ukr mova-7kl-gorochkina. n 216 2015 qxd - lib.pedpresa.ua · ське слово, хай...

О. М. Горошкіна, Л. О. Попова

УКРАЇНСЬКА МОВАПідручник для 7 класу

загальноосвітніх навчальних закладів

— «Пригадайте!»;

— «Запам’ятайте!»;

— творча лабораторія;

— робота в групі;

Горошкіна О. М.Українська мова : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч.

закл. / О. М. Горошкіна, Л. О. Попова. — 216 с.Г

Підручник містить навчальний матеріал, який відповідаєвимогам Державного стандарту та чинній програмі з україн'ської мови.

Це відомості про словосполучення і речення, звукову й гра'фічну будову слова, інформація про лексикологію, словники,а також зв’язну мову. Різноманітність рубрик і відповідних вправорієнтують учнів на вироблення навичок логічного мисленняй відчуття стилю.

УДК ББК

— робота в парі;

— мовленнєвий етикет;

— Не бійтесь заглядати у словник...

— Це наша країна!;

— правописний практикум;

Умовні позначення

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Герб Прапор

Гімн

Музика М. Вербицького

Слова П. Чубинського

Ще не вмерла України і слава, і воля,Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:Душу й тіло ми положим за нашу свободу,І покажем, що ми, браття, козацького роду.

3

Любі семикласники!

Працюючи із цим підручником на уроках і вдома, ви повторитевивчене в попередніх класах, дізнаєтеся багато цікавого про різні мов'ні одиниці, оволодієте новими знаннями з української мови, зокремавивчите самостійні частини мови — дієслово, прислівник, особливіформи дієслова — дієприкметник, дієприслівник, службові частинимови — прийменник, сполучник, частку, а також особливу частину мо'ви — вигук. Кожна тема завершується рубрикою «Узагальнення довивченого», що містить тести для самоперевірки.

Ви будете виконувати різні завдання, слухати, читати й аналізуватитексти різних стилів і жанрів, працювати в групі й у парі та виконува'ти творчі завдання.

Підручник дасть вам змогу більше дізнатися про рідну країну, відомихукраїнців, духовну і матеріальну культуру, світ професій тощо.

У додатках уміщено схеми морфологічного розбору частин мови,тлумачний словник.

Орієнтуватися на сторінках підручника вам допомагатимуть познач'ки'помічники. Будьте уважні, коли побачите їх!

Наполегливо працюйте, щоб вільно спілкуватися українською мо'вою — однією з наймилозвучніших мов світу.

Бажаємо успіхів!З повагою, автори

4

З опануванням мови з’являється потребаглибше й повніше виявляти себе, примножи'ти наші духовні надбання. Мова веде тебе навершини знань і відчиняє двері до духовноїскарбниці людства. Вона — твій найкращийдруг, наставник і постійний порадник.

І. Вихованець

§ 1 Мова — скарбниця духовності народу

Творча лабораторія

Поясніть, як ви розумієте зміст епіграфа: «Мова веде тебе на вер)шини знань і відчиняє двері до духовної скарбниці людства».

Чому відомий вітчизняний мовознавець називає мову «найкра)щим другом, наставником і постійним порадником»? Відповідьобґрунтуйте.

Не бійтесь заглядати у словник…

Ознайомтеся з тлумаченням слів.

Духовний — 1. Пов’язаний із внутрішнім психічним життям люди'ни, її моральним світом. // розм. Нематеріальний, нетілесний. 2. Стос.релігії, церкви, належний їм; протилежне світський.

Духовність — зазвичай у побуті під духовністю розуміють мораль'ність, релігійність, певну піднесеність думок і вчинків. Духовність яквисоке протиставляється низькому, гріховному й аморальному.

У якому значенні використано слово духовний І. Вихованцем?

Доберіть епітети до слів дух, душа, духовність. Складіть кількаречень із словосполученнями кожного ряду за зразком.

5

Зразок: Душа добра, чиста… . Дух вільний, незламний… . Духовністьвисока, глибока… .

Душа — не сорочка, не виперуться ніколи полотна її голубі (Н. Ди$б’як).

Поміркуйте, чому мову називають душею народу. Відповідь обґрун)туйте.

1. Прочитайте текст. Випишіть із нього ключові слова. Визначте їхчастиномовну належність. Виконайте фонетичний розбір виділе)них слів.

Коли ми появляємось на світ, доля ставитькожному на серце й чоло знак належності самедо цієї землі, де ти народився, саме до цьогонароду, чию конфігурацію* душі ти повторишсвоєю душею, саме до цієї жінки, яка сталатвоєю матір’ю, саме до цієї мови, яку вонавклала у твої уста, щоб осмислювати нею світі себе в ньому; мови, де закодовано фізичні йдуховні ландшафти* твоєї батьківщини, істо'рію твого народу, ніжність і ласку твоєї матері.І, виростаючи, усвідомлюємо цю довічну на'лежність мовою батьківщини, народу й матері(С. Андрусів).

2. З’ясуйте лексичне значення підкреслених слів. Якщо виникнутьскладнощі, зверніться до тлумачного словника, уміщеного напри)кінці підручника.

Прочитайте виразно вірш. Проведіть конкурс на кращого читця. Якірядки найбільш аргументовано пояснюють думку, зазначену в темі?Обґрунтуйте відповідь.

Для всіх народів рідне Слово — Духовності

найперша суть. Щоб відстояти предків Мову, Народом треба завжди буть. Із покоління в покоління Передавалося,

як Дар,

1

2

6

Т. Черевань. Виростешти сину, вирушиш в дорогу. 2012 р.

Народу древнього сумління, а не словесний інвентар…

Л. Кондратенко

1. Прочитайте уривок із твору учениці 7 класу.

Мова несе інформацію про націю: культуру, традиції, історію. Вонапередає досвід предків наступним поколінням, допомагає осмислитиминуле. У мові зібрана вся мудрість народу: у прислів’ях, приказках,загадках. Поки нація зберігає свою мову, дбайливо ставлячись до неї,вона жива.

2. Чи погоджуєтеся ви з думкою семикласниці? Що значить дбайливоставитися до мови? Сформулюйте кілька порад для себе й своїходнолітків.

Прочитайте текст. Доберіть до тексту заголовок. Визначте тип і стильмовлення. Хто, на вашу думку, є адресатом тексту?

Так, це до тебе, саме до тебе це слово! Це від тебе залежить зараз, чипорветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе й заграє на сонці!

Чуєш, пісня лунає, ти мимохіть тягнешся вслід за нею — вона ста'ріша від тебе на тисячоліття й на тисячоліття молодша. Слово в пісні,як вода в ріці. Жива вода рідної мови на ноги зведе тебе й тоді, коли тизневірився в усьому. І перше слово твоє, до мами звернене, материн'ське слово, хай розширює твої груди озоном людської гідності. Це тинесеш слово в серці, як наполохану пташку. Слово довірилося тобі йповірило в тебе. Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серцяпритули, життям своїм переповни. Ти, саме ти — і ніхто інший (За І. Дра$чем).

1. Прочитайте висловлення. Доведіть правильність думки, вислов)леної автором.

Як же нам треба плекати кожне словечко рідної мови, передане вспадок нам від багатьох'багатьох попередніх поколінь! У ньому збе'рігається тепло їхнього дихання. Хай же й наше тепло його зігріє(М. Шумило).

2. Напишіть твір)мініатюру (5–6 речень), узявши за початок пода)ний вислів.

3

7

4

5

8

§ 2 Частини мови. Вивчені групи орфограм. Розділові

знаки у вивчених синтаксичних конструкціях


Розгляньте схему й розкажіть про частини мови в українській мові.

1. Прочитайте текст.

Настав вересень. Водночас вересневатрава розстелила свій ніжний медово'роже'вий квітковий килим на галявинах біляболіт і поміж хвойних і мішаних лісів.Цвітіння чудового вересу вчувається впрекрасному ароматі повітря, у легкомуподиху леготу, у веселкових барвах неба.Верес! Від його фіолетового цвітіння несховатися ніде: ні в затінку дерева, ні наузліссі, ні в гущавині. Його маленькі при'вабливі ліхтарики мов просвердлюють

Самостійні частини мови Службові частини мови Вигук

ІменникПрикметникЧислівникЗайменникДієсловоПрислівник

ПрийменникСполучникЧастка

6

9

тобі душу, входять у єство, свідомість. Перед очима гейзери цвіту,фонтани холоднувато'гарячого багаття, каскади райдужного сяйва.

Дикі бджоли сумлінно пораються на віддалених ділянках, у глибинах,у пущах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, а свійські літун'ки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають.

Незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя,приб’є цвіт. І тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку знього, ні вигляду (За А. Камінчуком).

2. Як ви розумієте вислів маленькі привабливі ліхтарики мов про!свердлюють тобі душу?

3. Пригадайте, що таке синоніми. Знайдіть у тексті синоніми. Для чогоїх використав автор?

4. Випишіть із тексту по два іменники, прикметники, займенники, діє)слова, прислівники. Визначте, якими членами речення вони є.

5. Поясніть написання складних прикметників у тексті.

Правописний практикум

1. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви й знімаючи риски.

За хлівом, обіч стежки на л..ваду, панувала калина. Радувала всіх ірясним білим цвітом, і ч..рвоним листям вос..ни, і ро..кішними пурпу'ровими кетягами. Духм..яний калиновий чай із домішками звіробо.. йчебрец.. був першими ліками від будь/яких не/дуг.

В..лика крислата липа росла на межі із сусідами. У лікувальну силулипового цвіту свято вірили з давніх/давен. Недаром з нього бабусявиліковувала всі наші кашлі, а бджоли пов..ртали солодкий н..ктарпр..красним липовим медом.

В..чорами околицю п’янили пахощ.. м’яти. З нею бабуся, обов’язко'во додаюч.. чебрец.. і глід.. , заварювала чай. Зілля пов..ртало здоров..яй силу людям. Чи ж можна не/захоплюватися зеленим розмаєм тако'го таїнства? (За Л. Шеремет).

2. Визначте тему й основну думку тексту, запишіть цю думку однимреченням.

3. Запишіть фонетичну транскрипцію слів обов’язково, пахощі.

4. Знайдіть у тексті власне українські слова.

5. Поясніть лексичне значення слів левада, кетяг, крислатий, роз!май. У разі потреби скористайтеся тлумачним словником напри)кінці підручника.

6. Доберіть синоніми до слів кетяг, пурпуровими, панувала. Моти)вуйте використання в тексті саме цих слів.

7

7. Випишіть із тексту спільнокореневі слова, виконайте їх розбір забудовою.

8. Підкресліть у тексті слова, якими можна проілюструвати пра)вопис префіксів.

9. Доберіть із тексту слова для словникового диктанту на тему «Пра)вопис закінчень іменників ІІ відміни в родовому відмінку», допов)ніть їх 3–4 власними прикладами.

10. Виконайте одне із завдань (за власним вибором): поширте текст описом ще однієї лікарської рослини або роз)

повіддю про її цілющі властивості; напишіть рекламу «народних ліків». Який стиль ви для цього

оберете? розпитайте своїх рідних і знайомих рецепти лікування росли)

нами й запишіть їх.

Прочитайте слова. Пригадайте, з якою метою вживаються іменникив кличному відмінку. Запишіть подані слова в кличному відмінку.

Осінь, школа, воля, душа, мрія, бабуся, Ганна, Марія, Ігор, Ілля, Галя,Сергійко, Олександр Павлович, Серафима Гнатівна.

Запишіть числа словами. Провідміняйте один із числівників (за влас!ним вибором).

Посаджено 159 дерев; вирощено понад 587 кілограмів помідорів;зустрілися з 269 учасниками змагання, зараховано 392 студенти; в олім'піаді взяли участь 148 учнів.

Пригадайте!

Що вивчає синтаксис? Розкажіть про основні види словосполучень іречень.

1. Розгляньте таблицю. Запишіть по 2 приклади, які б ілюструваликожну схему.

10

8

9

10

Схема словосполучення Приклади

Прикметник + іменникПрикметник + іменникПорядковий числівник + іменникКількісний числівник + іменникЗайменник + іменникЗайменник + іменникДієприкметник + іменникДієприслівник + іменникІменник + іменник

красива осіньгордий за сеструперший уроктри козакиці квітикожен із семикласниківчитаючий ученьспіваючи піснюзапис тексту

2. На основі таблиці розкажіть про використання іменників у роліголовного й залежного слова в словосполученні.


З текстів художньої літератури випишіть речення, які б ілюструвалиподану схему.

Прочитайте текст. Доведіть правильність висловленої автором думкив складеній лінгвістичній мініатюрі.

«Розділові знаки — ноти для читання» — таку характеристику давпунктуації А. Чехов в одному з листів 1888 року. Це дуже образно йточно (І. Перкатюк).


Прочитайте текст. Визначте вид кожного речення (просте, простеускладнене, складне). Поясніть уживання розділових знаків.

1. На небі багатоколірною дугою спалахнула райдуга. 2. Яка причинацього надзвичайно мальовничого явища? 3. Пригадаймо, сонячне світлоутворює сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакит'ний, синій і фіолетовий. 4. У цьому можна переконатися за допомогоюклиноподібного скельця — скляної призми. 5. У повітрі немає склад'них призм, їх замінюють дощові краплі. 6. Світловий промінь, падаючина поверхню дощової краплі й заломлюючись, проходить усередину.7. Досягнувши внутрішньої стінки, він відбивається й виходить ізкраплі, знову заломившись. 8. Так світло розкладається на спектр...9. Під час дощу сонячне проміннязаломлюється в міріадах краплинводи... 10. Однак в очі нам потрап'ляють лише ті кольорові промені,які йдуть від крапель, що знахо'дяться в одному положенні щодонас і до сонця: вони розташованіпо колу. 11. Зливаючись, вони й да'ють нам яскраву картину райдуги(З журналу).

11

Прості СПРССР БСР

Речення

11

12

Прочитайте речення. Спишіть, уставляючи тире між підметом і при)судком. Підкресліть граматичні основи, складіть схеми речень.

1. Мова це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла ка'мінь (Р. Валдо Емерсон). 2. Книжки діти розуму (Г. Гегель). 3. Школа некомора знань, а світоч розуму (В. Сухомлинський).

Не бійтесь заглядати у словник...

Доведіть, що наведені вище вислови — афоризми. За тлумачнимсловником уточніть значення слова афоризм.

Усно поясніть, як ви розумієте зміст одного з афоризмів.


Прочитайте речення. Спишіть, уставляючи пропущені букви й розді)лові знаки. Усно поясніть правила їх уживання. Поясніть написанняскладних прикметників.

1. Вірний приятель то найбільший скарб (Народна творчість). 2. Вікпрожити не поле п..р..йти (Народна творчість). 3. Рідна мати моя тиночей не доспала Ти водила мене у поля край с..ла І в дорогу далеку ти ме'не на зорі проводжала І рушник в..шиваний на щастя дала (А. Малишко).4. Літо збігло як день і з невлежаного туману вийшов синьоокий золо'точубий вересень (М. Стельмах). 5. Недаремно в хр..стиянській коляд'ці величається жінка сон..чком чоловік місяцем а діти зірон..ками(Б. Стебельський).

1. Прочитайте вірш. Про що в ньому йдеться? Спишіть текст, роз)криваючи дужки.

А дні стоять позичено погожі,(Не)наче сни лінивих холодів.Вітри, як старомодні листоноші, — Бо ми повідвикали від листів — Розносять світом пошту термінову,Ні в кого (не)питаючи адрес —І ми читаєм світлу післямовуЗ роману жовтня і сльози небес.

