Борис Патон – національне

надбання України

До 100-ліття від дня народження

Суми 2018

Вступ

У листопаді 2018 року свій віковий ювілей відзначає Б. Є. Патон – видатний український вчений зі світовим ім’ям. Борис Євгенович є знаковою постаттю у вітчизняній науці. Він – перший відзначений званням Герой України, громадський діяч, видатний вчений у галузі зварювання, металургії та технології матеріалів, матеріалознавства, талановитий організатор наукових досліджень i впровадження їх результатів у практику, академік Національної академії наук України, професор, заслужений діяч науки і техніки, ліквідатор аварії на ЧАЕС. Науковій діяльності Б. Є. Патона, враховуючи її тривалість та багатогранність, не знайдеться аналогів за всю історію вітчизняної і світової науки.

Світовий авторитет Борису Євгеновичу принесли різностороння та надзвичайно плідна наукова й інженерна діяльність, прагнення спрямувати фундаментальні наукові дослідження на вирішення проблем суспільства. З його ім’ям пов’язано багато найважливіших наукових досягнень, надій на гідне майбутнє української науки у ХХI столітті.

Б. Патон розробив основи теорії автоматів для дугового зварювання. Пiд його керівництвом створене i широко впроваджене у виробництво дугове напівавтоматичне, електрошлакове, мiкроплазмове зварювання, започатковані зварювальні процеси у космосi. Вiн зробив величезний вклад у розвиток контактного, електроннопроменевого та iнших сучасних способiв зварювання, спецiальної електрометалургiї (лиття, електрошлаковий, електроннопроменевий i плазмоводуговий переплав), у створення технологій виробництва труб великого діаметра i будівництво трубопроводів.

З 1962 року він – беззмінний президент Національної академії наук України. А ще він 65 років очолює відомий у всьому світі Інститут електрозварювання імені його батька – Євгена Оскаровича Патона.

Борис Євгенович – академiк НАН України, дійсний член ряду академiй iнших країн. Герой України, двiчi Герой Соцiалiстичної працi, лауреат Державних премiй України та СРСР, Ленiнської премiї. Удостоєний Золотої медалi iменi М. В. Ломоносова, багатьох орденiв, численних найпрестижнiших нагород зарубiжних держав. Він є автором 1,2 тис. публікацій, зокрема 20 монографій та понад 400 винаходів.

Разом зі своїм батьком – Євгеном Оскаровичем Патоном – він створив всесвітньо відому патонівську наукову школу. Батько є основоположником зварювальних технологій. Син гідно продовжив та розвинув наукові дослідження, розпочаті батьком, і досяг нових вершин в науці. Вплив батька на Б. Є. Патона був величезним, за своїми людськими та діловими якостями вони дуже схожі. Недарма українські астрономи, відкривши черговий астероїд, присвоїли йому подвійний номер 27–27 і назву «Патони».

Символічно, що народився Борис Євгенович у той самий рік і той самий день, коли було засновано Українську академію наук, – 27 листопада 1918 року. І ось уже більше ніж півстоліття (56 років!) він очолює академію, ставши не просто лідером, а її символом, оберегом.

Тож 27 листопада цього року вся українська наукова громадськість відзначатиме подвійний ювілей – століття провідного наукового центру, головного осередку інтелектуального потенціалу країни – Національної академії наук та її президента – Бориса Євгеновича Патона!

1

Унікальна родина

Без діяльності славетного роду Патонів не можна взагалі уявити історію вітчизняної та світової науки. Ця родина відіграла визначну роль в історії, науці й культурі України та інших країн, подарувала вчених, які зробили десятки наукових відкриттів.

Борис Євгенович належить до знаменитої когорти Патонів. Він народився в родині професора Київського політехнічного інституту (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), видатного вченого та інженера, засновника і керівника Інституту електрозварювання АН УРСР (нині Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України), академіка Всеукраїнської академії наук Євгена Оскаровича Патона.

Патони з’явилися в Росії як корабельні майстри, запрошені Петром І чи то з Голландії, чи то з Англії. Нащадки їх ставали здебільшого військовослужбовцями, проте були і винятки – один з них був архітектором у Петербурзі, інший – географом-мандрівником.

Петро Іванович Патон – прадід Бориса Євгеновича – народився в Петербурзі в 1796 р. У 14 років почав військову службу, а вже в 16 річному віці брав участь у військових операціях проти французьких військ, в звільненні Данціга та Віттенберга, в битві за Париж.

Протягом 1814–1822 рр. П. І. Патон ніс службу під Динабургом, а в наступні шість років – у військових поселеннях Херсонської та Катеринославської губерній. З жовтня 1829 року П. І. Патон брав участь у російсько-турецькій війні 1828–1829 рр., зокрема в наступі на Стамбул, був присутній при укладанні Адріанопольського договору.

Потім служив в Ізмаїлі, а в 1840 р. у званні генерал-майора керував штурмом фортець на чорноморському узбережжі Кавказу. У 1848 р. П. І. Патона, на чолі сформованої ним в Орлі дивізії, направили на охорону західних кордонів у Галіції. За час військової служби Петра Івановича нагороджено багатьма орденами і медалями, після виходу у відставку був сенатором. Помер він у Петербурзі в 1871 році.

Оскар Петрович Патон, син П. І. Патона і дід Бориса Євгеновича, народився в 1822 році у Вознесенську Херсонської губернії. У 14-річному віці Оскара було зараховано до Головного інженерного училища Петербурга, по закінченні якого в 1849  році він почав службу в гальванічній команді, де займався розробкою дистанційного управління вибухом підводних мін, удосконаленням телеграфного зв’язку. Під час Кримської війни 1853–1856 рр. Оскара Петровича відряджено до складу Петергофського загону, який забезпечував оборону берегів Балтійського моря. Для цього було використано найновіші розробки електротехніків, і керовані вибухи справляли разюче враження. У 1856 році капітана О. П. Патона звільнено для використання у цивільних справах і присвоєно звання надвірного радника.

Невдовзі його призначили керуючим Новомаїнським відділенням Самарської удільної контори. У 1865 році він на службі в Міністерстві закордонних справ, консул в Ніцці (Франція), згодом його переведено до Бреслау. Після відставки у 1900 році О. П. Патон оселився в м. Нова Ушиця Подільської губернії, де помер 1909 року.

Євген Оскарович Патон, батько Б. Є. Патона, народився 4 березня 1870 року в Ніцці. У 1888 році він закінчив реальну гімназію в Німеччині, в 1894 році – інженерне

2

відділення Саксонської королівської академії і почав працювати в одній з найбільших будівельних фірм Німеччини. У 1895–1896 роках Євген Оскарович здає іспити й виконує всі курсові й дипломні роботи в Петербурзькому інституті інженерів шляхів, отримує диплом російського інженера, починає викладацьку діяльність в інституті й працює також у технічному відділі казенних залізниць, де проектує мости й металеві перекриття.

Євген Оскарович і Наталія Вікторівна Патони. 1916 р.

З 1899 року Є. О. Патон – в Московському інженерному училищі, успішно поєднує педагогічну, наукову та інженерну діяльність, 1901  року захищає дисертацію й призначається професором. У 1904 році Є. О. Патона запрошено до Київського політехнічного інституту, де в 1905 році він очолив кафедру мостів та був обраний деканом інженерно-будівельного факультету, тут він перебудував навчальний процес, створив лабораторію і кабінет мостів.

