www.stud-times.com.uaВипуск № 5 01 листопада 2011

Нев

довз

і ус

і м

и, с

туд

ен-

ти,

свя

тку

ват

имем

о св

оє

проф

есій

не с

вят

о.

Осо

блив

е во

но, з

вісн

о, д

ля

перш

окур

сник

ів, а

ле с

тар

-ш

окур

сник

и пр

о нь

ого

теж

не

заб

уваю

ть.

Жур

налі

с-т

и «S

tud-

Tim

es»

поці

кави

-ли

сь у

Ваш

их в

икла

дачі

в,

чим

зап

ам’я

тал

ись

їм ї

хні

студ

ент

ські

рок

и.

с.4-

5

Кож

ен

тві

й ви

клад

ач

прой

шов

шко

лу с

туд

ент

-сь

кого

жит

тя.

У к

ожно

го

тра

плял

ись

як

кум

едні

, т

ак

і по

вчал

ьні

іст

орії.

Вч

илис

ь, ж

или,

зак

охув

а-ли

сь.

У ць

ому

ном

ері

ви-

клад

ачі

поді

лись

св

оїм

и сп

огад

ами

с. 4

-5

У ру

бриц

і «І

нтер

в’ю

»

наш

ою

гост

ею

стал

а ві

дом

а у

Льв

ові

акт

риса

т

а ра

діод

і-дж

ей

Нат

а-ля

Пар

хом

енко

. Н

атал

я ро

зпов

іла

про

сво

ї ст

у-де

нтсь

кі р

оки,

тро

хи п

ро

зірк

ових

одн

огру

пник

ів і

, зв

існо

, про

теа

тр.

с. 3

Цьо

горі

ч ст

уден

там

-пла

т-

ника

м

дове

лось

ві

ддат

и 40

гр

н. з

а ст

уден

тсь

кий

квит

ок.

Чи

спра

вді в

они

пови

нні п

лат

и-т

и за

них

і чо

му

так

баг

ато?

Про

це

«Stu

d-Ti

mes

» за

пит

ав

у пр

орек

тор

а Л

НУ

ім.

Іван

а Ф

ранк

а, в

ідпо

віда

льно

го з

а їх

ви

гот

овле

ння.

с.

2

СТУ

ДЕН

ТСЬ

КІ Р

ОКИ

У

ВИ

КЛА

ДАЧ

ІВЖ

ИТТ

ЄВА

ДРА

БИ

НА

ЧО

МУ

ПЛ

АТИ

МО

ЗА

СТ

УДЕН

ТСЬ

КІ Т

А

ЗАЛ

ІКО

ВКИ

?

НА

НО

СІ Д

ЕНЬ

СТУ

ДЕН

ТА

2 3 випуск № 5 01 листопада 2011 випуск № 5 01 листопада 2011 ЛюдинаЩо нового?

Студенте! Ти повинен пам’ятати, що кожен день твого навчання у вищому на-вчальному закладі – свято. Чи Ти проведеш його на гучній гулянці до ранку, чи в колі найближчих друзів, чи серед височезної гори із книжок, чи, можливо, Ти зможеш поєднати усе це в гармонійному танку під назвою: «Сьогодні я студент!» - це Твоє право! Відпочивай, навчайся, розважайся, навчись поєднувати і рухайся тільки впе-ред, не марнуючи часу на «пізніше» чи «не сьогодні». Якщо Ти маєш мету, то крокуй до неї, не озираючись назад. Якщо Ти будуєш плани, то в їх реалізації не пропусти жодно-го пунктику. Якщо щастя переповнює Тебе, то дозволь йому торкнутись того, хто поруч. Ти – студент, і Ти повинен залишити в собі ці відчуття назавжди!

Вже не один спудей при отриманні студентського квитка замислився над простим запитанням: «Чому він пови-нен оплачувати своє студентське по-свідчення?». Вартість студентського – 40 гривень. Невже за почесне звання «студент» тепер потрібно платити?

Згідно наказу № 0-2 постанови Кабі-нету Міністрів України «Перелік платних освітніх та інших послуг у Львівському національному університеті імені Івана Франка», послуга отримання студент-ського квитка та залікової книжки є плат-ною. Відповідальний за забезпечення оформлення студентських квитків і за-лікових книжок для студентів-платників - перший проректор Львівського націо-нального університету ім. Івана Франка Височанський Василь Степанович. Він розповідає: «Оплату послуги оформ-лення та видання студентських квитків неодноразово обговорювали зі студент-ським урядом, студентської профспіл-

кою. Цей процес триває вже багато років, студенти погодились з таким вирішен-ням питання». Як виявляється, залікові книжки бюджетників оплачують платни-ки. Чи погоджувались останні з таким «вирішенням питання»?

