policy brief #1, 2010

8
Червень 2010 Policy Brief ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ТА РОЗВИТКУ Ключові питання для лідерів електронного урядування Вступ „Електронне урядування” – поняття більше про „урядування”, аніж про „елек- тронний”. Як інструмент кращого врядування, е-урядування пропонує прогресив- ні методи розв’язання проблем для таких лідерів-управлінців, як програмісти, ке- рівники програм, керівники установ, координатори та розробники програм елек- тронного врядування, політичні діячі . Адже всі вони відіграють у ньому важливу роль. Поки що їх ролі різні, та навіть роль окремо взятого лідера змінюється по мірі того, як розбудовується система е-урядування у певній країні. Певні ключові принципи його є загальними для всіх управлінців, хоча їх ступінь важливості для того, чи іншого окремо взятого управлінця буде відрізнятись. Складові впрова- дження ефективного е-урядування, про які йдеться в цій статті, можуть застосову- ватися керівниками різних рівнів, проте вони є особливо доцільними для керів- ників із широким колом обов’язків та стратегічним баченням. Охоплення широкого кола обов’язків та рекомендацій для різних установ та організацій дає керівникам унікальну можливість виконувати функцію із впрова- дження електронного урядування на міжвідомчому рівні. Зокрема, керівники в змозі заохотити співпрацю та міжорганізаційну координацію, а також визначити і розв’язати проблеми, що не можуть бути вирішеніі у межах окремої організації. Нелегко залучити увагу вищого керівництва до проблем електронного уря- дування, адже IT-проекти часто розцінюються не як важливі, а як несуттєві для вдалої реалізації загального програмного плану організації. Багато з країн- членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відзнача- ють, що стале лідерство є важливим для всіх етапів розвитку електронного уря- дування. На ранніх стадіях впровадження його правильне та ефективне лідер- ство може допомогти у визначенні стратегії та бачення, у створенні основ для просування ідеї надання електронних послуг та структури їх впровадження у найбільш дієвий спосіб. Лідерство може сприяти розширенню організаційного бачення і більш суттєвій трансформації системи надання послуг. З урахуванням досвіду країн-членів ОЕСР та результатів Симпозіуму ОЕСР для вищого корпусу державних керівників електронного урядування, що проводив- ся 9 червня 2003 року, ця стаття окреслює завдання та проблеми, що стоять пе- ред лідерами електронного урядування. Опираючись на результати Симпозіуму та на звіт ОЕСР „Імператив е-урядування”, стаття надає перелік десяти ключових питань, де лідерство є особливо необхідним задля вдалого втілення ініціатив е-урядування. Чому лідерство є важливим? Як можуть лідери мобілізувати підтримку е-урядування? Який рівень компетенції є необхідним для прийняття рішень щодо е-урядування? Як лідери можуть покращити координацію та співпрацю? Як лідери можуть визначити та попередити зовнішні перешкоди на шляху е-урядуванню? Як лідери можуть забезпечити фокусування на потребах клієнта? Як лідери можуть сприяти міжнародній співпраці? Які наступні кроки для лідерів е-урядування?

Category:

Documents


0 download

DESCRIPTION

Center for Adaptation of the Civil Service to the Standards of the European Union

TRANSCRIPT

Червень 2010 Policy BriefОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ТА РОЗВИТКУ

Ключові питання для лідерів електронного урядування

Вступ

„Електронне урядування” – поняття більше про „урядування”, аніж про „елек-тронний”. Як інструмент кращого врядування, е-урядування пропонує прогресив-ні методи розв’язання проблем для таких лідерів-управлінців, як програмісти, ке-рівники програм, керівники установ, координатори та розробники програм елек-тронного врядування, політичні діячі . Адже всі вони відіграють у ньому важливу роль. Поки що їх ролі різні, та навіть роль окремо взятого лідера змінюється по мірі того, як розбудовується система е-урядування у певній країні. Певні ключові принципи його є загальними для всіх управлінців, хоча їх ступінь важливості для того, чи іншого окремо взятого управлінця буде відрізнятись. Складові впрова-дження ефективного е-урядування, про які йдеться в цій статті, можуть застосову-ватися керівниками різних рівнів, проте вони є особливо доцільними для керів-ників із широким колом обов’язків та стратегічним баченням.

