Міністерство освіти і науки України Тернопільська академія народного господарства

ФІЛОСОФІЯ Програма підготовки аспірантів, стажистів

та здобувачів до складання кандидатського іспиту .

Тернопіль

Економічна думка 2005

2

ФІЛОСОФІЯ: Програма підготовки аспірантів, стажистів та здобувачів до складання кандидатського іспиту / За ред. Н. В. Гнасевич. – Тернопіль, 2005. УКЛАДАЧІ: Гнасевич Н. В., кандидат філософських наук, доцент; Орендарчук Г. О., кандидат філософських наук, доцент; Сілаєва Т. О., кандидат філософських наук, доцент; Шумка М. Л., кандидат філософських наук, доцент.

Складено на основі “Проекту навчальної програми нормативної дисципліни для вищих навчальних закладів освіти”, розробленої Міністерством освіти України (Київ, 1997), та “Програми кандидатського іспиту з філософії для аспірантів, стажистів і пошукачів”, розробленої Міністерством освіти України, Вищою атестаційною комісією України, Академією наук України (Київ, 1993). РЕЦЕНЗЕНТИ: Братасюк М. Г., доктор філософських наук, професор

Національної академії внутрішніх справ України; Ільїн В. В., доктор філософських наук, професор кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК: Гнасевич Н. В., кандидат філософських наук, доцент.

Затверджено на засіданні кафедри філософії Тернопільської академії народного господарства (протокол №1 від 31 серпня 2004 р.)

3

ЗМІСТ I. ПРОГРАМА КУРСУ.........................................................................................4

Розділ 1. Філософія як специфічний тип знання........................................4 Розділ 2. Історія філософії як основа філософсько-методологічної

культури.........................................................................................4 Розділ 3. Онтологія та філософська антропологія.....................................7 Розділ 4. Феноменологія і гносеологія........................................................8 Розділ 5. Філософія науки. Логіка і методологія науки............................8 Розділ 6. Соціальна філософія культури.....................................................9 Розділ 7. Аксіологія і філософія культури..................................................9 Розділ 8. Суспільний прогрес і філософські проблеми глобалістики......9 Розділ 9. Філософські проблеми економіки та методології

економічного пізнання................................................................10 II. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ /з рекомендованою літературою до них/.........11 III. ПИТАННЯ ДЛЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ..............20 IV. СПИСОК ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ДО ПРОГРАМИ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ..................................................25

4

І. ПРОГРАМА КУРСУ Розділ 1. Філософія як специфічний тип знання Місце філософії в духовній культурі та в самопізнанні людини.

Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду. Специфіка філософського освоєння дійсності. Основне коло філософських питань. Основні теми філософських роздумів: світ людини, сутність і сенс людського існування. Мислення і буття. Особливості філософського знання, його структура. Проблеми предмета філософії та її основного питання. Проблема взаємовідношення буття і духу. Філософія і наука. Місце та роль філософії в житті людини і сучасного суспільства. Загальнолюдські цінності у філософії. Гуманістичний зміст філософії. Загальноцивілізаційне і національне у філософії. Основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, критична, прогностична.

Розділ 2. Історія філософії як основа філософсько-методологічної

культури Становлення філософського знання. Міфологічна та релігійна традиції як передумова філософії. Східний і західний типи культурного розвитку та їх вплив на парадигми філософування. Давньосхідна філософія. Давньоіндійська філософія: а) Ведична та епічна література про людину, її походження та існування, Упанішади; б) релігійно-філософські вчення (індуїзм, джайнізм, буддизм); в) перші філософські школи Стародавної Індії – йога, санкх’я, мімінаса, веданта, вайшешика, н’яя, чарвака-локаята. Давньокитайська філософія: а) філософія даосизму про проблему співвідношення особистісного, суспільного і космічного; основні філософські поняття вчення Лао-цзи; б) моїзм і легізм; в) соціоцентризм конфуціанства та особливості його етико-політичного вчення. Антична філософія. Космоцентрична спрямованість античності. Досократівський період давньогрецької філософії та розробка перших натурфілософських проблем: мілетська школа, діалектичний Логос Геракліта, піфагореїзм. Проблема буття в елеатів, атомістична школа Левкіппа – Демокріта. Класичний період античної філософії: софісти, Сократ, Платон, Аристотель. Елліністичний період античності: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. Римська антична філософія. Неоплатонізм. Середньовічна філософія. Особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в західній Європі. Теоцентризм середньовічної філософії. Особливості релігійного світогляду і філософії. Християнська апологетика періоду Римської імперії (Іустин Мученик, Квінт Тертулліан). Західна і східна патристика. Вчення Августина про людину, вирішення ним проблеми співвідношення віри і розуму, розуму і волі, часу і вічності,

5

людської історії. Схоластична філософія середньовіччя, її основна проблематика. Номіналізм і реалізм про природу універсалій, філософсько-теологічні ідеї Іоанна Скота Еріугени, Ансельма Кентерберійського, Фоми Аквінського, П’єра Абеляра, Дунса Скота, Вільяма Оккама. Арабсько-єврейська філософія середньовіччя. Філософія епохи Відродження. Ідейний зміст світогляду Ренесансу, його зв’язок з процесами формування буржуазних відносин у західній Європі. Італійський гуманізм (Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Альберті). Неоплатонізм Ренесансу (Марсиліо Фічино, Піко делла Мірандолла). Реформація. Пантеїзм натурфілософії Ренесансу (Микола Кузанський, Дж. Бруно). Соціальні теорії Ренесансу (Ніколо Макіавеллі, Томас Мор, Томазо Кампанелла). Скептицизм Мішеля Монтеня. Філософія Нового часу та епохи Просвітництва. Особливості епохи: розвиток буржуазних відносин, промисловий переворот, наукова революція ХVII ст. Механізм новочасного світогляду і філософії. Проблема методів наукового пізнання: емпіризм і раціоналізм. Розробка нової моделі науки: емпіричного методу, вияв причин гносеологічних помилок Френсісом Беконом. Раціоналізм Рене Декарта, особливості вирішення ним проблеми методу пізнання. Англійська емпірична традиція ХVII ст., її особливості у творчості Дж. Локка, Т. Гоббса, Дж. Берклі, Д. Д. Юма. Раціоналістична традиція новочасної філософії у творчості Б. Спінози, Г. Лейбніца. Проблема субстанції у філософії Нового часу. Б. Паскаль про можливості та межі розуму. Особливості філософії та ідеології Просвітництва. Проблеми людини, суспільства, історії в філософії Просвітництва. Французьке Просвітництво ХVII ст. (Ж.-Ж. Руссо, Вольтер, Ш. Монтеск’є, М. Кондорсе, Д. Дідро, Ж. Ламетрі, П. Гольбах, К. Гельвецій). Матеріалізм ХVIII ст. (Мель’є, Дідро, Гольбах). Програми утопічного комунізму ( Мельє, Мореллі). Німецька класична філософія. Місце німецької класичної філософії в історії, її основні проблеми, досягнення, особливості. Розробка діалектичної теорії представниками німецької класики. Основні принципи діалектики. Основні закони і категорії діалектики. Ідеалістична діалектика Гегеля і матеріалістична діалектика марксизму. Діалектика і метафізика. Критика догматизму і релятивізму з позиції діалектичного методу. І. І. Кант як родоначальник німецької класичної філософії. “Критика чистого розуму” Канта: “коперніканський переворот” у гносеології, нова концепція суб’єкта пізнання, апріоризм, дуалізм у розумінні світу. Основні ідеї “Критики практичного розуму”: людина як громадянин двох світів, проблема людської свободи, моральне вчення І. Канта, формулювання категоричного імперативу. Діяльно-творча основа буття в суб’єктивному ідеалізмі Й. Фіхте. Вчення про природу, ідея розвитку в філософії тотожності Ф. Шеллінга. Філософія абсолютної ідеї Г. Гегеля. Розробка діалектичної системи. Протиріччя між системою та методом у гегелівській філософії. Історичний

