: чотири: різні

02 – 30 грудня 2011

фотовиставка

Програма імені Фулбрайта в Україні представляє

Моє мистецтво стало своєрідним дослідженням міфу та реальності. Сучасне суспільство створює міфи, які спотворюють реальність та закривають правду. Але що таке правда? Що таке реальність? Чи можемо ми сприймати об’єктивно речі? Ці та інші запитання лежать в основі мого мистецтва. Я не даю однозначної відповіді на запитання, а скоріше провокую глядача самому задати собі ці та інші запитання і знайти свої відповіді. Через обєктив камери я вивчаю різні аспекти своєї особистості та навколишнє середовище. Я сприймаю життя як своєрідну гру, в якій ми виконуємо певні ролі. Тому театральність відіграє важливу роль в моєму мистецтві. Я відтворюю сцени з життя, в яких люди виливають назовні свої емоції, які тримали в собі. Надмірна драма ситуації інколи створює відчуття іронії та скептицизму. Я вважаю, що театр сьогодення – це поєднання драми і комедії. В цьому театрі самотні герої шукають свою правду і привязані до середовища, в якому вони знаходяться. Інколи вони символічно помирають і рухаються до нового етапу в житті. Досліджуючи психологічні аспекти особистості, я також досліджую культуру, суспільство та їхній вплив на людину. Людська психіка – це бездонне дно океану, яке водночас притягує і відлякує. Мої фотографії – це моє намагання пірнути в це бездонне дно.

Короткі біографічні дані• народилась в м. Косів, Івано-Франківська область• 2006 р – закінчила Прикарпатський національний університет, факультет романо-германської філології за спеціальністю англійська мова та література• 2008 р – закінчила фінансовий факультет Прикарпатського національного університету (заочна форма навчання)• 2004 р – почала відвідувати гурток кінематографії під керівництвом Юліана Яковини, де вперше почала займатися фотографією• 2006 р – відбулась перша персональна виставка фотографії в Івано-Франківському художньому музеї• 2009 р – отримала стипендію Фулбрайта на вивчення художньої фотографії в Техаському університеті, США, де навчаюся і зараз

Маріанна Глинськам. Косів – м. Івано-ФранківськВипускниця Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано-ФранківськM.F.A. Program in Photography 2009-2012Texas Tech University, Lubbock, TX

: :

Я навчаюсь на другому курсі маґістерської програми з фотожурналістики в Університеті Огайо.

Народилася в Узбекистані, де проживала моя сім’я, як і багато інших депортованих кримських татар. Та після повернення на Україну більшу частину свого дитинства провела в маленькому селі Серебрянка в степовому Криму, де залишки зруйнованої ферми досі нагадують про велике радянське минуле, а споглядання помираючого яблуневого саду не вселяє жодних сподівань на майбутнє.

У 16 років залишила рідну домівку у пошуку нових знань. Після 6 років навчання зі здобутим дипломом маґістра соціології Львівського національного університету імені Івана Франка, з купою гарних друзів та яскравих спогадів я покинула місто Лева з надією стати соціологом з фотокамерою в руках. Завдяки програмі Фулбрайта і скромному талантові наразі досліджую світ Огайо та Америки крізь призму фотокамери.

American Beauty by Emine Ziyatdinova

Перехідний період від дитинства до зрілості є одним з найважливіших етапів у житті дівчини. Саме в цей період формується ідентичність особистості, рішення прийняті в цей час є визначальними протягом усього життя. Дівчата проходять через істотні емоційні, фізичні зміни, відкривають свою сексуальність, починають приділяти багато уваги своєму зовнішньому вигляду та красі. Зовнішні прояви ґендерної ідентичності у підлітковому віці часто є відображенням складного комплексу соціальних уявлень, особистого досвіду та образів із засобів масової інформації. Проект «American Beauty» є спробою документації проявів ґендерної самоідентичності у дівчат підліткового віку в маленьких містечках у Південно-Східному Огайо, США. Із поступовим занепадом вугільної та будівельної індустрії в цьому регіоні з 60-х років ХХ ст. в минулому процвітаючі громади перетворилися на занедбані містечка з високим рівнем бідності, безробіття та наркотичної залежності. Реальність буденного життя в економічно несприятливому середовищі часто не співпадає з дівочим поглядом на себе.

Еміне Зіятдіновам. Львів – с. Серебрянка, Роздольненський р-н, АР КримВипускниця Львівського національного університету імені Івана Франка, ЛьвівM.A. Program in Photojournalism 2010-2012Ohio University, Athens, OH http://emineziyatdinova.com/

: :

Мене звати Антон Іванов. Я народився 1988 року, працюю та живу у Києві. У 2010 закінчив Національну Юридичну Академію ім. Ярослава Мудрого зі ступенем Магістра Права. Навчаючись в академії, я продовжував фотографувати та навчатися у фото школі Олега Шишкова. Я брав участь у багатьох фотографічних проектах у Харкові. На сьогодні, я працюю над власними документальними проектами в Україні. З самого початку моєї пристрасті до фотографії, мене надихали такі фотографи агентства Магнум Фотос, як Трент Парк, Мартін Пар, Константін Манос, Алек Сот та інші.

На цій виставці я представляю дві окремі частини. Перша

складається з фотографій періоду мого навчання у Харкові. Вони були моїм пошуком зв’язку між людьми та містом. Друга частина– це шлях трансформації моєї візуальної мови. Я використовую середній формат та малий розмір фотографій для того, щоб наблизити глядача до зображення, та надати йому можливість побачити натяки, яких не видно на вулиці з першого погляду.

Антон Івановм. Харків – м. КиївВипускник Національного університету“Юридична академія Україниімені Ярослава Мудрого”http://antonivanov.tumblr.com

:

Народилась у 1989 році, проживаю у місті Бориспіль. Маю технічну освіту. З 2007 року працюю асистентом у Програмі імені Фулбрайта.

Захоплення фотографією розпочалось, як і у багатьох фотографів, з бажання зобразити дивовижну красу навколо, незвичайні поєднання речей, загадковість людської природи. Пізніше знімки стали своєрідним містком до розуміння власних думок, емоцій, часом - способом розповісти про щось важливе або поділитись настроєм з іншими людьми. Пригадую вислів Жана Кокто про письменництво: «Писати – означає боротись з чорнильницею, намагаючись змусити почути себе». Думаю, що це так само справедливо і щодо процесу творчого пошуку у фотографії. На мою думку, одне з пояснень невпинного бажання знімати можна знайти у наступних словах Роберта Мепплторпа «Я шукаю несподіване. Шукаю речі, які ніколи не бачив раніше». Для мене фотографія - це один з способів пізнання себе, людей, світу, це власний простір свободи та автономності, це щоразу здивування.

Додам, що написати текст про власні фотографії виявилось дуже складним заняттям, адже мої знімки викликають у мені самій набагато більше запитань, сумнівів, ніж ясності та розуміння. Отже, представлені на виставці роботи – це мої фотографії сьогодні, а завтра я, напевно, буду бачити інакше.

Сподіваюсь, що фотографії зацікавлять глядачів та надихнуть на творчість.

Оксана Парафенюк м. Бориспіль – м. КиївВипускниця Національного університету харчових технологійАсистент у офісі Програми імені Фулбрайта (з 2007 року)http://www.flickr.com/photos/30682748@N06

: :

Виставка працюватиме з 2 по 30 грудня 2011 року щодня,окрім суботи, неділі та святкових днів з 10:00 до 17:00.

Офіс Програми імені Фулбрайта в Українівул. Еспланадна, 20, кімн. 904Київ, 01001, Україна