До 1929 року Є. О. Патон написав десяток підручників, надрукував багато наукових праць, вирішив низку наукових проблем проектування і будівництва мостів, зокрема спроектував і брав участь у будівництві понад 30 мостів. Ряд його учнів стали відомими вченими та інженерами, керівниками промисловості. Є. О. Патон по праву вважається засновником школи мостобудування в Україні.

У 1929 році Євгена Оскаровича Патона обрано академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН), і з цього часу починається новий плідний період його діяльності – робота в галузі зварювання металів. Інтуїція вченого і досвід інженера підказали йому, що подальший розвиток мостобудування та інших галузей виробництва металевих конструкцій на основі клепки неможливий.

Альтернативним способом нероз’ємного з’єднання металевих деталей було зварювання, однак впроваджувалося воно без ґрунтовної наукової й технологічної розробки, що призводило подекуди до руйнувань відповідальних зварних конструкцій. Є. О. Патон почав розробляти теоретичні основи зварювання й зайнявся впровадженням його в промисловість.

Він перший в світі комплексно підійшов до цієї проблеми, створив єдину організаційну структуру, до складу якої ввійшли науково-дослідні та експериментально-виробничі підрозділи, конструкторське бюро, майстерні. Обсяг робіт розширявся і 2 лютого 1933 року Президія ВУАН прийняла постанову про створення Інституту електрозварювання (ІЕЗ), 2 січня 1934 року прийнято відповідне урядове рішення.

Таким чином, в Україні був створений перший у світі спеціалізований центр по проведенню наукових та інженерних робіт в галузі зварювального виробництва. До серпня 1953 р. Є. О. Патон був директором Інституту електрозварювання. З його

3

ініціативи, а він приділяв значну увагу підготовці кадрів, в 1935 році у Київському політехнічному інституті організовано кафедру зварювання, якою він керував до 1939 року.

Під безпосереднім керівництвом Є. О. Патона в Інституті електрозварювання широко розгорнулися як теоретичні, так і експериментальні дослідження з проблем матеріалознавства та забезпечення міцності зварних з’єднань. Це дозволило досить швидко створити наукову базу для проектування зварних металоконструкцій, дослідження металургійних процесів. Також в інституті створювались устаткування, матеріали і технологія швидкісного автоматичного зварювання, що суттєво підвищило якість зварних конструкцій і продуктивність праці зварників.

Ця технологія з початку 1941 року впроваджувалась на 20 провідних заводах країни, а Євгена Оскаровича призначили членом Ради по машинобудуванню при Раднаркомі СРСР. У 1940 році вийшла перша в світі монографія Є. О. Патона з проблем автоматичного зварювання «Скоростная автоматическая сварка под слоем флюса».

В роки Другої світової війни за пропозицією Є. О. Патона Інститут електрозварювання евакуюється в Нижній Тагіл і розміщується на території Уральського вагонобудівного заводу – потужного підприємства, де після перебазування туди Харківського заводу ім. Комінтерну розгортається виробництво танків Т-34. Тут під керівництвом Є. О. Патона до початку 1942 року вперше в світі розроблено спосіб автоматичного зварювання броні, устаткування для серійного виробництва корпусів танків, авіабомб, реактивних снарядів, інших видів озброєння та боєприпасів.

У липні 1944 р. Інститут електрозварювання повертається до Києва і Є. О. Патон відразу починає займатися проблемами відновлення й розвитку народного господарства країни, переходом від ручних методів зварювання до індустріальних механізованих способів виробництва труб, магістральних трубопроводів, вагонів, суден, резервуарів, доменних комплексів тощо, в першу чергу на заводах Придніпров’я та Донбасу.

Є. О. Патон із синами Володимиром і Борисом. 1949 р.

Його наполеглива праця перетворює автоматичне зварювання на потужне знаряддя технічного прогресу. Одночасно розгортаються серйозні фундаментальні дослідження, що стали теоретичною основою науки про зварювання, підґрунтям для революціонізуючих зрушень у багатьох галузях виробництва, започатковується журнал «Автоматическая сварка». Під його безпосереднім керівництвом вперше створюється технологія електрошлакового зварювання.

Займаючись проблемами нероз’ємного з’єднання металів, Є. О. Патон продовжував працювати в галузі мостобудування, зокрема створює проекти і технологію будівництва

4

суцільнозварних мостів, у тому числі найбільшого на той час в Європі автодорожнього мосту через Дніпро у Києві, що став до ладу в 1953 році.

Важливою складовою частиною цілеспрямованих фундаментальних досліджень процесів зварювання стало вдосконалювання основ проектування нової зварювальної техніки, систем керування зварювальними процесами, устаткування для виробництва металевих конструкцій та вирішення інших конструкторських проблем, якими займався старший син Євгена Оскаровича – відомий конструктор Володимир Євгенович Патон (1917–1987).

У 1935 році Є. О. Патона обирають членом Президії, згодом – головою Відділення технічних наук, а в 1945 році – віце-президентом Академії наук УРСР. Є. О. Патон – Герой Соціалістичної Праці (1943), лауреат Державної премії І ступеня (1941), заслужений діяч науки УРСР (1940). Його нагороджено багатьма орденами і медалями. Помер Євген Оскарович у Києві 12 серпня 1953 року. Його ім’я присвоєно Інституту електрозварювання НАН України та мосту в Києві через Дніпро.

Борис Євгенович – видатний продовжувач династії Патонів

Б. Є. Патон з дочкою Євгенією. 1972 р.

Борис Євгенович Патон народився 27 листопада 1918 р. в Києві. У 1941 році закінчив Київський політехнічний інститут. У 1941–1942 рр. він – інженер на заводі «Красное Сормово» в Горькому (нині – Нижній Новгород, Росія).

З другої половини 1942 р. його діяльність пов’язана з академічним Інститутом електрозварювання, що був евакуйований із Києва в м. Нижній Тагіл.

Відтоді Б. Патон працює разом з батьком: це були роки його становлення як науковця та дослідника, а згодом – як керівника великого наукового колективу. Вчений виявився одним із найталановитіших учнів і достойних послідовників Євгена Оскаровича. Адже в 25 років Борис Патон був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, у 27 захистив кандидатську дисертацію, в 32 роки одержав Державну (Сталінську) премію, а в 33 став доктором наук і членом-кореспондентом Академії наук СРСР.

До 2018 року Борис Євгенович встановив три світові рекорди – він найстарший (одночасно за віком і за терміном перебування на посаді) Президент державної Академії наук в світі. Крім того, він єдиний очільник державної Академії наук, який є її ровесником (день заснування Академії і день народження Б. Є. Патона збігаються – 27 листопада 1918 року).

5

У 1942 р. в інституті вперше у світі було відкрито явище саморегулювання плавлення електрода при електродуговому зварюванні під флюсом. Вивчення цього явища Б. Патоном дало змогу створити простий і надійний зварювальний автомат і використати найпростіші джерела живлення змінного струму.

Застосування зварювальних автоматів дало можливість значно збільшити виробництво танків. Промислове виробництво танка Т-34, який було визнано найкращим середнім танком Другої світової війни, значною мірою зумовило перемогу над нацизмом. Завдяки надійній зварній броні було врятовано життя десятків тисяч танкістів.

Самовіддано й напружено працюючи на оборонних заводах, колектив інституту продовжував наукові дослідження. Борис Євгенович здійснив низку важливих досліджень статичних властивостей автоматів для зварювання під флюсом.