6

розвиток загальнолюдської культури в філософії Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Критика Фейєрбахом філософського ідеалізму і релігії, особливості його вчення про людину. Постнекласична філософія ХIХ – початку ХХ ст.

Філософія марксизму. Соціально-політична спрямованість марксистської філософії. Розробка принципів матеріалістичної діалектики. Принцип практики в марксизмі, матеріалістичне розуміння історії. Вчення про розвиток історії як зміну соціально-економічних формацій, взаємозв’язок суспільного буття і суспільної свідомості. Проблема відчуження людини. Ідея звільнення людини та комуністичний ідеал в соціально-політичній концепції К. Маркса. Позитивізм у ХIХ ст. (О. Конт, Г. Спенсер). Ірраціоналізм і філософія життя. Проблема нераціонального (воля, почуття, інтуїція). Несвідоме. Вчення А. Шопенгауера: людина як суб’єкт воління, світ як воля і уявлення. С. К’єркегор про свободу людини, про сенс індивідуального людського існування у світі. Філософія Ф. Ніцше (“народження трагедії із духу музики”, програма “переоцінки цінностей”, критика моралі, нігілізм, “воля до влади”, ідеал “надлюдини”, ідея “вічного повернення”). Сучасна некласична філософія. Головні проблеми і тенденції філософії ХХ ст. Перегляд основних принципів класичної філософії перед викликом соціально-політичних, культурних, духовних зрушень і протиріч сучасної епохи. Перегляд сучасною філософією основних принципів класичної філософської традиції. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Прагматизм у контексті американської духовної традиції (Ч. Пірс, У. Джемс, Д. Дьюї). Психоаналіз і неофрейдизм. З. Фрейд про феномен несвідомого, структуру психіки, онтологію людини, історію і культуру.

Аналітична психологія Г. Юнга, колективне несвідоме, архетип і символ. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма.

Екзистенціальна філософія ХХ ст. (М. Хайдеггер, Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс).

Філософська антропологія М. Шелера. Релігійна філософія ХХ ст. (персоналізм, християнський еволюціонізм

П. Теяра де Шардена, неотомізм). Феноменологія Е. Гуссерля: програма філософії як “строгої науки”,

поняття інтенціальності свідомості, метод феноменологічної редукції, поняття “життєвого світу”.

Філософська герменевтика (М. Хайдеггер, К. Гадамер). Сучасна філософія науки: аналітична філософія (Б. Рассел,

Л. Вітгенштейн), неопозитивізм (Р. Карнап), постпозитивізм (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд).

Неомарксизм і “критична теорія” Франкфуртської школи (Г. Лукач, М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе, Е. Фромм).

7

Філософські ідеї постмодернізму. М. Фуко, Ж. Дерріда, Р. Барт. Філософська думка в Україні. Джерела української філософської

культури. Особливості української філософської парадигми. Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян, “Велесова книга”. Філософія в системі культури Київської Русі (Володимир Мономах, Ілларіон Київський, Кирило Туровський, Данило Заточник, Кирило Філософ, Климент Смолятич). Вплив антично-візантійської і західноєвропейської культури на становлення києворуської філософсько-теологічної культури.

Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу ХV–ХVII ст. Український неоплатонізм (Ю. Дрогобич, І. Вишенський, С. Зизаній, Г. Смотрицький).

Братські школи, Києво-Могилянська академія (Ф. Прокопович, Г. Кониський, І. Гізель, Г. Щербацький). Раціоналістичний напрям філософських пошуків у Києво-Могилянській академії, її морально-гуманістична спрямованість. Становлення Просвітництва в Україні.

Г. С. Сковорода як родоначальник української класичної філософії. Антитетичний метод Сковороди, основні ідеї його “філософії серця”. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Проблема людини і нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські ідеї в Україні в кінці ХIХ – на початку ХХ ст. “Філософія серця” П. Юркевича, його ставлення до антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха і М. Чернишевського.

Філософські ідеї в Україні в кінці ХIХ – на початку ХХ ст. Російськомовна школа “київського гуманізму” (Л. Шестов, М. Бердяєв, В. Зеньківський). Філософія І. Франка, вплив марксизму та позитивізму на її формування. Філософські ідеї Лесі Українки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, О. Потебні, В. Антоновича. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова. Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський). Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський). Філософія української діаспори (Д. Чижевський, І. Лисяк-Рудницький, І. Мірчук). Культурне відродження 20–30 років (М. Скрипник, М. Хвильовий). Українське філософське відродження 60-х років (П. Копнін).

Розділ 3. Онтологія та філософська антропологія Онтологія як вчення про буття, її основна проблематика. Концепція

буття в історії філософії. Основні онтологічні категорії: буття, небуття, існування, реальність, суще, субстанція, матерія. Типи онтології: ідеалізм, матеріалізм, пантеїзм, монізм, дуалізм, плюралізм та ін. Матерія як об’єктивна реальність і філософська категорія. Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток. Діалектика як загальна концепція розвитку. Сучасні уявлення про структуру буття, про рівні організації матерії. Сучасна картина світу, світ як сукупна реальність та універсум людської життєдіяльності. Проблема єдності

8

та багатовимірності світу. Простір і час як форми існування світу. Еволюція уявлень про простір і час. Соціальний простір і час.