Б. Томенчук

2. Вивчіть вірш напам’ять, запишіть.

1. Прочитайте текст. Поясніть орфограми й пунктограми (усно). На)ведіть приклади про важливу роль правильно розставлених роз)ділових знаків.

12

13

14

15

16

Пунктуація — істотний і важливий інструмент мови. Кожний роз'діловий знак завжди має свій смисл. Так, скромна кома може стати ви'нуватцем серйозних порушень точності, нежартівливих помилок.Наприклад, найдорожча з усіх друкарських помилок була виявлена вминулому столітті в США, коли в 1864 році фабрикантам удалося під'купити вашингтонських коректорів: вони переставили кому в графіпро листове залізо. Друкарська помилка була виявлена тільки через15 років. За цей час держава втратила мито на суму майже 50 млн до'ларів (З журналу).

2. Випишіть із тексту числівники.

3. Пригадайте, які розділові знаки використовують у тій іноземніймові, яку ви вивчаєте в школі. Чи є такі розділові знаки, що вжива)ються за тими ж правилами, як і в українській мові?

Розвиток мовлення

§ 3 Повторення вивченого про текст, його структурні

особливості, мовні засоби зв’язку речень у тексті.

Мікротема тексту


1. Що вам відомо про текст, основну думку й тему тексту?

2. Прочитайте речення. Складіть текст про текст, використовуючи їх.

Текст можна поділити на смислові частини (здебільшого це початок,основна частина й закінчення). Для тексту характерна композиційна завершеність і послідовністьвикладу думок. Текст — це одиниця мовлення, що не існує в готовому вигляді, як сло)во в мові. Текст завжди кимось створюється, тобто має автора абоавторів.Текст належить до певного стилю й типу мовлення. Текст — це група речень, об’єднаних між собою темою, основною думкоюта граматично.Текст створюють відповідно до певної ситуації спілкування й для пев)ного адресата.Текст має заголовок, що залежить від його змісту, а зміст зумовле)ний темою (про що йдеться в тексті) й основною думкою (у чомупереконує нас автор тексту, до чого закликає, чого навчає). Заголо)вок може бути відсутнім (нульовим) або відбивати тему чи основнудумку.

13

Прочитайте текст. Охарактеризуйте його.

Поліглоти

У Ватикані існує традиція, коли Папа Римський прого'лошує різдвяні привітання 65 мовами світу. У 2011 роціБенедикт XVI вітав із Різдвом українською, білорусь'кою та російською мовами. Правда, стількома мовамивін вимовляє лише кілька фраз. Насправді Папа Рим'ський володіє десятьма мовами. Його попередник на

престолі Іоанн Павло II також розмовляв 10 мовами. Поліглоти, які володіють багатьма мовами, тепер

трапляються рідко. Серед знаменитих поліглотів був дан'ський лінгвіст Расмус Крістіан Раск, який жив на почат'

ку ХІХ ст. Він знав понад 200 мов, вивчав скандинавські, німецькі,тюркські, осетинську, грузинську мови. На вивчення кожної нової мовиКрістіан Раск витрачав майже 6 тижнів (З книжки «Розумна перерва»).

Прочитайте визначення поняття «текст». Поміркуйте, яким із них послу)говуються п’ятикласники, яким — десятикласники, яким — студенти)філологи, а яке використовують у своїх фаховій діяльності вчителіукраїнської мови та літератури. У чому полягає відмінність між цимипоняттями?

Текст — це змістова, структурно'граматична єдність речень, групречень, параграфів, розділів та інших мовленнєвих одиниць, у якихширше й повніше, ніж у реченні, розгортаються та конкретизуютьсядумки, воля, почуття.

Текст — це єдність речень, розташованих у певній послідовності йпов’язаних між собою за змістом, інтонацією, стилем, спрямованістюза допомогою різних мовних можливостей.

Текст — це витвір мовленнєвого процесу, що відзначається завер'шеністю, об’єктивований у вигляді писемного документа, літературноопрацьований відповідно до типу документа, витвір, який складаєтьсяіз заголовка й особливих одиниць (надфразних єдностей), об’єднаних різ'ними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичногозв’язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну визначеність.

Текст — це група речень, об’єднаних темою й головною думкою.


Слова текст, текстиль, текстура, текстологія, текстовик мають однако)вий корінь. А чи можна вважати їх спільнокореневими? Доведітьсвою думку, користуючись тлумачним і словотвірним словниками.

14

17

Расмус КрістіанРаск

18

Текст здебільшого має таку композиційну структуру: вступ (зачин) —основна частина — висновок. Прочитайте текст і визначте йогоструктурні особливості.

Нині у світі, за різними даними, нараховується від 2,5 до 7 тис. мов.Точно визначити кількість мов неможливо, оскільки відмінність міжрізними мовами й діалектами однієї мови умовна.

Мови світу розрізняють за структурою, кількістю їх носіїв, наявніс'тю писемності, ступенем їх вивчення, суспільними функціями.

Якщо порівняти, наприклад, українську й китайську мови, то виявиться,що в них дуже відмінна будова. В українській мові змінні слова мають за'кінчення, якими виражені значення роду, числа, відмінка, часу, особи.Вони можуть мати різні суфікси та префікси, які також виражають гра'матичні і лексико'граматичні значення. У китайській мові слова скла'даються з одного кореня, вони не змінюються. Зіставивши українськуй англійську мови, ми також побачимо відмінності в їх структурах. Функ'цію, яку в українській мові виконують закінчення, в англійській мовіпередають прийменниками (книжка студента – the book of the student).

Стосовно кількості мовців, які користуються певною мовою, роз'біжності надзвичайно великі. Наприклад, китайською мовою користу'ється 1223 млн 307 тис. осіб, іспанською — 332 млн, англійською —322 млн. Однак є понад 200 мов, якими користуються менше 1 млносіб. Є також мови, якими розмовляють сотні, десятки й навіть одиницілюдей. Так, зокрема, караїмською (Крим, Івано'Франківська область,Литва) — 535 осіб, лівською (Латвія) і керецькою (Чукотка, Росія) —100, убихською (Туреччина) — кілька десятків осіб.

Є мови з давньою писемністю (санскрит, хетська, грецька, італійська,німецька, болгарська, українська тощо); молодописемні (киргизька з1924 р., гагаузька з 1957 р., сомалі з 1973 р., карагаська з 1988 р.). Іс'нують й такі мови, що не мають писемності (мови тубільного населен'ня Африки, Австралії та Америки й ін.) (З підручника «Мово$знавство»).


У тексті всі елементи (слова, речення, фрази, абзаци тощо) пов’яза)ні між собою за допомогою засобів мовного зв’язку — займенників,сполучників, спільнокореневих слів, повторів слів, синонімів тощо.

Це наша країна!

Прочитайте текст. Поясніть, користуючись зразком, які засоби мов)ного зв’язку використав автор.

15

19

20

Акерманська фортеця — одна знаймогутніших і найцікавіших фор'тець півдня України. Її прекраснозбережені мури й нині вражають сво'єю величчю та неприступністю…

Серед численних башт, що зберег'лися, особливу зацікавленість викли'кають башти Овідія та Пушкіна.

Башта Овідія, або Дівоча, знахо'диться на розі південної і східної обо'ронних стін, ліворуч від головних во'ріт. Триярусна, восьмикутна в плані,

вона завершується восьмигранним наметовим дахом. За легендою, рим'ського поета Овідія за наказом імператора Августа було заслано в схід'ну провінцію. У 8 р. н. е. поет знайшов притулок у Тірі.

Напевно стверджувати, чи насправді жив у Тірі Овідій, не можна.Щодо О. Пушкіна, то його відвідини Акерманської фортеці є досте'менним фактом. Під час перебування в Одесі О. Пушкін у грудні 1821 р.побував в укріпленні, і саме там народився задум створення послання«К Овидию». Башту Пушкіна розміщено над лиманом, навпроти баштиОвідія. Триярусна, чотиригранна, з балконом башта Пушкіна виходитьу бік лиману.

У різний час фортецю відвідали й інші відомі особистості: Леся Укра'їнка, Адам Міцкевич, Іван Нечуй'Левицький (З книжки «Замки тафортеці»).

Зразок: Акерманська фортеця — одна з наймогутніших і найцікаві$ших фортець півдня України. Її прекрасно збережені мури йнині вражають своєю величчю та неприступністю. — Ре'чення повязані за допомогою займенників.


Значення слів мікро і макро.

Якщо тема тексту — це те, про що в ньому йдеться, то, як ви думаєте,що таке мікротема тексту? Чи можна вважати, що тема розкрива)ється за допомогою мікротем? Доведіть правильність своїх думок,використовуючи поданий текст і ключові слова та словосполучення.Ключові слова та словосполучення: частина загальної теми, тема)тичне речення, основна інформація, речення тексту, розкрити мікро)тему.

16

Акерманська фортеця. Фото

Як написати твір

Створення тексту твору відбувається в кілька етапів, кожен з якихвам, мабуть, знайомий.Перший етап — визначення теми висловлювання та його основноїдумки. Необхідно сформулювати мету майбутнього твору, визначитийого адресата, обрати відповідний стиль і тип мовлення. Якщо вихочете написати листа своєму другові, то відповідно обираєте типмовлення — розповідь, а стиль — епістолярний, а якщо будете діли)тися враженнями від перегляду кінофільму з батьками, то оберетерозмовний стиль, а тип мовлення — розповідь.Другий етап пов’язаний з обдумуванням змісту. Необхідно визначи)ти мікротеми — складники загальної теми, їх послідовність, написа)ти план. Адресант під час цього етапу продумує структуру тексту,добирає ключові слова та словосполучення, формулює тематичніречення, що містять найважливішу інформацію.Третій етап — написання тексту в чернетці. Автор добирає виражаль)но)зображувальні мовні засоби, що дадуть змогу йому якнайкращепередати основну думку тексту. Необхідно пам’ятати, що думки в тек)сті повинні бути викладені логічно й послідовно, а мовлення має бутивиразним і багатим.Під час четвертого етапу відбувається редагування тексту, тобто авторудосконалює написане, намагається уникнути логічних помилок,невиправданих повторів, порушень у логіці викладу й обов’язкововиправляє всі орфографічні й пунктуаційні помилки.П’ятий етап — переписування тексту «начисто» (З посібника).


§ 4 Письмовий твір6оповідання за поданим сюжетом

1. Пригадайте з української літератури, що таке оповідання. Ско)ристайтеся поданими словниковими статтями.

Невеликий за обсягом художній твір із чітким сюжетом, незначноюкількістю описів і персонажів, у якому відтворено події обмеженого про'міжку часу.

Невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епі'зоді з життя одного персонажа (іноді кількох).

2. Які оповідання українських письменників ви читали на урокахукраїнської літератури?

17

21


Напишіть словникову статтю до слів сюжет, сюжет оповідання, ко)ристуючись поданим зразком. За необхідності зверніться до підруч)ника з української літератури або словника літературознавчих термі)нів.

1. Розгляньте схему. Розкажіть про композицію оповідання за пода)ним сюжетом.

2. Напишіть оповідання за одним із сюжетів.

1. «Допомога моїй бабусі»: приїзд до бабусі на літні канікули, збірягід і грибів, пригощання смаколиками батьків.

2. «Як ми перемогли в математичній вікторині»: відкриття Тижняматематики в школі, участь команди класу у вікторині, конкурс капі'танів, п’яте найскладніше завдання, перемога.

3. «Моя перемога в змаганнях з карате»: відповідальний день, від'бір найкращих у віковій групі, змагання між командами, індивідуальніспаринги, така важлива перемога.

1. Прочитайте уривок із твору семикласниці. Яка проблема в ньомурозкрита? Чи погоджуєтеся ви з висловленою думкою? Чому авторканаписала виділені слова з великої букви?

Останнім часом мене серйозно турбує питання «Чому ми припус'каємося помилок у своїх письмових роботах?» Моя подруга Олена думає,що це від незнання правил. Так часто буває, але не завжди. Людинаможе правила і знати, їх не так уже й багато, можна вивчити. Справа втому, що ми іноді не знаємо, куди ці правила «прикріпити». А для цьогоіснують так звані «розпізнавальні ознаки». З деякими з них я й хочувас ознайомити.

Найчастіше трапляється Ненаголошеність, коли ми слабенько чуємоголосні без наголосу (земля, село, втекти). Інша ознака це — Спроще$ність, бо наша рідна мова повинна бути красивою і мелодійною (щасли'вий, чесний, корисний). Подвоєність і Подовженість утворюють одиндовгий звук (письменник, знання, ніччю).

2. Напишіть твір)мініатюру (5–7 речень) на тему «Чому ми припускає)мося помилок у своїх письмових роботах?»

18

22

23

Завершення(розв’язка)

чого навчилися? чому запам’яталося?

Вступ (зав’язка)де? коли? чому?

з ким?

Основна частина кульмінація

Оповідання за поданим сюжетом

…Візьмімо назву — дієслово,само підказує, що діє слово.

Д. Білоус

§ 5 Дієслово: загальне значення, морфологічні

ознаки, синтаксична роль


Прочитайте епіграф до теми. Як ви розумієте вислів діє слово? Вико)ристовуйте приклади під час доведення власної думки.


Які з названих ознак властиві дієслову?

1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому дієслова. За якими ознакамиви зробили вибір?

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє,туманіє, шумить, мете, гуде й зверху йде.

«А як же це розуміти?» — спитала вбаби Катруся. «А ось так, моя внучечко, —одказала баба. — Сіє — це значить падаєдрібненький дощик. Віє вітер, восени йо'му воля, ганяє полями й дорогами. Тума'

19

час

який?

ступінь порівняння що робити? що зробити? присудок

відмінок розряд за значенням

рід І і ІІ дієвідміни

24

В. Копилов. Осінній дощ. 2006 р.

ніє — з’являються тумани, висять над землею вранці й увечері, а то й ці'лий день. Шумить пожовкле листя, мете по стежках, по алеях. А то щей дощ піде, б’є в шибки й теж шумить за вікнами. Гуде, як у велику тру'бу, вітер у димар. І зверху йде: часом дуже захолодніє, тоді дощ на снігобернеться, сиплеться зверху. Одне слово — осінь» (За І. Сенченком).

2. З якою метою автор використав саме дієслова для опису осені?

3. Що означають дієслова тексту: фізичну дію, стан, стосунки між людь)ми або процес мовлення й мислення?

Розгляньте схему. Складіть за нею розповідь на тему «Дієслово яксамостійна частина мови».

20

інфінітивназиває дію без вираження часу,

особи, числа (виконувати, робити)

дієприкметник указує на ознаку предмета за дією

(палаючий, написаний)

дієприслівникозначає додаткову дію(написавши, пишучи)

Дієсловом називається самостійна частина мови, що означає дію або стан і відповідає на питання що робить

(що зробить) предмет? що з ним робиться (що зробиться)?(говорити, вивчити, знати, розказати)

час

вид

недоконаний означає незавершену

дію (що робити?)

доконанийозначає завершену дію (що зробити?)

спосіб

дійсний

умовний

наказовий

минулий (що робив?що зробив?)

змінюютьсяза родами (в однині) і числами

змінюються за особами й числами

теперішній (що робить?)

майбутній (що будеробити? що зробить?)

безособові форми на ;но, ;тоозначають процес, не пов’язаний

з певною особою (написано, відбито)

25

1. Прочитайте приказки й прислів’я. Випишіть дієслова. Визначтеморфологічні ознаки за зразком.

