skarbnichka-psikhologa.webnode.com.ua · web viewДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи

«ЗАТВЕРДЖЕНО»Рішенням обласної Експертної комісії

НМЦППСР ІППОЧО від 1 листопада 2012р.

протокол № 22 голова Експертної комісії

__________________Д.Д.Романовська

Програма занять

формування психологічної готовності дітей до навчання у школі

«КРОК ЗА КРОКОМ»

Укладач: Андроник А.В., практичний психолог

дошкільного навчального закладу № 9

Чернівці – 2012

Пояснювальна записка

Даруй себе дітям! Будь терплячим і будь готовим до зустрічі з ними в дитинстві.

Ш. Амонашвілі

Найважливішим наслідком психічного розвитку дитини дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства. У різний час психологи займалися проблемою готовності дітей до школи, розроблено безліч методик, програм (Гудкіна Н.Н., Овчарова Р.В., Безруких М.І. та ін.) діагностики шкільної готовності дітей і психологічної допомоги у формуванні компонентів шкільної зрілості [2]. Л. І Божович ще в 60-і роки вказувала, що готовність до навчання в школі складається з визначеного рівня розвитку уявної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції, своєї пізнавальної діяльності до соціальної позиції школяра[6]. Аналогічні погляди розвивав А.В. Запорожець, відзначаючи, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості механізмів вольової регуляції [9]. На сьогоднішній день практично загальновизнано, що готовність до шкільного навчання – багатокомпонентне утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень. Одним із завдань дошкільного навчального закладу є забезпечення готовності дітей до навчання у школі. Адже, успішне навчання в школі можливе лише за умови, що на момент вступу дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку. Метою практичної психологічної роботи в цьому напрямку є: формування позитивного ставлення до школи, розвиток мислення, пам’яті, уваги, орієнтації у просторі, формуванню довільної поведінки, розвиток навиків спілкування і взаємодії з ровесниками та дорослими, та попередження негативних проявів. В якості предмета психологічної підтримки дітей виділяємо психологічну готовність дітей до навчання у школі. Аналіз літератури дозволяє стверджувати, що готовність до навчання - це система показників фізичного, мотиваційного, інтелектуально-пізнавального, особистісного розвитку, що забезпечать успішність навчання у школі. При цьому виділяють основні компоненти психологічної готовності дітей до школи:

1. Мотиваційна готовність до навчання у школі. Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Він дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо. Розрізняють:

внутрішні, або пізнавальні, мотиви навчання, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом;

зовнішні, або соціальні, котрі виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним.

Внутрішні та зовнішні мотиви навчання складають внутрішню позицію школяра, яка є одним із основних показників психологічної готовності до навчання [19]. Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина: - ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов’язкового відвідування школи прагне до занять специфічно шкільного змісту; - проявляє особистий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура тощо), має належне уявлення про підготовку до школи; - відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки [20]. 2. Емоційно-вольова готовність до навчання в школі.

Засвідчує здатність дитини регулювати свою поведінку в різноманітних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, виявляється у самостійності, зосередженості, готовності й умінні здійснювати необхідні вольові зусилля. Вимоги до позиції школяра ставлять дитину перед необхідністю самостійно і відповідально виконувати навчальні обов´язки, бути організованою й дисциплінованою, вміти адекватно оцінювати свою роботу. Тому цей вид психологічної готовності називають морально-вольовою, оскільки вона пов´язана із сформованістю особистісної позиції дитини, з її здатністю до управління власною поведінкою. Йдеться про вміння дотримуватися правил, виконувати вимоги вихователя, гальмувати афективні імпульси, виявляти наполегливість у досягненні мети; уміння довести до кінця розпочату справу, навіть якщо вона не зовсім приваблива для дитини [19]. 3. Розумова (інтелектуальна) готовність дитини до навчання в школі. Виявляється у загальному рівні її розумового розвитку, володінні вміннями і навичками, які допоможуть вивчати передбачені програмою предмети. Загалом розумова готовність дитини до навчання у школі охоплює її загальну обізнаність з навколишнім світом, елементи світогляду; рівень розвитку пізнавальної діяльності і окремих пізнавальних процесів (мовлення, пам´яті, сприймання, мислення, уяви, уваги); передумови для формування навчальних умінь і загалом навчальної діяльності. Формування умінь навчальної діяльності забезпечує дитині високий рівень здатності до навчання, тобто до виокремлення навчального завдання і вміння перетворити його на самостійну мету діяльності. Це вимагає від дитини здатності аналізувати, шукати причини змін у предметах і явищах, передбачає володiння допитливiстю й спостережливiстю, здатнiстю дивуватися та шукати причини виявленої новизни [3].

4. Психологічна готовність до спілкування та спільної діяльності. Це важливе новоутворення обумовлене зміною провідних типів

діяльності, переходом від сюжетно-рольової гри до навчальної діяльності. Дитина, у якої не сформовані компоненти психологічної готовності до спілкування та спільної діяльності, відчуватиме такі типові труднощі у навчанні, як: нерозуміння позиції вчителя, невміння слухати товариша, узгоджувати спільні з класом дії, завищена самооцінка та ін. Загалом, психологічна готовність є цілісним станом психіки дитини, що забезпечує успішне прийняття нею системи вимог школи і вчителя, успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями [17]. Отже, готовність дитини до шкільного навчання складається з багатьох компонентів. Недостатня сформованість якогось із них не може не позначитися на її адаптації до школи. Ще складніше, якщо неготовність виявляється за багатьма показниками. Саме для того, щоб вчасно запобігти дезадаптації, і передбачене використання як групових, так і індивідуальних форм роботи в залежності від рівня психологічної готовності дітей до навчання у школі [13]. Програма занять формування психологічної готовності дітей до навчання у школі «Крок за кроком» повинна допомогти дітям знайти своє місце серед однолітків, підтримати впевненість у собі, у своїх силах, сприяти розвитку пізнавальних психічних процесів, стимулювати розвиток мовлення і слухової уваги дітей та успішній адаптації дітей до навчання у школі. Метою програми занять практичного психолога щодо формування психологічної готовності дітей до навчання у школі «Крок за кроком» є: сприяння розвитку в дітей старшого дошкільного віку передумов успішного шкільного навчання, розвиток когнітивної сфери дітей, набуття дітьми соціального досвіду.

Завдання: формування позитивної навчальної шкільної мотивації; розвиток інтелектуального компоненту: мислення, пам’яті, сприйняття,

уваги, зв’язного мовлення; розвиток дрібної моторики рук; розвиток комунікативних навичок дітей; сприяння розвитку самостійності дітей, уяви, творчих проявів,

переживання радості від реалізації своїх задумів та бажань; сприяння розвитку довільності психічних процесів, становленню само

оцінювання, самоконтролю і саморегуляції; забезпечення емоційного комфорту.

Методичні прийоми: вправи для розвитку уваги, мовлення, пам’яті, мислення, уяви,

сприймання, дрібної моторики; рухливі ігри;

бесіди; пальчикові ігри та етюди з використанням віршів; релаксаційні вправи.

Організація занять: кількість дітей у групі 10-12 осіб; тривалість заняття – 25-30 хвилин; кількість занять – 15; частота занять – раз на тиждень.

Структура занять: Привітання. Основна частина.

Методичні прийоми: бесіди-ігри; ігри-інсценівки; рухливі ігри; пальчикові ігри та етюди з використанням віршів; проективні малюнкові методики, для вираження дітьми своїх емоцій,

почуттів, настроїв; релаксаційні вправи. Рефлексія заняття (Чим ми сьогодні займалися на занятті? Що

сподобалося більше всього?) Прощання.

Очікуваний результат: позитивне ставлення до вступу у школу, сформована «внутрішня позиція

школяра»; вміння розпізнавати та відтворювати різний емоційний стан людини

(радість, сум, страх, злість, образа, інтерес, здивування); достатній і високий рівень розвитку пізнавальної діяльності і окремих

пізнавальних процесів (мовлення, пам´яті, сприймання, мислення, уяви, уваги);

високий рівень самооцінки дитини, вміння налагоджувати взаємовідносини в мікросередовищі;

середній і високий рівень готовності дітей до навчання у школі за результатами діагностики.

Етапи формування психологічної готовності дітей до навчання у школі: І Розвивальні заняття з метою формування психологічної готовності дітей до навчання у школі – жовтень – січень.

ІІ Діагностика готовності дітей до навчання у школі – грудень – січень: ІІІ Корекційно-відновлювальна робота з дітьми, в яких визначено низький рівень психологічної готовності до навчання у школі – лютий – квітень. ІV Повторна індивідуальна психодіагностика дітей з метою відстеження динаміки рівня психологічної готовності до навчання у школі, визначення результативності занять – травень. Діагностичний матеріал: Діагностичний комплекс програми включає методики, рекомендовані до використання у роботі практичного психолога з дітьми в дошкільних навчальних закладах з метою діагностики психологічної готовності дітей до навчання у школі:І Мотиваційний компонент

1. Методика визначення навчальної мотивації (за М. Гінзбургом).ІІ Інтелектуальний компонент

1. Тест фонематичного слуху.2. Тест словника.3. Тест короткочасної пам’яті та міркувань.4. Визначення розумової активності дитини.

ІІІ Емоційно-вольовий компонент.1. Тест копіювання безглуздих складів.2. Тест «Хочете дізнатись, що думає про школу ваша дитина?» (виявлення ознак тривожності).

Тематичне планування занять

№ Структура заняття Аспект розвитку Обладнання Час (год.)