Філософська антропологія. Людина як особливий рід сущого. Філософські проблеми антропосоціогенезу, основні концепції історичного походження, природи та сутності людини. Природні, соціальні та духовні виміри людини. Поняття індивіда, індивідуальності й особистості. Проблема життя і смерті, сенсу людського життя в духовному досвіді людства. Проблема свободи. Свобода і необхідність. Сутність фаталізму та волюнтаризму. Свобода як моральний імператив. Філософські аспекти взаємовідношення душі й тіла, духовного і тілесного. Життя і розум у контексті глобальної еволюції Всесвіту.

Розділ 4. Феноменологія і гносеологія Феноменологія в системі філософії як вчення про духовні виміри

людського буття. Поняття душі, духу і духовності в людській культурі та філософії. Свідомість у структурі людської життєдіяльності. Природні та соціально-історичні засади свідомості. Свідомість і психіка. Свідоме і несвідоме. Свідомість і самосвідомість. Пізнавальна, оцінююча, цілепоклада-юча та мотиваційна функції свідомості. Свідомість і мислення. Образне і поняттєве мислення. Мислення і мова. Проблема ідеального в філософії. Основні концепції походження і сутності свідомості.

Суспільна та індивідуальна свідомість, їх взаємозв’язок. Структура суспільної свідомості та її форми. Буденна і теоретична свідомість. Суспільна психологія та ідеологія.

Гносеологія як теорія пізнання. Коло гносеологічних проблем. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання. Соціокультурна та практична детермінація пізнавальної діяльності. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок та соціально-історична і практична зумовленість. Творчий характер пізнання. Основні форми пізнання. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне у пізнанні. Інтуїція та її роль у пізнанні. Види і рівні знання. Проблема істини у філософії. Об’єктивність, абсолютність, відносність і конкретність істини. Істина і заблудження (хибність). Проблема критеріїв істини. Основні концепції істини. Ціннісний вимір істини. Проблема методу пізнання.

Розділ 5. Філософія науки. Логіка і методологія науки Наука як об’єкт філософського дослідження. Функції філософії у

науковому пізнанні. Сцієнтизм та антисцієнтизм в оцінці ролі науки в суспільному житті. Філософське осмислення історії науки. Проблема класифікації наук. Структура науки. Наукове дослідження, його рівні. Особливості емпіричних та теоретичних досліджень. Наукова теорія та її структура. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).

9

Методологія і метод. Методи наукового пізнання. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Особливості методології соціального пізнання і гуманітарних наук.

Динаміка наукового пізнання. Структура наукових революцій. Класична, некласична та постнекласична наука.

Розділ 6. Соціальна філософія і філософія історії Соціальна філософія, її основні проблеми та категорії. Поняття

суспільства. Особливості філософського вивчення суспільства. Суспільство та індивід. “Людський вимір” суспільства. Поняття інтерсуб’єктивності в соціальній філософії. Проблема історичного походження суспільства. Структура і функції суспільства. Поняття соціальної структури суспільства. Соціальні відносини та їх типологія. Джерела, механізм, характер і форми соціальної динаміки. Розмаїття чинників, що зумовлюють розвиток суспільства (природні, матеріально-економічні, техніко-технологічні, духовні, політичні тощо). Проблема героїв і мас у суспільному розвитку. Типологія суспільства. Формаційний та цивілізаційний підходи до типології суспільства та періодизації суспільного розвитку. Суспільство і особистість. Типологія історичного взаємозв’язку людини і суспільства, або типи соціальності (відносини особистої залежності, відносини речової залежності, відносини вільних асоціацій індивідів). Філософське осмислення історії та її сенсу. Головні концепції філософії історії. Закони та рушійні сили історії. Історична необхідність. Проблема спрямованості історії. Єдність і множинність історичного процесу. Лінійні та циклічні концепції історії. Проблема історичного прогресу. Суперечливий характер соціально-історичного прогресу та проблема його критеріїв.

Розділ 7. Аксіологія і філософія культури Аксіологія як філософське вчення про цінності. Цінності як ядро

духовного світу людини. Структура цінностей. Ціннісне ставлення людини до світу як фундаменту культури. Ціннісна природа культуротворення.

Культура як об’єкт філософського аналізу. Основні ознаки культури. Сутність та визначення культури. Творчий характер людської культури. Діалоговий характер культури. Типологія культур. Гуманізм і антигуманізм у культурі. Культура і цивілізація. Культура, антикультура і контркультура. Динаміка культури в історії людства. Історичні типи культури. Східна і західна моделі культур. Класична і некласична культура. Постмодернізм як явище культури.

Розділ 8. Суспільний прогрес і філософські проблеми глобалістики Науково-технічний прогрес в історії техногенної цивілізації. Науково-

технічна революція ХХ ст., її соціальні наслідки. Глобальні проблеми ХХ ст. та головні суспільно-політичні процеси. Класифікація глобальних проблем.

10

Поворот до людини в сучасній глобалістиці. Шляхи вирішення глобальних проблем. Єдність і багатоманітність у процесі глобалізації світу. Сутність процесу глобалізації та його протиріччя. Образи майбутнього в сучасній глобалістиці. Глобальна свідомість і розмаїття часткових інтересів. Майбутнє людства як предмет дослідженння і прогнозування. Інформаційні технології та майбутнє людства. Футурологічні концепції про стратегію цівілізаційного поступу людства.

Розділ 9. Філософські проблеми економіки та методології

економічного пізнання Сфера економіки в контексті людського буття. Філософське

тлумачення явища економіки. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Особливості та роль матеріально-економічного виробництва. Співвідношення технологічного і суспільно-економічного способів виробництва, їх історичні типи. Сутність і структура продуктивних сил. Діалектика продуктивних сил і суспільних форм їх розвитку. Діалектика виробництва, розподілу, обміну, споживання та власності. Філософський аналіз власності. Філософські аспекти проблеми управління й організації бізнесу. Економіка постмодерну і відносини власності. Проблема глобалізації економічного простору. Норми, цінності та інституції ринкової економіки. Економічні права і свободи. Проблема економічного вибору. Економічна культура людини. Цінності рівності, справедливості свободи і відповідальності в економічній культурі.

Праця і творчість. Ставлення до праці та економічні якості людини. Етичні аспекти економічної діяльності. Концепція відчуженої праці К. Маркса. Сучасна світова економіка і Україна: проблема модернізації економіки суспільства. Економіка та економічна теорія в інформаційному суспільстві. Особливості методології економічної теорії. Проблеми гуманітаризації економічної освіти.