Охоплення широкого кола обов’язків та рекомендацій для різних установ та організацій дає керівникам унікальну можливість виконувати функцію із впрова-дження електронного урядування на міжвідомчому рівні. Зокрема, керівники в змозі заохотити співпрацю та міжорганізаційну координацію, а також визначити і розв’язати проблеми, що не можуть бути вирішеніі у межах окремої організації.

Нелегко залучити увагу вищого керівництва до проблем електронного уря-дування, адже IT-проекти часто розцінюються не як важливі, а як несуттєві для вдалої реалізації загального програмного плану організації. Багато з країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відзнача-ють, що стале лідерство є важливим для всіх етапів розвитку електронного уря-дування. На ранніх стадіях впровадження його правильне та ефективне лідер-ство може допомогти у визначенні стратегії та бачення, у створенні основ для просування ідеї надання електронних послуг та структури їх впровадження у найбільш дієвий спосіб. Лідерство може сприяти розширенню організаційного бачення і більш суттєвій трансформації системи надання послуг.

З урахуванням досвіду країн-членів ОЕСР та результатів Симпозіуму ОЕСР для вищого корпусу державних керівників електронного урядування, що проводив-ся 9 червня 2003 року, ця стаття окреслює завдання та проблеми, що стоять пе-ред лідерами електронного урядування. Опираючись на результати Симпозіуму та на звіт ОЕСР „Імператив е-урядування”, стаття надає перелік десяти ключових питань, де лідерство є особливо необхідним задля вдалого втілення ініціатив е-урядування.

Чому лідерство є важливим?

Як можуть лідери мобілізувати підтримку е-урядування?

Який рівень компетенції є необхідним для прийняття рішень щодо е-урядування?

Як лідери можуть покращити координацію та співпрацю?

Як лідери можуть визначити та попередити зовнішні перешкоди на шляху е-урядуванню?

Як лідери можуть забезпечити фокусування на потребах клієнта?

Як лідери можуть сприяти міжнародній співпраці?

Які наступні кроки для лідерів е-урядування?

Policy Brief

2

Міцний лідерський потенціал може прискорити процес впровадження електронного урядування, сприяти процесу координації у межах однієї ор-ганізації та між організаціями, а також допомогти у вирішенні проблем ефективного врядування.

Втілення електронного урядування: Вищі керівники і так мають чимало зобов’язань, то чому вони мають приділяти увагу ще й електронному уряду-ванню? Відповідь на це питання знаходиться у самій природі його ініціатив і в тому, що партнери мають працювати разом задля досягнення вдалих ре-зультатів. Залучення вищого керівництва є суттєвим для досягнення верти-кального планування уряді електронного урядування, для забезпечення на-явності необхідних ресурсів, для мотивації персоналу, для підтримки співп-раці із зовнішніми партнерами та зацікавленими сторонами для сприяння координації між міністерствами та різними організаціями. Залучення вищо-го керівництва, його підтримка та відповідальність також необхідні для ви-роблення стратегії електронного урядування, інтегрованої в план розвитку організації, а також у бюджетний процес.

Координація між організаціями: Одним із головних висновків звіту “Імпе-ратив е-урядування” є те, що лідерство - невід’ємний інструмент для забез-печення координації між окремими організаціями і усередині однієї. Керів-ництво може використовувати лідерство для того, щоб запобігти однотипо-вості та повторенням, зберегти ресурси та підвищити дієвість іституції через надання скоординованих послуг. У самому уряді тенденція щодо викорис-тання спільних систем, спільних програм та спільних зовнішніх ресурсів ве-де до того, що лідери можуть сприяти скоординованому розумінню можли-вості електронного урядування трансформувати процес надання послуг.

Зміцнення системи ефективного врядування: Досвід країн-членів ОЕСР де-монструє, що лідерство також є важливим у поєднанні е-урядування із за-вданнями ефективного врядування як такого. Інформаційні технології не ма-ють бути осторонь, оскільки вони стали суттєвим інструментом для транс-формації структури, функцій та культури останнього. Е-урядування у багатьох випадках має значний вплив на ефективне врядування вцілому. Наприклад, міжгалузева природа електронного урядування сприяє тому, що існуючі структури врядування набувають нової форми. Е-урядування надає послуги громадянам і бізнес-структурам на їх умовах, і тоді, коли їм це зручно, а не у відповідності до логіки, методики чи внутрішньої організації урядових струк-тур. Воно сприяє економічному зростанню завдяки сприятливому інвестицій-ному середовищу, основаному на відкритому та відповідальному управлінні та запобіганні корупції. Е-урядування виконує роль механізму прискорення модернізації та організаційних змін, включаючи командну роботу, гнучкий графік роботи, систему винагород та тренінги для персоналу.