1. Хто старе поминає, той щастя не має. 2. З вогнем не жартуй, з во'дою не дружи, вітру не вір. 3. Краще не обіцяти, як слова не держати.4. Не хапайся поперед невода рибу ловити. 5. Не здужає й третьогохліба з’їсти (Народна творчість).

Зразок: поминає — дієслово, недок. вид, дійсн. спосіб, теп. час.

2. Поясніть правопис підкреслених слів.

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Дієслово в кожному реченні — немовби диригент малого, але здіб'ного оркестру чи ансамблю. Ці оркестри або ансамблі формує тількидієслово. Воно виражає, скільки учасників йому потрібно, які ролідати кожному. Дієслово може перемістити або вилучити з речень деякихвиконавців, придивляється, кого зробити солістом, пильно стежить затим, щоб хтось із підлеглих не взяв фальшивої ноти (І. Вихованець).

2. Поясніть, чому автор називає дієслово диригентом речення.

3. Хто, на вашу думку, виконує в реченні роль здібного оркестру абоансамблю?

4. Чому саме дієслово)присудок, на думку автора, обирає в реченні соліста?

5. Поясніть значення слів диригент, оркестр, ансамбль, користуючисьтлумачним словником.

6. Доберіть синоніми до слів малий, пильно, здібний.

7. Випишіть із тексту 4–5 словосполучень.

1. Прочитайте речення.

1. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірнюв попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко). 2. Керувати —це знаходити спосіб допомагати кращим силам у літературі (І. Драч).3. Пролунала команда рухатися (З журналу). 4. Батько пішов подиви'тися на непрошеного гостя (В. Пустовіт). 5. Рідний край щиріш любитинаучає нас розлука (Леся Українка).

2. Зробіть висновок про синтаксичну роль дієслів.


Запишіть речення, уставляючи пропущені букви. Визначте синтак)сичну роль дієслів, підкресливши їх.

21

26

27

28

29

1. Над з..млею низько стеляться важкі осінні хмари (Ю. Збанацький).2. Саме дідусь навчив мене майструвати різні чуд..рнацькі пристрої(З журналу). 3. На мить вин..кло бажання більше перед ними відкри'тись, про мам..ну працю їм більше розповісти (О. Гончар). 4. Лікар дій'сно пр..йшов поговорити з Оленою (О. Кобилянська).

1. Прочитайте текст, розкривши дужки.

Мене (дивує, вражає, непокоїть) не те, що людина буває знівечена,викривлена, збита з ніг, а інше: як, незважаючи ні на що, усуперечусьому тому, людина зрештою (знаходить, видобуває, відкриває) у собісили знову (піднятися, підвестися, зрушитися), видобутися з'під тихжорен, зводиться, випростовується душею й тілом і знову (припадає,падає, поприпадає) до того істинного джерела, чистого й світлого, якетільки й (робить, творить, створює) її людиною... (За О. Гончаром).

2. Умотивуйте свій вибір.


Ти станеш справжньою людиною лише тоді, коли дізнаєшся, щоозначає важко. Якщо в дитинстві або юнацтві тобі давалося все легко,ти можеш вирости безвладною людиною.

Не йди найлегшим шляхом! Обирай завжди шлях найважчий.Подолання труднощів піднімає людину. Той, кому важко й хто подо'лав складність, схожий на альпініста, котрий досяг найвищої вершини(За В. Сухомлинським).

2. Заповніть у зошиті таблицю прикладами, дібраними з тексту.

3. Визначте ступінь порівняння виділених прикметників.

4. Доберіть синоніми до слів шлях, труднощі, безвладний.

22

Дієслова Зразок Приклад 1 Приклад 2 Приклад 3 Приклад 4

Постійні ознаки станешвид доконанийдієвідміна ІЗмінні ознакичас майбутнійспосіб дійснийчисло однинаособа 2рід —

30

31


§ 6 Повторення вивченого про стилі мовлення.

Поняття про публіцистичний стиль

1. Розгляньте таблицю. Сформулюйте запитання для однокласниківна тему «Ознаки стилів мовлення».

Ознаки стилів мовлення

2. Ви звернули увагу, що в таблиці не сформульовано функцію, місцезастосування і найголовніші ознаки публіцистичного стилю. Про)читайте подану інформацію і дайте відповіді на запитання.

3. Яку функцію виконують тексти публіцистичного стилю? Які найго)ловніші мовні ознаки текстів цього стилю ви можете назвати? Девикористовують тексти публіцистичного стилю?

Під час виступів на мітингах і зібраннях, у газетних і журнальних стат'тях, на радіо й телебаченні використовують публіцистичний стиль, аджевін пов’язаний з політичною, господарською діяльністю суспільства.

Основна мета публіцистичного стилю — переконувати, закликати,агітувати, пропагувати, впливати на думки читача або слухача, а сфе'ра використання — офіційні, суспільно'культурні відносини.

До загальних ознак стилю належать: офіційність, пропагандист'ський характер, точність, логічність, піднесеність, виразність, урочистість.

Стиль мовлення Функція Місце застосування

Найголовніші ознаки

художній вплив на читачаабо слухача

офіційні обста'вини, художнялітература

конкретність,образність, емоційність

науковий передача науко'вої інформації,доведення думок

офіційні обста'вини

абстрактність,логічність, точність

офіційно'діло'вий

офіційне спілку'вання між уста'новами, між лю'диною й адмініс'трацією установи

офіційні обста'вини (ділові па'пери)

офіційність, точність

розмовний неофіційне спіл'кування (бесіди,розмови)

неофіційні обс'тавини

невимушеність,емоційність

публіцистичний

23

32

Для текстів публіцистичного стилю властиве вживання суспільно'політичних слів, емоційних виразів, газетних штампів.

1. Прочитайте текст. Доведіть його належність до публіцистичногостилю.

Мабуть, найбільший дефіцит нашого часу — це дефіцит тиші.Щоденний вплив гуркоту промислових машин і верстатів, літаків, по'їздів, авто та інших дарів техногенної цивілізації супроводжує нас зранку до вечора. За свідченнями вчених, у 70 % неврозів винуватцем єшум, гучні звуки, що руйнують своїми децибелами нормальну роботунашого організму. Та чи завжди так необхідно вдаватися до рятівниць'пігулок? Згадаймо про забутий метод, за допомогою якого лікуватисяможе кожний. Наприклад, давні єгиптяни не знали про димедрол —безсоння там лікували... хоровим співом. Незвичайну властивістьмузики, правильно дібраних мелодій полегшувати перебіг численнихнедуг спостерігали ще корифеї медицини І. Сєченов, С. Боткін, І. Пав'лов. Відомий український психотерапевт О. Слободяник зі Львовастверджує, що елегії, ноктюрни, колискові пісні сприятливо діють нахворих із різними формами депресії, під час різноманітних психозів(З газети).

2. Сформулюйте проблему, порушену в тексті.

3. Визначте мікротеми тексту. Як вони впливають на головну темутексту?

4. Скільки смислових частин можна виділити в тексті? Поділіть текстна абзаци.

5. Яке значення має інформація, подана в тексті?

6. Які факти використовує автор для доведення думки, висловленоїв тексті?

7. Поясність лексичне значення виділених слів.

8. Доберіть українські відповідники до слів дефіцит, процент.

1. Прочитайте уривок із виступу О. Гончара. Про що говорить автор?У чому намагається переконати слухачів? Які засоби використанідля переконливості мовлення?

Народився, щоб осяяти Україну

Серед видатних світочів духу, яких дав людській цивілізації народнашої країни, одне з найперших місць належить її геніальному синовіТарасові Шевченку.

24

33

34

У темній від горя кріпацькій хаті він народився, щоб осяяти всюУкраїну! Щоб стати тим, у кому найповніше виявився творчий геній ук'раїнського народу.

Поетову з’яву на світ доля зустріла з панським канчуком* у руці,і мала вона колір жандармських мундирів, пашіла мертвотним вогнемдалеких пустель, та все ж і в битві із, здавалося б, усемогутньою долеюпоет переміг; із безодні відчаю і страждань він піднявся над світом, ви'сокочолий, виславши вперед, до нащадків, своїх вірних гінців — любові крилату надію!

Тарас Шевченко довів, що не кожна галузка верби йде на шпіцру'тени*; посаджена навіть у пустелі, вона може дати початок садаммайбутнього.

Усе, до чого доторкався геній Шевченка, набувало здатність ростий плодоносити. Серед тих, кого називаємо творцями літературної мовинашого народу, поетові належить перше місце. У його ліриці та поемахукраїнське слово постало в усіх своїх чарах, у неперевершеній вираз'ності, влучності й художньому блискові.

1. Прочитайте тексти. Визначте стиль мовлення. У чому особливістьвпливу текстів художнього й публіцистичного стилю?

Про красу й мелодійність мови говорити зайве. Фонетична розкіш,лексичне та фразеологічне багатство, синтаксична гнучкість, величез'ні словотворчі можливості дістали загальне визнання 1934 р. в м. Пари'жі на всесвітньому конкурсі краси мов, де українська мова посіла по'чесне третє місце (після французької й перської).

Щоб уникнути помилок у розумінні інших людей, варто передусімне забувати про те, що інший означає той, що відрізняється від мене.«Не суди про інших по собі» — елементарне правило взаєморозумін'ня, про яке нерідко забувають, ставлячи знак рівності там, де доречні'ше було б поставити знак питання.

Брак культури спілкування виявляється в невмінні вести полеміку,коректно висловлювати критичні зауваження, попереджувати й пере'борювати конфлікти. Усе, що ми називаємо хамством і від чого постійностраждаємо, рідко є усвідомленою життєвою позицією. Частіше це «без'винний» вираз неосвіченості у сфері розуміння інших людей, духовноїсліпоти, яка виявляється в невмінні вислухати й зрозуміти іншу люди'ну, висловити співчуття й допомогти їй. Для цього потрібно переборотистандартне ставлення до сприйняття інших людей, виробити індиві'дуальний еталон ставлення до них, навчитися слухати, чути й розуміти(За Л. Шутовою).

25

35

Моя мова

Все в тобі з’єдналося, злилося — Як і поміститися в одній! — Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила, Що підносять правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі — великого народу Ніжна і замріяна душа.

В. Симоненко

2. Випишіть із газети або журналу приклад тексту в публіцистично)му стилі. Проаналізуйте його за планом.

План

1. Стиль мовлення.

2. Жанр висловлювання.

3. Загальні й мовні ознаки.

4. Сфера використання.

5. Поясніть, на що вказують заголовки.

§ 7 Дієприкметник, дієприслівник,

безособові форми на �но, �то

Прочитайте текст. Розкажіть про дієприкметник і дієприслівник якособливі форми дієслова, використовуючи підкреслені в тексті словай словосполучення.

Зустрілися якось Дієприкметник і Дієприслівник. Зустрітися їмневажко — усе'таки родичі одного дієслівного прізвища. — Добре вам,Дієприкметникам, — почав скаржитися на долю Дієприслівник. — Жи'вете повнокровним життям: маєте числа, відмінки й рід. Пристойнийгардероб дістався вам від Прикметника в спадок. І роботи вам вистачає:

26

36

Означеннями працюєте, за бажанням можете до Іменників у гостіпіти. А моїй долі не позаздриш: за дієвідмінами, як Дієслово, за від'мінками, як Прикметник, не навчився змінюватися. Живу, як При'слівник якийсь, тільки й того, що до Дієслова прилягаю через різніобставини.

— Так, життя наше різноманітніше, ніж твоє, — відгукнувся Діє'прикметник. — Та тільки немає й у ньому ідеалу. Усе проблеми, пробле'ми... А найсумніше те, що немає в нас майбутнього часу й ніколи мийого не отримаємо (За Т. Жулій, О. Теплицькою).

Запам’ятайте!

Значення дієприкметників і дієприслівників зашифроване в їхназвах: вони поєднують ознаки двох частин мови. Дієприкметник указує на ознаку предмета за дією, має ознакидієслова й прикметника. Як і дієслово, дієприкметник має видпосивілий (док.), сивіючий (недок.) і час посивілий (мин.) і сиві!ючий (теп.), а як прикметник — питання (який? яка? яке? які?),число посивілий (одн.), посивілі (мн.), рід посивілий, посивіла,посивіле і відмінок посивілий, посивілого, посивілому, посивіло!го, посивілим, (на) посивілому. У реченні дієприкметник виконуєроль означення: Через прозору завісу туману, мов через матовескло, пробивалися клаптики нескошених луків (Ю. Збанаць)кий).

Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, щоозначає додаткову дію й відповідає на питання (що роблячи?що зроблячи? що робивши? що зробивши?). Дієслова та дієпри)слівники мають такі спільні ознаки: вид написавши (док.) і співаючи(недок.) і близьке лексичне значення. Як і прислівник, дієприслів)ник не змінюється й у реченні є обставиною: Співають ідучидівчата (Т. Шевченко).

1. Прочитайте слова. Запишіть їх у дві колонки: у першу — діє)прикметники, у другу — дієприслівники. Визначте їх морфологічніознаки.

Повертаючись, повернений, проспіваний, співаючи, співаючі, про'співавши, сказавши, сказаний, почувши, почутий, запалений, запа'ливши.

2. Складіть із дієприкметником і дієприслівником речення. Визначтеїх синтаксичну роль.

27

37

HHHH


Прочитайте текст, правильно інтонуючи речення. Випишіть дієпри)кметники. З’ясуйте, що спільного між прикметником і дієприкметником.

…Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками,

біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнімвідволоженим пилом, терпкими коноплями й дозрілими садами пахненіч. Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось по'хиленого тину росяне яблуко. Проллється воно шипучим соком натраву, і знову тиша, мов у доброму сні. І знову лапаті соняшники, начематері, простягають на схід обважнілі руки, на яких спочивають голівкималих і повних дрімливого цвіту соняшників.

І навіть не віриться, що є ще війни на землі, що нелюдська злоба востанніх корчах цідить ріку людської крові… (За М. Стельмахом).


Над кручуватими урвищами, над берегом Славути, над скелями по'рога Ненаситця завмер у думній думі вершник…

Усе там ревло, унизу, стогнало, ринуло поміж громаддям, а той не'рушний козарлюга здавався чи не витесаним із каменю порогів.

Нараз, торкнувши вороного білогривця, козак, ніби оживши, ру'шив через біснувату воду, навпростець, на лівий берег, і плив конемчерез пучину, а Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипіві нуртував між чорним камінюччям, звідкіль не поверталося живим ні'що живе.

Мріючи в перлистім шумовинні — далі й далі, то виринав, то пото'пав той небояка*, і щось страшенно гупало над чорториєм, притлумлю'ючи навіть ревище* порогів: то калатало козакове серце, аж стугонілибереги Дніпра (За О. Ільченко).

2. Назвіть засоби зв’язку речень у тексті.

28

Ю. Брандт. Козак на коні.

1896 р.

38

39

3. Випишіть із тексту дієприслівники. Назвіть їх морфологічні ознаки.

4. Доберіть синоніми до слів ревище, чорторий, нуртувати.

5. Випишіть із тексту спільнокореневі слова.

6. Яку роль виконують у тексті дієслова (передають настрій, указу!ють на динамічність дії)?


В українській мові поширені безособові дієслівні форми на �но, �то.Ці слова означають процес, що безпосередньо не пов’язаний ізпевною особою. Вони підкреслюють результат дії, а не дію.Дієслівні форми утворюють від пасивних дієприкметників: створе!ний — створено, написаний — написано, вимитий — вимито.Дієслівні форми на �но, �то в реченні виконують роль присудка:Справу буде зроблено.