Кошти, які студент віддає за свій сту-дентський квиток, включають оплату: вартості процесу виготовлення квитка, вартості необхідних для цього матеріа-лів, вартості залікової книжки, плюс, ще раз вартості вищенаписаного переліку, який мав би оплачуватись за рахунок державних коштів або коштів бюджетни-ка.

Так чи інакше, студент-платник зму-шений оплатити повну вартість студент-ського за себе і за «ось того хлопця». В іншому випадку, він позбавляє себе задоволення володіти почесним посвід-ченням студента.

Автор: Юлія Кюма

ЧОМУ ПЛАТИМО ЗА СТУДЕНТСЬКІ ТА ЗАЛІКОВКИ?

Харків’янка Наталя Пархоменко — актриса Львівського академічного театру імені Леся Курбаса у Львові. Театр — не єдине місце, де можна по-бачити та почути Наталю. Вранці по буднях вона ж і Юна, яка заряджає пози-тивом на радіо «Люкс FM». Скільки себе пам’ятає, завжди чимось займалась. Ра-нок починає з кави і не вірить у кохання з першого погляду.

— Наталю, професія актора — це ваше родинне, чи Ви перша, яка це започаткува-ла?

— Як виявляється, не перша. В мене є родичка — це моя двоюрідна бабця Лідія Пирогова, з якою я познайомилась вперше цього року. Їй 72 роки і вона народна артист-ка Мукачівського російського драматичного театру. Я її відшукала завдяки одній лю-дині. Поїхала в Мукачево, там відбулась перша зустріч. В родині, окрім неї, більше немає акторів. І взагалі, акторство в моєму життя — це все такий випадок , «случайная неслучайность» (сміється - І. П.).

— А чого б Ви хотіли?— Я не знала. Тобто, я хотіла бути

журналістом, але дуже віддалено. Я хоті-ла бути косметологом, але дуже віддале-но. Актором взагалі ніколи не хотіла бути. Буває, що в дитинстві стають на стілець і розповідають віршики, то зі мною такого не було. Життя так складалося і, озираючись назад, я можу сказати, що акторство - до-брячий шмат мого життя. Мені 32 роки і я вже 17 років займаюся театром.

— То хіба це можна назвати випад-ком?

— Вже ні. Але на початку, коли ти тільки вступаєш в університет, тоді це був Харків-ський інститут мистецтв, можна було на-звати випадком. Тепер відчувається, що ні. Хоча я розумію, що доля така, що може помінятися в будь-який момент, але я би хотіла займатися акторством.

— Тепер можна назвати вашою профе-сією акторство?

— Це моя основна професія і скрізь, де би я не давала інтерв’ю, або де б не писала про себе, найперше пишу — актриса теа-тру ім. Леся Курбаса.

— Як сталось, що Ви, попри свою ак-торську діяльність і у Харкові, і у Львові, працюєте ді-джеєм?

— Взагалі так дивно сталося. Те, що я мала у Харкові, тепер маю і у Львові. Пере-їхала я до Львова, коли мені було 26 років.

— Чи Ваша професія приносить задо-волення, матеріальну вигоду?

— Матеріальну відразу кажу — ні. Дове-деться одразу підробляти. А що стосується морального, інтелектуального, духовного наповнення, тут без заперечень.

— Хто є для Вас вашими викладачами і до чиєї думки Ви прислухаєтесь?

— В мене так сталось, що це Володи-мир Степановий Кучинський, та людина, з якою я працюю. Є люди, які зустрічають-ся паралельно в твоєму житті і роблять тебе кращою. Я дуже поважаю цих людей, пам’ятаю і дуже їм вдячна.

— Ви актриса і ді-джей на радіо, чи є ще щось, чого Вам не вистачає?

— Напевно, мені бракує в житті люди-ни, з якою я б могла не просто поділитися, а розділити щось. Я б хотіла, щоб у моєму житті з’явилася людина, яка би знала про мене більше, ніж просто, що я актриса. Тоб-то, щоб була людина, яка би знала мене як людину.

— Такої людини ще не має?— Ще не має. Щоб пустити якусь лю-

дину близько до себе, мені потрібен час. Я ставлюсь до любові як до дії. Це процес для мене тривалий в часі. Я можу говорити про любов, коли вже мине якийсь період.