1. Знайомство 0,5* «Ритуал вітання»(виконується на кожному занятті)- налагодження психологічного

контакту, створення позитивного емоційного настрою.1. Гра «Іменний

паравозик».мовлення, згуртування групи, прийняття власного імені.

стільчики

2. Вправа "Папуга". навички роботи в парах, увага, пам'ять, міміка, мовлення.

3. Вправа «Компліменти».

мовлення, моральні якості, зняття емоційного напруження.

** «Ритуал прощання» (виконується на кожному занятті)- розвиток рефлексії.2. Граючись, розвиваємось 0,51. Вправа «Настрій у

кольорі»уява, емоційна сфера, налаштування дитини на роботу.

аркуші А4, фарби, пензлики.

2. Рухлива гра «Якщо весело тобі, роби так!»

мислення, сприймання, пантоміміка

3. Вправа «Промінці настрою»

навчання дітей розуміти свої почуття, правильно їх виражати.

олівці, смайлики, сонечко з

промінцями, скотч

3. Граючись, розвиваємось 0,51. Гра «Назви сусідів» увага, прийняття один

одного, прийняття власного імені.

м’яч, музика, магнітофон

2. Бесіда-гра "Я іду до школи!"

виконувати спільні дії за командою, вміння чути одне одного.

3. Вправа «Малюнок на спині сусіда»

розвиток дрібної моторики рук, вміння працювати разом.

4. Вправа «Повітряна кулька»

зняти напругу, заспокоїти дітей

4. Граючись, розвиваємось 0,51. Вправа «Одне до

одного»емоційна чутливість.

2. Вправа «Чотири стихії»

увага, слуховий та руховий аналізатор.

3. Гра «Пантоміма» емоційна сфера,

міміка, пантоміміка.4. Релаксаційна вправа

«Сопілочка»розслаблення м'язів обличчя, особливо навколо губ.

5 Граючись, розвиваємось

0,5

1. Вправа «Снігова куля»

пам'ять, увага, мовлення, прийняття власного імені.

2. Гра «Запам’ятай і виклади»

зорова пам’ять, дрібна моторика, увага та спостережливість.

палички(сірники), аркуш паперу

3. Вправа «Я поклав(-ла) у рюкзак ...»

слухова пам'ять, увага, уява, внутрішня позиція школяра.

4. Релаксаційна вправа «Буря на морі»

розслаблення м'язів тіла, рук, розвиток пластики.

6. Граючись, розвиваємось 0,51. Вправа

«Поділимось усмішкою».

мовлення, моральні якості, емоційна чутливість.

2. Вправа «Пограємося з прищіпками»

дрібна моторика рук, мовлення, мислення, уява.

прищіпки, картон.

3. Вправа «Знайди скарб»

координація пальців, дрібна моторика рук, кмітливість.

глечики з крупами, різні предмети

(іграшки)4. Пальчикова

гімнастика «Пальчики вітаються»

дрібна моторика, мовлення.

7. Граючись, розвиваємось 0,51. Вправа «Малюнок

імені»прийняття власного імені.

аркуші А4, фарби, олівці.

2. Вправа «Збери картинку»

мислення, сприймання,увага, кмітливість.

розрізані деталі картинки

3. Вправа «Біп» спілкування, слухова увага.

4. Рухлива гра «Атоми і молекули»

увага, зняття емоційного напруження.

8. Граючись, розвиваємось

0,5

1. Вправа «Ім’я – рух».

підвищення самооцінки, можливість відчути себе в центрі уваги.

2. Вправа«Опиши сусіда»

пам’ять, спостережливість, увага.

3. Вправа «Шкільні приналежності»

пізнавальна діяльність, увага, пам’ять.

м'яч

4. Релаксаційна вправа «Усмішка»

розслаблення м'язів обличчя, зняття емоційного напруження.


0,5

1. Вправа «Клубочок» створення позитивного емоційного контакту

клубок кольрових ниток

2. Вправа «Пари слів» розвиток пам’яті, навчання запам’ятовуванню за асоціаціями

3. Вправа «Чарівне яйце»

уява, сприйняття, мислення, мовлення.

аркуші паперу, олівці, шаблони у

вигляді яйця.

4. Рухлива вправа «Шукай неспинно»

розвиток уваги, зняття емоційного напруження.


0,5

1. Вправа «Передай по колу»

емоційний комфорт, позитивне ставлення один до одного.

2. Гра «Крамниця» слухова пам’ять, мовлення.

3. Вправа – гра «Торт» емоційна чутливість, формування відчуття близькості з іншими дітьми.

4. Релаксаційна вправа зняття емоційного

«Австралійський дощ»

напруження, нервово-м’язова релаксація.


0,5

1. Вправа «Сонячний зайчик»

створити емоційний комфорт, позитивне ставлення один до одного.

2. Гра «Порівняння предметів»

увага, збагачення словникового запасу.

іграшки

3. Вправа «Навпаки» переключення уваги, загальна моторика.

4. Релаксаційна вправа «Метелик»

зняття емоційного напруження, нервово-м’язова релаксація.


0,5

1. Вправа «Танок звірів»

вміння чути одне одного, повага до себе та інших.

2. Гра «Квітка, дерево, фрукт»

концентрація уваги, слухове сприйняття, тривала пам’ять.

3. Вправа «Що сховано в кулаку?»

розвиток творчих здібностей у дітей.

різні предмети невеликого розміру

4. Релаксаційна вправа «Подарунок під ялинкою»

розслаблення м'язів обличчя, особливо навколо очей.


0,5

1. Вправа «Я дуже хороший»

підвищувати впевненість дітей у собі, у своїх силах.

2. Гра «Злови м’яча» увага, слухова пам'ять, загальна моторика, вміння працювати разом.

два м’ячі

3. Психогімнастична загальна моторика, різні перешкоди:

вправа «Мандрівка» уміння орієнтуватися у просторі.

стільчики, стіл та ін.

4. Релаксаційна вправа «Корабель і вітер»

зняття емоційного напруження, нервово-м’язова релаксація.


0,5

1. Вправа «Привітаємося носиками»

створити емоційний комфорт, позитивне ставлення один до одного.

2. Вправа «Зіпсований телефон»

пам'ять, контроль за правильністю засвоєння інформації.

3. Вправа «Буває - не буває»

уява, увага, логічне мислення.

4. Вправа «Розфарбуй метелика»

розвиток уміння організовувати і виконувати спільну роботу.

аркуші паперу з намальованим

метеликом, олівці.

15. Підсумкове 0,5

1. Вправа «Чарівна кулька»

налаштувати дітей на емоційно позитивний лад, на спільну працю.

2. Вправа «Що мені буде потрібно у школі?»

закріпити набутий досвід, формування навчальної мотивації.

аркуші А4, олівці, фарби, пензлики.

3. Вправа «Колективний малюнок»

прихильність до школи, вміння взаємодіяти з іншими дітьми, домовлятися, згуртування групи.

ватман, олівці, фарби, пензлики

4. Вправа «Кошик побажань»

сформувати позитивну установку на майбутнє, закріпити доброзичливе ставлення один до

одного.

Програма занять формування психологічної

готовності дітей до навчання у школі

«КРОК ЗА КРОКОМ»

Заняття № 1

Мета: знайомство психолога з дітьми, дітей із психологом, встановлення контакту з дітьми, розвиток навички роботи в парах, розвиток пізнавальних здібностей дітей.

Матеріали: іграшка, стільчики, м’ячик.

Хід заняття

1. «Ритуал вітання» (5 хв.)

Мета: знайомство, розвиток уміння слухати один одного.

Психолог вибирає предмет (іграшка), показує його дітям і говорить, що цей предмет буде символом нашої групи, він буде нам в усьому допомагати. Сьогодні він допоможе нам познайомитися один з одним. Бажано, щоб діти сиділи в колі. Психолог тримає предмет і розповідає дітям про себе, потім передає символ поруч сидячій дитині, вона теж розповідає усе, що вважає потрібним, про себе і так далі по колу. Коли знайомство закінчиться, діти разом із психологом вибирають місце, де буде знаходитися їхній символ.

Потім усі домовляються, що перш, ніж почати заняття, вони будуть брати один одного за руки в колі, а в центрі стоятиме символ. І кожний по черзі бажає усім що-небудь гарне. Це і буде ритуалом вітання у всіх заняттях.

2. Гра «Іменний паравозик» (10 хв.)

Мета: навчання дітей вітатися, створити позитивне ставлення один до одного, згуртування групи.

Всі діти стають у коло обличчям до центру. Один з учасників гри добровільно бере на себе ініціативу бути паравозиком. Пихкаючи, гудучи, поскрипуючи поршнями, він починає рухатися по колу, поки не зупиниться біля одного з гравців.

- Привіт, - говорить паровоз, я - Петя!

Привіт, Петя! Я - Маша!

Паровоз вітає Машу, поперемінно піднімаючи праву і ліву руку і викрикуючи: «Маша! Маша! »Всі діти повторюють:« Маша! »Після цього Маша бере Петю за талію, зображуючи причіпний вагон, і вони обидва рухаються по колу в пошуках нового знайомства.

Привіт, ми - Петя і Маша!

- Привіт, а я - Павлик!

Всі разом повторюють: «Павлик!». Павлик «чіпляється» до Маші, зображуючи вагон. Діти йдуть по колу, гра продовжується до тих пір, поки не будуть задіяні всі діти.

Запитання до гри:

Чи сподобалася вам ця гра? Для чого вам потрібне ім’я? Чи бувають люди, в яких немає імені?