Утворіть від поданих дієприкметників безособові дієслівні форми на!но, !то. Складіть із 3–4 утвореними дієслівними формами речення.

Написаний, відкритий, застосований, відпрацьований, здійснений,створений, зазначений, розпочатий, названий, нагороджений, розташо'ваний.


Складіть пам’ятку для користування електронною поштою, використо)вуючи дієприкметники, дієприслівники та дієслова 3)ї особи множини.

§ 8 Неозначена форма (інфінітив) та особові форми

1. Прочитайте речення. Визначте особу дієслів, ужитих у тексті.

Жити серед людей — усе одно, що ходити в казковому саду, де навко'ло тебе найтонші пелюстки квітів із тремтячими краплинами роси, і тре'ба так іти й так доторкуватися до квітів, щоб не впала жодна крапля(За В. Сухомлинським).

2. Під час виконання вправи у вас виникли складнощі. А це й не дивно,бо особу можна визначити лише в особових формах дієслова. Ін)фінітив, або неозначена форма дієслова, особи не має.


Дієслова вживають у трьох особових формах: першій, другій і тре)тій. Перша особа означає, що виконавець дії — особа, яка розпові)дає про неї: Я пам’ятаю місто за Дніпром (Л. Первомайський).

29

40

41

Друга особа вказує, що виконавець дії — це особа, до якої ми звер)таємося, тобто наш співрозмовник: Опале листя лежить лапатимизірками, і ти ступаєш по тих зірках, наче йдеш по мініатюрному небу(Є. Гуцало).Дієслова третьої особи означають, що дію виконує особа, яка небере участі в розмові: Вони обнялися, мов брати, і стояли вражені(С. Плачинда).Неозначена форма — це початкова форма дієслова, яку ще на)зивають інфінітив. Дієслова неозначеної форми відповідають напитання що робити? (говорити, писати) і що зробити? (сказати,написати). Неозначена форма дієслова має закінчення �ти, рідше �ть. Післязакінчення може стояти �ся (�сь): посміхатися, стикатися, змири!тися.

Утворіть дієслова неозначеної форми від особових дієслів.

Люблю, пишу, говоримо, пам’ятайте, скаже, допомагай, дивиться,підтримує, стримуємо, підказуєте.


Неозначена форма дієслова виконує таку стилістичну роль: під)креслює в тексті раптовість подій, категоричність думки або пере)дає наказ (Побачити зорепад — загадати бажання; Довго сидітина печі — не їсти з медом калачі; Стояти струнко!).

1. Прочитайте текст. Випишіть у дві колонки дієслова в неозначеній іособовій формі.

Спробуйте не наступити, а поступитися. Не захопити, а віддати. Не ку'лак показати, а подати руку. Не сховати, а поділитися, не кричати, а ви'слухати. Не розірвати, а склеїти.

Спробуйте — і ви побачите, як цікаво виходитиме. І яке почуття прол'лється в серце й зігріє його.

Життя сповнене таких несподіванок, випадковостей, поривань, що всеодно, хоч би як ми не намагалися, ненароком когось образимо, скривди'мо, зробимо боляче. Але ми усвідомлюватимемо, навіщо і як це вийшло?..

Намагайтеся не завдавати шкоди й болю іншій людині.Не просіть того, що можете зробити самі. І не робіть іншому того, чо'

го не хотіли б собі (М. Рощин).

2. Чим відрізняються особові форми дієслова від неозначеної?

3. З якою стилістичною метою автор використав у тексті дієслованеозначеної форми?

30

42

43

1. Замініть фразеологізми дієсловами)синонімами в неозначенійформі за зразком.

Впадати в око, вставляти палиці в колеса, ввести в оману, викинутиз голови, передати куті меду, пекти раків, сміятися на кутні.

Зразок: брати на кпини — глузувати.

2. Розіграйте діалог, використовуючи фразеологізм передати кутімеду.

Мовленнєвий етикет

Прочитайте поради. Визначте особу виділених дієслів. Замініть осо)бову форму дієслів неозначеною, використавши довідку. Поміркуйте,якого відтінку набув створений вами текст (раптовості, категоричнос!ті або наказу).

Шкода від слова набагато серйозніша, ніж від мовчанки. Ніколи невдавайте, ніби знаєте більше, ніж це є насправді.

Не будьте ні надто мовчазними, ні надміру балакучими. Знайте, колитреба вислухати інших, але знайте також, коли самому потрібно під'тримати розмову.

Намагайтеся не повторюватися, переказуючи одну історію кількаразів або смакуючи подробиці своєї розповіді. Більшість речей цікавітільки тоді, коли про них розповідають стисло й один раз. Мало хтополюбляє повторення (За Е. Поуст).

Довідка: необхідно, треба, може, обов’язково, слід.


Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви. Підкресліть гра)матичні основи.

1. Хочет..ся кожне слово помити в українс..кій криниці, де дівчинаводу брала (О. Довженко). 2. Кожна травинка хилит..ся донизу й нібиплаче дрібною холодною сл..озою (Ю. Збанацький). 3. Над землеюниз..ко стелют..ся важкі осінні хмари, то на хвилину підіймают..ся надхатою, то опускают..ся так низ..ко (Ю. Збанацький). 4. А наді мною ве'чір жменями засіває зорі, а під ногами голубі тіні бавлят..ся зі снігом(М. Стельмах).


ІнфінітивДивиться Інфінітив, як змінюються за дієвідмінами Дієслова, і го'

ворить:

31

44

45

46

47

— Чи так потрібно змінюватися за дієвідмінами?— А як? — питають Дієслова. — Ти сам покажи.— Я б, звичайно, показав, — говорить Інфінітив, — тільки в мене часу

немає.— Час ми знайдемо, — обіцяють Дієслова. — Який тобі — теперіш'

ній, майбутній чи минулий?— Давайте майбутній, — каже Інфінітив, щоб хоч якось відтягнути

час. — Та не забудьте про Допоміжне дієслово.Дали вони йому Допоміжне дієслово. Змінюється Допоміжне діє'

слово, а Інфінітив і букву не змінить.Навіщо йому змінюватися за дієвідмінами? Він — Інфінітив, у нього

немає часу (За Ф. Кривіним).

2. Проаналізуйте текст.

Визначте можливого адресата та мету висловлювання. Доведіть, що письменник удало дібрав імена своїм головним геро)

ям — Інфінітив, Допоміжне дієслово, Дієслова. Поміркуйте, якщо б автор не називав імені свого головного героя,

ви б здогадалися, хто це. Які ознаки на це вказують? На які ознакиінфінітива автор указує в тексті? А які морфологічні ознаки дієсловазгадуються в тексті?

Скажіть, чому інфінітив обирає саме майбутній час. Визначте основні граматичні ознаки, нехарактерні для інфінітива,

на основі прослуханого тексту.


Складіть лінгвістичну мініатюру на тему «Чому ніколи не зустрінутьсяминулий, теперішній і майбутній час дієслова?»


§ 9 Письмовий портретний нарис

у публіцистичному стилі


1. Назвіть стилі мовлення.2. Розкажіть про публіцистичний стиль.3. Які жанри публіцистики ви знаєте?

Нарис — прозовий жанр публіцистичного стилю, оснований на спосте)реженнях і враженнях автора. Містить елементи опису (пейзаж, портретгероя, опис інтер’єру) і розповідь про дії героя (героїв) нарису. Нарисибувають проблемні й портретні.

32

Складниками портретного нарису є: опис зовнішності героя, розпо)відь про його справу, професію, творчість, окремі факти біографії, описособливостей характеру героя, його мовлення, епізод чи кілька епі)зодів, що розкривають у героя головне.Нарис можна розпочати з опису зовнішності героя, опису місця подіїабо ж з цікавого епізоду, що яскраво характеризує особистість героя.

Прочитайте текст. Чи можна його вважати портретним нарисом у публі)цистичному стилі? Відповідь обґрунтуйте.

Серед іще живих трьох фракійців був Спартак.Його атлетична постать, дивовижна сила м’язів, без'доганна гармонія всіх форм тіла й нездоланна хороб'рість були саме тими якостями, що мали зробити йоговидатною людиною. Адже в ту епоху головними за'собами життєвого успіху вважалися насамперед силарук і завзяття.

Спартаку було в той час майже тридцять років. Вінвідзначався великою силою розуму, благородствомі величчю душі, що згодом так блискуче довів.

Він був русявий. Довге волосся й густа борода обрамляли його пре'красне, мужнє обличчя. Великі блакитні очі, сповнені почуття, надаваливсьому обличчю, коли він бував спокійний, виразу м’якої доброти. Тазовсім не таким був він на арені цирку… Це незвичайна людина, у якійпоєдналися високі душевні якості, видатний розум, непоборна муж'ність, рідкісна доблесть, глибока мудрість — обдаровання, що даютьправо поставити Спартака поряд із найславетнішими полководцями,яких знала історія (Р. Джованьйолі).


Ми зустрілися з паном Петром у його офісі невдовзі після могоприїзду до Канади в якості посла України в травні 2001 року. Назуст'річ мені вийшла висока ставна людина із сивими кущуватими бровамий жорстким поглядом ледь помітно скошених очей.Його вилицювате, худе обличчя чомусь здалося менісхожим на обличчя скіфського воїна — була в ньомусуворість і гідність (я подумав, що Клінт Іствуд міг бизіграти роль Яцика), утім це було лише перше вражен'ня, бо пан Яцик приязно усміхнувся, запросив до кон'ференційного столу й почав розповідати про своюфундацію. Нашу зустріч і прес'конференцію знімалидля української програми канадського телебачення.

33

48

49

П. Яцик

Спартак

Він говорив повільно, твердо карбуючи слова. Мені приємно булослухати його мову. Петро Яцик казав: «Буу, бачиу» — мова, якою роз'мовляли сучасники Ярослава Мудрого.

Слухаючи Петра Яцика, його речення'афоризми, що не підлягалисумніву (це був його стиль — висловлювати свої думки, нерідко пара'доксальні, з найвищою силою переконаності в їх справедливості), я думавпро ті небесні сили, що звели мене, киянина, з цим нащадком галиць'ко'волинських воїнів (Ю. Щербак).

2. Визначте тип мовлення (розповідь, опис, роздум).

3. Усно опишіть зовнішність Петра Яцика.

4. Які людські якості були йому притаманні?

5. Випишіть по 5 якісних і відносних прикметників.

Не бійтесь заглядати у словник…

Укладіть тематичний словничок «Людські чесноти». Словник епітетів української мови дає 62 слова про колір очей; добе)ріть синоніми до слова блакитні.


Поміркуйте, чому очі називають дзеркалом душі. Опишіть зовніш)ність когось із родичів або знайомих (дідуся, батька, дядька).

§ 10 Доконаний і недоконаний види дієслова


1. Яка частина мови називається дієсловом? Наведіть приклади діє)слів.

2. Назвіть морфологічні ознаки дієслова.3. Яким членом речення найчастіше виступає дієслово?4. Яка форма дієслова називається початковою?

Прочитайте текст. Випишіть дієслова. Визначте, які дієслова несутьосновне смислове навантаження. На які питання вони відповідають?Назвіть дієслова, що означають дію, яка відбулася, та дієслова, щоозначають дію довготривалу, незавершену.

От і почалися осінні мелодії. Розгулявся вітер і жене кораблі'хма'ринки. Та то вже не хмаринки, а темна хмара вкрила небозвід. Хлинувкраплистий дощ, а здається, що то небесна річка розхлюпує свою бла'кить. Стогнуть дерева під могутніми поривами вітру й оплакують своюмолодість, яка відлітає разом з опалим листям. А дощ виспівує свою34

50

пісню. Та незабаром дощ скінчився й перестала звучати сумна мелодія.Тільки з дерев скочуються сумні сльозинки на вмиту землю (За Р. Іван$ченко).


Розгляньте уважно малюнки. Що роблять люди на першому ма)люнку? Скільки може тривати процес будівництва? Що зображенона другому малюнку?

Отже, ми бачимо, що на першому малюнку люди лише будують дім.Невідомо, скільки це триватиме, якщо не надійде допомога. Надругому малюнку ми бачимо, що дім уже збудували. Чим відріз)няються дієслова: будувати — збудувати? Перше означає неза)вершений процес будівництва без указівки на його закінчення,а друге — завершений процес, адже ми бачимо результат (дім).Граматично вони відрізняються видом: перше дієслово — недоко)наного виду (будувати), а друге — доконаного (збудувати).Дієслова, що означають завершену дію або дію, початок якої вжевідбувся, і відповідають на питання що зробив? що зроблю? тощо,називають дієсловами доконаного виду. Вони бувають минуло)го часу (написав, написала, написали) й майбутнього часу (напишу,напише, напишуть).Дієслова, що означають дію, яка ще не закінчилася повністю, відпо)відають на питання що робив? що роблю? що буду робити?

тощо, називають дієсловами недоконаного виду. Вони мають ми)нулий (писав, писала, писали), теперішній (пишу, пишеш, пишуть)і майбутній (писатиму, писатиме, будуть писати) час.


Коли описуються якісь події, то дієслова доконаного виду чергуютьсяз недоконаними; перші характеризують самі події, а другі служать сво'єрідним тлом, що доповнює цю характеристику (В. Русанівський).

2. Щоб переконатися в правильності поданого твердження, проана)лізуйте поданий текст.

35

51

Прочитайте уривок із вірша. Підкресліть дієслова; визначте їх вид;визначте функцію використаних у тексті дієслів доконаного (охарак)теризувати події, указати на завершеність дії) і недоконаного (ука)зати на незавершеність дії) виду.

Приснилося, що я вернувсь додому.Іду, дивлюсь: мій край, моя земля,Сміються в сонці золотомуРічки, і села, і поля.

О. Олесь

Робота в групі

1. Перепишіть текст, уставляючи на місці пропусків дієслова з довідки.Поміркуйте, з якою метою автор використовує в тексті дієслова,що означають швидкий рух: бігти, летіти, мчати.

Швидко ... поїзди степами, швидко ... кораблі морями, ще швидше ...літаки попід небесами, та найшвидше ... материне серце. Через гори,через води, через краї чужі ... воно ластівкою, шукаючи й виглядаючисинів. А сини ані вісток не ... , ані самі не ... (За І. Багряним).

Довідка: бігти, пливти, летіти, летіти, мчати, подавати, прибувати.

2. Визначте вид ужитих у тексті дієслів.

3. Підкресліть в останньому реченні граматичну основу.

4. Чому автор порівнює матір із ластівкою?

1. Прочитайте фразеологізми. Замініть їх дієсловами. Переможетой, хто найшвидше виконає завдання.

Вбирати з молоком матері, лізти поперед батька в пекло, не погла'дити по голівці, вести свій рід, вирвати з корінням.

2. Визначте вид дібраних дієслів, використовуючи зразок.

Зразок: відкладати в довгий ящик — зволікати (недок. вид).

3. Складіть речення з двома фразеологізмами.

Прочитайте словосполучення. Визначте вид дієслів. Зробіть висновокпро те, як утворилися дієслова доконаного виду.

сфотографувати брата фотографувати родинубрати додому взяти книжкузупинитися відпочити зупинятись у знайомихналагодити пристрій налагоджувати відносинискликати друзів скликати голосно

36

52

53

54

55


В українській мові види дієслів утворюються за допомогою пре)фіксів (пам’ятати — запам’ятати), суфіксів (ступати — ступнути),чергування голосних і приголосних (допікати — допекти).