— Ви вірите в кохання з першого погляду?— Ні (сміється - І. П.). Це не про мене.— Пригадуєте свій перший ефір?— Пам’ятаю. Це був жах і страх. Це

був найбільший стрес в моєму житті, який я запам’ятала назавжди. Я проходила місяць стажування і потім мене посадили впер-ше вести прямий ефір. Це було настільки страшно, що в мене навушники були мокрі і долоні від того, що я знала, що мене слухає багато людей. Це був навіть більший стрес, ніж коли я виходжу на сцену.

— У Вас не виникало думок, щоб тепер Львів змінити на Київ, наприклад?

— Я завжди кажу: «Ніколи не кажи ніко-ли». Все може бути в житті загалом. Тобто, це може бути не тільки Київ, а ще щось. Не зарікаюсь. Не знаю. Один раз вже вийшло так. Я сама з Харкова, живу у Львові. Що буде далі...

— Ви у Харкові викладали. Чи є щось схоже у Львові?

— Коли приїхала до Львова, мені запро-понували викладати сценмову, але я відмо-вилась. Бо для мене не можна поєднувати дві речі. Тобто, або я актор, або я режисер. Треба визначитись, що ти хочеш: в себе вкладати чи в інших. Зараз на «Lviv Feshion Week» викладаю акторську майстерність. І це мені дуже подобається.

— Де ще б хотіли себе спробувати?— Хотілося б у кіно. Знімалась у кіль-

кох рекламах і одному короткометражному фільмі Христини Стець. Але я вважаю так: якщо людина щось хоче — вона бере і ро-бить, а я тільки про це говорю (сміється - І. П.).

— Про що мрієте?— Про дещо мрію, але я б не хотіла про

це говорити.— На радіо Ви в ефірі з двома чоло-

віками. Важко не буває? Вони між собою жартують, Вас «підколюють».

— Дуже важливий такий момент для мене в житті — це чоловіки загалом.

— Любите чоловіків?— Дуже. Персона чоловіка для мене

важлива. Якщо говорити про ранковий ефір, мені це нагадує — молодша сестрич-ка і два братики. І тут треба вирвати свій кусок пляцка обов’язково. Я працюю з дуже харизматичними чоловіками і біля них тре-ба не опускатись. Вміти бути гідною поряд з такими. Тому вони мене теж ростять, і я їм дуже вдячна за це.

— Пригадуєте свої студентські роки?— В мене був дуже зірковий курс. За-

раз половина з них є відомими акторами в Україні. Дехто працює в театрі імені Івана Франка в Києві. Ще один мій одногрупник — це Сергій Бабкін, гурт «5nizza». Там ще багато людей, які працюють в Харкові. Курс був дуже дружнім і веселим. Тепер вони всі добре реалізувались в житті.

— А пам’ятаєте своє перше святкуван-ня дня студента?

— Ні (сміється - І. П.). Я пам’ятаю свою посвяту.

— У нас вже традиційно так склалось, що кожен інтерв’юер висловлює побажання нашій аудиторії. То ж Ваші побажання...

— Бажаю, щоб ви були спонтанними, живими. Живими - в сенсі, щоб ви зали-шались чутливими до ситуації навколо вас, щоб кожного дня слухали, що відбуваєть-ся і куди вам треба рухатися в конкретний момент: вправо чи вліво, вперед чи назад. Щоб ви не зраджували собі. Якщо ви хоче-те бути танцюристом — танцюйте, якщо ви хочете бути актором — йдіть в театр, якщо ви хочете бути мамою — то народжуйте ді-тей.

Ірина Панчишин

НАТАЛЯ ПАРХОМЕНКО — ОДНА ЛЮДИНА, БЕЗЛІЧ АМПЛУА

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РО-КІВ В УКРАЇНІ. ПАМ’ЯТАЄМО ТА ВШАНОВУЄМО ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

«Катастрофа ХХ століття», «терор го-лодом», «геноцид українського народу» – сталінський тоталітарний режим в Укра-їні залишив по собі смерть і спустошення. Говорити ж про холоднокровне винищення цілої нації стало дозволеним тільки через більш як півстоліття, у 1987 році. Дев’ять років Україні знадобилось для того, щоб вийшов Указ Президента України про вста-новлення Дня пам’яті жертв голодомору.