3. Вправа "Папуга" (5 хв.)

Мета: розвиток навички роботи в парах, уміння працювати за зразком, розвиток уваги, пам'яті, навчання дітей розуміння інших людей.

Психолог демонструє вправу з кимось із дітей. Він просить дитину, наприклад, назвати будь-який час доби, розповісти про події літа, про себе. Психолог відіграє роль папуги, намагаючись підхопити інтонацію дитини, повторити її голос. Діти розбиваються по парах, грають, передаючи міміку, жести, уважно спостерігаючи за партнером.

4. Вправа «Компліменти» (5 хв.)

Мета: навчання дітей розуміти поняття «комплімент», використовувати компліменти у спілкуванні, розвиток комунікативності, виховання доброзичливості.

Діти по колу передають м’ячик, роблячи компліменти один одному. Потрібно вчити дітей описувати не лише зовнішній вигляд, а й називати позитивні риси характеру своїх сусідів.

Запитання до вправи:

Чи подобається вам чути приємні слова про себе? Чи хотіли б ви, щоб вам кожного дня говорили компліменти?

5. Підсумок заняття: (3 хв.)

- Чим ми сьогодні займалися?

- Що сподобалося більше всього?

6. «Ритуал прощання» (2 хв.)

Діти, разом із психологом беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою про мовляють: «Усім, усім, до побачення!»


Мета: навчання дітей розуміння своїх почуттів, уміння правильно їх виражати, долати замкненість, скутість, розвивати комунікативні здібності дітей.

Матеріали: іграшка, аркуші А4, фарби, олівці, смайлики, сонечко з промінцями, скотч.



2. Вправа "Настрій у кольорі" (5 хв.)

Мета: розвиток уяви, налаштування дитини на роботу.

Дітям пропонується фарбами намалювати свій настрій на листі папера, після чого продемонструвати свої малюнки. Потім психолог пропонує підтримати тих, у кого настрій поганий. Діти роблять це із символом у руках.


Чому ви обирали саме цей колір? Що хочеться робити коли настрій гарний? А коли поганий? Що можна зробити аби покращити свій настрій?

3. Рухлива гра «Якщо весело тобі, роби так!» (8 хв.)

Діти по черзі, стоячи в колі, на слова «роби так» показують якісь рухи, а всі повторюють їх.

Якщо весело тобі, роби так…


Якщо весело тобі, другу поруч посміхнись,


4. Вправа «Промінці настрою» (10 хв.)

Мета: навчання дітей розуміти свої почуття, правильно їх виражати.

А зараз намалюйте на смайликах свій настрій. Який він у вас, веселий чи сумний? Приклейте смайлик на промінець сонечка.


Яке в нас вийшло сонечко? Чи хотіли б ви, щоб у вас завжди був гарний настрій?


- Дітки, скажіть, будь-ласка, вам сподобалося наше заняття?

- Що цікавого ви дізналися?


Діти, разом із психологом беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»


Мета: формування позитивного відношення до школи. Розвиток навички роботи в парах, групах. Виховання спостережливості, уважності.

Матеріали: іграшка, м’яч, музика, магнітофон.



2. Гра «Назви сусідів» (5 хв.)

Мета: налаштування дітей на увагу одне до одного, створення емоційного комфорту.

Діти стоять у колі і передають м'яч один одному під музику. Як тільки музика зупиняється, та дитина у кого в руках залишився м'яч, повинна назвати імена сусідів.

3. Бесіда-гра «Я іду до школи!» (10 хв.)

Мета: активізувати відомості дітей про школу і шкільне життя.

Інструкція: «Діти, давайте поділимося на дві команди. Назва однієї команди буде «Всезнайки» (це такі люди, які все знають), а іншої – «Незнайки» (такі люди, які нічого не знають). Я буду наводити запитання, команда «Всезнайки» має відповідати на всі запитання тільки правильно, а команда «Незнайки» повинні шуткувати і відповідати на всі запитання неправильно. За кожну правильну відповідь всезнайкам ставимо «+», і незнайкам за кожну неправильну ставимо «+». Кожна дитина має спробувати себе в обох ролях.

Запитання:

Чи потрібно ходити до школи? Навіщо потрібно ходити до школи? Чим зазвичай займаються в школі? (Що ви будите робити в школі?) Що потрібно мати учневі, щоб бути готовим до школи? Що таке уроки? Чим на них займаються учні? Як потрібно поводити себе на уроках у школі? Що таке домашні завдання? Навіщо потрібно виконувати домашні завдання? Чим ви будите займатись вдома, коли прийдете зі школи? Що нового з’явиться в твоєму житті, коли ти підеш у школу?

Дати дітям зрозуміти, для чого вони йдуть до школи, навіщо їм вчитись, що дасть їм це навчання. Підведення підсумків гри.

4. Вправа «Малюнок на спині сусіда» (5 хв.)

Мета: розвиток дрібної моторики рук, вміння працювати разом.

Діти стоять у колі, спиною один до одного, на відстані витягнутої руки. Ведучий дає завдання намалювати пальцем малюнок на спині сусіда, котрий стоїть попереду дитини. Головна умова вправи: не зробити один одному боляче. Інструкція:

«Виглянуло ласкаве сонечко (намалювати коло і промінчики). Раптом появилася хмаринка (намалювати). Накрапає дрібний дощик (побарабанити пальцем руки по спині). Дощик посилився (побарабанити двома пальцями однієї руки). Пішла сильна злива (побарабанити всіма пальцями обох рук). Дощик почав стихати (побарабанити двома пальцями однієї руки). І закапав ледве-ледве (побарабанити пальцем руки). З’явилася хмаринка (намалювати). Виглянуло ласкаве сонечко (намалювати коло і промінчики) ».

Всю інструкцію ведучий супроводжує показом.

5. Вправа «Повітряна кулька» (5 хв.)

Мета: зняти напругу, заспокоїти дітей. Усі гравці стоять чи сидять у колі.

Ведучий дає інструкцію: «Уявіть собі, що зараз ми з вами будемо надувати кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявну кульку до губ і, роздуваючи щоки, повільно, через губи надувайте кульку. Слідкуйте очима за тим, як ваша кулька стає все більшою і більшою, як збільшуються, ростуть візерунки на ній.

Уявили? Я теж уявила ваші величезні кулі. Дуйте обережно, щоб кулька не лопнула. А тепер покажіть їх один одному». Вправу можна повторити 3 рази.







Мета: розвиток пізнавальних здібностей у дітей, розвиток емоційної сфери, розвивати позитивне ставлення до школи, прийняття позиції школяра.

Матеріали: іграшка.



2. Вправа «Одне до одного» (5 хв.)

Мета: створення емоційного комфорту, розвиток емоційної чутливості.

Інструкція: «Давайте привітаємося зі своїм сусідом, доторкнувшись тими частинами тіла, які я буду називати:

Лоб до лоба; Рука до руки; Вухо до вуха; П’ятка до п’ятки; Мізинчик до мізинчика; Носик до носика.


- Чи сподобалися вам такі види привітань?

- Що саме?

3. Вправа «Чотири стихії» (10 хв.)

Ціль: розвивати увагу, пов’язану з координацією слухового та рухового аналізаторів.

Інструкція: Гравці сидять у колі. Ведучий домовляється з ними, якщо він скаже слово "земля" – усі повинні опустити руки донизу, якщо слово "вода" – витягнути руки вперед, "повітря" – підняти догори, "вогонь" – зробити перед собою колові рухи. Хто помиляється, виходить з кола. Переможцю всі діти аплодують.

4. Гра «Пантоміма» (5 хв.)

Мета: прийняття позиції школяра дитиною, зменшення рівня тривожності, страхів пов’язаних зі школою, розвиток емоційної сфери, міміки та пантоміміки.

Інструкція: «Діти, давайте спробуємо за допомогою різноманітних поз, рухів тіла показати, як виглядають...»

добрий вчитель, злий вчитель; учень, який вчиться на самі п’ятірки – відмінник, учень, який погано

вчиться; зошит неохайного учня, учень, який старанно робить уроки; уважний учень, неуважний учень; учень, який боїться відповідати; учень, який не хоче йти до школи, учень, який із задоволенням іде до

школи.

Після гри потрібно обговорити з дітьми, кого їм було приємніше показувати, кого кумедніше, яким краще бути учнем, тим, з кого сміються, чи тим, кого поважають і ставлять на зразок іншим. За допомогою оплесків визначте ту дитину, яка краще всіх виконала завдання. (Можна нагородити орденом – "Найкращий мім".)

5. Релаксаційна вправа «Сопілочка» (5 хв.)

Мета: розслаблення м'язів обличчя, особливо навколо губ.

«Давайте пограємо на сопілочці. Неглибоко вдихніть повітря, піднесіть дудочку до губ. Починайте повільно видихати, і на видиху спробуйте витягнути губи в трубочку. Потім почніть спочатку. Грайте! Який чудовий оркестр!»


- Дітки, скажіть, будь-ласка, вам сподобалося наше заняття?

- Що цікавого ви дізналися?


Діти, разом із психологом беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!»


Мета: розвиток уваги, пам’яті, мислення, сприйняття, дрібної моторики рук, розвиток пізнавального інтересу до школи, створення позитивного емоційного клімату в групі.

Матеріали: іграшка, палички (сірники), аркуш А4.



2. Вправа «Снігова куля» (5 хв.)

Мета: налаштування дітей на роботу, створення емоційного комфорту.