Позиція лідерів дозволяє їм донести бачення і переваги е-урядування до інших зацікавлених сторін. Лідери керують процесом планування електро-нного урядування через встановлення широкого бачення такого процесу. У той же час, конкретні завдання можуть спонукати до дії, але тільки якщо їх вміло використовувати.

Після вибуху, спричиненому „doc.com bubble”, багато людей перестали ві-рити, що інформаційні технології можуть використовуватися в управлінні.

Чому лідерство є важливим?

Як можуть лідери мобілізувати підтримку електронного урядування?

Policy Brief

3

Важливо, щоб лідери е-урядування дали зрозуміти, що такий тип врядуван-ня позитивно впливає на продуктивність, якість надання послуг, участь лю-дей у процесах управління та на їх довіру до уряду тих, хто ці послуги надає.

Міцна позиція лідерів дозволяє їм представити переваги електронного уряду у порівнянні з іншими технологіями врядування., Їм також під силу сприяти інтеграції широкого спектру принципів управління та методів на-дання послуг, розгалужених процесів реформ державного управління та розвитку інформаційних технологій у спільну стратегію електронного уря-дування. Всі лідери (не тільки лідери його проектів) у змозі сприяти макси-мізації переваг інформаційних технологій через залучення електронного урядування у процес стратегічного планування.

Лідери знаходяться на такій стратегічній позиції, яка дає змогу впевни-тись у тому, що ініціативи електронного управління охоплюють загальне ба-чення організації, завдання на національному рівні та процес планування зі специфічними цілями.

Загальне бачення структури та планування дій можуть допомогти адміні-страції визначити напрямки діяльності на її початку, стежити за прогресом, правильно зорієнтовувати окремі ініціативи та вносити необхідні коректи-ви. Спільне бачення є важливим інструментом залучення різних урядових організацій до втілення електронного управління та координації дій між ни-ми de facto. Таке бачення може також сприяти ефективній міжвідомчій ко-ординації, забезпечити збалансованість і справедливість ініціатив електро-нного урядування та роками сприяти сталому розвитку цих ініціатив. Лідери е-урядування можуть втрутитися у момент, коли щось піде не так, або мо-жуть підтримати дух організації тоді, коли ще не досягнуто бажаних резуль-татів. Точне та конкретне бачення щодо реформування допомагає підтри-мувати його системність та цілеспрямованість.

Країни-члени ОЕСР визначили лідерів як головних ініціаторів і поборни-ків е-урядування в загальній адміністративній структурі. Політичне лідер-ство сприяє розповсюдженню цього бачення та додає йому цінності. Саме лише бачення є дуже потрібним, але недостатнім. Лідери можуть допомогти розширити бачення, раціональність і законність реформ через відповідні бюрократичні заходи.

Звіт „Імператив е-урядування” показав, що в багатьох країнах-членах ОЕСР позиціювання ідеї електронного урядування на національному рівні сприя-ло її втіленню. Але для того, щоб уникнути підходу „одне мірило для всіх”, лі-дери можуть забезпечити гнучкість завдань на національному рівні, щоб зважити на позицію та спроможність кожної індивідуальної організації.

Раніше прийняття рішень електронного урядування уповільнювалося через нестачу знань щодо того, як інформаційні технології можуть бути використані у якості інструменту для покращення управлінських процесів. Сьогодні в бага-тьох країнах-членах ОЕСР існує розуміння того, що інформаційні технології до-помагають у визначенні інформаційної стратегії та управлінні нею, а також по-єднують управлінські процеси з відповідними технічними розробками. Лідери розуміють, як інформаційні технології можуть бути застосовані при виконанні типових управлінських завдань, і як розробки електронного урядування мо-жуть допомогти створити нову систему послуг і продуктів або, наприклад, від-крити нові канали обміну інформацією. Чітке розуміння альтернатив та їх силь-

Який рівень компетенції є необхідним для прийняття рішень щодо електронного урядування?