Восени 1932 року Сталін розпочав від-криту боротьбу із українським селянством, установивши чітко визначені плани хлібо-заготівель, при цьому селяни повинні були віддавати збіжжя та продовольство держа-ві. З кожним днем голодомору чисельність жертв зростала, а в 1933 році вона досяг-нула страшної цифри - 7,7 млн. чоловік. Голодне лихоліття 33-го – рана всього укра-їнського народу, що ніколи не загоїться. Пам’ятаємо та вшановуємо пам’ять жертв голодомору.

Автор: Юлія Кюма

ВІТАННЯ ЛЬВІВСЬКОМУ CТУДЕНТСТВУ!

Щиро ваші,«Stud-Times»

ЗАВЖДИ БАГАТО СВІЖОЇ ТА ЦІКАВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА:

Stud-Times.com.ua

[фото: Романа Балука]

4 5 випуск № 5 01 листопада 2011 випуск № 5 01 листопада 2011

Тимчак Ярослав Іванович,проректор з виховної роботи, викладач ЛДУФК:

«Був 1989 рік, Ми були на другому курсі. Нас відправили на збір помідорів під Кахов-ку, у село Червоний Перекоп. Там не раз бували сутички з місцевими хлопцями... А у місцевих було вже традицією при можливості набити пику приїжджим львівським. І от того року вони, як завжди, знайшли якийсь там привід, і почали... Але вони не зна-ли, що з нами того разу приїхала група боксерів, кікбоксерів. Були там такі брати Кучуруки, на них з десяток місцевих налетіло, але вони не встигли навіть зрозумі-ти, що сталось, як вже лежали на підлозі».

Невдовзі усі ми, студен-ти, святкуватимемо своє професійне свято. Особливе воно, звісно, для першокурс-ників, але старшокурсники про нього теж не забувають. Журналісти «Stud-Times» по-цікавились у Ваших виклада-чів, чим запам’ятались їм їхні студентські роки.

ТемаТема

Берко Йосип Миколайович,професор кафедри екології та біології ЛНУ ветери-

нарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького:

«Я із села і трохи піддавався впливу міських хлопців. Бувало так: не йшли на лекції, йшли в кіно. То я з одно-го предмету дістав трійку, а тоді стипендії не було, якщо була трійка. Це була моя єдина трійка за весь час. Стипендії не давали, то батьки мені давали гроші на проїзд до села і на хліб чи ще щось. І тепер не раз мені студенти говорять: «Не ставте мені трійки, постав-те вищу». Кажу: «Ні! Оця двійка чи трійка - повчальна для вас оцінка, бо якби не та моя трійка, я б, мабуть, тут не був, не став професором». Після того випадку в університеті я до кінця навчання отримував підвище-ну стипендію. Так мене це навчило».

Дахній Андрій Йосипович, доцент кафедри історії філософії ЛНУ ім. Івана Франка:

«Була у нас пара в 350 аудиторії, заходить молода викладачка і така симпатична. На на задніх партах всі сидять, і вона каже: «Ви ближче сідайте, що ж там далеко, на «гальорці» сидите». А в нас більше хлопців вчилося. І один з них каже: «Та Ви що, на таку красу краще здалеку дивитись».

Маслак Олександр Олександрович, к. е. н., доцент НУ «Львівська політехніка»: Олександр Олександрович святкує День студента

в оригінальний спосіб: «Даю студентам відпочити! Це найкращий подарунок для них і символічне святкування для мене».

Теплі спогади зі студентського життя залишили поїздки в Ленінград, Єреван, Вільнюс та інші міста, де Олександр Олександрович як студент зміг отримати нові знання, познайомитися з цікавими людьми та відвідати безліч незабутніх місць.

Зубко Надія Несторівна, викладач УАД:

«Всі рідні та друзі завжди вітають мене з Днем сту-дента. Вважають, що я безпосередньо зв’язана зі сту-дентством і що це моє свято також. Я ж цей день не святкую. День студента унікальний і довгоочікуваний тоді, коли ти навчаєшся в університеті, коли ти сам — студент».

З великим теплом та задоволенням Надія Несторів-на згадує святкування «екватора» в студентські роки, а також ніч випуску: з гітарами, піснями та шашликом біля вогнища.