Діти сидять в колі та по черзі називають своє ім’я. Наступний учасник називає ім’я, повторюючи імена, вже названі попередніми учасниками.

3. Гра «Запам’ятай і виклади» (10 хв.)

Мета: розвивати зорову пам’ять, дрібну моторику, увагу та спостережливість

Інструкція: Для цієї гри необхідно мати 10 паличок (сірників). Ведучий каже: «Я покажу вам фігуру, складену з паличок». Через 1-2 секунди фігуру накривають аркушем паперу. «За цей короткий проміжок часу ви повинні скласти таку саму фігурку. Якщо паличка пропущена чи покладена неправильно, це визнається помилкою. Починаємо!»

Перша фігура – "будинок", далі можемо ускладнювати фігури н-д. "зірочка", "сніжинка", "ялинка".

4. Вправа «Я поклав(-ла) у рюкзак ...» (5 хв.)

Мета: розвиток слухової пам’яті, уваги, уяви, формування інтересу і бажання навчатися у школі.

Психолог починає гру словами: «Я поклала у рюкзак зошит». Наступна дитина повинна повторити сказане і додати ще одну шкільну річ. Третій гравець повторює всю фразу і додає від себе ще одну шкільну приналежність. І так далі. Гра закінчується, коли діти складуть всі необхідні речі у рюкзак і закриють його.


- Чи сподобалося вам складати рюкзак?

- Чи всі названі предмети потрібні в школі?

5. Релаксаційна вправа «Буря на морі» (5 хв.)

Мета: розслаблення м'язів тіла, рук, розвиток пластики.

Діти стають в коло, зображуючи бурхливе хвилювання моря; частина дітей зображує рибок, які ховаються на морське дно; чайок, які швидко махають крилами і ховаються на березі.







Мета: розвиток дрібних м’язів кисті і тонкої рухової координації, розвиток уваги, мислення, саморегуляції, сприйняття, порівняння, розвиток зв’язного мовлення.

Матеріали: іграшка, прищіпки, глечики з крупами, картон.



2. Вправа «Поділимось усмішкою» (5 хв.)

Мета: формування вміння посміхатися іншій людині, виховувати доброзичливість, чуйність.

Діти торкаються до певного кольору на одязі іншої дитини, промовляючи, дивлячись в очі «Привіт», й усміхаються.


- Чи приємно було вам отримати усмішку?

3. Вправа «Пограємося з прищіпками» (5 хв.)

Мета: розвиток дрібної моторики рук, розвиток мовлення і творчості.

Діти прикріплюючи прищіпки до картону, утворюють сонечко, їжачка, ялинку тощо.


- Діти, вам сподобалися предмети, які ви самі зробили?

4. Вправа «Знайди скарб» (10 хв.)

Мета: розвиток координації пальців, дрібної моторики рук, кмітливості.

Перед дітьми стоять глечики з крупами. Вони по черзі занурюють руку в глечик і шукають предмет, захований у крупі.


- Що ви відчували, коли занурювали руку в глечик?

- Чи сподобалася вам ця гра?

5. Пальчикова гімнастика «Пальчики вітаються» (5 хв.)

Кінчиком великого пальця правої руки по черзі торкатися кожного пальчика цієї ж руки. Повторити вправу лівою рукою.

Хлопчику-пальчику, де ти був?

З оцим братцем борщ варив,

З оцим братцем кашу їв,

З оцим братцем танцював,

А з оцим пісні співав.







Мета: розвиток пізнавальних здібностей у дітей, розвиток навичок спільної діяльності та навичок спілкування.

Матеріали: іграшка, розрізані деталі картинки, аркуші А4, фарби, олівці.



2. Вправа «Малюнок імені» (5 хв.)

Мета: налаштування дітей на роботу, створення емоційного комфорту.

Діти малюють асоціацію свого імені (квітку, сонечко, хмаринку і т.д.) Потім представляють малюнок групі.


- Чи сподобалися вам ваші малюнки?

- Чи легко вам було розпочати малювати?

3. Вправа «Збери картинку» (10 хв.)

Мета: розвиток мислення, уваги, кмітливості.

Інструкція: Кожній дитині видаються деталі від розрізаної картинки. Діти повинні зібрати цілісну картину, психолог при необхідності допомагає.

Друге завдання ускладнюється. Можна внести елемент змагання. Провести спільне збирання картинки.

4. Вправа «Біп» (5 хв.)

Мета: розкриття групових відносин, навичок спілкування.

Інструкція: Діти сидять на стільцях. Ведучий із закритими очима ходить по колу, сідає на коліна до дітей і вгадує на кому сидить. Якщо вгадав правильно, то той кого назвали, говорить "Біп".

5. Рухлива гра «Атоми і молекули» (5 хв.)

Мета: розвиток уважності, зняття емоційного напруження.

Інструкція :«Ви - самотні атоми. Починаєте хаотично рухатися, при цьому можливі легкі зіткнення один з одним. Будьте обережні. За моєю командою ви з'єднуєтеся в молекули, число атомів в які я назву ».

Ви рухаєтеся, але коли я скажу «молекули» і цифру, наприклад, «три», вам необхідно об’єднатися групи по троє осіб. Ті, хто не увійшов до жодної з молекул, вибувають з гри. Потім, інша кількість атомів в молекулах і т.д., але не більше 4-5 разів.




7. "Ритуал прощання"(1 хв.)



Мета: розвиток пізнавальних здібностей у дітей, розвиток навичок спільної діяльності та навичок спілкування.

Матеріали: іграшка, м’яч.



2. Вправа «Ім’я – рух» (5 хв.)

Мета: підвищення самооцінки дітей, можливість відчути себе в центрі уваги.

Діти по черзі виголошують свої імена, але супроводжують їх певним рухом рук, або характерним для себе жестом. Потім всі хором називають ім'я дитини і повторюють її жест.

3. Вправа «Опиши сусіда» (10 хв.)

Мета: розвиток пам’яті, спостережливості, уважності.

Інструкція: « Двом добровольцям необхідно хвилину уважно дивитися один на одного. Вони потім відвертаються, стають один до одного спиною і відповідають на питання ведучого. Якого кольору очі твого сусіда? (волосся, сорочка, взуття і т.д.)». Діти по черзі мають спробувати себе в двох ролях.

4. Вправа «Шкільні приналежності» (5 хв.)

Мета: розвиток пізнавальної діяльності, уваги, пам’яті.

Діти стоять у колі. Психолог по черзі кидає м'яч кожному гравцеві, називаючи різні слова. Якщо психолог називає шкільну приналежність, дитина ловить м'яч, якщо звучить інше слово, м'яч ловити не можна.

5. Релаксаційна вправа «Усмішка» (5 хв.)

Мета: розслаблення м'язів обличчя, зняття емоційного напруження.

« Уявіть собі, що ви бачите перед собою на малюнку красиве сонечко, з широкою посмішкою. Посміхайтеся у відповідь сонечку і відчуйте, як посмішка переходить у ваші руки, доходить до долонь. Зробіть це ще раз і спробуйте

посміхнутися ширше. Розтягуються ваші губи, напружуються м'язи щік ... Дихайте і посміхайтеся ..., ваші руки і долоньки наповнюються усміхненою силою сонечка (повторити 2-3 рази)».







Мета: забезпечення почуття комфорту, розвиток комунікативних навичок дітей,

мислення, пам’яті, уваги, зв’язного мовлення , уяви.

Матеріали: іграшка, клубок кольрових ниток, аркуші паперу, олівці, шаблони у

вигляді яйця.



2. Вправа «Клубочок» (5 хв.)

Мета: встановлення довірливих стосунків, створення позитивного емоційного контакту.

Діти стоять у колі та передають по черзі клубок яскравих ниток тому, кому захочуть, говорячи при цьому добрі побажання або компліменти. Під час гри утворюється чарівна квітка із ниток, яка об’єднує дітей.

3. Вправа «Пари слів» (7 хв.)

Мета: розвиток пам’яті, навчання запам’ятовуванню за асоціаціями.

Дітям потрібно запам’ятати другі слова з пари слів: кішка – молоко, булка – олія, хлопчик – машина, зима – гора, стіл – пиріг, зуби – щітка, річка – міст. Потім психолог говорить перше слово з пари, а діти друге слово. Психолог пояснює, як найлегше запам’ятовувати, якщо встановлювати взаємозв’язки між словами.

4. Вправа «Чарівне яйце» (8 хв.)

Мета: розвиток уяви, сприйняття, мислення та мовлення.

Кожній дитині дається шаблон у вигляді яйця, що обводиться на листі паперу. Потім дітям пропонується домалювати овал так, щоб вийшов новий предмет. Наприкінці заняття можна організувати виставку малюнків. Якщо запропонувати дитині домалювати кілька овалів, так щоб вийшли різні предмети, то це буде сприяти розвитку гнучкості і швидкості мислення.

5. Рухлива вправа «Шукай неспинно» (5 хв.)

Мета: розвиток уваги, зняття емоційного напруження.

Протягом 10-15 секунд побачити навколо себе якомога більше предметів того самого кольору (розміру, форми).




7. "Ритуал прощання"(1 хв.)



Мета: розвиток пізнавальних психічних процесів (пам’ять, увага, мовлення), активізація і збагачення словникового запасу дітей.

Матеріали: іграшка, килим.



2. Вправа «Передай по колу» (5 хв.)

Мета: створити емоційний комфорт, позитивне ставлення один до одного.

Усі стоять у колі, ведучий звертається до дітей, щоб вони уявно передали по колу гарячу картоплю, шматок льоду тощо.