11

II. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ (з рекомендованою літературою до них)

1. Філософська класика (від античності до середини ХIХ ст). 2. Сучасна світова філософія (середини ХIХ–ХХ ст). 3. Філософська думка в Україні. 4. Філософія в сучасному світі: актуальні проблеми філософської теорії. 5. Філософія економіки. 1. Філософська класика (від античності до середини ХIХ ст.) 1. Космоцентризм давньогрецької філософії. 2. Сократівське вчення про людину. 3. Діалектика у розумінні Сократа і Платона: порівняльний аналіз. 4. Філософська система Платона. 5. Вчення Платона про “ідеальну державу”. 6. Філософія Аристотеля: вчення про матерію і форму. 7. Філософія політики Аристотеля. 8. Моралісти стародавьного Риму: Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. 9. “Східні” і “західні” отці церкви. 10. Релігійно-філософська система Аврелія Августина. 11. Проблема співвідношення віри та розуму в середньовічній філософії. 12. Проблема людини у філософії Відродження. 13. Натурфілософія Відродження. 14. Вчення Ф. Бекона про наукове пізнання. 15. Вчення про політику і мораль Н. Макіавеллі. 16. Вчення про природні права і суспільний договір у Т. Гоббса і Дж. Локка. 17. Етика Б. Спінози. 18. Філософія серця Б. Паскаля. 19. Р. Декарт про метод наукового пізнання. 20. “Досвіди” М. Монтеня. 21. Французькі філософи-енциклопедисти. 22. Вольтер і Руссо в історії Французького просвітництва. 23. Кант про можливості та межі теоретичної філософії. 24. Вчення Канта про людину та її свободу. 25. Проблема свободи у філософії Фіхте. 26. Натурфілософія Шеллінга. 27. Вчення Гегеля про абсолютний дух. 28. Філософія історії Гегеля. 29. Філософія права Гегеля. 30. Діалектичне вчення Гегеля. 31. Вчення Л. Фейєрбаха про сутність людини. 32. Соціально-політична спрямованість марксизму. 33. Проблема відчуження людини у творчості К. Маркса.

12

ЛІТЕРАТУРА 1. Аристотель. Політика. – К., 2000. 2. Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1999. 3. Гегель Г. Основи філософії права. – К., 2000. 4. Гельвецій К. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994. 5. Гоббс Т. Левіафан, або суть, будова і повноваження держави церковної і цивільної.

– К., 2000. 6. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 2001. 7. Гусев В. І. Західна філософія Нового часу. ХVII–ХVIII ст. – К., 1998. 8. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і

відшукати істину в науках. – К., 2001. 9. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000. 10. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000. 11. Кондзьолко В. В. Історія середньовічної філософії. – Львів, 2001. 12. Кондзьолко В. В. Нариси з історії античної філософії. – Львів, 1993. 13. Локк Дж. Два трактати про врядування. – К., 2001. 14. Макіавеллі Н. Державець. – К., 2001. 15. Маркс К. Економіко-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. –

К., 1963. – Т.13. 16. Платон. Держава. – К., 2000. 17. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995. – Кн.1. 18. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права. – К., 2001. 19. Чанышев А. Н. Философия древнего мира. – М., 1999. 20. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. – К., 1998. 21. Татаркевич В. Історія філософія. – Львів, 1999. – Т.1–3. 22. Соколов В. В. Средневековая философия. – М., 1979. 23. Соколов В. В. Европейская философия ХV–ХVIII веков. – М.,1984. 24. Шинкарук В. И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. 25. Шинкарук В. И. Логика, диалектика и теория познания И. Канта. – К., 1974. 2. Сучасна світова філософія (середина ХIХ–ХХI ст.) 1. А. Шопенгауер і зародження некласичної філософії. 2. С. К’єркегор: перший досвід екзистенціалізму. 2. Ф. Ніцше і “Філософія життя”. 3. О. Конт і початок позитивізму. 4. “Логічний атомізм” Б. Рассела. 5. “Мовна гра” Л. Вітгенштейна. 6. “Критичний раціоналізм” К. Поппера. 7. “Відкрите суспільство та його вороги” К. Поппера. 8. “Злиденність історицизму” та критика марксистської методології

К. Поппером. 9. Філософія американського прагматизму (Ч. Пірс, У. Джеймс, Д. Дьюї). 10. “Розуміюча соціологія” М. Вебера. 11. “Протестантська етика” і дух капіталізму М. Вебера. 12. Критична теорія суспільства Франкфуртської школи. 13. “Мати або бути” Е. Фромма. 14. “Втеча від свободи” Е. Фрома.

13

15. Екзистенцалізм ХХ ст. в релігійній та атеїстичній формі (М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю).

16. Герменевтика: її історія та основні ідеї. 17. Феноменологія Е. Гуссерля. 18. Вчення З. Фрейда і філософія. 19. Вчення про “архетипи бессвідомого” К. Юнга. 20. Філософська антропологія М. Шелера. 21. Філософські ідеї постмодернізму. 22. Постмодернізм: філософія як література. 23. Постпозитивізм як критичний перегляд неопозитивізму. 24. Т. Кун про структуру наукових революцій. 25. М. Фуко та його внесок у методологію гуманітарного пізнання. 26. Ж.-Ф. Ліотар як автор філософського постмодернізму. 27. Проблема цивілізаційного розвитку в творчості Д. Белла, А. Тоффлера. 28. “Повстання мас” Ортеги-і-Гассета. 29. Свобода і творчість у філософії М. Бердяєва. 30. О. Шпенглер та його “Занепад Європи”.

ЛІТЕРАТУРА 1. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна

філософія. – К., 1996. 2. Бердяєв М. А. Смысл истории. – М., 1990. 3. Бергсон А. Сміх. – К., 1994. 4. Вебер М. Протестанстська етика і дух капіталізму. – К., 1994. 5. Витгенштейн Л. Философские работы. – М., 1994. 6. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы герменевтики. – К., 2000. – Т.1, 2. 7. Г. Головко Б. А. Філософська антропологія. – К., 1997. 8. Делез Ж. Логика смисла. – М., 1993. 9. Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993. 10. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов. – М., 1989. 11. Кун Т. Структура наукових революцій. – К., 2001. 12. Кьєркегор С. Болезнь к смерти // Этическая мысль. – М., 1990. 13. Лук’янець В. С., Соболь О. М. Філософський постмодернізм. – К., 1998. 14. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна

філософія. – К., 1996. 15. Ліотар Ж.-П. Ответ на вопрос: что такое постмодерн? // На путях постмодернизма. – М., 1995. 16. Маркузе Г. Эрос и цивилизация. – К., 1995. 17. Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 1994. 18. Марсель Г. К трагической мудрости и за ее пределы. Самосознание европейской

культуры ХХ века. – М., 1991. 19. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Жадання влади. – К., 1993. 20. Ортега-і-Гассет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К., 1994. 21. Ортега-і-Гассет Х. Повстання мас. – К., 1992. 22. Поппер К. Злиденність історицизму. – К., 1994. 23. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1999. 24. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гумманизм // Сумерки богов. – М., 1989. 25. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.