Пилат Олег Степанович, викладач Національного лісотехнічного університету України:

«1985 рік. Я поступав в Академію Прикладного Мистецтва. Мені було 25. Я на той момент вже відслужив в армії (був кухарем, бо перед армією закінчив кулінарне училище), працював в ресторані, але зрозумів, що це не моє і вирішив вивчитись на художника. Моя дівчина, подібно до мене, також рік провчилась в Москві на фізиці, але за «настановою» батька. Ми вирішили поступити разом в Академію. Але до-мовились, що, як тільки будемо знати, що обоє поступили — відразу несемо заяву на одруження в ЗАГС. Все здали, поступили, занесли заяву, і нам визначили дату весілля — 13 жовтня. Ми не боялись числа 13, нам то було неважливо. Але її батьки були дуже проти, і, зрештою, дату було перенесено на 26 жовтня. Запрошено було багацько гостей з різних куточків Союзу, однак декому було нелегко дістатись, всі не приїхали, але вже були наїдки-напитки замовлено, і я вирішив запросити всю групу на весілля. Це було після пар, всі прийшли. Ми ще один одного добре не зна-ли, перший курс все-таки, тільки півтора місяця разом вчились. Але після весілля ми вже подружились і протягом всього часу навчання були дуже дружньою групою. Цікава штука вийшла: на момент захисту диплому кожен з нашої групи вже був одруженим! А дехто навіть встиг розійтись і одружитись вдруге».

ЗГАДАЛИ, ЯК БУЛИ СТУДЕНТАМИ

Бобало Юрій Ярославович, ректор НУ «Львівська політехніка», професор:

«У моїй сім’ї всі були студентами, тому ми завжди святкуємо цей день, збираючись за великим столом», — розказує Юрій Ярославович, та додає: «Незважаючи на те, що в роки, коли я був студентом, такого свята, як День студента, не було, для нас кожен день проходив зі святкуваннями!»

Активно займаючись громадською діяльністю, Юрій Ярославович залишив у пам’яті багато яскравих моментів зі студентського життя: «Коли людина не тільки вчиться, але й займається якимись сторонніми цікавими їй речами, все-таки, вона встигає більше, в тому числі і в навчанні».

Дурняк Богдан Васильович,ректор УАД, професор:

Ректор Української академії друкарства День студента не святкує. Каже, що День працівника освіти, все-таки, йому тепер ближчий. Проте й про студентів не забуває: «Я завжди підтримую своїх студентів, при чому не тільки по святах! До Дня студента дотичний, радію йому, підтримую студентське самоврядування в ор-ганізації святкових, і не тільки, заходів».

Богдан Васильович розказує: «Група, в якій я навчався, будучи студентом, зібрала разом дуже сильну в навчанні молодь. Уже на третьому курсі нам довірили проекту-вання головного корпусу Академії. Отож, свій дім – своїми руками!»

Приступа Євген Никодимович, ректор ЛДУФК:

«Нам доводилось здавати специфічні іспити зі знання іноземної мови (англійської), так звані «тисячі»: потрібно було взяти будь-яку статтю з іншомовної газети об-сягом не менше тисячі знаків і перекласти її.

Мій одногрупник Василь був на той час вже досить кваліфікованим, сильним спортсменом, але іноземну мову знав дуже погано (можливо, навіть не знав абет-ки). На «тисячу» ми йшли проспектом Шевченка, через вул. М. Лермонтова (тепер Д. Дудаєва), і там, на розі тих вулиць, був газетний кіоск. Василь поспіхом купив там газету, але не звернув уваги, яку. На той час в Союзі була лише одна дозволе-на англомовна газета — «Moscow news», а він точно купив іншу, німецькою мовою (здається, «Берліненцайтунг»). І він з впевненим виразом обличчя, дивлячись в очі викладачу на іспиті, на англійський лад «читав» німецьку газету.

Бегота Радислав Васильович,старший викладач НУ «Львівська політехніка»:

«Вся моя сім’я так чи інакше пов’язана зі студентським життям, тому я з величезною повагою відношусь до Дня студента!»

Радислав Васильович згадує про перші роки навчання у ВНЗ, коли все сприймав за чисту монету: «Ця довірливість залишалась в мені навіть тоді, коли я вже працював асистентом. Одного разу, переплутавши чисельник зі знаменником, я пропустив пару. Кепкуючи, мені сказали писати заяву про звільнення, адже ж пару пропустив! А я і справді повірив…»

Спілкувалися Юлія Кюма, Юрко Семашко та Ірина Панчишин.

7 випуск № 5 01 листопада 2011 6 випуск № 5 01 листопада 2011 Student Adventure inform

Овни. Зорі кажуть, що в листопаді ви щодня їстимете вареники. Спробуєте всі види, які тільки готують у Львові. Ви вже не хотітимете їх, але далі їстимете! До грудня так їх об’їстеся, що не зможете бачити вареники до наступного берез-ня.