3. Гра «Крамниця» (10 хв.)

Мета: розвиток слухової пам’яті, мовлення, вміння ставити запитання і відповідати на них.

Дорослий «відсилає» дитину до крамниці щось купити. Спочатку йдеться про один-два предмети, але поступово їхня кількість зростає до 8-10 предметів.

4. Вправа – гра «Торт» (5 хв.)

Мета: розвиток емоційної чутливості, формування відчуття близькості з іншими дітьми.

Одну дитину обирають за основу торта (борошно), вона лягає на килимок. Інші діти – решта інгредієнтів (яйце, сметана, цукор тощо). Ведучий говорить: «я насипаю в борошно цукру». Дитина, яка грає роль цукру, підходить до «основи» (борошна), ніжно торкається і гладить її - і так кожен інгредієнт. Потім усі разом із ведучим вимішують тісто, саджають пиріг у піч. Торт виростає великий і гарний. Наприкінці гри дитину запитують: «Чи приємно тобі бути тортом?»

5. Релаксаційна вправа «Австралійський дощ» (5 хв.)

Мета: зняття емоційного напруження, нервово-м’язова релаксація.

Діти стають в коло. Ведучий говорить дітям, що перед дощом зазвичай дуже тихо, і просить дітей завмерти. Потім чуються віддалені тихі звуки: діти труть долоні об долоні. Звуки поступово посилюються: діти плещуть у долоні, спочатку тихо, потім голосніше. Ось вже чутна сильна злива: діти тупають ногами. Дощ в розпалі: діти голосно тупають ногами і плескають у долоні. Але ось дощ починає стихати: всі рухи у зворотному порядку.







Мета: розвивати концентрацію уваги, здатність до переключення, загальну моторику, збагачувати словниковий запас дітей.

Матеріали: іграшка, пари іграшок.



2. Вправа «Сонячний зайчик» (5 хв.)


Дорослий повідомляє, що він спіймав «сонячного зайчика», пропонує передати його по колу, щоб кожен зміг зігрітися його теплом і з приємною усмішкою передати товаришу. Коли «зайчик» повертається до ведучого, він звертай увагу дітей на те, що за цей час «зайчик», зігрітий дітьми, виріс і не поміщається в долонях. «Зайчика» випускають, але кожен ловить частинки його тепла, ніжні промені сонця.

3. Гра «Порівняння предметів» (10 хв.)

Мета: розвивати концентрацію та переключення уваги, збагачувати словниковий запас.

Перед дітьми ставлять дві іграшки. Вони мають спочатку сказати, чим вони схожі, а потім – чим відмінні. Наприклад, ведмедик і зайчик схожі тим, що вони пухнасті, мають лапки, очі, вушка. А відрізняються тим, що ведмедик великий, а зайчик маленький, ведмедик бурий, а зайчик білий тощо. Так можна порівнювати будь-які пари іграшок. Для ускладнення гри перед дитиною ставлять 3-4 пари іграшок.

4. Вправа «Навпаки» (5 хв.)

Мета: розвивати увагу, здатність до переключення, загальну моторику.

Діти сидять по колу. Ведучий показує будь-який рух, а вони мають зробити навпаки. Якщо ведучий піднімає руки – діти їх опускають. Якщо ведучий присідає – встають, ведучий встає – діти сідають. Якщо ведучий складе долоні в кулак – усі мають розкрити долоні. Хто помиляється, той стає ведучим.

5. Релаксаційна вправа «Метелик» (5 хв.)


«Уявіть собі теплий, літній день. Ваше обличчя загоряє, носик теж загоряє - підставте ніс сонцю, рот напіввідкритий. Летить метелик, вибирає, на чий носик сісти. Зморщіть ніс, підніміть верхню губу догори, рот залиште напіввідкритим (затримайте дихання). Проганяючи метелика можна енергійно рухати носом. Метелик полетів. Розслабте м'язи губ і носа (на видиху) (повторити 2-3 рази)».







Мета: розвиток творчих здібностей дітей, емоційної сфери, пізнавальних процесів та вміння керувати своїм тілом, розслаблятися.

Матеріали: іграшка, різні предмети.



2. Вправа «Танок звірів» (5 хв.)

Мета: вчити розуміти важливість кожної особистості, розвивати повагу до себе та інших.

Кожна дитина називає себе тваринкою. Потім обирає собі до пари іншу, пояснюючи свій вибір. Далі всі «звірі» танцюють танок дружби.

3. Гра «Квітка, дерево, фрукт» (5 хв.)

Мета: розвивати здатність до концентрації уваги, слухове сприйняття, тривалу пам’ять.

Діти стоять у колі. Ведучий по черзі показує на гравців і промовляє: «Квітка, дерево, фрукт і т.д.». Той гравець, на якому зупинилась лічилка, має швидко назвати, не думаючи довго, наприклад, квітку. Назви не повинні повторюватися. Якщо відповідь правильна, гра триває далі. Якщо ні – дитина вибуває. Виграє той, хто залишиться останнім.

4. Вправа «Що сховано в кулаку?» (10 хв.)

Мета: розвиток творчих здібностей у дітей.

Психолог бере невеликий предмет і ховає його в руці (стиснути долоню в кулак). Діти відгадують, що це за предмет, ставлячи різні запитання про нього:

Якої форми? Якого кольору? Які має властивості? З чого зроблений? На що впливає? Для чого призначений?

Діти мають навчитися користуватися такими ключами-запитаннями, щоб визначити, який це предмет.

5. Релаксаційна вправа «Подарунок під ялинкою» (5 хв.)

Мета: розслаблення м'язів обличчя, особливо навколо очей.

«Уявіть собі, що скоро новорічне свято. Ви цілий рік мріяли про чудовий подарунок. Ось ви підходите до ялинки, міцно-міцно заплющує очі і робите глибокий вдих. Затамуйте подих. Що ж лежить під ялинкою? Тепер видихніть і відкрийте очі. Погляньте, чудо! Довгоочікувана іграшка перед вами! Ви раді? Посміхніться ". Після виконання вправи можна обговорити (якщо діти захочуть), хто, про що мріє.







Мета: розвиток пізнавальних здібностей у дітей, спонукати дітей до співпраці, до ефективної взаємодії один з одним.

Матеріали: іграшка, два м’ячі, різні перешкоди: стільчики, стіл та ін.



2. Вправа «Я дуже хороший» (5 хв.)

Мета: підвищувати впевненість у собі, у своїх силах.

Дітям пропонують повторити за ведучим слово декілька разів: пошепки, голосно, дуже голосно. Ведучий спочатку шепоче, промовляє, а потім викрикує: «я», «дуже», «хороший».

3. Гра «Злови м’яча» (10 хв.)

Мета: розвивати увагу, слухову пам'ять, загальну моторику, вміння працювати разом.

Усі розбиваються на дві команди і стають одне навпроти одного. У гравців два м’ячі: світлий і темний. Світлий м’яч потрібно ловити завжди, а темний тільки тоді, коли його кидають мовчки. Якщо кинувши м’яч, скажуть: «Лови» - ловити не можна. Хто з гравців спіймає такий м’яч – вибуває з гри.

4. Психогімнастична вправа «Мандрівка» (5 хв.)

Мета: розвивати загальну моторику, уміння орієнтуватися у просторі.

Усі шикуються у колону і так рухаються по колу, долаючи різні перешкоди:

Перестрибнути через струмочки;

Проповзти під містом;

Обійти озеро;

Пробратись через дрімучий ліс;

Сховатись від диких звірів (злякалися ведмедя, зраділи зайчику тощо)

5. Релаксаційна вправа «Корабель і вітер» (5 хв.)


«Уявіть собі, що наш кораблик пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте допоможемо йому і покличемо на допомогу вітер. Вдихніть в себе повітря, сильно втягніть щоки ... А тепер шумно видихніть через рот повітря, і нехай вітер, що вирвався на волю підганяє кораблик. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер! "Вправу можна повторити 3 рази.







Мета: розвиток пізнавальних здібностей у дітей, спонукати дітей до співпраці, до ефективної взаємодії один з одним.

Матеріали: іграшка, аркуші паперу з намальованим метеликом, олівці.



2. Вправа «Привітаємося носиками» (5 хв.)


Діти вітаються одне з одним щічками, носиками, долоньками.

3. Вправа «Зіпсований телефон» (10 хв.)

Мета: розвиток пам’яті дитини, контроль за правильністю засвоєння інформації.

Психолог говорить на вушко дитині фразу з декількох слів, наприклад: «Узимку багато снігу». Діти по колу повинні передати фразу іншому на вушко. Останній має повторити фразу вголос. За правильність виконання завдання діти аплодують собі.


- Чи важко вам було виконувати завдання?

- Як ви справилися із заданим завданням?

4. Вправа «Буває - не буває» (5 хв.)

Мета: розвиток уяви, уваги, логічного мислення.

Інструкція: «Психолог говорить різноманітні речення. Якщо це буває - діти хлопають у долоні, не буває - тупотять ногами».

«Вовк бродить по лісі. Вовк сидить на дереві. У каструлі чашка вариться. Кішка гуляє по криші. Собака по небу пливе. Дівчинка грається з собачкою. Будиночок дівчинку малює і т.д».

5. Вправа «Розфарбуй метелика» (5 хв.)

Мета: розвиток уміння організовувати і виконувати спільну роботу.

Діти розфарбовують метелика удвох: один малює одну половинку, а другий – іншу.


- Чи сподобалося вам виконувати вправу вдвох?

