oppb dodatok 07-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/oppb_dodatok_07... · 50...

OPPB_dodatok_07-2016_cover.indd 1 05.07.2016 13:25:52

ре

клам

а


1

Навігатор«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 7 (37)/2016Щомісячне вкладення до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013

Липень/07/2016Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавети Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) [email protected]

Керівник відділу маркетингу, зв’язків з громадськістю та професійної освітиЛюдмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиІнна ЗарєчнєваТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. Є. Сверстюка, 11, корпус А,а/с 185, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «СКАЙ-ПРІНТ»

вул. Кржижановського, 4, офіс 312,

м. Київ, 03680, Україна

Наклад 9913 прим.Замовлення № 0338

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індексу каталозі ДП «Преса» 49609

© ТОВ «МЕДІА-ПРО», 2016

Програма заходів Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2016» .................... 3

Відповіді експертів журналу на запитання учасників заходів Національного туру-марфону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2016» ...................... 4

Татьяна Скрипниченко

Безопасная эксплуатация газобалонного оборудования в заведениях общественного питания. Виступ на семінарі Національного туру-марафону .... 26

Петро Кропотов

Впровадження ризик-орієнтованого підходу у сфері державного нагляду. Виступ на семінарі Національного туру-марафону .... 33

Пропозиції учасників заходів Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2016» з реформування системи охорони праці в Україні ..... 45

Проект програми заходів Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2017» .................. 48

OPPB_dodatok_07-2016.indd 1 06.07.2016 17:01:06

2

ОХОРОНА ПРАЦІ

Шановні читачі!

Презентуємо вам матеріали Націо-нального туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2016», який пройшов у березні – квітні 2016 року — напередодні Всесвіт-нього дня охорони праці й Дня охорони праці в Україні.

Перший в історії України Національ-ний тур-марафон «БЕЗПЕКА ПРАЦІ — 2016» було ініційовано та проведено професійним журналом «Охорона пра-ці і пожежна безпека» та видавничим домом «МЕДІА-ПРО».

Заходи Національного туру-марафону пройшли за підтримки:• Державної служби з питань праці України;• Державної служби України з надзвичайних ситуацій;• Федерації профспілок України.За програмою Національного туру-марафону в 7 містах України про-

ведено 11 професійних семінарів, тренінгів, круглих столів. В них НА БЕЗ-ОПЛАТНІЙ ОСНОВІ взяли участь майже 3000 спеціалістів з охорони праці. Було заслухано та обговорено близько 40 доповідей експертів журналу з безпеки праці.

Команда Нацтуру-марафону отримала від учасників заходів понад 50 професійних запитань. Відповіді на них від експертів журналу зібрано в цьому випуску.

Проте головним підсумком Національного туру-марафону стали май-же 70 пропозицій з реформування системи охорони праці, подані учас-никами заходів Нацтуру. Після опрацювання ці пропозиції було надісла-но для ознайомлення та реалізації на адресу Президента України Петра Порошенка та голови Держпраці України Романа Чернеги. Ці пропозиції професійного співтовариства також вміщено в цьому випуску.

Наша команда вже працює над програмою Національного туру-ма-рафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2017» з урахуванням зауважень і пропозицій професійної громади. Отже, запрошую приєднатися до гурту організато-рів другого Нацтуру!

Реформуймо систему охорони праці в Україні разом!

Головний редактор журналу«Охорона праці і пожежна безпека» С. М. Пономарьов


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

• 20 квітня– Підсумковий практичний семінар «Реформування системи охорони

праці в Україні»

• 21 квітня– Круглий стіл «Як подолати кризу в системі охорони праці»– Авторський тренінг «Запобігання та подолання виробничих стресів»

• 22 квітня– Авторський семінар «Нові напрями здійснення державного нагляду

в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту»– Тренінг «Практичні способи підвищення ефективності викорис-

тання засобів індивідуального захисту працівників»

-

« – 2016»

- « ».1

. 2

29 березня Дніпро

30 березняХарків

1 квітняПолтава

6 квітняХмельницький

8 квітняЛьвів

15 квітняОдеса


4

Вимоги щодо запобіжних поясів викладені в ГОСТ 12.4.089-86 «Пояса предохранительные. Общие тех-нические условия», ГОСТ 12.4.107-82 «Канаты стра-

ховочные. Общие технические условия», ДСТУ 4304:2004 «Пояс запобіжний монтерський. Загальні технічні умови», ДСТУ EN 358-2001 «Індивідуальне захисне спорядження для функції утримування та для запобігання падінню з висоти. Системи утримування», ДСТУ EN 361-2001 «Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Ремені без-пеки», ДСТУ ЕN 365-2001 «Індивідуальне спорядження для захисту від падіння з висоти. Загальні вимоги до інструкції із застосування і маркування».

Згідно з вимогами ГОСТ 12.4.089-86 споживач повинен піддавати кожен пояс випробуванню на статичне навантажен-ня, рівне 4000 Н (400 кгс), перед видачею в експлуатацію, а також в процесі експлуатації через кожні 6 місяців. Мето-дика випробування має бути наведена в стандартах або тех-нічних умовах на пояси конкретних конструкцій. Тобто мето-

1.1. Ким та як проводяться випробування страхувальних поясів? Як оформ-люються результати випробувань?

Юрій Іванович, м. Одеса

Відповіді експертів журналу на запитання учасників заходів Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2016»

1. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Юрій ГРИЦАЙ,начальник відділу охорони праці Фірми «Т. М. М. — ТОВ» (Київ)

ОХОРОНА ПРАЦІ



5

дика випробування повинна бути наведена підприємством-виготовлювачем в інструкції з експлуатації запобіжного пояса, а випробування проводить підприємство, яке експлуатує по-яси. Отримання дозволу на проведення випробування поясів не передбачено нормативно-правовими актами. Для прове-дення випробувань необхідно виготовити випробувальний стенд, створити комісію підприємства не менше ніж з трьох осіб, яка за результатами випробувань оформлює акт довіль-ного зразка.

В підрозділах підприємств, які застосовують запобіжні пояси, необхідно вести Журнал обліку та зберігання засобів захисту (Додаток 4 до Правил охорони праці під час вико-нання робіт на висоті).

Наведемо як приклад форму акта випробувань запобіж-них поясів.

АКТ № випробування запобіжних поясів

«27» лютого 20 14 р. м. Київ

Комісія, призначена наказом директора ТОВ «Будмонтаж» від «14» січня 2014 р.№ 02/01-14, у складі: головного механіка Данилюка І. І. — голова комісії; (посада, прізвище та ініціали членів комісії)

членів комісії: механіка Черниша С.О. бригадира Савченка О.І.

провела відповідно до вимог ГОСТ 12.4.089-86 на випробувальному стенді інв. № 218 випробування статичним навантаженням 400 кгс протягом 5 хв.та оглянула запобіжні пояси безлямкові зі стропом 3 ПБ 2 (виробник: Україна, Підприємство «Промислові засоби індивідуального захисту») інв. № № 18, 19, 20, 21, 22

(вказати виробника, марку запобіжних поясів, інвентарні №)

Запобіжні пояси інвентарні № 18, 19, 20, 21 не мають пошкоджень, всі деталі всіх випробуваних поясів знаходяться у справ-ному технічному стані.Запобіжні пояси придатні до подальшого застосування.


Охорона праці

6

Запобіжні пояси інвентарні № 22

мають пошкодження розриви ниток, деформований карабін стропа

не придатні до подальшого застосування, підлягають вилученню з експлуа-тації та списанню.

Дата наступного випробовування запобіжних поясів інвентарні № 18, 19, 20, 21 не пізніше 26 серпня 2014 року

Голова комісії: Данилюк І. І. (підпис) (П. І. Б)

члени комісії: Черниш С. О. (підпис) (П. І. Б)

Савченко О. І. (підпис) (П. І. Б)

Закінчення акта

Первая причина попадания загрязненного возду-ха под респиратор — неправильно надетый респи-ратор. Необходимо соблюдать правильную после-

довательность надевания респиратора: сначала надевает-ся нижняя натяжная резинка, затем прикладывается к лицу респиратор, потом надевается верхняя натяжная резинка, респиратор окончательно формируется на лице и, главное, прижимается обжимная планка на переносице. Если ре-спиратор имеет регулируемые обжимные резинки, то они обязательно натягиваются так, чтобы респиратор плотно прилегал к лицу.

Вторая причина: неправильно подобран размер респи-ратора. Некоторые респираторы имеют несколько разме-

1.2. Как сделать, чтобы под респиратор во время работы не подсасывал-ся загрязненный воздух?

Валентин, г. Балта

Сергей ПУГИН,заместитель директора Компании «Восток-сервис Украина»



7

В первую очередь, всегда необходимо определить характер вредных веществ, от которых необходимо защищаться: пыли, паров, газов и др. агрессивных

Причина запотевания стекла — неправильно наде-тая маска. В вашем случае маска неплотно приле-гает к лицу. Все маски конструируются таким обра-

зом, чтобы они имели эргономичный и мягкий обтюратор (часть маски, которая непосредственно прилегает к лицу, окружая одновременно рот и нос пользователя), который, плотно прилегая к лицу, не позволяет воздуху при выдыха-нии попадать на линзу маски. Необходимо правильно рас-положить маску на лице и плотно затянуть обжимные ленты оголовья. Маска не должна свободно болтаться на лице, а быть неким его продолжением.

ров, для разных лиц. В таком случае рекомендуется подо-брать альтернативный респиратор другой формы — иногда та или иная форма самого респиратора могут не подходить одному человеку.

Третья причина: пользователь не может плотно надеть респиратор из-за бороды или усов. В этой ситуации есть несколько решений: 1) применить на таких рабочих местах средства защиты дыхания с принудительной подачей воз-духа со шлемами-балдахинами (но это дорогое решение); 2) сбрить усы и/или бороду; 3) поставить на это рабочее ме-сто другого сотрудника, не имеющего бороды и/или усов.

В какой ситуации вы бы ни оказались, всегда есть опти-мальное решение для выхода из нее. Всегда обращайтесь к профессионалам-продавцам.

1.3. Во время работы в моей полумаске часто запотевает стекло. Как этого избежать?

Елена Алексеевна, г. Киев

1.4. Как выбрать респиратор для работы с высокотоксичными необрас-тающими красками для судостроения?

Александр Николаевич, г. Херсон



8

испарений и соединений. Далее необходимо определить их концентрацию на конкретном рабочем месте для правильно-го подбора средства степени защиты СИЗ. Также большое значение имеет вентиляция рабочего места.

В вашем случае необходимо защищать не только дыха-ние, но также зрение и кожу (тело), поскольку вредные пары необрастающих красок могут поражать глаза, а также име-ют способность впитываться в поры кожи. Оптимальными средствами защиты будут: для защиты дыхания и зрения — полнолицевая маска с фильтрами марки А2, а для защиты кожи (тела) — комбинезоны краткосрочного использования из ламинированных материалов и обязательно защитные перчатки.