Тільці. Тельцям небо радить нарешті зробити собі кучері. Ну, бо треба в зовнішності щось міняти, нє? Особливо порада актуальна для чо-ловіків-тельців. Хлопець, що прийде в перукар-ню робити хімічну завивку, точно влаштує там фурор!

Близнюки. Взагалі-то ви дивно поводитимете-ся цілий місяць: горланитимете пісні, сперечати-метеся з викладачами, нарешті підете в оперний театр. Не хвилюйтеся, це все пройде, як тільки ваша пасія зауважить, що ви на диво цікава осо-ба. В листопаді мала б зауважити.

Раки. Підіть і нарешті купіть собі зимове взуття. Зорі попереджають, що без нього застуджувати-метеся дуже часто. А ще прикупіть собі светрик, куртку і джинси. Листопад вимагає стильності!

Леви. Перестаньте постійно ревіти, припиніть на всіх кричати і прислухайтеся до того, що гово-рять інші. Ні, мудрого ви не почуєте нічого, але трохи поліпшите стан голосових зв’язок. Зірки кажуть, що це корисно!

Діви. Гороскопські джерела радять вам піти в парк і назбирати багато-багато опалого листя. Але гарного! Чому? Ну, бо коли ще випаде наго-да побачити красу осені?

Терези. Ви нарешті відчуєте в собі бізнес-жилку і розпочнете бізнес, що відповідає вашому знаку. А саме – купите вагу і зважуватимете всіх охо-чих. Зорі радять ставити ціну за одне зважуван-ня – 10 грн. Люди будуть в шоці від ціни і зважу-ватимуться, щоб дізнатися, чи не пропонуєте ви за такі гроші якісь особливі послуги. Ви, звісно, не пропонуєте, але можна про це не зазначати!

Скорпіони. Панове, майте совість! У вас, звіс-но, день народження, але отримати таку купу по-дарунків, яку маєте – це навіть наші зорі в шоці! Поділіться ними з ближніми. Найперше зірки радять ділитися шоколадками і цукерками.

Стрільці. В листопаді ви почнете готуватися до сесії. Цього ж місяця купите ялинку, привітаєте всіх знайомих Романів і Микол, поставите по-дарунки під подушку рідним і знайомим. Потім довго шукатимете спосіб викрутитися, коли зна-йомі нагадають, що ви переплутали місяці. Зате матимете привід довго сміятися!

Козероги. Ви не матимете часу в листопа-ді геть ні на що. А все тому, що вас захопить інтернет-гра «Вийди з кімнати». От ви і сидіти-мете за комп’ютером, спокійнісінько забивши на пари, стосунки і їжу.

Водолії. Чудесний знак, до якого належить астролог, який складав цей правдивий горо-скоп, у листопада кайфує. Якщо ви водолій, то неодмінно заробите в листопаді свій перший мільйон. А також сходите на каву з інвестором, щоб обговорити бізнес-план. Інвестор буде сим-патичним/ою.

Риби. Риби в листопаді будуть зайняті будівни-цтвом житла своєї мрії. Ніхто не гарантує, що це житло - не повітряний замок, але навіть він у риб вийде фантастичним!

ГОРОСКОП НА ЛИСТОПАД

Для хорошого настрою

АНОНСИ01.11.11-01.12.11 - VII Фестиваль

«Драбина» – фестиваль сучасних, аль-тернативних експериментальних, неза-лежних театрів з України та інших євро-пейських країн.

04.11.11 - «Enter The Darklight» - чет-вертий рок-фестиваль серії Enter THE! На фестивалі виступлять такі гурти: «Мій Батько П’є» (Рівне) - презентація альбо-му «Дуже Добре»; «ЧöБі» (Рівне) - пре-зентація альбому «Всё Кардинально Из-менилось, Очень - Очень! Очень Сразу»; «Internal Spirit» (Хмельницький); «Front» (Львів); «ristoferro» (Львів); «Anima Legit» (Львів); «Clean Tones» (Львів); «Макси-мальна Доза» (Львів); «Дивний Світ» (Львів); «Watch Out» (Львів).

04.11.11 - «Kidney Session #7». «Picasso» (вул. Зелена, 88). Квитки: 70 грн., з флаєром - 60 грн. Початок о 22:00.