- Чи важко було працювати в парі?







Мета: формування в дітей позитивного ставлення до школи, розвиток пізнавального інтересу (бажання навчатися), формування навчальної мотивації, закріплення набутого досвіду.

Матеріали: іграшка, ватман, аркуші А4, олівці, фарби, пензлики.



2. Вправа «Чарівна кулька» (5 хв.)

Мета: налаштувати дітей на емоційно позитивний лад, на спільну працю.

Вітаючись діти називають своє ім’я і передають «кульку» іншому.

3. Вправа «Що мені буде потрібно у школі?» (5 хв.)

Мета: закріпити набутий досвід, формування навчальної мотивації.

Інструкція: «Діти намалюйте ті предмети, які стануть у пригоді в школі».


- Що вам буде потрібно у школі?

- Для чого потрібні ці предмети?

4. Вправа «Колективний малюнок» (10 хв.)

Мета: розвиток у дитини прихильності до школи, вміння взаємодіяти з іншими дітьми, домовлятися, згуртування групи.

На листі ватману дітям необхідно намалювати спільний малюнок на тему «Школа», та разом продемонструвати намальоване.


- Чи сподобалося вам виконувати вправу разом?

- Чи легко вам було спільно малювати?

- Чи домовлялися ви про те що малюватимете?

5. Вправа «Кошик побажань» (5 хв.)

Мета: сформувати позитивну установку на майбутнє, закріпити доброзичливе ставлення один до одного та повагу.

Дітям необхідно по колу побажати один одному щось хороше на майбутнє, продовживши речення «Я хочу тобі побажати….»

6. Підведення підсумків: (2 хв.)

- Що ми робили на заняттях?

- Що нового дізналися про школу?

- А ви хотіли б піти до школи?


Діти, разом із психологом беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою про мовляють: «Усім, усім, до побачення!!!».

Методи моніторингу та оцінки програми

І Мотиваційний компонент1. Методика визначення навчальної мотивації (за М. Гінзбургом).

ІІ Інтелектуальний компонент1. Тест фонематичного слуху.2. Тест словника.3. Тест короткочасної пам’яті та міркувань.4. Визначення розумової активності дитини.

ІІІ Емоційно-вольовий компонент.1. Тест копіювання безглуздих складів.2. Тест «Хочете дізнатись, що думає про школу ваша дитина?» (виявлення ознак тривожності).

І Мотиваційний компонент1. Методика визначення навчальної мотивації

(за М. Гінзбургом).Форма проведення: індивідуальна.Обладнання: стимульний матеріал до методики Інструкція. "Зараз я прочитаю тобі розповідь".№1. "Хлопчики (дівчинки) розмовляли про школу. Перший хлопчик

сказав: "Я ходжу в школу тому, що мене мама змушує. Якщо б не мама, я б у школу не ходив".

На стіл перед дитиною психолог викладає картку з малюнком № I: жіноча фігура з жестом, що вказує на школу, перед нею фігура дитини з портфелем у руках. (Зовнішній мотив.)

№ 2. "Другий хлопчик (дівчинка) сказав: "Я ходжу в школу тому, що мені подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я все одно би вчився".

Психолог викладає картку з малюнком № 2: фігура дитина, що сидить за партою. (Навчальний мотив.)

№ 3. Третій хлопчик сказав: "Я ходжу в школу тому, що весело й багато дітей, з якими можна пограти".

Психолог викладає картку з малюнком № 3: фігурки двох дітей граючих у м'яч. (Ігровий мотив.)

№ 4. Четвертий хлопчик сказав: "Я ходжу в школу тому, що хочу бути великим. Коли я в школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був маленьким"

Психолог викладає картку з малюнком №4: дві фігурки, зображені спиною один до одного; у тієї, що вище, у руках портфель у тої. що нижче, іграшковий автомобіль (Позиційний мотив.)

№5. "П'ятий хлопчик (дівчинка) сказав: "Я ходжу в школу тому, що потрібно вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся - і можеш стати, ким захочеш".

Психолог викладає картку з малюнком № 5 фігурка з портфелем у руках прямує до будинку. (Соціальний мотив.)

№ 6 «Шостий хлопчик сказав: «Я хочу в школу тому, що одержую там п'ятірки»

Психолог викладає картку з малюнком № 6: фігурка дитини, що тримає в руках розкритий зошит. (Оцінка)

Після прочитання розповіді психолог задає питання:- А як по-твоєму, хто з них прав? Чому? (Вибір 1)- З ким з них ти хотів би разом грати? Чому? (Вибір 2)- З ким з них ти хотів би разом учитися? Чому? (Вибір 3)Діти послідовно роблять три вибори. Якщо зміст недостатньо

простежується у відповіді дитини, необхідно поставити контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?», щоб бути впевненим у тім, що дитина зробила свій вибір, виходячи саме зі змісту розповіді, а не випадково вказав на одну із шести картинок.

Обробка результатів.Відповіді (вибір певної картинки) експериментатор заносить у таблицю і

потім оцінює.

Вибори

Мотиви, №

1 2 3 4 5 6

I вибір

II вибір

III вибір

Контрольний вибір

Зовнішній мотив - 0 балів: позиційний мотив - 3 бали;навчальний мотив - 5 балів; соціальний мотив - 4 бали;ігровий мотив - 1 бал; оцінка - 2 бали.

Контрольний вибір додає до обший сумі кількість балів відповідного вибору. Домінуюча мотивація навчання діагностується за найбільшою кількості балів. Разом з тим, дитина може керуватися й іншими мотивами.

ІІ Інтелектуальний компонент1.Тест фонематичного слуху

Екзаменатор пропонує дитині: «Давай пограємося у школу: ти будеш

учителем, а я — учнем». Діставши згоду, продовжує: «Я повторюватиму

якесь слово, а якщо зіб'юся, зроблю помилку і ти почуєш інше слово,

відразу вдар долонькою по столу, ось так (показує). Цим ти начебто вкажеш

мені на мою помилку. А далі назвеш те слово, яке я сказала

помилково. Якщо ж називатиму тільки те слово, яке ми вибрали, то, коли

я закінчу, ти скажеш:

«Все правильно». Отже, слухай: «Стіл, стіл, вікно». Почувши — «вікно»,

учень стукає долонею по столу і говорить: «Ви сказали «вікно».

Переконавшись, що завдання зрозуміле, екзаменатор переходить до

іспиту. Якщо дитина не зрозуміла завдання, то слід продовжувати гру,

використовуючи фонематично схожі слова до повного розуміння суті

роботи. Іспит включає чотири завдання.

Якщо за дещо пришвидшеного темпу промовляння (1 слово на 1 с)

дитина не змогла виявити «зайве» слово чи припустилася помилки, то через

1—2 наступних завдання слід знову повернутися до цього ряду, повторивши

його в повільнішому темпі (1 слово на 1,5 с).

Система оцінювання у цьому тесті має суттєву особливість: з одного

боку, вища оцінка (3 бали) виставляється лише за бездоганного виконання

всіх чотирьох завдань: з іншого боку, не має значення, у скількох

завданнях учень припустився помилки — в одному чи чотирьох.

Якщо наявні помилки, то оцінка за виконання тесту виставляється за

тим завданням, яке виконане найгірше (тобто помилки, допущені в кількох

завданнях, не додаються).

Використовується чотирибальна шкала оцінювання:

0 балів — якщо хоча б в одному завданні дитина не змогла правильно

помітити «зайве» слово навіть під час повторного (з уповільненим темпом)

зачитування;

1 бал — помітила «зайве» слово лише під час повторення ряду в

уповільненому темпі;

2 бали — помітила «зайве» слово за звичайного темпу, але відразу не

стукнула долонею по столу, «зайве» слово назвала лише після

прослуховування всього ряду;

3 бали — в усіх завданнях із першого прочитання вчасно стукнула

долонею по столу і правильно назвала «зайве» слово.

Завдання до тесту фонематичного слуху наведено у дод. 1

Ця шкала застосовується як до тестування шестирічок, так і до

семирічок. Адже сам по собі вік мало впливає на розвиток даної здібності. Її

рівень визначається за такими єдиними критеріями:

Кількість отриманих балів Рівень розвитку фонематичного слуху

0 низький

1-2 середній

- 3 високий

2.Тест словника

Як і інші тести нашого перевірного комплексу, цей тест побудований

за принципом вибірки: беруть певну (стандартну) сукупність слів (ми

обмежили її десятьма) і визначають, які слова дитині відомі. На основі

отриманих відповідей роблять висновок про словниковий розвиток

дитини взагалі. Такий підхід дав змогу подолати один досить відчутний

недолік, який, як виявилося внаслідок попередньої апробації, був хибою

цього тесту. Маємо на увазі використання в початковому варіанті лише

одного стандартного. набору слів: це уможливлювало спеціальне

муштрування дітей напередодні перевірки. Щоб усунути таку можливість,

у розпорядженні діагноста є тепер аж вісім взаємозамінюваних

стандартних наборів. Т ому в процесі обстеження

майбутніх першокласників діагности можуть (і повинні)

чергувати ці комплекти: одній дитині дають один набір, другій — інший і т.

д. При цьому в кожному наборі слова розташовані в порядку переходу від

конкретних до абстрактних понять. Ось ці набори:

1. Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, гойдатися, з'єднувати,

кусати, гострий.

2. Літак, молоток, книжка, пір'я, друг, стрибати, розділяти, бити, тупий.

3. Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати,

щипати, колючий.

4. Автобус, лопата, альбом, капелюх, пух.