1.5. Наше підприємство займається виробництвом мийних засобів, засо-бів для чищення та полірування (КВЕД 24.51.0). Підкажіть, чи достатньо для такого технологічного процесу видачі технологу халата, окулярів та рукавичок, а апаратнику — комбінезона, куртки, окулярів та рукавичок?

На який період та які засоби індивідуального захисту, спецодяг, спец-взуття видаються технологу та апаратникам виробництва мийних засобів (робота з кислотами, лугами) та які норми цю видачу передбачають?

Олег, м. Київ

Микола ФЕДОРЕНКО,головний держав-ний інспектор Головного управління Держпраці України в Київ-ській обл.

Відповідно до п. 3.30 розділу ІІІ Правил охорони пра-ці на об’єктах з виробництва синтетичних мийних за-собів, затверджених наказом Міністерства енерге-

тики та вугільної промисловості України від 28 серпня 2013 р. № 599, працівники, які виконують роботи з вироб ництва синтетичних мийних засобів, повинні бути забезпечені спе-ціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ відпо-відно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спе-ціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охоро-ною праці від 7 вересня 2004 р. № 194, та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших за-собів індивідуального захисту працівникам хімічних вироб-ництв (Частина 2), затверджених наказом Державного комі-тету України з промислової безпеки, охорони праці та гірни-чого нагляду від 13 грудня 2007 р. № 305.



9

2. РОЗРОБЛЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2.1. Хто на підприємстві має розробляти положення про видачу спецодягу?Дмитро, м. Рівне

2.2. Какими документами определяется порядок охраны труда рабочих на договоре подряда?

Артем, г. Измаил



Таблиця Додатка до Рекомендацій Держнагляд-охоронпраці щодо застосування Порядку опрацю-вання і затвердження власником нормативних актів

про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердже-ного наказом Держнаглядохоронпраці від 21 грудня 1993 р. № 132, не містить вимог щодо наявності Положення про видачу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту на підприємстві. Не міс-тить таких вимог і Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держгірпромнагляду від 24 березня 2008 р. № 53 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Слід зазначити, що інструкції з охорони праці та техно-логічний регламент, пов’язані з проведенням робіт з підви-щеною небезпекою, повинні визначати організаційно-техніч-ні рішення та номенклатуру засобів захисту. Відповідно до п. 4.14 НПАОП 0.00-4.01-08 «роботодавець зобов’язаний за-безпечити відповідні умови зберігання засобів індивідуаль-ного захисту за інструкціями з їх експлуатації».

На взаємовідносини між замовником і виконавцем за договором підряду (цивільно-правового договору) не розповсюджується дія законодавства з питань охо-

рони праці, а вони регулюються Цивільним кодексом України. Тому, якщо є необхідність у заходах з безпечного виконання робіт, за домовленістю між замовником і виконавцем, ці за-ходи включаються до цивільно-правового договору і визна-чаються права, обов’язки та відповідальність сторін.


10

3. РОБОТА СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІДПРИЄМСТВА

Как должна называться должность, если в службе охраны труда на пред-приятии всего 1 человек — начальник службы ОП или инженер по ОП?

Сергей Петрович, г. Киев

Василь ХАРЧЕНКО,начальник відділу охорони праці ТОВ «Українські Радіотелекому-нікації»

Дати конкретну відповідь на запитання, не знаючи струк тури підприємства, чисельності працівників, сфери виробництва, практично неможливо. Тим

біль ше, що назва посади працівника визначається штатним розписом підприємства, але при цьому підприємство по-винно дотри муватись відповідних вимог Довідника квалі-фікаційних харак теристик професій працівників, Закону України «Про охорону праці» та Типового положення про службу охорони праці.

Закон України «Про охорону праці» та Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держна-глядохоронпраці України від 15 листопада 2004 р. № 255, встановлюють порядок та кількісний склад служб охорони праці на підприємствах.

Зокрема, ст. 15 Закону України «Про охорону праці», п. 1.4 Типового положення про службу охорони праці передбача-ють, що служба охорони праці створюється на підприємствах незалежно від форм власності та видів діяльності за чисель-ності працівників 50 і більше осіб. Якщо на підприємстві пра-цює менше 50 осіб, функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва чи суміщення професій працівники, які мають відповідну підготовку. Якщо на підпри-ємстві працює менше 20 осіб, до виконання функцій служби охорони праці можна залучати сторонніх спеціалістів, які ма-ють відповідну підготовку, на договірних засадах.

Службу охорони праці зобов’язані створювати також і фізичні особи, які використовують найману працю. Вимо-ги до створення таких служб такі ж, що й для підприємств, установ та організацій.

Конкретні кваліфікаційні вимоги до професійних якостей спеціалістів з охорони праці встановлює Довідник кваліфі-каційних характеристик професій працівників (вип. 1 ч. 1), затверджений наказом Мінпраці та соцполітики України від 29 грудня 2004 р. № 336.




11

Начальник відділу (служби) охорони праці повинен ма-ти вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спе-ціаліст) та стаж роботи з охорони праці не менше двох років.

Провідний інженер з охорони праці також повинен ма-ти вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та стаж роботи за професією інженера з охорони праці І категорії не менше двох років.

Інженер з охорони праці І категорії — вища освіта від-повідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для ма-гістра — без вимог до стажу роботи; для спеціаліста — стаж роботи за професією інженера з охорони праці ІІ категорії — не менше двох років.

Інженер з охорони праці ІІ категорії — вища освіта від-повідного напряму підготовки (спеціаліст) та стаж роботи за професією інженера з охорони праці не менше 1 року.

Інженер з охорони праці — вища освіта відповідного на-пряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги до чисель-ності працівників на підприємстві та кваліфікаційних вимог до професійних якостей спеціалістів з охорони праці при формуванні структури підприємства штатним розписом під-приємства встановлюється посада (назва посади) фахівця з охорони праці.

4. НАВЧАННЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

4.1. Хто має проводити інструктаж з ОП для працівників, залучених до ви-конання разових робіт на підприємстві?4.2. Чи несе відповідальність спеціаліст з ОП головного офісу компанії за якість навчання з ОП працівників у її філіях?4.3. Чи слід проводити навчання та перевірку знань з ОП для бухгалтерів, юристів, економістів?4.4. Скільки часу треба зберігати на підприємстві журнали вступних ін-структажів з ОП?

Оксана, м. Хмельницький

Однією з найважливіших складових ефективної роботи з профілактики виробничого травматизму є підготовка, навчання та підвищення кваліфіка-ції працівників з питань охорони праці. Це дуже



12

важливе питання, а тому «інформування населення, прове-дення навчання, професійної підготовки і підвищення квалі-фікації працівників з питань охорони праці» є одним із прин-ципів державної політики в галузі охорони праці згідно зі ст. 4 Закону України «Про охорону праці».

Загальний порядок проведення навчання з питань охо-рони праці встановлений Законом України «Про охорону праці» (ст. 18 «Навчання з питань охорони праці»), а забез-печення його належного виконання в частині проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці здій-снюється відповідно до Типового положення про поря-док проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного коміте-ту України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15 (далі — Типове положення).

Вивчення предмета «Охорона праці» при підготовці, пе-репідготовці та підвищенні кваліфікації працівників, які за-лучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою, на підприємстві регламентується п. 2.3 Типового положення.

В Додатку 4 до Типового положення наведені типові те-матичні план і програма за 8-ма основними темами. При про-веденні навчання безпосередньо на підприємствах вони по-винні доповнюватись питаннями, актуальними для конкрет-ного підприємства.

На підприємствах, в установах, організаціях, об’єднан-нях підприємств, згідно з п. 1.1 Додатка 3 до Типового поло-ження, навчання та перевірку знань з питань охорони праці повинні проходити: керівники, заступники керівників, голо-вні спеціалісти, керівники основних виробничих та технічних служб, які безпосередньо пов’язані з організацією безпеч-ного ведення робіт. Крім цього, згідно з п. 5 Додатка 3, на-вчання і перевірку знань з питань охорони праці повинні про-ходити: керівники, спеціалісти служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці, особи, від-повідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки підприємств, установ і організацій, об’єднань підприємств.

Організацію навчання та перевірки знань з питань охо-рони праці працівників на підприємстві здійснюють праців-ники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавець доручив організацію цієї роботи.

Всі працівники під час прийняття на роботу та в процесі роботи проходять за рахунок роботодавця інструктажі, на-вчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Періодичність інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці залежить від видів виконуваних ро-біт та встановлюється Типовим положенням.

Василь ХАРЧЕНКО,начальник відділу охорони праці ТОВ «Українські Радіотелекому-нікації»



13

На підприємствах розробляється, затверджується нака-зом керівника (власника) та вводиться в дію Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з пи-тань охорони праці, відповідно до Типового положення та з обов’язковим урахуванням специфіки підприємства. В цьому нормативному документі регламентується весь про-цес організації та проведення навчання й перевірки знань з питань охорони праці.

На підприємстві з числа працівників (посадових осіб) створюється комісія з перевірки знань працівників з питань охорони праці. До складу комісії включається не менше трьох осіб. Очолює комісію голова комісії, як правило — керівник підприємства або його заступник, до службових обов’язків якого входить організація роботи з охорони праці. До скла-ду комісії включаються спеціалісти служби охорони праці, юридичної служби, виробничих, технічних та технологічних служб (у разі необхідності), представник профспілки (там, де вона є) або уповноважена найманими працівниками осо-ба з питань охорони праці.

Всі члени (зокрема голова і представники інших органі-зацій) комісії з перевірки знань з питань охорони праці по-винні пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці в навчальному центрі чи навчальному закладі та отри-мати відповідне посвідчення.

На великих підприємствах, а також на підприємствах, які мають розгалужену структуру (філії, окремі структурні підроз-діли тощо) доцільно створювати комісії з перевірки знань пра-цівників з питань охорони праці структурних підрозділів.

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці пра-цівників, які не залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, проводиться не рідше ніж один раз на три роки.

Посадові особи та працівники, які виконують роботи під-вищеної небезпеки, проходять спеціальне навчання та пере-вірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці не рідше одного разу на рік.

В окремих випадках (передбачених п. 5.7 Типового поло-ження) проводиться позачергове навчання та перевірка знань з питань охорони праці. Таке навчання проводиться при переведенні працівника на іншу роботу; після нещасного випадку; при змінах чи прийнятті нових нормативно-правових актів з охорони праці та в інших випадках.

Спеціальне навчання з питань охорони праці може про-водитись безпосередньо на підприємстві або іншим су б’єк-том господарської діяльності, який має відповідний дозвіл.