Policy Brief

4

них і слабких сторін надає лідерам впевненості в обговоренні та визначенні практичних характеристик проектів, що знаходяться на стадії розвитку.

Широкий спектр знань та досвід допомагає програмістам та керівникам програм електронного управління брати участь в процесі прийняття рі-шень щодо електронного урядування. Спеціальні знання включають розу-міння інформаційних технологій, управління інформаційними потоками. Щодо інформаційних технологій, лідерам необхідні спеціальні знання, щоб оцінити різні технології і зрозуміти життєвий цикл продукту, можливі ризи-ки та інтереси залучених сторін.

Маючи широкий спектр знань та умінь, керівники організацій, координа-тори програм електронного урядування і політики повинні бути в змозі ке-рувати інформаційними відділами своєї організації. Маючи відповідні вмін-ня, лідери можуть сприяти інтегруванню інформаційної стратегії організації у широке коло її поставлених завдань. У подальшому традиційний управлін-ський досвід може бути оновлений та зміцнений аби використовуватися для вирішення складних управлінських завдань, які виникають у ході міжві-домчої співпраці. Додаткові знання можуть бути застосовані у сфері органі-заційних змін, міжорганізаційної координації та співпраці, співпраці між приватними та державними агенціями, формування організаційної відпові-дальності та управління, спрямованого на результат.

Одним з головних винаходів звіту „Імператив е-урядування” є те, що е-урядування за своєю природою вимагає міжорганізаційної співпраці та координації, аби запобігти повторенням, сприяти оперативності і сис-темності дій в ряді сфер, як зокрема, безпека та особисте життя, і забез-печити методику та ресурси для безперервного надання послуг. Потреба у координації та співпраці стає більш нагальною у зв’язку з тим, що все більше і більше країн переходять до надання комплексних трансакцій-них послуг. Враховуючи вартість втілення таких послуг і необхідність зробити їх інтероперабельними, проекти мають бути втіленими в струк-турованому середовищі. Лідери можуть сприяти формуванню умов, які спонукають координацію та співпрацю між організаціями, а також в рам-ках однієї організації, наприклад, через використання системи фінансо-вих та інших заохочень.

Лідери можуть використовувати центральну координацію як інструмент поєднання стратегій, що використовуються окремими організаціями. Така координація може також використовуватися для забезпечення порівняння різних стратегій з метою уникнення повторень. Центральна координація може застосовуватися лідерами для забезпечення ефективного втілення електронного уряду наступними методами:

• Забезпечення обміну інформацією і досягненнями. Методи вклю-чають централізоване реєстрування проектів, семінарів, публікацій і веб-сайтів, що стосуються передового досвіду впровадження е-урядування. Вони також можуть включати обмін досвідом щодо спільних операцій-них процесів, таких як системи планування ресурсів підприємств, а та-кож обмін та порівняння витрат, пов’язаних з використанням зовнішніх ресурсів та іншої зовнішньої інформації.

• Забезпечення підтримки державою різних методик та стандартів.

Як лідери можуть покращити координацію і співпрацю?

Policy Brief

5

ЕЛЕКТРОННЕ УРЯДУВАННЯ

Е-урядування підвищує ефективністьЕ-урядування допомагає підвищити ефективність багаторазово виконуваних, одноманітних завдань та

функціональність державного управління в цілому. Основані на використанні Інтернету, програми та про-грамні додатки можуть заощадити час на зборі даних та їх передачі, на забезпеченні інформацією та на кому-нікації з користувачами. Істотні майбутні здобутки у даному напрямі можливі завдяки поглибленню спільного використання даних у межах організацій та між ними.Е-урядування поліпшує надання послуг

Зосередження на потребах клієнта уряду є ключовим елементом у плануванні реформ державного управління країн-членів ОЕСР. Ефективне надання послуг ( як „онлайн”, так і „оффлайн”) базується на розумінні потреб корис-тувачів. Фокусування на потребах клієнта уряду передбачає, що користувачу не потрібно розуміти складні урядо-ві структури та внутрішньоурядові зв’язки для того, щоб взаємодіяти з ним. Інтернет може допомогти досягти цієї мети, даючи можливість уряду бути єдиним організмом та забезпечувати безперебійне онлайн надання послуг. Як і всі служби, служби е-урядування як частини всієї багатоканальної стратегії надання послуг повинні розбудовува-тись з орієнтацією на запити та цінності клієнтів уряду.Е-урядування допомагає отримати певні стратегічні результати …