Прочитайте дієслова. Утворіть від дієслів недоконаного виду за до)помогою суфікса �ну� дієслова доконаного виду. Складіть речення здвома утвореними дієсловами.

Стрибати, розвивати, стукати, ступати, кидати, дути, розгортати,свистіти.

1. Прочитайте дієслова. Продовжте низку дієслів, що означаютьпроцес праці. Визначте їх вид. До якого виду трудової діяльностіналежить кожна група слів?

Мити, витирати... . Варити, смажити... . Доглядати, поливати... .

2. Пригадайте, хто з членів вашої родини найчастіше виконує на)звані дії.

Прочитайте дієслова, правильно їх наголошуючи. Згрупуйте за ви)дом. Поясніть на прикладі видових пар, чим відрізняють дієслова до)конаного виду від дієслів недоконаного.

Приймати, продовжитися, виручати, посприяти, сприйняти, виручити,сприяти, продовжити.

Перепишіть словосполучення. Визначте вид дієслів. Складіть реченнязі словосполученнями, які відрізняються тільки за допомогою наго)лосу.

Оформляти стіннівку, купатися в річці, допомогти дідусеві, вітати рід'них, заспівати колискову, прикрасити залу, малювати фарбами, скликатигостей, скликати друзів, читати книжку, прочитати байку, писати твір,написати листа.


Складіть розповідь про свого батька або дідуся, учителя праці абокласного керівника, використовуючи дієслова прочитати, поміркува!ти, змайструвати, допомогти, зателефонувати, перевірити, підготу!ватися, виконати. Придумайте заголовок.


1. Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви й розкриваючидужки. Доберіть до нього заголовок. Назвіть засоби зв’язку реченьу тексті.

37

56

57

58

59

60

Шануйте й поважайте матір і бат..ка. Вонидали вам жи..я. Ви будете дорослими людьми,але для них до оста..ого їхн..ого подиху зали'шатиметеся д..тьми. Своєю працею й піклу'ва..ям вони н..суть вам радіст.. . (Не)забувай'те, що бат..ки також мают.. право на радіст.. .Де б ви (не)були, (ні)коли (не)забувайте просвою рідну домівку. Завжди пам’ятайте пронеї (За В. Сухомлинським).

2. Підкресліть дієслова в тексті. Визначте їх вид.

3. Доберіть синоніми до слів домівка, піклування.

4. Напишіть продовження тексту, висловлюючи свої думки про шануй повагу до рідних.


Складіть висловлювання на тему «Моя родина», використовуючи діє)слова любити, пестити, планувати, поважати, наслідувати, довіряти,піклуватися.

§ 11 Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час.

Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час

1. Прочитайте речення. Знайдіть дієслова й поставте до них питання.

1. Семикласники висадили калинову алею. 2. Семикласники ви'саджують калинову алею. 3. Семикласники висадять калинову алею.

2. Визначте, як співвідносяться дії з часом, коли про них повідом)ляють (після, під час або до протікання дії).

3. Визначте самостійно часову форму вжитих у тексті дієслів.


В українській мові існує три форми часу: минулий, теперішній,майбутній.Дієслова минулого часу означають дію, яка відбулася раніше роз)мови про неї. Вони змінюються за числами (допоміг, допомогли), а воднині й за родами (вивчав, раділа, сходило, садили). Минулий часутворюється за допомогою суфікса �л�, який у формі чоловічого родузмінюється на �в (зустрічав, зустрічала, зустрічали). У дієсловах з ос)новою на приголосний суфікс �л� у чоловічому роді зникає: (міг —могла, ліг — лягла, віз — везла). Виняток: плів, мів, вів, брів, пряв.

38

61

Дієслова теперішнього часу означають дію, яка відбуваєтьсятоді, коли про неї повідомляють. Такі дієслова змінюються за числа)ми (говорю, говорять) й особами (пишу, говориш, розуміє, співа!ють).Дієслова майбутнього часу означають дію, яка відбуватиметься,мають три форми: просту (візьму, зрадію, зберуться), складну(повідомлятимемо, стоятимуть, ховатимуться), складену (буду зуст!річати, будуть іти).

Утворіть дієслова минулого часу від неозначеної форми. Запишіть,розкриваючи дужки. Поясніть, як змінюються дієслова минулого часу.

1. (Співати) пташки голосисто у сяйві з небесних вершин (В. Со$сюра). 2. (Прийти) осінь, люба, мила, дітям на потіху, груші всі (позо'лотити) у годину тиху (Марійка Підгірянка). 3. За гори вже сонце (хо'ватись), рожевії хмарки (пливти) (М. Рильський).


Дієслова минулого часу мають форму доконаного й недоконаноговиду. Дієслова минулого часу творяться від основи інфінітива задопомогою суфіксів �л� та �в: працював, працювало, працювала,працювали. Чоловічий рід має нульове закінчення, середній — �о,жіночий — �а. Суфікс �л� у формах жіночого та середнього родуй у множині зберігається (співала, співало, співали; малювала, малю!вало, малювали).Ненаголошений суфікс �ну� основи інфінітива може випадати(мерзнути — мерз, мерзла, мерзло, мерзли).

1. Утворіть від неозначеної форми дієслова складну форму майбут)нього часу в першій і другій особах однини й множини. Визначтезакінчення й позначте їх графічно.

Летіти, читати, малювати, пекти, спостерігати.

2. Складіть речення з дієсловами складної форми майбутньогочасу.

Запишіть дієслова в три стовпчики: у перший — теперішнього часу,у другий — минулого часу, у третій — майбутнього часу. Складіть ре)чення з 4–5 словосполученнями.

Дрімає ліс, пташка прокинеться, літо збігло, прийшла осінь, іде дощ,тане сніг, небо потемніло, земля ожила, посіємо пшеницю, зазеленілатрава, співають пташки, лине щебетання, пролітають лебеді, сонцевипливло, сьогодні буду сіяти.

39

63

64

62


Здавна існує велика дружба між людьми йлелеками. Може, як жодна інша птаха, чорно'крилий красень підпускає до себе людину,бо вірить, що не буде йому кривди. І недар'ма говорять люди: у хаті, на якій поселитьсялелечина пара, пануватиме тільки добро тазлагода. Споконвіку вважалося великимзлочином скинути лелечине гніздо або вби'ти птаха... Не було тій людині прощення.

З якою радістю й ніжністю зустрічаємоми навесні лелек, що повертаються з далеких країв, і скільки смуткулягає на серце, коли восени відлітають їх ключі до вирію...

На жаль, менше стало лелек, що несуть нам радість і щастя (За В. Олек$сієнко).

2. Знайдіть дієслова, визначте їх час. Яка стилістична роль наявних ча)сових форм?

3. Доберіть синоніми до слова лелека.


У дієслівних формах, що закінчуються на �ш або �шся, м’який знакне пишеться: пишеш, смієшся. У 3)й особі однини й множини піс)ля т м’який знак пишеться: пишеться, сміється.

Утворіть дієслова минулого часу за зразком.

З’являтися, блищати, йти, спостерігати, розпочинати, укривати, звер'татися.

Зразок: починати — починав, починала, починало, починали.


Складіть твір)мініатюру на одну з тем: «Красива осінь вишиває клени»,«До нашого саду завітала чарівниця)осінь». Визначте тип і стиль скла)деного висловлювання.

1. Прочитайте текст. Сформулюйте основну думку тексту одним ре)ченням. Уявіть, що ви спостерігаєте описаний автором процес. Ви)користайте дієслова теперішнього часу. Як змінився зміст тексту?

Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристаликильоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золоті стрічки. Уплели

40

65

66

67

берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристаликильоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх — у зелених косахзолоті стрічки. Засміялося сонечко, а берези засумували (За В. Су$хомлинським).

2. Випишіть дієслова в минулому часі, позначте графічно суфікси.Визначте число й рід дієслів.

3. Доберіть синоніми до слова прийшла. Яким відтінком значеннявони відрізняються?


Дієслова теперішнього часу в значенні минулого виконують такустилістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявитиописувані події, наблизитися до відповідної ситуації.

1. Прочитайте дієслова, правильно їх наголошуючи. Яка особли)вість наголошування дієслів минулого часу?

Відніс, віднесла, віднесло, віднесли; привіз, привезла, привезло, при'везли; долив, долила, долило, долили; приніс, принесла, принесло, при'несли.

2. Складіть речення з 2 дієсловами.


В українській мові в деяких дієсловах минулого часу наголошуєтьсяостанній склад: принеслà, налилà, замелà.

Доповніть низку дієслів 4–5 власними прикладами. Потренуйтесь у ви)мові таких дієслів.

Це наша країна! Мовленнєвий етикет

1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Поміркуй)те, чи можна замінити дієслова минулого часу теперішнім, збері)гаючи смисл висловлювання.

Наші предки розумілися на рослинах, ви'користовуючи їх в одних випадках як напої,в інших — як ліки. Збирали цілющі трависаме тоді, коли вони ставали найбільш ко'рисними: у час цвітіння, повного дозріваннячи тільки на початку росту. При цьому орієн'тувалися, яка саме частина рослини має тічи інші властивості: в одних збирали тільки

41

68

69

квіти й насіння (кмин), в інших — коріння й плоди (шипшина, глід), а щев інших — стебло з листям (м’ята, любисток, материнка, чебрець тощо).

Українці кохалися в розведенні квітів, прикрашали ними свої оселі.Як своєрідний оберіг доглядали мальви (З книжки «Українське наро$дознавство»).

2. Доберіть синоніми до слів предки, оселя. Визначте особливості їхлексичного значення.

Змініть дієслова теперішнього часу за особами. Позначте графічнозакінчення. Складіть з усіма дієсловами речення.

Намагатися, тренувати, збирати, підняти, образити, використовувати.

Прочитайте тексти. Визначте їх стиль і тему. Пригадайте основні озна)ки художнього й наукового стилів мовлення та з’ясуйте особливостівживання дієслів 2)ї особи однини та 3)ї особи множини.

1. Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчилисьу весняному вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не відве'деш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся й не намилуєшся (О. Копиленко).

2. У медицині використовують плодоніжки, молоді пагони й листявишні. Сировину заготовляють у різні строки: гілки й листя — у травні;плодоніжки збирають разом із стиглими плодами. Плодоніжки йдуть наекспорт*. Сушать їх у затінку на відкритому повітрі (З книжки «Лікарськірослини»).

1. Перепишіть текст, записуючи подані в дужках дієслова у формі те)перішнього часу. Назвіть засоби зв’язку речень у тексті.

Голомозі* квіткарі вечорами обсідали Андрія. Він розповідав їм, що(бачити) у снах квіти, як вони (перешіптуватися) із сивими зорями. Вига'дував казки про дивовижні краї, де квіти не тільки (пахнути), а й (роз'мовляти), і (ходити), і (гратися) в піжмурки, а (в’янути) лише тоді, колив тій країні (з’являтися) хоч одна нещаслива людина (За В. Симоненком).

2. Визначте вид, час і особу кожного з ужитих у тексті дієслів.

3. Доберіть синоніми до слова розмовляти. Визначте, якими відтін)ками значення вони відрізняються.


Уявіть, що ви знаходитесь у казковій країні квітів. Складіть діалог відімені мешканців цієї країни за однією із ситуацій: дві квітки плануютьучасть у «конкурсі краси» або квіти діляться своїми думками про те,як їх доглядають господарі.

42

71

72

70

Прочитайте уривок із вірша «Гаї шумлять...». Запишіть його, устав)ляючи на місці пропусків дієслова, використовуючи довідку. Визначтеїх вид, особу і час.

Я ... , ... —зворушений.

Когось все ... —Співаючи.

Співаючи'кохаючипід тихий шепіт трав

голублячий.П. Тичина

Довідка: шуміти, слухати, бігти, милуватися, милуватися'дивува'тися, гудіти, прясти, йти, іти, ждати.

Прочитайте дієслова, поставивши їх у формі 2)ї особи майбутньогочасу за зразком. Визначте їх вид.

Гуляти, тренуватися, спостерігати, мчатися, ображатися.

Зразок: забезпечити — забезпечиш, забезпечуватимеш, будеш забез$печувати; забезпечите, забезпечуватимете, будете забез$печувати.


1. Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви.

Неабиякими віщунами погоди є бджоли. Досвідчений пасічник змо'же безпомилково визначити: якщо комахи літають біля вуликів і непоспішають у поле, надмірно гудуть і кусают..ся, бути негоді. І навпаки:рано залишають роботу — наступний день буде сонячний і спекотний.Наближаєт..ся гроза, та комахи не ховают..ся до вулика — дощу не буде,хмару пронесе стороною (З календаря).

2. Поясніть значення слова віщун.

3. Визначте час і особу дієслів.

43

Гаї ... —Я ... .

Хмарки ... —... .

... ' ... ,Чого душі моїй

так весело.

Гей, дзвін ... —Іздалеку.

Думки ... —Над нивами.

Над нивами'приливами,Купаючи мене,

мов ластівку.

73

74

75


Дієслова майбутнього часу в значенні минулого виконують таку сти)лістичну роль: допомагають адресату мовлення краще уявити опи)сувані події, підкреслити усталеність певних дій незалежно від часу,коли про них говориться. Наприклад, природні явища відбуваютьсяв певній послідовності й не пов’язані з бажаннями людей. Явищаприроди, календарні зміни — були, є і будуть.

Це наша країна! Мовленнєвий етикет

Прочитайте текст. Визначте час дієслів. Поясніть, з якою метою ав)тор використовує дієслова майбутнього часу замість минулого.

Якщо стоятимеш на березі, на спресова'ному нашаруванні геологічних епох, то зло'виш очима далеку лінію горизонту, контуринизьких, похилих берегів і не зможеш на'дивуватися озерним плесом. Який же ти не'звичайний, Світязю! Про величину озера,особливо його глибину, ходять легенди.За глибиною Світязь не має рівних в Україні.

Він переважає й прославлений угорський Балатон, і легендарну біло'руську Нароч. Середня глибина Світязю — 7 м, а в западині північно'західної частини озера нещодавно встановили глибину 58,4 м (За В. Мі$рошниченком).

Перепишіть текст, обираючи в дужках правильний варіант.

Поєднання червоного й блакитного кольорів у букеті (символізує,означає) вірність і кохання. Жовтий колір (символізує, означає) ра'дість, повагу до старості, а в поєднанні з червоним — недовір’я. Білимиквітками (підкреслюють, зазначають) чистоту, а в поєднанні з черво'ними — нагороду (З журналу).

§ 12 Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів

теперішнього й майбутнього часу


Як ви визначаєте дієвідміну дієслів?

Прочитайте дієслова. Згрупуйте їх за дієвідмінами. Перевірте пра)вильність виконання вправи, користуючись поданою таблицею.

Танцювати, змерзнути, радити, радіти, купити, шити, мести.

44

77

78

76

Розподіліть дієслова на два стовпчики за зразком, користуючись табли)цею. Позначте графічно закінчення.

Везти, бігти, стати, зняти, зачарувати, пов’язати, звеліти, просити,застебнути, молоти, зачинити, обгоріти, молити.

Зразок: І дієвідміна ІІ дієвідмінатривати поставити

45

І дієвідміна

1. Дієслова з односкладовою інфіні'тивною основою на голосні �и�, �у�.

мити мию миють

2. Дієслова з основою інфінітива на �і�.

синіти синію синіють

3. Дієслова з основою інфінітива на �а� не після шиплячого приго'лосного або після шиплячого, коли це �а� при дієвідмінюваннізберігається.