При проведенні такого навчання безпосередньо на під-приємстві навчальні плани та програми розробляються

ВСІ ЧЛЕНИ КОМІСІЇ З ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПОВИННІ ПРОЙТИ НАВЧАННЯ ТА ПЕРЕВІРКУ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В НАВЧАЛЬ-НОМУ ЦЕНТРІ ЧИ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ТА ОТРИ-МАТИ ВІДПОВІДНЕ ПОСВІДЧЕННЯ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



14

з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов та функціональних обов’язків працівників. Навчальні плани та програми затверджуються наказом керівника (власника) підприємства.

Перевірка знань з питань охорони праці після прове-дення спеціального навчання проводиться комісією підпри-ємства.

Якщо на підприємстві неможливо створити комісію з пе-ревірки знань з питань охорони праці (п. 4.4 Типового поло-ження), перевірка знань проводиться комісією спорідненого підприємства або територіального управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з на-гляду за охороною праці.

Необхідності проведення первинного та повторного нав-чання в спеціальних навчальних закладах посадових осіб, які не входять до складу комісій, не підпадають під дію підпунк-тів 5.2, 5.3, але є відповідальними особами за виконання робіт підвищеної небезпеки, Типове положення, на жаль, не передбачає, але й не забороняє.

Для всіх працівників та посадових осіб підприємства, включаючи й посадових осіб, що відповідають за виконання робіт підвищеної небезпеки (крім зазначених в підпунктах 5.2, 5.3), Типове положення передбачає проходження на-вчання та перевірки знань з питань охорони праці на підпри-ємстві. Разом з тим існує практика проходження навчання та перевірки знань у спеціалізованих навчальних закладах.

Одним із найбільш ефективних видів навчання з питань безпечного виконання робіт є інструктажі з охорони праці.

Працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охо-рони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещас-них випадків, а також з правил поведінки та дій при виник-ненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, по-вторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і пере-вірку знань з питань охорони праці.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охоро-ни праці, який зберігається службою охорони праці або пра-цівником, що відповідає за проведення вступного інструк-тажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

ЯКЩО НА ПІДПРИ-ЄМСТВІ НЕМОЖЛИ-ВО СТВОРИТИ КОМІСІЮ З ПЕРЕВІР-КИ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ПРОВОДИТЬСЯ КОМІСІЄЮ СПОРІД-НЕНОГО ПІДПРИЄМ-СТВА АБО ТЕРИТОРІ-АЛЬНОГО УПРАВЛІН-НЯ СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКО-НАВЧОЇ ВЛАДИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



15

Журнал реєстрації вступного інструктажу є документом по-стійного зберігання.

На багатьох підприємствах проведення вступного інст-руктажу, крім Журналу реєстрації вступного інструктажу та наказу про прийняття працівника на роботу, фіксують ще в «контрольному листі».

Така форма як «контрольний лист проходження навчан-ня та інструктажів з питань охорони праці» не передбаче-на жодним нормативним актом з охорони праці, а тому її відсутність не є порушенням нормативних актів з охорони праці.

Згідно з наказом Міністра оборони України контрольні листи ведуться тільки на військовослужбовців.

Первинний інструктаж проводиться з працівником до початку роботи безпосередньо на робочому місці.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з кожним працівником або групою працівни-ків, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструк-таж проводиться в терміни, визначені нормативно-право-вими актами з охорони праці не рідше:

• на роботах з підвищеною небезпекою — 1 раз на 3 мі-сяці;

• для решти робіт — 1 раз на 6 місяців.Позаплановий інструктаж проводиться з працівника-

ми на робочому місці або в кабінеті охорони праці:• у разі набуття чинності нових або переглянутих норма-

тивно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, заміні або модерні-зації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сиро-вини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

• при порушенні працівниками вимог нормативно-пра-вових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

• при перерві в роботі виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпе-кою, а для решти робіт — понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:• при ліквідації аварії або стихійного лиха;• при проведенні робіт, на які відповідно до законодав-

ства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпоря-дження.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інст-руктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник

Журнал реєстра-ції вступного інструктажу є документом постійного зберігання

ВАЖЛИВО!



16

структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструк-тажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опи-тування або за допомогою технічних засобів, а також пере-віркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів особа, яка проводила інструктаж, вносить запис до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Отже, підсумуємо сказане:4.1. Інструктаж з охорони праці для працівників, залу-

чених до виконання разових робіт на підприємстві, прово-дить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

4.2. Відповідальність за організацію та проведення нав-чання з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення покладена на працівників служби кадрів або ін-ших працівників (спеціалістів), яким роботодавець доручив (наказом) організацію цієї роботи як в основному офісі, так і в філіях чи структурних підрозділах.

Говорити про відповідальність служби охорони праці за якість навчання не зовсім коректно, оскільки якість навчання з охорони праці — поняття відносне. Викладач подає мате-ріал для групи працівників, але кожен слухач засвоює його по-різному, а тому оцінити в цілому якість такого навчання неможливо.

4.3. Навчання та перевірку знань з питань охорони пра-ці (попередню та періодичну) Типове положення передбачає для всіх працівників, а тому і бухгалтери, і юристи, і еконо-місти, й інші працівники повинні проходити попереднє та пе-ріодичне навчання з питань охорони праці.

При певних умовах, передбачених чинним законодавст-вом про охорону праці (коли працівники не беруть участі у виробничих процесах, не контактують з обладнанням, при-строями, інструментами), наказом керівника (під свою від-повідальність) вони можуть бути звільнені від проходження повторних (тільки повторних) інструктажів з охорони праці. Слід зазначити, що це право керівника, а не обов’язок.

4.4. Журнал реєстрації вступного інструктажу є докумен-том постійного зберігання на підприємстві. Але у випадках ліквідації підприємства цей документ зберігається у право-наступника (якщо він був призначений), а якщо підприєм-ство ліквідовано без правонаступника — журнал здається на зберігання в архів.

У випадках ліквідації підприємства журнал реєстра-ції вступного інструктажу зберігається у правонаступ-ника, а якщо підприємство ліквідовано без правонаступни-ка — здається на зберігання в архів

ВАЖЛИВО!



17

4.5. На роботу оформлюється електрогазозварник, який має диплом ПТУ за відповідною спеціальністю. Дозвіл на зварювальні, газополум’яні ро-боти є. Робоче місце атестовано. Як працівник має бути атестований для виконання певного виду зварювальних робіт та отримання відповідного посвідчення? Які загалом посвідчення необхідно мати перед оформлен-ням на роботу (охорона праці, пожежна та електробезпека)?

Євгеній, м. Суми

Микола ФЕДОРЕНКО,головний дер-жавний інспектор Головного управління Держпраці України у Київ -ській обл.

Вимоги чинного законодавства щодо проведення навчання та перевірки знань електрогазозварника:1) Посвідчення про перевірку знань з питань охоро-

ни праці за формою Додатка 2 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охо-рони праці (НПАОП 0.00-4.12-05);

2) Посвідчення про перевірку знань (присвоєння відпо-відної групи з електробезпеки — як мінімум ІІ кваліфікаційної групи з електробезпеки) за формою Додатка 2 до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98). Електрозварник, який бере участь у виробни-чих процесах на об’єктах електроенергетики, повинен мати посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці та технічної експлуатації за формою Додатка 3 до Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної екс-плуатації об’єктів електроенергетики (ГНД 34.12.102-2004) на підставі п. 16 Додатка 1 до ГНД 34.12.102-2004;

3) Посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) на підставі вимог: «особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожеж-ною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостій-ного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (по-жежно-технічний мінімум)» (п. 15 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внут-рішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417; ч. 5 ст. 40 Кодексу цивільного захисту України). На жаль, сьогодні не існує чинного переліку робіт, пов’язаних з підвищеною по-жежною небезпекою (у зв’язку з втратою чинності Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та пере-вірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (НАПБ Б.02.005-2003), де зварювальні роботи відносяться до робіт з підвищеною пожежною небезпекою);



18

4) у разі виконання зварювальних робіт під час виготов-лення, монтажу та ремонту об’єктів, що підлягають реєст-рації в органах Держгірпромнагляду (Держпраці) зварник повинен мати Посвідчення зварника за формою Додатка 4 до Правил атестації зварників (НПАОП 0.00-1.16-96; періо-дичність атестації зварника — 1 раз на 2 роки).

4.6. Пунктом 5.2 Типового положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держкомітету Украї-ни з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15, визначено, що керівники підприємств, організацій, установ чисельністю понад 1000 пра-цівників, керівники та фахівці служб охорони праці, члени комісій з пере-вірки знань з питань охорони праці цих підприємств проходять навчання у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду.

Рішенням Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2015 р. № 3 визнано цей пункт таким, що не відповідає законодавству України, та запропоновано Державній службі України з питань праці внести зміни в Ти-пове положення в частині проходження зазначеними в цьому пункті поса-довими особами навчання з питань охорони праці тільки в одному навчаль-ному закладі. На теперішній час зміни в Типове положення не внесені.

Прошу надати роз’яснення, чи є чинним та обов’язковим для виконання п. 5.2 Типового положення для підприємств чисельністю працівників по-над 1000 чол.

Геннадій Петрович, м. Кривий Ріг

Арбітром у вирішенні питань, пов’язаних з неодно-значностями нормативних документів, є п. 7 ст. 4 За-кону України «Про основні засади державного нагля-

ду (контролю) у сфері господарської діяльності», де вказано, що «у разі якщо норма закону чи іншого норма тивно-право-вого акта, виданого відповідно до закону, припускає неод-нозначне тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарю-вання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб’єкта господарювання».

Микола ФЕДОРЕНКО,головний дер-жавний інспектор Головного управління Держпраці України у Київ -ській обл.

НА ЗАМІТКУЯкщо норма закону чи іншого норма тивно-право вого акта припускає неоднознач-не тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання, рішення приймається на користь суб’єкта господарювання.



19

ПЕРЕВІРКИ ПІДПРИЄМСТВ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ5.

5.1. Які установи/органи мають право в 2016 році перевіряти питання, пов’язані з охороною праці на підприємстві, та на яких сайтах/ресурсах/установах можна подивитись графіки перевірок та перелік питань, які бу-дуть перевірятись, щоб підготуватись до таких перевірок?

Наше підприємство з середнім ступенем ризику від господарської діяль-ності та чисельністю працівників 800 чол. пройшло перевірку (мабуть, планову, бо в повідомленні про перевірку її вид не зазначено) з охорони праці від Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації. На черзі, думаємо, що буде планова перевірка з Головного управління Держ-праці у Київській області, оскільки у нас середній ступінь ризику від гос-подарської діяльності, тобто планова перевірка Держпраці може бути не рідше ніж один раз на три роки.