14

26. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. – К., 1996. 27. Сучасна політична філософія. – К., 1998. 28. Тоффлер А. Третя хвиля. – К., 2000. 29. Тульчинський Г. А. Слово и тело постмодернизма // Вопросы философии. – 1999. –

№10. 30. Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К., 1998. 31. Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1986. 32. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990. 33. Фуко М. История сексуальности: Забота о себе. – К., 1998. 34. Фуко М. Воля к истине. – М., 1996. 35. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003. 36. Хоркхаймер М., Адорно Т. В. Диалектика Просвещения. – М., 1995. 37. Читанка з історії філософії ХХ ст.: У 6 кн. – К., 1993–1996. 38. Юнг К. Г. Душа и миф. – М., 1997. 39. Юнг К. Г. Архетип и символ. – М., 1991. 40. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. 3. Філософська думка в Україні 1. Філософія серця П. Юркевича. 2. Вчення про три світи Г. Сковороди. 3. Вчення про людину Г. Сковороди. 4. Релігійна філософія в Україні. 5. Історико-філософська концепція Д. Чижевського. 6. Філософія українського духу в творчості Т. Г. Шевченка. 7. Соціальна філософія М. Драгоманова. 8. Філософські ідеї І. Франка. 9. Розробка філософії української ідеї представниками Кирило-

Мефодіївського товариства. 10. Українська ідея у філософському світогляді П. Куліша. 11. Історіософська концепція М. Костомарова. 12. Світоглядно-філософська позиція Лесі Українки. 13. Філософське осмислення проблем мови у творчості О. Потебні. 14. Історіософія М. Грушевського. 15. Етика “кордоцентризму” В. Винниченка. 16. Концепція “ноосфери” В. Вернадського. 17. Політична філософія Д. Донцова. 18. Філософська школа “Київського гуманізму” (Л. Шестов, М. Бердяєв,

В. Зеньковський).

ЛІТЕРАТУРА 1. Бичко А. К. Леся Українка. Світоглядно-філософський погляд. – К., 2000. 2. Горський В. С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 2002. 3. Грушевський М. На порозі нової України. – К., 1991. 4. Драгоманов М. Вибране. – К., 1991. 5. Забужко О. Філософія української ідеї та єропейський контекст. – К., 1992. 6. Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди. – К., 1983.

15

7. Ільїн В. В. Український гуманізм: тотожність раціонального та ірраціонального. – К., 1999.

8. Історія філософії України: Підручник / Тарасенко М. Ф., Русин М. Ю. та ін. – К., 1994. 9. Історія філософії України: Хрестоматія. – К., 1993. 10. Копиленко О. Л. “Українська ідея” М. Грушевського: історія і сучасність. – К., 1991. 11. Нічик В. М. З історії вітчизняної філософії кінця ХVII–початку ХVIII ст. – К., 1978. 12. Огородник І. В., Русин М. Ю. Українська філософія в іменах. – К., 1997. 13. Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думка в Україні. – К., 1993. 14. Потебня О. Естетика і поетика слова. – К., 1994. 15. Розвиток філософської думки в Україні. – К.,1994. 16. Сковорода Г. Зібрання творів: У 2 т. – К., 1973. 17. Ткачук М. Л. Київська академічна філософія ХIХ–поч. ХХ ст. – К., 2000. 18. Українка Л. Вибрані твори. – К., 1974. 19. Українська душа. – К., 1993. 20. Федів Ю. О., Мозгова Н. Г. Історія української філософії. – К., 2000. 21. Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія. – К., 1991. 22. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992. 23. Шевченко В. І. Концепції пізнання в укрїнській філософії. – К., 1993. 24. Юркевич П. Вибране. – К., 1993. 25. Юркевич П. Серце та його значення у духовному житті людини згідно з ученням

слова Божого. – К., 1993. 4. Філософія в сучасному світі: актуальні проблеми філософської теорії 1. Філософія техніки як нова галузь знання. 2. Філософські аспекти комп’ютерної революції. 3. Техніка й етика. 4. Людина у світі інформаційних технологій. 5. Науково-технічна революція та її суспільні наслідки. 6. Філософські аспекти проблеми глобалізації світу. 7. Проблеми культури в глобалізованому світі. 8. Концепція постіндустріального суспільства і сучасність. 9. Постмодернізм як явище культури. 10. Філософія в системі культури. 11. Відчуження як соціальний феномен. 12. Національна самосвідомість: парадокси становлення та розвитку. 13. Філософія права як елемент правової культури. 14. Право як фактор соціалізації особистості. 15. Творчість як предмет філософського дослідження. 16. Національний характер як феномен культури. 17. Філософські проблеми сучасної екології. 18. Нова екологічна свідомість: проблеми і перспективи. 19. Історичні типи взаємозв’язку суспільства і природи. 20. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення. 21. Духовні цінності в сучасному світі. 22. Соціально-гносеологічні проблеми наукової творчості. 23. Особливості методологічного мислення сучасної науки.

16

24. Філософія і наукова творчість. 25. Наука як об’єкт філософського дослідження. 26. Філософські засади науки. 27. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця. 28. Основні філософські концепції розвитку науки. 29. Філософія, релігія і наука в сучасному світі.

ЛІТЕРАТУРА 1. Дученко М. В. Природа человеческого познания. – К., 1971. 2. Жоль К. К. Філософія і гносеологія права. – К., 2000. 3. Загороднюк В. П. Філософія наук. – К., 1998. 4. Кисельов М. М. Світогляд і екологія. – К., 1990. 5. Кисельов М. М., Канак Ф. М. Національне буття серед екологічних реалій. – К., 2000. 6. Князев В. М. Человек и технология. – К., 1990. 7. Копнин П. В. Проблемы диалектики как логики и теории познания. – К., 1982. 8. Крисаченко В. С., Хильки М. І. Екологія. Культура. Політика: концептуальні засади

сучасного розвитку. – К., 2001. 9. Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. – К., 2000. 10. Кун Т. Структура наукових революцій. – К., 2001. 11. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії // Сучасна зарубіжна

філософія. – К., 1996. 12. Марчук М. Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці, 2001. 13. Митчел К. Что такое философия техники? – М., 1995. 14. Никифоров А. Л. Природа философии. – М., 2001. 15. Новая технологическая волна на Западе. – М., 1986. 16. Пазенок В. С. Гуманізм: нові виміри. – К., 2001. 17. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции. – М., 1991. 18. Рижко В. А. Наукові концепції: соціальні, гносеологічні і практичні аспекти. – К., 1985. 19. Салтовський О. І. Основи соціальної екології. – К., 1997. 20. Свінціцький В. М. Українська демократія в контексті глобалізації. – К., 2001. 21. Сидоренко Л. І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси. – К., 2002. 22. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Философия техники и науки. – М., 1995. 23. Сучасна політична філософія. – К., 1998. 24. Тарасенко М. Ф. Природа, культура, технологія: філософсько-світоглядний аналіз. –