писати пишу пишуть

4. Дієслова з основою інфінітива на �ува� (�юва�).

малювати малюю малюють

5. Дієслова з основою інфінітива на �оло�, �оро�.

колоти колю колють

6. Дієслова з основою інфінітива на �ну�.

виснути висну виснуть

7. Дієслова з основою інфінітива на приголосний.

мести мету метуть

8. Дієслова жати, іржати, слати, ревіти, хотіти.

хотіти хочу хочуть

ІІ дієвідміна

1. Дієслова, які мають в інфінітиві основу на �и, �і� (�ї�) або на �а (післяж, ч, ш) і в 1'й особі однини та в 3'йособі множини теперішнього часу ціголосні втрачають.

інфінітив 1;ша особа 3;я особа

робити роблю роблять

сидіти сиджу сидять

зичити зичу зичать

2. Усі дієслова на �отіти: булько$тіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти.

муркотіти муркочу муркотять

3. Дієслова боя$тися, стоя$ти, спа$ти, біг$ти.

боятися боюся бояться

79

1. Прочитайте текст. Випишіть дієслова. Визначте їх дієвідмінуй особу.

Стоїш посеред городу, задумався. І вже не просто серед городньоїземлі, а у вирі таємниць, що оточують тебе своїми стеблами, листями,чутливими вусиками, гудинням, цвітом, розмаїтими запахами. І колипідносиш ногу, щоб вийти з городу, то пильно дивишся вниз, щоб ненаступити на живу рослину.

Бо вони справді таки живі, ти в цьому щойно переконався — до яко'гось чудного остраху, до холодку в грудях.

Поволеньки ступаєш по стежці, а тобі здається, що всі вони за тобоюдивляться, підглядають — і соняшники, і гарбузи. Боїшся необережнозачепити їх, боїшся тих поглядів, бо не розумієш. О, нарешті вже виско'чив на подвір’я!

А потім ще довго стоїш і дивишся на барвисту повінь городню… (ЗаЄ. Гуцалом).

2. Доберіть синоніми до слів барвистий, розмаїтий, вир.

3. Поставте іменники вир, соняшник, гарбуз, погляд, цвіт у родовомувідмінку однини.

4. З якою метою автор використав у тексті дієслова 2)ї особи однини?Прочитайте текст, змінюючи 2)гу особу однини 1)ю особою мно)жини. Чи змінився текст?

1. Розгляньте таблицю. Зробіть висновок, які закінчення мають діє)слова І дієвідміни, а які — дієслова ІІ дієвідміни.

2. Запишіть дієслова летіти, спати, чути, оголосити, дарувати в усіхформах теперішнього й майбутнього часу. Виділіть закінчення.Порівняйте, чи однакові голосні матимуть утворені вами дієсловав різних часових формах.

І дієвідмінаособа однина множина

1'ша пишу колю чую пишемо колемо чуємо2'га пишеш колеш чуєш пишете колете чуєте3'тя пише коле чує пишуть колють чують

ІІ дієвідмінаособа однина множина

1'ша роблю бачу гою робимо бачимо гоїмо2'га робиш бачиш гоїш робите бачите гоїте3'тя робить бачить гоїть роблять бачать гоять

46

80

81


Перепишіть прислів’я, уставляючи пропущені букви. Підкресліть діє)слова й визначте їх особу. Поясніть правопис не з дієсловами.

1. Розуму не позич..ш. 2. Не побіга..ш — не пообіда..ш. 3. Хоч..ш їстикалачі — не сиди на печі. 4. Коли не тям..ш, то й не бер..ся. 5. Не дожен..ші конем, що замін..ш одним днем. 6. Відстан..ш годиною — не здожен..шродиною. 7. Усе мин..ться, одна правда остан..ться. 8. На чужий роток ненакин..ш платок. 9. З ким повед..шся, того й набер..шся. 10. Як посте'л..шся, так і висп..шся. 11. Добрі жорна все перемел..ть. 12. Того менібажа..ться, чого вдома не ма..ться.

1. Перепишіть текст, записуючи подані в дужках дієслова в потрібнійформі. Визначте тему й основну думку.

(Шурхотати) тирса край дороги, (скаржитися) Чумацькому Шля'хові, що тісно їй (стати) в степу, бо весь він зоряний і засіяний. Іволошки (промивати) росою сонні очі, теж (скаржитися) зорям, що(вироджуватися) їх аристократичний синьоокий рід. І чому їх людитак (ненавидіти), чому (винищувати)скрізь, де тільки (побачити)? Хіба ж невони є окрасою степу?.. О жорстокий,меркантильний вік! Тільки користі (до'шукуватися) ти в усьому. Навіть до зір(простягати) руки, навіть там (сподіва'тися) (знаходити) для себе користь. (Бе'регтися), зорі, сучасних людей (М. Ру$денко).

2. Визначте час, вид, дієвідміну й особу дієслів.


Прочитайте речення, правильно вимовляючи звуки в дієсловах.

1. Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш — кусаєть'ся. 2. Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає,хвіст відпадає? 3. Літом наїдається, зимою висипається. 4. У воді росте,кохається, укинь у воду — злякається. 5. У воді родиться й води боїть'ся. 6. Що то: як голодне, то кричить, а як наїсться, то мовчить? 7. Си'луваним конем не наїздишся. 8. Хто літом спеки боїться, той зимоюне має чим гріться. 9. Трапляється, що й на розумному чорт ката'ється.

47

83

82

84


У дієсловах під час зміни форми (вид, час, особа, число) відбува)ється чергування голосних або приголосних звуків: бігати — біжу,кликати — кличу, боятися — бійся, стояти — стій.У дієсловах ІІ дієвідміни з основою на б, п, в, м, ф у 1)й особі одни)ни й у 3)й особі множини (у теперішньому часі або в простій фор!мі майбутнього часу) перед закінченням з’являється л: купити —куплять, ловити — ловлю, ламати — ломлю.

1. Поставте дієслова в 1)й особі однини й у 3)й особі множини. По)ясніть чергування приголосних.

Робити, ліпити, ловити, відломити, графити, вимовити, тямити, лю'бити, витравити.

2. Зробіть висновок про те, які приголосні чергуються в дієсловах.


1. Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви. Поясніть орфогра)ми. Визначте вид, час, дієвідміну й особу 4–5 дієслів (за власним ви!бором).

Кістяне поле стел..ться навсібіч скат..ртиною ніжної озим..ни. Повер'та..тесь до села, а у ваших руках кетяги калини. Світять вони вам посе'ред білого дня і в полі Кістяному, і на сільській окол..ці, не пр..гасаютьі тоді, коли ваш гурт розпада..ться, бо почина..те розход..тися по хатах.

І ось уже настала зима. А ви не забува..те за калину, пр..несену з гаючерез Кістяне поле. І коли заглян..те в комірчину, де висять кетяги, тов сутінках сніжного дня побач..те: пр..порошені пилом, горять вогникичервоних ягід. Зірв..те одну ягоду, другу, покушту..те — і терпко, і гірко,і солодко! І чи йшли б кудись, чи сиділи б у школі на уроках, а весь часупам’ятку ота калина й весь час світ..ть у ваші думки й мрії червонимполум’ям (За Є. Гуцалом).

2. Доберіть заголовок до тексту.

3. Які мовні засоби зв’язку речень використано в тексті?

4. Визначте розряд ужитих у тексті займенників.

5. З’ясуйте тип мовлення. Доведіть свою думку. Знайдіть у довідковійлітературі опис калини в науковому стилі. Чим різняться описи?

1. Прочитайте слова, розподіливши відповідно до їх значення.

Помилки, друзі (трапляються, зустрічаються); вікно, магазин, книжка(відчиняти, відкривати, розкривати); справи, свято (залагодити, влашто$

48

85

86

87

вувати); трьом, до тебе (дорівнювати, рівняти); освіта, подарунок (здобути,отримати).

2. Утворіть від 4–5 дієслів форми 2)ї та 3)ї особи однини і множинитеперішнього та майбутнього часу за зразком.

Зразок: заводити — заводиш, заводите, заводить, заводять; заведеш,заведете, заведе, заведуть.

1. Пригадайте, яке значення слова вважають прямим, а яке — пе)реносним. Наведіть приклади слів, ужитих у переносному зна)ченні.

2. Прочитайте текст. Запишіть вірш. Доведіть думку дослідниці, ви)словлену в останньому реченні.

Художнє слово, живописуючи предмет, прямо й відразу звертаєтьсядо свідомості, що перетворює чуттєві сприйняття. Художня мова не'вичерпно багата й гарна, якщо виплекана рідним народом, живиться знародних джерел, що ніколи не замулюються.

Кожне слово мусить нести емоційне навантаження, без якого руй'нується зміст. У художньому слові постає предмет, перетворений у ху'дожнє переживання.

Дієслово в поетичній мові створює динаміку, надає всім переноснимознакам рухливості. За своєю природою воно здатне викликати таку екс'пресивність слів, яка найбільш вразливо діє на емоції.

Наприклад:І в блискучім уборіПри величній тишиніНіч іде за сині гориВ край, де сплять огненні дні.Вслід за нею позлотистимРоєм в’ються зграї снів…

Дієслова в цьому уривку вірша вжиті в переносному значенні(За М. Пентилюк).


Випишіть із підручників української і світової літератур приклади вжи)вання дієслова в переносному значенні. Поміркуйте, для яких стилівмовлення характерне вживання слів у прямому, а для яких — у пере)носному значеннях.

49

88


§ 13 Повторення вивченого про типи мовлення.

Особливості побудови опису зовнішності людини,

опису дій, роздуму дискусійного характеру

1. Розгляньте подану таблицю та пригадайте особливості кожного зтипів мовлення.

2. Чим тексти розповідного й описового характеру відрізняються відтекстів)роздумів?

3. Які особливості побудови кожного типу мовлення ви можете на)звати?

4. Які мовні особливості кожного типу мовлення?

Перед вами три тексти, кожен із них — опис. Прочитайте їх виразно. По)ясніть, чим опис процесу праці відрізняється від опису людини й описуприміщення. Під час відповідей скористайтеся поданими реченнямий ключовими словами.

50

Типи мовлення

РозповідьТип мовлення, за основуякого взято часові відно'шення, розвиток подій,процесів; повідомленняпро дії предмета в певнійпослідовності. Мета розповіді — пере'дати хід розвитку подійу певних просторових ічасових умовах. Середознак Р. можна визначи'ти: використання діє'слів'присудків; суворупослідовність присудківвідповідно до ходу дій;основна думка змістутексту найчастіше пере'дається в заголовку.

ОписТип мовлення, що пе'редбачає розкриття оз'нак предмета (постій'них, однорідних).Перерахування ознаквідбувається в різнійпослідовності залеж'но від мети висловлю'вання, композиційноїструктури, теми й пла'ну тексту.Виокремлюють науко$вий, художній, діловийописи.Структура описів одна'кова: оцінка, загальнийвигляд, призначення.

Текст, у якому висловлені думки про реальну дійсність

Тексти, у яких відтворена реальнадійсність (факти, події, явища)

Роздум Тип мовлення, за основуякого взято виявленняпричинових зв’язків. Основна мета Р. — стверд'ження або обґрунтуванняякоїсь тези за допомогоюаргументів.Структура Р. така: теза, до'кази (аргументація) і ви'сновок. Докази буваютьпрямі (теза обґрунтову'ється безпосередньо) і не$прямі (тезу доводять черезспростування протилеж'них думок).

90

89

1. Мета твору'опису людини — описати … , а твору'опису процесупраці — … .

2. Якщо проаналізувати слова, які використано у творі'описі про'цесу праці, то це переважно … .

3. Опис процесу праці складається з таких структурно'компози'ційних компонентів … .

4. Особливість розвитку дії у творах'описах процесу праці поля'гає в тому, що ... .

Ключові слова та словосполучення: зобразити зовнішність, зв’язокміж характером і зовнішністю людини, зобразити дії та процес праці,дієслова й прислівники, наступна думка додає до сказаного щось нове.

Текст 1. Перше, що вражало в цій кімнаті, була похмура пітьма. Алене треба було багато світла, щоб роздивитися внутрішність цієї чима'лої за розміром і досить охайної кімнати: у ній, власне, нічого не було.При одній стіні тулилася звичайна розкладачка, у кутку коло вікнавкляк кухонного типу стіл, застелений зеленим папером, на ньомулампа, олівці на мідній підставці, попільниця. Коло столу приліпивсяєдиний у хаті стілець. Коло другої стіни, уже зовсім несподівано, роз'карячився старовинний, важко інструктований комод з опуклимишухлядами й круглим будильником зверху.

— Вас дивує спартанська простота мого житла, — сказав господар,присуваючи гостеві стільця й сам сідаючи на розкладачку. — Але кож'не життя має свій стиль.

У повітрі кімнати чувся ледве помітний, чудний запах. У ньому булощось гіркувате й легке, як павутинка на тлі прозорого неба. Можливо,то був дух давно розлитих пахощів, дивно поєднаний із запахом житла,або повільні випари давніх тканин чи килимів, замкнених, може, у ста'ровинному комоді (За В. Підмогильним).

Текст 2. Це починається околиця того міста, де в одній із кімнат ба'гатющого тутешнього музею перед нами постане Мадонна...

Уявляється нам вона близькою до полотен відомих майстрів, мабуть,відчутна буде в ній школа ота або ота чи, може, постане якраз у свіжостіновизни й неповторності: намальована соковитими, яскравими фарба'ми на небесно'блакитному тлі, під яблуневою гілкою, обтяженою пло'дами, хай би, однак, хоч віддалено нагадала собою ту нашу пречисту,що першою відкрилася нам у дитинстві й що досі стоїть перед очимакожною своєю барвинкою, виразом, настроєм. Злилася з малям усімсвоїм єством, до чогось дослухається й дивиться просто на тебе, начекаже: «Я ж знаю про тебе все». У її материнському погляді знаходили лас'ку, глибінь любові, стриману материнську гордість за своє дитя й ледьуловимий смуток якоїсь, тоді нам ще не зрозумілої тривоги. З виду

51

смаглява, наче пригоріла десь від близького полум’я, а тло все таке жчисте, небесне, як на тій порцеляновій, що ми колись бачили в худож'ника й що була обкинута зверху ще наївним віночком із синіх во'лошок, наче сплетеним котроюсь із наших тернівщанських дівчат...(За О. Гончаром).

Текст 3. Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки.Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Ува'жалося, що ці символи відводять від людини хвороби й нещастя. І са'ма тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.

Для вишивання потрібні нитки «муліне». Їх потрібно спочатку про'варити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки треба гарненько про'полоскати й висушити.

Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ни'ток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скількиклітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю почотири клітинки, відрізати шматок канви.

Утягнувши нитку в голку, можна братися до вишивання. Вколюватинитку потрібно у велику дірочку канви й виколювати нижче в дірочкутак, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зро'бити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в ін'шому напрямку й утворять хрестики.

Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці ви'шивки (З журналу).

§ 14 Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий).

Творення дієслів умовного й наказового способів

1. Прочитайте речення. Випишіть дієслова. Визначте, у якому ре)ченні дієслово означає дію, що відбувається. У якому реченні йдеть)ся про дію, що відбуватиметься за певних умов або обставин?У якому реченні висловлено наказ або спонукання до дії?

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. 2. Пішовби в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б ста'рому. 3. Я так її, я так люблю мою Україну убогу (З тв. Т. Шевченка).

2. Визначте спосіб виписаних дієслів. Назвіть їх змінні морфологічніознаки (особа, число, рід).