Борис Євгенович, після повернення Інституту в м. Київ, у 1945 році захистив дисертацію на тему «Аналіз роботи зварних головок та способів їх живлення при зварюванні під флюсом» – на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, а в 1952 році – вже докторську дисертацію на тему «Дослідження умов стійкості горіння зварювальної дуги та її регулювання».

Всесвітньо відомий академічний Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона, виріс у могутній науково-технічний комплекс, у структуру якого входять науково-дослідний інститут, конструкторсько-технологічні й експериментальні підрозділи, три дослідних заводи, а також інноваційні організації, науково-інженерний і атестаційний центри.

Під керівництвом Б. Є. Патона і за його безпосередньою участю в Інституті проведено глибокі дослідження й отримані значні результати в розробці прогресивних технологій невід’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів в різних умовах. До них відносяться зварювання і наплавка під флюсом, зварювання в захисних газах суцільним і порошковим дротом, електрошлакове зварювання, газотермічне напилення, променеві технології й інші процеси.

Його творчий шлях – від зварювання танків до зварювання живих тканин, а нині він і його колеги активно освоюють технологію зварювання людських кісток.

Вже на початку своєї інженерної та наукової діяльності Борис Євгенович плідно поєднував глибокі дослідження з впровадженням їх результатів у технології і відповідне обладнання. Нерозривність прикладних і фундаментальних досліджень характерна для всієї його подальшої наукової та науково-організаційної діяльності.

Його кандидатська і докторська дисертації присвячені дослідженню процесів у зварювальних ланцюгах, нагріванню й плавленню металів, на основі яких він розробив системи регулювання зварювальних дугових процесів, спростив конструкцію зварювальних автоматів. Вивчаючи динаміку процесів плавлення електродів, Б. Є. Патон встановив умови, за яких можливе напівавтоматичне дугове зварювання.

Саме ці відкриття сприяли створенню шлангових напівавтоматів для зварювання під флюсом і створенню вперше в світі дугового зварювання в захисному середовищі активних газів.

Роботи, виконані в інституті в перші післявоєнні роки, дозволили прискорити відновлення зруйнованої промисловості країни: було знайдено нові технології виробництва труб і будівництва трубопроводів, суднобудування, виробництва і ремонту залізничного транспорту тощо. Вперше в світі вирішено проблему автоматичного зварювання під флюсом вертикальних швів, що значно прискорило будівництво домен, мостів та інших конструкцій.

Ще більше розширило можливості зварювання, зокрема спеціальних сталей, створення порошкових дротів і розробка техніки зварювання в усіх просторових положеннях.

Видатним досягненням інституту стало створення нового виду технології – електрошлакового зварювання. Застосування цієї технології з’єднання металів

6

необмеженої товщини вже з 50-х років уможливило виготовлення потужних енергетичних установок, ковальсько-пресового устаткування, обладнання хімічної, атомної та інших галузей промисловості. За електрошлакове зварювання інститут одержав Гран-прі на Всесвітній виставці в Брюсселі (1958 р.).

З 1953 року і до сьогодні Б. Є. Патон очолює Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона. Широкий науковий кругозір, здатність охоплювати весь комплекс проблем, розроблюваних інститутом, визначати тенденції і перспективи розвитку, постійний контакт із співробітниками дозволили Борисові Євгеновичу налаштувати колектив інституту на розв’язування великих, практично значимих завдань.

Технології аргонодугового, електронно-променевого, контактного, плазмового зварювання було запропоновано для виробів з алюмінію, титану, цирконію та інших металів і сплавів в авіа-, ракето-, суднобудуванні, атомній і хімічній промисловості та в інших галузях. Водночас було поліпшено зварювальні матеріали та устаткування.

Розробка кільцевого трансформатора відкрила широку дорогу контактному зварюванню безперервним оплавленням стиків труб магістральних трубопроводів великого діаметру, зварки труб і рейок в польових умовах, що є одним з найбільших світових досягнень в галузі контактного зварювання.

Очолюваний Борисом Євгеновича інститут перетворився на потужний науково-технічний комплекс і посів провідні позиції в країні та світі в галузі наукового забезпечення розвитку зварювання і споріднених технологій.

Під його керівництвом подальшого бурхливого розвитку дістала започаткована в інституті його батьком наукова школа. Завдяки Б. Є. Патону вона значно розширила тематику досліджень і розробок, дістала чимало фундаментальних результатів, започаткувала і розвинула нові науково-технічні напрямки, здобула величезний авторитет і широке визнання. Великий науковий потенціал інституту становить понад 400 наукових співробітників, серед яких академіки, члени-кореспонденти НАН України, доктори та кандидати наук.

Наукові, конструкторський відділи, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бюро, інженерні центри, експериментальні виробництва, дослідні заводи створювалися протягом усієї історії інституту. Вони є невід’ємними ланками системи організації досліджень і втілення їхніх результатів у виробництво.

Завдяки цьому було створено унікальні конструкції, обладнання, матеріали, технології, впровадження яких значно вплинуло на розвиток багатьох галузей промисловості: машино- і суднобудування, ракетно-космічного комплексу, авіабудування, енергетики, гірничопромислового комплексу, металургії та хімічного виробництва, створення систем трубопровідного транспорту, будівельної індустрії тощо.

Діяльність інституту чітко координована та орієнтована на спільне вирішення проблем з таких основних наукових напрямів: прогресивні технології зварювання і з’єднання матеріалів; міцність, надійність і довговічність зварних конструкцій; технології наплавлення, нанесення покриттів та оброблення поверхні; процеси спеціальної електрометалургії (електрошлакова, електропроменева і плазмова технологія оброблення металів); технічна діагностика і неруйнівний контроль; автоматизація процесів зварювання та споріднених технологій, їх математичне моделювання; наноконструкції системи, нанотехнології та наноматеріали.

Вчений ініціював створення нових способів механізованого зварювання конструкцій у польових умовах, на монтажі, стапелях, під водою і запропонував використовувати для цього порошковий дріт.

Було виконано великий комплекс досліджень металургійних і технологічних особливостей цього способу зварювання, а також створено самозахисні й газозахисні порошкові дроти різного призначення, організовано виробництво порошкового дроту. Цей напрям і нині є одним із провідних у світовій зварювальній науці й техніці.

7

Дослідні роботи та винайдення способу напівавтоматичного зварювання порошковим дротом під водою відкрили нові можливості в освоєнні континентального шельфу, будуванні й ремонті портових споруд, трубопровідних переходів через річки та інших об’єктів.

Під керівництвом Бориса Євгеновича виконано комплекс ґрунтовних та прикладних досліджень у галузі статичної й циклічної міцності зварних з’єднань, їхнього опору крихким і викликаним зношеністю руйнуванням, працездатності за умов низьких температур. Створено низку унікальних споруд.

Принципи, підходи і конструктивно-технологічні рішення, відпрацьовані при проектуванні та спорудженні суцільнозварного мосту ім. Є. О. Патона через Дніпро, відкрили шлях широкому застосуванню зварювання в мостобудуванні. Цей міст Американське зварювальне товариство визнало видатною зварною конструкцію XX ст.

Міст Патона в Києві

Оригінальні дослідження Б. Є. Патона пов’язані з розробкою базових технологій нероз’ємного з’єднання металів – це електрошлакове зварювання, стикове зварювання оплавленням, включаючи розробку спеціальних матеріалів, обладнання і систем автоматичного керування.

