клепа, НТУУ «КПИ», Факультет со-циологии и права, специальность «Адми-нистративный менед-жмент», глава профко-

ма ФСП, 5 курсКоординатор

— В организации я при-нимала участие уже во второй раз. Были учтены

ошибки прошлого года: хотя они и были незначитель-ны, но все же — в этом году явных недочетов не было. Лично мои впечатления, в общем, таковы: в этом году ребята, как по мне, были намного сильнее. Пусть их было не так уж и много на всех этапах (не все, к сожале-нию, приходили, некоторые просто не смогли приехать), но это был качественный подход к работе. Со стороны наших участников мы слышали теплые слова, за что мы им безмерно благодарны. Можно сказать, что у них был взрыв эмоций, фейерверк. В этом году была проведена экскурсия по КПИ. В этот раз мы решили ее разнообра-зить и провести в неформальной обстановке — в про-шлом году она была более официальной. Была и экскур-сия по Киеву. На самом деле, все участники не просто «под впечатлением»: скорее, присутствует целая буря эмоций, которой хочется поделиться, жестикулировать, общаться, обниматься и так далее. Такие эмоции возни-кали как у участников, так и у нас — волонтеров.

Ольга Боровикова, НТУУ «КПІ», Факуль-тет соціології і права, спеціальність «Право-знавство», голова сту-

дради ФСП, 3 курсКоординатор

— Якщо говорити про наші помилки, то, я ду-маю, слід сказати, що у нас були навіть не помил-ки, а недоліки з технікою.

Проблеми були більш внутрішні: то забули щось роздрукувати, то щось дописати, то ще щось. Але вони вирішувались дуже швидко. Учасники — класні, класний Сашка Ткачинський. Ми просто фанати його творчості, він, справді, дуже хороший. Дякую всім во-

лонтерам! Мені здається, попри те, що в минулому році все було дуже добре організовано, але в цьому році ми також не пустили все своїм ходом. На мою думку, було більш досконаліше. Особливо супровід, який відповідав на дзвінки, починаючи з п’ятої ран-ку і закінчуючи десь о дванадцятій годині. Я думаю, вони зробили колосальну роботу. Учасники були привітні і зацікавлені не тільки в тому, щоб просто подивитися на Київ (хоча це також важливо), але вони реально приїхали взяти участь. Думаю, кожен з них хотів отримати якесь призове місце, але Сашка Ткачинський — молодець. Дякую Слогу!

Ірина Ігорівна Федо-рова, професор, канди-дат філософських наук, заступник декана ФСП, організатор олімпіади

Вітаємо Вас з успішним завершенням олімпіади! Поділіться своїми свіжими вражен-нями від отриманого ре-зультату

— Дуже втомились та змучились. Олімпіада відбулась, ми цьому дуже раді і впевнені в тому, що все вдалося. Готуватися було важко, особливо до теоретичної частини — дуже багато роботи з теста-ми, з підготовкою. Я гадаю, що у мене дуже дружній колектив, завдяки чому все нам вдалося зробити до-бре. Уся наша секція з культурології — це і Покулита Ірина Косьтянтинівна, і Балакірова Світлана Юріївна і Тоічкіна Світлана Андріївна, і всі аспіранти нашої секції працювали на совість, їх не треба було при-мушувати. Дійсно, як сказав Борис Володимирович Новіков, протягом двох тижнів усі бігали з палаючи-ми очима. Я дуже рада, що олімпіада всім сподоба-лась. Це завдяки викладачам та студентам, в першу чергу. Я весь час ці два дні чула про те, які у нас чудові волонтери, як вони все добре організують, як вони вчасно передзвонюють і нагадують, куди прийти. Ось для мене це і є результатом нашої праці. Мабуть, така складна справа, як олімпіада і потрібна, аби з’ясувати, кого ти виховуєш. Можливо, місія вихо-вання людини в світі культури досягається не тільки самою олімпіадою, але і всім, що з нею пов’язано. Це щастя, що весь факультет приймав участь в її підготовці. Дякую всім!

І на останок, своїми враженнями від щойно минувшої олімпіади поділилася головний організатор цього дійства, а також голови профкому та студради ФСП.

Гол. редактор: Марина Овчиннікова; коректор: Дмитро Столяренко; ілюстратори: Ольга Леськів, Дар’я Кавеліна; верстальник: Олександра Шаліна; кореспонденти: Марина Овчиннікова, Марина Гогунська, Марина Юсин, Олександр Ткачинский, Яніна Воловик.

Переможці олімпіади:

Перше місце - Анастасія Сидоренко (КНУ ім. Т.Шевченка)Друге місце - Олександр Ткачинський (НТУУ «КПІ») та Анатолій Савчук (Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського)Третє місце - Олеся Березова (Уманський державний педагогічний університет ім. Тичини), Олена Малая (Таврійський національний університет ім. Вернадського), Радомир Мокрик (ЛНУ ім. І.Франка).

Cписок студентів, яким організатори та гості олімпіади висловлюють щиру подяку:

Координатори:Зезенько ЛюдмилаКлепа ЄвгеніяБоровикова Ольга

Супроводжуючі:Сердюк ОксанаГошук ІринаГордієнко ЛюдмилаБулах ОленаЖитник МаринаМіняйло ВіталійДумікян МікаелКостенко Катерина

Трофімчук АнастасіяСкорик ОльгаСтоляр АнастасіяВолкова Дар’яПетінова АнастасіяЧирков Олександр

Реєстрація:Побережний ДмитроСокіл ОксанаКорчевська Ольга

Фотограф:Круліковська Олександра

Підготовка та проведення кава-брейків:Шульга ДмитроДорош ВладиславМоскаленко Олександр

Преса:Овчиннікова МаринаГогунська МаринаЮсин МаринаШаліна ОлександраВоловик ЯнінаТкачинський Олександр

olimpiada 2013

Documents