К., 1985. 25. Толстоухов А. В., Хилько М. І. Екобезпечний розвиток: пошук стратегій. – К., 2001. 26. Философия техники // Вопросы философии. – 1993. – №10. 27. Храмова В. Л. Цінність духовної культури. – К., 1995. 28. Ципеліус Р. Філософія права. – К., 2000. 29. Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методології філософії науки. – К., 2000. 30. Шкода В. В. Вступ до правової філософії. – Харків, 1997. 31. Шульга М. О. Етнічна самоідентифікація особистості. – К., 1996. 32. Швецова А. В. Національний характер як феномен культури. – Симферополь, 1999. 33. Ярошевець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996. 5. Філософія економіки 1. Економіка постмодерну і відносини власності. 2. Проблема глобалізації економічного простору.

17

3. Економіка та економічна теорія в інформаційному суспільстві. 4. Суспільство сіткових структур і економіка. 5. Еволюція форм власності: від класичної ринкової економіки до сучасної

глобалізації капіталу. 6. Сучасна світова економіка і Україна: проблема модернізації економіки

суспільства. 7. Фундаментальна економічна наука ХХI століття як наука

постнекласичного періоду. 8. Неоліберальний ренесанс теорії ринкової економіки і філософія

постмодернізму. 9. Економічні пріоритети і диктат ринкових цінностей у сучасному світі: чи

можливі альтернативи ? 10. Еволюція “людини економічної”: від класичного лібералізму до

постмодернізму. 11. Норми, цінності та інститути ринкової економіки: історична

ретроспектива і сучасність. 12. Класичні теорії ринку (Сміт, Рікардо, Міль) і народження сучасної

філософії індивідуалізму (лібералізму). 13. Ідеологія лібералізму як вияв приниципів економічної свободи доби

конкурентної ринкової економіки. 14. Монетаризм та ідеологія глобалізму. 15. Антиглобалістський рух як протидія глобальному капіталізму. 16. Альтероглобалізм, його суть, можливості та перспективи. 17. Проблема соціокультурної легітимації підприємництва і бізнесу. 18. Концепція М. Вебера як спроба морального виправдання

підприємницької діяльності. 19. Образ буржуа в “Економічно-філософських роботах” К. Маркса та його

критики від лібералізму до неомарксизму. 20. Господарська діяльність як рід соціального служіння і морального

обов’язку в “Філософії господарства” С. Булгакова. 21. Образи буржуа в концепціях М. Вебера, Г. Зіммеля, В. Зомбарда. 22. Праця і творчість. 23. Ставлення до праці та економічні якості людини. 24. Етнонаціональні аспекти в ставленні людини до праці. 25. Релігія і праця: порівняльний аналіз релігійних систем у ставленні до

праці. 26. Православна концепція праці у “Філософії господарства” С. Булгакова. 27. Трудова етика протестантизму. 28. Людина в дзеркалі економіки: філософський аналіз із соціоекономічних

досліджень. 29. Економічні права і свободи, економічний вибір: історія і сучасність. 30. Цінності рівності, справедливості та відповідальності в економічній культурі.

18

31. Аналіз ідеологічних моделей систем господарства (лібералізм, консерватизм та ін).

32. Філософські аспекти проблем управління і організації у сфері бізнесу. 33. Етичні аспекти економічної діяльності. 34. Проблема раціональності та раціонального вибору в економічній сфері. 35. Масова культура і світ бізнесу. 36. Співвідношення особистої вигоди і суспільної значимості у сфері

підприємництва. 37. Особливості економічної культури людини. 38. Сучасний монетаризм: критичний аналіз ідейних джерел та практики

монетаризму. 39. Монетаризм та ідеологія глобалізму. 40. “Філософія грошей” Г. Зіммеля як теоретична передтеча сучасного

монетаризму. 41. Особливості розвитку ринкових відносин у контексті української

ментальності. 42. Методологія економічного дослідження і філософія.

ЛІТЕРАТУРА 1. Агеев А. И. Предпринимательство: проблемы собственности и культуры. – М., 1991. 2. Автономов В. С. Модель человека в экономической науке. – Спб., 1998. 3. Альтерглобализм. Теория и практика «антиглобалистского движения». – М., 2003. 4. Автономов В. С. Человек в зеркале экономической теории. – М., 1993. 5. Афанасьев Э. О. О некоторых православных принципах формирования рыночной

экономики // Вопросы экономики. – 1993. – №8. 6. Бузгалин А. В. Постмодернизм устарел … / Закат неолиберализма чреват угрозой

«протоимперии» // Вопросы философии. – 2004. – №2. 7. Баумоль У. Чего не знал Альфред Маршалл: вклад ХХ столетия в экономическую

теорию // Вопросы экономики. – 2001. – №2. 8. Булгаков С. Н. Философия хозяйства. – М., 1990. 9. Бузгалин А. В. «Постиндустриальное общество» – тупиковая ветвь социального

развития ? // Вопросы философии. – 2002. – №5. 10. Васильчук Ю. Постиндустриальная экономика и развитие человека // Мировая

экономика и международные отношения. – 1997. – №9–10. 11. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. – К., 1994. 12. Давыдов Ю. Н. Вебер и Булгаков / Христианская аскеза и трудовая этика // Вопросы

философии. – 1994. – №2. 13. Зарубина Н. Н. Социально-культурные основы хозяйства и предпринимательства. –

М., 2001. 14. Зомбард В. Буржуа. Этюды по истории духовного развития современного

экономического человека. – М., 1994. 15. Иноземцев В. Л. Вестернизация как глобализация и «глобализация» как

американизация // Вопросы философии. – 2003. – №14. 16. Иноземцев В. Л. Собственность в постиндустриальном обществе и исторической

ретроспективе // Вопросы философии. – 2000. – №12. 17. Катков П. В. Критика глобального корпоративного меркантилизма / Н. Хомский //

Вопросы философии. – 2003. – №12.