05.11.11 - «Frank Sinatra & Louis Armstrong». Львівска обласна філармо-нія. Ціна квитків: 40-120 грн. Для пенсіо-нерів та студентів знижка 50%.

05.11.11 - «Lokal!Fest» - 2011. Палац спорту «Україна» (вул. Мельника, 18). Квитки: 100 грн., для власників карток lokal - 80 грн. Час: 18.00-23.00.

05-06.11 - Концерт «Kings & Beggars» - музика європейського середньовіччя та ренесансу. Палац Сапєгів.

06.11.11 - КВН у Львові. ПК Учнів-ської молоді. Ціна квитків: 20-80 грн. Початок о 17.00.

15-16.11.11 - концерт Джамали. Львівський національний академіч-ний театр опери та балету імені Соло-мії Крушельницької (пр. Свободи, 28). Детальніше на: jamalamusic.com

17-29.11.11 - Дев’ятий Фестиваль Давньої Музики у Львові «Слідами Львівської лютневої табулатури». Події фестивалю відбуватимуться в Будин-ку органної та камерної музики (вул. С. Бандери, 8), у Храмі св. Лазаря Хорової школи «Дударик» (вул. М. Коперніка, 27), у Мистецькому об’єднанні «Дзиґа», 2-й поверх (вул. Вірменська, 35), у кав’ярні-галереї «Штука» (вул. Котлярська, 8). На більшість заходів вхід вільний.

огол

ошує

наб

ір в

шко

лу м

одел

ей

м. Л

ьвів

, вул

. Хім

ічна

, 4; т

ел.:

244-

49-6

3;те

л. м

об.:

098-

099-

33-9

1e-

mai

l: an

tura

zhm

agaz

ine@

mai

l.ru;

ww

w.a

ntur

azh.

com

.ua

БЕЗКОШТОВНІ ЗАНЯТТЯ З ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

27 жовтня компанія «Student Adventure» спільно із мовним клубом провели перше заняття з вивчення ан-глійської мови для студентів, котрі хо-чуть провести літо в Америці в рамках програми «Work and Travel». На занятті студентам представили можливі вакан-сії, розповіли, як правильно підготува-ти резюме та як проходити співбесіду з роботодавцем. Розглянули питання, які може задати роботодавець під час про-ведення співбесіди. Оскільки роботодав-ці вже починають відкривати вакансії, ця тема була дуже цікава та актуальна для студентів. Надалі «Student Adventure» продовжуватиме проводити безкоштовні заняття, на яких будуть розглянуті такі теми: «Проходження співбесіди з праце-давцем», «Що брати з собою в поїздку», «Як шукати додаткову роботу». Слідкуй-те за новинами на сайті WNT.com.ua або в групі у «ВКонтакті».

ПОВЕРНЕННЯ ПОДАТКІВ З «STUDENT ADVENTURE»

Більшість студентів, котрі приймали участь у програмі «Work and Travel» під час свого перебування в США сплачу-вали податки. Тепер у них є можливість повернути їх, майже у повному обсязі. Повернення здійснюється за посередни-цтвом різних компаній. Як правило, для повернення податків студенту потріб-но надати наступні документи: Social Security number, копію форми DS2019, останній пейчек або форму W2.Також необхідно заповнити деякі анкети. Те-пер подати документи на повернення податків можна у офісі компанії «Student Adventure». Наші консультанти допома-гають із заповненням необхідних анкет та самі надсилають весь пакет докумен-тів компанії , що займається повернен-ням податків – USTAXWORLD. Це від-криває для тебе наступні можливості:

• Якщо ти оформиш документи на по-вернення податків до 1 січня 2012 року, то отримаєш гроші через 45 днів, почи-наючи з 1 січня;

• Якщо сума твоїх податків складає $200 і менше, ти отримаєш свої податки через 2-3 робочі дні, починаючи з 1 січня;

• Якщо тобі прийшов пейчек від робо-тодавця, який потрібно обміняти на готів-ку, USTAXWORLD допоможе це зробити за 3 дні та $20. Все, що тобі необхідно зробити, це принести нам свій пейчек;

• Якщо ти береш участь у «Work and Travel», в наступному році, компанія USTAXWORLD може одразу перерахува-ти суму твоїх податків в оплату за програ-му. У випадку, якщо сума буде більшою, USTAXWORLD поверне тобі залишок. Компанія робить безкоштовну калькуля-цію податків та завжди дотримується на-званої суми при поверненні податків.