Під керівництвом Б. Патона було проведено комплекс робіт із розроблення технологій та обладнання для зварювання трубопроводів, зокрема, для контактного зварювання неповоротних стиків труб – комплекси «Север». За їхньою допомогою зварено понад 70 тисяч кілометрів трубопроводів, у тому числі близько 6 тисяч кілометрів газопроводів великого діаметра.

Було створено оригінальну технологію автоматичного зварювання неповоротних стиків труб самозахисним порошковим дротом із примусовим формуванням шва – комплекс «Стик». За допомогою цієї технології побудовано понад 10 тисяч кілометрів магістральних газових нафтопроводів.

Фундаментальні дослідження Б. Є. Патона та його учнів в області взаємодії зварювальних джерел нагріву з розплавленим металом заклали основу для створення нової галузі металургії – спеціальної електрометалургії.

Завдяки їй стало можливим лиття особливо чистої спеціальної сталі і сплавів, кольорових металів, отримання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів XXI століття.

Борис Євгенович зробив великий внесок у створення нових типів зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій, у розвиток контактного стикового зварювання.

8

Цілеспрямовані багаторічні дослідження дозволили виявити значні резерви стикового зварювання безперервним оплавленням, створити високопродуктивне автоматизоване устаткування, що не має прототипів у світовій практиці.

Академік Б. Є. Патон першим почав і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів в космічній технології, виконаних космонавтами при орбітальних польотах кораблів і в умовах відкритого космосу. Він – визнаний лідер у цій області.

Так, з 1963 р. Борис Євгенович започатковує розробку обладнання і технологій зварювання, паяння та напилення в умовах космосу, організує спеціальну лабораторію. У 1969 р. на пілотованому космічному кораблі «Союз-6» на установці «Вулкан», створеній в інституті, вперше випробувано електронно-променеве, дугове і плазмове зварювання в умовах космосу. Відкрилася можливість застосовувати зварювання та споріднені технології при монтажі металоконструкцій у космічному просторі та проведенні необхідних ремонтних робіт.

В останнє десятиріччя до кола наукових інтересів Патона-вченого увійшла проблема вишукування оригінальних медичних технологій і розробка унікальних зразків медичної техніки й інструментів.

У наукових колах Борис Євгенович Патон відомий своїм невгамовним характером дослідника-експериментатора і генератора ідей. Ще 1993 року з ініціативи академіка Б. Патона працівники Інституту електрозварювання спільно з хірургами Інституту клінічної й експериментальної хірургії (нині – Інститут хірургії та трансплантології) і лікарні «Охматдит» провели експерименти, які підтвердили принципову можливість отримання зварного з’єднання різноманітних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції.

Борис Патон – автор ідеї та один з розробників методу електрозварювання м’яких тканин. За розробку та освоєння методу колектив авторів у 2004 році було відзначено Державною премією в галузі науки і техніки.

Під його керівництвом співробітники інституту та вчені-медики створили новий спосіб з’єднання (зварювання) м’яких тканин людини і тварин, що дає змогу швидко й майже безкровно розрізати та з’єднувати біологічні тканини, зберігаючи їхню життєздатність.

Зварювання живих тканин. Березень, 1997 р.

Загоєння ран при цьому відбувається значно швидше, ніж при використанні традиційних хірургічних методів. Водночас зменшуються крововтрати, скорочується тривалість операцій, період післяопераційної реабілітації хворих.

Способи електрозварювання живих тканин нині застосовують у багатьох клініках України та інших держав. Успішно виконано десятки тисяч хірургічних операцій різного профілю: у загальній, торакальній і дитячій хірургії, онкології, отоларингології, лікуванні

9

травм внутрішніх органів та інших напрямах хірургії. Оригінальність і практичну значущість розробок ученого підтверджено проданими ліцензіями й отриманими патентами.

Б. Патон – головний редактор наукових журналів «Вісник НАН України», «Автоматичне зварювання», «Космічна наука і технологія», «Наука та інновації», «Сучасна електрометалургія», «Технічна діагностика і неруйнівний контроль»; член редколегій низки міжнародних часописів.

Наукові дослідження Б. Є. Патона присвячені процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зварювальними процесами. Вивчає системи керування з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу вчений приділяє вивченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів.

Борис Євгенович очолював дослідження із застосування зварювальних джерел теплоти в спеціальних плавильних агрегатах, які увінчалися створенням нової галузі якісної металургії – спецелектрометалургії (електрошлаковий, плазмово-дуговий та електронно-променевий переплави).

Все це характеризує Б. Є. Патона як видатного вченого та інженера, організатора науки і техніки, керівника великого колективу науковців, конструкторів і виробничників.

Талант дослідника та інженера, величезна енергія і працездатність, непересічні організаторські здібності, сильний характер і воля, прагнення доводити справу до кінця, широка ерудиція, здатність передбачати перспективні тенденції і шляхи розвитку науки і техніки, доброзичливість і водночас вимогливість, ентузіазм, відкритість, бажання спілкування, особливо з молоддю, зробили Б. Є. Патона справжнім науковим лідером.

На чолі Академії

У 1958 році Бориса Євгеновича обрали дійсним членом АН УРСР (нині НАН України), з 1962 року він – президент Національної академії наук.

На цій відповідальній посаді повною мірою розкрився його талант організатора науки. Під керівництвом Бориса Євгеновича була розроблена сучасна структура академії, новий статут, спрямований на раціональне використання наукових сил і засобів, їх концентрацію на розв’язання найважливіших фундаментальних проблем науки, які мають вирішальне значення для розвитку країни. За ці роки НАН України перетворилася на один із найбільших наукових центрів Східної Європи й відіграє важливу роль у житті суспільства і держави.

В академії широким фронтом здійснюються дослідження з актуальних напрямів природознавчих, технічних, соціогуманітарних наук. Установи академії посідають гідні позиції в окремих розділах математики, теоретичної фізики, фізики твердого тіла і низьких температур, у радіофізиці та радіоастрономії, матеріалознавстві, кібернетиці й обчислювальній техніці, нейрофізіології, молекулярній біології, мікробіології, генній інженерії та інших галузях знань.

10

Академік Б. Є. Патон

Після розпаду Радянського Союзу та утворення незалежної України в умовах тривалої економічної та фінансової кризи вчений зміг зберегти Академію наук, її основні наукові школи.

НАН України відігравала і відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, в прогресі науки та освіти, в зміцненні обороноздатності і розвитку народного господарства України. З перших кроків своєї діяльності Борис Євгенович відразу відгукнувся на потреби часу, найважливішим напрямом його організаторської діяльності став всілякий розвиток фундаментальних досліджень і створення на їх основі новітніх технологій.

Постійну увагу Борис Євгенович продовжує приділяти комплексності і пріоритетності наукових розробок із найважливіших проблем – як у сфері природничих, технічних, так і соціально-гуманітарних наук. Він прагне максимально залучити різні наукові установи до комплексного вирішення виробничих та екологічних проблем. За його ініціативою на місцях було організовано 7 академічних регіональних наукових центрів, що охоплюють усі регіони України.

Прагнучи поставити досягнення вчених на службу вітчизняній економіці, різним галузям промисловості та сільському господарству, академік Б. Патон виступив ініціатором активної участі академічних інститутів у науково-технічних програмах різного рівня.