19

18. Козловски П. Этическая экономия. – М., 1996. 19. Кредисов А., Бодров В., Леоненко Н. Неолібералізм як ідеологія і теоретична основа

соціального ринкового господарства // Економіка України. – 1993. – №1. 20. Лагутін В. Д. Людина і економіка: соціоекономіка. – К.,1996 21. Майминас Е. Информационное общество и парадигма экономической теории //

Вопросы экономики. – 1997. – №11. 22. Михальченко Н. И. Украинское общество: транформация, модернизация или

лимитроф Европы ? – К., 2001. 23. Мясникова Л. А. Экономика посмодерна и отношения собственности // Вопросы

философии. – 2002. – №7. 24. Мясникова Л. Глобализация экономического пространства и сетевая несвобода //

Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – №11. 25. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология. – М., 1999. 26. Панарин А. С. Постмодернизм и глобализация: проект освобождения собственников

от социальных и национальных обязательств // Вопросы философии. – 2003. – №6. 27. Панарин А. Парадоксы предпринимательства, парадоксы истории // Вопросы

экономики. – 1995. – №7. 28. Панарин А. С. Вызов глобализма. – М., 2000. 29. Радаев В. В. Экономическая социология. – М.,1998. 30. Радаев В. В. Малый бизнес и проблемы деловой этики: надежды и –реальности //

Вопросы экономики. – 1996. – №7. 31. Рузавин Г. К проблеме рационального вибора в экономике и других общественных

науках // Вопросы экономики. – 2003. – №8. 32. Рузавин Г. И. Самоорганизация как основа эволюции экономических систем //

Вопросы экономики. – 1996. – №3. 33. Сен А. Об этике и экономике. – М., 1996. 34. Соколова. Г.Н. Экономическая социология. – Минск, 2000. 35. Сорос Дж. Криза глобального капіталізму. – К., 1999. 36. Супоницкая И. М. Успех и удача: отношение к труду в американском и российском

обществе // Вопросы философии. – 2003. – №5. 37. Суслов И. П. Методология экономического исследования. – М., 1983. 38. Тарасевич В. Еволюція економічної теорії та сучасне парадигмальне зрушення //

Економіка України. – 1996. – №12. 39. Тарасевич В. Постнекласический вызов фундаментальной экономической науке //

Вопросы экономики. – 2004. – №4. 40. Чурилов М. М. Людина в екстремальній виробничій ситуації. – К., 1999.

20

III. ПИТАННЯ ДЛЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

1. Філософія, її походження, коло проблем та функції. 2. Філософія як теоретична основа світогляду. 3. Поняття світогляду та його структура. 4. Історичні типи світогляду. 5. Методологічна функція філософії. 6. Своєрідність філософського пізнання. 7. Основні риси античної філософії. 8. Передумови філософії в стародавній Індії. Головні філософські школи. 9. Моральна спрямованість філософії стародавнього Китаю. 10. Проблема буття в античній філософії. 11. Антропологічні мотиви філософії Платона. 12. Аристотель про взаємопризначеність душі й тіла. 13. Людина в елліністичній та римській філософіях. 14. Основна проблематика середньовічної філософії. 15. Основні періоди середньовічної філософії: апологетика, патристика,

схоластика. 16. Суперечки про природу універсалій: номіналізм та реалізм. 17. Проблема співвідношення віри та розуму в філософії Фоми Аквінського. 18. Номіналізм В. Оккама, його значення для сучасної методології науки. 19. Особливості формування та розвитку філософії в Київській Русі. 20. Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності епохи

Відродження. 21. М. Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. 22. Натурфілософський період епохи Відродження. 23. Особливості західноевропейської філософії Нового часу. 24. Нова модель науки у Френсіса Бекона. 25. Р. Декарт про самосвідомість та метод пізнання. 26. Б. Паскаль про можливості та межі розуму. 27. Монадологія В. Лейбніца. 28. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії ХVIII ст. (П. Бейль, Д. Берклі, Д. Юм). 29. Проблема людини у філософії Просвітництва. 30. Поняття субстанції у філософії Б. Спінози. 31. Локк і його критика теорії природжених ідей. 32. Проблема відношення людини і Бога, природи і духу в Києво-

Могилянській академії. 33. Натурфілософія у Києво-Могилянській академії. 34. Філософські погляди Г. С. Сковороди. 35. Німецька класична філософія в історії філософської думки. 36. Теоретичний та практичний розум у філософській системі І. Канта. 37. Діяльно-творча основа буття у філософії Й. Г. Фіхте.

21

38. Філософія тотожності Ф. В. Шеллінга. 39. Філософія абсолютної ідеї Г. В. Ф. Гегеля. 40. Загальна характеристика та основні риси некласичної філософії. 41. Л. Фейєрбах і криза класичної філософії. 42. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії. 43. “Філософія життя” як відхід від ідеалів раціоналізму. 44. Світ як воля і уявлення А. Шопенгауера. 45. Ідея надлюдини у філософії Ф. Ніцше. 46. Проблема людини у філософії екзистенціалізму. 47. Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда. 48. Феноменологічний напрям у філософії. 49. Позитивізм, неопозитивізм та постпозитивізм. 50. Герменевтика як напрямок сучасної філософії. 51. Сучасна зарубіжна філософська антропологія. 52. М. Шелер про природу людини та її місце у Всесвіті. 53. Феномен людини в християнському еволюціонізмі П. Тейяра де

Шардена. 54. Неотомізм, його анропоцентрична переорієнтація. 55. Персоналізм: особа як унікальна суб’єктивність (Е. Муньє, М. Бубер,

М. Бердяєв). 56. Архетипи колективного несвідомого у філософії К. Юнга. 57. Поняття відчуження у філософії Е. Фромма. 58. Філософія прагматизму. 59. Філософські ідеї постмодернізму. 60. Українська філософія як культурно-історичний феномен. 61. Російська релігійна філософія ХIХ–ХХ ст. (П. Флоренський, С. Булгаков,

Л. Шестов, В. Соловйов). 62. “Філософія серця” П. Юркевича. 63. В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. 64. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова. 65. Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського. 66. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. 67. Філософський сенс проблеми буття. 68. Категорія “матерія” в історико-філософському процесі. 69. Рух, простір і час як основні атрибути об’єктивної реальності. 70. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття. 71. Категорії як основоположні поняття філософії. 72. Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін. 73. Закон єдності та боротьби протилежностей. 74. Закон заперечення заперечення. 75. Практика як спосіб існування суспільства та людини. 76. Свобода і необхідність в історичному процесі. 77. Духовна діяльність, її особливості.