Інтернет може допомогти зацікавленим учасникам поділитися інформацією та ідеями і, таким чином, сприяти досягненню певних стратегічних цілей. Наприклад, онлайн інформація може збільшити використання освітніх або тренінгових програм, спільне використання інформації у сфері охорони здоров’я може покращити вико-ристання медичних ресурсів та поліпшити лікування і догляд за пацієнтами, обмін інформацією між централь-ними та місцевими органами влади може покращити екологічну ситуацію. Проте обмін інформацією про при-ватних осіб піднімає проблему захисту приватного життя, і тому такі потенційні обміни повинні бути ретельно оцінені та зважені. Часові рамки для ініціатив повинні бути реалістичними, тому що не слід відкидати можливос-ті значних затримок в отриманні позитивного результату.… та може сприяти економічним стратегічним цілям

Е-урядування допомагає знизити рівень корупції, підвищує відкритість та довіру до доржави і, таким чи-ном, сприяє досягненню економічних стратегічних цілей. Специфічні дії включають зменшені державні витра-ти через результативніші програми, ефективність та поліпшення ділової продуктивності через ІТ-сумісне ад-міністративне спрощення і розширену інформацію. Ініціативи електронного урядування стимулюють розви-ток інформаційного суспільства та електронну комерцію. Урядовий попит на ІТ-продукти та сервіси може також підтримати місцеву ІТ-індустрію. Однак кількісне прогнозування попиту в цих сферах доволі складне. Е-урядування може бути головним вкладником у реформу

Всі країни-члени ОЕСР стоять перед фактом необхідності реформування та модернізації державного ме-неджменту. Сьогоднішні реалії - глобалізація, нові фінансові вимоги, зміни співтовариств та підвищені очіку-вання споживачів - означають, що процес реформ повинен бути безперервним. ІТ підтримали реформи у ба-гатьох сферах, наприклад, покращуючи прозорість, полегшуючи спільне використання інформації та визнача-ючи внутрішні неузгодженості. Е-урядування може допомогти створити довіру між державою та громадянами

Створення довіри між урядами і громадянами – фундаментальна річ для належного врядування. ІТ можуть допомогти створити довіру, даючи громадянину можливість брати участь у процесах публічної політики, освітлюючи діяльність відкритого та відповідального уряду, перешкоджаючи корупції. До того ж, якщо межі і виклики належним чином мають бути подолані, е-урядування може допомогти голосу окремого індивіда бу-ти почутим у широких дебатах. Цього досягнуто саме завдяки ІТ, аби заохотити громадян конструктивно за-думуватись над суспільними проблемами і оцінювати результати застосування ІТ для того, щоб зробити про-цес розробки та впровадження публічної політики відкритим. Однак, небагато хто очікує від е-урядування в найближчому майбутньому повної заміни традиційних методів інформаційного забезпечення, консультацій та участі громадськості.

Policy Brief

6

Важливе для покращення оперативності та продуктивності таких про-цесів, як політичні методики, принципи управління закупівлями інфор-маційних технологій, технічні та бізнес методи і стандарти.

• Просування інновацій і управління ризиками. Організації, що втілю-ють у життя важливі програми, часто не мають можливості експериментувати і тому йдуть на ризик. Якщо є фінансова підтримка, центральний відділ елек-тронного урядування може виконувати функції центрального відділу дослі-джень та розвитку від імені всіх залучених організацій.

Лідери також можуть зміцнити співпрацю між організаціями, викорис-товуючи наступні методи:

• Застосування продуктивної системи придбання інформаційних технологій та інформаційних послуг. Це може включати електронні державні закупівлі, систему оптових закупівель програм обміну інформа-цією і програмного забезпечення, а також процеси схвалення витрат.

• Посередництво в організації спільних операцій і підписання угод між організаціями з метою отримання спільних вигод.

• Забезпечення відповідності політичної та технічної стратегій елек-тронного урядування.