Протягом 60–80-х років під керівництвом Б. Є. Патона в Академії наук УРСР створено широку мережу наукових установ, в яких дістали розвиток дослідження практично з усіх галузей науки і техніки, культури, одержали розвиток старі й сформувалися нові наукові школи.

Академія стала одним з першопрохідників у сфері організації наукових досліджень та інноваційного процесу, флагманом високої ефективності науки. Значну роботу проводив Б. Є. Патон по організації комплексних досліджень низки найважливіших теоретичних проблем в галузі природничих і суспільних наук. Зокрема, розширилися роботи в галузі фізики твердого тіла і конденсованого стану, історії науки і техніки та науковознавства, розвинулися біологічні дослідження об’єктів на молекулярному рівні, започаткувалися дослідження з нових наукових напрямків.

Постійну увагу Борис Євгенович приділяє комплексності і пріоритетності наукових досліджень з найважливіших проблем природних, технічних і соціогуманітарних наук.

Його прагнення поставити досягнення вчених на службу економіці, галузям промисловості і сільському господарству відбилося у розвитку цілеспрямованих фундаментальних досліджень, активній участі академічних інститутів у науково-технічних програмах різного рівня.

Нова сторінка в багатогранній діяльності Б. Є. Патона відкрилася в роки незалежності України. Як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки й оборони України Борис Євгенович

11

зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки.

На засіданні Президії НАН України, вересень 2018 р.

Вчені Академії плідно працюють для забезпечення соціально-економічного, науково-технічного та культурного розвитку України. Отримано низку принципово нових результатів з актуальних напрямів математики, інформатики та механіки. Теоретичні та експериментальні дослідження з фізики і астрономії стали вагомим внеском у розвиток сучасних уявлень про природу фізичних явищ та Всесвіт.

Виконано ряд значних робіт у галузях наук про Землю, фізико-технічних проблем матеріалознавства та енергетики. Наукові результати світового рівня отримано в окремих напрямах хімії та наук про життя. У сфері соціальних і гуманітарних наук виконано великий обсяг фундаментальних досліджень з проблем економіки, суспільно-політичного, етно-національного та культурного розвитку українського суспільства.

В наш непростий час, завдяки зусиллям Бориса Євгеновича, його особистому авторитету у найвищих владних структурах, вдалося зберегти наявний науковий потенціал, не розпорошити його, не загубити. Адже iз перших рокiв незалежностi й донинi в Українi не закрито жодної наукової установи, збережено навiть гуманiтарну сферу, яка не дає прямої вiддачi в економiку – академiчнi iнститути iсторiї, фiлософiї, лiтератури, археологiї, мовознавства, фольклору та етнографiї.

Важливу роль відіграє Б. Є. Патон і в координації діяльності державних академій наук в нашій країні, співпраці з вузами, розширенні їх взаємодії в інтересах розвитку науки і держави загалом.

Вчений піклується про наукову молодь, про залучення молодих талантів до наукової роботи в інститутах і аспірантурі. Він завжди зв’язує підготовку молодих кадрів з пропагандою і поліпшенням умов складної, але важливої для суспільства праці вченого.

Борис Євгенович докладає великих зусиль для збереження і розвитку міжнародної наукової співпраці Академії, зовнішньоекономічних зв’язків її інститутів з діловими партнерами зарубіжних країн. Ця співпраця виявляється в широкій участі вчених Академії в реалізації міжнародних наукових програм, організації спільних лабораторій і виробництв, широкому обміні інформацією, укладенні численних ліцензійних угод і контрактів.

Академік Б. Є. Патон – почесний доктор низки університетів; дійсний член багатьох академій наук, зокрема Міжнародної академії наук, освіти та мистецтва (США); член національних академій Болгарії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Російської федерації, Шведської королівської академії інженерних наук. Вчений є одним з фундаторів та беззмінним президентом Міжнародної асоціації академій наук, яка об’єднує національні академії наук, він – почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу.

12

Його самовіддана подвижницька праця відзначена численними науковими і державними нагородами та преміями. Він нагороджений Золотими медалями ім. М. В. Ломоносова і С. І. Вавілова, Золотою медаллю ім. Л. Лозанна Асоціації металургів Італії, Золотою медаллю ім. В. Г. Шухова Союзу інженерів і науково-технічних товариств Росії, Золотою медаллю Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Срібною медаллю ім. Ейнштейна ЮНЕСКО.

За величезні заслуги Б. Є. Патон удостоєний Ленінської і Державної премій, високих звань Героя України і двічі Героя Соціалістичної Праці, чотирьох орденів Леніна, орденів Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Патон відомий і невідомий

Б. Є. Патон – геніальний вчений, шляхетний чоловік, який відкрив і створив на благо Вітчизни стільки, що багатьом знадобилося б на це кілька століть.

Але далеко не кожний пересічний громадянин знає деякі цікаві факти з його біографіі:

– у середній школі Борис Патон отримав 9 двійок за семестр;– вступивши до КПІ, навчався на «відмінно»; на іспиті з філософії (про марксизм-

ленінізм) студент отримав «незадовільно»; пізніше перездав на «добре»; через це не отримав червоного диплома;

– Борис Євгенович удостоєний прижиттєвого бюста, який знаходиться у Києві перед будівлею академічних музеїв;

– раніше регулярно грав у теніс і захоплювався водними лижами, останнім часом віддає перевагу плаванню;

– після операції на стегні 1995 року, дізнавшись, що кістку хірурги різали механічною пилкою, Борис Патон зібрав команду, яка почала розробляти лазерні методики;

– завдяки розробкам вченого провели 1-й експеримент зварювання в космосі;– разом із колективом вчених-зварювальників і хірургів Борис Патон розробив новий

спосіб з’єднання м’яких тканин, а також інструменти для зварювання різних видів біологічної тканини;

– Борис Патон активно сприяв будівництву житла для співробітників НАН, так з’явився масив «Академмістечко»;

– вчений категорично виступав проти зведення 3 і 4 реакторів ЧАЕС, пояснюючи це можливістю катастрофічних наслідків через концентрацію вже діючих електростанцій на Дніпрі і Прип’яті. Події 1986 року підтвердили його побоювання, після катастрофи на ЧАЕС колективи більшості інститутів НАН відразу взяли активну участь у роботі по ліквідації наслідків вибуху.

Продовжувачкою роду Бориса Євгеновича Патона є його єдина онука Ольга.

13

За освітою вона юрист

БібліографіяОсновні видання творів Б. Є. Патона

Книги

Избранные труды. – Киев : Ин-т злектросварки им. Е. О. Патона, 2008. – 893 с. : ил., табл., портр.

Космос : технологии, материаловедение, конструкции / под ред. акад. Б. Патона. – Киев : ИЭС им. Е. О. Патона НАН Украины, 2000. – 528 с.

Микроплазменная сварка / Б. Патон и др. – Київ : Наук. думка, 1979. – 247 с.Многослойная сталь в сварных конструкциях / Б. Патон и др. – Київ : Наук.

думка, 1984. – 286 с.Наука. Техника. Прогресс / Б. Патон. – Москва : Наука, 1987. – 413 с.Новые вызовы академической науке в контексте проблем современного кризиса:

мировой и национальный аспекты = New challenges to the academy science in the context of problems of the contemporary crisis: international and national aspects : материалы Междунар. симп., г. Алушта, АР Крым, Украина, 14–18 сент. 2009 г. / науч. рук. : Б. Патон, Б. Малицкий. – Киев : Феникс, 2010. – 264 с. : рис., табл.