Людмила, м. Київ

Періодичність здійснення планових перевірок суб’єк-тів господарювання та їх виробничих об’єктів визна-чається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюєть ся

ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного на-гляду (контролю), затверджених постановою Кабінету Міні-стрів України від 28 квітня 2009 р. № 413 (далі — Постанова № 413), відповідно до п. 7 яких планова перевірка суб’єкта господарювання із середнім ступенем ризику, яка передба-чає всебічну перевірку його виробничих об’єктів, проводить-ся не частіше ніж один раз на два роки, а планова перевірка виробничого об’єкта (територія, виробничий цех, споруда, дільниця тощо), який належить суб’єкту госпо дарювання, проводиться із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на 12 місяців.


НА ЗАМІТКУПланова перевірка суб’єкта господарювання із середнім ступенем ризику про-водиться не частіше ніж один раз на два роки.


20

Це роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і меха-

нізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених пере-падів на висоті 1,3 м і більше (розділ 2.1 Правил охорони пра-ці під час виконання робіт на висоті, НПАОП 0.00-1.15-07).

До робіт на висоті може залучатись особа, яка пройшла медичний огляд щодо придатності до виконання робіт на висоті та спеціальне навчання з безпечних прийомів праці (п. 1.3 Правил охорони праці під час виконання робіт на ви-соті, НПАОП 0.00-1.15-07). Відповідно до п. 1 таблиці До-датка 5 до Порядку проведення медичних оглядів працівни-ків певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21 травня 2007 р. № 246, роботи на висоті входять до Пе-реліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.

Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, меха-нізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, передбачає видачу документа дозвільного харак-теру на проведення робіт на висоті: відповідно до Додатка 6 (п. 7) «ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що ви-конуються на висоті понад 1,3 метра», входять до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на під-ставі Декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони пра-ці та промислової безпеки.

Таким чином, залучення санітарки до робіт (миття вікон) на висоті потребує відповідної підготовки (спеціального на-вчання, медичного огляду та отримання документа дозвіль-ного характеру), що для умов лікарні є проблематичним. Для вирішення питання по суті існує два шляхи: забезпечення

6. РОБОТИ НА ВИСОТІ

6.1. З якого рівня слід рахувати 1,3 м при роботі на висоті (санітарка миє в лікарні вікно, стоячи на драбинці або на підвіконні)?

Тетяна Василівна, м. Одеса





21

працівника для миття вікон ручним інструментом з подовже-ною рукояткою або використання інвентарних засобів підмо-щування (з перильним огородженням), для використання яких достатньо відповідного інструктажу з питань охорони праці.

7. НОРМАТИВНІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

6.2. На нашем предприятии начинают применяться пластмассовые лест-ницы и стремянки. Где можно найти нормативные документы, опреде-ляющие порядок эксплуатации таких лестниц, сроки их проверки, испы-таний и т. д.?

Дмитрий, г. Черкассы


Анатолій СТОВБУН,член редакційної колегії журналу «Охорона праці і пожежна безпека», кандидат медичних наук, доцент

На жаль, поки що жодних нормативних документів, які визначають норми експлуатації пластикових драбин і драбинок, в Україні не прийнято. Поки що

можна прирівнювати пластикові драбини до дерев’яних і в їх експлуатації користуватися всіма нормами, чинними для дерев’я них драбин.

7.1. Які нормативні акти визначають порядок безоплатної видачі персо-налу молока?

Олег, м. Дніпро

Порядок видачі молока працівникам за роботу в шкід-ливих умовах визначається чинною в Україні по-становою Держком праці СРСР і Президії ВЦРПС від

16 грудня 1987 р. № 731/п-13 «Порядок безоплатної видачі молока або інших харчових продуктів робітникам і службов-цям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці».

Слід також керуватися Переліком хімічних речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекоменду-ється вживати молоко, затвердженим наказом МОЗ СРСР від 4 листопада1987 р. № 4430-87.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 12 ве-ресня 1991 р. № 1545, ці документи тимчасово є чинними на території України.


22

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про архітектурну ді-яльність» нове будівництво, реконструкція, реставра-ція, капітальний ремонт відносяться до будівництва об’єк тів архітектури.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єк-тів здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експ-луатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 750) (далі — Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I–III категорії складності, та об’єктів, будівни-цтво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітек-турно-будівельного контролю поданої замовником Декларації про готовність об’єкта до експлуатації (далі — Декларація).

7.2. Який нормативно-правовий акт регламентує обов’язкову присутність керівника структурного підрозділу чи уповноваженої ним особи на вироб-ництві при позмінній роботі підприємства (у вечірню та нічну зміну)?

Ольга, м. Суми

8.1. В дошкольном учреждении завершен капремонт бассейна с полной заменой технического оборудования. Как правильно принять в эксплуа-тацию бассейн и получить допуск на его эксплуатацию?

Галина Ивановна, Харьковская обл.

Вимоги щодо кількості осіб, які повинні залучатись для змінної роботи, Кодекс законів про працю Украї-ни не визначає. Ці вимоги насамперед визначають-

ся умовами проведення змінних робіт. Якщо роботи відно-сяться до робіт з підвищеною небезпекою (особливо тих, що виконуються за нарядом-допуском) або тих, де роботи пов’язані з матеріальною відповідальністю (приймання ван-тажів, товару тощо), до складу працівників зміни повинен входити відповідальний інженерно-технічний працівник.

8. ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛІВ НА ЕКСПЛУАТАЦІЮ





23

Прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готов-ності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами дер-жавного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про регулюван-ня містобудівної діяльності» віднесення об’єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва відповідно до буді-вельних норм та державних стандартів на підставі класу на-слідків (відповідальності) такого об’єкта будівництва. Для цього слід застосовувати ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визна-чення класу наслідків (відповідальності) та категорії склад-ності об’єктів будівництва».

В проектно-кошторисній документації на капітальний ре-монт басейну повинно бути визначено категорію складності об’єкта будівництва.

Згідно з п. 9 Порядку на об’єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією роботи згідно з бу-дівельними нормами, державними стандартами і правила-ми роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання згідно з технологічним регламентом, передбаченим проек-том будівництва, створено безпечні умови для роботи ви-робничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та про-мислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, еколо-гічних і санітарних норм.

Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстра-ції Декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об’єк-тів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована Декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в екс-плуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресур-сів — води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформ-лення права власності на нього.

Підключення об’єкта, прийнятого в експлуатацію, до ін-женерних мереж здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» протягом деся-ти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструк-тури або здійснюють їх експлуатацію.

Крім цього, за необхідності слід отримати дозвіл від ор-ганів Держпраці відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.


24

9. ОХОРОНА ПРАЦІ В МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ

Чи є додаткові вимоги з охорони праці для приватних медичних закладів, які надають консультаційні послуги, чи для них діють загальні вимоги? Чи необхідно проводити навчання з охорони праці лікарям, які будуть там працювати, чи тільки інструктажі з ОП і ПБ (оскільки вони не виконують роботи з підвищеною небезпекою)?

Тетяна, м. Київ

Суб’єкт господарювання самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність пра-цівників і штатний розпис, при цьому функції, права

та обов’язки структурних підрозділів підприємства визнача-ються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства (ст. 64 Господарського кодексу України (далі — ГКУ).

Власник підприємства або уповноважений ним орган зо-бов’язаний забезпечити для всіх працівників підприємства належні та безпечні умови праці. Питання соціального роз-витку на підприємстві вирішуються відповідно до законо-давства, установчих документів та колективного договору підприємства. Усі суб’єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов’язані вести первинний (оперативний) облік результа-тів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію (стаття 19 ГКУ).

На приватні медичні клініки, як суб’єкти господарювання, поширюються вимоги Закону України «Про охорону праці», у тому числі стосовно служби охорони праці, інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

Відповідальність за організацію та здійснення інструкта-жів, навчання та перевірку знань з питань охорони праці по-кладається на роботодавця (п. 3.19 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохо-ронпраці від 26 січня 2005 р. № 15, НПАОП 0.00-4.12-05).

Проведення інструктажів з радіаційної безпеки у лікар-няних закладах регламентують Гігієнічні вимоги до влашту-вання та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення





25

рентгенологічних процедур, затверджених наказом МОЗ України від 4 червня 2007 р. № 294 (ДСанПіН 6.6.3-150-2007). «Робітники, робота яких пов’язана з авіаційним, автомо-більним, морським, річковим, залізничним транспортом, виконанням підривних робіт, зберіганням і застосуванням вибухових матеріалів та отруйних речовин, обслуговуван-ням підйомно-транспортного устаткування, котельних уста-новок, апаратів і посудин, що працюють під тиском, або зайняті на інших роботах, для яких чинними правилами та інструкціями встановлено особливі вимоги виконання, … повинні мати відповідний документ, що засвідчує заверше-ну та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з охорони праці» (Розділ «За-гальні положення», п. 8 Довідника кваліфікаційних характе-ристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівни-ків, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної по-літики України від 29 грудня 2004 р. № 336). Відповідальні посадові особи підприємств проходять раз у 3 роки навчан-ня та перевірку з питань охорони праці і повинні на своїх під-приємствах створювати комісії, навчати, перевіряти знання своїх підлеглих.

Оскільки лікар, як правило, відноситься до посадових осіб, то його діяльність визначається посадовою інструкці-єю, де повинні визначатися й питання охорони праці. Якщо діяльність лікаря не пов’язана з організацією робіт підвище-ної небезпеки, то спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці йому не потрібні.

реклама


26

ТИПИЧНЫЕ НАРУШЕНИЯ ПРАВИЛ ЭКСПЛУАТАЦИИ

К числу типичных нарушений норм эксплуатации газо-вых баллонов относятся:

• отсутствие проектно-технической документации на газоснабжение;

• отсутствие сертификата соответствия на газовое обо-рудование;

• несанкционированное подключение газовых приборов;• нарушение норм использования и хранения баллонов;• использование баллонов, не прошедших лаборатор-

ное освидетельствование.