• Підтримка спільних дій, що необхідні для реалізації проектів, які ви-користовують спільний простір, і для забезпечення безперервного про-цесу надання електронних послуг.

Лідери можуть визначити і запобігти багатьом зовнішнім перешкодам на шляху електронного урядування завдяки розумінню того середовища, в якому воно функціонує. Наприклад, лідери можуть забезпечити юридич-ну еквівалентність процесів електронного управління паперовим проце-сам. Складність норм та вимог, що застосовуються для різних організацій, може стати ще однією проблемою. Якщо організації не в змозі визначити, що від них вимагається, вони, ймовірно, не зможуть рухатися вперед. Пе-ред тим, як ініціативи електронного управління ставатимуть складнішими і оновленими, мають бути забезпечені приватність та безпека.

Урядові структури ОЕСР функціонують в рамках вертикальної системи фінансування. Таке фінансування здійснюється у відповідності з осно-вним принципом державного управління: організації мають бути відпові-дальними за виконання завдань, вони отримують ресурси для виконан-ня цих завдань. Проте такі бюджетні методи можуть не враховувати співпрацю між організаціями та специфічні потреби окремих проектів електронного управління, особливо ті, що мають потребу у довготермі-новому фінансуванні. Бюджетні методи можуть фактично стати перешко-дою на шляху електронного урядування. Для того, щоб максимізувати його переваги, лідери уряду повинні розв’язати будь-які фінансові пере-шкоди регулятивними методами.

Країни-члени ОЕСР дійшли висновку, що не всі послуги придатні до на-дання їх в режимі онлайн, та й не всі онлайн послуги корисні для громадян і фірм. Для того щоб ініціативи е-урядування були результативними, лідери можуть здійснювати заходи для оцінки попиту клієнтів уряду на послуги е-урядування та тісно співпрацювати з громадянами і фірмами, аби надава-ти споживачам послуги, котрі найбільш їм корисні. Лідери можуть також

Як лідери можуть визначити і запобігти зовнішнім перешкодам на шляху електронного урядування?

Як лідери можуть забезпечити зосередження на потребах клієнта?

Policy Brief

7

ПЕРЕЛІК КЛЮЧОВИХ ПИТАНЬ ДЛЯ ЛІДЕРІВ Е-УРЯДУБачення/політичне прагнення

1. Поінформованість і відповідальність. Лідери в змозі визначити бачення елек-тронного уряду і нести відповідальність за ці завдання для того, щоб забезпечити сталість процесів, коли результати ще не досягнуті, і щоб втрутитися, коли щось піде не так. Лідери можуть сприяти позитивному впливу електронного уряду на продуктивність, якість послуг, на участь пересічних громадян у процесах управ-ління та на рівень довіри до уряду.

2. Інтеграція. Виходячи з того, що е-уряд може здійснити потенційний вплив на формування політики, лідери в змозі поєднати стратегію електронного уряду з політикою в широкому розумінні, а також наданням послуг, процесами держав-ного управління та діяльністю інформаційних структур для того, щоб краще інте-грувати процеси послуги надання послугі із загальноуправлінським баченням.

3. Компетенція інформаційного суспільства. Лідери електронного управління повинні мати широкий спектр компетенцій для того, щоб долучитися до процесу прийняття рішень в електронному управлінні. Розуміння інформаційного управ-ління та інформаційного суспільства може допомогти лідерам краще визначити потенційні переваги електронного уряду та зрозуміти шляхи їх досягнення. Також слід врахувати, що традиційний управлінський досвід має бути оновлений та зміцнений для того, аби відповідати складним управлінським проблемам, що ви-никають за умов міжвідомчої співпраці. Спільні схеми/співпраця

4. Гармонізація. Гармонізація інформаційно-технічної політики та підтримка обміну інформацією електронного уряду сприяє організаціям функціонувати в рамках спільних схем, максимізувати продуктивність та запобігти повторенням.

5. Запобігання зовнішнім перешкодам. Позиція лідерів дає їм можливість сприяти тому, щоб законодавчі та регуляторні норми не перешкоджали елек-тронному уряду. Потенційні перешкоди мають бути визначені та попереджені.