22

78. Проблема ідеального у філософії. 79. Свідомість та самосвідомість. 80. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. 81. Структура суспільної свідомості. 82. Мова як феномен життєдіяльності культури. 83. Особистість як соціокультурна форма людського буття. 84. Життя та смерть у духовному досвіді людства. 85. Пізнання як духовне теоретичне освоєння світу. 86. Основні проблеми філософської теорії пізнання. 87. Діалектика суб’єкта і об’єкта в пізнавальному процесі. 88. Структура пізнавального процесу: рівні та їх методи. 89. Основні форми наукового пізнання. 90. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі. 91. Основні методи філософського пізнання (діалектичний, герменевтичний,

феноменологічний, історичний тощо). 92. Теорія як форма наукового знання. 93. Наука та її місце в сучасному світі. 94. Структура наукової теорії. 95. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера. 96. Динаміка наукового пізнання (класична, некласична, постнекласична

наука). 97. Проблема істини у філософії. Основні концепції істини. 98. Поняття соціального суб’єкта та його різновидів. 99. Суспільство як предмет філософського осмислення. 100. Соціальна структура суспільства. 101. Громадянське суспільство і правова держава. 102. Суспільна ідея, ідеал і соціальна дійсність. 103. Формаційні та цивілізаційні підходи до розгляду історії. 104. Культура та цивілізація. 105. Роль цінностей у житті людини і суспільства. 106. Матеріальне і духовне виробництво. 107. Суспільство і природа: історичні форми взаємодії. 108. Творчість: філософські аспекти проблеми. 109. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. 110. Філософське розуміння культури. 111. Особистість і суспільство. Проблема людської свободи. 112. Філософське осмислення історії та її сенсу. 113. Проблема історичного прогресу та його критеріїв. 114. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. 115. Науково-технічний прогрес: сутність, етапи, наслідки. 116. Протиріччя культури в сучасній цивілізації. 117. Поняття цивілізації та культури. 118. Екологічна свідомість: від минулого до сучасності.

23

119. Національний менталітет та особливості української ментальності. 120. Наука як об’єкт філософського дослідження. 121. Риси творчої особистості “ідеального“ вченого. 122. Наукове знання і науковий метод, їх структура. 123. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця. 124. Проблема гармонії істини, добра та краси у творчості вченого. 125. Індивідуалізм як життєва орієнтація і філософська концепція. 126. Ціннісні орієнтації особистості в сучасному світі. 127. Філософський зміст сутності економічних законів. 128. Порівняльна харктеристика категорій “особисте”–“приватне”. 129. Специфіка маркетингової філософії. 130. Економічна діяльність як механізм взаємозв’язку і взаємодії потреб та

інтересів. 131. Економічна сфера як базисна сфера суспільного життя. 132. Еволюція “людини економічної” від класичного лібералізму до

економічного імперіалізму. 133. Класичні теорії ринку (А. Сміт, Л. Рікардо, Дж. Мілль) і народження

сучасної ідеології лібералізму. 134. Ідеологія лібералізму і економічна свобода. 135. К. Маркс про економічну роль людини при капіталізмі. 136. Концепція відчуженої праці К. Маркса. 137. Проблема людини в економічно-філософських рукописах К. Маркса. 138. М. Вебер про взаємозв’язок релігійного світогляду людини і економіки. 139. Людина як фактор і кінцева мета виробництва. 140. Економічні інтереси людини. Гармонізація економічних інтересів у

суспільстві. 141. Мотиви і стимули економічної діяльності людей. 142. Економічна культура і економічна свідомість людини. 143. Економічна поведінка людини. Модель економічної поведінки

підприємця. 144. Трудова етика. 145. Моральні аспекти економічного життя. 146. Національні цінності в економіці України. 147. Особливості розвитку ринкових відносин у контексті української

ментальності. 148. Зміст і складові економічної свободи. 149. Економічні права людини. 150. Свобода як чинник економічного розвитку. 151. Формування культури підприємництва. 152. Місце людини в системі відносин власності. 153. Підприємництво як історичний феномен (типи підприємництва). 154. Періодизація історії господарства (моделі лінійного та циклічного

розвитку).

24

155. Праця і творчість. Творчий характер економічної діяльності. 156. Економічні якості людини. 157. Аналіз ідеологічних моделей систем господарства (лібералізм,

консерватизм, демократизм, соціалізм). 158. Цінності рівності і справедливості, свободи і відповідальності в

економічному житті. 159. Проблеми глобалізації світового економічного простору. 160. Сучасна світова економіка і Україна (проблема модернізації економіки

країни). 161. Ринкове економічне мислення. 162. Поняття суспільного виробництва: матеріальне і духовне виробництво. 163. Матеріальне виробництво, його структура і діалектична взаємодія

елементів структури. 164. Відносини власності в системі суспільних відносин. 165. Демократія і економічна свобода. 166. Інститут приватної власності в сучасному світі. 167. Проблема раціональності та раціонального вибору в економіці. 168. Філософські аспекти проблем управління і організації у сфері бізнесу. 169. Глобальний капіталізм: його суть, особливості та перспективи. 170. Норми, цінності та інституції ринкової економіки. 171. Особливості економічного життя в інформаційному суспільстві.

25

ІV. СПИСОК ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ДО ПРОГРАМИ

КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

1. Аристотель. Політика. – К., 2000. 2. Асмус В. Ф. Антична філософія. – М., 1999. 3. Гегель Г. Основи філософії права. – К., 2000. 4. Гельвецій К. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994. 5. Гоббс Т. Левіафан, або суть, будова і повноваження держави церковної і

цивільної. – К., 2000. 6. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 2001. 7. Декарт Р. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій

розум і відшукати істину в науках. – К., 2001. 8. Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000. 9. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна

соціальна філософія. – К., 1996. 10. Вебер М. Протестанстська етика і дух капіталізму. – К., 1994. 11. Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов. – М., 1989. 12. Кун Т. Структура наукових революцій. – К., 2001. 13. Макіавеллі М. Державець. – К., 2001. 14. Ортега-і-Гассет Х. Повстання мас. – К., 1992. 15. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1999. 16. Платон. Держава. – К., 2000. 17. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995. – Кн.1. 18. Фрейд З. Вступ до психоаналізу. – К., 1998. 19. Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1986. 20. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990. 21. Грушевський М. На порозі нової України. – К., 1991. 22. Сковорода Г. Зібрання творів: У 2 т. – К., 1973. 23. Юркевич П. Вибране. – К., 1993. 24. Юркевич П. Серце та його значення у духовному житті людини згідно з

ученням слова Божого. – К., 1993.

26

Редактор-коректор І. В. Калачик

Технічний редактор Л. Ф. Щербак

Комп’ютерна верстка О. М. Василишин

Підписано до друку 25.03.2005 р. Формат 60x84 1/16. Гарнітура Times. Папір офсетний. Друк офсетний.

Облік.-видавн. арк. 1,8. Умовн. друк. арк. 1,6. Зам. № 2-7. Тираж 500 прим.

Віддруковано у видавництві ТАНГ

“Економічна думка” 46000 Тернопіль, вул. Львівська, 11,

тел. (0352) 43-22-18, факс (0352) 43-24-40 E-mail: edition@tane.edu.ua