Кроме того, в ходе проверок оказывается, что пользо-ватели баллонов (почти все, за редчайшим исключением) не проходят обучение и проверку знаний Правил безопас-ности систем газоснабжения Украины. На многих предпри-ятиях не назначены ответственные за техническое состоя-ние и безопасную эксплуатацию оборудования, не заклю-чены договоры с газонаполнительной станцией на поставку баллонов с пропан-бутаном.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Безопасная эксплуатация газобалонного оборудования в заведениях общественного питания*

Татьяна СКРИПНИЧЕНКО,главный государственный инспектор отдела надзора в АПК и социально-культурной сфере Главного управления Гоструда Украины в Одесской области

* Доклад на региональном семинаре Национального тура-марафона «БЕЗПЕКА ПРАЦІ — 2016» 15 апреля 2016 г. в Одессе

Тема нарушений норм использования баллонов со сжиженным газом время от времени обсуждается на уровне самых различных инстанций — от аппаратных совещаний в органах госконтроля соответствующих ведомств до мэрий, ра-йонных и областных администраций. Рассмотрим, как же все-таки обезопасить использование оборудования во избежание разрушительных последствий



27

При проверках предприятий органами государственно-го надзора также были обнаружены следующие нарушения правил эксплуатации газовых баллонов:

• отсутствуют разрешения на выполнение работ повы-шенной опасности и на эксплуатацию оборудования повы-шенной опасности;

• не разработаны проекты систем газоснабжения;• не назначены приказом и не прошли обучение лица,

ответственные за организацию безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением;

• работники, эксплуатирующие газовое оборудование, не прошли соответствующее обучение и проверку знаний;

• отсутствуют договора с газонаполнительной станцией на поставку баллонов с пропан-бутаном;

• в процессе эксплуатации не проводится периодиче-ское освидетельствование баллонов, работающих под дав-лением;

• камеры низкого давления редукторов баллонов не осна-щены манометрами и пружинными предохранительными кла-панами.

ВЗРЫВЫ БАЛЛОНОВ: ФАКТОРЫ, ПРИЧИНЫ, ПОСЛЕДСТВИЯ

Как показывает практика, далеко не все работники, экс-плуатирующие газобаллонное оборудование, понимают, что газ обладает такой же разрушительной силой, как тротил. Вот несколько примеров.

1. В Харькове 16 декабря 2012 г. в 9-этажном доме взор-вался газовый баллон, принесенный с мороза главой семьи. Погибли его жена, две дочери и 11-месячный ребенок.

2. Во время пожара 3 января 2015 г. в кафе «Нью Хата» (Харьков), где для обогрева использовался баллон со сжи-женным газом, пострадало трое посетителей.

3. Во время взрыва в кафе «У фонтана» ВАТ «Мидо» (Одесская область, г. Измаил) 11 января 2015 г. пострадало

В этом году органами государственного надзора усилен контроль за использо-ванием газовых баллонов в заведениях общественного питания и торговли. При этом особое внимание уделяется передвижным торговым точкам в местах мас-сового скопления людей


Пожежна безпека

28

девять человек (пять работников и четыре посетителя кафе). Взрыв произошел из-за утечки газа из баллона.

4. В одном из городов авария обошлась без челове-ческих жертв по чистой случайности. Рабочие, пришедшие с мороза для установки натяжных потолков, принесли с со-бой газовый баллон и оставили его в прихожей. Через неко-торое время раздался взрыв, выбило окна и двери. От пере-пада температур в баллоне со сжиженным газом произошел переход газа из жидкого состояния в газообразное. Давле-ние в баллоне резко возросло, что привело к взрыву.

Факторы взрыва пропан-бутанаВзрыв баллона пропан-бутана происходит при сопри-

косновении газа с огнем либо при превышении показателей пожаровзрывоопасности.

Взрыв пропан-бутана сопровождается высокотемпера-турным выбросом газов (пламени), при этом разлетаются осколки и детали разорвавшихся баллонов, выделяется теп ловое излучение.

При взрыве пропан-бутана, помимо основных факторов пожара (открытый огонь, повышенная температура окру-жающей среды, токсичные продукты горения и т. д.), как правило, проявляются вторичные факторы:

• волна сжатия, образующаяся при взрыве баллона и влекущая за собой разрушение зданий или отдельных их частей;

• разрушение (или повреждение) наружного и внутренне-го водопроводов, пожарной техники, стационарных средств тушения, технологического оборудования;

• возникновение новых очагов пожаров и взрывов.При взрыве баллона пропан-бутана в очаге пожара воз-

можно образование «огненного шара» диаметром 10 м.

Когда баллон «травит»Сжиженный газ пропан-бутан, а также продукт его непол-

ного сгорания — окись углерода — токсичны, могут вызывать удушье или сильное отравление со смертельным исходом.

ПРОПАН (С3Н

8) —

ГОРЮЧИЙ ГАЗ, ТЕМПЕРАТУРА ВСПЫШКИ 96 °С, ТЕМПЕРАТУРА САМОВОСПЛАМЕ-НЕНИЯ 470 °С, КОНЦЕНТРАЦИОН-НЫЕ ПРЕДЕЛЫ РАСПРОСТРА НЕ-НИЯ ПЛАМЕНИ 2,3–9,4 % (ОБ.)

ТЕРМИНОЛОГИЯ

Наличие газа в помещении (в воздухе) в количестве от 1,8 до 9,5 % является взрыво-опасной концентрацией, способной при открытом огне или искре стать причиной взрыва большой разрушительной силы



29

При легких и средних отравлениях угарным газом появляют-ся головная боль (главным образом в висках), головокруже-ние, тошнота, рвота, резкая слабость в руках и ногах, серд-цебиение, а при тяжелых — затемненное сознание, нередко возбужденное состояние с беспорядочными движениями или потеря сознания.

Почему они взрываютсяЕжегодно фиксируется около 300 происшествий, свя-

занных с газовыми емкостями. Основной причиной взрывов является неправильное хранение или эксплуатация балло-нов. В результате утечки газ постепенно заполняет поме-щение, а малейшая искра может вызвать взрыв и пожар.

В случае если емкость с газом приносят с морозного воздуха в помещение и ставят поблизости от источника теп-ла, то по причине резкой смены температуры происходит расширение газа, и внутреннее давление разрывает сосуд. Разрыв происходит, кроме того, вследствие коррозии и мик-ротрещин, образующихся внутри, и снаружи не заметных. Конденсат в емкости с газом, как и любая влага, приводит к ржавчине, и в какой-то момент давление прорывается на-ружу. К тому же в металлических емкостях нельзя визуально контролировать уровень газа, и если их неправильно запра-вить, «под завязку», при перепаде температур газу некуда будет расширяться, и он разорвет сосуд.

Если в зимнее время использовать газ с соотношением 1:1, то бутан, который на холоде не работает, в помещении нагревается и разрывает сосуд.

Когда газ заканчивается, после него остается конденсат, который нужно сливать на специальных станциях. Но иногда его сливают самостоятельно, что приводит к опасным по-следствиям.

БУТАН (С4H

10) —

ГОРЮЧИЙ ГАЗ, ТЕМПЕРАТУРА ВСПЫШКИ 69 °С, ТЕМПЕРАТУРА САМОВОСПЛАМЕ-НЕНИЯ 405 °С, КОНЦЕНТРАЦИОН-НЫЕ ПРЕДЕЛЫ РАСПРОСТРАНЕ-НИЯ ПЛАМЕНИ 1,8–9,1 % (ОБ.)

ТЕРМИНОЛОГИЯ

Почувствовав в помещении запах газа, немедленно:• перекройте его подачу к плите. При этом не зажигайте спичек, не включайте свет

и электроприборы (лучше всего обесточить помещение, отключив электропитание на распределительном щитке), чтобы искра не смогла воспламенить накопившийся газ и вызвать взрыв;

• вызовите аварийную газовую службу (телефон «104»);• основательно проветрите помещение, а не только загазованную комнату, открыв

все окна и двери;• покиньте помещение и не заходите в него до исчезновения запаха газа.

При появлении у окружающих признаков отравления газом вынесите их на свежий воз-дух и положите так, чтобы голова находилась выше ног. До приезда аварийной службы не вносите открытого огня, не включайте и не выключайте электроприборы.



30

По статистике, большинство взрывов происходит в хо-лодное время года из-за большого перепада температур в процессе заправки баллонов и их эксплуатации. Однако сам по себе перепад к взрыву привести не может, так как данные изделия имеют диапазон рабочих температур от –40 до +50 °С. Главной причиной аварий являются наруше-ния требований законодательства Украины по вопросам охраны труда при эксплуатации баллонов.

ТРЕБОВАНИЯ К ХРАНЕНИЮ И ЭКСПЛУАТАЦИИ ГАЗОВЫХ БАЛЛОНОВ

1. Каждый сосуд должен быть снабжен манометром пря-мого действия.

2. Каждый сосуд должен быть снабжен предохранитель-ными устройствами от повышения давления выше допусти-мого значения.

3. Сосуды должны устанавливаться на открытых площад-ках в местах, исключающих скопление людей, или в отдельно стоящих зданиях.

4. Установка сосудов должна исключать возможность их опрокидывания.

5. Руководство предприятия (организации) обязано обе-спечить содержание сосудов в исправном состоянии и без-опасные условия их работы.

Для этого должны быть:1) назначены приказами из числа инженерно-техничес-

ких работников, прошедших в установленном порядке про-верку знаний, ответственный за исправное состояние и без-опасное действие сосудов; ответственный по надзору за техническим состоянием и эксплуатацией сосудов;

2) назначен в необходимом количестве обслуживающий персонал, обученный и имеющий удостоверения на право обслуживания сосудов, а также установлен такой порядок, чтобы персонал, на который возложены обязанности по об-служиванию сосудов, вел тщательное наблюдение за пору-ченным ему оборудованием путем его осмотра, проверки предохранительных и блокировочных устройств и поддер-жания сосудов в исправном состоянии;

3) обеспечено проведение технических освидетельство-ваний сосудов в установленные сроки;

4) обеспечен порядок и периодичность проверки знаний руководящими и инженерно-техническими работниками Правил, норм и инструкций по технике безопасности;

Главной причиной аварий являют-ся нарушения требований законодатель-ства Украины по вопросам охраны труда при эксплуата-ции баллонов

ВАЖНО!



31

5) организована периодическая проверка знаний персо-налом инструкций по режиму работы и безопасному обслу-живанию сосудов;

6) обеспечены инженерно-технические работники Пра-вилами и руководящими указаниями по безопасной эксплуа-тации сосудов, а персонал — инструкциями.

6. Ответственность за исправное состояние и безопас-ное действие сосудов предприятия (цеха, участка) должна быть возложена приказом на инженерно-технического ра-ботника, которому подчинен персонал, обслуживающий сосуды.

7. К обслуживанию сосудов могут быть допущены лица не моложе 18 лет, прошедшие медицинское освидетель-ствование, обученные по соответствующей программе, ат-тестованные и имеющие удостоверение на право обслужи-вания сосудов.

8. Обучение и аттестация персонала, обслуживающего сосуды, должны проводиться в профессионально-техни-ческих училищах и учебно-курсовых комбинатах. Индиви-дуальная подготовка персонала не допускается.

Лицам, сдавшим экзамены, должны быть выданы удо-стоверения.

9. На предприятии должна быть разработана и утверж-дена главным инженером инструкция по режиму работы и безопасному обслуживанию сосудов. Инструкция должна находиться на рабочих местах и выдаваться под расписку обслуживающему персоналу.

10. Газовые баллоны должны проходить периодическое освидетельствование.