Новые достижения сварочной техники в нефтяной и газовой промышленности : докл. на Междунар. газ. конгр., г. Москва, 9–13 июня 1970 г. – Москва, 1970. – 24 с.

Огонь сшивает металл / Б. Патон, А. Корниенко. – 2-е изд. – Москва : Педагогика, 1988. – 144 с.

План-проспект ілюстрованої «Історії української культури» у 5-ти томах / Б. Є. Патон та ін. – Київ, 1992. – 145 с.

Роль науки в развитии научно-технического прогресса : стеногр. лекции. – Киев : О-во «Знание» УССР, 1983. – 16 с.

Сварка и родственные технологии в космосе: особенности и перспективы / В. Лапчинский, Б. Патон. – Київ : Наук. думка, 1998. – 183 с.

Сварочная техника за рубежом / Б. Патон, Б. Медовар. – Москва : ВИНИТИ, 1958. – 48 с.

Словник металургійних термінів : укр.-грузин.-рос.-англ.-нім.-фр. / наук.-ред. рада: Патон Б. (голова) та ін. – Київ : Фенікс, 2014. – 2 т.

Современная сварочная техника / Б. Патон. – Москва : Машгиз, 1957. – 100 с.Сто раз отмерить... / Б. Патон. – Москва : Сов. Россия, 1989. – 112 с.Україна в сузір’ї космічних держав світу / Б. Патон та ін. – Київ, 2001. – 93 с.Установки для автоматической сварки / Б. Патон, П. Севбо // Автоматическая

сварка под флюсом / под ред. Е. Патона, В. Шеверницкого, Б. Медовара. – Киев, 1948. – С. 263–314.

Фундаметальные исследования // Академия наук Украинской ССР, 1985 / редкол.: Б. Патон (гл. ред.) и др. – Київ, 1986. – С. 5–30.

Экспериментальное исследование процесса автоматической сварки под слоем флюса / Б. Патон, А. Макара ; АН УССР, ИЭС. – Киев, 1944. – 92 с.

Экспериментальное исследование процесса автоматической сварки под слоем флюса / Б. Патон, А. Макара // Сборник, посвященный семидесятипятилетию со дня рождения и пятидесятилетию научной деятельности Героя социалистического труда, действительного члена АН СССР Е. Патона / отв. ред. Ф. Белянкин. – Киев, 1946. – С. 56–129.

Электронно-лучевая плавка титана / Б. Патон и др. – Київ : Наук. думка, 2006. – 248 с.

Электрошлаковая технология / Б. Патон, Б. Медовар, Г. Бойко. – Киев : Знание,

14

1976. – 64 с.Электрошлаковое кокильное литье / Б. Патон, Б. Медовар, Ю. Орловский. –

Киев : Знание, 1982. – 64 с.Электрошлаковое литье / Б. Патон, Б. Медовар, Г. Бойко. – 2-е изд. – Київ : Наук,

думка, 1981. – 192 с.Элементы расчетов цепей и аппаратов переменного тока для дуговой сварки /

Б. Патон, В. Лебедев ; отв. ред. Е. Патон. – Киев : Изд-во АН УССР, 1953. – 145 с.

Періодичні видання

Анализ технических и технологических возможностей импульсивной подачи электродной проволоки в процессах дуговой сварки и наплавки / Б. Патон и др. // Сварочное производство. – 2002. – № 2. – С. 24–31.

Будущее электрошлаковой технологии : (переплав, наплавка, сварка, литье) / Б. Патон, Б. Медовар // Проблемы электрошлаковой технологии. – Киев : АН УССР, Ин-т электросварки им. Е. О. Патона, 1978. – С. 7–26.

Діагностика зварних конструкцій і забезпечення безпеки навколишнього середовища / Б. Патон, А. Недосека // Металеві конструкції. – 1999. – № 1 . – С . 3–10.

До 95-річчя Національноїї академії наук України / Б. Патон // Вісник Національної Академії наук України. – 2013. – № 11. – C. 3–9.

Достижения и задачи в области сварки под флюсом / Б. Патон // Автоматическая сварка. – 1952. – № 5. – С. 3–7.

Дроссель насыщения в сварочной цепи // Труды по автоматической сварке под флюсом. – 1949. – № 5. – С. 53–71.

Из опыта ИЭС им. Е. О. Патона использования голографической диагностики качества элементов сварных конструкций, эксплуатируемых в условиях космоса / Б. Патон, Л. Лобанов, В. Пивторак // Космічна наука і технологія. – 1996. – № 1–2. – С. 87–98.

Исследования и разработки ИЭС им. Е. О. Патона для современной энергетики / Б. Патон // Техническая диагностика и неразрушающий контроль. – 2014. – № 1. – С. 3–11.

Новая система регулирования сварочной дуги // Автоматическая сварка. – 1954. – № 1. – С. 15–27.

Особенности работы электрооборудования при сварке неплавящимся электродом //  Труды по автоматической сварке под флюсом. – 1950. – № 9. – С. 10–28.

Перспективы применения плазменных технологий для уничтожения и переработки медицинских и других опасных отходов. Ч. 1–2 / Б. Патон и др. // Современная электрометаллургия. – 2005. – № 3. – С. 54–63 ; № 4. – С. 52–60.

Перспективы производства сварных толстостенных биметаллических корпусов сосудов высокого давления / Б. Патон и др. // Автоматическая сварка. – 2004. – № 1. – С. 30–39.

Получение высокоазотистых сталей и их свойства // Проблемы специальной электрометаллургии. – 1975. – Вып. 1. – С. 68–88.

Получение сверхчистых объемных полупроводниковых материалов в условиях космического вакуума / Б. Патон и др. // Космічна наука і технологія. – 2003. – № 5–6. – С. 30–31.

Развитие автоматической электросварки под флюсом за годы войны / Б. Патон // Электричество. – 1945. – № 3. – С. 3–5.

Розробка та біологічне тестування вітчизняних протезів стентів для лікування судин серця та інших органів / Б. Є. Патон та ін. // Наука та інновації. – 2007. – № 2. – С. 51–62.

15

Саморегулирование дуги при сварке плавящимся электродом / Б. Патон // Автоматическая сварка. – 1952. – № 1. – С. 38–45.

Сварка в космосе и в мировом океане – технологические проблемы ХХІ века / Б. Патон // Автоматическая сварка. – 1997. – С. 3–8.

Сварка длинным гибким электродом под флюсом. / Б. Патон // Автогенное дело. – 1945. – № 1. – С. 1–2.

Сварочная техника в машиностроении / Б. Патон // Вести машиностроения. – 1957. – № 11. – С. 56–61.

Совершенствование способов сварки – один из путей повышения качества и экономичности сварных конструкций // Автоматическая сварка. – 1995. – № 11. – С. 3–11.

Современные достижения ИЭС им. Е. О. Патона в области сварки и родственных процессов / Б. Патон // Автоматическая сварка. – 2005. – № 8. – С. 3–15.

Состояние и перспективы сварочной техники // Машиностроение. – 1961. – № 5 . – С . 69–101.

Умови ефективного застосування сонячних електроенергетичних систем / Б. Є. Патон // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 3. – C. 48–59.

Управление переносом металла при дуговой сварке плавящимся электродом / Б. Патон, П. Шейко // Автоматическая сварка. – 1965. – № 5. – С. 1–7.