Дійсний спосіб означає дію, яка дійсно відбулася, відбуваєтьсяабо відбудеться (говорю, говорив, говоритиму). Дієслова дійсного

52

91

способу теперішнього та майбутнього часу змінюються за особа)ми й числами, минулого — в однині за числами та родами.Дієслова умовного способу вказують на дію, яка може відбутисяза певних умов або обставин (говорив би, говорили б). Умовнийспосіб утворюється від дієслів минулого часу за допомогою част)ки би (б), яка може стояти після дієслова чи перед ним або відді)лятися від нього кількома словами. Наказовий спосіб означає наказ, заохочення й спонукання до дії.В українській мові є три форми наказового способу: 1�ша особа

множини (сприймаймо, говорімо, слухаймо), 2�га особа однини

(сприймай, говори, слухай), 2�га особа множини (сприймайте,говоріть, слухайте).З метою урізноманітнення мовлення в значенні наказового спо)собу можуть уживатися дієслова інших способів: умовного (Зате!лефонував би ти бабусі, непокоїться старенька), дійсного (Чи недасте мені номер телефону Ваших батьків?).


1. Прочитайте вірш. Випишіть дієслова. Визначте їх спосіб і час.

* * *

Якби я втратив очі, Україно,То зміг би жить, не бачачи ланів,Поліських плес, подільських ясенів,Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно.

У глибині моїх темнот і снівТвоя лунала б мова солов’їно;Той світ, що ти дала мені у віно*, Від сяйва слова знову б заяснів.

А глухоти не зможу перенести,Бо не вкладе ніхто в печальні жести Шум Черемоша, співи солов’я.Дивитися на радощі обнови,Та материнської не чути мови — Ото була б загибель'смерть моя.

Д. Павличко


53

92

1. Розляньте таблицю. Сформулюйте правила творення дієслів на)казового способу.

2. Утворіть від слів думати (І група), чекати (ІІ група), просити (ІІІ гру)па) дієслова дійсного, умовного й наказового способів. Складітьіз ними 3–4 речення, за змістом пов’язані з навчанням.

Запишіть речення, розкриваючи дужки й завершуючи думку.

1. Як(би) я правильно записав домашнє завдання з історії, то ... .2. Як(би) там не було, а ... . 3. Що(б) правильно виконати завдання, не'обхідно ... .


Напишіть твір)мініатюру (4–5 речень), узявши за початок одне з ре)чень.


1. Спишіть текст. Розставте розділові знаки. Підкресліть дієслова йвизначте їх спосіб, вид і час.

Слово ніжне будить у нас людину. Слово ніжне сходить зорею йяскравіє доки людина живе для добра доки мудрість і праця квітчаютьземлю доки живе в людині жага творення...

Людина опоетизовує найдорожче увічнює його в слові. Вона хочесловом сказати всьому світові про свої найглибші почуття й зорянімрії. Людина вибудувала з минулого в прийдешнє золотий міст якимспішать у серця посланці людяності й любові — слова (За І. Вихованцем).

2. Замініть усі дієслова дійсного способу дієсловами умовного спо)собу. Як змінився зміст тексту?


Виконайте завдання на вибір. На уроках української літератури ви вивчали байки Л. Глібова. Ви)

пишіть із них 5–6 прикладів дієслів умовного способу. Скажіть,

2;га однини �ипиши, говори

= о (нульове закінчення)співай, танцюй

1;ша множини �ім (о)пишімо, говорімо

�моспіваймо, танцюймо

2;га множини �ітьпишіть, говоріть

�теспівайте, танцюйте

54

93

94

95

яку дію означають дієслова умовного способу. Поміркуйте, чомув байках письменники звертаються здебільшого до лестощів, а недо компліментів або похвали.

Проаналізуйте один із параграфів з підручника географії щодовикористання дієслів різних способів. Який спосіб дієслова вико)ристовують автори, коли формулюють завдання, а який — колипояснюють навчальний матеріал? Поясніть, чим зумовлений такийвибір форм дієслів.

Утворіть від поданих дієслів усі форми наказового й умовного спо)собів.

Робити, стояти, хворіти, побачити, бриніти, лити, святкувати,описати, нести, зустріти, летіти.

1. Прочитайте приказки та прислів’я. Визначте спосіб ужитих дієсліві з’ясуйте їх стилістичну роль.

1. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. 2. Знайшов — не скач,згубив — не плач. 3. Їж борщ з грибами, держи язик за зубами. 4. Бере'жи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме. 5. Не журись, коза'че, нехай твій ворог плаче. 6. У чужий край не залітай, щоб крилечкамати.

2. Як ви думаєте, чому в приказках і прислів’ях найчастіше вжива)ються дієслова наказового й дійсного способів?


1. В українській мові існує багато способів висловити прохання, за)уваження або наказ. Які це способи, ви дізнаєтеся, проаналізу)вавши подані приклади. Прочитайте їх і поясніть, у якій мовленнє)вій ситуації доречним є кожен із прикладів і як він характеризуємовця.

Дозвольте зауважити! Будьте люб’язні! Даруйте! Вибачте! Даруйтена слові, якщо для Вас не обтяжливо, не гнівайтеся, будьте такі ласкаві,прийміть мою щиру вдячність, дозвольте вибачитися, не переймайтесятакими дрібницями, не зловживатиму Вашим часом, ходіть здорові,зробіть приємність, вибачте за турботу, бувайте здорові.

2. Поясніть, яка інтонація характерна для речень із дієсловами наказо)вого способу.


Продовжте авторський текст власним роздумом про становлення(4–5 речень).

55

96

97

98


1. Прочитайте правила «Як правильно робити компліменти й відпо)відати на них». Проілюструйте кожне з них прикладом.

Люди повірять вашим компліментам, якщо ви будете дотримувати'ся деяких правил.

1. Ніколи не говоріть компліментів, якщо вам що'небудь потрібно. 2. Ніколи сильно не перебільшуйте. Надмірні похвали рідко викли'

кають у співрозмовника довіру. 3. Ніколи не відповідайте на сказаний вам комплімент таким самим. 4. Ніколи не хваліть очевидне — так навіть найщиріший комплі'

мент звучить фальшиво. 5. Якщо ви говорите комплімент, спробуйте утриматися від реко'

мендацій та повчань. 6. Уникайте доповнень після компліменту.7. У компліменті варто уникати подвійного змісту. 8. Ураховуйте власну думку людини про себе. Важливим чинни'

ком у результативності цього прийому є власна думка людини про рі'вень відтворених у компліменті якостей.

9. Використовуйте слова'компліменти в загальній фразі. 10. Не робіть пауз.11. Використовуйте третю особу. Це компліменти, сказані одній лю'

дині, для того щоб вони неодмінно досягли вух іншої. 12. Самі відігравайте роль третьої особи. Якщо хтось похвалив вашого

знайомого, не соромтеся якомога швидше передати йому ці слова. 13. Натякайте. 14. Говоріть компліменти ніби зовсім випадково.

2. Запишіть якнайбільше компліментів, адресованих однокласниці абооднокласнику, мамі або татові, директору школи або вчительці.Не забувайте імена й по батькові поставити в кличному відмінку.

§ 15 Безособові дієслова

Прочитайте речення. Перепишіть.Підкресліть дієслова, визначте їх вид,особу та спосіб.

Поглянеш на розсипані хатки, на за'віяні снігом лужки та діброви, на мовчаз'ні під місяцем верби, на притихлі садоч'ки й криниці — і звідусіль сколихнеться,оживе чиєсь кохання. Отак від хати до

56

99

100

К. Крижицький. Українська ніч.1895 р.

хати, від стежки до стежки йтимеш давніми чи свіжими слідами його,неждано стрічатимешся з ним, як он із тією парою, що йде закутана од'ним кожухом (За М. Стельмахом).

Прочитайте текст. Випишіть дієслова, що означають дію безвідноснодо особи. Порівняйте такі дієслова з особовими формами.

Вечоріє. Надворі січки на цілий тиждень нарізано, дров цілий стоснаколено, води повну діжку наношено. У хаті також усе напечене танаварене. Такі тут пахощі, що хоч би й святим був, не втримаєшся —згрішиш і покуштуєш чогось смачного, як мама не бачать (У. Самчук).


Безособові дієслова означають дію або стан, що відбуваються са)мі по собі, без діючої особи, явища природи (вечоріє), переживання(горює), фізичний стан людини (морозить). Вони не змінюютьсяза особами, числами й родами. У реченні безособові дієслова завжди виконують роль головногочлена — присудка, при якому ніколи немає підмета. Речення, у яких присудок виражений безособовим дієсловом, на)зиваються безособовими.

Прочитайте речення. Перепишіть. Підкресліть безособові дієслова,визначте їх вид і час.

1. Знову розвиднилось. Показалося сонце (О. Гончар). 2. Запахлодужче осінню (А. Головко). 3. У лісі посутеніло. Настав вечір. (М. Ко$цюбинський). 4. Видно було його навіть із далекої Хортиці (А. Кащен$ко). 5. Надворі добре розвидняється, хоча до сходу сонця ще далеко(М. Коцюбинський).

Складіть речення з дієсловами так, щоб у першому воно було особо)вим, а в другому — безособовим.

Тиснути, повернути, терпіти, займатися, нахмарити, гриміти, горіти.


Знову грякнуло, затріщало, застукотіло над головами. Злива дужча'ла. Стало темно, як пізнього надвечір’я. У небі трахкотіло, грюкало,тріщало, гупало. Здригалася, коливалася земля. Здавалося, цьомубуйству й шаленству не буде кінця (За В. Маликом).

2. Випишіть безособові дієслова.

3. Поясніть лексичне значення слова надвечір’я.

57

101

102

103

104

§ 16 Способи творення дієслів


Які ви знаєте способи творення слів? Наведіть приклади.


Дієслова можуть утворюватися від дієслів та інших частин мови.В українській мові дієслова утворюються за допомогою таких спо)собів творення:префіксального: помити, полити, злити;суфіксального: купувати, розказувати;префіксально)суфіксального: збільшити, розказувати.Префіксальним способом дієслова утворюються тільки від ін)ших дієслів, причому до одного твірного слова може приєднувати)ся значна кількість префіксів, які надають дієслову іншого значення:зайти, прийти, вийти, перейти, підійти, надійти, зійти, дійти, відійти,обійти.Це найбільш продуктивний спосіб творення дієслів.Суфіксальним способом утворюються дієслова від:

Префіксально�суфіксальним способом утворюються дієслова від:

Утворіть від дієслів за допомогою префіксів інші дієслова за зразком.

Везти, нести, мити, рити, говорити, писати, купити, берегти, вести.

Зразок: нести — принести, віднести, знести, перенести, винести.

інших дієслів ходити — походжати, бігти — підбігати

іменників зброя — озброїти, земля — заземлити

прикметників власний — привласнити, більший — перебільшувати

числівників двоє — подвоїти

займенників свій — засвоїти

інших дієслів стукати — стукнути, посилити— посилювати

іменників зима — зимувати, коса — косити, мова — мовити

прикметників блідий — бліднути, блідніти; синій — синіти, синити

числівників двоє — двоїтися, четвертий — четвертувати

займенників ти — тикати, ви — викати

вигуків ох — охати, ай — айкати

58

105

1. Прочитайте приказки та прислів’я. Утворіть дієслова від виділе)них слів префіксальним і суфіксальним способом.

1. Доки здоров’я служить, то чоловік не тужить. 2. Без здоров’янема щастя. 3. Здоров’я маємо — не дбаємо, а погубивши — плачемо.4. Бережи одяг, доки новий, а здоров’я, доки молодий. 5. Веселий сміх —здоров’я. 6. Держи голову в холоді, а ноги в теплі — проживеш довгийвік на землі.

2. Поясніть правопис дієслів з не.

3. Доберіть до підкреслених дієслів антоніми.

Прочитайте текст. Визначте спосіб творення виділеного дієслова.

Треба берегти хребет і запам’ятати, що він розвивається до двадцятиодного року. Особливої уваги вимагає профілактика сколіозу*, аджейого може спричинити незручне довготривале сидіння в одній позі підчас занять. Щоб не було сколіозу й проблем із зором, треба кожного днявиконувати фізичні вправи й вести активний спосіб життя (З енцикло$педії).

2. Доберіть до підкреслених іменників спільнокореневі дієслова.Виконайте їх розбір за будовою.

Утворіть дієслова від поданих слів. Складіть із ними 4–5 речень.Доберіть дієслова з протилежним значенням за зразком.

Червоний, сніданок, писати, промовляти, блищати, спів, оберіг,білий, густий, ква, ей, фу.

Роззутися, обідати, увімкнути, ввезти, озброїти, розпочати, зійтись,недоїсти.

Зразок: зчепити — розчепити, принести — віднести.

§ 17 Правопис дієслів

1. Пригадайте правила написання не з іменниками й прикметни)ками, використовуючи для прикладів подані нижче прислів’я.

1. Не краса красить, а розум. 2. Перемагайте труднощі розумом, а не'безпеку досвідом. 3. Учений іде, а неук слідом спотикається. 4. Питайне старого, а бувалого.

59

106

107

108

109


Ознайомтеся з алгоритмом. Доберіть власні приклади на правописне з дієсловами.

Для того щоб визначити, як пишеться не з дієсловом, міркуйте зазразком:

Якщо:1) дієслово без не не вживається (ненавидіти, нехтувати);2) дієслово має складений префікс недо�, який надає значення

неповної дії (недоказати, недолюблювати);3) якщо дієслово можна замінити синонімом без не (неславити —

ганьбити; непокоїтися — хвилюватися), то не з дієсловом пишетьсяразом.

Якщо цього зробити не можна,

то не з дієсловом пишеться окремо.

Запишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (Не)хочеш почути поганих слів, (не)кажи їх сам. 2. Краще(не)договорити, ніж переговорити. 3. Знаєш — кажи, (не)знаєш —мовчи. 4. Коли сам добре (не)знаєш, то (не)говори. 5. Не варто (не)хту'вати порадами друзів. 6. Слово (не)горобець: випустиш — (не)впіймаєш.7. Що вимовиш язиком, то (не)витягнеш і волом (Народна мудрість).

Прочитайте слова. Чому дієслова другого стовпчика неможливо на)писати окремо з не? З’ясуйте значення цих слів, користуючись тлумач)ним словником.

не любити нереститисяне чути нездужатине говорити нервуватине хворіти неславити


Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Поясніть правопис не з діє)словами. Доберіть 4–5 прикладів правопису дієслів з не.

Розмовляючи з ким'небудь, важливо зосередитися на темі бесіди,підтримати її плавність, зробити цікавою. Жартувати треба обережно,щоб не образити оточуючих. Треба не залишати без уваги ні людей по'хилого віку, ні дітей. Не реагувати на запитання, не відповідати на них —

60

110

111

112

не можна. Розмову треба вести так, щоб усі присутні могли взяти в нійучасть.

Не годиться відповідати на запитання лише «так» чи «ні». Обов’язковотреба додати ще кілька слів (З журналу).

Перепишіть словосполучення, виправляючи помилки. Обґрунтуйтенаписання не з дієсловами. Складіть речення з 2–3 словосполучен)нями.

Невідкладати на завтра, не дочути головного, ніколи негорювати,небоятися перешкод, нездужає сусідка, невдався на зріст, ненаважити'ся подивитися на квіти, не навидіти брехню.

Поясніть значення дієслів і складіть із ними словосполучення зазразком.

Недоказати, не доказати, нездужати, не здужати, недодержати, не'доказувати, не доказувати.