11. Баллоны с газами должны храниться в специально спроектированных для этого открытых и закрытых складах.

Результаты освидетельствования изготовленных баллонов заносятся ОТК завода-изготовителя в ведомость, в которой должны быть отражены следующие данные:

1) номер баллона;2) дата (месяц и год) изготовления (испытания) баллона и следующего освидетель-

ствования;3) масса баллона, кг;4) вместимость баллона, л;5) рабочее давление, МПа (кгс/см2);6) пробное давление, МПа (кгс/см2).



32

12. Баллоны с газом, устанавливаемые в помещениях, должны находиться на расстоянии не менее 1 м от радиа-торов отопления и других отопительных приборов и печей и не менее 5 м от источников тепла с открытым огнем.

13. При эксплуатации баллонов находящийся в них газ запрещается срабатывать полностью. Остаточное давление газа в баллоне должно быть не менее 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).

14. Выпуск газов из баллонов в емкости с меньшим ра-бочим давлением должен производиться через редуктор, предназначенный для данного газа и окрашенный в соот-ветствующий цвет.

Камера низкого давления редуктора должна иметь ма-нометр и пружинный предохранительный клапан, отрегу-лированный на соответствующее разрешенное давление в емкости, в которую перепускается газ.

Складское хранение в одном поме-щении баллонов с кислородом и горючими газами запре-щается

ПОЖАРОУСТОЙЧИВАЯ АЛЬТЕРНАТИВА

В европейских странах уже давно отказались от металлических га-зовых емкостей. Альтернативой железного баллона служит композитно-полимерный сосуд.

При пожаре композитно-полимерный сосуд ведет себя очень инте-ресно: с увеличением температуры стенки колбы становятся газопро-ницаемыми, что позволяет газу выходить очень медленно, и такой сосуд становится похож на светящийся шар. Температуры обычного пожара, как правило, недостаточно, чтобы расплавить стекловолокно баллона, а горловина для вентиля удерживается стальным фланцем, поджимае-мым изнутри давлением. Поэтому данные изделия статистику происше-ствий не увеличивают.

ВАЖНО!

ВАРТО ЗНАТИНе можна перевіряти балон на витікання газу за допомогою сірників чи запаль-ничок. Якщо змочити балон губкою з мильною водою — в місці витоку будуть утворюватися бульбашки.



33

БЕЗПЕКОЮ ТРЕБА НАВЧИТИСЯ УПРАВЛЯТИ

Впровадження системи аналізу та управління ризиками є основою регулювання безпеки населення та територій у країнах з розвиненою економікою. Відомо, що США та краї-ни Європейського Союзу, формуючи політику і стратегію у сфері техногенної безпеки, спираються на національні кон-цепції прийнятного ризику. При цьому під управлінням ризиком розуміють процес прийняття рішень та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення мінімального ризику надзвичайних ситуацій, тобто зниження ризику до такого рів-ня, який тільки є досяжним з точки зору економічних і соці-альних факторів.

Деякі кроки у цьому напрямі зроблено й в Україні. Зокре-ма, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 37-р від 22 січня 2014 р. схвалено Концепцію управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природ-ного характеру (далі — Концепція).

Впровадження ризик-орієнтованого підходу у сфері державного нагляду*

Петро КРОПОТОВ,головний спеціаліст Департаменту державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту ДСНС України

* Доповідь на семінарі 22 квітня 2016 року «Нові напрями здійснення державного нагляду в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту» в рамках Київських днів охорони праці

Досвід ліквідації надзвичайних ситуацій (далі — НС) свідчить про те, що, попри удосконалення технічних та організаційних заходів ліквідації НС, зусилля дер-жави в цьому напрямі стають дедалі менш ефективними. Економіка країни не в змозі збільшувати фінансування робіт з ліквідації наслідків НС та ком-пенсувати втрати від них. У зв’язку з цим виникла необхідність зміни акценту політики у бік ви рішення задач із запобігання НС



34

ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ

Управління ризиками НС має здійснюватися на основі єдності таких принципів:• прийнятності, який полягає у визначенні та досягненні в державі соціально, еко-

номічно та технічно обґрунтованих нормативних значень ризиків для населення, довкілля та об’єктів економіки;

Реалізація Концепції дозволить:• запровадити нові дієві форми аналізу, оцінки, експер-

тизи та контролю безпеки потенційно небезпечних об’єктів на всіх етапах їх життєвого циклу;

• запровадити нормування рівнів ризиків та застосу-вання відповідних норм під час удосконалення механізмів державного регулювання у сфері техногенної та природної безпеки;

• створити сприятливі умови для запровадження систе-ми аналізу та управління ризиками як основи регулювання безпеки населення й територій України;

• прискорити формування єдиного підходу з управління безпекою в усіх сферах і галузях виробництва;

• забезпечити прозорість, відкритість і ефективність ді-яльності органів державної влади у сфері управління ризи-ками.

Процес управління техногенною та природною безпекою повинен включати такі етапи:

• ідентифікацію факторів ризику НС;• оцінку ризику НС;• управління ризиком НС.

Спостерігати, щоб передбачатиУправління ризиками НС передбачає організацію по-

стійного спостереження за рівнем небезпеки техногенних об’єктів і природних процесів та впливу на їх параметри для зниження рівня їх небезпечності.

Регулярний моніторинг ризиків дає можливість відсте-жувати зміни рівня безпеки небезпечних об’єктів та отри-мувати реальні оцінки їх залишкового ресурсу, що в умовах обмежених фінансових ресурсів та значної зношеності основних виробничих фондів у державі дозволяє оптимізу-вати витрати на ремонтні роботи й оновити устаткування на всіх рівнях: об’єктовому, галузевому, регіональному та загальнодержавному.

УПРАВЛІННЯРИЗИКОМ — ПРО-ЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА ЗДІЙС-НЕННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІНІМАЛЬНОГО РИЗИКУ НАДЗВИ-ЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ТОБТО ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ДО ТАКОГО РІВНЯ, ЯКИЙ ТІЛЬКИ Є ДОСЯЖНИМ З ТОЧКИ ЗОРУ ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ

ТЕРМІНОЛОГІЯ



35

• превентивності, який передбачає максимально можливе й своєчасне виявлення небезпечних значень показників стану чи небезпечного процесу, які створюють за-грозу виникнення НС, та вжиття конкретних заходів з нейтралізації такої загрози або мінімізації її наслідків;

• мінімізації, згідно з яким ризик необхідно зменшувати до рівня досягнення розум-ного компромісу між безпекою та розміром витрат на її забезпечення;

• повноти, відповідно до якого ризики для життєдіяльності людини чи функціонуван-ня будь-якого об’єкта є інтегральною величиною, яка повинна визначатися з ура-хуванням усіх загроз виникнення НС, а також дії «людського фактора»;

• адресності, який полягає в тому, що ризиком повинен управляти той суб’єкт, на території якого цей ризик існує;

• вибору доцільного значення, відповідно до якого суб’єкт управління ризиком за-безпечує в межах від мінімального до гранично допустимого таке значення ризику, яке він вважає доцільним, виходячи з наявних у нього економічних, технічних і ма-теріальних ресурсів та існуючих соціальних і політичних умов; суб’єкт управління ризиком, вибираючи доцільне значення ризику, гарантує певний рівень безпеки для населення та сплату страхових виплат у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• обов’язковості інформування, який полягає в тому, що кожний суб’єкт управлін-ня ризиком зобов’язаний регулярно надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування існуючі значення;

• свободи інформації, відповідно до якого необхідно враховувати громадську думку під час вирішення питань будівництва та експлуатації наявних потенційно небезпеч-них об’єктів.

МІНІМАЛЬНИЙ ТА ГРАНИЧНО ПРИПУСТИМИЙ

Концепцію передбачено, що нормативна база ризиків НС спирається на два основних нормативних рівні ризиків: мінімальний і гранично припустимий.

При визначенні рівнів прийнятного ризику в Україні ви-користовуватимуться значення ризиків, прийняті в еконо-мічно розвинених країнах:

• мінімальний ризик — менший або рівний 1·10-8;• гранично припустимий ризик — менший, ніж 1·10-5.Ризик, значення якого нижче або дорівнює мінімальному,

вважається абсолютно прийнятним.Ризик, значення якого більше гранично припустимого,

вважається абсолютно неприйнятним.

ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Для впровадження положень Концепції ДСНС України в березні 2015 року розробила План заходів щодо реалізації Концепції управління ризиками виникнення надзвичайних



36

ситуацій техногенного та природного характеру на 2015–2020 роки, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 419-р від 25 березня 2015 р. (далі — План). Він включає в себе заходи, які необхідно здійснити у сфері управління безпекою на законодавчому, норматив-ному, методичному, науковому та освітянському рівнях. До Плану включено 13 основних завдань, реалізацію яких перед-бачається здійснити протягом 2015–2020 років, серед яких:

• визначення допустимих рівнів ризику, діапазонів висо-кого, середнього та низького ризиків у галузях виробництва та алгоритми їх бажаних змін (зближення) для досягнення рівнів, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я;

• запровадження в Україні міжнародних стандартів з управ-ління ризиками;

• розробка нормативно-правових актів, нормативів, мето-дик визначення ризиків в галузях промисловості та за видами надзвичайних ситуацій;

• розробка комплексу економічних механізмів держав-ного регулювання у сфері управління ризиками, у тому числі таких, що передбачатимуть впровадження системи обо в’яз-кового страхування від ризиків.

СТРАХУВАННЯ — ЦЕ ЗАХИСТ

Запровадження системи обов’язкового страхування є одним з пріоритетних напрямів реформування органів дер-жавного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки. Результати запровадження мають забезпечити:

• страхування ризиків на випадок виникнення НС;• страхування цивільної відповідальності суб’єктів гос-

подарювання за шкоду, якої може бути заподіяно надзви-чайними ситуаціями на об’єктах, що входять до сфери їх управління;

• встановлення відповідальності за незабезпечення суб’-єк том господарювання проведення аудиту з пожежної та тех-ногенної безпеки;

• визначення порядку відшкодування завданих збитків.

ІНШІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

До основних механізмів державного регулювання у сфе-рі управління ризиками НС слід також віднести державну стандартизацію, сертифікацію, державну експертизу, дер-



37

жавний нагляд і контроль, ліцензування, економічне регулю-вання, декларування безпеки небезпечних об’єктів тощо.

Особливості і ступінь впливу державного регулювання на конкретні об’єкти управління мають визначатися ступе-нем їх реального ризику. Особлива увага у сфері регулюван-ня техногенної та природної безпеки має приділятися такому напряму, як мінімізація ризиків на стадіях життєвого циклу небезпечних об’єктів (проектування, розміщення, будів-ництво, монтаж, введення в експлуатацію, функціонування, ліквідація).