Про ньогоКниги

Б. Є. Патон : 50 років на чолі Академії / редкол.: А. Наумовець (голова) та ін. – Київ : Академперіодика, 2012. – 774 с. : іл., портр.

Б. Є. Патон // Чорнобиль, 1986–1987 рр.: документи і спогади : роль НАН України у подоланні наслідків катастрофи. – Київ, 2004. – С. 392, 409, 410, 426, 433, 447, 464.

Воловник П. Патон – гордість України! / П. Воловник. – Харків : Видавничий будинок «ЖВЛ», 2017. – 559 с. : іл.

Галузинская В. Про ініціативу Б. Є. Патона щодо створення нової галузі металургійного виробництва – спеціальної електрометалургії / В. Галузинская // Десять путешествий в науку / В. Галузинская. – Київ, 1980. – С. 26–28.

Галузинская В. Повесть об Институте : про родину Патонів // Галузинская В. Академические портреты или три очерка современной науки. – Київ, 1991. – С. 7–112.

Галузинская В. Феномен Патона. Портрет в интерьере двух столетий / В. Галузинская. – Київ : Наук. думка, 2010. – 264 с.

Губарев В. Эверест по имени Патон / В. Губарев // Формула грез. – Москва, 2004. – Ч. 1. – С. 7–112.

Козловский Н. Патоновцы / Н. Козловский. – 2-е изд. – Київ : Наук. думка, 1987. – 150 с.

Малиновський Б. Академік Борис Патон – праця на все життя / Б. Малиновський. – Київ : Наук. думка, 2002. – 339 с.

Малишевский И. Рассказы о Патоне / И. Малишевский. – Киев : Наук. думка, 1984. – 491 с.

Новіков М. Наш Патон / М. Новіков. – Київ : Алкон НАН України, 2008. – 59 с. : іл., портр.

Патон Борис Евгеньевич // Літопис вищих навчальних закладів : випускники КПІ / [авт.-упоряд. В. Болгов]. – Київ, 2006. – Вип. 3. – С. 144.

16

Патон Борис Евгеньевич. – 2-е изд., доп. – Москва : Наука, 1979. – 146 с.Патон Борис Євгенович // Універсальний словник-енциклопедія / авт. текстів і

пер.: Б. Антоняк та ін. – 2-ге вид. – Київ ; Львів, 2001. – С. 1032.Патон Борис Євгенович // Хто є хто в Україні / уклад. та ред. Ю. Марченко, О.

Телемко. – Київ, 2007. – С. 735.Таглина О. Евгений и Борис Патоны / О. Таглина. – Харьков : Фолио, 2011. – 119

с. – (Знаменитые украинцы).Хідекелі А. Патон Борис Євгенович : двічі Герой Соціалістичної праці, Герой

України / А. Хідекелі // Герої – освітяни і науковці України / голов. редкол.: С. Ніколаєнко та ін. – Київ, 2005. – С. 377–383.

Шаров І. Щаслива доля вченого: Патон Борис Євгенович / І. Шаров // Вчені України : 100 видатних імен / І. Шаров. – Київ, 2006. – С. 291–295.

Періодичні видання

Академик Б. Е. Патон – дважды Герой Социалистического Труда : к 60-летию со дня рождения // Вестник АН СССР. – 1979. – № 4. – С. 131–132.

Академик Патон – лауреат премии «Триумф» // Инженерные сети из полимерных материалов. – 2004. – № 4. – С. 3.

Академіку Борису Патону вручено високі державні нагороди // Світ. – 2008. – № 45–46 (груд.). – С. 1.

Б. Патон – герой України // Енергоінформ. – 1998. – № 11. – С. 3.Б. Патон і розвиток хімічних та біологічних досліджень // Вісник Національної

академії наук України. – 2012. – № 2. – С. 50–72.Б. Е. Патон – лауреат премии им. В. И. Вернадского // Автоматическая сварка. –

2000. – № 11. – С. 70.Бернадский В. Золотая медаль ВОИС – академику Б. Е. Патону /

В. Бернадский // Автоматическая сварка. – 1998. – № 11. – С. 67.Борис Євгенович Патон // Пам’ять століть. – 2008. – № 3. – C. 203.Бюст – герою : про відкриття бронзового бюсту у м. Києві Б. Патону // Правда. –

1982. – 2 дек. ; Сільські вісті. – 1982. – 2 груд. ; Прапор комунізму. – 1982. – 2 груд. ; Правда Украины. – 1982. – 2 дек. ; Вечірній Київ. – 1982. – 2 груд. ; Радянська Україна. – 1982. – 2 груд. ; Київська правда. – 1982. – 2 груд.

Висока нагорода : про нагородження Б. Патона орденом Леніна і другою Золотою медаллю «Серп і Молот» // Вісник АН УРСР. – 1979. – № 1. – С. 90.

80 лет назад в Киеве в один и тот же день родились Украинская академия наук и ее нынешний президент Борис Евгеньевич Патон // Факты и комментарии. – 1998. – 26 нояб. – С. 10.

Вручение Борису Евгеньевичу Патону Золотой медали им. М. В. Ломоносова // Автоматическая сварка. – 1981. – № 5. – С. 77–78.

Вручення нагрудного знаку «За досягнення» Міністерства України у справах науки та технологій президенту НАН України Борису Патону – за багаторічну плідну роботу та високий професіоналізм // Світ. – 1998. – 21–28 трав.

Всеукраїнська акція «Золота Фортуна» : про нагородження Б. Патона орденом Святого князя Володимира III ступеня та вищою нагородою «Золотою Фортуною» // Урядовий кур’єр. – 1999. – 3 черв. – С. 15.

Геєць В. Б. Патон і пріоритетний розвиток соціогуманітарних досліджень / В. Геєць // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 2 . – С . 73–98.

До 50-річчя обрання академіка Б. Патона президентом Національної академії наук України // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 2. – C. 4–8.

Дмитрієнко М. Матеріали до генеалогії Патонів / М. Дмитрієнко, В. Томазов // Український історичний журнал. – 2008. – № 6. – C. 183–195.

17

Загородній А. Б. Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків / А. Загородній // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 2. – С. 99–108.

Захарова Н. Герой України, академік Борис Патон : нам вдалося застосувати зварювання на землі, під водою і в космосі / Н. Захарова // Вісник пенсійного фонду України. – 2013. – № 11. – C. 36–37.

Золота медаль імені Корольова 2003 року присуджена Б. Є. Патону // Вісник Національної академії наук України. – 2004. – № 2. – С. 20.

Корнієнко О. Патон Борис Євгенович / О. Корнієнко, Ю.  Храмов // Наука та наукознавство. – 2008. – № 4. – C. 52–74

Крючков О. Старість його вдома не застане : виповнюється 96 років одному з найвеличніших українців – Борисові Патону / О. Крючков // Урядовий кур’єр. – 2014. – 27 листоп. (№ 221). – С. 4.

Людина – наукова епоха : до 100-річчя від дня народження Б. Є. Патона (1918) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2018. – № 4. – С. 54–73.

Малицький Б. П’ятдесятирічне президенство Б. Є. Патона в Академії наук України – достойна відповідь на виклики науки, техніки і часу / Б. Малицький // Наука та наукознавство. – 2012. – № 1. – C. 5–19.

Малієнко О. Епоха Патона / О. Маліенко // Віче. – 2012. – № 1. – С. 8–9.Мачулін В. Б. Є. Патон – президент Міжнародної асоціації академій наук : про що

свідчать стенограми / В. Мачулін // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 2. – С. 109–123.