Зразок: Недобачати — погано бачити. Давно став недобачати.Не добачати — не помічати. Не добачати своїх помилок.

1. Прочитайте текст. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть пра)вопис не з ужитими в тексті дієсловами. Доберіть заголовок. Якумету ставив перед собою автор, створюючи текст?

Про користь розділових знаків

Чоловік загубив кому й почав боятися складних речень, шукавпростіші фрази… Потім він загубив знак оклику й почав говорити тихо,рівно, з однією інтонацією. Його вже (ні)що (не)бентежило, (не)раду'вало, він став (не)емоційним, пасивним. Потім він загубив знак питан'ня й перестав запитувати. Жодні події (не)викликали його цікавості,хоч де б вони відбувалися.

Ще через кілька років він загубив двокрапки й перестав пояснюва'ти людям свої вчинки. Урешті в нього залишились одні лапки. Він(не)міг висловити жодної власної ідеї, увесь час когось тільки цитував.Так він зовсім розучився думати, а потім загубив і крапку.

Бережіть розділові знаки! Це — важливий засіб висловлення думок(З журналу).

2. Доберіть синоніми до слів важливий, думати, говорити.

3. Назвіть мовні засоби зв’язку речень у тексті.

4. Наведіть приклади речень, у яких перестановка розділового зна)ка зумовить зміну змісту.

61

113

114

115

Замініть подані речення й словосполучення дієсловом із префік)сом не. Cкладіть речення з дібраними дієсловами.

1. Сказати не все, що планувалося. 2. Хвилюватися перед якоюсьподією. 3. Відчувати до когось почуття ворожнечі. 4. Бути не зовсімздоровим.


Пригадайте, як ви говорите з друзями, рідними, сусідами. Чи поміча)ли ви свої недоліки в мовленні? Продовжте текст порадами, які б висформулювали для себе.


Відновіть прислів’я, уставляючи потрібні за змістом дієслова на �ться,

�шся. Запишіть речення, використовуючи довідку. Визначте дієвідмі)ну дієслів та інші морфологічні ознаки.

1) Як… , так і спатимеш. 2) Силуваним конем… . 3) Зло, причиненечужому теляті, …на твоїй корові. 4) Людина людиною… , а дерево —землею. 5) Держись за гриву, бо за хвіст… . 6) У ноги… , а за п’яти ку'сає (Народна творчість).

Довідка. 1) Як постелишся, так і спатимеш. 2) Силуваним конем недоробишся. 3) Зло, причинене чужому теляті, окотиться на твоїй корові.4) Людина людиною тримається, а дерево — землею. 5) Держись за гри'ву, бо за хвіст не вдержишся. 6) У ноги кланяється, а за п’яти кусає.


1. Прочитайте текст. Поясніть правопис дієслів на �ться, �шся.

Скільки на українській землі кри'ниць і колодязів! Трапляються мону'ментальні колодязі, що будувалисядовго, ґрунтовно, з вигадкою. Бесідкинад ними прикрашають химернимидранковими сплетіннями, вигадливоюрізьбою, півниками. Часом криниці йколодязні споруди прикрашають напи'сами, які попереджають, учать, нагаду'ють: «Вода — справжнє диво приро'ди», «Подорожній, зупинись, випийнайкращої води на Сватівщині!»

62

116

117

К. Трутовський. Сцена біля криниці. 1893 р.

118

Вода — вічне оновлення, продовження життя, яке неможливе безсоюзу двох. Союзу чистого й цнотливого, як джерельна вода. Парубкичасто домовляються про побачення з дівчатами біля джерел і криниць,перші знайомства також нерідко відбуваються біля води. Вона міцноз’єднує серця, про які люди незабаром скажуть: «Вони між собою не'розлийвода» (За В. Супруненком).

2. Поясніть правопис розділових знаків в останньому реченні тексту.

3. Випишіть із тексту спільнокореневі слова й розберіть їх за будовою.

4. Розберіть 2–3 дієслова (за вибором) як частини мови.

5. Випишіть із тексту дієслова й визначте їх вид і дієвідміну. Запишітьїх у формі 2)ї особи однини й множини.

6. Чи справді кринична вода має винятковий смак?


1. Запишіть речення, уставляючи замість крапок пропущені букви,поясніть свій вибір.

1. Хата без господаря тул..ться до горя й не може зблиснути вікнаминадій (В. Крищенко). 2. Українське слово не просто заявило про своєвоскресіння: воно дов..ло на повен голос, що воно — велике слово вели'кого народу (Б. Харчук). 3. Чу..ш, пісня лунає, ти мимохіть тягн..шсявслід за нею — вона старіша від тебе на тисячоліття й на тисячоліттямолодша (І. Драч). 4. Ніхто не придумав розлуку, То в осінь приход..тьзима (Г. Чубач). 5. Незабутнє — забуд..ться. Неможливе — не здійс'н..ться. Навіть чисте забрудн..ться, тільки пісня залиш..ться (Г. Чу$бач).

2. Виконайте синтаксичний розбір першого речення.

3. Визначте розряд використаних у реченнях займенників.

4. Поясніть значення слів мимохідь і мимохіть.

5. Розкрийте зміст вислову велике слово великого народу.


Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи, де потрібно, м’якийзнак.

1. Ступай упевнено, не бійся, відважним буд.. , несхитним буд..(О. Лупій). 2. Кажу собі: «Не вір.. неправді!» (Г. Чубач). 3. Попри хма'ри'чвари, попри сірі будні, ти кладеш.. на душу гарне слово «Буд..мо!»(М. Сом).

63

119

120

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО ВИВЧЕНОГО

1. Розкажіть про дієслово як самостійну частину мови.

2. Перевірте свої знання за допомогою тесту.

І варіант

1. Дієслово — цеА самостійна частина мови, що означає дію або стан і відповідає

на питання що робить (що зробить) предмет? що з ним ро$биться (що зробиться)?

Б самостійна частина мови, що вказує на особу, а також указуєна предмети, ознаку, кількість, не називаючи їх конкретно

В службова частина мови

2. Правильно визначено синтаксичну роль дієслова в рядкуА Шумить сосновий ліс довкола (В. Яворівський)Б Шумить сосновий ліс довкола (В. Яворівський)В Шумить сосновий ліс довкола (В. Яворівський)

3. Дієслова недоговорити, недописати, недогодувати, недосидіти,недочути пишуться з не разом, бо

А дієслова без не не вживаютьсяБ дієслова мають складений префікс недо�, який надає значення

неповної діїВ усі дієслова можна замінити синонімом без не

4. Дієслова зустрічав, святкував, дивилася, купувала, їли вжито уформі

А минулого часуБ майбутнього часу В теперішнього часу

5. Дієслова летіти, говорити, робити, бачити, знаходити нале'жать до

А І дієвідміниБ ІІ дієвідміниВ І і ІІ дієвідміни

6. Визначте, у якому рядку допущено помилку в написанні дієслівА виїжджаїш, чешиш, колиш, в’яжиш, вертешБ даєш, печеш, свистиш, заводиш, володієшВ носиш, народжуєш, ладиш, ходиш, ловиш

64

121

7. Дієслова давала б, їла б, відповіла б, видала б, сходила б належать доА умовного способуБ дійсного способуВ наказового способу

8. Дієслова, що означають дію або стан, що відбуваються самі пособі, без діючої особи, явища природи (вечоріє), переживання (горює),фізичний стан людини (морозить), називають

А особовимиБ безособовимиВ дієприкметниками

9. Дієслова загаси, привітай, нехай відпочивають, відповідайте, до$поможіть належать до

А умовного способуБ дійсного способу В наказового способу

10. В українській мові дієслова творяться за допомогоюА суфіксального, префіксального, префіксально'суфіксального

способів творенняБ суфіксального й префіксального способів творенняВ префіксального й префіксально'суфіксального способів тво'

рення

11. Дієслова ойкнути, червоніти, вечеряти, синіти, квакати утвореніза допомогою

А суфіксального способу творенняБ префіксального способу творенняВ префіксально'суфіксального способу творення

12. Визначте, у якому рядку подано синоніми до слова вередуватиА капризувати, комизитися, коверзуватиБ бродити, никати, тинятисяВ мигтіти, мигати, моргати

ІІ варіант

1. Самостійна частина мови, що означає дію або стан і відповідаєна питання що робить (що зробить) предмет? що з ним робиться (щозробиться)? називається

А дієсловомБ дієприкметникомВ дієприслівником

65

2. Правильно визначено синтаксичну роль дієслова в рядкуА Жити — це зустрічати вранішнє сонце (М. Слабошпицький)Б Жити — це зустрічати вранішнє сонце (М. Слабошпицький)В Жити — це зустрічати вранішнє сонце (М. Слабошпицький)

3. Дієслова ненавидіти, нехтувати, непокоїти, нервувати, незду$жати пишуться з не разом, бо

А дієслова без не не вживаютьсяБ дієслова мають складений префікс недо�, який надає зна'

чення неповної діїВ усі дієслова можна замінити синонімом без не

4. Дієслова вимовили, збудували, почувають, виливають, збиватимешвідносять до дієслів

А доконаного видуБ недоконаного видуВ дієприкметників

5. Визначте, у якому рядку допущено помилку в написанні дієслівтеперішнього часу

А муркочешь, білієшь, гонятся, сієшь, летишьБ сидиш, кричиш, вариш, миєш, говоришВ сміються, дивляться, несуться, чуються, хочеться

6. До другої дієвідміни належать дієслова, щоА мають у 3'й особі множини закінчення �уть (�ють)Б мають у 3'й особі множини закінчення �ать (�ять)В мають нульове закінчення

7. Дієслова могти, вити, жити, лити, мішати належать доА І дієвідміниБ ІІ дієвідміниВ І і ІІ дієвідміни

8. Визначте, у якому рядку подано дієслова, у яких неможливі чер'гування приголосних звуків

А пекти, колихати, чесати, бігти, вимоститиБ іржати, подавати, нарікати, обіцяти, мешкатиВ літати, ловити, лагодити, купити, завадити

66

9. Дієслова визволяв би, будував би, вишивала б, віддала б, виконали бналежать до

А умовного способуБ дійсного способу В наказового способу

10. Дієслова вечоріє, нудить, темніє —А особовіБ безособовіВ дієприкметники

11. Дієслова виправ, привітай, погодуй, дрімай, подивись належать доА умовного способуБ дійсного способу В наказового способу

12. Визначте, у якому рядку подано синоніми до слова блукатиА капризувати, комизитися, коверзуватиБ бродити, никати, тинятисяВ мигтіти, мигати, моргати


§ 18 Усний переказ текстів наукового

і публіцистичного стилю мовлення


1. Які ви знаєте мовні особливості наукового й публіцистичного стилюмовлення?

2. Прочитайте подані тексти й проаналізуйте за планом.

План

1. Визначте тему й основну думку висловлювання.2. Який тип мовлення покладено в основу тексту?3. З’ясуйте стиль мовлення. Доведіть свою думку.4. Визначте тему і мікротеми тексту.5. Назвіть засоби зв’язку речень у тексті.6. Складіть план кожного тексту.

Чому опадає листя?

У широтах помірного клімату осінь посідає місце між літом — пері'одом найбільшої активності живих істот — і зимою — періодом завми'рання життя. Осінь — відповідальний період у житті природи, коли її

67

122

ЗМІСТ

Звернення до учнів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ВСТУП

§ 1 Мова — скарбниця духовності народу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 2 Частини мови. Вивчені групи орфограм. Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях . . . . . 8

§ 3 Повторення вивченого про текст, його структурні особливості,мовні засоби зв’язку речень у тексті. Мікротема тексту . . . . . . 13

§ 4 Письмовий твір'оповідання за поданим сюжетом . . . . . . . . . . . 17

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 5 Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

§ 6 Повторення вивченого про стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

§ 7 Дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на �но, �то . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

§ 8 Неозначена форма (інфінітив) та особові форми . . . . . . . . . . . . 29§ 9 Письмовий портретний нарис у публіцистичному стилі . . . . 32

§ 10 Доконаний і недоконаний види дієслова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34§ 11 Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час.

Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час. . . . . . . . . . . . . . . 38§ 12 Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього

й майбутнього часу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44§ 13 Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості . . . . . .

побудови опису зовнішності людини, опису дій, роздуму . . . . . . дискусійного характеру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

§ 14 Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий).Творення дієслів умовного й наказового способів . . . . . . . . . . . 52

§ 15 Безособові дієслова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56§ 16 Способи творення дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58§ 17 Правопис дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59

Узагальнення до вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64§ 18 Усний переказ текстів наукового і публіцистичного стилю . . . .

мовлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67

213

Дієприкметник

§ 19 Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення,морфологічні ознаки, синтаксична роль. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70

§ 20 Активні й пасивні дієприкметники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77§ 21 Правопис голосних у закінченнях дієприкметників . . . . . . . . . 80§ 22 Творення й відмінювання активних і пасивних

дієприкметників теперішнього й минулого часу. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників . . . . . . . . 84

§ 23 Переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

§ 24 Дієприкметниковий зворот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90§ 25 Безособові дієслівні форми на �но, �то . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93§ 26 Н у дієприкметниках та нн у прикметниках

дієприкметникового походження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95§ 27 Не з дієприкметниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97§ 28 Письмовий твір'опис зовнішності людини за картиною

в художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99Узагальнення до вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101

Дієприслівник

§ 29 Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль . . . . . . . . . 103

§ 30 Дієприслівники недоконаного й доконаного виду, їх творення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106

§ 31 Дієприслівниковий зворот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109§ 32 Не з дієприслівниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112§ 33 Анотація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

Узагальнення до вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116

Прислівник

§ 34 Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, . . . . . . . . . синтаксична роль. Наголос у прислівниках . . . . . . . . . . . . . . . . 118

§ 35 Розряди прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121§ 36 Ступені порівняння прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123§ 37 Способи творення прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125§ 38 Письмовий докладний переказ тексту'роздуму

дискусійного характеру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129§ 39 Букви н та нн у прислівниках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130§ 40 Не і ні з прислівниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132§ 41 И та і в кінці прислівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134

214

215

§ 42 Написання прислівників окремо, разом і через дефіс.Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

§ 43 Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису дій у художньому стилі . . . . . . . . . . . . . . . 143Узагальнення до вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Прийменник

§ 44 Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні . . . . . . . . . . 148

§ 45 Види прийменників за будовою. Непохідні й похідні . . . . . . . . . . прийменники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152

§ 46 Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155Узагальнення до вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157

Сполучник

§ 47 Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням, способом використання в реченні. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 159

§ 48 Використання сполучників у простому й складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності. Сполучники й сполучні слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164

§ 49 Написання сполучників разом і окремо. Розрізнення . . . . . . . . . сполучників і однозвучних слів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168

§ 50 Розписка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171

Частка§ 51 Частка як службова частина мови.

Розряди часток за значенням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172§ 52 Написання часток �бо, �но, �то, �от, �таки . . . . . . . . . . . . . . 175§ 53 Не з різними частинами мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177

Узагальнення до вивченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 179§ 54 Твір'опис дій на основі власних спостережень . . . . . . . . . . . . 181

Вигук

§ 55 Вигук як особлива частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182§ 56 Твір'роздум дискусійного характеру

публіцистичного стилю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГОДодатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193

Навчальне видання

Горошкіна Олена Миколаївна

Попова Людмила Олександрівна

Українська моваПідручник

для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

ukr mova-7kl-gorochkina. n 216 2015 qxd - lib.pedpresa.ua · ське слово, хай...

Documents