Розвиток механізмів державного регулювання має здійс-нюватися в контексті підвищення рівня їх превентивності та забезпечення управління техногенною і природною без-пекою на основі критеріїв ризику.

Ядром державної системи управління техногенною та природною безпекою і відповідно управління ризиками НС мають стати економічні механізми. Їх призначення — ство-рити економічний фундамент функціонування цієї системи на всіх рівнях управління безпекою, починаючи від об’єкто-вого й закінчуючи загальнодержавним. В Україні необхідно удосконалити наявні та запровадити всі інші економічні ре-гулятори, які знайшли застосування у світовій практиці:

• податки;• штрафи за застосування шкідливих і небезпечних тех-

нологій;• санкції (відшкодування збитків, компенсація);• виплати зі спеціальних фондів;• економічні пільги тощо.

ОЦІНКА ТА МОНІТОРИНГ

Головними завданнями органів державного нагляду (конт-ролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки має стати оцінка нинішнього стану безпеки (ризику) та оцінка небез-пеки (ступеня ризику) інцидентів, що сталися на об’єкті під-вищеної небезпеки.

Ризик-орієнтований підхід в управлінні безпекою базу-ється на моніторингу підприємства.

Комплекс економічних механізмів регулювання має забезпечити оптимальний баланс економічних витрат і рівня техногенної та природної безпеки в умовах обмежених ресурсів держави.



38

Внутрішній моніторинг проводиться з метою перевірки дотримання вимог встановлених норм ризику для персоналу, населення та довкілля. Він передбачає:

• перевірку процесу ідентифікації ризиків;• контроль виконання плану реагування на ризики;• оцінку ефективності заходів для зниження ризиків;• оцінку величини залишкового ризику та його прий-

нятності.

Зовнішній моніторинг має проводитися виключно за ін-дикаторами, важливими для безпеки регіону розташування об’єкта підвищеної небезпеки, безпеки персоналу, населен-ня та довкілля, а саме:

• чи планується управління ризиками;• чи є кількісна оцінка ризиків;• чи задовольняються при цьому умови прийнятного

ризику;• чи реалізуються заплановані заходи зменшення ризику.

Внутрішній моніторинг підприємства здійснюється його спеціалізованим підрозділом або компанією — оцінювачем ризиків на замовлення підприємства, зовнішній — органом ДСНС України.

Компанія — оцінювач ризиків отримує відповідну ліцензію та працює за методикою, погодженою з ДСНС України.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮВАТИМЕ

Управління безпекою на основі ризик-орієнтованого під-ходу можна представити таким чином (Рис. 1).

Компанія-оцінювач визначає ризики підприємства та інформує про них:

• керівництво підприємства;• орган ДСНС України;• орган місцевої влади;• страхову компанію.Слід підкреслити, що працівники компанії-оцінювача не-

стимуть кримінальну відповідальність за коректність визна-чення ризиків.

Компанія-оцінювач надає керівництву підприємства план управління ризиками. Його головними складо-вими є:

• характеристики об’єкта (небезпечні чинники);• система раннього запобігання НС;

Крок 1

Крок 2



39

• індикатори та граничні величини;• оцінка ризиків;• НС, які відбулися у минулому;• програма заходів з управління ризиками;• організаційна структура, необхідна для управління ри-

зиками.

Три із семи елементів, наведених вище, є основою плану управління ризиками, а саме:

• показники ризиків, порогові значення для класифікації та системи раннього запобігання ризиків;

• заходи з управління ризиками;• організаційна структура, необхідна для управління ри-

зиками.

Страхові компанії Місцеві державні органи влади

Компанії — оцінювачі ризиків

Державні органи ліцензування

експертів (ДСНС)

Державні наглядові органи (ДСНС)

Нацкомфінпослуг (ліцензування страхових

компаній)

Підприємства — розробники документів

(моделей, програм, методик)

Об'єкт

Рис.1. Структурна модель управління техногенною та пожежною безпекою на основі ризик-орієнтованого підходу



40

Страхування ризиків. Розмір страхових премій за-лежить від рівня ризиків, визначених компанією-оціню-вачем:

• невелика страхова премія відповідає низькому рівню ризику;

• велика страхова премія — допустимому рівню ризику;• дуже велика страхова премія плюс зобов’язання щодо

зниження рівня ризику до допустимого відповідають висо-кому рівню ризику.

Неприйнятний рівень ризику передбачає в разі виникнен-ня НС кримінальну відповідальність керівництва та можливість заборони діяльності підприємства.

ДСНС України або її територіальний підрозділ за необ-хідності перевіряє виконання підприємством заходів із зни-ження рівня ризику, запропонованих компанією-оцінювачем, і надає прогнози щодо зниження рівня ризику.

Запропонована структурна модель управління безпекою дозволить звести до мінімуму здійснення різноманітних пе-ревірок підприємства з боку наглядових органів. Частота пе-ревірок має залежати від рівня реального ризику, який існує на підприємстві.

ДСНС України очікує позитивної реакції бізнес-спільноти на дії з наближення процедур державного нагляду за пожеж-ною та техногенною безпекою до рівня світових стандартів через впровадження ризик — орієнтованого підходу управ-ління безпекою.

Крок 3

Крок 4

реклама



41

Пропозиції учасників заходів Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ — 2016» з реформування системи охорони праці в Україні*

* Ці пропозиції зібрано командою Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2016» під час проведення заходів Нацтуру та після опрацювання надіслано на розгляд Президентові України Петру Порошенку та голові Держпраці України Роману Чернезі.

1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

1.1. Питання реформування системи охорони праці в Україні винести на роз-гляд Ради національної безпеки та оборони України як такі, що впливають на рівень національної безпеки.

1.2. Відновити в Україні вертикаль управління охороною праці за галузевим принципом, створити в усіх центральних органах виконавчої влади структурні підрозділи з охорони праці.

1.3. Розробити та затвердити Кабінетом Міністрів України положення про служби охорони праці місцевих органів виконавчої влади відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону праці». Держрпраці України вжити дієвих заходів щодо їх створення на рівні областей та районів.

1.4. Внести зміни до ст. 35 Закону України «Про охорону праці» в частині створення служб охорони праці в органах місцевого самоврядування, зокрема в громадах, розробити відповідне положення (рекомендації) щодо діяльності цих служб.

1.5. Заборонити в Україні приймати працівників на роботу за договором під-ряду, крім виконання окремих разових робіт, перелік яких необхідно конкретно визначити.

1.6. Законодавчо заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки за до-говорами підряду, оскільки їх застосування практично повністю позбавляє пра-цівників трудових прав і є підґрунтям для викривлення державної статистики з виробничого травматизму.

1.7. Запровадити кримінальну відповідальність роботодавців за допуск до роботи працівників без належного оформлення та за безпідставне позбавлення працівників трудових прав (застосування договорів підряду).



42

1.8. Запровадити кримінальну відповідальність роботодавця за неподання інформації про настання нещасного випадку на виробництві.

1.9. Оскільки роз’яснення Мінсоцполітики України від 16 травня 2011 р. № 151/06/187-11 та від 20 квітня 2012 р. № 64/06/187-12 про те, що при укла-данні цивільно-правового договору підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, суперечать п. 4.29 ДБН А.3.2-2-2009 «Охо-рона праці і промислова безпека у будівництві», в якому зазначено: «Особи, які перебувають на території будівельного майданчика, у виробничих приміщеннях, на робочих місцях і ділянках робіт, зобов’язані виконувати правила внутрішньо-го трудового розпорядку даної організації», зазначені листи відкликати.

Натомість роз’яснити роботодавцям інформаційним листом і через засоби масової інформації, що укладення цивільно-правових договорів на виконання тих чи інших будівельних робіт з приватними особами є нікчемними правочина-ми з огляду на те, що відповідно до них підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а також на те, що будівельні роботи від-носяться до робіт підвищеної небезпеки, до виконання яких, відповідно до п. 4.13 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», можна залучати лише тих підрядників, які мають на це відповідний дозвіл. Такі дозволи, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, можуть видаватися лише суб’єктам господарської діяльності.

1.10. Ініціювати внесення змін до ч. 3 ст. 837 Цивільного кодексу України, виклавши її в такій редакції: «Замовнику забороняється укладати договори під-ряду на виконання робіт підвищеної небезпеки з приватними особами, а також з суб’єктами господарської діяльності, які не отримали у відповідному наглядо-вому органі спеціального дозволу».

1.11. Поставити питання перед урядом про необхідність реформування сис-теми статистичної звітності в сфері охорони праці, особливо в обліку нещасних випадків.

1.12. У державній статистичній звітності передбачити додатково звітність з фінансових питань охорони праці.

1.13. Заборонити будь-яку діяльність органів державного нагляду на платній основі. Всі державні послуги з охорони праці повинні бути безкоштовними для підприємств.

1.14. Створити державний реєстр актів спеціального розслідування нещас-них випадків за формою Н-5 (без розкриття персональних даних потерпілих), зробивши його загальнодоступним.

1.15. Запропонувати Міністерству освіти і науки України розширити перелік вишів, у яких готують фахівців з охорони праці (внести відповідні зміни в пере-ліки професій, які ними готуються); не допускати зниження кількості навчальних годин учбового курсу з охорони праці; курс з охорони праці викладати у всіх ви-щих навчальних закладах — зокрема для студентів спеціальностей гуманітарно-го спрямування.

1.16. Запровадити в державі та на підприємствах систему розслідування та обліку всіх нещасних випадків, зокрема тих, які не призвели до втрати праце-здатності (мікротравми), але потребували втручання медичних працівників.



43

2. НОРМОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

2.1. Розробити, прийняти та запровадити в дію Державну програму з охорони праці.

2.2. Передбачити фінансування заходів програми з державного бюджету та фонду соціального страхування України.

2.3. Розробити та видати науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці», як це було зроблено в 1996 р.

2.4. Вивести зі сфери дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» питання охорони праці, відповідно до ратифікованих конвенцій МОП.

2.5. Просити Кабінет Міністрів ініціювати перед Верховною Радою внесення до ст. 32 Закону України «Про охорону праці» доповнення такого змісту: «З метою розроблення та здійснення заходів щодо створення цілісної системи збере-ження життя та здоров’я людей як на виробництві, так і в побуті, координації в цих питаннях діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади при Кабінеті Міністрів на громадських засадах утворюється Національна рада з пи-тань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України».

2.6. Доповнити ст. 15 Закону «Про охорону праці» такими словами: «При ска-суванні припису спеціаліста з охорони праці підприємства роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповідний територіальний орган Держпраці України».

2.7. Всі нормативні акти з охорони праці зробити загальнодоступними в ме-режі інтернет на спеціальному сайті на безоплатній основі.

2.8. Заборонити необґрунтоване скасування нормативно-правових актів з питань охорони праці.