5. Вертітися, розв'язувати, чесати, м'який.

6. Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкура, ворог, збирати,

погладжувати, шорсткий.

7. Пароплав, граблі, посилка, пальто, волосся, неробатїхати, розрізати,

розкидати, твердий.

8. Човен, ганчірка, ручка, рукавиця, шкіра, ледар, повзти, приліпити,

жувати, липкий.

9. Самокат, викрутка, журнал, хустка, умілець, кружляти, відриватися,

відкривати, складати, мокрий.

Взаємозамінюваність, психологічна еквівалентність цих наборів забез-

печується тим, що в кожному з них у певній послідовності містяться

однотипні слова. Наприклад, на першому місці в кожному ряду стоїть

слово, яке означає певний вид транспорту, знайомий дітям шестирічного,

а тим більше — семирічного віку. На другому місці — слово, що означає

предмет домашнього вжитку, тощо.

Підготувати дітей таким чином, щоб вони зазубрили значення всіх 80

слів, мабуть, неможливо. Це, звичайно, розуміють і самі батьки:

переконавшись у тому, що різним дітям пропонують усе нові й нові набори

слів, вони змушені відмовитися від сподівання обдурити діагностів (а

фактично — себе і свою дитину).

Розпочинаючи перевірку словникового запасу дитини, екзаменатор

каже: «У яви собі, що ти зустрівся (зустрілася) з іноземцем, людиною з

іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І ось вона

попросила тебе пояснити, що означає слово «велосипед». Як ти відповіси?»

Оскільки свої відповіді дитина дає в словесній (усній) формі, виникає

можливість зробити висновок як про її пасивний (знання значень окремих

слів), так і активний (уживання тих-чи інших слів у активному мовленні)

словник. Якщо дитина не може дати словесної відповіді, то діагност

пропонує їй намалювати предмет або показати значення цього слова за

допомогою жестів чи рухів.

Слід підкреслити, що до завдання тесту не входить перевірка того, чи

володіє учень поняттям, позначеним певним словом. Трапляється, що учень

цим поняттям володіє, але, не будучи, знайомим із відповідним

словом літературної мови, вживає замість нього будь - яке інше

(найчастіше діалектне) слово. Не отримавши відповіді на

стандартне слово, діагност інколи замінює задане слово синонімом,

значення якого, на його думку, відоме дитині. Цього робити не можна,

оскільки тест спрямований не на перевірку оволодінням тим чи іншим

поняттям, а на знання слів, причому саме таких, які належать літературній

мові.

Інша справа, що своє розуміння заданого слова дитина може виразити

за допомогою жесту або ескізного малюнка. Під час тестування екзаменатор

і асистент, слідкують за темпом відповідей дитини, за її мовленням — чи не

є воно надто уповільненим?

Оцінкою за даний текст є сума балів, виставлених за кожне з десяти

слів набору.

0 балів — відсутність розуміння слова: дитина говорить, що не знає

значення слова або неправильно пояснює його зміст, наприклад: «Хутро -

його кладуть у подушку та сплять на ній».

1 бал — розуміє значення слова, але своє розуміння може виразити

лише за допомогою малювання чи жестів.

1,5 бали — дитина словесно описує предмет, наприклад: «Велосипед:

на ньому катаються; у нього два колеса, а буває і більше — два великих і

одне маленьке». Або: «Це, щоб на ньому кататися», «Парасолька —

щоб ховатися від дощу»

2 бали — дитина дає визначення, яке наближається до наукового,

тобто таке, у як ому є вказівка на рід та окремі видові ознаки, наприклад:

«Лист — це папір, на якому можна написати про себе та відіслати в конверті

поштою».

Отже, максимально можлива оцінка за даний тест: 2x10 = 20 балів.

Оскільки з віком словник дитини швидко збагачується, відповіді

шестирічок та семирічок логічно оцінювати по-різному, ставлячи до

останніх

дещо-вищі вимоги. З огляду на це для визначення рівнів розвитку даної

здібності рекомендується користуватися такою таблицею:

Вікові групи Рівні словникового розвиткунизький середній високий

Шестирічки 6,5 7—13 13,5Семирічки 11,3 12—16 16,5

2. Тест короткочасної пам’яті та міркувань

Як видно з назви, цей тест має к омбінований характер. Це виявляється

у використанні одного й того самого стимульного матеріалу для оцінювання

двох, хоча й взаємопов'язаних, але якісно різних здібностей —

короткочасної пам'яті та логічного мислення (остання здібність відображена

одним із видів міркувань).

Комбіноване випробування цих двох здібностей обумовлене не лише

міркуваннями щодо економії часу для перевірки; але, передусім, їхніми

внутрішніми психологічними взаємозв'язками.

У наших початкових рекомендаціях короткочасна пам'ять

перевірялася у такий спосіб: ставили завдання запам'ятати нісенітницю,

що виключало можливість використання будь - яких розумових

прийомів. Проте для шкільного навчання

характернішим є запам'ятовування смислового

матеріалу. Таким чином, новий тест точніше відображає ті здібності, які

активізуються в навчальній роботі молодших школярів.

Випробовування починається зі звертання екзаменатора до

обстежуваної дитини: «Чи любиш ти слухати різні оповідання? (Дитина, як

правило, відповідає ствердно). Я зараз розпочну маленьке оповідання, а ти

постарайся добре його запам'ятати, щоб точно повторити. Слово в слово.

Нічого не пропускаючи і не додаючи. Згоден? (Дитина, як правило,

відповідає згодою). Жили собі три хлопчики: Миколка, Петрик та Іванко.

Миколка нижчий за Петрика, а Петрик нижчий за Іванка. Повтори».

Якщо обстежуваний не може дослівно відтворити ці три фрази,

діагност говорить: «Нічого, не сумуй. Зараз це не виходить. Давай

спробуємо ще раз. Слухай уважно, жили собі...»

У протоколі випробування фіксується кількість повторень, які

потрібні були дитині для виконання завдання. Цей показник слугує для

оцінювання рівня короткочасної смислової пам'яті обстежуваної дитини:

чим менше потрібно було повторень, тим вищий

рівень її розвитку. При цьому

використовується таблиця:

Вікові групи Рівні розвитку короткочасної смислової пам'яті(кількість повторень інформації)

низький середній високийШестирічки ≥8 4—7 1—3Семирічки ≥7 3—6 1—2

Як тільки дитина дасть повну та правильну відповідь, екзаменатор

розпочинає перевірку здатності до нескладних міркувань: «Молодець! Ось

тепер ти повторив правильно. А тепер подумай і скажи, хто із хлопчиків

найвищий?» Якщо дитина не в змозі дати правильну відповідь, екзаменатор

каже: «Давай подумаємо ще раз. Миколка нижчий за Петрика, Петрик

нижчий за Іванка. То хто ж із них найвищий? (Повторюється лише

заключна частина оповідання та саме запитання.)

Після того, як дитина дасть правильну відповідь, їй ставлять і ще

одне запитання: «А хто із хлопчиків найнижчий?».

Для того, щоб уникнути спроби батьків підготувати свою дитину для

готової відповіді, варто різним дітям пропонувати різні варіанти даного

тесту, які відрізняються лише за формою, а саме:

2 - й в а р іа нт

Жили собі три дівчинки: Оля, Ганна та Наталка. Оля молодша за Ганну,

Ганна молодша за Наталку. Хто з дівчаток найстарший? А хто наймолодший?

3-й в ар іант

Жили собі троє поросят: Хрюша, Пацик і Бублик. Хрюща товстіший за

Пацика, Пацик товстіший за Бублика. Хто із поросят найтовстіший? А

найху діший?


У лісі живуть три зайчики: Хвостик, Вухастик та Пухнастик. Хвостик

бігає швидше, ніж Вухастик, а Вухастик швидше, ніж Пухнастик. Хто із

зайчиків бігає найповільше? А хто найшвидше»?


Сиділи біля нірки три мишки: Норушка, Шкряботушка та Квапушка.

Норушка менша за Шкряботушку, Шкряботушка менша за Квапушку. Яка

з мишок найбільша? А яка — найменша?

Під час визначення рівня здібностей дитини міркувати враховують

загальну кількість повторень, яка потрібна була для виконання цього тесту

загалом (починаючи із запам'ятовування). Наприклад, шестирічний учень

уперше правильно відтворив задані фрази лише після того, як

експериментатор повторив їх 5 разів. Потім Йому необхідне

було ще одне повторення для першого міркування, а для другого —

жодного. Отже, для тесту міркувань йому потрібно було 6 повторень, що,

згідно із наведеною таблицею, визначається як середній рівень:

Вікові групи Рівні розвитку здібностей до міркування (кількість повторень, які

потрібні були для виконання цього тесту загалом)

низький середній високийШестирічки >10 4—9 1—3Семирічки >8 '3—7 1—2

4. Визначення розумової активності дитини

Як уже зазначалося, це завдання розв'язується спостереженнями за

виконанням дитиною всіх чотирьох описаних вище тестів. При цьому

використовують такі критерії.

За низького рівня розумової активності інтерес дитини до наступної

перевірки обмежується, переважно атмосферою, у якій проводиться

обстеження. Дитина розпочинає завдання лише після додаткових

спонукань, апід час роботи часто відволікається.

Під час виконання тесту на фонематичний слух інтерес

дитини викликає не виявлення помилок в артикуляційних діях

експериментатора, як це передбачає задум тесту, а можливість цілком

зовнішньої реакції — стукнути по столу долонею".