Морз Ф. Патонівська школа / Ф. Морз // Знання і праця. – 1978. – № 11. – С. 1–3.На Кавказе появился пик Патона // Современная электрометаллургия. – 2004. – №

4. – С. 53 ; Світ. – 2004. – № 33–34. – С. 2 ; Аэрокосмический вестник. – 2004. – № 33. – С. 40.

Нагородження академіка Б. Є. Патона медаллю імені М. Коперніка // Вісник АН УРСР. – 1979. – № 11. – С. 98.

Нагородження орденом Кирила і Мефодія академіка Б. Є. Патона, академіків АН УРСР В. О. Єфімова і М. В. Новикова // Вісник АН УРСР. – 1986. – № 2 . – С . 109.

Науковою думкою завжди бути у дні завтрашньому : революціонером у технології зварювання є відомий український вчений, заслужений діяч науки, лауреат державних премій – Борис Патон // Голос України. – 2016. – 28 жовт. (№ 205). – С. 6.

Наумовець А. Б. Є. Патон і розвиток досліджень в галузі фізико-технічних і математичних наук у НАН України / А. Наумовець // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 2. – С. 24–49.

Новиков М. Цілеспрямовані фундаментальні наукові роботи з ініціативи президента НАН України академіка Б. Є. Патона / М. Новиков // Наука та наукознавство. – 2012. – № 1. – С. 19–20.

Обрання академіка Б. Є. Патона іноземним членом Академії наук НДР // Вісник АН СРСР. – 1981. – № 4 . – С . 105.

Онищенко Г. Борис Патон першим виступив проти будівництва Чорнобильської АЕС / Г. Онищенко // Надзвичайна ситуація. – 2004. – № 2. – С. 60–63.

Портретна галерея «Вісника» : про Б. Є. Патона // Вісник АН УРСР. – 1993. – № 11. – С. 2 обкл.

Походня І. Академік Борис Євгенович Патон / І. Походня // Трибуна. – 2008. – № 9–10. – C. 9–17.

Походня І. Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І. Походня // Вісник Національної академії наук України. – 2012. – № 2. – С. 8–23.

Президент Академії наук Української РСР Борис Євгенович Патон // Доповіді АН УРСР. – 1962. – № 3. – С. 285–286.

Президента НАН України Бориса Патона нагороджено орденом Честі (Грузія) // Світ. – 2003. –№ 41–42 . – С. 1.

18

Присвоєння почесного звання «Заслужений винахідник СРСР» академіку Б. Є. Патону // Вісник АН УРСР. – 1983. – № 8 . – С. 103.

Присудити Державні премії в галузі науки і техніки за 2004 рік: за електричне зварювання м’яких живих тканин академікам Патону Б. Є., Лєбєдєву В. К., Лєбєдєву О. В., Івановій О. М. // Вісник Національної академії наук України. – 2004. – № 12. – С. 27.

Про нагородження відзнакою Президента України «Герой України» // Урядовий кур’єр. – 1998. – 28 листоп. – С. 1.

Про нагородження Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР президента Академії наук Української РСР Патона Б. Є. за участь у спорудженні «Українського державного музею Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років» : указ Президії Верховної Ради УРСР // Прапор комунізму. – 1981. – 31 жовт.

Ситник К. Оберіг вітчизняної науки : до 90-річчя президента НАН України академіка Б. Є. Патона / К. Ситник // Вісник Національної Академії наук України. – 2008. – №11. – C. 3–9.

Ситник К. Слово про академіка Б. Є. Патона / К. Ситник // Наука і суспільство. – 1978. – № 11. – С. 10–11.

Стадниченко К. Жизнь для науки : к 60-летию Б. Е. Патона / К. Стадниченко // Книжное обозрение. – 1978. – 24 нояб. – С. 6.

Шемшученко Ю. Від Платона – до Патона : до 90-річчя Національної академії наук України / Ю. Шемшученко // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 3. – C. 5–8.

Шепель В. Ленинские премии 1957 года по физике и технике : премия присуждена Б. Е. Патону за создание и внедрение в тяжелое машиностроение электрошлаковой сварки / В. Шепель // Физика в школе. – 1957. – № 4. – С. 7–8.

Эпоха Патона // Инвест-Украина. – 2009. – № 1 (36). – С. 4–11.Яновська Л. Президент Національної академії наук України, директор Інституту

електрозварювання імені Є. О. Патона академік НАН України Борис Патон: «За незалежної України на кожну гривню державної підтримки інновацій Інститут електрозварювання повернув до держбюджету понад 4 гривні» / Л. Яновська // Урядовий кур’єр. – 2013. – 27 листоп. (№ 219). – С. 6–7.

* * *Біобібліографія президента НАН України академіка НАН України Б. Є. Патона =

Биобиблиография президента НАН Украины академика НАН Украины Б. Е. Патона = Biobibliography of В. Е. Paton Akademican of NAS of Ukraine President of NAS Ukraine / уклад. : Бєляєва Л. В. та ін. – Київ : Наук. думка, 2008. – 620 с. : іл., портр.

Борис Евгеньевич Патон / библиогр. составлена И. А. Добромысловой. – Москва : Наука, 1966. – 64 с. : портр.

Електронні ресурси

Литвинова О. 10 цікавих фактів про академіка Бориса Патона // Новини на Gazeta.ua : Web-сайт. – Електр. дані та програми. – Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/edu-and-science/_10-cikavih-faktiv-pro-akademika-borisa-patona/806057, вільний (дата звернення: 21.09.18). – Назва з екрана.

Малієнко О. Епоха Патона // Віче – журнал Верховоної ради України : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://veche.kiev.ua/journal/2932/, вільний (дата звернення: 18.09.18). – Назва з екрана.

Осипчук И. Борис Патон не получил красный диплом из-за неудовлетворительной оценки по марксизму-ленинизму // Факты : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http :// fakty . ua /172981- boris - paton - ne - poluchil - krasnyj - diplom - iz - za -

19

neudovletvoritelnoj - ocenki - po - marksizmu - leninizmu , вільний (дата звернення: 24.09.18). – Назва з екрана.

Походня І. Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона // Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vnanu_2012_2_4, вільний (дата звернення: 23.09.18). – Назва з екрана.

Сигалов А. «Вічний двигун» української науки // Україна Молода : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://www. umoloda . kiev . ua / number /3372/188/127235/ , вільний (дата звернення: 28.10.18). – Назва з екрана.

Сорока М. По фронту науки – революційно: неповторний стиль Бориса Патона // Новини Укрінформ : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2352593-po-frontu-nauki-revolucijno-nepovtornij-stil-borisa-patona.html, вільний (дата звернення: 04.10.18). – Назва з екрана.

Янковий В. Патон Борис Євгенович. Подвійний ювілей української науки // КПІ ім. Ігоря Сікорського : Web-сайт. – Електрон. дані та прогр. – Режим доступу: http://kpi.ua/paton_borys-foto , вільний (дата звернення: 02.10.18). – Назва з екрана.

Зміст

Вступ 1

Унікальна родина 2

Борис Євгенович – видатний продовжувач династії Патонів 5

На чолі Академії 10

Патон відомий і невідомий 12

Бібліографія 13

20

Борис Патон – національне надбання України : до 100-ліття від дня народження / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Г. М. Романенко – Суми, 2018. – 20 с.

21