2.9. Провести антикорупційну експертизу чинного Порядку проведення роз-слідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

2.10. Розробити, затвердити та ввести в дію Положення (а не Порядок!) про розслідування та облік нещасних випадків відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» та з урахуванням досвіду країни Євросоюзу.

Цим Положенням необхідно затвердити перелік обставин, при яких нещас-ний випадок повинен кваліфікуватись як пов’язаний з виробництвом. Цей пере-лік повинен бути вичерпним і не давати можливості комісіям самостійно на свій розсуд трактувати це питання.

Положення має передбачати розслідування всіх нещасних випадків, які ста-лися на підприємствах, незалежно від надання роботодавцем повідомлення та наявності оформлених трудових відносин з потерпілим.

Проект цього нормативного акта розмістити на сайті Держпраці, в профіль-них журналах для громадського обговорення.

2.11. Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів проект Дер-жавної програми поетапного виведення з експлуатації морально та фізично застарілого обладнання і насамперед підвищеної небезпеки (котлів, вантажо-підіймальних механізмів, посудин, які працюють під тиском, трубопроводів, що експлуатуються в агресивному середовищі, тощо).



44

2.12. Запропонувати ДСНС України доопрацювати проект Концепції управ-ління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру з метою забезпечення захисту підприємств від свавілля компаній-оцінювачів і страхових компаній.

2.13. Внести зміни до положень про діяльність наглядових органів в частині здійснення спільних заходів при проведені обстеження підприємств за участі представників профспілок, Фонду соціального страхування, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських об’єднань, діяль-ність яких пов’язана з питаннями охорони праці.

2.14. Прискорити розроблення та затвердження положення про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

2.15. Регулярно інформувати на сайті Держпраці України про підготовку но-вих нормативних документів і розміщувати проекти цих документів для їх публіч-ного обговорення.

2.16. Скасувати практику внесення змін і доповнень до нормативних актів про охорону праці.

2.17. Забезпечити зворотний зв’язок для обговорення проектів нових нормативно-правових документів з охорони праці.

2.18. Національному науково-дослідному інституту охорони праці на своєму сайті розміщати для вільного доступу затверджені примірні інструкції з охорони праці та інформаційно-аналітичні матеріали про стан охорони праці.

3. ДІЯЛЬНІСТЬ НАГЛЯДОВИХ ОРГАНІВ

3.1. Вирішити питання про створення служби Державного нагляду за охоро-ною праці як самостійного органу виконавчої влади, а не як структурного підроз-ділу міністерства, наділивши його відповідними правами, як це вирішується в правових державах світу.

3.2. Включити до назви центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику в сфері охорони праці, слова «з питань охорони праці».

3.3. Розширити повноваження органів державного нагляду та надати їм мож-ливість здійснювати повноцінний нагляд та контроль за охороною праці зі скасу-ванням всіх мораторіїв і заборон.

3.4. Повідомити Кабінет Міністрів про те, що запровадження мораторію на перевірки стану охорони праці на підприємствах суперечить Конвенціям МОП № 81 від 1947 р. і № 129 від 1969 р., яких Україна відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про охорону праці» повинна дотримуватися.

3.5. Відповідно до Конвенції МОП № 81 від 1947 р., законодавчо забезпечити в Україні можливість безперешкодного обстеження підприємств без попередніх повідомлень.

3.6. Збільшити інтервали між перевірками підприємств органами держав-ного нагляду за умови виконання ними вимог нормативних актів з охорони праці та відсутності нещасних випадків на виробництві.

3.7. Збільшити термін дії дозволу на виконання робіт з підвищеної небез-пеки за умови відсутності нещасних випадків на підприємстві та підтвердження дотримання всіх вимог з охорони праці державним інспектором.



45

3.8. Заборонити експертно-технічним центрам продовжувати термін екс-плуатації машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки в разі пере-вищення його нормативного терміну експлуатації більш як у 1,5 разу.

3.9. Замість отримання підприємством дозволів на виконання робіт підви-щеної небезпеки від органів Держпраці України запровадити порядок подання Декларацій про відповідність матеріально-технічної бази підприємства вимогам безпеки праці при виконанні робіт підвищеної небезпеки.

3.10. Через наявність високого корупційного ризику замінити надання дер-жавними інспекторами дозволів на експлуатацію обладнання, машин і механізмів на подання власником повідомлення про початок експлуатації.

3.11. Звільнити органи державного нагляду за охороною праці від внесення судового збору для розгляду в суді подання про призупинення роботи підпри-ємства через порушення норм охорони праці.

3.12. Судові розгляди з цих питань проводити позачергово.3.13. Посилити відповідальність (зокрема збільшити розмір штрафу) робо-

тодавців за необґрунтоване недопущення представників органів державного нагляду на підприємство для проведення перевірки стану охорони праці.

3.14. Запропонувати Кабінету Міністрів як суб’єкту законодавчої ініціативи внести на розгляд Верховної Ради пропозицію про введення кримінальної від-повідальності за створення штучних перешкод у виконанні своїх функцій дер-жавними інспекторами.

3.15. Забезпечити підтримку працівниками Національної поліції роботи інспек-торів Держпраці при їх недопуску на підприємства для проведення обстеження.

3.16. Посилити відповідальність (зокрема кримінальну та матеріальну) комі-сій (включаючи й комісії підприємств) за неякісне та упереджене розслідування нещасних випадків та їх неправильну кваліфікацію.

3.17. Радикально збільшити розмір штрафів на посадових осіб і працівників підприємств за порушення норм охорони праці — відповідно до наслідків, до яких вони можуть призвести в кожному конкретному випадку.

3.18. Законодавчо запровадити систему накладання штрафних санкцій на підприємства за порушення вимог охорони праці.

3.19. Відмовитись від участі представників структурних підрозділів Фонду соцстрахування від нещасних випадків і профзахворювань України в розсліду-ваннях нещасних випадків на виробництві.

3.20. Надати право органам державного нагляду самостійно планувати пере-вірки підприємств без обмежень згори.

3.21. З метою запобігання корупції та в зв’язку з високим ризиком, якому може піддаватися інспектор під час виконання своїх функцій, підвищити рівень зарплати державних інспекторів — до рівня зарплати працівників правоохоронних органів.

3.22. Запровадити порядок позбавлення преміальних виплат державним інспекторам у разі нещасного випадку на піднаглядному підприємстві, у разі як-що він під час проведення перевірки не вжив належних заходів щодо усунення порушення, що стало причиною отримання травм потерпілим.

3.23. Держпраці регулярно висвітлювати на своїх сайтах обставини та при-чини нещасних випадків, що відбуваються на підконтрольних підприємствах, зазначаючи при цьому посади відповідальних за трагедії посадовців та вжиті щодо них заходи адміністративного впливу.



46

3.24. Матеріали неякісного розслідування та кваліфікації нещасних випадків публікувати в спеціалізованих періодичних виданнях з наведенням повних назв підприємств.

3.25. Запровадити ефективну систему консультативної допомоги підпри-ємствам з боку органів Держпраці України.

4. ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

4.1. Збільшити обсяг фінансування охорони праці на підприємстві до 1 % його фонду зарплати.

4.2. Оголосити цю статтю бюджету підприємства захищеною.4.3. Передбачити зниження податків підприємства на суму коштів, вкладених

у поліпшення стану охорони праці.4.4. Перераховувати суми штрафів керівників і посадових осіб підприємства

до фондів охорони праці підприємств, а не до держбюджету.4.5. Підвищити рівень зарплати спеціалістам підприємств з охорони праці.

Керівник служби охорони праці повинен отримувати зарплату на рівні 75 % зар-плати директора підприємства або на рівні зарплати заступника керівника під-приємства.

4.6. Збільшити термін дії дозволу на виконання робіт з підвищеної небез-пеки в 1,5–2 рази.

4.7. Запровадити порядок припинення виплати зарплати керівнику підпри-ємства в разі нещасного випадку на підприємстві.

4.8. Передбачити повну фінансову відповідальність підприємств за настання нещасних випадків при наявності вини підприємства або допуску до роботи пра-цівників без належного оформлення виробничих стосунків; всі виплати потерпілим або родинам загиблих проводити за рахунок коштів підприємства.

4.9. При настанні нещасного випадку на виробництві внаслідок порушення потерпілим вимог безпеки зобов’язати посадову особу, яка проводила потерпі-лому інструктаж на робочому місці, пройти позачергову перевірку знань з охо-рони праці.

4.10. Зимовий спецодяг вилучити з переліку основних засобів підприємства та повернути до категорії «малоцінне обладнання» або «витратні матеріали».

5. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

5.1. На законодавчому рівні забезпечити проходження навчання (підвищення кваліфікації) з охорони праці всіх посадових осіб з відривом від виробництва.

5.2. Забезпечити відсторонення від посад (недопуск до роботи) керівників підприємств, організацій та установ усіх рівнів і форм власності, які не пройшли навчання з охорони праці в установлений законодавством термін.

5.3. Удосконалити систему навчання з питань охорони праці під час отри-мання професії (кваліфікації).

5.4. З метою привернення уваги суспільства до проблем охорони праці, доручити Держпраці України організацію щорічного фотоконкурсу під назвою



47

«За крок до біди», вміщуючи на сайтах управлінь, шпальтах друкованих засобів масової інформації фото із зафіксованими порушеннями вимог безпеки на ви-робництві та в місцях загального користування.

5.5. Замовити Міністерству освіти та науки, Національному науково-дослідному інституту Держпраці підготовку серії навчальних фільмів з охорони праці для до-рослих і дітей та забезпечити їх безкоштовне розповсюдження, зокрема через мережу інтернет, Фонд соціального страхування, профспілки, центральні та міс-цеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ ПРАЦІВНИКІВ

6.1. Дати чітке роз’яснення щодо того, які саме працівники при роботі з комп’ютером повинні проходити медичні огляди, враховуючи, що більшість робочих місць оснащені комп’ютерною технікою.

6.2. Визначити чіткий перелік посад і професій, працівники яких звільняються від проходження медичних оглядів.

Упорядкував Сергій Пономарьов

реклама



48

З пропозиціями щодо програми заходів Національного туру-марафону «БЕЗПЕКА ПРАЦІ – 2017» просимо звертатися:вул. Є. Сверстюка,11, корпус А, а/с 185, Київ, 02260, Україна

Тел.: (044) 507-22-26

Контактна особа: Людмила Циганок

-

« – 2017»

(15 березня – 15 квітня)

.

.1

2

Організатори: професійний журнал «Охорона праці і пожежна безпека» та видавничий дім «МЕДІА-ПРО»

Терміни проведення: 15 березня – 21 квітня 2017 р.

(20–21 квітня)

E-mail: [email protected]


ре

клам

а


oppb dodatok 07-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/oppb_dodatok_07... · 50...

Documents