Якщо тема податків для тебе акту-альна – чекаємо на тебе в нашому офісі, що знаходиться за адресою: проїзд Кри-ва Липа, 5. Будемо раді Тобі допомогти!

ГОТУЄМОСЬ ДО ПОЇЗДКИ В АМЕРИКУ РАЗОМ!

Перед тим, як вирушити у незабут-ню подорож до Америки, кожен студент задає собі безліч питань: «Як я знайду роботу?», «Де я буду жити в США?», «Як проходити співбесіду з працедав-цем та візовим офіцером?» та багато ін-ших. «Stud-Times» спільно із компанією «Student Adventure» вирішили допомогти студентам та, опираючись на власний досвід, відповісти на більшість із цих пи-тань.

Підготовка до візової співбесіди

Співбесіда в посольстві – важливий етап програми «Work and Travel», до нього слід ретельно підготуватись. Спів-бесіда може тривати від 30 секунд до 15 хвилин, тому на всі запитання, поставле-ні офіцером, необхідно відповідати чітко і лаконічно. Радимо тобі бути впевненим, не нервувати та природно посміхатися під час інтерв’ю.

Для того, щоб якнайкраще підготу-ватись до співбесіди, уважно переглянь перелік питань, які візовий офіцер може задавати під час візового інтерв’ю.

Візового офіцера цікавлять наступні речі:

1. Чи відповідає обрана студентом ро-бота рівню його знання англійської мови. Наприклад, якщо ти обрав роботу офіці-анта, то рівень твоєї мови повинен бути високим. Якщо це прибирання в готелі або робота на кухні в ресторані – для отримання візи буде достатньо серед-нього рівня англійської.

2. Чи має студент родичів на терито-рії США.

В будь-якому випадку, тобі потрібно говорити лише правду. Якщо твої родичі проживають на території США легально, ти отримаєш візу без проблем. Наявність родичів, що перебувають на території Америки нелегально, швидше за все ста-не причиною відмови у візі. Ти повинен розуміти, що вся ця інформація вже на-явна у візового офіцера, який проводить співбесіду, тож неправдива інформація може зашкодити тобі в отриманні візи.

3. Чи має студент наміри повернути-ся на Україну після закінчення програми «Work and Travel».

Участь у програмі «Work and Travel» передбачає отримання неіміграційної візи типу J-1, а тому офіцера будуть ціка-вити, наскільки міцні твої зв’язки з Украї-ною та чи існує ризик твого неповернен-ня після закінчення програми. Основною метою програми «Work and Travel» є здо-буття учасниками культурного досвіду та повернення в Україну для подальшого проживання.

4. Чи є студент достатньо самостій-ним, щоб прожити в іншій країні без бать-ків 3-4 місяці.

Ти повинен усвідомлювати, що маєш бути відповідальним за усі свої дії на території США, за виконання сво-їх обов’язків на роботі, самостійно вирі-шувати усі питання, пов’язані із житлом, харчуванням, транспортуванням до міс-ця роботи. Офіцер повинен зрозуміти, що ти достатньо дорослий, аби дати собі раду в іншій країні.

5. Чи знає студент, куди він їде, ким буде працювати та які його права на те-риторії США.

Тобі потрібно в повній мірі володіти інформацією щодо того, у який штат та місто ти їдеш працювати, знати назву компанії та ім’я роботодавця , що запро-сили тебе на роботу, свої обов’язки, а та-кож права та способи їх дотримання.

Важливо:

Під час проходження співбесіди обов’язковою процедурою є скану-вання відбитків пальців. Тому, якщо у тебе є пошкодження ( порізи, опіки тощо) на одному із вказівних пальців, просимо попередити нас про це за-здалегідь, щоб ми могли перенести візову співбесіду на пізніший термін, коли рана повністю загоїться. В ін-шому випадку консульський офіцер не зможе відсканувати відбитки твоїх пальців та розглянути твою справу.

8 випуск № 5 01 листопада 2011

Газета «Stud-Times»Періодичність виходу - раз на місяцье-mail: info@stud-times.com.uahttp://stud-times.com.uaтел.: 093-0000-154

Головний редактор: Ірина ПанчишинВипусковий редактор: Оля ЛипинськаЛітредактор: Мирослава ВасиликівДизайн: Андрій КузмінськийЖурналісти: Юлія Кюма та Юрко Семашко

Віддруковано вДП ВПП МОУ«Армія України»Зам. 256Наклад: 5 000 екз.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформаціїсерія КГ №452/30 Рвід 28.02.2008