Середній рівень. Дитина не виявляє особливого інтересу до виконання

запропонованих завдань, хоча в роботу включається порівняно охоче.

Можливий варіант, коли дитина спочатку виявляє до роботи підвищений

інтерес, який, однак, потім дуже швидко згасає. Ставить порівняно небагато

запитань, та й ті найчастіше спрямовані не на суть завдання, а на якісь

другорядні моменти: «Хто намалював ці гарні літери?», «А зайчик злий

чи добрий?» тощо. Власної ініціативи у спілкуванні з діагностом та у

виконанні завдання не вносить.

За високого рівня активності дитина виявляє значний інтерес до тих

завдань, які їй пропонуються, до вчителя. Із задоволенням підтримує з ним

розмову, сама ставить запитання. У виконання завдань включається без

зволікань, докладає зусиль для подолання труднощів. Нерідко намагається

продовжити спілкування з учителем. Під час виконання тесту словника

охоче включається в ігрову ситуацію, вносячи елементи ініціативи,

фантазування, творчості.

Ось характерний приклад. Семирічна Катя так відповіла на завдання

тесту словника: «Велосипед — вид транспорту, на якому катаються. Має

два

колеса, кермо, сідло. Молоток — Інструмент. За його допомогою можна

відремонтувати.

ІІІ Емоційно-вольовий компонент.

1. Тест копіювання безглуздих складів

Раніше для прогнозування рівня саморегу ляції під час виконання

дитиною письмових дій рекомендувався тест копіювання фраз Керна-

Ірасека. Однак, як показала практика, відмінності в результатах виконання

вказаного тесту визначаються не тільки рівнем сформованості даної

здібності, а й тим, чи спроможна дитина прочитати фразу (наприклад, «Він

їв суп»). Діти, які вміють читати, впораються з цим завданням краще, ніж

діти, які не володіють таким умінням. Крім того, деякі

батьки, прагнучи підвищити шанси своєї дитини на зарахування

до бажаного класу, спеціально тренували її в написанні вказаної фрази. У се

це якоюсь мірою спотворювало істинну картину психічного розвитку

дитини.

Враховуючи цю обставину, вирішено було замінити копіювання

фрази копіюванням безглуздих складів, у яких вміщено всі графічні

елементи,

необхідні для прогнозування успішності оволодіння навичкою письма в

шкільному класі. Ось ці склади (даємо 10 варіантів взаємозамінюваних

завдань):

Один набір складів із наведених десяти подають дитині на спеціальній

картонці.

«Подивись, — говорить психолог, — тут щосьнаписано.

Виявляється, у нас у гостях був зайчик і залишив тобі записку. Ти ще

писати не вмієш, але спробуй це перемалювати: Гарненько придивись,

як тут написано, і напиши так само ось на цьому аркуші.. Намагайся

намалювати точнісінько так, як тут. І якомога швидше».

Час виконання завдання необмежений. Однак діагности звертають

увагу на випадки, коли дитина виявляє особливу повільність, яка свідчить

про приналежність її до флегматичного типу темпераменту.

Буває, що несмілива, сором'язлива дитина каже, що вона не може

перемалювати літери, бо не вміє писати. У такому випадку їй можна

запропонувати перемалювати спочатку будиночок, потім простий

геометричний візерунок — квадратики, кубики, ромбики — і лише потім,

після неодноразового заохочення до виконання дій, знову запропонувати

перемалювати склади з літер. Оцінюється, звісно, тільки це останнє завдання.

Шкала оцінювання:

1 бал — каракулі;

2 бали — є схожість із зразком, але можна розпізнати не більше трьох літер;

З бали — прочитуються принаймні 4 літери;

4 бали — можна прочитати всі літери;

5 балів — кожна літера написана чітко, вся фраза має нахил не більше, ніж на 30°.

Із приводу цього тесту можуть виникати запитання. По-перше, чому

цей тест характеризує розвиток саме здатності до саморегуляції? Відповідь

має бути такою: щоб більш-менш точно скопіювати набір складів, дитина

має виконати цілий комплекс регулятивних дій:

1) проаналізувати заданий зразок, виділити в ньому основні елементи;

2) зафіксувати першу частину у своїй зоровій короткочасній пам'яті;

3) перевірити якість відображення цієї частини на папері, порівняти з

відповідним еталоном;

4) за необхідності — виправити допущені помилки і лише потім

розпочати копіювання наступного елемента.

Як бачимо, усе це операції, з яких складається структура будь - якої

письмової дії.

Друге запитання стосується врахування вікових відмінностей між

шестирічками і семирічками. Як показав проведений нами аналіз, вимоги до

семирічок у цьому тесті не повинні перевищувати вимоги до шестирічок, бо в

здібності, яку він визначає , у дошкільному дитинстві спеціально не

вправляються. Т ому рівень розвитку саморегуляції під час виконання

графічних дій у цих двох вікових групах також визначається за єдиними

критеріями. Ось вони:

Кількість отриманих балів Рівень розвитку саморегуляції

1 низький2—3 середній4—5 високий

Cписок використаної літератури:

1. Архипова В. Готовність дітей до школи: граючись, розвиваємось. //

Психолог дошкілля. – № 2 (31), лютий, 2012. – С. 1 – 24.

2. Богуславська Л. Готовність дитини до школи. – К.: «Главник», 2004. –

215с.

3. Большакова І. Проблеми психологічної готовності дитини до школи //

Початкова школа. - 2005. - № 4. - C. 4-7.

4. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до

навчання в школі // Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №

5. - C. 16-19

5. Гальченко В. Розвиток винахідливості дітей дошкільного віку. //Психолог

дошкілля. – № 6 (35), червень, 2012. – С. 1 – 40.

6. Готовність дитини до школи / Упоряд.: Л. Богуславська, Т. Гончаренко,

Л. Кондратенко / За ред. С. Максименка, О. Главник – К.: Главник, 2004.

– 112с.

7. Голобіна Л., Хомин О. Веселі заняття// Психолог. – 2007. – № 38

(вкладка).

8. Загубинога О. Емоційний розвиток дитини. // Психолог дошкілля. – № 3

(32), березень, 2012. – С. 1 – 32.

9. Ілляшенко Т. Про готовність дітей до шкільного навчання // Початкова

школа. - 2002. - № 3. - С. 69-71.

10.Коврижних Ю. Збагачуємо емоційну сферу дітей // Дошкільне виховання.

– 1997. – №2. – С. 16 – 17, 20.

11.Корекційні заняття психолога з дітьми 4 – 6 років / упоряд.

Т.Ш.Червонна. – К.: Шк.світ, 2009. – 128с. – (Бібліотека «Шкільного

світу»).

12. Кузьменко В.У. Розвиток індивідуальності дитини 3 – 7 років:

Монографія. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 354 с.

13. Лаврентьєва Г. Готовність дитини до школи: складові успішного

навчання// Дошкільне виховання. - 2000. - № 9. - C. 3-5.

14. Марінушкіна О.Є., Замазій Ю.О. Порадник практичного психолога. – К.:

Основа, 2007. – 176 с.

15. Основи психокорекційної роботи. Методичний посібник/ Укладачі

Комісарова С.М., Романовська Д.Д., Унгурян І.К. – Чернівці:

«Технодрук», - 2007. – 116с.

16. Сухар В.Л. Пограйся зі мною: Розвивальні ігри та вправи. 5-6 років. – Х.:

Ранок, 2009. – 176 с.

17.Чирцова Н. Забезпечити дитині психологічну готовність до школи //

Початкова школа. - 2001. - № 2. - C. 8-9

18. Романовська Д.Д. Світ навколо нас і ми – його частинки (еколого-

психологічний тренінг для дітей старшого дошкільного віку). – Чернівці:

«Технодрук», - 2006.- 28 с.

19.http://adalin.mospsy.ru/l_04_00/l_04_01b.shtml - Психологическая

готовность ребенка к школе. Материалы психологического центра

«Адалин».

20.http://detstvo.ru/psychology/ps_got_skola.html - Психологическая

готовность к школе. Материалы сайта «Детство.ру».

21.Райгородський Д.Я. Практична психодіагностика. Методики та тести.

Навчальний посібник. - Самара: Видавничий Дім «БАХРАХ - М», 2005. -

672 с.

22. Романовська Д.Д., Шпортій Т.Г. Розвиток особистості дошкільника арт-

терапевтичними техніками. Методичний посібник для практичних

психологів. – Чернівці: «Технодрук», 2006. – 36 с.

http://detstvo.ru/psychology/ps_got_skola.html

http://adalin.mospsy.ru/l_04_00/l_04_01b.shtml

Завдання до тесту фонематичного слуху

Рама, рама, рама, рама, лама, рама, рама, рама, рама. Поріг, поріг, поріг,

поріг, політ, поріг, поріг, поріг, поріг. Рампа, рампа, рампа, рампа, рампа,

рампа, лампа, рампа.

Коса, коса, коса, коса, коса, коза, коса, коса, коса, коса. Сірка, сірка,

сірка, зірка, сірка, сірка, сірка, сірка, сірка. Світ, світ, світ, світ, світ,

світ, світ, світ, цвіт, світ.

Ситий, ситий, ситий, ситий, шитий, ситий, ситий, ситий.

Г ора, гора, гора, гора, гора, кора, гора, кора, гора, гора.

Гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, гірка, зірка, гірка.

Г олос, голос, голос, голос, колос, голос, голос, голос.

Догодити, догодити, догодити, доходити, догодити, догодити.

skarbnichka-psikhologa.webnode.com.ua · web viewДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...

Documents