6. Заохочення співпраці. Лідери можуть створити умови, які заохочують ко-ординацію та співпрацю як між організаціями, так і в рамках однієї організації. Методи заохочення можуть включати фінансові та нефінансові інструменти.Орієнтованість на клієнта

7. Клієнтський попит та участь громадян в процесі управління. Участь лідерів в електронному управлінні має сприяти тому, щоб організації залучали думку пересічних громадян та бізнес-структур з метою забезпечення користувачів по-слугами та механізмами доставки послуг і продуктів, що є найбільш корисними та зручними для них. Лідери в змозі забезпечити відкритість політичного про-цесу для громадян та, використовуючи прозорі та вчасні методи.

8. Відповідальність. Лідери електронного уряду є відповідальними за загаль-ний успіх виконання своїх завдань. Лідери можуть вимагати відповідальності від організацій в процесі виконання цих завдань. Необхідно стежити за загаль-ним трансформаційним процесом електронного урядування.Міжнародна співпраця.

9. Стандарти. Лідери в змозі визначити потреби в міжнародних стандартах, визначити те, чого вони можуть і не можуть досягти, і як міжнародні стандарти співвідносяться із завданнями електронного уряду.

10. Підвищення секретності і безпеки. Є дуже суттєвим те, що лідери сприя-ють розумінню важливості і поширенню методів щодо захисту інформації, якою обмінюються міжнародні організації.

Інформаційне видання

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ ЛІДЕРІВ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

українською мовою

Оригінальний варіант цього випуску видано ОЕСР англійською та

французькою мовами під назвами: The e-government imperative: main

fi ndings © OECD 2003.

Усі права застережено. Відповідальність за якість перекладу

українською мовою та його автентичність несе Центр адаптації

державної служби до стандартів Європейського Союзу.

ISBN 978-966-8918-23-0

Переклад з англ.: О.Шаленко

Коректор Н. Кизицька

Видавець: Центр адаптації державної служби до стандартів

Європейського Союзу.

Свідоцтво про державну реєстрацію видавця: ДК 3280 від 17.09.08

Адреса видавця: 01601, Київ, вул. Прорізна, 15; тел. (044) 278-36-50.

Виготівник: ФОП Костюк О.О., м. Київ, вул. Дружби Народів, 22, кв. 10

Свідоцтво 20700000000005765 від 12.02.07

Формат 84х108/16. Папір крейд. Тираж 2000 прим. Зам. 035/10Видання здійснене за фінансової

підтримки Міністерства закордонних справ Данії

9 7 8 9 6 6 8 9 1 8 2 3 0 >

ISBN 978-966-8918-23-0

сприяти покращенню поінформованості про електронні послуги та допо-могти запровадити стратегію щодо покращення підвищення на них попиту.

Для лідерів важливо бути впевненими в тому, що надання послуг і процеси впровадження політики відкриті для зауважень та пропозицій від громадян та бізнесу. Ще важливіше для лідерів бути впевненими у то-му, що ці пропозиції, отримані від громадян і фірм, враховуються в про-цесі формування деражвної політики. Лідери можуть також перекона-тись і в тому, що процес використання зворотного зв’язку користувачів прозорий та вчасний.

На додаток до їх відповідальності перед наглядовими органами, за ви-могою лідери можуть продемонструвати законодавчим органам, що гро-мадяни отримують те, що коштує своїх грошей.

Національні лідери е-урядування відіграють важливу роль у просуванні в бік міжнародних стандартів. А ще важливіше те, що лідери грають клю-чову роль у визначенні сфер, де міжнародна співпраця найбільш необхід-на. Вона може також допомогти налагодити порозуміння при обміні дани-ми та/або отримати добру практику стосовно захисту даних е-урядування під час переміщення їх через державні кордони. Але лідерство необхідне для того, щоб знайти загальні керівні підходи до посиленої безпеки (на-приклад, у разі обміну даними через кордони). Лідери можуть допомогти зробити міжнародний обмін даними більш прозорим та результативним.

При поступальному русі е-урядування вперед, роль лідера у ньому змінюється. Лідери починають переконуватись в тому, що е-урядування це скоріш модернізація та реформа, ніж просто технологія. Країни, котрі значно просунулись далі в запровадженні цієї технології пропонують по-чати говорити про е-урядування без букви „е”.

Як лідери можуть сприяти міжнародній співпраці?

Які наступні кроки для лідерів е-урядування?